5.2. Матеріальних оборотних активів (стор. 1,1 х 360: стор 4) | 58 | 16 | -42 | 5.3. Дебіторської заборгованості (стор. 1.2  360: стор 3) | 35 | 81 | 45 | 5.4. Кредиторської заборгованості (стор. 2 360: стор 4) | 38 | 31 | -7 |
Дані табл. 1.9 показують, що ділову активність організації не можна оцінити однозначно, оскільки оборотність матеріальних оборотних активів і кредиторської заборгованості прискорилася, а оборотних активів та дебіторської заборгованості сповільнилася. Дана ситуація зумовлена зростанням на 01.01.2006р. дебіторської заборгованості та наявністю на 01.01.2004р. такої складової оборотних матеріальних активів (при розрахунку їхньої середньої величини) як «Товари відвантажені, виконані роботи, надані послуги» та відсутність даної статті балансу на 01.01.2005р і на 01.01.2006р. Таким чином, по окремих статтях відбулося вивільнення коштів, а по окремих - виникла додаткова потреба в них. Тут же відзначимо, що уповільнення оборотності відбулося в основному за рахунок збільшення дебіторської заборгованості. Таблиця 1.10 Відомості про динаміку рентабельності ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» за 2004-2005рр Показники | 2004р. | 2005р. | Відхилення (+,-) або темп змін,% | 1. Прибуток (збиток) від реалізації виконаних будівельно-монтажних робіт (ряд. 070 форма 2), млн р.. | 6 | 1 | У 17 разів | 2. Прибуток (збиток) за звітний період, (ряд. 200 форма 2), млн р.. | 31 | 36 | 116,1 | 3. Виручка від виконаних будівельно-монтажних робіт (р. 030 форми 2), млн р.. | 381 | 503 | 132,0 | 4. Собівартість виконаних будівельно-монтажних робіт (стор. 040 форми 2), млн р.. | 375 | 502 | 133,9 | 5. Середньорічна вартість активів, млн р.. | 998,5 | 1081,0 | 108,3 | 6. Показники рентабельності (збитковості),% |
|
|
| 6.1. Рентабельність (збитковість) продажів (стор. 1: стор 3 х 100) | 1,57 | 0,20 | -1,38 | 6.2. Рентабельність (збитковість) витрат (стор. 1: стор 4 х 100) | 1,60 | 0,20 | -1,40 | 6.3. Рентабельність (збитковість) активів (стор. 2: стор 5 х 100) | 3,10 | 3,33 | 0,23 |
На підставі даних табл. 1.10 зробимо висновок, що показники рентабельності, розраховані по відношенню до прибутку від реалізації, такі як рентабельність продажів і рентабельність витрат знизилися на 1,38% і 1,40% відповідно. Дані зміни пов'язані зі зниженням прибутку від реалізації на 01.01.2006р. на 5 млн р. або в 16 разів. З цього випливає, що ефективність господарювання ЧУП «Лідська ПМК» за досліджуваний період знизилася. Рентабельність активів зросла на 0,23% і пов'язана із зростанням прибутку звітного періоду на 5 млн р. або на 16,1%. Таким чином, зробимо висновок, що якість прибутку оргнаізаціі знизилося в 2005 році, так як прибуток звітного періоду була сформована в основному за рахунок прибутку від операційних доходів і витрат, а не від основної діяльності. Отже, дуже пильну увагу організація повинна приділити контролю за своїми витратами. Тільки ефективний контроль і коригування витрат у бік зменшення дозволять організації створити необхідний запас фінансової міцності. Однак для цього потрібен комплексний підхід. Як правило, високий рівень витрат обумовлено виплатами відсотків за кредитом (у прогнозі собівартості на 2006 рік запланована ця стаття, отже організація змушена звернеться до кредитів банку) і витратами на тепло, газ і електроенергію. Відсотки за користування кредитними ресурсами слід скоротити за рахунок користування комерційним кредитом. Даний вид кредиту для організації найбільш вигідний економічно, тому що дозволяє не тільки скоротити витрати, але і створити базу для нарощування власних оборотних коштів. Обов'язковою умовою є наявність жорсткого контролю за витрачання тепло та енергоресурсів, що повинне понизити витрати цієї статті витрат. Велику увагу слід приділяти підвищенню ефективності праці кожного працівника, що передбачає подальше поліпшення трудової дисципліни і стимулювання праці. Керівництву організації слід проводити заходи щодо активізації пропозицій з боку кожного відповідального за свою ділянку працівника, спрямований на оптимізацію своєї роботи. Сюди входить і організація бухгалтерського обліку в організації, і контроль за економним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, збереженням власності, роботи зі своєчасного складання заявок, замовлень, договорів, контроль за надходження матеріалів від постачальників за термінами, якістю, кількості і асортименту відповідно до умов договору та ін 2. бухгалтерський облік оборотних матеріальних активів, шляхи його вдосконалення 2.1. Оцінка оборотних матеріальних активів у бухгалтерському обліку та звітності, методичні та організаційно-технічні аспекти їх обліку в обліковій політиці організації Одним з найважливіших моментів правильної організації обліку матеріальних цінностей є їх оцінка. В обліку можна застосовувати різні способи оцінки матеріалів. У поточному обліку матеріали можна оцінювати за фактичною собівартістю їх придбання і заготовляння. У цій оцінці вони показуються в балансі і включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт. Фактична собівартість матеріалів включає всі витрати на їх придбання і заготовляння. У неї входять: суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю); суми, сплачувані організаціям за інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з придбанням матеріальних цінностей; митні збори та інші платежі; невозмещаемие податки, що сплачуються у зв'язку з придбанням матеріальних цінностей; винагороди, що сплачуються посередницькій організації, через яку придбані матеріальні цінності; витрати з виплати відсотків по кредитах постачальників (комерційний кредит та ін); інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням матеріальних цінностей; витрати по заготівлі та доставці матеріальних цінностей до місця їх використання, включаючи витрати по страхуванню. До них відносяться: оплата тарифів (фрахту) за перевезення вантажів всіма видами транспорту до приоб'єктного складу з усіма видами додаткових зборів, а при лінійному будівництві - і за розвезення матеріалів по трасі; витрати на вантажно-розвантажувальні роботи; витрати по комплектації матеріалів, здійснювані управліннями виробничо-технологічної комплектації.
У фактичну собівартість будівельних матеріалів включаються також заготівельно-складські витрати. До них відносяться: зміст заготівельного апарату, матеріальних складів і комор на будівництві; охорона матеріалів; оплата зборів за повідомлення про прибуття матеріалів і за зважування вантажів; втрати від недостачі матеріалів у дорозі та на складах межах встановлених норм природних втрат.
Не включаються до фактичні витрати на придбання матеріальних цінностей: податок на додану вартість та інші відшкодовуються податки; загальногосподарські та інші аналогічні витрати, які не пов'язані безпосередньо з придбанням матеріальних цінностей; витрати по доведенню матеріальних цінностей до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях, що включають в себе витрати організації з доопрацювання і поліпшення технічних характеристик отриманих запасів, не пов'язані з виробництвом продукції, виконанням робіт і наданням послуг.
При оцінці матеріалів в поточному обліку за фактичною собівартістю їх списання на виробництво будівельно-монтажних робіт і на інші цілі проводиться за середньозваженими цінами по кожному їх виду. При цьому методі матеріальні цінності одного найменування обліковуються в аналітичному обліку однією позицією. Облік по партіях не ведеться. Поступив в організацію матеріал усереднюється з тим, який є в наявності. У результаті в момент передачі матеріалу у виробництво є хіба що одна партія за однією обліковою ціною - визначається діленням загальної вартості матеріалу на загальну кількість. Така оцінка матеріалів у поточному обліку може застосовуватися на будівельних суб'єктах господарювання з обмеженою номенклатурою використовуваних матеріалів, так як при великій кількості матеріалів і отриманні їх від багатьох постачальників це затримує оцінку їх в поточній обліковій роботі, обробку облікових документів і запису в облікових регістрах. Іншим способом оцінки матеріалів у поточному обліку є їх оцінка за обліковими цінами з урахуванням відхилень від їх фактичної вартості. Такий облікової ціною може бути купівельна ціна (середні покупні ціни). Однак в умовах ринкової економіки покупна ціна часто змінюється. Планом рахунків бухгалтерського обліку рекомендується використовувати в якості твердої оцінки матеріалів їх планово-розрахункову собівартість. Вона визначається будівельною організацією на квартал чи рік і складається з передбачуваної покупної вартості матеріалів і передбачуваних витрат на їх підготовка та доставку. За цією ціною будівельна організація і оцінює матеріали по мірі їх надходження у первинних документах та облікових регістрах. Виникаючі різниці між обліковими цінами і фактичною собівартістю враховуються на рахунку 16 «Відхилення вартості матеріальних цінностей». Вони враховуються не по кожному номенклатурному номеру матеріалів, а по групам цінностей з приблизно однаковим рівнем цих відхилень. Для списання відхилень на відповідні рахунки робиться розрахунок. Він здійснюється у відомості № 10-З «Рух матеріалів в грошовому вираженні». Відхилення у вартості матеріалів розраховуються за формулами 2.1 і 2.2:  (2.1)
де:% вимк - відсоток відхилень; Про нм - відхилення фактичної вартості матеріалів від їх вартості за обліковими цінами на початок місяця; О м - відхилення фактичної вартості матеріалів, придбаних за місяць, від їх вартості за обліковими цінами; М нм - вартість матеріалів по обліковими цінами на початок місяця; М м - вартість матеріалів за обліковими цінами, що надійшли за звітний місяць.  (2.2)
де: О р - сума відхилень, що відноситься до витрачених за звітний місяць матеріалами; М р - вартість матеріалів за обліковими цінами, витрачених за звітний місяць;% вимк - відсоток відхилень. У міру витрачання матеріальних цінностей відхилення списуються на рахунок 20 «Основне виробництво», рахунок 23 «Допоміжні виробництва», рахунок 91 «Інші доходи і витрати». Причому на рахунок 23 відхилення списуються у відсотку, зазначеному у відомості № 10-С за минулий місяць. У кінці звітного періоду сальдо рахунку 16 «Відхилення вартості матеріальних цінностей» у балансі приєднується до вартості виробничих запасів. При відпуску матеріальних цінностей у виробництво та іншому вибутті їх оцінка може здійснюватися за цінами останнього придбання (метод ЛІФО). Сутність цього методу полягає в наступному: першими списуються у виробництво будівельно-монтажних робіт і на інші цілі матеріали, які надійшли на склад (комору) підприємства останніми. При використанні цього методу оцінка матеріальних цінностей, що знаходяться на складі (коморі) на кінець звітного періоду, провадиться за фактичною собівартістю раніше надійшли матеріалів (закупівель), а в собівартості будівельно-монтажних робіт (продукції) враховується вартість пізніх за часом закупівель. Оцінку виробничих запасів, витрачених на виробництво, допускається здійснювати за вказаною методом без партійного обліку, застосовуючи балансовий прийом оцінки витрачених матеріалів за формулою 2.3:  (2.3)
