Органiзацiя та ефективне регулювання готiвкового обiгу в Українi

ПЛАН

магiстерської дисертацiї студентки заочного факультету Київського державного економiчного унiверситету на тему:

« ОРГАНIЗАЦIЯ ТА ЕФЕКТИВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

ГОТIВКОВОГО ОБIГУ В УКРАЇНI»

З М I С Т

ВСТУП

РОЗДIЛ ПЕРШИЙ: Теоретичнi основи органiзацiї

готiвкового обiгу .

1. Суть та специфiчнi вiдмiнностi готiвкового обiгу.

2. Необхiднiсть та методи регулювання готiвкового обiгу.

3. Аналiз сучасного стану готiвкового обiгу в Украiнi.

РОЗДIЛ ДРУГИЙ: Аналiз дiючої органiзацiї

готiвкового обiгу на рiвнi

Нацiонального банку України.

1.Органiзацiя виробництва i випуску грошей в обiг.

1. Прогнозування грошовоi емiсii та потреби в готiвцi.

2. Виробництво грошових знакiв.

2. Органiзацiя емiсiйно - касової роботи в

Нацiональному банку Украiни та установах.

3.Система iнкасацii, перевезення та контролю готiвки.

1. Органiзацiя перевiрки банкнот та монет.

2. Органiзацiя iнкасацiї та зберiгання грошових цiнностей.

3. Методи боротьби з злочиннiстю у сферi готiвкового обiгу.

РОЗДIЛ ТРЕТIЙ: Роль комерцiйних банкiв в органiзацiї

готiвкового обiгу.

1. Аналiз касової роботи Комерцiйного банку

2. Органiзацiя готiвкового обiгу в позабанкiвськiй сферi.

3. Нормативно - правове забезпечення ведення операцiй

з готiвкою.

ВИСНОВКИ

ЛIТЕРАТУРА

КЕРIВНИК МАГIСТЕРСЬКОI ___________________

ДИСЕРТАЦII САВЛУК М.I.

ВСТУП

Грошi з давнiх давен привертали до себе увагу людськоi думки. Вiдомий австрiйський економiст К.Менгер пiдрахував, що з проблем грошей, починаючи вiд давнiх часiв i до початку ХХ ст., в свiтi опублiковано 5 - 6 тис. cпецiальних робiт. Здавалося б, за наявностi такоi великоi кiлькостi дослiджень, всi питання грошовоi теорii мали б бути з’ясованi. Проте це не так. Феномен грошей так само залишаеться загадкою. I досi не знайдено единого наукового та методологiчного пiдходу, що пояснив би всi аспекти цього явища. Такими само складними залишаються аспекти грошового обiгу, у формуваннi якого на складнiсть самого явища грошей накладаеться дiя багатьох рiзноманiтних економiчних та полiтичних факторiв, що вiдображають сиан економiчноi системи краiни в цiлому i надають унiкальних особливостей грошовому обiгу кожноi окремоi краiни та Украiни зокрема. Питання грошового обiгу завжди залишатимуться актуальними для економiки будь - якоi краiни, оскiльки за допомогою його аналiзу можна визначити та проводити оцiнку iнших економiчних процесiв, а також шакути шляхи подолання проблем.

За останнi роки в економiцi i банкiвськiй системi Украiни вiдбулись радикальнi змiни, обумовленi досягненням Украiною полiтичноi i економiчноi незалежностi та переходом до розбудови соцiально орiентованоi ринковоi економiки, що характеризуються зокрема:

• формуванням дворiвневоi банкiвськоi системи;

• створенням власноi грошовоi системи;

• проведенням грошовоi реформи iз запровадженням у готiвковий обiг нацiональноi грошовоi одиницi - гривнi;

• конституцiйним визначенням основноi функцii Нацiонального банку Украiни - забезпечення стабiльностi нацiональноi грошовоi одиницi;

• подоланням гiперiнфляцiйних процесiв в економiцi краiни i досягненням фiнансовоi стабiлiзацii на основi виваженого застосування механiзмiв монетарноi полiтики.

Функцiонування в нових умовах нацiональноi грошовоi системи, створення якоi було започатковано з введенням украiнського карбованця, вимагае вдосконалення органiзацii готiвкового обiгу (як складовоi частини загальноi платiжноi системи краiни ) з приведенням його у вiдповiднiсть до потреб ринковоi економiки.

Метою мого дослiдження в данiй роботi буде не тiльки загальне визначення готiвки та ii внутрiшнього розподiлу як головноi складовоi частини платiжного обiгу краiни, а й проведення аналiзу органiзацii готiвкового обiгу Украiни як в Нацiональному банку Украiни так i на прикладi комерцiйних банкiв iз застосуванням необхiдних документiв. В роботi розглядаються теоретичнi положення грошей та готiвкового обiгу з позицiй як вiтчизняноi, так i зарубiжних шкiл, а також реальний стан готiвкового обiгу в Украiнi за останнi роки на тлi тих соцiальних та економiчних передумов, що склалися протягом цього перiоду у суспiльствi .

Мета роботи полягае у вивченнi основних теоретичних положень готiвкового обiгу, його складових, якiсних та кiлькiсних показникiв та з’ясуваннi його економiчного змiсту i мiсця в системi iснуючих економiчних вiдносин, проведеннi аналiзу сучасного стану готiвкового обiгу в Украiнi, визначеннi проблем i пошуку можливих способiв iх вирiшення, враховуючи iноземний досвiд в цiй галузi.

До задач роботи входило:

1. На основi наявних даних дослiдити стан готiвкового обiгу в Украiнi, його структуру та основнi тенденцii змiн параметрiв цього обiгу, а також тих процесiв i явищ, що iх визначають.

2. З’ясувати питому вагу та ступiнь дii факторiв, що спричинили формування сучасного стану готiвкового обiгу, встановити залежностi мiж кiлькiсними характеристиками цих факторiв та параметрами готiвкового обiгу.

3. Визначити проблеми, пов’язханi з готiвковим обiгом в Комерцiйних банках, а також ву позабанкiвськiй сферi.

Завданням роботи вiдповiдае ii структура. Робота складаеться з трьох роздiлiв , перший з яких присвячено вивченню теоретичних положень готiвкового обiгу, його мiсця в грошовому обiгу, структури грошового та готiвкового обiгiв, а також аналiзу сучасного стану та методiв регулювання готiвкового обiгу. В другому роздiлi аналiзуеться органiзацiя готiвкового обiгу на рiвнi Нацiонального банку Украiни.Третiй роздiл я присвятила розгляду ролi Комерцiйних банкiв в органiзацii готiвкового обiгу, а також обiгу готiвки в позабпнкiвськiй сферi та розробцi нормативно-правового забезпечення ведення операцiй з готiвкою.

ПЕРШИЙ РОЗДIЛ:

«Теоретичні основи організації готівкового обігу».

1. Суть та специфічні відмінності готівкового обігу.

Немае нiчого бiльш важливого для розумiння механiзмiв функцiонування ринковоi економiки, нiж ясне розумiння ролi грошей. Недарма грошi часто називають «мовою ринку». Справдi, реальна дiлова iнформацiя складаеться, головним чином, з висловлювань, що змальовують рiзноманiтнi грошовi платежi, якi або кимось виконанi або ж кимось отриманi; значну роль в iнформацii такого роду вiдiграють i цiни, що вiдбивають вiдносну вартiсть рiзного роду товарiв та послуг, що виражена в грошових одиницях, а також майбутнi фiнансовi зобов’язання, якi також виражаються в грошових одиницях. Всi цi функцii грошей вiдбито в iх стандартному визначеннi: грошi - це засiб сплати товарiв i послуг, засiб вимiрювання вартостi, а також засiб збереження ( накопичення ) вартостi. Грошi - досить нестiйкий i чи не найвразливiший елемент ринковоi економiки. Деформована грошова система може стати головною причиною розбалансованостi виробничого процесу, рiзких коливань рiвня цiн i зайнятостi , недовикористання основних фондiв, iнших негативних явищ. За висловом видатного англiйського вченого, фахiвця з питань грошових вiдносин Дж.М. Кейнса ( 1883 - 1946 ), не iснуе iне може iснувати «надiйнiшого» засобу, здатного повнiстю розвалити не лише економiку, а й усю суспiльну структуру держави, нiж розладнана грошова система. З iншого боку, можна посилатися на слова росiйського мiнiстра графа Ю.С.Вiтте: вiн затверджував, що сила будб-якоi держави, ii мiжнародний авторiтет визначаються не кiлькiстю гармат i чисельнiстю солдатiв, а насамперед стiйкiстю ii грошовоi одиницi. Вiдома унiкальна особливiсть ринковоi економiки, яка полягае в тому, що кожен iз ii структурних елементiв одягнений в едину, спiльну для всiх, функцiнальну форму. Такою унiформою е грошова оболонка, яка огортае всi клiтини системи виробничих вiдносин. З урахуванням цiеi обставини грошi постають як економiчна ланка, яка мае не тільки зовнiшнi ( поверхневi ), а й глибокі внутрішні ознаки всього комплексу функцiональних зв’язкiв, що розвиваються у процесi суспiльного вiдтворення матерiальних i духовних благ, iх виробництва, розподiлу та споживання.

Грошi iснують стiльки ж, як i власне людська цивiлiзацiя. Протягом сторiчь грошi постiйно змiнювались, i iх сьогоднiшнiй стан зовсiм не е кiнцевою i остаточною фазою. Разом з тим вся iсторiя виникнення грошей є пiдтвердженням еволюцiйноi теорii грошей. В процесi iсторичноi еволюцii товарного обiгу форму загального еквiваленту або неоформлених грошей приймали найрiзноманiтнiшi товари. Кожний товарно-господарськiй устрiй висував свiй еквiвалент. Головна особливiсть, що наближае загальнi еквiваленти до грошей, виражаеться в тому, що вони в однаковiй мiрi служать як для безпосереднього вжитку, так i як засiб вимiру вартостi та засiб обiгу. Видiлення скотарських племен в результатi першого великого подiлу працi перетворило свiйську худобу на засiб обмiну. Другий великий суспiльний подiл працi - видiлення ремiсництва iз землеробства - призвiв до вдосконалення загального еквiваленту. Цю роль починають вiдiгравати метали: залiзо та олово, свинець та мiдь, срiбло та золото. Серед металiв головуюче положення вiдводиться золоту i срiблу, бо саме вони мають тi властивостi, що найбiльш важливi для загального еквiвалента. Насамперед, по вiдношенню до iнших металiв вони мають двi iншi додатковi властивостi, а саме бiльшу вартiсть при малому об’емi та стiйкiсть до впливу зовнiшнього середовища. Вони не окислюються, а отже, зручнi для використання в ролi скарбу. Згадки про золотi та срiблi грошi можна знайти в давньоегипетському законодавствi ( друге тисячолiття до новоi ери ), в священних книгах давньоi Iндii та Бiблii. Срiбнi грошi були широко розповсюдженi на межi третього i другого тисячолiть до новоi ери в Китаi, Iранi i Месопотамii. Першi золотi монети приписуються iндiйському царю Гiгесу (VII ст. До н.е. ). Першим, хто зобразив свiй профiль на монетi, був Олександр Македонський. Поява монети являе собою завершувальний етап у формуваннi грошей. Монета стала результатом розвитку товарного виробництва та обмiну, з одного боку, та зростаючоi економiчноi та полiтичноi мiцi держави, з iншоi. В iнших джерелах вважаеться, що найпершi монети з’явились в Китаi та давньому Лiдiйському царствi в VII сторiччi до нашоi ери. Бiля 500 рокiв до нашоi ери перський цар Дарiй здiйснив економiчну революцiю в своiй державi, ввiвши в обiг монети i замiнивши на них бартер. Паперовi грошi з’явились в Китаi у VII сторiччi до нашоi ери ( папiр там вперше було вироблено приблизно в 100р. н.е. ). Найдавнiший тип паперових грошей в Китаi становив собою спецiальнi розписки, що випускались або пiд цiнностi, що здавались на зберiгання в спецiальнi крамницi, або як свiдотцтва про сплаченi податки, що зберiгались на рахунках в центрах провiнцiй, а не в столицi. В 1107 р. там вже друкували банкноти за допомогою декiлькох клiше, застосовуючи не менше шести фарб. Та з появою паперових грошей одражу ж з’явилися i iх незмiннi супутники: фальшивомонетники та iнфляцiя. Паперовi грошi справляли велике враження на мандрiвникiв, що вiдвiдували Китай в VII - VIII ст. Марко Поло писав, що випуск паперових грошей - це новий спосiб досягнення тiеi мети, що до неi так давно прагнули алхiмiки. В ХIII ст. Уряд Чингiз-Хана вiльно обмiнював паперовi грошi знаки на золото, тому пiдробка паперових грошей приносила великi прибутки i вважалась страшним злочином. До 1500 р. китайський уряд був змушений припинити випуск паперових грошей через складнощi, пов’язанi з надмiрним випуском та iнфляцiею, але приватнi банки, що вже тодi iснували в Китаi, продовжували емiсiю паперових грошей.

Грошi є важливою ланкою у всiй сукупностi виробничих вiдносин. Товари i грошi гомологiчнi, тобто вони мають спiльне походження, однопорядкову природню основу. Видiляючись iз товарного свiту i абсолютно протистоячи йому, грошi набувають суспiльноi нерiвностi з товарами.

