Оподаткування доходів іноземних турфірм

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ ІНОЗЕМНИХ ТУРФІРМИ
Документом, що визначає основи туристського ринку в Росії, а також регулює відносини сторін при реалізації туристичного продукту, є Федеральний закон від 24.11.1996 N 132-ФЗ "Про основи туристської діяльності в Російській Федерації" (далі - Закон N 132-ФЗ).
Згідно зі ст. 1 цього Закону туристської діяльністю визнається туроператорська та турагентська діяльність, а також інша діяльність з організації подорожей.
Туроператорської діяльністю, у свою чергу, визнається діяльність по формуванню, просуванню і реалізації туристичного продукту, здійснювана на підставі ліцензії юридичною особою або індивідуальним підприємцем.
Турагентської діяльністю є діяльність по просуванню і реалізації туристичного продукту, здійснювана на підставі ліцензії юридичною особою або індивідуальним підприємцем.
Основними суб'єктами туристських відносин є: організація, що здійснює діяльність з організації подорожей (туроператор, турагент, туристське бюро і т.п.) і пропонує туристський продукт для реалізації, а також турист, цей продукт отримує.
Крім того, в систему індустрії туризму входять інші спеціалізовані підприємства, організації та установи, що беруть участь в процесі реалізації туристичного продукту:
- Підприємства, що надають послуги з розміщення (готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати);
- Підприємства харчування (ресторани, кафе, бари);
- Фірми, що займаються транспортним обслуговуванням (автопідприємства, авіаційні підприємства, залізничні відомства, підприємства морського і річкового транспорту);
- Рекламно-інформаційні туристські установи (рекламні агентства, рекламні бюро, інформаційні агентства);
- Органи управління туризмом (комітети та департаменти туризму, громадські туристські організації і об'єднання).
Туристським продуктом визнається право на тур, призначене для реалізації туристу.
Тур - це комплекс послуг з перевезення, розміщення, харчування туристів, а також екскурсійні послуги, послуги гідів-перекладачів і інші послуги, що надаються в залежності від цілей подорожі.
Реалізація туристичного продукту здійснюється на підставі договору, що укладається в письмовій формі, основні умови якого визначені ст. 10 Закону N 132-ФЗ.
Таким чином, організація, що здійснює діяльність з організації подорожей і реалізує туристичний продукт, передає туристу право на тур, тобто право на користування певними послугами.
Основними послугами, наданими туристам, є послуги з:
- Розміщення та проживання;
- Транспортному обслуговуванню (перевезення);
- Харчування;
- Екскурсійного обслуговування;
- Медичного обслуговування, лікування та профілактики захворювань;
- Візового та іншого обслуговування, пов'язаного з оформленням туристської поїздки;
- Добровільного страхування від нещасних випадків, хвороб і медичного страхування в період поїздки;
- Обслуговування гідами-перекладачами та супроводжуючими.
Перелічені послуги в разі придбання туристом закордонного туру надаються іноземними компаніями. З метою придбання закордонного туру російські туристи найчастіше звертаються не безпосередньо до іноземним туроператорам (турагентствам), а до російських організаціям, що здійснюють діяльність з організації подорожей, у тому числі за межами Російської Федерації.
Російські організації, у свою чергу, набувають туристські продукти (з метою їх розповсюдження серед російських споживачів) у своїх закордонних колег - іноземних компаній, що здійснюють діяльність з організації подорожей.
При оплаті послуг, наданих іноземними компаніями в рамках реалізації туристичних продуктів, російські організації фактично виплачують доходи іноземним компаніям за надані ними послуги з розміщення та проживання російських туристів у готелях, їх харчування, екскурсійного обслуговування та інші послуги, передбачені умовами туру. Крім того, перевезення російських туристів з Росії до місць призначення, що перебувають поза територією Росії, також може здійснюватися іноземними транспортними компаніями.
