Оподаткування доходів фізичних осіб в РК

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ЗМІСТ
Введення
Глава 1. Доходи фізичних осіб, що утримуються у джерела виплат
1.1. Принципи справляння індивідуального прибуткового податку
1.2.Необходімость податкового регулювання доходів фізичних осіб
1.3. Закордонна практика оподаткування з населення, що стягуються у джерела виплат
Глава 2. Оподаткування доходів фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю в Республіки Казахстан
2.1. Необхідність введення спрощеної форми оподаткування
2. 2.Практіка оподаткування сільськогосподарських
товаровиробників - юридичних осіб
2.3. Особливості оподаткування сільськогосподарських
товаровиробників - селянських (фермерських) господарств
Висновок
Список використаних джерел
Програми

У ВЕДЕННЯ
Серед елементів державного регулювання ринкової економіки найбільш складною і заплутаною для Казахстану виявилася податкова система. Вона пов'язана з формуванням фінансових ресурсів на різних рівнях, в тому числі формування бюджету, зачіпає економічні інтереси всіх платників податків, визначає характер взаємин держави і господарюючих суб'єктів економіки.
Новизна роботи полягає в обгрунтуванні теоретичних і методичних положень, які дозволяють розробити ефективний механізм оподаткування доходів фізичних осіб в умовах їх величезної диференціації, і спрямований на перекладення податків із незаможних верств населення на осіб з високими доходами.
Податкова система РК знаходиться в постійному пошуку, що свідчить про її недоліки і невирішеності багатьох її проблем. Новий етап формування ринкової економіки диктує необхідність реформування склалася за 10 років податкової системи. Проте введений поетапно Податковий кодекс РК постійно потребує вдосконалення і коригування, тому щороку в податкове законодавство вводяться зміни і доповнення.
Вирівнювання надмірно низьких і високих доходів, доходів від трудової діяльності та іншої комерційної діяльності, доходів від основної роботи та інших одноразових доходів і ряд інших положень чинної системи оподаткування доходів фізичних осіб порушує класичні принципи податкової системи.
Аналіз діючої системи оподаткування доходів фізичних осіб показує також наявність безлічі інших недоліків, що створюють теоретичні та методологічні проблеми в цій сфері оподаткування.
Метою дипломної роботи є дослідження та удосконалення податкового механізму державного регулювання доходів фізичних осіб в умовах великої їх диференціації та погіршення соціально-економічного становища значної частини населення регіону. Відповідно до вищевикладеної метою в даній дипломній роботі поставлені такі основні завдання:
- Аналіз стану соціально-економічного становища населення регіону в умовах ослаблення механізму державного регулювання доходів;
- Виявлення тенденцій у формуванні доходів населення як об'єкта податкового регулювання;
- Дослідження ролі податкового механізму в регулюванні соціально-економічного розвитку;
- Аналіз стану оподаткування фізичних осіб та виявлення її недоліків;
- Обгрунтування необхідності диференціації оподаткування доходів фізичних осіб в залежності від величини і джерела формування доходів;
- Розробка пропозицій щодо вдосконалення системи оподаткування з фізичних осіб.
Предметом дослідження є економічний механізм державного податкового регулювання доходів фізичних осіб та податків на власність.
Об'єктом дослідження є сучасна податкова система Республіки Казахстан.
До основних результатів, що становлять наукову новизну дослідження, можна віднести наступні:
- На основі статистичного аналізу стану економіки та соціально-економічного становища населення виявлено тенденції у формуванні доходів фізичних осіб та обгрунтовано необхідність їх державного
регулювання;
- Досліджено регулююча роль податків як механізму забезпечення соціальної справедливості та перерозподіл доходів населення;
- Вивчено зарубіжний досвід оподаткування фізичних осіб на прикладі Росії, Республіки Білорусь, Вірменія та виявлено можливі напрями його використання в умовах Казахстану;
- Розроблено механізм оподаткування фізичних осіб, що забезпечує соціальні гарантії для малозабезпеченого населення і перекладають податковий прес на громадян з високими доходами;
- Систематизовано податкові пільги та запропоновано шляхи підвищення їх ефективного застосування.

РОЗДІЛ 1. ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ, стягується у джерела ВИПЛАТ
1.1. Принципи справляння індивідуального прибуткового податку
Індивідуальний прибутковий податок вносить найбільш вагомий внесок у доходи державних бюджетів багатьох країн, від 12% (Франція) до 41% (Канада) всіх податкових доходів. Це один з найбільш відомих і широко поширених податків. Він охоплює значну частину населення тієї чи іншої країни. Основною причиною його високої питомої ваги в податкових доходах розвинених країн є високий зростаючий рівень доходів населення цих країн. На роль і тенденцію розвитку індивідуального прибуткового податку в розвинених країнах значний вплив мають позиції різних теоретичних шкіл.
Погляди теоретичних шкіл на вплив цього податку на виробництво і як на інструмент соціальної справедливості розходяться.
Так, кейнсіанці, які розглядають розширення платоспроможного попиту як найважливішого стимулу економічної діяльності наполягають на оподаткуванні особистих доходів за прогресивною шкалою, оскільки низькі доходи відразу йдуть на споживання, розширюючи тим самим споживчий попит, стимулюючи зростання виробництва, а високі доходи, значна частина яких перетворюється яких перетворюється в заощадження, стимулюють виробництво набагато слабкіше. Тому більш високе оподаткування податками не перешкоджає стимулам зростання виробництва.
Таким чином, кейнсіанці, захищаючи ідею звільнення від податків малозабезпечених верств у сполученні з прогресивним оподаткуванням багатих, обгрунтовують це не тільки через стимулюючу роль подібних заходів, але і їх соціально-справедливим характером.
Іншу позицію займають прихильники теорії «економіки пропозиції» і монетаристи. Вони стверджують, що заощадження від високих доходів формують фінансові ресурси для збільшення інвестицій і відповідно виробництва. У зв'язку з цим, вони пропонують більш низькі і пропорційні прибуткові податки, які б, за їхньою логікою, зростання виробництва.
Тим самим теоретики «економіки пропозиції» та монетаристи обгрунтовують ідею зниження податків з багатих не тільки посиланнями на їх стимулюючий характер, але і посиланнями на соціальну справедливість. Соціальну справедливість своїх заходів вони пояснюють тим, що не можна карати підвищеними податками людей за їхню здатність виконувати в суспільстві більш важливі і, відповідно, більш високооплачувані функції.
Таким чином, сьогодні теоретичні школи при реформуванні прибуткового податку посилаються на соціальну справедливість не тільки для захисту інтересів малозабезпечених верств, а й прямо протилежно цьому-для захисту багатих.
Ідеї ​​вищевказаних теоретичних шкіл знайшли застосування в практиці прибуткового оподаткування в багатьох розвинених країнах.
Під впливом ідей теоретиків «економіки пропозиції» в багатьох країнах були знижені ставки індивідуального прибуткового податку. У США, наприклад, максимальна ставка, була знижена від 70 до 35%. Якщо зниження ставок індивідуального прибуткового податку здійснювалося на користь високоприбуткових верств населення, то практика в цей же час в розвинених країнах повного або часткового звільнення від податків малозабезпечених верств населення полегшило тягар останніх.
Що стосується механізму функціонування цього податку в Республіці Казахстан, то, цей вид податку забезпечує в середньому 10% доходів державного бюджету республіки.

Частка ІСН у доходах державного бюджету РК:
2000
2001
2002
2003
Поступ
ня (млн. тг.)
Частка в доходах госбюд-
жета (%)
Поступ
ня (млн. тг.)
Частка в доходах госбюд-
жета (%)
Поступ
ня (млн. тг.)
Частка в доходах госбюд-
жета (%)
Поступ
ня (млн. тг.)
Частка в доходах госбюд-
жета (%)
ІСН
30127
14,0
35329
10,7
51016
9,7
68573
9,5
Згідно зі статтею 141 Податкового кодексу РК, платниками індивідуального прибуткового податку є фізичні особи, які мають оподатковувані доходи. При цьому за доходами працівників, оподатковуваним, згідно зі статтею 146 (п.1), у джерела виплати, обов'язок з обчислення, утримання та перерахування податку покладено на роботодавців, які є податковими агентами.
У відповідності зі статтею 149 оподатковуваного доходу працівника визначається наступним чином:
Будь-які доходи, що виплачуються роботодавцем у грошовій або натуральній формі, включаючи доходи, надані роботодавцем у вигляді матеріальних, соціальних благ або іншої матеріальної вигоди



Дохід, отриманий працівником в натуральній формі, включає:
1) оплату праці в натуральній формі (товарами, послугами, роботами);
2) безоплатно отримані від роботодавця товари, роботи, послуги;
3) оплата роботодавцем товарів (робіт, послуг), отриманих від третіх осіб.
При цьому доходом працівника в натуральній формі є вартість товарів (робіт, послуг), включаючи відповідну суму ПДВ і акцизів.
Дохід працівника, отриманий у вигляді матеріальної вигоди, включає в тому числі: 1) негативну різницю між вартістю товарів (робіт, послуг), реалізованих працівникам, і ціною придбання або собівартістю цих товарів (робіт, послуг);
2) списання за рішенням роботодавця суми боргу або зобов'язання працівника перед ним;
3) витрати роботодавця на сплату страхових премій за договорами майнового страхування своїх працівників; 4) витрати роботодавця на відшкодування витрат працівника, не пов'язаних з його діяльністю.
Згідно зі статтею 152, нараховані за кожен місяць податкового року доходи працівника зменшуються на наступні податкові відрахування:
1) обов'язкові пенсійні внески в накопичувальні пенсійні фонди;
2) сума в розмірі 1 місячного розрахункового показника на відповідний місяць нарахування доходу - надається у одного з роботодавців на підставі поданої працівником заяви і поданих підтвердних документів;
3) сума в розмірі 1 місячного розрахункового показника на кожного члена сім'ї, який перебуває на утриманні працівника, починаючи з місяця появи утриманця-застосовується до доходу одного працівника - члена сім'ї, надається в одного з роботодавців на підставі поданої працівником заяви і поданих підтверджуючих документів. 04.07.2003 р. Президентом РК був підписаний Закон РК «Про внесення змін і доповнень до Кодексу РК« Про податки та інших обов'язкових платежах до бюджету »(Податковий кодекс), який вводиться в дію з 01.01.2004 р. Зміни та доповнення до Податкового кодекс були внесені з метою зниження податкового навантаження на платників податків і подальшого вдосконалення адміністрування.

