Зміст
Введення
Глава 1. Теоретичні питання сутності та значення лізингу
1.1 Економічна сутність лізингу, види та форми лізингових відносин
1.2 Об'єкти і суб'єкти лізингових угод
1.3 Відображення операцій лізингу відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності
Глава 2. Облік лізингових операцій
2.1 Облік операцій лізингу у лізингодавця
2.2 Облік операцій лізингу у лізингоодержувача
2.3 Розрахунок лізингових платежів
Глава 3. Методика обліку лізингових операцій на прикладі організації ТОВ «Строй прогрес»
3.1 Організація бухгалтерського обліку предмета лізингу на організації ТОВ «Строй Прогрес»
3.2 Розрахунок лізингової угоди за методом «з фіксованою загальною сумою
3.3 Аналіз переваг та недоліків лізингових операцій для організації ТОВ «Строй Прогрес»
Введення
Перетворення під впливом науково-технічного прогресу сфери виробництва та обігу, глибокі зміни економічних умов господарювання викликають необхідність пошуку та впровадження, нетрадиційних для господарства нашої країни методів оновлення матеріально-технічної бази та модифікації основних фондів суб'єктів різноманітних форм власності. Одним з таких методів є лізинг.
Актуальність обраної теми випускної кваліфікаційної роботи обгрунтована тим, що лізинг у всіх його видах і формах, в умовах відсутності в організацій коштів на розвиток виробництва та оновлення основних виробничих фондів, є важливим інвестиційним інструментом.
Лізинг підвищує зацікавленість вітчизняних і західних компаній в отриманні додаткових гарантій повернення коштів. Російським банкам надається можливість залучати під свої гарантії західні інвестиції, співпрацювати з державою в реалізації різних проектів, використовувати більш дешеві кредитні ресурси, фінансувати технічне переозброєння організацій. Він може стати потужним імпульсом структурної розбудови російської економіки [24].
Місце лізингового бізнесу в підприємництві визначається передусім самими об'єктами лізингу, що представляють собою найважливіші елементи активної частини основних фондів - машини, обладнання, транспортні засоби.
Лізингове майно є об'єктом основних засобів, методологія його обліку на балансі економічного суб'єкта відповідає основоположним принципам обліку основних засобів. Однак у зв'язку з наявністю особливостей лізингових операцій їх відображення в бухгалтерському обліку суб'єктів лізингового договору має свою специфіку. І в зв'язку з цим в моїй випускний кваліфікаційної роботі буде розглянута специфіка таких операцій.
Питання лізингу висвітлені в таких нормативних документах, як Цивільний кодекс РФ, Податковий кодекс, Федеральні закони та ін
У роботі використані наступні методи аналізу: економіко-математичні, математичні, статистичні.
Мета випускної кваліфікаційної роботи - розглянути порядок відображення бухгалтерського обліку в організації ТОВ «Строй Прогрес» операцій з лізингу транспортних засобів, відповідно до нормативних документів. Для практичних ілюстрацій цих операцій у випускній кваліфікаційної роботі наведені дані поточного архіву організації за 2004 - 2006 р. по операціях лізингу транспортних засобів.
Мета випускної кваліфікаційної роботи досягається при виконанні наступних завдань:
- Привести поняття лізингу, ознайомити з видами лізингу та розкрити його сутність;
- Розкрити техніко-економічні характеристики організації;
- Розглянути ведення бухгалтерського обліку на організації ТОВ «Строй Прогрес»;
- Показати своєчасне відображення операцій в бухгалтерському обліку за договором лізингу;
- Охарактеризувати техніко-економічні та фінансові показники організації у зв'язку з експлуатацією транспортних засобів, придбаних за договором лізингу.
Ця випускна кваліфікаційна робота написана на прикладі організації ТОВ «Строй Прогрес», яка займається здійсненням транспортних перевезень, транспортним обслуговуванням організацій будівельного і промислового комплексу м. Москви; сервісним обслуговуванням автотранспортних засобів, як для вітчизняних організацій і громадян, так і для зарубіжних фірм і фізичних осіб (у стані подальшого розвитку даного бізнесу).
Глава 1. Теоретичні питання сутності та значення лізингу
1.1 Економічна сутність лізингу, види та форми лізингових відносин
Лізинг в самому широкому тлумаченні являє собою комплекс майнових та економічних відносин, що виникають у зв'язку з придбанням у власність майна і наступною передачею його у тимчасове користування за певну плату. Кожна сторона - учасник лізингової угоди діє як самостійний суб'єкт.
