| Дуже низький і низьке | Середня і підвищений | Високе і дуже високе |
| N | P | K | N | P | K | N | P | K | Цукрові буряки | 150 | 180 | 150 | 120 | 150 | 120 | 90 | 120 | 90 |
Для задоволення потреби рослин в мікроелементах їх вносять при обробці насіння. Таблиця № 16. Рекомендовані дози та способи внесення мікродобрив під цукровий буряк Вид мікродобрив | Дози (кг д.р. на 1 га) |
| У грунт до посіву | Рядкове внесення | Некореневої підгодівля | Передпосівна обробка насіння | Бор | 0,5 | 0,15 | 0,12 | 0,02 | Мідь | 1,0 | - | 0,08 | 0,01 | Марганець | 3,0 | 1,5 | 0,05 | 0,01 | Кобальт | 3,0 | - | 0,05 | 0,01 | Цинк | - | - | 0,15 | - |
Система добрив цукрових буряків включає основне внесення добрив, рядкове й підгодівлі. Головна роль у забезпеченні буряків поживними речовинами належить основним удобрення, внесеного під оранку. В якості основного застосовують як органічні, так і мінеральні добрива. Основним органічним добривом є гній. Він містить всі необхідні рослині поживні речовини, в тому числі макро і мікро елементи. Особливо великий ефект на підвищення врожаю цукрових буряків надає сумісне внесення мінеральних і органічних добрив. У бурякових сівозмінах в умовах нестійкості та недостатнього зволоження гній (40-60 т / га) вносять в пару під озимі, а в ланках з багаторічними травами - половину норми безпосередньо під буряк. Ефективність різних форм мінеральних добрив неоднакова. Із азотних добрив можна застосовувати аміачну, аміачно-нітратну, нітратну та амідну форми азоту. У зонах недостатнього і нестійкого зволоження всі форми азотних добрив краще застосувати під основний обробіток грунту і тільки в зоні достатнього зволоження аміачну селітру необхідно вносити навесні під культивацію і в підживлення. На чорноземах можна застосовувати сечовину (46,0% азоту), сульфат амонію (20,5%), аміачну селітру (34,5%). З рідких азотних добрив широко використовують аміачну воду (20,5%), ЖКП (що містять азот), безводний аміак (82,5% азоту). З фосфорних добрив у всіх зонах бурякосіяння застосовують суперфосфат простий порошкоподібний (18,7% Р 2 О 5), суперфосфат простий гранульований (19,5%), суперфосфат подвійний 44,0-48,0% Р 2 О 5 Суперфосфат можна замінити фосфорної борошном (19,0% Р 2 О 5). З калійних добрив кращі результати на чорноземних грунтах дає застосування змішаної калійної солі (40,0% К 2 О). Можна застосовувати каїніт (10,0% К 2 О), інші добрива. Змішані і сложносмешанние добрива (нітрофос, нітрофоска, амофос, нітроамофос, діамонійфосфат та ін) за дією не поступаються еквівалентності суміші простих добрив, а за господарсько економічної ефективності істотно перевершують. При їх використанні необхідно враховувати співвідношення елементів живлення, довівши його до оптимального шляхом додавання відсутніх речовин. Мінеральні добрива вносять безпосередньо під оранку зябу. Перенесення терміну внесення добрив, як правило, знижує їх ефективність. Підгодівлі доцільно проводити на грунтах легкого механічного складу, з близьким стоянням грунтових вод. Їх проводять рідкими азотними або комплексними добривами. У підгодівлю вносять складні туки (нітрофоску, азофоска та ін) по 2-3 ц / га, а також азотні з розрахунку 40-60 кг / га азоту. Підживлення проводять у ранній період росту - до фази 4-5 пар справжніх листків. Ефективні підживлення рідкими азотними добривами, особливо при нестачі внесення азоту восени. Аміачну воду, безводний аміак, углеамміакати вносять по 200 -300 кг / га на глибину 12-15 см, щоб не допустити опіку і втрати аміаку. Гарні результати отримують при підгодівлі посівів рідкими органічними добривами - сечею тварин і гнойової рідиною. Оптимальна доза сечі - 1,5 - 2,0 т / га, гною - 3-4 т / га. Вносити їх у грунт потрібно на глибину не менше 10 см. Рядкове добриво покращує початкове харчування рослин, дозволяє отримати ранні дружні сходи. У рядки при сівбі вносять складні туки по 80 - 100 кг / га або суперфосфат з розрахунку 20 - 25 кг / га фосфору. Добрива вносять на 3 - 4 см глибше висіяних насіння, і на таку ж відстань у бік від них. Максимальну продуктивність цукровий буряк забезпечує при слабощелочной і нейтральної реакції грунтового розчину - рН 6,5-7,0. Для нейтралізації зайвої грунтової кислотності, поліпшення хімічних і фізичних властивостей грунту ефективно вапнування. Норма внесення вапнякових матеріалів (дефекат, мелений вапняк, вапняна мука, крейда мергель та ін) залежить від ступеня кислотності грунту і коливається від 2 до 7 т / га. При рН від 5,5 до 6,0 їх слід вносити 2-3 т, при рН 4,5 - до 5 - 7 т / га. Застосування добрив в належній системі при науково обгрунтованому поєднанні їх доз і форм, що забезпечують отримання запланованих урожаїв і підвищення родючості грунту найважливіший шлях підвищення продуктивності сільськогосподарського виробництва. З - за відсутності грошових коштів у господарстві під цукровий буряк використовують в основний обробіток грунту восени вносять азофоска 7ц. Ф.В. на 1 га. Під кукурудзу - восени основний обробіток по 3 ц. азофоска. 2.4 Організація насінництва сільськогосподарських культур У комплексі заходів, спрямованих на підвищення врожайності сільськогосподарських культур, важлива роль належить насінництва. Посів високоякісним насінням кращих районованих сортів є реальним резервом господарства у збільшенні валових зборів зерна і підвищення його якості. У господарстві використовуються власні насіння, покупні та обмін. Із загальної кількості насіння використаних для висіву 15% займають покупні насіння озимої пшениці I репродукції, 20% обмін - це ячмінь, інші насіння власні. Для отримання високих і стійких врожаїв господарству необхідно мати не менше двох сортів по кожній культурі, які відрізняються між собою за біологічними і господарськими ознаками та властивостями. У господарстві використовуються наступні сорти озимої пшениці: 1. Безенчуцький 9380 - сорт середньостиглий, вегетаційний період 300-320 днів, зимостійкість висока, посухостійкість хороша, стійкість до вилягання середня, стійка до ураження твердою сажкою, стійка до ураження бурою іржі і сніговою пліснявою. Вміст клейковини високе. Стійка до заляганню близьких вод. Норма висіву 2,2 ц на 1 га або 4,0-5,0 міл. насіння на 1 га в залежності від строків сівби. 2. Одеська 267 - зернівка подовжена пофарбована, врожайність висока до 50 ц. з 1 га. Сорт стійкий до вилягання. Вегетаційний період 285-300 днів. За рівнем зимостійкості - забезпечує стабільну перезимівлю. Сорт відноситься до цінної пшениці. Бурою іржею і борошнистою росою уражується слабо. 