Ставки індивідуального прибуткового податку на середні і високі доходи:
Діюча шкала ставок ІСН
Шкала ставок ІСН з 01.01.2004 р.
Оподатковуваний до-
хід на місяць (тенге)
Ставка ІСН,%
Оподатковуваний дохід на місяць (тенге)
Ставка ІСН,%
нижня
верхня
нижня
верхня
0
13 080
5
0
0
5
13 080
34 880
10
13 080
13 080
8
34 880
523 200
20
34 880
34 880
13
523 200
30
174 400
174 400
15
523 200
523 200
20
Як видно з таблиці, знижено ставки податку з кожного «кроку». Доходи від 13 080 до 34 880 тенге, які оподатковувалися за ставкою 10%, тепер будуть обкладатися за ставкою 8%. Доходи від 34 880 від 174 400 тенге, які оподатковувалися за ставкою 20%, тепер будуть оподатковуватися за ставкою 13%. Доданий ще один проміжний «крок» у шкалі доходів фізичних осіб-від 200 - до 600 - кратного річного плавного переходу до високої ставки податку. При цьому дана категорія доходів буде оподатковуватися за ставкою 15%. Максимальна ставка податку знижена з 30 до 20%. для порівняння (див. Додаток 1).
Не підлягають оподаткуванню такі види доходів фізичних осіб: 1) адресна соціальна допомога, допомога і компенсації, за винятком пов'язаних з оплатою праці, які виплачуються за рахунок коштів державного бюджету, в розмірах, встановлених законодавством Республіки Казахстан;
2) винагороди, що виплачуються фізичним особам за їхніми вкладами у банках та організаціях, що здійснюють окремі види банківських операцій, що мають ліцензію Національного Банку Республіки Казахстан, і винагорода за борговими цінними паперами;
3) виграші по лотереї в межах 5 місячних розрахункових показників;
4) доходи в межах 480 - кратного місячного розрахункового показника за податковий рік учасників Великій Вітчизняній 1941-1945 років та прирівняних до них осіб, інвалідів І та ІІ груп, а також одного з батьків інваліда з дитинства; в межах 240-кратного місячного розрахункового показника на рік-доходи інвалідів ІІІ групи;
5) витрати роботодавця, спрямовані відповідно до законодавства Республіки Казахстан на навчання та підвищення кваліфікації працівників за фахом, пов'язаної з їх виробничою діяльністю;
6) витрати роботодавця за наймом житла на харчування в межах добових, для забезпечення життєдіяльності осіб, які працюють вахтовим методом, а період знаходження на об'єкті виробництва з наданням умов для виконання робіт і міжзмінного відпочинку; витрати, пов'язані з доставкою працівників до місця роботи і назад;
7) соціальні допомоги по вагітності та пологах, а також соціальні допомоги жінкам (чоловікам), які всиновили або удочерили дітей, у розмірах, встановлених законодавством Республіки Казахстан;
8) вартість майна, отриманого фізичною особою у вигляді дарування або успадкування від іншої фізичної особи і т.д.;
За кожен квартал податковим агентом подається до податкових органів розрахунок за індивідуальним прибуткового податку з виплачених доходів, оподатковуваним у джерела виплати, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Розрахунок за індивідуальним прибуткового податку видається податковим агентом за місцем сплати податку.
Сплата індивідуального прибуткового податку за підсумками податкового року з урахуванням внесених авансових платежів, здійснюється платником податку самостійно не пізніше десяти робочих днів після терміну, встановленого для здачі декларації за індивідуальним прибуткового податку.
До імущественнрму доходу платників податків відноситься:
1) приріст вартості при реалізації майна, що не використовується підприємницької діяльності:
а) нерухомого майна, що знаходиться на праві власності менше одного року;
б) цінних паперів, а також частки участі в юридичній особі:
в) дорогоцінних каменів і дорогоцінних металів, ювелірних виробів, виготовлених з них, та інших предметів, що містять дорогоцінні камені і дорогоцінні метали, а також твори мистецтва та антикваріату;
2) дохід, отриманий від здачі в оренду майна, за винятком доходів, що підлягають у джерела виплати.
Декларація за індивідуальним прибуткового податку за формами, встановленими уповноваженим державним органом, представляють такі платники податків-резиденти:
1) які мають доходи, які не обкладаються у джерела виплати;
2) які вчинили у податковому році велике разове придбання на суму понад 2000 місячних розрахункових показників, за винятком будівництва житла і придбання будівельних матеріалів для такого будівництва;
3) фізичні особи, які отримують доходи за межами Республіки Казахстан;
4) фізичні особи, які мають гроші на рахунках в іноземних банках, що перебувають за межами Республіки Казахстан;
5) особи, на яких поширюються норми міжнародного законодавства, передбачені для державних службовців, за винятком військовослужбовців, які проходять строкову військову службу;
6) депутати Парламенту Республіки Казахстан, судді.
Декларація за індивідуальним прибуткового податку подається до податкового органу за місцем реєстраційного обліку, не пізніше 31 березня року, наступного за податковим роком.
Режим на основі разового талона застосовують такі платники податків:
- Фізичні особи, діяльність яких носить епізодичний характер, не більше 90 днів на рік;
- Особи, які здійснюють реалізацію товарів, виконують роботи та надають послуги на ринках, за винятком здійснюють діяльність у стаціонарних приміщеннях за договорами оренди;
- При цьому ці особи не повинні використовувати найманих працівників, їм не вимагає державна реєстрація як індивідуального підприємця і вони не здійснюють сплату соціального податку.
· Разові талони видаються платникам податків до початку здійснення діяльності. У цих цілях платник податку пред'являє працівникові уповноваженого органу свідоцтво платника податків (документ, що підтверджує присвоєння реєстраційного номера (РНН)). Разовий талон дійсний за місцем здійснення діяльності, вказаною в разовому талоні.
· Платник податків має право набувати разовий талон як на 1 день, так і на більш тривалий термін, але не більше одного місяця. У випадках видачі разового талона на строк більше 1 дня його вартість визначається шляхом множення встановленої рішенням масліхатів вартості на кількість днів разового талона.
· При припиненні діяльності до закінчення терміну дії разового талона, при тимчасове зупинення або зміну умов здійснення діяльності сплачена сума вартості разового талона поверненню і перерахунку не підлягає.
· У випадках, якщо в осіб, які здійснюють розрахунки з бюджетом на основі разового талона, кількість днів перевищує 90 днів до року, їм необхідно стати на облік у територіальному податковому органі як індивідуального підприємця (90 днів вважаються в цілому за рік, незалежно від того підряд або кілька днів протягом року).
У цих цілях платнику податків необхідно подати до податкового органу: - заява;
- Фотографію;
-Документ, що підтверджує сплату до бюджету суми за державну реєстрацію індивідуальних підприємців.
· До фізичних осіб, діяльність яких носить епізодичний характер, належать фізичні особи, підприємницька діяльність яких у році в цілому не перевищує 90 днів.
Зазначені особи можуть розраховуватися з бюджетом на основі разового талона тільки при занятті наступними видами підприємницької діяльності:
- Реалізація (за винятком діяльності, що здійснюється в стаціонарних приміщеннях):
Ø газет і журналів;
Ø насіння, а також посадкового матеріалу (саджанці, розсада);
Ø баштанних культур;
Ø живих квітів, вирощених на дачах і прибудинкових ділянках;
Ø продуктів підсобного сільського господарства, садівництво, городництва і дачних ділянок;
Ø з країн СНД;
Ø з далекого зарубіжжя;
- Послуги власників особистих тракторів з обробки земельних ділянок;
- Послуги власників особистих легкових і вантажних автомобілів з перевезення пасажирів і вантажів (за винятком ліцензованих перевезень).
· До категорії осіб, які здійснюють реалізацію на ринках, відносяться особи, які реалізують товари, виконують роботи та надають послуги на ринках, за винятком здійснюючих зазначену діяльність у стаціонарних приміщеннях на території ринків за договорами оренди.
У випадках, якщо у фізичних осіб, які здійснюють реалізацію на ринках, кількість днів здійснення підприємницької діяльності перевищить 90 днів на рік, їм необхідно в податковому органі стати на облік в якості індивідуального підприємця.
· У випадках, якщо окремі особи, крім реалізації на ринках, займаються іншими видами діяльності та здійснюють розрахунки з бюджетом за патентом або за спрощеною декларації, при обчисленні суми доходу, що підлягає оподаткуванню, згідно п.4 статті 370 Податкового кодексу РК суму доходу, отриманого від реалізації на ринках, не включають.
Також з метою зниження податкового навантаження на суб'єктів малого бізнесу внесені зміни у відповідні положення Податкового кодексу. Розширено застосування патентної системи для індивідуальних підприємців шляхом збільшення обсягу доходу, оподатковуваного за ставкою 3%, з 1500 тис. до 2000 тис. тенге. Тобто тепер спеціальний податковий режим на сові патенту можуть застосовувати індивідуальні підприємці, у яких 2000 тис. тенге.
· Податковий режим на основі патенту індивідуального і соціального податків можуть застосовувати підприємці, які відповідають наступним умовам;
- Не використовують працю найманих працівників;
- Здійснюють діяльність тільки у формі особистого
підприємництва;
- Річний дохід від діяльності не перевищує 1000000 тенге.
· Для отримання патенту підприємець подає до податкових органів:
- Заяву з вказівкою передбачуваної річної суми доходу;
- Свідоцтво про державну реєстрацію індивідуального підприємця;
- Якщо необхідно - ліцензію на цей вид діяльності.
· Патент видається на строк не більше одного року після подання платником податків документів, що підтверджують сплату до бюджету вартості патенту та пенсійних внесків НПФ.
· Сума податку за патентом становить 3% від заявленого доходу і сплачується до бюджету рівними частками у вигляді індивідуального і соціального податків. Наприклад, передбачуваний річний дохід за заявою становить 300000 тенге. При ставці в 3% вартість патенту становить 300000 * 0,03 = 9000 тенге, в т.ч. індивідуальний прибутковий податок-4500 тенге, соціальний - 4500 тенге.
· При перевищенні суми фактичного доходу над заявленим платник податку протягом 5 днів заявляє суму перевищення і сплачує з неї податки.
Наприклад, заявлена ​​сума доходу становила 100000 тенге, фактична вийшла 150000 тенге. Сума перевищення склала 50000 тенге. Необхідно доплатити 50000 * 0,03 = 1500 тенге, в т.ч. 750 тенге-прибутковий податок і 750 тенге-соціальний податок.
· Якщо фактичний дохід менше від заявленого, то вік зайво сплаченої суми проводиться після перевірки податкової інспекції.
Наприклад, заявлена ​​сума доходу склала 60000 тенге, плата за патент склала 60000 * 0,03 = 1800 тенге. Фактично отримано дохід у 40000 тенге. Різниця платежу в розмірі (60000-40000) * 0,03 = 600 тенге повертається платнику податку, доходи фізичних осіб стягується на всій
· Якщо з якихось причин діяльність за патентом призупинилася, то підприємець зобов'язаний подати до податкового органу заяву про це, тому що за замовчуванням вважається, що платник податків сплачує податок у загальновстановленому порядку. Якщо річний дохід перевищить 2000000 тенге або виникне необхідність набору працівників, то підприємець зобов'язаний перейти на сплату податків або за спрощеною декларації, або на загальновстановлений режим.
1.2. Необхідність податкового регулювання доходів
фізичних осіб.
Міжнародний досвід функціонування податкових систем держав з розвиненою ринковою економікою підтверджує, що найбільш великої дохідною статтею зарубіжних бюджетів є прибутковий податок з населення, що сплачується за прогресивною шкалою. Його вплив на реальний рівень життя фізичних осіб і вирівнювання їх доходів має важливе економічне і соціальне значення. Невирішені протягом багатьох років проблеми функціонування податкової системи з'явилися наслідком проведеної в нашій країні податкової політики, що носить яскраво виражений фіскальний характер. У зв'язку з цим особливу актуальність і значимість набуває дослідження сучасної державної політики оподаткування доходів фізичних осіб в Казахстані.
В умовах переходу від адміністративно-командних методів управління до економічних, зростає роль і значення податків, як одного з інструментів регулювання ринкової економіки і стимулювання розвитку підприємницької діяльності, головного джерела наповнення доходів бюджетів країни, регіонів, механізму перерозподілу доходів фізичних осіб, інструменту стимулювання і розвитку пріоритетних галузей господарства. Виникнення податків зумовлене об'єктивними економічними та соціальними умовами розвитку суспільного відтворення, необхідністю концентрації достатніх фінансових ресурсів для функціонування держави як політичної надбудови, що стоїть над суспільством.
Аналіз сучасних підходів до визначення поняття і сутності податків дозволили зробити наступний висновок, що податок є категорія багатоаспектна, що носить у собі не тільки правове або економічне, а й соціальне значення. У багато сформульовані кваліфікуючі ознаки податків і уточнена дефініція «податок», як обов'язковий, законодавчо встановлений платіж, безоплатно і безеквівалентной стягується з фізичних осіб до бюджету та позабюджетний фонд, призначені для реалізації економічної і соціальної політики держави.
Будучи політико-правовим суб'єктом, проводячи відповідну фінансову політику, держава перерозподіляє грошові елементи вартості в податкові доходи, встановлює найбільш прийнятні для конкретних економічних умов форми організації податкових відносин, групуючи їх у систему. У своїй діяльності держава, по-перше, виступає регулятором суспільних відносин, що забезпечують видання законодавчих актів, а також створення організаційних та розпорядчих структур, покликаних захищати і розвивати економічні і соціальні підвалини суспільства, мобілізація коштів, для утримання яких, здійснюється з допомогою стягування податків. По-друге, держава повинна максимально забезпечувати ефективний розвиток суспільства, що створює можливість використання податків як інструменту непрямого стабілізаційного впливу на економічну, соціальну та політичну ситуації в цілях її якісного поліпшення.
Податкова політика, будучи надстроечной категорією, обумовлена ​​економічними відносинами, що склалися в суспільстві. Вона виступає складовою частиною фінансової політики і робить серйозний вплив на соціально-економічний розвиток країни. Цей вплив може бути різним: в одних випадках за допомогою проведення політичних заходів можуть створюватися сприятливі умови для розвитку економіки, в інших - відбувається її гальмування.
Податки, будучи економічною категорією і будучи специфічним інструментом реалізації політики держави у його взаємодії з платниками податків, покликані, як забезпечувати доходи бюджету, так і регулювати економіку в цілому. Звідси, на мою думку, випливає найбільш повне внутрішнє зміст податкових відносин, що підкреслює їх потрійний характер (правовий, економічний, соціальний) і громадське призначення, що виявляється через дві функції: фіскальну і регулюючу.
Найбільш істотний вплив на соціально-економічний розвиток країни, підвищення реального рівня життя населення держава надає за допомогою проведення податкової політики та встановлення відповідної їй податкової системи, які трансформуються в залежності від економічних, соціальних і політичних процесів, що відбуваються в суспільстві. У роботі дана оцінка основним етапам розвитку вітчизняної системи податків з доходів фізичних осіб. Аналіз еволюції податкової системи в нашій країні показав переважання у доходах консолідованого бюджету платежів з юридичних осіб, на відміну від розвинених зарубіжних держав, де провідне місце займають податки на доходи населення.
Основними причинами низької питомої ваги податку на доходи фізичних осіб в Казахстані слід вважати історично сформовану тенденцію отримання більшістю населення низьких доходів, що залежить, головним чином, від рівня розвитку економіки країни; невеликого питомої ваги заробітної плати у витратах виробництва; приховування офіційно виплачуваної заробітної плати; штучного стримування тарифних ставок, посадових окладів і доплат в організаціях, що знаходяться на бюджетному фінансуванні.
Істотний вплив на обсяг надходження даного податку робить зниження кількості платників податків - фізичних осіб, залежне від природної депопуляції населення; падіння народжуваності, збільшення смертності, старіння нації, зростання чисельності одиноких батьків та відсутність міграційного приросту, що вимагає кардинального перегляду і координації курсу екологічної, демографічної, соціальної та міграційної політики, з проведеним курсом економічної, в т.ч. податкової політики, направленому на досягнення ефективності оподаткування, і перенесення, в кінцевому підсумку, центру ваги податкового навантаження та юридичних і фізичних осіб, за аналогією з економічно розвиненими державами.
Очевидно, що перш ніж змінювати пріоритети податкової політики і збільшувати «податковий прес» на громадян, необхідно вирішити питання збільшення доходів населення. Без цього всі спроби змінити структуру податків будуть безглузді. Але обсяги оплати праці можуть радикально змінитися тільки тоді, коли буде вдосконалено оподаткування юридичних осіб, в тому числі радикально переглянута в бік зниження ставки єдиного соціального податку.
Економічний зміст податків реалізується за допомогою його взаємопов'язаних елементів, кожен з яких має своє самостійне правове значення. Мною проаналізовано структуру формування прибуткового податку з фізичних осіб та податку на доходи фізичних осіб, досліджено економіко-правова регламентація елементів даних податків і обгрунтовано висновок, що незалежно від наявності елементів податку, останній вважається законно встановленим тільки при наявності тих елементів, які вказані в законодавстві .
Проводячи дослідження елементів податку, слід, на мій погляд, розрізняти поняття об'єкт і предмет оподаткування, які не є тотожними. Якщо об'єкт оподаткування - юридичний факт, стосовно прибуткового оподаткування-дохід, що має вартісну характеристику (у грошовій формі) або кількісну характеристику (у натуральній формі), то предмет оподаткування-матеріальне явище, річ, подія (житловий будинок, товар, гроші, підприємницька або інша самостійна діяльність і т.д.), який обумовлює об'єкт оподаткування. Предмет оподаткування та об'єкт оподаткування зумовлюють інший обов'язковий елемент податку-податкову базу, при цьому відсутність об'єкта оподаткування не може породити податкову базу, як характеристику об'єкта, похідну від нього, і в цьому випадку податок взагалі вважається не встановленим.
Діюча податкова система передбачає широкий набір податкових пільг, що виражають мети проведеної податкової політики. Підставою у держави в наданні податкових пільг служить матеріально-майнове і соціальне становище платників податків і зборів, необхідність розвитку окремих галузей господарства, стимулювання науково-технічного прогресу та ін У той же час, податкові пільги можуть стати інструментом мінімізації оподаткування доходів окремих платників податків, ніж використовуватися для поліпшення умов життя більшості населення. Характерним видом податкових пільг, повсюдно застосовуються в зарубіжних податкових системах, і аналогічно передбачених в нашій країні, є неоподатковуваний мінімум об'єкта оподаткування у формі стандартного податкового відрахування, що може чинити серйозний вплив на рівень доходів фізичних осіб і підкреслювати соціальний сенс оподаткування.
На сучасному етапі розвитку нашої країни важливе значення набуває відпрацювання засад побудови податкової системи стосовно до особливостей формування економіки держави ринкового типу. Створення справедливої ​​та нейтральної податкової системи потребує вирішення декількох взаємопов'язаних проблем, що залежать безпосередньо від стратегічних орієнтирів податкової політики та проведеної податкової реформи. Основні завдання податкової реформи спрямовані на суттєве зниження і вирівнювання податкового тягаря, спрощення податкової системи, вдосконалення податкового адміністрування.
Проведений в дипломній роботі аналіз діючої податкової системи дозволив зробити висновок про збільшення в 2001 р. податкового тягаря на платників податків.
Аналіз систем оподаткування доходів фізичних осіб призвів до висновку, що найбільш істотною для бюджету є, безумовно, прибутковий система, виходячи їх охоплення оподаткування більшості населення країни і обсягу вступників платежів, утримуваних, головним чином, податковими агентами. Однак, при зіставленні ефективності справляння податків, що обчислюються податковими органами, слід зазначити, що максимальна налогоотдача з кожним роком має тенденцію до зростання, переважає при системі оподаткування у вигляді єдиного податку на поставлений дохід для певних видів діяльності. Зміщення акценту у бік даної системи дозволить зміцнити дохідну частину регіональних та місцевих бюджетів і запобігти відходу платників у «тіньову» економіку.
Стійкість податкової системи цілком залежить від проведеного курсу податкової політики держави, дотримання принципів оподаткування і основних почав законодавства про податки і збори. Проведений у роботі аналіз нормативної бази дозволив обгрунтувати необхідність вдосконалення порядку застосування податкових санкцій, пов'язавши його з тим збитком, що був фактично завдано бюджету. Якщо такого не було, або він був незначний, то доцільно обмежитися введенням такої норми адміністративного впливу, як попередження. Сучасне адміністративне законодавство передбачає досить жорсткі санкції, що не стимулює платників податків до легалізації підприємницької діяльності та доходів.
Діюча система оподаткування повинна бути перетворена так, щоб, виконуючи свої фіскальну роль, прибутковий податок з фізичних осіб не перекладав податкове навантаження на малозабезпечені верстви суспільства, рівень доходів яких не перевищує прожитковий мінімум. Більш того, податкова система повинна сприяти прояву стимулів до продуктивної витрачання зароблених коштів, коли зароблені кошти спрямовувалися б не на розкоші окремих категорій населення, а спрямовувалися б у вигляді інвестицій на виробниче нагромадження. Така схема повинна включати елементи, які, з одного боку, забезпечують справедливе оподаткування зароблених коштів, а з іншого - містить антиінфляційний механізм їх використання, створює зацікавленість у працівників у вкладенні частини своїх отриманих доходів у виробництво.
В основу пропозицій урядом податкової системи покладена Малорегульоване універсальна модель. Подібні моделі діють в розвинених капіталістичних країнах, що працюють в умовах налагодженого і певною мірою регульованого вільного ринку. Економіка нашої країни ще не стабілізувалася, зберігається тенденція зростання цін, що сприяє інфляційним процесам. Як наслідок деформованої економіки різко диференційовані доходи населення не лише за соціальними групами, але і по регіонах.
У таких умовах універсальна система оподаткування доходів, діюча в Республіці Казахстан малоефективна. Необхідна податкова система, спрямована на вирішення наступних завдань:
- Забезпечення максимального задоволення потреб незаможних верств населення в товарах і послуги першої необхідності;
- Перерозподіл доходів і вилучення невиправдано високих нетрудових доходів у державну скарбницю.
Для регулювання цих питань в оподаткуванні доходів фізичних осіб мною запропонована система, що складається з наступних взаємодоповнюючих елементів:
а) диференціація оподаткування доходів, мають різні джерела освіти;
б) встановлення стандартного податкового відрахування, що забезпечує задоволення мінімальних потреб населення в умовах інфляційної економіки;
в) оподаткування за прогресивною шкалою частини заробітної плати, що перевищує мінімальний прожитковий рівень;
г) обмежена система податкових пільг.
Перш за все, необхідна диференціація податкових ставок залежно від характеру доходів. Не можна оподатковувати за єдиною ставкою доходи від трудової діяльності у вигляді фіксованої заробітної плати і доходи від комерційної, підприємницької та іншої нетрудовий діяльності.
Залежно від джерела освіти всі доходи з метою оподаткування слід розділити на три групи.
До першої групи слід відносити всі доходи, пов'язані з виконанням трудових обов'язків і нараховуються організаціями та індивідуальними підприємцями та іншими працівниками згідно трудових взаємин.
Друга група доходів повинна об'єднувати доходи від підприємницької діяльності, включаючи доходи селянських (фермерських) господарств, доходи від реалізації продукції підсобних домашніх господарств і т.д.
І, нарешті, третя група доходів представляє собою нетрудові (інвестиційні) доходи від володіння власністю. До них відносяться дивіденди по акціях і інших цінних паперів, відсотки по банківських вкладах і ряд інших.
Оподаткування першої групи доходів повинно здійснюватися за окремою шкалою податкових ставок, диференційованих залежно від величини доходу. Вона призначена для справляння податку з доходів, отриманих при здійсненні трудової діяльності. Основний показник такої діяльності-це реалізація праці. Для цієї шкали також пропонується прогресивне оподаткування залежно від величини заробітної плати.
Друга група доходів формується в процесі підприємницької діяльності згідно з чинним законодавством. Ставка податків за такими доходами повинна бути трохи вище, ніж мінімальна ставка оподаткування заробітної плати за місцем основної роботи. При цьому в основі оподаткування таких доходів має бути покладено механізм, передбачений для юридичних осіб, що займаються аналогічною підприємницькою діяльністю.
Третя група доходів фізичних осіб є доходами від володіння власністю, від наявності надлишків доходів. Вона повинна бути введена для оподаткування доходів, отриманих від цінних паперів, банківських вкладів, володіння власністю, тобто видів діяльності, що забезпечують отримання понад доходів без трудової участі платника податків у формуванні доходів. Податкові ставки за цією шкалою повинні бути досить високими, щоб перешкоджати отриманню понад доходів і забезпечити перерозподіл їх. Ці види доходів мають оподатковуватися за підвищеним податковим ставкам з метою перерозподілу доходів між членами суспільства через бюджети різних рівнів. Такий дохід дозволяє державі виконувати регулюючу роль в частині забезпечення соціальних прав всього населення. Тому, з метою справедливого оподаткування інвестиційних доходів фізичних осіб податкова ставка повинна бути не нижче 35%.
