Організація роботи колісного ділянки з впровадженням очищення колісних пар

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

.;;. .;;. . .;;. . . .;;
. . . . .;;. . . . . .;;. . . . . . .;;. . . . . . . .;;. . . . . . . . .;;;;;. ;;. . ;;. . . ;;. . . . ;;. . . . . ;;. . . . . . ;;. . . . . . . ;;. . . . . . . . ;;; ;;. .;;. . .;;. . . .;;
. . . . .;;. . . . . .;;. . . . . . .;;. . . . . . . .;;. . . . . . . . .;;; ;; o;; ;; ;; o;; ;; ;; o;; ;;; ;; o;; ;; ;; o;; ;; ;; o;; ;;;;;. ;;. . ;;. . . ;;. . . . ;;. . . . . ;;. . . . . . ;;. . . . . . . ;;. . . . . . . . ;;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;;.;; 1. ;; 1. ;;. . . .;;
. . . . .;;. . . . . .;;. . . . . . .;;. . . . . . . .;;. . . . . . . . .;;; ;; ;; ;; ;; ;; ;; ;; ;; ;;;.;;.;;.;;.;;.;;.;; .;;.;;.;;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;;);;.;;.;;.;; .;;.;;.;;.;;.;;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;;);;.;; .;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;; .;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;; ;; o;; ;; ;; o;; ;; ;; o ;; ;;; ;; o;; ;; ;; o;; ;; ;; o;; ;;;.;;.;;.;;.;;.;;. ;;.;;.;;.;;;);;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;;);;.;;.;;. ;;.;;.;;.;;.;;.;;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;.;;; ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. ТЕХНІЧНА ЧАСТИНА

Призначення вагонного депо для ремонту вантажних вагонів

Встановлення режиму роботи депо і визначення фондів робочого часу

Вибір методу ремонту вагонів в депо

Визначення основних параметрів поточного виробництва вагоносборочного ділянки

1.4.1 Визначення ритму випуску вагонів з ремонту

1.4.2 Визначення фронту ремонту

1.4.3 Визначення фронту роботи потокових ліній

1.4.4 Визначення кількості потокових ліній, необхідних для освоєння заданої програми

1.5 Визначення такту випуску вагонів

1.6 Розрахунок виробничої потужності

1.7 Визначення розмірів вагоносборочного ділянки

1.8 Визначення площ ділянок і відділень депо

1.9 Компонування виробничих дільниць та відділень депо

1.10 Розробка території вагонного депо

1.11 Розрахунок штату робітників ремонтних ділянок відділень депо

1.12 Визначення адміністративно-управлінського, оперативно-виробничого і цехового персоналу депо

1.13 Розробка заходів у депо з охорони навколишнього середовища

1.14 Розробка заходів у депо по забезпеченню безпеки руху поїздів

Розділ 2. ІНДИВІДУАЛЬНА ЧАСТИНА

2.1 Призначення колісного ділянки

2.2 Визначення програми роботи ділянки

2.3 Визначення штату робітників (явочного і спискового). Розподіл штату за розрядами і змінах

2.4 Визначення розмірів колісного ділянки

2.5 Вибір обладнання та розміщення його на плані колісного ділянки

2.6 Визначення матеріалів і запасних частин

2.7 Опис технологічного процесу роботи колісного ділянки

2.7.1 Опис конструкції вузла

2.7.2 Характерні несправності вузла

2.7.3 Технологія ремонту вузла

2.7.4 Розробка засобів механізації

2.8 Освітлення, опалення, водопостачання, каналізація, вентиляція і

електропостачання колісного ділянки

2.9 Охорона праці і техніка безпеки в колісному ділянці

Розділ 3. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ

3.1 Розрахунок продуктивності праці колісного ділянки

3.2 Розрахунок середньомісячної заробітної плати

3.3 План експлуатаційних витрат

3.3.1 Розрахунок основних витрат

3.3.2 Розрахунок загальних для всіх місць виникнення витрат і видів робіт

3.3.3 Розрахунок загальногосподарських витрат

3.4 Визначення економічної ефективності впровадження нової технологи

3.5 Визначення економічної ефективності впровадження нової технології

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Транспорт в Росії, будучи однією з найважливіших і пріоритетних галузей народного господарства, покликаний забезпечувати платоспроможний попит населення та всіх галузей суспільного виробництва на перевезення та пов'язані з ними послуги, тобто на необхідні зручності, висока якість і комфорт.

Матеріально-технічна база транспортної системи являє собою сукупність шляхів сполучення, транспортних вузлів, рухомих і стаціонарних технічних засобів, вантажно-розвантажувальних пристроїв.

Реформа залізничного транспорту відіграє важливу роль у підтримці соціально-економічної стабільності в країні і забезпечення зростання ефективності економіки.

Результатами реформи стануть підвищення ефективності роботи залізниць, а також зниження частки транспортної складової у вартості продукції. Важливими компонентами реформи є захист інтересів пасажирів і вантажовідправників і підвищення рівня соціальної захищеності працівників залізничного транспорту.

У залізничного транспорту сьогодні з'явилося реальна можливість розвинути намітилися позитивні тенденції, перейти до якісно нового етапу. У 2010 р. максимальну увагу буде приділено освоєнню зростаючого обсягу перевезень, причому при прогнозованому зростанні промислового виробництва на 3,5% залізничники повинні забезпечити приріст обсягів вантажних перевезень не менше 6%, щоб допомогти подальшому пожвавленню економіки. Важливе завдання - досягти цієї мети за рахунок інтенсивних чинників, вдосконалення технологій, а не шляхом збільшення вагонного та локомотивного парків і витрат на їх утримання.

Одне з вирішальних напрямів науково-технічного прогресу - створення нового покоління технічних засобів. Позитивним прикладом тут може служити реалізація Федеральної цільової програми

«Розробка і виробництво пасажирського рухомого складу нового покоління на підприємствах Росії». В стислі терміни з'явилися досвідчені зразки комфортабельних пасажирських вагонів. Ведеться розробка цілого ряду дослідних зразків пасажирського рухомого складу.

Програма розрахована на 5-річний період з 2005р по 2010р і буде реалізуватися в кілька етапів. Вже до 2007р. промисловість і залізничний транспорт готові освоювати приріст обсягів перевезень за рахунок впровадження рухомого складу нового покоління, що забезпечує підвищення продуктивності в середньому на 20%, зниження витрати електроресурсов на 15% і витрат на ремонт в середньому на 50%.

У вагонному господарстві значна частина рухомого складу знаходиться у несправному стані і експлуатується за межами нормативного терміну служби. До 2010 р. закінчиться термін служби 46% вантажних вагонів.

Щоб не зіткнутися незабаром з невирішеними проблемами, підготовлений проект

Федеральної програми «Розробка і виробництво в Росії вантажного рухомого складу нового покоління». У число її основних завдань входять:

1) розробка, освоєння випуску вантажного рухомого складу нового покоління і реконструкція виробництва;

2) виробництво і закупівля вантажного рухомого складу сучасного і перспективного рівня;

3) оздоровлення, поліпшення споживчих властивостей і продовження терміну корисного використання існуючого вантажного рухомого складу.

У вагонному господарстві впроваджено сім типів дефектоскопів. Широке використання вихрострумовий, а потім ферозондові дефектоскопів для контролю бічних рам і надресорна балок візків, корпусів автозчепів дозволило в кілька разів зменшити число особливих випадків шлюбу з вантажних вагонів.

Впроваджено близько 300 тисяч модернізованих кінцевих кранів гальмівної магістралі.

Завдяки цьому виключається можливість мимовільного і ненавмисної перекриття гальмівної магістралі.

Триває оснащення вагонів вітчизняною системою пожежної сигналізації, що підвищує рівень пожежної безпеки та безпеки пасажирів на шляху прямування. Впроваджуються сучасні методи діагностики та неруйнівного контролю вагонів і вузлів, такі як Каткова станція для діагностування всього електрообладнання вагонів, стенд для випробування гідрогасітелей з комп'ютерною записом діаграми пристрої реєстрації контролю коліс і осей колісних пар, електронних вимірювальних приладів для колісно-роликових цехів і цілий ряд нових типів дефектоскопів. Практично на всіх дорогах організовані пункти по зміцненню швидкозношуваних деталей автозчіпного обладнання, що дозволяє значно скоротити матеріальні витрати на ремонт і технічне обслуговування пасажирських вагонів в експлуатації.

РОЗДІЛ 1. ТЕХНІЧНА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ

Призначення вагонного депо для ремонту вантажних вагонів

Вагонне депо для ремонту вантажних вагонів призначено для деповського, поточного оздоблювального ремонту, виготовлення та ремонту вагонних деталей для потреб депо і пунктів технічного обслуговування, а також ремонту обладнання.

Вагонне депо для ремонту вантажних вагонів розміщується на сортувальних станціях, у пунктах масового навантаження-розвантаження вагонів, а також у пунктах підготовки під навантаження не менше 500 вагонів на добу.

1.2 Встановлення режиму роботи депо і визначення фондів робочого часу

Під режимом роботи розуміють певне чергування часу роботи та відпочинку.

Поняття режим роботи визначає: переривчастість або не переривчастість виробництва, число робочих днів на рік і в тижні, число святкових днів на рік, тривалість робочого тижня в годинах, кількість змін роботи на добу, тривалість зміни в годинах.

При виборі режиму роботи для депо слід виходити з 40-годинного перериваної двозмінній п'ятиденного робочого тижня.

У вагонних депо, їх дільницях і відділеннях можуть бути використані наступні режими роботи.

1 Щоденна двозмінна п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними і тривалістю зміни 8 годин.

2 Змінний графік з чергуванням двох днів роботи і двох днів відпочинку, в дві або одну зміну тривалістю 12 годин.

3 Цілодобова робота - день, ніч по 12 годин і відпочинком після нічної зміни 48 годин.

Для проектованого депо встановимо наступний режим роботи: щоденна однозмінній робочий тиждень (за мінусом святкових днів), тривалістю зміни дванадцять годин, а для робітників - ковзний графік з чергуванням двох днів роботи і двох днів відпочинку.

На підставі обраного режиму роботи визначаємо річні фонди робочого часу за формулами для явочного робочого

(1.1)

де - Кількість календарних днів у році;

- Кількість святкових днів у році;

- Тривалість зміни, годинники; ;

- Кількість передсвяткових днів на рік з скороченням робочого дня на 1 годину; .

Підставивши числові значення у формулу (1.1), отримуємо

Для облікового робочого

(1.2)

де Е - сумарний коефіцієнт, що враховує всі плановані втрати (тривалість відпусток, хвороби, виконання державних обов'язків);

Підставивши числові значення у формулу (1.2), отримуємо

Для обладнання депо

(1.3)

де -Число робочих змін в день;

- Планований відсоток втрат часу на ремонт обладнання; при двозмінній роботі .

Підставивши числові значення у формулу (1.3), отримуємо

1.3 Вибір методу ремонту вагонів в депо

У депо при ремонті вагонів застосовують стаціонарний і потоковий методи. При стаціонарному методі вагони від початку до кінця ремонту знаходяться на одних і тих же робочих місцях. На кожному з них проводиться повний комплекс робіт з ремонту вагонів. Всі робочі місця (стійла), оснащуються самостійним комплектом технологічної оснастки.