3. Одеський - 115 сорт високоврожайний пивоварний сорт, середньостиглий (69-95) днів. Среднеустойчив до вилягання, сильно сприйнятливий до курною головне, середньо до борошнистої роси. Сортосмена-заміна на виробничих площах одного ротонірованного сорту іншим ротонірованним сортом, більш продуктивним або переважаючим замінний сорт. Сортооновлення - періодична заміна сортового насіння насінням тих же сортів, але вищою репродукції (еліти і першої репродукції), що забезпечує в однакових умовах більш високі врожаї. Сортооновлення озимої пшениці та жита проводиться раз на 4 роки, ярих зернових - один раз на 2 роки. Соняшник щорічно. Посів зернових повинен проводитися не нижче 5 репродукції. Засипка насіння проводиться відповідно до встановленого порядку у розмірах повної потреби для виконання плану посіву, а також створення страхових і перехідних фондів. Підготовка насіння до посіву починається з польовою апробації. Польова апробація - обстеження посівів з метою встановлення автентичності сорти, визначення придатності сортового і гібридного посівів (їх чистосортною і типовість, ураженість хворобами і шкідниками, засміченість) для використання врожаю на насіннєві цілі. Апробації підлягають всі сортові посіви, врожай з яких планується використовувати на насіння. Проводиться апробація шляхом відбору апробаційним снопа, і його аналізу. За результатами апробації складають акт польової апробації на посіви, визнані після апробації непридатними на насіннєві цілі, складають акт вибракування. На кожен апробований ділянку складають акт апробації і виписуються сортове посвідчення. Потім проводять насіннєвий контроль на їх посівні якість. Це здійснює державна насіннєва інспекція, якість насіннєвої партії, визначають за результатами аналізу середньої проби насіння. Маса середньої проби залежить від крупності насіння культури, для більшості зернових культур вона становить 1 кг. Схожість насіння визначають пророщуванням чотирьох проб по 100 насінин у зволоженому місці або на фільтрувальному папері. Державними стандартами з основними показниками посівних якостей - чистоті, числу насіння. Інших рослин і бур'янів, схожості та вологості - насіння діляться на 3 класи (пшениці, ячменю, жита, сої, льону та ін.) І на 2 класи (проса, гороху, соняшнику, цукрових буряків та ін.) На полях, які визначені для насіннєвих цілей, застосовується розділений спосіб збирання. Насіння відразу ж по надходженню на ток підробляють, а при необхідності досушують у відповідності до вимог державних стандартів і засипають на зберігання. Зберігання насіння - завершальна і найтриваліша операція в суміжному технологічному процесі їх виробництва, вона забезпечує збереження високої схожості насіння. Насіння зберігають насипом і в тарі. Перший спосіб дозволяє максимально використовувати об'єм насіннєсховищами, де повністю механізована завантаження і вивантаження насіння, їх підробка. Зберігання насіння насипом проводять в засіках. При зберіганні насіння в мішках, їх укладають у штабелі. У мішках зберігають насіння високих репродукції. Весь комплекс агротехнічних заходів на насінницьких посівах повинен бути спрямований на створення умов для одержання насіння з високими посівними якостями та врожайними властивостями. Особливо важливо дотримуватися оптимальні строки і норми посіву насіння, суворо дотримуватися заходів захисту рослин від шкідників і хвороб, перед посівом насіння обов'язково протравити. Складна економічна ситуація в аграрному ладі значною мірою позначилася на всіх ланках насінницького процесу. Відсутність фінансових коштів і висока вартість елітного насіння не дозволяє товаровиробникам у повному обсязі проводити сортосмену і сортооновлення. Значна кількість насіння в елітопроізводящіх господарствах області залишаються незатребуваними дотації з федерального бюджету та кошти з обласного фонду підтримки, які виділяються після отримання елітного насіння, не дозволяють вирішувати цю проблему своєчасно і на належному рівні, тим самим порушують порядок і строки сортооновлення. Несвоєчасне проведення сортосмени і сортооновлення суттєво позначається на якості насіння. 2.5 Організація захист сільськогосподарських культур Невід'ємною частиною технологій обробітку практично всіх сільськогосподарських культур є захист рослин від шкідливих організмів. Сучасний захист рослин для придушення чисельності шкідливих об'єктів використовує різні методи і засоби. Проте численними дослідженнями і практичним досвідом встановлено, що використання окремих, навіть виключно високоефективних прийомів захисту рослин не забезпечує довготривалого придушення чисельності шкідливих організмів. Це досягається лише при систематичному комплексному застосування всіх доступних профілактичних і невимогливих заходів. Тому в даний час загальновизнано, що найбільш ефективними та екологічно безпечними є так звані інтегровані системи захисту рослин, що передбачають оптимальну і динамічну комбінацію агротехнічного, біологічного, хімічного та інших методів захисту рослин. У комплексі захисних заходів провідне місце належить агротехнічний метод, що використовує такі прийоми, які дозволяють створити сприятливі умови для росту і розвитку культур і в той же час забезпечити ліквідацію масового розмноження шкідливих організмів або викликати депресію в їхньому розвитку. Більшість агротехнічних прийомів не вимагають спеціальних витрат. Правильне чергування культур у сівозміні, оптимальний спосіб обробки грунту, а також краще поєднання різних видів добрив терміни, способи посіву і норми висіву, прийому догляду за культурами після посіву дають можливість знижувати чисельність шкідливих організмів, зменшувати їх шкідливість, сприяти підвищенню врожаю. До агротехнічним відносяться: сівозміна, глибина зяблевої оранки, проведена після лущення в момент відростання основної маси бур'янів. Навесні необхідно знищити передпосівної обробітком грунту, що перезимували бур'яни і зійшов ранньою весною. Вони діляться на попереджувальні та винищувальні заходи. Запобіжні заходи. До них відносяться: а) ретельне очищення посівного матеріалу, б) скошування (до обсіменіння) бур'янів на межах, придорожніх смугах, пустирях, краях доріг та узбіч канав, присадибних ділянках та інших необроблюваних землях, в) попередження засмічення полів через гній. Для цього засмічене зерно згодовують в роздробленому і розмеленому вигляді; солому, що містить дозрілі бур'яни, перед згодовуванням запарюють; гній вивозять на поля після попереднього компостування і розігрівання в буртах, де багато насіння бур'янів можуть втратити схожість; г) збір насіння зернових бур'янів, що обсипаються на прибиральні машини і залишаються в комбайні, за допомогою Зерноуловлювач; д) контроль карантинними інспекціями насіння карантинних бур'янів. До них належать різні види амброзії, всі види стрижи, гірчак рожевий, березка і деякі інші сміттєві рослини. Винищувальні заходи. Приступаючи до боротьби з бур'янами, слід ретельно обстежити поля, скласти карту їх засміченості. Карти повинні бути обов'язково в кожному господарстві і через два роки оновлюватися. Важливо також