Організація ремонтного господарства 2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

РЕФЕРАТ
Організація ремонтного господарства

Сутність ремонту і його виконавці

Протягом всього терміну служби основні фонди підприємства (будівлі, споруди, обладнання) піддаються фізичному і моральному зносу і вимагають постійного технічного обслуговування. Працездатність обладнання відновлюється шляхом його ремонту.
Ремонт
- Сукупність техніко-економічних і організаційних заходів, пов'язаних з підтримкою і частковим (або повним) відновленням споживчої вартості основних фондів (засобів виробництва) або предметів особистого користування
- (Відповідно до діючих стандартів) - це комплекс операцій з відновлення справності або працездатності виробів або їх складових частин
Основні завдання ремонтного виробництва підприємства:
1. Підтримка технологічного обладнання у постійній експлуатаційній готовності і його оновлення;
2. Збільшення термінів експлуатації обладнання без ремонту;
3. Удосконалення організації та підвищення якості ремонту обладнання;
4. Зниження витрат на ремонт і технічне обслуговування технологічного обладнання.
Виконавці:
- Ремонт основних фондів виконують служби головного механіка та головного енергетика
- Основний обсяг ремонтних робіт виконує ремонтно-механічна служба - її орг. структура залежить від:
- - Обсягу ремонтних робіт
- Специфіки обладнання та його розміщення
- Прийнятої форми організації ремонту.
Загальнозаводські підрозділи:
- Відділ (управління) головного механіка
- Ремонтно-механічний цех
- Склад устаткування і запасних частин
- Енергогосподарство (на невеликих підприємствах)
Цехові підрозділи:
- Цехові і корпусні ремонтні бази у виробничих цехах.
Функції підрозділів:
1. Відділ головного механіка
-Конструкторська, технологічна, виробнича та планово-економічна роботу для всього ремонтного господарства підприємства;
2. Ремонтно-механічний цех
- Капітальний ремонт і модернізація складного обладнання
- Виготовлення запасних частин і нестандартного обладнання
- Надання допомоги цеховим ремонтним службам;
Склад цехової ремонтної бази:
- Механічна майстерня
- Слюсарний ділянку
- Ремонтні бригади
- Комора.
Роботи, виконання яких покладено на ремонтну службу підприємства:
1. Паспортизація та атестація обладнання;
2. Розробка технологічних процесів на виконання ремонтних робіт;
3. Планування та організація виконання ремонтних робіт;
4. Питання організації та оплати праці ремонтників.
На більшості підприємств організація ремонтного господарства будується на основі Типової системи технічного обслуговування і ремонту метало-та деревообробного обладнання.