Якщо товари знаходяться у сферi обiгу тимчасово, то грошi е постiйним супутником цiеi сфери. Iх природа в цьому вiдношеннi вiдрiзняеться вiд природи товару. Грошi, що розвинулися з товару, продовжують залишатися товаром iз своiми специфiчними властивостями. Будучи особливим товаром, грошовий товар набувае додаткову споживчу вартiсть. Вiдокремлення грошей вiд товарного свiту призводить до того, що вони починають виконувати специфiчну суспiльну функцiю - бути посередником при обмiнi товарiв на ринку. Суспiльна користь грошей полягае в тому, що вони опосередковують рух товарiв мiж виробниками i споживачами, обслуговують обiг iндивiдуальних капiталiв

Проте реальнi грошi, в т.ч. золотi, мали ряд iстотних недолiкiв:

• високi витрати на iх виготовлення;

• низька податливiсть до регулюючого впливу держави;

• незручностi у використаннi;

• довiльна змiна вартостi грошей всупереч потребам ринку та намiрам держави тощо.

Тому на змiну реальним грошам прийшли кредитнi грошi. Спочатку кредитнi грошi з’явилися як паперовi знаки реальних ( золотих ) грошей i обмiнювалися на останнi. Потiм ( з 30-х рокiв 20 ст. ) кредитнi грошi стали самостiйними, оскiльки перестали обмiнюватися на золотi та срiбнi грошi. Цей факт дiстав назву демонетизацii золота. Виготовлення з паперу та звичайних металiв неповноцiннi грошi зберегли в собi деякi недолiки повноцiнних ( товарних ) грошей: все ще високi витрати на iх виготовлення та слабка керованiсть iх обiгу. Тому паралельно з такими грiшми появилися депозитнi грошi у формi запису в бухгалтерських книгах банкiв ( на рахунках клiентiв ).Ще вищою формою депозитних грошей стали записи в пам’ятi комп’ютерiв, яка дiстала назву електронних грошей. Таким чином вiдбувався тривалий процес розвитку форм грошей вiд простих товарiв ( худоба, сiль тощо ) до електронних сигналiв у комп/ютерних системах.

Серед понять, що характеризують грошовi вiдносини, провiдне мiсце займають грошовий оборот та грошовий обiг.

Грошовий оборот - рух грошового капiлу в процесi розширеного суспiльного вiдтворення. Безпосередньо включае рух грошей на стадiях розподiлу та обмiну. Опосередковано обслуговуе i процеси виробництва та споживання. Тому впливае на всi стадii суспiльного вiдтворення. За формою грошей, що здiйснюють обiг, вiн подiляеться на готiвковий i безготiвковий. За характером руху грошових коштiв роздiляеться на фiнанси, кредит i грошовий обiг.

Грошовий обiг - рух грошей в готiвковiй та безготiвковiй формi, що обслуговує кругообiг товарiв та послуг в процесi розширеного вiдтворення. В сучасний перiод грошi надходять в обiг через механiзми банкiвського кредитування економічних суб’ектiв. Фiнанси, грошовий обiг, кредит, як складовi частини единиго грошового обороту тiсно взаемопов’язанi iдоповнюють один одного в забезпеченнi цiлей розширеного вiдтворення. Разом з цим - вони - самостiйнi явища, зi своiм специфiчним змiстом i особливим механiзмом впливу на економiку. Обслуговуючи рiзноманiтнi акти купiвлi-продажу товарiв та iншi платежi, грошi постiйно вiддаляються вiд того мiсця, де вони вступили в сферу обiгу, переходять вiд одного економiчного суб’екта до iншого. Вилучаються з обiгу гроші при погашеннi банкiвських позичок. Тому полiтика розширення чи звуження банкiвського кредитування безпосередньо впливае на масу грошей в обiгу, на стан грошового обiгу. Загальна схема грошового обороту i його складовi потоки наведенi на схемi 1.

СХЕМА 1. Схема грошового обороту

Свiтовий ринок

12 11

Ринок продуктiв

13 14 15

10 5 4

Фiрми 8 Уряд Сiмейнi господарства

9

7

Грошовий ринок 6

2 3

1 Ринок ресурсiв

На цiй схемi стрiлками та цифрами позначенi такi грошовi потоки:

1 - оплата фiрмами необхiдних iм ресурсiв, якi вони купують у сiмейних господарств ( робоча сила, земля, житло тощо );

2 - оплата урядовими органами працi державних службовцiв;

3 - доходи сiмейних господарств вiд реалiзацii iхнiх ресурсiв ( заробiтна плана, проценти, дивiденди, рента тощо ), якi становлять нацiональний доход;

4 - витрати сiмейних господарств на споживання;

5 - сплата сiмейними господарствами чистих податкiв;

6 - формування сiмейними господарствами заощаджень, якi спрямовуються на грошовий ринок;

7 - мобiлiзацiя фiрмами на грошовому ринку коштiв, необхiдних iм для iнвестицiй;

8 - iнвестицiйнi витрати;

9 - мобiлiзацiя державою коштiв на грошовому ринку ( державнi позики );

10 - державнi закупки;

11 - оплата продуктiв, що надходять в краiну по iмпорту;

12 - надходження в краiну грошей зi свiтового ринку в оплату експорту;

13 - доходи фiрм вiд реалiзацii товарiв та послуг (нацiонального продукту);

14 - чистий приплив грошових коштiв ( капiталу ) з свiтового ринку на внутрiшнiй;

15 - чистий вiдплив грошових коштiв ( капiталу ) з внутрiшнього ринку на свiтовий.

Наведена схема грошового обороту побудована на базi широко вiдомоi в захiднiй лiтературi економiчноi моделi, яка називаеться кругооборотом доходiв i продуктiв. Вказана модель вiдображае реальну ситуацiю, яка склалася в сучасних ринкових економiках захiдних краiн, хоча i з деякими припущеннями. Зокрема припускаеться, що всi ресурси, необхiднi фiрмам для пiдтримання iх дiяльностi, як i самi фiрми, повнiстю знаходяться в приватнiй власностi сiмейних господарств.

Залежно вiд форми грошей, в якiй вiдбуваеться грошовий оборот, вiн подiляеться на безготiвковий i готiвковий. Переважну частину його в краiнах з розвинутою ринковою економiкою становить безготiвковий оборот. Вiн здiйснюеться шляхом оплати покупок i боргiв перерахуванням грошових сум по рахунках, що вiдкритi учасниками грошового обороту в банках, без використання грошей у готiвковiй формi. Переважання цiеi частини грошового обороту зумовлено, насамперед, дешевизною використання безготiвкових грошей, а отже, вигiднiстю таких розрахункiв для економiчних суб’ектiв.

Готiвковий оборот здiйснюеться через оплату покупок i боргових зобов’язань законними платiжними засобами - банкiвський чи козначейськими бiлетами та розмiнною монетою. Вiн обслуговуе переважно вiдносини, пов’язанi зi сферою особистого споживання. Це зумовлено головним чином тим, що тут розмiр грошового платежу в середньому менший, а потреба в негайному iх здiйсненнi значно вища, нiж в iнших сферах грошового обороту. Тому платежi готiвкою в даному випадку вигiднiшi i зручнiшi, нiж через банки.Проте в мiру розвитку банкiвськоi справи, впровадження в неi комп’ютерноi технiки, проникнення кредитних вiдносин i в сферу особистого споживання ця перевага готiвкових розрахункiв зникае. Сфера iх використання поступово звужуеться. Особливо великих успiхiв щодо безготiвкових розрахункiв досягли краiни з розвинутою ринковою економiкою.

Як зазначалося вище, грошовий обiг, хоч i пов’язаний з грошовим оборотом, мае свою специфiчну лiнiю руху i вiдрiзняються вiд останнього. Якщо оборот грошей вiдбуваеться по колу i передбачае повернення iх до вихiдного пункту, то грошовий обiг здiйснюеться з постiйним вiддаленням грошей вiд пункту, з якого вони почали свiй рух. Грошовий обiг мае внутрiшнiй зв’язок з грошовим оборотом, е його складовим елементом, оскiльки проста передача вартостi мiж суб’ектами процесу вiдтворення е внутрiшнiм моментом цього процесу.

Тiсне переплiтiння лiнii руху грошей як грошей i грошей як капiталу нерiдко призводить до ототожнення грошового обiгу з грошовим оборотом або до чисто механiчного iх розрiзнення, коли грошовий обiг трактуеться як певна частина грошового обороту. Зокрема, в економiчнiй теорii i на практицi грошовим обiгом часто називають рух грошей у готiвковiй формi в зв’язку з реалiзацiею товарiв, оплатою послуг i здiйсненням рiзних платежiв.

В обiгу грошi функцiонують реально, як наявна цiннiсть, i тому повиннi виступати в певнiй формi, яка забезпечувала б iм необхiдну довiру з боку суб’ектiв ринку та необхiднi зручностi i вигоди останнiм. Грошам повиннi бути притаманнi наступнi властивостi:

• Як засiб обiгу, грошi мають бути зручними для транспортування та обмiну.

• Грошi мають бути легкоподiльними. Подiльнiсть грошей досить ефективно забезпечуе система паперових ( або паперових та металевих ) грошових знакiв рiзного номiналу.

• Для довгочасного користування грошi мають бути досить мiцними фiзично, довговiчними.

• Рiзнi грошовi одиницi мають бути однорiдними i не втрачати своiх властивостей у процесi обiгу. Так, шкурки соболя в процесi обiгу витиралися, i якiсть хутра на рiзних шкурках iстотно рiзнилася, тобто вони ставали неоднорiдними. Навiть вживання золотих та срiбних монет не гарантувало однорiдностi, бо монети стиралися, i той, хто iх отримував, щоразу мусив шукати засоби перевiрки вмiсту цiнних металiв у монетi.

• Грошi мають бути такими, що легко i швидко iдентифiкуються кожним, хто iх використовуе. Грошi мають бути зробленi таким чином, щоб, не вдивляючись пильно в малюнок та написи, кожна людина, незалежно вiд ii зоровоi пам’ятi та розумових здiбностей, могла б одразу вiдрiзати валюту своеi краiни вiд iншоi, купюри рiзних номiналiв мiж собою.

• Загальновизнанiсть - е необхiдною рисою грошей. У першi роки радянськоi влади в краiнi було випущено велику кiлькiсть рiзних типiв грошей вiдповiдно рiзними угрупованнями, що вважали себе на той час урадом. Але населення прагнуло уникати використання таких грошей, бо iм бракувало загальновизнаностi, а отже iх купiвельна спроможнiсть була досить низькою.

• Ще одна риса грошей, яку варто зазначити, - це стабiльнiсть купiвельноi спроможностi грошей. У сучаснiй Украiнi це зрозумiло кожному, бо мати в 1990 - 1994 рр. на руках або на рахунку в банку долари, марки чи фунти стерлiнгiв було, на жаль, набагато надiйнiше, нi украiнськi карбованцi.

За останнi роки в економiцi i банкiвськiй системi нашоi краiни вiдбулися радикальнi змiни, обумовленi досягненням Украiною полiтичноi та економiчноi незалежностi i переходом до розбудови соцiально орiентованоi ринковоi економiки, що характеризуються, зокрема:

• формуванням дворiвневоi банкiвськоi системи;

• створенням власноi грошовоi системи;

• проведенням грошовоi реформи iз впровадженням у готiвковий обiг нацiональноi грошовоi одиницi - гривнi.

• конституцiйним визначенням основноi функцii Нацiонального банку Украiни - забезпечення стабiльностi нацiональноi грошовоi одиницi;

• подоланням гiперiнфляцiйних процесiв в економiцi краiни i досягненням фiнансовоi стабiлiзацii на основi виваженого застосування механiзмiв монетарноi полiтики.

Функцiонування в нових умовах нацiональноi грошовоi системи, створення якоi було забезпечено з уведенням украiнського карбованця, вимагае вдосконалення органiзацii готiвкового обiгу ( як складовоi частини загальноi платiжноi системи краiни ) з приведенням його у вiдповiднiсть до потреб ринковоi економiки.

1.2. Необхідність та методи регулювання готівкового обігу.

Готiвка традицiйно посiдае важливе мiсце в платiжнiй системi краiни i вiдiграе значну роль у забезпеченнi здiйснення населенням готiвкових платежiв для обслуговування своiх потреб.

Переважна частина населення використовуе готiвку як основний засiб платежу. При цьому слiд враховувати, що рiвень грошових доходiв населення невисокий, характер виплат е нерегулярним, а середня вартiсть закупок у торгiвлi - незначною. За цих умов практично повнiстю зупинилося зростання безготiвкових перерахувань заробiтноi плати та доходiв за здану сiльгосппродукцiю на рахунки громадян за вкладами. В умовах кризового стану економiки, гiперiнфляцii, в Украiнi високими темпами збiльшуеться грошова маса i в тому числi ii готiвково-грошовий компонент. Його доля складае 50% всiеi грошовоi маси, що значно вище, нiж в краiнах з розвинутою економiкою. Так в США на частку готiвкових грошей приходиться десь 6% всiеi грошовоi маси, в Великобританii - 7%, в Iталii - 5%.

