Організація обліку та аудиту виробничих запасів на АТ Уральскоблгаз

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст

Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... ... .... ... ... ... .... 4

Глава 1 Економічне сутність виробничих запасів та шляхи вдосконалення їх обліку.

1.1 Економічний сутність виробничих запасів, їх оцінка та класифікація ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 6

1.2 Питання вдосконалення обліку та аудиту виробничих запасів у працях і вчених і практиків ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .16

Глава 2 Організаційно-економічна характеристика стан обліково-фінансової роботи АТ «Уральскоблгаз»

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства ... ... ... .20

2.2 Стан обліково-фінансової роботи підприємства ... ... ... ... ... ... ... .. 32

Глава 3 Організація обліку та аудиту виробничих запасів на

АТ «Уральскоблгаз»

3.1 Завдання обліку ТМЗ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 37

3.2 Облік відпуску матеріалів на виробництво та інші цілі, контроль за їх використанням. Внутрішнє переміщення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 39

3.3 Облік іншого вибуття матеріалів ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 43

3.4 Облік матеріалів в бухгалтерській службі ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 46

3.5 Інвентаризація ТМЦ засобами «1С: Бухгалтерія 7.7» на АТ «Уральскоблгаз» ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 49

3.6 Сутність, мета, джерела аудиту ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 51

    1. Порядок проведення аудиту ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 52

    2. Перевірка законності руху а аудиторський висновок ТМЗ ... ... .56

Висновки і пропозиції ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 63

Список використаної літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 66

Додаток ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...

ВСТУП

Майбутня економічна вигода, втілена в активі, це потенційний, прямий або непрямий внесок у приплив коштів, підприємства.

Цей внесок може виникати як частину основної діяльності підприємства у вигляді купівлі та споживання активів у процесі виробництва.

Він може також взяти форму конвертованості в грошові кошти чи в можливість скоротити відтік грошових коштів, що дозволяє знизити собівартість продукції.

Ця корисність або потенціал надаються за їх допомогою послуг виправдовує класифікацію товарно-матеріальних запасів як активу організації, що контролює його. Зазвичай товарно-матеріальні запаси перетворюються у готівку кошти або інші активи в перебігу виробничого циклу організації.

Метою моєї дипломної роботи було вивчення організації обліку товарно-матеріальних запасів та розробити власні пропозиції щодо вдосконалення поліпшення обліку ТМЗ на АТ «Уральскоблгаз».

Для досягнення поставленої мети були поставлені та вирішені наступні завдання:

  • вивчити сутність товарно-матеріальних запасів;

  • розглянути питання вдосконалення обліку ТМЗ в працях учених і практиків;

  • дати організаційно-економічну

характеристику, досліджуваного підприємства АТ «Уральскоблгаз»;

  • вивчити організацію обліку та аудиту ТМЗ на прикладі АТ «Уральскоблгаз»;

  • розробити власні висновки та пропозиції.

У Посланні Президента Республіки Казахстан до свого народу «Казахстан - 2030» підкреслюється, що кінцевих метою нашої стани є економічне зростання, що пріоритет економічного зростання «буде одним з важливих і сьогодні, і завтра, і протягом наступних тридцяти років». Важливу роль у досягнення цієї мети відіграє інформація, розвиток якої "надасть розвиток не тільки на економічно зростання, але й на соціальну сферу, також і на інтеграцію Казахстану в міжнародне суспільство»

У процесі написання дипломної роботи були використані навчальна і періодична література, монографії вчених, нормативні документи, фінансова звітність АТ «Уральскоблгаз».

Глава 1 «Економічний зміст товарно-матеріальних запасів і питання вдосконалення обліку ТМЗ»

1.1. Економічне утримання ТМЗ, їх класифікація та оцінка

У процесі виробництва, разом із засобами праці, беруть участь предмети праці, які виступають в якості виробничих запасів. На відміну від засобів праці, предмети праці беруть участь у процесі виробництва лише один раз і їх вартість повністю включається в собівартість виробленої продукції, складаючи її матеріальну основу.

Матеріальні запаси відносяться до оборотних засобів і використовуються, як правило, протягом одного року або звичайного циклу при виробництві продукції, виконанні робіт та наданні послуг або купуються для продажу.

У загальному розумінні товарно-матеріальні запаси - активи у вигляді:

  • запасів сировини, матеріалів, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, палива, тари і тарних матеріалів, запасних частин, інших матеріалів, призначених для використання у виробництві або під час робіт і послуг;

  • незавершеного виробництва;

  • готової продукції;

  • товарів, призначених для продажу.

Матеріальні запаси класифікуються для цілей обліку та звітності за характером використання, приналежності, систем первинного обліку, оцінці.

За характером використання матеріальні цінності поділяються на:

  • цінності, що використовуються у виробництві - сировина, матеріали, напівфабрикати, паливо, будівельні конструкції та деталі, запасні частини і агрегати, шини та інші аналогічні цінності;

  • цінності, призначені до продажу - товари;

  • цінності, що відносяться до предметів праці - обладнання до встановлення.

Обладнання до установки купуються і враховуються як матеріальні цінності будівельної організації тільки в разі, якщо це передбачено договором підряду замовника. Організації інших галузей, будучи замовниками, набувають і враховують обладнання з моменту початку його складання або установки на постійному місці експлуатації у складі довгострокових активів (капітальних вкладень).

По приналежності матеріальні запаси поділяються на запаси, що належать організації на праві власності (праві господарського відання або оперативного управління) і не належать її по такому праву.

До матеріальних запасах, що належить організації і перебувають на складі і у виробництві належить:

  • запаси, що знаходяться в дорозі, якщо до організації відповідно до договору про постачання перейшло право власності на них;

  • належать організації запаси, що обліковуються в заставі, як знаходяться на складі організації, так і передані на зберігання застави.

До запасів, що не належить організації, але за умовами договору

знаходяться у неї належить:

  • запаси, прийняті на відповідальне зберігання, у разі відмови від оплати рахунків постачальників, відстрочки в отриманні продукції покупцем тощо;

  • не оплачувані запаси, прийняті в переробку;

  • запаси, прийняті від постачальників для реалізації на умовах комісії (консигнації).

Для цілей оцінки товарно-матеріальних запасів в організації, що займається виробництвом важливо розуміти поділ запасів на наступні 3 види: запаси, незавершене виробництво, готова продукція.

Слід зазначити, що для організації торгівлі існує 1 вид запасів - товари, які можуть бути представлені сировиною, матеріалами, запасними частинами тощо Товари - це куплені підприємством вироби для подальшого перепродажу. Як правило, в таких випадках організація не виносить істотних змін у фізичну форму, оскільки вже при купівлі у постачальника вони є готовою продукцією. У товари відображають, наприклад, землю чи інше майно, призначене для перепродажу.

До запасів відносяться запаси сировини, матеріалів, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, конструкцій і деталей, палива, тари і тарних матеріалів, запасних частин, інших матеріалів, призначених для використання у виробництві або виконанні робіт і послуг. Перераховані види запасів входять до складу вироблюваної продукції, утворюючи її основу, або є необхідними компонентами при її виготовленні (наприклад, борошно при випічці хліба).

Для організації обліку товарно-матеріальних запасів на підприємстві важлива класифікація останніх у залежності від їх призначення. Зазвичай виділяють наступні групи: сировина і основні матеріали, допоміжні матеріали, покупні напівфабрикати, відходи (поворотні), паливо, тара і тарні матеріали, запасні частини.

Сировиною є продукція сільського господарства (зерно; бавовна) та добувної промисловості (вугілля, руда, нафта).

Матеріали - це продукт обробній промисловості (тканина, цукор, метал, цемент). У даній групі крім основних враховується і допоміжні матеріали, які беруть участь в утворенні продукції або споживаються для господарських потреб, технічних цілей та для сприяння виробничому процесу, але на відміну від основних матеріалів не створюють речової основи виробленої продукції (наприклад, фарби, клей, лаки) . Слід зазначити, що поділ на основні та допоміжні вельми умовно і часто залежить від кількості використовуваного на виробництво різних видів продукції. Наприклад, фарба для промислового підприємства може класифікуватися як допоміжний матеріал, а для підрядної будівельної організації - як основний.

З групи допоміжних матеріалів прийнято окремо виділяти (як у зв'язку з особливостями використання, так і їх вартістю) паливо, тару, тарні матеріали і запасні частини.

Зазвичай паливо поділяють на технологічне, рухове (пальне) і господарське (опалювальне).

Тара і тарні матеріали являють собою предмети для установки, транспортування, зберігання різних матеріалів і продукції (мішки, ящики).

Запасні частини призначені для заміни та ремонту зношених деталей машин і механізмів.

Покупні напівфабрикати - матеріали, які пройшли певні стадії обробки, але не є ще готовою продукцією. При виготовлення продукції вони, як і основні матеріали, складають речовинну основу.

Відходи (поворотні) виробництва - це залишки сировини і матеріалів, що утворилися в процесі їх переробки в готову продукцію, що втратили частково або повністю споживчі властивості вихідної сировини і матеріалів (стружка, тирса, висівки). Не підлягають віднесенню до зворотних відходів виробництва залишки матеріальних ресурсів, які відповідно до встановленої в організації технологією передаються в інші цехи, підрозділи як повноцінні сировину або матеріали для подальшого виробництва тих чи інших видів продукції (робіт, послуг).

Незавершене виробництво - запаси, перетворення яких в товари вимагає їх подальшої переробки. Їх вартість визначається як сума вже здійснених до даного моменту витрат на сировину, робочу силу і розподілених на одиницю незавершеного виробництва накладних витрат. Слід мати на увазі, що повністю закінчена продукція, але не пройшла випробування, передбачених технологічним процесом також відноситься до незавершеного виробництва. У незавершене виробництво також включається виготовлена, але не повністю укомплектована або не прийнята замовником продукція.

Готова продукція - закінчені виробництвом вироби, повністю оброблені, що пройшли перевірку на відповідність затвердженим стандартом або технічними умовами, оформлені приймально-здавальної документації, призначені для реалізації, а також виконані роботи та послуги, надані іншим організаціям. Їх вартість визначається як сума прямих і накладних витрат.

Оцінка вартості запасів у бухгалтерському обліку дуже важлива, тому що від неї залежить собівартість проданих товарно-матеріальних запасів і тим самим дохід за звітний період. Крім того, вартість запасів, зазначена в балансі впливає на суму поточних запасів. У господарюючого суб'єкта є можливість вибору різних методів оцінки запасів, але після того, як метод обраний, він має застосовуватися послідовно з одного звітного періоду в інший. Однак необхідно пам'ятати, що для одного виду матеріалів можна використовувати один метод. Вибір методів оцінки встановлюється в обліковій політиці суб'єкта. Змінити метод можливо тільки в тому випадку, якщо є серйозні підстави, при цьому причини і наслідки переходу повинні пояснюватися в пояснювальній записці до річної фінансової звітності.

У національній практиці підприємству дозволено застосування всіх видів оцінки запасів. При визначенні вартості відпущених у виробництво матеріалів можуть бути використані методи оцінки рекомендовані СБУ № 7 «Облік товарно-матеріальних запасів» та МСФЗ 2 «Запаси»:

  • За середньою зваженою вартості;

  • ФІФО;

  • ЛІФО;

  • Специфічною ідентифікації;

  • НІФО;

  • Стандартна ціна.

МСФЗ метод ЛІФО визнають альтернативним.

Кожен з існуючих методів оцінки запасів має свої переваги і недоліки, жоден з них не можна назвати найкращим і досконалим. Факторами, які необхідні брати до уваги при виборі методу, є ефект чи вплив на показники фінансової звітності (бухгалтерський баланс і звіт про результати фінансово-господарської діяльності) та управлінські рішення.

