Облік і аудит валютних операцій в Республіці Казахстан

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст

Введення

1. Організаційно-виробнича характеристика підприємства TOO «TS Market»

    1. Загальна характеристика підприємства ТОВ «TS Market»

    2. Організація і форма ведення бухгалтерського обліку на підприємстві

1.3 Економічний стан підприємства

2. Теоретичні аспекти обліку валютних операцій

2.1 Законодавча база обліково-аналітичних служб підприємства

2.2 Методи і способи обліку валютних відносин

2.3 Особливості організації бухгалтерського обліку валютних операцій на підприємстві

3. Організація, методика і технологія аудиту валютних операцій

3.1 Цілі і завдання аудиту валютних операцій

3.2 Оцінка системи внутрішнього контролю

3.3 Програма аудиту та аналітичні процедури

3.4 Системне вивчення і виконання аудиторських процедур (збір і оцінка аудиторських доказів)

3.5 Складання аудиторського висновку про подання інформації, нестачі СВК та розробка рекомендацій

Висновок

Список використаних джерел

Програми

Введення

Найважливішою метою розвитку нашої країни є економічне зростання. Відбуваються в Республіці Казахстан корінні політичні і соціально-економічні перетворення внесли суттєві зміни в облікову систему.

Бухгалтерський облік, що склався в умовах централізованого управління та жорсткого планування, виявився неприйнятним в ринковій економіці. Процеси реалізації програм приватизації, перетворення державних підприємств, створення відповідної економічної та правової інфраструктури з метою успішного функціонування нових господарюючих суб'єктів, вихід на фінансові ринки, залучення іноземних інвестицій і інші зміни зажадали реформування обліку.

Регулювання обліку представляє собою певну діяльність щодо внесення впорядкованості та організованості в облікову систему. Основними нормативними документами, що регулюють бухгалтерський облік, є Указ Президента Республіки Казахстан "Про бухгалтерський облік" № 2732 від 26 грудня 1995р., А також Указ "Про державну програму розвитку і вдосконалення бухгалтерського обліку та аудиту" в Республіці Казахстан від 28 січня 1998р. № 3838/8-96, МСФЗ

Вони встановлюють єдині правові, методологічні основи обліку та звітності для всіх господарюючих суб'єктів і фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю на території Республіки Казахстан. Діюча система бухгалтерського обліку відповідає міжнародним бухгалтерським стандартам.

Дані обліку використовуються для оперативного керівництва роботою господарюючих суб'єктів та їх структурних підрозділів, для складання державної фінансової звітності, економічних прогнозів і поточних планів, для зміни і дослідження закономірностей розвитку економіки країни.

Бухгалтерський облік відіграє важливу роль у правильності визначення податків, зборів, відрахувань, спрямованих на формування бюджету республіки, пенсійного та інших фондів.

Нова система бухгалтерського обліку прийнята в Республіці Казахстан, дозволяє зробити підприємство більш відкритим і привабливим для внутрішніх та зовнішніх інвесторів, що позитивно позначиться в кінцевому підсумку на загальному піднесенні всієї економіки Республіки Казахстан.

Для того, щоб правильно охарактеризувати сутність та значення обліку валютних операцій, перш за все необхідно виходити від господарських зв'язків і розрахункових відносин підприємства.

Підприємство, здійснюючи господарсько - фінансову діяльність, вступають у взаємини з іншими юридичними особами, в тому числі з членами трудового колективу. Ці взаємовідносини засновані на грошових розрахунках в процесі заготовлення матеріалів, виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг). У підприємства виникають зобов'язання перед постачальниками за отримані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги; перед державним бюджетом по податкових і неподаткових платежів; перед засновниками (учасниками) щодо формування статутного капіталу і розподілу прибутків, та інше.

Грошові розрахунки здійснюються організацією або готівкою, або у формі безготівкових платежів.

Зовнішньоторговельна діяльність казахстанських підприємств пов'язана з розрахунками в іноземній валюті і регулюється валютним законодавством, дотримання якого є необхідною умовою для правового забезпечення ведення бухгалтерського обліку валютних операцій.

Закон РК «Про валютне регулювання та валютний контроль» від 13 червня 2005 р регулюючий принципи обігу іноземної валюти в країні, дав визначення валютних цінностей, класифікував валютні операції, встановив порядок придбання та використання, а також оцінки іноземних валют у вигляді котирування їх курсу по відношенню до казахстанської одиниці.

Мета даної роботи вивчити особливості обліку та аудиту валютних операцій у відповідності з новими міжнародними стандартами фінансової звітності.

Завдання дослідження:

- Вивчення та підбір матеріалів з ​​досліджуваної тематики;

- Аналіз організаційно-виробничої характеристики підприємства TOO «TS Market»;

- Дати загальну характеристику підприємства ТОВ «TS Market»;

- Організація і форма ведення бухгалтерського обліку на підприємстві;

- Проаналізувати економічний стан підприємства;

- Розглянути теоретичні аспекти обліку валютних операцій;

- Охарактеризувати законодавчу базу обліково-аналітичних служб підприємства;

- Вивчити методи і способи обліку валютних відносин;

- Проаналізувати особливості організації бухгалтерського обліку валютних операцій на підприємстві;

- Дати визначення організації, методики та технології аудиту валютних операцій;

- Вивчити цілі і завдання аудиту валютних операцій;

- Дати оцінку системі внутрішнього контролю;

- Розкрити програму аудиту та аналітичні процедури;

- Системне вивчення та виконання аудиторських процедур (збір і оцінка аудиторських доказів);

- Складання аудиторського висновку про подання інформації, нестачі СВК і розробка рекомендацій.

Об'єкт дослідження ТОО «TS Market», основним видом діяльності якого є отримання чистого доходу, а також задоволення громадських потреб у товарах, роботах і послугах.

Предметом дослідження являють аналітичні дані в області обліку і аудиту валютних операцій.

1. Організаційно-виробнича характеристика підприємства TOO «TS Market»

1.1 Загальна характеристика підприємства ТОВ «TS Market»

Досліджуване підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю «TS Market» (ТОВ «TS Market») є самостійною юридичною особою і зареєстровано Департаментом Юстиції Акмолинської області 31 грудня 2003 року за № 12984-1945-ТОО.

Товариство створене і діє на підставі Цивільного Кодексу Республіки Казахстан, Закону Республіки Казахстан "Про товариства з обмеженою і повною відповідальністю", статуту та облікової політики.

ТОО «TS Market» відповідає за всіма своїми зобов'язаннями всім належним йому майном. Засновник товариства не відповідає за його зобов'язаннями і несе ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства в межах вартості внесеного ним вкладу. Засновником товариства є фізична особа - громадянин РК.

Статутний капітал у розмірі 30 000 000 тенге представляє собою внесок в статутний капітал а також оборотних коштів у вигляді безготівкових грошових коштів на розрахунковому рахунку ТОВ «TS Market».

Товариство має самостійний баланс, розрахунковий та валютний рахунок, круглу печатку із своїм найменуванням.

Основною метою діяльності підприємства є отримання чистого доходу, а також задоволення громадських потреб у товарах, роботах і послугах.

Основними видами діяльності є:

комерційно-посередницька діяльність;

торгово-закупівельна діяльність;

оптова та роздрібна торгівля широким асортиментом товарів;

випуск і виробництво товарів народного споживання.

Розглянуте нами підприємство виконує наступні основні функції:

закупівля матеріалів;

зберігання;

виробництво готової продукції;

збут;

доставка.

Управлінням підприємства в цілому займається директор. У його веденні знаходяться питання стратегічного характеру.

Заступник директора підпорядковується безпосередньо директору і фактично керує діяльністю компанії на оперативному рівні. Він контролює діяльність усіх відділів. Також у його компетенції питання руху фінансових потоків.

Центральна проблема організації підприємством полягає у виробництві готової продукції, а точніше в грамотному управлінні з метою отримання найбільшого прибутку.

З причини невеликого розміру розглянутого підприємства закупівля і продаж знаходиться в одних руках. Тобто ці питання розглядаються заступником директора, до компетенції якого входять питання закупівлі товарно-матеріальних цінностей, і збуту готової продукції під загальним керівництвом директора фірми. Перевага цієї форми полягає в тому, що заступник директора володіє сферою збуту й інформацією про попит, що дає йому швидко реагувати на зміни на ринку. На підприємстві не використовується поділу відповідно до груп товарів, ступеня обслуговування, величині покупців і т.д.

Закупівля і збут мають на увазі наступні функції: пошук постачальників, вибір найбільш вигідних постачальників, підтримка постійних зв'язків, транспортування, повернення товару, спостереження за товарними запасами на складі, пошук покупців, рекламна політика, збір замовлень, відвантаження, доставка й ін

Організаційна структура ТОВ «TS Market» представлена ​​на малюнку 1.









Малюнок 1 Організаціонноая структура ТОВ «TS Market»

1.2 Організація і форма ведення бухгалтерського обліку на підприємстві

Бухгалтерія безпосередньо зайнята урахуванням всієї господарської діяльності підприємства. У відділ бухгалтерії входить економіст, який займається прорахунком кошторисів та управлінням виробничого процесу.

ТОО «TS Market» здійснює закуп зернових культур для виробництва продукції (борошна, фасовка круп і т.д.). До числа клієнтів відносяться такі компанії як: ТОВ "Кемі", ТзОВ "Борошно-Казахстан", ТзОВ "Цесна-Мак", ​​ТзОВ "Ак-біда" та інші.

ТОО «TS Market» є монополістом у своїй сфері діяльності проте існують дрібні конкуренти, це в основному клієнти фірми. Ці компанії займаються скупкою готової продукції з наступною її перепродажем.

Бухгалтерська служба (бухгалтерія) в ТОВ «TS Market» рганізована відповідно до «Положення про організацію бухгалтерської служби» та вимог стандарту бухгалтерського обліку 24 "Організація бухгалтерського обліку на підприємстві". Її завданням є забезпечення формування повної та достовірної інформації про виробничо-господарські процеси і фінансові результати діяльності ТОВ «TS Market», необхідної для управління підприємством.

Бухгалтерська служба в ТОВ «TS Market» організована відповідно «Облікової політикою» і її завданням є забезпечення формування повної та достовірної інформації про виробничо господарські процеси і фінансові результати діяльності ТОВ «TS Market», необхідної для управління підприємством. Інформація в бухгалтерію надходить у первинних документах і звітах постачання, виробництва, складів та відділу збуту і відображає рух готової продукції.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку суб'єкта, дотримання законодавства при виконанні господарських операцій несе керівник.

Загальне керівництво бухгалтерським обліком і звітністю здійснює головний бухгалтер. Головний бухгалтер повністю відповідає за стан справ організаційного характеру: організацію обліку, своєчасність звітності, аналіз динаміки дебіторської і кредиторської заборгованості, фінансових показників та інші. За функціональної частини він безпосередньо займається веденням головної книги, складанням бухгалтерського балансу і фінансової звітності, відповідальний за відносини з бюджетом, веде облік необоротних активів та капіталу підприємства, а також доводить до підлеглих інструкції і вказівки управлінського характеру.

Персонал бухгалтерії повинен добре знати всю систему обліку і звітності для того, щоб вміти швидко і безпомилково орієнтуватися в господарській обстановці, розуміти ринкову ситуацію і її тенденції. Вони повинні суворо дотримуватися положення, інструкції та інші нормативні акти, що регламентують діяльність підприємства, організацію бухгалтерського і податкового обліку. Бухгалтер по виробництву - розрахунок калькуляції собівартості на продукцію, складання калькуляції собівартості; Економіст-бухгалтер - аналіз витрат виробничо-економічного стану, складання статистичних звітів; Касир - оформлення первинних документів, складання звіту касира; Бухгалтер матеріальної групи - виконання роботи з обліку руху ТМЗ, оформлення надходження і витрачання матеріалів, складання щомісячних звітів за матеріалами. Організація та облік інвентаризації ТМЗ.

Бухгалтер за заробленої плати - облік робочого часу і розрахунок заробленої плати, відрахування та утримання із заробленої плати, складання відомості утримань, зводу нарахувань. Ведення розрахунків з бюджетом у відповідності з податковим законодавством за відповідний період. При звільненні головного бухгалтера з посади проводиться здача справ новопризначеному головному бухгалтеру в процесі якої проводиться перевірка стану бухгалтерського обліку і достовірності звітних даних із складанням відповідного акта, що затверджується керівником суб'єкта. ТОО «TS Market» веде бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов'язань, які здійснюються ним господарських операцій способом подвійного запису відповідно до ТПС БО, з 01.01.2008 року ТОВ «TS Market» переходить на міжнародні стандарти фінансової звітності.

У ТОВ «TS Market» облікова політика розроблена відповідно до міжнародних стандартів обліку, казахстанськими СБУ.

Згідно зі стандартами КБУ, «Облікова політика та її розкриття», облікова політика - це представляє принципи, методи, основи, умови, правила і практику, прийняті засновниками ТОВ «TS Market» для ведення бухгалтерського обліку та складання звітності виходячи із потреби підприємства і особливості його діяльності. Відповідальність за організацію бухгалтерського подружжя покладається на керівника. Бухгалтерський облік здійснюється головним бухгалтером.

Облікова політика розроблена на підставі:

- Закону РК «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»;

- Казахстанських стандартів бухгалтерського обліку;

- Методичних рекомендацій до СБУ;

- Міжнародні стандарти МСФЗ;

- Типового плану рахунків бухгалтерського обліку.

В обліковій політиці ТОВ «TS Market» розкрито такі галузі обліку:

Загальна характеристика підприємства,

Загальні положення облікової політики підприємства.

Облікова політика в галузі обліку витрат.

Витрати визнаються у бухгалтерському обліку методом нарахувань та відображаються у фінансовій звітності в рахунках розділу 8 Типового плану рахунків згідно Казахстанським стандартами бухгалтерського обліку (КСБУ) і 70 підрозділу згідно з Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ).

1.3 Економічний стан підприємства

У Товаристві застосовується прямолінійний метод розрахунку зносу основних засобів. Придбання основних засобів в 2007 році здійснювалося за рахунок власних коштів. Обмеження прав власності за основними засобами немає. Основних засобів, що знаходяться у заставі як забезпечення зобов'язань немає.

Рух основних засобів за 2008 рік виглядає наступним чином:

Таблиця 1 - Рух основних засобів


Земля

Будинки,

Споруди

Машини та обладнання

Транспортні засоби

Інші

основні засоби

Всього








1. Первісна вартість:

Сальдо на 01.01.2008р.