Лізингові операції прирівнюють до кредитних з усіма наслідками, що випливають з цього правами і нормами державного регулювання. Проте від кредиту лізинг відрізняється тим, що після закінчення його терміну та виплати всієї обумовленої суми договору об'єкт лізингу залишається власністю лізингодавця (якщо договором не передбачений викуп об'єкта лізингу за залишковою вартістю). При кредиті ж банк залишає за собою право власності на об'єкт як заставу суми.
Зміст лізингу розкривається через характеристику його предмета, суб'єктів, основних функцій, принципів, типів, форм та видів лізингу.
Термін лізинг походить від англійського слова to lease - орендувати, брати в оренду [18]. При оренді вступають в договірні відносини орендодавець і орендар з приводу здачі майна в тимчасове володіння та користування за певну плату.
Лізинг являє собою угоду між власником майна (орендодавцем) і орендарем про передачу майна в користування на обмежений період за встановленою ренті, яка виплачується щорічно, щоквартально або щомісячно [18].
Оренда з правом викупу відрізняється від фінансової оренди (лізингу), хоча в деяких положеннях вони схожі. Більше того, так як лізинг є різновидом оренди, то на нього поширюються і загальні правила про договори оренди [3]. Наприклад, договір лізингу нерухомості, укладений на термін більше року, треба реєструвати.
Основною ж відмінністю лізингу від оренди з правом викупу є той факт, що у фінансову оренду передається не майно, яким орендодавець вже користувався, а нове майно, спеціально придбане орендодавцем саме для цілей лізингу. Причому для лізингу набувається саме те майно, яке вкаже орендар. Тому для фінансової оренди характерні тривалі терміни, найчастіше вони наближаються до термінів служби майна, переданого в лізинг.
Другою відмінністю лізингу від оренди з правом викупу є той факт, що в ньому беруть участь не два, а три особи: продавець майна, орендодавець, орендар. Між собою вони пов'язані, як правило, двома договорами. Так, з продавцем обраного орендарем майна орендодавець укладає договір купівлі-продажу, а з орендарем - договір фінансової оренди. При цьому ці договори взаємопов'язані. Зазвичай саме орендар, а не орендодавець вибирає продавця і погоджує всі умови договору купівлі-продажу [19].
Предметом лізингу можуть бути будь-які матеріальні цінності, якщо вони не знищуються у виробничому циклі і не можуть втратити своїх натуральних властивостей у процесі їх використання у підприємницькій діяльності. У тому числі в лізинг можна передати будівлі, споруди, транспортні засоби та інше рухоме і нерухоме майно, яке може використовуватися для підприємницької діяльності. Предметом лізингу може виступати як нове, так і вживане майно.
Стаття 666 ЦК України та п. 2 ст. 3 Закону про лізинг забороняють використовувати в якості предмета договору фінансової оренди земельні ділянки, природні об'єкти і майно, яке федеральними законами заборонено для вільного обігу. Однак якщо об'єктом лізингу є нерухоме майно, то в договорі лізингу передбачається передача лізингоотримувачу права користування тією частиною земельної ділянки, яка зайнята цією нерухомістю і необхідна для її використання [2, 3].
Лізингова форма підприємництва заснована на системі принципів чи вихідних положень, правил, які визначають єдність, зв'язки загальних, окремих та особливих її якостей та зовнішніх проявів, котрі необхідно враховувати в практичній діяльності. Основні принципи та особливості лізингових відносин представлені на рис.1.1.
Рис.1.1. Основні принципи та особливості лізингових відносин
Відповідно до призначеної лізингу практичною основою, він виконує ряд функцій.
Виробнича функція лізингу полягає у вирішенні проблем виробництва за рахунок тимчасового використання майна, що є досить ефективним способом матеріально-технічного постачання і виробництва нової техніки, супроводжуваної різноманітним сервісом: технічне обслуговування, забезпечення сировиною, робочою силою і т. д.
Збутова сфера лізингу включає коло споживачів, і освоєння нових ринків збуту. Крім цього, лізинг впливає як прямо, так і опосередковано на всі сторони виробництва, життя і побуту населення як в економічному сенсі, коли майнові відносини сприяють технічному переозброєнню організацій, прискорюючи науково-технічний прогрес, так і в соціальному, коли забезпечується стимулювання трудової активності людей і мобілізація їх творчих можливостей, а також і в політичному, коли відбувається демократизація господарського життя.
Лізинг як економіко-правова категорія являє собою особливий вид підприємницької діяльності, спрямованої на інвестування тимчасово вільних або залучених фінансових коштів, коли за договором лізингу лізингодавець зобов'язується придбати у власність обумовлене договором майно у певного продавця і надати це майно лізингоодержувачу за плату в тимчасове користування для підприємницьких цілей [20].
