Органи юстиції та адвокатура

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Міністерство освіти і науки України
Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

Економіко - правовий факультет Кафедра адміністративного права

Органи юстиції та адвокатура

Одеса
- 2003 -
План:
1. Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 3
2. Система органів юстиції ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 4
2.1. Міністерство юстиції України ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 5
2.2. Головне управління юстиції Мін'юсту України
в Автономній Республіці Крим, управління юстиції
в областях, містах Києві та Севастополі ........................................... .. 7
2.3. Районні, районні у містах, міські (міст обласного значення) управління юстиції .................................... .......................... 9
3. Адвокатура України ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 11
4. Взаємодія органів юстиції та адвокатури ... ... ... ... ... ... ... .. 13
4.1. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія та Вища кваліфікаційна комісія адвокатури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 14
4.2. Фінансування оплати праці адвокатів за рахунок держави. Узагальнення статистичної звітності з адвокатської діяльності ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .20
4.3. Реєстрація адвокатських об'єднань ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 22
5. Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 23
6. Список використаної літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 25
1. Введення.
Згідно зі ст. 6 Конституції України''державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову''. Адміністративне ж право є такою самостійною галуззю права, за допомогою якої держава регулює суспільні відносини у сфері державного управління. Тобто, кажучи іншими словами, адміністративне право як наука вивчає безпосередньо одну з трьох гілок влади, яка називається виконавчою.
У рамках даної галузі ми розглядаємо діяльність державних органів виконавчої влади у різних сферах життя держави. Однією з таких груп органів є органи юстиції.
У перекладі з латини слово''justicia''означає правосуддя, правда.
Управління юстиції - це такий вид діяльності, який спрямований на виконання завдань щодо зміцнення законності, організації захисту прав і законних інтересів громадян та їх об'єднань, підприємств, установ, організацій і держави.
Органи юстиції тісно взаємодіють з одним із найважливіших, на мій погляд, інститутом держави - адвокатурою, яка є невід'ємним елементом у сфері захисту прав, свобод і законних інтересів громадян.
У своїй роботі я охарактеризую систему органів управління юстиції, як в цілому, так і кожен з цих органів окремо. Так само розкрию поняття адвокатури, її основні завдання та функції, і взаємодія адвокатури з органами юстиції в процесі здійснення правосуддя в державі.
2. Система органів юстиції.
Органи юстиції традиційно належать до правозастосовним органам нашої держави. Діяльність юстиції межує з виконанням правоохоронних дій (охорона прав; відновлення порушеного права або виконання покарання; захист конституційного ладу і національної безпеки, підтримання правопорядку, забезпечення законності). Вони займають впливове становище в системі забезпечення прав і свобод людини.
Основними напрямками діяльності органів юстиції є:
· Діяльність по забезпеченню правосуддя;
· Діяльність з юридичної допомоги;
· Діяльність з виконання рішень (вироків), постанов судових органів.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про систему органів юстиції» від 30 квітня 1998 система органів юстиції включає в себе:
- Міністерство юстиції України (далі - Мін'юст);
- Головне управління юстиції Міністерства юстиції України Автономної Республіки Крим;
- Обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції;
- Районні, районні у містах управління юстиції;
- Міські (міст обласного значення) управління юстиції.
Правову основу діяльності органів юстиції складають Конституція України, Закони України''Про державну виконавчу службу'',''Про нотаріат'', Положення про Міністерство юстиції України затверджене Указом Президента України від 30.12.1997 р., Положення про Головне управління Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київському та Севастопольському міських управліннях юстиції, затверджене наказом Мін'юсту України від 5.02.1999 р., та інші нормативні акти.
Положення про зазначені органах, їх структура і гранична кількість (крім Мін'юсту) затверджується Міністерством юстиції України.
2.1. Міністерство юстиції України.
Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у визначеній сфері діяльності держави. Діяльність міністерства спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
30 грудня 1996 затверджено положення''Про Міністерство юстиції України''. Згідно з цим положенням Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом міністрів України.