788


2472

3261

Придбано



1158


1214

2372

Безоплатно отримані активи







Додаткові вкладення







Перегрупування







Перекладено зі складу матеріалів







Інші надходження







Разом надійшло



1158


1214

2372

Знецінення активів







Реалізовано







Перегрупування







Перекладено в активи, призначені для продажу







Інші вибуття






22

Разом вибуло







Сальдо на 31.12.2008р.



1947


3686

5611

2. Амортизація:


Сальдо на 01.01.2008р.



259


519

778

Амортизація, нарахована протягом звітного періоду



514


442

956

Зміна нарахованої амортизації в результаті перегрупування активів







Разом нараховано амортизації



773


961

1734

Накопичена амортизація вибулих активів







Зміна нарахованої амортизації в результаті перегрупування активів







Разом зменшення амортизації







Сальдо на 31.12.2007р.



773


961

1734

3. Залишкова вартість:


Сальдо на 01.01.2008р.



529


1953

2482

Сальдо на 31.12.2008р.



1173


2704

3877

За оцінками керівництва Товариства основні засоби у фінансовій звітності за 2008 рік представлено за справедливою вартістю.

Короткострокова дебіторська заборгованість (за вирахуванням резервів на можливі втрати) представлена ​​наступними заборгованостями:

Таблиця 2 - Короткострокова дебіторська заборгованість

Найменування

Сальдо на 31.12.08 р.

Сальдо на 01.01.08 р.

Рахунки до отримання

1 432

120 046

Разом Рахунки до отримання:

1 432

120 046

Комісійні до отримання за управління ПІФами

57

443

Разом Комісійні до отримання за управління ПІФами

57

443

Інші короткострокові заборгованості

1

606

Разом Короткострокова дебіторська заборгованість

1

606

Всього короткострокова кредиторська заборгованість

1 490

121 095

Таблиця 2 - Дебіторська заборгованість включає заборгованість наступних організацій і фізичних осіб:

Найменування кредитора

Сальдо на 31.12.08г.

Сальдо на 01.01.08 р.

АТ «Алматиі Інвест Менеджмент»

21

0

АТ «RBNT Securities»

46

22

АТ «Зерде»

9

0

ІП «Крилов»

200

0

ГЦТ «Алматителеком»

0

91

АТ «Сентрас Секьюрітіс»

50

0

ТОО «Інфотехсервіс»

0

90

ІП «Керімбеков»

0

129

Раптаев Т.К.

0

6 553

ТОВ «Інтер прес»

0

30

Comfort Building

0

99 000

АТ «Тас Алем »

0

14 000

ТОВ «Сбондс ру»

101

0

ТОВ «Маркетинг Медіа Технолоджес»

473

0

ТОВ «Р Сомма»

511

0

Інші

79

80

Всього

1 490

121 095

Фінансові інструменти, які оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням у складі прибутку або збитку за період представлені наступним чином:

Таблиця 3 - Цінні папери, наявні для продажу


Сальдо на 31.12.08 р.

Сальдо на 01.01.08 р.

Боргові інструменти - котирувані

Облігації АТ «Альянс банк»

0

26 391

Часткові інструменти - котирувані

JCFC Sistema GDR RegS

0

12 883

Прості акції АТ «Банк Центркредит»

6 889

0

Разом Цінні папери, наявні для продажу

6 889

39 274

Протягом звітного періоду за рахунок податкового ефекту від застосування тимчасових різниць, що виникли між бухгалтерським і податковим обліком, у Товариства на кінець звітного періоду склалося відстрочене податкову вимогу у сумі 366 тис.тенге.

Інформація про відстрочених податкових вимогах і відстрочених податкових зобов'язаннях представлена ​​наступним чином:

Таблиця 4 - Відстрочене податкове вимога та відстрочене податкове зобов'язання

Найменування показників

На 31.12.2008 р.

На 01.01.2008р.

Відстрочені податкові активи (ВПА) всього, в тому числі:

396

151

За залишкової вартості основних засобів і НМА

35

2

За нарахованими резервів відпускних працівників

156

0

Нараховані витрати за аудиторських послуг

205

0

Нараховані податки

0

149

Відстрочені податкові зобов'язання (ВПЗ) всього, в тому числі:

30

221

За нарахованими податками, в межах сплачених сум

30

0

За нарахованими резервів відпускних працівників

0

221

Чисте відстрочене податкове зобов'язання (ВПЗ - ВПА)

- 366

70

Таблиця 5 - Інші активи

Найменування статей

Сальдо на 31.12.08г.

Сальдо на 01.01.08 р.

Інші активи (сировина та матеріали)

1 087

406

Разом:

1 087

406

Таблиця 6 - Вимоги до бюджету з податків та інших обов'язкових платежах

Найменування податку

Сальдо на 31.12.08г.

Сальдо на 01.01.08 р.

- Авансові платежі з корпоративного прибуткового податку

110

20

- За індивідуальним прибуткового податку

59

0

- Обов'язкові пенсійні внески

1

0

- Відрахування на соціальне страхування

38

0

- Соціальний податок

91

0

- З ПДВ

4

0

- Інші податки і обов'язкові платежі

2

0

Разом Вимоги до бюджету з податків та інших обов'язкових платежах

305

20

Грошові кошти та їх еквіваленти, що представлені в балансі Товариства станом на 31.12.08 року, в достатній мірі відображають їх справедливу вартість.

Зміни по даній статті балансу за звітний період виглядають наступним чином:

Таблиця 7 - Грошові кошти та залишки по рахунках в банках та їх еквіваленти


Сальдо на 31.12.2008 р.

Сальдо на 31.12.2008 р.

Грошові кошти на спеціальних рахунках в банку

0

0

- Банк - кастодіан

0

13 430

Гроші на валютних рахунках всередині країни

0

0

- Валютний рахунок в

35

1530

Гроші на розрахунковому рахунку

0

0

- Розрахунковий рахунок в

12 994

4 257

Готівка в касі в національній валюті

199

137

Всього

13 228

19 354

Зобов'язання щодо торговельної та іншої кредиторської заборгованості враховуються Товариством за первісною вартістю, яка є справедливою вартістю суми, яка повинна бути сплачена в майбутньому за отримані послуги, незалежно від того, чи були виставлені постачальниками рахунку Товариству.

Інформація про короткострокової кредиторської заборгованості представлена ​​наступним чином:

Таблиця 8 - Короткострокова кредиторська заборгованість

Найменування

Сальдо на 31.12.08 р.

Сальдо на 01.01.08 р.

Рахунки до оплати

963

160

Заборгованість перед постачальниками і підрядниками

963

160

Нараховані витрати за розрахунками з персоналом

267

787

Нараховані резерви відпускних працівникам

520


Разом Нараховані витрати за розрахунками з персоналом

787

787

Інша кредиторська заборгованість

410

143 000

Разом Інша кредиторська заборгованість

410

143 000

Всього

2 160

143 947

Таблиця 9 - Кредиторська заборгованість включає заборгованість наступних організацій і фізичних осіб:

Найменування кредитора

Сальдо на 31.12.08 р.

Сальдо на 01.01.08 р.

ТзОВ "Marketing Media Technologies"

945

0

Кар-Тел ТОО

13

0

ІПІФ "Навігатор Акції"

375

0

ГЦТ «Алматителеком»

0

89

ООЮЛ «Асоціація фінансистів казахстана»

0

56

«Тас Алем»

0

44 000

Comfort Building

0

99 000

Айжанова Г.

0

42

ОПІФ "Навігатор облігації і ден. Ринок"

35

0

Співробітники

267

0

Інші

525

760

Всього

2 160

143 947

Таблиця 10 - Зобов'язання перед бюджетом з податків та інших обов'язкових платежах до бюджету

Найменування податків

Сальдо на 31.12.08 р.

Сальдо на 01.01.08 р.

Індивідуальний прибутковий податок

0

375

Зобов'язання з перерахування обов'язкових пенсійних внесків

10

620

Соціальний податок

0

120

Податок на майно

26

2

Розрахунки по фонду соціального страхування

6

5

Разом:

42

1 122

Таблиця 11 - Доходи (збитки) від переоцінки іноземної валюти

Доходи

За звітний період

За попередній період

Доходи (збитки) від переоцінки іноземної валюти

- 1553

-513

Разом:

- 1553

-513

Інформація про інші доходи за станом на 31.12.2008р. представлена ​​наступним чином:

Таблиця 12 - Інші доходи

Доходи

За звітний період

За попередній період

Доходи за іншими операціями з іншими організаціями та фізичними особами

1 069

0

У звітному періоді Товариство як керуюча компанія здійснювала діяльність з управління активами наступних закритих пайових фондів ризикового інвестування:

Табліца13-Активи, прийняті в управління


ІПІФ «Навігатор-Акції»

ЗПІФРІ «Дельта-інвест»

ОПІФ «Навігатор-Облігації та грошовий ринок»

ЗПІФРІ «Дельта-1»

Активи










Гроші на рахунках у банках

12 459

1 695

49 504

22 802

Цінні папери, в тому числі:

76 042


26 573


недержавні цінні папери емітентів Республіки Казахстан

76 042


26 573


Інвестиції в капітал юридичних осіб, які не є акціонерними товариствами





Депозитарні розписки

25 509


4 520


Дебіторська заборгованість





Інші фінансові активи, в тому числі:


255 371


151 371

земельні ділянки


97 569



незавершене будівництво


157 802


151 371

Разом активи пайового інвестиційного фонду

114 010

257 066

80 597

174 173






Зобов'язання





Кредиторська заборгованість





Інші зобов'язання

-300

63

-8

36

Разом зобов'язання пайового інвестиційного фонду

-300

63

-8

36






Разом чисті активи інвестиційного фонду

114 310

257 003

80 605

174 173






Нерозподілений чистий інвестиційний прибуток





Кількість цінних паперів, що перебувають в обігу

1 023

44

675

32

Розрахункова вартість паю (для пайового інвестиційного фонду)

112

5 817

120

5 366

Казахстанське податкове законодавство і практика знаходяться в процесі безперервного розвитку і є об'єктами різних інтерпретацій і частих змін, які можуть мати ретроспективна дія. Крім того, інтерпретація окремих операцій Товариства для податкових цілей податковими органами можуть не збігатися з інтерпретацією тих же операцій керівництвом Товариства. У результаті цього такі операції можуть бути оскаржені податковими органами та Товариству можуть бути виставлені додаткові податки, штрафи і пені. Податкові періоди, протягом яких можуть бути ретроспективно проведені податкові перевірки, складають 5 років.

Товариство дотримується різні закони та положення Республіки Казахстан з охорони навколишнього середовища. Товариство створене за законами Республіки Казахстан і здійснює свою діяльність виключно на території Республіки Казахстан. Законодавство і відповідні нормативні документи, що регулюють і впливають на економічну ситуацію в Республіці Казахстан, схильні до частих змін, і відповідно до цього, дії та операції Товариства можуть піддаватися ризику у випадку погіршення політичної чи економічної ситуації в Республіці Казахстан.

2. Теоретичні аспекти обліку валютних операцій

2.1 Законодавча база обліково-аналітичних служб підприємства

Інтегрування Казахстану в світову економіку вимагає включення норм чи окремих документів міжнародних громадських організацій у казахстанське право і надання їм статусу нормативних правових актів РК.

У зв'язку з цим у Закон РК «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 28 лютого 2007 року № 234 була введена стаття 16, з якої випливає, що МСФЗ повинні стати складовою частиною національного законодавства РК, а визначені статтею 2 закону суб'єкти підприємництва зобов'язані складати фінансову звітність відповідно до цих стандартів.

Основними документами реформованої національної системи бухгалтерського обліку і звітності в РК за станом на 1 січня 2008 року вважаються:

  • Закон РК «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 28 лютого 2007 року № 234 (далі - Закон РК «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»).

  • Національні стандарти фінансової звітності НСФО № 1 і НСФО № 2, затверджені та зареєстровані в установленому порядку.

  • Наказ МФ РК «Про затвердження Правил ведення бухгалтерського обліку» від 22 червня 2007 року № 221.

  • Наказ МФ РК «Про затвердження Типового плану рахунків бухгалтерського обліку» від 23 травня 2007 року № 185.

  • Наказ МФ РК «Про затвердження форм регістрів бухгалтерського обліку» від 21 червня 2007 року № 215.

  • Наказ МФ РК «Про затвердження форм первинних облікових документів» від 21 червня 2007 року № 216.

  • Міжнародні стандарти фінансової звітності та інтерпретації до них:

  • Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО - IAS);

  • Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ - IFRS);

  • Інтерпретації ПКІ (SIC і IFRIC).

  • Концепції з підготовки та складання фінансової звітності за НСФО та МСФЗ.

  • Організаційно-розпорядчі корпоративні документи суб'єкта, в т. ч. облікова політика, інструкції, вказівки, керівництва, накази, положення і т. п., що стосуються формування та застосування системи обліку та звітності в конкретній діяльності, розроблені і затверджені в установленому порядку.

При цьому зазначені документи слід сприймати як дві групи, що мають різний юридичний статус: статус нормативних правових актів і статус рекомендацій, що є причиною виникнення серйозних проблем у практиці впровадження МСФЗ та МСА в РК.

До встановлених термінів переходу на МСФЗ організації здійснювали складання фінансової звітності відповідно до казахстанськими стандартами бухгалтерського обліку (КСБУ), затвердженими уповноваженим державним органом. Однак, відповідно до Закону «Про бухгалтерський облік» підприємства, які раніше використовували КСБУ, з 1 січня 2006 р. повинні перейти на складання фінансової звітності відповідно до МСФЗ (акціонерні товариства повинні були перейти до використання МСФЗ з 1 січня 2005 року).

Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» у новій редакції прийнято 28 лютого 2007 року, згідно з цим закон великі компанії повинні застосовувати МСФЗ. Міжнародні стандарти фінансової звітності випускаються Радою з Міжнародним стандартам фінансової звітності (СМСФО), незалежним органом, що встановлює стандарти бухгалтерського обліку, який знаходиться в Лондоні (Великобританія). У квітні 2001 р. СМСФО заявив про те, що його стандарти бухгалтерського обліку будуть називатися «Міжнародних стандартів фінансової звітності» (МСФЗ). Тоді ж у квітні 2001 р. СМСФО оголосив, що прийме всі Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО), випущені Комітетом з Міжнародних стандартів фінансової звітності (КМСФО).

Для простоти термін МСФЗ буде означати в цьому звіті та МСФЗ і МСБО. Міжнародні стандарти аудиту - це стандарти, що випускаються Радою з Міжнародним стандартам аудиту та гарантії достовірності Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ). Казахстан був однією з перших країн СНД, яка оголосила про введення в дію стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, з самого початку (з 1995 р.) узявши курс на розробку Національних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності «на базі» Міжнародних стандартів фінансової звітності, перші з яких були прийняті в 1996 р.