Російські організації, що здійснюють туристську діяльність і зацікавлені не тільки в залученні туристів з Росії, але й туристів із зарубіжних країн, можуть користуватися для просування свого туристського продукту на території зарубіжних країн послугами:
- Іноземних рекламних компаній;
- Іноземних друкованих видань, що розміщують рекламу;
- Іноземних компаній, які організовують і проводять виставки-ярмарку;
- Різних іноземних посередників.
У цьому випадку крім оплати вартості самих послуг, наданих іноземними компаніями для російських організацій, що здійснюють туристську діяльність, російськими організаціями можуть також здійснюватися виплати різного роду винагород іноземним посередникам (комісійні, агентські та інші види винагород).
Розглянемо, чи підлягають оподаткуванню у джерела виплати в Російській Федерації зазначені види доходів, що виплачуються російськими організаціями іноземним компаніям.
Доходи, які підлягають оподаткуванню
у джерела виплати в Російській Федерації
Питання оподаткування прибутку, а також доходів іноземних організацій, отриманих від джерел у РФ, регулюються положеннями гл. 25 НК РФ. Відповідно до ст. 246 НК РФ іноземні організації, які отримують прибутки від джерел у РФ, визнаються платниками податку на прибуток в РФ.
Об'єктом оподаткування з податку на прибуток для зазначеної категорії організацій є отримана ними прибуток, якій, у свою чергу, згідно з п. 3 ст. 247 НК РФ, визнаються доходи, отримані від джерел у РФ, що визначаються відповідно до ст. 309 НК РФ.
Види доходів, отримані іноземною організацією від джерел у РФ, які відповідно до гл. 25 НК РФ підлягають обкладенню податком на прибуток, утримуваним у джерела виплати в РФ, якщо отримання таких доходів не пов'язане з підприємницькою діяльністю іноземної організації через постійне представництво в РФ, визначені в п. 1 ст. 309 НК РФ.
У наведеній нижче таблиці вказані види доходів іноземних організацій, які згідно з положеннями п. 1 ст. 309 НК РФ підлягають оподаткуванню у джерела виплати в Російській Федерації, а також ставки податку на прибуток, за якими обкладаються відповідні види доходів:
N
п / п
Вид доходу
Підстава
для
утримання
податку
Ставка податку
Порядок
обчислення
податку,
встановлений
ст. 310 НК РФ
Ставка
податку
згідно
ст. 284
НК РФ
1
2
3
4
5
1
Дивіденди,
виплачувані
іноземній
організації -
акціонеру
(Учаснику)
російських
організацій
Підпункт 1
п. 1
ст. 309
НК РФ
Податок
обчислюється за
ставкою,
передбаченої
пп. 2 п. 3
ст. 284 НК РФ
15%
2
Доходи, одержувані
в результаті
розподілу в
користь іноземних
організацій прибутку
або майна
організацій, інших
осіб або їх
об'єднань, у тому
числі при їх
ліквідації
Підпункт 2
п. 1
ст. 309
НК РФ
Податок
обчислюється за
ставкою,
передбаченої
пп. 1 п. 2
ст. 284 НК РФ
20%
3
Процентний дохід,
отриманий за
державним
муніципальним
емісійних цінних
паперів, умовами
випуску та обігу
яких
передбачено
отримання доходів у
вигляді відсотків
Абзац 2
пп. 3 п. 1
ст. 309
НК РФ
Податок
обчислюється за
ставкою,
передбаченої
п. 4 ст. 284
НК РФ
15%
4
Дохід у вигляді
відсотків за
державним і
муніципальним
облігаціями,
емітованими до
20 січня 1997
включно, а
також дохід у вигляді
відсотків за
облігаціях
державного
валютного
облігаційної
позики 1999 р.,
емітованими при
здійсненні
новації облігацій
внутрішнього
державного
валютної позики
серії III,
емітованими
цілях забезпечення
умов,
необхідних для
врегулювання
внутрішнього
валютного боргу
колишнього Союзу РСР,
внутрішнього і
зовнішнього валютного
