Міністерство освіти республіки Білорусь
Установа освіти
Брестський державний університет імені А.С. Пушкіна
Математичний факультет
Кафедра математичного моделювання
Економічна кібернетика
Курсова робота
Оптимізація оподаткування на підприємстві ВАТ «Брестський електроламповий завод»
Брест 2009
ВСТУП
Брестський електроламповий завод - єдиний в Республіці Білорусь та один з найбільших виробників ламп розжарювання спеціального та загального призначення. Його продукція використовується в різних галузях промисловості, автомобільному, залізничному, повітряному і водному транспорті, а також для освітлення житлових, громадських та промислових будівель.
Висока якість продукції, що виготовляється і присвоєння більшості ламп міжнародного знака відповідності Е2, м омологованого у Франції, і Е22 в Росії, підтверджується стійким попитом на ринку.
З 1998 року завод працює за міжнародною системою якості серії ІСО-9001. Постійно розширюється і оновлюється номенклатура виробів. Крім ламп розжарювання, завод випускає оригінальні побутові світильники, светорассеівателі, ялинкові гірлянди.
Життя не дозволяє стояти на місці. Щоб зберегти досягнуте, підприємство шукає солідних партнерів, готових співпрацювати на взаємовигідних умовах, використовує нові форми роботи.
Метою цієї роботи є
Завдання курсової роботи:
Дати загальну характеристику аналізованого підприємства.
Розрахувати основні економічні показники підприємства і зробити відповідні висновки.
Розглянути особливості оптимізації оподаткування на підприємстві
Провести оптимізацію оподаткування на прикладі підприємства ВАТ «Брестський електроламповий завод»
Курсова робота складається з трьох частин. У першій частині розглядається економічна сутність податків та їх функції, проблеми ефективності та справедливості оподаткування, оподатковування на підприємстві. У другій частині представлені загальні відомості про підприємство ВАТ «Брестський електроламповий завод», соціально-економічні показники заводу, а також проводиться аналіз виробничо-господарської діяльності. У третій же частині показані види податків, виплачуваних ВАТ «Белза», особливості оптимізації оподаткування підприємства та шляхи зменшення податкових платежів.
1. ПОНЯТТЯ ПОДАТКІВ І ОПОДАТКУВАННЯ
1.1 Економічна сутність податків та їх функції
Необхідність податків випливає з класичних функцій держави, яка виконує різноманітну діяльність, що вимагає коштів. Крім податків у держави немає інших джерел коштів для фінансування своїх потреб. Воно може використовувати для покриття своїх витрат державні позики, але їх необхідно повертати та сплачувати відсотки, що також вимагає додаткових витрат з їх обслуговування. При особливих обставинах держава вдається до випуску грошей в обіг. Однак це пов'язано з важкими економічними наслідками для країни - інфляцією. У результаті для держави податки є основною статтею доходу бюджету. В даний час у всіх розвинутих країнах на частку податків припадає 80-90% всіх бюджетних надходжень.
Економічна сутність податків випливає із сутності фінансів. Початком і вихідним історичним умовою виникнення фінансових відносин є створений у сфері виробництва додатковий продукт. Одна частина додаткового продукту в результаті первинного розподілу спрямовується на розширене відтворення витраченої частини засобів виробництва і робочої сили, інша його частина спрямовується в доход держави.
Податки, подібно державним кредитом, витрат держави, є одним з елементів системи фінансових відносин і знаходяться у взаємозв'язку і взаємозалежності з іншими фінансовими категоріями. Вони виражають загальні властивості, притаманні іншим фінансовим категоріям і дають ключ у розумінню фінансової системи в цілому. У той же час податки мають відмінні ознаки, які виділяють їх із усієї сукупності фінансових категорій.
Беручи участь у перерозподільчі процеси, податки і податкові відносини припускають наявність двох суб'єктів: платника податків і держави, між якими виникає рух вартості.