Крім того, Казахстан одним із перших в СНД ухвалила Закон «Про аудиторську діяльність», який ввів поняття стандартів аудиту. У результаті, Казахстан має більш сучасні бухгалтерський облік і аудит, ніж більшість інших країн СНД.

Закон РК N 57 «Про валютне регулювання та валютний контроль», від 13 червня 2005 року не містить розподілу валютних операцій на поточні та пов'язані з рухом капіталу. Перед законодавцями стояло завдання модернізації валютного регулювання таким чином, щоб забезпечити ефективність валютного законодавства.

Метою прийняття Закону про валютне регулювання і валютний контроль є - забезпечення реалізації єдиної державної валютної політики, а також стабільності валюти РК і стабільності внутрішнього валютного ринку РК як факторів прогресивного розвитку національної економіки і міжнародного економічного співробітництва.

Для цілей цього Закону використовуються наступні основні поняття:

Валюта - грошові одиниці, прийняті державами як законний платіжний засіб, або офіційні стандарти вартості в готівковій та безготівковій формах, у вигляді банкнот, казначейських квитків і монет, у тому числі з дорогоцінних металів (включаючи вилучені чи вилучені з обігу, але підлягають обміну на перебувають в обігу грошові знаки), а також кошти на рахунках, у тому числі в міжнародних грошових або розрахункових одиницях;

Валютні операції:

  • операції, пов'язані з переходом права власності та інших прав на валютні цінності, а також використання валютних цінностей як засобу платежу;

  • ввезення, пересилання і переклад до Республіки Казахстан, а також вивезення, пересилання і переклад з Республіки Казахстан валютних цінностей, національної валюти, цінних паперів і платіжних документів, номінал яких виражено в національній валюті, не мають номіналу цінних паперів, випущених резидентами;

Валютні цінності:

  • іноземна валюта;

  • цінні папери і платіжні документи, номінал яких виражено в іноземній валюті;

  • не мають номіналу цінні папери, випущені нерезидентами;

  • Аффінірованноє золото в злитках;

  • національна валюта, цінні папери та платіжні документи, номінал яких виражено в національній валюті, у випадку здійснення з ними операцій між резидентами і нерезидентами, а також між нерезидентами;

  • не мають номіналу цінні папери, випущені резидентами, у разі здійснення з ними операцій між резидентами і нерезидентами, а також між нерезидентами;

Валютний договір - угода, установчі документи, включаючи зміни та доповнення до них, а також інші документи, на підставі і (або) на виконання яких здійснюються валютні операції;

Іноземна валюта - валюта іноземної держави, а також міжнародні грошові або розрахункові одиниці;

Іноземні банки - банки та інші фінансові інститути, створені за межами Республіки Казахстан, які мають право на здійснення банківських операцій за законодавством держав, в яких вони зареєстровані;

Комерційні кредити - відстрочка платежу по експорту або попередня оплата (авансовий платіж) з імпорту, що здійснюється безпосередньо між постачальниками (продавцями) і одержувачами (покупцями) товарів (робіт, послуг);

Національна валюта - валюта Республіки Казахстан;

Нерезиденти - фізичні особи, юридичні особи, їх філії та представництва.

Обмінні пункти - спеціально обладнані місця проведення обмінних операцій з іноземною валютою;

Паспорт угоди - документ встановленої форми, в якому відображаються відомості про зовнішньоекономічну операцію, необхідні для забезпечення обліку та звітності за валютними операціями;

Прямі інвестиції - вкладення грошей, цінних паперів, речей, майнових прав, включаючи права на результати інтелектуальної творчої діяльності, та іншого майна в оплату акцій (вкладів учасників) юридичної особи, в результаті яких особі, яка здійснює такі вкладення, будуть належати десять і більше відсотків голосуючих акцій (десять і більше відсотків голосів від загальної кількості голосів учасників) цієї юридичної особи;

Резиденти:

  • громадяни Республіки Казахстан, у тому числі тимчасово знаходяться за кордоном або перебувають на державній службі Республіки Казахстан за її межами, за винятком громадян Республіки Казахстан, які мають документ на право постійного проживання в іноземній державі, виданий відповідно до законодавства цієї держави;

  • іноземці та особи без громадянства, які мають документ на право постійного проживання в Республіці Казахстан;

  • всі юридичні особи, створені відповідно до законодавства Республіки Казахстан, з місцезнаходженням на території Республіки Казахстан, а також їх філії та представництва з місцезнаходженням в Республіці Казахстан і за її межами;

  • дипломатичні, торговельні та інші офіційні представництва Республіки Казахстан, що знаходяться за межами Республіки Казахстан;

Уповноважені банки - створені в Республіці Казахстан банки та організації, що мають право на проведення окремих видів банківських операцій, які здійснюють валютні операції, в тому числі за дорученнями клієнтів.

Уповноважені організації - юридичні особи, створені відповідно до законодавства Республіки Казахстан, виключним видом діяльності яких є організація обмінних операцій з іноземною валютою;

Фінансові позики:

  • позики, надані у грошовій формі (за винятком комерційних кредитів);

  • вклади (депозити) у банках, внесені їх дочірніми організаціями, створеними за кордоном з метою залучення коштів на міжнародних ринках капіталу;

  • гроші, передані в забезпечення виконання зобов'язань боржника;

  • фінансування третіми особами придбання товарів (робіт, послуг) та інших угод, а також виконання третіми особами зобов'язань боржника перед кредитором, в результаті яких виникає обов'язок особи, за якого виконано зобов'язання, щодо повернення грошей та іншого майна з винагородою чи без такого особі, яка надала таке фінансування та (або) здійснив таке виконання;

Експорт (імпорт) - реалізація товарів, виконання робіт, надання послуг резидентом нерезиденту (нерезидентом резиденту).

Компанія може здійснювати діяльність, пов'язану з іноземною валютою, двома способами. Вона може здійснювати операції в іноземній валюті або здійснювати зарубіжну діяльність. Поряд з цим у своїй фінансовій звітності організація може представляти дані в іноземній валюті. Основні питання полягають в тому, який валютний курс (курси) використовувати та як відображати у фінансовій звітності наслідки змін обмінних курсів. IAS 21 «вплив змін валютних курсів» відповідає на питання про порядок відображення у фінансовій звітності організації операцій в іноземній валюті та зарубіжної діяльності.

Порядок відображення операцій в іноземній валюті та зарубіжної діяльності у фінансовій звітності організації, а також перерахунку показників фінансової звітності у валюту подання встановлений в IAS 21 «Вплив змін валютних курсів».

Даний стандарт застосовується щодо наступних операцій:

- При обліку операцій і залишків в іноземній валюті;

- При переведенні результатів та фінансових показників зарубіжної діяльності, включених до фінансових звітів організації методами консолідації, пропорційної консолідації або обліку по пайовій участі;

- При переведенні результатів та фінансових показників організації у валюту подання.

Проте з цього правила існує ряд винятків:

- Щодо похідних фінансових інструментів, які підпадають під дію IAS 39 «Фінансові інструменти - визнання та оцінка». Зокрема, IAS 21 не застосовується до обліку хеджування статей в іноземній валюті, у тому числі хеджування чистих інвестицій в закордонну діяльність;

- Стосовно подання у звіті про рух грошових коштів тих грошових потоків, які виникають в результаті операцій в іноземній валюті або перерахування грошових потоків від закордонної діяльності.

Дане питання регламентується IAS 7 «Звіти про рух грошових коштів» і буде розглянуто пізніше. Зараз же зазначимо, що підхід, визначений у стандарті, аналогічний підходу, викладеному в IAS 21, з тією лише різницею, що IAS 7 визначає порядок перерахунку грошових потоків, а IAS 21 - порядок перерахунку доходів і витрат і балансових статей.

2.2 Методи і способи обліку валютних відносин

Одним з центральних понять, пов'язаних з урахуванням операцій в іноземній валюті і впливів змін валютних курсів, є функціональна валюта. Від її вибору залежить подальший порядок відображення у звітності операцій і перерахунку у валюту подання звітності (якщо такий здійснюється). Функціональна валюта визначається в IAS 21 як валюта, використовувана основного економічного середовища, в якій організація здійснює свою діяльність.

Однак не слід думати, що вибір функціональної валюти є довільним. Далі в стандарті уточнюється, що основною економічною середовищем, в якій здійснює свою діяльність організація, як правило, є те середовище, в якій вона генерує і витрачає основну частину своїх грошових коштів. Як видно, дане визначення носить багато в чому рамковий характер, тобто передбачає використання професійного судження керівництва організації при ідентифікації функціональної валюти, що є характерною особливістю визначення в МСФЗ багатьох базових термінів і категорій. Також необхідно відзначити, що далеко не завжди економічне середовище буде збігатися з національною економікою країни, в якій організація зареєстрована або веде свою діяльність. Відповідно далеко не завжди функціональної валютою буде національна валюта країни, тобто для казахстанського банку функціональної валютою може бути не тільки казахстанський тенге , але і долар США, наприклад.

Яким же чином керівництву компанії слід визначати свою функціональну валюту?

IAS 21 встановлює, що при визначенні своєї функціональної валюти організація бере до уваги такі чинники:

1) валюту, яка робить основний вплив на ціну продажу товарів і послуг (такою валютою часто є та, в якій виражаються продажні ціни товарів і послуг та здійснюються розрахунки за них);

2) валюту країни, конкурентні сили та конкурентні правила якої в основному визначають формування цін на товари та послуги, вироблені організацією;

3) валюту, яка робить основний вплив на трудові, матеріальні та інші витрати, пов'язані з поставкою товарів чи послуг (такою валютою часто є валюта, в якій виражаються і погашаються такі витрати).

Найбільш чіткими і, отже, простими для застосування є перший і третій критерії.

Наприклад, якщо банк в якості джерел фінансування своєї діяльності має в основному тенговом вклади і його основною діяльністю є кредитування казахстанських підприємств на внутрішньому ринку (теж в тенге), то функціональною валютою буде казахстанський тенге. Якщо ж банк в основному орієнтований на кредитування компаній, що здійснюють експортно-імпортні операції, то функціональна валюта буде вже інший - в залежності від того, кредитування у якій валюті переважає.

Якщо на основі перерахованих ознак встановити функціональну валюту кредитної організації важко, то в стандарті зазначений ряд додаткових факторів, які також можуть служити ознаками функціональної валюти організації:

- Вона є валютою, в якій виражаються кошти, які генеруються у процесі фінансової діяльності (тобто емісії боргових і пайових інструментів);

- Вона є валютою, в якій організація зазвичай залишає у себе надходження від операційної діяльності.

Коли перелічені вище індикатори носять неоднозначний характер, а функціональна валюта не очевидна, керівництво організації, виходячи з власного досвіду, визначає таку функціональну валюту, яка найбільш точно представляє економічні ефекти основотвірний операцій, подій та умов. У рамках такого підходу керівництво організації віддає пріоритет основних індикаторів, а вже потім розглядає інші, покликані забезпечити додаткові непрямі свідчення того, яка валюта повинна бути обрана в якості функціональної валюти організації.

При виборі функціональної валюти кількісним показником того, наскільки правильно був зроблений вибір, може служити сума курсових різниць за операціями в іноземній валюті, так як функціональна валюта організації відображає ті основотвірний операції, події та умови, які мають до неї відношення.

Відповідно до вищевикладеного IAS 21 встановлює, що, будучи певною, функціональна валюта не підлягає заміні на іншу валюту, крім випадків, коли мають місце зміни у згаданих вище операцій, подій та умовах. Наприклад, коли основна діяльність банку з кредитування внутрішніх операцій (функціональна валюта - рубль) змінюється на кредитування експортно-імпортних операцій (функціональна валюта визначається на підставі найбільшого обсягу операцій з кредитування).

Існує ще ряд факторів, що беруться до уваги при визначенні функціональної валюти закордонної діяльності й ототожненні функціональної валюти з тією, яку використовує звітуючих організація (у даному контексті звітує організацією є організація, яка здійснює закордонну діяльність через свою дочірню організацію, філія, асоційовану організацію або спільну діяльність ).

Тут перш за все необхідно зупинитися на самому понятті «зарубіжна діяльність». Відповідно до п. 8 IAS 21 під нею мається на увазі діяльність організації, що є дочірньою, асоційованою, спільної організацією або філією звітує компанії, що базується або здійснюється в країні або у валюті, відмінними від країни або валюти звітує компанії. Таким чином, слід мати на увазі, що, по-перше, організація, що здійснює зарубіжну діяльність, необов'язково знаходиться в іншій країні, ніж звітуючих компанія, і, по-друге, організація, розташована в іншій країні, хоча і займається зарубіжної діяльністю, може мати ту ж функціональну валюту, що і звітують компанія.

Тепер розглянемо чинники, які необхідно приймати до уваги при визначенні функціональної валюти закордонної діяльності. Стандарт встановлює чотири таких індикатори:

1) чи здійснюється така закордонна діяльність як продовження діяльності звітує організації або як діяльність, володіє значною ступенем автономності.

Прикладом першого випадку є ситуація, в якій організація, що здійснює зарубіжну діяльність, тільки продає товари, одержувані з імпорту від звітує організації, і переводить їй виручку.

Прикладом другого випадку є ситуація, в якій здійснює зарубіжну діяльність організація акумулює грошові кошти та інші грошові статті, несе витрати, генерує дохід і виробляє запозичення переважно в своїй місцевій валюті;

2) чи становлять операції з звітує організацією велику або не-значну частку в діяльності організації, що здійснює операції за кордоном;

3) надають чи надходять від закордонної діяльності потоки грошових коштів прямий вплив на грошові потоки звітує організації і чи можуть вони без затримки переводитися на її рахунку;

4) існують достатні генеруються організацією, що здійснює зарубіжну діяльність, потоки грошових коштів для обслуговування існуючих і, як правило, очікуваних боргових зобов'язань, без надання грошових коштів з боку звітує організації.

Наприклад, дочірня кредитна організація банку, фактично здійснює функції агента (ведення переговорів, укладення угод), але фінансується материнською компанією (як у частині операційних витрат, так і при наданні кредитів), буде розглядатися як продовження діяльності звітує організації, тобто її функціональної валютою буде валюта материнської компанії. У тому випадку, якщо діяльність дочірньої організації залежить від материнської компанії лише організаційно (визначення стратегії і тактики розвитку, політики кредитування і т.п.), а у фінансовому відношенні вона самостійна, тобто має власні джерела фінансування, веде переговори з потенційними клієнтами та укладає кредитні угоди від власного імені та в своїх інтересах, то тоді функціональна валюта буде визначатися керівництвом дочірньої організації на підставі загальних критеріїв, викладених в IAS 21.