Велика кількість виконуваних технологічних операцій і обмежена виробнича площа, відведена під стійло, не дозволяють у широких масштабах застосовувати спеціалізоване високопродуктивне обладнання, потрібно повторювати комплектність оснащення або переміщати її від одного вагона до іншого, що збільшує норму простою вагону в ремонті.

При цьому методі ремонту особливе значення має графік робіт, тому що значна щільність робіт (одночасно на вагоні працює максимально можливу кількість робітників) при обмеженому часу на їх виконання вимагає найсуворішого дотримання технологічної дисципліни. Роботи з ремонту здійснюють спеціалізовані і комплексні бригади робочих, які послідовно переходять з вагону на вагон. Це також вимагає витрат додаткового часу на ремонт.

Поточний метод є передовою формою організації ремонту і характеризується тим, що вагони пересуваються в процесі ремонту через певні проміжки часу з однієї позиції на іншу. При цьому кожна позиція оснащується механізмами і пристосуваннями відповідно до виконуваних робіт, а робітники, що знаходяться на робочих місцях, роблять на кожному вагоні ремонтні операції, встановлені на даній позиції.

При потоці з найбільшою повнотою здійснюються найважливіші принципи високоорганізованого виробництва: пропорційність, ритмічність, паралельність, прямоточность; комплексна механізація і автоматизація виробничих процесів, а також широко використовується передова техніка; розміщення допоміжних дільниць та відділень вздовж вагоносборочного ділянки навпроти тих позицій, де деталі знімаються або ставляться на вагон, що скорочує час на транспортування їх від вагона або до вагона; спеціалізація робочих місць на невеликому числі виробничих операцій, що дозволяє прискорити виробничий цикл ремонту вагонів.

Разом з тим потоковий метод ремонту вимагає сталості обсягу робіт в ремонтованих вагонах і однорідності їх типів на кожній потокової лінії. Застосування цього методу в проекті можливо, так як проектоване депо спеціалізовано на ремонті одного типу вагонів, тому обираємо метод для ремонту не тільки вагонів, але і вузлів і деталей.

1.4 Визначення основних параметрів поточного виробництва вагоносборочного ділянки

1.4.1 Визначення ритму випуску вагонів з ремонту

Ритм випуску вагонів з ремонту показує скільки вагонів виходить з ремонту в одиницю часу.

r = N / F д.об, вагонів / год, (1.4)

де N - річна програма ремонту вагонів,

F доб. - Дійсний річний фонд часу роботи устаткування,

з урахуванням змінності.

(1.5)

де -Число робочих змін в день 1;

- Планований відсоток втрат часу на ремонт обладнання; при двозмінній роботі .

t см - число робочих годин за зміну 8.

Підставивши числові значення у формулу (1.5), отримуємо

F доб. = 354 * 8 * 1 (1-5/100) = 2832 * 0.95 = 3750

Підставивши числові значення у формулу (1.4), отримуємо

r = 7500/3750 = 2 вагони / год,

1.4.2 Визначення фронту ремонту

Фронтом роботи вагоносборочного ділянки називається кількість одночасно ремонтуються вагонів, що знаходяться на позиціях потокових ліній.

Фронт роботи визначається за формулою:

Fp = Y * t в, вагони (1.6)

де Y - ритм випуску вагонів в ремонті,

t в - норма простою вагонів у ремонті.

З норм технологічного проектування для вантажних вагонів з

часткової забарвленням приймаємо t в = 8 годину;

Fp = 2 * 8 = 16 вагонів

1.4.3 Визначення фронту роботи потокових ліній

Фронт роботи потокових ліній визначається за формулою:

Fn = C * n в вагонів (1.7)

де: С - кількість позицій на потокової лінії; C = 4

n в - Кількість вагонів на одній позиції;

Fn = 4 * 2 = 8 вагонів

1.4.4 Визначення кількості потокових ліній, необхідних для освоєння заданої програми

Кількість потокових ліній визначається за формулою:

n л = Fp: Fn, лінії (1.8)

де Fp - фронт роботи вагоносборочного ділянки

Fn - фронт роботи потокових ліній

n л = 16:8 = 2 лінії

1.4.5 Визначення такту випуску вагонів

Тактом випуску вагонів називається інтервал часу між послідовними випусками вагонів з ремонту з останньої позиції

потокової лінії. Величина такту випуску вагонів визначається за формулою:

j = t в / C, годин (1.9)

де t в - норма простою вагонів у ремонті

З-кількість позицій

j = 8:4 = 2 години;

1.4.6 Розрахунок виробничої потужності

Виробнича потужність - це максимально можлива програма вагоносборочного ділянки, яка визначається за формулою:

Му = F доб. Fp / t в, вагонів / рік (1.10)

де F доб - дійсний річний фонд часу роботи устаткування з урахуванням змінності, приймаємо 4035,6 ч.

Fp - фронт роботи вагоносборочного ділянки;

t в - норма проста вагонів у ремонті, приймаємо t в = 1,11 годин

Му = (4015 * 14,9): 8 = 7500 вагонів / рік

1.4.7 Визначення розмірів вагоносборочного ділянки

Довжина вагоносборочного ділянки при наявності в ньому малярського відділення визначається за формулою:

L ву = (Fc + F м) * L в + L п + L тр + L т + (Fc -1) * L 1 +2 L 2 + (F м-1) * L 3 +2 L 4 (1.11 )

де Fc - кількість вагонів на одній лінії колії складального ділянки - 6шт

F м - кількість вагонів на одній лінії колії малярського відділення - 2шт

L в - розрахункова довжина вагона - 14,7 м

L п - довжина ділянки колії для викотки і подкатки візків у позиції

под'емкі кузова - 10 м

L тр - ширина проїзду для транспортування вагонних візків - 6 м

L т - ширина шлюзового тамбура між складальним і малярським

відділенням - 6 м

L 1 - довжина інтервалу між двома сусідніми вагонами в складальному

відділенні - 2 м

L 2 - Відстань від торцевої стіни складального відділення та перегородки

тамбура, що відокремлює складальне відділення від малярського відділення-4

L 3 - Довжина інтервалу між двома сусідніми вагонами в малярському

відділенні - 4 м

L 4 - Відстань від торцевої стіни малярського відділення та від перегородки

тамбура до крайніх вагонів - 4 м

L ву = (6 +2) * 14,7 +10 +6 +6 + (6-1) * 2 +2 * 4 + (2-1) * 4 +2 * 4 = 174 м.

Згідно будівельним нормам довжина вагоносборочного ділянки повинна бути кратна шести: L Сk ву = 174 м.

Ширина вагоносборочного ділянки визначається за формулою:

B = 2 b 1 + (n -1) b 2 (1.12)

де: b 1 - відстань від осей крайніх колій до поздовжніх стін

вагоносборочного ділянки (5 м)

b 2 - відстань між осями суміжних колій.

n - Число шляхів.

B = 2 * 5 + (2-1) * 8 = 18 м.

Площа вагоносборочного ділянки визначається за формулою:

S ЗСУ = L ву * В, м2 (1.13)

S ЗСУ = 174 * 18 = 3132 м2

Висота вагоносборочного ділянки від верху до низу конструкції покриття приймається з норм технологічного проектування,

h ЗСУ = 10,8 м.

1.5 Розміри площ виробничих дільниць та відділень депо

Розміри площ виробничих дільниць та відділень залежать від виробничої програми, методу ремонту, тривалості технологічних операцій, технологічної оснастити і габаритних розмірів прийнятого обладнання.

У дипломному проекті площі ділянок і відділень приймаються у відповідність з Нормами технологічного проектування депо з ремонту вантажних вагонів.

Таблиця 1 Площі ділянок і відділень

Найменування виробничих дільниць та відділень

Норма площі, м2

Висота від головки рейок до низу конструкції перекриття


Програма ремонту вагонів



4000 -

8000

Нові депо

На реконструйовані або розгортаються) депо

1

2

5

6

Вагоноскладальному

За розрахунком

10,8

9,6

Малярський

За розрахунком

-

-

Ділянка ремонту візків

756

8,4

6,3

Ділянка ремонту колісних пар

540

6,0

5,5

Ділянка ремонту роликових підшипників

864

4,8

4,0

автозчеплення

324

4,8

4,0

Слюсарно-механічне

72

4,8

4,0

Ковальсько-пресове

144

4,8

4,0

Ремонту кришок люків і торцевих дверей напіввагонів

216

4,2

4,0

покрівельне

144

4,2

4,0


Ремонту дверей критих вагонів

144

4,2

4,0


Ремонту бортів платформ

144

4,2

4,0

Ремонту зливних приладів і запобіжно-випускних клапанів цистерн

72

4,8

4,0

автогальмових

72

4,8

4,0

електрозварювальне

72

4,8

4,0

краскопріготовітельное

72

6,0

5,5

Ремонтно-механічний ділянку

72

4,8

4,0

Ділянка ремонту електросилового обладнання депо

72

4,8

4,0

Деревообробний ділянку

216

4,08

4,0

Інструментально-раздаточное відділення

144

3,6

3,0

Ремонтно-господарський ділянку

72

4,2

4,0

Компресорна

72

4,2

4,0

Комора запасних частин

216

3,6

3,0

Комора вогненебезпечних матеріалів

72

4,2

4,0

1.6 Компонування виробничих дільниць та відділень депо

Основними умовами для розміщення виробничих дільниць та відділень у будинку головного корпусу депо є технологічні вимоги, а також оптимізація транспортної схеми, яка враховує як організацію між дільничної передачі вагонних і скомплектованих вузлів на позиції ремонту вагонів, так і раціональне пересування людей в межах будівлі.

Тому при плануванні виробничих дільниць та відділень необхідно дотримуватися наступні основні вимоги:

- Подача вагонів у вагоноскладальному ділянку повинна здійснюватися з одного кінця будинку головного корпусу депо, а випуск з ремонту - з іншого за принципом наскрізного потоку;

- Всі виробничі підрозділи, що забезпечують ремонт деталей і вузлів вагонів, слід розміщувати якомога ближче до позицій, де вони замінюються як після ремонту знову встановлюються на ремонтуються вагони;

- Відділення, в яких проводиться термічна обробка деталей або їх

ремонт з попереднім нагріванням у печах, розміщуються в одній групі і ізольовані від інших відділень вогнестійкої перегородкою (ковальське, ремонту автозчепів, кришок люків і торцевих дверей напіввагонів);

- Ділянка ремонту електроустаткування пасажирських вагонних депо з усіма його відділеннями (низьковольтного і високовольтного обладнання, холодильних установок, акумуляторне, радіоапаратури) розташовується в одному місці з однією з торцевих сторін будинку, акумуляторне і просочувальних відділення ізольовані і передбачена гарна при точно-витяжна вентиляція:

- У все нових пасажирських депо передбачено відділення з ремонту

установок для кондиціонування повітря, розміщеного поруч з електроділянки;

- Інструментально-раздаточное розміщується у середній частині будинку;

- Столярне відділення має окремий вихід до прилеглої території і тому розташовується з торцевої сторони будинку;

- Підготовка вагонів до ремонту, розбирання розташовується поза головного корпусу на спеціально виділеній площадці.

1.7 Розробка території вагонного депо

Розміщення будинків, споруд та пристроїв на території депо забезпечує найбільш сприятливі і безпечні умови для праці і виробничого процесу, раціональне використання земельної ділянки, забезпечує найбільшу ефективність капітального вкладень.