Одним з вирішальних умов високої ефективності лізингової діяльності є надійне правове забезпечення економічних відносин усіх взаємодіючих господарюючих суб'єктів, що враховують інтереси кожного учасника угоди. У Росії існує спеціальне законодавство, що регулює лізингові відносини. Особливість, полягає в тому, що правова база лізингу розосереджена в нормативних актах державних органів влади та управління різних рівнів, які мають різну юридичну силу. Структура нормативно-правової бази в Росії надана на рис. 1.2.
Для організації на практиці цілеспрямованого використання лізингу, важливе значення набуває правильне визначення видів, форм і способів їх реалізації.
Рис.1.2. Структура нормативно-правової бази в Росії
Класифікація видів лізингу, на думку автора, знайшла відображення, як в закордонній, так і у вітчизняній науковій літературі. Залежно від умов, що визначаються учасниками лізингу, виділяють різні його види, хоча нерідко грань між ними провести досить важко. Риси того чи іншого виду лізингу можуть різним чином поєднуватися в одному лізинговому договорі залежно від наміру сторін [18].
Основними ознаками класифікації видів лізингу можна назвати: ступінь окупності предмета лізингу; тип переданого в лізинг майна; спосіб використання предмета лізингу; обсяг обслуговування предмета лізингу; сферу надання предмета лізингу; форму організації лізингової угоди (склад учасників лізингової угоди); характер лізингових платежів; наявність гарантії на залишкову вартість предмета лізингу; тип лізингоодержувача; економічну мету використання майна; характер фінансування лізингової угоди.
До основних видів лізингу відносяться фінансовий, оперативний і зворотний лізинг. У цьому випускний кваліфікаційної роботи на прикладі ТОВ «Строй Прогрес» використовується саме фінансовий вид лізингу.
Фінансовий - найбільш поширений вид лізингу. Він передбачає здачу в лізинг майна на тривалий термін і повне відшкодування вартості за період його користування.
Фінансовий лізинг характеризує такі основні риси:
- Лізингодавець купує майно для передачі його в лізинг не на свій страх і ризик, а за вказівкою лізингоодержувача;
- У ньому беруть участь 3 сторони: виробник або постачальник об'єкта угоди, лізингодавець, лізингоодержувач;
- Термін лізингової угоди досить тривалий (у ринково розвинених країнах - від 5 до 10 років), часто близький до терміну служби об'єкта угоди і, отже, до терміну амортизації всієї або більшої частини вартості обладнання;
- Договір не підлягає розірванню в протягом основного терміну лізингу, тобто терміну, необхідного для відшкодування витрат лізингодавця;
- Об'єкт угоди зазвичай має високу вартість;
- Після закінчення терміну дії договору лізингоодержувач може: або повернути предмет лізингу його господареві, або продовжити з останнім колишня угода, або укласти нову угоду на менший термін і за пільговою ставкою, або купити предмет за його залишкової вартості (звичайно вона носить символічний характер).
При фінансовому лізингу, з додатковим залученням коштів, важливе значення мають, як процедура придбання лізингового майна, так і гарантії, застави, система страхування.
При цьому процедура придбання лізингового майна може мати три варіанти: перший - коли лізингоодержувач самостійно вибирає майно і його виробника (продавця), лише оплачуючи цю угоду, і передає за договором право користування ним лізингоодержувачу; другий варіант використовується організацією ТОВ «Строй Прогрес» - лізингодавець вибирає виробника (продавця) і при цьому несе відповідальність перед лізингоодержувачем за умови поставки майна; при третьому варіанті лізингодавець уповноважує лізингоодержувача бути агентом за операціями з виробником (продавцем).
В умовах гострої конкуренції використання фінансового лізингу досить ефективно, особливо у високо технологічних галузях. Він дозволяє швидко і без різкого фінансового напруження оновлювати виробничі фонди, які зазнають стрімкого морального старіння у зв'язку з науково-технічним прогресом: комп'ютери та інше електронне обладнання, орг.средства, складні верстати, медична техніка, обладнання для комунального господарства, транспортні засоби промислового призначення.
При оперативному лізингу:
- Лізингодавець купує майно на свій страх і ризик, а не за вказівкою лізингоодержувача;
- Лізингоодержувач не має права вимагати переходу права власності на предмет лізингу;
- Предмет лізингу може бути переданий в лізинг неодноразово протягом повного терміну амортизації майна.
Оперативний лізинг характеризується невеликою тривалістю контракту (до 3-5 років). Після закінчення терміну майно може стати об'єктом нового лізингового контракту або повертається орендодавцю. Лізингодавець при оперативному лізингу має більше ризику по відшкодуванню залишкової вартості обладнання, особливо коли з'являється проблема попиту на нього.
Зворотний лізинг-це вид лізингу, при якому відносини сторін починаються з того, що власник майна спочатку продає його майбутньому орендодавцю, а потім бере це ж майно в оренду, тобто одне і те ж особа (початковий власник) виступає і як постачальник, і в якості орендаря. У результаті орендодавець як би дає позику під заставу майна, яке перебувало в постачальника-орендаря [22].