Хоча IAS 21 безпосередньо не стосується обліку в умовах гіперінфляції, тим не менш визначення функціональної валюти може вплинути на необхідність застосування IAS 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції».

Наприклад, якщо кредитна організація здійснює свою діяльність в країні, економіка якої є гіперінфляційною, і вибирає як функціональної валюти національну, то в такому разі фінансова звітність організації підлягає перерахуванню відповідно до IAS 29.

Дана процедура здійснюється наступним чином:

  • суми балансу, не виражені в одиницях виміру, яка діє на звітну дату, коригуються із застосуванням до них загального індексу цін;

  • грошові статті не переглядаються, тому що вони вже виражені в грошових одиницях, що діють на звітну дату. Грошовими статтями є гроші та статті, що підлягають отриманню або виплаті грішми;

  • активи та зобов'язання, пов'язані з договором зі змінами цін, такі як індексні облігації і кредити, коригуються у відповідності з договором для того, щоб встановити суму, не погашену на звітну дату. Ці статті враховуються за скоригованої суми в перерахованому балансі;

  • всі інші активи і зобов'язання є негрошовими. Деякі негрошові статті відображаються за сумами, дійсним на звітну дату, таким як чиста ціна і ринкова вартість, тому вони не коригуються. Всі інші негрошові активи і зобов'язання перераховуються;

всі статті у звіті про прибуток і збитки були виражені в одиницях виміру, дійсних на звітну дату. Таким чином, всі суми треба перерахувати шляхом застосування до них зміни у загальному індексі цін, що стався з дати, коли стаття доходу або витрат була спочатку записана у фінансову звітність.

Дані процедури є досить трудомісткими, тому організації було б простіше в такій ситуації як функціональної валюти вибрати валюту країни, економіка якої не є гіперінфляційною. Однак стандарт встановлює, що організація не може уникнути передбаченого IAS 29 перерахунку, наприклад прийнявши в якості своєї функціональної валюти іншу валюту, ніж та, яка повинна визначатися відповідно до IAS 29 (наприклад, функціональну валюту своєї материнської організації).

Цей факт необхідно враховувати при застосуванні МСФЗ вперше, так як IFRS 1 «Прийняття міжнародних стандартів фінансової звітності вперше» встановлює, що облікова політика, яку організація використовує у її початковому балансі за МСФЗ, може відрізнятися від облікової політики, яку вона використовувала на ту ж дату відповідно до застосовувалися нею раніше національними правилами обліку. Відповідні коригування виникають внаслідок подій і операцій, що мали місце до моменту переходу на МСФЗ. Тому організація зобов'язана визнати ці коригування безпосередньо в нерозподіленому прибутку (або, якщо це доцільно, в іншій категорії капіталу) на момент переходу на МСФЗ. Іншими словами, при складанні звітності за міжнародними стандартами вперше організація повинна застосовувати всі вимоги МСФЗ не тільки до звітного, але і до минулих періодів, тобто ретроспективно. Дана вимога покликане забезпечити підготовку першого комплекту фінансової звітності за МСФЗ так, як якщо б міжнародні стандарти застосовувалися організацією завжди. Таким чином, якщо функціональної валютою банку є казахстанський тенге, то у вступному балансі необхідно зробити інфляційні коригування по негрошових статтях аж до 31 грудня 2001 року (або до 31 грудня 2002 року - IAS 29 відносить визначення дати, з якою економіка перестає бути гіперінфляційною, до області професійного судження бухгалтера).

Для коректного обліку впливу змін валютних курсів всі статті балансу необхідно розділити на грошові і негрошові. Стандарт визначає грошові статті як наявні одиниці валюти, активи і зобов'язання до отримання або виплати в фіксованих або визначених сумах одиниць валюти.

Головною характеристикою грошової статті є право на отримання (або зобов'язання по наданню) фіксованого або визначно кількості одиниць валюти. Прикладами цього є: пенсії і інші допомоги працівникам, що підлягають виплаті готівкою; зобов'язання, що підлягають погашенню в грошовій формі; грошові дивіденди, визнані як зобов'язання.

Аналогічним чином контракт на отримання (або надання) нефіксованого кількості власних інструментів капіталу організації або нефіксованим суми активів, за умовами якого підлягає отриманню (або надання) справедлива вартість дорівнює фіксованому або визначно кількості одиниць валюти, являє собою грошову статтю.

І, навпаки, основною відмінною рисою негрошовій статті є відсутність права на отримання (або зобов'язання з надання) фіксованого або визначно кількості одиниць валюти.

Прикладами цього є:

  • передоплата товарів і послуг (наприклад, орендна плата, виплачена авансом);

  • ділова репутація, нематеріальні активи;

  • запаси;

  • основні засоби;

  • зобов'язання, що підлягають врегулюванню шляхом надання негрошового активу.

Таким чином, не вся дебіторська і кредиторська заборгованість підпадає під визначення грошової статті, незважаючи на той факт, що вся вона має грошовий вираз.

Відображення у функціональній валюті операцій в іноземній валюті

Перш за все дамо визначення іноземної валюти і валютної операції. Відповідно до п. 8 IAS 21 іноземна валюта - це валюта, відмінна від функціональної валюти організації. Тобто якщо казахстанський банк визначив в якості своєї функціональної валюти долар США або євро, то казахстанський тенге буде розглядатися як іноземна валюта.

Валютна операція - це операція, деномінованих в іноземній валюті або яка потребує розрахунку в ній, включаючи операції, що виникають, коли організація:

- Купує або продає товари або послуги, ціни яких вказані в іноземній валюті;

- Позичає або займає кошти, коли суми до погашення або до отримання вказуються в іноземній валюті;

- Яким-небудь іншим чином купує або реалізує активи, приймає на себе або погашає зобов'язання, виражені в іноземній валюті.

При первинному визнання у функціональній валюті операція в іноземній валюті повинна враховуватися шляхом застосування до суми в іноземній валюті поточного валютного курсу між функціональною валютою та іноземною валютою на дату здійснення операції.

Для цілей IAS 21 під валютним курсом розуміється коефіцієнт обміну однієї валюти на іншу. Поточний валютний курс представляє собою обмінний курс для негайних розрахунків. Однак стандарт не встановлює, який саме валютний курс повинен використовуватися в розрахунках.

Відповідно до казахстанськими стандартами бухгалтерського обліку для перерахунку операцій в іноземній валюті використовується офіційний курс Національного банку РК на дату здійснення операції. Однак такий підхід буде не зовсім коректним для цілей МСФЗ, так як даний курс не може бути використаний для негайних розрахунків. Таким чином, більш коректним є застосування курсу спот валютної біржі, тобто саме того курсу, по якому може бути придбана валюта для врегулювання зобов'язань.

У той же час, виходячи з принципу суттєвості та відповідності витрат і вигод, якщо ці курси відрізняються незначно, то при трансформації звітності з КСБУ в МСФЗ даний перерахунок можна і не робити, оскільки внесені зміни не вплинуть на достовірність звітності, а подання більш точної інформації не буде виправдано з точки зору витрат на її підготовку.

Датою операції є дата, на яку вперше констатується відповідність даної операції критеріям визнання, передбаченим МСФЗ. Часто, виходячи з практичних міркувань, використовується обмінний курс, який приблизно дорівнює фактичного курсу на день здійснення операції, наприклад середній курс за тиждень або за місяць може використовуватися для всіх операцій в іноземній валюті, здійснених в цей період. Однак у випадку значних коливань обмінних курсів використання середнього курсу за період представляється недоцільним.

При визначенні того, наскільки прийнятним буде використання середнього курсу за період, необхідно взяти до уваги такі чинники:

- Власне істотність коливань обмінного курсу і частку валютних операцій у загальному обсязі. Якщо за оцінками керівництва банку застосування середнього курсу може призвести до спотворення істотного показника більш ніж на один відсоток, то його використання ставиться під сумнів;

- Характер та обсяги операцій.

Якщо кредитна організація здійснює велику кількість відносно невеликих (або порівнянних за сумами) операцій, то застосування середнього курсу виправдано. Якщо ж протягом періоду здійснено декілька значних за сумами угод, то середній курс може бути неприйнятним, оскільки він може істотно відрізнятися від курсів на конкретні дати здійснення операцій;

співвідношення витрат і вигод - наскільки виправданим буде перерахунок операцій за фактичними курсам на кожну дату в порівнянні з використанням середнього курсу за період. Даний фактор залежить від того, яким чином складається звітність. Якщо ведеться паралельний облік, то необхідність його використання відпадає, тому що всі операції в іноземній валюті вже будуть відображені за фактичними обмінним курсам. Якщо ж здійснюється трансформація звітності, то необхідно проаналізувати наслідки застосування середнього обмінного курсу.

Все вищесказане стосувалося первісного визнання елементів фінансової звітності, номінованих в іноземній валюті. Який же порядок їх подальшого обліку? Відповідно до п. 23 IAS 21 на кожну звітну дату:

- Грошові статті в іноземній валюті підлягають перерахунку з використанням кінцевого курсу;

- Негрошові статті в іноземній валюті, враховані за історичною вартістю, підлягають перерахунку за обмінним курсом на дату здійснення операції;

- Негрошові статті в іноземній валюті, які оцінені за справедливою вартістю, підлягають перерахунку за валютним курсом, який діяв на дату визначення справедливої ​​вартості.

Під кінцевим курсом для цілей IAS 21 розуміється поточний валютний курс на звітну дату.

При цьому слід мати на увазі, що балансова вартість статті визначається з урахуванням положень інших чинних стандартів.

Наприклад, основні засоби можна оцінювати за справедливою вартістю або історичної вартості відповідно до IAS 16 «Основні засоби». Незалежно від того, визначалася балансова вартість на основі історичної вартості або на основі справедливої ​​вартості, якщо ця вартість визначена в іноземній валюті, вона підлягає подальшому перерахунку у функціональну валюту відповідно до IAS 21.

Балансова вартість деяких статей визначається шляхом зіставлення двох або більше величин. Наприклад, балансова вартість запасів представляє собою найменшу величину з собівартості та можливої ​​чистої вартості продажів у відповідності до IAS 2 «Запаси».

Аналогічним чином, згідно з IAS 36 «Зменшення корисності активів», балансова вартість активу, щодо якого виявлено ознаки знецінення, являє собою найменшу величину з його балансової вартості до прийняття в розрахунок можливих збитків від знецінення та суми очікуваного відшкодування.

Коли такий актив є негрошових активом і оцінюється в іноземній валюті, його балансова вартість визначається шляхом зіставлення собівартості або балансової вартості, перерахованої за обмінним курсом на дату визначення цієї величини (тобто за курсом на дату операції зі статтею, оціненої за історичною вартістю), і чистої вартості продажів або відшкодованої суми, перерахованої за обмінним курсом на дату визначення цієї величини (наприклад, за кінцевим курсом на звітну дату).

Результат такого зіставлення може виразитися в тому, що збиток від знецінення буде визнаний у функціональній валюті, але не буде визнаний в іноземній валюті, або навпаки.

За наявності декількох обмінних курсів використовується той з них, за яким могли б розрахуватися за грошовим потокам даної операції або сальдо за рахунком, якби ці грошові потоки виникли на дату оцінки.

Якщо тимчасово відсутня можливість обміну між двома валютами, в якості обмінного курсу використовується перший наступний курс, за яким може бути здійснений обмін. Вибір у стандарті саме подальшого курсу заснований на тому, що врегулювання зобов'язань (одержання дебіторської заборгованості) буде відбуватися в наступному звітному періоді. Отже, даний курс більш достовірно відображає фінансовий стан банку на поточний момент (звітну дату).

Курсові різниці, що виникають при розрахунку за грошовими статтями або при перерахуванні грошових статей за курсами, відрізняються від тих, за якими вони перераховувалися при первісному визнанні протягом звітного періоду або у попередніх фінансових звітах, підлягають визнанню в прибутку чи збитку в тому періоді, в якому вони виникають, крім випадку, коли мова йде про грошову статті, складовою частку чистого інвестиції звітує організації в закордонну діяльність (дана ситуація буде розглянута нижче).

Коли грошові статті виникають у зв'язку з операцією в іноземній валюті і відбувається зміна в обмінному курсі в період між датою операції і датою розрахунків, з'являється курсова різниця. Коли операція і розрахунок по ній здійснюються протягом одного і того ж облікового періоду, то курсова різниця визнається в цьому періоді. Однак коли розрахунок за операцією здійснюється в періоді, що настає за періодом її здійснення, курсова різниця, визнана в кожному проміжному періоді аж до дати розрахунку, визначається зміною обмінних курсів протягом кожного періоду.

Коли прибуток або збиток за негрошовій статті визнається безпосередньо в капіталі, будь-який компонент цього прибутку чи такого збитку підлягає визнанню безпосередньо в капіталі.

Навпаки, коли прибуток або збиток за негрошовій статті визнані у прибутку чи збитку, будь-який компонент цього прибутку або цього збитку підлягає при-знання в якості прибутку або збитку.

Інші стандарти вимагають визнання деяких прибутків і збитків безпосередньо в капіталі.

Так, згідно з IAS 16 деякі прибутки та збитки, що виникають в результаті переоцінки основних засобів, в обов'язковому порядку підлягають визнанню безпосередньо в капіталі. Коли такий актив враховується в іноземній валюті, то переоцінена вартість підлягає перерахунку за курсом, що діє на дату визначення цієї вартості, в результаті чого виникає курсова різниця, яка теж визнається в капіталі.

Чистий інвестиція в закордонну діяльність - це величина частки звітує організації в чистих активах цієї діяльності. Компанія може мати грошову статтю, що підлягає отриманню від закордонної діяльності або виплати їй. Стаття, розрахунок по якій у найближчому майбутньому не передбачається, є по суті частиною чистої інвестиції організації в цю зарубіжну діяльність, тобто за своєю економічною суттю не є грошовою статтею. Такі грошові статті можуть включати довгострокову дебіторську заборгованість або позики. Вони не включають в себе дебіторську або кредиторську заборгованість, пов'язану з основною діяльністю.

Курсові різниці, що виникають з грошової статті, складовою частку чистого інвестиції звітує організації в закордонну діяльність, підлягають визнанню в прибутку чи збитку в окремих фінансових звітах звітує організації або індивідуальної фінансової звітності зарубіжної діяльності - залежно від конкретної ситуації. У фінансовій звітності, яка охоплює зарубіжну діяльність і звітують компанію (наприклад, у консолідованій фінансовій звітності, коли зарубіжна діяльність здійснюється дочірньою організацією), такі курсові різниці повинні спочатку визнаватися в окремому компоненті капіталу, а також у прибутку або збитку за вибутті чистої інвестиції.