боргу РФ
Абзац 2
пп. 3 п. 1
ст. 309
НК РФ
Податок
обчислюється за
ставкою,
передбаченої
пп. 2 п. 4
ст. 284 НК РФ
0%
5
Процентний дохід від
інших боргових
зобов'язань будь-якого
виду, включаючи
облігації з правом
на участь у
прибутки і
конвертовані
облігації
Абзац 3
пп. 3 п. 1
ст. 309
НК РФ
Податок
обчислюється за
ставкою,
передбаченої
пп. 1 п. 2
ст. 284 НК РФ
20%
6
Доходи від
використання в РФ
прав на об'єкти
інтелектуальної
власності
Підпункт 4
п. 1
ст. 309
НК РФ
Податок
обчислюється за
ставкою,
передбаченої
пп. 1 п. 2
ст. 284 НК РФ
20%
7
Доходи від
реалізації акцій
(Часток) російських
організацій, більше
50% активів яких
складається з
нерухомого
майна,
що знаходиться на
території РФ, а
також фінансових
інструментів,
похідних від
таких акцій (часток)
Підпункт 5
п. 1
ст. 309
НК РФ
Податок
обчислюється з
урахуванням
положень п. 4
ст. 309 НК РФ
за ставками,
передбаченим
п. 1 ст. 284
НК РФ (тобто
з урахуванням
витрат у
порядку,
передбаченому
ст. 280 НК РФ)
24%
(Повністю у
федеральний
бюджет у
відповідно
до п. 1
ст. 310
НК РФ)
Податок
обчислюється за
ставкою,
передбаченої
пп. 1 п. 2
ст. 284 НК РФ,
у разі якщо
витрати,
зазначені в
п. 4 ст. 309
НК РФ, не
визнаються
витратами для
цілей
оподаткування
20%
8
Доходи від
реалізації
нерухомого
майна,
що знаходиться на
території РФ
Підпункт 6
п. 1
ст. 309
НК РФ
Податок
обчислюється з
урахуванням
положень п. 4
ст. 309 НК РФ
за ставками,
передбаченим
п. 1 ст. 284
НК РФ (тобто
з урахуванням
витрат у
порядку,
передбаченому
ст. 268 НК РФ)
24%
(Повністю у
федеральний
бюджет у
відповідно
до п. 1
ст. 310
НК РФ)
Податок
обчислюється за
ставкою,
передбаченої
пп. 1 п. 2
ст. 284 НК РФ,
у разі якщо
витрати,
зазначені в
п. 4 ст. 309
НК РФ, не
визнаються
витратами для
цілей
оподаткування
20%
9
Доходи від здачі в
оренду або
суборенду
майна,
використовуваного на
території РФ, в
тому числі доходи від
лізингових операцій
Підпункт 7
п. 1
ст. 309
НК РФ
Обчислюється за
ставкою,
передбаченої
пп. 1 п. 2
ст. 284 НК РФ
20%
10
Доходи від
надання в
оренду або
суборенду морських і
повітряних суден
і (або)
транспортних
коштів, а також
контейнерів,
використовуваних у
міжнародних
перевезеннях
Підпункт 7
п. 1
ст. 309
НК РФ
Обчислюється за
ставкою,
передбаченої
пп. 2 п. 2
ст. 284 НК РФ
10%
11
Доходи від
міжнародних
перевезень (у тому
числі демередж і
інші платежі,
виникають при
перевезеннях)
Підпункт 8
п. 1
ст. 309
НК РФ
Обчислюється за
ставкою,
передбаченої
пп. 2 п. 2
ст. 284 НК РФ
10%
12
Штрафи та пені за
порушення
російськими особами,
державними
органами і (або)
виконавчими
органами місцевого
самоврядування
договірних
зобов'язань
Підпункт 9
п. 1
ст. 309
НК РФ
Обчислюється за
ставкою,
передбаченої
пп. 1 п. 2
ст. 284 НК РФ
20%
13
Інші аналогічні
доходи
Підпункт 10
п. 1
ст. 309
НК РФ
Обчислюється за
ставкою,
передбаченої
пп. 1 п. 2
ст. 284 НК РФ
20%
Не підлягають оподаткуванню у джерела виплати в Російській Федерації, зокрема:
- Доходи, отримані іноземною організацією від продажу товарів, майна, іншого, ніж акції (частки) російських організацій і нерухоме майно, що знаходиться на території РФ (тобто майна, про який йдеться в пп. 5 і 6 п. 1 ст. 309 НК РФ ), а також майнових прав, здійснення робіт, надання послуг на території РФ, що не приводять до утворення постійного представництва в РФ відповідно до ст. 306 НК РФ (п. 2 ст. 309 НК РФ);
- Доходи за роботи і послуги, виконані не на території РФ;
- Доходи від перевезень, здійснюваних іноземною організацією виключно між пунктами, що знаходяться за межами Росії.
