1. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗБЕРІГАННЯ ТЕХНІКИ
Сільськогосподарська техніка для зберігання встановлюється або в закритих приміщеннях, або під навіси, або на відкритих обладнаних майданчиках. Місце для зберігання повинно бути відгороджене від секторів ТО і ремонту й міжзмінне стоянки машин, розташовані з урахуванням панівних вітрів на незатоплюваних ділянках.
1.1 Розрахунок площі відкритих майданчиків для зберігання сільгоспмашин
Відкриті майданчики складаються або з окремих смуг з твердим покриттям, або мають суцільне тверде покриття. Поверхня майданчиків роблять рівною з ухилом 2 ... 3 ° для стоку дощових і талових вод. Техніку на майданчиках розміщують за видами і марками машин відповідно до технологічного плану виконання польових робіт, тобто в такому порядку, який забезпечує вільний в'їзд і виїзд машин, а також огляд і технічне обслуговування їх у період зберігання.
Необхідність розрахунку площі відкритих майданчиків для зберігання техніки виникає при проектуванні машинного двору або при його реконструкції. В обох випадках площа, F (м 2), визначається за формулою:
F = (1 + σ / 100) (1 + K ср) F 1 + F 2 + F 3, (1)
де σ - відсоток резервної площі. Рекомендується приймати 5% від корисної площі;
K ср - середній коефіцієнт використання площі рядів. Звичайно приймається 0,62 ... 0,92
F 1 - площа, займана безпосередньо машинами, м 2;
F 2 - площа проїздів між рядами машин, м 2;
F 3, - площа смуги озеленення та огорожі, м 2.
Площа зайнята машинами визначаємо за формулою:
, (14)
де f i - площа окремої i-ої машини, м 2;
N - кількість машин.
Прийнявши габарити машин за каталогами отримаємо:
F 1 = 473.3 м 2
При проектуванні машинного двору і майданчиків для зберігання машин задаються співвідношенням довжини і ширини майданчика, яке рекомендують приймати 2:3.
Визначають довжину ряду , На якому встановлюють машини
, (2)
де γ - співвідношення довжини і ширини майданчики для зберігання машин.
S = √ [(1 +0.34) (1 +0.82) * 473,3] / 0,67 = 47 м.
Визначаємо загальну ширину всіх рядів
, (3)
В = 31 м.
Визначаємо число рядів розміщення машин Р
, (4)
де l сер - середня довжина машин, що знаходяться на зберіганні, м;
а - відстань між машинами при зберіганні, м, приймається 0,7 м
Р = 31 / (3,4 +0,7) = 7,56
Визначивши, число рядів розміщення машин при зберіганні дамо схему розміщення машин на майданчику і число проїздів між ними.
Визначимо ширину проїзду між рядами b 1 i,
, (5)
де - Максимальна ширина машини під час проїзду, м;
- Коефіцієнт, що враховує радіус повороту машини, приймається 2 ... 2,5
b 1 i = 4 * 2,3 = 9,2 м
Визначимо загальну ширину всіх проїздів В ',
, (6)
де k - кількість проїздів між рядами, визначається зі схеми розміщення машин.
В '= 4 * 9,2 = 36,8 м.
Визначимо площа всіх проїздів F 2,
(7)
F 2 = 36.8 * 47 = 1729 м 2.
Визначається площа озеленення та огорожі майданчика. Для цього встановлюється ширина смуги озеленення з, яку приймають 2 ... 6 м, і зі схеми розстановки машин і розташування майданчика визначається довжина смуги озеленення l оз. Тоді
(8)
F 3 = 3 * 100 = 300 м 2.
Таким чином площа відкритого майданчика для зберігання техніки дорівнює:
F = (1 +23,6 / 100) (1 +0,82) 473,3 +1729 +300 = 3093 м 2.
1.2 Розрахунок площі гаражів і навісів для зберігання машин
Для розрахунку необхідно знати кількість машин, призначених для зберігання, їх габарити і схему розміщення машин в гаражі з зазначенням довжини і ширини рядів.
Визначаємо довжину ряду S розміщення машин.
, (9)
де l max - максимальна довжина машини, м;
a - відстань між машинами в ряду, м. Приймається 0,7 м.
n - кількість машин в ряду.
S = (8 +0,7) * 6 +0,7 = 52,9 м.
Визначаємо кількість рядів машин.
, (10)
де N - кількість машин, призначених для зберігання в гаражі.
Р = 25 / 6 = 4 ряди.