При розробці генерального плану вагонного депо враховано: двостороннє примикання проектованого депо до залізничної станції без перетину головних шляхів і створення кутових потоків при вступі вагонів в ремонт і видачі їх після ремонту.

Взаєморозташування будівель і споруд забезпечує ремонт вагонів за принципом «наскрізного потоку» найкоротші шляхи переміщення ремонтованих вагонів.

Крім основного будинку з майстернями, на території розташовуються: котельня, трансформаторна підстанція, компресорна, склад колісних пар і запасу візків, очисні споруди, інженерно-технічні споруди ЦО, спеціальні майданчики.

Майданчик для стоянки особистого транспорту, спортмайданчик, майданчик для зберігання металобрухту і металевої стружки. Склад колісних пар обладнується здвоєною рейковою колією і козловим краном вантажопідйомністю - 5т.

Площа складу визначається залежно від виробничої програми з ремонту вагонів і колісних пар. На складі має бути розміщуватися не менш п'ятидобової програми ремонту колісних пар і не менше змінної програми ремонту візків.

Розрахункова довжина шляху, що припадає на одну пару при розміщенні її на здвоєною рейкової колії, становить - 0,66 м., розрахункова ширина з урахуванням проходів між рядами колісних пар - 2,4 м. Довжина двухосной візки - 2,9 м., ширина з урахуванням проходів між рядами візків - 3,5 м., чотирьохвісної відповідно - 6,1 м. і 3,5 м.

Територія депо з ремонту вантажних вагонів у місцях виконання робіт і транспортні проїзди мають тверде покриття.

Ширина автомобільних доріг на території депо приймається: при двосторонньому русі 6м, з односторонньому рухом - 4,5 м.

Ширина залізничних виїздів - 4,8 м. Пішохідні доріжки з двостороннім рухом людей мають ширину для кожної смуги по 0,75 м.

Депо, території яких більше 5 га, повинні мати не менше двох виїздів. При розмірі боку площі депо більше 1000 м., на цій стороні слід передбачати не менше двох виїздів на майданчик. Відстань між виїздами не повинно перевищувати 1500 м.

Територія депо з ремонту вантажних вагонів повинна мати огорожу та охоронне освітлення. Виробничі будівлі депо мають санітарно-захисну зону не менше 100 м. Санітарно-захисна зона упорядкована і озеленена.

Шляхове розвиток депо передбачає укладання наступних залізничних шляхів: для розміщення вагонів, які очікують постановки в ремонт і відправки вагонів після ремонту.

При необхідності для зовнішньої обмивки та попередньої відчеплення вагонів; для введення і виведення вагонів з ремонтного будівлі; для складу колісних пар з візків; для подачі вагонів до складів запчастин, рідкого і твердого палива до котелень; для обгону рухомого складу.

Сумарна довжина шляхів для розміщення вагонів, які очікують постановки в ремонт, розраховується на розміщення не менше дводобової програми депо, а для розміщення вагонів, які очікують відправлення після ремонту - не менше добової програми.

1.8 Розрахунок штату робітників ремонтних дільниць та відділень депо

Чисельність виробничих робітників розраховується за річною програмою ремонту вагонів і нормативу чисельності виробничих робітників на один вагон річної програми деповського ремонту.

Нормативи явочної чисельності виробничих робітників на один вагон річної програми деповського ремонту беруться з норм технологічного проектування.

Явочний штат робітників ремонтних дільниць та відділень депо визначається за формулою:

R яв = N б * а чол. (1.10)

де N - програма ремонту вагонів,

а-норматив явочної чисельності на один вагон річної програми.

R яв = 7500 * 0,0314 = 235,5 чол.

Обліковий штат робітників визначається за формулою:

R сп = R яв * (1 + Кзам), людина (1.11)

де R яв - Явочний штат виробничих робітників

Кзам - Коефіцієнт заміщення, що враховує відсутніх робітників за хвороби, у відпустках, відрядженнях. З норм технологічного проектування приймаємо Кзам = 0,07

R сп = 235,5 * (1 +0,07) = 252 чол.

Чисельність господарських робітників для вагонного депо приймається рівної 12% загальної чисельності робітників, зайнятих на ремонті вагонів:

R госп = R сп * 0,12, людина (1.12)

R госп = 252 * 0,12 = 30 чол.

1.9 Визначення адміністративно-управлінського, оперативно-виробничого і цехового персоналу депо

Нормативи чисельності штатних посад депо з ремонту вантажних і пасажирських вагонів приймаються з норм технологічного проектування.

Таблиця 2. Нормативи чисельності штатних посад

Найменування посад та професій

Нормативи чисельності при продуктивності депо, вагонів / рік


7500

Начальник депо

1

Заступник начальника

1-2

Головний інженер

1

Головний механік

1

Інженер з праці та заробітної плати

3

Економіст

2

Начальник відділу кадрів

1

Секретар

1

Виробничо - технологічний відділ:


Начальник техвідділу

1

Інженер

2

Технік

1

Бухгалтерія:


Головний бухгалтер

1

Бухгалтер

2

Касир

1

РАЗОМ

18

Старший майстер

Один на 3-4 майстра

Майстер:

контрольного пункту з ремонту гальм

Один на пункт

По ремонту колісних пар

Один у зміну

з ремонту буксового вузла з роликовими підшипниками

Один у зміну


з ремонту вагонів

Один на 15-35 робочих

з ремонту та виготовлення деталей для вагонів

Один на 15-35 робочих


з ремонту механічного обладнання

Один на 15-35 робочих

Приймальник вагонів

4

Інженер - технолог депо

1

Нормувальник депо

1

Інструктор з автогальма і автозчепленню

1

Оператор

2

Комірник

3

Диспетчер

Один за зміну-2

РАЗОМ:

19

Примітка: у штаті вагонного депо додатково встановлюються: інженер-технолог зі зварювання у депо, спеціалізована на ремонті

піввагонів; майстер паросилового господарства при наявності при депо котельні, яка обслуговує декілька підприємств; метролог.

1.10 Розробка заходів у депо з охорони природи і навколишнього середовища

Під охороною навколишнього середовища розуміється система заходів, спрямованих на підтримку взаємодії людини з навколишнім середовищем, забезпечує збереження та відновлення природних багатств, раціональне використання природних ресурсів, прямого і непрямого впливу результатів діяльності товариств на природу та здоров'я людини.

Найважливішим заходом щодо боротьби з забрудненням атмосферного повітря шкідливими речовинами є зменшення їх виділення в джерелах утворення. Цьому служать механізація і автоматизація виробничих процесів, ущільнення, герметизація і вакуумітізація обладнання, створення потокових і безперервних технологічних ліній, заміна шкідливих летючих речовин менш шкідливими і летючими, а твердого палива - газоподібними і т.д.

Для кожного виробництва характерні свої технічні рішення, що забезпечують зменшення виділення шкідливих речовин в атмосферу, наприклад, максимальний злив з цистерн залишків рідких вантажів перед промиванням і пропарюванням, заміна зварювальних електродів, що містять марганець і фтористі з'єднання, електродами з малотоксичними рутиловими покриттями та ін Вирішенню проблеми зниження забруднення атмосферного повітря сприяють сучасні установки, що дозволяють вловлювати шкідливу пил, пари і гази - механічні сухі пиловловлювачі типу «Циклон», гідроциклони зрошувані скрубери, різні пиловідокремлювачі, матерчаті та електричні фільтри.

На залізничному транспорті найбільшу небезпеку щодо забруднення поверхневих джерел питного призначення представляють локомотиво - і вагоноремонтні заводи, депо, шпалопросочувальний завод, промиваючи - пропарювальні і дезінфекційно-промивальні станції, рейкозварювальні поїзда, ливарно-механічні, електричні та інші виробництва.

Великі кількості поверхнево-активних речовин, нітратів та інших шкідливих продуктів містять стічні води оглядових канав стійловий цехів локомотивних депо.

Значно забруднені шкідливими речовинами стічні води гальванічних цехів, акумуляторних відділень, деповських пралень.

Знешкодження стічних вод - важлива санітарно-технічна проблема, від вирішення якої залежать безпечне водокористування населення і розвиток

живого світу річок, озер, водосховищ. Тому при здійсненні санітарного контролю досліджують стічні води і води водоймищ на утримання численних хімічних речовин, оцінюють їх запахи, прозорість чи щелостность.

У залежності від ступеня та якості забруднень застосовують різні способи очищення стічних вод.

Об'єктами санітарної охорони грунту є баластова призма залізничного полотна, територія станцій, промислових об'єктів і залізничних селищ.

Грунт забруднюється промисловими і побутовими відходами, причому інтенсивність забруднення залежить від інтенсивності освіти і ступеня знешкодження цих відходів. Великої шкоди грунті завдають отрутохімікати.

Серед профілактичних заходів з охорони грунту важливе місце займає справність тари. У випадках аварійного розливу і розсіювання небезпечних вантажів велике значення має оперативне проведення заходів з їх нейтралізації та дегазації. Ефективність цих заходів залежить від повноти виявлення всіх видів розлитого або розсипчастого вантажу.

Організація і керівництво роботою з питань охорони природи і раціонального використання природних ресурсів у РЗ покладені на спеціальний відділ, який є структурним підрозділом головного

управління з безпеки руху та екології. Відділ контролює проведену управліннями РЖД роботу з охорони природи і поліпшення використання природних ресурсів, а також хід виконання управліннями РДЖ планів будівництва природних об'єктів. У своїй діяльності відділ керується чинним законодавством, наказами та вказівками РДЖ, головного управління з безпеки руху та екології.

Розробка і впровадження нових технологічних процесів на залізничному транспорті та в транспортному будівництві пов'язані з необхідністю підвищення швидкості руху поїздів, збільшення пропускної спроможності на залізних дорога, поліпшення умов праці працюючих, підвищення комфортних умов проїзду пасажирів. При цьому повинні бути створені також умови, за яких рішення вищевказаних завдань не буде негативно впливати на природне середовище. У місці з тим при будівництві та ремонті шляху виникає небезпека забруднення навколишнього середовища, особливо при ремонті колії. При роботі щебенеочисних машин виникає висока запиленість, причому пил містить не тільки силіцій, але і забруднена бактеріями, пестицидами, гербіцидами, які скидаються на шлях зі стічними каналізаційними водами пасажирських і вантажних поїздів, інтенсивність руху яких на мережі залізниць вельми висока.

Для ліквідації рослинності на залізничному полотні також використовують хімічні речовини. Пилові хмари, що виникають при щебенеочисних, виправно-підбивно-оздоблювальних роботах, забруднюють навколишнє середовище (повітря, грунт) особливо в смузі відводу на залізничних станціях і роз'їздах.

Для ліквідації негативних факторів, що впливають не тільки на навколишнє середовище, але і на безпечні умови праці працюючих, застосовуються методи пилоподавлення, управління машинами за допомогою виносних пультів, зниження шуму і вібрації у джерелах.

Боротьба з шумами на залізничному транспорті проводиться систематично: обладнання локомотивів свистками малої гучності, зменшення потужності гучномовців на сортувальних і вантажних станціях, розосереджене розміщення гучномовців на території станцій, обмежене користування паркової зв'язком, введення індивідуального радіозв'язку між диспетчером, укладачами поїздів,

працівниками пунктів технічного обслуговування вагонів, прокладка безстикової колії на ділянках залізниць, прилеглих до районів житлової забудови, використання шумозахисних екранів (залізобетонні бар'єри, стрічкове будівництво гаражів у зонах розриву, раціональне озеленення цих зон).

