Оптимізація системи фінансового планування на підприємстві ТОВ Монтажстрой

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ДИПЛОМНА РОБОТА
Тема: Оптимізація системи фінансового планування на підприємстві (на прикладі ТОВ "МонтажСтрой")
2006

ЗМІСТ
ВСТУП
1. СИСТЕМА ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ
1.1 Планіровніе діяльності підприємства, поняття планування
1.2 Види фінансового планування
1.3 Система показників планування
1.4 Складання прогнозних фінансових документів
2. Аналіз існуючої системи ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «МОНТАЖСТРОЙ»
2.1 Загальна характеристика підприємства
2.2 Аналіз фінансового стану
2.3 Існуюча система довгострокового фінансового планування ТОВ «Монтажстрой»
3. ОПТИМІЗАЦІЯ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «МОНТАЖСТРОЙ»
3.1 Планування продажів
3.2 Розрахунок коефіцієнтів інкасації
3.3 Розрахунок оптимального залишку грошових коштів при використанні моделі Боумола
3.4 Визначення розміру та розробка проекту вкладення тимчасово вільних грошових коштів
3.5 Розробка заходів щодо оптимізації структури управління фінансовими потоками
3.6 Розрахунок економічного ефекту
3.7 Розрахунок довгострокового плану
ВИСНОВОК
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП
Кілька років тому планування вважалося центральною ланкою управління як на макрорівні, так і в рамках окремого підприємства. Радянська економічна наука детально розробила ієрархічну систему планування, що охоплює всі рівні управління народним господарством. Відмова від централізованого керівництва плановою роботою збігся з різким погіршенням економічного становища переважної більшості існуючих до початку 90 - х рр.. підприємств. У ряді випадках навіть великі компанії обмежуються лише оперативними планами, розробляють річні фінансові плани, але ставлення до них складається як до суто формальним документам, оскільки вони сильно розходяться з дійсністю. Керівники підприємств і економісти виділяють зазвичай дві причини такої розбіжності: непередбачуване зміну макроекономічної ситуації та розірвання господарських зв'язків. Часто підприємства працюють зовсім не планом, а беруться за будь-яку роботу від випадкового замовника. Разом з тим зростає розуміння важливості для кожного підприємства наявності довгострокових цілей планування і цілеспрямованого розвитку в довгостроковій перспективі.
Актуальність обраної теми полягає в тому, що планування фінансової діяльності підприємства та його оптимізація - поширена проблема, особливо на сьогоднішній момент. Оптимізація системи фінансового планування в організації - це комплекс рішень і дій, які усередині певної організації та у відповідності з заданими цілями сприяють регулювання її фінансових потоків. Це визначення підкреслює, що фінансове планування - це кінцева практика, інакше кажучи, практика, обумовлена ​​конкретними цілями і складається з різного роду дій.
Поняття кінцевої практики включає дії з планування фінансової діяльності, яка визначається цілями і конкретною організацією. Така практика в більшій чи меншій мірі залежить від структури цієї організації. Тому фінансове планування діяльності асоціації не рівнозначно планування фінансової діяльності підприємства. До дій, які вимагають дослідження, відноситься те, що пов'язане з аналізом і підготовкою рішень, які направляють фінансову практику організації у відповідність з її цілями.
Головною метою планування є забезпечення керівників служб і всього підприємства певного роду інформацією, необхідної для ефективного управління ресурсами підприємства. Система планування покликана звузити рамки невизначеності, якою характеризується уявлення про майбутні події та їх наслідки.
Основним завданням системи планування є прогнозування грошових потоків і зміну фінансового стану підприємства в результаті планованої фінансово-господарської діяльності.
Ось чому мета даної роботи - оптимізація системи фінансового планування в ТОВ «Монтажстрой».
Завданнями роботи є:
-Вивчення теоретичних аспектів планування на підприємстві;
-Аналіз системи планування на підприємстві, що аналізується;
-Оптимізація системи фінансового планування на підприємстві.
Предмет дослідження - система фінансового планування.
Об'єктом дослідження є будівельна організація ТОВ «Монтажстрой».
У ході написання роботи використовувались наступні методи: порівняння, графічний метод, метод ланцюгових підстановок, емпіричний, статистичний.
Інформаційною базою для написання роботи послужили статті та монографії таких авторів, як Алексєєва М.М. «Планування діяльності фірми», Бухалков М.І. «Внутріфірмове планування», Хруцький В.Є. «Внутріфірмове бюджетування», Хмельов О.М. «Гнучке розвиток підприємства: ефективність і бюджетування», Куксов А. «Планування діяльності підприємства», а також звітність підприємства (ф. № 1 і ф. № 2).
Практична значимість роботи полягає в тому, що запропоновані заходи можуть бути впроваджені на підприємстві, що буде сприяти оптимізації системи фінансового планування.

1. СИСТЕМА ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1 Планування діяльності підприємства, поняття планування

У поняття «планування» входить визначення цілей та шляхів їх досягнення. На Заході планування діяльності підприємств здійснюється по таких важливих напрямках, як збут, фінанси, виробництво і закупівлі. При цьому, звичайно, всі приватні плани взаємопов'язані між собою [4, c. 161].
Сам процес планування проходить чотири етапи:
· Розробка загальних цілей;
· Визначення конкретних, деталізованих цілей на заданий, порівняно короткий період часу;
· Визначення шляхів і засобів їх досягнення;
· Контроль за досягненням поставлених цілей шляхом зіставлення планових показників з фактичними [17, c. 11].
Планування завжди орієнтується на дані минулого, але прагне визначити і контролювати розвиток підприємства в перспективі. Тому надійність планування залежить від точності і правильності бухгалтерських розрахунків минулого. Будь-яке планування підприємства базується на неповних даних. Якість планування більшою мірою залежить від інтелектуального рівня компетентних співробітників, менеджерів. Всі плани повинні складатися так, щоб в них можна було вносити зміни, а самі плани взаємопов'язані з наявними умовами [25, c. 36].
Тому плани містять у собі так звані резерви, інакше іменовані «надбавками безпеки», проте дуже великі резерви роблять плани неточними, а невеликі тягнуть за собою часті зміни плану. В основу складання плану з конкретними напрямками виробничих ділянок підприємства кладуться окремі завдання, які визначаються як у грошових, так і у кількісних показниках. При цьому планування має відштовхуватися від так званих вузьких місць: останнім часом це збут, фінанси або робоча сила [30, c. 217].
Значення фінансового планування для внутрішнього середовища організації визначається тим, що воно:
· Наділяє вироблені стратегічні цілі у форму конкретних фінансових показників;
· Встановлює стандарти для організації фінансової інформації;
· Визначає прийнятні межі витрат, необхідних для реалізації всієї сукупності планів фірми;
· В частині оперативного фінансового планування дає дуже корисну інформацію для розробки та коригування загальнофірмової стратегії [17, c. 77].
Розробка фінансових планів є також одним з основних засобів контактів із зовнішнім середовищем: постачальниками, споживачами, дистриб'юторами, кредиторами, інвесторами. Від їхньої довіри залежать вартість активів організації та можливість її ефективної діяльності, тому фінансовий план має бути добре продуманий і серйозно обгрунтований [32, c. 179].
Система фінансових планів включає в себе наступні елементи.
1. Прогноз балансу.
2. Прогноз звіту про прибутки та збитки.
3. Прогноз фінансових бюджетів.
4. Аналіз ключових фінансових показників, заснований на прогнозах.
5. Письмовий виклад результатів фінансового планування.
До фінансового планування тісно примикають, проте відносяться до більш загальних елементів фінансового менеджменту, складання довгострокового бюджету капіталовкладень та оцінка інвестиційних проектів, а також довгострокова стратегія фінансування організації [34, c. 174].
Процес фінансового планування складається з наступних етапів.
1. Аналіз фінансових показників фірми за попередній період. Розрахунок показників здійснюється на основі основних фінансових документів фірми - балансу, звіту про прибутки та збитки. Цьому питанню присвячена 2 частина даної роботи.
2. На основі прогнозованого обсягу продажів складаються плановані фінансові документи.
3. На основі спрогнозованих балансу, звіту про прибутки та збитки, проводиться аналіз фінансових коефіцієнтів за планований період.
4. Як і всякий інший процес, фінансове планування завершується практичним впровадженням планів і контролем їх виконання [34, c. 126].

