Міністерство освіти і науки України
Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна"Горлівська філія
Контрольна робота
з дисципліни: Основи фізіотерапії
ТЕМА: "Організація фізіотерапевтичної допомоги
населенню "
Виконала:
Міляєва Анастасія Валентинівна
2008
Зміст
1. Пристрій, устаткування та обладнання фізіотерапевтичного кабінету
1.1 Інструкція з техніки безпеки та охорони праці для фізіотерапевтичного відділення (кабінету)
2. Організація роботи фізіотерапевтичного кабінету
3. Загальні правила проведення фізіотерапевтичних процедур
1. Пристрій, устаткування та обладнання фізіотерапевтичного кабінету
Для надання фізіотерапевтичної допомоги в усіх лікувально-профілактичних, санаторно-курортних установах і реабілітаційних центрах організуються фізіотерапевтичні відділення (кабінети).
Залежно від потужності лікувально-профілактичного закладу в ньому можуть або використовуватися окремі апарати для физиолечения, або створюватися фізіотерапевтичні кабінети або відділення фізіотерапії. Фізіотерапевтичні кабінети призначені для проведення основних видів електро-, світло-та теплолікування. Фізіотерапевтичні відділення створюються на базі великих багатопрофільних лікарень, поліклінік, реабілітаційних центрів, санаторних установ і здатні надавати весь обсяг фізіотерапевтичної допомоги. У них також зазвичай включаються кабінети рефлексотерапії, масажу і мануальної терапії.
Згідно з цим стандартом, площа кабінетів електро-та світлолікування повинна бути не менш
Для проведення лікувальних процедур обладнуються кабіни, каркаси яких виконуються з пластмасових або добре відполірованих дерев'яних стійок або з металевих (нікельованих або покритих олійною фарбою) труб. В останньому випадку металеві конструкції повинні бути ізольовані від кам'яних стін і підлоги шляхом установки фланців з ізолюючого матеріалу. Розміри кабін: висота -
У елекролікувальні кабінеті повинен бути виділений спеціальний ізольований бокс площею не менш
У кожному приміщенні для електросвітлолікування в легко доступному місці встановлюють груповий щит із загальним рубильником або пускачем, мають позначене положення «включено - виключено». У кожній процедурної кабіні для підключення апаратів на висоті
У кабінеті на видному місці повинна знаходитися інструкція з техніки безпеки.
1.1 Інструкція з техніки безпеки та охорони праці для фізіотерапевтичного відділення (кабінету)
1. Перед початком роботи медична сестра зобов'язана перевірити справність всіх терапевтичних апаратів та заземлюючих проводів. При виявленні дефектів вона повинна повідомити про це лікаря та зробити запис про виявлені несправності в контрольно-технічному журналі. До усунення дефекту проводити процедури на несправному апараті забороняється.
2. Металеві заземлені корпуси апаратів при проведенні процедур з контактним накладенням електродів слід встановлювати поза досяжності для хворого.
3. Забороняється використовувати в якості заземлення батареї опалювальної системи, водопровідні та каналізаційні труби. Вони повинні бути закриті дерев'яними кожухами, пофарбованими олійною фарбою.
4. Перед включенням апарату перевіряють установку всіх перемикачів у вихідне положення. Зміна параметрів впливу або вимкнення апарату допустимо тільки при нульовому положенні ручок амплітуди або інтенсивності.
5. Категорично забороняється усувати несправності, міняти запобіжники і протирати панелі апаратів, включених в мережу. Неробочі апарати не можна залишати підключеними до мережі.
6. При проведенні ультрафіолетових і лазерних опромінень необхідно захищати очі хворих та медичного персоналу окулярами з темним забарвленням стекол і бічний захисної (шкіряною або гумовою) оправою. Не можна дивитися назустріч первинному та відбитому лазерному променю.
7. Ртутно-кварцовий опромінювач та лампу «Солюкс» необхідно встановлювати збоку від хворого, щоб уникнути небезпечного падіння гарячих скляних осколків або деталей лампи (опромінювача) при випадкових поломки. Лампу Солюкс »необхідно постачати запобіжними дротяними сітками з вікном діаметром 4-5 мм у вихідному отворі рефлекторів.