Сутність і зміст типової системи

Типова система
- Сукупність запланованих організаційно-технічних заходів щодо догляду, нагляду, технічного обслуговування та ремонту обладнання, які виконуються в певній послідовності через встановлену величину напрацювання і в певних обсягах
- (Сутність) - після відпрацювання кожним агрегатом певної кількості годин проводяться профілактичні огляди і різні види планових ремонтів, чергування і періодичність яких визначаються призначенням агрегату, його конструктивними і ремонтними особливостями та умовами експлуатації.
Типова система покликана забезпечити:
1) підтримання обладнання в працездатному стані і запобігання його несподіваного виходу з експлуатації;
2) можливість виконання ремонтних робіт за планом, погодженим з планом виробництва;
3) своєчасну підготовку необхідних для ремонту запасних частин і матеріалів;
4) правильну організацію технічного обслуговування та ремонту обладнання;
5) збільшення коефіцієнта технічного використання обладнання за рахунок підвищення якості ремонту та зменшення простою в ремонті.
Типова система:
- Попереджає можливість випадкового виходу обладнання з ладу
- Дозволяє ремонтувати його в найкоротші терміни
- Створює передумови для найбільш ефективного використання
- Скорочує вартість ремонту, покращує його якість.
Склад типової системи:
- Межремонтное або технічне обслуговування
- Ремонтні роботи
Межремонтное або технічне обслуговування
- Це комплекс операцій з підтримання обладнання в працездатному стані при використанні його за призначенням
- Попереджає передчасний вихід обладнання з ладу
Склад міжремонтного обслуговування:
- Поточний догляд за обладнанням;
- Контроль за дотриманням правил експлуатації;
- Промивка окремих вузлів і агрегатів;
- Мастило і зміну масел;
- Огляди і перевірка на точність.
Поточний догляд за обладнанням
- Ведуть робочі під час перерв у роботі агрегатів
- Полягає в чищенні верстатів, мастилі, підтриманні чистоти
- Контролюють ці операції бригадири і майстер, служба головного механіка
- Всі операції виконуються за заздалегідь складеним графіками
Ремонтні роботи
- Проведення поточного (малого), середнього та капітального ремонту
- Ремонтні роботи проводяться за всіма видами основних фондів
Поточний ремонт
- Мінімальний за обсягом ремонт - заміна або відновлення швидкозношуваних деталей і регулювання механізмів
- Для нормальної роботи обладнання до чергового планового ремонту
- Проводиться без простою обладнання (у неробочий час)
- Протягом року піддається 90-100% технологічного обладнання
- Витрати на такий вид ремонту включаються до собівартості продукції, що випускається на цьому обладнанні.
Середній
- Складніше - зміна або виправлення окремих вузлів або деталей устаткування
- Заміна і відновлення зношених деталей; обладнання частково розбирається
- Виконується без зняття устаткування з фундаменту
- Протягом року піддається близько 20-25% встановленого обладнання
- Витрати на ремонти з періодичністю:
- Менше 1 року - включаються до собівартості продукції
- Більше 1 року - за рахунок амортизаційних відрахувань
Капітальний
- Найбільший за обсягом і складністю
- Мета - відновлення справності та ресурсу обладнання
- Вимагає повного розбирання та ремонту всіх базових деталей, заміни зношених деталей і вузлів, відновлення частини деталей, перевірки їх на точність
- Виконується зі зняттям обладнання з фундаменту і з транспортуванням в інший цех
- Протягом року піддається 10-12% встановленого обладнання
- З черговим капітальним ремонтом поєднують модернізацію обладнання
Позаплановий
- Наслідок аварії обладнання
- Не повинні мати місце при правильній організації ремонтних робіт у суворій відповідності до типової системою позапланові ремонти
Ремонтні роботи ведуться в суворій послідовності
Обсяг та порядок їх черговості залежать від тривалості служби окремих деталей і вузлів.
На відміну від ЕСППР є інші системи організації ремонтної служби:
1. Система послеосмотрових ремонтів
- Через певні проміжки роботи обладнання проводяться огляди, за результатами яких призначається конкретний вид ремонту
- Використовується у стабільних умовах роботи
2. Система стандартних ремонтів
- Обсяг і зміст ремонтних процедур планується і виконується строго за графіком залежно від стану устаткування
- Застосовується в особливо важливих ситуаціях