1.2 Види фінансового планування

Тактичне (поточне) планування діяльності компанії повинно охоплювати період до одного року. Логічно і методично цей план займає проміжне положення межу стратегічним і оперативним планам. З одного боку, для обраної на стратегічному рівні відтворювальної та ринкової альтернатив на тактичному рівні визначаються конкретні проекти та заходи, які забезпечують реалізацію обраної стратегії. З іншого боку ступінь опрацьованості тактичного плану вже повинна дозволяти розробляти на його основі оперативний план [37, c. 62].
Розробка тактичного плану повинна вестися у двох напрямках:
• План реалізації проектів;
• План поточної діяльності.
Робота над планом реалізації проектів є прямим продовженням стратегічного (довгострокового) планування. На цьому етапі повинен бути проаналізований хід реалізації інвестиційних проектів Компанії (у тому числі і можливо виникли відхилення від плану). Результатом аналізу має стати план капіталовкладень на рік [44, c. 71].
План поточної діяльності також розробляється на рік вперед виходячи з наявності виробничих потужностей та їх зміни в результаті заходів плану реалізації проектів (нагадаємо, що ліквідація або консервація виробничих потужностей також розглядається нами як інвестиційний проект). Роботи над планом поточної діяльності включають в себе ряд етапів:
• формулювання вихідних із стратегічного плану компанії тактичних цілей роботи підприємства на майбутній рік у термінах очікуваної структури балансу фірми (прибуток, рентабельність, миттєва ліквідність балансу, структура оборотного балансу за термінами зобов'язань та очікуваних надходжень і т.п.);
• визначення виробничої програми на базі інформації про поточний та очікуваний стан основних фондів;
• визначення собівартості випуску продукції, відповідної заданої виробничої програми;
• оцінка програми збуту по видах, що є результатом маркетингових досліджень і виходить із заданої рентабельності і складається собівартості виробництва;
• розробка фінансового плану компанії, на підставі якого проводяться оцінки потоку готівки, визначаються можливості поліпшення структури оборотного балансу і визначаються обсяги коштів, які реально можуть бути відправлені на капіталовкладення;
• багатостороння итерационная ув'язка показників, пов'язаних між собою (обсяги виробництва та обсяги збуту, капіталовкладення і готівковий обсяг джерел капіталовкладень). У разі, якщо така збалансована ув'язка досягнута, тактичний план готовий, якщо жоден з можливих варіантів не задовольняє заданим на першому етапі критеріям, вирішується питання про перегляд цих критеріїв і процес повторюється [38, c. 83].
Отриманий таким чином план поточної діяльності є основою для коригувань плану реалізації проектів, який приводиться у відповідність з обсягом капітальних вкладень, реально виділяються в майбутньому плановому періоді.
Стратегічне планування
На цьому рівні планування формується стратегічний план розвитку, в якому визначаються основні напрями довгострокового розвитку Компанії на 5-10 років вперед. Для роботи над стратегічним планом у складі економічного управління повинна бути виділена спеціальна група співробітників, яка буде займатися переважно цим питанням.
Створення стратегічного плану розвитку передує:
• Порівняльний аналіз потенційної ефективності всіх відтворювальних та інвестиційних альтернатив (варіанти перерозподілу коштів, що вивільняються в результаті реструктуризації виробничих потужностей, для більш ефективного їх використання, також повинні розглядатися в ході загального аналізу інвестиційних альтернатив). Таким чином дана стадія аналізу дозволяє здійснити вибір найбільш ефективної з економічної точки зору системи виробництва продукції.
• Аналіз ринкових можливостей Компанії (ринкових альтернатив), її перспектив виходу на нові ринки збуту і відповідні, їм інвестиції (в збутову мережу, рекламу, транспортні магістралі і так далі), що, в результаті, дає оцінку можливостей збуту продукції Компанії.
На стадії розробки стратегічного плану, розгляд варіантів розвитку має охоплювати максимально широке поле можливих напрямків розвитку компанії, як у виробничій, так і в збутової області.
Інструментом довгострокового інвестиційного планування є економіко-математична модель відтворювального процесу в Компанії. Вихідними даними для побудови моделі служать прогноз, з одного боку, і оцінки можливого ефекту від вкладень у ті чи інші напрямки діяльності в майбутньому, з іншого. На виході модель представляє прогноз фінансових потоків, пов'язаних з різними варіантами розподілу коштів між відтворювальними та інвестиційними альтернативами, тобто різні варіанти інвестиційної програми. При виборі оптимального варіанту перш за все враховується відповідність породжуваного ним грошового потоку довгострокових фінансових інтересам Компанії або стратегічним цілям. При цьому, можуть прийматися до уваги бажаний графік оплати заборгованості Компанії, цільовий рівень рентабельності виробничої діяльності та інші обставини [21, c. 90].
При розробці стратегічного плану розвитку в числі іншого аналізуються довгострокові економічні наслідки політики. Це дозволяє оцінити внесок такої політики в реалізацію стратегічних цілей Компанії. Результати, отримані з орієнтацією на стратегічні цілі Компанії, в подальшому уточнюються з урахуванням довгострокових міркувань, а також міркувань, пов'язаних із забезпеченням оптимального завантаження потужностей [21, c. 95].
Підготовлений стратегічний план розвитку повинен бути розглянутий колективним органом ("Експертною радою"), що складається з представників різних напрямків діяльності компанії (фінансистів, плановиків, збутовиків, виробничників представників філій і т.д.). Рекомендований Експертною радою варіант плану розглядається і затверджується керівництвом Компанії. У тому випадку, якщо план не затверджений, він повертається на доопрацювання (або переробку) в Економічне управління з відповідними зауваженнями та, минаючи Експертна рада, знов представляється керівництву на затвердження [31, c. 45].
Результатом стратегічного планування є прийнятий керівництвом стратегічний план розвитку Компанії, який є базою для розробки планів нижчого рівня (тактичного, в першу чергу).
Оперативне планування
Один місяць - період оперативного планування - занадто короткий, щоб говорити про можливість розробки на цьому інтервалі яких-небудь змін. Реально можна лише екстраполювати динаміку основних планових показників, що склалася у попередні періоди, застосовуючи широко поширену практику планування від досягнутого.
Екстраполяція дозволяє економічному управлінню щомісяця здійснювати моніторинг виконання прийнятого тактичного плану. З цією метою для найбільш важливих показників результатів діяльності компанії і її "зовнішнього середовища" на стадії розробки тактичного плану встановлюються межі допустимих відхилень значень цих показників від запланованих чи використовувалися в ході планування в якості вихідних даних.
Якщо значення вибраних показників не виходять за встановлені рамки, то це означає, що відповідний план діяльності Компанії, прийнятий керівництвом, виконується нормально і залишається реалізованим у подальшому.
Якщо основні показники, взяті з плану більш високого рівня, виявляються недосяжними в повному обсязі (наприклад, не вистачає грошей чи ні виробничих можливостей), проте не виходять за встановлені рамки, складається план, в якому основні показники будуть піддані мінімально можливою в умовах, що склалися коригуванні . У випадку, якщо виявляються істотні відхилення (поза допустимими межами, тобто реальна загроза невиконання плану), Економічне управління зобов'язане:
• проаналізувати, чому недосяжні показники, заплановані на більш високому рівні - через надзвичайні обставини поточного періоду або помилок і неврахованих факторів при плануванні на більш високому рівні;
• оцінити, наскільки необхідний перегляд планів більш високого рівня, тобто чи не потрібна зміна стратегії і т.д. у зв'язку зі зміною обставин і появою нової інформації;
• у разі потреби подати керівництву Компанії новий варіант відповідного плану діяльності. Таким чином, планування від досягнутого на оперативному рівні дозволяє оперативно реагувати на що відбуваються в зовнішньому середовищі компанії і всередині неї змін, не врахованих в процесі тактичного планування і вживати заходів до виправлення виникають неув'язок як шляхом усунення проблем компанії, так і виправленням помилок тактичного плану [23 , c. 55].
Таким чином, цілі планування для стратегічного, тактичного та оперативного планування істотно різняться. Стратегічне планування спрямоване на визначення стратегії компанії, формування стратегічних орієнтирів. Для тактичного планування характерна розробка вже більш деталізованих планів, перевірка стратегічних планів на здійсненність.
Оперативне планування має здійснити перевірку планових показників, формування планових завдань підрозділам і т.д. [20, c.162]
Довгострокове фінансове прогнозування
Довгострокове фінансове прогнозування - це частина довгострокового фінансового планування. Під фінансовим прогнозуванням розуміється процес оцінки деяких майбутніх фінансових подій або умов функціонування. Відмінність фінансового прогнозування від фінансового планування полягає в тому, що при прогнозуванні оцінюються можливі майбутні фінансові наслідки прийнятих рішень і зовнішніх факторів, а при плануванні фіксуються фінансові показники, які компанія прагне отримати в майбутньому [36, c. 41].
Прогнозування є одним з методів управління та його призначення полягає не тільки в розрахунку орієнтирів для критеріїв, що мають кількісний вимір, але також воно використовується в якості методу виявлення оптимальних варіантів дії. У цьому сенсі прогнозування тісно пов'язане з перспективним аналізом, оскільки остаточний варіант дій вибирається після розгляду і порівняльного аналізу різних варіантів, у тому числі альтернативних [24, c. 70].
При прогнозуванні прагнуть забезпечити синергічний характер роботи компанії, тобто непропорційно велике підвищення ефективності роботи компанії за рахунок взаємодії низки елементів. Синергію в фінансах називають фінансовим важелем або левереджем. Фінансовий важіль - це підвищення ефективності компанії за рахунок залучення зовнішніх кредитів, незважаючи на витрати з оплати цього кредиту.
Виділення фінансового прогнозування як особливого виду планування, обумовлено: відносну самостійність руху грошових коштів по відношенню до матеріально-речовим елементам виробництва; активним впливом опосередкованого грошима розподілу на виробництво; необхідністю адміністрування при прийнятті рішень про розподіл фінансових ресурсів.
Довгострокове планування пов'язано із залученням довгострокових джерел фінансування і зазвичай оформляється у вигляді інвестиційного проекту. Розробники довгострокових фінансових планів прагнуть мати справу з агрегатними інвестиційними показниками і не занурюються в різні деталі. Численні дрібні інвестиційні проекти зводяться воєдино і розглядаються, як один великий проект. У цьому випадку фінансовий менеджер не займається деталізацією проектів всередині кожного з варіантів діяльності, основне завдання полягає в оцінці того, як рішення і плани керівництва позначаться на фінансовому становищі кампанії [39, c. 104].
Таким чином, фінансове планування на підприємстві базується на використанні чотирьох основних його систем, кожній з яких властиві певний період і свої форми реалізації його результатів (таблиця 1.).
Таблиця 1 - Системи фінансового планування і форми реалізації його результатів на підприємстві
Системи фінансового планування
Форми реалізації результатів фінансового планування
Період планування
1.Стратегіческое планування
Розробка фінансової стратегії підприємства
Від 3 до 10 років
2. Прогнозування фінансової діяльності
Розробка загальної фінансової стратегії і фінансової політики по основним напрямкам фінансової діяльності підприємства
до 3-х років
3. Поточне планування фінансової діяльності
Розробка поточних фінансових планів по окремих аспектах фінансової діяльності
1 рік
4.Оператівное планування фінансової діяльності
Розробка і доведення до виконавців бюджетів, платіжних календарів і інших форм оперативних планових завдань по всіх основних питань фінансової діяльності
місяць, квартал

Усі системи фінансового планування перебувають у взаємозв'язку і реалізуються у певній послідовності. Первісним вихідним етапом планування є прогнозування основних напрямків і цільових параметрів фінансової діяльності шляхом розробки загальної фінансової стратегії підприємства, яка покликана визначати завдання і параметри поточного фінансового планування [48, c.62].
Система прогнозування фінансової діяльності є найбільш складною серед розглянутих систем фінансового планування і вимагає для своєї реалізації високої кваліфікації виконавців. На кожному конкретному підприємстві система фінансового прогнозування базується на визначеній фінансовий ідеології, яка характеризує систему основних принципів здійснення фінансової діяльності конкретного підприємства, обумовлених його «місією», фінансовим менталітетом його засновників і менеджерів. Здійснюване з урахуванням фінансової ідеології прогнозування фінансової діяльності спрямовано, насамперед, на розробку фінансової стратегії підприємства, що є системою довгострокових цілей фінансової діяльності підприємства визначаються його фінансової ідеологією, і найбільш ефективних шляхів їх досягнення [49, c. 79].
Будучи частиною загальної стратегії економічного розвитку підприємства фінансова стратегія носить стосовно неї підлеглий характер і повинна бути узгоджена з її цілями і напрямами. Разом з тим, фінансова стратегія сама робить істотний вплив на формування загальної стратегії економічного розвитку підприємства. Це пов'язано з тим, що основна мета загальної стратегії - забезпечення високих темпів економічного розвитку і підвищення конкурентної позиції підприємства, яка пов'язана з тенденціями розвитку відповідного товарного ринку (споживчого чи факторів виробництва). Якщо тенденції розвитку товарного і фінансового ринків не збігаються, може виникнути ситуація, коли цілі загальної стратегії розвитку підприємства не можуть бути реалізовані в зв'язку з фінансовими обмеженнями. У цьому випадку фінансова стратегія вносить певні корективи в загальну стратегію розвитку підприємства.

1.3 Система показників планування

Самі по собі фінансові документи не дають чіткого уявлення про фінансовий стан фірми. Для його визначення необхідні додаткова робота, аналіз фінансових показників діяльності організації.
Аналіз фінансових показників дозволяє виявити критичні точки в діяльності фірми, визначити причини проблем і запланувати дії, спрямовані на їх вирішення.
Фінансовий аналіз складається з чотирьох основних кроків:
· Вибір показників, придатних для аналізу;
· Розрахунок цих показників;
· Порівняння отриманих величин з аналогічними показниками даної фірми за попередні роки;
· Використання показників при складанні фінансових планів для визначення способів вирішення проблем і майбутніх можливостей фірми [32, c. 115].
Серед безлічі фінансових показників є такі, які мають особливо велике значення для визначення позиції фірми і можуть використовуватися для аналізу різних проблем. Можна виділити п'ять типів найбільш значимих фінансових показників. Це показники:
· Ліквідності (короткострокової платоспроможності);
· Ділової активності (оборотності);
· Рентабельності;
· Ринкової активності;
· Платоспроможності (структури капіталу).
Ліквідність - це здатність організації відповісти за своїми короткостроковими зобов'язаннями. Якщо ліквідність фірми низька, то це говорить про її вкрай слабкому фінансовому здоров'ї і неможливості вирішувати більшість питань своєї діяльності, зокрема таких, як залучення нових позик, оскільки довіра кредиторів буде підірвано. Інакше ліквідність визначають як якість оборотних (поточних) активів фірми, їх здатність покривати борги фірми [31, c. 101].
Виділяють три основні види показників ліквідності:
· Коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності;
· Коефіцієнт абсолютної ліквідності;
· Чистий оборотний капітал [46, c. 133].
Коефіцієнт загальної ліквідності (К ол) виражає співвідношення між поточними (оборотними) активами фірми і її поточними (короткостроковими) зобов'язаннями.