де: Р - вартість витрачених матеріалів; Н і К - вартість початкового і кінцевого залишку матеріалів; П - вартість матеріалів, що надійшли. Цей метод виправданий в умовах великої інфляції, тому що вартість списаного матеріалу на виробництво будівельно-монтажних робіт та інші цілі максимально наближена до поточних ринкових цін: у першу чергу списується матеріал, куплений останнім, і його облікова ціна ближче до ринкових цін, ніж ціни першу партій. Організація самостійно обирає один з наведених методів оцінки вартості виробничих запасів при визначенні фактичної собівартості виконаних будівельно-монтажних робіт і обумовлює його в наказі про облікову політику. У міжнародній практиці бухгалтерського обліку застосовується також метод ФІФО. За цим методом витрачені матеріали оцінюють спочатку за собівартістю першого закупленої партії, потім - за собівартістю другій партії і т.д. незалежно від того, з якої партії витрачені матеріали. Цей метод виправданий в умовах, коли знову надходить партія матеріалу надходить за нижчою ціною, ніж попередня, а також при низькій інфляції. Застосування методів ФІФО і ЛІФО вимагає організації обліку придбання матеріалів за партіями, з відображенням часу приходу і списання, що досить складно і не завжди себе виправдовує. Згідно облікову політику ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» на 2004-2005 роки виробничі запаси (сировина, матеріали) оцінюються в бухгалтерському обліку за фактичною собівартістю, що включає витрати на виробництво, зберігання, транспортування та інші витрати. На рахунку 10 / 8 «Будівельні матеріали» сировину і матеріали враховуються в натурально-вартісному вираженні без податку на додану вартість по матеріально-відповідальним особам. На рахунку 10 / 3 «Паливо» враховуються види палива, використовуваного для роботи автомобілів, тракторів, автокранів. Відпуск пального оформляється відомістю на видачу паливно-мастильних матеріалів по кожному водієві. Списання паливно-мастильних матеріалів проводиться згідно затверджених норм витрат паливно-мастильних матеріалів на 100 км пробігу. За перевитрату палива понад встановлених норм з вини водіїв провадиться відрахування в установленому порядку за повною вартістю витраченого палива. На рахунку 10 / 5 «Запчастини» ведеться облік запчастин за кількістю і сумою. На кожне найменування на складі заведена картка. Матеріально-відповідальна особа щоденно виробляє записи в картках на підставі прибуткових і витратних документів і виводить залишки. Бухгалтер за матеріалами періодично перевіряє своєчасність і правильність записів у картках. Перевірку записів по всіх матеріалах бухгалтер підтверджує своїм підписом у відповідному рядку картки складського обліку. Витрата запчастин зі складу проводиться за дефектними відомостями по кожному водієві. Контроль за правильністю застосування норм і ефективністю використання ресурсів здійснюють: пально-мастильних матеріалів - касир Мамуля А.В.; сировини і матеріалів на виробництво продукції, будівельних матеріалів на ремонт основних засобів - інженер ПТО Лукашун Л.Р.; запасних частин на ремонт автомобілів - механік Машею В.А.
2.2 Методика обліку матеріально-виробничих запасів Будівельні організації отримують матеріали від постачальників, від підзвітних осіб, що купують їх за готівковий розрахунок, замовників, від своїх підсобних і допоміжних виробництв, від списання основних засобів (металобрухт, запасні частини, будівельні матеріали) та інших джерел. Як правило, матеріали надходять на склади, будівельні майданчики, приоб'єктні комори. Їх приймають матеріально відповідальні особи. Потім матеріали відпускаються на виробництво будівельно-монтажних робіт, на господарські цілі, на сторону (реалізація) іншим організаціям та на інші цілі. Рух матеріалів оформляється первинними документами, які мають належним чином оформлятися. Відповідно до статті 9 Закону Республіки Білорусь «Про бухгалтерський облік та звітності» первинні облікові документи приймаються до обліку, якщо вони складені за формою, що міститься в альбомах уніфікованих форм первинної облікової документації. Первинні облікові документи, форма яких не передбачена в цих альбомах, повинні містити такі обов'язкові реквізити: найменування, номер документа, дату і місце його складання; зміст і підстава здійснення господарської операції, її вимірювання та оцінку в натуральних, кількісних та грошових показниках; посади осіб , відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, їх прізвища, ініціали та особисті підписи. Залежно від характеру господарських операцій та системи обробки даних у первинні облікові документи можуть включатися додаткові реквізити. Надходження матеріалів від постачальників проводиться на підставі, договорів поставки. Постачання продукції здійснюється постачальником: іногороднім покупцям (будівельною організацією) - шляхом відвантаження залізничним або водним, автомобільним транспортом; одногородним одержувачам, як правило, автомобільним транспортом. На відвантажені матеріали постачальники виписують платіжні вимоги або рахунки-фактури із прикладеними до них відвантажувальними документами (товарно-транспортні накладні (додаток П), залізничні накладні тощо) і висилають їх покупцям. Розрахункові документи (платіжні вимоги, рахунки-фактури тощо) на матеріали, що надходять по залізниці, водним транспортом та іншим направляються до відділу постачання підприємства, працівники якого зобов'язані: зареєструвати документи в журналі обліку вступників вантажів за формою № М-1; перевірити відповідність даних цих документів договору поставки, зокрема, найменування матеріалу, кількість, ціна, строки поставки та ін; зробити в картках або книзі оперативного обліку відповідні записи про виконання договору поставки; акцептувати (тобто дати згоду на оплату) розрахункові документи постачальника або відмовитися від акцепту; передати документи в бухгалтерію.
У міру надходження матеріальних цінностей на склади організації в журналі робиться відмітка про номери прибуткових ордерів (або актів про приймання) і дати надходження або запитах, пов'язаних з розшуком непоступівшіх вантажів. Працівник, який реєструє документи на отримання вантажів, зобов'язаний періодично на перше число кожного місяця звіряти з бухгалтерією організації дані про матеріали в дорозі. Для оформлення права особи виступати в якості довіреної особи організації в отриманні вантажу безпосередньо зі складу постачальника або залізниці, що відпускається їм за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою, бухгалтерія видає в одному примірнику під розписку одержувачу довіреність за формою № М-2. Якщо матеріали зі складів постачальників будівельні організації отримують регулярно, то в цьому випадку видається довіреність за формою № М-2а. Видачу цих доручень реєструють у журналі обліку виданих довіреностей за формою № М-3. Видача довіреностей особам, які не працюють в організації, не допускається. Довіреність повинна бути повністю заповнена і мати зразок підпису особи, на ім'я якого виписана. Термін дії довіреності - не більше 15 днів. Надійшли на склад матеріальні цінності повинні бути своєчасно оприбутковані і відображені на рахунках бухгалтерського обліку. Матеріали, що надходять на склади, повинні прийматися за рахунком, вагою, обсягом та якістю і оприбутковуватися у відповідних одиницях виміру. Якщо матеріали надходять в одній одиниці виміру (за вагою), а оприбутковуються в інший одиниці (по рахунку), в цьому випадку їх рух має відображатися в аналітичному обліку в двох одиницях виміру за вагою та рахунку. Залізобетонні дерев'яні конструкції та вироби враховуються у штуках за марками, метрах квадратних, кубічних і т.д. Якщо матеріал надходить у тоннах, а витрачається в кілограмах, його приходуют в кілограмах. На надійшли на склад матеріали комірники виписують прибуткові ордери за формою № М-4. На підставі їх зав. складами (комірники) роблять записи в картках складського обліку матеріалів за формою № М-12. Якщо надходження матеріалів незначне, прибуткові ордери за формою № М-4 можна не виписувати, а записи в складську картотеку робляться на підставі документів постачальників. Якщо матеріали надійшли з пошкодженою упаковкою, невідповідної якості або мають кількісну розбіжність (нестачі) або розбіжність по асортименту з даними супровідних документів постачальника, а також при надходженні матеріалів без документів їх приймання проводиться комісією, яка складає акт про приймання матеріалів за формою № М-7 . Він складається у двох примірниках членами приймальної комісії з обов'язковою участю матеріально відповідальної особи та представника відправника (постачальника) або представника незацікавленої організації. Після приймання цінностей акти з додатком документів (транспортних накладних і т.д.) передають: один примірник - в бухгалтерію організації для обліку руху матеріальних цінностей, інший - бухгалтерії для направлення претензії постачальнику. При наявності прийомного акта за формою № М-7 прибутковий ордер не виписується. Матеріали, виготовлені в підсобних і допоміжних виробництвах будівельних організацій, оприбутковуються на склади на підставі накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів за формою № М-11. Вони застосовуються для обліку руху матеріальних цінностей всередині підприємства між структурними підрозділами або матеріально відповідальними особами. Матеріали можуть також надходити на склади від підзвітних осіб, що купують їх за готівковий розрахунок. Підзвітні особи повинні представляти в бухгалтерію організації документи, що підтверджують факт оплати отриманих матеріальних цінностей з зазначенням вартості покупки (квитанції до прибуткових ордерів, чеки контрольно-касових апаратів тощо), а також документи, що підтверджують факт отримання матеріальних цінностей. При закупівлі матеріальних цінностей у фізичної особи в акті закупівлі повинні бути наведені відомості про продавця, такі як адресу його постійного місця проживання та паспортні дані. Повторно використовувані підрядником конструкції, деталі та матеріали, отримані від розбирання будівель та споруд, підлягають оприбуткуванню за цінами їх можливого використання за вирахуванням вартості переробки, необхідної для застосування їх у справу за актами форми № М-35. Для обліку руху товарно-матеріальних цінностей, якщо їх переміщення здійснюється за участю автомобільного транспорту, а також для розрахунків за їх перевезення та обліку виконаної транспортної роботи призначена товарно-транспортна накладна