Податок як специфічна форма виробничих відносин впливає на основні фактори суспільного виробництва і різні соціальні групи. Працівники найманої праці, отримавши заробітну плату, витрачають її переважно на споживання робіт і послуг, сплату податків. У зв'язку з цим податки впливають на економіку в залежності від рівня оплати праці. По-перше, розмір податку визначає рівень оплати праці, яка включає податкові платежі. По-друге, вони впливають на рівень і структурного сукупного попиту, а через механізм ринку сприяють розвитку виробництва або гальмують його. Обумовлено це тим, що переважна частина доходів осіб найманої праці призначена для споживання в даний момент або в перспективі. Тому зміна величини оподаткування відразу позначається на їх попит і в цілому на платоспроможності країни. По-третє, податки визначають співвідношення між витратами виробництва і ціною товарів і послуг. Вплив податків поширюється і на власників капіталу, хоча воно своєрідно: податки нейтральні до особистого споживання підприємця, оскільки його прибуток, як правило, перевищує витрати на задоволення його потреб. У той же час податки впливають на власника капіталу через інші важелі.
Мобілізація частини додаткового продукту у грошовій формі здійснюється державою примусово у формі податкових платежів, що стягуються як з господарюючих суб'єктів, так і з населення країни. Відчужена і привласнена примусово частина нової вартості перетворюється в централізований фонд фінансових ресурсів держави. Весь процес, пов'язаний з утворенням державної грошової фонта, виступає як зміст фінансів.
Таким чином, досліджуючи сутність податків з урахуванням специфічних рис, можна дати таке визначення податків. Податки - це обов'язкові платежі юридичних і фізичних осіб до бюджету, що встановлюються і примусово ізимаеми е державою у формі перерозподілу частини суспільного продукту, що використовується на задоволення загальнодержавних потреб.
Фінансові відносини між державами і господарюючими суб'єктами і населенням щодо формування централізованого грошового фонду називаються податковими відносинами.
Функція податку - це прояв сутності в дію, спосіб вираження його властивостей. Функція показує, яким чином реалізується суспільне призначення даної економічної категорії як інструмента вартісного розподілу і перерозподілу доходів. Конкретна формулювання функцій випливає з самого поняття податків.
У числі податкових функцій зазвичай виділяються: фіскальна, стимулююча, розподільна, регулююча, контрольна.
Фіскальна функція проявляється у безперебійному забезпеченні держави фінансовими ресурсами, необхідними для здійснення його діяльності. Для цієї функції характерно лише одна властивість: максимальна мобілізація фінансових ресурсів в доходи державного бюджету, що дозволяє безперебійно забезпечувати його прибуткову частину.
Стимулююча функція реалізується через систему пільг, винятків, преференцій (переваг), що пов'язується з льготообразующімі ознаками об'єкта оподаткування. Вона проявляється у зміні об'єкта оподаткування, зменшення оподатковуваної бази, зниженні податкової ставки.
Розподільна функція забезпечує процес перерозподілу частини сукупного суспільного продукту, головним чином чистого доходу, і напрям однієї його частини на розширене відтворення витрачених факторів виробництва (капіталу, праці, природних ресурсів), інший його частини в Централізований фонд державних ресурсів, тобто до бюджету держави у формі податків.
Кожна функція відображає певну сторону податкових відносин.
Елементи податку - це родові ознаки, що відображають соціально-економічну сутність податку. Характеристика елементів податку (податкова термінологія) відображається в законодавчих актах і нормативних документах держави, визначають умови організації, порядок обчислення і справляння податків.
У практиці оподаткування поширені такі загальновизнані у більшості країн світу елементи податків і податкова термінологія.
Оподаткування - процес встановлення і стягнення податків в країні, визначення величин податків та їх ставок, а також порядку сплати податків та їх ставок, а також порядку сплати податків і кола юридичних і фізичних осіб, які обкладаються податками.
Суб'єкт податку (платник) - юридична або фізична особа, яка за законом держави зобов'язаний платити податок.
Носій податку - фактичний платник податку, який сплачує його зі своїх доходів.
Перекладення податків - повне або часткове перенесення податку його платника на іншу особу, з яким воно вступає в різні економічні відносини і яке стає носієм податку.
Об'єкт податку - предмет, дія чи явище (дохід, майно, товар, додана вартість, окремі види діяльності, передача чи продаж майна та ін), які відповідно до закону підлягають обкладенню податком.
Джерело податку - дохід суб'єкта (заробітна плата, прибуток, відсотки), з якого сплачується податок.
Податкова база (основа оподаткування) - частина об'єкта оподаткування, що утворюється в результаті обліку всіх належних пільг і вилучень, що служить предметом безпосереднього застосування податкової ставки.
Податковий оклад - сума податку, що сплачується суб'єктом з одного об'єкта.
Одиниця оподаткування - одиниця виміру об'єкта податку.