Обiг безготiвкових грошей мае цiлий ряд переваг щодо готiвково-грошового обiгу. Обiг готiвкових грошей е бiльш дорогим, що пов’язано з високими витратами для iх виготовлення, перевезення, зберiгання. Безготiвковi розрахунки через банкiвську систему при умовi ii стабiльного та високого рiвня технiчного оснащення дуже прискорюе платiжний обiг. Але, треба вiдмiтити, що готiвковi грошi, якi накопичують суб’екти економiчного обiгу, недивлючись на iх абсолютну лiквiднiсть, не приносять iх володарям доходу.

Розвиток банкiвськоi системи та ринку цiнних паперiв стимулюе капiталiзацiю грошових накопичень шляхом розмiщення iх на банкiвських вкладах або iнвестування в цiннi папери. З точки зору державних iнтересiв готiвково-грошовi розрахунки створюють труднощi при здiйсненнi контролю за грошовим обiгом, надають можливiсть юридичним та фiзичним особам приховувати вiд податкових служб дiйснi доходи i таким чином ухилятися вiд податкiв. Крiм того, вони надають можливiсть ухилятися вiд державного контролю за законнiстю бiзнесу. Тому в багатьох краiнах свiту застосованi законодавчi акти, якi обмежують готiвково-грошовi розрахунки та складають особливу систему контролю за iх здiйсненням. Наприклад, законодавство США передбачуе, що при отриманнi платежу готiвкою в сумi 10 000 долларiв отримувач повинен надати звiт в службу внутрiшнiх доходiв ( налогове управлiння з правом рослiдування фiнансових порушень IRS), створену при Мiнiстерствi фiнансiв США. В звiтi необхiдно вказати призвiще, адрес та iндитифiкацiйний номер особи, у якоi були отриманi грошi. Звiт повинен бути наданий не пiзнiше нiж через п’ятнадцать дiб пiсля отримання готiвки. Iнформацiя з цих звiтiв використовуеться для аналiзу руху грошей по каналам обiгу та розслiдування по справах «вiдмивання» коштiв та оподаткування.

В краiнах з розвинутою економiкою в останнi роки спостерiгаеться подальший розвиток сфери готiвково-грошового обiгу, що пов’язано з успiшним розвитком електронноi системи платежiв. Ця система включае в себе рiзноманiтнi банкiвськi операцii, якi здiйснюються з використанням банкiвських автоматiв - касирiв, безготiвковi платежi в сферi торгiвлi, банкiвське обслуговування на дому, грошовi перекази крiзь автоматичнi розрахунковi палати.

Економiку ж Украiни та iнших постсоцiалiстичних краiн характеризуе висока питома вага готiвки у загальнiй грошовiй масi ( близько 50%, порiвняно з початком 1992 року вона зросла майже у 3,5 раза). Створення ринкового середовища в краiнi та вiдповiдно рiзьке збiльшення чисельностi суб’ектiв господарювання, особливо у сферi торгiвлi та платних послуг, а також економiчна криза, загострення iнфляцiйних процесiв в 1992 - 1995 роках i знецiнення заощаджень населення, що викликало певну недовiру до банкiвськоi системи i безготiвкових платежiв, зумовили збiльшення готiвкових розрахункiв суб’ектiв господарювання мiж собою та населенням i вiдповiдно - зростання потреби в готiвцi.

Питома вага безготiвкових перерахувань на вклади у загальнiй сумi грошових доходiв населення знизилася порiвняно iз 80-ми роками у 2-2,5 раза. Обсяги розрахункiв чеками за товари i послуги у загальному офiцiйному обсязi товарообiгу становлять лише 0,2%. Iснуюча економiчна система не стимулюе залучення готiвки у банкiвську систему та зберiгання заощаджень населення на вкладах. Незважаючи на здiйсненi останнiм часом деякi заходи з органiзацiйного, технiчного i нормативного вдосконалення окремих операцiй з готiвкою, вiдсутнiсть цiлiсноi концептуальноi бази подальшого розвитку готiвкового обiгу та комплексноi скоординованоi програми стратегiчних i поточних заходiв щодо його вдосконалення негативно позначаеться на загальнiй ситуацii з веденням операцiй з готiвкою як у банкiвських установах, так i у позабанкiвськiй сферi. В результатi цього зростають витрати банкiвськоi системи на обслуговування обiгу готiвки, гальмуеться впровадження нових ефективних технологiй та сучасного устаткування, значною залишаеться питома вага ручноi працi при виконаннi робiт з готiвкою ( особливо при касовому обслуговуваннi клiентiв ), не зменшуеться кiлькiсть обслуговуючого персоналу i контролерiв, залишаються практично незмiнними в нових умовах роботи структура i функцii служби iнкасацii i Центрального сховища, комплексно не вирiшуються питання запровадження нових технологiй у сферах готiвкових i безготiвкових розрахункiв, недосконалою е система органiзацii в краiнi роботи з виявлення та боротьби з фальшивомонетцтвом тощо. Цими проблемами i обумовлюеться актуальнiсть Концепцii органiзацii готiвкового обiгу.

Концепцiя органiзацii готiвкового обiгу в Украiнi будується на таких основних принципах:

1. Повне i своечасне забезпечення потреб економiки у готiвцi.

2. Постiйне зменшення питомоi ваги готiвки у загальному обсязi грошовоi маси i оптимiзацiя готiвкового обiгу шляхом прискорення впровадження безготiвкових форм розрахункiв, платежiв та стимулювання скорочення використання готiвки.

3. Запровадження прогресивних технологiй та сучасного обладнення на всiх операцiях, пов’язаних з обробленням готiвки.

4. Оптимiзацiя витрат на пiдтримку готiвкового обiгу та чисельностi обслуговуючого персоналу на операцiях з готiвкою.

5. Посилення системи безпеки при здiйсненнi готiвкових операцiй та дотримання належного рiвня захищеностi грошових знакiв вiд пiдроблення.

6. Вдосконалення органiзацii та порядку облiку операцiй з готiвкою на всiх етапах руху готiвки.

Пiсля остаточного законодавчого оформлення правових основ функцiонування банкiвськоi системи та статусу Нацiонального банку Украiни головним завданням залишатиметься забезпечення стабiльностi нацiональноi грошовоi одиницi - гривнi. При цьому виключно Нацiональний банк Украiни має право прогнозувати та органiзувати виробництво i випуск банкнот та монет нацiональноi валюти, якi е единим легiтимним i обов’язковим засобом платежу в Украiнi, створювати iх резервнi фонди, встановлювати номiнали, платiжнi ознаки та порядок змiни i утилiзацii пошкоджених банкнот i монет, правила зберiгання, перевезення та iнкасацii готiвки, а також визначати порядок ведення касових операцiй. Нацiональний банк Украiни впливатиме на систему готiвкового обiгу через удосконалення системи управлiння, подальшу лiбералiзацiю готiвкових розрахункiв, механiзм пiдтримання позитивного рiвня процентних ставок, стимулювання на цiй основi залучення та зберiгання грошей в Ощадбанку i комерцiйних банках на розрахункових ( вкладних ) рахунках громадян. Удосконалюватиметься система контролю за органiзацiею готIвкового обiгу в напрямi посилення ролi економiчних важелiв. Поширюватимуться безготiвковi форми розрахункiв за допомогою чекiв та шляхом впровадження нацiональноi системи розрахункiв у споживчому секторi з використанням платiжних карток, що позитивно впливатиме на прискорення грошового обiгу i вiдповiдно - сприятиме стабiлiзацii нацiональноi валюти та оздоровленню економiки в цiлому.

1.3. Аналіз сучасного стану готівкового обігу в Україні.

Аналiз нинiшнього стану з готiвковим обiгом у краiнi на рiзних етапах здiйснення операцiй з готiвкою ( як у банкiвськiй, так i позабанкiвськiй сферах) свiдчить, що за умовм позитивних у цiлому тенденцiй розвитку цiеi сфери ( свiдченням цього, зокрема, е вдале проведення грошовоi реформи ) система управлiння i органiзацii готiвковим обiгом практично в усiх ii ланках потребуе вдосконалення i реформування вiдповiдно змiн в економiцi, що сталися останнiм часом. В умовах переходу економiки на ринковi засади iснуюча система управлiння готiвковим обiгом залишаеться в цiлому централiзованою i адмiнистративною. Зокрема, складання i доведення прогнозiв касових оборотiв ( починаючи вiд суб’єктів господарювання i закiнчуючи Нацiональним банком Украiни ) е трудомiстким i тривалим процесом, кiлькiсть показникiв та розрахункiв до них, що розробляються i доводяться, досить значнi, недостатньо аналiзуеться стан та динамiка показникiв готiвкового обiгу в регiонах в ув’язцi з економiчною ситуацiею, що складаеться в них. Бiльшої чiткостi вимагае взаемодiя з Банкнотно - монетним двором при видачi йому замовлень на виробництво грошових знакiв на основi вiдповiдних прогнозних розрахункiв.

Дiюча централiзована система управлiння готiвковим обiгом та ii облiку е регресивною, оскiльки вона гальмуе природний розвиток дiяльностi банкiвськоi системи. Управлiння готiвковим обiгом в регiонах здiйснюеться за емiсiйними дозволами Нацiонального банку Украiни на пiдставi поданих вiдповiдних заявок. Регiональнi управлiння Нацiонального банку Украiни не мають права самостiйно розпоряджатися готiвкою, яка знаходиться в iхнiх сховищах. Система облiку готiвки в резервних фондах побудована на основi дублювання операцiй у регiональних управлiннях Нацiонального банку Украiни i Департаментi готiвково-грошового обiгу Нацiонального банку Украiни. Облiк випуску готiвки в обiг та ii вилучення з обiгу здiйснюеться централiзовано Департаментом готiвково-грошового обiгу Нацiонального банку Украiни на пiдставi емiсiйних платежiв, надiсланих регiональними управлiннями системою електронних платежiв через Центральну розрахункову палату.

Окремi недолiки, що мають мiсце в практицi ведення касових операцiй, пояснюються певною мiрою тим, що дiюча Iнструкцiя № 1 «З органiзацii емiсiйно-касовоi роботи в установах банкiв Украiни» не передбачае розмежування функцiй регiональних управлiнь Нацiонального банку Украiни та комерцiйних банкiв, а також единого порядку виконання комерцiйними банками операцiй iз зберiгання цiнностей у депозитних сховищах i операцiй з приймання комунальних платежiв вiд населення тощо. Дiючий порядок пiдкрiплення операцiйних кас установ банкiв з операцiйних кас iнших банкiв, якi мають ii в надлишку, не гарантують повноти вкладення грошей в упаковку та якiсть готiвки. Залишаеться високим рiвень ручноi працi в процесi перерахування готiвки, сортування ii на придатну i зношену, визначення справжностi купюр, формування банкнот у корiнцi та пачки, а також упаковки розмiнноi монети ( механiзованi лише окремi операцii оброблення готiвки ), що не дае можливостi швидко обробити зростаючi обсяги готiвки i не гарантуе високоi якостi оброблення. Методи пакування, зберiгання i перемiщення готiвки не вiдповiдають сучасним вимогам. Комерцiйнi банки недостатньо ретельно проводять роботу з вiдсортування зношених банкнот через вiдсутнiсть единих параметрiв зношеностi банкнот та реальних стимулiв для проведення такоi роботи.

До цього часу в краiнi не створено дiйовоi мiжвiдомчоi системи виявлення фальшивих грошових знакiв, проведення iх експертизи, зберiгання та утилiзацii. Дiюча система iнкасацii та перевезення готiвки у поеднаннi iз законодавчою невирiшеннiстю питання озброення вогнепальною нарiзною зброею пiдроздiлiв iнкасацii, якi створюються у структурах комерцiйних банкiв та iх фiлiях для виконання функцiй проведення iнкасацii виручки пiдприемств, установ i органiзацiй усiх форм власностi ( що тим самим гальмуе передання такого права комерцiйним банкам i iх фiлiям ), не забезпечуе вивiльнення регiональних управлiнь Нацiонального банку Украiни вiд здiйснення невластивих iм функцiй збирання виручки вiд суб’ектiв господарювання i вiдповiдно - прискорення лiквiдацii неприбуткових дiльниць служби iнкасацii Нацiонального банку Украiни.

Вкрай негативним фактом у справi полiпшення органiзацii здiйснення операцiй з готiвкою е вiдсутнiсть комплексного пiдходу до проблеми оброблення готiвки, починаючи вiд ii виробництва i випуску в обiг до оброблення готiвки в Нацiональному банку Украiни i комерцiйних банках та у позабанкiвськiй сферi, що спричиняе пiдвищення витрат на виробництво грошей та пiдтримку iх обiгу, збiльшення обслуговуючого персоналу, пов’язаного з обробленням готiвки, зменьшення швидкостi обiгу грошей, зниження рiвня захисту грошових знакiв вiд пiдроблення, посилення вiрогiдностi здiйснення зловживань з боку обслуговуючого персоналу, звуження можливостей банку щодо надання клiентам рiзноманiтних послуг тощо. До цього часу пiдходи до впровадження технiчних засобiв для автоматизацii операцiй з готiвкою були спрямованi, в основному, на замiну окремих ручних операцiй з оброблення готiвки на тi ж операцii, але за допомогою вiдповiдних технiчних засобiв, що фактично розривае технологiчний процес, робить зусилля щодо автоматизацii неефективними та збiльшуе собiвартiсть оброблення готiвки. Нечiткiсть нормативних документiв ускладнюе впровадження сучасних технiчних засобiв для обандеролення корiнцiв i пакування пачок, а також сортування банкнот iз вилученням з обiгу зношених грошових знакiв та iх утилiзацiю.