форма № ТТН-1 (додаток П). Вона служить підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативного і бухгалтерського обліку. Товарно-матеріальні цінності, які надходять з-за меж Республіки Білорусь, оприбутковуються на підставі документів, виписаних вантажовідправником. Матеріальні цінності відпускаються зі складів і приоб'єктних комор на виробництво будівельно-монтажних робіт, на потреби допоміжних і підсобних виробництв, на господарські та інші цілі тільки матеріально відповідальним особам. Список осіб, яким надано право одержувати зі складів матеріали, зразки їх підписів та іменні штампики передаються на склади. Матеріальні цінності відпускаються на виробництво будівельно-монтажних робіт і на інші цілі за вагою, об'ємом або рахунку відповідно до норм витрати. Відповідно до норм встановлюється ліміт відпуску матеріалів. Для оформлення відпуску матеріалів, які багаторазово використовуються на потреби виробництва, призначені лімітно-забірні карти за формами № М-8, М-28, М-28а. Вони виписуються виробничим або плановим відділом у двох примірниках. Один примірник до початку місяця передається структурному підрозділу - споживачеві матеріалів, другий - складу. При відпуску матеріалів зі складу комірник розписується в лімітно-забірної карті структурного підрозділу, а в лімітно-забірної карті складу - представник структурного підрозділу. Після використання ліміту і по закінченні місяця лімітно-забірні карти здаються в бухгалтерію. Для відпустки і приймання товарно-матеріальних цінностей, якщо їх переміщення здійснюється без участі автомобільних транспортних засобів (поштою або нарочним), призначена товарна накладна на відпустку і опріходиваніе товарно-матеріальних цінностей форми № ТН-2. Матеріали, споживані нерегулярно, на господарські та інші потреби, відпускаються вимогами. Ними також оформляється відпуск матеріалів на заміну, понадлімітний відпустку. Для оформлення понадлімітного відпустки застосовуються вимоги, що мають певний відмітний ознака, наприклад кольорову діагональну смужку, кольоровий знак в кутку документа і т.д. Вимоги на понадлімітний відпуск виписуються тільки з дозволу осіб, уповноваженого вирішувати таку витрату матеріалів. Вимоги виписуються у двох примірниках, з яких перший з розпискою одержувача залишається на складі, а другий з підписом завідуючого складом видається на руки одержувачу. Облік матеріалів у бухгалтерії ЧУП «Лідська ПМК» організований вручну по книжково-журнальній формі на відповідних регістрах бухгалтерського обліку. Облік руху матеріалів у бухгалтерії ведеться тільки в грошовій оцінці. Протягом місяця матеріально відповідальні особи (зав. складами, комірники, виконроби, майстри та інші особи) здають до бухгалтерії первинні документи по приходу і витраті матеріалів. Прийняті від матеріально відповідальних осіб первинні документи піддаються в бухгалтерії перевірці по суті операцій (законність операції) та правильності їх оформлення (наявність необхідних реквізитів, у тому числі повноти проставлення у документах кодів). Перевірені і прийняті документи піддаються таксуванні (кількість множиться на ціну), і визначаються суми приходу і витрати матеріалів. Таксування здійснюється по кожному рядку документа, а в лімітно-забірних картках таксує підсумок по кожному номенклатурному номеру матеріалів. При обробці первинних документів на перших примірниках бухгалтерією проставляються облікові коди видів операції, постачальника та ін, а потім ці документи групуються за видами операцій, джерел надходження чи напрямів відпустки (витрат) матеріалів по рахунках споживачам. Після цього первинні документи передаються відповідним виконавцям: прибуткові документи з прикладеними до них рахунками-фактурами, платіжними вимогами і т.п. - Для обліку придбання і заготовляння виробничих запасів, а видаткові документи - для обліку витрат на виробництво будівельно-монтажних робіт і на інші цілі. На підставі первинних документів по складах і скарбницями ведуть накопичувальні відомості. Їх відкривають на кожен місяць і ведуть їх у розрізі матеріально відповідальних осіб. У прибуткову частину накопичувальної відомості переносять залишки на початок місяця по кожній облікової групи матеріальних цінностей з накопичувальної відомості за минулий місяць. Потім в накопичувальну відомість записують дані про що надійшли і вибули матеріалах на підставі прийнятих реєстрів форми № М-13. В кінці місяця окремо по приходу і витраті підраховують обороти і виводять залишки. Залишки матеріалів за їх обліковими групами та матеріально відповідальним особам, зазначені в накопичувальних відомостях, звіряються із залишками, отриманими в книзі (відомості) залишків на складі (форма № М-14). Ці залишки повинні збігатися, тому що записи в зазначені регістри аналітичного обліку проводяться на підставі одних і тих самих документів. Після закінчення місяця у бухгалтерію надходять також від начальників ділянок, виконробів (майстрів) матеріальні звіти форми № М-19 з доданими до них первинними документами, які піддаються перевірці та обробці. Синтетичний облік руху матеріалів ведеться бухгалтерією в грошовому вираженні на відповідних синтетичних рахунках, субрахунках, а всередині них - по складах або скарбницями (за матеріально відповідальними особами) і групами матеріалів. Відповідно до Плану рахунків вся інформація про наявність та рух матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, палива, запасних частин, тари тощо цінностей), що належать будівельної організації по праву власності, відображається на рахунку 10 «Матеріали». Цей рахунок активний. За дебетом цього рахунку відображаються суми матеріальних цінностей, що надійшли на склади (комори), а за кредитом - їх вибуття. Матеріали враховуються на рахунку 10 за фактичною собівартістю їх придбання (заготівлі). До рахунку 10 «Матеріали» можуть бути відкриті такі субрахунки: 10-1 «Сировина і матеріали» - враховується наявність і рух: сировини й основних будівельних матеріалів; допоміжних матеріалів, які беруть участь у виробництві продукції або споживаються для господарських потреб, технічних цілей, сприяння виробничому процесу; 10-2 «Покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, конструкції і деталі» - враховується наявність і рух покупних будівельних конструкцій і деталей (напівфабрикатів, готових комплектуючих виробів), придбаних для комплектації будівництва, які вимагають витрат з їх обробці або складанні; 10-3 «Паливо» - враховується наявність і рух нафтопродуктів (нафта, дизельне паливо, гас, бензин тощо) і мастильних матеріалів, призначених для експлуатації транспортних засобів, технологічних потреб виробництва, вироблення енергії та опалення, твердого (вугілля, торф, дрова тощо) і газоподібного палива. При використанні кредитних карт на нафтопродукти облік їх ведеться також на субрахунку 10-3 «Паливо»; 10-4 «Тара і тарні матеріали» - враховується наявність і рух усіх видів тари (крім використовується як господарський інвентар), а також матеріалів і деталей, призначених для виготовлення тари та її ремонту (деталі для складання ящиків, бочкова клепка, залізо обручное і ін); 10-5 «Запасні частини» - враховується наявність і рух придбаних або виготовлених для потреб основної діяльності запасних частин, призначених для виробництва, ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів тощо, а також рух обмінного фонду повнокомплектних машин , устаткування, двигунів, вузлів, агрегатів, створюваного в ремонтних підрозділах організацій, на технічних обмінних пунктах та ремонтних заводах, автомобільних шин в обороті. Автомобільні шини (покришка, камера і ободная стрічка), що є на колесах та в запасі при транспортному засобі, що включаються до його первісної вартості, враховуються в складі основних засобів; 10-6 «Інші матеріали» - враховується наявність відходів виробництва (обрубки, обрізки, стружка тощо); невиправного браку; матеріальних цінностей, отриманих від вибуття основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали, паливо або запасні частини в даної організації (металобрухт, брухт); зношених шин і утильний гуми і т.п. відходи виробництва та вторинні матеріальні цінності, що використовуються як тверде паливо, враховуються ні субрахунку 10-3 «Паливо»; 10-7 «Матеріали, передані в переробку на сторону» враховується рух матеріалів, переданих в переробку на сторону, вартість яких у подальшому включається у витрати на виробництво отриманих з них виробів. Витрати з переробки матеріалів, сплачені стороннім організаціям та особам, відносяться безпосередньо в дебет рахунків, на яких обліковуються вироби, отримані з переробки; 10-8 «Будівельні матеріали» - використовується організаціями-забудовниками. На ньому враховується наявність і рух матеріалів, використовуваних безпосередньо в процесі виконання будівельно-монтажних робіт, для виготовлення будівельних деталей, для зведення і обробки конструкцій і частин будівель і споруд, будівельні конструкції та деталі також інші матеріальні цінності, необхідні для потреб будівництва (вибухові речовини і т.д.); 10-9 «Інвентар і господарські речі» - враховується наявність і рух інвентарю, інструментів, господарського приладдя та інших засобів праці, які включаються до складу коштів в обігу. На субрахунку 10-10 «Спеціальна оснащення та спеціальний на складі» враховується надходження, наявність і рух спеціального інструменту, спеціальних пристосувань, спеціального обладнання та спеціального одягу, що знаходиться на складах організації або в інших місцях зберігання. На субрахунку 10-11 «Спеціальна оснащення та спеціальний в експлуатації» враховується надходження та наявність спеціального інструменту, спеціальних пристосувань, спеціального обладнання та спеціального одягу в експлуатацію (при виробництві продукції, виконанні робіт, наданні послуг, для управлінських потреб організації). За кредитом цього субрахунку відображається погашення (перенесення) вартості спеціального інструменту, спеціальних пристосувань, спеціального обладнання та спеціального одягу на собівартість продукції (робіт, послуг) у кореспонденції з дебетом рахунків обліку витрат і списання залишкової вартості об'єктів при їх дострокове вибуття у кореспонденції з дебетом рахунка 91 «Операційні доходи і витрати». На ЧУП «Лідська ПМК» для обліку будівельних матеріалів використовується субрахунок 10 / 8 «Будівельні матеріали». Облік матеріалів на ЧУП «Лідська ПМК» розрізняється залежно від умов договору, укладеного із замовником. Зокрема, від того, хто купує матеріали - підрядчик або замовник. Розглянемо кореспонденцію рахунків обох варіантів у табл. 2.1 та 2.2. 1. Матеріали набуває підрядник У цьому випадку придбані будівельні матеріали підрядник відображає у себе на рахунку 10 / 8 «Будівельні матеріали». Потім їх вартість списується на витрати з виконання договору із замовником (рис. 2.1).  