Різні види лізингу можуть поєднуватися в одному договорі залежно від конкретних, застерігаються учасників умов.
Можна виділити наступні основні типи лізингу:
- Довгостроковий (договір лізингу діє протягом трьох і більше років);
- Середньостроковий (договір лізингу діє протягом від півтора до трьох років);
- Короткостроковий (договір лізингу діє менш півтора року).
Чинним російським законодавством в частині форм лізинг передбачає тільки внутрішній і міжнародний лізинг [3]. При здійсненні внутрішнього лізингу лізингодавець і лізингоодержувач є резидентами Російської Федерації.
Якщо лізингодавець або лізингоодержувач є нерезидентом Російської Федерації, то дана форма називається міжнародним лізингом. Національна приналежність продавця як суб'єкта операції лізингу значення в даному випадку не має.
У цьому випускний кваліфікаційної роботі наведений приклад з довгостроковим типом і внутрішньою формою лізингу.
Від форм і видів лізингу слід відрізняти таке поняття як, сублізинг.
Сублізинг відповідно до п.1 ст.8 Закону № 164-ФЗ - це вид піднайму предмета лізингу, при якому лізингоодержувач за договором лізингу передає третім особам (лізингоодержувачам за договором сублізингу) у володіння і в користування за плату і на термін на основі умов договору сублізингу майно, отримане раніше від лізингодавця за договором лізингу і становить предмет лізингу [3].
При передачі предмета в сублізинг обов'язковим є згода лізингодавця в писемній формі.
Схема відносин, що виникають у процесі виконання договору сублізингу, полягає в тому, що особа, яка здійснює сублізинг, укладає два договори - договір лізингу з лізингоодержувачем і договір сублізингу з новим лізингоодержувачем, будучи, таким чином, одночасно лізингоодержувачем предмета лізингу за договором лізингу та лізингодавцем того ж предмета за договором сублізингу.
Основні поняття лізингових відносин представлені в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1
Основні поняття лізингових відносин
Поняття | Зміст (визначення) |
1 | 2 |
Лізингоодержувач | Фізична або юридична особа, яка відповідно до договору лізингу зобов'язана прийняти предмет лізингу за певну плату, на певний термін і на певних умовах у тимчасове володіння і в користування відповідно до договору лізингу. |
Лізингодавець | Фізична або юридична особа, яка за рахунок залучених чи власних грошових коштів набуває в ході реалізації лізингової угоди у власність майно і надає його за певну плату, на певний термін і на певних умовах у тимчасове володіння і в користування з переходом або без переходу до лізингоодержувача права власності на предмет лізингу. |
Лізингова компанія (фірма) | Комерційна організація (резидент і нерезидент РФ), що виконує відповідно до законів РФ і установчими документами функції лізингодавця. |
Продавець (постачальник) | Фізична або юридична особа, яка відповідно до договору купівлі-продажу з лізингодавцем продає лізингодавцю в обумовлений термін вироблене (закуповується) їм майно, що є предметом лізингу. Продавець (постачальник) зобов'язаний передати предмет лізингу лізингодавцю чи лізингоодержувачу відповідно до умов договору купівлі-продажу. |
Витрати (витрати й витрати) лізингодавця, пов'язані з придбанням та використанням предмета лізингу лізингоодержувачем. |
Сума закриття угоди | Загальна сума, що виплачується лізингодавцю в період дії і відповідно до умов лізингового договору (витрати на придбання об'єкта + ПДВ + плата за лізинг тощо), а також при достроковому припиненні договору з вини користувача: невиплачені лізингові платежі + залишкова вартість об'єкта + неустойка . |
Лізинговий процес | Система заходів щодо підготовки та здійснення лізингових операцій, що включає 4 етапи: підготовчий, укладення контракту, реалізація та закриття проекту. |
Базисна вартість | Вартість об'єкта лізингу на початку угоди. |
Лізингові платежі | Сума амортизаційних відрахувань по об'єкту лізингу, плати за кредитні ресурси, комісійні та оплата додаткових послуг лізингодавця, ПДВ, податок на майно, митні платежі та ін |
Лізингові внески | Величина виплат за об'єкт лізингу відповідно до встановленої періодичністю (по місяцях, роках і т.д.). |
Лізингова діяльність | Вид інвестиційної діяльності по придбанню майна і передачі його в лізинг |
Лізинг | Сукупність економічних і правових відносин, що виникають у зв'язку з реалізацією договору лізингу, в тому числі придбанням предмету лізингу |
Перевізник | Спеціалізована транспортна організація, яка зобов'язується доставити і передати предмет лізингу лізингоодержувачу і відповідає за втрату, нестачу і псування транспортується об'єкта лізингу |
Термін лізингу | Період використання предмета лізингу в процесі лізингової угоди |
Страховик | Юридична особа будь-якої організаційної форми, яке здійснює страхові операції і бере участь в лізингових проектах |
1.2 Об'єкти і суб'єкти лізингових угод
Важливим при укладанні лізингових угод є визначення об'єктів лізингу. На підставі ст. 666 ДК РФ [2] об'єктами або предметами договору лізингу можуть бути будь-які не споживані речі, використовувані для підприємницької діяльності, крім земельних ділянок і інших природних об'єктів. Об'єктом лізингу може бути будь-яке рухоме і нерухоме майно, призначене для підприємницької діяльності, тобто види майна, які утворюють основні засоби виробництва (будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини і обладнання загальновиробничого призначення, підйомно-транспортне обладнання, сільськогосподарська техніка), а також майнові комплекси (організації, цеху, технологічні лінії), але без обігових коштів (сировини , матеріалів). При цьому треба мати на увазі, що об'єктом лізингу є як нове майно, так і майно, що було у вжитку, тобто майно, що обертається на вторинному ринку засобів виробництва [4].