Незалежна Украiна починала свiй шлях у свiт, не маючи анi власноi монетарноi полiтики, анi банкiвськоi системи, не знаючи протягом 60 рокiв нормальних економiчних вiдносин. Починали з мiнусовоi позначки. Саме тому 1992 та 1993 рокi i неповний 1994-й у грошовому аспектi пройшли пiд гаслом « захисту вiтчизняного товаровиробника». Вважалося за конче необхiдне допомогти йому пiльговими, практично необмежними кредитами, аби вiн зберiг виробництво, i на цiй основi Украiна нiбито змогла б iнтегруватися в свiтове економiчне спiвтовариство. Така помилка надзвичайно дорого коштувала Украiнi - протягом названих рокiв зростали споживчi цiни, усе бiльше знижувався життевий рiвень людей, а товаровиробники, хоч i отримували практично безоплатнi кредити, все ж скорочували обсяги виробництва. Карбованець майже повнiстю втратив двi найважливiшi функцii грошей: бути мiрою вартостi та накопичення додатковоi вартостi. 1992 - 1993 роки характеризуються пануванням гiперiнфляцii, зниження якоi до бiльш - меньш прийнятого рiвня почалося з II кварталу 1996 року. На перше мiсце були поставленi завдання державного сектора економiки. Тим часом ринкову трансформацiю економiки було вiдкинуто на другий план. Така змiна стратегii перехiдного перiоду подавалася як особливий украiнський шлях переходу до ринковоi економiки. Для досягнення зазначених вище цiлей застосовувалися методи з арсеналу командно-адмiнiстративноi економiки - дефiцитне фiнансування, пiльгове кредитування, централiзований розподiл фiнансових коштiв, пряме втручання у цiноутворення, у кредитний процес тощо.

При цьому часом головну причину падiння вiтчизняного виробництва, зростання неплатежiв та заборгованостi щодо заробiтньоi плати, соцiальних виплат, недостатнього попиту на товари та послуги вбачають у дефiцитi грошовоi маси.

Розглянемо основнi показники, що характеризують динамiку наявної грошовоi маси за 1992 по 1997 роки (таблиця 1 ).

Таблиця 1. Динаміка наявної грошової маси в обігу України та її розміщення ( на кінець періоду, млн.грн.)*

Показники	1992	1993	1994	1995	1996	1997
Наявна грошова маса в обігу Готівка: Гроші поза банками	5	128	793	2623	4041	6132
Кошти на розрахункових і поточних рахунках у національній валюті Грошова маса (М1)	16 21	206 334	1067 1860	2059 4682	2275 6315	2918 9050
Строкові депозити та інші кошти Грошова маса (М2)	4 25	148 482	1356 3216	2164 6846	2708 9023	3398 12448
Кошти клієнтів за трастовими операціями банків Грошова маса (М3)	------ ------	------ ------	------ ------	84 6390	341 9364	93 12541
Розміщення грошової маси У підприємств та організацій У тому числі: Строкові депозити Депозити до запитання Інші кошти	15 2 13 -------	223 40 183 -----	1173 207 966 ------	2117 327 1789 ------	2257 322 1868 67	2946 522 2309 115
У домашніх господарствах З них заощадження У тому числі: Строкові депозити Депозити до запитання	8 3 1 2	159 31 8 23	1021 228 127 101	3153 529 260 269	5049 1008 601 407	7830 1698 1088 609
Валютні заощадження	2	99	1021	1577

	1718	1672
Кошти клієнтів за трастовими операціями банків Юридичних осіб Фізичних осіб	-------- -------- --------	------ ------ ------	------- ------- -------	84 83 0,6	341 337 4	93 85 8,3
Довідково Грошова база	6	269	1523	3538	4882	7058

Як видно з наведених даних, загальна грошова база постiйно зростала i за шiсть рокiв зросла з 6 млн.грн. до 7058 млн.грн. З таблиці один видно, що грошова маса в обігу постійно зростає ( наприклад, грошова маса з 1992 р. до 1993 зросла в 12,9 рази, а з 1993 до 1994 у 5,2 рази, з 1994 до 1995 в 1,9 рази, а з 1995 до 1996 в 1,1 рази, з 1996 до 1997 1,3 рази), тобто ми бачимо, що грошова маса зростає нерівномірно. Заради об’ективностi пiдiйдемо до оцiнки вказаноi тенденцii з двох позицiй:

• iз позицii довгострокових макроекономiчних процесiв;

• iз позицii короткострокового стану монетарноi ситуацii.

З довгострокових позицiй таке iстотне збільшення наявності грошової маси в обігу за шiсть рокiв е негативним явищем, оскiльки означае, на мою думку, знецінення грошової одиниці. Очевидними причинами цього були:

1. широка натуралiзацiя (бартерiзацiя ) економiчних зв’зкiв;

2. значна доларизацiя економiчного обороту;

3. невпинне прискорення обiгу грошей.

За оцiнками окремих експертiв, обсяг натурального та доларизованого товарообороту, включаючи тiньовий, зрiс за 1991 - 1995 роки бiльш як удвое i досяг 80% загального його обсягу. Швидкiсть обiгу грошей за шiсть рокiв зросла бiльш нiж у 5 разiв.

Чи можна було взагалi ( зберiгаючи високi темпи зростання грошовоi маси чи навiть нарощуючи iх, тобто продовжуючи ту ж iнфляцiйну полiтику, що i в 1991 - 1993 рр. ) уникнути підвищення рівня інфляції. Закономiрностi розвитку iнфляцiйного процесу дають усi пiдстави стверджувати, що цю тенденцiю, пiсля виходу iнфляцii на гiпервисокий рiвень, не можна було зупинити подальшим нарощуванням грошовоi маси. Критичний момент у розвитку iнфляцiйного процесу в Украiнi був, ймовiрно, у 1992 роцi, а можливо й ранiше. Можна зробити висновок, що рiзким збiльшенням темпiв емiсii i маси грошей в обiгу пiдвищити рiвень стабілізації економіки не можливо. Неминучим наслiдком такоi полiтики в сучасних умовах буде нова iнфляцiйна хвиля i подальше зниження рiвня стабілізації грошової одиниці.

Тепер розглянемо графік 1, де ми можемо побачити як змінювався агрегат М3 ( загальна грошова маса) на протязі 5 років.

* Таблиця складена на підставі даних «Бюлетня 12\1997»

Графік 1.**

На цьому графіку ми бачимо, що зростання та падіння показників інфляції та грошової маси дуже різкі. У лютому 1993 рівень інфляції піднявся на 74 % , а вжев березні цього року він впав до 24%, також виликий скачок відбувся в 1994 році ( у серпні 1994 року відсоток складав 2%, а вже листопаді – 74% ), далі коливання рівня інфляції відбувається помірно. Аналізуючи ці дані, можна зробити висновок, що такі коливання можуть бути пов’язані з нестабільністю економіки та неспроможністю Уряду подолати кризу. Тільки в кінці 1995 по 1997 рік спостерігається повільне коливання інфляції. Це може бути наслідком, хоча б невеликої, стабілізації економіки та грошової одиниці.

Як i будь-який обiг, грошовий, а звiсно i готiвковий обiг в Украiнi має своi особливостi структури. Згiдно з пiдходами, прийнятими в макроекономiчних теорiях, грошова маса розглядаеться як едина iнтегральна величина готiвкового i безготiвкового компонентiв.

**Графік складений на підставі даних «Бюлетня 12\1997»

Однак в умовах переходу до ринкової економiки в силу неоднакового впливу на економiчний процес та його iнтенсивнiсть, безумовно, необхiдний диференцiйований пiдхiд до оцiнки компонентiв грошовоi маси та перспектив iх розвитку.Тривала iнфляцiя призвела до рiзкого зростання маси грошей в обiгу. Лише за 1995 рiк обсяг останньоi збiльшився у 3.3 раза, в 1.2 раза перевищивши очiкуванi за цей перiод темпи iнфляцii. Протягом 1995 року з кас банкiв було видано у 4.5 раза бiльше готiвки, нiж у 1994 роцi. Сьогоднi в обiгу засилля готiвки, але 90 вiдсоткiв її - поза кас банкiв.

В останнi роки у зв’язку підвищенням рівня iнфляцii постiйно збільшується наявність готiвки в загальній грошовій масі. Iз 1995 року по 1997 рiк процент відношення готівки до грошової маси зріс з 37,8 до 48,9 відсотків (графік 2).

Посилення iнфляцiйних процесiв, падiння виробництва, погiршення становища на споживчому ринку призвело до зростання обсягу готiвки поза касами бакiв. За розрахунками, iз загальноi суми готiвки, що перебувае в обiгу лише 10-12 вiдсоткiв проходить через каси банків. Решта ( тобто близько 90 вiдсоткiв ) знаходяться на руках в населення, включаючи орендаторiв та iнших приватних пiдприемцiв. Нестабiльнiсть економiчноi i законодавчоi бази,викока iнфляцiя призвели до деформацii структури всього народногосподарського комплексу краiни iз високим ступенем тiньовоi економiки ( тобто офiцiйно не зареестрованого створення вартостi ). У рiзних варiантах нижня межа тiньовоi економiки в офiцiйному ВВП за 1995 рiк становила 55 вiдсоткiв. У цоьму випадку нижня межа пов’язаного з цим недоодерження податкiв становить 12 вiдсоткiв ВВП. Отже виходить, що iнтеграцii половини тiньовоi економiки в офiцiйну, легальну ( а вiдтак, одержаних вiд неi податкiв ) вистачило б , щоб повнiстю покрити дефiцит бюджету i таким чином досягти стабiлiзацii. Але невирiшенiсть зазначених вище питань породжуе проблему готiвки.

Не зважаючи на те,що пiд час грошовоi реформи до банкiвськоi системи надiйшло дуже багато грошей з тiньового секттору, сьогоднi бiльш нiж 4.8 мiльярди гривень працюе поза банкiвською системою, вони також можуть бути ресурсом для вiдтворення економiчного потенцiалу. I, на жаль, якщо на кiнець 1996 року рiвень готiвкового обiгу становив 43.2 вiдсотки, то в середенi1997 року рiвень грошовоi готiвковоi маси знову становив 45 вiдсоткiв, тобто як в середенi 1996 року.Тому можна стверджувати, що біля половини гошового обiгу в Украiнi обслуговується готівкою.

Графік 2.***

Але, попри всi негативнi явища,що iх спричиняе готiвка, вона становить собою також додаткове джерело надходження грошових коштiв державі за рахунок сеньоражу*. Цей термiн мае довгу iсторiю, витоки якоi знаходяться в середньовiччi. В той час золотi та срiбнi монети були головним видом грошей.

_______________________________________________________________

* Сеньораж - прибуток казначейства вiд карбування грошей

Тодi будь-який громодянин мiг принести вiдповiдну кiлькiсть срiбла або золота - чи то зливки, пiдсвiчники або будь-якi iншi вироби - до королiвського казначейства, попросити переплавити його та вiдкарбувати монету, видiливши казначейству деяку частку у виглядi збору за цю процедуру.

14 листопада 1991 року Постановою Президii Верховноi Ради Ураiни “Про нацiональну валюту Украiни” було визначено, що Украiна матиме своi виробничi потужностi для виготовлення банкнот. I сьогоднi вже можна констатувати вiдрадний факт: створено вiтчизняну базу iз виготовлення нацiональної валюти. 22 березня 1994 року вiдбулося вiдкриття Банкнотноi фабрики Нацiонального банку Украiни. У свiтi з’явилося 68 пiдприемсто з виготовлення паперових грошей.Фабрикою ХХI столiття назвали ii фахiвцi з Польщi.I це справдi так. Найсучаснiше обладнання та новiтнi технологii,якими володiе Банкнотна фабрика, створенi за допомогою 77 iноземних фiрм з 11 краiн свiту. Вiдтепер усi украiнськi банкноти виготовляються лише на банкнотнiй фабрицi, це зекономило нашiй державi понад 10 мiльонiв доларiв ( на 1996 рiк ). Нинi потужностi фабрики дають змогу не лише виготовляти банкноти, але й випускати рiзноманiтнi види цiнних паперiв, на якi в Украiнi останнiм часом зростае попит.

Iз 2 вересня 1996 року в рамках проведення грошовоi реформи в Украiнi впроваджено в обiг банкноти нацiональну валюту - гривню. Введено в обiг банкноти номiнальною вартiстю 1( два дизайни), 2,5,10,20,50,100 гривень та монети номiнальною вартiстю 1,2,5,10,25,50 копiйок. Одна гривня дорiвнюе 100 копiйкам. Розмiннi монети Нацiонального банку Украiни номiнальною вартiстю 1,2,5 копiйок виготовленi з металу бiлого кольору, номiнальною вартiстю 10,25,50 копiйок - iз металу жовтого кольору.