  
  
Рис. 2.1 Поставка будівельних матеріалів підрядником Таблиця 2.1 Кореспонденція рахунків з обліку матеріалів ЧУП «Лідська ПМК» (придбання матеріалів підрядником) Зміст операції | Кореспонденція рахунків |
| дебет | кредит | Придбання будівельних матеріалів | 10 / 8 | 60 | Відображення ПДВ по придбаних будівельних матеріалів | 18/3.1 |
| Оплата придбаних матеріалів | 60 | 51 | Відображення сплаченого ПДВ по придбаних будівельних матеріалів | 18/3.2 | 18/3.1 | Залік сплаченого ПДВ за будівельними матеріалами | 68 / 2 | 18/3.2 | Списання матеріалів на витрати по виконанню договору із замовником | 20 | 10 / 8 | Відображення витрат з виконання будівельних робіт |
| 02, 68, 69, 70 і ін | Зміст операції | Кореспонденція рахунків |
| дебет | кредит | Відображення виручки від виконання будівельних робіт | 62 | 90 / 7 | Нарахування ПДВ по виконаних будівельних робіт | 90 / 7 | 68 / 2 | Списання собівартості будівельних робіт, зданих замовнику | 90 / 7 | 20 | Отримання оплати за роботи від замовника | 51 | 62 |
2. Матеріали та обладнання набуває замовник Умовами договору може бути передбачено забезпечення будівництва матеріалами замовником (рис. 2.2).
 
Рис. 2.2 Поставка будівельних матеріалів замовником при підрядному способі будівництва Таблиця 2.2 Кореспонденція рахунків з обліку матеріалів ЧУП «Лідська ПМК» (придбання матеріалів замовником) Зміст операції | Кореспонденція рахунків |
| дебет | кредит | Відображення будматеріалів, отриманих від замовника, за цінами передбаченим у договорі | 003 |
| Списання матеріалів на витрати по виконанню договору із замовником |
| 003 | Відображення витрат з виконання будівельних робіт | 20 | 02, 26, 68, 69, 70 і ін | Зміст операції | Кореспонденція рахунків |
| дебет | кредит | Відображення виручки від виконання будівельних робіт | 62 | 90 / 7 | Нарахування ПДВ по виконаних будівельних робіт | 90 / 7 | 68 / 2 | Списання собівартості будівельних робіт, зданих замовнику | 90 / 7 | 20 | Отримання оплати за роботи від замовника | 51 | 62 |
На окремі види будівельних матеріалів (цемент, гравій, щебінь, пісок будівельний, лакофарбові матеріали і ряд інших матеріалів) встановлені норми природного убутку. Природний спад - це зменшення маси товару, що є наслідком фізико-хімічних властивостей матеріалів, впливу метеорологічних факторів і недосконалості застосовуваних засобів захисту матеріалів від втрат при транспортуванні та зберіганні. Вона відбувається з причин: осушити-ки, вивітрювання, розпилення, витоку; розливу при перекачуванні і відпустці рідких матеріалів. До природних втрат відносяться втрати, викликані порушенням вимог стандартів, технічних умов, правил перевезення вантажів. Деякі види будівельних матеріалів при їх транспортуванні залізничним, водним та автомобільним транспортом, а також при їх зберіганні піддаються бою і лому через нетривкою транспортної тари, поганого стану автомобільних доріг, низького рівня механізації вантажно-розвантажувальних робіт тощо Втрати матеріалів з причини природних втрат списуються за встановленими нормами тільки при наявності їх недостачі, виявленої в процесі проведення інвентаризації і на підставі належно оформлених документів. Норми природного убутку не встановлюються на матеріали: обліковуються в одиницях, що відрізняються від маси; транспортуються або зберігаються в герметичній тарі; легко поглинають вологу при перевезенні водним транспортом; приймаються і відпускаються організацією в тарі або упаковці першого продавця без зважування; мають виробничі дефекти, зазначені в нормативно-технічної документації (ГОСТи, ОСТи, РТУ і ТУ). Норми бою (втрат) будівельних матеріалів при транспортуванні встановлені у відсотках від маси, диференційовані від виду транспорту. Порядок виявлення, документального оформлення та списання втрат у межах норм природного убутку та норм бою, лому, псування товарів при транспортуванні визначається Положенням про приймання товарів за кількістю і якістю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Республіки Білорусь від 26 квітня 1996 р. № 285, та договором поставки. На деякі види матеріалів норми природного убутку встановлені при розвантаженні їх з транспортних засобів, при операціях на складі протягом року. Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності будівельні організації зобов'язані проводити інвентаризацію матеріальних цінностей, в ході якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Роботу з проведення інвентаризації здійснює інвентаризаційна комісія, що складається з компетентних осіб, що призначається наказом керівника організації. До початку проведення інвентаризації матеріально відповідальна особа зобов'язана зробити всі записи в картках складського обліку матеріалів, здати в бухгалтерію всі документи по приходу і витраті і дати розписку про це в інвентаризаційному описі. У процесі інвентаризації всі матеріальні цінності перераховуються, перемірювати, зважуються і записуються до інвентаризаційних описів товарно-матеріальних цінностей за формою № інв.-3. Вони складаються за місцями зберігання та матеріально відповідальним особам. Описи підписуються всіма членами комісії та матеріально відповідальними особами і передаються в бухгалтерії. На виявлені розбіжності в залишках складаються порівняльні відомості за формою № інв.-19. При виявленні нестач або надлишків матеріально відповідальні особи повинні дати їм відповідні пояснення. Комісія встановлює характер, причини виявлених розбіжностей або псування матеріалів і визначає порядок регулювання різниць та відшкодування втрат. Прийняті рішення затверджуються керівником організації та відображаються в бухгалтерському обліку. Результати інвентаризації підлягають відображенню в обліку і звітності того місяця, в якому вона була закінчена, а по річної інвентаризації - в річному бухгалтерському звіті. Виявлені при інвентаризації розбіжності фактичної наявності матеріальних цінностей з даними бухгалтерського обліку відображаються на рахунках бухгалтерського обліку в наступному порядку: Д-т рахунку 10 / 8 "Будівельні матеріали" К-т рахунка 92 "Позареалізаційні доходи і витрати". Нестачі матеріальних цінностей за результатами інвентаризації відображаються записом: Д-т рахунка 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей" К-т рахунку 10 / 8 "Будівельні матеріали". Недостача матеріальних цінностей та їх псування в межах норм природних втрат відповідно до рішення керівника організації списується на собівартість продукції (робіт, послуг): Д-т рахунка 20 "Основне виробництво" К-т рахунка 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей". Недостача матеріальних цінностей, що відбулася понад норми природного убутку, відповідно до рішення керівника організації відноситься за рахунок винних осіб. Якщо винні особи не встановлені або суд відмовив у стягненні з них, збитки від недостачі матеріальних цінностей та їх псування відповідно до рішення керівника організації списуються на фінансові результати. Підставою для віднесення на фінансові результати виявлених нестач майна та псування понад норми природного убутку можуть служити: рішення слідчих чи судових органів, що підтверджують відсутність винних осіб або відмову на стягнення збитків з винних осіб; укладення відділу технічного контролю організації або відповідних спеціалізованих організацій про псування цінностей не з вини суб'єкта господарювання.