Суб'єктами лізингового ринку є: лізингодавці, лізингоодержувачі, виробники (продавці) майна, банки та інші кредитно-фінансові установи, а також брокерські та консалтингові фірми, які хоча і не є безпосередніми учасниками лізингових операцій, але надають іншим учасникам ринку посередницькі, інформаційні та консалтингові послуги [3].
Основними суб'єктами лізингу, тобто сторонами договору лізингу, є лізингодавець і лізингоотримувач. При фінансовому лізингу учасником угоди є також виробник (продавець) майна - об'єкта договору лізингу, хоча стороною безпосередньо в договорі лізингу він не є.
На підставі ст.4 ФЗ № 10 «Про фінансову оренду (лізингу)», суб'єкти лізингу визначаються так: лізингодавець - це фізична або юридична особа, яка за рахунок залучених та (або) власних засобів набуває в ході реалізації договору лізингу у власність майно і надає його як предмет лізингу лізингоодержувачу за певну плату, на певний термін і на певних умовах у тимчасове володіння і в користування з переходом або без переходу до лізингоодержувача права власності на предмет лізингу [4].
На прикладі організації ТОВ «Строй Прогрес» лізингодавець - лізингова компанія ТОВ «метикуючи-М», яке за рахунок залучених коштів, набуває в ході реалізації договору лізингу у власність майно і надає його як предмет лізингу лізингоодержувачу за певну плату, на певний термін під тимчасове володіння з переходом до лізингоодержувача прав власності на предмет лізингу.
Лізингоодержувач - фізична або юридична особа, яка відповідно до договору лізингу зобов'язана прийняти предмет лізингу за певну плату, на певний термін і на певних умовах у тимчасове володіння і в користування відповідно до договору лізингу. У цьому випускний кваліфікаційної роботи лізингоодержувачем є ТОВ «Строй Прогрес».
Продавець (постачальник) - фізична або юридична особа, яка відповідно до договору купівлі-продажу з лізингодавцем продає лізингодавцю в обумовлений термін вироблене (закуповується) їм майно, що є предметом лізингу.
У другому розділі випускної кваліфікаційної роботи розглянуто в якості продавця - ЗАТ «МосМАЗсервіс», предмет лізингу - МАЗ - 551605-2121-024; МАЗ - 9506-010.
Функції виробника (продавця) на ринку лізингових послуг найчастіше виконують організації - виробники майна, але це можуть бути і фірми, що здійснюють оптову торгівлю машинами чи обладнанням та ін
Банки та інші кредитно-фінансові установи, навіть якщо вони не є безпосередньо лізингодавцями, також відносяться до учасників ринку лізингових послуг, тому що забезпечують лізингодавців позиковими засобами, необхідними для придбання майна.
Брокерські фірми, що функціонують на ринку лізингових послуг, грають дуже важливу роль. Їх завдання полягає в пошуку партнерів, інформаційному забезпеченні інших учасників ринку і навіть у виконанні посередницьких функцій.
Консалтингові фірми, що спеціалізуються на лізингу, надають консалтингову допомогу всім учасникам ринку, і в першу чергу лізингоодержувачам.
Інтерес кожного учасника угоди до розвитку лізингового підприємництва визначає його широкі можливості і переваги. Так, виробник (продавець) майна має додатковий канал збуту своєї продукції, що дозволяє розширити обсяг продажів; для лізингодавця - це спосіб вкладення капіталу, що дозволяє ефективно його використовувати; лізингоодержувач має можливість придбати необхідне майно для підприємницької діяльності.