Коли грошова стаття становить частку чистого інвестиції звітує організації в закордонну діяльність і деномінована у функціональній валюті звітує організації, в індивідуальній фінансової звітності організації, що здійснює зарубіжну діяльність, виникає курсова різниця.

Аналогічним чином, якщо така стаття деномінована у функціональній валюті організації, що здійснює зарубіжну діяльність, то курсова різниця виникає в окремих фінансових звітах звітує організації. Такі курсові різниці перекласифікує в окремий компонент капіталу у фінансовій звітності, яка охоплює і зарубіжну діяльність, і звітують організацію (тобто фінансової звітності, в якій іноземна діяльність консолідована, пропорційно консолідована або відображена з використанням методу обліку по пайовій участі).

Проте грошова стаття, складова частку чистого інвестиції звітує організації в закордонну діяльність, може бути деномінована у валюті, відмінної від функціональної валюти звітує організації або зарубіжної діяльності. Курсові різниці, що виникають при перерахунку грошової статті у функціональну валюту звітує організації та зарубіжної діяльності, не перекласифікує в окремий компонент капіталу у фінансовій звітності, що охоплює зарубіжну діяльність і звітують організацію (тобто вони як і раніше визнаються у прибутку або збитку).

Якщо організація веде бухгалтерський облік і запису у валюті, що відрізняється від її функціональної валюти, то на момент написання цього організацією своєї фінансової звітності всі суми перераховуються в цю функціональну валюту в порядку, описаному вище. У результаті виходять ті ж суми у функціональній валюті, які вийшли б при первісному обліку цих статей у функціональній валюті.

Наприклад, грошові статті перераховуються у функціональну валюту за кінцевим курсом, а негрошові статті, враховані за історичною вартістю, перераховуються за курсом на дату здійснення операції, яка завершилася їх визнанням.

Таким чином, якщо звітність за МСФЗ складається шляхом трансформації, в казахстанській звітності необхідно приділяти особливу увагу коректності класифікації виникають при цьому курсових різниць як з точки зору віднесення їх до складу капіталу або до звіту про прибуток і збитки, так і з точки зору відображення у відповідному періоді (як поточних доходів або витрат або як коригування вступного сальдо нерозподіленого прибутку).

Як було зазначено вище, функціональна валюта організації відображає основотвірний операції, події та умови, що стосуються даної організації. Відповідно після визначення функціональної валюти вона може бути замінена іншою валютою тільки в тому випадку, якщо відбулася зміна в таких основотвірний операцій, подій та умовах.

Наприклад, зміна валюти, що впливає головним чином на ціну продажу товарів і послуг, може призвести до зміни функціональної валюти організації.

Наслідки зміни функціональної валюти відображаються в обліку на перспективній основі.

Іншими словами, організація виробляє перерахунок всіх статей в нову функціональну валюту за курсом, що існує на дату зміни валюти. Отримані в результаті перерахунку негрошових статей суми відображаються в обліку за їх історичною вартістю.

Незважаючи на той факт, що відображення операцій має здійснюватися у функціональній валюті, МСФЗ дозволяють подавати фінансову звітність організації в будь-якій валюті. Така валюта називається валютою подання звітності (або просто валютою подання).

Якщо валюта подання відрізняється від функціональної валюти організації, вона виробляє перерахунок своїх результатів і фінансових показників у валюту подання. Наприклад, коли до складу групи входять окремі організації, які використовують різні функціональні валюти, результати та фінансові показники кожної з цих організацій виражаються в загальній для всіх валюті, що дозволяє представити консолідовану фінансову звітність.

Результати та фінансові показники організації, чия функціональна валюта не є валютою країни з гіперінфляційною економікою, підлягають перерахуванню в іншу валюту подання із застосуванням таких процедур:

- Активи і зобов'язання по кожному представленому балансу (тобто включаючи порівняльні дані) підлягають перерахунку за кінцевим курсом на дату цього балансу;

- Дохід і витрати по кожному звіту про прибуток і збитки (тобто включаючи порівняльні дані) підлягають перерахуванню по курсам на дати здійснення операцій;

- Всі виниклі курсові різниці визнаються як окремого компонента капіталу.

Як бачимо, відмінність від перерахунку з іноземної валюти в функціональну полягає в тому, що:

- По-перше, всі активи і зобов'язання (як грошові, так і негрошові) перераховуються за кінцевим курсом;

- По-друге, всі виникаючі курсові різниці відображаються в капіталі (зазвичай ця стаття називається «Трансляційний резерв»).

Зазначені курсові різниці виникають в результаті:

- Перерахування доходу і витрати за валютним курсом на дату здійснення цих операцій (аналогічно перерахунку з іноземної валюти в функціональну також допускається використовувати середній обмінний курс), а активів і зобов'язань - по кінцевому курсом. Такі курсові різниці виникають за статтями доходу і витрати, визнаним як у прибутку або збитку, так і безпосередньо в капіталі;

- Перерахування чистих активів (тобто фактично статей капіталу) на початок періоду по кінцевому курсом, що відрізняється від попереднього кінцевого курсу. При цьому самі статті капіталу у звітності будуть відображені за історичним курсом, а різниця буде віднесена на трансляційний резерв.

Ці курсові різниці не визнаються у прибутку або збитку, оскільки зміни курсових різниць мають незначний вплив або взагалі не впливають на поточні та майбутні потоки грошових коштів за операціями. Коли курсові різниці відносяться до закордонної діяльності, яка консолідована, але перебуває в неповній власності, накопичені курсові різниці, що виникають при перерахунку і що відносяться на частки меншості, розподіляються і визнаються як частина частки меншості в консолідованому балансі.

Результати та фінансові показники організації, чия функціональна валюта є валютою країни з гіперінфляційною економікою, підлягають перерахуванню в іншу валюту подання із застосуванням таких процедур:

- Усі суми (тобто активи, зобов'язання, інструменти власного капіталу, дохід і витрати, включаючи порівняльні дані) підлягають перерахунку за кінцевим курсом на саму останню звітну дату;

- Однак коли суми перераховуються у валюту негіперінфляціонной економіки, в якості порівняльних сум слід в обов'язковому порядку використовувати ті, які у відповідній фінансовій звітності за попередній рік були представлені як відносяться до поточного року (тобто не скориговані на наступні зміни в рівні цін або наступні зміни обмінних курсів).

Включення результатів і фінансових показників зарубіжної діяльності в результати і показники звітує організації проводиться у відповідності з прийнятими процедурами консолідації, такими як Елімінування залишків за розрахунками всередині групи і внутрішньогрупових операцій дочірньої організації (відповідно до процедур, встановлених IAS 27 «Консолідована та окрема фінансова звітність» і IAS 31 «Участь у спільній діяльності»).

У той же час внутрішньогрупової грошовий актив (або зобов'язання), як короткостроковий, так і довгостроковий, не може бути елімінувати проти відповідного внутрішньогрупового зобов'язання (або активу) без відображення у фінансовій звітності результатів коливань валютних курсів. Це є наслідком того, що дана грошова стаття являє собою намір перевести одну валюту в іншу, а за рахунок коливань валютних курсів у звітує організації виникає прибуток або збиток. Відповідно у фінансовій звітності звітує організації така курсова різниця як і раніше при-знається у прибутку чи збитку або, якщо вона являє собою грошову статтю, яка є частиною чистих інвестицій в закордонну діяльність, класифікується як капітал до вибуття зарубіжної діяльності.

При вибутті зарубіжної діяльності сукупна сума курсових різниць, визнана в якості окремого компонента капіталу, що відноситься до цієї закордонної діяльності, повинна визнаватися у прибутку чи збитку в тому ж періоді, коли визнається прибуток або збиток від вибуття.

Організація може реалізувати свою частку в зарубіжній діяльності шляхом продажу, ліквідації, відшкодування акціонерного капіталу або відмови від усієї або частини цієї діяльності. Виплата дивідендів становить частину вибуття тільки в тому випадку, коли вона являє собою повернення інвестицій, наприклад коли дивіденди виплачуються з прибутку, отриманого до придбання. У разі часткового вибуття у прибуток або збиток включається тільки пропорційна частина відповідної накопиченої курсової різниці. Списання балансової вартості закордонної діяльності не є частковим вибуттям. Відповідно ніяка частина курсової прибутку або збитку, відображена в капіталі, не слід визнавати прибуток або збиток на момент списання.

Як було зазначено вище, IAS 21 не застосовується при перерахунку даних звіту про рух грошових коштів. Дане питання регулюється IAS 7 «Звіти про рух грошових коштів». Порядку перерахунку присвячені параграфи 25-28. Яким же чином слід проводити перерахунок?

Рух грошових коштів, що виникає в результаті операцій в іноземній валюті, повинно відбиватися у функціональній валюті організації шляхом застосування до суми в іноземній валюті обмінного курсу між функціональної та іноземній валютами на дату виникнення даного руху грошових коштів.

Рух грошових коштів зарубіжної дочірньої організації має перераховуватися за обмінним курсом між функціональної та іноземній валютами на дату виникнення даного руху грошових коштів.

Потоки грошових коштів, виражені в іноземній валюті, подаються у звітах у відповідності до IAS 21. Це дозволяє використовувати обмінний курс валют, приблизно рівний фактичного курсу. Наприклад, середньозважений обмінний курс за період може бути використаний для запису операцій в іноземній валюті або для перерахунку надходжень і платежів грошових коштів іноземної дочірньої компанії. Однак IAS 21 не дозволяє застосування обмінного курсу валют станом на звітну дату при перерахунку надходжень і платежів грошових коштів закордонних дочірніх компаній. Таким чином, порядок перерахунку грошових потоків аналогічний порядку перерахунку доходів і витрат, що логічно, тому що такі потоки є наслідком отримання доходів і здійснення організацією витрат.

Однак існують і відмінності - вони стосуються нереалізованих прибутків і збитків за грошовими статтями. Такі прибутки і збитки представляють собою курсові різниці, що виникають при перерахунку грошових статей за кінцевим обмінним курсом на дату звітності.

Нереалізовані прибутки та збитки, що виникають у результаті зміни обмінних курсів іноземної валюти, не є рухом грошових коштів. Проте вплив змін обмінного курсу валют на грошові кошти та еквіваленти грошових коштів, які містяться або очікувані до отримання в іноземній валюті, представляється в звіті про рух грошових коштів для того, щоб збалансувати грошові кошти та їх еквіваленти на початку і в кінці звітного періоду. Ця сума подається окремо від руху грошових коштів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності і включає різниці, якщо вони є, у разі подання даних про надходження і платежі грошових коштів у звітності за валютним курсом на кінець періоду.

І, нарешті, яку інформацію, що стосується врахування впливу змін валютних курсів і валюти звітності, повинна розкривати кредитна організація в примітках до своєї звітності? необхідно розкрити, по-перше, суму курсових різниць, визнаних у прибутку або збитку, крім тих, які виникли за фінансовими інструментами, оціненим за справедливою вартістю через прибуток або збиток відповідно до IAS 39, і, по-друге, чисті курсові різниці, визнані в окремому компоненті капіталу (трансляційному резерві), і звірку суми цих курсових різниць на початку і в кінці періоду.

Коли валюта подання відрізняється від функціональної валюти, цей факт підлягає відображенню, так само як і сама функціональна валюта, а також причина, з якої використовується інша валюта подання.

При зміні функціональної валюти або звітує організації, або значною зарубіжної діяльності даний факт і причина зміни функціональної валюти підлягають розкриттю.

Коли організація представляє свою фінансову звітність у валюті, що відрізняється від її функціональної валюти, вона повинна вказувати, що надається нею фінансова звітність відповідає МСФЗ тільки в тому випадку, якщо вона відповідає всім вимогам кожного застосовного стандарту і кожної застосовної інтерпретації, включаючи метод перерахунку, встановлений IAS 21.

2.3 Особливості організації бухгалтерського обліку валютних операцій на підприємстві

Безготівкові розрахунки в ТОВ «TS Market» здійснюються також і іноземній валюті: рублях, доларах США, євро.

Операціями в іноземній валюті є операції, що здійснюються в іноземній валюті, коли організація:

а) купує або продає активи, вартість яких виражена в іноземній валюті;

б) отримує або представляє позики, за якими суми до оплати або отримання встановлені в іноземній валюті;

в) іншим чином купує або реалізує активи, приймає на себе або погашає зобов'язання, виражені в іноземній валюті. При первинному відображення в бухгалтерському обліку операції в іноземній валюті визнаються в тенге шляхом застосування ринкового курсу обміну валют на дату здійснення операцій.

Перш за все, дамо визначення іноземної валюти і валютної операції. Відповідно до п. 8 IAS 21 іноземна валюта - це валюта, відмінна від функціональної валюти організації. Тобто якщо казахстанський банк визначив в якості своєї функціональної валюти долар США або євро, то казахстанський тенге буде розглядатися як іноземна валюта.

Валютна операція - це операція, деномінованих в іноземній валюті або яка потребує розрахунку в ній, включаючи операції, що виникають, коли організація:

- Купує або продає товари або послуги, ціни яких вказані в іноземній валюті;

- Позичає або займає кошти, коли суми до погашення або до отримання вказуються в іноземній валюті;

- Яким-небудь іншим чином купує або реалізує активи, приймає на себе або погашає зобов'язання, виражені в іноземній валюті.

При первинному визнання у функціональній валюті операція в іноземній валюті повинна враховуватися шляхом застосування до суми в іноземній валюті поточного валютного курсу між функціональною валютою та іноземною валютою на дату здійснення операції.

Порядок відображення операцій в іноземній валюті та зарубіжної діяльності у фінансовій звітності організації, а також перерахунку показників фінансової звітності у валюту подання встановлений в IAS 21 «Вплив змін валютних курсів»

Курсова різниця - це різниця, що виникає в результаті відображення в системі бухгалтерського обліку та фінансової звітності одного і того ж кількості одиниць іноземної валюти у валюті звітності при зміні курсу.

Курсові різниці, що виникають при погашенні грошових статей або при поданні до фінансової звітності грошових статей організації за ринковим курсом обміну валют, відмінному від того, з якого вони були спочатку визнані в поточному або попередніх періодах, слід визнавати як доходів або витрат у періоді їх виникнення .

Для цілей IAS 21 під валютним курсом розуміється коефіцієнт обміну однієї валюти на іншу. Поточний валютний курс представляє собою обмінний курс для негайних розрахунків. Однак стандарт не встановлює, який саме валютний курс повинен використовуватися в розрахунках.