Важливим завданням держави в умовах перехідної інфляційної економіки є забезпечення мінімальних прожиткових умов для незаможних верств населення і досягнення соціальної справедливості. На мій погляд, найбільш справедливим методом згладжування таких невідповідностей в оподаткуванні доходів фізичних осіб є встановлення неоподатковуваного мінімуму, тобто певної величини доходів, достатньою для придбання предметів першої необхідності. У такому випадку кожен платник податків платив би податок не з повної суми своїх доходів, а тільки з надлишків.
У запропонованій шкали оподаткування доходів фізичних осіб закладений прогресивний характер. Однак у порівнянні з усіма податковими системами, що діяли в сучасній казахстанської практиці, рівень вилучення доходів нижче. Граничні рівні оподаткування (5% і 20%) не виходять за рамки податкових ставок, встановлених діючою податковою системою. На мій погляд, запропонована система оподаткування цілком орієнтована на забезпечення соціальної справедливості оподаткування та перерозподілу доходів населення.
Мої розрахунки, виконані на основі використання величини прожиткового мінімуму і прогресивної шкали оподаткування, підкреслює ефективність пропонованої системи оподаткування. Одночасна реалізація обох напрямків вдосконалення оподаткування фізичних осіб дозволяє вивести з під оподаткування невисокі доходи фізичних осіб без шкоди для фіскальних податкових інтересів. Податкові втрати в цьому випадку компенсуються підвищенням рівня оподаткування високих доходів за рахунок застосування прогресивної шкали оподаткування. Таким чином, впровадження запропонованих мною рекомендацій щодо вдосконалення механізму оподаткування доходів фізичних осіб дозволить: по-перше, перекласти податкове навантаження з малооплачуваних категорій на особи з високими доходами, по-друге, створити об'єктивний механізм, що забезпечує соціальну підтримку малозабезпечених верств населення, по-третє , створити справедливу податкову систему, аналогічну податковим системам, що діють у країнах з цивілізованими ринковими умовами господарювання і враховує диференційований по регіонах вітчизняний рівень життя населення.
Найбільш поширеним елементом регулювання доходів фізичних осіб є в системі податкових пільг податкові відрахування для фізичних осіб, класифікує на чотири групи:
- Стандартні податкові відрахування;
- Соціальні податкові відрахування;
- Майнові податкові відрахування;
- Професійні податкові відрахування.
Стандартні податкові відрахування, встановлені Податковим кодексом РК
в конкретних фіксованих сумах, що не можуть служить в тривалий час в умовах високої інфляції регулятором доходів окремих категорій населення. По-перше, вони повинні бути встановлені в кратному розмірі до величини прожиткового мінімуму. По-друге, величина вирахування залежить не від обсягу доходу, заслуг окремих категорій платників податків перед суспільством у минулому, що також несправедливо по відношенню до тієї категорії населення, за рахунок яких вони містяться. Отже, стандартні податкові відрахування повинні бути орієнтовані на забезпечення мінімальної державної підтримки малозабезпечених категорій населення шляхом виведення з під оподаткування доходу в розмірі величини прожиткового мінімуму на кожного члена сім'ї. У той же час, можуть бути встановлені додаткові податкові відрахування в кратному розмірі до величини прожиткового мінімуму для найбільш незабезпечених верств населення, зокрема, багатодітних дітей і т.д.
Аналіз соціальних відрахувань, що встановлюються Податковим кодексом РК, показує, що в сучасних умовах диференціації доходів населення, вони неефективні. Більше того, вони орієнтовані не стільки на надання податкових знижок населенню, скільки заохочення позабюджетного фінансування установ соціальної сфери, науки, освіти, охорони здоров'я і т.д.
Наступна категорія податкових вирахувань-це майнові податкові відрахування. З точки зору забезпечення мінімальних соціально-економічних умов життя населення ця пільга є правомірною. Адже жоден платник податків, особливо з низькими доходами, не здатний після сплати податків у сучасних умовах фінансувати будівництво або придбання житла.
До професійних податковим відрахуванням відносяться витрати платників податків, пов'язані з отриманням доходу від підприємницької діяльності. На мій погляд, діюча податкова система дозволяє об'єктивно підійти до оподаткування цієї категорії доходів фізичних осіб.
Інша суттєва категорія доходів, що не обкладається прибутковим податком згідно діючій податковій системі, являє собою винагороди, одержувані працівником за рахунок фондів чи чистого прибутку підприємств і організацій (суми компенсації вартості путівок, витрати організацій на лікування та медичне обслуговування своїх працівників, доходи, отримані від акціонерних товариств в результаті переоцінки основних засобів і т.д.). На мій погляд, виплати, вироблені в натуральній або грошовій формі працівникам підприємств, незалежно від джерел, слід включати до сукупного доходу фізичної особи. У цьому випадку досягається соціальна справедливість по відношенню тієї категорії платників податків, які не мають можливості отримати такі винагороди.
Третя категорія доходів - це призи, і винагороди, отримані за певні результати в науці, спорті і т.д. Правомірність включення таких доходів у оподатковувану базу полягає в тому, що в умовах ринкової економіки спорт і видовищні послуги перетворюються на професійний вид діяльності, доходи від яких слід розглядати як винагороду за працю. Більш того, доходи від такої діяльності і зокрема суми призів, досить високі по відношенню до доходів осіб, працюючих у сфері матеріального виробництва.
Таким чином, значна частина доходів, джерелом яких не є праця, які за чинним податковим законодавством не обкладається податком, підлягає оподаткуванню, що дозволить компенсувати втрати бюджету від збільшення неоподатковуваного доходу до величини прожиткового мінімуму.
1.3. Закордонна практика оподаткування з населення, що стягуються у джерела виплат
Відповідно до чинного законодавства Республіки Білорусь платниками прибуткового податку є:
- Громадяни Республіки Білорусь, а також іноземні громадяни та особи без громадянства, які постійно перебувають (більше 183 днів у календарному році) на території Республіки Білорусь, - за доходами, отриманими від джерел у Республіці Білорусь та за її межами;
- Іноземні громадяни та особи без громадянства, які не відносяться до постійно знаходяться на території Республіки Білорусь, - від джерел у Республіці Білорусь.
Об'єктом оподаткування є дохід фізичних осіб у грошовій (грошових одиницях Республіки Білорусь та іноземній валюті) та натуральній формі, отриманий протягом календарного року. При цьому як дохід фізичних осіб розглядаються не тільки будь-які отримуються ними грошові кошти та матеріальні цінності, але й оплачені за рахунок коштів юридичних осіб, підприємців, що здійснюють свою діяльність без утворення юридичної особи, включаючи осіб, що займаються приватною нотаріальною діяльністю, різного роду путівки, курсівки, абонементи, проїзні квитки, медичні чи побутові послуги, харчування, екскурсії, навчання (за винятком навчання у системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів).
Законом встановлено ряд пільг з податку: доходи, повністю або частково не підлягають оподаткуванню (неоподатковувана сума обмежена певною величиною), і пільги у вигляді відрахувань, вироблених з доходів фізичних осіб.
Відрахування з доходів передбачені за кожний місяць, протягом якого або за який отримано дохід:
- У розмірі мінімальної заробітної плати;
- У розмірі двократної мінімальної заробітної плати на кожну дитину до 18 років і кожного утриманця;
- У розмірі десяти мінімальних заробітних плат для певних категорій фізичних осіб.
Податок стягується за прогресивною шкалою, має п'ять діапазонів величин оподатковуваного доходу та відповідних їм ставок - 9,15,20,25 та 30%.
Для окремих доходів, до яких відноситься дивіденди по акціях, доходи, одержувані при розподілі прибутку (доходу) юридичної особи, в тому числі у вигляді відсотків на вклади фізичних осіб у статутному фонді, доходи, що утворюються в результаті ліквідації або реорганізації юридичних осіб, а також в результаті зміни частки (паю) фізичної особи, встановлена ​​тверда ставка податку в розмірі 15%. Обчислення податку здійснюється при виплаті зазначених доходів.
Із сум авторських винагород, що виплачуються спадкоємцям авторів і спадкоємцям осіб, що були суб'єктами суміжних прав, повторно (неодноразово), податок стягується в розмірі 40% при виплаті такої винагороди.
Оподаткування доходів іноземних громадян та осіб без громадянства, що не відносяться до постійно знаходяться на території Республіки Білорусь, здійснюється за ставкою 20%, без урахування відрахувань і інших пільг з податку, що надаються іншим платникам податків.
Прибутковий податок стягується у джерела виплати доходу або податковими органами. Поняття «джерело виплати доходу» означає, перш за все, підприємства, установи та організації, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також фізичні особи, зареєстровані як індивідуальних підприємців без утворення юридичної особи.
Доходи, одержувані фізичними особами від джерел, на які законом не покладено обов'язки по підрахунку, утримання та перерахування до бюджету податку з виплачених ними доходів (від фізичних осіб за трудовими договорами та цивільно-правовими договорами, в результаті спадкування, а також за кордоном або з -за кордону тощо), підлягають оподаткуванню за результатами їх декларування податковим органом.
Декларації подаються в таких випадках фізичними особами в 30-денний термін з дня отримання доходу. Податок обчислюється і пред'являється до сплати податковим органом виходячи із заявленого в декларації фактично отриманого і передбачуваного до отриманню до кінця календарного року доходу.
Прибутковий податок з фізичних осіб в Республіці Вірменія - це прямий податок, який сплачується платниками податків (у встановлених законом випадках за допомогою податкового агента). Прибутковий податок у Вірменії сплачують фізичні особи-резиденти Вірменії та фізичні особи-нерезиденти.
Резидентом вважається фізична особа, яка перебувала у Вірменії в сукупності 183 дні і більше на будь-якому починається або завершується податковому році (з 1 січня по 31 грудня включно) або центр життєвих інтересів вважається місце, де зосереджені сімейні або економічні інтереси особи.
Об'єктом оподаткування для резидента вважається оподатковуваний дохід, одержуваний на території Вірменії та за її межами, а для нерезидента вважається оподатковуваний дохід, отримуваний від вірменських джерел. Оподатковуваний дохід-це позитивна різниця між сукупним доходом платника податків і дозволеними відрахуваннями. Сукупний дохід-це загальна сума всіх доходів, отриманих платником податків у податковому році незалежно від джерел їх отримання.
З сукупного доходу при визначенні оподатковуваного доходу можуть проводитися передбачені законодавством відрахування (віднімаються доходи, персональні відрахування і витрати). При визначенні оподатковуваного доходу з сукупного доходу платника податків вичитуються:
а) доходи військовослужбовців та прирівняних до них осіб, пов'язані з військовою службою;
б) компенсаційні виплати в межах норм, встановлених законодавством Вірменії, за винятком компенсаційних виплат за невикористану відпустку при звільненні з роботи;
в) майно та грошові кошти, отримані від фізичних осіб у порядку спадкування і дарування відповідно до законодавства Республіки Вірменія;
г) суми допомоги, що надається фізичним особам у грошовій і натуральній формі із засобів, зареєстрованих в установленому законодавством порядку та перебувають на обліку в податкових органах громадських організацій, у тому числі організацій інвалідів, благодійних, релігійних організацій, організацій, не переслідують мети отримання прибутку, а також профспілок-в межах їх статутної діяльності;
д) суми допомоги, що видаються на підставі рішень Уряду Республіки, територіальних органів державного управління та місцевого самоврядування, а також іноземними державами та міжнародними міждержавними (міжурядовими) організаціями;
е) вартість продовольчого забезпечення, а також суми, що виплачуються замість цього постачання;
ж) безоплатно отримані кошти, що вважаються в установленому законодавством порядку гарантами;
з) суми, отримані фізичними особами від продажу майна, що їм на праві власності майна, за винятком сум, отриманих від продажу майна в результаті підприємницької діяльності;
і) позитивна різниця між номінальною вартістю приватизованих сертифікатів та ціною їх придбання у разі набуття фізичними особами приватизованих сертифікатів та їх вкладення в установленому законодавством порядку;
к) стипендії, які виплачуються державою студентам вищих навчальних закладів, аспірантам, учням середніх спеціальних і професійно-технічних навчальних закладів, слухачам духовних закладів;
л) страхові відшкодування;
м) нараховані і (або) виплачені відсотки або інше відшкодування за банківськими вкладами, депозитними сертифікатами фізичних осіб;
н) доходи від цінних паперів;
о) суми, одержувані в якості компенсації за шкоду, за винятком компенсації за втрачений дохід;
п) сума відпускного допомоги, що виплачується при звільненні з роботи відповідно до законодавства Вірменії;
р) додаткові пенсії, які виплачуються на умовах добровільного страхування пенсій;
з) суми одноразової допомоги, що виплачуються з випадку смерті працівника або кого-небудь з членів сім'ї працівника;
т) призи спортсменів, які перемогли на міжнародних змаганнях і змаганнях в складі національної збірної Вірменії;
у) грошові виграші учасників лотерей, здійснюваних у порядку і на умовах, що здійснюються в порядку і на умовах, встановлених законодавством Вірменії, в межах десяти тисяч драмів при кожній виплаті;
ф) вартість грошових призів, отриманих на конкурсах і змаганнях в межах десяти тисяч драмів при кожній виплаті;
х) процентні виплати за обслуговування цільових кредитів, отриманих під заставу будівель, що зводяться фізичними особами з метою індивідуального житлового будівництва.
При визначенні оподатковуваного доходу сукупний дохід платників податків, зайнятих в сільськогосподарському виробництві, зменшується на суму доходу, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції, а також на суму доходів, отриманих від іншої діяльності, якщо питома вага останніх в доході, отриманому від сільськогосподарської та іншої діяльності, не перевищує десять відсотків.
Сільськогосподарською продукцією вважаються одержувані за допомогою біологічної модифікації тварин чи рослин для кінцевого або проміжного споживання:
- Зернові і зернобобові культури,
- Технічні культури,
- Клубнеплодовие, овочеві, баштанні культури і продукція закритого грунту,
- Кормові культури польової культивації,
- Інша продукція кормовиробництва,
-Продукція садів, виноградників, багаторічних насаджень та квітництва,
- Насіння дерев і чагарників, насіння плодів,
- Розсада дерев і чагарників,
- Саджанці дерев і чагарників,
- Продукція скотарства,
- Продукція свинарства,
- Продукція вівчарства та козловодства,
- Продукція птахівництва,
- Продукція конярства, ословодства і муловодства,
- Продукція оленярство і верблюдоводством,
- Продукція кролівництва, хутрового звірівництва і мисливського господарства,
- Продукція рибальства, медоваріння, шовківництва, штучного осіменіння.
При визначенні оподатковуваного доходу сукупний дохід зменшується на суму пенсійних платежів по зайнятості і обов'язковому соціальному страхуванню, вироблених за рахунок платника податків.
При визначенні оподатковуваного доходу сукупний дохід зменшується на суму вартості засобів (товар і (або) грошові кошти), переданих (наданих) громадським і релігійним організаціям, політичним партіям Вірменії, наданих їм послуг, але не більше 5% оподатковуваного доходу. При визначенні оподатковуваного доходу сукупний дохід платника податків у податковому році зменшується на суму в розмірі восьми тисяч драмів за кожний місяць одержання доходу.
Сукупний дохід платника податків у податковому році додатково зменшується на суму в розмірі двадцяти тисяч драмів за кожний місяць одержання доходу, якщо його отримують наступні фізичні особи:
а) національні Герої Республіки Вірменія, Герої колишнього Радянського Союзу, особи нагороджені орденом Слави трьох ступенів;
б) інваліди другої світової війни та прирівняні до них особи;
в) інваліди з дитинства, інваліди 1 і 2 групи;
г) особи, які захворіли або перенесли променеву хворобу внаслідок аварій атомних об'єктів, що брали участь у ліквідації таких аварій у межах зони відчуження, які займаються експлуатацією атомних об'єктів або іншими працівниками в період ліквідації наслідків аварії.
Сукупний дохід платника податків у податковому році додатково зменшується на суму в розмірі восьми тисяч драмів за кожний місяць одержання доходу, якщо його отримують наступні фізичні особи:
а) батьки і чоловік (дружина) військовослужбовців, загиблих при захисті Вірменії та колишнього СРСР або при виконанні інших військових обов'язків, а також державних службовців, які загинули при виконанні службових обов'язків;
б) військовослужбовці, які виконували військовий обов'язок в ході бойових дій та іноземних державах;
в) один з батьків (за їх вибором), чоловік (дружина), опікун, на утриманні у якого знаходиться проживає разом з ним і вимагає постійного догляду інвалід з дитинства, інвалід 1 групи;
г) інвалід 3 групи, на утриманні у яких знаходяться батьки, які отримують пенсію за віком, або неповнолітні.
Сукупний дохід батьків та опікунів в податковому році додатково зменшується за кожний місяць одержання доходу на суму в розмірі тисячі драмів на кожну дитину (до досягнення віку 18 років, а на студентів і учнів денної форми навчання - 24 років).
При визначенні оподатковуваного доходу, крім зазначених відрахувань, сукупний дохід зменшується також по лінії доходів, отриманих від підприємницької діяльності та виконання цивільно-правових договорів, на суму необхідних і документально обгрунтованих витрат, на підставі представленої фізичною особою декларації. Необхідними вважаються витрати, безпосередньо і виключно пов'язані з отриманням доходу. При визначенні оподатковуваного доходу сукупний дохід дозволяється зменшити також по лінії вироблених та документально непідтверджених витрат на суму в розмірі п'яти відсотків від доходів, отриманих від підприємницької діяльності та від виконання цивільно-правових договорів, але не більше ніж на суму в розмірі півмільйона драмів.
Ставки прибуткового податку.
Розмір оподатковуваного річного доходу, драм
Сума податку
До 120 000
15% з оподатковуваного доходу
Від 120 001 до 320 000 включно
18 000 драмів плюс 25% з суми, що перевищує 120 000 драмів
320 001 і вище
68 000 драмів плюс 30% з суми, що перевищує 320 000 драмів
Для окремих платників та (або) видів діяльності законодавством можуть встановлюватися фіксовані платежі, які замінять прибутковий податок.
При виплаті доходів іноземним громадянам та особам без громадянства податкові агенти утримують (стягують) податок у джерела виплати доходу в таких розмірах:
Вид доходу
Розмір,%
Страхові відшкодування, отримані від страхування, і доходи від перевезення (фрахту)
5
Роялті, дохід від здачі майна в оренду, приріст вартості майна та інші пасивні доходи, крім доходів від перевезення (фрахту), а також інші доходи, отримані від вірменських джерел (у тому числі отримані від підприємницької діяльності)
15
Податок на доходи фізичних осіб на всій території Росії. При цьому податкові резиденти Росії звітують за загальносвітовими доходів, а нерезиденти тільки за доходами, отриманими на території Росії.
Податкова база включає в себе всі доходи платника податку, отримані ним протягом податкового періоду. При цьому законодавець виділив такі види доходів, які слід врахувати при розрахунку податкової бази: а) доходи, отримані в грошовій формі; б) доходи, отримані в натуральній формі; в) доходи, отримані у вигляді матеріальної вигоди; г) виникли у платника податків права на розпорядження доходами; д) виділені доходи, що не підлягають оподаткуванню.
Податковий період, згідно НК РФ-це календарний рік або інший період часу стосовно до окремих податках, по закінченні якого визначається податкова база і обчислюється сума податку, що підлягає сплаті. Податковий період з податку на доходи фізичних осіб становить календарний рік.
Податкові відрахування-це сума, на які зменшується об'єкт оподаткування, виражений у грошовій формі, при визначенні податкової бази для обчислення податку податковим агентом або податковим органом. Відповідно до НК РФ платники податку на доходи фізичних осіб отримали право на наступні податкові відрахування: стандартні, соціальні, майнові, професійні. Для фактичного отримання доходу-це день, в який необхідно обчислити податок на дохід фізичної особи. для різних видів доходів він визначає по-різному. Порядок визначення дати фактичного отримання доходу представлений у наступній таблиці:
Вид доходу
Дата фактичного отримання доходу
Дохід у грошовій формі
1. День виплати доходу готівковими коштами
2. День перерахування доходу на рахунок платника податків у банку
3. День перерахування доходу на банківські рахунки третіх осіб за розпорядженням платника податків
Дохід в натуральній формі
День передачі платнику податків доходу в натуральній формі
Дохід у вигляді матеріальної вигоди
1. День сплати платником податків% за отриманими позиковими коштами
2. День придбання товарів за цінами нижче ринкових
3. День придбання цінних паперів
Дохід у вигляді оплати праці
Останній день місяця, за який платнику податків було нараховано дохід за виконані трудові обов'язки
Податкова ставка з податку на доходи фізичних осіб встановлена ​​у вигляді розміру відсотка, який слід застосувати до податкової бази при обчисленні податку.
Запроваджені три твердо фіксовані податкові ставки:
23% (основна ставка податку),
30% (дивіденди і доходи, одержувані фізичними особами, не є податковими резидентами РФ),
35% (вартість будь-яких виграшів та призів; страхові виплати за договорами добровільного страхування, укладені на строк менше 5 років; процентні доходи по внесках в банках і сума економії на% за користування позиковими засобами).
Загальну формулу визначення величини податку можна представити в наступному вигляді:
- Податкова база = об'єкт оподаткування в грошовому вираженні - податкові відрахування;
- Податок на доходи фізичних осіб = податкова база ставка податку в% / 100.
При обчисленні податкової бази за доходами, щодо яких передбачені податкові ставки 30% і 35%, податкові відрахування не застосовуються. Тому в таких випадках у наведеній формулі податкові відрахування будуть дорівнюють нулю.
Загальна сума податку, якою платник податків повинен сплатити за наслідками податкового періоду (календарного року), визначається як сума податків, обчислених по різних податкових ставок стосовно всіх доходів платника податку, дата фактичного отримання яких відноситься до звітного календарному року. Таким чином, обчислення податку за календарний рік здійснюється за формулою:
загальна сума податку за 2002 р. =
сума податку, обчисленого за ставкою 13% +
сума податку, обчисленого за ставкою 30% +
сума податку, обчисленого за ставкою 35%.
Особливе місце в прибутковому оподаткуванні займають пільги, головною метою яких є скорочення розміру податкового зобов'язання платника податків шляхом виведення з-під оподаткування окремих об'єктів оподаткування або шляхом зменшення оподатковуваної бази.
Податковим кодексом встановлено чотири стандартних відрахування:
1. Стандартний вирахування в розмірі 3000 руб. Надається за кожний місяць податкового періоду.
2. Стандартний вирахування в розмірі 500 руб. Надається за кожний місяць податкового періоду.
3. Стандартний вирахування в розмірі 400 руб. Надається за кожний місяць податкового періоду до місяця, в якому дохід, обчислений наростаючим підсумком з початку року, перевищить 20000 руб.
4. Стандартний вирахування в розмірі 300 руб. на кожну дитину у віці до 18 років або до 24 років, якщо дитина є учнем денної форми навчання. Надається за кожний місяць податкового періоду до місяця, в якому дохід, обчислений наростаючим підсумком з початку року, перевищить 20000 руб.
Стандартні відрахування застосовуються тільки до доходів, що оподатковуються за ставкою 13%. Якщо платник податку має право на відрахування 3000 руб. і 500 руб., то йому надається один відрахування, як правило, максимальний. Платникам податків, які мають право на відрахування 3000 руб. або 500 руб., не надається вирахування 400 руб.
Податковий відрахування надається наступним категоріям платників податків:
а) батькам, б) подружжю батьків; в) опікунам та піклувальникам.
Податкове вирахування виробляється на кожну дитину у віці до 18 років. Якщо дитина є учнем денної форми навчання, ординатором, студентом або курсантом, то відрахування здійснюється до досягнення нею 24 років. Відрахування надається на весь період навчання, включаючи академічну відпустку, оформлений в установленому порядку в період навчання.
Відрахування надається в подвійному розмірі, тобто 600 руб. на дитину, наступним платникам податків:
- Вдовам, вдівцям;
- Самотнім батькам;
- Самотнім піклувальникам, одиноким опікунам.
Надання вирахування проводиться незалежно від наявності у дитини (дітей) самостійних джерел доходу та спільного проживання з батьками.
Законодавцем встановлено наступні соціальні податкові відрахування:
Види соціального відрахування
Розмір відрахування
1. Суми з доходів платника податку, що перераховуються на благодійні цілі
Фактично здійснені витрати, але не більше 25% суми доходу, отриманого в податковому періоді
2. Витрати платника податку на своє навчання в освітніх установах в податком періоді
Фактично сплачена сума, але не більше 25000 крб.
3. Витрати платника податку-батька на навчання своїх дітей у віці до 24 років на денній формі навчання освітніх установах
Фактично сплачена сума, але не більше 25000 крб. на кожну дитину в загальній сумі на обох батьків
4. Витрати платника податку на своє лікування, лікування чоловіка, своїх батьків, своїх дітей у віці до 18 років
Фактично сплачена сума, але не більше 25000 крб. (Разом з витратами на медикаменти). Фактично сплачена сума за дорогим видів лікування
5. Витрати платника податку на своє придбання медикаментів для себе, своїх батьків, своїх дітей у віці до 18 років
Фактично сплачена сума, але не більше 25000 крб. (Разом з витратами на лікування)
Професійні відрахування можуть застосовуватися лише стосовно доходів, які оподатковуються за ставкою 13%.
Таким чином, при однаковому сукупному доході фізичні особи сплачують різні суми прибуткового податку. Крім того, фізичні особи, які не мають права на відрахування мінімальної оплати праці, знаходяться в невигідних умовах в порівнянні з фізичними особами, які мають право, оскільки надання щомісячного відрахування не ставиться в залежність від величини доходу.