виявити ступінь засміченості грунту насінням бур'янів. Дня багатьох видів потрібні спеціальні прийоми їх знищення, але є деякі загальні заходи боротьби з бур'янами рослинами. Наприклад, для прискорення проростання насіння бур'янів широко використовують боронування, коткування, лущення, дискування. Особливо зручно проводити ці прийоми на паровому полі. Для очищення полів від малолітніх бур'янів висівають ярові культури в більш пізні терміни. З'явилися сходи однорічників перед посівом зернових знищують обробкою. Найважливіший агротехнічний прийом боротьби з бур'янами - ведення сівозміни. Правильне чергування культур у ньому перешкоджає розростанню і сприяє знищенню багатьох бур'янів. Більш успішна боротьба з ними ведеться в чистому пару. Життєздатні вегетативні органи, наприклад кореневища, знищують систематичної обробкою полів пружинними культиваторами. Застосовують також спосіб виснаження кореневищних і корнеотприскових бур'янів, заснований на систематичній підрізуванні вегетативних підземних органів. Кращий спосіб боротьби з пирієм повзучим метод удушення. Метод з лущення поля дисковими знаряддями на глибину залягання основної маси кореневищ бур'янів. Після такої обробки (восени) відрізки кореневищ довгої 10 - 20 см швидко відростають. Як тільки на поверхні грунту здадуться шильце проростків пирію, поле орють плугами з передплужниками на повну глибину. Ослаблені відростанням відрізки, переміщені плугом у глибокі шари грунту, гинуть. У посівах проростають бур'яни знищують боронуванням до і після появи сходів зернових, кормових бобів, цукрових буряків та інших культур. Ефективний спосіб боротьби з бур'янами в посадках просапних культур - обробка міжрядь. Застосовуються й інші способи: вичесованіе, виморожування, висушування. Використання в боротьбі з шкідливими організмами, їх природних паразитів і хімікатів, мікроорганізмів та продуктів їх життєдіяльності визначається як біологічний метод захисту рослин. Головне достоїнство біологічних методів боротьби з шкідниками полягає в тому, що з їх допомогою можна не тільки знищувати розмножилися шкідників, а й попередити зростання їх чисельності. обмежують чисельність гризунів комах і бур'янів. Комахи страждають від інфекційних захворювань, збудниками яких служать бактерії, гриби і віруси. Тому їх використовують для боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур. Вироблено кілька препаратів. Ентобактерін - препарат на основі бактерій токсичний для 40 видів комах. Токсин викликає параліч кишечнику шкідника. Гусениці перестають харчуватися і гинуть. Наступні препарати - Дендробаціллін, бітоксибацилін, Боверин, лепідоцид. У захисті рослин від хвороб важливе значення набувають антибіотики, кожен з яких має свій характерний спектр дії, тому що пригнічує розвиток певної групи мікроорганізмів. Вони знаходять широке застосування в сільському господарстві, у тому числі в рослинництві. Трихотецин - препарат антибіотик на основі мікроскопічного гриба у вигляді 10% дусту. Добре діє проти кореневих гнилей пшениці і ячменю. Екстрасол, Триходермін, Агот-25к і багато інших препаратів. Застосування для боротьби з шкідливими організмами різних хімічних сполук (пестицидів), токсичних для них, визначається як хімічний метод захисту рослин. Раціональне та екологічно безпечне використання пестицидів є в даний час однієї з актуальних завдань захисту рослин. Пестициди для захисту рослин застосовуються різними способами. Обприскування - нанесення пестициду на оброблювану поверхню в краплиннорідкому стані. Протруювання нанесення пестициду на насіннєвий (посадковий) матеріал для знищення інфекції рослинного і тваринного походження. Протравливать дозволяється насіннєвий матеріал, але доведений до посівних кондицій по вологості і чистоті. У господарстві у боротьбі зі шкідниками і хворобами на посівах озимої пшениці працюють комплексно Альфа Супер при появі флогового аркуша - 500 гр. на 1 га, через 25 днів - Амістар - 500 гр. на 1 га + Альфацін -150 гр. на 1 га, все це проводиться обприскувачами. Посіви цукрових буряків від хвороб обробляються в серпні Альто - супер 500 гр. на 1 га, теж обприскувачами. Порушення схем чергування культур у сівозмінах, яку на догоду щохвилинному ринковому попиту стало нормою, на тлі низької якості обробки грунту призвело до помітного збільшення зростання засміченості полів. Значна частина орних земель регіону засмічена в середній і сильною ступеня. Найбільш поширеним є змішані типи засміченості. Однорічними злаковими бур'янами (курячим просом, вівсюг) засмічено понад 50% посівів. Малолітні дводольні бур'яни (гірчиця польова, пастуша сумка, талабан польова та інші) зустрічаються по 40-50% посівів. З багаторічних бур'янів переважають бодяк польовий, осоти, пирій повзучий, хвощ польовий, якими в тій чи іншій мірі засмічено понад половини посівів. На полях деяких районів набули поширення карантинні бур'яни, гірчак повзучий, амброзія полинолиста. Боротьба з бур'янами в системі зяблевої, передпосівної обробки грунту, а також у процесі догляду за посівами є досить ефективним прийомом. Особливо ефективна боротьба з бур'янами агротехнічними методами в посівах просапних культур. Проте застосування таких агроприйомів, як дисковий післязбиральної лущення, передпосівна підготовка грунту, боронування до і після сходів, які дозволяють знищити до 80-90% проростків бур'янів, в сучасних умовах приділяється недостатня увага. На дуже засмічених полях, особливо багаторічними, трудноіскоренімимі бур'янами, дають комплексні методи боротьби з застосуванням гербіцидів. Застосування гербіцидів у сівозмінах повинно носити системний характер. При обробці посівів слід враховувати особливості роботи з хімічними препаратами. Обробка гербіцидами виправдана, якщо засміченість викликає втрати більші, ніж витрати на їх застосування. Необхідно точно діагностувати складу смітної флори, що дозволить діяти цілеспрямовано, не слід обробляти посіви, які постраждали від морозів, у посушливий період. Не слід застосовувати гербіциди з одним і тим ж речовиною. Норму витрати препарату слід коригувати стосовно видовим складом бур'янів, фазі їх росту. Інтенсифікація землеробства висуває в число найважливіших завдань не тільки дбайливе використання природних ресурсів, а й здійснення комплексу заходів, спрямованих на захист навколишнього середовища від забруднення. Одним з факторів впливу людини на навколишнє середовище є широке застосування отрутохімікатів і мінеральних добрив. Збільшення застосування отрутохімікатів веде до збитковому накопичення їх у грунті, що викликає ряд негативних наслідків - забруднення водних ресурсів і атмосфери, накопичення залишкових кількостей в харчових продуктах. Головне місце серед безпечних методів захисту рослин повинен зайняти біологічний. До теперішнього часу відмовлятися від використання