На підставі викладеного можна зробити висновок, що доходи, що виплачуються російськими організаціями іноземним компаніям (здійснює діяльність з організації подорожей), які надають поза територією РФ різні види послуг у рамках реалізації своїх турпродуктів, зокрема послуги з розміщення та проживання, транспортного обслуговування, надання харчування , екскурсійного, медичного обслуговування, лікування та профілактики захворювань, візового та іншого обслуговування, пов'язаного з оформленням туристської поїздки, та інші послуги, а також доходи, що виплачуються іншим іноземним компаніям, що сприяє просуванню туристичних продуктів, що реалізуються російськими організаціями поза територією РФ, у разі якщо ці іноземні компанії надають свої послуги для російських організацій поза територією РФ, не відносяться до доходів, пойменованим у п. 1 ст. 309 НК РФ, і не підлягають обкладенню податком на прибуток, що стягуються у джерела виплати в РФ.
Разом з тим згідно з п. 1 ст. 309 НК РФ обкладенню податком на прибуток у джерела виплати в РФ можуть підлягати такі види доходів, що виплачуються іноземним компаніям:
- Комісійні, агентські та інші види винагород за надання послуг, у тому числі поза територією РФ (відносяться до категорії інших аналогічних доходів - пп. 10 п. 1 ст. 309 НК РФ);
- Процентні доходи;
- Доходи від використання в РФ прав на об'єкти інтелектуальної власності;
- Доходи від міжнародних перевезень;
- Штрафи і пені у разі їх виплати іноземним організаціям у зв'язку з допущеними російськими організаціями порушеннями договірних зобов'язань;
- Інші доходи, зазначені у п. 1 ст. 309 НК РФ, у разі їх виплати іноземним організаціям.
Приклад 1. ТОВ "Подорож" здійснює реалізацію туру "Прекрасна Європа". У цей тур входить подорож по трьох країнах Європи (Польща, Австрія, Німеччина) з проживанням, харчуванням, екскурсійним обслуговуванням на території зазначених країн (усі послуги надаються компаніями - резидентами іноземних держав).
Проїзд туристів здійснюється наступним чином: поїздом за маршрутом Москва - Мінськ (перевізник - російська організація), далі автобус (перевізник - компанія, резидент Республіки Білорусь), поїздом за маршрутом Мінськ - Москва (перевізник - російська організація).
У розглянутому випадку оподаткування у джерела виплати в РФ не проводиться, так як всі послуги з проживання, харчування та екскурсійного обслуговування виявляються іноземними компаніями поза територією Росії. Доходи білоруської компанії від здійснення автобусного перевезення між пунктами, які знаходяться поза територією Росії, також не підлягають оподаткуванню у джерела виплати в РФ.
У відношенні доходів, виплачуваних російськими організаціями іноземним компаніям у зв'язку із здійсненням останніми міжнародних перевезень, хотілося б відзначити наступне.