При відшкодуванні недостач матеріальних цінностей за рахунок коштів встановленого винної особи, а при його відсутності - за рахунок коштів організації сума відшкодування включається до об'єкта обкладення податком на додану вартість і проводиться нарахування податку з відображенням в обліку: Д-т рахунку 73 "Розрахунки з персоналом за іншими операціями" К-т рахунку 68 "Розрахунки по податках і зборах", К-т рахунка 98 "Доходи майбутніх періодів" (субрахунок "Різниця між сумою, що підлягає стягненню з винних осіб, і балансовою вартістю щодо недостач цінностей»). При внесенні суми нестачі в касу або на рахунку в банку і при утриманні вартості недостач із заробітної плати винних осіб роблять такі записи: Д-т рахунку 50 "Каса", Д-т рахунку 51 "Розрахунковий рахунок", Д-т рахунка 70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці", К-т рахунку 73 "Розрахунки з персоналом за іншими операціями" і одночасно на відповідну частку різниці між сумою, що стягується і її фактичною вартістю; Д-т рахунка 98 "Доходи майбутніх періодів" (субрахунок "Різниця між сумою, що підлягає стягненню з винних осіб, і балансовою вартістю щодо недостач цінностей») К-т рахунка 92 "Позареалізаційні доходи і витрати". При наявності надлишків і нестач матеріальних цінностей будівельна організація може зробити взаємний їх залік (як пересортицю), якщо такі надлишки і нестачі виникли з одного і того ж найменування матеріалів (наприклад, цвяхи будівельні), за один і той же інвентаризаційний період і у однієї і того ж матеріально відповідальної особи. У цьому випадку недостача цвяхів будівельних одного розміру може бути списана за рахунок надлишку цвяхів будівельних іншого розміру. У тому випадку, коли при заліку нестач надлишками з пересортиці вартість саме ті цінностей вище вартості цінностей, що опинилися у надлишку, ця різниця відноситься на винних осіб. Переоцінка матеріальних цінностей проводиться, як правило, за рішеннями Ради Міністрів Республіки Білорусь у зв'язку зі зміною цін і тарифів. Залишки матеріальних цінностей, що підлягають переоцінці, піддаються інвентаризації. Для відображення сум різниць від переоцінки товарно-матеріальних цінностей в бухгалтерському обліку використовується рахунок 83 «Додатковий фонд». За дебетом цього рахунка відображають нарахування сум уцінки, а по кредиту - нарахування сум дооцінки. На суму дооцінки в бухгалтерському обліку роблять такі записи: Д-т рахунку 10 / 8 "Будівельні матеріали" К-т рахунку 83 "Додатковий фонд". Підприємства усіх форм власності мають право на свій розсуд проводити дооцінку матеріальних цінностей, проте результати переоцінки відносяться на фінансові результати (рахунок 92 «Позареалізаційні доходи і витрати») [9, с. 171-189, с. 194-202, с. 240-250]. Слід зазначити, що в даний час нормативного документа, що регулює порядок бухгалтерського обліку будівельних матеріалів, придбаних замовником, підрядником, генпідрядником, субпідрядником, немає. На думку Міністерства архітектури і будівництва Республіки Білорусь, «якщо матеріали для будівництва набуває сам замовник, то в цьому випадку матеріали залишаються власністю замовника. Будівельні матеріали, передані замовником підряднику для виконання робіт, є власністю замовника (в даному випадку мається на увазі замовник об'єкта будівництва) і включаються замовником в обсяг капітальних вкладень (у вартість споруджуваного об'єкта) на підставі актів виконаних робіт підрядника. Підрядник отримані від замовника матеріали враховує на позабалансовому рахунку і, відповідно, не включає в обсяг виконаних робіт для оподаткування (вартість цих матеріалів включається підрядником в обсяг виконаних робіт лише для статистичної звітності). Дане роз'яснення поширюється тільки при передачі будівельних матеріалів замовником об'єкта будівництва підряднику ». «Передача генпідрядником субпідряднику будівельних матеріалів, придбаних самостійно, є для генпідрядника доходом і відображається відповідно до Типового плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкцією щодо застосування Типового плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженими постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь від 30 травня 2003 року № 89, на рахунку 91 «Операційні доходи і витрати». Дохід, отриманий генпідрядником, підлягає оподаткуванню у встановленому законодавством порядку. Субпідрядник отримані матеріали оприбутковує на балансових рахунках обліку матеріальних цінностей, включає в акт виконаних робіт у загальновстановленому порядку та списує на собівартість будівельно-монтажних робіт, виконаних власними силами ». Якщо слідувати рекомендаціям, наведеним у Роз'ясненні № 04-1-16/517, то придбані будівельні матеріали генеральний підрядник повинен відображати як покупної товар на рахунку «Товари». Але реалізацію покупного товару відображають на рахунку «Реалізація», а не на рахунку «Операційні доходи і витрати». Крім того, такий підхід є не зовсім коректним, оскільки не враховує вимог пункту 8 Правил укладення та виконання договорів (контрактів) будівельного підряду, затверджених постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 15.09.1998г. № 1450: виконання обов'язків замовника по роботах, на які генеральним підрядником укладено договір субпідряду, покладається на генерального підрядника, а обов'язків підрядчика - на субпідрядника. На додаток до вищесказаного зазначимо, що в якості суттєвої умови в договорі підряду повинна вказуватися мета (цілі) придбання товару: для власного виробництва і (або) споживання, вивезення з Республіки Білорусь, оптової і (або) роздрібної торгівлі, переробки на давальницьких умовах, поставки для державних потреб або за встановленими Радою Міністрів Республіки Білорусь квотами. Передавши матеріали субпідрядникам, генпідрядник повинен враховувати їх у себе на балансі на рахунку 10 / 8 «Будівельні матеріали». Такий підхід при відображенні будівельних матеріалів, придбаних генпідрядником, передбачено в Російській Федерації. Більшість рахунків бухгалтерського обліку на ЧУП «Лідська ПМК» Гродненського ОПВ автоматизовані, зокрема, 01, 02, 08, 50, 60, 62, 70, 71, 76, 97 за допомогою програми «1С: Бухгалтерія 7.7». Слід зазначити, що автоматизація обліку в організації розпочата в лютому 2005 року і триває у поточний час. Також, за допомогою програми «1С: Бухгалтерія 7.7» можна організувати ефективний складський облік. Комплекс завдань з обліку матеріальних цінностей є об'ємним як за кількістю використовуваних вхідних документів, так і за обсягом вихідної інформації. При організації АРМ на складському рівні з'являється можливість оперативної обробки інформації. Так при оприбуткуванні матеріальних цінностей на склад комірник, використовуючи довідник номенклатури-цінника матеріалів автоматично розносить дані про прихід за картками складського обліку (номер документа, код основного рахунку, номер складу, код матеріалу, ціна, кількість, сума) і формує прибутковий ордер. При відпуску матеріалів зі складу у виробництво в картках складського обліку комірник відзначає витрата і формує відповідний документ (лімітно-забірну карту, накладну-вимогу на відпуск). Одночасно в бухгалтерії на АРМ з обліку матеріальних цінностей з'являється інформація про зміни в наявності матеріалів. Рух по рахунку 10 «Матеріали» є значним, отже, організації потрібно зробити його автоматизацію в найближчому майбутньому, що значно полегшить працю облікових працівників, підвищить його оперативність, а також контроль за рухом матеріалів. 2.3 Методика обліку незавершених робіт і виконаних етапів робіт До незавершеного будівельного виробництва відносять роботи, виконані підрядною організацією і не здані замовникам. Склад незавершеного будівельного виробництва залежить від прийнятого порядку розрахунків із забудовниками-замовниками. У генерального підрядчика незавершене виробництво складається з витрат на виробництво будівельних робіт, виконаних власними силами, а також вартості робіт субпідрядних організацій, прийнятих і оплачених генпідрядниками за період з початку виконання договорів на будівництво. При розрахунках із забудовниками-замовниками в міру виконання окремих етапів робіт до незавершеного будівельного виробництва належать роботи по етапах до повного їх завершення і здачі. У субпідрядних організаціях роботи, що виконуються за договорами з генеральними підрядними організаціями, враховуються в незавершеному виробництві до здачі їм закінченого комплексу робіт. Виконані субпідрядними організаціями, прийняті і оплачені генеральним підрядником комплекси спеціальних будівельних робіт враховуються генеральним підрядником до їх здачі замовникові за договірною вартістю на рахунку 20 «Основне виробництво» у складі незавершеного будівельного виробництва на окремому субрахунку як виконані субпідрядними організаціями і не включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт. Незавершене будівельне виробництво обліковується на рахунку 20 «Основне виробництво» за фактичними витратами. У зв'язку з тим що у витратах генерального підрядника є роботи, сплачені ним субпідрядникам за договірною вартістю, незавершене будівельне виробництво генпідрядника числиться в змішаних оцінках: по роботах, виконаних власними силами, - за фактичною собівартістю, а по роботах, прийнятим від субпідрядників, - за договірної вартості. Виконані обсяги будівельно-монтажних робіт відображаються за кошторисної вартості. Така оцінка необхідна для розрахунків із замовниками та субпідрядниками, відображення у звітності виконаних обсягів будівельно-монтажних робіт та для визначення фінансового результату від реалізації робіт. Крім цього, дані про виконані обсяги будівельно-монтажних робіт по кошторисної вартості необхідні наймачеві також для визначення планової чисельності працівників, фонду заробітної плати, середньої вироблення та інших показників роботи будівельної організації. З цією метою після їх виконання здійснюється документальне оформлення цих робіт. Для визначення кількості виконаних обсягів будівельно-монтажних робіт на кожному об'єкті будівництва ведеться журнал обліку виконаних робіт за формою № КС-6. Журнал обліку виконаних робіт за формою № КС-6 веде виконавець робіт (виконроб, майстер). Він відкривається виробничо-технічним (плановим) відділом будівельної організації і передається виконавцю робіт. Виконані обсяги робіт враховуються в цьому журналі виконавцями робіт на підставі вимірів у натурі конструктивних елементів або видів робіт. Дані цього журналу використовуються для визначення виконаного обсягу будівельно-монтажних робіт, кошторисної вартості незавершеного будівельного виробництва, нормативних витрат матеріалів при їх списання за допомогою матеріальних звітів за формою № М-19 і для здійснення контролю за правильністю обсягів робіт, зазначених в нарядах на заробітну плату . На підставі журналу обліку виконаних робіт за формою № КС-6 щомісяця складається довідка про кошторисну вартість виконаних робіт і витрат. Вона складається за кожним об'єктом будівництва окремо. Виконані роботи і витрати в довідці відображаються виходячи з договірної