пестицидів ще не можна. Тому при застосуванні хімічних засобів захисту рослин особливу увагу необхідно приділити організаційно - господарських заходів. Для роботи з хімікатами в господарстві організовані постійні ланки, особовий склад яких щорічно проходить спеціальне навчання з технології робіт. Мінеральні добрива необхідно застосовувати в такій кількості і такого складу, при якому можливе найбільш повне засвоєння їх рослинами. Водоохоронній зоні забороняється зберігання отрутохімікатів і мінеральних добрив. Найбільш частими є наступні порушення: 1) знесення гербіцидів на сусідні поля, засіяні чутливими культурами, особливо при авіооброботках при швидкості вітру більше 4 м / с. Щоб запобігти знос, треба працювати в ранкові та вечірні години, коли стихає вітер, 2) завищення дози гербіциду; 3) неправильне внесення гербіцидів та ін 2.6 Технологія вирощування сільськогосподарських культур в підприємстві Озима пшениця. Повне забезпечення рослин факторами життя і захист їх від шкідливих впливів забезпечує інтенсивну технологію, що базується на використанні оптимальних доз добрив. Застосуванні дробових азотних підживлень. На інтегрованому захисті посівів та ін У сучасних кризових умовах інтенсивна технологія для господарства можлива лише на невеликій частині посівів озимої пшениці, щоб забезпечити виробництво необхідної кількості сильного і цінного зерна. У більшості ж випадків технологія обробітку озимої пшениці в господарстві повинна бути маловитратної, енерго і ресурсозберігаючої, природоохоронної з мінімальною кількістю добрив і хімічних засобів захисту посівів. Про попередників, системі добрив, захисту рослин говорилося в попередніх розділах. Система обробки грунту будується в залежності від попередника, забур'яненості полів, а також від району обробітку. Озима пшениця дуже чуйна на глибину оранки. Поглиблювати орний шар краще всього при зяблевої обробці грунту під попередник з одночасним внесенням органічних добрив в підвищеній дозі. Поглиблення оранки покращує грунтові умови: підвищує водний запас, ступінь аерації, вміст нітратів і розчинних фосфатів. Найважливіша умова отримання високих урожаїв озимої пшениці по зайнятих парах - висока агротехніка парозанимающую культури, своєчасне прибирання. Після збирання культур суцільного посіву залежно від ущільненості грунту необхідно орати плугами з передплужниками і одночасно боронувати або обробляти культиватором. Після ранніх зайнятих парів під озимі проводять оранку (особливо при внесенні гною і підвищених доз туків) орним агрегатом (плуг, борона, каток) на 16-18 (до 20) см або поверхнево рихлять на глибину 6-8 (до 10) см. Поверхнева обробка буває значно ефективніше, особливо в порівнянні з глибистой і пізньої оранкою. У роки з посушливим літньо-осіннім періодом більш ефективна поверхнева обробка грунту дисковими лущильниками або корпусними лущильниками без відвалів з одночасним боронуванням і коткуванням. Тобто оранку замінюють поверхневим розпушуванням на 6-8 см дисковими (БД-10, БДТ-7, БДТ-3) або плоскорежущими (КПЕ - 3,8, КГГШ-9 та ін) знаряддями, або комбінованими грунтообробними агрегатами (АКП - 2,5, АКП-5 та ін.) Після дощу оброблену грунт зайнятого пару необхідно пробороновать, а потім у міру відростання бур'янів і перед сівбою проводять культивації, за допомогою яких знищують бур'яни і створюють вирівняне посівне ложе. Виняток становлять лише важкі за механічним складом, схильні до запливання грунту, а також поля, засмічені корнеотприсковимі бур'янами. Не можна допускати великого розриву між прибиранням попередника і обробкою, так як грунт за цей час може сильно висушити. У сухі роки після посіву озимої пшениці слід проводити прикочування грунту з одночасним легким боронуванням. Прикочування сприяє появі дружних сходів, їх нормальному розвитку, а також усуває можливість осідання грунту, що покращує умови перезимівлі. Після колосових попередників також важливо якомога раніше зорати поле. При ранній оранці з одночасним боронуванням краще зберігається волога в грунті, не буває глибистой, як при пізній оранці, до посіву озимих у випадку появи на полі бур'янів можна провести 2-3 культивації з боронуванням. Перші культивації повинні бути більш глибокими, а передпосівна - на глибину загортання насіння. Такий спосіб обробки грунту після колосових близький до обробки. Чистих парів. І отримав назву полупаровой обробки грунту (напівпару). У чистому пару необхідно забезпечити проростання насіння бур'янів, знищення їх сходів і збереження вологи. Парова система обробітку грунту складається зазвичай з лущення стерні, осінньої (чорний пар) або весняної (ранній пар) оранки грунту та 4-5-ти культивації влітку. Рано навесні при фізичної стиглості грунту пар боронують і вирівнюють. При вологій погоді у міру появи бур'янів проводять пошарові культивації: першу - на 9-10 см, другу - 7-8, третю - 5-6, наступні - на 4-5 см. У посуху глибокі сухі культивації замінюють дрібним (3-5 см) підрізанням бур'янів. Ниткоподібні проростки бур'янів, що з'являються незабаром після дощу, добре знищує боронування зубовими, але краще лапових боронами. При осередковому поширення багаторічних бур'янів можлива вибіркова обробка їх гербіцидами. Розглянемо систему машин при обробітку озимої пшениці по чорному пару (таблиця № 17). Таблиця № 17. Система машин на обробітку озимої пшениці по чистому пару і діючі норми виробітку Процеси | Система машин | Норма вироблення, га, т. | Лущення стерні, дворазове, га. | До -701 ПДТО - 7 | 27,5 | Оранка зябу на глибину 23 - 25 см, га. | До - 701 ПН - 8 -35 | 11 | Боронування чистого пара, га | ДТ - 75 С - 11 | 35 | Догляд за порами: 1 культивація | До - 701 КПС - 4 | 44 | 2 культивація | До - 701 КПС - 4 | 44 | 3 культивація | До - 701 КПС - 4 | 44 | Передпосівна культивація | До - 701 КПС - 4 | 44 | Протруювання насіння | Мобітокс ПС - 10 | 20 | Навантаження насіння | ЗПС - 60 | 60 | Підвіз насіння | ЗІЛ - ММЗ |
| Підвіз добрив | МТЗ - 80 ПТС - 4 | 8,1 | Завантаження мінеральних добрив | Вручну | 3,5 | Заправка сівалок насінням | Вручну | 4,5 | Заправка сівалок мінеральними добривами | Вручну | 4,5 | Сівбу озимих | ДТ -75 СЗУ - 3,6 | 27 |
| Прикочування посівів | ДТ - 75 ЗКК - 6 | 42 | Завантаження мінеральних добрив | Вручну | 3,5 | Підвіз мінеральних добрив | ЗІЛ - ММЗ |
| Завантаження мінеральних добрив | ЗПС - 60 | 60 | Підживлення озимої пшениці | Авіація | 8 | Приготування розчину гербіцидів | Вручну | 8 | Підвіз та заправка води | МТЗ - 80 ЗЖВ - 3,6 | 9,6 | Внесення гербіцидів | МТЗ - 80 ВП - 2000 | 32 | Приготування розчину проти шкідників | Вручну | 8 | Підвіз води | МТЗ - 80 ЗЖВ - 3, 2 | 17 | Обробка посівів гербіцидами | МТЗ - 80 ВП - 2000 | 37 | Видова прополка | Вручну | 2,5 | Косовиця озимої пшениці у валки | СК - 5 ЖВН - 6 | 17 | Підбір і обмолот валків | ДОН - 1500 | 6,7 | Відвезення зерна від комбайна | Камаз | 20,2 | Первинне очищення | ЗАВ - 40 | 100 | Очищення насіння | ОСМ - 4 | 20 | Обробка фунгіцидами | МТЗ - 80 ВП - 1600 | 57 | Сволаківаніе соломи | ДТ - 75 ВТУ - 10 | 20 | Скиртування соломи | МТЗ - 80 | 23 | Укладання соломи | Вручну | 10 |