РОЗДІЛ 2. ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ, займатися підприємницькою діяльністю в РЕСПУБЛІКИ КАЗАХСТАН
2.1. Необхідність введення спрощеної форми
оподаткування.
Спеціальний податковий режим передбачає спрощений порядок обчислення, сплати і подання податкової звітності із соціального та корпоративного або індивідуальному прибутковому податках, а також пільгові ставки та інші механізми, спрямовані на зменшення податкового навантаження.
Відповідно до Закону Республіки Казахстан «Про державну підтримку малого підприємництва» суб'єктами малого бізнесу є фізичні особи без створення юридичної особи та юридичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю із середньорічною чисельністю працівників не більше 50 осіб та Загальною вартістю активів в середньому за рік не більше шістдесяти тисячократного розрахункового показника 2001році-46,5 млн. тенге).
Виключно з метою оподаткування, тобто для застосування спеціального податкового режиму для суб'єктів малого бізнесу, в Податковому кодексі використовується термін "суб'єкти малого бізнесу", згідно з яким встановлюються обмеження по доходу, чисельності та видами діяльності.
Так, під поняття "суб'єкти малого бізнесу" підпадають:
v індивідуальні підприємці (фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи), чисельність працівників яких, включаючи самого індивідуального підприємця, не перевищує 15 осіб, а квартальний дохід не
перевищує 4,5 млн. тенге;
v юридичні особи, чисельність працівників яких за квартал не перевищує 25 осіб, а квартальний дохід не перевищує 9 млн. тенге.
Крім того, не можуть застосовувати спеціальний податковий режим юридичні особи та індивідуальні підприємці, що здійснюють наступні види діяльності:
1) виробництво підакцизної продукції;
2) консультаційні, фінансові, бухгалтерські послуги;
3) реалізацію нафтопродуктів;
4) збір і прийом склопосуду;
5) надрокористування;
6) ліцензовані (витяги із Закону Республіки Казахстан "Про ліцензування" ст. 9-11-1), за винятком:
6.1 медичної, лікарської та ветеринарної діяльності;
6.2 виробництва, ремонту і будівельних робіт з газифікації житлових комунально-побутових об'єктів;
6.3 проектування, монтажу, налагодження і технічного обслуговування засобів охоронної, пожежної сигналізації та протипожежної автоматики;
6.4 виробництва та реалізації протипожежної техніки, обладнання та засобів протипожежного захисту; -
6.5 монтажу, ремонту та обслуговування пасажирських ліфтів;
6.6 виготовлення, виробництва, переробки та оптової реалізації засобів і препаратів дезінфекції, дезінсекції, дератизації, а також видів робіт і послуг, пов'язаних з їх використанням;
6.7 міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом;
6.8 виготовлення та реалізації лікарських препаратів;
6.9 проектно-вишукувальних, експертних, будівельно-монтажних робіт, робіт з виробництва будівельних матеріалів, виробів та конструкцій;
6.10 s роздрібної реалізації алкогольної продукції.
Іншими словами, особи, які здійснюють перелічені в підпунктах 6.1-6.10 ліцензовані види діяльності, можуть застосовувати спеціальний податковий режим для суб'єктів малого бізнесу. Наприклад, підприємець має заправну станцію з маленьким магазином і кафе. У цьому випадку підприємець не може застосовувати спеціальний податковий режим, так як цей режим не поширюється на реалізацію нафтопродуктів.
Крім того, не має права застосовувати спеціальний податковий режим:
ü юридичні особи, що мають філії, представництва;
ü самі філії, представництва;
ü дочірні організації юридичних осіб та залежні акціонерні товариства;
платники податків, які мають інші відокремлені структурні підрозділи в різних населених пунктах. Наприклад, юридична особа відповідає основним умовам (по доходу, чисельності працівників та видами діяльності) застосування спеціального податкового режиму, проте у нього є філія. У цьому випадку дана юридична особа та її філія не вправі застосувати спеціальний податковий режим. Вибір спеціального податкового режиму або загальновстановленого порядку оподаткування проводиться підприємцем на добровільній основі. При цьому суб'єкт малого бізнесу має право вибрати лише одну форму розрахунків з бюджетом. Враховуючи різноманіття форм підприємницької діяльності в рамках спеціального податкового режиму, для суб'єкта малого бізнесу пропонуються три способи розрахунку з бюджетом.
На основі разового талона, якщо підприємницька діяльність носить епізодичний характер. Якщо ж у підприємця невеликий дохід, і він здійснює свою діяльність у формі особистого підприємництва, то він має право розраховуватися з бюджетом на основі патенту. Для підприємця, у якого різнопланова діяльність із залученням найманої праці, пропонується третя форма розрахунку з бюджетом - на основі спрощеної декларації.
Такий механізм оподаткування у межах названих форм розрахунків з бюджетом дозволяє враховувати різні рівні розвитку підприємницької діяльності, крім того, поступово прищеплює підприємцю навички податкової грамотності, дає можливість робити поступовий перехід до більш солідного бізнесу.
Разові талони передбачені для фізичних осіб, діяльність яких носить періодичний, непостійний характер. Під такою діяльністю розуміється діяльність, здійснювана в цілому не більше 90 днів на рік. При цьому такі фізичні особи звільнені від державної реєстрації як суб'єкта індивідуального підприємця. Наприклад, фізична особа займається реалізацією газет і журналів на основі разового талона. При цьому протягом року їм придбано разових талонів в цілому на 80 днів (у травні на 25 днів, у червні на 30 днів, у липні на 15 днів і в серпні на 10 днів). Таким чином, у нього є можливість опрацювати за разовим талоном до кінця року ще 10 днів. Якщо ж фізична особа має намір продовжити підприємницьку діяльність і протягом року воно пропрацювало 90 днів за разовим талоном, то йому необхідно пройти державну реєстрацію як індивідуального підприємця в податковому органі і перейти на інший режим оподаткування. Фізичні особи, які здійснюють розрахунок з бюджетом на основі разових талонів, також звільнені від застосування контрольно-касових машин, і єдина вимога, яку буде пред'являтися до них, - це наявність разового талона на руках. Разовий талон купується до початку здійснення діяльності.
Перелік видів діяльності, за якими буде дозволено здійснювати розрахунки до бюджету шляхом придбання разових талонів, встановлюється Міністерством фінансів Республіки Казахстан. Що стосується вартості разових талонів, то таке право дано місцевим представницьким органам (масліхатів), які будуть орієнтуватися при встановленні вартості талонів виходячи з конкретної ситуації у певній місцевості. Разовий талон може купуватися як на 1 день, так і на кілька днів. При цьому вартість разового талона множиться на кількість днів здійснення діяльності (див. Додаток 2).
Наприклад, вартість разового талона на заняття реалізації газет і журналів на один день становить 40 тенге. Фізичній особі, яка передбачає займатися даним видом діяльності щодня протягом 6 днів, разовий талон видається на даний період при сплаті суми в 240 тенге, тобто 40 тенге х 6 днів = 240 тенге.
Для індивідуальних підприємців, бізнес яких набуває стабільний характер, передбачена патентна форма розрахунків з бюджетом. Її можуть використовувати індивідуальні підприємці, що здійснюють діяльність у формі особистого підприємництва, які не використовують працю найманих працівників і отримують дохід не більше 1 млн. тенге на рік. Така форма розрахунку зручна для підприємців-початківців, які мають невеликі обороти. Наприклад, майстер з ремонту взуття, самостійно займається своїм ремеслом, середньомісячний дохід якого становить 30 тис. тенге, тобто в середньому 360 тис. тенге за рік (30 тис. тенге х 12 місяців = 360 тис. тенге).
Для отримання патенту підприємцю необхідно подати до податкового органу за місцем здійснення діяльності заяву на отримання патенту з зазначенням передбачуваного доходу і свідоцтво про державну реєстрацію індивідуального підприємця, а також ліцензію при здійсненні ліцензованого виду діяльності. При цьому патент видається на термін, що не перевищує термін дії ліцензії.
Сума податків за патентом встановлена ​​в розмірі 3 відсотків від заявленого платником податку передбачуваного доходу. Говорячи іншими словами, податки обчислює сам підприємець без здійснення будь-яких розрахунків, а просто шляхом застосування єдиної ставки (що дорівнює 3 відсоткам) до передбачуваного доходу. Отримана сума є вартістю патенту, яку підприємець повинен сплатити до бюджету рівними частками у вигляді індивідуального прибуткового і соціального податків. Такий механізм визначення податкових зобов'язань не складе особливих труднощів для підприємця.
Наприклад, при передбачуваному доході індивідуального підприємця 60,0 тис. тенге вартість патенту складе 1 800 тенге (60,0 тис. тенге х 3%). Вартість патенту ділиться на (1 800 тенге: 2 = 900 тенге) - індивідуальний прибутковий податок (900 тенге) і соціальний податок (900 тенге) - і підлягає перерахуванню до бюджету.
Патент видається податковими органами після подання платником податків документів, що підтверджують сплату до бюджету вартості патенту та обов'язкових пенсійних внесків до накопичувальні пенсійні фонди.
Звертаю увагу на те, що в Податковому кодексі передбачені норми, що дозволяють проводити перерахунок вартості патенту, як у бік збільшення, так і у бік зменшення в залежності від отриманого фактичного доходу.
. При перевищенні фактичного доходу над заявленим доходом платнику податків необхідно протягом 5 робочих днів заявити суму перевищення і зробити сплату податків з цієї суми.
Приклад:
При отриманні патенту заявлена ​​сума підприємця склала 50,0 тис. тенге, фактично ж отримав 80,0 тис. тенге. Сума перевищення складає 30,0 тис. тенге. У цьому випадку йому треба доплатити 900 тенге (30,0 тис. тенге х 3%) у вигляді індивідуального прибуткового податку - 450 тенге, соціального податку - 450 тенге. У разі якщо фактичний дохід нижче доходу, заявленого при отриманні патенту, то повернення зайво сплаченої суми здійснюється на підставі заяви платника податків після проведення хронометражних обстеження, проведеного податковим органом. Патент за бажанням індивідуального підприємця може видаватися податковим органом як на один місяць, так і на кілька місяців, але не більше ніж на рік (див. Додаток 3).
Також особливо хотілося б звернути увагу платника податків на те, що в даному режимі закладена норма, згідно з якою підприємцю, що здійснює розрахунок з бюджетом на основі патенту, у разі тимчасового припинення підприємницької діяльності необхідно подати до податкового органу за місцем здійснення діяльності заяву про тимчасове припинення підприємницької діяльності (п. 5 ст. 374 Податкового кодексу Республіки Казахстан).
В іншому випадку відсутність такої заяви податковим органам дає право вважати, що даний платник податків здійснює розрахунок з бюджетом у загальновстановленому режимі.
При перевищенні доходу 2 млн. тенге або при необхідності залучення найманих працівників для здійснення діяльності індивідуальному підприємцю необхідно перейти на спеціальний податковий режим на основі спрощеної декларації або на загальновстановлений порядок оподаткування. Основною формою розрахунків з бюджетом для суб'єктів малого бізнесу є спеціальний податковий режим на основі спрощеної декларації. Дана форма призначена для підприємців, що використовують працю найманих працівників (див. Додаток 4).
Для переходу виданий режим оподаткування платнику податків необхідно до початку кварталу подати до податкового органу за місцем здійснення діяльності заяву встановленої форми. При здійсненні діяльності підприємцем в різних територіально-адміністративних одиницях йому надається право самостійно визначити податковий орган для подачі заяви.
Даний режим примітний тим, що:
по перше - обчислення податкових зобов'язань здійснюється після закінчення кварталу за фактично отриманого доходу;
по-друге - податки, які обчислюються на основі спрощеної декларації, розраховуються за єдиною ставкою без урахування витрат. Тобто для обчислення корпоративного або індивідуального прибуткового і соціального податків немає необхідності у веденні обліку витрат.
При обчисленні податків до загального отриманого доходу за квартал, за мінусом суми податку на додану вартість (за умови, якщо підприємець є платником податку на додану вартість), застосовується шкала складно-прогресивних ставок: трирівнева - для індивідуальних підприємців і п'ятирівнева - для юридичних осіб.
Наприклад, якщо дохід індивідуального підприємця за квартал 3500,0 тис. тенге, то сума податків: з перших 1500,0 тис. тенге-60, 0 тис. тенге (1500,0 тис. тенге х 4% = 60,0 тис. тенге); з других 1500,0 тис. тенге - 105,0 тис. тенге (1500,0 тис. тенге х 7% = 105,0 тис. тенге); з суми, що залишилася 500, 0 тис. тенге - 55,0 тис . тенге (500,0 тис. тенге х 11% = 55,0 тис. тенге);
разом: 220,0 тис. тенге (60,0 тис. тенге + 105,0 тис. тенге + 55,0 тис. тенге).
При зростанні доходів і чисельності найманих працівників індивідуального підприємця, з метою стимулювання перереєстрації його як юридичної особи, на третьому рівні шкали ставок (квартальний дохід понад 3,0 млн. тенге по 4,5 млн. тенге) передбачається більш низьке оподаткування юридичних осіб за порівнянні з індивідуальним підприємцем.
Наприклад, при доході 4500,0 тис. тенге сума податків, розрахована за шкалою ставок, складе в: індивідуального підприємця - 330, 0 тис. тенге; юридичної особи - суб'єкта малого бізнесу - 315, 0 тис. тенге.
Після визначення суми податків за шкалою ставок здійснюється коректування обчисленої суми в сторону зменшення в залежності від
чисельності зайнятих працівників у розмірі 1,5% від суми податків.
При цьому коригування може проводитися тільки у випадку, якщо середньомісячна заробітна плата найманих працівників за підсумками звітного кварталу склала не менше трикратного мінімального розміру місячної заробітної плати (МЗП), встановленої законодавством Республіки Казахстан (у 2001 році МЗП - 3484 тенге, відповідно триразовий мінімальний розмір МЗП дорівнює 10452 тенге (3484 тенге х З)).
Приклад: Повернімося до раніше наведеним прикладом, коли в індивідуального підприємця дохід за квартал 3500,0 тис. тенге, сума податків за шкалою ставок склала 220,0 тис. тенге.
За умови, якщо середньооблікова чисельність за квартал 4 людини і середньомісячна заробітна плата найманих робітників 12500 тенге, то сума коригування податків складе:
220,0 тис. тенге х 4 чоловік х 1,5% = 73,2 тис. тенге.
Таким чином, до бюджету підлягає сплата:
220,0 тис. тенге -13,2 тис. тенге = 206,6 тис. тенге, що становить 5,9% до доходу.
Обчислена сума податків ділиться порівну і сплачується до бюджету у вигляді корпоративного (індивідуального) прибуткового і соціального податків. У наведеному прикладі індивідуальний підприємець повинен сплатити до бюджету:
703,4 тис. тенге у вигляді індивідуального прибуткового податку;
103,4 тис. тенге у вигляді соціального податку.
При цьому сума 103,4 тис. тенге у вигляді індивідуального прибуткового податку є сумою індивідуального прибуткового податку за самого індивідуального підприємця. Тому з заробітної плати, нарахованої найманим працівникам, індивідуальний підприємець повинен утримати індивідуальний прибутковий податок у джерела виплати у загальновстановленому порядку (див. вилучення з Податкового кодексу РК - ст. 145 - 162).
А сума 703,4 тис. тенге у вигляді соціального податку є сумою соціального податку, як за самого індивідуального підприємця, так і за його найманих працівників. Норма, передбачена в Податковому кодексі щодо коригування податків в залежності від чисельності зайнятих працівників, спрямована для зацікавленості підприємців у легалізації доходів і фактичної чисельності залучених працівників для здійснення діяльності, оскільки із збільшенням обсягів доходу та кількості чисельності працівників сума, що залишається в розпорядженні суб'єкта малого бізнесу після сплати податків, збільшується.
Приклад: Сума коригування (зменшення) при:
доході 1500,0 тис. тенге і середньоспискової чисельності працівників 3 людини складе 2,7 тис. тенге (60,0 тис. тенге х 3 чол. х 1,5%);
доході 4500,0 тис. тенге і середньоспискової чисельності працівників 75 чоловік складе 74,3 тис. тенге (330,0 тис. тенге х 15 чол. х 1,5%). При цьому максимальний рівень податкового навантаження у відсотках до доходу з урахуванням коригування залежно від чисельності працівників становитиме: для індивідуальних підприємців - 5,7%, для юридичних осіб-суб'єктів малого бізнесу - 6,0%.
У Податковому кодексі також закладені норми, які регламентують порядок обчислення податків при перевищенні граничного розміру доходу та чисельності протягом податкового періоду. Так, встановлено, що у разі невідповідності критеріям по доходу та чисельності підприємець зобов'язаний перейти на загальновстановлений режим оподаткування, починаючи з наступного кварталу.
Причому при обчисленні податків за спрощеною декларації: у разі перевищення граничного розміру доходу - коригування залежно від чисельності підлягає тільки сума доходу, відповідна граничного розміру (у індивідуальних підприємців - 4,5 млн. тенге, а у юридичних осіб - суб'єктів малого бізнесу - 9 , 0 млн. тенге). У разі перевищення граничного розміру чисельності - коректування проводиться тільки виходячи з граничної чисельності 15 чи 25 осіб в залежності від організаційно-правової форми суб'єкта малого бізнесу.
Наприклад: Якщо дохід у індивідуального підприємця за квартал склав 5000,0 тис. тенге, середньооблікова чисельність працівників 17 чоловік, середньомісячна заробітна плата найманих працівників за підсумками звітного періоду 12500 тенге: 1) сума податків, обчислена за ставками, складе 385,0 тис . тенге = (5000,0 тис. тенге - 3000,0 тис. тенге) х 11% + 165,0 тис. тенге;
2) чисельність, що перевищує межу, - 2 людини (17 чол. - 15 чол), де 15 чол. - Гранична чисельність, встановлена ​​для індивідуальних підприємців, що здійснюють розрахунок з бюджетом на основі спрощеної декларації;
3) сума доходу, що перевищує граничну суму доходу, встановленого для індивідуальних підприємців, які здійснюють розрахунки з бюджетом на основі спрощеної декларації, - 500,0 тис. тенге (5000,0 тис. тенге - 4500,0 тис. тенге);
4) сума податків з доходу, що перевищує граничну суму доходу, встановленого для індивідуальних підприємців, що здійснюють розрахунок з бюджетом на основі спрощеної декларації, - 55,0 тис. тенге (385,0 тис. тенге - (4500,0 тис. тенге - 3000 , 0 тис. тенге) х 11% + 165,0 тис.тенге);
5) скоригована сума податків в залежності від середньооблікової чисельності працівників - 74,3 тис. тенге (385,0 тис. тенге - 55,0 тис. тенге) х (17 чол. - 2чол.) Х 1,5%;
6) сума податків, що підлягає сплаті до бюджету, -310,7 тис. тенге (385,0 тис. тенге - 74,3 тис. тенге).
Податковою звітністю в спеціальному податковому режимі є:
при патентної формі розрахунку з бюджетом - заяву на отримання патенту;
при розрахунках з бюджетом на основі спрощеної декларації - спрощена декларація.
Платники податків можуть здавати податкову звітність:
в явочному порядку;
поштою рекомендованим листом з повідомленням;
в електронному вигляді (див. витяг з Податкового кодексу - ст. 69).
Спрощена декларація подається до податкового органу щоквартально не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Податковим кодексом відрегульовані питання взаємин з податковим органом платника податків у разі здійснення ним діяльності на територіях, що знаходяться у віданні різних податкових комітетів.
Зокрема, встановлено, що подання спрощеної декларації здійснюється в податковий орган за місцем здійснення діяльності. Якщо платник податків має об'єкти здійснення підприємницької діяльності, які перебувають на території різних територіально-адміністративних одиниць, то йому надається право самостійно визначати податковий орган для подачі заяви на застосування спеціального податкового режиму на основі спрощеної декларації. Надалі в обраний податковий орган буде проводитися подання спрощеної декларації та сплата податків.
Заява на одержання патенту і сплата податків по патенту здійснюється до початку зайняття підприємницькою діяльністю.
Сплата до бюджету нарахованих за спрощеною декларації податків проводиться у строк не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним податковим кварталом.
Таким чином, перевага розрахунків з бюджетом за спрощеною декларації в порівнянні з патентною формою полягає ще й у тому, що підприємцю не доводиться відволікати оборотні кошти для сплати податків до початку зайняття підприємницькою діяльністю. Сплата здійснюється після закінчення податкового періоду - кварталу, тобто після отримання доходу.
В першу чергу хотілося б відзначити, що платнику податків представлено право вибору режиму оподаткування, тобто він може застосовувати або загальновстановлений порядок, або один з режимів розрахунку з бюджетом спеціального податкового режиму для суб'єктів малого бізнесу.
У разі виникнення умов або при добровільному виході із спеціального податкового режиму підприємець на основі заяви переходить на загальновстановлений режим оподаткування. При здійсненні розрахунку з бюджетом у даному режимі порядок припинення та поновлення застосування спеціального податкового режиму регламентується Податковим кодексом і змінами, що вносяться до Кодексу Республіки Казахстан "Про адміністративні правопорушення".
Так, при переході на загальновстановлений порядок обчислення і сплати податків повернення на спеціальний податковий режим можливий тільки після закінчення двох років застосування загальновстановленого порядку (п. 2 ст. 371 Податкового кодексу Республіки Казахстан).
2. 2. Практика оподаткування сільськогосподарських
товаровиробників - юридичних осіб
Застосування спеціального податкового режиму для юридичних осіб-виробників сільськогосподарської продукції, починається з його реєстрації як юридичної особи.
Державна реєстрація юридичної особи здійснюється відповідно до чинного законодавства Республіки Казахстан
Особливості в реєстрації юридичних осіб-сільськогосподарські товаровиробників відсутні. Для реєстрації юридичною особою подається заява з додатком установчих документів у порядку та за формою, встановленою в Указі Президента Республіки Казахстан, що має силу закону, від 17 квітня 1995 року «Про державну реєстрацію юридичних осіб».
У відповідності з Податковим Кодексом для проходження державної реєстрації та отримання реєстраційного номера платника податків юридична особа (включаючи юридичних осіб-сільськогосподарських товаровиробників) зобов'язана звернутися до відповідного податкового органу-за місцезнаходженням або здійснення діяльності протягом 10 робочих днів з дня своєї державної реєстрації в органах юстиції Республіки Казахстан.
Після проходження процедури державної реєстрації платника податку юридична особа - сельзохтоваропроизводитель повинен встати на реєстраційний облік у податкових органах:
· За місцезнаходженням юридичної особи, його структурного підрозділу
· За місцем здійснення діяльності
· За місцезнаходженням або реєстрації об'єктів оподаткування та об'єктів пов'язаних з оподаткуванням
Одночасно з подачею заяви для постановки на реєстраційний облік юридичною особою, його структурним підрозділом подаються в одному примірнику копії завірених в установленому порядку свідоцтва про реєстрацію, картки статистичного обліку, установчих документів.
При зміні реєстраційних даних, заявлених при постановці на реєстраційний облік, платник податків зобов'язаний повідомити про них у відповідний податковий орган протягом 10 робочих днів з моменту зміни таких даних. Відповідно до законодавства Республіки Казахстан право землекористування на термін понад рік підлягає обов'язковій державній реєстрації. З введенням в дію Закону Республіки Казахстан від 24 січня 2001 року «Про землю» всі земельні ділянки, надані відповідно до раніше діючим законодавством для сільськогосподарського виробництва на праві постійного чи довгострокового тимчасового землекористування, переводяться в первинне тимчасове довгострокове землекористування на умовах оренди. Введення даної норми призвело і до деяких змін у питаннях оподаткування.
Спеціальний податковий режим для юридичних осіб - виробників сільськогосподарської продукції передбачає особливий порядок розрахунків з бюджетом на основі патенту і поширюється на діяльність юридичних осіб:
· З виробництва сільськогосподарської продукції з використанням землі, переробки і реалізації зазначеної продукції власного виробництва
· З виробництва сільськогосподарської продукції тваринництва і птахівництва (у тому числі племінного) з повним циклом (починаючи з вирощування молодняку), бджільництва, а також з переробки й реалізації зазначеної продукції власного виробництва.
Юридичні особи, які здійснюють вищезгадані види діяльності, мають право самостійно вибрати даний спеціальний податковий режим або загальновстановлений порядок оподаткування. Обраний режим оподаткування протягом податкового періоду зміні не підлягає.
Є обмеження щодо застосування спеціального податкового режиму для юридичних осіб-виробників сільськогосподарської продукції. Чи не вправі
застосовувати спеціальний податковий режим для юридичних осіб-виробників сільськогосподарської продукції:
· Юридичні особи, що мають дочірні організації, філії та представництва
· Філії, представництва та інші відокремлені структурні підрозділи юридичних осіб
· Юридичні особи, які є афілійованими особами інших юридичних осіб, які застосовують даний спеціальний податковий режим
Також слід врахувати, що даний спеціальний податковий режим не поширюється на діяльність платників податків з виробництва, переробки та реалізації підакцизної продукції. Введення даної норми було в основному пов'язано з тим, що окремі види підакцизних товарів є продуктами переробки сільськогосподарської продукції, з виробництва та переробки якої платник податків має право на застосування спеціального податкового режиму, а також з урахуванням сильно різниться рівня прибутковості даних галузей
Приклад: Юридична особа займається виробництвом зернових культур і має свої цехи з переробки як своєї, так і давальницької продукції, включаючи набутий раніше міні-спиртзавод. Виробництво зерна та його переробка як такі повинні підпадати під дію спеціального податкового режиму, але спирт, будучи продуктом власної переробки сільгосппродукції власного виробництва-зерна, є при цьому підакцизним товаром. Відповідно дохідність від виробництва скажімо
борошна і спирту значно різняться, хоча обидва види продукції є продуктом переробки зерна. Крім того. Державою встановлено особливий контроль - державне регулювання виробництва і обороту етилового спирту і алкогольної продукції.
Документів, які б роботу платника податків у спеціальному режимі оподаткування, є патент, в якому сума податків, що підлягають сплаті до бюджету, зменшується на 80% для сільськогосподарські товаровиробників, що займаються виробництвом сільськогосподарської продукції з використанням землі.
Податковим періодом для обчислення податків, включених до розрахунку вартості патенту, є календарний рік,
У відповідності з Податковим кодексом при здійсненні видів діяльності, на які не поширюється дія цього спеціального податкового режиму, платники податків зобов'язані вести окремий облік доходів і витрат, (включаючи нарахування заробітної плати), майна (у тому числі транспортних засобів та земельних ділянок) і виробляти обчислення та сплату відповідних податків і інших обов'язкових платежів до бюджету за такими видами діяльності у загальновстановленому порядку.
Існує помилкова думка, згідно з яким застосування спеціальних податкових режимів звільняє від ведення обліку, включаючи бухгалтерського. Застосування спеціальних податкових режимів передбачає спрощене ведення податкового обліку. Законодавством Республіки Казахстан про бухгалтерський облік не передбачено звільнення від ведення бухгалтерського обліку. Існуючий стандарт бухгалтерського обліку передбачає спрощений порядок ведення бухгалтерського обліку для суб'єктів малого підприємництва.
Чи не має право застосовувати спеціальний податковий режим для юридичних осіб-виробників сільськогосподарської продукції:
v юридичні особи, що мають дочірні організації, філії та представництва
v філії, представництва та інші відокремлені структурні підрозділи юридичних осіб
v юридичні особи, які є афілійованими особами інших юридичних осіб, які застосовують даний спеціальний податковий режим.
Даний спеціальний податковий режим не поширюється на діяльність платників податків з виробництва, переробки та реалізації підакцизної продукції. Патент видається терміном не більше одного податкового року податковими органами за місцем взяття на податковий облік.
Форма патенту встановлюється уповноваженим державним органом Міністерства державних доходів Республіки Казахстан і є єдиною на всій території Республіки Казахстан.
Для застосування спеціального податкового режиму платник податків щорічно, в строк не пізніше 20 лютого, подає до податкового органу за місцем знаходження земельної ділянки заяву на отримання патенту
Неподання платником податків заяви до зазначеного терміну вважається його згодою обчислювати і сплачувати податки у загальновстановленому порядку. Платник податків у перший податковий період застосування даного спеціального податкового режиму одночасно із заявою представляє в
податковий орган за місцезнаходженням земельної ділянки такі документи:
· Нотаріально завірену копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи;
· Копію акта на право постійного землекористування (договору про тимчасове землекористуванні, в тому числі про вторинний тимчасове землекористуванні), завірену нотаріально або сільськими, виконавчими органами;
· Перелік автотранспортних засобів, що є в наявності станом на початок податкового періоду і використовуються в діяльності, із зазначенням показників, необхідних для обчислення податку на транспортні засоби;
· Перелік основних засобів та нематеріальних активів, які є об'єктами оподаткування податком на майно і використовуються в діяльності, із зазначенням їх залишкової вартості по бухгалтерському обліку за станом на початок податкового періоду, виділенням;
· Об'єктів перебувають на праві власності, у довірчому управлінні;
· Ліцензію (у разі здійснення ліцензованого виду діяльності);
· Копії звітів платника податків (за винятком новостворених) за попередні 3-5 років, необхідних для підтвердження;
· Сукупного річного доходу і витрат, включаючи витрати роботодавця, які виплачуються заявленому кількості працівників у вигляді доходів;
· Розрахунок вартості патенту, складений платнику податку за формою і в порядку, встановленим уповноваженим державним органом.
За наявності всіх вищевказаних документів податковий орган видає патент протягом 5 робочих днів.
Новостворені платники податків представляють заяву на право застосування даного спеціального податкового режиму на протязі 30 календарних днів з моменту постановки на реєстраційний облік.
До розрахунку вартості патенту включаються: корпоративний прибутковий податок, соціальний податок, земельний податок, податок на майно, податок на транспортні засоби, податок на додану вартість (у випадках, якщо платник податків перебуває на обліку як платник податку на додану вартість).
На початку податкового періоду обчислення сум податків, включених до розрахунку вартості патенту, здійснюється:
- При визначенні корпоративного прибуткового податку і податку на додану вартість;
- На основі показників прибутку і витрат господарства за попередні 3-5 років. Новостворені платники податків показники доходу і витрати визначають за середніми показниками аналогічних господарств.
Порядок визначення показників доходів і витрат встановлюється уповноваженим державним органом при визначенні соціального податку-шляхом застосування встановленої ставки, до витрат роботодавця, що виплачуються працівникам у вигляді доходу. При цьому витрати роботодавця, які виплачуються працівникам у вигляді доходу, визначаються шляхом множення середньої заробітної плати по даному господарству за минулий рік на заявлену чисельність працівників на поточний рік. Для новостворених підприємств заявляється розмір середньої заробітної плати повинен бути не нижче розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавчими актами Республіки Казахстан сума земельного податку, податку на майно і податку на транспортні засоби - у загальновстановленому порядку. При цьому необхідно враховувати, що Урядом Республіки Казахстан з метою підтримки виробників сільськогосподарської продукції встановлено перелік спеціалізованої сільськогосподарської техніки, за якою податок на транспортні засоби не сплачується.
Необхідно звернути увагу на деякі зміни в застосуванні спеціального податкового режиму:
У відповідності з Податковим Кодексом розрахунок вартості патенту тепер буде становити, і представляти в податковий орган сам платник податків.
З введення в дію Закону Республіки Казахстан від 24 січня 2001 року «Про землю» платники податків по землях, які були подані відповідно до раніше діяли земельним законодавством у постійне або довгострокове тимчасове землекористування, після введення нового Закону «Про землю» за таких земель стали первинними тимчасовими довгостроковими землекористувачами на умовах оренди (на оплатній основі). Тобто платники податку за таких земель перейшли з категорії
платників земельного податку в категорію платників плати за землю, надану в користування державою.
З урахуванням викладеного вартість патенту зменшитися на суму земельного податку, обчисленого за таких земель.
При цьому платники податків, які застосовують даний спеціальний податковий режим будуть сплачувати орендну плату за користування земельних ділянок за ставками не вище ставок земельного податку і в розмірі не нижче розмірів земельного податку, обчисленого за такими земельних ділянках в
Відповідно до Податковим кодексом, тобто вже без урахування 80%-ної пільги.
При розрахунку вартості патенту сума обчислених податків, що підлягають до бюджету, зменшується на 80%.
Приклад: КХ «Серік» зареєстровано в податковому комітеті з основним видом діяльності-вирощування зернових і зернобобових культур, включаючи насінництво, крім того займається розведенням крупно рогатої худоби і оптовою торгівлею зерновими культурами та кормами для тварин, м'ясом та м'ясними продуктами. Дане підприємство здійснює розрахунки з бюджетом на основі патенту. Заява на отримання патенту на право застосування спеціального податкового режиму для юридичних осіб-виробників сільськогосподарської продукції подано до податкового комітету 20 травня 2003 року. Згідно розрахунку вартості патенту для юридичних осіб-виробників сільськогосподарської продукції:
Передбачуваний дохід на 2003 рік склав 25490,4 тис.тенге
Передбачувані витрати склали 36509,0 тис.тенге
Передбачуваний дохід і витрати господарства обчислено на основі попередніх трьох років діяльності даного господарства.
Сума обчислених податків включених до патенту (податок на додану вартість, земельний податок, податок на майно, податок на транспортні засоби, соціальний податок, корпоративний прибутковий податок) склала
2937,4 тис. тенге, з урахуванням пільг підлягає сплаті до бюджету у сумі 587,5 тис.тенге. (Додаток № 5)
Обчислена сума, що підлягає сплаті до бюджету буде сплачена в наступні терміни: 20 травня поточного року в розмірі 1 / 6 суми податків, тобто 97,8 тис. тенге
20 жовтня тек, року в розмірі 1 / 2 суми податків, тобто 293,8 тис. тенге
20 березня наступного року решта вартості патенту т.е.195, 9 тис.тенге з урахуванням представленого до 15 березня перерахунку за податками
включеним до розрахунку вартості патенту (див. Додаток № 6).
З цього прикладу видно, що якби підприємство працювало у загальновстановленому режимі то за даними видам податків воно зобов'язане було сплатити за рік всього податків у сумі 2937,4, але працюючи за спеціальним режимом оподаткування, а саме за патентом підприємство сплатить всього лише 587,5 тис.тенге, що становить всього 20% від обчисленої суми податків. За рахунок даної економії підприємство за рахунок вільного залишку грошових коштів має можливість придбати основні і оборотні кошти, розширити процес виробництва
Платники податків, які застосовують даний спеціальний податковий режим, звільняються від подання декларацій з включеним до розрахунку вартості патенту податків, за винятком податку на додану вартість.
Декларація з податку на додану вартість надається в порядку і в терміни встановлені Податковим кодексом.
У разі зміни протягом податкового періоду об'єктів оподаткування та податкової бази по податках, включеним до розрахунку вартості патенту, платники податків проводять перерахунок сум таких податків.
При цьому в строк не пізніше 15 березня податкового періоду, наступного за звітним, зазначені платники податків подають до податкового органу змінений «Розрахунок вартості патенту».
Сплата до бюджету сум податків, включених до розрахунку вартості патенту, проводиться не пізніше 20 травня та 20 жовтня відповідно в розмірі 1 / 6 і 1 / 2 суми податків, зазначених у розрахунку вартості патенту, і 20 березня наступного податкового періоду в розмірі решти вартості патенту з урахуванням поданих перерахунків за податками, включеним до розрахунку вартості патенту.
Приклад: Згідно розрахунку патенту, перелічені на початку року, вартість патенту КГ «Серік» склав, з урахуванням пільг 587,5 тис.тенге. За підсумками року відбулося збільшення доходу над сумою заявленої в патенті, крім того, підприємство придбало основні засоби та транспортні засоби. Значить в строк не пізніше 15 березня податкового періоду, наступного за звітним, вказаний платник податків представить у податковий орган змінений «Розрахунок вартості патенту». У якому справить збільшення до сплати до бюджету суми корпоративного прибуткового податку, податку на майно, податку на транспортні засоби. І відповідно в термін до 20 березня дане підприємство зробить остаточний розрахунок з бюджетом по сплаті податків включених до патенту з урахуванням збільшення до сплати податків включених до патенту за підсумками року.
У розрахунок патенту не входять такі види податків та інших обов'язкових платежів: індивідуальний прибутковий податок утримується у джерела виплати, обов'язкові пенсійні внески в накопичувальні пенсійні фонди, плата за використання водних ресурсів, плата за забруднення навколишнього середовища та інші, не включені до розрахунку вартості патенту. Всі податки та інші обов'язкові платежі, не включені до розрахунку вартості патенту обчислюються в порядку і терміни встановлені Податковим Кодексом.
Сплата сум індивідуального прибуткового податку, утримуваного у джерела виплати, обов'язкових пенсійних внесків до накопичувальних
пенсійні фонди, плати за забруднення навколишнього середовища та плати за користування водними ресурсами поверхневих джерел платниками податків, які здійснюють розрахунки з бюджетом на основі патенту, здійснюється в наступному порядку:
ü суми, обчислені за період з 1 січня до 1 жовтня поточного податкового періоду, сплачуються в строк не пізніше 20 жовтня;
ü суми, обчислені за період з 1 жовтня до 31 грудня, сплачуються не пізніше 20 березня податкового періоду, наступного за звітним;
Юридичні особи-виробники сільськогосподарської продукції, що застосовують спеціальний податковий режим, представляють розрахунок за індивідуальним прибуткового податку, утримуваного у джерела виплати, і звітність з обов'язкових пенсійних внесках до накопичувальні пенсійні фонди в такі строки:
§ по сумах, обчислених за період з 1 січня до 1 жовтня поточного податкового періоду, - у строк не пізніше 15 жовтня;
§ по сумах, обчислених за період з 1 жовтня по 31 грудня поточного податкового періоду, - у строк не пізніше 15 березня податкового періоду, наступного за звітним;
До введення Податкового кодексу платники податків щоквартально представляли звіт по платежах за забруднення навколишнього середовища і
щомісячно-звіти з плати за воду. Декларації вводяться Податковим кодексом для всіх платників податків, але при цьому для платників податків, за винятком застосовують спеціальні податкові режими для суб'єктів аграрного сектору, щоквартально повинні представлятися та розрахунки.
2.3. Особливості оподаткування сільськогосподарських товаровиробників - селянських (фермерських) господарств.
Що потрібно зробити для того, щоб застосовувати пільгові режими оподаткування. Для початку потрібно дотримати дві обов'язкові умови:
· Пройти державну реєстрацію
· Встати на податковий облік
Згідно з чинним законодавством селянські (фермерські) господарства є фізичними особами, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи. Головою селянського (фермерського) господарства може бути будь-який дієздатний громадянин Республіки Казахстан, який досяг 18 років. Глава селянського (фермерського) господарства представляє його інтереси у відносинах з організаціями, громадянами та державними органами і здійснює цивільно-правові угоди, не заборонені законом. У разі зміни голови селянського (фермерського) господарства його члени спільною заявою сповіщають про це органи, які зареєстрували господарство. На ім'я правонаступника видається державний акт на право землекористування відповідно до земельного законодавства. Глава селянського (фермерського) господарства створюється на добровільних засадах і вважається створеним з моменту державної реєстрації права землекористування.
Громадянам, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, земельні ділянки надаються (передаються) на праві постійного чи тимчасового безоплатного землекористування.
Отримавши і зареєструвавши земельну ділянку, необхідно пройти процедуру державної реєстрації платника податку.
Державна реєстрація громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, носить
явочний характер і полягає в постановці на облік в якості індивідуального підприємця в територіальному податковому органі:
· За місцем проживання громадянина
· За місцем знаходження або реєстрації об'єкта оподаткування
· За місцем здійснення підприємницької діяльності
Для постановки на реєстраційний облік голова селянського (фермерського) господарства подає заяву у відповідні податкові органи, у складі відомостей, що надаються для реєстрації, вказується в обов'язковому порядку своє прізвище, ім'я, по батькові, дату і місце народження, адреса місця проживання, дані посвідчення особи, виданого МВС РК.
Податковим Кодексом встановлена ​​норма, згідно з якою при зміні реєстраційних даних, зазначених селянським (фермерським) господарством в заяві про взяття на реєстраційний облік, платник податків зобов'язаний повідомити про це в податковий орган протягом 10 робочих днів з моменту зміни таких даних.
Однією з особливостей застосування спеціальних податкових режимів для сільськогосподарські товаровиробників є те, що можливість застосування даних податкових режимів надається тільки за місцезнаходженням земельної ділянки після постановки на реєстраційний облік в податковому органі за місцезнаходженням земельної ділянки (за місцем провадження діяльності).
Після цього селянське (фермерське) господарство має обрати режим здійснення розрахунків з бюджетом, тобто режим оподаткування. Йому на добровільній основі пропонується вибрати або загальновстановлений режим оподаткування, або спеціальний податковий режим.
Відповідно до чинного законодавства селянське (фермерське) господарство може виступати в формах:
· Селянського господарства, в якому підприємницька діяльність здійснюється у формі сімейного підприємництва, заснованого на базі спільної сумісної власності
· Фермерського господарства, заснованого на здійснення особистого підприємництва
· Фермерського господарства, організованого у формі простого товариства на базі спільної часткової власності на основі договору про спільну господарську діяльність
Селянським (фермерським) господарством визнається сімейно-трудове об'єднання осіб, в якому здійснення індивідуального підприємництва нерозривно пов'язане з використанням земель сільськогосподарського призначення для виробництва сільськогосподарської продукції, а також з переробкою та збутом продукції. У селянське (фермерське) господарство будь-якої організаційної форми, будь то спільне підприємництво чи просте товариство, є особа, уповноважена представляти інтереси господарства-це голова селянського (фермерського) господарства. Селянське (фермерське) господарство відповідно до чинного законодавства і Податковим кодексом Республіки Казахстан звільняється від сплати збору за державну реєстрацію господарства.
Враховуючи, що створення селянського (фермерського) господарства безпосередньо пов'язане із земельною ділянкою, в Податковому кодексі присутня норма, за якою право застосування спеціального податкового режиму для вказаної категорії, надається при наявності у господарства на праві землекористування і на праві приватної власності земельної ділянки (землі, зайняті під використовуваними в сільгоспвиробництві будівлями, спорудами тощо)
Перш за все, необхідно відзначити, що основною умовою застосування податкового режиму для селянських (фермерських) господарств є те, що платник податків займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою сільськогосподарської продукції власного виробництва та її реалізацією.
Спеціальний податковий режим для селянських (фермерських) господарств передбачає особливий порядок розрахунків з бюджетом на основі сплати єдиного земельного податку та поширюється на діяльність селянських (фермерських) господарств по виробництву сільськогосподарської продукції, переробки сільськогосподарської продукції власного виробництва та її реалізації, за винятком діяльності з виробництва, переробці та реалізації підакцизної продукції. Право застосування спеціального податкового режиму надається селянським (фермерським) господарствам за наявності земельних ділянок на праві приватної власності та на праві землекористування (включаючи право вторинного землекористування). Селянські (фермерські) господарства має право самостійно обрати даний спеціальний податковий режим або загальновстановлений порядок оподаткування.
Для застосування спеціального податкового режиму селянські (фермерські) господарства щорічно, в строк не пізніше 20 лютого, подають до податкового органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву за формою, встановленою уповноваженим державним органом.
Неподання платником податків заяви до зазначеного терміну вважається його згодою здійснювати розрахунки з бюджетом у загальновстановленому порядку.
Селянські (фермерські) господарства, утворені після 20 лютого, представляють заяву на право застосування спеціального податкового режиму в день отримання Свідоцтва про державну реєстрацію індивідуального підприємця. Селянські (фермерські) господарства, що застосовують спеціальний податковий режим на основі сплати єдиного земельного податку не є платниками таких видів податків: індивідуального прибуткового податку з доходів від діяльності селянського (фермерського) господарства, на яку поширюється даний спеціальний податковий режим; податку на додану вартість - за оборотам від здійснення діяльності, на яку поширюється даний спеціальний податковий режим;
земельного податку по діяльності, на яку поширюється даний спеціальний податковий режим; податку на транспортні засоби за об'єктами оподаткування в межах нормативів потреби, встановлених Урядом Республіки Казахстан (один легковий автомобіль, вантажні автомобілі, безпосередньо використовувані в процесі виробництва з сумарною потужністю двигунів у розмірі 1000 кВт на 1000 га ріллі).
При здійсненні видів діяльності, на які не поширюється спеціальний податковий режим, платники єдиного земельного податку зобов'язані вести окремий облік доходів та витрат (включаючи нарахування заробітної плати), майна (у тому числі транспортних засобів) і виробляти обчислення, подання податкової звітності та сплату відповідних податків та інших обов'язкових платежів до бюджету за такими видами діяльності у загальновстановленому порядку.
Існує помилкова думка, згідно з яким застосування спеціального податкового режиму звільняє від ведення обліку, включаючи бухгалтерського. Застосування спеціального податкового режиму передбачає ведення спрощеного податкового обліку, а не звільнення від ведення бухгалтерського обліку.
Приклад: КХ «Сиргелі» займається виробництвом продукції рослинництва-вирощуванням зернових, фруктів і плодових, а також переробкою сільгосппродукції власного виробництва-у господарства є млин, кондитерський цех, плодоконсервний міні-завод, на якому виробляють переробку фруктів і плодових, аж до виготовлення кріплених соків і виноматеріалів. У даному випадку виходить, що діяльність господарства з виробництва плодових ставитися до пільгованого виду діяльності, як і власна переробка плодових культур, але виробництво кріпленого соку, виноматеріалу, вин з плодових культур відноситься до виробництва, а також до переробки підакцизних товарів.
Базою для обчислення єдиного земельного податку є оцінна вартість земельної ділянки.
Визначення оцінна вартість земельної ділянки проводиться в порядку, визначеному земельним законодавством Республіки Казахстан. Обчислення єдиного земельного податку проводиться шляхом застосування ставки 0,1% до оціночної вартості земельної ділянки.
Приклад: КХ «Арман». Дане селянське господарство розрахунки з бюджетом здійснює на основі сплати єдиного земельного податку. Основний вид діяльності вирощування зернових культур, має свій млин і відповідно займається переробкою сільськогосподарської продукції власного виробництва. Згідно акту визначення оціночної вартості земельної ділянки вартість становить 1552,4 тис.тенге х0, 1% = 1552 тенге. Сума земельного податку підлягає сплаті до бюджету складе 1552 тенге.
Обчислена сума єдиного земельного податку проводиться до відповідного бюджету за місцезнаходженням земельної ділянки у два строки:
· Поточний платіж сплачується в строк не пізніше 20 жовтня поточного податкового періоду
· Остаточний розрахунок по єдиному земельному податку проводиться у строк не пізніше 20 березня податкового періоду, наступного за звітним.
Приклад: КХ «Арман» обчислену суму земельного податку підлягає сплаті до бюджету тобто 1552 тенге сплатить наступним чином: поточний платіж сплачується в строк не пізніше 20 жовтня поточного податкового періоду у сумі 776 тенге;
остаточний розрахунок за єдиним земельного податку проводиться у строк не пізніше 20 березня податкового періоду, наступного за звітним в сумі 776 тенге;
У перший термін сплати платники єдиного земельного податку сплачують поточний платіж у розмірі не менш Ѕ загальної суми єдиного земельного податку, обчисленого в декларації за єдиним земельного податку за попередній податковий період. Платники єдиного земельного податку, утворені до 20 жовтня, а також діючі платники податків-при зміні бази для обчислення податку, виробляють сплату поточного платежу в розмірі не менш Ѕ частини суми податку, обчисленого в розрахунку поточного платежу по єдиному земельному податку. Платники єдиного земельного податку, утворені після 20 жовтня, вносять загальну суму податку, що підлягає сплаті за поточний податковий період, в термін не пізніше 20 березня року, наступного за звітним.
Селянські (фермерські) господарства обчислюють і сплачують єдиний земельний податок за фактичний період володіння земельною ділянкою на праві землекористування (з урахуванням зміни об'єкта оподаткування).
Розглядаючи особливість оподаткування селянських (фермерських) господарств слід відзначити і особливість оподаткування при передачі (отриманні) земельної ділянки в оренду, яка передбачає що при передачі селянським (фермерським) господарством земельної ділянки в оренду іншому селянському (фермерському) господарству кожна зі сторін обчислює єдиний земельний податок , за таким земельній ділянці виходячи з фактичного періоду користування земельною ділянкою, зазначеного в договорі оренди. Період користування орендарем визначається, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання земельної ділянки в оренду. При цьому за доходами, отриманими від передачі земельної ділянки в оренду, селянське (фермерське) господарство обчислює і сплачує податки у загальновстановленому порядку. При передачі селянським (фермерським) господарством земельної ділянки в оренду платнику податків, який не є платником єдиного земельного податку, зобов'язання щодо обчислення та сплати єдиного земельного податку за таким земельній ділянці зберігається за селянським (фермерським) господарством.
За доходами, отриманими від передачі земельної ділянки в оренду, селянське (фермерське) господарство обчислює і сплачує податки у загальновстановленому порядку.
При цьому сплачена сума єдиного земельного податку в межах нарахованої, за таким земельній ділянці відноситься на відрахування при визначенні оподатковуваного доходу. Платники єдиного земельного податку щороку, у строк не пізніше 15 березня поточного податкового періоду, подають до податкових органів за місцезнаходженням земельних ділянок декларацію по єдиному земельному податку за попередній податковий період.
Платники єдиного земельного податку в строк не пізніше 15 березня першого року застосування даного спеціального податкового режиму представляють наступні документи:
· Розрахунок поточного платежу по єдиному земельному
· Податку на поточний податковий період
· Копію акта на право землекористування або рішення місцевого виконавчого органу про надання права землекористування, завірену нотаріально або сільськими виконавчими органами протягом тридцяти днів з моменту отримання
· Копію акта визначення оціночної вартості земельної ділянки, виданого уповноваженим органом з управління земельними ресурсами, завірену нотаріально або сільськими виконавчими органами.
При відсутності акта оціночна вартість земельних ділянок визначається виходячи з оцінної вартості 1 гектара землі в середньому по району за даними, наданого уповноваженим органом з управління земельними ресурсами;
· Відомості про наймання працівників на майбутній податковий період з обов'язковим зазначенням даних, необхідних для розрахунку сум соціального податку
Новостворені платники податків, які обрали даний спеціальний податковий режим, представляють розрахунок поточного платежу по єдиному земельному податку та документи вищеназвані протягом тридцяти календарних днів після подання заяви на право застосування спеціального податкового режиму.
У разі ліквідації або реорганізації платник єдиного земельного податку зобов'язаний подати декларацію за минулий податковий період у п'ятнадцятиденний термін після подання до податкового органу заяви про припинення діяльності або реорганізації. Спеціальний податковий режим для селянських (фермерських) господарств крім єдиного земельного податку передбачає деякі особливості обчислення, сплати і подання податкової звітності за окремими видами податків та інших обов'язкових платежів до бюджету таких як, соціальний податок, платежі за забруднення навколишнього середовища, плати за користування водними ресурсами поверхневих джерел і т.д. Платники єдиного земельного податку щомісячно обчислюють суми соціального податку за ставкою 20% від МРП за кожного працівника, включаючи главу і членів селянського (фермерського) господарства
Крім того, платники єдиного земельного податку зобов'язані вести і проводити сплату до бюджету платежів за забруднення навколишнього середовища, у випадках користування водними ресурсами поверхневих джерел і плату за користування водними ресурсами поверхневих джерел. Сплата обчислених сум соціального податку, індивідуального прибуткового податку утримується у джерела виплати, обов'язкових пенсійних внесків до накопичувальні пенсійні фонди, платежів за забруднення навколишнього середовища та плати за користування водними ресурсами поверхневих джерел виробляють у строки, передбачені для сплати єдиного земельного податку, в наступному порядку:
· В термін не пізніше 20 жовтня поточного податкового періоду сплачуються суми, обчислені за період з 1 січня до 1 жовтня;
· В термін не пізніше 20 березня податкового періоду, наступного за звітним, сплачуються суми, обчислені за період з 1 жовтня по 31 грудня
Платник єдиного земельного податку, вибравши даний спеціальний податковий режим, не має права на зміну обраного режиму оподаткування протягом усього року.

