Міністерство освіти і науки України
Таврійський національний університет ім. В. Вернадського
Контрольна робота
З дисципліни
«Соціологія»
Тема
«Організація теоретико-прикладного соціологічного дослідження»
Роботу виконав
Студент ___________________
Роботу перевірив
Викладач ___________
_______________________
Сімферополь 2008
План
Введення
1. Визначення мети соціологічного дослідження
2. Визначення об'єкта дослідження і предмета дослідження
3. Розробка програми соціологічного дослідження
4. Гіпотези в соціологічному дослідженні
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Предметом вивчення у контрольній роботі є соціологія.
Об'єкт вивчення - організація соціологічного дослідження (теоретико-прикладний аспект).
Актуальність дослідження викликана, перш за все, тим, що соціологія це наука про процеси в області людських взаємин, наука про суспільство. Знання про процеси, що відбуваються в суспільстві виникають не на простому місці. Для того, щоб вивчити процеси суспільного життя необхідно формувати соціологічні дослідження, які дозволять довести або спростувати сформовані гіпотези.
Мета роботи на підставі вивченої методичної та періодичної, навчальної літератури охарактеризувати об'єкт дослідження в контрольній роботі.
Для досягнення поставленої мети планується вирішити такі основні завдання:
- Дати характеристику цілей соціологічного дослідження;
- Представити методику визначення об'єкта дослідження і предмета дослідження;
дати опис основних етапів соціологічного дослідження;
описати важливість гіпотези для соціологічного дослідження.
Визначення мети соціологічного дослідження
Мета конкретного соціологічного дослідження - загальна його спрямованість, проект дії, що визначають характер і системну упорядкованість різних актів і операцій.
Мета соціологічного дослідження визначає переважну орієнтацію (теоретичну або прикладну), від якої залежить вся логіка його здійснення, реалізація. Теоретичне дослідження спрямоване на одержання нових знань про структуру, функції, закономірності розвитку об'єкта, а також розробку нових методик дослідження і на обгрунтування його процедур. Конкретно соціологічне дослідження спрямоване на вирішення практичних завдань соціальної проблеми, побудову припущень про можливий розвиток процесу, розробку докладно аргументованих програм удосконалення об'єкту. Програма повинна чітко відповісти на питання про те, на вирішення якої проблеми і на одержання якого результату орієнтується соціологічне дослідження, тобто яка мета дослідження.
Найважливішою методологічною частиною програми - визначені цілі і завдання дослідження. Завдання соціологічного дослідження - сукупність конкретних цільових установок, спрямованих на аналіз і вирішення проблеми. Завдання дослідження містить основні і неосновні (додаткові) вимоги до аналізу проблеми. Основні завдання дослідження визначає пошук відповіді на його центральне питання: які шляхи і засоби вирішення проблеми? Може скластися ситуація, коли висування додаткових гіпотез вимагає з'ясування ще якихось питань. Відповідно і висуваються додаткові завдання. Так, вивчення стану ідейного виховання в трудовому колективі на її магістральних напрямках може передбачати вирішення трьох основних і ряду додаткових задач. Перша основне завдання: аналіз стану ідейно-політичного виховання в колективі. Пов'язані з нею додаткові завдання можуть включати: а) вивчення роботи системи спеціальної освіти; б) оцінку ефективності проведення єдиних політдней; в) аналіз участі адміністрації, інженерно-технічних працівників у вихованні колективу і т. д. Друга основна задача: аналіз стану трудового і економічного виховання в колективі. Пов'язані з нею додаткові задачі можуть припускати вивчення: а) стану виробничої дисципліни; б) діяльності наставників з формування трудових навичок і професійної майстерності молодих робітників; ролі економічної навчання у формуванні сучасного економічного мислення і т. д. Третя основна задача: аналіз стану морального виховання в колективі. Пов'язані з нею додаткові задачі можуть бути націлені на з'ясування: а) ролі лекційної пропаганди в формуванні моральних ідеалів, мотивів, ціннісних орієнтацій працівників; б) впливу міжособистісних відносин з колективі на характер морально-психологічного клімату в ньому, в) дієвості громадської думки в боротьбі з негативними явищами і т. д.
Логіка соціологічного дослідження обумовлена змістом проблеми. Значить, у дослідженні, орієнтованому на вирішення теоретичних наукових проблем, основними виступають теоретичні завдання, а практичні завдання - неосновні; в прикладному дослідженні, навпаки, практичні завдання - основні, теоретичні .- неосновні. Основні завдання відповідають меті дослідження, неосновні - ставляться для підготовки майбутнього дослідження, вирішення методичних питань, перевірки робочих гіпотез, не пов'язаних з проблемою.