Податковий період - час, за який проводиться нарахування податку або збору і протягом якого платник податків має обов'язки по їх сплаті.
Податкова система - сукупність встановлених тарифів та податків у тій чи іншій країні форм і методів оподаткування, справляння та використання податків, а також податкових органів.
Податковий кадастр - опис об'єктів, що підлягають оподатковується.
Податкова ставка - величина податку з розрахунку на одиницю оподаткування. Вона встановлюється або у відсотках, або у твердих сумах.
Податкові пільги - повне або часткове звільнення від податків певних платників, виключення з оподатковуваного обороту деяких доходів і витрат, застосування знижених ставок податку, відстрочка у сплаті податку.
Податкова декларація - офіційне документальне заяву платника податку про отримані ним підлягають оподаткуванню доходи за певний період часу і про що розповсюджуються на них податкових знижки та пільги.
Податковий тягар - узагальнена характеристика дії податків, що вказує на частку вилучень в сукупному доході підприємств, а також в доходах окремих категорій платників. Найбільш поширеним показником податкового тягаря є частка податків у ВВП.
Податкове обставина - економічні відносини, в силу якого платник податків зобов'язаний виконати всі необхідні вимоги щодо обчислення та сплати податку, а держава в особі уповноважених органів має право вимагати від платника податків виконання цього зобов'язання.
Податкова квота - податкова ставка, виражена у відсотках до доходу платника податків.
Податкові канікули - встановлений законом термін, протягом якого певна група підприємств, фірм, організацій звільняється від сплати того або іншого податку.
Інвестиційний податковий кредит - знижка з податку на прибуток корпорації, яка надається при придбанні нових засобів виробництва.
Оподаткування подвійне - неодноразове оподаткування одного і того ж об'єкта податками.
Платники податку - юридичні та фізичні особи, які відповідно до закону зобов'язані сплачувати податки.
Юридична особа - організація, установа, підприємство, фірма, що виступають в якості єдиного, самостійного носія прав і обов'язків, що мають наступні ознаки юридичної особи:
- Незалежність існування від входять до його складу окремих осіб;
- Наявність майна, відокремленого від майна учасників;
- Право купувати, користуватися і розпоряджатися власністю;
- Право здійснювати від свого імені економічні операції;
- Право виступати від свого імені в суді в якості позивача або відповідача;
- Самостійна майнова відповідальність.
Фізична особа - громадянин, людина, що бере участь в економічній діяльності, який виступає в якості повноправного суб'єкта цієї діяльності.
Податковий агент - особа, на яку в силу прийнятих актів податкового законодавства покладаються обов'язки по підрахунку, утриманню у платника податків і перерахуванню до відповідного бюджету податку або збору.
Резидент - юридична або фізична особа, постійно зареєстроване або постійно проживає в даній країні
1.2 Проблема ефективності та справедливості в теорії оподаткування
Ефективність і справедливість - поняття відносні. При будь-якому перерозподіл ми завжди стикаємося з необхідністю вибору між ефективністю і справедливістю. Такий вибір досить складний і незмінно породжує безліч суперечок серед вчених, у зв'язку з чим умовно існують три напрями.
Перший напрямок - пріоритет справедливості, прихильники якого вважають, що справедливість - основна проблема (оподаткування повинно будь-якими засобами мінімізувати ступінь нерівності платників податків незалежно від наслідків їх ефективності). У рамках цього напрямку найчастіше використовується, наприклад, крива Лоренца, обгрунтовуються граничні корисності доходів багатих і бідних, які необхідно зрівняти.
Податкова система є прогресивною, якщо після сплати податків економічну нерівність платників податків, що оцінюється за їхніми доходами, скорочується, регресивною, якщо після сплати податків економічну нерівність платників податків, що оцінюється за їхніми доходами, зростає, нейтральною, якщо після сплати податків економічну нерівність платників податків, що оцінюється за їх доходів, залишається незмінним.
У цьому випадку дохід для вимірювання добробуту використовується тому, що в арсеналі доступних показників немає нічого кращого. Іншими словами, в прогресивній податковій системі багатий платить в якості податків велику частку своїх доходів, ніж це робить бідний, регресивної, навпаки, багатий платить в якості податків меншу частку, ніж це робить бідний, а нейтральною системі - ці частки однакові.
Оцінити нерівність доходів можна, використовуючи криві Лоренца, що представляють собою кумулятивний розподіл питомої ваги доходів до і після оподаткування в різних податкових системах.