Міністерство юстиції є провідним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної правової політики, державної політики з питань громадянства, міжнаціональних та міграційних відносин. Традиційно ці органи відносять до правозахисних органів нашої держави.
З вищевикладеного випливає, що діяльність Мін'юсту спрямована на забезпечення законності і правопорядку в Україні. У своїй роботі Міністерство юстиції України керується Конституцією України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, а також Положенням про Міністерство юстиції України від 30 грудня 1997 року зі змінами.
Міністерство юстиції здійснює свої повноваження безпосередньо або через утворені в установленому порядку Головне управління юстиції в Автономній Республіці Крим; обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції; районні, районні у містах управління юстиції; міські (міста обласного значення) управління юстиції.
Міністерство юстиції України очолює міністр, якого за поданням Прем'єр-міністра призначає Президент України. Міністр несе персональну відповідальність перед Президентом і Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на міністерство завдань і здійснення ним своїх функцій.
Основними завданнями Мін'юсту України є:
- Підготовка пропозицій щодо проведення в Україні правової реформи;
- Сприяння розвитку правової науки;
- Забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина у визначеній сфері;
- Підготовка пропозицій щодо вдосконалення законодавства, його систематизації, розробка проектів нормативно-правових актів та міжнародних договорів України з правових питань, проведення правової експертизи проектів нормативно-правових актів, державна реєстрація нормативно-правових актів, введення Єдиного державного реєстру таких актів;
- Планування за пропозиціями інших центральних органів виконавчої влади законопроектної роботи з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, координація нормотворчої діяльності центральних органів виконавчої влади та контроль за здійсненням такої діяльності;
- Забезпечення реалізації державної правової політики, державної політики з питань міжнаціональних відносин;
- Організаційне, матеріально-технічне забезпечення судів загальної юрисдикції (крім Верховного Суду України та господарських судів), організація виконання рішень судів та інших органів відповідно законів України, робота з кадрами, експертне забезпечення правосуддя;
- Організація роботи нотаріату та органів реєстрації актів цивільного стану;
- Розвиток правової інформатизації, формування у громадян правового світогляду;
- Забезпечення міжнародно-правового співробітництва. [1]
Узагальнюючи все вищесказане можна зробити висновок, що Міністерство юстиції відіграє велику роль у розвитку держави в її правовому аспекті.
2.2. Головне управління юстиції Мін'юсту України в Автономній Республіці Крим, управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
Головне управління юстиції Мін'юсту України в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції підпорядковуються Мін'юсту України та є його територіальними органами.
Управління юстиції у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Мін'юсту України.
До основних завдань управлінь юстиції належать:
- Участь в організації державної правової політики та сприяння розвитку системи надання правової допомоги з метою реалізації прав і свобод громадян, захисту законних інтересів фізичних та юридичних осіб;
- Організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції, районних (міських) судів, нотаріату, державної виконавчої служби, підпорядкованих їм відділів реєстрації актів громадянського стану, служби громадянства та реєстрації фізичних осіб, інших органів та установ юстиції, а також експертне забезпечення правосуддя;
- Здійснення державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств, республіканських комітетів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської державних адміністрацій, їх управлінь, відділів, інших підрозділів та міських органів господарського управління та контролю;
- Здійснення легалізації міських об'єднань громадян та реєстрації інших юридичних осіб у встановленому чинним законодавством порядку;
- Здійснення у передбачених законодавством випадках реєстрації прав на нерухоме майно, ведення реєстру застави рухомого майна;
- Здійснення методичного керівництва правовою роботою в міських органах виконавчої влади, на державних підприємствах, в установах і організаціях, подання зазначеним органам, а також органам місцевого самоврядування методичної допомоги у приведенні їх нормативно-правових актів у відповідність з чинним законодавством;
- В межах своєї компетенції за дорученням Міністерства юстиції представлення інтересів Президента України, Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції під час розгляду справ у судах областей, міст Києва і Севастополя, підготовка матеріалів до розгляду цих справ;
- В межах повноважень здійснення міжнародно-правового співробітництва;
- Організація розвитку правової інформатизації, формування у громадян правового світогляду;
- Організація роботи з кадрами в апараті управління, в районних (міських) судах, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управління юстиції та підвідомчих установах, підвищення їх кваліфікації.