ВИСНОВОК
Реформи за ринковим перетворенню соціально-економічного розвитку Казахстану призвели до глибокої кризи в економіці, великою диспропорцій в економічному і соціальному розвитку регіонів, істотною диференціації доходів населення і погіршення соціально-економічного становища більшої частини населення країни. У результаті ринкових реформ зникла закладена у радянський час тенденція розвитку регіонів, відбулася суттєва диференціація доходів населення, і погіршення соціально-економічного становища більшої частини населення.
Недостатньо досліджена проблема податкового регулювання доходів фізичних осіб в теоретичному плані.
Для результативного проведення податкової політики, державі необхідна струнка система організаційних заходів, націлених на управління податковими відносинами. Одним з головних механізмів податкової політики, спрямованих на регулювання цих відносин, є податкове адміністрування, пріоритетним елементом якого є податковий контроль. У дослідженні виділено ключові напрямки роботи податкових служб, які б виконання основних цілей і завдань сучасної державної політики оподаткування доходів фізичних осіб в РК, визначено методи виявлення об'єктів оподаткування.
Договір про відчуження СНД вимагає осмислення нових підходів до інтеграційного взаємодії, а також приречення державними органами та статутними органами СНД певних правових проблем.
Перш за все, це стосується питань правового забезпечення функціонування, як самого СНД, так і введення в дію актів його статутних органів.
Практично всі ці проблеми пов'язані з необхідністю прийняття національних актів, внесення змін і доповнень до національних законодавств держав-засновників, тобто їх гармонізацією, яка повинна стати найважливішим елементом реалізації прав країн Співдружності.
Апарату Виконкому СНД з метою створення ефективного механізму правового забезпечення інтеграційного економічної взаємодії необхідний концептуальний системний підхід до гармонізації національних законодавств.
Стрижнем концепції має з'явитися добровільність і самостійність держав у визначенні напрямків і глибини участі в процесах зближення, гармонізації та уніфікації законодавства.
У зв'язку з цим необхідно визначитися у змісті використовуваних термінів.
Зближення-вироблення загального курсу держав у певній сфері правовідносин на певному етапі інтеграційної взаємодії.
Гармонізація - узгодження спільних підходів і концепцій, спільна розробка правових принципів і окремих рішень.
Уніфікація - введення в дію загальнообов'язкових однакових юридичних норм і правил.
Застосування того чи іншого терміна залежить, перш за все, від глибини та різноманіття інтеграційних зв'язків. Не викликає сумнівів, що процеси гармонізації, що відбуваються в рамках міждержавної економічної інтеграції, повинні здійснюватися узгоджено, послідовно і синхронно. Це диктує, у свою чергу, необхідність системного підходу до роботи з гармонізації національних законодавств.
До основних принципів гармонізації у прийнятих документах слід віднести:
- Узгодженість правового регулювання;
- Синхронність прийняття гармонізованих актів;
- Послідовність етапів гармонізації;
- Пріоритетність міжнародних договорів над національним законодавством.
Цілком очевидно, що процес гармонізації повинен здійснюватися поетапно. На наш погляд, можна виділити п'ять основних етапів.
Перший етап - визначення потребують гармонізації галузей законодавства; сфер - в рамках окремої галузі та проблемних питань.
Другий етап - проведення порівняльно-правового аналізу, результатом якого стане третій етап - визначення узгоджених переліків національних законодавчих та інших нормативно-правових актів, що підлягають гармонізації.
Четвертий етап - синхронне ухвалення гармонізованих актів.
П'ятий етап - контроль над реалізацією рішень з питань гармонізації.
Підставами гармонізації служать укладені міжнародні договори, рішення органів управління Співдружності, власна ініціатива держав, а також Основи законодавства та типові законодавчі Міжпарламентської Асамблеї (МПА).
Відповідно до укладених міжнародних договорів, угод, а також рішеннями органів управління інтеграцією податкове законодавство слід розглядати як одне з першочергових напрямків гармонізації.
Формування податкової політики покладено на міністерство фінансів, економіки та податкові служби Сторін. Їх спільна діяльність спрямована на створення однорідного правового простору.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