Другий напрямок - пріоритет ефективності, прихильники якого, навпаки, ефективність вважають центральною проблемою. У їхньому уявленні оподаткування будь-якими шляхами має прагнути до збільшення «суспільного пирога» (ВВП, залишаючи в стороні проблему зменшення нерівності).
У рамках даного напряму використовують обгрунтування В. Парето ефективних функцій суспільного добробуту. Даний підхід характеризується спробою дати визначення, що розуміється під безліччю податкових структур, що поліпшуються небудь ефективних по Парето.
Для можливих поліпшень і ефективності за Парето використовують дві функції суспільного добробуту:
- Утилітаристської, згідно з якою суспільний добробут дорівнює сумі граничних корисностей всіх платників податків;
- Ролсіанскую, згідно з якою суспільний добробут дорівнює граничної корисності найменш забезпеченого платника податків.
Згідно утилітаристської функції, держава покликана дбати насамперед про максимізації їх сумарного, а не індивідуального результату і воно буде виправдовувати перерозподіл доходу між ними, але у вкрай обмежених межах, поки їх граничні корисності не зрівняються.
На перший погляд, доводи утилітаризму дають обгрунтування прогресивному оподаткуванню і принципу горизонтальної справедливості (рівність податкових позицій осіб з рівними доходами).
1.3 Оптимізація оподаткування підприємства
Оптимізація оподаткування - це складова частина податкового планування підприємства, в яке ще входить планування і регулювання податкових платежів.
Залежно від періоду часу, в якому здійснюється легальне зменшення податків, податкова оптимізація підрозділяється на перспективну і поточну. Перспективна (довгострокова) податкова оптимізація передбачає застосування таких прийомів і способів, які зменшують податковий тягар платника податків у процесі всієї його діяльності. Перспективна податкова оптимізація здійснюється протягом декількох податкових періодів і досягається, як правило, за допомогою правильної постановки на підприємстві бухгалтерського та податкового обліку.
Поточна податкова оптимізація передбачає застосування деякої сукупності методів, що дозволяють знижувати податковий тягар для платника податків у кожному конкретному випадку в окремо взятому податковому періоді, наприклад при здійсненні тієї чи іншої операції шляхом вибору оптимальної форми угоди.
Знизити податкове навантаження можна, оптимально склавши облікову політику, договори з партнерами, первинні документи, а також використовуючи лазівки в законодавстві, тим самим зменшити базу оподаткування по:
податку на прибуток
податку на майно
податку на додану вартість (ПДВ)
єдиному соціальному податку (ЄСП)
Застосування облікової політики є найважливішим етапом податкового планування, здійснюваного в організації. Облікова політика є одним з основних документів, що встановлюють правила ведення в організації бухгалтерського та податкового обліку. Вона повинна будується не для спрощення ведення обліку, а насамперед з метою оптимізації податків і зборів, що сплачуються підприємством, і зниження податкового тиску. Тому до вибору своєї облікової політики необхідно підходити обгрунтовано і обдумано. Практично всі положення, що містяться в обліковій політиці, мають податкові наслідки і дозволяють оптимізувати податкові платежі.
Важливо розмежовувати ухилення від сплати податків і податкове планування, оптимізація оподаткування. Основна відмінність між запропонованими вище видами податкової мінімізації полягає в тому, порушені або не порушені норми Закону платником податку в його прагненні знизити розмір податкових платежів.
2. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТА ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Загальні відомості про ВАТ «Белза»
ВАТ "Брестський електроламповий завод" є єдиним виробником в Республіці Білорусь ламп розжарювання.
Завод створено в 1966 році під впливом наступних причин. На початку шістдесятих років XX століття в колишньому СРСР почала виконуватися програма суцільної електрифікації. У ті ж роки стало активно розвиватися житлове будівництво. Під впливом зрослого попиту на лампи, розпорядженням Всесоюзного Ради Народного господарства (ВРНГ) СРСР N 3 від 08.01.1965 року та постанови Ради Міністрів СРСР N 209 від 15.03.1965 року, на базі розпочатого в 1962 році будівництва Брестського заводу «Електростанок» заплановано будівництво електролампового заводу. У серпні 1966 року випущена перша електролампочка, а з вересня завод почав давати продукцію.
В даний час завод спеціалізується в основному на виготовленні електричних ламп розжарювання, в тому числі: лампи загального призначення, автомобільні, галогенні, мініатюрні.
