Облік і формування доходів і фінансових результатів

ОБЛІК І ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ І ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Відповідно до П (С) БО 3 "Звіт про фінансові результати" доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Методичні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності та її розкриття у фінансовій звітності визначає П (С) БО 15 "Дохід", яке застосовується всіма підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (крім бюджетних установ).

Норми цього положення не поширюються на такі види доходів, які пов'язані з:

• реалізацією цінних паперів;

• договорами оренди;

• контрактами з надання послуг у сфері будівництва;

• дивідендами, які належать за результатами фінансових інвестицій та обліковуються методом участі в капіталі;

• страховою діяльністю;

• змінами у справедливій вартості фінансових активів та фінансових зобов'язань, а також з їх ліквідацією;

• змінами вартості інших поточних активів;

• видобутком корисних копалин.

Доходи за цими операціями обліковуються відповідно до норм, зазначеними в інших стандартах.

Дохід визнається в момент збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком капіталу за рахунок внесків учасників), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу застосовуються окремо до кожної операції.

Відповідно до П (С) БО 15 не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:

1. Сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету і позабюджетні фонди.

2. Сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим договором на користь комітента тощо;

3. Сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

4. Сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

5. Сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;

6. Надходження, що належать іншим особам.

Визнані доходи від звичайної діяльності класифікуються в бухгалтерському обліку за групами.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства, а також від надзвичайних подій в бухгалтерському обліку використовуються рахунки класу 7 "Доходи і результати діяльності" (рахунки 70-79).

На рахунках класу 7 протягом звітного року відображається:

• за кредитом - сума загального доходу (разом із сумою непрямих податків, зборів, обов'язкових платежів, які включені в ціну продажу);

• за дебетом - щомісячне відображення належної суми непрямих податків, зборів, обов'язкових платежів; щоквартальне або щомісячне віднесення суми чистого доходу на рахунок 79 "Фінансові результати".

Склад доходів, які відносяться до відповідної групи, встановлено П (С) БО 3 "Звіт про фінансові результати".

Зв'язок рахунків і груп доходів підприємства, які представлені у звіті про фінансові результати, можна простежити по наведеній нижче таблиці (див. табл. 1).

У кінці звітного періоду доходи і витрати закриваються шляхом списання їх сальдо на рахунок 79, який призначений для обліку та узагальнення інформації про фінансові результати діяльності.

За кредитом рахунка 79 - відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом рахунка 79 - відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, а також належні суми нарахованого податку на прибуток.

Рахунок 79 "Фінансові результати" має субрахунки:

791 "Результат основної діяльності";

792 "Результат фінансових операцій";

793 "Результат іншої звичайної діяльності";

794 "Результат надзвичайних подій".

Таблиця 1

У кінці звітного періоду для визначення фінансового результату на субрахунок 791 закриваються рахунку:

а) доходів - Д-т рах. 70, 71К-т рах. 791;

б) витрат - Д-т рах. 791К-т рах. 90, 92, 93, 94;

На субрахунок 792 закриваються рахунку:

а) доходів - Д-т рах. 72, 73К-т рах. 792;

б) витрат - Д-т рах. 792К-т рах. 95, 96;

На субрахунок 793 закриваються рахунку:

а) доходів - Д-т рах. 74К-т рах. 793;

б) витрат - Д-т рах. 793К-т рах. 97;

На субрахунок 794 закриваються рахунку:

а) доходів - Д-т рах. 75К-т рах. 794;

б) витрат - Д-т рах. 794К-т рах. 99;

За рахунком 98 "Податки на прибуток" ведеться облік належної суми податку на прибуток з бухгалтерського обліку. За дебетом рахунка 98 відображається нарахована сума податку на прибуток:

Д-т рах. 98 К-т рах. 641.

Потім нарахований податок на прибуток відноситься на рахунок фінансових результатів:

Д-т рах. 79К-т рах. 98.

Сальдо за рахунком 79 "Фінансові результати" закривається на рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)".

Малі підприємства можуть свої витрати відображати через елементи витрат (клас рахунків 8).

Облік нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) відображається на пасивному балансовому рахунку 44, на якому ведеться облік як нерозподіленого прибутку або непокритих збитків, так і використання прибутку в поточному звітному періоді. За кредитом рахунка 44 (субрахунок 441) - відображаються суми прибутку від усіх видів діяльності, а за дебетом рахунка 44 (субрахунок 442) - непокриті збитки, а також суми використаних прибутку (субрахунок 443).