Нормативи і планування ремонтних робіт

В основі складання плану ППР лежать нормативи і структура ремонтного циклу, передбачені єдиної системи ППР
Найважливішими нормативами ЕСППР є:
1. ремонтний цикл та його структура;
2. категорія ремонтної складності;
3. нормативи трудомісткості ремонтних робіт;
4. нормативи витрат матеріалів;
5. нормативи простоїв обладнання в ремонті.
Ремонтний цикл
Ремонтний цикл - цей найменший повторюваний період експлуатації устаткування, протягом якого виконується всі види технічного обслуговування і ремонту
- Період від введення в експлуатацію до першого капітального ремонту або період між двома капітальними ремонтами.
Структура ремонтного циклу - кількість і послідовність входять в ремонтний цикл ремонтів та оглядів
Типова система передбачає певну структуру ремонтних циклів за групами устаткування з урахуванням призначення, складності та умов експлуатації
Типова структура для металорізальних верстатів вагою до 10 т.:
КР - О - ТР 1 - О - ТР 2 - Про - НР 1 - О - ТР 3 - О - ТР 4 - О - КР,
де К - капітальний ремонт; Т - поточний (малий) ремонт; С - середній ремонт;
О - огляди (даний цикл включає: капітальних ремонтів - 1, середніх - 1, поточних - 4, оглядів - 6.
Тривалість ремонтного циклу верстатів визначається твором встановленого нормативу часу оперативної роботи для кожного обладнання. Так для металорізального обладнання тривалість ремонтного циклу можна розрахувати за формулою:
Т р.ц. = 24000 * До му До мі До то К в К у К км,
де 24000 год - нормативний коефіцієнт, що характеризує тривалість ремонтного циклу для металорізального обладнання;
До му - коефіцієнт, що враховує оброблюваний матеріал:
- Для конструкційної сталі - 1,0;
- Для високоміцної сталі - 0,7;
- Для чавуну, бронзи - 0,8;
До ми - коефіцієнт, що враховує матеріал застосовуваного інструмента:
- Метал (сталь) - 1,0;
- Абразив - 0,8
До то - коефіцієнт, що враховує клас точності устаткування:
- Нормальної точності - 1,0
- Підвищеної точності - 1,5
- Особливо точне обладнання - 2,0;
К в - коефіцієнт, що враховує вік устаткування (до 10 років - 1,0, далі чим більше вік, тим нижче значення коефіцієнта)
К у - коефіцієнт, що враховує умови експлуатації обладнання
- Для нормальних умов b у = 1,0;
- У запилених цехах і з підвищеною вологістю b у = 0,7.
До км - коефіцієнт, що враховує категорію маси устаткування
- Вага верстата до 10 т - 1,0
- Вага верстата до 100 т - 1,35
- Вага верстату понад 100 т - 1,7
Міжремонтним періодом називається час роботи обладнання між двома плановими ремонтами:
КР - О - ТР - О - ТР
Тривалість міжремонтного періоду розраховується за наступною формулою:
Т м.р. = ,
де Т р.ц. - тривалість ремонтного циклу;
n c - кількість середніх ремонтів;
n т - кількість поточних (малих) ремонтів.
Межосмотровим періодом називається час роботи обладнання між плановим ремонтом і оглядом або між двома плановими оглядами.