Середньозважена вартість товарно-матеріальних запасів розраховується визначенням середньої вартості подібних одиниць, наявних на початок звітного періоду і придбаних або вироблені протягом даного періоду, при розрахунку вартості товарно-матеріальних запасів даним методом до наявних на початок періоду кількості запасу в натуральному вираженні (в одиницях) додається кількість придбаних запасів протягом періоду, а до вартості на початок періоду - загальна вартість придбаних запасів. Середня величина вартості одиниці запасу виходить розподілом його загальної вартості (баланс на початок періоду плюс купівля) на загальну кількість одиниць запасу (баланс на початок періоду плюс купівля). Витрата (продаж) запасу відображається за отриманої таким чином середньої вартості і в кінці періоду включається в загальну вартість реалізованої продукції.

Перевагою методу середньозваженої вартості оцінки товарно-матеріальних запасів є «згладжування» показника собівартості реалізованої продукції у випадках, коли мають місце рідкісні скачки купівельних цін, а так само відсутня необхідність попартіонного обліку цін на реалізовані запаси.

При оцінці товарно-матеріальних запасів методом ФІФО передбачається в першу чергу списати вартість запасів придбаних першими («перший надійшов - першим використаний»). Метод ФІФО дає значення вартості запасів, що наближається до їх поточної вартості і є систематичним і об'єктивним. В основу цього методу закладений принцип, згідно з яким при використанні або продажу товарно-матеріальних запасів та їх загальної вартості повинна відніматися вартість тих запасів, які хронологічно надійшли в організацію першими, раніше за всі інші.

При оцінці товарно-матеріальних запасів методом ЛІФО передбачається в першу чергу списати вартість запасів придбані або вироблені останніми («останнім надійшов - першим використаний»). В основу даного методу закладений принцип, згідно з яким при використанні або продажу товарно-матеріальних запасів з їх загальної вартості, повинна відніматися вартість тих запасів, які хронологічно вступив в організацію останнім, пізніше за всіх інших.

Метод оцінки за специфічною ідентифікації пропонує розрахунок собівартості одиниць товарно-матеріальних запасів, які зазвичай не є взаємозамінними, і товарів чи послуг, вироблених і призначених для спеціальних проектів або замовлень. Використання даного методу передбачає особливу маркування кожної одиниці запасу, що дозволяє в будь-який момент часу визначити її вартість, а так само встановити дату реалізації кожної одиниці конкретного виду запасу, собівартість проданого запасу, що залишилися в організації. При використанні цього методу рух вартості товарно-матеріальних запасів, зазвичай, збігається з їх фізичним рухом. Це єдиний спосіб повністю совмещающей фізичний і вартісної оборотним запасів.

Метод НІФО припускає списання матеріалів за цінами «наступним надійшов - першим вибув». При цьому методі необхідні поправки для рівняння вартості відпустки з вартістю надходжень. Цей метод подібний до методу ціни заміщення.

При використанні методу оцінки стандартної ціни (нормативна вартість) матеріали, відпущені у виробництво, оцінюються за їх стандартною ціною (нормативної). Відмінності між реальною ціною і нормативної накопичується на окремому рахунку.

Розглянемо переваги і недоліки різних методів оцінки матеріалів:

Методи оцінки

Переваги

1

ФІФО

Виробляє реалістичну оцінку

2

ЛІФО

Приводить до реалістичних виробничих витрат і до більш обачним показниками прибутку

3

Середньозважена вартість

Простий у застосуванні, кількість розрахунків мінімально.

4

Специфічна ідентифікація

Приводить до реальної оцінки запасів і виробничих витрат.

5

НІФО

Виробляє реалістичну оцінку запасів і виробничих витрат

6

Стандартна вартість

Полегшує облік запасів, так як немає необхідності в реєстрації вартості

Методи оцінки

Недоліки

1

ФІФО

Приводить до застарілих виробничих витрат, завищує прибуток і ускладнює облік запасів

2

ЛІФО

Приводить до нереально низької оцінки запасів і ускладнює облік запасів

3

Середньозважена вартість

Приводить до оцінок запасів і виробничих витрат, відмінних від реальних значень.

4

Специфічна ідентифікація

Трудомісткий процес проведення інвентаризації, призводить до додаткових витрат

5

НІФО

Вимагає багато зусиль при визначенні цін подальшого замовлення для кожного випадку відпуску матеріалів. Вимагає постійних поправок для рівняння вартості відпустки з вартістю надходжень.

6

Стандартна вартість

Нормативна вартість може не відображати поточну вартість і оцінка запасів може бути нереальною.

Відповідно до МСФЗ № 2 запаси повинні оцінюватися за найменшою з двох величин: собівартості і чистої вартості реалізації.

Собівартість запасів включає всі витрати на придбання, витрати на переробку та інші витрати, понесені для доставки запасів до місця їхнього справжнього знаходження. Витрати на придбання, відповідно до СБУ № 7, включають в себе ціну покупки, мита на ввезення, комісійні винагороди, сплачені постачальницьким організаціям, транспортно-заготівельні витрати та інші витрати, прямо пов'язані з придбанням запасів (торгові сидки, повернення переплат та інші подібні поправки вичитуються при визначенні витрат на придбання).

Відповідно до п. 4 СБУ № 7 чиста вартість реалізації товарно-матеріальних запасів дорівнює передбачуваної продажною ціною в ході звичайної діяльності мінус витрати на комплектацію і організацію продажу. Іншими словами (відповідно до п. 23 МСФЗ № 2) за чистою вартістю реалізації матеріали оцінюються, якщо собівартість запасів може виявитися не відшкодовується, оскільки запаси пошкоджені повністю або частково застаріли і відповідно ціна їх знизилася, а так само може зрости оцінені витрати на передпродажну підготовку або на здійснення реалізації. У цьому випадку балансова вартість запасів не буде перевищувати суми, отримання якої очікується від реалізації або використання матеріальних запасів. Матеріали в момент придбання відображаються за фактичною собівартістю їх придбання або обліковими цінами.

1.2. Питання вдосконалення обліку товарно-матеріальних запасів у працях учених і практиків

У сучасних умовах господарювання питання вдосконалення обліку товарно-матеріальних запасів зачіпають багато вчених економісти і практики Республіки Казахстан. Так, наприклад, слід зазначити, що в Казахстанському типовому плані рахунків відсутні рахунки з обліку інвентарю та господарського приладдя (МБП). Інвентар та господарські речі, як засоби праці, виходячи з характеру їх використання враховуються за вартістю придбання (первісної вартості), Таліпова І. Р. Начальник відділу непрямих податків податкового комітету Турксібского району міста Алмати пропонує «... Для правильного ведення обліку вказівних предметів (засобів праці ) організація повинна затвердити в обліковій політиці види малоцінних і швидкозношуваних предметів, які можна класифікувати за принципом матеріальності або суттєві і несуттєві об'єкти обліку, Згідно з принципом матеріальності в бухгалтерському обліку не беруть до уваги несуттєвих предметів, вартість яких незначна. Наприклад, спеціальний одяг і взуття може служити більше одного року, але оскільки їх вартість незначна, вона буде віднесена до витрат при розрахунку доходів або збитків на той період, коли спеціальний одяг була придбана. Якщо вартість цих перенесена на наступний звітний період і віднесена до витрат при розрахунку доходів за цей період, коли цей запас буде вичерпано. Таким чином, принцип матеріальності пов'язаний з невиправданих витрат часу на проведення громіздких розрахунків по господарського інвентарю та інших малоцінних предметів ... ».

До незавершеного виробництва належить продукція (продукти, послуги), що не пройшли всіх стадій, передбачених технологічним процесом, а також вироби неукомплектовані, що не пройшли випробувань і технічного приймання. Як вважає Р.М. Рахімбек: «... аналітичний облік витрат на виробництво організацій ведуть на основі напівфабрикатного або бесполуфабрікатний варіантів обліку за видами виробів, що випускаються за кількістю та фактичної собівартості. Організації, які надають послуги, аналітичний облік здійснюють окремо по кожному виду послуг ». На думку В.К. Родостовца «... рахунки 211-213 є простими, вони не вимагають ведення аналітичного обліку за видами продукції, замовленнями, переділами, фазами і стадіях виробництва ...»

Доцент Каз ГАУ В. Л. Назарова розглядає облік браку товарно-матеріальних запасів. Браком зчитуються вироби, які не відповідають за якістю встановленим стандартам, технічним умовам або проектним рішенням і не можуть бути використані за прямим призначенням, а якщо використовуються, то тільки після їх виправлення.

Шлюб-це непродуктивні витрати, які виникають у виробництві. З цього приводу вона вважає: «... шлюб зменшує випуск продукції і збільшує її собівартість ... Основними причинами браку, на її думку, є надійшли від постачальника неякісні матеріали, приховані дефекти заготовки або обробки на попередніх операціях, несправність обладнання, інструментів, порушення технології виробництва, неточності в проектній та технологічної документації ... »У кінці кожного місяця втрати від шлюбу списується на рахунки витрат на виробництво і включається до собівартості готової продукції.

«Американський інститут прикладених бухгалтерів (Americam Institute of Certified Publik Accountants) отмечет, що основною метою обліку матеріальних запасів є точне визначення прибутку шляхом зіставлення відповідних витрат з доходами». Б. Нідіз, Х. Андерсон, Д. Колдуелл виділяють: «Зауважте, що мета - найбільш точне визначення прибутку, а не фактичної вартості матеріальних запасів. Надалі ви зможете переконатися, що ці дві мети іноді несумісні, особливо в тому випадку, коли мета визначення прибутку має переважне значення в порівнянні з відображенням дійсної (фактичної) вартості матеріальних запасів в балансі ».

К.Ш. Дюсембаев: «До повільно реалізованих активів відноситься стаття розділу 2 активу балансу в їх числі товарно-матеріальні запаси. При цьому виключаються стаття «Витрати майбутніх періодів». Активи цієї групи перетворити в гроші вже складніше: потрібно знайти покупця, а то не завжди легко і вимагає певного часу. Особливо це стосується незавершеного виробництва: якщо покупця листової сталі, допустимо, знайти легко, то покупця відштампованих з неї заготовок знайти набагато важче. Не всім природно потрібні ці заготовки. Тому в німецькій практиці при підрахунку ліквідних активів вартість незавершеного виробництва не включається. Однак на американських фірмах це допускається ».

На думку професорів С.Б. Барнгальц і Г.М. Гація, при вивченні причин відхилення рівня товарно-матеріальних витрат від планового і попереднього періоду, від прогресивних норм та інших баз порівняння ці причини поділяються на три групи, які умовно називаються факторами цін, норм і заміни. За фактором цін мається на увазі зміна цін на сировину і матеріали і зміна транспортно-заготівельних витрат. Фактор норм відображає не тільки зміна самих норм витрати матеріалів, але і відхилення фактичної витрати на одиницю продукції від норм. Під чинником заміни розуміється не тільки вплив повної заміни одних видів матеріалів іншими, але також зміна їх співвідношення в сумішах (рецептури) і вміст у них корисних речовин.

Ч.Т. Хорнгрена і Дж. Фостер роблять значний акцент на контроль товарно-матеріальних запасів. Вони вважають, що контроль є невід'ємним фактом для раціонального використання товарно-матеріальних запасів.

За словами В.К. Радостовец, В.В. Радостовец і О.І. Шмідт: «З метою здійснення систематичного контролю за збереженням цінностей бухгалтерією повинні проводиться контрольно-вибіркові перевірки залишків окремих видів матеріалів у натуральному вигляді, не менш важливе завдання - організувати контроль за використанням матеріалів у виробництві».

«Крім контролю за використанням запасів, важливу роль грає правильність документального оформлення всіх видів операцій здійснюваних з товарно-матеріальними запасами в процесі діяльності господарюючого суб'єкта.

Умовою безперебійної роботи підприємства є, повна забезпеченість товарно-матеріальними запасами. Потреба в матеріальних запасах визначається потребою на виконання виробничої програми на капітальне будівництво, на непромислові потреби і необхідними матеріальними запасами на кінець періоду. Потреба в матеріальних запасах визначається в трьох оцінка: 1) у натуральних одиницях виміру; 2) за вартістю, 3) в днях забезпеченості ». Такий висновок авторів Н.Л. Любушина, В.Б. Лещева, В.Г. Дьякова.