Відповідно до пп. 8 п. 1 ст. 309 НК РФ під міжнародними перевезеннями в цілях гл. 25 НК РФ розуміються будь-які перевезення морським, річковим або повітряним судном, автотранспортним засобом або залізничним транспортом, за винятком випадків, коли перевезення здійснюється виключно між пунктами, що знаходяться за межами РФ.
При оподаткуванні доходів іноземних організацій на здійснення міжнародних перевезень необхідно враховувати, що обчислення податку податковим агентом здійснюється з повної суми доходу, що виплачується іноземній компанії - перевізнику, незалежно від того, яким чином іноземною організацією виставлені рахунки на оплату наданих нею послуг з перевезення, а саме: вказана в рахунку на оплату загальна вартість перевезення від пункту на території іноземної держави до пункту на території Росії без ділення вартості на суму, що припадає за перевезення до кордону РФ і по її території, або вартість перевезення в рахунку вказана окремими сумами - за перевезення до кордону РФ і перевезення по її території.
Приклад 2. Умови ті ж, що й у прикладі 1. Але при цьому передбачені тільки автобусні перевезення за маршрутом: Москва - Мінськ (перевезення здійснює білоруська компанія), Мінськ і далі за маршрутом прямування - німецька компанія, назад Мінськ - Москва (та ж білоруська компанія).
У даному випадку на підставі пп. 8 п. 1 ст. 309 НК РФ оподаткуванню у джерела виплати в РФ будуть підлягати доходи за здійснення міжнародного перевезення, здійсненої білоруською компанією за маршрутом Москва - Мінськ і назад Мінськ - Москва. При цьому об'єкт оподаткування буде розраховуватися зі всієї вартості перевезення за маршрутом Москва - Мінськ і назад Мінськ - Москва, а не лише з вартості перевезення Москва - кордон РФ, назад кордон РФ - Москва.
Доходи німецької компанії - перевізника не будуть підлягати оподаткуванню у джерела виплати в РФ у зв'язку з тим, що цим перевізником здійснюються перевезення між пунктами, які перебувають виключно поза територією Росії.
У той же час у разі наявності у російської організації, яка виплачує дохід білоруської компанії, на момент виплати їй доходу підтвердження постійного місцеперебування білоруської компанії, передбаченого п. 1 ст. 312 НК РФ, на підставі ст. 1 частини першої НК РФ, пп. "Ж" п. 1 ст. 3 і ст. 8 Угоди між Урядом РФ і Урядом Республіки Білорусь про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень від сплати податків стосовно податків на доходи і майно від 21.04.1995, а також пп. 4 п. 2 ст. 310 НК РФ такі доходи підлягають оподаткуванню у джерела виплати в РФ за ставкою 0%.
Порядок обчислення, утримання та перерахування
податку до бюджету. Податковий розрахунок
Обов'язки по обчисленню та утримання податку на прибуток з доходів іноземних організацій, зазначених у п. 1 ст. 309 НК РФ, покладено, зокрема, на російську організацію, який виплачує такі доходи (далі - податковий агент).
Згідно з п. 2 ст. 287, п. 1 ст. 310 НК РФ податковий агент зобов'язаний перерахувати суму податку, утриманого з доходів іноземної організації, у дохід федерального бюджету протягом трьох днів після дня виплати (перерахування) грошових коштів іноземної організації чи іншого отримання доходів іноземною організацією або у валюті виплати доходу, або у валюті РФ за офіційним курсом Банку Росії на дату перерахування податку.
Крім того, відповідно до ст. ст. 24, 289 і 310 НК РФ податкові агенти зобов'язані у строки, встановлені законодавством, подавати до податкового органу за місцем свого обліку документи, необхідні для здійснення контролю за правильністю обчислення, утримання та перерахування до бюджету податку на прибуток, утриманого з доходів іноземних організацій.