Зважаючи на великий обсяг готiвки в обiгу гостро постае питання боротьби з пiдробками.Одним з найбiльш ефективних засобiв е iнформування населення, а також касових працiвникiв щодо головних ознак справжностi нових грошей ( данi ознаки будуть наведенi в роздiлi 2).

Всi ми, прихильники використання готiвки, визнаемо ii властивостi безпосередньостi, швидкостi та, насамперед, анонiмностi. Громадськостi iнстинктивно подобаеться безпосереднiсть готiвковоi операцii, яка не дозволяе втручатися в платіж технологii або телекомунiкацiйнiй iнфраструктурi, а також приватна суть операцii. ” Зона вiльна вiд технологii” е бiльш поширеною в тих краiнах свiту, де ще не створена вiдповiдна iнфрастрктура. Але розповсюджене використання готiвки залежитьтакож вiд iнших факторiв. Центральний або комерцiйний банк, який вважае витрати на роботу з готiвкою достатньою причиною включити лiчильнiк поведiнки споживачiв,мае визнати владу, яку вона мае над нами. Але витрати е такою справою, якоi уникнути не можна. Традицiйно дизайн банкнот виконувався вiддiлами в емiсiйних органах ( центральних банках). Консультацii по дизайну часто проводяться iзольовао з двома головними клiентами. Представники користувача, включаючи представникiв груп з особливими вимогами, наприклад з послабленим зором,опитуються щодо вiзуальних аспектiв дизайну - неприховуваних елементiв. З недавнiх пiр проводятся консультацii з представниками промисловостi обробки банкнот щодо характеристик машинного зчитування - часто прихованих елементiв. Ключ до створення та утримання впевненостi користувачiв у зонiшньому виглядi готiвки лежить в дизайнi, який вихоплюе дух культури нацii. Також, при виготовленнi банкнот дуже важлива якiсть паперу. Якiсть паперу вiдiграе декiлька ролей в боротьбi з пiдробником. Окрiм очевидних труднощiв у вiдтвореннi вiдчуття бавовняного паперу за допомогою целюлози, iснуе ще одне завдання, встановлене емiсiйним органом, який пiдтримуе високу якiсть грошей в обiгу. Чистi пiдробленi грошi пiдробнику важче збути, нiж значно забруднену готiвку. Сьогоднi хороший дизайн мiстить ширший дiапазон елементiв , включаючи фiксованi та оптично змiннi елементи. Фiксованi елементи, у традицiйнiй тхнологii водяного знаку в ii найбiльш стiйкiй до пiдробки формi, важко виготовити так, як за використання виробничого круглосiтчатого способу.

Роль готiвки надiйно забезпечена на 21 сторiччя за рахунок глибоко укорiненоi поведiнки користувача, а звiдси - попиту. Визнання значноi рентабельностi за рахунок глибоко укорiненоi поведiнки користувача вимагае спiльноi працi всiх учасникiв готiвкового циклу над зниженням витрат на готiвку - вiд виробництва до обробки.

Змiни за останнi роки в банкiвськiй системi Украiни, побудова ii дворiвневоi структури трансформували i функцii банкiв щодо обслуговування ними готiвкового обiгу. Банк першого рiвня – НБУ, як единий емiсiйний центр держави, органiзуе саму систему готiвкового обiгу i забезпечуе необхiдну кiлькiсть та якiсть грошей. Банки другого рiвня - комерцiйнi- працюють з готiвкою як iз необхiдним iм iнструментом для здiйснення функцiй при розрахунково-касовому обслуговуванню клiентiв. Звiсно, з виконанням вiдповiдних правил центрального банку щодо використання цього iнструмента. Хоча банкiвська система зазнала досить суттевих структурних змiн, нормативна база щодо регулювання та управлiння готiвковим обiгом залишилася майже незмiнною iз часiв колишнього Держбанку з його однорiвневою структурою iручними технологiями виконання готiвкових операцiй. Управляти рухом готiвки стае все важче, банки не встигають обробляти величезну масу грошей,тож зрозумiло,що якiсть цiеi роботи,як мовиться,залишае бажати кращого. Iнструкцii, якi регламентують правила обробки готiвки,орiентованi в основному на застарiлi ручнi технологii. Це перешкоджае впровадженню машинних, ефективнiших технологiй, стримуе розробку та випуск вiтчизняноi технiки. У цих умовах значно зросли витрати банкiвської системи на обслуговування готiвкового обiгу. Грошi повиннi бути дорогими,але в зовсiм iншому розумiннi - за своiми внутрiшнiми властивостями. Вони мають стати знаком якостi економiки держави, iндикатором стану ii здоров’я. Ставлення до них мусить вiдображатися крiзь призму цiни суспiльноi працi. Нинi ж важким тягарем стае зовсiм iнша складова цiни грошей, i ця складова - вартicть самого процесу обiгу,тобто собiварстiсть грошей. Iз чого вона складаеться?

Насамперед для банку першого рiвня - це вартiсть друкування паперових та карбування металевих грошей, витрати на зберiгання й транспортування, iнкасацiю, щоденну обробку ( перелiк, сортування, обандеролювання, пакування тощо) величезних обсягiв готiвки, що надходить в обiг i вилучаеться з нього. Дорого коштуе i пiдтримка готiвки в обiгу в належному станi, тобто вилучення зношених банкнот i монет, iх обробка та утилiзацiя. Для банкiв другого рiвня - це забезпечення касового обслуговування своiх клiентiв, а отже,величезнi обсяги робiт iз приймання,зберiгання, рахування, сортування, контролю i пакування гошей. Банк вимушений тримати багато касових працiвникiв. У сферi торгiвлi та послуг ситуацiя майже таж сама: велика кiлькiсть грошей, постiйно змiнюються цiни на товари та послуги. Отже виникае чимало проблем при розрахунках, якi вимагають збiльшення штату касирiв i контролерiв. Значна частка робiт iз готiвкою на всiх рiвнях ii обiгу - це напiвручна праця. Внаслiдок цього грошова маса в обiгу доводиться до крайнього ступеня зношеностi, а це ускладнюе обробку, робить ii дорожчою. Все це i е складовими собiвартостi наших грошей.

Для вирiшення перелiчених проблем в Украiнi розроблена нова концепцiя розвитку системи готiвкового обiгу, яка вiдповiдає реалiям не тiльки сьогодення, але й має i стратегiчну мету- забезпечення обiгу грошовоi одиницi Украiни вiдповiдно до потреб економiки держави з мiнiмальними витратами. Нацiональний банк став головним iнiцiатором у створеннi сучасних технологiй грошового обiгу, координатором усiх дiй щодо вирiшення порушених проблем. Лише НБУ спроможний забезпечити впровадження единоi технiчноi та техноогiчноi полiтики в усiй банкiвськiй системi на основi чiткоi нормативноi та законодавчоi бази щодо всiх аспектiв органiзацii системи готiвкового обiгу в державi, творити умови для комплексного пiдходу у впровадженнi нових технологiй у сферу готiвкових та безготiвкових розрахункiв.

Пiдвищення ефективностi готiвкового обiгу, полiпшення роботи касових пiдроздiлiв банкiв, промислових пiдприемств, торгiвлi та сфери послуг при розрахунках iз юридичними та фiзичними особами можливе лише за наявностi нормативноi та законодавчоi бази, яка вiдповiдае стратегii розвитку системи грошового обiгу, i при використаннi таких основних умов:

1. Цiлеспрямованого переведення багатьох видiв розрахункiв iз готiвкових форм на безготiвковi в грошовому обiгу Украiни. Цей напрямок повинен бути приорiтетним.

2. Комплексноi автоматизацii робiт, пов’язаних з обробкою готiвки на всiх рiвнях ii обiгу, на базi сучасних машинних технологiй.

3. Органiзацii розробки i виробництва сучасного вiчизняного банкiвського обладнання. Без вирiшення цього питання виконання перших двох умов буде набагато дорожчим або й проблематичним.

Невiдкладнi проблеми ринковоi економiки, з одного боку, i розвиток засобiв iнформатики, з другого, зробили необхiдним i можливим перехiд до нових форм розрахункiв в Украiнi. Реалiзацiя цих форм з метою пiдвищення iх ефективностi та зменшення частки готiвки можлива в таких напрямках:

• створення та впровадження нацiональноi системи електронних розрахункiв фiзичних осiб за товари та послуги на основi електронних карток;

• впровадження системи безготiвкових розрахункiв фiзичних осiб ( iз депозитних рахункiв банкiв або черезбухгалтерii за мiсцем роботи) за комунальнi послуги та iншi платежi:

• впровадження прогресивних форм розрахункiв iз фiзичними особами щодо заробiноi плати, пенсiй,стипендiй тощо.

Вирiшення цих проблем можливе за достатнього розвитку елементiв iнфраструктури нацiональноi системи електронних озрахункiв.

Iншим шляхом зменшення потреби в готiвцi, точнiше в ii виробництвi, е пiдвищення якостi та культури ii використання в процесi обiгу. Ця проблема стосуеться всiх аспектiв “життя” готiвки вiд розробки дизайну, виробництва,обiгу в рiзних сферах використання до вилучення та утилiзацii. “Довголiття“ готiвки залежить як вiд якостi ii виготовлення, так i вiд умов використання в обiгу. Крiм того, для пiдтримання ii в обiгу в належному станi необхiднi вiдповiднi правила ставлення до грошей з боку всiх суб’ктiв iх використання. Готiвка мае бути дорогою. Комерцiйнi банки повиннi купувати ii в Нацiональному банку. Вартiсть грошей бачиться диференцiйованою,залежно вiд iхнього стану. Це, з одного боку, збiльшить мотивацiю банкiв, торгiвлi та населення до використання нових платiжних засобiб. З другого- пiдвищить культуру роботи з готiвкою, дасть змогу своечасно вилучати непридатнi банкноти та монети й ефективнiше використовувати банкiвську технiку. За умови реалiзацii все це зменшить загальнi витрати на обслуговування готiвкового обiгу.

Що стосуеться питань автоматизацii готiвкових операцiй, то перш нiж iх cтавити, необхiдно звернути увагу на сам об’ект автоматизацii, тобто на грошi. Проблема автоматизованоi обробки готiвки може бути ефективно вирiшена лише за однiеi умови - вiдповiдностi властивостей банкнот i монет, iх фiзичних параметрiв,ознак справжностi та iнших параметрiв вимогам автоматизованоi обробки. Творення грошей, придатих для машинноi обробки,- не самоцiль автоматизацii, а необхiднiсть. I в першу чергу - з точки зору захисту вiд пiдробок.. Готiвка, яка знаходиться в обiгу, повинна мiстити (з огляду на безпеку розрахункiв) прихованi ознаки, якi можна було б виявляти машинним способом, прихованi ознаки, придатнi для iх iдентифiкацii шляхом здiйснення спецiальних експертних оцiнок, вiзуалiзованi ознаки, якi важко пiдробити сучасними засобами, але якi можна виявити без застосування технiчних засобiв у мiсцях масового використання готiвки. Останнi повиннi бути доведенi до вiдома населення через засоби масовоi iнформацii. Щоб не доводилося витрачати час i кошти на виявлення в обiгу фальшивих грошей, необхiдно створити максимальнi перешкоди для iх проникнення в цю сферу.

Сьогоднi вже очевидно, що впровадження сучасних технологiй потребуе цiлого арсеналу технiчних засобiв та експлуатацiйних матерiалiв, бiльшiсть iз яких вУкраiнi не виготовляеться. Це перш за все банкомати, касовi автомати та касовi термiнали, високотехнологiчнi та багатофункцiональнi системи для перерахування, сортування, контролю, пакування, прийому та видачi грошей; засоби зв’язку; обладнання для системи електронних розрахункiв ( пластиковi картки, картридери, обладнення для системи безпеки тощо). У даний час НБУпроводяться роботи щодо можливостей органiзацii спiльного iз закордонними iнвесторами виробництва в Украiнi сучасних технiчних засобiв. З деяких питань вже проведено попереднi переговори з провiдними iноземними фiрмами- виробниками( De La Rue , Gisecke&Dewrient, CSI та iншими ),а також iз вiтчизняними розробниками та виробниками ( ВО “ Завод “Арсенал”, завод ”Лiчмаш” мiста Лубни, науково-виробнича фiрма “Iнтеркомплекс” м.Киiв, ВО з-д iм.Корольова тощо). Результати цих переговорiв свiдчать,що на сьогоднi вже е напрацювання та конкретнi пропозицii щодо розгортання робiт в означених напрямах. Вiтчизнянi пiдприемства випускають ряд технiчних засобiв для роботи з готiвкою (перерахування,пакування, обандеролювання, контрольпаперових грошей) та ведуться розробки сучаснiших машин. Але ж, сьогоднi в Украiнi повнiстю вiдсутне виробництво i навiть розробки машин для сортування паперових грошей (вилучення зношених та непридатнихдля подальшого обiгу). Для пiдтримки готiвки в обiгу в належному станi необхiдно приймати рiшення про обов’язкове якiсне сортування грошей в банках, без якого неможливе оптимальне вирiшення проблеми автоматизацii роботи з готiвкою на рiзних ланках обiгу.

