Оглядові теми за творами російської літератури xx століття - Крилаті слова чи можна їх класифікувати

Слово - не горобець, вилетить - не впіймаєш.
Одним із засобів образної і виразної літературної мови є крилаті слова. Назва ця сходить до Гомера, в поемах якого ("Іліада" і "Одіссея") воно зустрічається багато раз ("Він крилате слово промовив"; "Між собою обмінялися словами крилатими тихо"). Гомер називав "крилатими" слова тому, що з вуст мовця вони як би летять до вуха слухача.
Гомеровское вираз "крилаті слова" стало терміном мовознавства і стилістики. Терміном цим позначають ввійшли до нашої мови з літературних джерел короткі цитати, образні вирази, вислови історичних осіб, імена міфологічних і літературних персонажів, що стали загальними (наприклад, Геркулес, Тартюф, Хлестаков), образні стислі характеристики історичних осіб (наприклад "батько російської авіації" , "сонце російської поезії").
Нерідко термін "крилаті слова" тлумачиться в більш широкому сенсі: їм позначають народні приказки, прислів'я, всілякі образні вирази, які виникли не тільки з літературних джерел, але і в побуті, з народних звичаїв і вірувань, термінології різних ремесел, старовинного судочинства і т. д.
Крилаті слова різноманітні за своїм походженням. Одні з них виникли у віддалені епохи, інші - зовсім недавно. Культури різних епох і країн збагачували їх запас. Античні і біблійні міфи, народні пісні і казки, світова художня література, критика, публіцистика, мемуари, історичні документи, наукові твори, промови політичних і громадських діячів є рясними джерелами крилатих слів.
Представляючи собою лаконічні формулювання ідей і уявлень, конденсуючи складні образи, вони викликають в нашій свідомості ряд асоціацій. Недостатнє знайомство з конкретними умовами виникнення того чи іншого крилатого слова призводить до того, що асоціації ці меркнуть і значення крилатого слова розуміється неправильно. Для правильного розуміння крилатих слів у текстах художньої літе ратури і публіцистики і правильного вживання їх необхідно знання цих конкретних умов.
Серед крилатих слів є такі, які є не справжніми цитатами з будь-якого літературного джерела, а виразами, створеними на основі його, в короткій формі конденсуючими його зміст: але коли ці вирази з'явилися в пізнішій короткій формі і кому вони належать, точно встановити не завжди можливо; такі, наприклад, вирази "заборонений плід" (з біблійної міфології), "сіяти зуби дракона" (з античної міфології), "потьомкінські села" (з мемуарів XVIII століття).
А для найдавніших епох навряд чи можливо точне розмежування категорій індивідуального та народної творчості в питанні народження крилатого слова. Важко в кожному окремому випадку вирішити, чи належить крилатий слово авторові цього пам'ятника давньої писемності і звідси перейшло в літературну мову, або ж вона створена народом і тільки вперше записано автором цього пам'ятника. Ці класифікаційні труднощі в рівній мірі відносяться до греко-римської та біблійної міфології, чому умовно джерелами багатьох крилатих висловів і вважаються пам'ятки писемності, в яких вони зафіксовані.
Такі ж сумніви нерідко виникають при класифікації крилатих слів, що виникли з літературних творів недавнього минулого. Не завжди вдається з упевненістю сказати, чи належить те чи інше вираження автору цього твору, або письменник почув його з уст народу. Наприклад, М. Є. Салтикова-Щедріна приписується зустрічається у нього вираз "баранчик в папірці", яке вживається як синонім хабара. Між тим це - старовинна приказка, яка народилася в середовищі піддячих. Л. Н. Толстого часто називають автором вислову "куренка нікуди випустити", який вживається як образне визначення селянського малоземелля в царській Росії. Проте Толстой вклав в уста селянина у "Плоди освіти" лише стару народну приказку.
Запас крилатих слів дуже великий. У літературній мові вони, як правило, вживаються у скороченій або зміненій формі. Наприклад, вираз "тридцять п'ять тисяч кур'єрів" часто вживається у формі "тридцять тисяч кур'єрів", "сорок тисяч кур'єрів"; цитата "Тьми низьких істин мені дорожче нас підноситься обман" часто наводиться з заміною слова "мені" словом "нам"; крім того, як уламки цієї цитати вживаються вирази: "низька істина", "підноситься обман".
Іноді стала крилатою літературна цитата буває значна і виразна НЕ влучністю, афористичністю, а характерністю - на тлі подання того цілого, з якого вона сформувалася. У цьому випадку цитата як би заміщає чи концентрує складний образ, втілений у художньому творі.
З пояснень крилатих слів і прикладів їх вживання можна бачити, що багато що увійшли в літературну мову вираження отримали нове, не властиве їх джерела значення. Вирази, що виникли з біблійних міфів, втратили свою культову забарвлення, придбали інший сенс, часто вживаються з іронією, жартівливо.