Облік і звітність про рух грошових коштів седьскохозяйственного підприємства

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати


ЗМІСТ

ВСТУП 3

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА І АНАЛІЗ ВИРОБНИЧО-ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ «Сівач» Сальському районі 5

1.1. Структура управління виробництвом, форма власності та правовий статус підприємства 5

1.2. Виробнича діяльність господарства та її результати 10

1.3. Фінансовий стан підприємства та його динаміка 14

2. ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ ПРО РУХ ГРОШОВИХ КОШТІВ 20

2.1. Основні теоретичні положення з обліку та звітності про рух грошових коштів 20

2.2. Нормативи і стандарти, що застосовуються до обліку готівкових грошових коштів 22

2.3. Спосіб і методика обліку безготівкових грошових коштів 26

2.4. Бухгалтерська звітність про рух грошових коштів 30

3. ОБЛІКОВО-ЗВІТНІ ОПЕРАЦІЙ ПО РУХУ ГРОШОВИХ КОШТІВ У ВАТ «Сівач» 32

3.1. Облік руху готівкових грошових коштів у касі
підприємства 32

3.2. Облік руху безготівкових грошових коштів на розрахункових
рахунках підприємства 41

3.3. Аналіз звітності господарства про рух грошових коштів

і виявлення помилок при її складанні 45

4. Пропозиції з удосконалення обліку І
ЗВІТНОСТІ ПРО РУХ ГРОШОВИХ КОШТІВ 51

4.1. Автоматизована форма обліку грошових коштів 51

4.2. Проведення аналізу потоків грошових коштів господарства 53

4.3. Оптимізація потоків грошових коштів підприємства 55

4.4. Передбачувана ефективність запропонованих заходів 60

ВИСНОВОК 63

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 67

ДОДАТКИ

ВСТУП

Відомо, що облік і контроль господарських операцій і виробничих процесів нерозривно пов'язаний з методами та прийомами бухгалтерського обліку, здійснюваними на різних ділянках, етапах і видах діяльності підприємств. Ефективність діяльності та розвиток підприємства багато в чому залежить від якості бухгалтерської роботи. Один з ділянок бухгалтерської роботи, на наш погляд, найбільш важливий. Оскільки майно і результати діяльності господарства відображаються у грошовій формі, найбільшу важливість має облік і аналіз потоків грошових коштів підприємства. Гроші - це загальний еквівалент товарів, мірило ефективності капіталовкладень, віддачі додаткових зусиль і витрат підприємства. Без грошей вже не мислима сучасна ринкова економіка. Цією обставиною і був визначений вибір теми дипломної роботи.

Мета даної роботи полягала у вивченні всієї широти теоретичних і методичних засад обліку та звітності про рух грошових коштів на прикладі конкретного сільськогосподарського підприємства та пропозиції заходів щодо поліпшення цього виду облікової роботи. Таким підприємством було обрано ВАТ «Сівач» Сальського району Ростовської області.

Для досягнення зазначеної мети в роботі були вирішені такі основні завдання:

  1. Виконати фінансово-економічний аналіз виробничо-комерційної діяльності підприємства за 2002-2005 рр..

  2. Узагальнити теоретичні та методичні особливості обліку та звітності про рух грошових коштів у готівковій та безготівковій формах.

  3. Виявити та систематизувати головні особливості обліково-звітних операцій, пов'язаних з потоками грошових коштів у ВАТ «Сівач».

  4. Проаналізувати і вказати недоліки і помилки в організації обліку та звітності про рух грошових коштів.

  5. Обгрунтувати пропозиції щодо вдосконалення обліку, звітності та управління грошовими потоками господарства.

  6. Розрахувати передбачуваний економічний ефект від застосування пропонованих заходів щодо вдосконалення обліку, звітності та управління грошовими потоками господарства.

При виконанні роботи використовувався широкий спектр загальновідомих економічних методів дослідження: монографічний, статистичний, порівняння, індексний, фінансового аналізу та ін

У ході роботи використовувалися законодавчі та інші правові акти держави, навчальна і спеціальна література. Особливу увагу було приділено вивченню та аналізу бухгалтерської документації обстеженого підприємства.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА І АНАЛІЗ
ВИРОБНИЧО-ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ВАТ «Сівач» Сальському районі

1.1. Структура управління виробництвом,
форма власності та правовий статус підприємства

Сільськогосподарське підприємство, на прикладі діяльності якого нами були розроблені заходи щодо поліпшення обліку та звітності про рух грошових коштів, розташоване на південно-сході Ростовської області - в Сальському районі. ВАТ «Сівач» розташовується на відстані 150 км від обласного центру м. Ростова-на-Дону і 30 км від районного центру - м. Сальська. Ближня ж.-д. станція знаходиться в с Цілина на відстані 12 км.

Дане сільськогосподарське підприємство спочатку було організовано як комуна «Сівач» в 1922 р., в наслідку було реорганізовано в колгосп і до 1993 р. функціонувало як колгосп ім. Сталіна, а потім, як колгосп ім. XXII партз'їзду. Потім його реорганізували в ТОВ, потім, з 2001 р. - у ВАТ «Сівач».

Більшість акціонерів є громадянами, які працюють в господарстві. Є невелика частка акціонерів, які не є працівниками господарства і проживають за межами п. Сіяч. ВАТ «Сівач», надалі - господарство, є сільськогосподарською комерційною організацією. Воно має право в установленому порядку відкривати банківські рахунки на території Російської Федерації і за її межами.

Основною метою діяльності господарства є виробництво та реалізація сільськогосподарських товарів для отримання прибутку. Є деякі переробні виробництва, частка яких у загальному обсязі валової продукції господарства на сьогодні незначна.

Предметом діяльності господарства є: виробництво, переробка, зберігання, реалізація продукції сільськогосподарського призначення, розробка нових технологій з переробки сільгосппродукції з подальшою реалізацією на внутрішньому і зовнішньому ринках; вирощування зернових та ефірно-олійних культур; рослинництво, тваринництво; маркетинг і реклама, задоволення власних потреб з перевезення вантажів і пасажирів; виробництво і реалізація продукції харчової промисловості; здійснення операцій на товарній біржі, заготівля, переробка і виробництво сільськогосподарської продукції; будівництво об'єктів виробничого, соціального і культурно-побутового призначення; організація оптової, роздрібної торгівлі, в тому числі комісійної, підакцизними товарами, зокрема, шляхом створення власної мережі та оренди торгових площ, магазинів, складів, здійснення експортно-імпортних операцій; здійснення постачальницько-збутової, оптової роздрібної та комісійної торгівлі товарами народного споживання, сільськогосподарською продукцією, виробами народного промислу, товарами промислового та науково- технічного призначення; виробництво та реалізація продуктів харчування.

Господарство здійснює свою діяльність на підставі будь-яких договорів, в тому числі шляхом проведення робіт та надання послуг на замовлення юридичних осіб і громадян як в Росії, так і за кордоном, укладених в ініціативному порядку на умовах, визначених домовленістю сторін.

У схематичному вигляді структуру виробництва і управління в обстеженому підприємстві можна представити у вигляді рис.1.

Рис.1. Структура виробництва та управління у ВАТ «Сівач» Сальського району Ростовської області

Через протяжності сільгоспугідь господарства вздовж напрямку з півдня на північ на відстань 14 км, для зниження частки транспортних витрат у структурі собівартості виробленої продукції господарство було розділене на дві садиби: центральну і південну, що представляють собою комплексні бригади [23] і мають у своєму складі різні виробничі підрозділи, що відображено і на рис. 1. Комплексними вони є в зв'язку з тим, що в кожній бригаді займаються не тільки рослинництвом (рільництвом і овочівництвом або баштанництво), а й тваринництвом (вирощують свиней та ВРХ на м'ясо, містять МТФ). На чолі кожної бригади перебуває бригадир. Головні фахівці-технологи бригади (агроном, зоотехнік, ветлікар) надають бригадам допомогу в розробці та здійсненні технологічних процесів, від імені зборів акціонерів контролюють якість їх виконання.

У господарстві є обслуговуючі виробництва: громадське харчування, бійня, електроцех, будбригади, млин. На чолі кожного виробництва знаходиться свій керівник, який має спеціальну підготовку. Всі виробництва забезпечує інженерна служба на чолі з головним інженером. У складі інженерної служби є наступні ділянки: машинно-тракторна майстерня, автогараж, нафтобаза.

Підрозділи обслуговуються центральної і єдиною бухгалтерією. У її складі, крім головного бухгалтера, працюють старший економіст (з аналізу та планування), бухгалтери матеріального відділу, розрахункового відділу, виробничого відділу.

Очолює оперативну роботу генеральний директор ВАТ «Сівач», підзвітний правлінню, а через нього - загальним зборам акціонерів.

Основні обов'язки працівників центральної бухгалтерії показані в табл. 1. Головний бухгалтер здійснює загальне керівництво діяльністю підрозділу. Основне завдання працівників бухгалтерії - достовірний облік всіх операцій і руху майна, що дозволяє своєчасно і без помилок складати бухгалтерську звітність - як загальноприйняту (форми № № 1, 2, 3, 4, 5), так і спеціалізовану. Склад спеціалізованих форм річної звітності господарства, що спрямовується в управління сільського господарства району та ревізійної комісії господарства, наведено в табл.2.

Таблиця 1 - Розподіл обов'язків працівників бухгалтерії
ВАТ «Сівач» Сальського району

п / п

Працівники
бухгалтерії

Обов'язки, закріплені за працівниками



зміст

номер форми,
розділу річної звітності

1.

Заступник головного бухгалтера

Рух капіталу і грошових коштів, рух позикових коштів, необоротних активів, що амортизується майна, фінансових вкладень, основних засобів

Ф. № 1 (р.3, 4, 5)

Ф. № 2, 3, 4

Ф. № 5 (р.1, 3, 4, 5, 7)

Ф. № 17-АПК

2.

Бухгалтера матеріального відділу - 2 чол.

Реалізація продукції за її видами, наявність продукції на початок і кінець року, надходження і витрати, продаж працівникам в рахунок оплати праці, рух оборотних активів

Ф. № 7-АПК

Ф. № 16-АПК

Довідка до ф. № 16

Ф. № 1 (р.2, 3)

3.

Бухгалтер розрахункового відділу - 1 чол.

Чисельність та заробітна плата робітників, облік фонду заробітної плати, розподіл витрат праці, основні показники діяльності, облік дебіторської та кредиторської заборгованості

Ф. № 5-АПК

Довідки до ф. № 5

Ф. № 6-АПК

Ф. № 5 (р.2)

4.

Бухгалтера виробничого відділу - 2 чол.

Облік витрат на основне виробництво, допоміжні та обслуговуючі підрозділи, обчислення врожайності культур, собівартості виходу продукції тваринництва, собівартість живої ваги худоби, рух тварин

Ф. № 8-АПК

Ф. № 9-АПК
(Р.7, 9)

Ф. № 13-АПК

Ф. № 15-АПК

Таблиця 2 - Склад спеціалізованих форм річної звітності
ВАТ «Сівач»


п / п


форми

Найменування форми звітності

Короткий зміст форми

1.

5-АПК

Чисельність та заробітна плата працівників

Середньооблікова чисельність і річний фонд заробітної плати по категоріях працівників, розподіл витрат праці

2.

6-АПК

Основні показники

Виробництво валової продукції, вартість основних фондів, наявність енергетичних потужностей, наявність лізингового майна

3.

7-АПК

Реалізація продукції

Обсяги і собівартість проданої продукції і виторг

4.

8-АПК

Витрати на основне виробництво

Елементи та статті витрат, у тому числі по рослинництву і тваринництву

5.

9-АПК

Виробництво і собівартість продукції рослинництва

Площі, витрати - всього і на 1 ц, урожайність, затрати праці, витрати під майбутні врожаї, землекористування

6.

10-АПК

Кошти цільового фінансування

Субсидії на відшкодування частини витрат на сплату відсотків: короткострокові, інвестиційні, федеральні цільові програми

7.

13-АПК

Виробництво і собівартість продукції тваринництва

Середньорічне поголів'я тварин за видами, витрат, вихід продукції, собівартість, витрати праці, собівартість живої ваги худоби

8.

15-АПК

Наявність тварин

Поголів'я худоби на кінець року, його балансова вартість

9.

16-АПК

Баланс продукції

Наявність продукції на початок і на кінець року, її надходження і витрата за напрямками

10.

17-АПК

Сільськогосподарська техніка та енергетика

Перелік машин на початок і на кінець року, їх надходження і вибуття

1.2. Виробнича діяльність господарства та її результати

Для аналізу напрямків виробничої діяльності ВАТ «Сівач» складемо і розглянемо таблицю, яка відображатиме динаміку структури його товарної продукції за вивчені роки (2001-2004 рр..) [25, 26]. Для цього використовуємо показники, що містяться у Звіті господарства про реалізацію продукції (форма № 7-АПК). Питома вага кожного виду продукції в загальній величині її вартості визначається шляхом ділення вартості товарної продукції певного типу до суми вартості всієї товарної продукції господарства.

Таблиця 3 - Структура товарної продукції ВАТ «Сівач»
в 2001-2004 рр..

Види продукції

2002

2003

2004

2005

У середньому за 4 роки


тис. руб.

%

тис. руб.

%

тис. руб.

%

тис. руб.

%

тис. руб.

%

Зернові культури

12658

55,1

12497

57,8

16263

67,4

17450

67,3

14717

62,2

Соняшник

3145

13,7

3459

16

3627

15

3948

15,2

3545

15,0

Овочі

-

0

-

0

-

0

-

0

-

0

Баштанні

-

0

-

0

-

0

-

0

-

0

Перероблена і інша продукція рослинництва

1642

7,2

1303

6

243

1

458

1,8

912

3,9

ВРХ

1213

5,3

769

3,6

1183

4,9

1241

4,8

1102

4,7

Свині

847

3,7

682

3,2

462

1,9

654

2,5

661

2,8

Вівці і кози

2219

9,7

1830

8,5

937

3,9

452

1,7

1360

5,7

Шерсть

-

0

-

0

-

0

-

0

-

0

Перероблена і інша продукція тваринництва

440

1,9

404

1,9

572

2,4

753

2,9

542

2,3

Роботи та послуги

745

3,2

616

2,9

805

3,3

943

3,6

777

3,3

Інша продукція

49

0,2

45

0,2

54

0,2

43

0,2

48

0,2

Разом товарної продукції

22958

100,0

21605

100,0

24146

100,0

25942

100,0

23663

100,0

З табл.3 видно, що основним видом товарної продукції в Господарстві є зерно. У середньому за 4 роки на його частку довелося 62,2% вартості проданої продукції. Ще 15% припадає на реалізацію зерна соняшника. Таким чином рослинництво забезпечує до 77% (3 / 4) вартості всієї товарної продукції. На частку продукції тваринництва, включаючи вартість переробленої та іншої продукції, припадає 15,5% вартості товарної продукції.