Тип виробництва - масовий - завод складається з п'яти основних цехів та 8 допоміжних. Режим роботи основних цехів - двозмінний, за винятком скляного, де йде безперервний технологічний цикл.
Основними споживачами продукції заводу є Російська Федерація, Республіка Білорусь, Україну, Польща.
Згідно наказу Міністерства економіки РБ № 114 від 22.08.2002 р. завод перетворено у Відкрите акціонерне товариство «Брестський електроламповий завод »повноваження з управління заводом Мінекономіки РБ передало Міністерству промисловості Республіки Білорусь, який керується в управлінні підприємством чинним законодавство та Статутом ВАТ« Белза ».
Засновником ВАТ «Белза» є Міністерство економіки Республіки Білорусь. ВАТ «Белза» є комерційною організацією, метою її діяльності є господарська діяльність, спрямована на отримання прибутку.
Паспорт ВАТ "Брестський електроламповий завод" знаходиться у додатку А.
Завод самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку, виходячи з попиту на вироблену продукцію і необхідності в забезпеченні виробничого розвитку заводу, підвищення особистих доходів його працівників. Основу планів становлять договори, укладені із споживачами продукції, постачальниками матеріально-технічних ресурсів. Відносини заводу з іншими підприємствами в усіх сферах господарської діяльності будуються на основі договорів (в тому числі за бартерними операціями).
Статутний фонд ВАТ «Белза» визначений у розмірі 22626641400 (двадцять два мільярди 626000000641000 чотириста) рублів.
Статутний фонд розділений на 6856558 простих (голосуючих) іменних акцій. Номінальна вартість кожної акції становить 3300 рублів. Акції випускаються у формі записів на рахунках.
ВАТ «Брестський електроламповий завод» розташований в місті Бресті на кордоні між Польщею та Білоруссю. Місто є великим транспортним вузлом Республіки Білорусь.
Звідси прокладено залізничні лінії на Москву, Брянськ, Київ, Варшаву, Білосток. Автомобільні дороги зв'язують Брест з Москвою, Гродно, Гомелем, Вільнюсом, Варшавою, Києвом і т.д. У місті є річковий порт, міжнародний аеропорт. Брест розташований на перехресті шляхів, що ведуть з заходу на схід і з півночі на південь, з яких особливу важливість має транзитний коридор ЕЗО Берлін - Варшава - Брест - Мінськ - Москва. Прямі шляху в численні міста країн СНД дозволяють швидко доставляти вантажі в промислові зони і назад. Під'їзні шляхи передбачають забезпечення підприємства автомобільним (у тому числі пожежним) та залізничним транспортом. Підприємство має широку телефонний зв'язок і вихід в "Інтернет", що працюють в рамках відносин з "Белтелекома". ВАТ «Белза» здійснює такі види діяльності:
1) виробництво електричних ламп;
2) виробництво господарсько-побутових виробів зі скла;
3) виробництво хіміко-лабораторного посуду зі скла;
4) обробка металів та нанесення покриттів на метали;
5) монтаж, налагодження, ремонт і технічне обслуговування машин та устатковання загального призначення;
6) виробництво освітлювального обладнання;
7) ремонт і технічне обслуговування засобів вимірювань і контрольно-вимірювальних приладів і обладнання та інші.
Основні виробничі фонди підприємства станом на 01.10.2007 р. включають:
Будинки 48,28%
Споруди 6,99%
Передавальні пристрої 2,97%
Силові машини 1,4%
Робочі машини 37,2%
Прилади 0,75%
Обчислювальна техніка 0,57%
Транспорт 1,13%
Інструмент 0,03%
Виробничий інвентар 0,24%
Активна частина фондів складає 45%, а її знос - 90%.
В основному і допоміжному виробництві значна частина фондів має термін служби більше періоду амортизації.
Щорічно через брак джерел фінансування підприємство має можливість оновлювати до 2-4% активної частини фондів.
Використання виробничих потужностей досягає в цілому по підприємству 85%.
Управління у ВАТ «Белза» здійснюють загальні збори акціонерів, наглядова рада, дирекція, директор. Контроль за діяльністю підприємства здійснює ревізійна комісія (ревізор).
Загальні збори акціонерів є вищим органом управління у ВАТ «Белза».
Наглядова рада є органом управління, який здійснює загальне керівництво діяльністю ВАТ «Белза» в період між зборами акціонерів.