КР - О - ТР - О - ТР
Тривалість межосмотрового періоду можна визначити за такою формулою:
Т о = ,
де n о - кількість оглядів або періодичність оглядів (поточного обслуговування).
Категорія ремонтної складності
Трудомісткість і матеріаломісткість ремонтних робіт і технічного обслуговування залежить від складності, конструктивних і технологічних особливостей устаткування. Чим складніше обладнання, чим більше його розмір і вище точність обробки на ньому, тим складніше ремонт, а отже, і вище його ремонтосложность.
Ремонтосложность обладнання розглядається окремо:
- З механічної частини (включає в себе ремонт кінематики і гідравліки)
- Електричної частини (включає ремонт електродвигунів, апаратурної частини - електрична апаратура, прилади, проводка).
Одиницею ремонтосложності механічної частини називається ремонтосложность умовної машини, трудомісткість капітального ремонту якої з механічної частини дорівнює 50 год в незмінних умовах середнього ремонтного цеху машинобудівного підприємства.
Аналогічно визначається ремонтосложность електричної частини, трудомісткість одиниці якої дорівнює 12,5 год
У машинобудуванні в якості ремонтної одиниці прийнята 1 / 11 витрат робочого часу на ремонт токарно-гвинторізного верстата 1К62. Цьому верстата присвоєна 11 група ремонтної складності.
Складність кожного верстата виражається в кількості ремонтних одиниць (ЕРС). Кількість одиниць ремонтної складності називається категорією ремонтної складності.
Нормативи трудомісткості ремонтних робіт
У нормативах єдиної системи планово-попереджувальних ремонтів на кожний вид ремонтних робіт визначено трудомісткість ремонтних робіт.
Таблиця - Нормативи часу в годинах на одну ремонтну одиницю
Види ремонту (види ремонтних робіт)
Нормативи часу на виконання ремонтних робіт, ч.
Огляди
Ремонти
Малий
Середній
Капітальний
Слюсарні
0,75
4
16
23
Верстатні
0,1
2
7
10
Інші (фарбувальні, зварювальні та ін)
-
0,1
0,5
2
Усього:
0,85
6,1
23,5
35
Загальний річний обсяг ремонтних робіт визначається за формулою:
,
де Т к; Т с; Т м; Т о - сумарна трудомісткість (слюсарних, верстатних та інших робіт) відповідно капітального, середнього, малого ремонтів та оглядів на одну одиницю ремонтної складності;
R i - кількість одиниць ремонтної складності i-й одиниці обладнання;
З i - число одиниць обладнання i-го найменування.
Якщо обсяг робіт визначають окремо за видами (слюсарні, верстатні, інші), то використовують відповідні норми часу на одну ремонтну одиницю по всіх видах планово-попереджувальних ремонтів.
Чисельність ремонтних робітників визначається за професіями, виходячи з обсягу відповідних робіт (слюсарних, верстатних та інших) і ефективного фонду часу роботи робітника з урахуванням коефіцієнта виконання норм. Загальна формула наступна:
,
де Ф д - дійсний фонд часу роботи одного робітника;
до В.Н. - коефіцієнт виконання норм
Планування ремонтних робіт
Порядок планування ремонтних робіт:
1. Визначається загальний обсяг ремонтних робіт,
2. Складаються календарні графіки його ходу,
3. Розраховуються трудомісткість, чисельність, продуктивність праці і фонд заробітної плати працівників, кількість і вартість необхідного обладнання, запчастин і матеріалів.
Основа планування ремонтних робіт - план-графік ремонту обладнання
- Містить перелік встановленого обладнання, його складність, вид ремонтів і терміни їх виконання, а також трудомісткість робіт і час простою обладнання в ремонті
- Складає графік відділ головного механіка

Організація ремонтних робіт

Починається з підготовки до ремонту:
Конструкторська підготовка
- Розробка альбомів, креслень на модернізацію всіх вузлів, деталей, розробка схем
Технологічна підготовка
- Розробка технологічних процесів розбирання, ремонту і складання устаткування, розробка технологічних процесів на розробку ремонтного оснащення, пристосувань
Організаційна підготовка
- Вирішення питань матеріального забезпечення ремонтних робіт
Форми організації виконання ремонтних робіт
- Визначаються розмірами підприємств і особливостями обладнання
Існує три форми організації виконання ремонтних робіт:
1. Децентралізований ремонт;
2. Централізований ремонт;
3. Змішаний ремонт.
Децентралізований ремонт
- Всі види ремонтних робіт і огляди виконуються цеховими ремонтними базами, що знаходяться у виробничих цехах
- Ремонтно-механічний цех при цій формі займається забезпеченням змінних та запасних частин і виконанням ремонтних робіт для особливо складного і унікального обладнання
- Застосовується на підприємствах масового і великосерійного виробництва з великим числом обладнання в кожному цеху
Централізований ремонт
- Всі види ремонтних робіт і технічного обслуговування (огляди) виконуються силами ремонтно-механічного цеху
- Чергові ремонтники, прикріплені до основних виробничих цехах, здійснюють тільки технічне обслуговування обладнання
- Застосовується на невеликих підприємствах одиничного і дрібносерійного типу виробництва.
Змішана форма
- Всі види технічного обслуговування (огляди), а також малий і середній ремонти виконує цехова ремонтна база
- Всі види капітального ремонту виконує ремонтно-механічний цех
- Найпоширеніша форма організації виконання ремонтних робіт
- Застосовується на підприємствах серійного типу виробництва
Устаткування з ЧПУ на всіх заводах ремонтується централізовано спеціальною лабораторією РМЦ або виїзними бригадами центральних ремонтних підприємств (за договорами).