2.3. Районні, районні у містах, міські (міст обласного значення) управління юстиції.
Районні, районні у містах, міські (міст обласного значення) управління юстиції є територіальними органами Мін'юсту України. Управління юстиції підпорядковуються Мін'юсту та безпосередньо Головному управлінню юстиції України в АРК, обласним, Київській та Севастопольській міським управлінням юстиції.
У своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Мін'юсту України, наказами Головного управління юстиції Мін'юсту України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, а також Положенням про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення) управління юстиції.

До основних завдань даної територіальної групи органів юстиції належать:

- Участь в організації здійснення державної правової політики;
- Організація надання юридичних послуг з метою реалізації прав, свобод і законних інтересів громадян та юридичних осіб;
- Виконання рішень судів та виконавчих документів інших органів, контроль за своєчасністю, правильністю та повнотою виконання рішень;
- Організаційне забезпечення та координація роботи установ нотаріату, реалізація основних завдань, визначених Мін'юстом України в Автономній Республіці Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими управліннями юстиції щодо розвитку нотаріату в Україні;
- Забезпечення діяльності органів реєстрації громадянського стану, здійснення контролю та заходів щодо поліпшення їх роботи;
- Державна реєстрація нормативно-правових актів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, їх управлінь, відділів та інших підрозділів;
- Легалізація міських об'єднань громадян та реєстрація інших юридичних осіб у встановленому чинним законодавством порядку;
- Здійснення у передбачених законодавством випадках реєстрації прав на нерухоме майно, ведення реєстру застави рухомого майна;
- Здійснення методичного керівництва правовою роботою в міських органах виконавчої влади, на державних підприємствах, в установах і організаціях, подання зазначеним органам, а також органам місцевого самоврядування методичної допомоги у приведенні їх нормативно-правових актів у відповідність з чинним законодавством;
- Організація розвитку правової інформатизації, формування у громадян правового світогляду;
- Організація роботи з кадрами апарату управління юстиції, установ юстиції, підвищення кваліфікації їхніх працівників.
Таким чином, ми можемо сказати, що органи юстиції беруть активну участь у забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів громадян, тобто для виконання основних положень Конституції України, яка ставить людину найвищою цінністю в державі. Вже виходячи з цього ми можемо стверджувати, що органи юстиції мають багато спільного з адвокатурою Україні.
3. Адвокатура України.
Невід'ємним змістом правової держави є охорона і забезпечення прав і законних інтересів громадян.
Конституція України проголошує що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, тому людина є найпершою турботою держави.
Вперше в Конституції Україні була встановлена ​​обов'язок держави визнавати, дотримуватися і захищати права і свободи людини [2], тим самим держава зобов'язалася створювати всі необхідні умови для їх реалізації. Конституція гарантує кожному право на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань шляхом оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб. Так само у Конституції проголошується, що кожен має право на правову допомогу. У передбачених законом, ця допомога надається безкоштовно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органів в Україні діє такий правовий інститут як адвокатура [3].
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про адвокатуру" від 19 грудня 1992 адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод і представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб і надавати їм іншу юридичну допомогу. Тобто адвокатура - це сукупність юристів-професіоналів.
До твердження першого Положення про адвокатуру 26 травня 1922 # M12291 841500241правовую допомогу # S в суді у цивільних і # M12291 841501677уголовним справах # S надавали відповідно до # M12291 841502058декретамі # S про суд - «неопороченние громадяни обох статей», а потім - члени колегій правозаступніков, здійснювали функції захисту, # M12291 841502671обвіненія # S і # M12291 841500143представітельства # S в цивільному судочинстві.