8. Забороняється проводити УВЧ-терапію при сумарному зазорі між тканинами і конденсаторними пластинами понад
9. Перед проведенням ванни (душу) необхідно обов'язково виміряти її (його) температуру за допомогою термометра.
10. При розігріванні парафіну (озокериту) і проведенні процедур термотерапії необхідно виключити попадання в них води, щоб уникнути опіків у хворих.
11. При проведенні газових ванн необхідно оберігати газові балони від ударів і падінь. Забороняється доторкатися до кисневих балонів предметами, що містять жир і масло.
12. Сірководневі ванни необхідно проводити в ізольованих відсіках з припливно-витяжною вентиляцією.
13. Забороняється проводити інгаляції в електро-і светолечебних кабінетах.
14. Під час проведення процедур медична сестра не має права відлучатися з фізіотерапевтичного кабінету. Вона зобов'язана постійно стежити за роботою апаратів і станом хворих.
15. Після закінчення робочого дня всі рубильники, вимикачі апаратів, а також вилки штепсельних розеток повинні бути відключені від мережі.
16. Середній медичний персонал, який не має спеціалізації з фізіотерапії, до проведення процедур не допускається.
17. Ремонт фізіотерапевтичної апаратури випадковими особами категорично заборонений.
2. Організація роботи фізіотерапевтичного кабінету
Роботою фізіотерапевтичного відділення (кабінету) керує завідувач відділенням (кабінетом), який здійснює контроль за лікувальною і профілактичною роботою персоналу, забезпечує організацію роботи відділення (кабінету), оснащення його апаратурою, несе відповідальність за правильність призначень і виконання лікувальних процедур, відповідає за безпеку роботи на фізіотерапевтичної апаратури, контролює належне ведення медичної документації.
Вибір фізіотерапевтичного методу, область впливу, дозування, кратність впливу і кількість процедур є прерогативою лікуючого лікаря, про що він робить відповідний запис в історії хвороби або амбулаторній карті. Лікар-фізіотерапевт (лікар-реабілітолог) має право скасувати призначення лікуючого лікаря, якщо вони зроблені без належного врахування протипоказань, несумісні з уже проведених фізіолікування або суперечать іншим основним принципам лікувально-профілактичного використання фізичних факторів. У цьому випадку призначення оптимального терапевтичного комплексу проводиться фізіотерапевтом (лікарем-реабілітологом) спільно з лікуючим лікарем.
Після огляду хворого лікар-фізіотерапевт (лікар-реабілітолог) робить докладний запис в історії хвороби (амбулаторній карті), в якій вказує назва процедури, зону впливу, методику, дозування і кількість процедур. На підставі призначення, заповнюється процедурна карта хворого, який лікується у фізіотерапевтичному відділенні (кабінеті), форма № 44у. У ній для медичної сестри вказуються методика і параметри впливу, а на схемі-силуеті людини графічно відзначається локалізація впливу. У цій картці медична сестра робить відмітки про виконання кожної процедури, відзначаються фактична дозування фізичного чинника і тривалість дії. Після закінчення курсу лікування процедурна карта зберігається протягом року. У фізіотерапевтичному відділенні (кабінеті) повинна бути також наступна документація: журнал для реєстрації первинних хворих, щоденник щоденного обліку роботи медичної сестри, журнал реєстрації вступного інструктажу при прийомі на роботу, журнал інструктажу на робочому місці, контрольно-технічний журнал технічного обслуговування, паспорт фізіотерапевтичного відділення (кабінету).
Фізіотерапевтичні процедури проводять лише середні медичні працівники, які пройшли спеціальну підготовку та мають посвідчення про закінчення курсів спеціалізації з фізіотерапії. Окремі процедури проводяться тільки лікарем-фізіотерапевтом (лікарем-реабілітологом). Медична сестра повинна підготувати хворого до процедури: коротко ознайомити з її суттю і повідомити про можливі відчуттях в процесі лікування, проінструктувати про правила поведінки під час процедури, допомогти прийняти необхідне положення тіла, забезпечити, при необхідності, захист очей або інших ділянок тіла, що не підлягають впливу. Під час проведення процедури медич-ська сестра повинна перебуває в лікувальному кабінеті, вести спостереження за станом хворого, а в разі його погіршення - припинити дію і викликати лікаря-фізіотерапевта (лікаря-реабілітолога). Вона повинна суворо дотримуватися правил техніки безпеки, знати і вміти надавати невідкладну медичну допомогу хворим у ситуаціях, коли це необхідно. В обов'язки медичної сестри входить також ведення обліку та подання звіту про виконану роботу. Через кожні 5 років медична сестра з фізіотерапії повинна проходити удосконалення з спеціальності.