До ол = Поточні активи: Поточні пасиви

Мінімально необхідна величина До ол повинна бути не менше 1 - інакше фірма буде визнана неплатоспроможною. Оптимальний показник К ол за оцінками експертів коливається в діапазоні від 2 до 2,5 [19, c. 93].
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (К ал) показує співвідношення між найбільш ліквідною частиною поточних активів і поточними пасивами. Найбільш ліквідна частина поточних активів, або «швидко обертаються» активи, це грошові кошти підприємства.
До ал = Грошові кошти: Поточні пасиви
За оцінками експертів теоретично прийнятною величиною вважається коефіцієнт, що дорівнює 0,2 - 0,25. Показник К ал менш консервативний, ніж коефіцієнт загальної ліквідності, він визначає здібності найбільш ліквідних поточних активів - грошей в касі, на банківському рахунку, цінних паперів - сплатити борги підприємства.
Чистий оборотний капітал (ЧОК). Розраховується як різниця між поточними активами підприємства та його поточними пасивами.

ЧОК = Поточні активи - Поточні пасиви [32, c. 282].

Показники ділової активності (оборотності)
Цей тип фінансових показників визначає, наскільки добре фірма використовує свої ресурси. Звичайно показники оборотності виражають співвідношення між величиною продажів і різними елементами активів, тобто з'ясовують кількість продажів, створене одним рублем інвестицій в активи. Одними з найбільш часто використовуваних показників ділової активності є:
· Оборотність активів;
· Оборотність дебіторської заборгованості;
· Оборотність кредиторської заборгованості;
· Оборотність матеріально-виробничих запасів;
· Оборотність основних засобів (фондовіддача) [35, c. 145].
Коефіцієнти рентабельності
Ці коефіцієнти показують, наскільки прибуткова діяльність компанії.
Найбільш часто використовуваними показниками є:
· Коефіцієнти рентабельності всіх активів підприємства (рентабельність активів);
· Рентабельності реалізації;
· Рентабельності власного капіталу [23, c. 188].
Коефіцієнт захищеності кредиторів (КЗК) показує ступінь захищеності кредиторів від невиплати відсотків за наданий кредит.
Крім п'яти названих типів фінансових показників в сучасному фінансовому плануванні широко використовується аналіз ще двох категорій:
· Показників використання фінансового важеля;
· Комплексних (композитних) показників.
Показники використання фінансового важеля
Фінансовий важіль - це спосіб збільшення прибутковості (рентабельності) власного капіталу за рахунок використання кредиту [22, c. 174].
Чим більше величина позикових коштів, тим довше важіль, тим вище рентабельність власного капіталу. Одночасно чим довше важіль, тим вище ризик діяльності фірми, пов'язаний з оплатою своїх зобов'язань. Отже, у кредиторів така фірма буде викликати менше довіру, ніж фірма з малою величиною позикових коштів. Оптимальним співвідношення власних і позикових коштів вважається 50: 50.
Тому показники використання фінансового важеля - це в першу чергу вимірювачі фінансового ризику фірми.
Таким чином, фінансові показники самі по собі не є причиною невдач фірми. Вони всього лише індикатори неблагополуччя, глибинні причини якого криються в безпосередній господарської діяльності, а також в стратегії дій, яку вибрало керівництво фірми. Отже, незадовільні фінансові показники повинні послужити відправною точкою не тільки для перегляду фінансових планів, але і в першу чергу для переформулювання загальної стратегії фірми.

1.4 Складання прогнозних фінансових документів
Метою планування є складання прогнозу балансу і звіту про прибутки та збитки. Грунтуючись на цих планових документах, організація розробляє бюджети.
Якість фінансового планування визначається рівнем бухгалтерського обліку та фінансового контролю. Фінансові звіти організації повинні включати такі ключові позиції, як прибутковість, ринкова позиція, продуктивність, використання активів, інновації.
Для складання прогнозних фінансових документів застосовуються методи:
-Прогнозування обсягу продажів;
-Термінів оборотності;
-Бюджету грошових коштів;
-Попереджувальних (планових, прогнозних) балансів;
-Відсотка від продажів;
-І деякі інші [21, c. 83].
Кожен з цих методів є схему прогнозування, більш-менш пристосовану до певної ситуації.
Метод прогнозування обсягів продажів.
Процес фінансового планування зазвичай починається з прогнозування майбутніх продажів.
Правильно визначений прогноз продажів служить основою для:
-Організації виробничого процесу;
-Ефективного розподілу коштів;
-Належного контролю над запасами [23, c. 73].
Період прогнозу продажів повинен бути пов'язаний з загальним плановим періодом. Зазвичай прогнози продажів складаються на 1 рік і на 5 років. Річні прогнози продажів розбиті на квартальні та місячні. Чим коротше прогнози продажів, тим точніше і конкретніше повинна бути у них інформація.
Прогнози продажів можуть бути виражені як у грошових, так і у фізичних одиницях. У будь-якому випадку вони є хорошим інструментом менеджменту, який допомагає визначити вплив таких явищ, як ціна, обсяг виробництва та інфляція, на потоки готівки фірми [30, c. 244].
Величину майбутніх продажів можна визначити за допомогою таких методів:
1. Оцінки торговими працівниками. Це дуже цінне джерело інформації, оскільки торговельні працівники найбільш тісно пов'язані з потребами і потребами покупців. Результат застосування цього методу необхідно порівняти з іншими результатами для виявлення можливих розбіжностей.
2. Опитування споживачів. Вони проводяться для визначення планів їх покупок в плановий період. Слабким місцем цього методу є висока ймовірність несподіваних змін ринкової кон'юнктури (наприклад, поява нових видів товарів, на які може переключитися увагу покупців). Тим не менш, добре підготовлений огляд припущень покупців про майбутніх покупках в змозі запропонувати безліч варіантів для аналізу продажів.
3. Аналіз часових рядів (регресійний аналіз). Цей метод необхідний для обліку тимчасових коливань величини продажів товару. Включає в себе аналіз тенденцій (екстраполяція трендів) [8, c. 61].
Аналіз тенденцій допомагає визначити зміни продажів протягом обраного періоду часу.
Метод строків оборотності.
Існує кілька варіантів цього методу. Його мета - визначити фінансові потреби, породжені господарським циклом. Ці потреби вимірюються в днях і у відсотках до обсягу продажів. Метод спирається на тимчасовій аналіз циклу господарської діяльності
Принцип методу
Фінансові потреби, породжені господарським циклом, виникають в результаті тимчасового розбіжності між надходженнями і виплатами, пов'язаними з різними операціями (закупівля сировини та матеріалів, складування, виробництво, продаж). Для тимчасового вирішення проблеми, коли між надходженнями від продажу та виплатами по закупівлях існує часовий розрив, підприємство може звернутися до довгострокових джерел, щоб забезпечити себе чистим оборотним капіталом.
За допомогою цього методу можна розрахувати обсяг коштів, які дозволять фірмі своєчасно оплатити плановані закупівлі. Господарський цикл створює одну і ту ж потреба фінансування, яку можна виміряти в днях: термін оборотності запасів плюс термін оборотності дебіторської заборгованості клієнтів мінус термін оборотності кредиторської заборгованості постачальникам [39, c. 151].
Критика методу
Метод строків оборотності вимагає деяких уточнень щодо його застосування, корисності і самого принципу.
а) На практиці не завжди легко застосувати цей метод, так як він вимагає розрахунку численних термінів оборотності та використання ваг, визначення яких рідко буває очевидно.
б) Більш того, не можна обмежуватися розрахунку термінів складування, кредитів постачальників і кредитів клієнтам. Прийнято коригувати ці терміни і залежності від значень, що передбачаються в ході управління запасами, дебіторською заборгованістю клієнтів і кредиторською заборгованістю постачальників; такий-то термін буде подовжений, такий-то скорочений.
в) Цей метод визначає тільки циклічну фінансову потребу підприємства. Метод дозволяє вимірювати, в деякому роді, мінімальну потребу.
г) До того ж ця потреба називається середньою потребою, заснованої на оцінці середніх термінів оборотності. Це призводить до думки про те, що даний метод застосовується належним чином тільки на тих підприємствах, де діяльність розвивається ритмічно впродовж усього року [47, c. 86].
Метод бюджету грошових коштів.
Бюджет грошових коштів - це детальний план (зазвичай по місяцях) грошових надходжень і виплат підприємства по всіх видах його діяльності.
Збір інформації.
Користь бюджету грошових коштів безпосередньо пов'язана з якістю інформації, яка в ньому записана.
Коли підприємство має в своєму розпорядженні повною системою бюджетів, прогнози надходжень і виплат бюджету грошових коштів базуються на прогнозах бюджетів господарської діяльності, а також інвестиційного і фінансового бюджету. Нагадаємо, що останній показує детально інвестиційні виплати, а також їх джерела, передбачені для даного року в інвестиційному та фінансовому плані.
В іншому випадку, якщо підприємство має неповну систему бюджетів або не має її зовсім, то скарбник повинен самостійно збирати необхідну йому інформацію. І бюджет, природно, буде більш приблизними. Щоб зберегти взаємозв'язок бюджетів, намагаються домогтися відповідності між господарськими надходженнями і виплатами, з одного боку, і доходами та витратами (виплаченими), записаними в рахунок експлуатації, з іншого [37, c. 195].
Залишок грошових коштів.
Розрахунок щомісячних і сукупних відхилень у вигляді різниці між надходженнями і виплатами показує плановану зміну грошових коштів і створює основу для їх аналізу і прийняття регулюючих рішень.
Якщо спостерігається відхилення являє собою дефіцит грошових коштів, то, виходячи з його величини і тривалості, скарбник буде вибирати між збільшенням чистого оборотного капіталу і зверненням за короткостроковим банківським кредитом.
Якщо відхилення являє собою надлишок грошових коштів, то скарбник буде вивчати можливі способи використання цього надлишку: придбання акцій інших компаній, надання відстрочки платежу своїм клієнтам, погашення заборгованості постачальникам, тобто зменшення чистого оборотного капіталу [42. c. 137].
Розробка бюджету грошових коштів.
1) Планування надходжень від господарської діяльності.
Планування надходжень включає головним чином надходження від продажів. Отже, саме на основі плану щомісячних продажів, який розробляється комерційними службами, можна розрахувати ці надходження, однак, прийнято враховувати спосіб, яким розраховуються клієнти
Вивчення способу, яким розраховуються клієнти, покладено на бухгалтерські та фінансові служби і полягає в статистичному веденні картотеки кредитів, що надаються клієнтам [28, c. 182].
2) Планування виплат на господарську діяльність.
Ці виплати відповідають різним рубриками виплачених витрат рахунки результату: закупівлі, інші зовнішні витрати, витрати по заробітній платі, податки і збори, фінансові витрати. У бюджеті грошових коштів немає амортизаційних відрахувань, тому що амортизація вимірює реальний витрата, а не виплачений.
Витрати по закупівлі. Вони плануються на основі прогнозів закупівель, і тут також потрібно враховувати терміни платежів, надані постачальниками. Найчастіше прогнози закупівель (матеріалів, товарів, різних комплектуючих виробів тощо) спираються на прогнози продажів або виробництва з урахуванням тимчасового розбіжності, пов'язаного з умовами складування [27, c. 58].
Витрати на заробітну плату. Планування видатків на заробітну плату спирається часто на суму відповідних витрат, фігурує в рахунку результату останнього звітного періоду. Ця сума виправляється в залежності від планованого зростання чисельності персоналу і зростання самої заробітної плати, а потім розподіляється на дванадцять місяців. Розподіл необов'язково проводиться рівномірно, особливо там, де витрати на заробітну плату можуть включати частку, яка залежить від щомісячного обсягу діяльності; в цьому випадку щомісячне планування витрат на заробітну плату буде диференційованою.
Інші витрати. Як і витрати на заробітну плату, планування інших витрат (інші зовнішні витрати, податки, збори та подібні виплати) спирається на дані останнього рахунку результатів і переглядається залежно від передбачуваної діяльності майбутнього звітного періоду. Їх річна планова сума потім розподіляється на дванадцять місяців звітного періоду рівномірно або диференційовано, коли мова йде про напівзмінних витратах. Відзначимо, що багато витрати оплачуються саме в тому місяці, коли по них виникло зобов'язання [5, c. 89].
3) Надходження і оплата ПДВ: вплив на грошові кошти підприємства.
У дійсності ПДВ має дуже тісний зв'язок з грошовими коштами, тому потрібно нагадати про умови виникнення заборгованості та її погашення.
Умови виникнення заборгованості з ПДВ. Розглянемо два основних випадки: про товарні операції і про операції з надання послуг.
При продажу товарів заборгованість з ПДВ, який надходить до постачальника, виникає, як тільки товар відпущений; і, навпаки, в той же момент клієнт може відшкодувати суму податку, яку він сплатив. На практиці частіше за все мають на увазі дату бухгалтерського запису, яка робиться безпосередньо після постачання або виписки рахунку-фактури.
У разі надання послуг, а також робіт з нерухомістю заборгованість з ПДВ, який збирається постачальником, виникає, як тільки послуги оплачені. І навпаки, клієнт може відшкодувати податок, як тільки він заплатив за надані послуги [3].
4) Оформлення бюджету грошових коштів.
Подібні різні прогнози надходжень і виплат представляються у вигляді таблиці.
В колонках вказується обраний інтервал прогнозу (3, 6 або 12 місяців) за періодами, якими можуть бути місяць, півмісяця, навіть тиждень. Надходження і виплати відповідають обраному періоду в залежності від дати оплати. Така відповідність слід дотримуватися з обережністю: якщо, наприклад, вибрано період в один календарний місяць, а оплата постачальникам здійснюється 5-го числа кожного місяця, то переважно включити цей платіж у попередній місяць [16, c. 53].
Інформатизація бюджету грошових коштів.
Розробка і моделювання бюджету грошових коштів сьогодні набагато полегшена застосуванням обчислювальної техніки.
Підприємство може запрограмувати свій бюджет, але набагато дешевше для нього використовувати численні програми, які існують в продажу: табличні процесори або системи фінансового моделювання.
Табличні процесори - це електронні таблиці, що виводяться на екран і складаються приблизно з шістдесяти колонок і двохсот п'ятдесяти рядків. Системи фінансового моделювання, розроблені спочатку для устаткування великої потужності, а сьогодні використовуються на комп'ютерах, мають деяку перевагу перед електронними таблицями. Завдяки цим системам легше поєднувати різні підтаблиці: розробка бюджету грошових коштів полягає в тому, щоб скласти і об'єднати декілька підтаблиці для отримання кінцевої таблиці [4, c. 150].
Метод відсотка від продажів.
Цей метод дозволяє вивести кожен елемент планового балансу та звіту про прибутки та збитки виходячи із запланованої величини продажів. Таким чином, за допомогою методу відсотка від продажів можна визначити конкретний зміст pro forma документів.
Суть методу полягає в тому, що кожен з елементів документів розраховується як певне співвідношення від встановленої величини продажів [17, c. 141].
В основі визначення відсоткового співвідношення лежать:
-Процентні співвідношення, характерні для поточної діяльності фірми (тобто в поточний період витрати становлять 80% від продажів);
-Процентні співвідношення, розраховані на основі ретроспективного аналізу як середня за останні кілька років;
-Заключення менеджменту, особливо в тих випадках, коли сформовані процентні співвідношення не задовольняють керівників, і вони хотіли б змінити їх для поліпшення фінансових показників.