З 1922 р. адвокатура радянської Росії, а потім Союзу РСР пройшла значний шлях і в організаційному формуванні (створення республіканських, обласних, крайових колегій адвокатів з їх юридичними консультаціями на місцях) і в кадровому забезпеченні. Поступово «неопороченние громадяни» та інші правозахисники - ентузіасти були витіснені професіоналами з вищою, як правило, юридичною освітою - адвокатами. Це стало наслідком того, що в результаті надання правової допомоги особами, які не мали повної бази знань у галузі юриспруденції, допускалося велику кількість помилок, які спричиняли осуд невинних.
У Конституції України (вперше на такому рівні) адвокатуру проголосили як цілісний інститут.
Довгий час вчені не могли визначитися, що таке адвокатура - громадська організація, професійна спілка або ж судово-допоміжний державний орган.
Деякі стверджували, що адвокатура судово-допоміжне установа. Однак, порівнюючи юридичну природу суду та адвокатури, ми можемо сказати, що суди чинять правосуддя, а адвокатура надає юридичну допомогу громадянам. Адвокати дають консультації та роз'яснення з юридичних питань, усні і письмові довідки щодо законодавства; складають заяви, скарги та інші документи правового характеру; здійснюють представництво в суді, тому що без допомоги адвоката або фахівців галузі права заслуховувати складна справа в суді досить-таки нелегко. Отже, ми не можемо віднести адвокатуру до судово-допоміжному установі.
Також існувала точка зору, згідно з якою адвокатура - це професійна спілка. Однак для прийому в професійний союз не потрібно фахової освіти, але потрібні спеціальні заслуги. Для прийому до адвокатського об'єднання обов'язково юридичну освіту, а ось заслуги в області правозастосовної практики мати зовсім не обов'язково.
Згідно третього точці зору адвокатура є громадською організацією. Громадські організації створюються шляхом добровільного об'єднання осіб для здійснення конкретної діяльності, побудовані на основі самоврядування, рівності прав членів, підпорядкування вимогам законності і володіють організаційною єдністю. Тобто ми можемо твердо стверджувати, що адвокатура є недержавним, професійним, добровільним громадським об'єднанням.
Адвокат має право займатися адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро або ж об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання.
Оскільки адвокатура є органом, який бере активну участь у захисті прав громадян, у своїй діяльності вона тісно взаємодіє з органами юстиції.
4. Взаємодія органів юстиції та адвокатури.
Специфіка відносин адвокатури з органами юстиції Україні є те, що адвокатура не державний орган, як, наприклад, суди загальної юрисдикції, а громадська організація, яка самостійно вирішує свої внутрішні питання і діє на самоврядних засадах. Однак органи юстиції надають певний вплив і на адвокатську діяльність. До такого впливу відносяться:
1) участь представників органів юстиції у кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях;
2) участь представника Мін'юсту України на засіданнях Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури як її члена;
3) у випадках участі адвоката у кримінальних справах за призначенням або при звільненні громадянина від оплати юридичної допомоги Мін'юсту України забезпечує необхідне фінансування оплати праці адвокатів за рахунок держави;
4) згідно з Положенням про порядок реєстрації адвокатських об'єднань Мін'юсту України здійснює реєстрацію адвокатських колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань;
5) узагальнює статистичну звітність про адвокатську діяльність.
4.1. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури та Вища кваліфікаційна комісія Адвокатури.
Професія юриста на сьогоднішній день стала масовою і рівень багатьох вищих навчальних закладів не дає з повною упевненістю сказати, що з нього виходять фахівці високого класу. Відповідно, знання у таких «фахівців» не відповідають необхідним вимогам. Тому для визначення рівня професійних знань осіб, які збираються займатися адвокатською діяльністю, вирішення питань про дисциплінарну відповідальність адвокатів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі створюються строком на 3 роки кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури. [4]
У своїй діяльності кваліфікаційно-дисциплінарна комісія керується Основним законом України, актами законодавства України, актами Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, прийнятими в межах її компетенції, а також Положенням про кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 5 травня 1993
Формування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії здійснюється Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними та Київською і Севастопольською міськими радами народних депутатів.