1.11 Розробка заходів у депо по забезпеченню безпеки руху поїздів

Важливе місце в системі залізничного транспорту займає вагонне депо. Удосконалення конструкцій нових типів вагонів здійснюється у напрямку забезпечення безпеки руху та збереження вантажів, підвищення надійності в експлуатації та довговічності. Конструктивні схеми вагонів, і їх параметри повинні задовольняти такій структурі і властивостям вантажу, що перевозиться.

З урахуванням цього створювані промисловістю нові вагони будуть володіти збільшеною вантажопідйомністю та оптимальної місткістю кузовів на основі найкращого використання допускаються габаритів, осьових і погонних навантажень забезпечувати механізацію вантажно-розвантажувальних робіт і ліквідацію ручної праці.

Передбачається оснащення вантажних вагонів посиленими автозчепними пристроями, а також гальмівними системами для водіння поїздів підвищеної маси і довжини. Поточне утримання залізничної колії потребує значного покращення.

Довжина шляху з рейками, експлуатованих за межами нормативної напрацювання, збільшилася 27,6 тис.км в 2007р. до 37,2 тис.км в даний час. Загальний технічний рівень експлуатованих колійних машин характеризується застарілими конструкціями істотно відстає від високого виробництва колійних машин нового покоління з автоматизованими робочими процесами, які отримали широке поширення за кордоном. Основний парк колійних машин має вік 10-25 років.

Передбачається також використання в інтересах транспорту принципово нових супутникових і волоконно-оптичних засобів зв'язку, засобів цифрового зв'язку і комутації, засобів радіотелефонного міжміського комерційного зв'язку пасажирів на шляху прямування.

Намічено впровадити комплекс технічних засобів для підвищення безпеки руху поїздів. Це автоматизовані системи управління гальмами, прилади контролю пильності локомотивних бригад, сучасні системи контролю за станом відповідальних вузлів рухомого складу і колії. Передбачаються посилення профілактичних заходів щодо запобігання катастроф, перш за все в локомотивному, вагонному і колійному господарстві, створення необхідних умов праці і відпочинку для працівників залізничного транспорту, безпосередньо пов'язаних з рухом поїздів.

Передбачена в порівнянні з попереднім періодом структура реконструктивних заходів щодо розвитку мережі залізниць і її господарств. До мінімуму скорочено будівництво нових залізничних ліній та об'єктів. Вона передбачається тільки в районах розвитку великих сировинних баз, на прикордонних переходах. Основну увагу приділено усуненню вузьких місць на діючій мережі залізниць.

РОЗДІЛ 2. ІНДИВІДУАЛЬНА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ

2.1 Призначення колісного ділянки

Колісний цех призначений для ремонту колісних пар без зміни елемента, ремонту та комплектації роликових букс, виробництва єдиної технічної ревізії та деповського ремонту колісних пар. Він забезпечує справними колісними парами вагони надходять у деповський ремонт, поточний та оціночні ремонти.

Колісний ділянку вагонного депо має у своєму складі колісний парк, відділення очищення і обмивки, вхідного контролю та дефектоскопії, відновлення профілю поверхонь кочення коліс і ремонту шийок осей, вихідного контролю та дефектоскопії, забарвлення і сушки.

Розміщене в ділянці обладнання забезпечує потоковий ремонт колісних пар, які надходять до відділку, проходять демонтаж, обмивки, очищення і вхідний контроль (огляд, дефектоскопію), вимір. Далі потік колісних пар розподіляється за трьома напрямками: перший - на колеснотокарное і шийково-накатні верстати для ремонту без зміни елементів (відновлення профілю поверхонь кочення коліс і ремонту шийок осей), друге - на вихідний контроль, забарвлення, сушку, і монтаж роликових букс і на вихід при виконанні огляду і третє - на бічній вихід з ділянки в тому випадку, якщо колісні пари потребують ремонту зі зміною елементів або підлягають виключенню з інвентарю. У колісному ділянці вагонного депо мають місце два стійких потоку колісних пар: один складається з колісних пар, які піддаються звичайному і повного огляду, а інший - з колісних пар, які проходять огляд без зміни елементів.

2.2 Визначення програми роботи колісного ділянки

Програма ремонту колісного ділянки складає 7500 комплектів на рік.

Виходячи з того, що у вагоні є колісні пари в кількості 2 шт.

Виробнича програма ділянки повинна забезпечити потребу

вагоносборочного ділянки.

N у = N * 2 = 7500 * 2 = 15000

2.3 Визначення штату робітників (явочний і списковий). Розподіл штату за розрядами і змінах

Чисельність робітників на ділянці залежить від обсягу виконуваних робіт і трудомісткості ремонтних робіт. Штат робітників ділиться на явочний і списковий.

Явочний штат робітників визначається:

R яв = a * N у (2.1)

де а-явочна чисельність виробничих робітників, приймається з

норм технологічного проектування.

N у-програма ремонту ділянки - 15000 вагонів

а1 - явочна чисельність виробничих робітників.

R яв.сл.по.рем. = 15000 * 0,0007 = 10 чол.

R яв.т ок .. по.обт. кол = 15000 * 0,0008 = 12 чол.

R яв.ток.по.напл = 15000 * 0,0008 = 12 чол

R яв.маш. = 15000 * 0,0002 = 3 чол.

R яв.деф.скоп. = 15000 * 0,0003 = 4,5 чол.

R яв.бріг. = 15000 * 0,0001 = 1,5 чол

R яв.подсб.раб. = 15000 * 0,0003 = 4,5 чол.

Обліковий штат визначається за формулою:

R сп = k * R яв, (2.2)

де k-коефіцієнт заміщення, приймається рівним 1,07.

R яв.сл.по.рем. = 10 * 1,07 = 10 чол.

R яв.т ок .. по.обт. кол = 12 * 1,07 = 12 чол.

R яв.ток.по.напл = 12 * 1,07 = 12 чол.

R яв.маш. = 3 * 1,07 = 3 чол.

R яв.деф.скоп. = 4,5 * 1,07 = 4 чол.

R яв.бріг. = 1,5 * 1,07 = 1 чол.

R яв.подсб.раб. = 4,5 * 1,07 = 4 чол.

Загальний списковий штат робітників ділянки визначається:

R сп.общ = R СП1 + R СП2 + ... .. (2.3)

R сп.общ = 10 +12 +12 +3 +4 +1 +4 = 46 осіб

Встановлюємо розряд:

Так як середній розряд робіт у токаря по обточуванні колісних пар за профілем катання 5,3, то середній розрядний розряд у робітників буде 5.

Таким чином, розрядність токаря буде:

10 чоловік по п'ятому розряду,

Так як середній розряд робіт у токаря по обточуванні і наплавленні шийок колісних пар 6,3, то середній розряд у робітників буде 6,0. Таким чином, розрядність токаря по обточуванні і наплавленні шийок колісних пар буде:

12 чоловік по шостому розряду,

Так як середній розряд робіт у слюсаря з ремонту рухомого складу 5,3, то середній розряд у робітників буде 5,0. Таким чином, розрядність слюсаря з ремонту рухомого складу буде:

12 осіб по п'ятому розряду,

Так як середній розряд робіт у дефектоскопістів 4,3, то середній розряд у робітників - 4,0. Таким чином, розрядність дефектоскопістів буде:

4 чоловік по 4 розряду

Так як середній розряд робіт у машиніста 6,3, то середній розряд у робітників - 6,0. Таким чином, розрядність машиніста буде:

3 людини по 6 розряду

Так як середній розряд робіт у підсобного робітника 3,3, то середній розряд у робітників - 3,0. Таким чином, розрядність підсобного робітника буде:

4 чоловік по 3 розряду

Проектом приймається робота на ділянці з ремонту колісних пар у дві зміни.

Склад однієї зміни буде:

слюсар з ремонту рухомого складу:

- 5 чоловік по 5 розряду

токар по обточуванні колісних пар за профілем катання:

- 6 осіб за 5 розряду

токар по обточуванні і наплавленні шийок колісних пар:

- 6 чоловік по 6 розряду

дефектоскопіст:

- 2 осіб по 4 розряду

машиніст мийної машини:

- 2 осіб по 6 розряду

підсобний робітник:

- 2 осіб по 3 розряду

Склад другої зміни буде:

слюсар з ремонту рухомого складу:

- 5 чоловік по 5 розряду

токар по обточуванні колісних пар за профілем катання:

- 6 осіб за 5 розряду

токар по обточуванні і наплавленні шийок колісних пар:

- 6 чоловік по 6 розряду

дефектоскопіст:

- 2 людини по 4 розряду

машиніст мийної машини:

- 1 особа по 6 розряду

підсобний робітник:

- 2 особи по 3 розряду

бригадир:

- 1 по 7 розряду

У першу зміну очолює змінний майстер, в другу бригадир.

(2.4)

Підставивши числові значення у формулу (2.4), отримуємо

R заг. = 46 + 1 = 47 чол.

Таблиця 3 Штатний розклад колісного ділянки

Найменування посади, професії



розряд


Кількість осіб

Умови праці



на I зміну

на II зміну


1

2

3

4

5

Виробничі робітники:

Слюсар з ремонту рухомого складу

5

5

5

нормальні

Токар по обточуванні колісних пар за профілем катання

5

6

6

нормальні

Токар по обточуванні і накатки шийок колісних пар

6

6

6

нормальні

Машиніст

6

2

1

нормальні

Дефектоскопіст

4

2

2

нормальні

Бригадир

7


1

нормальні

Підсобні

3

2

223

нормальні

Разом:


23

23


Всього виробничих робітників


46


Керівники:

Майстер дільниці виробництва 1 класу

20 тисяч

1

-

нормальні

Усього:


47


2.4 Визначення розмірів ділянки ремонту колісних пар

Площа ділянки визначається, згідно з нормами тех. проектування площа колісного ділянки приймається 540 м2, тоді довжина ділянки з урахуванням, що ширина ділянки з тех.норм 12 м., буде 540: 12 = 45 м.

S = L * b, м2 (2.5)

де L-довжина ділянки, 45 м

b-ширина ділянки, 12 м.

S = 45 * 12 = 540 м2

Обсяг ділянки визначається:

V = S * h, м3 (2.6)

де h - висота ділянки 5,5

Підставивши числові значення у формулу (2,6), отримуємо:

V = 540 * 5,5 = 2970 м3

Вибір обладнання та розміщення його на плані ділянки

При виборі обладнання враховуються вимоги діючих інструкцій з охорони праці, виробничої санітарії, протипожежної профілактики та виробничої естетики.

Обладнання розміщується так, щоб забезпечити найкоротші шляхи руху ремонтованих вузлів, не допускаючи їх зустрічних кільцевих або петлеподібні переміщень, що створюють підвищену небезпеку.

Таблиця 4 Устаткування застосовується на колісному ділянці

Найменування

обладнання

Кількість одиниць

Потужність, кВт

Вартість руб.