Визначається ширина рядів і проходів. Ширина ряду машин приймається рівною максимальній ширині машини - у max. Загальна ширина всіх рядів буде дорівнює:
. (11)
В 1 = 5 * 4 = 20 м
Ширина проходу між рядами машин приймається а 1 = 0,7 ... 1,0 м.
Кількість проходів (зі схеми розміщення машин) дорівнюватиме:
. (12)
Ширина всіх проходів дорівнює:
. (13)
В '= 1 * (4 +1) = 5 м
Загальна ширина всіх рядів і проходів буде дорівнює
. (14)
В = 5 * 4 +1 (4 +1) = 25 м
Визначаємо площу гаража
. (15)
F = 25 * 52,9 1322,5 м 2
2. ПРОЕКТ нафтосклад З посади ЗАПРАВКИ МАШИН ПВМ
Основними вимогами, що пред'являються до нафтогосподарств слід вважати:
а) можливість безпечного зберігання палива і масел, що виключає підвищені втрати, забруднення механічними домішками і водою;
б) можливість обліку палива і мастил при їх приймання, зберігання і видачу;
в) виключення випадків змішування сортів палива і мастил;
г) виключення можливостей розливу нафтопродуктів по території в аварійних ситуаціях;
д) мінімальні витрати на зберігання топлівосмазочних матеріалів (ПВМ) та заправку машин.
2.1 Розрахунок резервуарного парку нафтогосподарств
Ємність резервуарного парку розраховують окремо для кожного виду нафтопродуктів:
Для дизельного палива:
Визначаємо середньоденний q дн і максимальний денний витрати палива, т / день:
(16)
(17)
де - Річна витрата нафтопродуктів, т;
- Максимальна витрата нафтопродуктів у напружений місяць, т;
- Кількість робочих днів напруженого періоду.
q дн = 210,6 / 360 = 0,585 т / день
q max дн = 47,7 / 31 = 1,54 т / день
Обчислимо страховий запас нафтопродуктів , Т / день;
. (18)
I стр = 1,54-0,585 = 0,96 т / день
Знаходимо рівень допустимого виробничого запасу, званого точкою замовлення Р, (т):
(19)
де - Час доставки нафтопродуктів, рахуючи від дня подання замовлення, дн.;
- Інтервал між перевірками стану запасу нафтопродуктів, дн.
Значення і в залежності від умов господарств вибираються в діапазоні 1 ... 15 днів.
Р = 0,7 +0,585 (3 +3 / 2) +0,9 = 6,68.
Визначаємо максимальний запас нафтопродуктів на складі I max, (т):
(20)
де Q - кількість нафтопродуктів, що завозяться в господарство за одну доставку, Q = t дост × q дн, т.
Q = 3 * 0,585 = 1,755 т.
I max = 6,68 +0,585 = 7,3 т.
Обчислюємо ємність резервуарного парку V, м 3:
(21)
де - Щільність нафтопродуктів (для дизельного палива = 0,85, для бензину = 0,75 т / м 3);
- Ступінь заповнення резервуара ( = 0,85 ... 0,90).
V = 7,3 / 0,85 * 0,87 = 9,87 м 3.
Вибираємо типовий проект з умови:
, (22)
де V пр - номінальна ємність складу за типовим проектом, м3.
2.2 Вибір типового проекту нафтоскладу
Вибір типового проекту нафтоскладу виробляємо, орієнтуючись на розрахункове значення ємності резервуарів для зберігання основного палива та орієнтуючись на технічні характеристики типових проектів перебувають у методичних вказівках.
Проаналізувавши розрахунки резервуарного парку нафтогосподарств вибираємо типовий проект нафтоскладу 704-1-99 (40 м 3)
Таблиця 1 - Технічні характеристики нафтоскладу
Найменування | 704-1-99 (40 м 3) |
1.Установленная ємність, м 3 (всього) в т.ч.: | 50 |
| 20 |
| 20 |
| - |
| - |
| 10 |
2. Площа, га всього | 0,095 |
в тому числі забудова | 0,032 |
3. Потужність електроустановок, кВт | 82,9 |
4. Витрата тепла, ккал / год | 0,061 |
5. Чисельність обслуговуючого персоналу, чол | 1 |
3. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ
Ефективність проектних рішень по оптимізації складу машинно-тракторного парку, плану його використання сільськогосподарського підприємства залежить від безлічі факторів. Від того, як скомплектовано агрегати залежить їх продуктивність і витрати праці і засобів на одиницю виробітку. Пропоновані в проекті технології обробітку с / г культур зумовлюють вихід продукції і витрати на її виробництво. Проектні рішення з впровадження планово-запобіжної системи технічного обслуговування покликані знизити витрати на ремонт і на топлівосмазочние матеріали. Тому комплексна оцінка проектних рішень повинна грунтуватися на різниці вартісних оцінок результатів по виходу продукції і витрат на її виробництво. У загальному вигляді ефективність проектних рішень слід розраховувати як:
руб / рік,
де Р - вартісна оцінка валової продукції рослинництва та продукції підсобних виробництв ("результати");
З - витрати на виробництво продукції, грн / рік.