Рентабельність, абсолютна величина прибутку і ефективність виробництва багато в чому залежить від фондообеспеченности підприємства (наявності основних фондів) у вартісній оцінці на 1 га сільгоспугідь, від його фондоозброєнності (наявності основних фондів на одного середнього працівника), загальної наявності енергетичних потужностей у господарстві. Велике значення мають розмір використовуваних земельних угідь і чисельність працівників. Ці показники за вивчені роки практично не змінилися. У господарстві зайнято близько 245 середньорічних працівників. На них припадає 4925 га с.-г. угідь, з яких рілля становить 4728 га (96,0% від усіх сільгоспугідь). Грунти орних земель є переважно типовими чорноземами. На основі даних річної бухгалтерської звітності нами були розраховані показники забезпеченості господарства основними ресурсами і їх динаміка за 4 вивчених року відображені в табл.4.

Таблиця 4 - Ресурсообеспеченность ВАТ «Сівач» в 2002-2005 рр..

Показники

Роки

2005
у% до
2002


2002

2003

2004

2005


Фондообеспеченность, руб. / га

2990

2821

2790

2785

93,1

Фондоозброєність, тис.руб. / чол.

60,1

59,4

57,5

57,4

95,5

Всього енергетичних потужностей, к.с.

11860

11840

11842

11842

99,8

Енергозабезпеченість, к.с. / га

2,4

2,4

2,4

2,4

100,0

Поголів'я тварин, умов. гол.

628

614

588

512

81,5

З табл.4 видно, що за вивчені роки ресурсообеспеченность Господарства дещо погіршилася, хоча і не набагато. Поголів'я тварин, перелічене нами в умовні голови за загальноприйнятою методикою (молодняк ВРХ - 0,6 гол., Свині - 0,4, вівці - 0,2, корови - 1 ум. Голови) [25], продовжує неухильно знижуватися. При цьому виробничі потужності тваринництва використовуються не більше ніж на 10%.

Ефективність і результативність виробничої діяльності сільгосппідприємства можна вимірювати різними показниками [24, 27]. Це - вартість валової, тобто всієї виробленої продукції (що оцінюється за собівартістю); виручка від продажу продукції; собівартість проданої продукції; прибуток від продажів, рентабельність витрат та інші. Дані для розрахунку зазначених показників можна отримати з бухгалтерської звітності господарства, з форм № № 9-АПК, 13-АПК, 7-АПК. Прибуток і рентабельність розраховуємо за відомим виразами, використовуючи дані про собівартість і виручку від реалізації продукції (робіт, послуг). Результати виробничої діяльності господарства в 2002-2005 рр.. наведено в табл. 5.

Таблиця 5 - Результати виробничої діяльності
ВАТ «Сівач» в 2002-2005 рр..

Показники

Роки

2005
у% до
2002


2002

2003

2004

2005


Вартість валової продукції, тис. руб. (За собівартістю) - всього

27539

26184

32834

34576

125,6

в тому числі:


рослинництва

18953

18313

24761

26842

141,6

тваринництва

8129

7243

6790

6542

80,5

Виручка від реалізації (без ПДВ), тис. грн. - Всього

23041

21605

24146

25294

109,8

рослинництва

17842

17300

20182

21345

119,6

тваринництва

4675

3689

3159

3104

66,4

іншої продукції

524

616

805

845

161,3

Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.

25055

23699

27162

27832

111,1

рослинництва

16640

16077

18410

19145

115,1

тваринництва

7958

6994

7469

7512

94,4

іншої продукції

457

628

1283

1175

257,1

Прибуток від продажу продукції, тис. грн.

-2014

-2094

-3016

-2538

-

Рентабельність витрат,%

-8

-8,8

-11,1

-9,1

-

З даних табл.5 видно, що стан господарства - вкрай нестабільний, протягом 2002-2005 рр.. прибуток від продажу продукції не виходила, при цьому абсолютна величина збитку з 2002 по 2004 рр.. збільшувалася і лише в 2005 р. величину збитку вдалося знизити майже на 500 тис. руб. Ні в один з аналізованих років господарство не отримувало прибуток. Аналізуючи динаміку показників за обстежуваний період, можна відзначити, що в 2003 р. обсяг валової продукції був мінімальним, після чого спостерігається хоч і незначне, але зростання обсягу валової продукції. Багато в чому це можна пояснити інфляційним впливом, а також частковим скороченням збиткових галузей тваринництва і напрямом вивільняються коштів в рослинництво. У порівнянні з 2002 у 2005 р. відзначається 10% зростання виручки і собівартості з невеликим випередженням зростання собівартості над виручкою (на 1,3%). Аналіз даних таблиці також показує, що господарство отримує збитки більшою мірою через неефективну діяльність галузі тваринництва. Ми бачимо, що за весь аналізований період виручка від реалізації продукції тваринництва знизилася до 66% рівня 2002 року, тоді як собівартість лише до 94%. Протягом 2004-2005 рр.. абсолютні обсяги виручки в даній галузі знизилися, у той час як собівартість, навпаки, зросла.

Це можна пояснити тривалим і відносно повільним скороченням поголів'я і продуктивності тварин. При цьому, наявні виробничі фонди тваринництва (будівлі, споруди, машини та обладнання) господарства розраховані набагато більш високий розмір поголів'я. Використання обладнання зі значною недовантаженням призводить до виникнення великих питомих виробничих витрат, надмірно високу собівартість продукції, що, при порівняно низькому її якість не дозволяє реалізовувати її за цінами, що перевищують собівартість.

Крім аналізу показників виробничої діяльності, що описують тенденції у змінах рівня виробництва продукції різних галузей, необхідно здійснити аналіз фінансового стану господарства, виявити обсяги наявності або дефіциту грошових коштів, висвітлити показники використання власних і позикових коштів, рівня державної підтримки та інших джерел коштів, використання яких може прояснити причини збитковості виробничої діяльності господарства.

1.3. Фінансовий стан підприємства та його динаміка

Згідно з різними джерелами, [20, 27, 28, 29] фінансовий стан господарюючих суб'єктів можна оцінювати великою кількістю методів. Зокрема, можна застосовувати трендовий аналіз звіту про прибутки і збитки (форма № 2). Його називають також горизонтальним аналізом, тому що при його застосуванні досліджувані показники зіставляють по роках, тобто як би по горизонталі. Такий аналіз дозволяє побачити і порівняти динаміку показників, зрозуміти причини і фактори створених тенденцій [14, 15, 19].

Таблиця 6 - Горизонтальний (трендовий) аналіз звіту
про прибутки і збитки ВАТ «Сівач» за 2004-2005 рр..

Показники

2004

2005


тис.руб.

%

тис.руб.

%

1.

Виручка від продажу

24146

100

25294

104,8

2.

Собівартість проданих товарів, робіт, послуг

27162

100

27832

102,5

3.

Комерційні витрати

-

-

-

-

4.

Управлінські витрати

-

-

-

-

5.

Відсотки до отримання

-

-

-

-

6.

Відсотки до сплати

4742

100

4377

92,3

7.

Доходи від участі в інших організаціях

-

-

-

-

8.

Інші операційні доходи

-

-

-

9.

Інші операційні витрати

45

100

90

200,0

10.

Позареалізаційні доходи (субсидії з бюджетів)

779

100

245

31,5

11.

Позареалізаційні витрати

2241

100

3154

140,7

12.

Прибуток до оподаткування

-9265

100

-9914

107,0

13.

Податок на прибуток

-

-

-

-

14.

Прибуток від звичайної діяльності

-

-

-

-

15.

Надзвичайні доходи (субсидії з бюджетів)

512

100

243

0

16.

Надзвичайні витрати

0

-

317

-

17.

Чистий прибуток (збиток)

-8753

100

-9988

114,1

В табл.6 наведено результати виконаного горизонтального (трендового) аналізу звіту про прибутки і збитки ВАТ «Сівач» за два останні звітні роки - 2004-й і 2005-й. Показники витягнуті з форми № 2 за вказані роки. Дані 2004 р. прийняті за 100%. Зміни 2005 р. по відношенню до 2004 р. були розраховані додатково.

З табл.6 видно, що виручка від продажу продукції в 2005 р. збільшився на 4,8% в порівнянні з 2004 р. Проте, це збільшення не перевищує рівня офіційної інфляції (10%). При цьому собівартість проданої продукції збільшилося на 2,5%, тому рентабельність продажів у цілому дещо збільшилася. Аналізуючи інші показники можна помітити, що сума відсотків до сплати трохи скоротилася, що пояснюється погашенням боргу за наявними кредитами і позиками і відсутністю нових позик. Позареалізаційні і надзвичайні витрати також перевищують аналогічні доходи, що в цілому збільшує загальну величину збитку. У результаті чистий збиток (п. 17 таблиці) в 2005 р. збільшився на 14,1% в порівнянні з попереднім 2004

Трендовий аналіз звіту про прибутки та збитки зазвичай прийнято доповнювати вертикальним або структурним аналізом, який відображає питому вагу кожного елементу доходу і прибутку в їх загальній величині. На основі даних цього аналізу можна краще зрозуміти внутрішні тенденції в стані підприємства, розробити і реалізувати більш ефективні управлінські рішення [16, 17]. Даний аналіз наведено в табл.7.

Таблиця 7 - Вертикальний аналіз звіту про прибутки та збитки
ВАТ «Сівач» за 2004-2005 рр..,%

2004

2005

Зміни за рік




абс.

%

Збиток від реалізації продукції

34,5

25,5

478

-9,0

Збиток від позареалізаційних діяльності

65,5

74,5

-1713

9,0

Загальна сума прибутку (збитку)

100

100

-1235


З таблиці. 7 видно, що за минулий рік збільшення загальної суми доходів пов'язане з реалізаційною діяльністю, завдяки якій вдалося знизити збиток на 478 тис. руб. або на 9% від суми збитку від реалізації в 2004 році. Однак позареалізаційних діяльність, головним чином - позареалізаційні та надзвичайні витрати за останній рік збільшилися на 1713 тис. руб., Що в загальному підсумку призвело до збільшення збитку на 1235 тис. руб. або на 14,1%, як це зазначалося в трендовом аналізі (табл. 6).

Слід зазначити, що на підставі даних тільки табл. 7 складно судити про ефективність виробничо-фінансової діяльності господарства, так як даних небагато, вони виражені відносними величинами. У табл.8 показаний проведений нами аналіз складу і структури прибутку господарства за ті ж роки.

Таблиця 8 - Аналіз складу і структури прибутку (збитку)
ВАТ «Сіяч» у 2004 і 2005 рр..

Показники

Сума, тис. грн.

Питома вага в сумі,%


2004

2005

зміна за рік
(+, -)

2004

2005

зміна за рік (%)

1.

Прибуток від продажу

-3016

-2538

478

34,5

25,4

-9,0

2.

Інші операційні доходи

-

-

0

-

-

0

3.

Інші операційні витрати

45

90

45

-0,5

-0,9

-0,4

4.

Прибуток від фінансово-господарської діяльності

-3061

-2628

433

35,0

26,3

-8,7

5.

Інші позареалізаційні доходи

779

245

-534

-8,9

-2,5

6,4

6.

Інші позареалізаційні витрати

2241

3154

913

-25,6

-31,6

-6,0

7.

Надзвичайні доходи

512

243

-269

-5,8

-2,4

3,4

8.

Надзвичайні витрати

-

317

317

-

-3,2

-3,2

9.

Податок на прибуток

-

-

0

-

-

0

10.

Чистий прибуток звітного року

-8753

-9988

-1235

100,0

100,0

-


Оскільки за результатами діяльності господарство отримало збитки, дана таблиця характеризує структуру збитків, а не прибутки, тому є деякі труднощі з розумінням отриманих показників. Так, наприклад питома вага прибутку від продажу (рядок 1) за досліджувані роки змінився на -9,0%. Фактично це означає, що величина збитку від продажів в структурі загального чистого збитку зменшилася на 9,0%. Те ж можна сказати і про зміну прибутку від фінансово-господарської діяльності (зміна на -8,7%).

Позареалізаційні доходи зменшилися, а витрати, навпаки, збільшилися за досліджувані роки. Величина сумарного зменшення доходів склала 967 тис. руб. (Сума рядків 4 і 5, графа абс. Зміни за рік).

Як видно з табл. 8, збільшуються витрати і зменшуються доходи господарства. Все це призводить до збільшення збитків і погіршення і без того складного економічного становища господарства. Важке фінансове становище також демонструють дані табл. 9, характеризують дебіторську і кредиторську заборгованість.

Таблиця 9 - Зміни у дебіторській та кредиторської заборгованості
ВАТ «Сіяч» у 2005 р., тис. руб.

Показники

На початок року

На кінець року

Зміни




абсолютні

відносні

Дебіторська заборгованість

1883

1995

112

105,9

в тому числі:

розрахунки з покупцями і замовниками

1766

1939

173

109,8

Інша

117

56

-61

47,9

Кредиторська заборгованість - всього

38679

35395

-3284

91,5

в тому числі

розрахунки з постачальниками і підрядниками

6384

5139

-1245

80,5

розрахунки по податках і зборам

662

1161

499

175,4

Позики

912

316

-596

34,6

Кредити

28241

26749

-1492

94,7

Інша

2480

2030

-450

81,9


Таблиця 9 показує, що на кінець року загальна дебіторська заборгованість господарства збільшилася на 112 тис.руб., А кредиторська - зменшилась на 3284 тис. руб. Зміни у відсотках кредиторської заборгованості складають -8,5%, а дебіторської 5,9%. Невелике відносна зміна кредиторської заборгованості при більшому абсолютному пояснюється значно більшим розміром заборгованості. Кредиторська заборгованість перевищувала дебіторську на початок року в 20 разів, а на кінець року - вже в 17 разів. Зміна даного співвідношення свідчить про відносне поліпшення або, хоча б стабілізації ситуації. Значну вагу в структурі кредиторської заборгованості мають кредити: 73% - на початок року і 68% - на кінець року.

Сума кредитів за рік дещо зменшилася, хоча і складає ще досить значну величину. Розмір кредитів сумірний вартості основних фондів підприємства, що при нинішньому фінансовому становищі дуже небезпечно. Відшкодування сум кредиту при зростаючому збитку стає нереальним, а це означає, що кредитори вправі вимагати і одержувати борги, шляхом банкрутства господарства. Слід зазначити, що це буде вже не перша процедура банкрутства. За останні 17 років Господарство вже тричі змінювало «господарів», які при покупці господарства набували контрольний пакет акцій підприємства. Невміння управляти сільгоспвиробництвом, бажання «швидкої» прибули і наживи тягне все більше посилюють економічну ситуацію в господарстві, для вирішення якої потрібно значні кошти, витрати сил і часу.

Таблиця 10 - Оцінка ліквідності балансу і платоспроможності
ВАТ «Сівач» на початок 2004 р. - кінець 2005 р.

