Японська мова володіє величезною кількістю ономатопоетичних слів, які часто вживаються в повседневой мови японців і в мові художньої літератури, представляючи одну з характерних особливостей японської мови.
Як і в багатьох інших мовах, ономапоетіческіе слова японської мови тяжіють до звуків "первинного" освіти і в більшій частині своїй мають повторювану основу (мукумуку - "копирсання", гарагара - "торохтіння", хісохісо - "шушукання", месомесо - "пхикання" ).
Ономатопоетичних слова японської мови, на думку Н.І. Конрада "дають уявлення про що-небудь у вигляді живого образу, тобто поповнюють понятійний зміст промови образним. Це може стосуватися різних сторін сприйняття" [4, c. 170]. Одні такі "слова" викликають слухове уявлення, (горогоро - "гуркіт грому", савасава - "шелестіння листя"), інші - зорові уявлення (пікапіка - "блиск блискавок", дзіродзіро - "пильний погляд") та ін Входячи до складу пропозицій, такі одиниці грамматізіруются і перетворюються на певну частину мови, наприклад стають дієсловами (текутеку аруку - "тащиться", уроуро суру - "тинятися", гягя ції - "верещати", хісохісо Ханас - "воркувати"), прикметниками ( уяуясій - "покірний", кудакудасій - "нудний", наренаресій - "розв'язний", модзямодзя-але - "нечесаний"), прислівниками (хетохето-ні цукареру - "втомитися до смерті", куденкуден-ні еу - "сп'яніти до чортиків" , Кусяк-ні нару - "ершіться", ойой-то ції - "гірко ридати").
Ономатопоетичних лексика, складова особливий фонд звукових образів у лексичній системі японської мови, завжди була предметом пильного розгляду японських лінгвістів. Так, Моріта Масако на основі літературних пам'яток показує розвиток морфологічних типів ономатопоетичних слів починаючи з VIII ст. і говорить про їхні зв'язки з древнеяпонском мовою, підкреслюючи древнє походження даної категорії слів. За її підрахунками, кількість ономатопоетичних слів у сучасній японській мові досягає 2300 [2, c. 58].
У радянському японознавства ономатопоетичних слова японської мови були докладно досліджені ще Є. Д. Полівановим [7]. Пізніше деякі аспекти зазначених слів висвітлені Є.М. Колпакчі [3, с. 21], і Н.І. Фельдман [8, c. 38], а також К.Є. Черевко, який в основному розглядає ономатопоетичних слова у зв'язку з прислівниками, підкреслюючи їх прислівникові сутність [10].
Отже, ономатопоетичних слова в японській мові - це своєрідний розряд древніх слів, які не є самостійною частиною мови, так як з точки зору граматики вони не представляють собою єдиної граматичної категорії, а входять у різні частини мови (іменник, прикметник, дієслово, прислівник) . У зв'язку з тим, що ці слова не мають морфологічними показниками, свої граматичні властивості вони реалізують в синтаксичних зв'язках. Ономатопоетичних слова можуть виступати в реченні в ролі підмета, присудка, визначення та доповнення і виконувати функції різних обставин. Це становить граматичний аспект ономатопоетичних слів.
Існують і інші підходи до ономатопоетичних словами. Так, Мацумура Акіра ділить ономатопоетичних слова японської мови на наступні дві групи в залежності від якості звуків: гісейго - чисто звуконаслідувальні слова, які імітують крики тварин, або відтворюють різні природні і природні шуми, і гітайго - слова, що викликають те чи інше образне уявлення в слухача, тому їх часто називають образно-наслідувальними словами [5, c. 158]. Слід зазначити, що межа між названими групами слів рухома. Експресивність, яка нас цікавить у цій категорії слів, притаманна саме одиницям другої групи. Тому мета нашої статті - виявити деякі семантичні варіанти ономатопоетичних слів як експресивних характеристик людини показати їх синтаксичні функції.
Експресивні характеристики людини в японській мові до цих пір були предметом спеціального розгляду лише з точки зору їх словотвірної і семантичної умотивованості, а ономатопоетичних слова лише згадувалися [9]. У даній статті з багатьох видів ономатопоетичних слів японської мови нами буде розглянуто лише один до цих пір спеціально не вивчений вид таких слів, пов'язаний лише з експресивною характеристикою людини.
Матеріалом для дослідження послужила спеціальна вибірка ономатопоетичних слів, пов'язаних з експресивною характеристикою людини, його поведінкою, експресивними діями або станами. Для цієї мети використовувалися словники [1], [6], [11], а також твори японських письменників і газети на японській мові.