Слiд зазначити: прагнення досягти такоi мети може залишитися лише прагненням, якщо не зрозумiти, що за ним стоiть. Насамперед,це дуже важке завдання як iз точки зору обсягiвроботи,так i iхньоi вартостi. Досягти успiху при вирiшеннi цих проблем можна тiльки спiльними зусиллями всiеi банкiвськоi системи, скоординованоi у своiх дiях та iз зулученням до цiеi справи як вiтчизняних , так i iноземних розробникiв та виробникiв. Враховуючи,що вирiшення цих проблем потягне немалi початковi витрати, можна зменшити iх, створивши, наприклад, мiжбанкiвський фонд сприяння розвитку в Украiнi банкiвського обладнання та сучасних технологiй. На сьогоднi вкрай необхiдна всiляка пiдтримка банками тих украiнських виробникiв, якi незважаючи на дуже скрутне фiнансове становище, все-таки виготовляють i пропонують необхiдне обладнання.

Успiшне вирiшення цих проблем дасть змогу:

• впровадити сучаснi машиннi та iнформацiйнi технологii у сферу грошового обiгу;

• сприяти повнiй автоматизацii касових операцiй:

• зменшити витрати на пiдтримку готiвкового обiгу;

• пiдвищити швидкiсть обiгу грошей;

• посилити мiру захисту iнтересiв банку та iхнiх клiентiв вiд зловживань;

• зменшити штат касирiв таоперацiй iз готiвкою;

• пiдвищити швидкiсть та якiсть обслуговування в банках, на пiдприемствах торгiвлi та побуту;

• створити додатковi робочi мiсця у сферi виробництва банкiвського обладнання;

• сприяти стабiлiзацii курсу нацiональноi валюти.

РОЗДIЛ ДРУГИЙ

“Аналіз діючої організіції готівкового обігу на рівні Національного банку України”.

1. Організація виробництва і випуску грошей.

1.1. Прогнозування грошової емісії та потреби в готівці.

Центральний банк посiдае перший рiвень у банкiвськiй системi i покликаний регулювати ii дiяльнiсть у межах прав та повноважень, наданих йому законом. Тому вiн несе вiдповiдальнiсть перед суспiльством за функцiонування банкiвськоi системи в цiлому.

Пiсля остоточного оформлення правових основ функцiнування банкiвськоi системи та статусу Нацiонального банку Украiни головним завданням залишатиметься забезпечення стабiльностi нацiональноi грошової одиницi краiни - гривнi. При цьому виключно Нацiональний банк Украiни матиме право прогнозувати та органiзувати виробництво й випуск в обiгу банкнот i монет нацiональної валюти, якi е единим легiтимним та обов’язковим засобом платежу в Украiнї , створювати їх резервнi фонди, встановлювати номiнали, платiжнi ознаки та порядок замiни й утилiзацiї пошкоджених банкнот i монет, правила зберiгання , перевезення та iнкасацii готiвки, а також визначати порядок ведення касових операцiй. Нацiональний банк Украiни впливатиме на систему готiвкового обiгу через удосканалення системи управлiння, подальшу лiбералiзацiю готiвкових розрахункiв, механiзм пiдтримання позитивного рiвня процентних ставок, стимулювання на цiй основi залучення та зберiгання грошей в Ощадбанку i комерцiйних банках на розрахункових (вкладних) рахунках громадян. Удосконалюватиметься система контролю за органiзацiєю готiвкового обiгу в напрямi посилення ролi економiчних важелiв. Поширюватимуться безготiвковi форми розрахункiв за допомогою чекiв та шляхом впровадження нацiональноi системи розрахункiв у споживчому секторi з використанням платiжних карток. Це позитивно впливатиме на прискорення грошового обiгу i вiдповiдно сприятиме стабiлiзацii нацiональної валюти та оздоровленню економiки в цiлому.

Аналiз нинiшнього стану готiвкового обiгу в країні на рiзних етапах здiйснення операцiй iз готiвкою (як у банкiвськiй, та позабанкiвськiй сферах) свiдчить, що за умови позитивних у цiлому тенденцiй розвитку цiєї сфери (свiдченням цього є успiшне проведення грошової реформи) система управлiння готiвковим обiгом та його органiзацiя практично в усiх її ланках потребує вдосконалення i реформування вiдповiдно до змiн, якi вiдбулися останнiм часом в економiцi. В умовах переходу на ринковi засади iснуюча система управлiння готiвковим обiгом залишаеться в цiлому централiзованою та адмiнiстративною. Зокрема, складання i доведення прогнозiв касових оборотiв (починаючи вiд суб’єктiв господарювання i закiнчуючи Нацiональним банком України) є трудомiстким i тривалим процесом, кiлькiсть показникiв та вiдповiдних розрахункiв досить значна, недостатньо аналiзуються стан i динамiка показникiв готiвкового обiгу в регiонах у зв’язку з економiчную ситуацiєю, яка там складається. Бiльш чiткою мае бути взаемодiя з Банкнотно-монетним двором при видачi йому замовлень на виробництво грошових знакiв на основi вiдповiдних прогнозних розрахункiв. Дiюча централiзована система управлiння готiвковим обiгом та облiку готiвки є регресивною, оскiльки гальмує природний розвиток дiяльностi банкiвської системи. Управлiння готiвковим обiгом у регiонах здiйснюється за емiсiйними дозволами Нацiонального банку Украiни на пiдставi вiдповiдних заявок. Регiональнi управлiння Нацiонального банку України не мають права самостiйно розпоряджатися готiвкою, яка знаходиться в їхнiх сховищах. Система облiку готiвки в резервних фондах побудована на основi дублювання операцiй у регiональних управлiннях Нацiонального банку України i департаментi готiвково - грошового обiгу Нацiонального банку Украiни. Облiк випуску готiвки в обiг та її вилучення з обiгу ведеться централiзовано департаментом готiвкового - грошового обiгу Нацiонального банку Украiни на пiдставi емiсiйних платежiв, надiсланих регiональними управлiннями системою електронних платьежiв через Центральну розрахункову палату. Отже , емiсiя займае особливе мiсце в функцiонуваннi центрального банку. Ii обсяги регулюються Нацiональним банком Украiни з урахуванням агальних задач його грошово - кредитноi полiтики. Сам випуск готiвки здiйснюеться шляхом продажу банкнот i монети комерцiйних банкiв в обмiн на iх резерви в центральному банку. Грошi, емiтованi центральним та комерцiйними банками, iстотно вiдрiзняються не тiльки за статусом емiтента, а й за iх мiсцем i роллю в економiчному оборотi. Цi вiдмiнностi можна побачити на схемi 2.

СХЕМА 2. Структура маси грошей за джерелами емiсii та економiчним призначенням.

Банкiвськi резерви Грошова маса в обiгу

Банкноти, монети

Вклади на рахунках

комерцiйних банках

Вклади на В касах Поза

рахунках в банкiв банками

центробанку

Грошi центрального Депозитнi грошi комерцiйних банкiв

банку (базовi грошi )

У 1997 роцi ситуацiя на ринку операцiй з готiвкою залишалась вiдносно стабiльною. Станом на 1.01.98 року готiвка в обiгу складала ,наприклад тiльки по Сумськiй областi 153,6 млн.грн., а за вiсiм мiсяцiв поточного року додатково було випущено в обiг 44,7 млн.гривень. У 1997 роцi за рахунок емiсii покривалося 16,0 вiдсотка усiх видач, тобто поза касами банкiв, вiдносно до видач, залишалось готiвки в 1,2 раза бiльше нiж у 1996 роцi. На протязi року зростання видач готiвки з кас банкiв та пов’язане з цим нарощування емiсii готiвки змiнювалось тенденцiею посиленого притоку грошей до кас банкiв. Протягом сiчня - серпня мiсяцiв темпи видач готiвки з кас банкiв в 1,1 раза випереджали темпи надходжень ii до кас банкiв, разом з тим готiвка в обiгу зменшилась за цей перiод майже в пiвтора раза. Починаючи з вересня мiсяця спостерiгалась тенденцiя вилучення готiвки з обiгу. На динамiку операцiй з готiвкою в цей перiод найбiльш суттево вплинуло збiльшення обсягiв купiвлi та продажу iноземноi валюти населенням, причому витрати населення на придбання iноземноi валюти в першому пiврiччi перевищували в середньому за мiсяць доходи вiд ii продажу на 90 - 100 млн.грн., а за жовтень - листопад перевищення склало - 400 млн.грн., що безпосередньо вплинуло на вилучення готiвки з обiгу через валютнi готiвковi операцii обмiнних пунктiв.

Емiсiю готiвки у 1997 роцi ми можемо побачити на схемi 3.

СХЕМА 3. Емiсiя готiвки у 1997 роцi.

700

600

500

400

300

200

100

0

-100

-200

-300

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

1 - сiчень 7 - липень

2 - лютий 8 - серпень

3 - березень 9 - вересень

4 - квiтень 10 - жовтень

5 - травень 11 - листопад

6 - червень 12 - грудень

Однак, у груднi тенденцiя змiнилась на зворотню. На динамiку готiвкового обiгу у груднi мiсяцi найбiльш суттево вплинуло збiльшення в 1,6 видач готiвки на заробiтну плату, внаслiдок достроковоi виплати ii за строками 1 - 4 сiчня та виплат за результатами роботи за рiк, а також зростання в 1,4 раза видач з рахункiв за вкладами громадян та в 1,7 раза виплат по операцiях з акцiями та iншими цiнними паперами.

Але випуск готiвки, тобто емiсiя, не може бути здiйснений коли хочеться Нацiональному банку або Уряду. Для того, щоб таке не сталося, iснуе прогнозування грошовоi емiсii. Головна мета прогнозування обсягу грошовоi маси - визначення на пiдставi основних напрямiв грошово- кредитноi полiтики i показникiв соцiально - економiчного розвитку краiни необхiдного для нормального та безперебiйного функцiонування економiки обсягу готiвки.

Цiлями прогнозування е :

• визначення загального попиту на готiвку з метою забезпечення необхiдного рiвня лiквiдностi у краiнi;

• встановлення розмiру та джерел надходження готiвки;

• визначення розмiру та напрямiв видачi готiвки з кас банкiв;

• економiчне обгрунтування розмiрiв емiсii або вилучення готiвки з обiгу.

Вдосконалення порядку складання прогнозiв емiсii готiвки повинно здiйснюватися у напрямi :

• пiдвищення ролi аналiзу динамiки показникiв готiвкового обiгу в ув’язцi з показниками, що характеризують економiчний стан краiни;

• пiдвищення вiдповiдальностi регiональних управлiнь щодо обгрунтування прогнозних розрахункiв готiвковоi емiсii, що пов’язане з розширенням повноважень i iх самостiйностi в питаннях управлiння готiвковим обiгом у регiолнах;

• надання прав регiональним управлiнням Нацiонального банку Украiни та комерцiйним банкам вирiшувати питання щодо перелiку показникiв, якi необхiдно одержувати iм вiд клiентiв для здiйснення прогнозних розрахункiв готiвковоi емiсii;

• скорочення етапiв розглядання та узгодження прогнозiв готiвковоi емiсii ( скасування практики затвердження та доведення прогнозних розрахункiв до регiональних управлiнь Нацiонального банку Украiни i комерцiйних банкiв).

Мета прогнозування готiвковоi емiсii - визначення необхiдних обсягiв виробництва банкнот i монет на Банкнотно - монетному дворi Нацiонального банку Украiни. Воно здiйснюються в кiлька етапiв:

• на першому етапi визначаеться необхiдний обсяг емiсii готiвки як у цiлому в Украiнi, так i в розрiзi областей;

• на другому етапi визначаеться потреба у випуску готiвки на змiну зношених банкнот та загальна потреба у випуску банкнот i монет за номiналами;

• на третьому етапi ( з урахуванням наявних запасiв готiвки у резервних фондах) визначаеться кiлькiсть банкнот i монет за номiналами, яку необхiдно замовити для виробництва на Банкнотно - монетному дворi.

Нацiональний банк Украiни визначае склад банкнот за номiналами на пiдставi аналiзу звiтностi покупюрного складу готiвкового обiгу в ретроспективному перiодi з урахуванням можливих змiн у показниках економiчного розвитку краiни, насамперед споживчих цiн, якi безпосередньо впливають на змiни у структурi готiвки за номiналами. Складання прогнозiв емiсii готiвки у розрiзi регiонiв спрямоване на визначення достатнiх запасiв готiвки, якi зберiгаються у сховищах регiональних управлiнь Нацiонального банку Украiни, та ефективне управлiння й оперативне забезпечення портреб комерцiйних банкiв у готiвцi.

Як зазначалося вище, прогнозування готiвкового обiгу здiйснюеться з урахуванням основних напрямiв державноi полiтики, прогнозних розрахункiв балансу грошових доходiв i витрат населення та касових оборотiв. Порядок i форми складання розрахункiв балансу грошових доходiв i витрат населення визначаються: звiтного - Державним комiтетом статистики Украiни; прогнозного - Мiнiстерством економiки Украiни. Пiд час складання звiтного балансу грошових доходiв i витрат населення Кримське республiканське, абласнi та по м.Киеву та Киiвськiй областi управлiння Нацiонального банку Украiни ( далi регiональнi управлiння НБУ ) подають регiональним державним статистичним органам звiтну iнформацiю про касовi обороти.