вартості. Порядок розрахунків за виконані будівельні роботи визначається умовами підрядних торгів або угодою сторін і встановлюється договором підряду. За звітний період може бути прийнятий місяць або період часу, необхідний для будівництва об'єкта або виконання будівельних робіт, або виконаний етап (комплекс) будівельних робіт. Розрахунки проводяться на підставі підписаних замовником довідок про кошторисну вартість виконаних робіт і витрат. Будівельні організації, які виконують роботи довгострокового характеру і здійснюють розрахунки з замовниками по закінчених етапами або комплексам, які мають самостійне значення, для цих цілей можуть використовувати рахунок 46 «Виконані етапи по незавершених роботах». За дебетом рахунка 46 «Виконані етапи по незавершених роботах» враховують вартість оплачених замовником закінчених організацією етапів робіт, прийнятих у встановленому порядку. У бухгалтерському обліку ЧУП «Лідська ПМК» робиться такий запис: Д-т рахунку 46 "Виконані етапи по незавершених роботах" К-т рахунку 90 / 7 "Реалізація робіт і послуг в інших виробництвах і господарствах". Одночасно сума витрат по закінчених та прийнятим етапів робіт списуються наступної записом: Д-т рахунку 90 / 7 "Реалізація робіт і послуг в інших виробництвах і господарствах" К-т рахунка 20 "Основне виробництво". Суми що надійшли від замовників засобів в оплату закінчених і прийнятих етапів відображають наступної записом: Д-т рахунку 51 "Розрахунковий рахунок" К-т рахунку 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками". Після закінчення всієї роботи в цілому оплачена замовником вартість етапів, врахована на рахунку 46 «Виконані етапи по незавершених роботах», відображається наступним записом: Д-т рахунку 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" К-т рахунку 46 "Виконані етапи по незавершених роботах". Вартість повністю закінчених робіт, врахована на рахунку 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками», списується на суму раніше отриманих авансів і сум, отриманих від замовника в остаточний розрахунок у кореспонденції з дебетом рахунків обліку грошових коштів. Будівельні організації для обліку розрахунків з замовниками за виконані будівельно-монтажні роботи крім рахунку 46 «Виконані етапи по незавершених роботах» використовують рахунок 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками». За дебетом цього рахунка відображають належні з замовників суми за виконані роботи та надані послуги, а по кредиту - отримані суми сплачених рахунків. На рахунку 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками» враховуються також суми отриманих авансів і попередньої оплати за поставлену продукцію (роботи, послуги), а також виникаючі сумові і курсові різниці. Суми отриманих авансів і попередньої оплати відображають в обліку наступними записами: Д-т рахунку 51 "Розрахунковий рахунок" К-т рахунку 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками". При цьому суми отриманих авансів і попередньої оплати враховують на рахунку 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками» відокремлено. 2.4 Аналітичний облік оборотних матеріальних активів Аналітичний облік по рахунку 10 «Матеріали» ведеться по місцях зберігання матеріалів. Для забезпечення збереження матеріальних цінностей будівельні підприємства мають центральні склади, на будівельних майданчиках приоб'єктні склади і склади. Приміщення складів повинні бути ізольовані, обладнані сигналізацією, необхідною кількістю стелажів, засобами механізації та ваговимірювальними приладами. На складах (коморах) матеріальні цінності розміщуються за секціями, а всередині них за групами, на стелажах і полицях для того, щоб забезпечити швидку приймання, відпустку і перевірку наявності. На кожен номенклатурний номер матеріалу виписується матеріал ярлик, який прикріплюється до місць зберігання матеріалів. У ньому вказується найменування матеріалу, номенклатурний номер, марка, сорт, розмір, одиниця виміру, ціна, ліміт наявності матеріалу. Збереження матеріальних цінностей на складах забезпечують завідувачі складами (комірники), з якими укладаються договори про повну матеріальну відповідальність. Завідувачі складами (комірники) повинні мати список матеріально відповідальних осіб, яким дозволяється отримання матеріальних цінностей зі складів. Вони ведуть сортовий кількісний облік руху матеріальних цінностей, тобто облік в натуральному вираженні. Порядок обліку матеріалів на складах залежить від застосовуваного методу. Облік матеріалів на складах ЧУП «Лідська ПМК" ведеться за допомогою матеріальних звітів за формою № М-19 (додаток Ш). На виробництві будівельно-монтажних робіт основними матеріально відповідальними особами є виконроби і майстри, які після закінчення звітного місяця подають до бухгалтерії у строки, встановлені графіком, матеріальні звіти за формою № М-19. які є регістрами аналітичного обліку всіх матеріалів, наявних на балансі будівельного підприємства. Вони представляють собою регістр аналітичного обліку у формі комбінованої оборотної відомості, в якій відображається рух матеріалів в натуральних і грошових вимірниках. У звітах відображаються матеріали, наявні в приоб'єктному комори, незалежно від того, було чи ні за ним рух у звітному місяці. При здачі звіту в бухгалтерію до нього додаються виправдувальні документи (по приходу і витраті). Матеріальні звіти за формою № М-19 можуть вестися і на складах, однак на відміну від звітів будівельних ділянок вони складаються тільки за номенклатурою тих матеріалів, за якими у звітному місяці був рух. Він складається щомісяця матеріально відповідальною особою окремо по кожному об'єкту будівництва в натуральному вимірі. Ведення аналітичного обліку матеріалів в цілому по організації в одному регістрі неприпустимо, оскільки це суперечить вимогам Закону Республіки Білорусь «Про бухгалтерський облік і звітності», зокрема ст. 12 «Інвентаризація майна і зобов'язань». Проведення інвентаризації в будівництві саме по собі є дуже складним і трудомістким процесом через величезну номенклатури будівельних матеріалів, конструкцій, деталей тощо, а також складності способів обміру фактично наявних у залишках і покладених справу матеріалів. У разі обліку матеріалів, розташованих на різних об'єктах будівництва, в одному регістрі проведення інвентаризації стає просто неможливим, що створює передумови для розкрадань, і іншого непродуктивного використання матеріальних цінностей. Звіт за формою М-19 являє собою оборотну відомість, де відображаються: найменування матеріалів та їх номенклатурний номер; одиниця виміру і ціна; залишок матеріалів на початок місяця; прихід за місяць з центрального складу, від постачальників, у порядку внутрішнього переміщення, надходження з інших джерел, разом по приходу; витрата матеріалів на об'єкти будівництва, в порядку внутрішнього переміщення, реалізація на сторону, відпустку допоміжним виробництвам та інші, всього по витраті; залишок матеріалів на кінець місяця. Вся інформація про залишки і рух матеріалів формується в натуральних і грошових вимірниках. Витрата матеріалів на будівельні об'єкти відповідно до виробничих нормами на фактичний обсяг виконаних робіт відображається в матеріальному звіті за формою М-19 без попереднього оформлення витрати матеріалів первинними документами. Дані про кількість витраченого матеріалу беруться з графи «Списати на собівартість» форми М-29. Після закінчення місяця матеріальний звіт за формою М-19 разом з доданими до нього первинними документами (товарно-транспортними накладними, накладними-вимогами, актами тощо) передаються матеріально відповідальною особою в бухгалтерію. Після перевірки правильності даних про рух матеріалів в натуральних одиницях виміру бухгалтер розцінює матеріальний звіт, підраховує підсумки по кожній графі та рядку і переносить їх до книги К-39. На відміну від обліку матеріалів на ЧУП «Лідська ПМК» з використанням матеріального звіту за формою М-19, найбільш прогресивним і раціональним методом обліку матеріальних засобів на складах є оперативно-бухгалтерський (сальдовий). Основні принципи оперативно-бухгалтерського (сальдового) методу обліку матеріалів наступні: оперативність і достовірність кількісного обліку на складах, який ведуть завідувачі складами (комірники) на картках складського обліку; постійний контроль працівників бухгалтерії безпосередньо на складах (коморах) за правильним веденням карток складського обліку; здійснення бухгалтерією обліку матеріальних цінностей у грошовому вираженні за обліковими цінами в розрізі синтетичних рахунків, субрахунків, місць зберігання - складів (комор), матеріально відповідальних осіб та груп матеріалів; систематична взаємозвірки даних складського та бухгалтерського обліку шляхом зіставлення залишків матеріалів за даними складського обліку, оцінених за прийнятими обліковими цінами, з залишками матеріалів за даними бухгалтерського обліку.
При цьому методі сортовий кількісний облік матеріалів ведуть завідувачі складами (комірники) в картках складського обліку матеріалів за формою № М-12. Картки відкриваються бухгалтерією, в них записують номер складу, найменування матеріалу та інші дані і потім під розписку передаються завідувачу складом (комірнику). Для цих цілей ведеться реєстр видачі карток за довільною формою. Картки зберігаються на складах в спеціальних картотечних ящиках, в розрізі груп і підгруп матеріалів, а всередині їх - за номенклатурними номерами. Після закінчення календарного року всі картки складського обліку здаються в бухгалтерію для зберігання в архіві, про це робиться відмітка в реєстрі. Запис в картках комірник робить на підставі первинних документів (прибуткових ордерів, вимог, накладних тощо) у день здійснення операцій. Після кожного запису виводять залишок матеріалів. При відпуску матеріалів по лімітно-забірними картками такі записи робляться в них. Протягом місяця лімітно-забірні карти зберігаються разом з картками складського обліку, а в кінці місяця підсумкові дані з цих карт переносяться у картки складського обліку матеріалів за формою № М-12 (додаток Ч). Після закінчення робочого дня завідувачі складами (комірники) на підставі первинних документів, записаних в картки складського обліку матеріалів за формою № М-12, складають в одному примірнику реєстру здачі документів за формою № М-13, окремо по приходу і витраті матеріалів. У нього записується кількість здаваних первинних документів, також їх номери із зазначенням загальної кількості документів, що здаються по кожній групі матеріалів і в цілому за реєстром. Працівник бухгалтерії щодня або через визначенні час (через п'ять днів, тижнів) безпосередньо на складі перевіряє правильність записів у картках форми № М-12, точність виведеного залишку, а потім в спеціальній графі картки розписується і вказує дату перевірки, приймає реєстри форми № М- 13 з доданими документами і передає їх для подальшої обробки в бухгалтерію. Для взаємної зв'язку кількісного складського обліку з даними бухгалтерського обліку по кожному складу в бухгалтерії ведеться відомість обліку залишків матеріалів на складі за формою № М-14, яка