Норма аморт

ізації%

Коефіцієнт завантаження




одиниці

всього



1

2

3

4

5

6

7

Кран-балка г.п. 2т

3

5,3

20000

60000

5,4

3240,0

Мийна машина для колісних пар ПКБ ЦВ


1


21


60190


60190


6,0


3611,40

Колеснотокарний верстат UBB -112 "Рафамет» Польща



2



55



120000



240000



6,0



14400,0

Стаціонарний комплект пристроїв індукційного нагрівання Куї ДЦНТІ м.Свердловськ





1





5,5





38000





38000





19,2





7296,0

Підйомник колісних пар


1



5,7


12970


12970


5,4



700,38

Ділянка дефектом-скопірованія колісних пар


1


5,6


39700


39700


12,0


4764,0

Механізований стіл-стелаж для ремонту оглядових і кріпильних кришок



1



-



5000



5000



-



-

Ділянка забарвлення колісних пар


1


-


-


-


-

-

Разом:

11

163,7

295860

455860

54,0

34011,78

2.6 Визначення матеріалів і запасних частин

Таблиця № 5 Визначення матеріалів по колісному ділянці за місяць

Найменування матеріалів і запасних частин

Кількість на річну програму

Вартість одиниці, грн.

Загальна вартість, грн.

1

2

3

4

Болт М12х40

532

20,75

11039

Підшипник 32314

408

910,5

370573,5

Кришка кріпильних

154

1614

248556

Стопорна планка карданного валу МАБ

407

49,5

20146,5

Сепаратор поліамідний

814

115

93610

Сальник 40х60х10

475

10,15

4821,25

Підшипник 409

154

166

25687

Шків ведений ТРКП

24

1406

33745

Шків ведучий ТРКП

5

2942

14710

Шків ведений ТК-2

3

233,92

701,76

Карданний вал ТРКП

401

987

395787

Карданний вал МАБ

407

9198,86

3743936,02

Болт М 12х35

35

37,09

1298,15

Болт М 12х60

200

33,5

6700

Шайба граверна Ø20

33

20

660

Шайба граверна Ø12

18

20

370

Шайба граверна Ø10

4

30

120

Поролон

3

12,15

36,45

Планка стопорна

407

30,97

12604,79

Кільце гумове Ø250

814

4,18

3402,52

Прокладка буксових Ø250

814

7,79

6341,06

Наждачний папір № 6

100

123,87

1287

Наждачний папір № 10

100

173,74

17374

Цвяхи 5х15

12

19,3

231,6

Лак БТ

73

20,65

1507,45

Емаль біла

7

35,2

246,4

Гас

258

9,58

2471,64

Мастило (буксол)

10,8

31368,5

338780,12

Модифікатор Емпі-1

401

544,07

218172,07

Хрестовина ТРКП

347

143

49621

Масло редукторне

0,068

46000

3128

Лабоніт

100

10,86

1086

Ганчірка м'яка

0,122

200

24,4

Віники

10

18,08

180,8

Разом:



5639937,47

Витрата матеріалів на одну колісну пару:



13857,34

2.7 Опис технологічного процесу роботи колісного ділянки

Технологічний процес ремонту колісної пари (при повному огляді).

Огляд колісної пари при ТО-3 та ТОР проводиться бригадиром колісно-роликового цеху, для виявлення несправностей, що вимагають викатки колісної пари з-під вагона.

При огляді колісної пари під вагоном перевіряють:

1. стан елементів колісних пар

2.соответствіе розмірів, зносів і скоса елементів колісних пар встановленим нормам

3. відповідність типу колісних пар

4. визначення обсягу ремонту

На кожну вирячених з-під вагона колісну пару заповнюється форма ВУ-51. Вирячених колісні пари подаються на демонтажних майданчик колісно-токарного відділення.

1. Викочування колісної пари:

1. Вирячених з-під вагона деповського ремонту вагонний візок передається на шлях колісно-токарного відділення, послаблюються шпінтонние гайки

2. Візок мостовим краном переставляється на стенд монтажу колісних пар

3. Відвертаються гайки шпінтонов

4. Рама візка мостовим краном передається в мийну машину

1. Попередній огляд колісної пари:

1. Проводиться з метою кращого виявлення послаблення або зсуву маточини колеса на осі і тріщин в елементах

2. Проводиться вимірювання елементів і визначення обсягу ремонту

3. На кожну колісну пару заповнюється форма ВУ-51

4. Попередньо оглянуті колісні пари відправляються на шлях демонтажной майданчики

2. Демонтаж роликових букс

1. Демонтаж буксового вузла проводиться слюсарями з ремонту рухомого складу 4-5 розряду

2. Демонтаж букс з роликовими підшипниками на гарячій посадці проводиться відповідно до п.5 "інструктивних вказівок по експлуатації та ремонту вагонних букс з роликовими підшипниками 3-УВРК-83г.

3. Після демонтажу роликових букс зі зняттям внутрішніх кілець особлива увага звертається на стан шийок осей колісних пар

4. У разі неможливості відновлення шийок до ремонтних розмірів, проводиться консервація колісних пар у відповідності з "Технічними умовами на виготовлення колісних пар і їх консервацію (ТУ ПКБУВ, УВРК-309-76)" - колісна пара відправляється на завод

3. Обмивка колісних пар

1. Після демонтажу колісні пари обмиваються в однокамерний мийній машині

2. Обмивка колісних пар проводиться нагрітої до 80-90 С миючої рідиною (мильна емульсія), що містить 8-10% відпрацьованою мастила

ЛЗЦНИИ, під тиском

3. Обмивка розчином проводиться протягом 10-15 хвилин в залежності від забруднення колісної пари

4. Після обмивки колісна пара на 3 хвилини залишається в машині для сушіння, після викочування колісної пари з машини, внутрішні кільця протираються і змащуються веретенним маслом

5. Обмиті колісні пари подаються за допомогою кран балки до колісно-токарного верстата

4. Обмивка деталей букс

1. Обмивка корпусів букс, оглядових і кріпильних кришок, лабіринтових кілець, гайки виробляється в машині для обмивки деталей буксового вузла з попередньою випрессовкой підшипників кочення

2. Стопорні планки і болти обмиваються у ванні промивання болтів

3. Обмивка деталей букси проводиться миючої рідиною (мильна емульсія), що містить 8-10% відпрацьованою мастила ЛЗЦНИИ при температурі 90 С.

5. Обмивка роликових підшипників

Роликові підшипники з демонтажной майданчики по живильному жолобу подаються до автоматичної установки для промивки.

1. Установка виробляє промивку роликових підшипників буксового вузла з повною автоматизацією процесів завантаження, очищення, промивання і сушіння

2. Обмивка роликових підшипників проводиться послідовно мильною емульсією, що містить 8-10% відпрацьованою мастила ЛЗЦНИИ і гарячою водою тиском водопровідної мережі

3. Мийна емульсія підігрівається парою до температури 90-95С

4. Сушіння підшипників виробляється стисненим повітрям тиском 4-5С

5. Після обдування стисненим повітрям підшипник по ятки з вікна передається в ремонтне відділення для протирання

6. Облицювання поверхні кочення колісних пар.

1. Обмиті колісні пари кран-балкою подаються в до колісно-токарного верстата.

2. При обробці поверхні катання суцільнокатаних коліс на колісно-токарних верстаті обточуванні піддаються гребінь, поверхня катання, фаски на зовнішній грані і при необхідності внутрішні межі. Облицювання повинна вестися з розрахунком мінімального обсягу обтачиваемой металу.

3. Правильність обточування перевіряють максимальним шаблоном.

4. Шорсткість поверхні після обточування не повинна бути не нижче 3 класу за ГОСТ 2789-73. Шорсткість перевіряється шляхом порівняння зі стандартним еталоном.

5. Розміри елементів профілю поверхні катання, а так само допускається відхилення повинні відповідати зазначеним у додатку № 8 інструкції ЦВ3429.

7. Дефектоскопія колісних пар, підшипників:

1. Опудало на колісна пара передається на ділянку дефектоскопирования.

2. Магнітний контроль колісної пари проводиться відповідно до "Технологічної інструкцією по випробуванню на розтягування і неруйнівного контролю деталей вагонів" 637-96 ПКБ.

3. Магнітний контроль колісних пар проводиться на установці для магнітного дефектоскопирования осей колісних пар і внутрішніх кілець підшипників без їх демонтажу з шийок осі. Магнітний контроль середньої частини осі виробляється на механізованої установці способом нанесення сухого порошку.

4. Магнітний контроль шийок осей колісних пар і кілець підшипників проводиться способом нанесення мокрій суспензії.

5. Ультразвуковий контроль виконується на колісній парі на тому ж місці, що і магнітна дефектоскопія.

6. Ультразвуковий контроль проводиться дефектоскопами типу: УД-11ПУ, УД-2-12, УДС1-22, УСК-4.

7. При повному огляді колісних пар додатково виконують УЗК ободів коліс з метою виявлення внутрішніх дефектів.

8. Результати випробувань заносять у журнал.

8. Клеймування та приймання відремонтованих колісних пар:

8.1 При дотриманні всіх вимог інструкції ЦВ-3429 проводиться приймання колісної пари з подальшим тавруванням. Приймання здійснює старший майстер цеху, а в його відсутність майстер цеху.

8.2 При таврування колісних пар слід звертати увагу на ясність постановки знаків і клейм. Раніше поставлені значки і клейма попереднього повного огляду зачеканіваются.

8.3 При звичайному огляді колісних пар при проведенні першої обточування поверхні кочення коліс має встановлюватися додаткова бирка

8.4 При необхідності проведення другої обточування поверхні кочення коліс, у колісної пари проводиться повне огляд.

8.5 Таврування колісних пар виробляє майстер цеху.

8.6 Знаки і клейма, отримані цехом, зберігаються в спеціальному ящику під замком у майстра колісно-роликового цеху.

8.7 притупилася або зламані знаки, клейма повинні бути вилучені з ужитку з оформленням акту причин їх вилучення. На підставі акта проводиться їх заміна на нові.

8.8 Після нанесення знаків і клейм колісні пари встановлюються на шлях забарвлення.

9. Забарвлення колісних пар.

Колісні пари фарбуються відповідно до вимог інструкції

ЦВ3429 та інструкції № 242 ПКБЦВ.

Забарвленні підлягають:

- Середня частина осі колісної пари.

- Суцільнокатані колеса, за винятком ободів (забарвлення ободів заборонена).

- Місця з'єднання лабіринтового кільця з предподступичная частиною, а так само предподступичная частина, а так само предподступичная частина між лабіринтовим кільцем і суцільнокатані колесом у колісних пар для роликових підшипників після ремонту букс.

Особливо ретельно необхідно виконувати забарвлення осі в місцях з'єднання з маточиною колеса з внутрішньої сторони колісної пари.

2.8 Освітлення, опалення, водопостачання, каналізація, вентиляція та електропостачання ділянки

Освітлення відділення має передбачатися природним для світлого часу доби і штучним для темного часу доби.

Природне освітлення може здійснюватися через вікна. Штучне освітлення із застосуванням ламп розжарювання та люмінесцентних ламп може

бути спільним з рівномірним або груповим. Для визначення кількості люмінесцентних ламп на ділянці використовуємо формулу світлового потоку:

Необхідна кількість ламп визначається:

(2.7)

де:

Е - нормована освітленість, лк; у відповідності з СНіП 23.05-99 для 4 розряду зорової роботи приймаємо Е = 150 лк;

к - коефіцієнт запасу ламп, приймаємо К = 1,5 арк.

z - коефіцієнт нерівності; приймаємо z = 1,01.