2. Визначення об'єкта дослідження і предмета дослідження
Сформулювавши проблему, визначивши мету, соціолог вибирає. Об'єкт дослідження. Об'єкт соціологічного дослідження - це явище чи процес. В якості об'єкта виступають сфера соціальної дійсності, діяльність людей і самі люди. Необхідно, щоб об'єкт містив проблему, тобто об'єкт виступає носієм суперечності. Проте, це визначення потребує деякого уточнення, яке виражається у вимогах, пропонованих до об'єкта соціологічного дослідження. Таких вимог три.
Об'єкт повинен характеризуватися: по-перше, чіткими позначеннями явища за такими параметрами, як професійна (або галузева) належність, просторова обмеженість (регіон, місто, село), функціональна спрямованість (виробнича, політична і т. д.), по-друге, певної часової обмеженістю; по-третє, можливостями його кількісних вимірів.
Реалізація вимог на практиці надає неоціненну послугу соціологу. Наявність галузевих меж дозволяє зосередитися на найбільш важливих і визначальних рисах функціонування системи. Просторові межі конкретизують об'єкт, з точки зору, його виробничо-територіальної спільності. Часові межі конкретизують терміни проведення дослідження, пов'язані з особливостями виробництва (не можна проводити дослідження на підприємствах в літній час). Кількісні кордону припускають відбір чисельного складу емпіричних об'єктів з точними вказівками їх галузей і територіальної приналежності.
Вибір об'єкта соціологічного дослідження має велике значення для його успішного здійснення. Правильне визначення предмета соціологічного дослідження багато в чому визначає результативність. Предметом соціологічного дослідження є та сторона об'єкта, яка безпосередньо підлягає вивченню. Звичайне питання проблеми, пов'язаний з припущенням про можливість виявити закономірність або основну тенденцію суперечності. Необхідно підкреслити, що, по-перше, одному і тому ж об'єкту соціологічного дослідження може відповідати кілька різних предметів, тобто предмет дослідження окреслює межі пізнання досліджуваного об'єкта. По-друге, об'єкт і предмет соціологічного дослідження можуть співпадати, коли соціолог поставив завдання пізнати всю сукупність емпіричних закономірностей функціонування і розвитку конкретного соціального об'єкту. По-третє, предмет соціологічного дослідження має складну структуру. По-четверте, слід пам'ятати, що правильний вибір предмету конкретного соціологічного дослідження визначається чіткою постановкою проблеми, формулюванням мети і завдань дослідження і системним аналізом об'єкту. Визначення об'єкта і предмета, яке так ясно і зрозуміло в теорії, на практиці значно важче. У реальному соціологічному дослідженні визначити його об'єкт і предмет іноді буває дуже важко.
При розробці конкретного соціологічного дослідження на етапі визначення його об'єкта і предмета обов'язковою процедурою виступає попередній. Системний аналіз. Його мета - побудувати гіпотетичну (або концептуальну) модель об'єкта як системи, розкривши весь комплекс його елементів і зв'язків внутрішніх і зовнішніх.
3. Розробка програми соціологічного дослідження
Побудова моделі об'єкта у вигляді системи факторів одна з процедур розробки програми (рис. 1). Аналіз моделі об'єкту дає можливість уточнити проблемну ситуацію; предмет, створює передумови для висунення гіпотез, виділення одиниць і категорій аналізу. Велике значення в соціологічних дослідженнях має розробка понятійного апарату, тобто, мови дослідження.
Рис.1. Види факторів в системному аналізі об'єкта в соціологічному дослідженні
Інтерпретація понять соціологічного дослідження - процедура тлумачення, уточнення сенсу понять, що складають концептуальну схему дослідження. На основі інтерпретації понять підтримується науковий рівень дослідження, єдність смислового змісту елементів і процедур дослідження, досягається повніше інструментальне використання понять як теоретичних норм аналізу процесів. У соціологічному дослідженні існують три основних види інтерпретації: теоретична, емпірична, операційна (рис. 2), за допомогою яких забезпечується зв'язок теоретичного і емпіричного рівня аналізу процесів, зв'язок теоретичних положень з реально спостерігаються фактами дійсності, з методами вимірювання, пошуку, реєстрації та аналізу емпіричних ознак (рис. 2).
Рис.2. Види інтерпретації понять у соціологічному дослідженні
Існує також і семантична інтерпретація, яка представляє собою переклад (прямий і зворотній) термінів з мови об'єкта (досліджуваної сфери діяльності) на мову програми дослідження (рис. 3).
Поряд з визначенням проблеми, виділенням об'єкта і предмета соціологічного дослідження обов'язковим моментом є формулювання гіпотез.