Товарно-матеріальні запаси мають велике значення в процесі діяльності господарюючого суб'єкта можна сказати, що вони є його основою.

Глава 2 «Організаційно-економічна характеристика та стан обліково-фінансової роботи АТ« Уральскоблгаз »»

2.1.Організаціонно-економічна характеристика підприємства

АТ «Уральскоблгаз» є юридичною особою і полягає в Державному реєстрі суб'єктів природної монополії Західно-Казахстанської області з транспортування газу по магістральних і розподільних трубопроводах (Наказ Департаменту АРК і РЕМ і ЗК по ЗКО № 17 ОД від 14.03.2003г)

Свідоцтво про державну перереєстрацію юридичної особи АТ «Уральскоблгаз» № 375-1926 АТ від 16.01.1997г видано Управлінням Юстиції по Західно-Казахстанської області.

АТ здійснює свою діяльність на підставі статуту АТ «Уральскоблгаз», який затверджено 02.10.1998 року загальними зборами акціонерів і 25.11.1998года зареєстрований Управлінням Юстиції по ЗКО.

Згідно статуту АТ основною метою діяльності є отримання прибутку в інтересах його акціонерів.

Основний видом діяльності товариства є:

  • забезпечення газопостачання житла, котелень, промислових

підприємств, організацій, установ області;

  • надання на договірній основі послуг з профілактичного обслуговування, ремонту та технічного нагляду при будівництві та експлуатації об'єктів газового господарства;

  • проектування, будівництво та монтаж газових мереж, об'єктів газового господарства, промислове та цивільне будівництво.

На виконання зазначених видів діяльності АТ «Уральскоблгаз» Міністерство енергетики, індустрії та торгівлі Республіки Казахстан 18.11.1998 року видана державна ліцензія № 0001261.

Статутний каптал АТ «Уральскоблгаз» становить 85 мільйонів тенге, розподілений на 500 000 акцій, номінальною вартістю 170 тенге кожна, у тому числі простих акцій 468199 штук, привілейованих акцій з мінімально визначеним розміром дивідендів без права голосу 31801 штук.

Випущений (оплачений) статутний капітал становить 54061190 тенге, розподілений 318007 акцій, номінальною вартістю 170 тенге кожна, з них: простих акцій 286206 штук (90%), привілейованих акцій 31801 штук (10%): 56% акцій становить державний пакет, оплачений шляхом передачі державної власності; 34% акцій реалізовано на аукціоні інвестиційним фондам приватизованим за інвестиційний купони (протокол про підсумки аукціону від 22.12.1994г.); 12% акцій передано трудовому колективу безоплатно (привілейовані акції). Таким чином акціонери АТ «Уральскоблгаз» є Акімат ЗКО - 56% пакету акцій, АТ «Фінансово-промислова компанія« Ак Жаік »- 20%, ІПФ« Рост-фонд Крамдс »- 10%, ІПФ« Базис »- 2%, ІПФ «Бастан» - 2%, трудовий колектив-10%.

Структура АТ «Уральскоблгаз» затверджена Правлінням АТ «Уральскоблгаз» (протокол № 22 від 9.10.2000г).

Середньооблікова чисельність працівників підприємства, становить 440 осіб, у тому числі персонал основної діяльності 413 осіб.

Фінансово-господарська діяльність підприємства відображає всі сторони виробничо-торговельної діяльності

Основні показники відображені в таблиці 1

Таблиця 1

Основні показники характеризують розміри АТ «Уральскоблгаз» за 2003-2005 роки

Показники

2003р

2004р

2005р

Відхилення

1

Дохід від реалізації, тис. тенге

160075

110643

160095

20

0,3

2

Середньорічна чисельність працюючих, чол.

440

419

440

0

0

3

Середньорічна вартість основних засобів, тис.тг

451653,5

431481,5

404691

-46962,5

1,02

4

Середньорічна вартість поточних коштів, тис.тенге

504243,5

483630,5

448253

-55990,5

0,01

5

Продуктивність праці, тис.тг

363807

264064

363852

45

2,25

6

Фондовіддача, тг

0,354

0,256

0,396

0,042

0,27

7

Фондомісткість, тг

2,822

3,9

2,528

-0,3

0,64

8

Середньорічна вартість, тис.тенге

955897

915112

860344,5

-9555,2

2,3

9

Середня за рік величина власного капіталу, тисяч тенге

463069

382815

352070

-110999

-1,75

1

2

3

4

5

6

7

10

Оборотність активів, раз

1,167

0,121

0,186

0,981

-0,25

11

Оборотність поточних активів, раз

0,317

0,229

0,357

0,04

0,25


12

Тривалість одного обороту поточних активів, дні

1134

1574

1008

-126

-1,26


13

Рентабельність продажів,%

36,63

5,84

14,87

-21,76

0,22

14

Рентабельність активів,%

0,21

-

-

-

-


15

Рентабельність власного капіталу,%

0,4

-

-

-

-

Як видно з таблиці 1 у цілому в усьому показниками можна сказати, що відбувається погіршення у 2003 році та щодо погіршення в 2005 році. У 2004 і 2005 роках підприємство спрацювало збитково 2004 рік - 96 млн., 2005 - 60 млн., а в 2003 - 2 млн.

Розглянемо деякі якісні показники: рентабельність активів в 2003 році склала 0,21%, а рентабельність власного капіталу 0,04, що навіть не дотягує до 1%. Фондовіддача є низькою і відповідно, фондомісткість високою (на 1 тенге товарної продукції потрібно 2,5 тенге основних засобів).

Показники оборотності активів можна подивитися у таблиці і переконатися, що вони дуже низькі. Тривалість 1 обороту поточних активів становить 1008 днів. Це означає, що такий термін потрібно, щоб активи перетворилися на реальні гроші.

Так само слід зазначити, що на аналізованому підприємстві власний капітал не покриває довгострокових активів (основних засобів), тобто частина довгострокових активів сформовано за рахунок позикових коштів і у підприємства немає в наявності власних оборотних коштів.

Аналіз виробництва та реалізації продукції за три роки показав, що в 2003 році було вироблено і реалізовано продукції на суму 160 075 000 тенге., У 2004 році вироблено і реалізовано продукції на суму 110643 тисяч тенге, у 2005 році обсяг виробленої продукції склав 160095.

У таблиці 2 представлено аналіз складу і структури витрат, пов'язаних з основною діяльністю. Таблиця складена за даними статистичної звітності за 2005 року. Витрати діляться на чотири великі групи: матеріальні витрати (17,07%), знос основних засобів (6,74%), оплата праці (33,64%), інші витрати (42,55%). Слід зазначити, що податкові платежі та збори становлять близько 20%.

Таблиця 2

Аналіз складу і структури витрат АТ «Уральскоблгаз» за 2005 рік

Види витрат

Тисяч, тенге

%

Матеріальні витрати

41665

17,07

Сировина і матеріали

13547

5,55

Паливо

10088

4,13

Енергія

2105

0,86

Плата за використання природної сировини

939

0,17

1

2

3

Інші матеріальні витрати

15532

6,36

Знос основних засобів

16448

6,74

Оплата праці

82129

33,64

Інші витрати

103865

42,55

Добові під час відрядження

1110

0,45

Податкові платежі і збори

49424

20,25

Послуги сторонніх організацій невиробничої сфери

11835

4,85

Інші витрати

41496

17

Всього витрат по основній діяльності

244107

100

Аналіз ліквідності балансу полягає в порівняння засобів по активу, згрупованих за ступенем їх ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву з групували за строками погашення. У залежності від ступеня ліквідності, ті тобто швидкості перетворення в грошові кошти, активи підприємства поділяються на такі групи:

А1 Найбільш ліквідні активи. У світовій практиці до них відносяться всі статті грошових коштів підприємства і цінні папери.

А2 бистрореалізуемих активи. До них відносяться короткострокова дебіторська задолжность та інші активи.

А3 Повільно реалізовані активи. До них відносяться стаття розділу 11 активу балансу «Товарно-матеріальні запаси» і стаття «Довгострокові інвестиції».

А4 важкореалізовані активи - статті розділу 1 активу балансу за винятком статті цього розділу, включеної до групи А3. Так як з підсумку розділу 1 обчислюється тільки частина величини за статтею «Довгострокові фінансові інвестиції», то в складі важкореалізованих активів враховуються до статутного капіталу інших підприємств.

Пасиви балансу групуються по терміновості їх оплати.

П1 Найбільш термінові зобов'язання - кредиторська задолжность, позики, не погашені в строк, інші короткострокові зобов'язання, позики для працівників у розмірі перевищення над величиною розрахунків з працівниками за отриманими ними позичкам.

П2 Короткострокові зобов'язання - короткострокові кредити і позики, а так само позики для працівників.

П3 Довгострокові зобов'язання - довгострокові кредити і позики.

П4 Постійні зобов'язання - статті розділу 1 пасиву «Власний капітал». Для збереження балансу активу і пасиву, підсумок даної групи зменшується на суму величини за статтею «Витрати майбутніх періодів» активу балансу.

Для АТ «Уральскоблгаз» дані показники по роках виглядають наступним чином:

Таблиця 3

Показники ліквідності балансу

Показники

2003р

2004р

2005р

А1

3582

5283

43006

А2

515584

387265

401746

А3

27978

27569

31637

А4

4444208

4188755

405428

П1

477532

425548

528504

П2

503

503

503

П3

0

0

0

П4

513317

412821

352810

Для визначення ліквідності балансу слід зіставити підсумки наведених груп по активу і пасиву. Іншими словами, баланс вважається ліквідним, якщо кожна група з перших трьох покриває зіставляються з нею групу зобов'язань підприємства, мул дорівнює їй; в іншому випадку баланс неліквідний.

Як видно, готівкових грошових коштів явно не вистачає, щоб погасити найбільш термінові зобов'язання. Порівняння наступних двох груп говорить про можливе поліпшення платоспроможності в майбутньому часі.

Порівняння 4 групи говорить про те, що в АТ «Уральскоблгаз» довгострокові активи сформовані за рахунок власного капіталу і в деякій частині за рахунок позикових коштів, що є поганою ознакою. Так само це говорить про те, що у підприємства відсутні власні оборотні кошти.

АТ «Уральскоблгаз» працює збитково і є фінансово нестійким. Розглянемо таблицю, яка свідчить про фінансову нестійкості АТ «Уральскоблгаз»

Таблиця 4

Результати фінансової діяльності

АТ «Уральскоблгаз» за 2003-2005 роки

Показники

2003р

2004р

2005р

Відхилення

1

Дохід від реалізації, тис.тенге

110643

160095

226518

115875

2

Собівартість продукції, тис. тенге

104179

136294

126420

22241

3

Валовий дохід, тис. тг

6464

23801

100098

93634

1

2

3

4

5

6

4

Витрати періоду, тисяч тенге

98052

-112363

109270

11218

5

Дохід (збиток) від основної діяльності, тис.тг

-91588

-88562

-9172

82416

6

Дохід (збиток) від неосновної діяльності, тисяч тенге

-4312

28920

11863

16175

7

Дохід (збиток) для оподаткування, тисяч тенге

-95900

-59642

2691

98591

8

Дохід (збиток) від надзвичайних ситуацій, тисяч тенге

-

-

-

-

9

Чистий дохід, тисяч тенге

955879

915112

860344,5

-95552,5

1 Коефіцієнт незалежності по роках становить відповідно 0,52; 0,49; 0,4. Він говорить про те, наскільки підприємство незалежно від позикових коштів і наскільки воно здатне маневрувати власними коштами. Як видно по роках даний показник знижується, тобто збільшується залежність підприємство.

2 АТ «Уральскоблгаз» не має в своєму розпорядженні власними оборотними засобами.

АТ «Уральскоблгаз» є важливим соціально-економічним об'єктом, йому не дадуть збанкрутувати, у разі необхідності підтримуватися субсидіями (головний пакет акції належить державі). Оцінка ступеня виконання планових показників наведена в таблиці 5.