Показники

На початок року

На кінець року

Зміни




абс.

%

Абсолютно ліквідні кошти, тис. грн.

3

28

25

933,3

Швидко реалізованих активи, тис. грн.

1883

1783

-100

94,7

Повільно реалізованих активів, тис. грн.

12911

12748

-163

98,7

Важкореалізовані активи, тис. грн.

13866

13580

-286

97,9

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

близько 0

0,002

0,002

-

Коефіцієнт поточної ліквідності

0,38

0,41

0,03

107,9

Розглянемо ще один фінансовий показник - ліквідність. На основі даних з бухгалтерського балансу ми розрахували коефіцієнти за прийнятими формулами [14, 29] і звели результати в табл. 10.

З таблиці. 10 видно, що і абсолютна, і відносна величина всіх, крім абсолютно ліквідних активів за досліджуваний період зменшилися. Величина абсолютно ліквідних коштів, хоч і виросла, залишається занадто малою для здійснення будь-яких поточних операцій виробничої діяльності. Швидко-, повільно-і важкореалізовані активи зменшилися на невелику абсолютну і відносну величину. Зменшення швидкості зниження активів можна пояснити їх хронічним дефіцитом, невеликим залишилися запасом, який подальше зменшення вже не зможе витримати.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (тобто відношення величини грошових коштів до короткострокових зобов'язань) коливається близько нульового значення, що свідчить про явну нестачу вільних грошових коштів. Коефіцієнт поточної ліквідності (відношення вартості оборотних активів підприємства до його короткострокової заборгованості), дещо збільшився - з 0,38 до 0,41, що можна пояснити зменшенням розміру короткострокової заборгованості. Проте, з урахуванням рекомендованого значенні
2 од., Його величина все одно недостатня. У ситуації, коли ліквідність залишається низькою, а кредиторська довгострокова заборгованість або зростає, або не зменшується, простежуються явні тенденції економічної кризи господарства, який може призвести до чергової процедурі банкрутства. У нашій роботі ми спробуємо дати рекомендації господарству лише в одному з багатьох аспектів господарської діяльності - у поліпшенні деяких аспектів обліку витрат і доходів, потоків грошових коштів і звітності про рух грошових коштів, однак і інші моменти діяльності вимагають свого якнайшвидшого розгляду, вивчення та прийняття відповідних заходів.

2. ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ ПРО РУХ ГРОШОВИХ КОШТІВ

2.1. Основні теоретичні положення з обліку
та звітності про рух грошових коштів

Для ведення виробничої діяльності кожному підприємству необхідно мати в необхідних розмірах оборотні засоби, тобто кошти, які обслуговують процес виробництва продукції, повністю споживаються і відновлюються з виручки після кожного циклу. У складі оборотних коштів унікальне місце займають грошові кошти. Грошові кошти необхідні для придбання різних виробничих запасів, оплати праці та інших господарських витрат, платежів фінансовим органам, банкам і іншим установам [18, 21, 22].

У будь-якому господарстві оборотні кошти роблять постійний кругообіг: із грошової форми вони переходять в товарну, з товарної - у виробничу, потім знову в товарну і грошову. Схематично процес кругообігу в господарстві можна відобразити наступною формулою:

Грошові кошти в різній мірі використовуються на всіх стадіях кругообігу, в тому числі і виробничої. На першій стадії (Д - Т) за допомогою грошей купуються необхідні для виробничої діяльності матеріальні цінності. На наступній стадії (Т. .. П. .. Т ') у грошовій формі здійснюються різні платежі у сфері виробництва. На третій стадії (Т '- Д) реалізується виготовлена ​​продукція, а господарство отримує за неї оплату в грошовій формі. На цій же стадії виробляються різні грошові розрахунки і платежі - до державного бюджету, позабюджетні фонди і т. д. Далі цикл повторюється.

Не можна сказати, що оборотні кошти знаходяться тільки на якійсь одній стадії кругообігу. Оскільки кругообігу відбуваються безперервно, то й кошти господарства одночасно знаходяться на всіх стадіях кругообігу. Звідси випливає висновок, що в господарстві постійно повинен бути в наявності певний запас оборотних коштів, у тому числі і в грошовій формі. У обследуемом господарстві, згідно даних табл. 10, такого запасу практично немає, незважаючи на те, що їх абсолютна величина дещо збільшилася (з 3 до 28 тис. руб.).

Грошові кошти на підприємствах можуть знаходитися у формі готівкових грошей в касі, безготівкових - в банку на розрахункових рахунках, на спеціальних рахунках по цільових засобів, на особливих рахунках, а також використовуватися у вигляді акредитивів, чекових книжок та ін

Для обліку всіх видів грошових коштів у плані рахунків виділяється спеціальний розділ з рахунками: 50 «Каса», 51 «Розрахункові рахунки», 52 «Валютні рахунки», 55 «Спеціальні рахунки в банках», 57 «Переклади їсти дорогою».

В обліку грошових коштів головними завданнями є: правильне оформлення руху грошових коштів у документах і регістрах бухгалтерського обліку, забезпечення збереження і правильного використання грошових коштів, суворе дотримання встановлених правил ведення касових і банківських операцій.

Для відображення руху грошових коштів в касі і на банківських рахунках Мінфіном РФ введена спеціальна форма звітності - форма № 4 [4, 5, 6]. Цей звіт складається з наступних розділів:

  • «Залишок коштів на початок року»;

  • «Надійшло коштів» (всього і в тому числі: виручка від продажу продукції (товарів, робіт, послуг); виручка від продажу основних засобів і іншого майна; аванси, отримані від покупців; бюджетні асигнування та інше цільове фінансування; безоплатні надходження; кредити та позики отримані та інші надходження);

  • «Направлено грошових коштів» (всього і в тому числі: на оплату придбаних товарів (робіт, послуг); на оплату праці, відрахування на соціальні потреби; на видачу авансів постачальникам і підрядникам; на оплату машин, обладнання та транспортних засобів, на фінансові вкладення ; на розрахунки з бюджетом; на оплату відсотків за отриманими кредитами і позиками та їх повернення; інші виплати);

  • «Залишок коштів на кінець звітного року».

За останні роки в даній звітній формі відбувалися деякі зміни, пов'язані з наближенням до міжнародних стандартів обліку та звітності (МСФЗ), але вони не носили принципового характеру.

У звіті про рух грошових коштів довідково повинно зазначатися: скільки із загальної суми надходжень отримано готівкою (всього і в тому числі за розрахунками: з юридичними, фізичними особами, з них із застосуванням ККМ, бланків суворої звітності). Окремо показуються руху грошових коштів в касу з банку і з каси в банк.

2.2. Нормативи і стандарти, що застосовуються
до обліку готівкових грошових коштів

Відповідальність за забезпечення цілісності і правильного використання грошових коштів покладається на керівника і головного бухгалтера організації. Вони повинні суворо дотримуватися правил касових та банківських операцій, правильно документально оформляти рух грошових коштів.

Прийом і видача готівки, оформлення касових документів, ведення касової книги, ревізія каси і контроль за дотриманням касової дисципліни здійснюються відповідно до листом ЦБ РФ від 04.10.1993 р. «Про затвердження Порядку ведення касових операцій в Російській Федерації».

Вимог, що діють в РФ [2, 13, 18], встановлено, що всі підприємства, організації незалежно від їх організаційно-правової форми зобов'язані виконувати наступні правила:

  • зберігати свої кошти в установах банків;

  • проводити розрахунки за своїми зобов'язаннями з іншими організаціями у безготівковому порядку через установи банків;

  • мати у своїй касі готівку в межах лімітів, встановлених установами банків за погодженням з керівником організації;

  • здавати в банк всю готівку понад встановлені ліміти залишку готівки в касі в порядку і строки, узгоджені з установами банків;

  • мають право зберігати у своїх касах готівку понад встановлені ліміти лише для оплати праці, виплати допомоги по соціальному страхуванню, пенсій і тільки на строк не більше трьох робочих днів, включаючи день отримання грошей в установах банку.

Для обліку наявності і руху грошових коштів у касах організацій призначений рахунок 50 «Каса», до якого можуть бути відкриті субрахунки: 50-1 «Каса організації», 50-2 «Операційна каса», 50-3 «Грошові документи».

На субрахунку 50-1 «Каса організації» враховуються кошти у касі організації. Якщо організація виробляє касові операції з іноземною валютою, то до рахунку 50 «Каса» мають бути відкриті відповідні рахунки для відокремлення обліку руху кожної готівкової іноземної валюти.

На субрахунку 50-2 «Операційна каса» враховується наявність і рух грошових коштів у касах товарних контор (пристаней) і експлуатаційних дільниць, вокзалів, касах зберігання квитків, касах відділення зв'язку, зупиночних пунктів, річкових переправ, судів тощо Він відкривається організаціями при необхідності.

На субрахунку 50-3 «Грошові документи» враховуються перебувають у касі організації мита, вексельні марки, оплачені авіаквитки та інші грошові документи. Грошові документи враховуються на рахунку 50 «Каса» в сумі фактичних витрат на придбання. Аналітичний облік грошових документів ведеться за їх видами.

За дебетом рахунка 50 «Каса" відображається початкове або кінцеве сальдо, надходження грошових коштів та грошових документів до каси організації. За кредитом рахунку 50 «Каса" відображаються виплата грошових коштів та видача грошових документів з каси організації.

Повну відповідальність за збереження грошових коштів та грошових документів, що знаходяться в касі, несе касир.

При прийомі на роботу касира з ним повинен бути укладений договір про повну матеріальну відповідальність працівника за передані йому під звіт матеріальні цінності (ф. № 191).

Керівником організації повинні бути створені необхідні умови для забезпечення збереження грошових коштів відповідно до Додатків до «Порядку ведення касових операцій у РФ».

Відповідно до Вказівкою ЦБ РФ від 14.11.2001 р. № 1050-У «Про встановлення граничного розміру розрахунків готівкою до між юридичними особами по одній угоді» встановлено:

  • між юридичними особами - у сумі 60000 руб.;

  • для організації споживчої кооперації за придбані в юридичних осіб товари, сільськогосподарські продукти, сировина - в сумі 15000 руб.

За вчинення розрахунків готівкою з організаціями понад установлену граничну суму, у випадку виявлення факту, стягується штраф у 2-кратному розмірі суми здійсненого платежу.

Для обліку руху грошових коштів в касі встановлені первинна документація та звітність, регламентовані Порядком ведення касових операцій у РФ [16, 17, 18, 21].

Прийом готівки у касу оформляють прибутковим касовим ордером (ф. № КО-1), в якому вказують: від кого надходять гроші, на які цілі або за що їх вносять, суму, дату. Прибутковий касовий ордер заповнюється в бухгалтерії і надходить у касу при оформленні прийому грошей. Після прийому грошей у касу платнику видають квитанцію за підписом головного (старшого) бухгалтера і касира. Квитанція засвідчує, що гроші дійсно внесено в касу. При отриманні грошей з банку квитанцію до ордера не виписують.

Видачу готівки з каси оформляють видатковим касовим, ордером (ф. № КО-2). У ньому вказують: кому, на які цілі або за що видані гроші, суму, дату. Видатковий касовий ордер виписує бухгалтерія, як правило, на підставі заяви одержувача, яке заповнюється на зворотному боці ордеру. Заява візує, тобто робить дозвільну напис, керівник підприємства. Видачу грошей за ордером касир засвідчує своїм підписом. Особа, яка отримала гроші, також розписується в ордері. Гроші за видатковим касовим ордером видають лише в день його виписки. Не дозволяється видача видаткового касового ордера для отримання грошей з каси на руки безпосередньо одержувачу.

При видачі грошей за видатковим касовим ордером касир повинен ретельно перевірити правильність його оформлення, наявність і справжність підписів керівника господарства та головного бухгалтера, наявність перерахованих в документі додатків. При недотриманні хоча б одного з цих вимог ордер до оплати не приймається. При видачі грошей за видатковим касовим ордером касир вимагає від одержувача пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу. Номер документа, місце і дату його видачі відзначають у видатковому касовому ордері. Якщо гроші виплачують за дорученням, то в тексті видаткового касового ордера бухгалтерія зазначає прізвище, ім'я та по батькові особи, через яке здійснюється видача. Довіреність залишається у касира і додається до видаткового касового ордера.

Касові документи заповнюють чорнилом або пастою чітко, ясно, без будь-яких виправлень чи виправлень. Виправлення в касових документах не допускаються. Прибуткові та видаткові касові ордери в бухгалтерії нумерують окремо в порядкової послідовності від початку до кінця року.

Всі прибуткові та видаткові касові ордери або замінюючі їх документи до подачі в касу реєструють у бухгалтерії в спеціальному журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів (ф. № КО-3). Журнал відкривають окремо на прибуткові та видаткові касові документи. При невеликому числі касових операцій можна реєструвати ордера в одному журналі, виділяючи самостійні розділи для прибуткових і видаткових касових ордерів. Журнал можна використовувати кілька років, але порядкові номери для касових ордерів встановлюються з початку року.

Гроші з каси видають також на підставі платіжних відомостей, наприклад, при виплаті заробітної плати (оплати праці). Видатковий касовий ордер оформляють на фактично виплачену за відомістю загальну суму заробітної плати (оплати праці). Проти прізвищ осіб, які одержали гроші, касир ставить штамп або робить відмітку від руки «Депоновано». На титульному аркуші платіжної відомості роблять напис про фактично виплачену суму, а також про залишилася невиданий сумі, що підлягає депонуванню.

Записи в касовій книзі роблять у двох примірниках (через копіювальний папір). Другий (відривний) примірник касир після виведення результатів за день передає в бухгалтерію як звіт про касові операції за день. До звіту додаються всі надійшли до каси за день документи. При невеликому обсязі касових операцій допускається здача звітів за кілька днів, але не рідше одного разу на три-п'ять днів.

Рух грошей у касі касир повинен враховувати у касовій книзі типової форми. У ній щодня реєструються всі операції по надходженню і витрачанню грошей. По кожній операції записують номер документа, від кого отримано або кому видано гроші і в якій сумі. Після закінчення робочого дня касир підраховує в касовій книзі підсумки оборотів по приходу і витраті і виводить залишок грошей по касі на наступний день.

2.3. Спосіб і методика обліку безготівкових грошових коштів

Усі підприємства зобов'язані зберігати вільні грошові кошти на розрахункових рахунках в банківських установах. Обстежену господарство має відкритий розрахунковий рахунок в Сальському районному відділенні банку «Центр-Інвест». Для відкриття розрахункового рахунку господарство повинно було надати в банк спеціальну заяву за встановленою формою. Ця заява підписують керівник господарства та головний бухгалтер. До заяви додають картку (у двох примірниках) із зразками підписів і відбитка печатки. Крім картки господарства подають копію належно затвердженого статуту (положення) або іншого відповідного документа про створення підприємства (наказ, постанова, рішення та ін.) При відкритті розрахункового рахунку організації самостійно вибирають зручні та вигідні для себе банки.