ν - коефіцієнт використання світлового потоку, приймаємо ν = 0,45.

Ф - світловий потік лампи, лн; приймаємо 17200лм.

S - площа підлоги ділянки, м2; відповідно до розрахунків, S = 540м2

Система каналізації. Необхідно розробляти ефективні заходи і застосувати технічні засоби, що виключають потрапляння в каналізаційну мережу агресивних рідин, масел і механічних домішок, а також відходів виробництва. Доцільно передбачати пристрої ізольованих

каналізаційних: відводів виконаних з керамічних труб з виводом їх на відстійник має фільтри та пристрої для нейтралізації шкідливих домішок і уловлювання масел. Система вентиляції залежить від характеру виконуваних робіт, норма його інтенсивності приймається в залежності від об'єму приміщення, що припадає на одного робітника. Крім загальної вентиляції можуть бути передбачені відсмоктування повітря, забрудненого пилом, газами і парами безпосередньо в місцях розміщення технологічного обладнання. Розрахунок і вибір вентилятора і потужності електродвигуна вентилятора виробляємо наступним чином, визначаємо, обсяг вентильованого повітря приміщення:

(2.8)

де: Vп - обсяг приміщення;

Kр - кратність повітрообміну на ділянці, приймаємо Кр = 2.

У відповідності з обсягом вентильованого повітря приймаємо шість вентиляторів ЦАГІ № 7 з подачею повітря 10000куб.м / ч.

Потужність кожного вентилятора визначається за формулою:

(2.9)

де: Hп - повний напір вентилятора, приймаємо Нn -10

η в - к.п.д вентилятора, приймаємо η в = 0,45

2.9 Заходи з охорони праці в колісному ділянці

Техніка безпеки при ремонті колісних пар.

Відповідальним за виконання правил техніки безпеки в цеху є старший майстер. Змінні майстри і бригадири несуть відповідальність за виконання правил з техніки безпеки і промсанітарії по колу своїх обов'язків.

Старший майстер цеху проводить інструктаж щодо дотримання робітниками інструкції Техніці безпеки і безпечними правилами роботи відповідно до положення "Про організацію навчання та перевірки знань з охорони праці на залізничному транспорті" № ЦСР-325 та інструктивними вказівками СТП ССБТ 008-98 "Навчання та перевірка знань з охорони праці працівників депо ", а так само забезпечує своєчасне проведення з працівниками цеху періодичних занять з охорони праці та техніки безпеки.

Кожен працівник зобов'язаний:

- Суворо дотримуватися вимог з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної охорони, передбачені відповідними правилами та інструкціями;

- Користуватися спец одягом і запобіжними пристроями і пристосуваннями;

- Утримувати в частоті і порядку своє робоче місце, дотримуватися чистоти і порядку на ділянці;

- Передавати устаткування, інструмент і пристосування зміннику в справному стані.

У разі пошкодження механізмів, пристосувань, обладнання або

отримання травми, порушення техніки безпеки, працівник повинен негайно повідомити керівника дільниці.

Виконання положень з техніки безпеки, виробничої санітарії забезпечує безпеку виконання робіт і попереджає виникнення виробничого травматизму і професійних захворювань.

Всі працівники дільниці зобов'язані знати і виконувати правила та інструкції з охорони праці та техніки безпеки, посадові інструкції і положення, керуватися ними у своїй практичній роботі і забезпечити суворе виконання їх у процес виробництва.

Винні у порушенні правил техніки безпеки притягуються до відповідальності згідно чинного законодавства і стандартів підприємства.

Колісний цех повинен мати пристрої для опалення і вентиляції, що забезпечують метрологічні умови відповідно до вимог "Санітарних норм проектування підприємств".

Обладнання, де відбувається утворення пилу і газів, має бути обладнано вентиляцією.

Освітлювальна арматура і лампи повинні очищатися від забруднень не рідше двох разів на місяць, а скла світлових отворів два рази на рік.

Освітлення на робочих місцях має бути як загальне, так і місцеве. Застосування одного місцевого освітлення не допускається.

Рівень шуму не повинен бути вище:

-Низькочастотний - 100дБ

-Середньочастотний - 85-90дБ

-Високочастотний - 75-85дБ

Норми освітленості:

- Загальне-місцеве - 500лк

-Ділянки огляду і приймання колісних пар - 750лк

Паління в цехах заборонено.

Середньодобова температура в ВКМ повинна бути +18 ° С - +20 ° С

Не допускається захаращення і захламление проходів у робочих місць. Шафи, ящики та стелажі для інструменту і деталей встановлюються так, щоб що зберігаються в них предмети знаходилися в стійкому положенні і не могли впасти.

Підлога на робочих місцях і проходах повинні бути рівними, гладкими і не ковзають, утримуватися в чистоті.

Виробничі відходи, стружки повинні вчасно прибиратися.

Вимоги до інструмента.

Слюсарні молотки повинні мати злегка опуклу поверхню бойка і бути надійно закріплені на ручці шляхом розклинення. Рукоятки виготовляють з дерева твердих порід.

Довжина ручок слюсарних молотків повинна бути в межах 300-400мм.

Не допускається на ударній частині наклепу.

Ударні інструменти - зубила, крейцмейселі, борідки не повинні мати тріщин, задирок, наклепу на ударній частині. Найменша довжина зубила - 150мм. При роботі обов'язково користуватися захисними окулярами, під час роботи зубило розташовувати від себе, тобто напрям польоту металу при ударі повинне здійснюватися в протилежну сторону від себе.

Гайкові ключі повинні відповідати розмірам гайок і головок болтів, губки ключів строго паралельні. Подовження ключів трубами забороняється.

Перед підключенням пневматичного інструменту необхідно продути шланг. Працювати на шліфувальної машині без захисних окулярів та огорож забороняється. Перед роботою перевірити її справність. Забороняється використовувати шліфувальну машину без прокладок між шліфувальним колом і планшайбою.

Весь ручний інструмент повинен бути справним і очищеним від масла. Перш ніж почати роботу необхідно перевірити надійність їх насадки та ручки.

До роботи з електричним і пневматичним інструментом допускаються тільки спеціально навчені працівники.

Вимоги до обладнання.

Розташування обладнання повинно відповідати нормам технологічного проектування.

Межі проходів, місця укладання грузозахватов і тари повинні бути відзначені білою фарбою.

Знову встановлюється і вийшло після ремонту обладнання має бути ретельно вивірене і надійно закріплене. Обладнання повинно бути прийнято з дозволу головного механіка та інженера з техніки безпеки.

Категорично забороняється:

-Підтаскування колісної пари

-Поправляти колісну пару на вазі і знаходиться під нею

-Після закінчення або перерва в роботі залишати вантаж у підвішеному стані

-Допускати розгойдування колісної пари при її пересуванні працювати на несправній кран балці, несправними захопленнями, пристосуваннями

Перекаткой колісних пар проводиться підштовхуванням від себе. При огляді та вимірюванні ободів коліс не можна знаходиться навпроти колеса.

Дефектоскопирования колісних пар.

На посаду дефектоскопіста призначаються особи віком не молодше 18 років, які мають спеціальну підготовку і здали іспити в знанні пристрої дефектоскопа, правил з електробезпеки.

Дефектоскопная установка повинна мати захисне заземлення рами установки і корпусу пульта управління.

Зняття з шийки соленоїдів і контактних головок дозволяється тільки при повному розряді конденсаторної батареї.

При кожному, навіть короткочасній перерві в роботі, необхідно відключати установку від мережі.

У пульта управління повинен бути покладений гумовий діелектричний килимок і рукавички.

РОЗДІЛ 3. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

Проектоване депо, його дільниці та відділення працюють в умовах структурної реформи ВАТ «РЖД», свій дохід перераховують на його розрахунковий рахунок. Депо фінансується за планом експлуатаційних витрат, які сплануємо в розділах профінплана.

Виробничо - фінансовий план складається з трьох розділів:

- Виробнича програма;

- План по праці;

-План експлуатаційних витрат і собівартості продукції.

Виробнича програма ремонту ділянки була розрахована в пункті 2.2.

План по праці включає наступні показники: чисельність працівників і цехової штат (розрахунок наведений у пункті 2.3), продуктивність праці, середньомісячна зарплата, фонд заробітної плати (розрахунок наведений нижче).

План експлуатаційних витрат визначає грошові кошти, необхідні для виконання заданого обсягу роботи (розрахунок наведений нижче).

3.1 Розрахунок продуктивності праці ділянки

Продуктивність праці - це кількість продукції, що випускає один робітник за одиницю часу на своєму робочому місці.

Продуктивність праці - показник, що визначає ефективність праці на підприємстві. Продуктивність праці структурних одиниць вагонного

господарства по середньомісячної виробітку на одного працівника за плановий і звітний період визначається діленням загального обсягу робіт, на середньооблікова кількість працівників.

Продуктивність праці - це кількість продукції, що випускає один робітник за одиницю часу на своєму робочому місці.

Так як, продукція, що випускається ділянки є різнорідною, то для розрахунку використовуємо трудовий метод.

Умовно - натуральний метод розраховується за формулою:

(3.1)

гдеКп - перевідний коефіцієнт, приймаємо 1,18.

Nг-Кількість відремонтованих вагонів за рік.

Підставивши числові значення у формулу (3.1), отримуємо

П = 7500 * 1,18 / 46 = 192 чол / год

3.2 Розрахунок середньомісячної заробітної плати

Визначаємо місячну тарифну ставку одного робітника.

Місячна тарифна ставка визначається множенням годинної тарифної ставки на кількість робочих годин в місяць - 165,58 годин

Тмес = Тч .* 165,58, руб (3.2)

де Тч. - Годинна тарифна ставка;

165,58 годину - середня норма робочого часу за рік.

Визначаємо місячну тарифну ставку слюсаря з ремонту рухомого

складу 5 розряду:

Тмес.сл = 165,58 * 64,70 = 10713 руб.

Визначаємо місячну тарифну ставку токаря по обточуванні колісних пар за профілем катання 5 розряду:

Тмес.ток = 165,58 * 64,70 = 10713 руб.

Визначаємо місячну тарифну ставку токаря по обточуванні і наплавленні шийок колісних пар 6 розряду:

Тмес.ток.об = 165,58 * 70,50 = 11673,4 крб.

Визначаємо місячну тарифну ставку дефектоскопіста 4 розряду:

Тмес.деф = 165,58 * 57,68 = 9550,7 руб.

Визначаємо місячну тарифну ставку машиніста 4 розряду:

Тмес.маш. = 165,58 * 57,68 = 9550,7 руб.

Визначаємо місячну тарифну ставку підсобного робітника 3 розряду:

Тмес.подс.раб. = 165,58 * 49,75 = 8237,6 руб.

Визначаємо місячну тарифну ставку бригадира 7 розряду:

Тмес.бріг. = 165,58 * 76,30 = 12633,8 крб.

Графа 5. Тарифні ставки для контингенту робітників ділянки визначаються:

Тставка = R сп * Тмес, руб. (3.3)

де R сп - списочное кількість робітників,

Тмес - місячна тарифна ставка робітників.

Визначаємо тарифну ставку для слюсаря з ремонту рухомого складу:

Тставка.сл = 10 * 10 713 = 107 130 руб.