2. Аналіз існуючої системи ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «МОНТАЖСТРОЙ»

2.1 Загальна характеристика підприємства

Підприємство «Монтажстрой» є товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ «Монтажстрой»).
Підприємство організовано 18 лютого 1996 р .
Галузева приналежність підприємства - будівельні роботи та ремонт.
Режим роботи офісу підприємства - з 10-00 до 18 - 00. Будівельні бригади працюють позмінно.
Статут підприємства затверджено Рішенням засновника № 1 від 18 лютого 1999 р .
Підприємство має двох засновників, вклади яких у статутний капітал складають 90% і 10% відповідно.
Напрямки діяльності підприємства:
-Будівельна та будівельно - монтажна діяльність, пуско - налагоджувальні та оздоблювальні роботи;
-Деревообробка;
-Транспортні послуги;
-Надання послуг складського господарства.
Основна діяльність підприємства в даний час - будівельна і будівельно - монтажна діяльність, пуско - налагоджувальні та оздоблювальні роботи.
Підприємство виконує наступні види загальнобудівельних робіт:
1.Каменние роботи.
2.Пристрій бетонних і залізобетонних конструкцій:
-Опалубні та арматурні роботи;
-Пристрій монолітних і залізобетонних конструкцій.
3.Монтаж бетонних і залізобетонних конструкцій:
-Монтаж фундаментів і стін підземної частини будівель;
-Монтаж елементів конструкцій надземної частини будівель.
4.Осуществленіе функцій генпідрядника.
5.Виполненіе функцій замовника - забудовника:
-Отримання та оформлення вихідних даних для проектування об'єктів будівництва;
-Підготовка завдання на проектування;
-Технічний супровід проектної стадії;
-Оформлення дозвільної документації на будівництво, контроль за термінами ТУ;
-Звільнення території будівництва;
-Організація управління будівництва;
-Технічний нагляд за будівництвом.
Підприємство має ліцензію на здійснення будівництва будівель і споруд I і II рівнів відповідальності від 22 березня 2004 р .
Загальна чисельність працівників підприємства складає 206 чол. Штатний розклад включає: директора, комерційного директора, заст. директора з виробництва, головного бухгалтера, а також будівельно - монтажні бригади. Робочий тиждень складає 40 год. Два дні - вихідні.
Будівельні бригади залежно від обсягів робіт можуть працювати 6 - 14 год. на добу.
Для цього підприємства дуже важливо фінансове планування, тому що дозволяє спланувати необхідні витрати на майбутнє, а також визначити надходження коштів. Керівництво підприємства акцентує увагу на необхідності складання фінансових планів.

2.2 Аналіз фінансового стану

Фінансовий стан підприємства визначається наявними в розпорядженні Товариства майном та джерелами його фінансування. Склад майна і джерела його фінансування (агрегований баланс) наведені в таблиці 2.
Таблиця 2 - Склад майна і джерел фінансування, тис. руб.
Групи
Активів
2004 р .
2005 р .
Відхи-ня, +, -
Групи пасивів
2004 р .
2005 р .
Відхи-ня, +, -
1.Всего майна,
в т.ч.:
274777
300766
+25989
1. Всього джерела,
в т.ч.:
274777
300766
+25989
1.1. Необоротні активи
148497
155934
+7437
1.1. Власні джерела
196190
243810
+47620
1.2.Оборотние активи,
в т.ч.:
126280
144832
+18552
1.2. Позикові джерела,
в т.ч.:
78587
56956
-21631
1.2.1. Запаси
70795
84717
+13922
1.2.1. Довгострокові позикові джерела
___
___
-
1.2.2. Дебіторська заборгованість
35042
34761
-281
1.2.2.Краткос-рочная позикові джерела
47894
33000
-14894
1.2.3. Грошові кошти і короткострокові фінансові вкладення
20443
25354
+4911
1.2.3. Кредиторська заборгованість
30693
23956
-6737
Аналіз показує, що за аналізований період відбулися значні зміни в складі майна та джерела його фінансування. Так, вартість всього майна збільшилася на 25989 тис. руб. При цьому запаси збільшилися на 13922 тис. крб., Що характеризується як негативна тенденція, тому що з обороту відволікаються кошти, які могли б бути використані на розвиток підприємства.
Таблиця 3 - Рух дебіторської заборгованості за 2005 рік, тис. руб.
Найменування показника
Залишок н / г
Виникло
Погашено
Залишок
к / р
Темп зростання залишку
%
Відхи-
ня абсолют-
ве
1. Дебіторська заборгованість за все
35042
1211402
1211683
34761
99,2
-281
1.1 Короткострокова
35042
1208120
1211683
31479
89,8
-3563
А. У тому числі прострочена
1262
-
1262
-
-
-1262

Рух дебіторської заборгованості наведено в таблиці 4. Позитивно характеризується скорочення дебіторської заборгованості на 281 тис. руб. Це означає, що, незважаючи на збільшення виторгу, підприємство стало менше кредитувати своїх покупців. Позитивно характеризується скорочення позикових джерел постачання та збільшення власного капіталу на 47620 тис. руб. (Таблиця 2). Це означає, що підприємство здійснює свою фінансову діяльність в основному за рахунок власних коштів.

У ТОВ «Монтажстрой» ведення бухгалтерського обліку відповідає існуючим нормативним вимогам. Фінансова (бухгалтерська) звітність підприємства відображає достовірно у всіх істотних відносинах фінансове становище на 31.12.2004 і 31.12.2005 та результати фінансово-господарської діяльності за період з 1 січня по 31 грудня 2004 р . і з 1 січня по 31 грудня 2005 р . (Що підтверджується аудиторськими висновками).

Таблиця 4 - Динаміка та структура вартості майна за 2005 рік,%
Групи активу
Питома вага вартості майна (%)
Зміни до початку року
2004 р .
2005 р .
Абсолютне (тис. крб.)
Відносна-ве (%)
За доля. Вазі
1. Необоротні активи
54,0
51,8
+ 7437
105
- 2,2
2. Оборотні активи
46,0
48,2
+ 18552
114,7
+ 2,2
3. Вартість майна
100
100
+ 25989
109
0
Аналіз динаміки і структури майна показує, що в структурі майна більшу частину займають необоротні активи, які в 2004 р . становили 54%, а в 2005 р . - 51,8%. Абсолютна зміна вартості майна свідчить про те, що зниження питомої ваги необоротних активів викликано тим, що вартість оборотних активів збільшилася на 18552 тис. крб., А позаоборотних активів - всього на 7437 тис. руб.
\ S
Рис. 1 - Структура вартості майна у 2004 - 2005 рр..

Таблиця 5 - Динаміка і структура джерел фінансування майна за 2005 рік,%
Групи пасиву
Питома вага джерел фінансування майна (%)
Зміни до початку року
2004 р .
2005 р .
Абсолютне (тис. крб.)
Відносна-ве (%)
За доля. Вазі
1. Власні джерела
71,4
81,1
+ 47620
124
- 9,7
2. Позикові джерела
28,6
18,9
- 21631
72,5
+ 9,7
3. Сума джерел
100
100
+ 25989
109
0
Власні джерела фінансування збільшилися на 47620 тис. крб., Позикові скоротилися на 21631 тис. руб. Частка позикових джерел на кінець року зросла на 9,7%, частка власних коштів зменшилася на 9,7%.
У структурі джерел фінансування питома вага позикових джерел зменшився на 9,7% за рахунок збільшення тієї ж частки власних джерел.
\ S
Рис. 2 - Структура джерел фінансування майна

На зниження питомої ваги позикових джерел вплинув досить значне зростання власних джерел (на 47620 тис. крб.).
У цілому аналіз структури і динаміки майна ТОВ «Монтажстрой» показав, що діяльність підприємства і його майновий стан за період значно покращився. Фінансування більшою частиною здійснюється за рахунок власних коштів.
Одним з найважливіших критеріїв фінансового положення підприємства є оцінка його платоспроможності, під якою прийнято розуміти здатність підприємства розраховуватися за своїми зовнішніми зобов'язаннями.
Розглянемо показники, що характеризують фінансовий стан підприємства, такі, як показники платоспроможності та ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності (Таблиця 6).
Таблиця 6 - Показники оцінки платоспроможності та ліквідності
Показник
Розрахунок показника
2003 р .
2004 р .
2005 р .
Коефіцієнт поточної ліквідності
Оборотні кошти / Короткострокові пасиви
1,22
1,61
2,54
Коефіцієнт проміжної ліквідності
(Дебіторська з-ть + Грошові кошти) / Короткострокові пасиви
0,5
0,71
1,06
Коефіцієнт абсолютної ліквідності
Грошові кошти / Короткострокові пасиви
0,19
0,26
0,45
Чистий оборотний капітал
Оборотні активи - Короткострокові зобов'язання
13016
47693
87876
Коефіцієнт співвідношення грошових коштів та чистого оборотного капіталу
Грошові кошти / Чистий оборотний капітал
0,85
0,43
0,29
Коефіцієнт співвідношення запасів і чистого оборотного капіталу
Запаси / чистий оборотний капітал
3,19
1,48
0,96
Коефіцієнт співвідношення запасів і короткострокової заборгованості
Запаси / Короткострокова кредиторська заборгованість
1,73
2,31
3,54
Показники платоспроможності розраховувалися наступним чином:

Коефіцієнт поточної ліквідності:
До т.л. = = = 2,54
де ОБС - оборотні кошти;
КП - короткострокові пасиви.
Коефіцієнт проміжної ліквідності:
До д.а. = = = 1,06
де ДЗ - дебіторська заборгованість;
ДС - грошові кошти і короткострокові фінансові вкладення.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності:
До А.Л. = = = 0,45
Чистий оборотний капітал:
ЧОК = 144832 - 56956 = 87876 тис. руб.
Коефіцієнт співвідношення грошових коштів та чистого оборотного капіталу:
К = = = 0,29
Коефіцієнт співвідношення запасів і чистого оборотного капіталу:
К = = = 0,96

Де З - запаси.
Таким чином, спостерігається стійке зростання всіх показників платоспроможності та ліквідності.
Коефіцієнт співвідношення запасів і короткострокової заборгованості:
К = = = 3,54
Де З - запаси.
Таким чином, спостерігається стійке зростання всіх показників платоспроможності та ліквідності.
Значення коефіцієнта поточної ліквідності у 2003 - 2005 рр.. було вище рекомендованої, що свідчило про те, що підприємство має в своєму розпорядженні ліквідними активами для погашення своєї короткострокової заборгованості. У 2005 р . значення коефіцієнта порівняно з 2003 р . збільшилася, підприємство продовжує залишатися платоспроможним, так як його ліквідні активи перевищують розмір короткострокової заборгованості. Значення коефіцієнта поточної платоспроможності та ліквідності (2,54) залишається в межах рекомендованого коридору діапазону.
Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності зросла за період з 0,19 до 0,45 і знаходиться в межах норми, що свідчить про достатність готових засобів платежу. Дані таблиці підтверджують, що майже всі ліквідні активи підприємства перебувають у запасах і дебіторській заборгованості. Якщо у підприємства не буде проблем зі збутом, воно зможе розплатитися за своїми поточними боргами.
Необоротні активи підприємства повністю формуються за рахунок власного капіталу. Підприємство мало чистим оборотним капіталом у розмірі 13016 тис. руб. в 2003 р . і 87876 тис. руб. - На кінець 2005 р ., Що свідчить про його фінансової стійкості. У той же час власний капітал перевищує величину необоротних активів, у зв'язку, з чим потрібно оцінити ефективність використання власного капіталу.
Коефіцієнт співвідношення грошових коштів та чистого оборотного капіталу також вище значень, що рекомендуються, з 2003 р . спостерігалася динаміка його зниження, що є негативною тенденцією.
Коефіцієнт відношення запасів і чистого оборотного капіталу більше рекомендованого як у 2003 р ., Так і в 2005 р ., Але також відбувається поступове його зниження.
Таблиця 7 - Показники фінансової стійкості
Найменування показника
Формула
2003 р .
2004 р .
2005 р .
Співвідношення позикового і власного капіталу (фактичного),%
ЗК / СКР
ЗК - позиковий капітал
СКР - власний реальний капітал
0,36
0,40
0,23
Рівень власного капіталу (фактичного),%
СКР: У * 100
В - валюта балансу
0,74
0,69
0,81
Коефіцієнт покриття необоротних активів власним капіталом (фактичним)
СКР / ВО
ВО-необоротні активи
1,09
1,32
1,56
Коефіцієнт забезпеченості власними коштами
СОС / ОА, де ОА-оборотні активи
0,18
0,32
0,68
Аналіз фінансової стійкості підприємства дозволяє говорити про значне запасі міцності, обумовленому високим рівнем власного капіталу (фактичного), який на кінець аналізованого періоду склав 0,81 (при рекомендованому значенні не менше 0,500). Збільшення рівня власного капіталу (фактичного) за аналізований період сприяло зростанню фінансової стійкості підприємства.
Коефіцієнт покриття необоротних активів власним капіталом (фактичним) на кінець періоду склав 1,56 (на початок 1,09) (при рекомендованому для дотримання вимоги фінансової стійкості значенні не менше 1). Отже, на кінець аналізованого періоду всі довгострокові активи фінансуються за рахунок довгострокових джерел, що може забезпечити відносно високий рівень платоспроможності підприємства в довгостроковому періоді. При цьому динаміка даного показника може бути оцінена як позитивна.
Коефіцієнт забезпеченості власними коштами склав на кінець періоду 0,68, що краще встановленого нормативного значення (0,1).
Співвідношення позикового і власного капіталу (фактичного) на початок аналізованого періоду дорівнювало 0,36, на кінець періоду 0,23 (при рекомендованому значенні менш 1,200).
Таким чином, можна зробити висновок про те, що аналізоване підприємство є фінансово стійким.
Показники ділової активності характеризують результати і ефективність поточної основної виробничої діяльності. Оцінка ділової активності на якісному рівні може бути визначена в результаті порівняння діяльності даного підприємства і родинних по сфері додатка капіталу підприємств. Такими якісними (тобто неформалізуємим) критеріями є: широта ринків збуту продукції; наявність продукції, що поставляється на експорт; репутація підприємства, що виражається, зокрема в популярності клієнтів та ін
Таблиця 8 - Розрахунок показників ділової активності підприємства
Показник
Розрахунок показника
2003 р .
2004 р .
2005 р .
Оборотність активів ресурсоотдачи
Виручка від реалізації / Середня за період вартість активів
2,14
2,98
3,02
Фондовіддача
Виручка від реалізації / Середня залишкова вартість основних засобів
4,22
8,92
10,19
Оборотність запасів
Собівартість реалізованої продукції / середня за період вартість запасів
10,79
10,69
8,97
Середній вік запасів
Кількість днів у році / Оборотність запасів
33,83
34,14
40,69
Оборотність оборотного капіталу
Виручка від реалізації / Середня за період вартість оборотних активів
6,66
6,49
6,27
Оборотність власного капіталу
Виручка від реалізації / Середня за період сума власного капіталу
2,9
4,34
3,73
Оборотність загальної заборгованості
Виручка від реалізації / Середня за період величина залученого капіталу
8,14
9,53
15,8
Узагальнюючим показником оцінки ефективності використання ресурсів підприємства, є показник ресурсоотдачи. Цей показник збільшився з позначки 2,14 до 3,02, що можна розглядати як позитивну тенденцію. На один руб. коштів, вкладених у діяльність підприємства в кінці аналізованого періоду припадати 3,02 руб. виручки. Це досить висока ресурсоотдачи, яка свідчить про ефективну діяльність підприємства.
Коефіцієнт фондовіддачі протягом звітного року також збільшився майже в 2 рази. Економічно це можна інтерпретувати так - підприємство в 2005 р . отримує 10,19 руб. з кожного вкладеного рубля в основні засоби. Негативну тенденцію мають показники оборотності оборотного капіталу і оборотності запасів, але необхідно додати, що при цьому вони залишаються на дуже високому рівні.
Про інтенсивність використання ресурсів підприємства, здатності отримувати доходи і прибуток судять за показниками рентабельності. Дані показники відображають як фінансовий стан підприємства, так і ефективність управління господарською діяльністю, наявними активами і вкладеними власниками капіталом. У залежності від того, з чим порівнюється обраний показник прибутку, виділяють кілька груп коефіцієнтів рентабельності.
Таблиця 9 - Показники рентабельності
Показники
Од.
ізм.
2004 р .
2005 р .
Відхилення
Абсолют-ні, +, -
Темп росту,%
Обсяг реалізації
т. руб.
819682
907433
+87751
110,71
Собівартість реалізації
т. руб.
695895
713105
+17210
102,47
Чистий прибуток
т. руб.
30489
54604
+24115
179,09
Середньорічна вартість основних засобів
т. руб.
91887
89018
-2869
96,88
Середньорічна вартість оборотних засобів
т. руб.
126280
144832
+18552
114,69
Рентабельність капіталу
%
33,18
61,34
+28,16
184,87
Рентабельність продажів
%
3,72
6,02
+2,3
161,83
Рентабельність витрат
%
4,38
7,66
+3,28
174,89
Показники рентабельності розраховувалися наступним чином:
1. Рентабельність капіталу:
R = Прибуток чистий / Основні ср-ва * 100 = 54604 / 89018 * 100 = 61, 34%
2. Рентабельність продажів:
R = Прибуток чистий / Виручка = 54604 / 907433 * 100 = 6, 02%
3.Рентабельність витрат:
R = Прибуток чистий / Собівартість = 54604 / 713105 * 100 = 7, 66%
Отримані результати свідчать про те, що підприємство ефективно використовує наявні в нього активи та власний капітал, оскільки рентабельність капіталу, продажів і витрат у звітному році в порівнянні з попереднім роком зросла відповідно на 28,16, 2,3 і 3,28% (Таблиця 9).

2.3 Існуюча система довгострокового фінансового планування ТОВ «Монтажстрой»

На основі проведеного аналізу та даних планово-економічного та фінансового відділів підприємства були визначені наступні обмеження на залучення позикового капіталу для ТОВ «Монтажстрой» (таблиця 10).
Таблиця 10 - Обмеження на залучення позикового капіталу
Системи планування ТОВ «Монтажстрой»
Галузеві
1.Поддержаніе загальної заборгованості інвестором на рівні, що не перевищує 60% обсягу всіх її джерел коштів
2.Ограніченія з боку вливання іноземного капіталу - не більше 5% вартості звичайних акцій
3.Інвестіціонние проекти повинні бути не більше 15% від розміру компанії, щоб не робити істотного впливу на структуру і вартість капіталу компанії
4.Проекти повинні бути звичайними для даної компанії, тобто ставитися до її традиційній сфері діяльності
5.Собственние кошти повинні складати не більше 20%
6.Окупаемость проектів - не більше 3 років.
1.Ограніченія на додаткові короткострокові пасиви для підтримки значення коефіцієнта поточної ліквідності на рівні 2,0%
2.Согласно чинному законодавству процентні платежі по облігаціях виплачуються з чистого прибутку будівельної компанії. Це робить облігаційні позики занадто «дорогими»
Таким чином, обмеження на залучення позикового капіталу в ТОВ «Монтажстрой» »є як галузевими, так і власне обмеженнями системи планування даного підприємства. Розрахуємо дані обмеження і можливості (Табл. 11).
Таблиця 11 - Розрахунок показників
Обмеження
Розрахунок
Значення
Підтримка загальної заборгованості на рівні не вище ніж 60% обсягу всіх її джерел коштів
56956 (тис. крб.) / 300 766 (тис. крб.) * 100%
18,94%
Обмеження з боку вливання іноземного капіталу - не більше 5%
4361 (тис. крб.) /
243810 (тис. крб.) * 100%
1,79%