Комісія діє у складі двох палат - атестаційної та дисциплінарної. Атестаційна палата утворюється у складі 11 членів, до неї входять 4 адвокати, 4 судді, по одному представнику від Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських Рад народних депутатів, по одному представнику від Головного управління юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласного, Київського та Севастопольського міського управління юстиції і один представник від відділення Спілки адвокатів України. [5]
Дисциплінарна палата утворюється у складі 9 членів, з яких 5 - адвокати; 2 - судді; по одному представнику від Головного управління юстиції Міністерства юстиції України та Автономній Республіці Крим, обласного, Київського та Севастопольського міського управління юстиції; і один представник від відділення Спілки адвокатів України . [6]
Члени палат кваліфікаційно-дисциплінарних комісій обираються в такому порядку:
- Адвокати обираються на загальних зборах адвокатів Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя таємним голосуванням на альтернативній основі при вільному висуненні кандидатів;
- Судді обираються на конференції суддів Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя таємним голосуванням на альтернативній основі при вільному висуненні кандидатів;
- Представники відділення Спілки адвокатів України обираються на зборах відділення Спілки таємним голосуванням на альтернативній основі при вільному висуненні кандидатів;
- Представник обласного, Київського і Севастопольського міських рад обираються відповідною радою, представник Ради міністрів Автономної Республіки Крим призначається Радою міністрів Республіки;
- Представник Головного управління юстиції Мін'юсту України в Автономній Республіці Крим, обласного, Київського та Севастопольського міського управління юстиції призначається начальником відповідного управління юстиції [7].
Підготовка засідання палати забезпечується головою палати або заступником голови палати або за дорученням голови одним з членів палати.
До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії відносяться:
1. видача свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю;
2. прийняття присяги адвоката України;
3. призупинення адвокатської діяльності, анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та рішення атестаційної палати про видачу такого свідоцтва;
4. здійснення контролю за додержанням адвокатами обов'язків, закріплених у Присязі адвоката України, в актах законодавства України та Правил адвокатської діяльності;
5. виявлення причин і умов, що сприяли вчиненню адвокатами дисциплінарних проступків, наданню правової допомоги на низькому професійному рівні, а також розробка рекомендацій щодо заходів щодо усунення цих причин і умов;
6. затвердження рішень про підвищення кваліфікації адвоката і організація їх виконання;
7. обрання представників до складу Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.
Безпосередньо до повноважень атестаційної палати комісії відносяться:
1) розгляд заяв осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю;
2) прийняття рішень про допуск осіб або відмову в допуску до складання кваліфікаційних іспитів;
3) прийняття кваліфікаційних іспитів;
4) затверджує рішення про видачу або відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
У свою чергу дисциплінарна палата комісії:
1) розглядають скарги громадян, окремі ухвали судів, постанови суддів, постанови, подання слідчих органів, голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії або її членів, заяви адвокатських об'єднань, підприємств, установ, організацій на дії адвокатів;
2) вирішує питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності і розглядає збуджені справи, приймає рішення про застосування дисциплінарного стягнення або про відмову у залученні адвоката до дисциплінарної відповідальності;
3) узагальнює дисциплінарну практику палати та адвокатських об'єднань за рік.
Для якісного здійснення своєї діяльності кваліфікаційно-дисциплінарна комісія та її палати мають право запитувати і одержувати безоплатно інформацію від судів, слідчих органів, органів юстиції, прокуратури, внутрішніх справ, інших органів виконавчої влади, адвокатських об'єднань, адвокатів, підприємств, установ, організацій, а також від громадян, але лише з їхньої згоди. Так само вона може направляти відповідні запити в перераховані вище органи, які повинні дати на них відповідь протягом 10 днів.