Однак лізинговий механізм має деякі негативні наслідки: через інфляцію лізингоодержувач втрачає на підвищенні залишкової вартості майна; використовуване майно може морально застаріти, незважаючи на досягнення науково-технічного прогресу, в той же час лізингові платежі продовжуються до закінчення контракту.
У лізингу як формі інвестування позичкодавець і позичальник використовують капітал не в грошовій, а товарній формі. При цьому реалізується система таких відносин, як доручення, оренда, купівля-продаж, товарне кредитування, інвестування, страхування та ін Таким чином, лізинг включає в себе кредитні, інвестиційні та орендні відносини.
1.3 Відображення операцій лізингу відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності
Питання відображення операцій лізингу у міжнародній звітності розглядаються в міжнародному стандарті фінансової звітності (МСФЗ) 17 Оренда. У стандарті наведено два види оренди - операційна і фінансова (лізинг). Різниця полягає в тому, яка сторона переважно приймає ризики і винагороди за орендованого активу. Якщо ризики та винагороди, пов'язані з володінням активом, лежать на орендаря (лізингоотримувача), то це фінансова оренда (лізинг), якщо на орендодавцем (лізингодавцем) - операційна.
В першу чергу треба визначити вид оренди. У звітності необхідно розкрити відомості, що стосуються договорів оренди та об'єктів оренди: в орендаря, у орендодавця. Також потрібно загальний опис істотних договорів оренди.
Якщо ж оренда класифікується як фінансова, то необхідно буде внести коректування в російську звітність. З метою міжнародних стандартів бухгалтерської звітності і за економічним змістом фінансова оренда є придбанням активу в кредит і включає в себе дві операції: придбання (продаж) основних засобів та отримання (видача) позики. Обидві операції повинні бути відображені у формах звітності.
У російському ж обліку фіксуються лише виплачені лізингові платежі. При відображенні фінансової оренди у лізингоодержувача на баланс необхідно поставити основні засоби та зобов'язання з виплати лізингових платежів за сумами, рівним на початок строку оренди справедливої вартості орендованого майна.
У подальшому основні засоби амортизуються виходячи із затверджених для основних засобів ставок амортизації (у випадку, якщо лізингове майно після закінчення договору лізингу переходить назад лізингодавцю, термін амортизації дорівнює терміну договору лізингу). А зобов'язання погашається у міру сплати лізингових платежів.
Сума лізингових платежів складається з фінансових витрат (відсотків за кредит) і зменшення зобов'язання. Фінансові витрати (відсотки) повинні розподілятися за періодами протягом строку оренди методом ефективної ставки, аналогічно застосовуваної за кредитами.
Зобов'язання на звітну дату має дорівнювати дисконтованої вартості лізингових платежів. Ставка дисконту (ефективна ставка) розраховується через первинний графік лізингових платежів і справедливу вартість орендованого майна. Сума нарахованих відсотків за період визначається як різниця між сумою лізингових платежів за цей же період і зміною зобов'язання по лізингу.
Міжнародні стандарти фінансової звітності і Російська система бухгалтерського обліку має безліч відмінностей. У міжнародних стандартах бухгалтерської звітності на відміну від російської системи бухгалтерського обліку економічний зміст превалює над юридичним оформленням угоди. Іншими словами, відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерської звітності лізингом визнаються орендні відносини, при яких істотна частина вигод і ризиків переходить на лізингоодержувача, у той час як в російському обліку угода може бути класифікована, як лізингова за наявності договору лізингу, відповідного вимогам Цивільного кодексу РФ .
На відміну від російської системи бухгалтерського обліку майно, передане в лізинг, за міжнародними стандартами бухгалтерської звітності може бути відображено тільки на балансі лізингоодержувача. У російській системі бухгалтерського обліку залежно від умов договору лізинг може відображатися на балансі як лізингоодержувача, так і лізингової компанії.
Згідно з російським законодавством при визначенні фінансової оренди основна увага приділяється тому, яке найменування носить договір оренди, які права і обов'язки закріплені за сторонами договору, однак не береться до уваги аналіз економічного змісту договору лізингу [23].
Крім того, у російських і міжнародних стандартах різняться підходи до визначення вартості майна, переданого в лізинг, і суми платежів за договором про лізинг.
Застосування в російській звітності міжнародних принципів відображення активів і зобов'язань дозволить уникнути позабалансового обліку лізингового майна у лізингоодержувача.
Порівняння основних положень з обліку лізингу за міжнародними стандартами бухгалтерської звітності та російською системою бухгалтерського обліку надані в таблиці 1.2.