Таблиця 5

Аналіз виконання планових платежів


Обсяг транспортування газу, млн куб.м

Собівартість реалізованої продукції, тис. тг

Дохід від реалізації продукції, тис.тг

2003 рік: план; факт;% виконання

ня плану

450

370

82,22

122752

101144

82,39

109642

160075

146

2004 рік: план; факт;% виконання

ня плану

450

336

74,67

122752

104179

84,87

99280

110643

111,45

2005 рік: план; факт;% виконання

ня плану

420

390

92,85

145677

136294

93,56

141210

160095

113,37

За результатами розрахунків можна сказати, що в 2005 році збільшився% виконання плану по транспортування газу до 93%. Це пояснюється тим, що в 2005 році знизили планку за обсягом транспортування, пов'язане з невиконанням плану в попередні роки. Цікавим є те, що підприємство спочатку планує собі збиток (це пов'язано з тим, що діяльність підприємства регулюється антимонопольним комітетом). Позитивним моментом є те, що підприємство недовиконує план по собівартості і перевиконує план по доходах.

Ознайомимося з джерелами формування майна підприємства. У таблиці 6 представлені їх склад і структура.

Таблиця 6

Склад і структура джерел формування майна

АТ «Уральскоблгаз»

Джерела формування майна

2003р

2004р

2005р


Тисяч тенге

%

Тисяч тенге

%

Тисяч тенге

%

Власний капітал

513317

51,78

412821

49,21

352810

40,01

Статутний капітал

54161

5,45

54161

6,44

54061

6,13

Додатково-неоплачений капітал

165900

16,73

162329

19,35

162501

18,43

Резервний капітал

963

0,1

1988

0,24

1447

0,16

Нерозподілений прибуток

292393

29,49

194443

23,18

134801

15,29

Довгострокові зобов'язання:







Поточні зобов'язання

478035

48,22

426051

50,79

529009

59,99

Поточна частина довгострокових кредитів

503

0,05

503

0,06

503

0,06

Кредиторська заборгованість:







Рахунки і векселі до оплати

453828

45,78

419290

49,98

510862

57,93

Заборгованість по податках

18633

1,88

783

0,09

11027

1,25

Нараховані витрати до оплати

5071

0,51

5475

0,65

6615

0,75

З розрахунків видно, що частка власного капіталу в структурі джерел формування майна з кожним роком зменшується і в 2005 році вона вже становить 40% проти 52% у 2003 році. Коефіцієнт незалежності бажано підтримує на високому рівні. Оптимальним значенням вважається 0,5 -0,6. Саме такій структурі віддають перевагу інвестори і кредитори. Про це свідчить і питома вага залученого капіталу в усьому авансуємих капіталі, що є показником зворотним коефіцієнту незалежності. Так само розраховується коефіцієнт фінансування (відношення власного капіталу до притягнутого) і коефіцієнт співвідношення позикових власних коштів, але вони за своєю суттю відображає теж саме.

Одним з важливих показників, що характеризують ступінь незалежності (автономності) підприємства є коефіцієнт фінансової стійкості або коефіцієнт покриття інвестицій. Для аналізованого підприємства цей показник рівний коефіцієнту незалежності, так як АТ «Уральскоблгаз» довгострокових позикових коштів не має. І якщо нормальне значення коефіцієнта незалежності було одно 0,5-0,6, то значенням коефіцієнта фінансової стійкості вважається 0,9, а критичним його зниження до 0,75. Тому з усією впевненість. Можна сказати, що АТ «Уральскоблгаз» фінансово не стійке.

Таблиця 7

Структура власного капіталу АТ «Уральскоблгаз»


2003р

2004р

2005р


Тис.тг

%

Тис.тг

%

Тис.тг

%

Статутний капітал

54061

10,53

54061

13,1

54061

15,32

Додатковий неоплачений капітал

165900

32,32

162329

39,32

162501

46,06

1

2

3

4

5

6

7

Резервний капітал

1988

0,19

1988

0,48

1447

0,41

Нерозподілений прибуток

291368

56,96

194443

47,1

134801

38,21

РАЗОМ:

513317

100

412821

100

352810

100

При вивченні власного капіталу особлива увага приділяється змінам, які відбулися в наявності власних оборотних коштів, тобто встановлюється, кожна частина власного капіталу не закріплена в цінностях іммобільною характеру і знаходяться у формі, що дозволяє більш-менш вільно маневрувати цими засобами. У 2003 році величина власних оборотних коштів дорівнює 69109 тис. тенге, в 2004 і 2005 роках взагалі немає в наявності. Такі розрахуємо для 2002 року величину коефіцієнта маневреності: 69109/513317 = 0,13. У якості оптимальної величини може бути прийнято значення 0,5, однак будь - яких усталених у практиці нормальних значень цього показника не існує.

2.2. Стан обліково-фінансової роботи підприємства

У сфері організації фінансового та виробничого обліку, податкового обліку, внутрішнього контролю та аудиту АТ керується Законом Республіки Казахстан «Про бухгалтерський облік», податковому кодексу Республіки Казахстан, Законом Республіки Казахстан «Про аудиторську діяльність», Казахстанським стандартом бухгалтерського обліку, іншими законодавчими та нормативними актами Республіки Казахстан. При формуванні облікової політики АТ керується такими принципами закладеними в основу казахстанських стандартів бухгалтерського обліку; безперервна діяльність, послідовність, нарахування, істотність, обачність, переважання сутності над формою.

Облікова політика в галузі фінансових інвестицій.

АТ «Уральскоблгаз» здійснюється у відповідності до чинного законодавства вклади до Статутного фонду у вигляді паїв; придбання акцій; надають позики юридично і фізичним особам.

В АТ відкриті рахунки:

401 - акції;

402 - облігації;

403 - інші.

При погашенні та продажу цінних паперів їх вартість списується з К-та рахунків 401, 402, 403 в Д-т рахунка 84. Одночасно сума переоцінки інвестицій списується з Д-ту рахунку 542 в К-т рахунку 561. результатом від операцій з фінансовими інвестиціями вважається дохід отриманий у вигляді відсотків, роялті, дивідендів, орендних платежів. У фінансовій звітності підлягає розкриттю:

- Балансова вартість

- Дохід

- Вартість

  • переоцінка за звітний період.

Облікова політика в галузі обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості послуг.

АТ «Уральскоблгаз» облік собівартості готової продукції веде відповідно до встановленої номенклатурою витрат:

  • матеріали 802 рахунок;

  • оплата праці виробничих робітників 802 рахунок;

  • відрахування оплати праці 802 рахунок;

  • накладні витрати 802 рахунок.

Витрати основного виробництва, враховуються на рахунку 802 з відкриттям субрахунків. Витрати допоміжного виробництва - враховуються на рахунку 920 з відкриттям необхідних субрахунків в розрізі номенклатури витрат. В АТ рахунки підрозділу 91 «Напівфабрикати власного виробництва» не використовується. Використовується рахунку 301 «Рахунки до отримання». Собівартість реалізованої готової продукції ведеться на рахунку 802, загальні адміністративні витрати враховуються на рахунку 821, придбання предметів і засобів праці терміном служби понад рік обліковуються на рахунках підрозділу 12. Предмети і засоби праці строком служби менше року враховуються на рахунку 821. Рахунки 811, 821, 801, 803, 805, 842, 844 закриваються на рахунку 571 «Підсумковий прибуток (збиток)».

Облікова політика в галузі обліку основних засобів.

Облік основних засобів у місцях експлуатації враховується в інвентаризаційних описах, бухгалтерія веде інвентарний список. Підприємство веде типову первинну документації по руху основних засобів. Інвентаризація основних засобів проводиться один раз на рік на (1 грудня). У бухгалтерії кошти враховуються в інвентарних картках (ф № ос6) за первісною вартістю. Переоцінка основних засобів не передбачається крім у випадку приведення вартості окремих об'єктів до ринкової ціни переоцінці проводиться по всій групі даних ОС по Д-ту рахунків 122 - 125 і К-ту рахунку 541.

Облікова політика в сфері грошових коштів.

АТ має розрахунковий рахунок, операції на якому відбуваються у встановленому законом порядку. В обліку грошових коштів АТ суворо керується діючими законодавчими і нормативними актами, що формують облікову політику. Готівка в касі в національній валюті враховується надходження за дебетом рахунка 451, вибуття за кредитом 451.Налічность на розрахунковому рахунку надходження обліковується за дебетом 441 рахунку, вибуття за кредитом рахунка 441. АТ використовує рахунок 423 «Готівка на спеціальних рахунках в банку».

Облікова політика в галузі обліку товарно-матеріальних запасів.

Облік товарно-матеріальних цінностей організований на рахунках:

201 - сировина та матеріали;

203 - паливо;

205 - запасні частини;

206 - інші;

208 - будматеріали

Облік ТМЗ в місцях зберігання ведеться на АТ в картках складського обліку в кількісному вираженні за кожним видом ТМЗ. У бухгалтерії облік ведеться в сальдових книгах за кількістю і сумою. Вартість реалізованих товарів за ціною придбання списується в дебет 802 рахунки. Підприємство реалізує товари за договірними цінами.

Облікова політика в галузі обліку розрахунків.

Для розрахунків з покупцями застосовується рахунок 301 «Рахунки до отримання». Облік наданих послуг стороннім організаціям ведеться на рахунку 671 за кредитом рахунку враховуються надані послуги в кореспонденції з рахунками 821,811,331. За дебетом рахунку оплати наданих послуг.

Облікова політика в галузі обліку фінансових результатів, використання прибутку, фондів, позикових коштів та фінансування.

Власний капітал обліковується на рахунку 503 «Вклади та паї». Резервний капітал обліковується на рахунку 551 "Інший резервний капітал» Нерозподілений прибуток враховується: Звітного року - рахунок 561; Попередніх років - рахунок 562. Фінансовий результат підприємства визначається один раз на рік, постійно на 31 грудня, шляхом закриття розділів 8 і 7 на рахунок 571.

Облікова політика у сфері оподаткування та податкового обліку.

У своїй діяльності АТ буде прагнути підпорядкувати організацію фінансового та виробничого обліку вимогам, визначеним у Податковому кодексі Республіки Казахстан. Нарахування податків до бюджету і в позабюджетні фонди проводиться щомісяця за нормами, встановленими Законом РК на рахунках 631, 633, 634, 653, 652, 564.

Облікова політика в галузі загальної організації обліку, підготовки та підвищення кваліфікації працівників обліку.

Бухгалтерський облік АТ застосовує типові спеціалізовані та уніфіковані документи, що розробляються Держкомітетом РК. Облік підприємства комп'ютеризуються. Бухгалтерський баланс, виведення фінансового результату проводиться один раз на рік, податкові деколораціі надаються в Податковий комітет щокварталу. Підготовка кадрів проводиться через громадське об'єднання бухгалтерів і аудиторів ЗКО на договірній основі, Управлінням Департаменту методології бухгалтерського обліку та аудиту на безкоштовній основі. Підвищення кваліфікації бухгалтерів здійснюватися через кожні 3 роки, а також у зв'язку з виробничою необхідністю.

Облікова політика в галузі забезпечення внутрішнього і зовнішнього контролю.

Внутрішній попередній контроль, за чиненими господарськими операціями покладається на головного бухгалтера. Внутрішній наступний контроль здійснюється ревізійною комісією, затверджений загальними зборами акціонерів. Відповідальність за формуванням облікової політики лежить на керівнику підприємства. При необхідності залучати для зовнішнього контролю аудиторів на договірній основі.

Глава 3 «Облік товарно-матеріальних запасів на АТ« Уральскоблгаз »»

3.1. Завдання обліку товарно-матеріальних запасів

Основним завданням обліку товарно-матеріальних запасів для цілей складання фінансової звітності є визначення чистого доходу шляхом зіставлення витрат з відповідними доходами, а не визначення фактичної собівартості запасів. Часто завдання, які будуть наведені нижче несумісні, але перша з них має переважне значення для користувачів фінансової звітності (у першу чергу - для акціонерів).