Основні напрями підвищення ефективності ремонтного господарства

Проведені дослідження показують, що після капітального ремонту обладнання значно скорочуються наступні міжремонтні цикли. Наприклад, устаткування у віці 20 років має міжремонтний цикл на 20% менше, ніж обладнання у віці 10 років.
Збільшуються витрати на поточне обслуговування та ремонт обладнання протягом другого міжремонтного циклу в порівнянні з першим в середньому на 9-15%, третього циклу - на 18-26%, четвертого циклу - на 28-35%.
У зв'язку з цим першочергового значення набуває знаходження шляхів вирішення таких двох найважливіших проблем ремонтного господарства, як спеціалізація і концентрація ремонту обладнання та забезпечення ремонтної служби запасними частинами.
1. Спеціалізація ремонтного виробництва
Реорганізація ремонтного справи на основі його спеціалізації дозволить
- Перейти на індустріальні методи проведення ремонтних операцій і тим самим підвищити технічний рівень ремонтного господарства
- Вивільнити частину техніки і робочої сили, зосереджених в ремонтній службі, для потреб основного виробництва
- Поліпшити якість ремонту, скоротити терміни його проведення, знизити витрату матеріалів - знизити витрати на ремонт однієї ремонтної одиниці
Перший етап - створення ремонтних цехів, що виконують ремонт певних видів устаткування
Другий етап - створення ремонтних заводів, їх спеціалізація на ремонті і модернізації певних видів машин і агрегатів та на виготовленні запасних частин до устаткування певного типу
2. Забезпечення ремонтних робіт запасними частинами
Виготовлення запасних частин для своїх потреб кожним підприємством окремо вимагає додаткового обладнання та додаткових виробничих площ, які не можуть бути ефективно використані. У результаті собівартість виготовлення таких запасних частин в 3-5 разів більше, ніж на спеціалізованих підприємствах
У результаті з'являється необхідність значного розширення спеціалізованого обладнання запасних частин. Це може бути досягнуто шляхом вдосконалення організації виробництва запасних деталей і вузлів наступним чином:
1. збільшити обсяг їх виробництва до виготовляється обладнання на заводах-виробниках;
2. спеціалізувати існуючі ремонтно-механічні цехи підприємств на виготовленні запасних частин певної номенклатури;
3. будувати спеціалізовані ремонтні заводи в різних регіонах країни.
Ще одним з шляхів задоволення потреби в запчастинах є відновлення зношених деталей і повторне їхнє використання.
Таким шляхом можна задовольнити на 20-25% існуючу потребу в запасних частинах.
Фактично ж відновлюється і повторно використовується незначна їх частина. Тому доцільно створювати на великих підприємствах спеціальні відновні дільниці та служби, потрібні спеціалізовані заводи, які б відновлювали і зміцнює зношені деталі.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Виробництво і технології | Реферат
49кб. | скачати


Схожі роботи:
Організація ремонтного господарства
Організація ремонтного господарства 3
Організація ремонтного господарства підприємства
Організація ремонтного та інструментального господарства
Організація ремонтного господарства на Богородчанському виробничому управлінні підземного зберіг
Стан і проблеми підвищення ефективності роботи ремонтного господарства машинобудівного підприємства
Техніко економічні заходи щодо підвищення ефективності роботи ремонтного господарства СП Фребор
Техніко економічні заходи щодо підвищення ефективності роботи ремонтного господарства СП Фребор 2
Організація виробництва спеціалізованого ремонтного підприємства
© Усі права захищені
написати до нас