Визначаємо тарифну ставку для токаря по обточуванні колісних пар по

профілю катання:

Тставка.ток = 12 * 10 713 = 128 556 руб.

Визначаємо тарифну ставку для токаря по обточуванні і наплавленні шийок колісних пар:

Тставка.ток.об = 12 * 11673,4 = 140080,8 руб.

Визначаємо тарифну ставку для дефектоскопіста:

Тставка.деф = 4 * 9550,7 = 38202,8 крб.

Визначаємо тарифну ставку для машиніста:

Тставка.маш = 3 * 9550,7 = 28652,1 крб.

Визначаємо тарифну ставку для підсобного робітника:

Тставка подс.раб. = 4 * 8237,6 = 32950,4 крб.

Визначаємо тарифну ставку для бригадира:

Тставка.бріг. = 1 * 12633,8 = 12633,8 крб.

Отримані дані записуємо в графу 5 штатної відомості, потім графу 5 підсумовуємо.

Оплата праці цехового штату проводиться за місячними посадовими окладами: майстер - 20000 руб.

Графа 6. Приробіток робітників за перевиконання норм виробітку

Відсоток додаткової оплати до тарифної ставки застосовується 10-15%.

Тпрір. = Тставка * 0,15, руб. (3.4)

Визначаємо додаткову оплату слюсаря з ремонту рухомого складу:

Тпрір.сл = 107130 * 0,15 = 16069,5 крб.

Визначаємо додаткову оплату токаря по обточуванні

колісних пар за профілем катання:

Тпрір.ток = 128556 * 0,15 = 19283,4 крб.

Визначаємо додаткову оплату токаря по обточуванні і наплавленні шийок колісних пар:

Тпрір.ток.об = 140080,8 * 0,15 = 21012,12 руб.

Визначаємо додаткову оплату дефектоскопіста:

Тпрір.деф = 38202,8 * 0,15 = 5730,42 руб.

Визначаємо додаткову оплату машиніста:

Тпрір.маш. = 28652,1 * 0,15 = 4297,82 руб.

Визначаємо додаткову оплату підсобного робітника:

Тпрір.подс.раб. = 32950,4 * 0,15 = 4942,56 руб.

Визначаємо додаткову оплату бригадира:

Тпрір.бріг. = 12633,8 * 0,15 = 1895,07 руб.

Графа 7. Середній розмір премії для виробничих робітників приймаємо

20% від суми тарифної ставки і відрядного приробітку графи 6 штатної відомості

Тпрем. = (Тставка. + Тпрір.) * 0,20 (3.5)

Визначаємо середній розмір премії для слюсаря з ремонту рухомого складу:

Тпрем.сл. = (107130 +16069,5) * 0,20 = 24639,9 крб

Визначаємо середній розмір премії для токаря по обточуванні колісних пар за профілем катання:

Тпрем.ток. = (128556 +19283,4) * 0,20 = 29567,88 руб

Визначаємо середній розмір премії для токаря по обточуванні і наплавленні шийок колісних пар:

Тпрем.ток.об = (140080,8 +21012,12) * 0,20 = 32218,58 руб.

Визначаємо середній розмір премії для дефектоскопіста:

Тпрем.деф. = (38202,8 +5730,42) * 0,20 = 8786,64 руб.

Визначаємо середній розмір премії для машиніста:

Тпрем.маш. = (28652,1 +4297,82) * 0,20 = 6589,98 руб.

Визначаємо середній розмір премії для підсобного робітника:

Тпрем.подс.раб. = (32950,4 +4942,56) * 0,20 = 7578,59 руб.

Визначаємо середній розмір премії для бригадира:

Тпрем.боіг. = (12633,8 +1895,07) * 0,20 = 2905,77 руб.

Визначаємо премію майстрам:

Тпрем.мас. = Оклад * 0,20 руб (3.6)

Підставляючи числові значення у формулу (3.6) отримуємо:

Тпрем.мас. = 20000 * 0,20 = 4000 руб.

Графа 8. Визначаємо доплату за роботу в нічний час. Для працівників при 2-х змінній роботі приймається 8,54% від тарифної ставки.

Визначаємо доплату за роботу в нічний час для слюсаря з ремонту рухомого складу:

Тдопл.сл = 0,0854 * 107130 = 9148,90 руб.

Визначаємо доплату за роботу в нічний час для токаря по обточуванні колісних пар за профілем катання:

Тдопл.ток.об = 0,0854 * 128556 = 10978,68 руб.

Визначаємо доплату за роботу в нічний час для токаря по обточуванні і наплавленні шийок колісних пар:

Тдопл.ток = 0,0854 * 140080,8 = 11962,90 руб.

Визначаємо доплату за роботу в нічний час дефектоскопіста:

Тдопл.деф = 0,0854 * 38202,8 = 3262,52 руб.

Визначаємо доплату за роботу в нічний час машиніста:

Тдопл.маш .= 0,0854 * 28652,1 = 2446,89 руб.

Визначаємо доплату за роботу в нічний час підсобного робітника:

Тдопл.подс.раб .= 0,0854 * 32950,4 = 2813,96 руб.

Визначаємо доплату за роботу в нічний час бригадира:

Тдопл.бріг .= 0,0854 * 12633,8 = 1078,93 руб.

Визначаємо доплату за роботу в нічний час для змінного майстра:

Тдопл.см.м = 0,0854 * 20000 = 1708,0 руб.

Графа 9.Общій заробіток робітників і майстра дільниці за місяць визначається підсумовуванням граф 5,6,7,8.

Графа 10. Річний фонд заробітної плати визначається множенням місячного заробітку робітника (графа 9) на кількість місяців у році, потім графу 10 підсумовуємо.

Середня місячна заробітна плата одного робітника в колісному ділянці розраховується діленням загального фонду заробітної плати (підсумок графи 10) на чисельність працюючих (підсумок графи 4) і на число 12:

3.3 План експлуатаційних витрат

План експлуатаційних витрат складається розбивкою всіх витрат на:

1.Основні витрати

2.Расходи загальні для всіх місць виникнення витрат і видів робіт

3.Общественние витрати

3.3.1 Розрахунок основних витрат

Графа 3. Кількість ремонтів приймається з вихідних даних-7500.

Графа4. Обліковий склад виробничих робочих.

Береться з штатної відомості (таблиця 5) - 46 осіб.

Графа5. Річний фонд зарплати виробничих робочих береться зі штатної відомості (таблиця 5 гр.10) - 8585002,92 руб.

Графа 7. Вартість матеріалів і запасних частин.

Вартість матеріалів і запасних частин на одиницю ремонту складає Н = 13857,34 руб.

Вартість матеріалів і запасних частин на річну програму ремонту з урахуванням коефіцієнта-дефлятора 1,075 складе:

Матеріали = Н × N в × 1,075 = 13857,34 * 7500 * 0,011 = 1143230,55

Графа 6. Нарахування на фонд оплати праці становлять 26,4% від річного фонду оплати праці працівників виробничої дільниці, в тому числі 6% - відрахування у федеральний пенсійний фонд, 10% - відрахування у страховий пенсійний фонд, 4% - відрахування в пенсійний накопичувальний фонд, 2 , 9% - відрахування до фонду соціального страхування, 1,1% - відрахування у федеральний фонд медичного страхування, 2% - відрахування в територіальний фонд медичного страхування, 0,4% - відрахування до фонду соціального страхування від нещасних випадків.

0,26 * 8585002,92 = 2232100,76

Графа 11. Сума основних витрат визначається складанням витрат на заробітну плату виробничих робітників, витрат на відрахування на фонд оплати праці та витрат на матеріали і запасні частини.

3.3.2 Розрахунок загальних витрат для всіх місць виникнення витрат і видів робіт

Графа 5. Стаття 757 - Витрати по оплаті праці виробничого персоналу за опрацьованим час (відпускні) - 8% від річного фонду оплати праці виробничих робітників

0,08 * 8585002,92 = 686800,23

Графа 11. Стаття 761 - Охорона праці та виробнича санітарія - 0,7% від суми прямих витрат.

За цією статтею плануються витрати по забезпеченню безпечних умов праці, придбання довідників і плакатів з охорони, організація доповідей, лекцій з охорони праці.

0,007 * (8585002,92 +2232100,76 +13857,34) = 75816,73 руб.

Графа 7, 9, 10. Стаття 765 - Зміст і експлуатація устаткування крім обладнання та об'єктів природоохоронного призначення.

За цією статтею плануються витрати на матеріали для ремонту обладнання, інструменту та інвентарю, витрати на електроенергію, стиснуте повітря, пар, воду і кисень для виробничих цілей, а також витрати з оплати рахунків за ремонт обладнання сторонніми організаціями.

1. Витрати з утримання устаткування приймаються 0,5%, а поточний ремонт - 4% від вартості обладнання. Вартість обладнання на 1 кв.м приймається 5742 руб.

Витрати з утримання та відновлення інструменту та інвентарю на одного виробничого робітника приймаються - 3300-4000 руб.

Есод.об. = 540 * 5742 * 0,005 = 15503,40

Ерем.об. = 540 * 5742 * 0,04 = 124027,20

Есод.інс. = 46 * 3300 = 151800,0

Підсумовуючи всі витрати, отримуємо:

Еобщ = 15503,40 +124027,20 +151800 = 291330,60

2.Затрати на електроенергію для виробничих цілей визначаються за формулою:

(3.8)

де Руст. - Встановлена ​​потужність обладнання в кВт-111, 74кВт

Тоб - річний фонд роботи обладнання, у дві зміни приймаємо 3600ч.

h - коефіцієнт завантаження устаткування в часі - 0,8-0,9.

до - середньозважений коефіцієнт попиту, к = 0,25-0,35

Цел - вартість 1 кв * год для виробничих цілей, приймаємо 1,75 руб.

Підставляючи числові значення у формулу (3.8), отримуємо:

Еел. = 111,74 * 3600 * 0,8 * 0,25 * 1,75 = 140792,4

3.Расходи на стиснене повітря, пар, воду і кисень для технологічних і виробничих потреб.

Витрати за цією статтею приймаються в розмірі 1% від вартості матеріалів і запасних частин (від графи 7 основних витрат)

0,01 * 13857,34 = 138,57 руб.

Графи 8, 9, 10 Стаття 768 - Обслуговування та поточний ремонт будівель, споруд та інвентарю виробничого призначення.

Обслуговування виробничих будівель і споруд. На цю статтю плануються витрати на опалення та освітлення відділення або ділянки, утримання її в чистоті, а також на воду для побутових і господарських потреб.

Витрати на опалення визначаються за формулою:

(3.9)

де V - обсяг приміщення дільниці, приймається з розрахунку 2970 м3.

q - питома витрата тепла в ккал / год на 1 кв.м, приймається 15 ккал / год;

r - кількість годин в опалювальному періоді, r = 24 години * 180 днів = 4520ч

Ц n - вартість 1 тонни пари, приймається - 792 руб.

i - теплота випаровування - 540 ккал.

ЕОТ. = (2970 * 15 * 4520 * 792): (540 * 1000) = 295336,8 руб.

2.Затрати на освітлення ділянки складуть:

(3.10)

де S - площа ділянки приймаємо S = 540 м2;

a - витрати електроенергії на освітлення в Вт.на 1 КВ2 приймаємо a = 10,5 Вт/кв2;

Т - час освітлення, для двозмінної роботи приймаємо 2800 годин за рік;

Цел - вартість 1 кВт / год, приймаємо 1,75 руб.