Форма податкового розрахунку (інформації) про суми виплачених іноземним організаціям доходів і утриманих податків затверджена Наказом МНС Росії від 14.04.2004 N САЕ-3-23/286 @, а Інструкція щодо її заповнення - Наказом МНС Росії від 03.06.2002 N БГ-3 -23/275.
Форма податкового розрахунку не призначена для її заповнення наростаючим підсумком з початку року, тому цей розрахунок складається окремо за кожний звітний період.
Податкові агенти подають податкові розрахунки про суми виплачених іноземним організаціям доходів і утриманих податків не пізніше 28 днів з дня закінчення відповідного звітного періоду (тобто не пізніше 28 квітня (за I квартал), 28 липня (за II квартал) і 28 жовтня (за III квартал)).
Податкові розрахунки за наслідками податкового періоду подаються податковими агентами не пізніше 28 березня року, наступного за минулим податковим періодом.
Податковий розрахунок подається тільки за ті звітні періоди, в яких проводилися виплати доходів іноземним організаціям.
Слід звернути увагу, що податковий розрахунок складається у відношенні будь-яких виплат доходів від джерел у РФ на користь іноземної організації, і тому у випадку застосування положень міжнародних договорів РФ податковий агент не звільняється від обов'язку подання до податкових органів після закінчення звітного (податкового) періоду податкового розрахунку (інформації) про суми виплачених іноземним організаціям доходів і утриманих податків.
Приклад 3. ТОВ "Подорож" виплачує доходи білоруської компанії - перевізнику, який здійснює автобусну перевезення за маршрутом Москва - Мінськ. При цьому білоруський перевізник у встановлені терміни (до дати виплати йому доходу) представив податковому агенту (ТОВ "Подорож") підтвердження свого постійного місцеперебування в Республіці Білорусь для цілей застосування Угоди між Урядом РФ і Урядом Республіки Білорусь про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень від сплати податків стосовно податків на доходи і майно від 21.04.1995, оформлене в установленому порядку (про порядок оформлення підтвердження постійного місцеперебування для цілей застосування міжнародних договорів РФ, містять положення, що стосуються оподаткування і зборів).
Незважаючи на те, що доходи білоруського перевізника будуть обкладатися у джерела виплати в РФ в даному випадку за ставкою 0%, податковий агент (ТОВ "Подорож") зобов'язаний буде подати до податкового органу РФ за місцем взяття на облік податковий розрахунок (інформацію) про суми виплачених іноземним організаціям доходів і утриманих податків за той звітний період, в якому будуть зроблені відповідні виплати доходів білоруському перевізнику. При цьому в графі 8 "Ставка податку" підрозділу 1.2 розд. 1 податкового розрахунку в даній ситуації необхідно поставити прочерк.
За невиконання або неналежне виконання покладених на нього обов'язків податковий агент несе відповідальність відповідно до законодавства РФ (п. 5 ст. 24 ч. 1 НК РФ).
Приклад 4. При неподанні ТОВ "Подорож" податкового розрахунку в разі виплати доходів білоруської компанії - перевізнику в ситуації, яка розглянута в прикладі 3, до ТОВ "Подорож" буде застосована податкова відповідальність, передбачена ст. 126 НК РФ, за неподання податкового органу відомостей, необхідних для здійснення податкового контролю, - штраф у розмірі 50 руб. за кожне неподання документ.
Застосування положень міжнародних договорів
У зв'язку з тим що ст. 7 частини першої НК РФ встановлено пріоритет норм міжнародних договорів, що містять положення, що стосуються оподаткування і зборів, укладених Російською Федерацією з іноземними державами, над правилами і нормами, передбаченими внутрішнім податковим законодавством Росії, при оподаткуванні доходів іноземних організацій у джерела виплати в РФ слід керуватися правилами і нормами міжнародних договорів.