Розділ І. Законодавчо-нормативні акти:
1. Послання Президента РК Н.А. Назарбаєва «Казахстан 2030. Процвітання,
безпека, покращення добробуту всіх казахстанців ».
2. Податковий Кодекс Республіки Казахстан «Про податки та інших
обов'язкових платежах до бюджету »станом на 1 січня 2003
3. Податковий кодекс Російської Федерації .- М.: Ось-89, 2001р.
4. Розділ ІІ. Наукова, спеціальна та учбова література:
5. Архипов І.Г. Земельне право РК / Навчальний посібник Алмати 1999
6. Єрмекбаєва Б.Ж., Лесбеков Г.А. Основи оподаткування / навчальних посібників. Алмати, 2002 р.
7. Податкові системи зарубіжних країн: Підручник для вузів / Під ред. проф. Князєва В.Г., проф. Чорниця Д.Г. 2-е видання, перероб. і доп .- М.: Закон і право, ЮНИТИ, 1997.
8. Про проблеми трансформації форм власності в сільському господарстві:
9. Круглий стіл / / Держава і право. М., 1999. № 3. С. 110.
10. Худяков А.І., Бродський Г.М. «Теорія оподаткування» Алмати 2002
11. Худяков А.І. «Податкове право РК» / Алмати 1999
12. Худяков А.І., Науризбай Н.Є. «Податки: поняття, елементи,
встановлення, види. »/ Алмати, 1998 р.
13. Черник Д.Г. «Податки» / Москва, 2000 р.
14. Індивідуальний бізнес в Республіці Казахстан / Практичний посібник. Алмати, 2002 р.
15. Умбіталіев А.Д. "Оподаткування в сільському господарстві: теорія,
практика, розвиток »/ Алмати 2001р.
16. Шварц П.Г. «Оподаткування нерухомості фізичних осіб: Практичний посібник», 1998.
17. Шварц П.Г. «Єдиний податок: проблеми застосування», 1999.
18. Бобоєв М.Р., Тютюрюков М.М., Мамбеталіев М.Т. «Податкові системи зарубіжних країн: співдружність незалежних держав», Москва 2002г.
Розділ ІІІ. Передплатні видання:
19. Бюлетень: Фінанси і право / випуск № 10 (104) 3-9.03.2003 р.
20. Бюлетень: Фінанси і право / випуск № 7 (101) 10-16.02.2003 р.
21. Бюлетень: Фінанси і право / випуск № 14 (108) 31.03-6.04.2003 р.
22. «Каржи каражат» / Фінанси Казахстану № 1-2 2000р.
23. «Каржи каражат» / Фінанси Казахстану № червень 2002
24. «Каржи каражат» / Фінанси Казахстану № травня 2001
25. «Саясат» № 9-10 (вересень-жовтень) 2002 р.
26. «Земельний податок: форми, ставки, порядок обчислення» - економіко-
правовий бюлетень.
27. Податкові системи держав - членів Євразійського економічного співтовариства: Навчальний посібник / За ред. д.е.н., професора О.З. Дадашева-М.: Податковий вісник, 2002 р.
28. Імаш Б. Розвиток малого і середнього бізнесу - основа розвитку держави / / Феміда. - 2000. - № 2. - С.34
29. Вісник податкової служби РК № 8 (серпень) 2003 р.
30. Вісник податкової служби РК № 9 (вересень) 2002 р.
31. Податкове законодавство Республіки Вірменія .- Єреван: Податковий та митний вісник, 2003 р.
32. Потапова М. Проблеми та переходи на спеціальний податковий режим / / Малий і середній бізнес в Казахстані. - 2002 р. - № 2. листопад - с.11.
33. Сумар К.А., Мамбеталіев М.Т. Податкова система Республіки Білорусь / / Податковий вісник, - 2002. - № 8.
34. Какімжанов З.х., Мамбеталіев М.Т. Реформування податкової і митної системи РК. / / Податковий вісник. - 2003. - № 7.
35. Журнал «Податковий вісник», 2004 р