У перiод складання прогнозного балансу грошових доходiв i витрат населення регiональнi управлiння НБУ:

• подають регiональним державним органам, що займаються прогнозуванням, матерiали з аналiзом стану грошового обiгу, що склався в регiонi в звiтньому перiодi;

• здiйснюють економiчний аналiз та оцiнку правомiрностi спiввiдношення мiж грошовими доходами та витратами населення на перiод, що прогнозуеться, яке передбачаеться органами, що займаються прогнозуванням.

Показники звiтного балансу грошових доходiв i витрат населення використовуються регiональними управлiннями НБУ для аналiзу стану готiвкового обiгу в регiонi, а показники прогнозного балансу - для складання прогнозiв касових оборотiв готiвки.

Прогнози касових оборотiв складаються на пiдставi показникiв економiчного i соцiального розвитку на регiональному рiвнi з урахуванням основних напрямiв державноi грошово - кредитноi полiтики. Прогноз встановлюе розмiр та джерела надходжень готiвки до кас банкiв, розмiр i цiльове спрямування видач готiвки з кас банкiв, розмiр випуску грошей або вилучення iх з обiгу в цiлому по краiнi, Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах, районах на кожний квартал року. Прогнознi розрахунки касових оборотiв складаються за такими джерелами наджоджень i напрямами видач готiвки:

П Р И Х О Д №№

символiв

Надходження торгiвельноi виручки 02

Надходження виручки вiд усiх видiв транспорту 05

Надходження квартирноi плати i комунальних платежiв 08

Надходження виручки видовищних пiдприемств 09

Надходження виручки пiдприемств побутового обслуговування 11

Надходження на рахунки колективних сiльскогосподарських

пiдприемств 13

Надходження на рахунки за вкладами громадян 16

Надходження вiд пiдприемств зв’язку 17

Iншi надходження 32

Купiвля готiвки комерцiйними банками 37

Пiдкрiплення оборотноi каси з резервних фондiв 38

В И Д А Т К И

Видачi на оплату працi, грошовi виплати i заохочення,

iншi виплати, що не входять до складу фонду оплати працi 40

Видачi на закупiвлю сiльскогосподарських продуктiв 46

Видачi з рахункiв сiльскогосподарських

пiдприемств 47

Видачi на виплату пенciй, допомог i страхових вiдшкодувань 50

Видачi з рахункiв за вкладами громадян 55

Видачi пiдкрiплень пiдприемствам зв’язку 59

Видачi на iншi цiлi 61

Продаж готiвки комерцiйним банкам 72

Перерахування з оборотноi каси до резервних фондiв 73

Регiональнi управлiння НБУ для складання прогнозiв касових оборотiв одержують вiд республiканських, обласних i мiських органiв виконавчоi влади, у тому числi i вiд органiв статистики такi прогнознi i звiтнi матерiали в територiальному розрiзi:

• розрахунки роздрiбного товарообороту державноi i кооперативноi торгiвлi i данi про обсяги продажу товарiв за безготiвковим розрахунком;

• розрахунки надходження грошовоi виручки вiд перевезень пасажирiв i багажу. Установи НБУ в день одержання матерiалiв повiдомляють данi про розмiр надхлдженя грошовоi виручки вiд перевезення пасажирiв i багажу тим установам НБУ, на територiю яких надходить ця виручка;

• розрахунки про надходження податкiв i зборiв;

• розрахунки про надходження страхових платежiв i виплати страхових вiдшкодувань;

• очiкуванi фонди оплати працi;

• розрахунки закупiвлi сiльскогосподарськоi продукцii i продуктiв ii переробки у населення у сумарному виразi;

• данi про обсяги реалiзацii послуг зв’язку населенню i про суми виплат заробiтноi плати своiм працiвникам; прогнознi розрахунки реалiзацii друкованих видань за ранiше сплаченою передплатою, а також данi про очiкуванi в цьому кварталi надходження передплати готiвкою;

• данi про витрати на виплату пенсiй i допомог.

Для складання прогнозiв готiвкового обiгу установи банкiв до початку кварталу, що прогнозуеться, у встановленi ними строки одержують вiд пiдприемств незалежно вiд форм власностi, а також вiд iндивiдуальних пiдприемцiв, що мають рахунки у цiй установi банку, необхiднi звiтнi i прогнознi матерiали. Робота з прогнозування готiвкового обiгу проводиться: в установах банкiв - економiстами за дорученням керiвника установи банку; в операцiйних вiддiлах i великих установах банкiв - вiддiлами з готiвкового обiгу , в регiональних управлiннях НБУ - вiддiлами готiвкового обiгу i емiсiйно - касових операцiй.

Розподiл квартальних прогнозiв касових оборотiв за мiсяцями установи НБУ здiйснюють з урахуванням:

а) кiлькостi днiв кожного мiсяця i iнших особливостей;

б) можливих змiн за мiсяцями обсягу роздрiбного товарообороту, фонду оплати працi, обсягу закупiвлi сiльськогосподарськоi продукцii ii переробки (залежно вiд сезонностi роботи окремих галузей промисловостi, сiльського господарства, бiдiвництва, впливу свят i т.iн.);

в) строкiв сплати населенням податкiв, зборiв i iнших платежiв; часу масових вiдпусток робiтникiв i службовцiв.

Устанви банкiв подають прогнози касових оборотiв регiональним управлiнням НБУ, а останнi - Нацiональному банку Украiни.Разом з прогнозами касових оборотiв установи банкiв надсилають основнi показники i iнших прогнозних розрахункiв. Прогнози касових оборотiв i основнi показники до них надсилаються електронною поштою у такi строки:

• установи банкiв, операцiйнi вiддiли НБУ - регiональним управлiнням НБУ до 15 числа другого мiсяця кварталу, який передуе кварталу, що прогнозуеться;

• регiональнi управлiння, Центральне сховище, Операцiйне управлiння НБУ - Нацiональному банку Украiни в останнiй рабочий другого мiсяця кварталу , який передуе кварталу, що прогнозуеться.

Департамент готiвково - грошового обiгу Нацiонального банку Украiни складае квартальнi прогнози касових оборотiв в цiлому по краiнi, Автономнiй Республiцi Крим, областях i мiсту Киеву iз щомiсячним розподiлом i доводить iх до регiональних управлiнь НБУ. Регiональнi управлiння НБУ протягом семи робочих днiв доводять прогнози касових оборотiв з розподiлом за мiсяцями до установ банкiв та копii дирекцiям.

Але ж з чого складаеться готiвка? Готiвка Украiни складаеться з грошових знакiв нашоi держави: гривнi та копiйок.

1.2. Виробництво грошових знаків.

Виробництво грошових знаків національної валюти - гривні здійснюється на основі повного технологічного циклу на відповідних виробничих потужностях Банкнотно-монетного двору Національного банку України із застосуванням прогресивних технологій і сучасного обладнання.

Для забезпечення виготовлення якісних грошових знаків, що відповідають вимогам затверджених зразків, Банкнотно-монетний двір створює технологію виготовлення грошей, яка виключає можливість попадання до складу готової продукції бракованих грошей.

З ме­тою за­без­пе­чен­ня ви­го­то­в­лен­ня які­с­них грошових знаків, не­до­пу­щен­ня бра­ку, дотримання пра­ви­ль­но­с­ті та по­в­но­ти їх вкла­день впро­ва­джу­є­ть­ся кон­т­роль за їх ви­ро­б­ни­ц­т­вом на Банк­но­т­но-мо­не­т­но­му дво­рі.

Система кон­т­ролю за ви­ро­б­ни­ц­т­вом гро­шо­вих зна­ків охоплює всі технологічні етапи їх виготовлення від надходження сировини до виходу готової продукції згідно з вимогами існуючої в Україні нормативно-технічної документації.

Відповідний контроль включає 3 етапи.

Перший етап - вхідний контроль за якістю матеріалів та необхідних компонентів, на основі яких виготовляються грошові знаки.

Другий ета­п - про­мі­ж­ний кон­т­роль до­тримання тех­но­ло­гії ви­го­то­в­лен­ня грошових знаків із за­сто­су­ван­ням су­ча­с­но­го об­ла­д­нан­ня.

Третій етап - вихідний контроль готової продукції. Повну від­по­ві­да­ль­ність за якість грошових знаків не­се ви­ро­б­ник - Банк­но­т­но-­мо­не­т­ний двір.

По­стій­ний опе­ра­ти­в­ний кон­т­роль за які­с­тю ви­го­то­в­ле­них грошових знаків шля­хом ви­бір­ко­вої їх пе­ре­вір­ки проводиться контролерами Центрального сховища із за­сто­су­ван­ням су­ча­с­них тех­ні­ч­них за­со­бів кон­т­ро­лю, вклю­ча­ю­чи ав­то­ма­ти­зо­ва­ні си­с­те­ми об­роб­лення банкнот, уком­п­ле­к­то­ва­ні ба­га­то­фун­к­ці­о­на­ль­ни­ми да­т­чи­ка­ми кон­т­ро­лю па­ра­ме­т­рів грошових знаків, ме­то­дик та ін­стру­к­цій, що ре­г­ла­мен­ту­ють по­ря­док здій­с­нен­ня кон­т­ро­лю за їх які­с­тю.

Аналогічні вибіркові контрольні перевірки готівки в упаковці Банкнотно-монетного двору можуть здійснюватися і в регіональних управліннях НБУ.

З 1 ввересня 1996 року в рамках проведення грошовоi реформи в Украiнi впроваджено в обiг нацiональну валюту - гривню. Введено в обiг банкноти номiнальною вартiстю 1 (два дизайни ), 2, 5, 10, 20, 50, 100 гривень та монети номiнальною вартiстю 1, 2, 5, 10, 25, 50 копiйок. Одна гривня дорiвнюе 100 копiйок.

З 1 вересня 1997 року Нацiональний банк Украiни ввiв в обiг банкноти номiналом 1 гривня ( 1995 р. ), 2 гривнi ( 1995 р. ), 5 гривень 9 1994 р. ), 10 гривень (1994 р. ) та 20 гривень ( 1995 р. ) з новим дизайном та новими елементами захисту. Банкноти усiх номiналiв виготовленi на спецiальному бiлому паперi, що не флуоресцiюе в ультрафiолетових променях, з круглосiтковим локальним багатотоновим водяним знаком портрета, який повторюе портрет, надрукований на лицьовому боцi банкноти.

Банкнота номiналом 1 гривня ( 1995 р. ) має:

• кодовану машиновизначаему захисту стрiчку СОМЕТ з деметалiзованим негативним ( прозорим ) макротекстом слiв « 1 ГРИВНЯ», що повторюються;

• видимi захиснi волокна синього та червоного кольорiв хаотично розмiщенi в паперi i на його поверхнi з обох бокiв банкноти.

Банкнота номiналом 2 гривнi ( 1995 р. ) має:

• кодовану машиновизначаему захисту стрiчку СОМЕТ з деметалiзованим негативним ( прозорим ) макротекстом слiв «2 ГРИВНЯ», що повторюються;

• видимi захиснi волокна синього та червоного кольорiв хаотично розмiщенi в паперi i на його поверхнi з обох бокiв банкноти;

• латентне зображення цифрового позначення номiналу ( кiп-ефект );

• сумiщений малюнок;

• рельефний знак, що визначае номiнал, для людей з послабленим зором.

Банкнота номiналом 5 гривень ( 1995 р. ) має:

• захистну стрiчку з позитивним мiкротекстом слова «УКРАIНА»,що повторюеться;

• латентне зображення цифрового позначення номiналу ( кiп-ефект );

• сумiщений малюнок;

• рельефний знак, що визначае номiнал, для людей з послабленим зором.

Банкнота номiналом 10 гривень ( 1995 р. ) має:

• « вiконну» металiзовану захисну стрiчку без тексту;

• латентне зображення цифрового позначення номiналу ( кiп-ефект );

• сумiщений малюнок;

• рельефний знак, що визначае номiнал, для людей з послабленим зором.

Зважаючи на великий обсяг готiвки в обiгу гостро постае питання боротьби з пiдробками. Одним з найбiльш ефективних засобiв iнформування населення, а також касових працiвникiв щодо головних ознак справжностi нових грошей.

Головними ознаками справжностi е:

На лицьовому боцi банкноти розмiщено: портрети видатних дiячiв iсторii та лiтератури Украiни, написи «УКРАIНА» або «УКРАIНА НАЦIОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАIНИ», номiнальна вартiсть банкнот словами та цифрами. Дизайн банкнот доповнюють декоративнi елементи% орнаменти, розетки, сiтки, виконанi багатоколiрним друком. На банкнотах номiнальною вартiстю 1 гривня ( 1994 р. ), 50 та 100 гривень е нумерацiя i пiпис Голови Правлiння Нацiонального банку Украiни, а на банкнотi номiнальною вартiстю 1 гривня ( 1992 р.) - рiк затвердження зразка. На банкнотах номiнальною вартiстю 50 та 100 гривень рiк затвердження зразка не поставлено. Портрети, написи та окремi декоративнi елементи банкнот номiнальною вартiстю 2, 5, 10, 50, 100 гривень виконанi рельефним друком.