Відповідно до казахстанськими стандартами бухгалтерського обліку для перерахунку операцій в іноземній валюті використовується офіційний курс Національного банку РК на дату здійснення операції. Однак такий підхід буде не зовсім коректним для цілей МСФЗ, так як даний курс не може бути використаний для негайних розрахунків. Таким чином, більш коректним є застосування курсу спот валютної біржі, тобто саме того курсу, по якому може бути придбана валюта для врегулювання зобов'язань.

У той же час, виходячи з принципу суттєвості та відповідності витрат і вигод, якщо ці курси відрізняються незначно, то при трансформації звітності з КСБУ в МСФЗ даний перерахунок можна і не робити, оскільки внесені зміни не вплинуть на достовірність звітності, а подання більш точної інформації не буде виправдано з точки зору витрат на її підготовку.

Датою операції є дата, на яку вперше констатується відповідність даної операції критеріям визнання, передбаченим МСФЗ. Часто, виходячи з практичних міркувань, використовується обмінний курс, який приблизно дорівнює фактичного курсу на день здійснення операції, наприклад середній курс за тиждень або за місяць може використовуватися для всіх операцій в іноземній валюті, здійснених в цей період. Однак у випадку значних коливань обмінних курсів використання середнього курсу за період представляється недоцільним.

При визначенні того, наскільки прийнятним буде використання середнього курсу за період, необхідно взяти до уваги такі чинники:

- Власне істотність коливань обмінного курсу і частку валютних операцій у загальному обсязі. Якщо за оцінками керівництва банку застосування середнього курсу може призвести до спотворення істотного показника більш ніж на один відсоток, то його використання ставиться під сумнів;

- Характер та обсяги операцій.

Якщо кредитна організація здійснює велику кількість відносно невеликих (або порівнянних за сумами) операцій, то застосування середнього курсу виправдано. Якщо ж протягом періоду здійснено декілька значних за сумами угод, то середній курс може бути неприйнятним, оскільки він може істотно відрізнятися від курсів на конкретні дати здійснення операцій;

співвідношення витрат і вигод - наскільки виправданим буде перерахунок операцій за фактичними курсам на кожну дату в порівнянні з використанням середнього курсу за період. Даний фактор залежить від того, яким чином складається звітність. Якщо ведеться паралельний облік, то необхідність його використання відпадає, тому що всі операції в іноземній валюті вже будуть відображені за фактичними обмінним курсам. Якщо ж здійснюється трансформація звітності, то необхідно проаналізувати наслідки застосування середнього обмінного курсу.

Все вищесказане стосувалося первісного визнання елементів фінансової звітності, номінованих в іноземній валюті. Який же порядок їх подальшого обліку? Відповідно до п. 23 IAS 21 на кожну звітну дату:

- Грошові статті в іноземній валюті підлягають перерахунку з використанням кінцевого курсу;

- Негрошові статті в іноземній валюті, враховані за історичною вартістю, підлягають перерахунку за обмінним курсом на дату здійснення операції;

- Негрошові статті в іноземній валюті, які оцінені за справедливою вартістю, підлягають перерахунку за валютним курсом, який діяв на дату визначення справедливої ​​вартості.

Під кінцевим курсом для цілей IAS 21 розуміється поточний валютний курс на звітну дату.

При цьому слід мати на увазі, що балансова вартість статті визначається з урахуванням положень інших чинних стандартів.

Наприклад, основні засоби можна оцінювати за справедливою вартістю або історичної вартості відповідно до IAS 16 «Основні засоби». Незалежно від того, визначалася балансова вартість на основі історичної вартості або на основі справедливої ​​вартості, якщо ця вартість визначена в іноземній валюті, вона підлягає подальшому перерахунку у функціональну валюту відповідно до IAS 21.

У ТОВ «TS Market» облік за безготівковими розрахунками в іноземній валюті здійснюється на рахунку 431 "Гроші на поточних, кореспондентських рахунках в іноземній валюті" у розрізі кожної валюти.

Надходження грошових коштів по валютному рахунку відображається за дебетом рахунка 431 в результаті оплати покупців за послуги, покупки валюти з розрахункового рахунку, вибуття відображається за кредитом - оплата постачальникам, продаж валюти. У результаті зміни курсів валют при русі іноземної валюти виникає курсова різниця. Операції по руху безготівкових грошових коштів відображається в журналі-ордері № 2 в додатку.

Записи в бухобліку за операціями з валютою повинні відображатися на рахунках бухобліку у валюті Республіки Казахстан на дату здійснення операції.

Курс тієї чи іншої іноземної валюти по відношенню до валюти Республіки Казахстан являє собою виражену в тенге ціну інших національних чи міжнародних валют.

Курсові різниці виникають:

а) при імпортних операціях між еквівалентом контрактної вартості в національній валюті на дату митного оформлення товару і на дату перерахування грошових коштів за нього шляхом дооцінки або уцінки виникла дебіторської або кредиторської заборгованості за розрахунками з постачальниками та підрядниками.

ТОО «TS Market» придбало матеріалів на 225 786 рублів за ринковим курсом 4,68 тенге за 1 рубль на день виписки вантажної митної декларації.

В обліку необхідно зробити відповідні бухгалтерські записи (таблиця 6).

Оплата проведена через 1 день, коли курс рубля становив 4,67 тенге за 1рубль.

Виникла позитивна курсова різниця (кредиторська заборгованість перед іноземним постачальником - 1056678,48 тенге, внаслідок зміни курсу реально сплачено 1054420,62 тенге).

Таблиця 13 - Журнал господарських операцій з обліку операцій в іноземній валюті в ТОВ «TS Market»

Зміст господарських операцій

Дебет

Кредит

Сума, тенге

1

Іноземною фірмою були надані послуги по ремонту автотранспорту (225786x4, 68)

934

671.2

1056678,48

2

Була проведена оплата за послуги (225786х4, 67)

671.2

431

1054420,62

3

Виникла позитивна курсова різниця (105667,48-1054420,62)

671.2

752

2257,86

б) за експортними операціями між еквівалентом контрактної вартості в національній валюті на дату реалізації та дату надходження грошових коштів;

Реалізовано товари іноземному покупцеві за 118254,04 рублів за курсом 4,66 тенге за 1рубль на дату виписки рахунок фактури і накладної.

В обліку необхідно зробити відповідні бухгалтерські записи (таблиця 7).

Оплата проведена через 6 днів. На день зарахування коштів на валютний рахунок курс за 1 рубль склав 4,63 тенге.

Виникла негативна курсова різниця (дебіторська заборгованість іноземного покупця - 551063,83 тенге, внаслідок зміни курсу реально надійшло на рахунок суб'єкта 547516,21 тенге).

Таблиця 14 - Журнал господарських операцій з обліку операцій в іноземній валюті в ТОВ «TS Market»

Зміст господарських операцій

Дебет

Кредит

Сума, тенге

1

Виставлено рахунок постачальнику на договірну вартість відвантаженої продукції (118254,04 х4, 66)

301.2

701

551063,83

2

Зроблено оплату покупцем (118254,04 х4, 63)

431

301.2

547516,21

3

Негативна курсова різниця (551063,83-547516,21)

844

301.2

3547,62

Згідно типовому плану рахунків синтетичний облік касових операцій ведеться у підрозділі 45 «Готівка в касі», який включає в себе рахунку:

451 «Готівка в касі в національній валюті»

452 «Готівка в касі в іноземній валюті».

Підстава для запису операцій на рахунках 451,452 є касові звіти (Додаток З).

На рахунках 451,452 за дебетом відображаються суми надійшли готівкових грошей в касу, за кредитом рахунка 451 «Готівка в касі в національній валюті» записуються суми грошових коштів, виплачених з каси (таблиця 8).

Первинні документи з руху грошових коштів в касі з касової книги розносяться в журнал-ордер і відомість по рахунку 451, а потім в головну книгу.

У ТОВ «TS Market» рух касових операцій проводиться в іноземній валюті - у російських рублях.

Касові операції з іноземною валютою можуть проводитися тільки в дозволених законодавством випадках. Облік готівкової іноземної валюти здійснюється на рахунках 452 в відповідно до СБУ 9 «Облік операцій в іноземній валюті» та МСФЗ 21 «Вплив змін валютних курсів».

Таблиця 15 - Журнал господарських операцій з руху готівкових грошових коштів у ТОВ «TS Market»

Зміст господарської операцій

Дебет

Кредит

Сума, тенге

1

Надходження коштів у касу з розрахункового рахунку в банку

451

441

456900

2

Надходження коштів у касу від покупців

451

301

236500

3

Реалізація продукції за готівковий розрахунок (виручка)

451

701

80000

4

Грошові кошти числяться в дорозі, надійшли в касу

451

411

35800

5

Повернення до каси невикористаних підзвітних сум

451

333

1000

6

Оприбутковано грошові кошти (надлишки), виявлені в ході інвентаризації

451

727

503

7

Придбано основні засоби за готівковий розрахунок

121-126

451

256000

8

Здано виручку на поточний рахунок у банку з каси

441

451

560000

9

Виплачено зарплату з каси

681

451

615000

10

Оплата рахунків постачальникам за готівковий розрахунок

671

451

68000

11

Видані грошові кошти з каси в підзвіт

333

451

30000

12

Здано виручку до банку через інкасаторів

411

451

456000

При обліку грошових коштів в рублях касир ТОВ «TS MARKET» веде окрему касову книгу, де здійснені операції відображаються в рублях.

Записи в бухгалтерському обліку за операціями в іноземній валюті мають відображатися на рахунках бухгалтерського обліку у валюті РК, перерахованої за ринковим курсом (відповідно до котирувань валют фондової біржі на 11 годину алматинського часу) або курсом, встановленим Національним Банком РК (по валютах, яка не бере у торгах на фондовому ринку на 15 годин алматинського часом) на дату здійснення операції.

Операції з надходження валютних коштів відображаються в обліку бухгалтерськими проводками (таблиця 9).

Таблиця 16 Журнал господарських операцій з обліку готівкових грошових коштів в іноземній валюті в ТОВ «TS Market»

Зміст господарських операцій

Дебет

Кредит

Сума, тенге

1

Надходження готівкової іноземної валюти з валютного рахунку в банку

452

431

256300

2

Повернення невикористаної підзвітної суми

452

333.2

9000

3

Видано в підзвіт на відрядження

333

452

30000

З ростом організації неминуче виникає проблема збереження майна організації. Особою, яка здатна в повній мірі охопити і зрозуміти систему внутрішнього контролю, є головний бухгалтер.

Але специфіка його роботи дозволяє встановити слабкі місця в захисті активів організації. Ясно, що система контролю повинна починатися в бухгалтерії.

Для цього повинні використовуватися різні способи внутрішнього контролю. Це система бухгалтерського обліку, періодичні інвентаризації, фізичний захист активів (обладнані та охоронювані місця зберігання товарів і грошей), матеріальна відповідальність посадових осіб, пропускна система в місця зберігання товарів і матеріалів, складський облік.

В першу чергу слід звернути увагу на систему обліку, що діє на підприємстві. При організації бухгалтерського обліку в організації слід визначитися з обліковою політикою, що представляє собою головну складову системи обліку. У цілому бухоблік сам по собі здійснює контрольну функцію, яка полягає у так званій подвійного запису.

Відповідно до працівників бухгалтерії необхідно пред'являти вимоги не тільки з ведення доручених ділянок обліку, але і з аналізу показників, з якими їм доводиться працювати.

Система бухгалтерського обліку передбачає обов'язкове документування всіх фінансово-господарських операцій. Будь-який запис в бухгалтерських регістрах вимагає наявності документа, що підтверджує факт здійснення операцій, - накладної, платіжного доручення, рахунки, акту і т. п.

Ці документи визнаються підставою для врахування при наявності в них дати складання, найменування організації, підприємства, змісту господарської операції, найменування посадових осіб, відповідальних за складання документа, підписи. Перераховані умови складання документів забезпечують внутрішній контроль в організації за відповідністю істоти проведеної операції, зазначеної в обліковій документації.

Якісна система документування та обліку повинна будуватися на принципах складання документів в момент здійснення операції або відразу після цього. Чим більше часу, тим більше ймовірність виникнення похибки у разі несвоєчасно го оформлення документа.

Документи повинні бути доступні для розуміння, уніфіковані, мати продуману структуру.

Здійснення незалежних перевірок полягає у проведенні внутрішньогосподарських перевірок і контролю.

Потреба у таких перевірках очевидна, так як їх відсутність може вплинути на виконання зобов'язань працівниками при здійсненні необхідних процедур або умисному їх невиконання.

Для прикладу можна навести раптові перевірки касової готівки. Крім того, в поняття здійснення незалежних перевірок входить і взаємне звірення бухгалтерських записів між пов'язаними однотипними операціями співробітниками. Наприклад, працівник, що займається банківськими операціями, може звірити оприбуткування готівки, одержаної в банку, з працівником, які займаються касовими операціями.

3. Організація, методика і технологія аудиту валютних операцій

3.1 Цілі і завдання аудиту валютних операцій

Аудит - це перевірка бухгалтерської звітності, обліку первинних документів та іншої інформації про фінансово-господарської діяльності господарюючих суб'єктів з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти та відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Згідно з Міжнародними стандартами аудиту (МСА): аудит - це процес зменшення до прийнятного рівня інформаційного ризику для користувачів фінансової звітності.

Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими організаціями (фірмами) на підставі договору з господарюючими суб'єктами (замовниками).

Аудиторські перевірки не виключають здійснення контролю за законністю господарської діяльності підприємств з боку державних органів, що здійснюється відповідно до чинного законодавства Республіки Казахстан.

В аудиті, як виді підприємницької діяльності можна виділити функції показані на схемі 1.

Перш за все аудитор займається експертизою, тобто перевіркою публічної фінансової звітності з метою дати свій висновок, висловлення власної думки про те, наскільки дані її достовірні і відображають реальний фінансовий стан, чи відповідає постановка бухгалтерського обліку чинним законодавчим актам і встановленим нормативним документам.

Дуже важливою функцією аудитора є аналітична. Аудитор, якщо по справжньому зацікавлений у продовженні ділових контактів з клієнтом, зобов'язаний провести аналіз фінансової звітності та фінансових прогнозів, виробити відповідні рекомендації, повинен зазирнути глибше в справи підприємства, що перевіряється, визначити його «нездужання і хвороби» і призначити личить «лікування».

Однією з основних функцій аудиту основних засобів є консультативна. Її призначення - надання консультаційних послуг за обліковими питань, оподаткуванню, складання звітності і декларацій з корпоративного прибуткового податку, податків на землю, майно та транспортні засоби, правових, організаційних, технічних і економічних питань.