У деяких випадках, згідно з банківськими правилами, гроші за товарними операціями можуть бути стягнуті на підставі розпорядчих документів одержувача. У цих випадках організація-одержувач виписує і здає в банк для отримання платежу спеціальний документ - платіжну вимогу. За цим документом належну суму банк перераховує з рахунку платника на рахунок підприємства-отримувача [21].

На розрахунковий рахунок надходять кошти за продану продукцію, за виконані роботи і послуги на сторону, кредити банку, вільні грошові кошти з каси, інші надходження по основній діяльності. Гроші на розрахунковий рахунок зараховують згідно з банківськими правилами на підставі типових грошових і розрахункових документів. Наприклад, готівка з каси господарство вносить на розрахунковий рахунок на підставі оголошення на внесок готівки. При цьому банк видає квитанцію про прийом грошей.

З розрахункового рахунку здійснюються наступні платежі: за отримані від інших організацій і підприємств товарно-матеріальні цінності та надані послуги, видача готівкових грошей в касу для оплати праці і на різні господарські потреби, за зобов'язаннями перед державним бюджетом, на погашення заборгованості по банківських кредитах, інші , пов'язані з господарською діяльністю. Всі платежі з розрахункового рахунку банк проводить по мірі надходження документів для оплати. Але якщо на рахунку недостатньо коштів для оплати всіх документів, то дотримується черговість відповідно до хронологічною послідовністю надходження документів до оплати (з урахуванням встановлених груп черговості).

Для контролю за рухом грошових коштів на рахунках в банку і для відображення цих операцій в обліку сільськогосподарські підприємства періодично отримують з банку виписки з розрахункових рахунків. У виписках вказують всі суми надходжень і платежів. До виписки додаються відповідні документи, на підставі яких були зроблені записи. Практично виписки представляють собою другі примірники відповідного особового рахунку господарства, яке ведеться в банку.

Розпорядниками коштів, які перебувають на розрахункових рахунках, є керівник організації та головний бухгалтер, які підписують всі документи, на підставі яких проводиться списання грошей. У зв'язку з цим при зміні одного з двох розпорядників коштів (керівника організації або головного бухгалтера) до установи банку повинна бути представлена ​​нова картка із зразками підписів і відбитком печатки організації.

Надходження грошових коштів на розрахункові рахунки в основному відбувається від зарахування виручки за продану продукцію, виконані роботи, надані послуги на сторону, а також внесення готівкових грошей з каси, орендної плати і т. п.

З розрахункового рахунку здійснюються наступні платежі: за отримані матеріальні цінності постачальникам, за виконані роботи, послуги підрядчикам, платежі з податків, погашення заборгованості за банківськими кредитами (позиками), на фінансові вкладення, видачу готівки в касу для оплати праці і на різні господарські потреби і т.д.

Платежі з розрахункових рахунків проводяться на підставі розпорядчих документів господарств і за платіжними документами організацій-одержувачів. До розпорядчих документів відносяться: грошові чеки, платіжні доручення і деякі інші документи.

За грошовим чеком банк видає з розрахункового рахунку готівку гроші.

За платіжним дорученням банк проводить безготівкове перерахування коштів на рахунок іншої організації. У платіжному дорученні вказують: найменування одержувача і адресу його банку, суму перерахованих коштів та вид платежу. Всі розпорядчі документи виписує господарство і пред'являє їх до установи банку. На підставі цих документів банк перераховує кошти з рахунку.

Платіжні доручення дійсні протягом 10 днів з дня виписки, не враховуючи день виписки документа, і приймаються банками до виконання без обмеження суми тільки при наявності коштів на рахунку платника. Перший примірник має бути підписаний керівником і головним бухгалтером організації та мати відбиток печатки. Помарки і підчищення в платіжних дорученнях не допускаються.

На підставі спільного Наказу МНС, ГТК і Мінфіну Росії від 01.10.2001 р. № БГ-3-10/373, 961, 80Н «Про затвердження правил вказівки інформації в полях« Платник »,« Одержувач »і« Призначення платежу »розрахункових документів на перерахування платежів на рахунки з обліку доходів і коштів бюджетів всіх рівнів бюджетної системи Російської Федерації, а також стягнення недоїмок, пені та штрафів »новий порядок за розрахунками вводиться з 2002 р.

Розрахунки за допомогою платіжних доручень здійснюються за домовленістю сторін і по товарних операціях, які можуть бути строковими, достроковими і відстроченими.

Терміновий платіж відбувається в наступних варіантах:

а) авансовий платіж, тобто до відвантаження товару або надання (надання) послуг;

б) після відвантаження товару або надання послуг, тобто шляхом прямого акцепту товару або виконаних послуг (робіт);

в) часткові платежі при великих угодах.

Достроковий і відстрочений платежі можуть мати місце в рамках договірних відносин без шкоди для фінансового стану сторін.

При попередній оплаті постачальникові надається право про затребуваність вартості товарів або надання послуг через банк з покупця.

Постачальник, виписавши платіжні вимоги-доручення разом з транспортно-відвантажувальними документами (три екземпляри), направляє їх до банку покупця. Банк покупця, отримавши документи, передає платнику платіжні вимоги-доручення, залишаючи транспортно-відвантажувальні документи в картотеці № 1 платника.

Платник зобов'язаний повернути в обслуговуючий банк платіжне вимога-доручення протягом трьох днів з дня надходження їх у банк платника.

За згодою повністю або частково здійснити оплату керівник і головний бухгалтер підприємства-платника підписують і ставлять відбиток печатки на всіх примірниках платіжної вимоги-доручення і передають їх в обслуговуючий банк.

Про відмову повністю або частково оплатити платіжну вимогу-доручення платник повідомляє обслуговуючий його банк протягом трьох днів після отримання документів.

2.4. Бухгалтерська звітність
про рух грошових коштів

Для обліку руху грошових коштів існують загальноприйняті узаконені форми документів. Наказом Мінфіну РФ від 13.01.2000 р. № 4н, наказом Мінфіну РФ від 22.07.2003 р. № 67н затверджена форма бухгалтерської звітності про рух грошових коштів (форма № 4).

Звіт про рух грошових коштів повинен відображати відомості про рух грошових коштів (надходження, напрямок грошових коштів) з урахуванням їх залишків на початок і кінець звітного періоду в розрізі поточної діяльності, інвестиційної діяльності та фінансової діяльності.

У формі № 4 відображаються дані про рух грошових коштів організації, які обліковуються на рахунках 50 «Каса», 51 «Розрахункові рахунки», 52 «Валютні рахунки» і 55 «Спеціальні рахунки в банках». Звіт про рух грошових коштів складається в рублях.

Так як форма заповнюється в розрізі поточної (основної), інвестиційної та фінансової діяльності (відповідно графи 4, 5 і 6 форми № 4), особливе значення має правильний розподіл руху грошових коштів за видами діяльності організації. При заповненні форми необхідно мати на увазі, що поточна діяльність - це основна (статутна) діяльність, що здійснюється відповідно до предметом і цілями діяльності організації.

Інвестиційна діяльність - це здійснення капітальних вкладень у нерухомість, обладнання, нематеріальні активи. Крім того, до інвестиційної діяльності відносяться довгострокові фінансові вкладення (придбання цінних паперів, вкладення коштів у статутні капітали інших організацій). У графі форми «За інвестиційної діяльності" показуються також доходи, отримані від реалізації капітальних вкладень (продаж земельних ділянок нерухомості тощо).

Під фінансовою діяльністю розуміється діяльність, пов'язана із здійсненням короткострокових вкладень (вкладення коштів на термін менше 12 місяців), а також з випуском облігацій або інших короткострокових цінних паперів (векселів та ін.) Звіт про рух грошових коштів включає чотири розділи: залишок грошових коштів на початок року - 1, надійшло коштів - 2, направлено грошових коштів - 3, залишок грошових коштів на кінець року - 4. У кінці звіту даються довідкові дані про рух готівкових грошових коштів. У першому розділі по рядку 010 відображається залишок грошових коштів на початок року в касі та на рахунках у банку (рахунки 50-57). Залишок показується загальною сумою без розмежування по видах діяльності, оскільки грошові кошти в залишку ще не отримали свого цільового призначення. Залишок грошових коштів переноситься в даний розділ з відповідних регістрів бухгалтерського обліку з обліку грошових коштів (дебетових відомостей з журналів-ордерів № 1-АПК, 2-АПК, 3-АПК) і повинен відповідати залишку грошових коштів на початок року в бухгалтерському балансі (ф . № 1, рядок 260).

3. ОБЛІКОВО-ЗВІТНІ ОПЕРАЦІЙ ПО РУХУ
ГРОШОВИХ КОШТІВ У ВАТ «Сівач»

3.1. Облік руху готівкових грошових коштів
в касі підприємства

Згідно з вимогами законодавства операціями з прийому і видачі грошей з каси займається спеціально виділений матеріально відповідальна особа - касир, який несе матеріальну відповідальність за збереження прийнятих цінностей. При вступі на роботу касир дає письмове зобов'язання, по якому бере на себе матеріальну відповідальність за грошові суми та інші цінності в касі. Якщо через недбалість, недбалість або необережність касиром буде завдано шкоди господарству, то він буде зобов'язаний його відшкодувати.

Касиру забороняється передовіряти виконання дорученої роботи іншим особам. У разі раптового припинення роботи касиром (хвороба тощо) всі цінності каси передаються за актом іншій особі. Забороняється виконувати обов'язки касира працівникам бухгалтерії, яка користується правом підпису касових документів. У господарствах не можна покладати обов'язки з виплати заробітної плати (оплати праці) на осіб, пов'язаних з розрахунками за цими виплатами.

Для забезпечення схоронності цінностей у касі адміністрація господарства зобов'язана створювати необхідні умови. Зокрема, приміщення каси має бути ізольовано від інших приміщень, а двері до каси під час здійснення операцій - замкнені з внутрішнього боку, сторонні особи в касу не допускаються; всі цінності в касі зберігаються у спеціальних негорючих шафах, по закінченню робочого дня касир замикає шафи і опечатує їх сургучною печаткою. У касі забороняється зберігати цінності, які не належать господарству, наприклад речі касира.

Для забезпечення схоронності цінностей у касі проводяться періодичні ревізії, під час яких повністю перераховують готівку і перевіряють всі інші цінності. Ці ревізії проводять не рідше одного разу на місяць і раптово, що підвищує їх дієвість.

У касі дозволяється мати мінімальні суми грошових коштів на задоволення невідкладних господарських потреб. Для цього установа банку встановлює ліміт Господарству залишку коштів у касі. Перевищення ліміту допускається тільки в дні видачі заробітної плати (оплати праці) від трьох до п'яти днів в залежності від виду підприємства і віддаленості його від банку. Не використані протягом цих днів суми підлягають здачі в банк на розрахунковий рахунок. Здача готівки в банк оформляється оголошенням на внесок готівки. На прийняту за оголошенням суму видають квитанцію, яка є виправдувальним документом для списання грошей по касі. Основним каналом поповнення готівки в касі є надходження їх з розрахункового рахунку в банку. Крім того, до каси надходять невикористані залишки підзвітних сум, виручка від продажу продукції, плата за різні комунальні послуги і т.д.

Для отримання грошей з розрахункового рахунка установи банку на основі спеціальних заяв Господарству видають чекові книжки, в яких всі чеки заздалегідь пронумеровані; на кожному з них проставлені найменування установи банку, номер розрахункового рахунку, найменування власника. При виписці чека на звороті обов'язково вказують призначення одержуваної суми: на оплату праці, на господарські витрати і т.д. Ніякі виправлення в чеках не допускаються. Усі реквізити в чеку заповнюють безпосередньо в Господарстві. Забороняється видача касиру оформлених підписами і печаткою чистих бланків чеків для заповнення їх у банку. Суму отримання в чеку обов'язково пишуть літерами і з великої літери. Чек виписують, як правило, на касира.

Згідно з вимогами, не рідше одного разу на місяць у ВАТ «Сівач» проводять ревізію (інвентаризацію) каси з обов'язковим повним перерахуванням всіх грошей і перевіркою інших цінностей, що знаходяться в касі. Для проведення інвентаризації керівник господарства наказом призначає спеціальну комісію з обов'язковим включенням до неї представника бухгалтерії. У Господарстві інвентаризацію каси проводить ревізійна комісія. При інвентаризації присутність касира обов'язково. У разі виявлення недостачі в касі касир несе повну матеріальну відповідальність за заподіяну господарству шкоду. Виявлені в касі надлишки цінностей підлягають оприбуткуванню. Одночасно з'ясовуються причини їх виникнення.

Рух грошей по касі в системі бухгалтерських рахунків обліковується на активному рахунку 50 «Каса». Рахунок 50 має два субрахунки: 50-1 «Каса організації», 50-2 «Грошові документи».

На субрахунку 50-1 «Каса організації» в Господарстві враховуються готівкові грошові кошти в касі організації.

На субрахунку 50-2 «Грошові документи» враховуються перебувають у касі організації поштові марки, марки державного мита, вексельні марки, оплачені авіаквитки та інші грошові документи. Грошові документи враховуються на рахунку 50 «Каса» в сумі фактичних витрат на придбання.

За дебетом субрахунка 50-1 відображається надходження грошей до каси. У залежності від каналів надходження грошей кореспондуючими рахунками можуть бути: розрахунковий рахунок, інші рахунки грошових коштів у банку, рахунки обліку розрахунків, кредитів банку і т.п. Окремі операції з надходження грошових коштів у касу господарства представлені у вигляді записів:

  1. Оприбутковано гроші, отримані в повернення від підзвітних осіб:

  • дебет рахунку 50 «Каса», субрахунок 1

  • кредит рахунку 71 «Розрахунки з підзвітними особами».

  1. Надійшли гроші в касу з розрахункового рахунку:

    • дебет рахунку 50 «Каса», субрахунок 1

    • кредит рахунку 51 «Розрахунковий рахунок».

  2. Надійшли гроші в касу в порядку короткострокового кредиту:

    • дебет рахунку 50 «Каса»

    • кредит рахунку 66 «Розрахунки по короткострокових кредитах і позикам».

  3. Надійшли гроші в касу зі спеціальних рахунків у банку:

    • дебет рахунку 50 «Каса», субрахунок 1

    • кредит рахунку 55 «Спеціальні рахунки в банках».

За кредитом субрахунка 50-1 «Каса" відображається витрата готівки. У залежності від того, на які цілі видані або витрачені гроші з каси, кореспондуючими рахунками є рахунки витрат, обліку розрахунків з персоналом, обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами, обліку грошових коштів у банку та інші рахунки. Ось деякі операції з видачі грошових коштів з каси господарства.