Оскільки на виконання різних процедур витрачається неоднаковий час, то для обліку роботи медичної сестри по фізіотерапії введені так звані умовні процедурні одиниці (у.о.). За існуючим положенням, за 1 у.о. прийнята робота, на підготовку і виконання якої потрібно 8 хвилин. Так, наприклад, проведення гальванізації, УВЧ-терапії, дециметровохвильова терапії, магнітотерапії оцінюється 1 у.о., проведення ультразвукової терапії, лікування діа-динамічними струмами - 2, електросну - 3, підводного душу-масажу - 4 у.о. і т.д. Норма навантаження медичної сестри складає 15 000 у.о. на рік (у день приблизно 50 у.о. при 6-денному робочому тижні і 60 у.о. при 5-денному).
Профілактичний огляд фізіоаппаратов проводиться два рази на місяць, про що робиться відповідний запис у журналі технічного обслуговування.
3. Загальні правила проведення фізіотерапевтичних процедур
1. Кожен процедурний кабінет повинен мати графік роботи, вивішується на видному місці, в якому вказується:
а) час прийому хворих лікарем;
б) час проведення процедур в кабінеті;
в) час проведення процедур в палаті;
г) якщо кабінет розрахований на обслуговування стаціонарних і амбулаторних хворих, вказуються години прийому цих груп хворих.
2. Кожному хворому повинно виділятися певний час для проведення процедури. Черговість відпустки процедур визначається часом, вказаним в процедурній картці.
3. Процедури не рекомендується проводити натще і відразу після їжі. Найбільш доцільне час для проведення процедур - через 30-40 хвилин після легкого сніданку або через 1,5-2 години після обіду.
4. Перед першою процедурою медична сестра докладно знайомить хворого з правилами поведінки під час і після процедури і характером відчуттів, які в нього будуть виникати в процесі процедури. Перед кожною наступною процедурою необхідно коротко нагадувати хворим ці правила.
5. Там, де можливо, процедури слід проводити хворим в лежачому положенні. Після закінчення процедури хворі, особливо похилого віку, повинні повільно переходити у вертикальне положення, щоб уникнути запаморочення.
6. При проведенні будь-якої процедури хворому поса але бути надано зручне йому положення. Щоб попередити появу у хворих під час процедури болів, оніміння, судом, підкладають мішки з піском під поперек і колінні суглоби. Хворим з порушенням серцевої діяльності і захворюванням легень на час процедури надають високе положення голови і грудної клітини.
7. Для фіксації електродів доцільно виділяти бинти для кожного хворого і складати їх у шафі в спеціальні гнізда із зазначенням прізвища хворого. При нестачі бинтів необхідно виділяти бинти для обличчя, кінцівок і зберігати їх окремо.
8. Хворі з інфекційними захворюваннями (грибкові ураження тощо) повинні обслуговуватися в спеціально виділений час з обов'язковим використанням індивідуального білизни.
9. Під час проведення процедур не можна залишати проводи безпосередньо на тілі хворого.
10. Після процедури хворі повинні відпочивати протягом 20-30 хвилин.
Список літератури
1. Панков Є.Я. Фізичні фактори та відновлювальні процеси. - Харків, 1989. - 48 с.
2. Техніка і методика фізіотерапевтичних процедур / Под ред. В. М. Боголюбова .- М.: Медицина, 1983.-352 с.
3. Фізіотерапія: Пер. з польської / За ред. М. Вейсса і А. Зембатого .- М.: Медицина, 1985.-496 с.
4. Фізична реабілітація: Підручник для академій та інститутів фізичної культури / Під загальною ред. проф. С.Н. Попова. - Ростов н / Д: вид-во «Фенікс», 1999. - 608 с.