Вартісна оцінка валової продукції рослинництва та продукції підсобних виробництв (Р) розраховується відповідно до таблиці 2, в припущенні, що уся виробнича продукція реалізується або в господарстві, або на боці.
Таблиця 2 - Вартість валової продукції рослинництва
Види продукції | Вироблено, т | Ціна, Руб. / Т | Вартість продукції, грн. |
1.Зерно | 3359 | 6000 | 20154000 |
2.Картофель | 7500 | 6000 | 45000000 |
3.Сено | 12084 | 3000 | 36252000 |
4.Сілос | 12000 | 1500 | 18000000 |
5.Сенаж | 45000 | 2500 | 112500000 |
РАЗОМ: | - | - | 231906000 |
Витрати на виробництво продукції визначаємо як суму експлуатаційних витрат, додаткових витрат на придбання добрив, насіння, засобів захисту рослин. До витрат на виробництво продукції відносять також витрати на реконструкцію ремонтно-обслуговуючої бази, які орієнтовно визначають за нормативами.
Експлуатаційні витрати розраховуємо за формулою:
З Е = З ПЛ + З А + З ТО + З ПВМ,
де З ПЛ - витрати на зарплату, руб.;
З А - витрати на амортизацію техніки, руб.
З ТО - витрати на ТО, ремонт і зберігання, руб.;
З ПММ - витрати на ТСМ, руб.
Для розрахунку витрат на зарплату потрібно визначити обсяг механізованих, транспортних і ручних робіт. З плану графіка використання МТП вибирають кількість відпрацьованих нормозмін за марками машин, і результати заносять в таблицю 3.
Таблиця 3 - Результати розрахунку обсягу робіт
Марка трактора | Кількість | Кількість нормо-змін | Змінна еталонна вироблення ус.ет.га | Обсяг механізованих робіт, ус.ет.га, га, т-км |
Т-150К | 1 | 34,9 | 11,65 | 406 |
ДТ-75 | 10 | 417 | 7,7 | 3210 |
МТЗ-80/82 | 14 | 1263 | 4,9 | 6188 |
Разом з тракторах: Комбайни: СК-5 КСК-100 Е-302 Автомобілі | 25 15 6 9 7 5 | 1715 202 138 64 42 - | - - 5,8 5,8 5,8 - | 9804 - 800 371 243 30000 |
Витрати на оплату праці визначаємо за формулою:
, (23)
де З від - витрати на оплату праці, руб.;
З тар - тарифні ставки оплати праці по розрядах робіт, руб.;
Н см - кількість нормо-змін за розрядами робіт, см.;
До д - коефіцієнт, що враховує різні доплати і надбавки, К д = 1,6;
К о - коефіцієнт відрахувань в єдиний соціальний податок, К о = 1,261.
З від = 2086400 крб.
Витрати на амортизацію та ремонт, ТО і зберігання розраховуємо за формою таблиці 4.
Таблиця 4 - Результати розрахунку амортизаційних відрахувань і витрат на ремонт і технічне обслуговування
Марка машини | Балансова вартість усіх машін.руб. | Норма амортизаційних відрахувань% | Амортизаційні відрахування руб. | Норма на ремонт і ТО,% | Витрати на ремонт і зберігання, руб. |
Т-150К | 1500000 | 10,0 | 150000 | 17,5 | 262500 |
ДТ-75М | 10000000 | 12,5 | 1250000 | 11,1 | 1110000 |
МТЗ-80/82 | 9800000 | 9,1 | 891800 | 13,0 | 1274000 |
Разом з тракторах Комбайни | 21300000 13200000 | - 8,0 | 926,7 1056000 | - 12,0 | 2646500 1584000 |
З.-х. машини | 3500000 | 12,5 | 437,5 | 11,1 | 388,5 |
Всього | 38000000 | - |
2834300 | - | 4619000 |
Окремо розраховуємо витрати на паливо і електроенергію. Витрати на ТСМ визначаємо так:
руб.,
де Q - річна витрата палива, кг;
Ц ПММ - комплексна ціна палива, руб / кг.