Центрально-Чорноземної зона - це зона недостатнього і нестійкого зволоження, підданий дії сильних вітрів, які руйнують і видувають грунт, викликають пилові бурі, пошкоджують посіви і нерідко знищують їх на великих площах. Встановлено, що основними осередками виникнення пилових бур були площі, зорані звичайними відвальними знаряддями. У зв'язку з цим набула великого значення безотвальная (плоскорезная) обробка грунту з збереженням більшої частини пожнивних залишків на поверхні грунту. Для безвідвальної обробки грунту використовують спеціальні машини: плоскоріз КПГ - 250 що підрізає коріння рослинних залишків та рихлить грунт на глибину 8-30 см, штанговий культиватор КШ - 3,6, призначений для обробки грунту на глибину 5-10 см, і голчаста борона БІГ -3 для розпушування грунту, яка майже не пошкоджує стерню. Посів проводять сівалкою СЗС - 2,1. Одночасно з посівом насіння вона підрізає культиваторними лапами бур'яни і накочують грунт у засіяних рядках. Якість насіння - одне з важливих умов одержання високого врожаю. Рослини, вирощені з великих насіння, здатні глибше закладати вузол кущіння. Глибина залягання вузла кущіння впливає на перезимівлю рослин: чим глибше закладений вузол кущіння, тим вище зимостійкість озимої пшениці. Рослини, отримані з великих насіння, розвивають більш потужну кореневу систему, швидше ростуть, менше піддаються впливу посух, значно слабше уражаються хворобами і в результаті дають більш високий врожай. У багатьох районах, де період між прибиранням і посівом озимини буває коротким, необхідно мати для посіву запаси насіння з урожаю минулого року - перехідний фонд насіння. Посів озимих щойно зібраного насінням, які можуть бути, фізіологічно недозрілими, призводить до изреженности сходів і слабкому розвитку рослин. При необхідності використання для посіву щойно зібраного насіння із зниженою схожістю слід перед посівом піддати їх прогріванню на сонці протягом 3-5 днів або в зерносушарці при температурі 45-48 ° С протягом 2-3 годин. Для знезараження насіння від спор твердої сажки їх протруюють. Ефективний прийом підготовки насіння до посіву - обробка їх препаратом тур (хлорхолінхлорид). Після такої обробки рослини глибше закладають вузол кущіння, формують більш потужну і глибоко проникаючу кореневу систему. Це підвищує стійкість озимої пшениці до несприятливих умов зимівлі, вилягання і збільшує врожайність (на 2-5 ц. З 1 га). При обробці насіння препаратом тур поява сходів дещо затримується (на 1-2 дні), тому найкращий час для посіву - початок оптимального строку. Один із вирішальних факторів благополучної перезимівлі озимих оптимальні строки посіву. При дуже ранньому посіві рослини володіють зниженою морозостійкістю і зимостійкістю. Особливо сильно виявляється негативний вплив ранніх строків сівби на удобрених чистих парах, де рослини, маючи кращий водний і харчовий режим, переростають, погано зимують, що призводить до більш різкого зниження врожайності. При пізніх строків сівби озимі, як правило, йдуть в зиму слабкими. Навіть при хороших умовах перезимівлі вони зріджуються, а навесні відстають у рості і розвитку. На підставі даних науково-дослідних установ і передових господарств найбільш доцільними строками сівби озимої пшениці можна вважати приблизно такі: 20 серпня - 1 вересня Спосіб посіву - узкорядним (міжряддя не більше 10 см). Цей спосіб дозволяє більш рівномірно розподілити насіння на площі, завдяки чому рослини краще розвиваються, менше гнітять один одного, збільшують продуктивну кущистість та потужність кореневої системи, повніше використовують світло, вологу, поживні речовини і дають більш високий врожай. За багаточисельними даними, різних способів посіву озимої пшениці в порівнянні зі звичайним рядовим посівом дає прибавку врожайності в середньому 2-4 ц. з 1 га. Кращий напрям посіву - поперек схилу, що зменшує стік води і змив грунту. На рівнинних полях - у північно-південному напрямку. Це покращує освітлення рослин вранці і ввечері, зменшує перегрів їх в полуденний час. Норма висіву насіння озимої пшениці 3-4 до 5 млн. шт. насіння на 1 га, а в несприятливих (недолік вологи, пізній посів і т.п.) - 5,5 - 6,0 млн. Норму висіву диференціюють з урахуванням сорту, попередника, удобрення, строку сівби тощо Для озимої пшениці потрібно відносно більш глибока закладення насіння, при якій глибше закладається вузол кущіння. На чорноземних грунтах насіння озимої пшениці закладають на глибину 5-6 см. При сильному пересиханні верхніх шарів грунту глибину посіву насіння на чорноземах можна збільшувати до 8-10 см. Догляд за посівами зводиться до післяпосівного прикочування, ранньовесняне боронування та захисту посівів від всіляких пошкоджень. При посіві озимої пшениці в недостатньо вологу або в пухку НЕ осілу грунт корисно провести коткування кільчастими котками. Воно сприяє переміщенню вологи у верхній шар грунту, що сприяє швидкому й дружному появи сходів і доброго осінньому кущіння. Щоб зменшити небезпеку пошкодження переросла озимої пшениці, рослини, якщо вони не розпластані, підкошують восени на одну третину висоти. Скошену зелену масу негайно прибирають з поля, щоб уникнути розвитку на рослинах цвілі. Підкошувати потрібно своєчасно, щоб рослини до настання стійких холодів могли зміцніти. Випас худоби, в тому числі на перерослих озимих, категорично неприпустимий, навіть за умов мерзлого грунту, оскільки він на 30-40% і більше знижує їх врожайність і навіть сприяє загибелі посівів. При небезпеці переростання можна обробити сходи препаратом. Тур (1-1,5 кг / га д.р.) у фазі 3-4-х листів, це сповільнить зростання рослин, підвищить їх зимостійкість. Для захисту від вимерзання необхідно накопичити на посівах озимих шар снігу 20-25 см. Кращий спосіб снігозатримання - рослинні куліси. Навесні, при достигання грунту, озимі зазвичай боронують середніми боронами в один слід. Щоб не пошкодити рослини, боронування треба починати в полуденний час, проводити на малій швидкості (3-4 км / год), не допускаючи крутих поворотів і частих проходів по одному сліду. Боронують посіви для розпушування грунту і знищення бур'янів. Однак боронування не повинно бути шаблонним, часто воно буває марним, а для слабких, погано укорінених рослин навіть шкідливим. Для попередження вилягання рослин посіви пшениці обприскують розчином туру (3-4 кг / га д.р. в 100 л води) в кінці весняного кущіння - початку трубкування. Це збільшує міцність нижніх міжвузлів за рахунок їх укорінення і потовщення. У вологу погоду пшеницю, посіяну по чистому пару, рекомендується обприскати туром вдруге, у фазу 3-4-го вузла, по 1 кг / га д.