Додаток 1
Ставки індивідуального прибуткового податку
До 15-кратного річного розрахункового показника
5 відсотків з суми оподатковуваного доходу
Від 15-кратного до 40-кратного річного розрахункового показника
Сума податку 15-кратного річного розрахункового показника + 10 відсотків із суми, що перевищує його
Від 40-кратного до 600-кратного річного розрахункового показника
Сума податку 40-кратного річного розрахункового показника + 20 відсотків із суми, що перевищує його
Від 600-кратного річного розрахункового показника і понад
Сума податку 600-кратного річного розрахункового показника + 30 відсотків із суми, що перевищує його

Додаток 3
Схема
спеціального податкового режиму на основі патенту
індивідуальні підприємці
Спрощений порядок обчислення і сплати соціального податку та індивідуального прибуткового податку
Умови
1. Не використовують працю найманих працівників
2. Дохід не більше 1,0 млн. тенге
3. Здійснюють діяльність у формі особистого підприємництва
Видача - на термін не менше одного місяця у межах одного календарного року
Ставка податку
3% від заявленого
доходу
Сплата рівними частками у вигляді індивідуального прибуткового і соціального податків

Додаток 4
Схема
спеціального податкового режиму на основі спрощеної декларації
Спрощений порядок обчислення і сплати соціального податку і корпоративного або індивідуального прибуткового податку, за винятком індивідуального прибуткового податку, утримуваного у джерела виплати.
Умови:
Індивідуальні підприємці:
1. Дохід не більше 4500,0 тис. тг.
2. Чисельність не більше 15 чол.
Юридичні особи:
1. Дохід не більше 9000,0 тис. тг.
2. Чисельність не більше 25 чол.
Звітний період-квартал
Ставка податку:
1. Індивідуальні підприємці: від 4 до 11% від доходу за шкалою
2. Юридичні особи: від 5 до 13% від доходу за шкалою
Декларація подається до 10 числа місяця наступного за звітним періодом
Сума податку, зменшується на 1,5% за кожного працівника якщо зарплата найманого працівника не менше 3-кратного мінімального розміру місячної зарплати
Сума податку розподіляється рівними частками на індивідуальний прибутковий і соціальний податки і підлягає сплаті не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом

Додаток 2
СХЕМА
спеціального податкового режиму на основі разового талона
Здійснюють фізичні особи,
діяльність яких носить епізодичний
характер, тобто не більше 90 днів на рік
Фізичні особи, які застосовують даний
режим, звільняються:
від державний реєстрації як індивідуального підприємця;
від застосування контрольно-касових машин з фіскальною пам'яттю
Вартість разового талона
сплачується до початку
здійснення діяльності

Вартість встановлюється рішенням
місцевих представницьких органів
Перелік видів діяльності, форма
та порядок видачі разових
талонів встановлюються
уповноваженим органом

Додаток 6
Розрахунок вартості патенту
КГ «Серік»
1. ПДВ до сплати ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 802,8 тис.тенге
2. Земельний податок ... ... ... ... ... ... ... ... ... 494,5 тис.тенге
3. Податок на майно ... ... ... ... ... ... ... .. 59,6 тис.тенге
4. Податок на транспорт ... ... ... ... ... ... ... ... 79,3 тис.тенге
5. Соціальний податок ... ... ... ... ... ... ... ... 1501,1 тис.тенге
6. Корпоративний п / податок ... ... ... ... ... ... 0,0 тис.тенге
Разом сума податків ... ... ... ... ... ... ... ... .2937,4 тис.тенге
З урахуванням пільг ... ... ... ... ... ... ... 587,5 тис.тенге

Додаток 5
Терміни сплати обчислених сум за патентом
1 термін сплати:
20 травня поточного року в розмірі 1 / 6 суми податків
тобто 97,8 тис.тенге
2 термін сплати:
20 жовтня тек. року в розмірі 1 / 2 суми податків
тобто 293,8 тис.тенге
3 термін сплати:
20 березня наступного року решта вартості патенту т.е.195, 9 тис.тенге.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Диплом
306.6кб. | скачати


Схожі роботи:
Оподаткування доходів фізичних осіб Спрощена система оподаткування субєктів малого підприємництва
Оподаткування доходів фізичних осіб Спрощена система оподаткування суб єктів малого підприємництва
Еволюція оподаткування доходів фізичних осіб РФ
Оподаткування доходів фізичних осіб та шляхи його вдосконалення в Республіці Білорусь
Перспективи оподаткування доходів фізичних осіб в Україні у розрізі Податкового кодексу 2010
Економічна основа оподаткування доходів фізичних осіб та його роль в умовах ринкових відносин
Податок з доходів фізичних осіб
Податок з доходів фізичних осіб 2
Податок з доходів фізичних осіб
© Усі права захищені
написати до нас