Для досягнення цих цілей зажадають:

  • визначення вартості (собівартості, ціни), по якій товарно-матеріальні запаси відображаються в поточному обліку;

  • визначення вартості, за якою товарно-матеріальні запаси повинні відображатися в активах балансу на дату його складання;

  • визначення вартості, за якою товарно-матеріальні запаси повинні бути списані на витрати у результаті з використання, споживання або продажу.

Крім того, до завдань обліку руху використовуваних організацією товарно-матеріальних запасів можна віднести наступні:

  1. облік і контроль використання товарно-матеріальних запасів відповідно до періодично змінними нормами запасів окремих видів сировини і матеріалів, незавершеного виробництва;

  2. забезпечення схоронності, запобігання крадіжок, псування і втрати запасів, а також визначення меж матеріальної відповідальності персоналу організації;

  3. організація системи синтетичного та аналітичного обліку, полегшує швидке отримання та відпуск товарно-матеріальних запасів, своєчасне виявлення псування матеріалів, їх невідповідність новим умовам виробництва.

Все це в свою чергу зажадає:

  • організацію контролю за своєчасним і повним опріходиваніем запасів, за їх збереженням у місцях зберігання;

  • своєчасне і повне документування всіх операцій по руху запасів;

  • своєчасне і правильне визначення товарно-транспортних витрат і фактичної собівартості заготовлення запасів;

  • контроль за своєчасним і правильним списанням товарно-транспортних витрат до витрат виробництва;

  • виявлення і реалізація непотрібних організації матеріальних запасів з метою мобілізації внутрішніх ресурсів;

  • отримання точних відомостей про залишки і рух запасів у місцях їх зберігання.

Основні вимоги, пред'явлені до бухгалтерського обліку

товарно-матеріальних запасів:

  • суцільне, безперервне і повне відображення руху (приходу, витрати, переміщення) і наявність запасів;

  • облік кількості та оцінка запасів;

  • оперативність (своєчасність) обліку запасів;

  • достовірність;

  • відповідність синтетичного обліку даними аналітичного обліку руху запасів в підрозділах організації даним бухгалтерського обліку.

3.2. Облік відпуску матеріалів на виробництво та інші цілі, контроль за їх використанням. Внутрішньо переміщення

За відпусткою матеріалів на виробництво розуміється їх видача зі складу безпосередньо для виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг), а також відпуск матеріалів для управлінських потреб організації.

Відпуск матеріалів на склади підрозділів організація і на майданчики будівництва розглядається як внутрішнє переміщення.

Вартість матеріалів, що відпускаються зі складів організації в підрозділ і з підрозділів на ділянки в бригади, на робочі місця, в аналітичному обліку АТ «Уральскоблгаз» враховує за обліковими цінами (без урахування транспортно-заготівельних витрат).

Матеріали відпускаються з центральних складів організації залежно від структури організації на склади підрозділів або безпосередньо до підрозділів організації (при відсутності у них складів) і з цехових складів у виробництво (ділянкам, бригадам, безпосередньо на робочі місця) відповідно до встановлених норм і обсягами виробничої програми (завданнями). Відпустка понад норми здійснюється в порядку, встановленому в даній організації. При відпустці матеріали повинні вимірюватися у відповідних одиницях вимірювання (вагових, об'ємних, лінійних, поштучно). АТ «Уральскоблгаз» відпускає матеріалів в об'ємних одиницях виміру.

У міру відпуску матеріалів зі складів підрозділи на ділянки, у бригади, на робочі місця вони списуються з рахунків обліку матеріальних цінностей і зараховуються на відповідні рахунки обліку витрат на виробництво.

Таблиця 8

Типова кореспонденція рахунків, що застосовуються в АТ «Уральскоблгаз»

Зміст господарської операції

Дебет

Кредит

1. Відвантажено (списані) матеріали на потреби:

  • основного виробництва


  • допоміжних виробництв


  • цеху (накладні витрати)


  • соціальної сфери




901


921


931


941



201,203,205

206,208

201,203,205,

206,208

201,203,205,

206,208

201,203,205,

206,208

2. Внутрішньовиробничий відпуск готової продукції для загальновиробничих цілей

938

221

Вартість матеріалів, відпущених для управлінських потреб, відноситься на відповідні рахунки обліку цих витрат.

Таблиця 9

Типова кореспонденція рахунків, що застосовуються в АТ «Уральскоблгаз»

Зміст господарських операцій

Дебет

Кредит

1

Відвантажено (списані) матеріали на управлінські потреби підприємства

821

201,203,205,

206,208

2

Витрачені матеріали на операції, пов'язані зі збутом і реалізацією продукції за рахунок даного підприємства

811

201,203,205,

206,208

1

2

3

4

3

Недостача або псування матеріалів

821

201,203,205

4

Списання недостачі готової продукції

821

221

5

Використано товари для власних потреб

821

222 / 1, 222 / 2

Вартість матеріалів, відпущених на виробництво, але відносяться до майбутніх звітних періодів (підготовчі роботи в сезонних виробництвах, гірничо-підготовчі роботи, освоєння нових підприємств, виробництв, цехів і агрегатів, на підготовку і освоєння виробництва нових видів продукції і нових технологій) зараховується на рахунок обліку витрат майбутніх періодів. На цей рахунок вартість відпущених матеріалів може ставитися і в інших випадках, коли виникає необхідність розподілу витрат на ряд звітних періодів.

Узгоджені з головним бухгалтером списки осіб, яким надано право, одержувати зі складів матеріали, а також зразки їх підписів повинні бути повідомлені відповідним особам, що здійснюють зазначену відпустку матеріалів зі складів.

Відпуск матеріалів зі складів організації здійснюється тільки виділеним для їх отримання працівникам підрозділу організації.

У необхідних випадках складається список осіб, яким представлено право видавати дозволи (перепустки) на вивезення з організації матеріальних цінностей.

Порядок відпуску матеріалів зі складу цеху підрозділу організації ділянкам, бригадам на робочі місця, іншим організаціям встановлюється керівником підрозділу організації за погодженням з головним бухгалтером організації.

У первинних документах на відпуск матеріалів зі складів організації до підрозділів організації, на ділянки, у бригади, на робочі місця вказуються найменування матеріалів, кількість, ціна (облікова ціна), сума, а так само призначення: норм і найменування замовлення, для виготовлення якого відпускаються матеріали.

Організація може здійснити відпустки матеріалів або окремих груп, видів, найменувань своїм підрозділам без вказівки призначення. У цьому випадку відпустка матеріалів враховується як внутрішнє переміщення, а самі матеріали вважаються в підзвіті у отримав їх підрозділи.

На фактично витрачені матеріали підрозділ - одержувач матеріалів складає акт витрати в якому зазначаються найменування, кількість, облікова ціна і сума по кожному найменуванню, номер і найменування замовлення, для виготовлення якого вони витрачені, кількість і сума витрат понад норми та їх причини.

Конкретний порядок складання акта витрати матеріалів, а також перелік підрозділів, для яких він передбачений, встановлюються організацією.

Відпуск матеріалів зі складів організації на виробництво, як правило, повинен здійснюватися на основі попередньо встановлених лімітів. Ліміти відпуску матеріалів на виробництво встановлюються відділом постачання або іншими підрозділами (посадовими особами) за рішенням керівника організації. Первинними обліковими документами з відпуску матеріалів зі складів організації до підрозділів організації є лімітно-забірна карта, вимога-накладна, накладна.

Лімітно-забірні картки призначені для відпуску матеріалів, систематично споживаних для виготовлення продукції (виконання робіт і послуг), а так само для контролю за дотриманням лімітів. Лімітно-забірні картки виписуються підрозділами організації, які виконують постачальницькі або планують функції, в 2 або 3-х примірниках терміном на один місяць. В кінці місяця лімітно-забірні карти здаються до бухгалтерської служби організації.

У разі відпуску матеріалів понад ліміт у первинних облікових документах (лімітно-забірних картках, вимогах-накладних) проставляється штамп (напис) «понад ліміт». Відпуск матеріалів понад ліміт здійснюється за наявності дозволу керівника або осіб, їм на те уповноважених. На документах вказується причини понадлімітного відпуску матеріалів. У сверхлимитном відпуску матеріалів відносяться додаткова відпустка, пов'язаний з виправленням або відшкодуванням шлюбу і покриттям перевитрати матеріалів. При отриманні матеріалів для виробництва виробів замість забракованої і для виправлення шлюбу до лімітно-забірної карті або вимозі-накладній додаються акти про шлюб із зазначенням шифру вироби, деталі або номера замовлення, за яким виготовлена ​​забракована продукція. При заміні матеріалів, передбаченого встановленої для даного виробу (продукції) технологією, іншим матеріалом оформляється вимога на заміну.

Повернення підрозділами організації на склад невикористаних матеріалів оформляється накладними або лімітно-забірними картами. Здані на склад матеріали оприбутковуються по складу з одночасним списанням з підзвіту підрозділу організації.

Передача матеріалів з ​​одного складу організації на інший склад організації, а так само зі складу одного підрозділу організації на склад іншого підрозділу організації оформляється накладними на внутрішнє переміщення.

3.3. Облік іншого вибуття (продаж, списання, безоплатної передачі) матеріалів.

При продажу організацією матеріалів фізичним та юридичним особам ціна продажу визначається за угодою сторін (продавця і покупця). Матеріали, як правило, повинні продаватися за ринковими цінами з урахуванням їх фізичного стану. Обчислення та сплата податків до ціни продаваних (переданих) матеріалів здійснюється організацією в порядку, передбачених чинним законодавством.

Продаж матеріалів оформляється відповідним підрозділом організації, що провадить постачальницько-збутові функції, або посадовою особою, яка виконує аналогічні функції, шляхом виписки накладної на відпуск матеріалів на сторону на підставі договорів чи інших документів та дозволу керівника організації або осіб, їм на те уповноважених.

При перевезенні вантажів автотранспортом оформляється товарно-транспортна накладна. Порядок вивезення і виносу з території організації матеріальних запасів, оформлення перепусток на вивіз і винос, організація контролю за вивезенням (винесенням) матеріальних запасів встановлюється організацією.

При відвантаженні (відпуску) матеріалів для продажу визначається суми, що підлягають сплаті покупцем, оформляється і пред'являється йому до оплати розрахунковий документ.

Таблиця 10

Типова кореспонденція рахунків АТ «Уральскоблгаз»

Зміст господарських операцій

Дебет

Кредит

1

Відпущені основні матеріали АТ «Уральскоблгаз»

  • за договірною вартістю

  • податок на додану вартість



301

301



709

633

Продавець (постачальник) враховує за дебетом рахунка обліку розрахунків в кореспонденції з кредитом рахунка обліку продажів такі суми, що підлягають сплаті покупцем:

а) вартість відвантажених (відпущених) матеріалів за договірними цінами;

б) податок на додану вартість у розмірах, встановлених законодавством;

Аналітичний облік розрахунків з покупцями за відвантажені їм матеріали повинен вносити за кожним пред'явленим покупцем та замовником рахунку.

Списання матеріалів з ​​рахунків обліку запасів може здійснюватися в наступних випадках:

  • що прийшли в непридатність по закінченню терміну зберігання;

  • морально застарілі;

  • при виявленні нестач, розкрадань або псування, у тому числі внаслідок аварій, пожеж, стихійних лих.

Підготовка необхідної інформації для прийняття керівництвом організації рішення про списання матеріалів здійснюється комісією за участю матеріально-відповідальних осіб.

Комісією здійснюється наступні функції:

  • безпосередній огляд матеріалів;

  • встановлення причин непридатності до використання матеріалів (порушення термінів зберігання, внаслідок пожежі, стихійних лих і т.д.)

  • виявлення осіб, з вини яких матеріали виявилися непридатні до використання або обмежені у використанні за прямим призначенням;

  • визначено можливості використання матеріалів на інші цілі або мул продажу;

  • складання акту на списання матеріалів;

  • подання акта на затвердження керівнику організації або уповноваженій ним особі;

  • здійснення контролю за утилізацією непридатних до подальшого використання матеріалів.