Простежити порядок формування в обліку фінансових результатів можна наочно за наступною схемою:

Порядок формування фінансового результату (з використанням рахунків класу 8)

Облік нерозподіленого прибутку

ОБЛІК ГРОШОВИХ КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА

Чітка організація розрахунків між підприємствами (постачальниками і покупцями) безпосередньо впливає на прискорення оборотності оборотних коштів і своєчасне надходження грошових коштів. Цим самим грошові розрахунки виступають найважливішим чинником забезпечення кругообігу засобів, а їх своєчасне завершення служить необхідною умовою безперервного процесу виробництва. Тому правильний облік і своєчасний контроль грошових коштів підприємства здобувають особливо важливе значення в сучасних умовах діяльності підприємств.

Грошові кошти підприємств представлені грошовими коштами в касі (лімітованими готівкою грошовими засобами) і грошовими коштами на рахунках в банку (нелімітованими).

Основними завданнями обліку грошових коштів є:

• Своєчасне і точне відображення наявності і руху грошових коштів в касі, на поточному, валютному та інших рахунках в банку;

• Контроль дотримання ліміту готівки в касі, забезпечення схоронності і раціонального використання грошових коштів;

• Контроль за законністю здійснення операцій з грошовими коштами як в національній, так і іноземній валюті;

• Організація синтетичного і аналітичного обліку грошових коштів підприємства.

Розрахунки здійснюються у двох формах: шляхом безготівкових перерахувань через систему банку (безготівкові розрахунки) і у вигляді платежів готівкою (готівкові розрахунки).

Підприємства та індивідуальні підприємці мають право здійснювати розрахунки між собою, а також з фізичними особами - громадянами як у готівковій, так і в безготівковій формі (раніше розрахунки готівкою між підприємствами були заборонені).

Усі готівкові розрахунки підприємств та індивідуальних підприємців між собою, а також з громадянами проводяться як за рахунок коштів, отриманих у касі банку, так і за рахунок виручки, отриманої від реалізації товарів, робіт, послуг, крім виплат, пов'язаних з оплатою праці.

Розрахунки готівкою підприємств усіх форм власності, а також індивідуальних підприємців з громадянами мають проводитися з оформленням податкових накладних, прибуткових і витратних касових ордерів, касового або товарного чека, квитанції, договору купівлі-продажу, актів закупівлі або інших документів, що засвідчують факт купівлі товарів, виконання робіт, надання послуг.

Безготівкові розрахунки проводяться шляхом перерахування грошових коштів з рахунку платника на рахунок одержувача за допомогою різних банківських операцій (кредитних і розрахункових), що заміняють готівку в обороті. При цьому посередником при розрахунках між підприємствами та організаціями виступають відповідні установи банків.

Для зберігання грошових коштів та виробництва безготівкових розрахунків кожному підприємству в районі його перебування відкриваються поточні та інші необхідні рахунки. Правовідносини, що виникають при відкритті клієнтам банків рахунків, регулює "Інструкція про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті", затверджена постановою Правління НБУ від 18.12.98 р. № 527.

Банки відкривають рахунки зареєстрованим в установленому чинним законодавством порядку юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності та іншим господарюючим суб'єктам на умовах, викладених в даній Інструкції та в договорі між установою банку і власником рахунку.

Підприємствам можуть бути відкриті рахунки:

• поточні рахунки в національній валюті відкриваються юридичним особам в установах банків для зберігання вільних грошових коштів та ведення безготівкових розрахунків у національній валюті;

• поточні рахунки в іноземній валюті, призначені для зберігання вільних грошових коштів і здійснення безготівкових розрахунків в іноземній валюті;

• спеціальні рахунки для безготівкових розрахунків з контрагентами (рахунок акредитива, рахунок лімітованої чекової книжки);

• спеціальні рахунки для бюджетного фінансування і цільових надходжень (бюджетні рахунки для цільових заходів);

• позикові рахунки, що відкриваються для обліку позик шляхом оплати розрахункових документів чи перерахування на поточний, валютний, акредитивний чи інший рахунок позикових коштів відповідно до умов кредитної угоди;

• депозитні рахунки відкриваються на певний термін для зберігання вільних грошових коштів, які перераховуються з поточного або валютного рахунків на рахунок депозиту, а після закінчення терміну зберігання згідно з депозитним договором повертаються на той же рахунок з відсотками по депозитних вкладах.

Договір на відкриття та обслуговування банківського рахунку оформляється у довільній формі і повинен містити реквізити сторін, номери та види рахунків, умови відкриття і закриття рахунків, види послуг, що надаються банком, зобов'язання сторін, відповідальність за невиконання зобов'язань, інші положення, що визначаються за домовленістю сторін, та умови, за яких договір може бути розірваний.