Порядок застосування положень міжнародних податкових угод при оподаткуванні доходів іноземних юридичних осіб у джерела виплати в РФ, встановлений внутрішнім податковим законодавством РФ, полягає в наступному.
Згідно з п. 2 ст. 310 НК РФ одним з випадків неутримання (утримання за зниженими ставками) податку з доходів, виплачуваних іноземним організаціям, є випадок виплати доходів, які відповідно до міжнародних договорів (угод) не обкладаються податком (оподатковуються за зниженими ставками) у Російській Федерації.
Застосування цього положення можливо тільки за умови пред'явлення іноземною організацією податковому агенту підтвердження, передбаченого п. 1 ст. 312 НК РФ, яке повинно бути завірене компетентним органом відповідної іноземної держави.
При поданні іноземною організацією, що має право на отримання доходу, підтвердження, передбаченого вищевказаним пунктом, податковому агенту, яка виплачує дохід, до дати виплати доходу, у відношенні якого міжнародним договором РФ передбачено пільговий режим оподаткування в РФ, у відношенні такого доходу здійснюється звільнення від утримання податку у джерела виплати або утримання податку у джерела виплати по знижених ставках.
У зв'язку з тим що Податковий кодекс РФ не встановлює обов'язкової форми документів, що підтверджують постійне місцеперебування в іноземній державі, в п. 5.3 розд. II Методичних рекомендацій із застосування окремих положень глави 25 НК РФ, що стосуються особливостей оподаткування прибутку (доходів) іноземних організацій, затверджених Наказом МНС Росії від 28.03.2003 N БГ-3-23/150 (далі - Методичні рекомендації), роз'яснено порядок оформлення та подання таких документів.
У виданій документі, що підтверджує постійне місцеперебування, вказується календарний рік, у відношенні якого підтверджується постійне місцеперебування. При цьому вказаний період повинен відповідати тому періоду, за який нараховуються виплачуються іноземної організації доходи.
У п. 5.3 Методичних рекомендацій роз'яснено, що документи, що підтверджують постійне місцеперебування в іноземній державі, підлягають легалізації в установленому порядку або на таких документах повинен бути проставлений апостиль. У той же час Листом Мінфіну Росії від 05.10.2004 N 03-08-07 рекомендовано приймати неапостілірованние офіційні документи, видані на території іноземних держав, для підтвердження постійного місцезнаходження організацій.
У зв'язку з викладеним документи, що підтверджують постійне місцезнаходження іноземних організацій на території іноземних держав, з якими у Російської Федерації існують чинні угоди про уникнення подвійного оподаткування, можуть бути представлені податковому агенту (російської організації) без проставлення на них апостиля.
Одночасно слід зазначити, що такі документи, як свідоцтва про реєстрацію на території іноземних держав (сертифікати про інкорпорацію), виписки з торгових реєстрів тощо, не можуть розглядатися як документи, що підтверджують метою оподаткування постійне місцезнаходження організації в іноземній державі.
Література
Податки і оподаткування / За ред. М.В. Романовського, О.В. Врублевської. СПб.: Питер, 2005.
Податки. Підручник для вузів / Під ред. Д.Г. Чорниця. М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2005.
Окунєва Л.П. Податки та оподаткування в Росії. Підручник. М.: Финстатинформ, 2006.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Спорт і туризм | Реферат
76.7кб. | скачати


Схожі роботи:
Оподаткування доходів іноземних організацій у джерела виплат
Оподаткування доходів іноземних організацій у джерела виплати в Російській Федерації
Оподаткування доходів фізичних осіб Спрощена система оподаткування субєктів малого підприємництва
Оподаткування доходів фізичних осіб Спрощена система оподаткування суб єктів малого підприємництва
Особливості оподаткування іноземних громадян
Оподаткування доходів
Оподаткування доходів ЖКГ
Оподаткування доходів іноземців нерезидентів
Оподаткування доходів іноземців нерезидентів 2
© Усі права захищені
написати до нас