р. Обприскування посівів туром можна поєднати з некореневої підгодівлею розчином сечовини, а при великій засміченості - з обробкою їх гербіцидами. Для захисту від борошнистої роси у фазу кущіння обприскують фунгіцидом. Цю обробку можна поєднати з некореневої підгодівлею і застосуванням інсектицидів (при досягненні порогової чисельності шкідника). Посіви обробляють отрутохімікатами при досягненні порогової чисельності шкідників. Обприскування посівів проводять обприскувачами ОП-2000 за технологічною колією. Технологічну колію створюють або під час посіву, заглушаючи 6,7-й і 18,19-й сошники в середній сівалці 3-сеялочного агрегату, або натаптивают її навесні, використовуючи для розмітки кулісні рядки або просіву «заглушеного» 18-го сошника середньої ( з трьох) сівалки. Межколейние відстані можуть бути від 10,8 м до 21,6 м останнє краще, що залежить від ширини захоплення використовуваних обприскувачів та інших машин. Озиму пшеницю прибирають однофазним (пряме комбайнування) і двофазним (роздільне збирання) способами. Скошування у валки проводять жатками ЖВН-6 в середині воскової стиглості при вологості зерна 35-20% протягом 5-7 днів. Після 3-4-денний сушіння до вологості зерна 18-14% валки підбирають і обмолочують комбайном «Дон 1500». На току зерно відразу ж очищають на ЗАВ-20, ЗАВ-40 і підсушують. При досягненні повної стиглості пшеницю прибирають прямим комбайнуванням «Джон Діром». Загальна тривалість прибирання повинна бути не більше 10 днів. Інакше неминучі втрати зерна від опадання. Для попередньої оцінки якості вирощеної пшениці (зміст і група клейковини, скловидність) за 3-4 дні до збирання відбирають проби зерна (не менше 1 кг) з партій його, отриманих від контрольних обмолотів або методом апробаційним снопа шляхом взяття його по діагоналі поля. За результатами оцінки на току формують однорідні по класності товарні партії сильної (вищого, 1-го і 2-го класів), цінної (3-його класу) і слабкою (4-го і 5-го класів) пшениці з урахуванням сорту, попередника і т.п. Не можна, наприклад, змішувати різноякісні зерно, що надійшло на струм до і після дощу, з ділянок роздільного і прямого комбайнування, навіть, якщо воно прибрано з одного поля. Зберігають зерно пшениці при вологості 14%. Цукрові буряки є однією з найбільш продуктивних технічних культур і має першорядне економічне значення. Використання бадилля в якості добрива при врожайності коренеплодів у 40-50 тонн з гектара еквівалентно внесенню 30 тонн на гектар гною. При виробництві цукру отримують в якості побічного продукту цінне вапняне добриво - дефекат, ефективність якого краще ефективності доломітового борошна. На тлі високої культури землеробства вирощування цукрових буряків підвищує родючість грунту, сприяє зростанню врожайності інших культур, особливо зернових. Головною умовою отримання стабільно високих урожаїв коренеплодів є дотримання високої культури землеробства на всіх полях сівозміни із застосуванням сучасної техніки для вирощування і збирання, якісного насіння з високим генетичним потенціалом, сучасних засобів захисту рослин, оптимальних доз органічних і мінеральних добрив. З 2006 року в господарстві почали обробляти цукрові буряки без затрат ручної праці з використанням хімічних засобів захисту рослин на тлі максимальної механізації всіх технологічних процесів. Попередники, системи добрив і захисту рослин були описані раніше. Розглянемо систему машин для обробітку цукрових буряків. Таблиця № 18. Система машин на вирощуванні цукрових буряків і діючі норми виробітку Процеси, т, га. | Система машин | Норма вироблення | Дискування стерні | До - 701 БДТ - 7 | 27 | Навантаження мінеральних добрив | Вручну | 4 | Внесення мінеральних добрив | МТЗ - 80 МВУ - 6 | 40,8 | Оранка на глибину 25 - 27 см | До - 701 ПН - 8 - 40 | 10,3 | Вирівнювання зябу | ДТ - 75 КПС - 4 | 28,5 | Закриття вологи | ЛТЗ - 155 БЗСС - 1 | 38 | Передпосівна культивація | ДТ - 75 КППШ - 65 | 20 | Посів цукрового буряка | ЛТЗ - 155 СМН - 12 | 11,6 | Внесення гербіцидів проти дводольних бур'янів | МТЗ - 80 ВП - 2000 ЛТЗ - 155 VH - 600 | 30 20 | Внесення гербіцидів проти злакових бур'янів | МТЗ - 80 ВП - 2000 ЛТЗ - 155 VH - 600 | 20 20 | Внесення гербіцидів та інсектицидів | МТЗ - 80 ВП - 2000 ЛТЗ - 155 VH - 600 | 20 20 | Міжрядна обробка | ЛТЗ - 155 УСМК - 5,4 | 11,9 | Збирання цукрових буряків | ЛТЗ - 155 КР - 6 | 4,5 | Навантаження цукрових буряків | СПС - 4,2 | 188 | Транспортування | Камаз |
| Збирання цукрових буряків | МТС - 80 «Поніс» |
| Відвезення цукрових буряків | МТЗ - 80 2ЛТС - 4 |
|
При проведенні обробки грунту ставиться завдання створити оптимальні умови для появи сходів і росту рослин цукрових буряків. Після збирання попередника при досягненні багаторічними бур'янами висоти 10 - 15 см проводиться обприскування гербіцидами обприскувачами ОП - 2000. через 8 - 10 днів можна виконувати роботи на полі: внесення мінеральних (фосфорних, калійних, натрієвих) і органічних добрив, а через 14-15 днів - проводити зяблеву оранку (переважно гладка оранка оборотними плугами). У випадку відсутності необхідності застосування гербіцидів по стерні осінню обробку грунту проводять за типом напівпару (лущення стерні, зяблева оранка з подальшими культиваціями). Оптимальна глибина оранки під цукрові буряки 20-25 см. Кращий строк проведення зяблевої оранки кінець серпня - початок вересня. Весняна обробка грунту під буряк повинна зводитися до того, щоб зберегти сформовану за зиму структуру грунту і провести рихлення на глибину загортання насіння, а також вберегти грунт від переущільнення, пересушування і розпилення. Важливо, щоб верхній шар грунту над насінням був мелкокомковатой з розмірами грудочок від 1 до 10 мм. При збільшенні їх розмірів польова схожість насіння знижується. Неодмінною умовою отримання максимальної продуктивності цукрових буряків є збільшення тривалості її вегетаційного періоду, що досягається своєчасним проведенням сівби. Сіють буряк районованими односім'яними сортами або гібридами, коли грунт прогріється до 5-6 ° С на глибину 5 см, відразу ж після передпосівної обробки. Ділянка слід засівати в найкоротший термін - 1-2 дні, при необхідності використовується груповий метод роботи сівалок. Норма висіву залежить від рівня окультуреності грунту, умов проростання та схожості насіння. Відстань між насінням в рядку має становити 13-18 см (не менше 1,2 посівних одиниць на 1 га). Глибина загортання насіння від 2 до 3-х см. Посів здійснюється сівалками точного висіву СМН-12, з шириною міжрядь 45 см. Робоча швидкість не більше 5 км / год, так як вона сильно впливає на якість розкладки насіння. При наявності в господарстві відповідної техніки доцільно проводити посів з технологічної колією. Продуктивність залишається практично на тому ж рівні, як і при звичайному посіві (таблиця 19), немає необхідності у використанні вузькопрофільних покришок задніх коліс трактора, не відбуваються пошкодження і загибель рослин в суміжних рядках. При цьому економиться значну кількість насіння і коштів на їх придбання (від 4,2 до 8, 3% залежно від робочої ширини захоплення застосовуваних згодом обприскувачів). Таблиця № 19. Продуктивність цукрових буряків при використанні технологічної колії, 2006-2008 рр.. Варіант | Звичайний посів | Посів з технологічної колією | Густота, тис. шт. / га | 82 | 78 | Урожайність коренеплодів, т / га | 48,9 | 48,9 | Вміст цукру,% | 19,1 | 18,8 | Зміст аміноазота, моль / кг | 29,8 | 29,2 | Вихід цукру,% | 16,3 | 16,1 | Розрахунковий збір цукру, | 8,1 | 8,0 |