на практиці отримала назву сальдової книги. Протягом місяця сальдова книга зберігається в бухгалтерії і використовується для довідкових цілей. Після закінчення місяця завідуючий складом (комірник) забирає її в бухгалтерії і переносить з карток форми № М-12 кількісні залишки матеріалів на кінець місяця і передає її в бухгалтерію. У бухгалтерії кількісні залишки таксує і підраховують підсумки за групами (підгрупами) матеріалів і в цілому за рахунком. Загальна вартість залишків матеріалів за відомістю форми № М-14 на перше число місяця повинна дорівнювати сумі по відомості форми № 10-С по кожному складу (місця зберігання). Цей метод обліку матеріалів значно зменшує обсяг облікової роботи, підвищує її якість, дозволяє оперативно і систематично контролювати запаси і збереження матеріальних цінностей на складі. Аналітичний облік незавершеного будівельного виробництва ведеться у книзі К-39 в розрізі об'єктів будівництва. Аналітичний облік за рахунком 46 «Виконані етапи по незавершених роботах» ведеться за видами робіт у книзі К-39. Аналітичний облік за рахунком 62 ведуть за кожним пред'явленим покупцем або замовником рахунку, а при розрахунках у порядку планових платежів - за кожним покупцем або замовнику. Побудова аналітичного обліку повинна забезпечити отримання даних: за покупцям і замовникам за розрахунковими документами, термін оплати яких не настав; покупцям і замовникам по не сплаченим в строк розрахунковим документам; авансами одержаними; векселями, термін надходження грошових коштів по яких не настав; векселями дисконтованих ( врахованим) у банках; векселі, за якими грошові кошти не надійшли вчасно. Аналітичний облік розрахунків із замовниками ведеться в книзі К-16 «Розрахунки із замовниками (генпідрядниками) за виконані роботи». Записи в книзі К-16 виробляються в хронологічному порядку, за кожним пред'явленим і акцептованим у звітному місяці рахунку за виконані роботи із зазначенням найменування замовника, номери і дати пред'явленого рахунку, номера платіжного документа. Надходження коштів від замовника наголошується в книзі позиційним способом за кожним пред'явленим замовнику рахунку, тобто за тією ж рядку, за якою був записаний пред'явлений рахунок. Слід зазначити, що облік за рахунком 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками» на ЧУП «Лідська ПМК» автоматизований за допомогою програми «1С: Підприємство 7.7» і формує за рахунком журнал, оборотно-сальдову відомість. За даними аналітичного обліку розрахунків з покупцями і замовниками бухгалтер узагальнює виникла на кінець місяця дебіторську заборгованість і контролює її погашення в наступному місяці. 3. Аналіз стану оборотних активів організації та ефективності їх використання 3.1 Інформаційне забезпечення та загальна методика аналізу стану та ефективності використання оборотних активів Основним джерелом для аналізу оборотних активів є бухгалтерський баланс (ф. № 1) (додатки А і Г) і більшою мірою його другий розділ, де вказані оборотні активи у розрізі їх статей, а також розділи пасиву балансу, як джерела формування оборотних активів. Бухгалтерський баланс - одна з форм бухгалтерської (фінансової) звітності, що відбиває в узагальненому вигляді його кошти за складом і напрямами використання (актив) та джерелами їх фінансування (пасив) у грошовій оцінці на певну дату. Він характеризує фінансове становище суб'єкта господарювання на звітну дату, відбиваючи наявне у нього майно, власний капітал та зобов'язання. Форма балансу не має розходжень по галузях і формам власності. Актив відбиває склад, розміщення і використання коштів організації, а пасив показує ті ж кошти, але за джерелами їх формування і цільовим призначенням. Тому однією з обов'язкових вимог, що висуваються до бухгалтерського балансу, є рівність підсумку активу підсумку пасиву. Для оцінки ефективності оборотних коштів необхідний звіт про прибутки і збитки (ф. № 2) (додатки Б і Д), який містить порівняння суми всіх доходів організації від продажу товарів, робіт, послуг або інших статей доходів і надходжень із сумою всіх витрат, понесених організацією для підтримки її діяльності за період з початку року. Результатом даного порівняння є прибуток або збитки за період. Для розгляду одного з основних елементів оборотних активів необхідно додаток до бухгалтерського балансу (ф. № 5) (додаток В), в якому узагальнюється і розшифровується інформація про окремі об'єкти бухгалтерського обліку. Наведена у ньому інформація групується у відповідності до розділів: рух позикових коштів; дебіторська і кредиторська заборгованість; амортизується майно; рух коштів фінансування довгострокових інвестицій та фінансових вкладень; фінансові вкладення; довідка про платежі в бюджет і позабюджетні фонди (останні два розділи мають місце бути тільки у організацій споживчої кооперації, як внутрішньовідомче рішення). При аналізі оборотних активів в дипломній роботі використовувалися дані розділу 2 «Дебіторська та кредиторська заборгованість", який містить інформацію про короткострокову і довгострокової дебіторської та кредиторської заборгованості, в тому числі і простроченою. Також для аналізу оборотних активів, зокрема грошових коштів використовується звіт про рух грошових коштів (ф. № 4), який в останні десятиліття став одним з основних елементів бухгалтерської (фінансової) звітності у світовій практиці. Він доповнює бухгалтерський баланс і звіт про прибутки та збитки. Даний звіт пояснює зміни, що пройшли з одним з компонентів фінансової звітності - грошовими коштами, - від однієї дати складання бухгалтерського балансу до іншої. Дані звіту про рух грошових коштів дозволяють оцінити відповідність надходження грошових коштів необхідного рівня ліквідності організації, проаналізувати і дати оцінку ефективності руху грошових потоків організації. Для розгляду джерел формування оборотних активів використовується звіт про рух джерел власних коштів (ф. № 3) в якому відображається наявність і рух усіх видів джерел власних коштів організації: статутного, додаткового, резервного фондів. До цього звіту додається довідка (рядок 130), на підставі якої визначаються чисті активи. Даний показник на рахунках бухгалтерського обліку не формується, але він має виключно важливе значення для оцінки фінансового стану суб'єкта господарювання, так як характеризує ступінь ліквідності балансу. Чисті активи - це різниця між сумами активів організації, що приймаються до розрахунку, і її зобов'язаннями, прийнятих до розрахунку. Активи, що беруть участь у розрахунку, являють собою грошове і не грошове майно суб'єкта господарювання, до складу якого за балансовою вартістю включаються основні засоби та нематеріальні активи, що використовуються безпосередньо в основній діяльності і приносять дохід. Крім того, другий розділ звіту містить довідку про цільове використання бюджетного і позабюджетного фінансування, де відображається сума отриманих коштів на фінансування капітальних вкладень, науково-дослідних робіт, відшкодування збитків і т.п. Також для аналізу оборотних активів можуть використовуватися різні форми статистичної звітності, дані бухгалтерського обліку, пояснювальна записка до бухгалтерського балансу, дані первинних документів, нормативно-довідкова інформація, додаткова інформація, і т.п. Проводячи аналіз оборотних активів, необхідно їх розрізняти за ролі у створенні продукту - оборотні кошти у сфері обігу та оборотні кошти у сфері виробництва. До оборотних засобів у сфері обігу відносяться активи, що обслуговують процес реалізації: готова продукція, товари, грошові кошти, товари відвантажені, дебітори. Оборотні кошти, що належать до сфери виробництва, включають виробничі запаси матеріальних цінностей і незавершене виробництво. Оборотні засоби займають велику питому вагу в загальній сумі коштів, якими володіє організація. Від раціональності їх розміщення та ефективності використання в більшій мірі залежить успішний результат роботи суб'єкта господарювання. Тому в процесі аналізу вивчається структура оборотних активів, а також і окремі їх групи, які надають найбільш істотний вплив на платоспроможність і фінансову стійкість організації. Для стабільної добре налагодженого виробництва і реалізації продукції характерна і стабільна структура оборотних активів. Істотні її зміни небажані, а якщо вони мають місце, то означають перерозподіл вкладених коштів між окремими видами оборотних активів. Однією з причин такого положення можуть бути і інфляційні процеси. Інфляція діє як податок. Це набагато більш спустошливий податок, ніж будь-який інший, що вводиться законодавцями. Він веде до зниження реальної вартості оборотних активів, прибутку, попиту на капітал. В умовах інфляції зростають невизначеність і ризик, яким схильна діяльність будь-якого суб'єкта господарювання. Це збільшує його залежність від зовнішніх джерел фінансування. Наслідки зміни цін на фінансове становище суб'єкта господарювання залежать як від темпів інфляції, так і від складу активів і пасивів. Тому аналітику треба враховувати наступне: з інфляційним зміною цін пов'язана оборотність оборотних фондів: чим повільніше їх оборотність, тим більше буде завищена прибуток, якщо для оцінки оборотних активів не застосовується метод ЛІФО; важливим у період інфляції є розподіл активів і пасивів на грошові і негрошові, так як вкладення в грошові активи будуть вести до втрати купівельної спроможності, а до її підвищення буде вести зростання грошових пасивів, так як вигідно позичати гроші під час інфляції; важливе значення мають і способи фінансування - чим більше боргу під фіксовані відсотки і чим більше термін, тим краще захист від втрат купівельної спроможності і більше можливість отримання вигод від приросту подібних боргів. Причини і наслідки зміни структури за окремими статтями оборотних активів різні. Так, збільшення питомої ваги виробничих запасів може означати їх накопичення внаслідок наявності неліквідів, свідомого накопичення у зв'язку з перебоями у постачанні та інфляційними процесами та з інших причин. Наслідки втрата споживчих властивостей продукції з-за неякісної сировини, зниження ціни, збитки. Зменшення питомої ваги вкладень коштів у виробничі запаси і незавершене виробництво може призводити до дефіциту окремих видів сировини і перебоїв у процесі виробництва, до недовантаження виробничих потужностей, падіння обсягів виробництва і реалізації, збитків. Фінансовий стан, ліквідність і платоспроможність організації більшою мірою залежать від рівня ділової активності, оптимальності використання оборотних коштів, оцінки їх величини і структури. У зв'язку з тим, що обігові кошти формують основну частку ліквідних активів фірми, їх величина повинна бути достатньою для забезпечення ритмічної і рівномірної роботи організації і - як наслідок - отримання прибутку. Використання оборотних коштів у господарській діяльності має здійснюватися на рівні, що мінімізує час і максимізує швидкість обігу оборотних коштів і перетворення їх у реальну грошову масу для подальшого фінансування та придбання нових оборотних коштів. Потреба у фінансуванні пропорційно залежить від