1) Видано гроші підзвітним особам:

    • дебет рахунку 71 «Розрахунки з підзвітними особами»

    • кредит рахунку 50 «Каса», субрахунок 1.

2) Видана заробітна плата

    • дебет рахунку 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці»

    • кредит рахунку 50 «Каса», субрахунок 1.

3) Внесено гроші з каси на розрахунковий рахунок у банку:

    • дебет рахунку 51 «Розрахункові рахунки»

    • кредит рахунку 50 «Каса», субрахунок 1.

4) Внесено гроші з каси на погашення заборгованості за кредитами:

    • дебет рахунку 66 «Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках"

    • кредит рахунку 50 «Каса», субрахунок 1.

5) Оплачені з каси дрібні загальногосподарські витрати:

    • дебет рахунку 26 «Загальногосподарські витрати»

    • кредит рахунку 50 «Каса», субрахунок 1.

По субрахунку 50-2 враховують кошти, вкладені в різні грошові документи: поштові марки, оплачені проїзні квитки, оплачені путівки в будинки відпочинку і санаторії та ін Грошові документи поряд з грошовою готівкою зберігаються в касі господарства, тому враховуються на цьому рахунку. При їх придбанні робиться запис за дебетом рахунка 50, субрахунок 2, і кредитом відповідного рахунку з обліку грошових коштів або розрахунків (рахунки 51, 76, 69 та ін.) При їх витрачання або реалізації робиться запис по кредиту рахунку 50, субрахунок, і дебетом різних рахунків залежно від напрямку: 26 «Загальногосподарські витрати» - за використання марок, 50 «Каса», 51 «Розрахункові рахунки» - при реалізації путівок та ін

Облік надходження грошових документів та їх списання, як правило, оформляється випискою прибуткових і видаткових касових ордерів, так як грошові документи, як і всі інші цінності, зберігаються в касі. Аналітичний облік ведеться в спеціальній книзі обліку грошових документів на кожний їх вид.

Документом, що застосовуються у ВАТ «Сівач» для оприбуткування грошових коштів в касі є прибутковий касовий ордер (ф. № КО-1). Він складається безпосередньо з прибуткового касового ордера і квитанції. Одночасно з заповненням прибуткового касового ордерів виписується квитанція, яка підписується касиром, головним бухгалтером, погашається штампом «отримано» і відбитком печатки господарства. Квитанція видається особі, яка внесла гроші в касу.

Грошові кошти в касу Господарства надходять за наступними каналами:

    • з рахунків у банку на видачу заробітної плати, пенсій, допомоги у сумі, визначеній в розрахунково-платіжної відомості;

    • в порядку плати за житлову площу, за користування комунальними послугами, за утримання дітей у дитячих дошкільних установах і т.д.;

    • у вигляді виручки від продажу за готівковий розрахунок товарів, готової продукції, товарно-матеріальних цінностей через власні ларьки та столові;

    • у вигляді внесків працівників в погашення заборгованості по позиках на індивідуальні потреби, невикористаних підзвітних сум і т.д.

Єдиним документом на витрачання грошових коштів з каси є видатковий касовий ордер (ф. № КО-2).

Він підписується керівником, головним бухгалтером касиром і погашається штампом «Сплачено». Видатковий касовий ордер у Господарстві виписується в наступних випадках:

    • На «закриту» розрахунково-платіжну відомість при видачі заробітної плати, допомог і т.д.

    • При разової видачі заробітної плати окремим особам, а також при видачі депонованої суми заробітної плати.

    • При видачі грошей під звіт посадовим особам для поїздки у відрядження, для придбання тих матеріальних цінностей у роздрібній торгівлі.

    • При внеску грошей на рахунку в банку касир виписує оголошення на внесок готівкою. Цей документ складається з трьох частин: оголошення на внесок готівкою, що складається клієнтом і залишається в банку для бухгалтерського оформлення поступили коштів; квитанції, виписується банком для видачі клієнту; ордера, що прикладається до виписки банку, що видається клієнту.

Всі прибуткові та видаткові касові ордери в Господарстві реєструються в Журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових документів (ф. № КО-3). При цьому реєстрацію прибуткових і витратних касових документів здійснюють роздільно у хронологічній послідовності.

Крім журналу реєстрації, касир записує прибуткові та видаткові касові ордери в Касову книгу (ф. № КО-4). Касова книга Господарства пронумерована, прошнурована, скріплена печаткою та завірена підписом головного бухгалтера.

Записи в Касовій книзі ведуться в двох примірниках через копіювальний папір кульковою ручкою. Перші примірники аркушів залишаються в Касовій книзі, і другі (відривні) - служать звітом касира. Щодня в кінці робочого дня касир підбиває підсумки операцій за день, виводить залишок у касі на наступне число, звіряє його з фактичної готівкою і передає звіт з первинними документами головному бухгалтеру під його підпис у Касовій книзі. З огляду на невеликий обсяг касових операцій, здача звітів касації проводиться за кілька днів, але не рідше 1 разу на тиждень.

Головний бухгалтер перевіряє правильність оформлення касових документів, записи в Касовій книзі, кореспонденцію рахунків бухгалтерського обліку по руху грошових коштів в касі і своїм підписом у Касовій книзі підтверджує приймання виправдувальних документів (кількість прийнятих прибуткових і видаткових касових ордерів).

На підставі звіту касира відповідні дані записують у відомість № la-АПК. Видача грошей з каси в кореспонденції рахунків відображається в журналі-ордері № 1-АПК. Підсумки за місяць з відомості № la-АПК і журналу-ордера № 1-АПК переносяться в Головну книгу.

Послідовність обробки і виробництва записів з обліку грошових коштів в касі можна представити у вигляді рис.3.

Рисунок 3 - Схема обліку грошових коштів в касі ВАТ «Сівач»

З рис. 3 видно, що регістром бухгалтерського обліку, в якому відображають касові операції в Господарстві, є журнал-ордер № 1-АПК. Його використовують для фіксування кредитових оборотів рахунку 50. У другій частині журналу-ордера - відомості відбивають дебетові обороти рахунку 50. Підставою для бухгалтерських записів у журналі-ордері є перевірені звіти касира з прикладеними до них первинними документами.

Записи в журналі-ордері виробляють підсумками за день на підставі видаткової частини звітів касира з доданими первинними документами. Попередньо первинні документи групують по кореспондуючих рахунках і однорідні операції (з однаковою кореспонденцією) відображають загальною сумою за день. Кожен звіт касира займає в журналі-ордері один рядок.

У розділі дебетових оборотів накопичуються в розрізі кореспондуючих рахунків дебетові обороти по рахунку 50 «Каса». Одночасно ці суми відображають у відповідних журналах-ордерах по кредитовому ознакою (журнали-ордери № 2,3,4 та ін.) Записи за дебетом рахунка роблять аналогічним шляхом, тобто на підставі звітів касира (тільки в даному випадку - за їх прибуткової частини) з попередньою угрупованням документів по кореспондуючих рахунках. Залишок коштів у касі показують у відомості на початок і кінець кожного місяця. Протягом місяця для контролю і оперативних цілей використовують дані про залишки коштів, наведені у звітах касира.

Сальдо на кінець місяця за рахунком 50 «Каса» виводять таким чином: до сальдо на початок місяця додають підсумок дебетового обороту за місяць і віднімають підсумок кредитового обороту за місяць, відбитий в журналі-ордері № 1-АПК. Отримане сальдо звіряють з залишком каси, які значаться за останнім звітом касира, і відображають у відомості дебетових оборотів (у другій частині журналу-ордера) як сальдо на кінець місяця.

Журнал-ордер № 1-АПК є регістром місячного обігу. Підсумки кредитових оборотів за рахунком 50 з підрозділом їх на кореспондуючі рахунки переносять щомісяця з журналу-ордера № 1-АПК в Головну книгу наступним чином: загальний кредитовий оборот з журналу-ордера записують у Головну книгу в кредит рахунку 50, а складові його суми за дебетуемого рахунках переносять у дебет відповідних кореспондуючих рахунків.

Перш ніж перенести підсумки журналу-ордера № 1-АПК по кредитовим оборотам у Головну книгу, бухгалтер по кожному кореспондуючому рахунку звіряє їх з даними інших регістрів. Так, кредитові обороти по журналу-ордеру № 1-АПК звіряються: по рахунку 51 - з відповідними даними в розділі дебетових оборотів журналу-ордера № 2-АПК, за рахунком 71 - з даними журналу-ордера № 7-АПК і т.д .

Після звірки підсумки журналу-ордера № 1-АПК розносяться в Головну книгу. Бухгалтерські записи, відображені в журналі-ордері № 1-АПК за лютий 2006 р., показані в табл.11.

Таблиця 11 - Бухгалтерські записи в журналі-ордері № 1
ВАТ «Сівач» за лютий 2006 р.

п / п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Суми, руб.



дебет

кредит


1.

Прийнята і оприбуткована виручка з операційної каси та за прибутковими ордерами

50

50-1

540

2.

Отримано з рахунку в банку

50

51

2300

3.

Надійшли готівкові гроші в погашення дебіторської заборгованості постачальників

50

60

8350

4.

Надійшли готівкові гроші в погашення дебіторської заборгованості покупців

50

62

1340

5.

Повернуто гроші від підзвітної особи

50

71

356

6.

Надійшли готівкові гроші від реалізації продукції

50

90

3840

7.

Внесена на рахунок у банку виручка від реалізації продукції

51

50

2850

8.

Погашено готівкою кредиторська заборгованість перед постачальниками

60

50

1540

9.

Погашено готівкою кредиторська заборгованість перед покупцями

62

50

148

10.

Виплата зарплати персоналу

70

50

4500

11.

Виплати підзвітним особам

71

50

150

12.

Виявлено при інвентаризації нестачі готівки в касі

94

50

12

3.2. Облік руху безготівкових грошових коштів
на розрахункових рахунках підприємства

Цей розділ обліку в Господарстві ведуть за допомогою рахунку 51 «Розрахункові рахунки». Він призначений узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів на розрахункових рахунках Господарства, відкритих в кредитних установах.

За дебетом рахунка 51 «Розрахункові рахунки" відображається надходження грошових коштів, а по кредиту - списання грошових коштів з розрахункових рахунків Господарства. Операції по розрахунковому рахунку відображаються в бухгалтерському обліку на підставі виписок кредитної установи по розрахунковому рахунку та доданих до них грошово-розрахункових документів.

Усі вільні грошові кошти Господарства зберігають в обслуговуваних банках на спеціально відкритих розрахункових рахунках. Кожному розрахунковому рахунку банк присвоює номер, який вказується на всіх документах при списанні або надходження грошей на рахунок.

Розрахунковий рахунок являє собою безстроковий внесок організації, так як залишок грошових коштів, що залишився на кінець року, переходить на наступний рік. Зберігання коштів на рахунках у банках має велике значення, так як:

    • надійно забезпечується їх зберігання від розкрадань;

    • контролюється використання за цільовим призначенням;

    • полегшуються і прискорюються розрахунки між юридичними особами шляхом застосування безготівкових форм розрахунків;

    • Господарство має вигоду, тому що банк зараховує на його розрахункові рахунки відсотки в певному розмірі від середньорічного залишку грошових коштів на рахунку (правда, він невеликий).

Отримавши виписку банку, головний бухгалтер підбирає до неї розрахунково-платіжні документи, записавши олівцем навпроти кожної суми назва організації, і вказує кореспондуючий рахунок. Записи за дебетом у виписці банку означають списання грошей, а записи по кредиту - надходження грошей на рахунок. Це пояснюється тим, що розрахункові рахунки Господарства в обліку банку є пасивними рахунками, на яких обліковуються залучені кошти.

Ось деякі операції по рахунку 51 «Розрахункові рахунки», витягнуті з облікових регістрів Господарства.

1. Надійшла заборгованість від інших дебіторів в сумі 250 руб.

Дебет рахунку 51 «Розрахункові рахунки» = 250 руб.

Кредит рахунку 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами», субрахунок 9 «Розрахунки за іншими операціями» = 250 руб.

2. Перераховано заборгованість постачальнику за матеріали в сумі
30 000 руб.

Дебет рахунку 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» = 30 000 руб.

Кредит рахунку 51 «Розрахункові рахунки» = 30 000 руб.

3. На розрахунковий рахунок надійшла виручка від покупців за продану продукцію в сумі 40 000 руб.

Дебет рахунку 51 «Розрахункові рахунки» = 40 000 руб.

Кредит рахунку 62 «Розрахунки з покупцями» = 40 000 руб.

4. Поступив на розрахунковий рахунок короткостроковий кредит банку в сумі
50 000 руб.

Дебет рахунку 51 «Розрахункові рахунки» = 50 000 руб.

Кредит рахунку 66 «Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках» =
50 000 руб.

5. З каси надійшла виручка за продані товари в сумі 400 рублів.

Дебет рахунку 51 «Розрахункові рахунки» = 400 руб.

Кредит рахунку 50 «Каса», субрахунок 1 = 400 руб.

6. Перераховано заборгованість кредиторам у сумі 5 000 руб.

Дебет рахунку 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами», субрахунок 9 «Розрахунки за іншими операціями» = 5 000 руб.

Кредит рахунку 51 «Розрахункові рахунки» = 5 000 руб.

7. Погашено відсотки за короткостроковий кредит банку в сумі 1 000 руб.

Дебет рахунку 66 «Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках» - відсотки = 1 000 руб.

Кредит рахунку 51 «Розрахункові рахунки» = 1 000 руб.

8. Перераховано заборгованість фінансовим органам по платежах до бюджету в сумі 4 500 руб.

Дебет рахунку 68 «Розрахунки по податках і зборах» - 4 500 руб.

Кредит рахунку 51 «Розрахункові рахунки» = 4 500 руб.

9. Погашено частково короткостроковий кредит у сумі 25 000 руб.

Дебет рахунку 66 «Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках» =
25 000 руб.

Кредит рахунку 51 «Розрахункові рахунки» = 25 000 руб.

10. Перераховано заборгованість по соціальному страхуванню та соціальному забезпеченню в сумі 12 500 руб.

Дебет рахунку 69 «Розрахунки по соціальному страхуванню і соціальному забезпеченню» = 12 500 руб.

Кредит рахунку 51 «Розрахункові рахунки» = 12 500 руб.

11. Одержано в касу для виплати заробітної плати робітникам і службовцям у сумі 35 000 руб.

Дебет рахунку 50 «Каса» субрахунок 1 = 35 000 руб.

Кредит рахунку 51 «Розрахункові рахунки» = 35 000 руб.

Клієнт банку може пред'являти претензії до банку: За несвоєчасне (пізніше наступного дня отримання відповідного документа) чи неправильне списання коштів з рахунку клієнта-платника, а також за несвоєчасне або неправильне зарахування банком сум, належних клієнту-одержувачу, власник має право вимагати від банку сплатити штраф в розмірі 0,5% від несвоєчасно зарахованої (списаної) суми за кожен день затримки (прострочення) платежів відбивши в обліку пред'явлену претензію проводкою:

Дебет субрахунка 76-2 «Розрахунки за претензіями».