Водіння посівного агрегату здійснюється по сліду маркера за допомогою візира, встановленого на капоті трактора на 100 мм правіше осьової лінії, ширина колії трактора 1800 мм. Для полегшення проведення міжрядних обробок і скорочення втрат при збиранні повинна суворо витримуватися прямолінійність. Ширина стикових міжрядь при посіві без технологічної колії може бути збільшена до 50 см. для кращої орієнтації при обробці посівів і збирання коренеплодів. Одним з основних факторів, що впливають на якість сівби (рівномірність глибини загортання і розкладки насіння), є наявність загостреною кілевідной форми ріжучої кромки сошників висівних апаратів. Терміни, способи і якість прибирання, своєчасність вивезення коренеплодів на бурякоприймальні пункти справляють істотний вплив на величину втрат врожаю, якість коренеплодів і вихід цукру, а також значною мірою визначають рівень витрат праці та рентабельність культури. Інтенсивний приріст маси коренеплоду триває аж до настання стійкого зниження температури повітря. Так, за багаторічними даними по цукровому буряку, урожайність коренеплодів становила: на 20 вересня - 44 т / га, 1 жовтня - 47 т / га, 10 - 15 жовтня - 48,6 т / га. Збирання слід завершити до періоду ймовірного настання стійкої мінімальної температури повітря нижче -5 ° С і промерзання грунту, тобто до 20 жовтня. Таким чином, виходячи з біологічних особливостей цукрового буряка, погодних та організаційно-господарських умов, оптимальний термін масового збирання припадає на період з 1 по 20 жовтня. Однак, у зв'язку з недостатніми переробними потужностями цукрових комбінатів, доцільно починати прибирання в першій декаді вересня з доставкою коренеплодів на бурякоприймальні пункти за узгодженим графіком, для переробки без закладення на зберігання. При цьому в першу чергу необхідно починати прибирання плантацій, засіяних цукристими гібридами, а також буряк з так званих «проблемних» полів: з підсохлій бадиллям, зі складним, зниженим рельєфом, засмічених. При цьому цукрові комбінати вводять надбавку до закупівельної ціни для компенсації недобору врожаю при ранній прибиранні. У період масового збирання (20 днів жовтня) поряд з переробкою коренеплоди закладаються на тривале зберігання на бурякоприймальний пункт, а також у господарствах у кагатах тимчасового зберігання. При закладці на зберігання в більш ранні терміни відсоток уражених Кагатної гниллю коренеплодів зростає в 1,75-2,1 рази, а при більш пізніх - у 1,25-1,75 рази. Зберігання коренеплодів у польових кагатах становить інтерес і економічно виправдано, обсяги зберігання повинні становити не менше 10-15%, переважно в господарствах, віддалених від бурякопунктів більше 30 км, і в високоспеціалізованих господарствах з площею посіву більше 250-300 га. Збирання цукрового буряка виконують бурякозбиральні самохідні комбайни зарубіжного виробництва «HOLMER і бурякозбиральний комплекс. Необхідно підготувати плантації буряків до збирання, прибрати буряк на розворотних смугах шириною 35-40 м. Збиральні агрегати використовувати повний світловий день або цілодобово. Регулювання бурякозбиральних машин, що дозволяє скоротити втрати і поліпшити якість прибирання, проводиться для кожного конкретного поля з урахуванням врожайності, густоти насадження, діаметра коренеплодів, висота розташування головок коренеплодів. У період збирання з метою зменшення ураженості Кагатної гнилями необхідно прагне до мінімальних механічних пошкоджень коренеплодів, уникати їх провяліванія і підморожування. 2.7 Організація і оплата праці Сьогодні підприємствам надані широкі права в організаціях праці та заробітної плати. Основний принцип - пряма залежність заробітної плати від кінцевих результатів трудової діяльності колективів. Оплата на сільськогосподарських підприємствах виробляється на основі економічного закону розподілу по праці відповідно до її кількості і якості за такими принципами. Докорінно в питаннях оплата праці є принцип як особистої, так і колективної матеріальної зацікавленості в результатах праці. Найважливішим засобом матеріального стимулювання є правильна організація заробітної плати. Оплата праці повинна здійснюватися не по потенційної мірою праці, а за реальним фактичного внеску. Дуже важливо не допустити уравнительность в оплаті, тобто однакового винагороди за істотність різний трудовий внесок, кінцевий результат. Розподіл по праці спонукає кожного підвищувати кваліфікацію, збільшувати продуктивність праці, дисциплінує, дозволяє поєднувати особисті інтереси з суспільними. Підвищення оплати праці має супроводжуватися опережівающім зростанням його продуктивності. Поки цього досягти не вдається, заробітна плата зростає значно швидше, ніж продуктивність праці, що порушує пропорції праці між накопиченням і споживанням, перешкоджає розширеного відтворення. Важливим принципом організацій заробітної плати є її поділу на постійну і змінну частини. Постійна частина в основному відображає кількість витраченої праці, змінна - його якість. Чим вагомішим у загальному заробіток змінна частина, тим вище стимулюється роль даної системи заробітної плати. Цей принцип повинен дотримуватися практично для всіх категорій працівників. Робота тільки на твердому окладі не забезпечує нуждою у зацікавленості праці. У той же час питома вага доплат і премій, інших заохочувальних виплат у загальному річному заробітку в більшості господарств не перевищує 8-9%. Це не дозволяє створити необхідні стимули до збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, зниження собівартості, веде до зрівнялівки. Організація оплата праці складається з нормування праці, тарифного нормування заробітної плати, форм і систем оплати праці. За допомогою нормування праці в господарствах розробляють науково обгрунтовані норми. Вони необхідні для правильного визначення кількості праці. За тарифній системі здійснюють державне регулювання заробітної плати, необхідну диференціацію рівня оплати праці різних груп і категорій працівників з урахуванням їх кваліфікації та умов праці. Велике стимулюючу дію і розвиток виробництва