швидкості обігу активів. Чим нижче оборотність оборотних коштів, тим більша потреба в залученні додаткових джерел фінансування, так як у організації відсутні свої грошові кошти для здійснення господарської діяльності. Таким чином, показники оборотності оборотних коштів тісно пов'язані з платоспроможністю і ліквідністю структури бухгалтерського балансу. У практиці аналізу для оцінки оборотних активів застосовують різноманітні коефіцієнти оборотності, які можуть бути визначені як по всіх оборотних коштах фірми в цілому, так і за окремими складовими цих коштів елементів або їх групам. Наявність і ефективність оборотних активів визначаються і аналізуються безпосередньо за даними бухгалтерського балансу. Зміна залишків оборотних активів в цілому і по їх окремим групам і елементам є наслідком безперервності виробничого циклу, в процесі якого запаси споживаються, а їх відновлення та поповнення можливе тільки в результаті продажу продукції (робіт, послуг) і отримання грошових коштів. У результаті прискорення обороту вивільняються речові елементи оборотних коштів, менше потрібно запасів сировини, матеріалів, палива, заділів незавершеного виробництва, а, отже, вивільняються і грошові ресурси, раніше вкладені в ці запаси і заділи. Вивільнені грошові ресурси відкладаються на розрахунковому рахунку організацій, в результаті чого поліпшується їх фінансовий стан, зміцнюється платоспроможність. Загальні і приватні показники, що характеризують ефективність використання оборотних активів та ділової активності організації представлені в табл. 3.1. Таблиця 3.1 Коефіцієнти ефективності використання оборотних активів Найменування показника | Розрахункова формула | Економічний зміст показника | Коефіцієнт оборотності оборотних активів, в оборотах (разах), (Коа) |
| Характеризує кількість оборотів у рік, скоєних кожним рублем, вкладеним в оборотні активи. Збільшення Коа оцінюється як позитивна тенденція, що свідчить про ефективність використання оборотних коштів. | Коефіцієнт оборотності оборотних активів у днях, (Коад) | 
| Характеризує тривалість обороту в днях. Виробнича стратегія організації повинна грунтуватися на скороченні тривалості одного обороту в днях і збільшенні оборотності оборотних коштів в оборотах. | Коефіцієнт забезпеченості оборотними засобами (Кос) |
| Характеризує обсяг оборотних активів, виражений в сумі виручки від продажу. Оцінює швидкість обігу коштів, вкладених в оборотні активи. Цей показник можна інтерпретувати і як суму оборотних коштів, що припадають на один карбованець виручки від реалізації. Зростання цього показника є позитивним факторів за умови збільшення швидкості обороту активів та оптимальності величини поповнення запасів. | Коефіцієнт оборотності матеріальних оборотних активів, в оборотах (разах) (Ком) |
| Характеризує частку матеріальних оборотних коштів, що припадає на один карбованець виручки від реалізації або показує число оборотів, які здійснюють матеріальні оборотні активи. Цей показник відображає оборотність матеріально-виробничих запасів організації. | Найменування показника | Розрахункова формула | Економічний зміст показника | Коефіцієнт оборотності матеріальних оборотних активів у днях (комдив) |  
| Вказує тривалість (в днях) одного обороту коштів, вкладених в матеріальні оборотні активи. | Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, в оборотах (разах), (КДЗ) | 
| Характеризує кількість оборотів, які здійснює дебіторська заборгованість. Збільшення числа обертів свідчить про прискорення оборотності дебіторської заборгованості. | Коефіцієнт оборотності в днях дебіторської заборгованості, (ОДЗ) | 
| Вказує тривалість (в днях) одного обороту коштів, вкладених у дебіторську заборгованість. | Коефіцієнт оборотності грошових коштів у днях, (КДС) |
| Є одним з суттєвих показників, що відображають платоспроможність організації. Характеризує швидкість обігу грошових коштів, витрачених на придбання додаткових активів. Збільшенням значення цього показника є негативною тенденцією, що свідчить про уповільнення оборотності грошових коштів і виникненні проблем з їх інвестуванням у виробничий процес. | Коефіцієнт рентабельності оборотних активів, (Кроа) | 
| Показує суму прибутку звітного періоду припадає на один карбованець оборотних коштів. | Сума економії (перевитрати) оборотних коштів, тис. р.. (D Е) | 
| Якщо «+»-це додаткова потреба в оборотних коштах. Якщо «-«-це означає економію оборотних коштів. |
Аналіз оборотних активів проводиться не тільки для оцінки змін у майновому положенні організації, але і ліквідності балансу. Для проведення аналізу ліквідності балансу розраховуються коефіцієнти ліквідності, методика розрахунку яких представлена в таблиці 3.2. Коефіцієнт поточної ліквідності розраховуємо відповідно до рекомендацій Інструкції з аналізу та контролю за фінансовим станом і платоспроможністю суб'єктів підприємницької діяльності від 14.05.2004 року № 81/128/65. Таблиця 3.2 Показники оцінки ліквідності організації Найменування показника | Розрахункова формула | Економічний зміст показника | Рекомендований критерій | Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 
| Є найбільш жорстким критерієм ліквідності організації: показує, яка частина короткострокових зобов'язань може бути при необхідності погашена негайно | 0,15-0,20 | Коефіцієнт проміжної ліквідності | 
| Даний коефіцієнт визначає можливість організації розрахуватися з короткостроковими зобов'язаннями грошовими коштами, короткостроковими вкладеннями і коштами в розрахунках | Більше 0,5 | Коефіцієнт поточної ліквідності | 
| Даний показник характеризує загальну забезпеченість організації оборотними коштами для ведення господарської діяльності і своєчасного погашення своїх термінових зобов'язань. | 1,2 (для будівництва) |
Для оцінки впливу оборотних активів на ліквідність організації слід розрахувати їх вплив через коефіцієнт поточної ліквідності. Фактори зміни коефіцієнта поточної ліквідності представимо у вигляді рис. 3.2. Розрахунок факторів першого порядку (оборотних активів і короткострокових зобов'язань) визначається способом скоригованих показників, а факторів другого і т.д. порядку (запасів і витрат, готової продукції і товарів, у тому числі податків по придбаних цінностей, товарів відвантажених, виконаних робіт, наданих послуг, дебіторської заборгованості, грошових коштів і фінансових вкладень, короткострокових кредитів і позик, кредиторської заборгованості) прийомом пайової участі. Важливим напрямком аналізу є вивчення джерел фінансування оборотних активів. Це необхідно для отримання відповіді на питання про раціональність фінансування цих активів, так як воно надає пряму. 
 
   
 
 
Рис. 3.2. Структурно-логічна модель факторної системи коефіцієнта поточної ліквідності вплив на поточне фінансове становище Проводячи аналіз джерел активів, слід мати на увазі, що джерелами довгострокових активів є довгострокові кредити банку і позики, власні джерела, а джерелами оборотних активів, переважно короткострокові кредити банку, позики, кредиторська заборгованість. Однак, слід зазначити, що практично можливі випадки фінансування довгострокових активів і за рахунок інших джерел, наприклад, короткострокових кредитів банку, позик і ін Розподіл оборотних активів на власні і позикові вказує на джерела їх формування, розглянуті вище. Власні оборотні активи формуються за рахунок власного капіталу організації. Для нормальної забезпеченості господарської величина власних оборотних активів встановлюється в межах 1 / 3 від величини власного капіталу. Джерела формування оборотних активів у процесі їх кругообігу не виділяються. У ході виробництва інформація про те, за рахунок яких коштів набували споживане сировину, матеріали, паливо та інших не грає ролі. Однак система формування оборотних коштів впливає на ліквідність і оборотність, уповільнюючи або прискорюючи їх. Раціональне формування оборотних активів впливає на хід виробництва, на фінансові результати і платоспроможність суб'єкта господарювання. 3.2 Аналіз структури, динаміки оборотних активів та джерел їх формування Проведемо загальну оцінку змін в наявності і структурі оборотних активів з найважливіших їх групам в табл. 3.3 і подамо на рис. 3.3. На підставі даних табл. 3.3 можна зробити висновок, що сума оборотних активів в аналізованому періоді збільшилася більш, ніж у 2 рази або на 108 млн р.. Даний зростання відбулося за рахунок збільшення за статтею «Дебіторська заборгованість» або збільшився обсяг виконаних, але неоплачених будівельних робіт, що означає відволікання коштів організації з її поточної діяльності. Збільшилася частка грошових коштів у загальній сумі оборотних активів, а саме, на 1,93%, що означає збільшення найбільш мобільної частини оборотних активів і позитивно впливає на ліквідність оборотних коштів. Отже, зростання оборотних коштів можна характеризувати як розширення діяльності підприємства, зростання наданих будівельних робіт, але з іншого боку, ці виконані роботи не оплачені замовником і реальних грошей у організації менше, ніж могло б бути, а це вже негативний момент. Щоб уникнути подібної ситуації в майбутньому, організації можна порекомендувати виконувати роботи по передоплаті, застосовувати акредитивну форму розрахунків або мати справу тільки з платоспроможними і відповідальними замовниками. Матеріальні оборотні засоби організації представлені тільки статтею «Сировина, матеріали та інші цінності», частка яких на 01.01.2006р. знизилася на 4,17%. Якщо врахувати, що сума матеріальних оборотних активів збільшилася на 12 млн р.. або на 75%, то зниження їх частки в загальній сумі оборотних активів відбулося за рахунок змін по інших статтях оборотних активів. Таблиця 3.3 Наявність, склад і структура оборотних активів ЧУП «Лідська ПМК Гродненського ОПС» в 2005 р Статті оборотних активів | На 01.01.2005 р. | На 01.01.2006 р. | Зміна, (+,-) | Темп зміни,% |
| сума, млн. р.. | питома вага,% | сума, млн. р.. | Питома вага,% | сума, млн. р. | питома вага,% |
| А | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | Оборотні активи, всього, | 86 | 100 | 194 | 100 | 108 | - | 225,6 | в тому числі |
|
|
|
|
|
|
| Запаси і витрати, всього | 16 | 18,60 | 28 | 14,43 | 12 | -4,17 | 175,0 | в тому числі: |
|
|
|
|
|
|
| сировину, матеріали та інші цінності | 16 | 18,60 | 28 | 14,43 | 12 | -4,17 | 175,0 | тварини на вирощуванні та відгодівлі | - | - | - | - | - | - | - | незавершене виробництво (витрати обігу) | - | - | - | - | - | - | - | Податки з придбаним цінностям | - | - | - | - | - | - | - | Готова продукція і товари | - | - | - | - | - | - | - | Товари відвантажені, виконані роботи, надані послуги | - | - | - | - | - | - | - | Разом матеріальні оборотні кошти | 16 | 18,60 | 28 | 14,43 | 12 | -4,17 | 175,0 | Грошові кошти | 1 | 1,16 | 6 | 3,09 | 5 | +1,93 | 600,0 | Фінансові вкладення | 2 | 2,33 | 2 | 1,03 | - | -1,30 | 100,0 | Разом грошові кошти та фінансові вкладення | 3 | 3,49 | 8 | 4,12 | 5 | +0,63 | 266,7 | Дебіторська заборгованість, всього | 67 | 77,91 | 158 | 81,44 | 91 | +3,53 | 235,8 | У тому числі |
|
|
|
|
|
|
|
|