Керівництво поточною діяльністю Товариства здійснюють дирекція і директор. Дирекція, директор підзвітні з усіх питань своєї діяльності наглядовій раді та зборам акціонерів. Директор очолює дирекцію, організує її роботу та головує на її засіданнях.
Структура управління наведена в додатку Б. У структурі управління підприємством є технічна служба, яку очолює головний інженер, виробничо-диспетчерська, яку очолює заст. директора з виробництва, економічна на чолі з заст. директора з економіки та фінансів, комерційна служба, управління якістю, соціально-побутова служба, юридичний відділ. Ідеологічні, соціальні і кадрові питання знаходяться у віданні заст. директора з ідеологічної роботи, кадрів і соціальних питань.
Таким чином, можна зробити висновок, що на даному підприємстві функціональна структура управління, сутність якої полягає в тому, що загальне керівництво здійснюється лінійними керівниками через керівників функціональних органів. При цьому відбувається спеціалізація керівників за окремими функціями управління, кожна з яких може виконуватися кваліфікованим керівником. Функціональні керівники при такій структурі наділяються правами розпорядження. При такій системі спрощується робота лінійних керівників, але в той же час кожен виконавець підкоряється не одному начальнику, а кільком, що порушує принцип єдиноначальності, узгодженість розпоряджень і знижує відповідальність за кінцеві результати праці. До переваг функціональної структури управління можна віднести високу компетентність фахівців, звільнення головного менеджера від вирішення деяких спеціальних питань, зменшення потреби у фахівцях широкого профілю. Для досягнення більш високої ефективності управління на ВАТ «Белза» необхідно підтримувати більш тісні взаємозв'язки між підрозділами.
2.2 Соціально-трудові показники ВАТ
Для ефективної роботи структурних підрозділів і підприємства в цілому, а також виконання техніко-економічних показників, здійснення фінансово-господарської діяльності ВАТ «Белза» на 2009 рік затверджена структура управління підприємством. Для виробництва ламп розжарювання, відмінною рисою якого є висока складність технологічних процесів, необхідний кадровий потенціал з високим рівнем кваліфікації. Основними цілями підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів є забезпечення постійного придбання ними знань в області теорії і практики державного управління, ідеології, економіки, права, вдосконалення управлінських умінь і навичок, що дозволяють успішно виконувати службові обов'язки. Для забезпечення безперервного зростання професійного рівня керівних працівників, які призначаються на нові посади, керівниками державних органів передбачається обов'язкове підвищення їх кваліфікації.
У зв'язку з тим, що економічний розвиток держави в цілому, а також вдосконалення і оснащення новими складними пристроями вже існуючих на підприємстві технологічних процесів, зросла роль атестації керівних кадрів з метою подальшого поліпшення добору, розстановки і підготовки кадрів, поліпшення якісного складу керівників і службовців.
Середньооблікова чисельність працівників без зовнішніх сумісників і працювали але цивільно-правовими договорами на ВАТ «Белза» за лютий 2008 р. складає 2086 осіб. Чисельність працівників, зайнятих основною виробничо-господарською діяльністю складає 2001 чоловік, в тому числі робочих - 1682 людини, службовців - 319 осіб, з них керівники - 160 і фахівці - 159 осіб.
Згідно колективного договору, прийнятого на ВАТ «Белза» встановлюються форми, системи оплати праці, тарифна ставка 1-го розряду, яка становить 92,080 тис. рублів для робітників і 65,0 тис. руб. для службовців, а також матеріальне стимулювання, виплата винагород, доплат за погодженням з Профкомом. Ставка 1-го розряду коригується на індекс зростання споживчих цін, якщо він, обчислений наростаючим підсумком з моменту попереднього підвищення тарифної ставки, яке виробляється в прямій залежності від економічних показників (прибуток, зростання продуктивності праці), перевищує 5% поріг. Оплата праці проводиться в межах коштів, зароблених трудовим колективом. Рівень середньомісячної заробітної плати по заводу забезпечується не нижче 150% мінімального споживчого бюджету.
На ВАТ «Белза» застосовуються наступні форми і системи оплати праці:
● погодинна;
● почасово-преміальна;
● відрядна;
● відрядно-преміальна;
● колективна.