З тсм = 210614 * 20 = 4212280. руб.
Аналогічно визначаємо витрати на електроенергію.
З ел = 39020 * 2 = 78040. руб.
Тоді експлуатаційні витрати будуть рівні:
З е = 2086400 +2834300 +4619000 +4212280 +78040 = 13830020 руб.
Витрати на організацію праці та управління складають 10 ... 15% від суми експлуатаційних витрат (З ОРГ = 0,10 ... 0,15 З Е)
З орг = 0,12 * 13830020 = 1659602 крб.
Загальні витрати на виробництво продукції рослинництва розраховуємо за формулою:
руб,
де З Е - експлуатаційні витрати, крб.
З орг-витрати на організацію праці та управління, руб.;
З доп - витрати на придбання насіння, добрив, засобів захисту рослин, витрати на автотранспорт, руб;
Розрахунок обсягу додаткових витрат (З доп) здійснюємо за формою таблиці 4.
Таблиця 4 - Розрахунок обсягу додаткових витрат
Додаткові матеріальні ресурси | Доза внесення на гектар, Ц. | Обсяг внесення, Ц. | Вартість руб. / Ц. | Витрати, руб. |
Покупні насіння | 2 | 1450 | 3000 | 4350000 |
Мінеральні добрива | 9 | 1450 | 4000 | 52200000 |
Засоби захисту рослин | 0,4 | 1350 | 1000 | 540000 |
РАЗОМ: | 57090000 |
Загальні витрати на виробництво продукції рослинництва:
З = 13830020 +1659602 +5709000 = 72579622 руб.
Тоді ефективність проектних рішень дорівнює:
Е = 231906000-72579622 = 159326378 крб.
ВИСНОВКИ
За даними розрахунку економічної ефективності для впровадження, даного проекту потрібні додаткові капітальні вкладення на придбання відсутніх тракторів і сільськогосподарських машин, а також на придбання насіннєвого матеріалу, мінеральних добрив, засобів захисту рослин. Також величезні витрати йдуть на топлівосмазочние матеріали. Але у результаті отримали, що вартість валової продукції більше загальних витрат на виробництво даної продукції, у зв'язку з чим і економічна ефективність впровадження даного проекту вийшла позитивною.
Даний курсовий проект розроблений на тему: «Оптимальний склад МТП учхоза« Подільське ». У проекті відображені наступні розділи:
Організаційно-економічна характеристика господарства, за якою ми бачимо що господарство протягом багатьох років є збитковим в усіх напрямках, МТП сильно застарів, оновленню підлягали тільки вантажні автомобілі, хоча на мою думку краще слід оновлювати трактори, так як вони в с.-х . найбільш затребувані.
Для здійснення даного типового проекту в господарство потрібно придбати 9 тракторів марки МТЗ-80, ДТ-75 -9 штук, а також деякі з-х машини вітчизняних і зарубіжних марок: культиватор ArteraGrip, сівалки MasterDrill, сівалки для посіву багаторічних трав RotoDrill по 4 штуки , кормозбиральні комбайни КСК-100 9шт, косарку Е-302 1 штуку, зернозбиральний комбайн СК-5М 3шт, 6 обприскувачів ОПШ-15, 3 цистерни для приготування розчинів, культиватори КОН-2, 8 7шт, КШН-8 7шт, лущильник ЛДГ- 5А 2шт, 2 навантажувача марки ПЕ-Ф-1А і 6 ПФ-0, 5Б.
У проекті представлені раціональні технології виробництва с.-г. продукції в яких проводиться посів, догляд за посівами і збирання врожаю в оптимальні для нашої кліматичної зони строки.
Відповідно до технологіями виробництва с.-г. культур спроектований складу МТП і розроблений план його використання.
Вище наведені трактори та с-г машини, є дорогими, і на їх придбання потрібно багато коштів, але економічна ефективність даного проекту складає 159326378руб. що дозволяє окупити майбутні витрати.
Дана економічна ефективність досягнута завдяки застосуванню інтенсивних технологій, зниження експлуатаційних витрат, за рахунок застосування комбінованих агрегатів, що виключають багаторазове проходження машинно-тракторного агрегату по обробленому полю, що істотно підвищує родючість грунту, істотно знижує витрати на придбання палива, більш ефективно використовувати трудові ресурси і з .- х. техніку.
Також позитивно впливає на врожайність сільськогосподарських культур своєчасне внесення мінеральних і органічних добрив, обробка посівів від шкідників і хвороб.