Як показують дані таблиці, на підприємстві дотримуються обмеження на величину заборгованості (18,94%, тоді як гранична - 60%) і на обмеження з боку вливання іноземного капіталу (1,79% замість встановлених 5%).
На даний момент підприємством використовуються такі види планування. Процес фінансового прогнозування в ТОВ «Монтажстрой» складається з наступних етапів:
1.Фінансова прогнозування
1.1.Всесторонній збір інформації (внутрішньої і зовнішньої)
1.2.Составленіе прогнозних документів
1.3.Проверка коректності отриманих даних
2.Корректіровка
2.1.Проверка прогнозованих результатів на відповідність певним критеріям
2.2.Виработка цільових вказівок щодо коригування окремих прогнозних показників.
2.3.Корректіровка окремих прогнозних показників
2.4.Формування остаточного варіанту прогнозних документів
2.5.Утвержденіе планів
Збір інформації є початковим етапом фінансового прогнозування в організації. На цьому етапі планово-економічний відділ ТОВ «Монтажстрой» проводить роботу по збору інформації, її попередньої обробки, систематизує відповідно з іншими показниками. Тут відбувається збір інформації про обсяги виробленої продукції, витратах, виконання кошторису витрат, залишки, структурі витрат і т.д.
На етапі складання документів планово-економічний відділ проводить необхідні розрахунки, керівником затверджуються планові документи. Потім складається виробничий, а потім фінансовий план, що включає прогнозний Звіт про прибутки і збитки та баланс.
Перевірка коректності отриманих даних здійснюється при складанні прогнозного балансу. Якщо дані некоректні, то ведеться пошук помилок.
Потім проводиться коригування планів. Це робиться на основі попередніх планових даних про наявність фінансових ресурсів у плановому періоді. Джерелом цієї інформації є дохідна частина плану руху грошових коштів. Процес коригування полягає в послідовній доопрацюванні складених документів Фінансового плану та інших документів таким чином, щоб заплановане погашення зобов'язань відповідало наявним платіжних засобів.
У результаті виходить Фінансовий план, що задовольняє пропонованим вимогам (з урахуванням специфіки підприємства та існуючих обмежень). Скоригований Фінансовий план затверджується керівником.
За глибиною горизонту планування в ТОВ «Монтажстрой» підрозділяється на поточний і довгострокове. Поточне здійснюється на 1 місяць вперед. Здійснюється з 25 по 30 число місяця, що передує планованому. Довгострокове - це планування на період не більше року. Здійснюється щорічно в період з вересня по листопад.
В основі того й іншого планування лежить місячний план. На рік складається дванадцять планів на кожен місяць окремо.
Між тим необхідно відзначити, що складається план на рік часто виявляється неефективним, тому що очікувані дані змінюються (наприклад, зміна тарифів, цін, яке за рік - півроку до цього не планувалося, зміни в законодавстві і т.д.).
Необхідно зазначити, що планово-економічний відділ підприємства майже не займається довгостроковим фінансовим прогнозуванням.
Тільки раз на рік на основі звітних даних роблять прогнозний баланс на перспективу 3 роки на основі методу пропорційної залежності показників від обсягу реалізації. Основна причина зневаги фінансовою прогнозуванням - недовіра до прогнозних результатами, нестабільність економіки, політичні ситуації.
Таким чином, за результатами другого розділу можна зробити наступні висновки:
1.Ісследуемое підприємство стабільно розвивається, має стійке фінансове становище.
2.На підприємстві сформована система фінансового планування.
3.За глибині горизонту планування в ТОВ «Монтажстрой» підрозділяється на поточний і довгострокове.
4.Вместе з тим, в структурі підприємства не передбачено окремої посади фахівця з управління грошовими потоками, тому планово-економічний відділ підприємства майже не займається довгостроковим фінансовим прогнозуванням, в результаті складається план на рік часто виявляється неефективним, тому що очікувані дані змінюються. Основна причина зневаги фінансовою прогнозуванням - недовіра до прогнозних результатами, нестабільність економіки, політичні ситуації.

3. ОПТИМІЗАЦІЯ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «МОНТАЖСТРОЙ»

3.1 Планування продажів

Аналіз, проведений у другому розділі дипломної роботи, показав, що за аналізований період виручка ТОВ «Монтажстрой» зросла з 819682 до 907433 тис. руб., Темп росту склав 110,7%, тобто приріст на місяць - 0,89%.
За даними аналітиків компанії, попит на продукцію буде збільшуватися і далі тими ж темпами, не залежно від сезонності, оскільки кількість покупців постійно збільшується. Виручка в грудні 2005 р . становив: 75619,4 тис. руб.
Таблиця 12 - Обсяги продажів товарів по місяцях в 2006 р ., Тис. руб.
Місяць
Величина виручки
Січень
76292,4
Лютий
76971,4
Березень
77656,4
Квітень
78347,6
Травень
79044,9
Червень
79748,4
Липень
80458,2
Серпень
81174,2
Вересень
81896,7
Жовтень
82625,6
Листопад
83360,9
Грудень
84102,8
РАЗОМ за рік
961679,5
У перший місяць (січень) прогнозується надходження грошових коштів:
75619,4 тис. руб. * 1,0089 = 76292,4 тис. руб.
У лютому:
76292,4 тис. руб. * 1,0089 = 76971,4 тис. руб.
У березні:
76971,4 тис. руб. * 1,0089 = 77656,4 тис. руб.
У квітні:
77656,4 тис. руб. * 1,0089 = 78347,6 тис. руб.
У травні:
78347,6 тис. руб. * 1,0089 = 79044,9 тис. руб.
У червні:
79044,9 тис. руб. * 1,0089 = 79748,4 тис. руб.
У липні:
79748,4 тис. руб. * 1,0089 = 80458,2 тис. руб.
У серпні:
80458,2 тис. руб. * 1,0089 = 81174,2 тис. руб.
У вересні:
81174,2 тис. руб. * 1,0089 = 81896,7 тис. руб.
У жовтні:
81896,7 тис. руб. * 1,0089 = 82625,6 тис. руб.
У листопаді:
82625,6 тис. руб. * 1,0089 = 83360,9 тис. руб.
У грудні:
83360,9 тис. руб. * 1,0089 = 84102,8 тис. руб.
Таким чином, в перший рік планувався обсяг продажів у розмірі 961679,5 тис. руб. Обсяг продажів ще не є показником величини грошових приток, оскільки не завжди всі роботи оплачуються вчасно. В умовах конкуренції підприємства часто йдуть на умови відстрочки платежу (комерційний кредит). Так виникає дебіторська заборгованість. Тому для обчислення реального грошового припливу від основної діяльності необхідно розрахувати коефіцієнти інкасації та відповідно - дебіторську заборгованість, і планову виручку.

3.2 Розрахунок коефіцієнтів інкасації

Коефіцієнти інкасації представляють собою відношення дебіторської заборгованості, що виникла в конкретному періоді, до обсягу реалізації за той же період.
Формула розрахунку коефіцієнта інкасації має наступний вигляд:
К = ДЗ: В,
де ДЗ - дебіторська заборгованість;
В - обсяг реалізації.
У 2005 р . утворилася дебіторська заборгованість у розмірі 34761 тис. руб. Відповідно з урахуванням виручки по місяцях розрахуємо коефіцієнти інкасації і реальну виручку без дебіторської заборгованості:
Таблиця 13 - Розрахунок коефіцієнтів інкасації
Місяць
Виручка в 2005 р ., Тис. руб.
Дебіторська заборгованість у 2005 р ., Тис. руб.
Коефіцієнт інкасації
Січень
75873,2
1236,9
0,0163
Лютий
74245,7
2345,8
0,0316
Березень
75787,3
3412,7
0,0450
Квітень
74024,5
1124,4
0,0152
Травень
76234,8
2335,7
0,0306
Червень
75949,6
3008,6
0,0396
Липень
75125,9
4341,0
0,0578
Липень
75125,9
4341,0
0,0578
Серпень
75562,8
2467,7
0,0327
Вересень
75679,7
2987,3
0,0395
Жовтень
77984,8
4442,8
0,0570
Листопад
75345,3
2673,4
0,0355
Грудень
75619,4
4384,7
0,0580
РАЗОМ за рік
907433
34761
0,0383

З урахуванням коефіцієнтів інкасації розрахуємо плановану дебіторську заборгованість та виручку від реалізації:
Таблиця 14 - Розрахунок планової виручки, тис. руб.
Місяць
Планована виручка в 2006 р ., Тис. руб.
Коефіцієнт інкасації
Дебіторська заборгованість у 2006 р ., Тис. руб.
Реальна виручка з урахуванням дебіторської заборгованості, тис. руб.
Січень
76292,4
0,0163
1243,6
75048,8
Лютий
76971,4
0,0316
2432,3
74539,1
Березень
77656,4
0,045
3494,5
74161,9
Квітень
78347,6
0,0152
1190,9
77156,7
Травень
79044,9
0,0306
2418,8
76626,1
Червень
79748,4
0,0396
3158,0
76590,4
Липень
80458,2
0,0578
4650,5
75807,7
Серпень
81174,2
0,0327
2654,4
78519,8
Вересень
81896,7
0,0395
3234,9
78661,8
Жовтень
82625,6
0,057
4709,7
77915,9
Листопад
83360,9
0,0355
2959,3
80401,6
Грудень
84102,8
0,058
4878,0
79224,8
РАЗОМ за рік
961679,5
0,0383
36832,3
924847,2
Спланувати дебіторську заборгованість досить складно, тому ми приймаємо коефіцієнт інкасації на рівні минулого року.
Таким чином, з урахуванням коефіцієнтів інкасації очікується надходження грошових коштів у розмірі 872678,3 тис. руб., А 3,83% від фактичного обсягу продажів складе дебіторська заборгованість.
Оскільки більшість показників досить важко спланувати з великою точністю, нерідко планування фінансового потоку зводять до побудови бюджетів грошових коштів у планованому періоді, враховуючи лише основні складові потоку: обсяг реалізації, частка виручки за готівковий розрахунок, прогноз кредиторської заборгованості та ін Надходження грошових коштів були нами розраховані вище (Таблиця 14). Основним складовим елементом відтоку грошових коштів є погашення кредиторської заборгованості. Вважається, що підприємство оплачує свої рахунки вчасно, хоча в деякій мірі воно може відстрочити платіж. Грошові кошти використовуються в тому числі на заробітну плату персоналу, адміністративні та інші постійні та змінні витрати, а також виплати податків, відсотків і т.д.

3.3 Розрахунок оптимального залишку грошових коштів при використанні моделі Боумола

У практиці господарювання є методи, що забезпечують розрахунок підтримки високого рівня касової готівки. Вірне співвідношення знаходиться шляхом врахування витрат на зберігання і трансакційних витрат з тим, щоб мінімізувати загальні витрати з підтримання рівня касової готівки.
Серед них виділяється модель Боумола, яка виходить з тих же самих припущень, які використовуються і моделі оптимального розміру замовлення. Вона виходить з того, що норма витрати грошових коштів точно відома і не змінюється. У моделі робиться допущення про те, що компанія використовує грошові кошти за відомою постійної нормі і тому несе витрати, пов'язані з триманням коштів, тому. Оскільки ці витрати збільшуються разом із середнім рівнем готівкових грошових коштів, то облік тільки даного чинника змусить компанію тримати грошові кошти в мінімально можливих обсягах. Проте коли компанія використовує всі наявні грошові кошти, їй необхідно здобувати нові готівкові грошові кошти - можливо, за рахунок продажу обертаються на біржі цінних паперів. Кожен раз, коли компанія діє, таким чином, вона несе трансакаціонние витрати, тому вона прагне обмежувати можливу кількість операцій, що проводяться протягом року.
Ця модель підходить для ТОВ «Монтажстрой», тому що грошові потоки даного підприємства стабільні і прогнозовані. Оптимальний розмір касової готівки визначається за наступною формулою:

Q = ,
Де V - прогнозована потреба в грошових коштах у періоді;
с - витрати з конвертації грошових коштів у цінні папери;
r - прийнятний і можливий для підприємства процентний дохід по короткострокових фінансових вкладень.
Q = = 2906, 1 тис. руб.
Середній запас грошових коштів становить Q / 2, тобто
2906,1 тис. руб. : 2 = 1453,1 тис. руб.
Загальна кількість угод з конвертації цінних паперів в грошові кошти (k) дорівнює:
k = V / Q = 767781.57 / 2906,1 = 264
Загальні витрати (ОР) з реалізації такої політики управління грошовими потоками складають:
ОР = с * k + r * (Q / 2) = 0,66 * 264 + 0,12 * 1453,1 = 348,6 тис. руб.
Перший доданок представляє собою прямі витрати, друге - упущена вигода від зберігання коштів замість того, щоб інвестувати в цінні папери.