Для відкриття поточних рахунків та поточних бюджетних рахунків підприємства подають до банку такі документи:

1. заяву на відкриття рахунку встановленого зразка, підписану керівником і головним бухгалтером підприємства;

2. копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади або іншому органі, уповноваженим здійснювати державну реєстрацію, завірену нотаріально або органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію;

3. копію зареєстрованого статуту (положення), завірену нотаріально або реєструючим органом;

4. копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік, завірену податковим органом, нотаріально або уповноваженим працівником банку;

5. картку із зразками підписів осіб, яким, відповідно до чинного законодавства або установчих документів, надано право розпоряджатися рахунком, засвідчену нотаріально або вищестоящою організацією в установленому порядку. У картку включається також зразок відбитка печатки підприємства;

6. довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України.

Фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, поточний та інші рахунки відкриваються на їх ім'я за умови подання паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу.

Прийом, видачу та перерахування грошей банк виконує на підставі документів спеціальної форми. З них найбільш поширеними є: оголошення на внесок готівкою, чек (грошовий і розрахунковий), платіжне доручення, платіжна вимога-доручення, акредитив, вексель, інкасове доручення (розпорядження).

Розрахункові документи, що подаються клієнтами в банк у паперовій формі, повинні відповідати встановленим вимогам і містити, залежно від їх форми, такі реквізити: назва документа, номер документа, число, місяць, рік його виписки (число і місяць вказується цифрами, місяць - літерами ), назва платника та одержувача коштів та їх ідентифікаційні коди, назви банків платника та одержувача, умовні номери МФО (код банку), суму платежу цифрами та літерами, призначення платежу, посилання на документ, на підставі якого здійснюється операція, відбиток печатки та підписи відповідальних осіб платника (на першому примірнику), суму податку на додану вартість або напис "без податку на додану вартість".

У випадку, якщо хоча б один з реквізитів не заповнений або заповнений неправильно, банк такий документ не прийме до виконання. При відкритті поточного рахунку в банку відкривається особовий рахунок підприємства з присвоєнням номера. Особові рахунки банком ведуться в двох примірниках: I-й - для банку, II-й - видається підприємству як виписка з рахунку з доданням відповідних первинних документів, на підставі яких банк здійснив розрахункові операції (платіжні доручення, вимоги-доручення, оголошення на внесок готівкою та ін.) Виписка банку є регістром аналітичного обліку і служить підставою для бухгалтерських записів в обліку підприємства. У ній обов'язково показується входить залишок грошових коштів на рахунку підприємства на початок операційного дня, надходження і перерахування коштів за день по кожному факту платежу і вихідний залишок. За кожним фактом платежу є наступна інформація: на підставі якого номера документа він зроблений, МФО та номер рахунку контрагента. Синтетичний облік операцій за рахунком підприємства в банку ведеться на рахунку 31 "Рахунки в банках", який призначений для обліку наявності і руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банку, призначених до використання для поточних операцій.

Рахунок 31 має такі субрахунки:

311 "Поточні рахунки в національній валюті";

312 "Поточні рахунки в іноземній валюті";

313 "Інші рахунки в банку в національній валюті";

314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті".

За дебетом рахунка 31 "Рахунки в банках" відображається надходження грошових коштів, по кредиту - їх використання (перерахування) (див. структуру рахунку 31 "Рахунки в банках" субрахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті").

Операції по рахунках в банку в іноземній валюті відображаються в двох грошових одиницях: в іноземній валюті та в національній, сума якої виходить шляхом переказу іноземної валюти за курсом, установленим Національним банком на дату здійснення операції.

Кожне підприємство для здійснення розрахунків готівкою і для зберігання готівки повинно мати касу. Касою називається спеціально обладнане та ізольоване приміщення, що має сигналізацію, пристрої, що перешкоджають проникненню сторонніх осіб, вогнетривкі металеві шафи для зберігання грошей та цінних паперів.

Облік касових операцій здійснюється відповідно до Постанови Правління НБУ від 19.02.2001 р. № 72 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні". Максимальна сума, яка може бути в касі на кінець робочого дня визначається лімітом залишку готівки, який встановлюється банком кожному підприємству індивідуально на основі заявки-розрахунку щороку протягом першого кварталу (до встановлення ліміту каси на поточний рік продовжує діяти ліміт попереднього року). Понад установлений ліміт підприємство має право зберігати в касі готівку, отримані в банку для виплати заробітної плати, стипендій і т.д. протягом 3-х днів, включаючи день отримання готівки в банку. Після закінчення цих строків вся залишилася готівку, не використана за призначенням, здається в банк і видається в подальшому на ці ж цілі.