Етап попередньої інтерпретації понять
Інтерпретація опорних понять соціологічного дослідження
Інтерпретація даних дослідження
Побудова робочих понять в ході аналізу проблемної ситуації
Виділення теоретичних понять, які розкривають сутність проблем дослідження.
Попередня системна характеристика моделі об'єкта дослідження в поняттях системного аналізу.
Емпірична інтерпретація основних системних характеристик об'єкта
Теоретична та емпірична інтерпретація понять в ході уточнення мети, завдань, об'єкта, предмета дослідження. Виділення складу опорних понять
Теоретична інтерпретація понять під час висування та концептуального обгрунтування основних (теоретичних) гіпотез дослідження. Емпірична інтерпретація гіпотез-наслідків (побудова емпіричних гіпотез)
Операціоналізація основних понять, що складають емпіричні гіпотези дослідження. Виділення категорій аналізу, одиниць аналізу, одиниць рахунку.
Інтерпретація даних (індексів, показників) в ході перевірки емпіричних, статистичних гіпотез
Теоретична інтерпретація, емпірично перевіряються гіпотез, фактів дослідження
Теоретична інтерпретація понять в ході узагальнення та побудови висновків дослідження
4. Гіпотези в соціологічному дослідженні
Визначивши проблему, соціолог, насамперед, намагається пояснити її на основі наявних знань і колишнього досвіду. Точніше кажучи, соціолог намагається пояснити старими знаннями і досвідом те, що ще не повністю, але пізнане. Але для повного вирішення проблеми цього недостатньо. Тоді на основі наявних знань - деякі припущення, які, на його думку, повністю охоплюють і пояснюють явище, тобто формує гіпотези. Гіпотези в соціологічному дослідженні - наукове припущення про структуру соціальних об'єктів, про характер і суті зв'язків між соціальними явищами.
Основна функція гіпотези полягає в отриманні нових наукових висловлюваннях, які вдосконалюють або збагачують наявні знання. Відрізняється наукова гіпотеза тим, що нові висловлювання можна назвати науковими гіпотезами в тому випадку, якщо вони, по-перше, становлять науковий висновок з доведених положень (наприклад, законів статистики або практично одержаних даних спостереження і т. п.), по-друге, представляють висловлювання, отримані шляхом наукових висновків, з метою пояснення відповідного явища; по-третє, абстраговані з емпіричних даних і підтверджені практикою або відповідною теорією, наукова гіпотеза і в тому її сила, може бути сформульована тільки в результаті попереднього аналізу досліджуваного об'єкта.
Роль гіпотези в соціології, як і в будь-якому науковому дослідженні, надзвичайно велика. Соціологи часто повторюють вислів Дмитра Менделєєва, який говорив, що краще триматися такої гіпотези, яка з часом виявиться помилковою, ніж ніякий. Роль гіпотези полягає, по-перше, в тому, що досвід науки, суспільної практики, досвід дослідника (включаючи інтуїцію) служить свого роду «спусковим механізмом»: для переходу до важливих емпіричним процедурам, покликаним в кінцевому підсумку дати нове знання про об'єкт. Відомий соціолог Макс Р. Коен, як-то жартома, зауважив: гіпотези виникають у людей, які думають.
У сучасних умовах процес постановки гіпотез не вдалося формалізувати, та й важко повірити у вирішення такого завдання. Спираючись на досвід аналізу великої кількості проведених соціологічних та інших наукових досліджень, можна назвати деякі джерела гіпотез. По-друге, буденна свідомість; яке, як відомо, виникає в процесі повсякденного життя людей і включає знання і навики, що складаються в процесі трудової діяльності, звичаї, безпосередньо життєві моральні норми і т. п. Іноді виникає питання: чи варто проводити дослідження, якщо стверджуване в гіпотезі і без того відомо? Так, варто, тому що буденна свідомість не може дати обгрунтовану відповідь на багато питань. Іншим джерелом побудови гіпотез може бути аналогія. Метод давно відомий в науці. Сутність його полягає в тому, що знання, отримане з розгляду будь-якого об'єкта, переноситься на інший, менш вивчений, менш доступний. Необхідно пам'ятати, що висновки, отримані по аналогії, носять найчастіше правдоподібний характер.
Гіпотези найтіснішим чином пов'язані з проблемами дослідження. Вони виходять з проблем і дають ймовірні пояснення. Види гіпотез, що використовуються в соціологічному дослідженні, і їх коротка характеристика представлені на рис. 4.