І, нарешті, аудит здійснює безпосередньо виробничу функцію. Аудиторські фірми чи індивідуальні аудитори на договірній і платній основі безпосередньо виконують обов'язки бухгалтера: налагоджують облік, впроваджують його передові форми і методи; складають звітність та декларації про доходи; постійно ведуть облік з складанням звітності.

Аудиторська діяльність повинна будуватися на етичних принципах, якими є: незалежність, чесність, об'єктивність, професійна компетентність і належна ретельність, конфіденційність інформації, професійна поведінка, дотримання технічних стандартів.

Важливу роль відіграє аудит і в управлінні. Так як вдаючись до різних процедур перевірок можна отримати достовірну і об'єктивну інформацію, що і полягає у визначенні аудиту. У системі управління аудит займає проміжне місце між отриманням інформації та прийняттям управлінського рішення.

Законодавство Республіки Казахстан про аудиторську діяльність базується на Конституції Республіки Казахстан і складається Закону «Про аудиторську діяльність» та інших нормативних правових актів Республіки Казахстан.

Якщо міжнародними договорами, ратифікованими Республікою Казахстан, встановлено інші правила, ніж ті, які містить законодавство Республіки Казахстан про аудиторську діяльність, то застосовуються правила міжнародних договорів.

Аудиторська діяльність є підприємницька діяльність аудиторів та аудиторських організацій з проведення аудиту фінансової звітності. Аудитори і аудиторські організації, крім аудиту фінансової звітності, можуть надавати такі послуги за профілем своєї діяльності: організація, відновлення й ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової та статистичної звітності; податкове планування, розрахунок обов'язкових платежів до бюджету, заповнення податкових декларацій, аналіз фінансово-господарської діяльності; консультування та інформаційне обслуговування з питань фінансового, податкового, банківського та іншого господарського законодавства; навчання в якості додаткової професійної освіти бухгалтерського обліку, податковому обліку, аудиту та аналізу фінансово-господарської діяльності; викладацька, наукова діяльність; рекомендації з автоматизації бухгалтерського обліку, навчання автоматизованого ведення обліку; наукова розробка, видання методичних посібників і рекомендацій з бухгалтерського обліку, оподаткування, господарського права; оцінка бізнесу; оціночна діяльність; діяльність на ринку цінних паперів, надання юридичних послуг, не пов'язаних з адвокатською діяльністю.

Якщо відповідно до законодавства Республіки Казахстан надання окремих видів послуг, передбачених цим пунктом, потребує отримання відповідної ліцензії, аудитори й аудиторські організації не має права надавати ці послуги без наявності такої ліцензії. Право на здійснення аудиторської діяльності мають аудитори й аудиторські організації, що мають ліцензію на здійснення аудиторської діяльності. Загальноприйняті стандарти аудиторської діяльності визначають загальний підхід до проведення аудиту, масштаб аудиторської перевірки, види звітів аудиторів, питання методології, а також базові принципи, яким, повинні слідувати всі представники цієї професії. Загальноприйняті стандарти аудиторської діяльності визначають загальний підхід до проведення аудиту, масштаб аудиторської перевірки, види звітів аудиторів, питання методології, а також базові принципи, яким, повинні слідувати всі представники цієї професії.

Значення стандартів полягає в тому, що вони забезпечують високу якість аудиторської перевірки, допомагають користувачам зрозуміти процес аудиторської перевірки, створюють громадський імідж професії, усувають контроль з боку держави.

1) Загальні стандарти аудиту:

- Підготовка та досвід роботи.

Незалежність.

Належна увага.

2) Стандарти практичної роботи:

Планування і контроль.

Розгляд структури внутрішнього контролю.

Отримання компетентних доказів.

3) Стандарти звітності:

Проходження загальновизнаних принципів бухгалтерського обліку.

Принципи послідовності.

Відповідне розкриття.

Вираз думки.

Правоохоронні, департамент методології бухгалтерського обліку, національний банк РК і інші державні органи, яким законодавчими актами Республіки Казахстан надано право здійснювати контроль за окремими сторонами діяльності господарюючих суб'єктів, можуть залучати на договірній основі аудиторів для проведення перевірок (ревізій) господарюючих суб'єктів виключно в межах повноважень органу , що призначив перевірку. На підставі аудиторського висновку правоохоронні та інші уповноважені на те державні органи мають право прийняти рішення відповідно до чинного законодавства.

Робота аудитора суворо організований процес, якому притаманні певні етапи, порядок ведення, складання документації, здійснення аудиторських процедур.

На практиці розрізняють наступні етапи проведення аудиту та перевірки фінансової звітності:

Попереднє ознайомлення з підприємством - оцінювання економічного середовища в якій працює суб'єкт, спад і зростання ділової активності, податкова політика суб'єкта, маркетинг, реалізація продукції.

На цьому етапі аудитор формує свою думку про підприємство.

Укладання договору на проведення аудиторської перевірки.

Передбачається, що до листа-зобов'язанню передує пропозицію клієнта аудитору на проведення аудиту. Щоб уникнути непорозумінь під час виконання зобов'язання як аудитор, так і клієнт зацікавлені в оформленні даного листа-зобов'язання до початку виконання зобов'язання. У листі-зобов'язанні аудитор підтверджує згоду прийняти своє призначення, обумовлює мету і масштаб аудиту, ступінь відповідальності, форму звітів, предмет і терміни перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін. У договорі за згодою сторін можуть бути передбачені також інші умови, в тому числі розміри додаткової оплати аудиторської роботи залежно від отриманого економічного ефекту чи санкції за неякісне її виконання за рахунок власних коштів договірних сторін.

Витрати, пов'язані з оплатою аудиторських послуг, що виконуються на умовах договорів, відносяться перевіряється господарюючим суб'єктом на витрати, що включаються до собівартості продукції робіт, послуг).

Планування аудиту: складання плану і програми.

Після ознайомлення з підприємством і узгодженням сторін аудитор переходить до складання плану і програми своєї роботи.

У загальному плані на практиці виділяються наступні розділи:

- Ознайомлення з підприємством;

- Договір;

- Програма;

- Процедури;

- Висновок.

У програмі більш детально розглянуті пункти плану з визначення часу проведення того чи іншого розділу плану, а також розподілом обов'язків у разі якщо перевірка проводиться не одним аудитором. У програмі вказується мета аудиту, основні ділянки роботи, характер перевірки та її тривалість.

Системне вивчення виконання аудиторських процедур.

Перевірка починається із загального огляду звітних форм, тобто проводиться формальна перевірка повноти та правильності заповнення реквізитів, відсутності помилок в тексті і цифрах, особлива увага звертається на правильне складання балансу.

Складання висновку за результатами аудиту.

Виконання аудитором (аудиторською фірмою) договору визначається актом прийому-здачі аудиторського висновку або іншого офіційного документа, якщо інше не передбачено в договорі.

Аудиторський висновок складається з дотриманням відповідних норм та стандартів і має містити підтвердження або аргументовану відмову від підтвердження достовірності, повноти та відповідності законодавству бухгалтерської звітності замовника.

В результаті переходу на міжнародні стандарти аудиту форма висновку може бути наступних видів:

1) Безумовно позитивний висновок - значить в результаті перевірки порушень аудитором не виявлено і зауваження відсутні.

2) Умовно позитивний звіт - при перевірки були виявлені спотворення звітної інформації, але вони є несуттєвими і не впливають на результат звітності.

3) Негативний звіт - в такому разі звітність в більшій мірі перекручена її не можна вважати об'єктивною і вона вводить в оману користувачів цією інформацією.

4) Відмова від висловлення думки - у випадках обмеження аудитора в масштабі його перевірки і неможливості одержання достатніх доказів.

На стадії планування аудиторської роботи аудитор використовує модель аудиторського ризику для оцінки необхідної кількості доказів і для планування обсягів та термінів роботи.

«Аудиторський ризик» означає ризик того, що аудитор дає невідповідне аудиторський висновок, коли фінансова звітність істотна спотворена. Аудиторський ризик має три компоненти:

«Невід'ємний ризик» схильність сальдо рахунків або класів операцій спотворень, які можуть бути суттєвими зокрема або сукупності з перекрученнями в інших сальдо рахунків або класах операцій, при допущенні відсутності відповідного внутрішнього контролю.

«Ризик контролю» - ризик того, що викривлення, яке може мати місце в сальдо рахунків або класах операцій, не буде своєчасно запобігти або виявлено та виправлено системами бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.

«Ризик невиявлення» полягає в тому, що аудиторські процедури по суті не виявлять викривлення, наявне в сальдо рахунку або класах операцій, що може бути істотним окремо або в сукупності з перекрученнями в інших сальдо рахунків або класах операцій.

Модель аудиторського ризику представлена ​​у вигляді формули:

AR = IR * CR * DR, де: (1)

AR - сукупний аудиторський ризик;

IR - невід'ємний ризик;

CR - ризик контролю;

DR - ризик невиявлення.

У загальноприйнятих аудиторських стандартах вибірковий контроль визначений як процес застосування аудиторських процедур для меншого, ніж 100%, кількості записів за рахунком або господарських операцій (угод) певного класу з метою оцінки деяких характеристик рахунку або класу операцій.

Ідея вибору висувалася у зв'язку з поясненням процедури тестування внутрішнього контролю, яка, як було сказано, проводиться в два етапи:

визначення генеральної сукупності, з якої будуть відібрані

елементи, призначені для перевірки;

вироблення заходів щодо збору необхідної інформації.

Щоб зрозуміти визначення вибіркової перевірки, необхідно пам'ятати наступне: процедура перевірки відноситься до загальних процедур контролю (перевірка арифметичних розрахунків, результати візуальних спостережень, підтвердження, сканування і підсумковий аналіз). Сальдо рахунків представляють собою підсумок, що складається з безлічі елементів. Господарські операції (угоди) представляють собою клас операцій, якщо вони мають однакові характеристики, такі як отримання готівкових грошей або їх виплата, але результати яких просто не підсумовані і не представлені у вигляді сальдо рахунку у фінансовій звітності.

При проведенні аудиторської перевірки три фактори є найбільш важливими: її характер, розподіл процедур щодо термінів проведення і обсяг необхідних робіт (тобто масштаб перевірки).

Розрізняють сім основних видів процедур: перевірка арифметичних розрахунків, візуальне спостереження, підтвердження, усне опитування, документальне підтвердження, сканування і підсумковий аналіз.

Розподілити процедури за термінами - це означає вказати, коли яка процедура повинна виконуватися. Про це буде сказано далі.

Вибірковий контроль характеризується, перш за все, масштабом проведення, тобто обсягом робіт, які необхідно виконати. Згідно аудиторським стандартам, характер і розподіл процедур по термінах тісно пов'язані зі змістом питань, що розглядаються, тоді як їх масштаб більшою мірою залежить від необхідної точності і достатності результатів перевірки.

Аудитор повинен отримати уявлення про системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, достатню для планування аудиту та розробки ефективного підходу до аудиту. Аудитор повинен використовувати професійне судження для оцінки аудиторського ризику і проведення аудиторських процедур, необхідних для зниження цього ризику до допустимо низького рівня.

Методичні прийоми аудиту - це специфічні прийоми, розроблені на основі досягнень практики, а також розвитку економічних і юридичних наук. Ці прийоми сформувалися в залежності від цільової функції аудиту та у взаємозв'язку з загальнонауковими методами.

Методичні прийоми аудиту можна об'єднати в такі три групи:

розрахунково-аналітичні;

документальні;

узагальнення.

Розрахунково-аналітичні прийоми-це традиційні прийоми економічного аналізу (порівняння, угруповання, ланцюгові підстановки, балансові ув'язування і т. д.), аналітична перевірка, статистичні та економіко-математичні методи.

Найбільш поширеним методичним прийомом отримання аудиторських свідчень є аналітична перевірка. Вона являє собою набір таких процедур:

аналіз співвідношення різних фінансових даних або фінансових і нефінансових показників;

порівняння фактичних даних з прогнозами інших аналізів;

- Порівняння останніх звітних даних з аналогічними даними минулих періодів, показниками аналогічних підприємств, середньогалузевими показниками;

дослідження несподіваних відхилень;

аналіз дії непередбачених факторів;

- Оцінка результатів аналізу інформації, отриманої від інших осіб.

Аналітична перевірка буде більш ефективна при щорічному зборі відомостей про клієнта, коли записи клієнта збираються у файлах комп'ютера і розробляється програмне забезпечення аудиторського контролю.

Документальні методичні прийоми - інформаційне моделювання, нормативно-правове регулювання, перевірка (дослідження) облікових документів.

Інформаційне моделювання - сукупність даних про об'єкт дослідження, зафіксованих на певному носії інформації (первинні облікові документи, облікові регістри і звітність і ін)

Метою інформаційного моделювання в аудиті є систематизація нормативно-правової, планової, бухгалтерської інформації про об'єкт дослідження для вивчення його стану, участі у процесах господарської діяльності.

Нормативно-правове регулювання - це дослідження функціонування об'єкта аудиторської перевірки щодо норм і правил, передбачених законом, нормативними документами, правилами.

Перевірка (дослідження) облікових документів - прийоми встановлення достовірності здійснення господарських операцій. Їх доцільності та ефективності. Ними є: способи перевірки документів, прийоми фактичного контролю, спостереження, обчислення, опитування, інспекція та ін

Класифікація методичних прийомів перевірки документів спирається на внутрішньо притаманну їй послідовність контрольних дій та їх логічний взаємозв'язок. У числі основних способів документального контролю слід виділити:

формальну;

арифметичну;

юридичну;

логічну;

суцільну, не суцільну, також вибіркову;

зустрічну перевірку;

спосіб зворотного рахунку;

оцінку законності і обгрунтованості господарських операцій;

відновлення обліку.

Всі перераховані вище методи і прийоми аудиту забезпечують отримання аудиторських доказів, які збираються з метою підтвердження тверджень фінансової звітності, або виявлення істотних спотворень, що містяться у твердженнях фінансової звітності.

Твердження фінансової звітності - це твердження керівництва суб'єкта, що подаються прямо чи іншим чином, які включаються до фінансової звітності. Вони поділяються на такі категорії:

Існування, наявність: актив чи зобов'язання є на певну дату;

Права і зобов'язання: актив або зобов'язання належить суб'єкту на певну дату;

Явище, виникнення: протягом звітного періоду була здійснена операція чи відбулася подія, що має відношення до суб'єкта;

Повнота: немає невідображених активів, зобов'язань, операцій або подій, а також нерозкритих статей;

Оцінка (розподіл вартості): актив або зобов'язання відображаються за відповідною балансовою вартістю;

Вимірювання: операція або подія відображаються за відповідній сумі, а дохід або витрати відносяться до відповідного періоду;

Представлення і розкриття: стаття розкривається, класифікується і викладається відповідно до застосовуваної концептуальної основою подання фінансової звітності.