3.4 Визначення розміру та розробка проекту вкладення тимчасово вільних грошових коштів

Тимчасово вільні грошові кошти визначаються як різниця припливів і відтоків грошових коштів з урахуванням мінімального залишку.
Для збільшення грошових потоків раціонально вивільнені кошти покласти на депозит в КБ «Собінбанк» за наступними умовами:
1.Вклад «Накопичувальний»
2.Сроки зберігання вкладу - 181 день.
3.Процентная ставка залежить від терміну вкладу та суми вкладу. Якщо ми будемо вкладати понад 100 тис. руб. на термін 366 днів, річна відсоткова ставка становитиме 12%, на 181 день ставка складає 11% річних.
4.Періодічность нарахування відсотків - щомісяця, виплати - в кінці періоду.
У січні і лютому 2005 р . величина тимчасово вільних грошових коштів складе 49106,25 тис. крб. (9060,9 тис. руб. + 40045,35 тис. крб.).
Ніяких інвестиційних проектів на 2006 р . не планується, тому ці кошти будуть покладені на депозит під 12% річних. Для нарахування застосовується складний відсоток.
Розглянемо нарахування відсотків по місяцях. Сума відсотків та вкладу буде повернена в кінці періоду (на 182-й день, тобто через півроку).
Розрахуємо суму нарахованих відсотків по місяцях (Таблиця 15)
Таблиця 15 - Сума нарахованих відсотків і виплат, тис. руб.
Показник
Місяць
Сума виплат
3
4
5
6
7
8
Відсоток по депозиту, тис. руб. (0,917% на місяць)
450,3
454,4
458,6
462,8
467,1
471,3
2764,53
Залишок на кінець місяця, тис. руб.
49556,6
50011,0
50469,6
50932,4
51399,5
51870,8
0
Основна сума депозиту, тис. руб.
49106,25
Таким чином, за рахунок цього заходу величина грошового потоку за півроку збільшиться на 2764,53 тис. руб.

3.5 Розробка заходів щодо оптимізації структури управління фінансовими потоками

Пропонується прийняти в штат фахівця з управління дебіторською заборгованістю.
Спеціаліст буде збирати дані про клієнтів в систему (базу даних). У цій системі буде розміщуватись інформація про контрагентів, що порушують умови оплати. Грамотно налаштована база даних та аналіз статистичних даних про виконання контрагентом своїх зобов'язань дозволяють прийняти обгрунтоване рішення про подальшу роботу з даним клієнтом.
Створюється система бальної оцінки надійності контрагента на підставі аналізу роботи з ним. Всі контрагенти об'єднуються в групи за рівнем надійності:
- Група ризику;
- Група підвищеної уваги;
- Група надійних клієнтів;
- «Золоті клієнти».
Оцінка надійності контрагентів проводиться на підставі терміну роботи з клієнтом, обсягу продажів клієнта і обсягу простроченої заборгованості даного клієнта на кінець періоду.
Ці обов'язки будуть внесені до посадової інструкції спеціаліста. Спеціаліст в організаційній структурі буде підпорядковуватися начальнику економічної групи. Розглянемо витрати, пов'язані з цим заходом:
Таблиця 16 - Додаткові витрати у зв'язку з наймом фахівця з управління грошовими потоками, тис. руб.
Показники
У міс.
У рік.
Інвестиції (придбання основних засобів):
Купівля комп'ютера, принтера
-
16,0
Покупка меблів
-
3,6
Разом інвестицій:
-
19,6
Поточна діяльність:
Показники
У міс.
У рік.
Амортизація (10%)
-
1,96
Заробітна плата
10,0
120,0
Відрахування у позабюджетні фонди (26%)
2,6
31,2
Разом витрат:
12,6
172,6
Отже, вдосконалення структури управління грошовими потоками обійдеться підприємству в 172,6 тис. руб.
Однак дані витрати цілком прийнятні, оскільки результатом роботи даного співробітника має стати максимальне використання можливостей скорочення фінансового циклу й одержання додаткового доходу від тимчасово звільнених грошових коштів за рахунок:
1) Скорочення суми дебіторської заборгованості:
використовуючи такі заходи щодо скорочення дебіторської заборгованості, як: відстеження сальдо по кожному рахунку дебітора для того, щоб оперативно запобігти поставку продукції боржникові, оцінювати фінансовий стан контрагентів, яким надається відстрочка платежу.
2) скорочення періоду інкасації: за рахунок зниження суми дебіторської заборгованості.
3) інвестування вільних грошових коштів і т.д.
Для того, щоб робота фахівця з управління грошовими потоками була більш ефективною, необхідно, щоб він працював у комплексі з бухгалтерією і фінансово - економічним відділом.
Для цього потрібно придбати нову програму 1С «Підприємство + Виробництво + Послуги + Бухгалтерія». Витрати на придбання, установку програми становлять 50 000 руб.
Витрати на обслуговування програми складають 8300 руб. в місяць.
У рік - 99600 руб.
Фінансовий програмний комплекс дає можливість введення і обробки як бухгалтерської, так і фінансової інформації в єдиній базі даних. Застосовується для комплексної автоматизації фірми. При такому підході планова і фактична інформація обробляється в складі єдиного комплексу.
Переваги підходу:
-Оперативність отримання інформації;
-Висока вірогідність одержуваних звітів;
-Можливість отримання аналітики, як за фактичним руху грошових коштів, так і по плановому.
Сформована інформаційна база містить дані управлінського і бухгалтерського обліку.
Навчившись оперативно формувати БРГК, необхідно домогтися ефективного використання отриманих результатів Головна цінність не в отриманій формі БРГК, а в можливості використання інформації з бюджету для побудови наочної і зрозумілої картини стану справ на підприємстві.

3.6 Розрахунок економічного ефекту

Розрахуємо економічний ефект від впровадження зазначених вище заходів.
Нам необхідно скласти план руху грошових коштів на 2006 р . з урахуванням можливих вкладень вільних грошових коштів. Розрахуємо план руху грошових коштів з урахуванням збільшення грошових потоків за рахунок запропонованих заходів (тобто з урахуванням вкладення вільних грошових коштів). План руху грошових коштів побудований на основі бюджету руху грошових коштів (БРГК) на 2006 р .

\ S
Рис. 3 - Графік виплат і надходжень грошових коштів
Протягом 2006 р . з прибутку буде можливість вкласти кошти.
Дохід за рахунок реалізації проекту складається з приросту прибутку та вивільнення грошових коштів. Витрати складаються з витрат на вдосконалення організаційної структури управління грошовими коштами. Графік надходжень і виплат грошових коштів по місяцях представлений на рис. 3.
Таблиця 17 - Розрахунок ефекту від заходів з управління фінансовими потоками ТОВ «Монтажстрой» на 2006 р ., Тис. руб.
Показник
Код рядка
2005 р .
2006 р .
Відхилення
(А-Б)
А
Б
У
Валова виручка від продажів
1
907433
907433
-
Собівартість від продажів
2
713105
713547,2
+442,2
У т.ч. витрати на вдосконалення організаційної структури
6
-
172,6
+172,6
витрати на вдосконалення управління грошовими потоками
-
269,6
+269,6
Комерційні витрати
3
35234
35234
-
Управлінські витрати
4
69904
69904
-
Прибуток від реалізації (1-2-3-4)
5
89190
88747,8
-442,2
% Отримані
8
-
2689,5
+2689,5
% Виплачені
9
-
-
-
Прибуток до вирахування податків (7-8 +9)
9
89190
91437,3
+2247,3
Податок на прибуток
(24%)
10
20132
21945
+1813
Чистий прибуток (9 - 10)
11
54604
69492,3
+14888,3
Рентабельність,%
12
6,02
7,66
+1,64
Таким чином, ми бачимо, що в 2006 р . за рахунок реалізації заходів сума грошових коштів на кінець періоду перевищить суму чистого прибутку.
Таким чином, заходи щодо оптимізації фінансового планування принесуть ТОВ «Монтажстрой» у 2006 р . наступні результати:
- Додатковий прибуток у розмірі 2689,5 тис. руб. (Відсотки по депозиту);
- Чистий прибуток підприємства збільшиться на 69492,3 тис. крб., Що збільшить приплив грошових коштів на цю ж суму;
-Рентабельність продажів збільшиться на 1,64% з 1 рубля продажів і складе 7,66% чистого прибутку з 1 рубля продажів.

3.7 Розрахунок довгострокового плану

На основі розрахованого вище короткострокового плану зробимо прогноз на довгостроковий період, який в Росії визначається в 3 роки.
Таблиця 18 - Довгостроковий фінансовий прогноз надходження грошових коштів
Показники
Прогнозний рік
2006
2007
2008
1.Поступленія від основної діяльності
924847,2
1023805,9
1133353,08
2.Виплати по основній діяльності, у т.ч.:
444878,3
492480,3
545175,67
закупівля сировини
626763
693826,6
768066,09
дилерський бонус
22118
24484,6
27104,48
закупівля матеріалів
0
0
0,00
транспортні витрати
6785
7511,0
8314,67
орендні витрати
69318
76735,0
84945,67
складські витрати
0
0
0
Адміністративно - господарські витрати
5954,2
6591,30
7296,57
в т.ч.спеціаліста з управління ДП
151,2
167,38
185,29
Комунікації
1754
1941,68
2149,44
в.т.ч. на купівлю
комп'ютера і меблів, амортизація
21,56
23,87
26,42
податкові виплати
76899
85127,19
94235,80
3.Сальдо з основної діяльності
479776,27
531112,33
587941,35
4.Фінансірованіе
262937,78
291072,12
322216,84
отримання кредитів
215000
238005,00
263471,54
отримання позик
0
0
0
повернення наданих позик
1200
1328,4
1470,54
відсотки за депозитом
2764,53
3060,33
3387,79
повернення вкладених коштів банком
49106,25
54360,62
60177,20
інше
2733
3025,43
3349,15
5.Виплати по фінансовій діяльності
308104
341071,13
377565,74
6.Сальдо по фінансовій діяльності
-45851,4
-50757,50
-56188,55
7.Поступленія від інвестиційної діяльності
0
0
0
8.Виплати з інвестиційної діяльності
15082
16695,77
18482,22
9.Сальдо з інвестиційної діяльності
-15082
-16695,77
-18482,22
Разом надходжень
1187784,98
1314877,97
1455569,92
Разом виплат
768064,33
850247,21
941223,67
10.Дефіціт (профіцит) грошових коштів
419720,65
464630,76
514346,25
Залишок коштів на початок періоду
420982,2
466027,30
515892,22
Залишок грошових коштів на кінець періоду
840702,8
930658,00
1030238,41
При цьому темп зростання показників складе 110,7% (за темпом приросту виручки в 2005 р .).