В акті на списання матеріалів зазначається:

  • найменування списаних матеріалів та їх відмітні ознаки;

  • кількість;

  • фактична собівартість;

  • встановлений термін зберігання;

  • дата (місяць, рік) надходження матеріалів;

  • причина списання;

  • інформація про стягнення матеріальної шкоди з винних осіб;

Списані матеріали, використання яких можливе в господарських цілях, або підлягають здачі у вигляді відходів оприбутковуються на склад організації на підставі акта на списання та накладної на внутрішнє переміщення матеріальних цінностей.

3.4. Облік матеріалів у бухгалтерській службі.

Усі первинні документи по руху матеріальних цінностей на складах підрозділів організації повинні бути здані до бухгалтерської служби у встановлені терміни. Бухгалтерська служба організації приймає і перевіряє первинні облікові документи з точки зору правильності їх оформлення та законності здійснених операцій.

При виявленні операцій (витрат), які не відповідають законодавству РК і правил бухгалтерського обліку, особа, яка здійснює облік матеріалів, повідомляє про це головному бухгалтеру. За недооформлені документів застосовуються заходи до їх дооформлення або такі документи повертаються відповідним складам і підрозділам до їх належного оформлення. Після перевірки первинні документи таксую, тобто визначається сума (грошова оцінка) операцій шляхом множення кількості на ціну.

Обробка первинних облікових документів з обліку матеріалів АТ «Уральскоблгаз» веде з допомогою засобів обчислювальної техніки.

Аналітичний облік матеріалів (кількісний і сумовий облік) ведеться на основі використання оборотних відомостей або сальдовий метод. Облік ведеться в розрізі кожного складу, підрозділи, інших місць зберігання матеріалів, а всередині них - у розрізі кожного найменування, груп матеріалів, субрахунків і синтетичних рахунків бухгалтерського обліку.

На підставі карток в бухгалтерській службі щомісяця складається оборотні відомості матеріалів окремо по кожному складу і підрозділу. У оборотних відомостях вказується:

  • номенклатурний номер матеріалу;

  • найменування матеріалу із зазначенням відмітних ознак;

  • одиниця виміру;

  • ціна;

  • залишок на початок місяця;

  • прихід за місяць;

  • витрата за місяць;

  • залишок на кінець місяця.

У кожній оборотної відомості виводяться підсумки сум по кожній сторінці, за групами матеріалів, за субрахунками, синтетичними рахунками і загальний підсумок по складу.

На основі оборотних відомостей складається зведена відомість, в яку переносяться підсумки оборотних відомостей складів і підрозділів по групах, субрахунках, синтетичними рахунками, по складах і підрозділам в цілому.

У АТ «Уральскоблгаз» у відомостях відображаються обороти і залишки по кожному номенклатурному номеру матеріалів, за кількістю і сум. Відомості складаються в 2 примірниках для бухгалтерської служби та складу (підрозділу).

Незалежно від прийнятого методу аналітичного обліку матеріалів (оборотний або сальдовий) в бухгалтерській службі ведеться синтетичний облік руху матеріалів у вартісному вираженні за відповідними синтетичними рахунками, а всередині їх по складах і групами матеріалів.

Узагальнення і групування інформації про рух матеріалів здійснюється у відомостях руху матеріалів щомісяця, по кожному складу, підрозділу. Відомості руху матеріалів складаються окремо по приходу і витраті матеріалів.

Щомісяця складається зведена відомість руху матеріалів, у яку переносяться всі підсумки з відомостей руху матеріалів по складах і підрозділам.

У зведених відомостях руху матеріалів наводяться також дані про залишки матеріальних цінностей на початок і кінець місяця (звітного періоду) в розрізі груп матеріалів за відповідними синтетичними рахунками і субрахунками бухгалтерського обліку. Дані зведеної відомості руху матеріалів і накопичувальних відомостей щомісяця звіряються з даними аналітичного обліку, тобто з оборотними відомостями і сальдовими відомостями (книгами).

3.5. Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей засобами «1С: Бухгалтерія» 7.7 на АТ «Уральскоблгаз»

Важливим засобом контролю за використанням товарно-матеріальних цінностей в бухгалтерському обліку є періодичне проведення інвентаризації. Терміни та порядок проведення інвентаризації визначається положенням про бухгалтерський облік та облікової політикою підприємства. Сенс інвентаризації зводиться до порівняння фактичного залишку товарно-матеріальних цінностей із залишками за обліковими документами. У випадках відхилень надлишки або нестачі товарно-матеріальних цінностей обліковуються на відповідних рахунках бухгалтерського обліку.

Розглянемо можливість відображення результатів інвентаризації засобами «1С: Бухгалтерии». Після проведення інвентаризації її результати відображаються в інвентаризаційній відомості. Для звірки її результатів з даними обліку в програмі «1С: Бухгалтерія» передбачений спеціальний документ, в який повинні бути внесені дані інвентаризаційної відомості та дані обліку.

Для цього необхідно виконати наступні дії:

Крок 1. Відкрити журнал «Інвентаризація» з групи журналів «загального призначення»

Крок 2. Клавішею Insert вести новий документ. У результаті на екран виводиться діалогове вікно, в яке необхідно внести необхідні дані.

Крок 3. У полі «Вид ТМЦ» вибрати з випадаючого списку матеріали, товари або фіксовані активи. Слід зазначити, що якщо інвентаризація проводилась комплексна, то її результати повинні бути введені в програму трьома документами «Інвентаризація» - на кожен вид ТМЦ свій документ.

Крок 4. У полі «Рахунок обліку» з випадаючого списку необхідно вибрати рахунок обліку конкретного ТМЦ або «[(....)] Для всіх рахунків», (якщо необхідно провести облік по всіх рахунках даного виду).

Крок 5. У розділі «Проводити інвентаризацію» по «в полі Склад» необхідно вибрати склад, за яким здійснюється інвентаризація.

Крок 6. У розділі «Рахунок віднесення недостач" необхідно в полі «Рахунок» вибрати рахунок бухгалтерського обліку, на який необхідно відносити недостачі, а так само вибрати конкретне субконто, відповідні даному рахунку.

Крок 7. Аналогічно в розділі «Рахунок оприбуткування надлишків» необхідно вибрати рахунок бухгалтерського обліку і відповідні цим рахунком субконто.

Крок 8. Клацанням миші переходимо у вкладку «Таблична частина».

Крок 9. Клацаємо кнопку «Записати» в нижній частині діалогового вікна.

Крок 10. Клацаємо кнопку «Заповнити». У результаті в табличній частині з'явиться список ТМЦ за обраним складу.

Крок 11. Якщо фактичного кількість якого-небудь ТМЦ не збігається з обліковою, то слід виділити його і натиснути Shift + Enter і вести фактичне значення. Зафіксувати введення клавішею Enter.

Крок 12. При необхідності можна вивести на друк Інвентаризаційний опис або слічітельнуювідомість. Для цього клацнути кнопку «Друк» і вибрати потрібний документ. Після чого відправити на принтер з меню «Файл» командою «Друк».

Крок 13. Закрити діалогове вікно кнопкою ОК.

Крок 14. На пропозицію зберегти документ клацніть «Так»

Крок 15. У результаті документ сформує бухгалтерське проведення зі списання нестачі в підзвіт матеріально-відповідальної особи, або з оприбуткування ТМЦ.

3.6 Сутність, мета, джерела аудиту.

Сутність аудиту ТМЗ полягає в експертизі обліку руху ТМЗ на основі перевірки дотримання порядку ведення бухгалтерського обліку ТМЗ, відповідність господарських і фінансових операцій законодавству, повноти і точності відображення звітності з обліку руху ТМЗ.

Основною метою аудиту ТМЗ є встановлення правильності ведення обліку їх; отримання точних відомостей про наявність та рух ТМЗ і дотримання встановлених нормативів їх виробничого споживання; виявлення і реалізація непотрібних підприємству ТМЗ з метою мобілізації матеріальних ресурсів.

Програма аудиторської перевірки ТМЗ складається з нижчеперелічених пунктів:

  1. Перевірка правильності відображення в балансі;

  2. Перевірка наявності та збереження ТМЗ;

  3. Перевірка складського обліку і забезпеченості підприємства ТМЗ на останню звітну дату.

  4. Перевірка правильності оформлення первинних документів по руху ТМЗ;

  5. Перевірка повноти та своєчасності оприбуткування надійшли ТМЗ і правильності зроблених при цьому бухгалтерських записів.

  6. Перевірка обгрунтованості операцій з відпуску ТМЗ на виготовлення готової продукції та правильності їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку.

  7. Визначення методу оцінки ТМЗ

  8. Перевірка правильності документального оформлення та здійснення бухгалтерських записів по операціях, пов'язаних з передачею на переробку і реалізацією ТМЗ стороннім організаціям.

  9. Перевірка своєчасності і правильності проведення інвентаризації ТМЗ.

  10. Вивчення актів, рішень адміністрації та інших документів на списання нестач ТМЗ понад установлені норми природних втрат, у слідстві їх псування та уцінки через зниження цін.

Джерелами аудиту є - баланс, головна книга, журнали - ордери № 6, № 7, № 10 та інші облікові регістри. Необхідно встановлення тотожності між переліченими вище регістрами, а також важливо переконатися у відповідності синтетичної та аналітичної інформації.

При перевірки відповідно фактичної наявності ТМЗ обліковими даними необхідно, по-перше, звернутися до даних річної інвентаризації, по-друге, вибрати групи ТМЗ якими слід провести суцільну перевірку в місцях зберігання (наприклад, найбільш дорогі або дефіцитні), і групи для вибіркової перевірки .

Важливо звернути увагу на дотримання порядку зберігання товарно-матеріальних запасів на складах, на відповідності місць зберігання умовам збереження окремих видів ТМЗ.

Оскільки окремі види ТМЗ мають свої особливості як в натуральній формі, так і у здійсненні їх обліку.

3.7. Порядок проведення аудиту

Надзвичайно велике значення аудиторської перевірки ТМЗ.

Перевірку наявності та збереження ТМЗ аудитор слід почати з обстеження складського господарства та проведення їх інвентаризації.

При обстеженні складського господарства необхідно звернути увагу на стан і правильне використання складських приміщень і вимірювальних приладів; ефективність роботи контрольно-пропускного пункту; наявність пожежної та охоронної сигналізації; дотримання встановлених правил приймання, відпуску та зберігання ТМЗ; підбір і розстановку матеріально відповідальних осіб, укладання з ними договорів про повну матеріальну відповідальність, наявність перелогових, некомплектних і зіпсованих матеріалів, правильність оформлення прибуткових і витратних документів.

Важливою умовою забезпечення збереження матеріальних цінностей є правильно організована охорона. Контроль її стану починається з раптової перевірки внутрішнього контролю за ввезенням і вивезенням ТМЗ на підприємстві, щоб уникнути фальсифікації документів, вивезення ТМЗ двічі за одними перепустками, вивезення за усними дозволами та записок і т.д.

Обстеживши складське господарство, аудитор повинен провести інвентаризацію.

Аудитор повинен уточнити наявність укладених письмових договорів з комірниками про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, стану контролю за діяльністю їх, наявність номенклатури дотримання режиму роботи складів. Основну увагу його повинна бути приділена перевірці дотримання правил зберігання ТМЗ на складах і станом ведення складського обліку.

Перед початком інвентаризації аудитор домовляється з керівником про створення інвентаризаційної комісії. Керівник видає відповідне розпорядження (наказ) і вручає його текст членам інвентаризаційної комісії, а голові комісії передає контрольний пломбір.

До складу інвентаризаційної комісії крім матеріально-відповідальних осіб, які зазвичай включається представники керівництва підприємства, а також відповідні фахівці та працівники бухгалтерії. Присутність, при проведенні інвентаризації матеріально-відповідальна особа обов'язково.