Аналіз показав, що, поряд з іншими категоріями ономатопоетичних слів, категорія ономатопоетичних характеристик людини представляє досить розвинену систему, яка піддається певній класифікації. Ономатопоетичних характеристики людини найчастіше реалізуються в мові у формі присудка, вираженого дієсловами суру - "робити" (таких дієслів найбільше) або іншими дієсловами, що мають певну семантику. Причому останні можуть бути за своєю семантикою як нейтральними (Ханас - "говорити", аруку - "йти", ному - "пити", ІУ - "говорити"), так і експресивними (сяберу - "балакати", куу - "жерти" , ції - "ревти"). Ці дієслова додаються до основ ономатопоетичних слів. Ономатопоетичних характеристики людини реалізуються в речітакже і у формі ухвали або прісвязочной частини присудка. У разі визначення після основи ономатопоетичного слова ставиться закінчення-ий (для предикативних прикметників) і форманти-на або-але (для полупредікатівних прикметників) і досить часто - дієслівні закінчення на да-ту (особливо закінчення сита). У випадку обставин, як правило це обставини способу дії, до основи ономатопоетичного слова додаються показники прислівників ні або те, а потім який-небудь дієслово.
Розглянемо семантичні види ономатопоетичних слів - характеристик людини, що вказують на експресивні дії або стану людини.
1. Ономатопоетичних слово - дієслово говоріння. Наприклад: берабера сяберу - "тараторити", "тріщати"; могомого иу - "мимрити"; хісохісо Ханас - "перешіптуватися"; акіакі Ханас "воркувати"; берабера иу - "тріпатися"; мунямуня иу - "бурмотіти".
2. Ономатопоетичних слово - дієслово руху. Наприклад: текутеку аруку - "плентатися" (тягнучи втомлені ноги); дередере-іку "волочитися" (ледве-ледве йти); ероеро аруку - "шкутильгати"; теротеро іку теж "шкутильгати"; тоботобо аруку - "плентатися"; нороноро Сусуму - "тащиться".
3. Ономатопоетичних слово - дієслово, пов'язаний з прийомом їжі. Наприклад: пітяпітя ото-про татете куу - "чавкати"; гацугацу куу - "жерти"; габугабу ному - "шмагати" (наприклад, горілку); бакубаку таберу - "хлебтати".
4. Ономатопоетичних слово - дієслово, що виражає різні емоційні стани. Наприклад: акіакі суру - "остобісіти"; орооро суру - "баритися"; Сяся суру - "і у вус не дути"; гягя ції - "верещати"; месомесо суру - "розпустити нюні"; модзімодзі суру - "соватися". (Всі ці дієслова в основному з суру).
5. Ономатопоетичних слово - іменник, що характеризує людину з точки зору поведінки. У цих словах, як і в інших вищенаведених, як правило, реалізується негативний ознака людини. Наприклад: секасека сита хіто - "єгоза"; вайвайрен - "дрібнота", "дрібна сошка"; гамігамія - "придира", "буркотун"; гамігамі онна - "мегера"; нукунуку сита моно - "негідник"; дередере сита отоко - "бабій"; совасова сита хіто - "непосида"; тонтінкан-на хіто - "балда". У всіх прикладах до осно ономатопоетичного слова приєднуються різні словотворчі форманти іменників (хіто, я, моно, отоко, онна, рен), які за своєю природою є нейтральними. Отже, експресивність слова, як і у випадках з вишепріведенниміт дієсловами, створюється за рахунок основи ономатопоетичного слова.
6. Ономатопоетичних слово - неживе іменник зі значенням абстрактного ознаки, дії або результату, який висловлює експресивне значення. Якщо для попереднього типу слів характерна редуплікація однакових складів, то в даному виді, поряд з редуплікації складів (готагота - "чвари") в основному зустрічаються повторення не зовсім однакових звуків, але об'єднані, мабуть, за своїми генетичним особливостям м відрізняються підвищеною експресивністю . Проте, кількість подібних слів у японській мові незначно. Наприклад: тен'яван'я - "розгардіяш"; метякутя - "головотяпство"; тімпункампун - "тарабарщина"; удзомудзо - "набрід". Іноді ці ономатопоетичних слова використовуються в мові в прісвязочной частини присудка без будь-яких граматичних показників. Наприклад: боці-но сейкацува тен'яван'я так - "Моє життя - істинний розгардіяш".