ВИСНОВОК
Мета роботи - оптимізація системи фінансового планування в ТОВ «Монтажстрой» - досягнута на основі вирішення наступних завдань:
-Вивчені теоретичні аспекти планування на підприємстві;
-Проведено аналіз системи планування на підприємстві, що аналізується;
-Проведена оптимізація системи фінансового планування на підприємстві.
У першому розділі була розглянута система фінансового планування на підприємстві, в т.ч.: сутність планування діяльності підприємства і його поняття, види фінансового планування, система показників планування, складання прогнозних фінансових документів і т.д.
У другому розділі даної роботи був проведений аналіз поточного фінансового стану підприємства ТОВ «Монтажстрой», який показав наступні результати:
1.Проізошлі значні зміни в складі майна та джерела його фінансування. Вартість всього майна збільшилася на 2598,9 тис. руб., При цьому запаси збільшилися на 1392,2 тис. руб., Що характеризується як негативна тенденція, тому що з обороту відволікаються кошти, які могли б бути використані на розвиток підприємства.
2.Аналіз динаміки і структури майна показує, що в структурі майна більшу частину займають необоротні активи, які в 2004 р . становили 54%, а в 2004 р . - 51,8%. Абсолютна зміна вартості майна свідчить про те, що зниження питомої ваги необоротних активів викликано тим, що вартість оборотних активів збільшилася на 1855,2 тис. руб., А позаоборотних активів - всього на 743,7 тис. руб. У цілому, діяльність підприємства і його майновий стан значно покращився. Фінансування більшою частиною здійснювалося за рахунок власних коштів.
3.Наблюдается стійке зростання всіх показників платоспроможності та ліквідності. Коефіцієнт поточної ліквідності, забезпеченості власними засобами і чисті активи значно збільшилися, що свідчить про підвищення платоспроможності підприємства.
4.Аналіз фінансової стійкості підприємства дозволяє говорити про значне запасі міцності, обумовленому високим рівнем власного капіталу (фактичного), який на кінець аналізованого періоду склав 0,81 (при рекомендованому значенні не менше 0,500). Збільшення рівня власного капіталу (фактичного) за аналізований період сприяло зростанню фінансової стійкості підприємства.
5.На один руб. коштів, вкладених у діяльність підприємства в кінці аналізованого періоду, доводиться 3,02 руб. виручки. Це досить висока ресурсоотдачи, яка свідчить про ефективну діяльність підприємства. Негативну тенденцію мають показники оборотності оборотного капіталу і оборотності запасів, але необхідно додати, що при цьому вони залишаються на дуже високому рівні.
З метою забезпечення фінансової стійкості підприємства в роботі було розроблено низку заходів з оптимізації фінансового планування:
1.Рассчітани планові витрати. Прогнозована виручка від реалізації продукції по місяцях в 2006 р . складе 961679,5 тис. руб. При плануванні продажів обліковується дебіторська заборгованість, тому в роботі були розраховані коефіцієнти інкасації. Розрахунки показали, що з урахуванням коефіцієнтів інкасації очікується надходження грошових коштів у розмірі 872678,3 тис. руб., А 3,83% від фактичного обсягу продажів складе дебіторська заборгованість.
2.На основі розрахованої моделі Боумола пропонується мати оптимальний розмір касової готівки в сумі 2906,1 тис. руб. Модель Боумола виходить з того, що норма витрати грошових коштів точно відома і не змінюється. У моделі робиться допущення про те, що компанія використовує грошові кошти за відомою постійної нормі і тому несе витрати, пов'язані з триманням коштів. Середній запас грошових коштів - 1453,1 тис. руб. Загальні витрати по реалізації такої політики управління грошовими потоками становлять 348,6 тис. руб.
3.Определите розмір тимчасово вільних грошових коштів. Використовуючи ці дані і мінімальні залишки грошових коштів (модель Боумола) - 1453,1 тис. руб. - Була розрахована величина тимчасово вільних грошових коштів за кожний місяць.
4.Для збільшення прогнозних грошових потоків пропонується вивільнені кошти покласти на депозит у банк. За рахунок цього заходу величина грошового потоку за півроку збільшиться на 2764,53 тис. руб.
На основі розрахованого короткострокового плану був складений план на довгостроковий період, який в Росії визначається в 3 роки.
5.Управленіе грошовими потоками в ТОВ «Монтажстрой» здійснюється бухгалтерією та планово - економічним відділом, тобто фінансовою службою. У структурі підприємства не передбачено окремої посади фахівця з управління грошовими потоками. Ці обов'язки розподілені на фахівців двох відділів: бухгалтерії і планово - економічного відділу. В результаті ніхто не займається кваліфіковано управлінням грошовими потоками. Тому пропонується прийняти в штат фахівця з управління дебіторською заборгованістю.
6.Для того, щоб робота фахівця з управління грошовими потоками була більш ефективною, пропонуємо придбати нову програму 1С «Підприємство + Виробництво + Послуги + Бухгалтерія». Витрати на придбання, установку програми становлять 50 000 руб. Витрати на обслуговування програми складають 99600 руб. на рік.
Розрахунок економічного ефекту від впровадження всіх зазначених вище заходів показав, що заходи з управління грошовими потоками принесуть ТОВ «Монтажстрой» у 2006 р . наступні результати: додатковий прибуток у розмірі 2689,5 тис. руб. (Відсотки по депозиту); чистий прибуток підприємства збільшиться на 69492,3 тис. крб., Що збільшить приплив грошових коштів на цю ж суму, рентабельність продажів збільшиться на 1,64 рубля з 1 рубля продажів і складе 7,66 руб. чистого прибутку з 1 рубля продажів. А

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Цивільний кодекс Російської Федерації (перша частина) від 30.11.94 № 51-ФЗ;
2. Цивільний кодекс Російської Федерації (друга частина) від 26.01.96 № 14-ФЗ;
3. Податковий кодекс Російської Федерації. Частина I і II. - М.: «Проспект», 2005.
4. Абрютина М.С., Грачов А.В. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства. - М.: Справа та сервіс, 2003., 115 с.
5. Алексєєва М.М. Планування діяльності фірми. - М.: Фінанси і статистика, 2002., 210 -212 с.
6. Баканов М.І., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу. - М.: Фінанси і статистика, 2003., 55 с.
7. Бочкарьов О., Кондратьєв В., Краснова В., Матвєєва О., Привалов А., Хорошавін Н. Сім нот менеджменту. М.: ТОВ «ЖУРНАЛ ЕКСПЕРТ», 2002., 64 с.
8. Бухалков М.І. Внутрішньофірмове планування: Уч. - М.: Инфра-М, 2004. ,110-113 с.
9. Вакуленко Т.Г., Фоміна Л.Ф. Аналіз бухгалтерської (фінансової) звітності для прийняття управлінських рішень. - М.: «Герда», 2006., 205 - 208 с.
10. Виноградова М.В., Паніна З.І. Організація і планування діяльності підприємств сфери сервісу. - М.: ЮНИТИ, 2002., 86 с.
11. Виханский. О.С. Стратегічне управління. М., 2002., 92 с.
12. Гнучке розвиток підприємства: ефективність та бюджетування. - М.: Справа, 2004., 208 с.
13. Єрмолович Л.Л. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства. - Мн.: БГЕУ, 2002., 190-194 с.
14. Єфімова О. В. Фінансовий аналіз. - М.: Бухгалтерський облік, 2003., 77 с.
15. Донцова Л.В., Никифорова Н.А. Аналіз фінансової звітності. - М.: Справа та сервіс, 2006., 302 с.
16. Дибаль С.В. Фінансовий аналіз: теорія і практика. - СПб: «Бізнес - преса», 2006., 287 с.
17. Ідрисов А. Б., Картиш С. В., Постніков А. В. Стратегічне планування й аналіз ефективності інвестицій. - М.: Інформаційно-видавничий дім Філін, 2005., 145 - 146 с.
18. Ковальов А.І., Привалов В.П. Аналіз фінансового стану підприємства. - М.: Центр економіки і маркетингу, 2003., 87 с.
19. Корейніна Н.М. Методи оцінки підприємства. Фінансовий стан підприємства - Москва: Фінанси і статистика, 2003., 202 с.
20. Лобанова О.М., Лімітовскій М.А. Управління фінансами: модульна програма для менеджерів. - М.: ИНФРА-М, 2002., 199-200 с.
21. Любушин Н.П. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства. - М.: ЮНИТИ, 2004., 258 с.
22. Нільс. Оцінка ефективності діяльності компанії. - М.: Изд .. дім «Вільямс», 2004., 291с.
23. Остапенко В.В. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. - М: Омега - Л, 2003., 304 с.
24. Прикін Б.В. Економічний аналіз підприємства: Підручник для вузів. - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2004., 360 с.
25. Стратегічне планування / ред. Уткін Е.Л. М.: Асоціація авторів і видавців ТАНДЕМ, ЕКМОС, 2003., 62 с.
26. Террі Дикки. Бюджетування малого бізнесу. - СПб: Полігон, 2005.
27. Техніка ефективного менеджменту. Бюджетування. / / Carana Corporation ( USA ). 2002., 273 с.
28. Томсон А.А. Стрікленд А.Дж. Стратегічний менеджмент. М., 2001., 55с.
29. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства - К.: знання, 2004., 176 с.
30. Сергєєв І.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник. - М.: Фінанси і статистика, 2002., 304 с.
31. Стратегічне планування / ред. Уткін Е.Л. М.: Асоціація авторів і видавців ТАНДЕМ, ЕКМОС, 2003., 177 с.
32. Довідник фінансиста підприємства. - М,: ИНФРА - М, 2006., 41 с.
33. Фатхутдінов Р.А. Організація виробництва. - М.: ИНФРА - М, 2000., 153 с.
34. Фінансове управління фірмою. / Под ред. В.І. Терьохіна. М.: Економіка, 2003., 308 с.
35. Фінансовий менеджмент: теорія і практика. / За ред. Є. С. Стоянової. - К.: Перспектива, 2004., 164 с.
36. Фінансовий менеджмент. Практикум / За ред. Н.Ф. Самсонова. - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2004., 269 с.
37. Хан Д. Планування і контроль: принципи контролінгу. М.: Фінанси і статистика, 2003., 144 с.
38. Хруцький В.Є. Внутріфірмове бюджетування. Настільна книжка в постановці фінансового планування. - М.: Фінанси і статистика, 2002., 33 с.
39. Хмелів О.М. Гнучке розвиток підприємства: ефективність та бюджетування. - М.: Справа, 2003., 182 с.
40. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Методика фінансового аналізу підприємства. - М.: ИНФРА-М, 2003., 138 с.
41. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Фінанси підприємств. - М.: Инфра - М, 2004., 176 с.
42. Шим Д.К., Сігел Д.Г. Основи комерційного бюджетування. Покрокове керівництво. - М.: Абетка, 2004., 217 с.
43. Економіка: Підручник. / Под ред. проф. А.С. Булатова. - М.: МАУП, 2003., 564 с.
44. Економіка підприємства. Під ред. Н.А. Сафронова - М.: МАУП, 2003., 301 с.
45. Економіка підприємства. / Под ред. Є.Л. Кантора. - СПб: ПИТЕР, 2002. 351 с.
46. Економічний аналіз роботи підприємства. Під ред. А.Ш. Маргуліса - М.: Фінанси, 2002., 52 с.
47. Кац І. Система внутрішньофірмового планування: Основні блоки системи планування фірми, що відображають всі напрями діяльності / / Проблеми теорії і практики управления.-2004.-N 4 .- C.84-89.
48. Куксов А. Планування діяльності підприємства. / / Економіст, № 6. 2005. С. 61-68.
49. Серпилін А. Основні підходи до розробки та впровадження стратегії розвитку підприємства / / Проблеми теорії і практики управління. - 2004. - № 6. - С.78-86.
50. Хруцький В.Є. Що таке бюджети і як з їх допомогою управляти фінансами? / / Інфобізнес. 2005, № 8., 18 с.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Диплом
428.2кб. | скачати

Схожі роботи:
Удосконалення фінансового планування на підприємстві на прикладі ТОВ Техноавіа
Дослідження фінансового планування на підприємстві на прикладі ТОВ Фірма
Ціноутворення в системі фінансового планування та фінансового контролю на підприємстві
Планування та оптимізація грошових потоків на підприємстві
Оптимізація шляхів просування товарів на підприємстві ТОВ Фаворит ГУРТ
Організація фінансового планування на підприємстві
Методи фінансового планування на підприємстві
Основи фінансового планування на підприємстві
Етапи фінансового планування на підприємстві
© Усі права захищені
написати до нас