Кредит рахунку 91-1 «Інші доходи».

Синтетичний облік по рахунку 51 «Розрахункові рахунки» здійснюється у Головній книзі, а аналітичний облік при меморіально-ордерній формі обліку - в контокоррентном книзі, а при журнально-ордерній формі - у журналі-ордері № 2-АПК.

На лицьовій стороні журналу-ордера відбиваються записи по кредиту рахунку 51 «Розрахункові рахунки» в кореспонденції з дебетуемого рахунками. На зворотному боці журналу-ордера у вигляді відомості провадяться записи за дебетом рахунка 51 «Розрахункові рахунки» в кореспонденції з кредитуються рахунками. У журналі-ордері № 2-АПК та відомості записи проводяться щомісячно у хронологічній послідовності.

До перенесення в Головну книгу кредитові обороти по журналу-ордеру № 2-АПК звіряють; за рахунком 50 «Каса» - з цими дебетових оборотів (відомості) до журналу-ордеру № 1-АПК; за рахунком 55 «Спеціальні рахунки в банках» - з дебетовими оборотами (відомості) до журналу-ордеру № 3-АПК; за рахунком 71 «Розрахунки з підзвітними особами» - з журналом-ордером № 7; по рахунку 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» - журналу-ордера № 6-АПК ; за рахунком 68 «Розрахунки по податках і зборах» - відомостей № 32-АПК і 37-АПК і т.д.

Дані з відомості дебетових оборотів звіряють за рахунком 50 «Каса» - з цими журналу-ордера № 1-АПК; по рахунках 55, 57 - журналу-ордера № 3-АПК, по рахунках 62 і 90 - журналу-ордера № 11-АПК , по рахунку 66 - журналу-ордера № 4-АПК і т.д.

Після проведеної звірки підсумків по дебету і кредиту рахунку 51 «Розрахункові рахунки» переноситься оборот по кредиту загальною сумою в графу «Обіг за кредитом», а дані за дебетом рахунка переносяться по кожній окремій сумі з корреспондіруемих рахунків і в цілому підсумок записується в графу «Обіг за дебетом ».

На останній сторінці журналу-ордера № 2-АПК вказують дату закінчення записів і перенесення в Головну книгу і запевняють підписами виконавець та головний бухгалтер.

Схеми кореспонденції рахунків з обліку операцій на розрахункових рахунках банках представлені в таблиці 12.

Таблиця 12 - Бухгалтерські записи в журналі-ордері № 2
ВАТ «Сівач» за березень 2006 р.

п / п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Суми, руб.



дебет

кредит


1.

Надійшло на рахунок у банку з каси Господарства

51

50

500

2.

Грошові кошти, що числилися в дорозі, надійшли на розрахунковий рахунок

51

57

4 187

3.

Надійшли гроші від покупців

51

62

21 680

4.

Повернуто гроші від постачальників

51

60

2 724

5.

Надійшли гроші банківського кредиту

51

66

5 000

6.

Надійшло цільове фінансування з бюджету

51

86

15 000

7.

Надійшли гроші від продажу майна

51

91

28 400

8.

Надійшли гроші в рахунок надзвичайних доходів

51

99

2 590

9.

Отримання грошей з розрахункового рахунку в касу

50

51

1 500

10.

Погашення кредиторської заборгованості постачальникам

62

51

12 920

11.

Погашення кредиторської заборгованості покупцям

60

51

1 326

3.3. Аналіз звітності господарства про рух грошових коштів

і виявлення помилок при її складанні

Також як і в багатьох інших сільгосппідприємствах ВАТ «Сівач» два рази на рік - за 6 місяців і наростаючим підсумком за 12 місяців складає звіт про рух грошових коштів за встановленою формою. У 2003 р. форма даного звіту зазнала деякі вимірювання, хоча зміст звіту, можна сказати, збереглося. Наказом Мінфіну від 22 липня 2003 р. N 67н «Про форми бухгалтерської звітності організацій» в ред. від 31.12.2004 № 135н встановлюється обов'язкова форма здачі звітності по руху грошових коштів.

Як і в попередні роки, звіт про рух грошових коштів повинен складатися виходячи з сальдо і оборотів по рахунках обліку цих активів - дебету і кредиту рахунків 50, 51, 55 в кореспонденції з рахунками, що відображають джерела надходження коштів або напрями їх витрачання. У першому випадку, коли задіяні дебети рахунків 50, 51, 55, відображаються кошти, отримані від покупців і замовників (у т.ч. при погашенні ними дебіторської заборгованості), з бюджету (у вигляді субсидій або кредитів), за рахунок страхових відшкодувань втрачених цінностей, інших надходжень. У другому випадку, коли задіяний кредит рахунків 50, 51 і 55, відображаються кошти, витрачені на оплату придбаних товарів, робіт, послуг, сировини та інших оборотних активів, на оплату праці, виплату відсотків, розрахунки по податках і зборах, на відрядження та інші витрати.

Надходження та витрачання грошових коштів повинні розподілятися між трьома видами діяльності: поточної (тобто основний), пов'язаної з виробництвом і реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг); інвестиційної, пов'язаної з продажем об'єктів, основних засобів та їх придбанням; фінансової, пов'язаної з надходженнями від кредитів і позик і їх погашенням. При цьому потрібно окремо показати надходження і витрачання грошових коштів у готівковій формі, а також при використанні векселів.

У табл.13 як приклад і об'єкта для аналізу приводиться копія звіту Господарства про рух його грошових коштів за 2004 і 2005 рр..

Таблиця 13 - Копія звіту про рух грошових коштів
ВАТ «Сівач» за 2004 і 2005 рр..

Показник

За звітний рік

(2005 р.)

За аналогічний період попереднього року

Найменування

код



Залишок коштів на початок звітного року

100

28

18

Рух грошових коштів по поточній діяльності



Кошти, отримані від покупців, замовників

110

22345

21913

з них погашення дебіторської заборгованості

111

75

71

Отримані бюджетні субсидії

120

794

818

Отримане страхове відшкодування

130

127

473

Інші надходження

140

2761

5760

Грошові кошти, спрямовані:



на оплату придбаних товарів, робіт, послуг, сировини та інших оборотних активів

150

(11647)

(12591)

на оплату праці

160

(4563)

(4268)

на виплату дивідендів, відсотків

170

(4742)

на розрахунки з податків і зборів

180

(2545)

(2020)

на витрати на відрядження

182

()

на навчання кадрів

183

()

на інші витрати

184

(7794)

(6149)

Чисті грошові кошти від поточної діяльності
(Стор.110 +120 +130 +140 +150 +160 +170 +180 +182 +183 +184)

200

-447

-806

Рух грошових коштів з інвестиційної
діяльності




Виручка від продажу об'єктів основних засобів і іншого аналогічного майна

210

-

-

Виручка від продажу цінних паперів і інших фінансових вкладень

220

-

-

Отримані дивіденди

230

-

-

Отримані відсотки

240

-

-

Надходження від погашення позик, наданих іншим організаціям (без суми відсотків)

250

-

-

Інші надходження

260

-

-

Придбання дочірніх організацій

280

()

-

Придбання об'єктів основних засобів, дохідних вкладень в матеріальні цінності і нематеріальних активів

290

()

-

Придбання цінних паперів і інших фінансових вкладень

300

()

()

Позики, надані іншим організаціям

310

()

()

Інші витрати

320

()

()

Чисті грошові кошти від інвестиційної
діяльності (стор.210 +220 +230 +240 +250 +260 +280 +290 +300 +310 +320)

340

-

()

Рух грошових коштів з фінансової
діяльності



()

Надходження від емісії акцій або інших пайових паперів

350

-

-

Надходження від позик і кредитів, наданих іншими організаціями

360

15647


з них банками

365

-

-

Інші надходження

370

-

-

Погашень позик і кредитів (без відсотків)

380

(14856)

-

Погашення зобов'язань з фінансової оренди

390

()

-

Інші витрати

400

()

()

Чисті грошові кошти від фінансової діяльності
(Стр.350 +360 +370 +380 +390 +400)

410

791

()

Чисте збільшення (зменшення) грошових коштів та їх еквівалентів (стор.200 +340 +410)

420

344

()

Залишок грошових коштів на кінець звітного року

(Стор.100 +420)

430

372

-

Величина впливу змін курсу іноземної валюти по відношенню до рубля

440

-

-

ДОВІДКОВО.



-

Отримано готівкою грошовими коштами

450

25459

13058









в тому числі щодо поточної діяльності

460

25459

13058

Виплачено готівкою грошовими коштами

470

25459

13058

в тому числі щодо поточної діяльності

475

25459

13058

Отримано векселів

480

-

-

Виплачено векселями

490

-

-

Доходи (дисконт) за векселями

500

-

-

Аналізуючи дані табл.13, можна відзначити, що фінансово-грошові операції господарства носять вкрай нестабільний характер. Виплата дивідендів у 2005 році не здійснювалася, хоча чисті грошові кошти від поточної діяльності (код 200) у 2005 році хоч і негативні, але вже менше, ніж у 2004 році, в якому виплата дивідендів здійснювалася. Розмір інших надходжень і засобів, спрямованих на інші витрати за аналізовані 2 роки сильно розрізняється. На підставі форм річних звітів досить складно судити про те, звідки з'явилися і куди були спрямовані ці кошти. За поясненнями головного бухгалтера господарства, ці кошти були короткострокові кредити для виробничої діяльності. Позитивним моментом є відносне зниження суми витрат при одночасному зростанні доходів. І хоча ці зміни не на стільки значні, щоб забезпечити прибуток підприємству, радує вже хоча б те, що розмір річного збитку, отриманого у 2005 році менше аналогічного показника в 2004 році.

Залишок грошових коштів на кінець 2004 р. (стор. 430 табл. 13) склав 372 тис. руб. Хоча за даними інших форм звітності - 28 тис. руб. З отриманих господарством кредитів під заставу майна 26,2 млн. руб. - 2,1 млн. руб. або 7,3% на початок 2005 р. і 3,7 млн. руб. або 14,1% на кінець 2005 року - прострочена заборгованість. У 2004 і в 2005 рр.. господарством купувалися основні засоби на загальну суму 2 млн. руб. і 1,2 млн. руб. відповідно або 5,3% і 3,2% до загальної вартості основних засобів (ф. № 5 прогр. до балансу). Слід зазначити при цьому, що вибуття основних засобів все-таки перевищує їх надходження, що є негативним моментом.

З таблиці. 13 також видно, що бухгалтерія Господарства два роки поспіль з інвестиційної та один рік з фінансової діяльності проставляються у рядках і графах звіту прочерки. Вони повинні були свідчити про відсутність відповідних господарських, а значить - і бухгалтерських операцій. Однак аналіз інших розділів бухгалтерської звітності господарства, 2004 і 2005 рр.. свідчить про те, що фактично підприємство займалося в цей період як інвестиційної, так і фінансовою діяльністю. Про це можна судити на підставі даних табл.14, складеної на підставі відповідної інформації та розділів бухгалтерського балансу (форми № 1 і № 2).

Таблиця 14 - Операції з основної, інвестиційної та фінансової
діяльності ВАТ «Сівач» за 2004-2005 рр.., не відображені в його звітах про рух грошових коштів, тис. руб.

Найменування операцій
і джерело інформації

Роки

Помилка у звіті (ф. № 4) за
2 роки


2004

2005


Нараховано ПДВ (розрахунок на основі рядка 010 ф. № 2)

3199

1543

4742

Придбано основних засобів на основі інвестиційної діяльності (ф. № 5 додатку до балансу)

2019

1205

3224

Надійшло кредитів і позик з фінансової діяльності (форма № 5)

12400

8642

21042

Погашено кредитів і позик (форма № 5)

13856

5230

19086

Крім того, надійшло кредитів з бюджетів (форма № 5)

2400

1350

3750

Погашено кредитів з бюджетів

2400

1350

3750

Разом

3762

5100

8862

Довідково: помилка у звіті (ф. № 4) у порівнянні з виручкою відповідних років,%

15,6

20,2

17,9

З табл.14 видно, що Господарство як у 2004-му, так і в 2005-х роках вело активну інвестиційну та фінансову діяльність. Так, за 2 роки було придбано основних засобів завдяки інвестиційній діяльності на суму 3,2 млн. руб. Крім того, за фінансової діяльності здійснювалися операції: надходження кредитів і позик на суму 21,0 млн. руб.; Погашення кредитів і позик від комерційних структур на суму 19,1 млн. руб.; Надходження кредитів з бюджету на суму 3800 тисяч . руб.; погашення кредитів бюджету на цю ж суму. Ці операції в звіті про рух грошових коштів відображення не знайшли, що говорить про недостатнє розуміння бухгалтерами змісту розглянутих видів діяльності.

Загальна сума помилки у звіті про рух грошових коштів (форма № 4) за два роки склала, таким чином, майже 9 млн. руб., Або 35,8% виручки за ці роки.

4. Пропозиції з удосконалення обліку І
ЗВІТНОСТІ ПРО РУХ ГРОШОВИХ КОШТІВ

4.1. Автоматизована форма обліку грошових коштів

Допустимі неточності при розрахунках оподатковуваних сум можуть призвести до неправильної сумою сплачуваних податків, а в дальнейщего - до штрафів і пені. З іншого боку, неточності у розрахунках податків, сплата зайвих сум до бюджету в умовах гострого дефіциту вільних фінансових ресурсів і збитковості діяльності, що підтверджують наведені в розділі 3.3 відомості про помилки бухгалтерії ВАТ «Сівач», призводять до розтрат і без того невеликого запасу оборотних коштів і, в тому числі, грошових коштів.

Все це свідчать про доцільність впровадження комп'ютерної форми здійснення даних операцій. Вона дозволила б уникнути багатьох помилок у розрахунках, не допустити виплат зайвих сум податків, а також зробити цей розділ бухгалтерської роботи більше "прозорим" для аналізу. Впровадження комп'ютерної форми обліку не потребуватиме значних коштів, оскільки відповідна оргтехніка в бухгалтерії Господарства вже є і ряд операцій виконується з її допомогою (виписка рахунків-фактур та оформлення звітів за деякими податками).

При використанні комп'ютерної форми обліку грошові кошти враховуються наступним чином. Дані первинних документів вводяться з клавіатури в ЕОМ. При цьому в пам'яті ЕОМ формуються робочі бази даних (БД) по кожному рахунку. Наприклад, по рахунку 50 вводяться відповідні дані з прибуткових і витратних касових ордерів. При необхідності відбувається коригування інформації. Цей етап покликаний фіксувати в ЕОМ документальне оформлення операцій. Наступний етап - фіксування в ЕОМ їх виконання. Наприклад, по рахунку 50 це відображення реального руху грошових коштів по касі. У даному випадку касир або на його прохання бухгалтер з обліку грошових коштів щоденно вводить інформацію про проведені касових операціях.