На зворотньому боцi банкнот у центрi розмiщено зображення iсторико-архiтектурних пам’яток Украiни, вгорi над ними напис «НАЦIОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАIНИ». Н зворотньому боцi словами та в чотирьох кутах цифрами позначено номiнальну вартiсть банкнот. Дизайн банкнот доповнюють декоративнi елементи: розетки, стрiчки, орнаменти, сiтки, виконанi багатоколiрним друком. На банкнотах зразка 1992 р. номiнальною вартiстю 1, 2, 5, 10, 20 гривень зазначено: рiк затвердження зразка банкноти, нумерацiя i пiдпис Голови Правлiння Нацiонального банку Украiни. В таблицi 4 ми можемо побачити, якi е захиснi елементи гривнi.

ТАБЛИЦЯ 4.Характеристика захисних елементiв гривнi.

1. Водяний знак	- на банкнотах номiнальною вартiстю 1, 2, 5, 10, 20 гривень зразка 1992 р. - зображення свiтлими лiнiями тризуба, утворене внутрiшньою структурою паперу, повторюеться по всiй площинi банкноти i видиме при розгляданнi банкноти проти свiтла
2. Водяний знак	- на банкнотах номiнальною вартiстю 1 ( 1994 р. ), 50, 100 гривень видиме при розгляданнi банкнот проти свiтла зображення на бiлiй площинi банкноти в рiзних тонах ( свiтлiших та темнiших вiд паперу ) портрета, утворене внутрiшньою структурою паперу, що повторюе портрет, надрукований на лицьовому боцi банкноти.
3. Захисна стрiчка	- у банкнотах номiнальною вартiстю 1 ( 1994 р. ), 50, 100 гривень у товщi паперу розмiщена вертикальна темна смужка завширшки приблизно 1 мм, яку видно при розгляданнi проти свiтла. На нiй зроблено напис «УКРАIНА», який повторюеться. Напис можна прочитати за допомогою збiльшувального скла.
4.Рельефнi елементи	- елементи друку в банкнотах номiнальною вартiстю 2, 5, 10, 20, 50, 100 гривень виступають над поверхнею паперу, шершавiсть яких вiдчуваеться на дотик кiнчиками пальцiв.
5.Сумiщений малюнок	- малюнок, розмiщений в одному мiсцi на лицьовому та зворотньому боках банкноти, усi елементи якого збiгаються i доповнюють один одного при розгляданнi банкноти проти свiтла.
6.Райдужний друк	- поступовий перехiд одного кольору захисноi сiтки ( малюнкiв ), виконаноi суцiльними лiнiями без розривiв, у iнший ( захисна сiтка з обох бокiв банкноти ).
7.Антисканерна сiтка	- розташованi пiд рiзними кутами тонкi лiнii, якi при копiюваннi або скануваннi банкноти утворюють на копii «муар» ( захистнi сiтки ).
8.Латентне (приховане) зображення	- Кiп-ефект - зображення тризуба (номiнальна вартiсть 2, 5, 10, 20 гривень ) та номiналу цифрами ( номiнальна вартiсть 50 та 100 гривень), видимих при розгляданнi банкноти на рiвнi очей проти свiтла при ii поворотi на 45 градусiв у той чи iнший бiк.
9.Мiкротест	- напис безперервно повторюваного слова «УКРАIНА» (усi номiнали ) та абревiатури «НБУ» (номiнал 50 та 100 гривень), якi можна прочитати за допомогою збiльшувального скла.
10.Знак для слiпих	-0 рельефний елемент, розмiщений у нижньому лiвому кутi лицьового боку банкноти (номiнал 50 та 100 гривень), який вiдчуваеться на дотик кiнчиками пальцiв i визначае намiнальну вартiсть банкноти. На банкнотi 50 гривень - це кiльце дiаметром приблизно 6 мм, а на банкнотi 100 гривень - квадрат, сторона якого - 6 мм.
11.Видимi захиснi волокна	- хаотично розмiщенi та на поверхнi паперу з обох бокiв банкноти блакитнi та жовтуватi волокнга завдовжки приблизно 6 мм (номiнальною вартiстю 1, 2, 5, 10, 20 гривень зразка 1992 р.).
12.Невидимi захиснi волокна	- хаотично розмiщенi в товщi та на поверхнi паперу з обох бокiв банкноти волокна завдовжки приблизно 4 мм (номiнали 1 (1994р), 50, 100 гривень), якi в ультрафiолетових променях флуоресцiюють зеленим (усi номiнали) та блакитним свiтлом (1 гривня (1994р.), 50, 100 гривень).
13.Флуоресцентний номер	- надрукованi методом високого друку чорною фарбою горизонтально (номiнальна вартiсть 1 - 20 гривень 1992р.) та червоною фарбою горизонтально ( номiнальна вартiсть 1(1994р)) i вертикально (номiнальна вартiсть 50 та 100 гривень), рiвно та з однаковим iнтервалом мiж цифрами номери банкнот, якi в ультрафiолетових променях флуоресцiюють зеленим (номiнали 1 - 20 гривень 1992р.) та свiтло-червоним (номiнали 1(1994), 20 100 гривень) свiтлом.

14.Магнiтний номер	- надрукований методом високого друку чорною фарбою горизонтально в один рядок, рiвно та з однаковим iнтервалом мiж цифрами серiя та номери банкнот, якi мають магнiтнi властивостi (номiнали 1 (1994 р.), 50, 100 гривень ).
15.Прихований номiнал	- надрукований на лицьовому боцi в центрi банкноти (крiм номiналу 1 гривня 1994 року) невидимою фарбою номiнал, який в ультрафiолетових променях флуоресцiюе зеленим свiтлом.
16.Флуоресцентний друк	- елементи дизайну лицьового боку (1 гривня 1994 року та 100 гривень ) та кодований малюнок (50, 100 гривень), якi в ультрафiолетових променях флуоресцiюють зеленим або жовтим свiтлом (залежно вiд номiналу).
17.Високий друк	- високим друком виконанi номери банкнот. Високий друк залишае на паперi потовщений iз краiв штриха вiдбиток фарби i рельефний заглиблений слiд. На зворотньому боцi папiр мае випуклий рельефний вiдбиток.
18.Орловський друк	- це рiзкий перехiд фарби одного кольору в iнший без розриву i змiщення лiнiй малюнка.

Банкноти мають також iншi захиснi елементи.

Розмiннi монети Нацiонального банку Украiни номiнальною вартiстю 1,2,5 копiйок виготовленi з металу бiлого кольору, номiнальною вартiстю 10,25,50 копiйок - iз металу жовтого кольору.

На лицьовому боцi монет у центрi зображено малий державний герб Украiни, обрамлений орнаментом з обох бокiв iз двох дубових листкiв i двох колоскiв. Вiд кожного колоска вертикально в гору виходять по три остюки. Над гербом напис - «Украiна», а пiд гербом - рiк карбування монети.

На зворотньому боцi в центрi монети розмiщено цифрове позначення номiналу, а пiд ним - вiдповiдний напис «копiйка», «копiйки», «копiйок». Верхнiй рiвень лiтер назви номiналу горизонтальний, а нижнiй - мае форму випуклоi до низу дуги. Номiнал обрамлений стилiзованим вiнком iз листя та ягiд.

По периметру лицьовий та зворотнiйбоки монет обрамленi суцiльним випуклим кантом. Бокова поверхня монет номiналiв 1 та 2 копiйки - гладка, а номiналiв 5, 10, 25, 50 копiйок - рифлена. Також, 1995 рiк ознаменував початок створення новоi украiнськоi нумiзматики. За досить корткий промiжок часу Нацiональний банк Украiни випустив в обiг першi пам’ятнi монети Украiни. П’ять iз них входять до iсторичноi серii: «50-рiччя Перемоги у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi», «Мiсто-герой Киiв»,

«Мiсто-герой Одеса», «Мiсто-герой Севастополь», «Мiсто-герой Керч». Мета програми випуску украiнських монет така:

• представити украiнську iсторiю i культуру всьому свiтовi;

• надати можливiсть бiльше довiдатись про Украiну;

• показати багатство украiнськоi культури i традицiй нашого народу.

1 квiтня 1997 р. було вiдкрито фабрику банкнотного паперу в м.Малинi Житомирськоi областi, що, таким чином, замкнуло коло технологiчного циклу з автономного виготовлення власноi валюти, а також захищених документiв. У листопадi 1997 р. було введену в дiю першу чергу монетного виробництва Банкнотно-монетного двору. Iз 1 вересня 1997р. з метою посилення захисту проти пiдробки, а також для рекламування можливостей Банкнотно-монетного двору щодо виготовлення банкнот на найвищому мiжнародному рiвнi Нацiональний банк Украiни ввiв в обiг банкноту номiнальною вартiсю 1 гривня зразка 1995 р. та банкноти номiнальною вартiстю 2, 5, 10 та 20 гривень iз новим дизайном та фiксованим водяним знаком. Банкноти гривень усiх номiналiв, введенi в обiг Нацiональним банком Украiни 2 вересня 1996 р., залишаються поряд з банкнотами нового випуску та обов’язковi до приймання пiдприемствами та органiзацiями усiх форм власностi, громадянами i вилучатимуться з обiгу в мiру iх зношення.

Як вже зазначалося, обіг банк­нот і роз­мін­ної мо­не­ти по­чи­на­є­ть­ся з ви­ро­б­ни­ц­т­ва їх на Банк­но­т­но-­мо­не­т­но­му дво­рі, пе­ре­да­чі до Цен­т­ра­ль­ного схо­ви­ща, де грошові знаки накопичуються і зберігаються. В по­да­ль­шому проходить циркуляція го­тів­ки із зустрічними потоками між Центральним сховищем і ре­гі­о­на­ль­ними упра­в­лін­нями НБУ, а також між остан­ні­ми і ко­ме­р­цій­ними бан­ками.

Основними напрямами роботи Центрального сховища НБУ є:

• зберігання резервних фондів Національного банку;

• контроль за якістю грошових знаків, що надходять від Банкнотно-монетного двору НБУ;

• оперативне забезпечення потреб регіональних управлінь НБУ в готівці і приймання від них надлишків готівки;

• вибірковий контроль за формуванням готівки регіональними управліннями НБУ та проведення експертизи готівки;

• збирання, контроль і оброблення зношеної готівки та її утилізація.

Виконання усіх робіт у Центральному сховищі НБУ здійснюється на основі сучасних технологій збирання, транспортування і засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт з використанням контейнерів, автоматизації процесів оброблення готівки та її утилізації.

Регіональні управління НБУ організують готівковий обіг на місцях і вирішують такі завдання:

- аналізують стан готівкового обігу в регіоні на основі відповідної звітності і прогнозують потребу в готівці;

- забезпечують достатні запаси готівки у своїх сховищах для оперативної діяльності і належні умови її зберігання;

- здійснюють оперативне регулювання готівкового обігу в регіоні, забезпечуючи підкріплення комерційних банків готівкою і приймання від них надлишків готівки;

- організують оброблення готівки ( сортування, перерахування, пакування, проведення експертизи грошей) у власних операційних управліннях (відділах) і за участю комерційних банків;

- проводять ліцензування комерційних банків щодо здійснення банківських операцій з готівкою і контроль за дотриманням ними встановлених вимог;

- організують перевезення банкнот і монет між власними сховищами і Центральним сховищем, доставку готівки комерційним банкам за їх заявками;

- організують інкасацію виручки в регіоні комерційними банками та іншими спеціалізованими структурами, а також власними службами до повної передачі інкасації комерційним банкам;

- проводять касове обслуговування бюджетних установ та іншої відповідної клієнтури;

-проводять консультування і роз`яснення положень нормативних актів Національного банку з готівкового обігу.

2.Організація емісійно – касової роботи в Національному банку України та установах.

На прикладi регiонального управлiння НБУ в м.Суми я хочу розглянути як працюють регiональнi управлiння.

ПРИКЛАД

Сумське управлiння надсилае в Департамент готiвкового обiгу слiдуючу iнформацiю, яка групуеться в таблицях 5, 6, 7, 8,9, 10, 11, 12, 13, 14

Таблиця 5. Основнi показники економiчного стану i готiвкового обiгу по Сумськiй областi.

( тис.грн.)

ПОКАЗНИКИ	Фактично 1997р.	Фактично 1998р.	1997р. до 1996р. %	Iкв.1998р.до Iкв.1997р.%	Питома вага загальнiй емiсii по областi,% 1997р.	Питома вага загальнiй емiсii по областi,% 1998р.
1.Обсяг промисловоi продукцii (в оптових цiнах)	1871134	484208	101,3	102,2
2.Виробництво товарiв народного споживання	847359	138300	102,1	108,6
3.Платнi послуги	226017	58944	95,3	103,7
4.Товарообіг	469598	115685	92,9	86,8
5.Доходи населення (очiкуванi данi)	1159122	-----------	119,8	Х
6.Грошовi витрати населення (очiкуванi данi)	1006174	-----------	120,2	Х
7.Перевищення доходiв над витратами (очiкуванi данi)	152948	-----------	117,2	Х
8.% iнкасацiя торговоi виручки	84,4	-----------	--------