Результати інвентаризації фіксується в інвентаризаційних описах, що складаються аудитором. Опис застосовується для відображення даних фактичної наявності товарно-матеріальних запасів і складається в одному примірнику на основі перерахунку, зважування, перемірювання запасів окремо по кожному місцезнаходженням та матеріально - відповідальній особі або групі осіб, на яких знаходяться ТМЗ.

До початку інвентаризації матеріально-відповідальні особи повинні надати розписку про те, що всі первинні документи оформлені, а все що надійшли і вибули ТМЗ також оформлені.

ТМЗ заносяться в інвентаризаційний опис по кожному окремому найменуванню із зазначенням номенклатурного номера, виду, групи, сорту і кількості.

На виявлені в результаті інвентаризації негідні або зіпсовані матеріали складаються відповідні акти.

При виявленні матеріальних цінностей, не відображених в обліку, комісія повинна включити їх в інвентаризаційний опис.

Інвентаризація ТМЗ повинна проводиться в порядку розташування ТМЗ в даному приміщенні. Не слід допускати безладного переходу від одного виду ТМЗ до іншого.

Голова інвентаризаційної комісії або за його дорученням, члени комісії у присутності завідуючого складом та інших матеріально-відповідальних осіб перевіряють фактичну наявність ТМЗ особисто, ні в комі разі не допускаються вносити в описі дані про залишки ТМЗ зі слів матеріально-відповідальної особи або за даними обліку.

На останній сторінці опису перед підписом голови комісії дано дві вільні рядки для запису останніх номерів документів у разі руху товарно-матеріальних запасів у ході інвентаризації.

ТМЗ, що надійшли на час проведення інвентаризації, приймаються матеріально-відповідальними особами в присутності членів інвентаризаційної комісії та оприбутковуються за реєстром або товарного звіту після інвентаризації. Ці ТМЗ заносяться до окремого опису з найменуванням "ТМЗ, що надійшли під час інвентаризації», з зазначенням коду, від кого надійшли ТМЗ, дата і номер прибуткового документа, найменування, кількість та сума. На прибутковому документі за підписом голови робиться відмітка «Після інвентаризації» з посиланням на дату опису, в яких записані ці ТМЗ.

При тривалому проведенні інвентаризації тільки з дозволу (письмового) керівника і головного бухгалтера, товарно-матеріальні запаси можуть відпускатися в процесі інвентаризації матеріально-відповідальними особами в присутності членів комісії. Ці ТМЗ заносяться в окрему інвентаризаційний опис «Товарно-матеріальні запаси, відпущені під час інвентаризації» оформляється ця опис аналогічно опису по надійшли ТМЗ.

ТМЗ належать іншим підприємствам і перебувають на відповідальному зберіганні, інвентаризуються одночасно з власними ТМЗ, на них складається «Інвентаризаційний опис ТМЗ, прийнятих (зданих) на відповідальне зберігання», з посиланням на відповідні підтверджуючі документи.

Тара заноситься в опису за видами, цільовим призначенням і якісного стану (нова, що була у використанні, потребує ремонту й т.д.). Перед перевіркою тара повинна бути підібрана за видами: з деревини, з металу, аз картону, з пластмаси, з тканини, з нетканих матеріалів.

Для визначення результатів інвентаризації, інвентаризаційний опис здається в бухгалтерію, на підставі якої складається «Слічітельние відомості результатів інвентаризації ТМЗ». У них вносять тільки ті ТМЗ, по яких виявлені розходження. У відомостях вказується найменування ТМЗ: і їх характеристика, результати інвентаризації (надлишок, недостача), отрегулірованіе за рахунок уточнення в обліку (надлишків, нестачі), пересортування, оприбуткування надлишків, списання нестачі. Описи підписує бухгалтер; матеріально-відповідальна особа своїм підписом підтверджує згоду з результатами інвентаризації.

Недостачу ТМЗ списує у межах норм природних втрат на витрати виробництва, понад норми на винну особу, якщо таке є, якщо ж ні, то на загальноадміністративні витрати.

При цьому ПДВ раніше віднесений в залік підлягає виключенню з заліку.

По завершенню аудиторської перевірки аудитор складає «Аудиторський висновок», в якому відображає всі етапи проведення аудиту із зазначенням зауважень і внесенням поправок, як в господарській діяльності підприємства, так і в бухгалтерському обліку.

Також аудитор складає «Акт аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності» і «Аудиторський звіт».

3.8 Перевірка законності руху і аудиторський висновок товарно-матеріальних запасів

Важливим напрямком роботи аудитора є аналіз ТМЗ, визначення забезпеченості підприємства предметами праці для здійснення його безперебійної діяльності.

Проводячи аудит ТМЗ, слід мати на увазі, що первинні документи по приходу і витраті ТМЗ грає важливу роль в організації матеріального обліку, так як є його основою. Безпосередньо за первинними документами здійснюють попередній, поточний і наступний контроль за рухом, збереженням і раціональним використанням ТМЗ.

Первинні документи з руху ТМЗ повинні ретельно оформлятися.

Вступники на підприємство ТМЗ оформляються бухгалтерськими документами в наступному порядку. Разом з відвантаженням ТМЗ постачальник висилає покупцю розрахункові та інші супровідні документи: платіжне вимога (2 примірники), товарно-транспортні накладні, квитанцію до залізничної накладної та інші. Всі ці документи надходять до бухгалтерії і перевіряються на правильність оформлення і потім передаються постачання.

У відділ постачання проводиться перевірка відповідності обсягу, асортименту, термінів поставки, цін, якості ТМЗ договірними умовами. Якщо всі дані відповідають відділ постачання здійснює контроль за вступникам вантажем, а також при необхідності їх розшук.

Перевірені платіжні вимоги з відділу постачання передають до бухгалтерії, а квитанції транспортних організацій - відповідальному для отримання і доставки ТМЗ.

Вживаються ТМЗ на станції за кількістю місць і масі. У разі виявлення недостачі або пошкоджень, складається комерційний акт, який служить підставою для пред'явлення претензій постачальнику або транспортній організації.

Прийняті ТМЗ доставляються на склад підприємства і здаються завідувачу складу і оформляються прибуткової накладної.

У випадку, коли кількість і якість прибулих ТМЗ на склад не відповідає даним рахунку постачальника, приймання ТМЗ проводить комісія і оформляється акт про приймання ТМЗ, який служить підставою для надання претензій постачальнику. До складу комісії запрошують представника постачальника.

Акт також становить при прийманні ТМЗ, що надійшли на підприємство без рахунку постачальника (невідфактуровані поставки).

Надходження ТМЗ власного виготовлення, відходів виробництва, матеріалів, що залишилися від ліквідації основних засобів, тощо оформляють однорядковими або багаторядковими накладними на внутрішнє переміщення ТМЗ, які виписують цехи-здавачі у двох примірниках (один залишається в цеху, а другий здається на склад).

Підзвітні особи набувають матеріали у підприємств торгівлі, та інших підприємств і кооперативів, на ринку або у населення за готівковий розрахунок. Документом, що підтверджує вартість придбаних ТМЗ, є товарний рахунок, чек контрольно-касового апарата або акт закупа, складається підзвітною особою з зазначенням дати, місця покупки, найменування та кількості ТМЗ, і ціни, а також реквізитів продавця (РНН, прізвище, ім'я, по батькові , номер посвідчення та паспорти).

Добре знаючи прийнятий порядок оформлення бухгалтерськими документами надходять бухгалтерськими документами надходять на підприємство ТМЗ, аудитор повинен перевірити повноту їх оприбуткування і правильність при цьому бухгалтерських записів.

Зазвичай контроль за оприбуткуванням цінностей здійснюється шляхом аналізу розрахункових документів, що надходять від постачальників.

Одночасно з цим же документів аудитору слід проконтролювати правильність записів на рахунках бухгалтерського обліку господарських операцій з оприбуткування ТМЗ.

Найбільш ретельно аудитор повинен перевірити повноту і своєчасність оприбуткування ТМЗ.

При доставці ТМЗ від місцевих постачальників аудитор перевіряє правильність оформлення їх приймання за товарно-транспортними накладними, а в разі отримання ТМЗ на складі постачальника за дорученням контролює також правильність ведення журналу видачі довіреностей і своєчасність їх оприбуткування.

Перевіряючи акти та інші документи на придбання у фізичних осіб ТМЗ за ринковими цінами, сплачених готівкою з каси або з підзвітних сум. Аудитор встановлює достовірність цих операцій і правильність оформлення актів.

Суттєву роль відіграє контроль за достовірним відображенням у бухгалтерському обліку вартості матеріалів, що знаходяться в дорозі, тобто вантажів, оплачених, але ще не залишилися до кінця звітного року.

Значне місце в аудиторській перевірці ТМЗ займає контроль обгрунтованості операцій з відпуску ТМЗ зі складів підприємства на виготовлення готової продукції, господарські потреби, на сторону, для переробки і в порядку реалізації ТМЗ.

Всі служби підприємства повинні мати список посадових осіб, яким надано право підписувати документи на отримання та відпуск зі складу ТМЗ, а також видавати дозвіл на вивезення з підприємства ТМЗ.

Порядок документального оформлення відпустки ТМЗ залежить, перш за все, від організації виробництва, напрями витрат та періодичності відпустки ТМЗ.

Витрата ТМЗ, що відпускаються у виробництво і на інші потреби. Щодня оформляють лімітно-забірними картами. Відпустка ТМЗ зі складів виробництва в межах встановленого ліміту. Понадлімітний відпустку здійснюють при оформленні виписки окремої вимоги.

Якщо ТМЗ зі складу відпускаються рідко, то відпустку оформляють однорядковими або багаторядковими вимогами (2 примірники).

Для обліку ТМЗ всередині підприємства застосовують однорядкові і багаторядкові накладні на внутрішнє переміщення ТМЗ (2 примірники).

Відпуск матеріалів стороннім організаціям або господарством свого підприємства, розташованого за межами, оформляють накладними на відпустку матеріалів на сторону в двох примірниках на підставі договорів і прирівняних до них документів.

При перевезенні ТМЗ автотранспортом виписують товарно-транспортну накладну.

При перевірці правильності списання ТМЗ основними інформаційними джерелами служать лімітно-забірні карти, накладні, вимоги та інші виправдувальні документи на відпуск матеріалів, відомості обліку руху матеріалів, картки складського обліку, оборотні і сальдові відомості та інші облікові регістри.

Далі аудитору слід ретельно перевірити правильність бухгалтерських записів з відпуску ТМЗ зі складів на різні цілі.

Особливу увагу слід звернути на реалізацію готової продукції.

Підприємство реалізують продукцію відповідно до укладених договорів. На їх підставі в відділі збуту виписуються накази-накладні на відпуск або відвантаження продукції покупцеві, які після відпуску (відвантаження) передають у бухгалтерію для виписки платіжно-розрахункових документів.

Аудитор повинен перевірити правильність оформлення перерахованих вище документів щодо реалізації готової продукції і здійснити контроль за правильністю відображення операцій з реалізації в бухгалтерському обліку.

Аудитор повинен перевірити правильність оцінки ТМЗ, тобто який спосіб оцінки застосовується на підприємстві (ФІФО, ЛІФО, середньозважена вартість, специфічна) і чи правильно цей метод застосовується.

Аудитору, перш за все, необхідно зіставити дані, наведені в балансі з даними головної книги, які повинні сходитися.

Важливим напрямком роботи аудитора є аналіз ТМЗ, визначення забезпеченості підприємства предметами праці для здійснення його безперебійної діяльності.

Проводячи аудит ТМЗ, слід мати на увазі, що первинні документи по приходу і витраті ТМЗ грає важливу роль в організації матеріального обліку, так як є його основою. Безпосередньо за первинними документами здійснюють попередній, поточний і наступний контроль за рухом, збереженням і раціональним використанням ТМЗ.