робить правильний вибір форм і систем оплати праці, що відповідають умовою конкретного господарства. Право їх вибору передано самим підприємствам. Зв'язок між продуктивністю праці та заробітної плати повинна бути доступною для розуміння кожним робітникам і службовцям. Враховуючи специфіку галузей сільського господарства, основна оплата складається з авансу за проміжні результати роботи і доплати за продукцію з урахуванням остаточних результатів. Розмір, умови і порядок нарахування цих видів основної оплати визначається умовами тарифікації, тобто застосовуваної в господарстві тарифної системи. При застосуванні ETC тарифікується працівник - рівень його підготовки (кваліфікація) і вміння виконувати на практиці встановлений перелік робіт. Допоміжні працівники тарифікуються по ETC з 1 по 10 розряд. При визначенні тарифних ставок необхідно враховувати умови виробництва, інтенсивність праці, а також престижність окремих категорій і професій працівників, ці умови відображають галузеві підвищувальні коефіцієнти: трактористи-машиністи, водії автомобілів - 1,8; працівники тваринництва і захищеного грунту - 1,5; робочі на ручних і господарських роботах - 1,3; керівники, спеціалісти та службовці - 1,3-1,5. Форми оплати підрозділяють на системи. Під системою заробітної плати розуміють спосіб з'єднання основної і додаткової оплати, що забезпечує найбільш доцільне співвідношення між мірою праці і мірою заохочення, високу матеріальну зацікавленість працівників у досягненні найкращих результатів. При відрядній формі застосовуються пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, непряма відрядна і акордна системи. При погодинній формі розрізняють просту погодинну і почасово - преміальну системи. При відрядній оплаті праці найбільш поширені пряма відрядна, відрядно - преміальна і акордна системи. Пряма відрядна система - найбільш проста: заробіток робітника знаходиться в прямій залежності від індивідуальної виробітку. Для нарахування заробітної плати треба знати відрядну розцінку за одиницю роботи або одиницю часу по кожній операції. Її визначають, виходячи з тарифної ставки і норми виробітку або часу на дану роботу. У такому випадку працівник чітко бачить зв'язок між заробітком і виробітком. Пряма відрядна оплата, як правило, поєднується з оплатою за вироблену продукцію і преміюванням за досягненням певних кількісних і якісних показників. Відрядно-преміальна система - робітникам понад заробітку за прямими відрядними розчеплення виплачують премію за виконання і перевиконання заздалегідь встановлених кількісних і якісних показників. Показники і умови преміювання встановлюють у господарстві. Це може бути якість продукції, що випускається, виконання завдання у встановлені терміни, підвищення продуктивності праці, перевиконання технічно обгрунтованих норм виробітку, економія матеріальних засобів, які безпосередньо залежать від виконавця роботи. Погодинна форма будуватися на основі найсуворішого дотримання принципу оплати за працею. При цьому необхідні строгий контроль за фактично відпрацьованим часом, присвоєння робітникам - повременщикам розрядів кваліфікації, правильне застосування обгрунтованих нормованих завдань по виробництву продукції, норм чисельності. Недотримання цих вимог може призвести до зрівнялівки, зниження матеріальної зацікавленості працівників у кінцевих результатах праці. При погодинній оплаті в сільському господарстві широко застосовуються проста погодинна і погодинно - преміальна системи. При простій почасовій системі заробіток робітника залежить від його тарифної ставки і відпрацьованого часу. За способом нарахування розрізняють погодинну, поденну і помісячну оплату. Погодинна система оплати використовується підрядними трудовими колективами як одна з основних форм авансування до розрахунків за продукцію. Вона в найбільшій мірі націлює колективи на отримання високих кінцевих результатів. Сутність почасово - преміальної системи в тому, що в заробітну плату робітника - повременщика понад тариф за фактично відпрацьований час включають премію за виконання нормованого завдання, розробленого на основі прогресивних нормативів, своєчасне і якісне виконання роботи та інші досягнення. При почасово - преміальної системи заробіток робітника залежить не тільки від кількості відпрацьованого часу, кваліфікації, а й від показників роботи. У практиці трудових колективів, що працюють на принципах підряду, якісні показники при авансуванні робітників - погодинників через КТУ. 2.8 Економічна ефективність виробництва Здійснення комплексу заходів передбачених системою землеробства забезпечень в господарстві не тільки найбільш продуктивне та раціональне використання при одночасному підвищенні грунтової родючості, але й високу продуктивність праці, рентабельність витрат, пов'язаних з її освоєнням. Оцінити і обгрунтувати економічну ефективність системи землеробства можна за допомогою наступних показників; продуктивність ріллі, продуктивність праці, розмір прибутку отримують в середньому з гектара землі і рентабельність, фондовіддача. Таблиця № 20. Рівень товарності зернових культур становить Найменування продукції | 2006 | 2007 | 2008 |
| Вал. пр-во | Реаліз. | % | Вал. пр-во | Реаліз. | % | Вал. пр-во | Реаліз. | % | Зернові | 23772 | 22694 | 98,4 | 37046 | 40324 | 108,8 | 61997 | 51377 | 82,8 | Цукрові буряки | 110460 | 110460 | 100 | 153684 | 114208 | 74,3 | - | - | - | Соняшник | 2461 | 2461 | 100 | 12948 | 12948 | 100 | 10989 | 10989 | 100 | Кукурудза | 11130 | 5040 | 45,2 | 20113 | 32993 | 164 | 40922 | 5166 | 12,6 |
Рівень товарності за всіма видами культур і по роках різна. Це залежить від попиту і пропозиції по всіх видах продукції. Основним каналом реалізації є Верхнехавскій елеватор, Перелешинськім цукровий завод ціни різні в основному договірні. Таблиця № 21. Прибуток на 1 га посіву за основними товарними культурам. Найменування продукції | 2006 | 2007 | 2008 | Зернові | 2525,5 | 1003 | 3599 | Цукрові буряки | 29,3 | 5394 | - | Соняшник | 583 | 14110 | - 4218 | Кукурудза | 4557 | 2482 | - 1010 |
Прибуток на 1 га. посіву по зернових культурах в основному позитивна в 2008 році вона вище показників 2006-2007 рр.., а от соняшник і кукурудза йдуть з мінусом. По соняшнику низька ціна реалізації, а витрати більше. По кукурудзі - не вся продукція була продана, залишилася переходить на наступний рік. Таблиця № 22. Урожайність сільськогосподарських культур і вихід валової продукції рослинництва на 100 га ріллі Показники | 2006 | 2007 | 2008 | Площа ріллі, га | 2134 | 4020 | 4103 | Площа посіву, га | 1858 | 3342 | 3502 | Зернові та зернобобові | 980 | 1492 | 1726 | У тому числі: озимі зернові | 448 | 711 | 936 | Ярові зернові | 301 | 594 | 507 | Зернобобові | 231 | 187 | 283 | Цукрові буряки | 375 | 489 | - | Кукурудза на зерно | 244 | 691 |
| 1161 |