У разі отримання відомостей про порушення адвокатами законодавства України у сфері здійснення адвокатської діяльності кваліфікаційно-дисциплінарна комісія може проводити перевірки діяльності відповідних адвокатських об'єднань. Під час таких перевірок члени кваліфікаційно-дисциплінарної комісії можуть вимагати від адвокатів і керівних органів об'єднань особистих пояснень з питань перевірки.
Результати перевірок розглядаються на засіданні комісії, на якому може бути прийнято рішення про внесення подання до дисциплінарної палати комісії про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності або про покладення на нього обов'язки підвищити свою кваліфікацію.
Особа, яка подала заяву чи відносно якої розглядається справа може заявити до початку розгляду справи відвід одному із членів палати комісії, якщо він вважає, що член палати зацікавлений в результатах розгляду, або має сумнів щодо об'єктивності члена палати. Член палати вважається відведеним, якщо за це проголосувало більшість або половина членів палати комісії.
Ці члени палат кваліфікаційно-дисциплінарної комісії звільняються від виконання своїх службових обов'язків на час роботи комісії зі збереженням середньомісячного заробітку за рахунок коштів кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.
Рішення про відмову в передачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або на притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності можуть бути оскаржені у Вищій кваліфікаційній комісії адвокатури.
Порядок діяльності Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури регулюється Положенням «Про Вищої кваліфікаційної комісії Україна» від 5 травня 1993 р. Комісія створюється при Кабінеті Міністрів України строком на 3 роки.
До складу Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури входять по одному представнику від кожної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Верховного Суду України, Міністерства юстиції України, Спілки адвокатів України.
Представники від кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури обираються таємним голосуванням на альтернативній основі при вільному висуненні кандидатів з членів кваліфікаційно-дисциплінарних комісій.
Представники від Верховного Суду України обираються Пленумом Верховного Суду, а представники Спілки адвокатів України - правлінням цього Союзу.
Представники від Міністерства юстиції України призначаються Міні Стром юстиції України.
До повноважень Вищої кваліфікаційної комісії відносяться:
- Розгляд скарг: на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури або їх палат про відмову в допуску до кваліфікаційних іспитів, відмову про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, про анулювання рішення атестаційної палати про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, розгляд скарг про накладення на адвоката дисциплінарного стягнення, про припинення адвокатської діяльності та анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;
- Розробляє і затверджує програми і порядок складання кваліфікаційних іспитів особам, які виявили бажання займатися адвокатською діяльністю, порядок видачі та анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;
- Здійснює контроль за діяльністю кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, аналізує практику застосування ними Закону України «Про адвокатуру», Положення про кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, актів, прийнятих Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури, розробляє і здійснює заходи щодо поліпшення роботи цих комісій;
- Схвалює Правила адвокатської етики;
- Встановлює порядок здійснення контролю за додержанням адвокатами обов'язків, які передбачені в Присязі адвоката України, актів законодавства України, Правил адвокатської етики, порядок організації та проведення перевірок, які здійснюються щорічно кваліфікаційно-дисциплінарною комісією щодо якості надання правової допомоги [8];
- Затверджує Положення «Про єдиний реєстр адвокатів України», складає, веде і систематично оприлюднює цей Реєстр;
- Затверджує зразок ордера, що використовується адвокатом для затвердження своїх повноважень і представництва або захисту клієнта;
- Виготовляє за встановленим зразком бланки свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;
- Встановлює порядок і форми підвищення кваліфікації адвокатів та координує роботу кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури з цих питань;
- Застосовує заходи щодо усунення порушень вимог несумісності адвокатської діяльності з іншими видами роботи та причин і умов, що сприяли вчиненню інших порушень законодавства. [9]
У результаті розгляду скарг Вища кваліфікаційна комісія може:
- Залишити рішення палати або кваліфікаційно-дисциплінарної комісії без змін;
- Змінити рішення;
- Скасувати рішення і відіслати справу в ту саму кваліфікаційно-дисциплінарну комісію для повторного розгляду або закрити справу, або прийняти справу до свого провадження, розглянути її по суті та винести нове рішення.