Результатом цих дій є автоматизоване формування звітних документів касира (вкладний аркуш касової книги і звіт касира).

Після виконання другого етапу результати звітності касира відображаються в БД. На третьому етапі (рівень бухгалтера) здійснюється бухгалтерський облік за рахунком. У функції бухгалтера на цьому етапі входять перевірка звітів касира і реалізація закладеної програми з отримання бухгалтерських регістрів (в даному випадку по рахунку 50). Ці регістри можуть відтворюватися на дисплеї, як документи при введенні даних (в основному це відноситься до проміжних даними), або роздруковуватися у вигляді машинограм (тобто, підсумкових даних по рахунку). При цьому відбувається накопичення інформації для суміжних ділянок обліку і вихідних даних на наступний місяць.

У підсумку за рахунком 50 забезпечується отримання трьох машинограм: відомість аналітичного обліку по рахунку 50, вкладний аркуш касової книги і звіт касира. Причому останні два машинограми складаються щодня за підсумками руху коштів у касі за день. Ці машинограми мають однаковий зміст і включають всі реквізити, передбачені формою касової книги. Нумерація аркушів касової книги в цих машинограмах здійснюється автоматично в порядку їх зростання з початку року.

Після отримання машинограм (вкладний аркуш касової книги і звіт касира) касир перевіряє правильність відображених у них записів, підписує їх і передає звіт касира разом з прибутковими та видатковими касовими документами до бухгалтерії під розписку у вкладному аркуші касової книги.

Вкладні аркуші касової книги зберігаються у касира. Наприкінці року (або в міру необхідності) вони брошуруються в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника підприємства і головного бухгалтера, після чого сформована з машинограм касова книга опечатується.

У господарстві можна застосовувати варіант з автоматизованим формуванням первинної документації. У цьому випадку в бухгалтерії не виписують ручним способом прибуткові та видаткові касові ордери. Первинні документи оформляються шляхом заповнення відповідних реквізитів на макетах форм документів, відтворених на дисплеї ЕОМ. Цей принцип також може широко використовуватися і на інших ділянках обліку (облік матеріалів і т.д.). Після цього документи роздруковуються і передаються касиру для виконання. Подальший технологічний процес будується приблизно таким же шляхом, як описано вище, з тією лише різницею, що в БД дані про документи вводяться безпосередньо на стадії їх оформлення, тобто процес формування документів і відображення їх даних в БД ЕОМ поєднуються.

4.2. Проведення аналізу потоків грошових коштів господарства

Звітність про рух грошових коштів потрібно не тільки для того, щоб надати підсумкові бухгалтерські документи до контролюючих та інших органів. У першу чергу вона потрібна для ефективного управління виробництвом, багато в чому залежить від уміння управляти грошовими потоками.

Головне завдання аналізу грошових потоків полягає у виявленні причин нестачі, а іноді - надлишку грошових коштів і у визначенні джерел їх надходжень і напрямків використання.

Основним документом для аналізу грошових потоків є «Звіт про рух грошових коштів», за допомогою якого можна контролювати поточну платоспроможність підприємства, приймати оперативні рішення з управління грошовими коштами і пояснювати розбіжність між фінансовим результатом і зміною грошових коштів. Потоки грошових коштів розглядаються за трьома видами діяльності: основна, інвестиційна та фінансова.

Завдання аналізу грошових потоків полягає у виявленні причин нестачі або надлишку грошових коштів, визначенні джерел їх надходжень і напрямків витрачання.

Сукупний грошовий потік повинен прагнути до нуля, але бути невід'ємним. Основоположні принципи управління потоком грошових коштів:

1. Зменшувати дебіторську заборгованість. При цьому не слід забувати, що надмірний тиск на всіх без винятку споживачів може призвести до зниження обсягу майбутніх продажів. Для прискорення отримання грошей можна використовувати розумні знижки на свої товари і послуги.

2. Досягти розумних строків виплати кредиторської заборгованості без шкоди для подальшої діяльності підприємства. Використовувати будь-які переваги, надані знижками, існуючими у постачальників.

3. Продавати! Як можна більше і за розумними цінами. Ціна продажу включає в себе не тільки реальні грошові витрати, а й амортизацію (некасові статтю), яка на ділі збільшує грошовий потік.

4. Прискорювати оборотність всіх видів запасів, уникаючи їх дефіциту, який може призвести до падіння обсягу виробництва і, відповідно, обсягу реалізації.

Поділ всієї діяльності підприємства на три самостійні сфери дуже важливо, оскільки хороший (тобто близький до нуля) сукупний потік може бути отриманий за рахунок обмеження або компенсації негативного грошового потоку по основній діяльності припливом коштів від продажу активів (інвестиційна діяльність) або залученням кредитів банку (фінансова діяльність). У цьому випадку величина сукупного потоку приховує реальну збитковість підприємства. Завдяки її аналізу легше вивести підприємство до прибуткового функціонування.

4.3. Оптимізація потоків грошових коштів підприємства

У господарстві управління грошовими коштами (потоками) включає:

і охоплює основні аспекти управління діяльності підприємства, що відображено на схемі (рис.4).

Рисунок 4 - Схема управління грошовими коштами підприємства

Управління грошовим потоком особливо важливо для підприємства з точки зору необхідності:

  • планування тимчасових параметрів капітальних витрат;

  • управління оборотним капіталом (оцінки короткострокових потреб в готівкових коштах і управління запасами);

  • управління витратами та їх оптимізації з точки зору більш раціонального розподілу ресурсів підприємства в процесі виробництва;

  • управління капітальними потребами (фінансування за рахунок власних коштів або кредитів банку);

  • управління економічним зростанням.

  • Проблеми в управлінні грошовими коштами полягають у наступному:

  • менеджери не мають повної оперативної інформації про джерела грошових надходжень, про суми і терміни майбутніх платежів;

  • фінансові потоки розрізнені і неузгоджені за часом;

  • є випадки втрати платіжних документів; касовий план створюється з уривків інформації;

  • рішення про розподіл грошових коштів приймається при потужному тиску з боку різних служб;

  • запити на фінансування часто не відповідають реальним потребам;

  • рішення про залучення кредитів приймаються без належної оцінки їх необхідної величини і термінів погашення.

Щоб уникнути зазначених недоліків, варто впровадити в практику роботи бухгалтерії метод бюджетування, що передбачає складання касових бюджетів.

Мета бюджетування грошових коштів полягає в розрахунку необхідного їх обсягу та визначенні моментів часу, коли в компанії очікується недолік або надлишок грошових коштів для того, щоб уникнути кризових явищ і раціонально використовувати грошові кошти підприємства.

Касовий бюджет - це докладний кошторис очікуваних надходжень і виплат грошових коштів за певний період, що включає як конкретні статті надходжень і виплат, так і їх тимчасові параметри.

Касовий бюджет є складовою частиною Основного бюджету підприємства та використовує дані бюджетів продажів, закупівель, витрат на оплату праці та ін

Для більш точного розрахунку обсягу грошових коштів керівництву підприємства необхідно знати конкретні статті надходжень та витрат грошей, а також тимчасові параметри цих процесів. Для вирішення цього завдання використовується бюджетування грошових коштів.

У той же час бюджет грошових коштів, як і всі інші бюджети, багато в чому залежить від суб'єктивних оцінок і прогнозів (наприклад, прогнозу продажів, оцінки періодів погашення дебіторської заборгованості тощо), отже, загальна помилка розрахунків (можливі відхилення) веде до значного спотворення кінцевих результатів і може послужити основою для прийняття неправильного управлінського рішення. Розробка бюджету грошових коштів, як і інших бюджетів, є результатом тісної співпраці всіх служб підприємства і повинна бути регулярною, оскільки разові бюджети на основі одиничних оцінок можуть приводити до великих відхилень і неправильним управлінським рішенням. Регулярність розробки бюджету дозволить керівникові визначити, які фактори надають саме великий вплив на величину грошового потоку, і спрямувати основні зусилля на більш точну оцінку цих факторів.

Таким чином, касовий бюджет дозволяє:

  1. Своєчасно визначати потребу в обсязі і термінах залучення позикових коштів.

  2. Приймати управлінські рішення про більш раціональне використання ресурсів.

  3. Отримати цілісне уявлення про сукупну потреби в грошових коштах.

  4. Аналізувати значні відхилення по статтях бюджету і оцінювати їх вплив на фінансові показники підприємства.

Основна мета складання бюджетів - визначення моментів часу, в які у господарства буде нестача або надлишок грошових коштів для того, щоб розумно уникнути кризових явищ або пом'якшити їх і раціонально використовувати тимчасово вільні кошти.

При складанні бюджету необхідно велика кількість первинної інформації, яка, як правило, існує лише в розрізнених вигляді в різних підрозділах підприємства. На підприємстві немає єдиної служби, яка займалася б зведенням цієї інформації воєдино для складання бюджетів. Ці функції розподілені по різним службам, і немає можливості оперативного відстеження і коригувань руху грошових коштів. Крім того, іноді відбувається свідоме завищення показників в розрізнених фінансових планах в надії на те, що якого-небудь підрозділу підприємства виділяти більше фінансових коштів. Складання єдиного бюджету дозволяє уникнути подібних явищ і одержати більш об'єктивну картину потреби в грошах.

Касовий бюджет повинен включати всі грошові надходження та виплати, які зручно групувати за видами діяльності - основна, інвестиційна та фінансова.

На першому етапі необхідно визначити надходження і видаток грошових коштів з основної діяльності господарства, тому що результати планування грошового потоку по основній діяльності можуть використовуватися при плануванні інвестицій і визначенні джерел фінансування.

Планування грошових витрат по інвестиційній діяльності виконується на основі інвестиційних проектів і програми розвитку виробництва, з урахуванням надходження грошових коштів від основної діяльності або від інших джерел фінансування; приплив грошових коштів з інвестиційної діяльності визначається її доходами від продажу основних фондів та інших довгострокових вкладень.

Планування грошових потоків з фінансової діяльності здійснюється з метою забезпечення джерел фінансування для основної і інвестиційної діяльності підприємства.

Основні документи, необхідні для складання касового бюджету господарства, систематизовано у вигляді схеми на рис.5.

Малюнок 5 - Основні документи і процедури складання
касового бюджету господарства

На рис.5 видно, що для складання касового бюджету (тобто планування припливів і відтоків грошових коштів у касі та на рахунках у банках) потрібно складати такі документи:

За основної діяльності - бюджет продажів, у свою чергу розподіляється на шість приватних бюджетів (кошторисів):

1) закупівель матеріалів, включаючи ПММ;

2) витрат на оплату праці;

3) загальновиробничих витрат;

4) комерційних (реалізаційних) витрат;

5) управлінських (загальногосподарських) витрат;

6) податкових платежів.

За інвестиційної діяльності потрібно складати:

1) прогноз надходжень від інвестицій (насамперед від продажу основних засобів);

2) бюджет капітальних витрат.

За фінансової діяльності:

1) надходження від продажу (емісії) цінних паперів (акцій, облігацій);

2) за кредитами.

При складанні зазначених бюджетів потрібно враховувати наступні фактори:

1) результати аналізу руху грошових коштів;

2) результати аналізу погашення дебіторської заборгованості;

3) результати аналізу руху кредиторської заборгованості;

4) податкові платежі;

5) інфляцію;

6) кредитні ставки;

7) виплати за підсумками року (в т.ч. дивіденди).

4.4. Передбачувана ефективність запропонованих заходів

Ефективність запропонованих заходів можна визначити наступним чином. По-перше, можливість помилок при відображенні у звітності сум ПДВ буде значно зменшена. За останні 2 роки (2004-2005 рр..) Сума ПДВ повинна була скласти не менше 4742 тис. крб. У відповідній ж рядку довідки на стор 8 звітності за 2005 р. зазначено, що було фактично сплачено 857 тис. руб. Мінімальний штраф за таке порушення, згідно зі статтею 120 НК РФ, становить 15 тис. руб. (Якщо не була занижена податкова база).

По-друге, можна буде виключити аналогічні помилки, зазначені в рядках 2 і 3 табл.14. Це позбавить від штрафів ще на 30 тис. руб.

По-третє, завдяки поліпшенню обліку руху грошових коштів можна розраховувати на підвищення ефективності діяльності підприємства. Згідно з наявними бухгалтерським звітними даними величина збитку в сумі за 2004-2005 рр.. склала 18741 тис. руб. Як видно з даних табл. 6 сума чистого збитку в порівнянні з 2004 роком збільшилася на 14,1%. При цьому виробництво продукції та її реалізація хоч і збиткові, але виручка все-таки починає рости швидше, ніж собівартість. З урахуванням скорочення обсягів виробництва продукції тваринництва можна буде отримати прибуток в рослинницькій галузі.

Іншим, не менш складним, є поліпшення контролю над потоками грошових коштів позареалізаційних та інших операцій господарської діяльності. Використання в даній сфері пропонованої нами системи управління грошовими потоками та комп'ютерної форми обліку грошових коштів забезпечить, на тлі зростання рентабельності виробничої діяльності, не менше 5% скорочення суми загального збитку. У 2004 р. збиток господарства склав 8753 тис. руб., А в 2005 р. - 9988 тис. руб., В сумі за 2 роки -
18 741 тис.руб. 5% від цієї суми становить 937 тис. руб. У разі песимістичного розвитку подій ефект може скласти не нижче 1% або 187 тис. руб. У середньому ефект скорочення збитків від впровадження запропонованих заходів може скласти близько 500 тис. руб.

Таблиця 15 - Розрахунок передбачуваних позитивних результатів
від поліпшення обліку та звітності про рух
грошових коштів

Показники

Сума 2004 -
2005 рр..,
тис. руб.

Поклади-вальний результат

Сума, тис. грн.

1.

Неправильне відображення у звітності нарахованого ПДВ

4742

Виключені штрафи

15

2.

Відсутність у звітності (ф. № 4) показників від інвестиційної діяльності господарства при її фактичному наявності

857

Те ж

15

3.

Відсутність у звітності (ф. № 4) відомостей про фінансову діяльність господарства при її наявності

21756

Те ж

15

4.

Незастосування заходів з управління грошовими потоками (при загальному чистий збиток за 2 роки в 18741 тис. руб.)

-

1-5%% від збитку 2004 -
2005 рр..

500


Разом

24865

-

545


Те саме - у% до збитку 2005 р. (9988 тис. руб.)

-

-

5,45

З таблиці. 15 видно, що загальний ефект у вигляді запобігли штрафів за допущені бухгалтерські помилки і додаткового прибутку, досягає завдяки складанню пасивних бюджетів, 545 тис. руб. або дозволить знизити величину збитків на 5,45%.