к - коефіцієнт попиту, приймається 0,75-0,8

Еос = 540 * 10,5 * 2800 * 1,75 * 0,75: 1000 = 20837,25 руб.

3.Расход на воду для побутових і господарських потреб визначається

(3.11)

Де R сп .- списочное кількість виробничих робітників і працівників цехового штату

g 1 - питома витрата води на господарські-побутові потреби, g 1 = 25л / год;

g 2 - питома витрата води душовою, приймається 40л / год

253 - число робочих днів у році;

Цв - вартість 1м3 води, приймається 51,60 руб.

Єв = 46 * 25 * 40 * 253 * 51,60: 1000 = 600520,8

Графа 11. Стаття 771. Амортизація основних засобів виробничого призначення.

Витрати за цією статтею визначаються залежно від вартості виробничих основних фондів та строку корисного використання. Строк корисного використання будівель складає 960 місяців, обладнання - 241 місяць.

Вартість обладнання на 1 м2 приймається рівною 5742 руб., Вартість 1 м2 будівлі - 11490 руб. Витрати за цією статтею становлять:

(3.12)

ЕАМ = 540 * 5742 * (1 / 241 * 100) +540 * 11490 * (1 / 960 * 100) = 1891738,80

3.3.3 Розрахунок загальногосподарських витрат

Графа 5. Стаття 785 Зміст персоналу не відноситься до АУП. Приймається 20% від річного фонду заробітної плати виробничих робітників.

0,2 * 8585002,92 = 1717000,58 руб.

Графа 7. Стаття 788. Обслуговування та поточний ремонт будівель, споруд та інвентарю загальногосподарського призначення.

Витрати за цією статтею приймаються у розмірі 4 - 4,5% від вартості будівлі. Вартість 1 кв.м будинку приймається - 11490 руб.

(3.13)

Єрема. = 540 * 11490 * 0,045 = 279207,0 руб.

Складаємо план експлуатаційних витрат.

3.4 Визначення собівартості ремонту

Експлуатаційні витрати - це витрати підприємства (дільниці), необхідні для виробництва і реалізації продукції.

Експлуатаційні витрати, що припадають на одиницю продукції, є її собівартість:

(3.5)

С = 18027799,23 / 7500 * 1,18 = 2836,38 руб.

3.5 Визначення економічної ефективності впровадження нової технології

При розрахунку економічної ефективності впровадження нової технології враховуємо розрахунок зроблений вище і вихідні дані із завдання.

Вартість будівлі ділянки приймаємо із завдання Ф3 = 2165995 крб. Вартість нового обладнання приймаємо із завдання Кн = 3000000 крб. Вартість старого устаткування приймаємо із завдання Ф1 = 280450 руб. Вартість списаного обладнання, яке не можна використовувати при новій технологій приймаємо із завдання Ф2 = 250750 руб. Чисельність робітників до впровадження, приймається із завдання n 1 = 48 осіб.

Чисельність робітників після впровадження, приймається з розрахунку n 2 = 46человек. Програма ремонту до впровадження, приймається А1 = 14300 на рік. Програма ремонту після впровадження, приймається з розрахунку А2 = 15000 вагонів на рік. Визначаємо розмір додаткових капітальних вкладень.

Ліквідна вартість списаного обладнання приймається рівною 5% від його первинної вартості. Величина ліквідної вартості старого обладнання складе: (3.14)

Л = 250750 * 0,05 = 12537,50

Додаткові капітальні вкладення визначаються:

(3.15)

Підставляючи числові значення у формули (3.14) і (3.15) отримуємо:

Δ К = 3000000 - 150000 = 2850000 крб.

Розрахунок економії собівартості

1) Економія фонду заробітної плати:

Δ С1 = ( - ) ∙ А2 (3.16)

де ЗП1 і ЗП2 - фонд заробітної плати до і після впровадження нової технології.

ЗП2 = 8585002,92 ∙ 46 = 394910134,32 крб

ЗП1 = 8585002,92 ∙ 48 = 412080140,16 крб

Δ С1 = (412080140,16: 14300 - 394910134,32: 15000) * 15000 = = 2489,45 * 15000 = 37341750,0 руб.

2) Економія амортизаційних відрахувань

С2 = асрА2 (3.17)

де: аср - середній розмір амортизаційних відрахувань

(3.18)

де: аср.об - середній розмір амортизаційних відрахувань для обладнання, приймаємо 14% = 0,14

асрзд - середній розмір амортизаційних відрахувань, приймаємо для будівлі 2,5%. = 0,025

аср = 0,14 (3 млн - (280450-250750) + 0,025 * 2165995 / 3000000 + (280450-250750) + 2165995 = 469990,88: 5195695 = 0,09

С2 = 0,09 * 15000 ((280450 +2165995) / 14300) - 3000000 + (280450 -250750) +2165995 / 15000)) = 0,09 * 15000 * 175,30 = 236655,0 руб.

3) Економія загальногосподарських витрат

Δ С3 = ( ∙ А2 (3.19)

де: Рох - величина загальногосподарських витрат; 801813руб

А1 і А2 - програма ремонту до і після впровадження нової технології.

Δ С3 = (801813:14300 - 801813:15000) * 15000 = 39300 руб.

Загальна економія собівартості становить

Δ С = ΔС1 + ΔС2 + ΔС3 = 37341750 +236655 +39300 = 37617705 руб.

Отримані розрахунки порівнюємо з даними таблиці 7 План експлуатаційних витрат.

Визначення економічної ефективності впровадження нового обладнання визначається:

(3.20)

де Ен - нормативний коефіцієнт економічної ефективності нової техніки, рівний 0,15.

Е = 37617705 - 0,0015 * 2850000 = 37613430,0

Термін окупності капітальних вкладень в нову техніку складе:

= 2850000: 37617705 = 0,08 (3.21)

Ток - нормативна величина терміну окупності нової техніки приймається 6 років, що менше за величину терміну окупності нової техніки.

У результаті впровадження нової технології чисельність робітників зменшиться, за рахунок збільшення програми ремонту виникне економія амортизаційних відрахувань, зменшаться загальногосподарські витрати в розрахунку на нову програму ремонту. Перераховані зміни вплинуть на зміни собівартості ремонту вагона.

Складаємо таблицю порівняльних даних. При розрахунку графи «До впровадження» враховуємо програму ремонту і кількість виробничих робочих.

Таблиця 8 Порівняльні дані

Найменування витрат

Витрати


До впровадження

Після впровадження

Програма ремонту (шт)

14300

15000

Кількість виробничих робітників (осіб)

48

46

Основні витрати (руб)

12032784,69

11960334,69

Витрати загальні для всіх місць

виникнення витрат (руб)


4307912,78

4071257,7 8

Загальногосподарські витрати (руб)


2035507,58


1996207,58

Експлуатаційні витрати (руб)

18376205,05

18027799,59

Собівартість ремонту (руб)

1089,02

1018,52

ВИСНОВОК

Дипломний проект виконаний відповідно до заданої темою: «Організація роботи колісного ділянки з впровадженням очищення колісних пар», і складається з пояснювальної записки та графічної частини.

Пояснювальна записка містить дані по трьох розділах: технічному, індивідуальному й економічного.

У технічній частині представлені пояснення і розрахунки по роботі вантажного депо: фронт робіт, ритм, такт, виробнича потужність, штат працівників, заходи щодо безпеки руху і охорони праці.

В індивідуальній частині розглянуті питання щодо організації роботи в колісному ділянці: програма ремонту, площа ділянки, штат працівників, заходи з охорони праці та техніки безпеки.

В економічній частині представлені розрахунки штатної відомості та плану експлуатаційних витрат, а так само розрахунок з економічної ефективності впровадження нової технології.

У період виконання дипломного проекту я відвідував вагонне депо та ознайомився з типовими технологічними процесами роботи депо та відділення з ремонту колісних пар. Ці відомості були використані при виконанні дипломного проекту. Враховуючи напрями розвитку вагонного господарства, основними з яких є зменшення обсягів і вартості ремонтів, мною були зроблені розрахунки і складено план експлуатаційних витрат.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Основна література

1. Стрекаліна Р.П. Економіка, організація вагонного господарства. Підручник для технікумів і коледжів ж.д. транспорту .- М.: Маршрут, 2005.

2. Гридюшко В.І., Бугайов В.П., Сузова А.В. Економіка, організація і планування вагонного хозяйства.-М.: Транспорт 1980

Додаткова література

3. Дмітреев Г.А. Економіка залізничного транспорту .- М.: Транспорт 1996

4. Гридюшко В.М., Бугайов В.П., Криворучко Н.З. Вагонне хозяйство.-М.: Транспорт 1988

5. Крутяк А.А., Сібаров Ю.Г. Підручник для технікумів залізничного транспорту, охорона праці на залізничному транспорті, залізничні строенія.-М.: Транспорт 1993 р

6. Биков Б.В., Пігарєв В.Є. Технологія ремонту вагонів. Підручник для середніх навчальних закладів ж.д. трансп. -М: Желдоріздат, 2001 .- 559с.

7. Устич П.А., Хаба І.І., Іванов В.А. та ін, Вагонне господарство: Підручник для вузів ж.д. транспорту - М.: Маршрут, 2003. - 560 с.

8. Болотін М.М., Новіков В.Є. Системи автоматизації виробництва і ремонту вагонів: Підручник для вузів ж.д. транспорту 2-е вид., перераб. І доп .- М.: Маршрут, 2004-310с.

9. Мастаченко В.М. Проектування будівель залізничного тр-ту: Навчальний посібник для студентів будівельних спец. Вузів ж.д. транспорта.-М.: УМК, 2000.-3 36с.

10. Виписка з «Норм технологічного проектування депо з ремонту вантажних вагонів»

11. Ганенко А.П., Милованов Ю.В., Лапсарь М.І. Оформлення текстових і графічних матеріалів при підготовці дипломних проектів, курсових і

письмових екзаменаційних робіт - М., 2000 .- 352с.

12. Полежаєв Ю.О. Будівельне креслення - підручник для поч. проф. освіти - М. Академія, 2003 - 336с.

13. Боголюбов С.К. Інженерна графіка - М. Машинобудування, 2004.-352 с.

14. Жданович В.В. Оформлення документів дипломних і курсових проектів-Мн. Технопрінт, 2002-99 с.

15. Кудрявцев Є.В. Оформлення дипломного проекту на комп'ютері - М. ДМК Пресс, 2004. - 224 с.

16. Збірник стандартів ЕСКД - М., 2004

17. ГОСТ 2.105-95.ЕСКД. Загальні вимоги до текстових документів.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Транспорт | Диплом
302.8кб. | скачати

Схожі роботи:
Ремонт колісних пар
Організація роботи акумуляторного ділянки
Організація роботи вагоносборочного ділянки ремонтного депо пасажирських вагонів
Спорудження ділянки магістрального газопроводу з розробкою очищення порожнини і випробування
Планування роботи ділянки енергопідприємства
Організація виробництва робіт моторного ділянки
Організація будівництва ділянки дороги ІІІ категорії
Організація кабельного ділянки на магістральній первинної мережі
Організація бухгалтерського обліку на підприємстві Організація роботи
© Усі права захищені
написати до нас