Преміювання працівників заводу проводиться відповідно до діючих на заводі Положеннями: про преміювання робітників, про доплати за високу якість продукції, що випускається, про доплати за вихід придатної продукції, про доплати за вислугу років. Для службовців встановлюються надбавки за високі досягнення у праці, складність та напруженість у роботі,
виконання особливо важливих робіт на термін їх проведення відповідно до Положення.
Працівникам заводу встановлюються наступні доплати до тарифних ставок і окладів:
● на роботах з несприятливими умовами праці у відповідності з картами умов праці та відповідно до Положення;
● за суміщення професій (посад), розширення зон обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт, виконання роботи тимчасово відсутнього згідно ст.67 ТК РБ;
● водіям легкових автомобілів за ненормований робочий день-30% встановленої тарифної ставки;
● за роботу в нічний час і за багатозмінний режим роботи в розмірі:
■ за нічний час-40%;
■ за вечірню зміну-20% тарифної ставки встановленого розряду;
■ за керівництво бригадою - згідно з Положенням.
Профком зобов'язується здійснювати контроль за формами та системою оплати праці, нарахуванням заробітної плати та інших видів доходів працівників заводу
2.3 Аналіз виробничо-господарської діяльності
Визначення області фінансового стану підприємства базується на моделі балансової стійкості, яка має наступний вигляд:
А + Я + К з = Г з + Л т + Л е + К з (1)
де F - основні засоби і вкладення (рядок 190 активу балансу);
Z - запаси і витрати (рядок 210 балансу);
R з - короткострокові фінансові вкладення, грошові кошти і дебіторська заборгованість підприємства (сума рядків 250,260 і 270 балансу);
U c - власні кошти підприємства (сума рядків 590 і 690 балансу);
K т - довгострокові кредити та позики (рядок 720 балансу);
K t - короткострокові кредити і позики (рядок 710 балансу);
R p - кредиторська заборгованість та інші короткострокові зобов'язання (сума рядків 730 і 740 балансу).
На підставі аналізу балансу (форма № 1) розраховуються такі показники:
± Е з = U з - F - Z (2)
± Е т = U з - F - Z + K т (3)
± Е н = U з - F - Z + K т + K t (4)
де ± Е с - надлишок (недолік) власних коштів;
± Е т - надлишок (недолік) власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат;
± Е н - надлишок (недолік) загальної величини основних джерел формування запасів і витрат.
Розрахуємо дані показники, а також визначимо область фінансового стану та відповідну їй зону ризику для даного підприємства на початок і кінець фінансового року, зобразивши графічно ризик можливих втрат коштів інвестора при роботі з таким підприємством. Результати обчислень зведемо в наступну таблицю. Для отримання більш точних і розгорнутих відомостей про фінансовий стан підприємства проаналізуємо два роки.
Таблиця 5
Аналіз фінансової стійкості ВАТ «Белза» (2008 рік)
Показники | На початок року | На кінець року |
1 | 2 | 3 |
1. Джерела власних коштів (U з) | 35323 | 40263 |
2. Основні засоби і вкладення (F) | 45481 | 54912 |
3. Наявність власних оборотних коштів (1-2) | -10158 | -14649 |
4. Довгострокові кредити і позики (K т) | 2573 | 1776 |
5. Наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат (3 +4) | -7585 | -12873 |
6. Короткострокові кредити та позики (K t) | 7465 | 10165 |
7. Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат (5 +6) | -20 | -2708 |
8. Загальна величина запасів і витрат (Z) | 4097 | 3178 |
9. Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів (E С) (3-8) | -14255 | -17827 |
10. Надлишок (+) або нестача (-) власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат (E Т) (5-8) | -11682 | -16051 |
11. Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел формування запасів і витрат (7-8) | -4117 | -5886 |
12. Трикомпонентний показник типу фінансової ситуації | (0,0,0) | (0,0,0) |
Таблиця 6
Аналіз фінансової стійкості ВАТ «Белза» (2007 рік)
Показники | На початок року | На кінець року |
1 | 2 | 3 |
1. Джерела власних коштів (U з) | 41026 | 35323 |
2. Основні засоби і вкладення (F) | 46642 | 45481 |
3. Наявність власних оборотних коштів (1-2) | -5616 | -10158 |
4. Довгострокові кредити і позики (K т) | 2982 | 2573 |
5. Наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат (3 +4) | -2634 | -7585 |
6. Короткострокові кредити та позики (K t) | 4339 | 7465 |
7. Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат (5 +6) | 1705 |