Структура субрахунка 311 "Поточні рахунки в національній валюті"

У разі, якщо ліміт залишку готівки по касі підприємства взагалі не встановлено, вся наявна готівка в його касі на кінець дня має здаватися до банку, так як вона буде вважатися понадлімітною.

У більшості випадків готівкові гроші надходять до каси з рахунку в банку через касира, який отримує їх за грошовими чеками. Касир відповідно до чинного законодавства несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей. При прийомі його на роботу одночасно з наказом про призначення з ним укладається договір про повну матеріальну відповідальність.

У касу підприємства готівкові гроші можуть надходити і з інших джерел (від працівників за продані матеріали за готівковий розрахунок, за реалізацію продукції, невикористані відрядження і т.д.).

Найбільш важливими вимогами правильного оформлення і відображення в обліку касових операцій є:

• негайне занесення в касову книгу кожної касової операції, щоденне визначення підсумків у касовій книзі і здача касиром касового звіту;

• виписка бухгалтерією на кожну касову операцію прибуткових і видаткових касових ордерів з обов'язковою їх реєстрацією;

• погашення касиром спеціальним штампом касових документів з метою запобігання зловживань шляхом їх повторного використання.

Касові операції оформляються документами, типові форми яких затверджені Мінстатом України і повинні застосовуватися на всіх підприємствах без зміни. Основними документами по касі є:

• прибуткові касові ордери;

• витратні касові ордери;

• платіжна відомість.

Всі прибуткові та видаткові документи підлягають попередньої реєстрації в книгах реєстрації прибуткових та видаткових касових документів. Порядок оформлення та вимоги до документів викладені у Порядку ведення касових операцій. На підставі прибутково-видаткових документів ведеться касова книга по кожній валюті окремо. У неї в хронологічному порядку заносяться всі операції по касі за кожним документом окремо. Книга повинна бути пронумерована, прошита і скріплена печаткою підприємства та підписами керівника та головного бухгалтера. Записи в касовій книзі ведуться в двох примірниках через копіювальний папір. У кінці робочого дня касир складає касовий звіт і виводить залишок грошей по касі на наступне число. Підчистки в касовій книзі забороняються, а виправлення в ній можна робити тільки С завіряється підписом касира та головного бухгалтера. Перший примірник звіту залишається в касовій книзі, а другий разом з доданими документами передається до бухгалтерії для подальшої обробки та складання облікового регістру по касі - журналу-ордера № 1.

Синтетичний облік касовий операцій ведеться на рахунку 30 "Каса", який має субрахунки: 301 "Каса в національній валюті"; 302 "Каса в іноземній валюті". За дебетом рахунка 30 "Каса" відображається надходження готівкових грошових коштів у касу підприємства, за кредитом - виплата грошових коштів з каси (див. структуру субрахунку 301 "Каса в національній валюті"). Операції по касі в іноземній валюті ведуться в двох грошових одиницях: в іноземній валюті та в національній, переведеної за обмінним курсом Національного банку України на дату здійснення операції. Рахунок 33 "Інші грошові кошти" призначений для узагальнення інформації про наявність та рух грошових документів (у національній та іноземній валюті), які знаходяться в касі підприємства (поштових марок, марок гербового збору, оплачених проїзних документів, оплачених путівок в санаторії, пансіонати, будинки відпочинку та інше), і про кошти в дорозі, тобто грошові суми, внесених в каси банків, ощадні каси або поштові відділення для подальшого їх зарахування на поточні рахунки підприємства.

Для забезпечення збереження грошових коштів у касі бухгалтерія повинна проводити раптові перевірки не менше одного разу на квартал з перерахуванням всіх цінностей, які знаходяться в касі, зі складанням відповідного акту про проведеної інвентаризації.

Виявлені перевірками лишки готівкових грошових коштів оприбутковуються по касі і підлягають перерахуванню до бюджету, а нестача погашається касиром.

Структура субрахунка 301 "Каса в національній валюті"

ЛІТЕРАТУРА

1. Національні стандарти бухгалтерського обліку (все в одному номері) / Все про бухгалтерський облік. - 2009. - № 14 (802) (спецвипуск 94). - 13 лютого .- 80 с.

2. Порядок подання фінансової звітності. Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2009.г. № 419. / Баланс. -2000. - № 10. - С.5.

3. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій / Наказ Мінфіну України від 30.11.2009 р. № 291.

4. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу, затверджена наказом Головного управління Державного казначейства України та Міністерства фінансів України від 30.10.09 Г7 № 90.