У процесі аудиторської перевірки ТМЗ вирішуються такі завдання:

  1. Перевірка правильності відображення в балансі;

  2. Перевірка наявності та збереження ТМЗ;

  3. Перевірка складського обліку і забезпеченості підприємства ТМЗ на останню звітну дату.

  4. Перевірка правильності оформлення первинних документів по руху ТМЗ;

  5. Перевірка повноти та своєчасності оприбуткування надійшли ТМЗ і правильності зроблених при цьому бухгалтерських записів.

  6. Перевірка обгрунтованості операцій з відпуску ТМЗ на виготовлення готової продукції та правильності їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку.

  7. Визначення методу оцінки ТМЗ

  8. Перевірка правильності документального оформлення та здійснення бухгалтерських записів по операціях, пов'язаних з передачею на переробку і реалізацією ТМЗ стороннім організаціям.

  9. Перевірка своєчасності і правильності проведення інвентаризації ТМЗ.

  10. Вивчення актів, рішень адміністрації та інших документів на списання нестач ТМЗ понад встановлених норм природного убутку, внаслідок їх псування та уцінки через зниження цін.

Була проведена інвентаризація за матеріалами на складі оп станом на 1.11.05г, складена інвентаризаційна відомість, за програмою «1С: Бухгалтерія» по якому виявлено, що порушень немає, відповідність перехідних залишків, наявність накладних, штампу, підпису МОЛ, відсутність підчисток, помарок. Все в порядку.

З цього випливає, що аудит на підприємстві проводиться відповідно до положень (стандартів) аудиту. Це положення зобов'язує нас планувати і проводити аудит таким чином, що б отримати розумну впевненість відсутності у фінансовій звітності суттєвих викривлень.

На мою думку, інвентаризаційний опис представляє об'єктивну картину про ТМЗ АТ «Уральскоблгаз» на 1.11.05г, про рух матеріалів на зазначену дату у відповідності зі стандартами бухгалтерського обліку, затвердженими в Республіки Казахстан

Висновки і пропозиції

Товарно-матеріальні запаси мають велике значення в процесі діяльності господарюючого об'єкта, можна сказати, що вони є його основою.

Більшість організацій підтримують постійні і придбані запаси. Рівень запасу може бути різним. Він залежить від характеру і виду виробництва. Ті, які працюють на конкретного споживача, підтримують низький рівень запасів; вони забезпечують доставку товарів споживачам по мірі готовності. Якщо товар є який швидко, то організації будуть прагнути зменшити свої запаси. Організації з великим виробничим циклом можуть інвестувати великі суми в незавершене виробництво. Підтримання того чи іншого рівня запасів може бути справою дорогим, тому що включає вартість зберігання запасів, страховку, можливість крадіжки, і розпаду організації, так само фінансові витрати щодо заморожування коштів. З іншого боку, дорогим може бути також і відсутність запасів, а, отже, нездатність задовольнити клієнтів негайно.

У той же час збільшення суми запасів товарно-матеріальних цінностей часто вказує на уповільнення реалізації, різке зростання запасів може свідчити про те, що організація зіткнулася з серйозними труднощами: гроші були витрачені на придбання матеріалів, товарів, але продаж не відбувся.

Отже, рух товарно-матеріальних запасів, як активу є досить визначальним в оцінці результатів діяльності організації.

Крім усього іншого товарно-матеріальні запаси відносяться до оборотних засобів, так як на протязі виробничого циклу мають здатність перетворюватися в готівкові кошти, тобто формує дохід, а саме це і є метою кожного господарюючого суб'єкта.

Можна сказати, що товарно-матеріальні запаси є одним з показників рентабельності, ритмічності і ліквідності.

Перехід до ринкових відносин збільшує потребу в отриманні своєчасної та достовірної інформації в господарських операціях у різних сферах бізнесу. В результаті поетапного реформування в РК створена відповідно до міжнародних вимог нормативно-правова база з організації бухгалтерського обліку, фінансового контролю та аудиту діяльності господарюючих суб'єктів.

У той же час багато органів управління господарюючими суб'єктами не приділяють належної уваги питанням удосконалення організації бухгалтерського обліку, внутрішньогосподарського контролю та аналізу результатів їх діяльності. Діючі внутрішньовідомчі стандарти нормативи формування і використання виробничих ресурсів недостача науково обгрунтовані. Відсутність належної нормативно-правової, інформаційної та методичної бази значно ускладнює проведення професійного аудиту рівня ефективності управління економічним потенціалом господарюючих суб'єктів.

Підвищення ефективності бізнесу повинна базуватися на основних принципах і концепціях реформування і системи бухгалтерського обліку, аудиту, внутрішнього контролю та фінансово-економічного аналізу діяльності господарюючих суб'єктів і умовах транзитної економіки.

Для здійснення цієї мети розглянемо наступні напрямки:

- Глибоке освоєння методів, важелів та інструментів

ринкового механізму в управлінні національною економікою;

- Широке впровадження досягнень науково-технічного прогресу, передової технології виготовлення продукції, виконання робіт і надання послуг;

- Вдосконалення методології організації менеджменту, бухгалтерського обліку, економічного аналізу, внутрішнього контролю та професійного аудиту бізнесу клієнта;

- Поліпшення правової та інформаційної бази організаційного, діагностичного, енергозбереження та аудиту бізнесу;

- Оптимізація економічних зв'язків, підвищення прибутковості та фінансової стійкості господарюючих суб'єктів.

З написаного вище можна зробити наступні висновки:

Ефективність господарювання суб'єкта багато в чому залежить від добре налагодженої системи оперативного обліку, забезпечення достовірності бухгалтерських документів, збереження запасів. Можливість краще зрозуміти її місце і значення в організації підприємства, відображені законодавча та нормативно-правова база покликана забезпечити однакове розуміння і дотримання єдиних принципів контролю в організації.

Розглянуті не тільки етапи планування внутрішнього аудиту, але і за якими принципами вони організовуються, представлений типовий перелік дій аудитора перед проведенням аудиту. Результати роботи служби внутрішнього аудиту пропонується узагальнити через систему документування.

За допомогою прогресивних форм і методів операційного, енергозбереження та аудиту визначається шляхи вдосконалення управління активами, власним капіталом, позиковими засобами, грошовими потоками, трудовими та іншими ресурсами організації.

Список використаної літератури.

  1. Конституція РК Алмати 1998

  1. Закон РК «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 24 червня 2002

  2. Кодекс РК «Про податки та інших обов'язкових платежах до бюджету»

м. Алмати, від 12 червня

  1. Закон РК «Про аудиторську діяльність» від 20.11.1998г. № 304 - 1

  2. Наказ Міністерства фінансів РК «Про затвердження типового плану рахунків бухгалтерського обліку» від 18 вересня 2002 року № 438

  3. Журнал «Бухгалтерський облік і аудит», № березні 2001

  4. Журнали «Бюлетень бухгалтера», 2002-2005 р.р.

  5. Антонін Р. «Основи бухгалтерського обліку на підприємстві», м. Москва 2001год.

  6. Астахов В.П. «Основи бухгалтерського обліку та оподаткування»

  7. Абленов Д.О. «Основи аудиту» навчальний посібник, Алмати, 2003р.

  8. Глушков І.В. «Бухгалтерський облік на підприємстві» М. 2001р.

  9. Дюсембаев К.Ш. «Аудит і аналіз фінансової звітності» Алмати.2000г.

  10. Ержамов М.С. «Аудит» том 1 (базовий підручник), м. Алмати 2005рік

  11. Назарова В.Л. «Бухгалтерський облік господарських об'єктів» г.Алмати.2003г.

  12. Радоставец В.К. «Бухгалтерський облік на підприємстві»

Алмати 2002р.

  1. Саліна А.П. «Принципи бухгалтерського обліку» Алмати 2003р.

  2. Сеілова М.М. «Принципи бухгалтерського обліку», Алмати 2004р.

  3. Сейдакметова Ф.С. «Сучасний бухгалтерський облік» навчальний посібник, Алмати 2002р.

  4. Толпаков Ж.С. «Бухгалтерський облік», Караганда 2003р.

  5. Подільський В.І. «Аудит», М.2004г.

  6. Мамонова І.Д. «Аудит кредитних організацій», М.2005г.

  7. Барсукова І.В. «Основні методи аудиторської перевірки», Алмати 2000р.

  8. Сейткасімов Г.С. «Становлення та розвиток аудиторської діяльності», Караганда 2000р.

  9. Нідц В. «Принцип бухгалтерського обліку», рід редакцією Соколова Я.В., м. Москва, 2002 рік.

  10. Тасмагамбетов Т.А. «Організація фінансового обліку» навчальний посібник, Алмати 2000р.

  11. Терехов А.А., Терехов М.А. «Контроль і аудит», М.2001г.

  12. Бичкова С.М. «Аудиторська діяльність», Алмати 2000р

  13. Бабаєв Ю.А. «Теорія бухгалтерського обліку», м. Москва, 2004 рік

  14. Макальская М.Л. «Основи аудиту» М. .2000 р.

  15. Крейліна М.І. «Фінансовий стан підприємства» М.2001г.

  16. Хендріксен Е.С., Ван Бреа М.Ф. «Теорія бухгалтерського обліку» Москва, 2002рік

  17. Камишомов П.І. «Бухгалтерський облік і аудит», М.2000г.














Доопрацювання до 2 чолі «Аудиторська перевірка ТМЗ»

Перелік матеріалів на листопад місяць 2005 рік, що пройшли інвентаризацію.

Найменування матеріалу

Номенклатурний номер

Залишок на початок

Залишок на кінець

Документи

Примітка

1

Труби діам. 15

000153

10200

9800

Накладна № 36 від 9.11.05

Відповідність перехідних залишків, наявність штампа, порушення немає


2

Труби діам. 20

000154

13500

10280



3

Труби діам. 25

000155

8600

5560



4

Труби діам. 30

000156

13700

13000



5

Труби діам. 32

000157

12500

11900



6

Труби діам. 50

000158

10300

9800



7

Поранить

000238

5800

3500

Накладна № 62 від 10.11.05


8

Редуктор

000564

6700

3500

Накл. № 3 від 11.11.06

Відповідність перехідних залишків, наявність штампа, порушення немає

10

Засувки газові:

000200





11

Діам. 50

000201

3600

3000

Накладна № 5 від 5.11.05


12

Діам. 76

000202

3200

2800



13

Діам. 89

000203

3700

2850



14

Діам. 100

000204

4600

3650



15

Діам. 159

000205

2500

1980

Накладна № 11 від 13.11.05


16

Діам. 219

000206

1850

1500



17

Крани газові:

000600





18

Діам. 15

000601

3560

1258

Накладні № 22 від 17.11.05

Відповідність перехідних залишків, наявність штампа, порушення немає




19

Діам. 20

000602

1265

980



20

Діам. 25

000603

1365

4562



21

Діам. 32

000604

1280

650



22

Діам. 40

000605

1368

789



23

Діам. 55

000605

1000

750



24

Куточок

000485

1275

1125



25

Фланці

000785

1350

1232

Накладна № 12 від 7.11.05


26

Льон

000115

6350

3330

Накладна № 16 від 3.11.05

Відповідність перехідних залишків, наявність штампа, порушення немає

27

Електроди

000136

4580

2339

Накладна № 45 від 23.11.05


28

Мастило

000260

6800

3600



29

Зварювальні дроту

000685

7900

6500



30

Карбід

000705

13560

12680



Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Диплом
416.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Організація обліку та аудиту виробничих запасів на АТ Уральскоб
Організація обліку виробничих запасів у ТОВ Виноградний Сімферопольського району Автономної
Організація і методика обліку аналізу і аудиту постачання товарних запасів в роздрібній торгівлі
Організація бухгалтерського і податкового обліку матеріально-виробничих запасів на ВАТ Балтика-Дон
Удосконалення обліку матеріально виробничих запасів
Аудит обліку матеріально-виробничих запасів
Шляхи вдосконалення обліку виробничих запасів
Бухгалтерські аспекти обліку виробничих запасів
Удосконалення обліку матеріально-виробничих запасів
© Усі права захищені
написати до нас