У результаті розгляду скарг на дії кваліфікаційно-дисциплінарних комісій Вища кваліфікаційна комісія адвокатури може винести рішення про:
- Застосування заходів щодо усунення порушень законодавства в діяльності кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палат чи членів палат та усунення причин і умов, які сприяли вчиненню порушень;
- Внесення поданням органу, який обрав або призначив члена палати, який грубо порушений законодавство під час здійснення своїх функцій в комісії, про його дострокове відкликання. [10]
Рішення Вищої кваліфікаційної комісії є остаточним.
Вища кваліфікаційна комісія щорічно інформує про свою роботу Кабінет Міністрів України.
4.2. Фінансування оплати праці адвокатів за рахунок держави. Узагальнення статистичної звітності з адвокатської діяльності.
Згідно зі статтею 12 закону України «Про адвокатуру» оплата праці адвоката здійснюється на підставі договору між громадянином або юридичною особою і адвокатським об'єднанням або адвокатом. У разі участі адвоката у кримінальній справі за призначенням та при звільненні громадянина від оплати юридичної допомоги через його малозабезпеченість оплата праці адвоката здійснюється за рахунок держави в порядку встановленим Кабінетом Міністрів України.
Участь адвоката при проведенні досудового слідства і в розгляді кримінальної справи судом першої інстанції обов'язково:
1) у справах осіб, підозрюваних або звинувачених у скоєнні злочину у віці до 18 років, - з моменту визнання особи підозрюваним чи пред'явлення йому обвинувачення;
2) у справах про злочини осіб, які внаслідок своїх фізичних чи психічних недоліків не можуть самі реалізувати своє право на захист, - з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення або з моменту встановлення цих вад;
3) у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство, - з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення;
4) якщо санкція статті, по якій кваліфікується злочин, передбачає довічне позбавлення волі, - з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення;
5) при провадженні у справі про застосування примусових заходів медичного характеру - з моменту встановлення наявності в особи душевної хвороби;
6) при провадженні у справі про застосування примусових заходів виховного характеру - з моменту поміщення його до приймальника-розподільника.
У суді апеляційної інстанції участь адвоката обов'язково у всіх вище перерахованих випадках, якщо в апеляції ставиться питання про погіршення становища засудженого чи виправданого. [11]
Так само Мін'юст проводить узагальнення статистичної звітності з адвокатської діяльності. [12] Статистичні дані адвокатської діяльності необхідні для виявлення негативних і позитивних моментів у цій діяльності, виявлення прогалин законодавства, що регулює адвокатську діяльність, та удосконалення цього законодавств, а також для обробки наукових даних адвокатської діяльності і використання цих даних в наукових цілях.
4.3. Реєстрація адвокатських об'єднань.
Як вже говорилося, адвокат може відкрити своє адвокатське бюро або об'єднатися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання.
Відповідно до статті 4 закону України "Про адвокатуру" реєстрація адвокатських об'єднань здійснюється в Міністерстві юстиції України. Адвокатські об'єднання письмово повідомляють місцеві органи влади про свою реєстрацію, а адвокати - про одержання свідоцтва на право займатися адвокатською діяльністю.
Для реєстрації адвокатського об'єднання до Міністерства юстиції подаються:
1. заява, підписана уповноваженим представником об'єднання;
2. статут адвокатського об'єднання;
3. установчий договір чи протокол зборів адвокатів про створення адвокатського об'єднання;
4. дані про кількісний склад адвокатського об'єднання, наявність у членів свідоцтв про право займатися адвокатською діяльністю;
5. документ про внесення плати за реєстрацію. [13]
Дана заява про реєстрацію об'єднання розглядається у місячний термін з дня надходження всіх необхідних документів. У разі якщо до Мін'юсту не були надані всі вищевказані документи, заява про реєстрацію адвокатського об'єднання залишається без розгляду.
У результаті розгляду заяви Міністерство юстиції України може винести одне з таких рішень:
- Про реєстрацію адвокатського об'єднання;
- Про відмову про реєстрацію адвокатського об'єднання;
- Про залишення заяви без розгляду.