Багато ономатопоетичних слова (в основному дієслова) у функції експресивних характеристик людини мають синоніми, виражені іншими одиницями або іншими ономатопоетичних словами:
1) ономатопоетичних слово (ОС) і фразеологічна одиниця (ФЕ). Наприклад: буцубуцу-ІУ (ОС) і куті-о-Кобос (ФЕ) "фиркати"; дзандзан дзіман суру (ОС) і хору-о фуку (ФЕ) "хизуватися", "задирати носа"; гамігамі иу (ОС) і фухей-о иу (ФЕ) - "бурчати", "бурчати"; іраіра суру (ОС) і хара-о татеру (ФЕ) - "Скеля".
2) ономатопоетичних слово і дієслово з експресивним значенням. Наприклад: магомаго суру (ОС) і уроцуку (дієслово з експресивним значенням) - "шмагати" (наприклад, саке, горілку); пекопеко суру (ОС) і хецурау (дієслово з експресивним значенням) - "розшаркуватися".
3) ономатопоетичних слово і інше ономатопоетичних слово. Наприклад: бурабура суру і горогоро суру "тинятися"; текутеку аруку і нороноро Сусуму - "тащиться"; мдзімодзі суру і совасова суру - "соватися"; пітяпітя ото-про татеру і бакубаку таберу - "чавкати".
Вище вже йшлося про те, що ономатопоетичних слова можуть виступати в реченні в ролі підмета, присудка, визначення, доповнення та обставин. Що стосується характеристик людини, то найбільш регулярними для них є сказуемостние функції. Наприклад: анохіто-ва досіте-ка іцудемо совасова Сіте иру - "Він чомусь завжди совається". Регулярна для ономатопоетичних слів даного виду і функція прісвязочной частини присудка. Наприклад: ано отоко-но иу кото-ва тяроппоко-так - "Те, що говорить той чоловік - суща нісенітниця". Також регулярними є обставинні функції ономатопоетичних слів. Наприклад: каре-ва ероконде біру-о габугабу номімасіта - "Про з задоволенням сьорбав пиво". Менш регулярними є определительная функція і функція доповнення. Наприклад: Тонар-ні совасова-сита хіто-га Футарі ітаноде наймаючи кікоенакатта - "Так як поруч сиділи дві Єгози, ніхто нічого не чув" (функція визначення) і тетта Матте Теда, коно готагота-о катадзкете-куру кара - "Зачекай, будь ласка, я зараз впораюся з цим розгардіяш "(функція доповнення). Рідше ономатопоетичних слова можуть виступати у функції підмета. Наприклад: теняван'я-га каре-но сімпай-но рію Датта - "Саме розгардіяш був причиною його тривоги".
Отже, експресивні характеристики людини представляють собй цікаву, але малоисследованную сферу японської лексики. Як показав аналіз, ономатопоетичних слова у функції експресивної характеристики людини простежуються в цілих тематичних групах і мають, таким чином, системний характер. Експресивні ономатопоетичних характеристики людини найчастіше реалізуються в мові у функціях присудка і різних обставин.
Список літератури
1.Большая японсько-російський словник / За ред. Н.І. Конрада, М., 1970.
2. Кокуго то кокубунгаку. - Токіо, 1953. - № 1.
3. Колпакчі Є.М. Строй японської мови. - Л., 1936.
4. Конрад Н.І. Синтаксис японської мови. - М., 1937.
5. Мацумура Акіра. Ніхон Бумпо дайдзітен. - Токіо, 1971.
6. Новий японсько-російський словник. - Хакуюся. Токіо, 1978.
7. Поліванов Є.Д. З приводу "звукових жестів" японської мови / / Статті з загального мовознавства. - М., 1968.
8. Фельдман Н.І. Японська мова. - М., 1960.
9. Фролова О.П. Емоційно-оцінні іменники в лексиці і фразеології японської мови / / Експресивність лексики і фразеології. - Новосибірськ, 1983.
10. Черевко К.Є. Прислівники в системі частин мови сучасної японської мови / / Питання японської мови. - М., 1971.
11. Японсько-російський словник. - Сансейдо. - Токіо, 1966.
12. О.А. Фролова. Ономатопоетичних СЛОВА ЯПОНСЬКОГО МОВИ У функції експресивно ХАРАКТЕРИСТИКИ ЛЮДИНИ ТА ЇХ СИСТЕМНІ ЗВ'ЯЗКУ