З урахуванням застосування в господарстві заходів щодо збільшення рентабельності виробництва, до числа яких входять заходи, спрямовані на скорочення тваринництва, збільшення обсягів виробництва продукції рослинництва, пошук перспективних закупників сільськогосподарської продукції, заходи з врегулювання грошових потоків можуть не тільки знизити збиток, але і мультиплікативно збільшити рентабельність виробничої діяльності, поліпшити контроль, а отже, знизити позареалізаційні витрати, що ведуть до накопичення збитків.

Слід також враховувати можливості реінвестування сум одержуваних ефектів у вдосконалення процесів виробництва, типів і видів виробленої продукції. Адже кошти, виручені в результаті діяльності і знову запущені в обіг грамотно і ефективно, дозволять отримувати збільшується суму виручки, що зменшується суму сумарного збитку, а в кінцевому підсумку виведуть підприємство зі скрутної економічної ситуації.

Хотілося б відзначити, що навіть у крайній ситуації, при запуску процедури банкрутства, господарству потрібно вміло використовувати всі наявні грошові кошти для розрахунків з кредиторами та аналізу стану дебіторської заборгованості.

ВИСНОВОК

Облік і контроль господарських операцій і виробничих процесів нерозривно пов'язаний з методами та прийомами бухгалтерського обліку, здійснюваними на різних ділянках, етапах і видах діяльності підприємств. Ефективність діяльності та розвиток підприємства багато в чому залежить від якості бухгалтерської роботи. Один з ділянок бухгалтерської роботи, на наш погляд, найбільш важливий. Оскільки майно і результати діяльності господарства відображаються у грошовій формі, найбільшу важливість має облік і аналіз потоків грошових коштів підприємства. Гроші - це загальний еквівалент товарів, мірило ефективності капіталовкладень, віддачі додаткових зусиль і витрат підприємства. Без грошей вже не мислима сучасна ринкова економіка. Цим і пояснюється актуальність обраної теми дипломної роботи та її мету.

Робота була виконана на прикладі сільськогосподарського підприємства ВАТ «Сівач» Сальського району Ростовської області. Обстежене підприємство розташоване на південно-сході області. Від центру господарства до центру області - м. Ростова-на-Дону 150 км. Ближня ж.-д. станція - Цілина. Вона знаходиться від селища на відстані 12 км.

З рис. 1 видно, що ВАТ «Сівач» має досить складну організаційну і виробничу структуру. У його складі 2 комплексні бригади, кожна з яких займається не тільки рослинництвом, а й тваринництвом - вирощуванням свиней та ВРХ на м'ясо, а також вмістом молочного стада ВРХ. У господарстві є електроцех, будбригади, підрозділ громадського харчування, бійня і млин. Інженерна служба має центральної ремонтної майстерні, автогараж і нафтобазою.

Чисельність працівників на кінець 2004 року - 245 осіб. Господарство має майже 5 тис. га сільгоспугідь, з яких 96% становить рілля. Як видно з табл. 1, у складі центральної бухгалтерії, крім головного бухгалтера, працюють ще 6 людей. У цій же таблиці відображені обов'язки, закріплені за працівниками.

Табл. 3 відбиває структуру товарної продукції господарства за останніх 4 роки. З табл.3 видно, що основним видом товарної продукції в Господарстві є зерно. У середньому за 4 роки на його частку довелося 62,2% вартості проданої продукції. Ще 15% припадає на реалізацію зерна соняшника. Таким чином рослинництво забезпечує до 77% (3 / 4) вартості всієї товарної продукції. На частку продукції тваринництва, включаючи вартість переробленої та іншої продукції, припадає 15,5% вартості товарної продукції.

З табл.4 видно, що ресурсообеспеченность господарства достатня, для того, щоб було можливе здійснення виробництва інтенсивними способами. При цьому темпи її зміни її за обстежуваний період часу хоч і практично не змінилися, але мають негативну динаміку, що може призвести до серйозних наслідків в майбутньому.

Незважаючи на достатню ресурсозабезпеченість, результати виробничо-комерційної діяльності Господарства з кожним роком погіршуються. 2001 рік був останнім прибутковим роком. У період з 2002 по 2005 рр.. господарство щорічно отримує збитки. Велика частка збитків, як показав проведений нами аналіз, формується в галузі тваринництва, а також за рахунок здійснення різних позареалізаційних операцій.

Собівартість продукції тваринництва перевищує величину виручки від її реалізації. Це відбувається, перш за все, через дуже низьку завантаженість наявних виробничих потужностей, внаслідок якої, у свою чергу, утворюються надмірно великі питомі витрати на утримання основних засобів в розрахунку на одиницю одержуваної продукції тваринництва. Так при нормативній потужності використовуваних корівників 800 голів ВРХ, в господарстві утримується трохи більше 100 голів. На сьогодні в плани керівництва господарства входить повна ліквідація поголів'я

На кінець 2005 року господарство має кредиторську заборгованість понад 38 млн. руб., З якої більше 28 млн. становлять довгострокові і короткострокові кредити. Слід зазначити, що простроченої кредиторської заборгованості у господарства поки порівняно небагато - близько 2 млн. крб. або 5,2%. Тим не менш, коефіцієнти абсолютної та поточної ліквідності, як випливає з табл.10, незадовільні. Величина абсолютно ліквідних коштів явно недостатня. У разі необхідності здійснення будь-яких розрахунків або платежів господарство не зможе це зробити, тому що у нього просто немає для цього грошей. Величина активів за аналізований період скоротилася на різну величину за видами активів. Найбільшому скороченню піддалися абсолютно ліквідні і швидко реалізованих кошти, що є ознакою постійного браку коштів для поточних розрахунків.

Облік руху грошових коштів, незважаючи на їх практична відсутність, в бухгалтерії господарства на перший погляд організований добре. Дотримуються вимоги до бухгалтерських записів по рахунках 50 «Каса» і 51 «Розрахункові рахунки». Про це можна судити за таблицями 11 і 12, побудованим на основі бухгалтерських проводок в журналах-ордерах № 1 і № 2 за лютий 2005 р. Тим не менш, є підстави вважати, що бухгалтерія господарства не до кінця розібралася в особливостях обліку руху грошових коштів . Про це можна судити з табл.13, яка представляє собою заповнену копію форми № 4 за 2003 р.

З табл.13 видно, що бухгалтерія господарства не заповнила жодного рядка, що відображає рух грошових коштів з інвестиційної діяльності за обидва розглянутих року і по фінансовій діяльності за 2004 рік. На підставі цієї таблиці можна вирішити, що господарство ними не займалося у відповідних періодах. Проте вивчення інших форм звітності за ці роки показало, що господарство набувало основні засоби, брало і погашало кредити. Це показано в табл. 14. З неї, зокрема, видно, що за 2 роки бухгалтерія не відобразила в своїй звітності рух грошових коштів на загальну суму 21 млн. руб., Що склало більше 50% виручки за ті ж роки. Такі помилки в обліку можуть спричинити штрафні санкції з боку перевіряючих органів. Мінімальна сума штрафів за кожним порушенням, згідно з податковим кодексом, - 15 тис. руб., А всього - не менше 45 тис. руб.

При цьому бухгалтерія практично не займається діяльністю, яка називається управлінням грошовими коштами на основі складання так званих касових бюджетів. Комп'ютерний облік даних операцій відсутній, хоча комп'ютери вже є. Виходячи з цього, в роботі обгрунтовано заходи, показані на схемі рис. 5.

На нашу думку, застосування запропонованих заходів, як показано в табл. 15, може дати додатковий економічний ефект до 545 тис. руб., Тобто практично без будь-яких додаткових грошових витрат зменшити величину отриманого в 2004 р. збитку на 5,45%. Ефект складається з суми штрафів, яких можна буде уникнути при правильному обліку руху грошових коштів, а також з додаткової вигоди при правильному управлінні грошовими потоками.

На підставі проведених досліджень лише в одній галузі управлінської діяльності господарства та отриманих даних про передбачуване економічному ефекті від запровадження пропонованих нами заходів можна зробити висновок, що застосовуючи грамотний, науково-обгрунтований підхід і в інших сферах управлінської і виробничої діяльності можна налагодити ефективне управління та виробництво, вивести господарство з економічної кризи і зробити його рентабельним. Згідно з даними ресурсообеспеченности резерви для цього поки що є, необхідно тільки правильно ними користуватися.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Цивільний кодекс Російської Федерації. - М.: Проспект, 1997.-416 с.

  2. Податковий кодекс Російської федерації. Частини перша і друга. - М.: ПРІОР, 2001. - 192 с.

  3. Про сільськогосподарську кооперацію. Федеральний закон Російської Федерації № 193-ФЗ від 08.12.1995 / / Економіка сільського господарства Росії. - 1996. - № 2. - С.9-20.

  4. Про бухгалтерський облік: Федеральний закон Російської Федерації від 21 листопада 1996 р. № 129-ФЗ (в редакції. Федерального закону від 23 липня 1998 р. № 123-ФЗ) / / Економіка сільськогосподарських і переробних підприємств АПК. - 1997. - № 3. - С.24-28.

  5. Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у сільському господарстві, затверджені Мінсільгосппродом РФ від 4 липня 1996 р. № П-4/2068 за погодженням з Міністром економіки та Мінфіном РФ / / Економіка сільськогосподарських і переробних підприємств АПК . - 1997. - № 8. - С.33-43; № 9. - С.30-41.

  6. Становище ведення бухгалтерського обліку і звітності до затверджене наказом Міністерства фінансів РФ від 29 липня 1998 р. № 34н (у редакції наказу Мінфіну Росії від 24 березня 2000 р. № 31н).

  7. Положення з бухгалтерського обліку ПБО 1 / 98 «Облікова політика організації» / Збірник положень з бухгалтерського обліку (ПБО 1-10). - М.: Бухгалтерський облік, 2000. - 160 с.

  8. Положення з бухгалтерського обліку ПБО 4 / 99 «Бухгалтерська звітність організації» / Збірник положень з бухгалтерського обліку (ПБО 1-10). - М.: Бухгалтерський облік, 2002. - 160 с.

  9. Положення з бухгалтерського обліку ПБО 9 / 99 «Доходи організації» / Збірник положень з бухгалтерського обліку (ПБО 1-10). - М.: Бухгалтерський облік, 2002. - 160 с.

  10. Положення з бухгалтерського обліку ПБО 10/99 «Витрати організації» / Збірник положень з бухгалтерського обліку (ПБО 1-10). - М.: Бухгалтерський облік, 2002. - 160 с.

  11. Положення з бухгалтерського обліку ПБО 5 / 01 «Облік матеріально-виробничих запасів» / / Економіка і життя. - 2001. - № 30. - С.5-6.

  12. Положення з бухгалтерського обліку ПБО 6 / 01 «Облік основних засобів» / / Аудит. - 2001. - № 6. - С.5-8.

  13. Новий план рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності підприємства і інструкції по його застосуванню, затверджені наказом Мінфіну Росії від 31 жовтня 2000 р. № 94н. - М.: Книга сервіс, 2002. - 96 с.

  14. Бердникова Т.Б. Аналіз і діагностика фінансово-господарської діяльності підприємства: Навчальний посібник. / Т.Б. Бердникова. - М.: ИНФРА-М, 2001 .- 215 с.

  15. Вакуленко Т.Г. Аналіз бухгалтерської (фінансової) звітності для прийняття управлінських рішень / Т.Г. Вакуленко, Л.Ф. Фоміна. - СПб.: Видавничий дім «Герда», 2001. - 288 с.

  16. Глушков І.Є. Бухгалтерський облік на сучасному підприємстві. Ефективне посібник з бухгалтерського обліку / І.Є. Глушков. - К.: ЕКОР, 1999. - 754 с.

  17. Кондраков Н.П. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник / Н.П. Конд-раків. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 584 с.

  18. Лисович Г.М. Сільськогосподарський облік (Фінансовий і управлінський): Підручник. Серія «Економіка та управління» / Г.М. Лисович. - Ростов н / Д: Видавничий центр «МарТ», 2002. - 720 с.

  19. Лисович Г.М. Бухгалтерський (управлінський) облік на підприємствах АПК: Навчальний посібник / Г.М. Лисович, І.Ю. Ткаченко. - М.: Контур, 1998. - 224 с.

  20. Парушіна Н.В. Аналіз фінансових результатів за даними бухгалтерської звітності / Н.В. Парушіна / / Бухгалтерський облік. - 2002. - № 5. -С.68-74.

  21. Пизенгольц М.З. Бухгалтерський облік у сільському господарстві: Підручник. Т.1.Ч.1: Бухгалтерський фінансовий облік / М.З. Пизенгольц - 4-е вид., Перераб. і доп. - М.: Фінанси і статистика, 2002. - 480 с.

  22. Пизенгольц М.З. Бухгалтерський облік у сільському господарстві: Підручник. Т.2.Ч.2.Ч.3: Бухгалтерський управлінський облік; Бухгалтерська (фінансова) звітність / М.З. Пизенгольц - 4-е вид., Перераб. і доп. - М.: Фінанси і статистика, 2002. - 400 с.

  23. Попов М.О. Економіка сільського господарства: Підручник / Н.А. Попов - М.: Справа та сервіс, 2000. - 368 с.

  24. Пястолов С.М. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства: Підручник / С.М. Пястолов. - М.: Майстерність, 2001. - 336 с.

  25. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємств АПК: Підручник / Г.В. Савицька. - Мн.: Нове знання, 2001. - 687 с.

  26. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства: Навчальний посібник / Г.В. Савицька. - 6-е вид., Перераб. і доп. - Мн.: Нове знання, 2001. - 704 с.

  27. Тяпкін М.Т. Методи системного аналізу фінансового стану сільськогосподарського підприємства / М.Т. Тяпкін, М.А. Кукіна / / Економіка сільськогосподарських і переробних підприємств. - 2000. - № 10. - С.18-22.

  28. Управлінський облік: Навчальний посібник / За ред. А.Д. Шеремета. - 2-е вид., Испр. - М.: ІД ФБК-ПРЕС, 2002. - 512 с.

  29. Шеремет А.Д. Методика фінансового аналізу / А.Д. Шеремет, Р.С. Сайфулін. - М.: ИНФРА-М, 1996. - 176 с.

    Додати в блог або на сайт

    Цей текст може містити помилки.

    Бухгалтерія | Диплом
    363.2кб. | скачати


    Схожі роботи:
    Облік і звітність про рух грошових коштів седьскохозяйственног
    Звіт про рух грошових коштів його зміст техніка складання Рух грошових
    Звіт про рух грошових коштів 2
    Звіти про рух грошових коштів
    Отч т про рух грошових коштів
    Звіт про рух грошових коштів 3
    Звіт про рух грошових коштів 2
    Звіт про рух грошових коштів 4
    Звіт про рух грошових коштів
© Усі права захищені
написати до нас