Таблиця 1.2
Порівняння основних положень з обліку лізингу за МСФЗ і РСБУ
Облікові операції | Лізингоодержувач | Лізингова компанія | ||
МСФЗ | РСБО | МСФЗ | РСБО | |
Облік основних засобів | Обліковуються на балансі за справедливою вартістю | Обліковуються на балансі за вартістю, зазначеною в договорі, з урахуванням всіх додаткових витрат, пов'язаних з його отриманням | Враховуються як дебіторська заборгованість лізингоодержувача | Враховуються як реалізація активів за балансовою вартістю і формуються доходи майбутніх періодів |
Облік зобов'язань | Зобов'язання з виплати майбутніх орендних платежів враховуються в сумі, що дорівнює дисконтованою вартістю мінімальних орендних платежів | Зобов'язання з виплати майбутніх орендних платежів обліковуються на суму, за якою орендований об'єкт прийнятий до обліку | Не передбачений | |
Облік платежів | Платежі розподіляються на погашення зобов'язань (кредиторської заборгованості) і фінансовий витрата | Платежі враховуються на погашення кредиторської заборгованості | Платежі розподіляються на погашення дебіторської заборгованості та фінансовий дохід | Платежі розподіляються на погашення дебіторської заборгованості, а також доходи майбутніх періодів списуються на рахунок прибутків і збитків |
Облік амортизації | Актив амортизується за строк корисного використання або за термін лізингу | Актив амортизується за термін, визначений законодавчо | Не передбачений |
Не дивлячись на існуючі труднощі, все більша кількість організацій, оцінюючи перспективи підготовки фінансової звітності відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, віддають перевагу паралельного ведення обліку за російськими стандартами бухгалтерського обліку (РСБО) та МСФЗ, оскільки використання методу трансформації звітності дає найменш точні оцінки показників звітності. Для організації паралельного бухгалтерського обліку за міжнародними стандартами фінансової звітності, облікові записи і звітність ведеться двома бухгалтерськими службами на базі двох працюючих планів синтетичних рахунків. При цьому Міжнародний план рахунків створюється шляхом введення груп рахунків по розділам фінансової звітності.
Недолік такого підходу полягає у відсутності прямого зв'язку між рахунками МСФЗ та російськими рахунками, що веде до необхідності відображення кожної господарської операції в двох системах обліку, як наслідок, до зростання вартості фінансової інформації.
Таким чином, по першій главі можна підвести такі підсумки, що лізинг являє собою угоду між власником майна і орендарем про передачу майна в користування на обмежений період за встановленою ренті, яка виплачується щорічно, щоквартально або щомісячно. Залежно від умов, що визначаються учасниками лізингу, виділяють різні види лізингу. До основних видів лізингу відносяться оперативний, фінансовий та зворотний лізинг.
Чинним російським законодавством в частині форм лізинг передбачає тільки внутрішній і міжнародний лізинг. Від форм і видів лізингу слід відрізняти таке поняття як, сублізинг. Об'єктом лізингу може бути будь-яке рухоме і нерухоме майно, призначене для підприємницької діяльності, тобто види майна, які утворюють основні засоби виробництва, а також майнові комплекси, але без обігових коштів. Суб'єктами лізингового ринку є: лізингодавці, лізингоодержувачі, виробники майна, банки та інші кредитно-фінансові установи, а також брокерські та консалтингові фірми, які хоча і не є безпосередніми учасниками лізингових операцій, але надають іншим учасникам ринку посередницькі, інформаційні та консалтингові послуги. Існує безліч відмінностей в обліку лізингу між міжнародними стандартами фінансової звітності та російською системою бухгалтерського обліку. Переваги застосування міжнародних стандартів фінансової звітності, що використовуються учасниками фінансової оренди, полягають у тому, що вони посилюють інформативність показників їх фінансового стану і підвищують прозорість звітності. У результаті це надасть позитивний вплив на російську економіку, приверне увагу вітчизняних та іноземних інвесторів.
Глава 2. Облік лізингових операцій
2.1 Облік операцій лізингу у лізингодавця
Порядок відображення в бухгалтерському обліку лізингових операцій регламентується Вказівками про відображення в бухгалтерському обліку операцій за договором лізингу, затвердженими Наказом Мінфіну Росії від 17.02.1997 № 15.
Купуючи майно, яке буде передано в лізинг, лізингодавець формує в бухгалтерському обліку його первісну вартість відповідно до правил ведення бухгалтерського обліку, зокрема згідно з ПБО 6 / 01 [14].
Всі витрати, пов'язані з придбанням лізингового майна за рахунок власних або позикових засобів, відбиваються у лізингодавця за Дебету рахунку 08 «Вкладення у необоротні активи», субрахунок «придбання лізингового майна». Потім у міру формування первісної вартості предмета лізингу та його готовності до передачі лізингоодержувачу, сума всіх витрат, пов'язаних з його придбанням, оприбутковується за Дебету рахунку 03 «Прибуткові вкладення в матеріальні цінності», субрахунок «майно для здачі в оренду», в кореспонденції з рахунком 08.