Після реєстрації адвокатського об'єднання йому видається свідоцтво та присвоюється відповідний номер, який вноситься до Реєстру адвокатських об'єднань.
Якщо ж статут або інші документи суперечать законодавству України, приймається рішення про відмову в реєстрації адвокатського об'єднання, яке протягом 10 днів надсилається заявнику.
Адвокатське об'єднання зобов'язане повідомляти Мін'юст про зміни у статутних документах, адреси або про припинення діяльності у 5-денний термін для внесення необхідних змін до Реєстру.
6. Висновок.
Таким чином, діяльність органів юстиції та адвокатури здійснюється в суворій відповідності з Конституцією України і спрямована, перш за все, на захист прав і свобод людини в Україні. Органи юстиції відіграють важливу роль у діяльності адвокатів та адвокатури. У процесі своєї роботи дані структури здійснюють тісне правове взаємодію. Це, у свою чергу, дозволяє визначити прогалини в законодавстві держави щодо захисту прав, свобод і законних інтересів громадян, виробити шляхи усунення недоліків у певній галузі права і визначити напрямки розвитку правової науки відповідно до міжнародного законодавства.
Крім того, діяльність органів юстиції та адвокатури сприяє здійсненню правової інформатизації суспільства і контролю за дотриманням законодавства України у сфері захисту прав, свобод і законних інтересів громадян.
Виходячи з вищевикладеного, слід, що дані структури мають важливе значення в структурі держави і безпосередньо сприяють демократизації суспільства і розвитку правової держави в Україні.


Список використаної літератури:
1. Нормативні матеріали:
- Конституція України від 28 червня 1996 року;
- Закон України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року;
- Постанова Кабінету Міністрів України «Про систему органів юстиції» від 30 квітня 1998 року;
- Положення про Міністерство юстиції України від 30 грудня 1997 року;
- Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок реєстрації адвокатських об'єднань» від 23 квітня 1993 року;
- Положення «Про кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури» від 5 травня 1993 року;
- Положення «Про Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури» від 5 травня 1993 року,
2. Спеціальна література:
- Гель А.П., Семаков Г.С., Цвігун Д.Д. «Правоохоронні органи Україна» / / Київ.-2000
- Кондратьєв Я. «Суд, правоохоронні та правозахисні органи України» / / Київ, Юрінком Інтер. - 2002 р.
- Битяк Ю.П. «Адміністративне право Україні» / / Харків, Право - 2001 р.
- «Коментар до законів про прокуратуру, адвокатуру та міліції» / / Харків, Одіссей - 2001р.


[1] п.3 Положення про Міністерство юстиції України від 30.12.1997 р.
[2] Ст. 3 Конституції України від 28 червня 1996
[3] ст. 59 Конституції України від 28 червня 1996
[4] п.2 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 5.05.1993 р.
[5] п.8 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 5.04.1993 р.
[6] п.9 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 5.04.1993 р.
[7] п.11 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 5.04.1993 р.
[8] п. 18-1 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях від 5.05.1993 р.
[9] п. 10 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію від 5.05.1993 р.
[10] п. 23-1 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури від 5.05.1993 р.
[11] ст. 45 КПК України із змінами та доповненнями станом на 1.05.2002г.
[12] ст.18 Закону України «Про адвокатуру» від 19.12.1992 р.
[13] п.2 Положення про порядок реєстрації адвокатських об'єднань 27.04.1993 р.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Реферат
80кб. | скачати


Схожі роботи:
Органи юстиції Нотаріат Адвокатура в Російській Федерації
Органи юстиції
Органи юстиції Росії
Органи та установи юстиції
Органи юстиції Російської Федерації
Органи юстиції Російської Федерації 2
Органи юстиції в системі поділу влади
Правоохоронні органи нотаріат і адвокатура
Вища рада юстиції Органи суддівського самоврядування Державна судова адміністрація
© Усі права захищені
написати до нас