У сучасній соціологічній теорії розроблені основні нормативні вимоги до процедур висунення, обгрунтування і перевірки: по-перше, відповідність вихідним методологічним принципам філософії і соціології; відповідність науковим положенням, висновків, істинність яких підтверджена науково встановленими фактами. У випадку висунення гіпотези, яка спростовує (уточнюючої) встановлені теоретичні положення, необхідна експериментальна перевірка гіпотези і встановлення її логічних зв'язків з спростовує положення, по-друге, обов'язковість теоретичної інтерпретації понять, що становлять гіпотезу; гіпотеза повинна бути перевіряється наявними в розпорядженні дослідними засобами.
Рис.4. Види гіпотез у соціологічному дослідженні
Формулювання гіпотези повинно припускати спосіб її перевірки, внутрішня несуперечність і логічна обгрунтованість гіпотези. Її побудова повинна відповідати логічним правилам, по-третє, емпірична обгрунтованість, обов'язковість емпіричної і операційної інтерпретації гіпотез; на етапі висунення гіпотез дослідник здійснює: збір вихідних даних, теоретичних і емпіричних відомостей про об'єкт, проблеми дослідження для висунення гіпотез; висунення вихідних припущень про характер зв'язків об'єкта, чинниках проблемної ситуації, способи вирішення проблем, завдань на основі принципових теоретичних положень, наявних фактичних даних, інтуїтивних припущень, по-четверте, уточнення змісту припущень засобами теоретичної і емпіричної інтерпретації понять, що складають припущення; уточнення логічної форми припущень, співвіднесення обсягу і змісту понять, що складають припущення.
На етапі обгрунтування гіпотез дослідник здійснює:
- Класифікацію висунутих припущень, встановлення логічного зв'язку між окремими припущеннями, виділення найбільш загальних передбачень, що характеризують існування і значимі аспекти проблеми, способи вирішення основних завдань дослідження;
- Виділення основної гіпотези. Уточнення теоретичного змісту основної гіпотези засобами теоретичної інтерпретації; уточнення зв'язків основної гіпотези з іншими висунутими припущеннями; виведення слідства з основної гіпотези, що виражають аспекти основної гіпотези і піддаються емпіричній інтерпретації. Теоретичне обгрунтування гіпотез-наслідків. Висування альтернативних припущень стосовно до гіпотез-наслідків;
- Встановлення критеріїв та показників емпіричної і теоретичної гіпотез. Етап перевірки гіпотез включає одержання фактичних даних, розрахунок показників, що характеризують виражені в гіпотезі-зв'язку, їх тлумачення, експериментальну перевірку гіпотез; прийняття або відхилення емпіричних гіпотез відповідно до встановлених критеріїв, аналіз побічних (не передбачуваних) даних. Висування припущень про характер їх зв'язку з гіпотезами-наслідками і гіпотезами-основами; інтерпретацію прийнятих емпіричних гіпотез і логічний доказ гіпотез-підстав; побудова висновків з доведених гіпотез по відношенню до проблеми, предмету, завданням дослідження.
Висновок
У процесі роботи над темою контрольної мною зроблені наступні висновки та узагальнення.
Теоретичне дослідження спрямоване на одержання нових знань про структуру, функції, закономірності розвитку об'єкта, а також розробку нових методик дослідження і на обгрунтування його процедур.
Конкретне соціологічне дослідження спрямоване на вирішення практичних завдань соціальної проблеми, побудову припущень про можливий розвиток процесу, розробку докладно аргументованих програм удосконалення об'єкту. Завдання соціологічного дослідження - сукупність конкретних цільових установок, спрямованих на аналіз і вирішення проблеми.
Основні завдання дослідження визначає пошук відповіді на його центральне питання: які шляхи і засоби вирішення проблеми?
Сформулювавши проблему, визначивши мету, соціолог вибирає об'єкт дослідження. Об'єкт соціологічного дослідження - це явище чи процес.
Аналіз моделі об'єкту дає можливість уточнити проблемну ситуацію; предмет, створює передумови для висунення гіпотез, виділення одиниць і категорій аналізу на основі наявних знань - деякі припущення, які, на його думку, повністю охоплюють і пояснюють явище, тобто формує гіпотези. Гіпотези в соціологічному дослідженні - наукове припущення про структуру соціальних об'єктів, про характер і суті зв'язків між соціальними явищами.
Список використаних джерел
Латишева В.В., Основи соціології, М: Дрофа, 2003;
Волков Ю.Г., Мостова І.В., Соціологія - М: Гардаріки, 2001;
Гревцов Ю.І., Соціологія / / Курс лекцій, М: Юридичний центр, 2004;
Лавриненко В.М., Соціологія, М: Юніті-Дана, 2003;
Філатова О.Г., Соціологія, М: Видавництво, 2003
Соціологія: наука про суспільство / Під ред. Андрущенко В.П., - Х: Рубікон, 2001.