Амортизаційні відрахування по лізинговому майну в бухгалтерському обліку виробляє та сторона договору лізингу, на балансі якої знаходиться це майно. У бухгалтерському обліку амортизація на предмет лізингу нараховується у загальновстановленому порядку.
Договором лізингу може бути передбачена прискорена амортизація. Строк корисного використання предмета лізингу визначається при прийнятті об'єкта до бухгалтерського обліку. При цьому строк корисного використання може бути обмежений договором лізингу.
Сума нарахованої амортизації по предмету лізингу відображається за дебетом рахунків обліку витрат 20, 23, 25, 26, 44 лізингодавця в кореспонденції з кредитом рахунка 02 «Амортизація основних засобів». Щомісяця накопичені на рахунку 20 суми списуються в дебет рахунку 90 «Продажі», субрахунок «Собівартість продажів».
Протягом усього терміну дії договору лізингодавець одержує від лізингоодержувача лізингові платежі. Зобов'язання лізингоодержувача зі сплати лізингових платежів наступають з моменту початку використання лізингоодержувачем предмета лізингу, якщо інше не передбачено договором лізингу. Лізинговий платіж включає: відшкодування витрат лізингодавця, пов'язаних з придбанням і передачею предмета лізингу лізингоодержувачу; відшкодування витрат, пов'язаних з наданням інших передбачених договором лізингу послуг; дохід лізингодавця.
Після закінчення кожного місяця лізингодавець становить рахунок-фактуру на суму місячного лізингового платежу відповідно до умов договору лізингу і передає перший примірник цього рахунку лізингоодержувачу.
Після закінчення дії договору можливо декілька варіантів розвитку подальших відносин: сторони можуть пролонгувати лізинговий договір; лізингоодержувач може викупити предмет лізингу у свою власність; повернення предмета лізингу лізингодавцю.
При поверненні лізингового майна лізингового майна і припиненні його використання з метою лізингу його вартість переноситься з Кредиту рахунку 03, субрахунку «Лізингове майно, передане лізингоодержувачу» на рахунок 03 «Лізингове майно». Таке проведення робиться в тій ситуації, коли це майно передбачається використовувати в орендних операціях надалі. В іншому випадку він враховується як ОС, то його вартість переноситься з кредиту рахунку 03 субрахунка "Лізингове майно, передане лізингоодержувачу» на рахунок 01 «Основні засоби». У складі доходів за звичайними видами діяльності лізингові платежі за договором лізингу визнаються лізингодавцем щомісячно рівними частками протягом усього терміну дії договору лізингу [22].
Якщо за умовами договору лізингове майно враховується на балансі лізингоодержувача, то передачу лізингового майна лізингоодержувачу пропонується відображати таким чином.
Дебіторська заборгованість лізингоодержувача за лізинговими платежами відображається за Дебету рахунку 76, субрахунок «Розрахунки за лізинговими платежами», і кредиту рахунку 98 «Доходи майбутніх періодів».
Кореспонденція рахунків у лізингодавця з обліку операцій лізингу надана в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Кореспонденція рахунків у лізингодавця з обліку операцій лізингу
Кореспонденція рахунків | Зміст операції | |
Дебет | Кредит | |
На дату придбання | ||
08 «« Вкладення у внеоб. активи » | 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» | Придбано обладнання підлягає здачі в лізинг |
19 «ПДВ по придбаних цінностях" | 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» | Враховано ПДВ, що підлягає сплаті постачальнику предмета лізингу |
На дату оплати | ||
60 | 51 «Розрахунковий рахунок» | Погашено заборгованість перед продавцем лізингового майна |
На дату передачі предмета в лізинг | ||
03-1 «Лізингове майно» | 08 «Вкладення у необоротні активи» | Оприбутковано лізингове майно на балансі лізингодавця в якості предмета лізингу |
68 | 19 | Віднесено віднесення ПДВ на податкові відрахування на дату прийняття до обліку |
20, 26,44 (рахунки витрат) | 02 «Амортизація ОС» | Нараховано амортизацію за лізинговим обладнання |
03-2 «Лізингове майно, передане лізингодавцю» | 03-1 «Лізингове майно» | Відображено передача обладнання лізингоодержувачу |
01 «Основні засоби» | 03 «Майно в лізингу» | У складі основних засобів відображена первісна вартість повернутого лізингоодержувачем автомобіля |
02-2 «Аморт. предметів лізингу » | 02-1 "Амортизація ОС» | Відображено суму нарахованої амортизації по поверненим автомобілю |
02-2 "Амортизація майна в лізингу» |