Згідно з Міжнародними стандартами Аудиту 500 «Аудиторський доказ» аудитор повинен отримати достатні відповідні аудиторські докази з метою формулювання розумних висновків, на яких грунтується аудиторський висновок.

«Аудиторські докази» - це інформація, що отримується аудитором в процесі формулювання висновків, на яких грунтується аудиторський висновок. Аудиторські докази включають в себе інформацію, видобуту з первинних документів та облікових записів, що лежать в основі фінансової звітності, а також підтверджує інформацію з інших джерел.

Аудиторські докази одержують у результаті проведення відповідного комплексу тестів контролю і процедур по суті. За деяких обставин докази можуть бути отримані повністю на основі процедур по суті.

Тести контролю - це тести, що виконуються з метою отримання аудиторських доказів придатності організації та ефективності функціонування системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.

Процедури по суті - це тести, що виконуються з метою отримання аудиторських доказів для виявлення суттєвих перекручень у фінансовій звітності, використовуються для зниження запланованого ризику не виявлення помилок. Вони поділяються на три види:

Детальні тести операцій

Тести сальдо рахунків (тестування сальдо балансу)

Аналітичні процедури.

Для отримання аудиторських доказів аудитор виконує одну або більше з наступних процедур по суті:

- Інспектування - перевірка записів, документів або матеріальних активів. Перевірка забезпечує аудиторські докази різного ступеня надійності, яка залежить від їхнього характеру і джерела, а також від ефективності внутрішнього контролю над процесом їх обробки.

- Спостереження-спостереження за процесом або процедурою виконуваними іншими особами, наприклад, аудитор може спостерігати за проведенням підрахунком товарно-матеріальних запасів працівниками суб'єкта або виконанням контрольних процедур, що не залишають аудиторських слідів.

- Опитування - пошук інформації у обізнаних осіб у межах або за межами суб'єкта. Опитування включають в себе як офіційні письмові опитування, адресовані третім сторонам, так і неофіційні усні опитування, адресовані особам всередині суб'єкта. Відповіді за опитуваннями можуть надати аудитору інформацію, не наявну у нього раніше, або підтверджують аудиторські докази.

- Підтвердження - надання відповідей по опитуванню, щоб підтвердити інформацію, що міститься в облікових записах. Наприклад, аудитор зазвичай запитує підтвердження про дебіторську заборгованість безпосередньо у дебіторів.

Підрахунок-перевірка арифметичної точності первинних документів та облікових записів або виконання незалежних розрахунків.

аналітичні процедури - аналіз важливих коефіцієнтів і тенденцій, включаючи випливає звідси дослідження коливань і взаємозв'язків, які непослідовні інший релевантної інформації або відрізняються від прогнозованих сум, а також ретельний розгляд бухгалтерських записів на предмет наявності незвичайних статей.

3.2 Оцінка системи внутрішнього контролю

Аудитор повинен набувати розуміння системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, достатню для планування аудиту та розробки ефективного підходу до проведення аудиту. Для оцінки аудиторського ризику і розробки аудиторських процедур, необхідних для зниження даного ризику до прийнятного низького рівня, аудитор повинен використовувати професійну думку. Система внутрішнього контролю - це політика і процедури внутрішнього контролю, прийняті керівництвом суб'єкта з метою правильного і ефективного здійснення діяльності, включаючи суворе дотримання політики керівництва, охорону активів, запобігання та виявлення шахрайства та помилок, точність і повноту облікових записів і своєчасну підготовку достовірної фінансової інформації.

Компоненти системи внутрішнього контролю показані в табліце2.

Таблиця 17-Компоненти системи внутрішнього контролю

Компоненти

Опис компонента

Ключові фактори

1.Контрольная середу

Визначає думку поведінки організації, впливає на усвідомлення системи контролю входять в дане середовище, є основою для всіх інших компонентах СВК

Фактори середовища контролю:

- Чесність і етичні цінності

- Готовність бути компетентним (рівень кваліфікації та періодичність підвищення)

- Рада директорів, керівництво компанії, акціонерів весь управлінський персонал

- Організаційна структура підприємства

- Наділення повноваженнями і відповідальністю

- Політика і практика управління людськими ресурсами

2.Оцінка

ризику

Виявлення, аналіз та управління з суб'єктами ризику мають відношення підготовки до фін.отчет., Її достовірного представлення у відповідності з СБУ

У процесі оцінки необхідно розглядати:

- Взаємозв'язок ризиків і конкретних тверджень фін.отчет.

- Обробка та підведення підсумків фін. Даних

- Внутрішні і зовнішні події і обставини

- Спеціальний розгляд обставин

3. Система БО

Система БО складається з методів і записів створених для індентифікації збору, аналізу, класифікацію обліку операції суб'єктів, а також для забезпечення відображення у звітності відповідних активів і зобов'язань

Основна увага системи БО приділяється такими операціями:

- Ефективність системи БО повинна привести до ведення операції таким чином, щоб запобігти спотворення у твердженнях керівництва відносно фінансової звітності

- Система БО повинна подати повну операційний слід.

4 Контрольнi процедури

Політика і процедури допомагають забезпечити виконання директив керівництва, а також те що робляться необхідні заходи для зниження ризику виникає при досягненні завдань суб'єкта

Засоби контролю за обробкою інформації БО:

- Загальні засоби контролю

- Прикладні засоби контролю

- Документи та враховані запису

- Незалежні перевірки

- Виконання огляду

- Моніторинг

- Поділ обов'язки

Розподіл обов'язків передбачає, що працівники компанії не виконують несумісні обов'язки. Обов'язки вважаються несумісними в аспектах здійснюваного контролю, якщо працівник, який учинив помилку або шахрайство. Займає посаду, що дозволяє йому приховати цей факт при поточне виконання своїх обов'язків. Ефективність СВК повинна забезпечувати:

- Надійні засоби охорони у вигляді сигналізації системи зберігання ключів, друку, що відкриваються сейфів;

- Обмеження доступу до грошей і товарно-матеріальних запасів (ТМЗ);

- Наявність в достатньому обсязі складських приміщень, вимірювального та вагового обладнання і доступних місць зберігання ТМЗ;

- Систематичне навчання персоналу, з правилами роботи ТМЗ, переекзаменування матеріально-відповідальних осіб (МВО) на предмет відповідності займаній посаді;

- Раптові інвентаризації ТМЗ на складах і в касі і товарів в магазинах.

Оцінка внутрішнього контролю на підприємстві ТОВ «TS Market» була проведена на підставі Стандартів аудиту. Відповідно до цього стандарту ефективність і надійність системи внутрішнього контролю в організації можна оцінити як середня.

По-перше, система внутрішнього контролю включає в себе належну систему бухгалтерського обліку, а саме:

в бухгалтерії знаходяться документи, які регламентують створення та порядок ведення бухгалтерського обліку

документи оформляються відповідно до вимог законодавства. Вони послідовно пронумеровані, оформляються в момент або безпосередньо після здійснення операції.

надходження і рух матеріальних цінностей ведеться не тільки у вартісних, а й у натуральних вимірниках, що дозволяє говорити про ефективність та достовірності бухгалтерського обліку матеріальних цінностей.

По-друге, була проаналізована контрольне середовище ТОО «TS Market».

Господарська діяльність підприємства в цілому відповідає вимогам чинного законодавства.

Організаційна структура ТОВ «TS Market» не передбачає чіткого поділу обов'язків, проте передбачено, щоб працівники не виконували несумісні функції, тобто існує поділ виконання функцій управління та обліку активів, здійснення господарських та бухгалтерських операцій. Прийнято мірою із забезпечення схоронності активів та бухгалтерських записів, а саме: створення резервних копій, захист комп'ютерних програм.

На підприємстві ТОВ «TS Market» була проведена аудиторська перевірка за 2007 рік. За її результатами внесли ряд суттєвих доповнень і поправок.

Також контрольна середовище включає в себе і ефективну кадрову політику. На ТОВ «TS Market» кадрова політика проводилася застарілими способами. При підборі кадрів не використовувалися тестування, анкетування. Однак існують і ефективні методи. Наприклад, підприємство відправляє на стажування та навчання молодих фахівців з метою їх подальшого працевлаштування. Це говорить про те, що підприємство готує собі необхідні кадри, компетентних та надійних працівників.

Третім елементом системи внутрішнього контролю є окремі засоби контролю. Так, однією з процедур внутрішнього контролю є проведення звірок розрахунків. У результаті звірок складаються акти взаємної звірки розрахунків, що підтверджують заборгованості підприємств одне перед одним. Це дозволяє здійснювати ефективний контроль за достовірністю відображення дебіторської та кредиторської заборгованостей.

Перевірка (дослідження) облікових документів - прийоми встановлення достовірності здійснення господарських операцій. Їх доцільності та ефективності. Ними є: способи перевірки документів, прийоми фактичного контролю, спостереження, обчислення, опитування, інспекція та ін

Класифікація методичних прийомів перевірки документів спирається на внутрішньо притаманну їй послідовність контрольних дій та їх логічний взаємозв'язок. У числі основних способів документального контролю слід виділити:

- Формальну;

- Арифметичну;

- Юридичну;

- Логічну;

- Суцільну, не суцільну, також вибіркову;

- Зустрічну перевірку;

- Спосіб зворотного рахунку;

- Оцінку законності і обгрунтованості господарських операцій;

- Відновлення обліку.

Всі перераховані вище методи і прийоми аудиту забезпечують отримання аудиторських доказів, які збираються з метою підтвердження тверджень фінансової звітності, або виявлення істотних спотворень, що містяться у твердженнях фінансової звітності. Застосовуючи вище перераховані процедури аудитор під час перевірки доходів і витрат приділяє увагу на певні моменти.

Дані річної інвентаризації. Фактичні залишки, на початок наведені в описах зіставляємо з залишками товарного звіту на цю дату, даними журналу-ордера і Головної книги. Обороти по надходженню і вибуттю майна підприємства і залишки їх на кінець місяця, наведені в Журналі-ордері звіряємо з оборотами і залишками в Головній книзі.

При перевірці відповідності фактичної наявності майна за обліковими даними крім показників річної інвентаризації аудитор вибирає групу майна, за якими проводить суцільну перевірку в місцях їх зберігання. Об'єктом уваги на етапі перевірки стану складського господарства є:

порядок зберігання матеріальних цінностей на складах;

відповідність місць зберігання умовами збереження.

Зазвичай контроль оприбуткованих цінностей здійснюється шляхом аналізу розрахункових документів вступників від постачальників. При цьому перевірці піддаються наступні документи: товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, журнали-ордери, Головна книга і баланс.

Для тестування засобів контролю на практиці застосовують тести або запитальники з тестування системи внутрішнього контролю. У ТОВ «TS Market» під час перевірки поточних активів були використані тести контролю (Додаток Б).

Грунтуючись на результатах тестів внутрішнього контролю, аудитору необхідно оцінити, наскільки структура внутрішнього контролю та його функціонування відповідає попередньою оцінкою ризику внутрішнього контролю. Оцінка відхилень може привести в результаті до того, що аудитор зробить висновок, що визначений раніше рівень ризику внутрішнього контролю слід переглянути. У таких випадках аудитору слід видозмінити характер, строки й обсяг запланованих процедур по суті.

Вивчивши результати тестування, аудитор з'ясовує, на перевірку яких ділянок направити свої зусилля. Цими ділянками повинні бути ті, які не піддавалися контролю або мало контролювалися бухгалтерією. При цьому аудитор визначає, які прийоми перевірки він буде використовувати.

У ТОВ «TS Market» під час перевірки умов зберігання ТМЗ були виявлені такі припущення:

- Комірник не заповнює матеріал ярлик на кожен номенклатурний номер.

- Не опечатує складське приміщення в кінці робочого дня.

- Не веде кількісний облік товару.

При проведенні тестування системи внутрішнього контролю, фінансової звітності було отримано такі аудиторські докази:

- Облікова політика складена грамотно, але в бухгалтерському обліку є недоліки (номери рахунків-фактур і накладних ведуться не по порядку, синтетичні рахунки обліку запасів використовуються не за призначенням);

Після того як аудитор завершив вивчення системи внутрішньогосподарського контролю ТОО «TS Market», оцінив ризик контролю і виконав перевірки операцій, доречно розробити і виконати аналітичні процедури та тести статей балансу.

Аналізуючи бухгалтерські проводки з руху майна підприємства і його зобов'язань аудитор визначає найбільш важливі рахунки, сальдо по яких відображається в балансі.

Аудитор визначає для аналізу кредиторську заборгованість і формування собівартості.

Аналізуючи кредиторську заборгованість, проводяться ряд процедур необхідних для доказів: збір актів звірок по кредиторам, перевірка первинних документів (рахунків-фактур, накладних), а так само підтвердження факту оплати за рахунками. Потім аудитор аналізує допустима межа непогашених рахунків. При перевірки кредиторської заборгованості по ТОВ «TS Market» аудитор підтвердив неточність відображення в балансі через округлення сум у головній книзі, за часом значну затримку в оплаті рахунків кредиторів, що негативно позначається на фінансовому стані підприємства.

При аналізі собівартості послуг, а саме своєчасності і необхідності списання товарно-матеріальних запасів, аудитор встановив, що матеріали купуються зі значним запасом, що призводить до втрати ліквідності активів, списання матеріалів проводиться після надання послуг і що дуже важливо: доходи за заявкою і витрати ( використані матеріали, зарплата) відображені в одному періоді. Таким чином найбільш важливі статті балансу на які могли б вплинути руху ТМЗ відображені точно.

При тестуванні фінансової звітності-балансу (Додаток А) не було виявлено суттєвих викривлень. Активи та зобов'язання підприємства віднесено вірно і операції мають місце у тому періоді, в якому були здійснені. В обліку не виявлено не відображених операцій. Таким чином аудитор оцінив ступінь викривлення фінансової інформації як несуттєву і прийняв рішення про умовно позитивному висновку.

Твердження фінансової звітності - це твердження керівництва суб'єкта, що подаються прямо чи іншим чином, які включаються до фінансової звітності. Вони поділяються на такі категорії:

- Існування, наявність: актив чи зобов'язання є на певну дату;

- Права і зобов'язання: актив або зобов'язання належить суб'єкту на певну дату;

- Явище, виникнення: протягом звітного періоду була здійснена операція чи відбулася подія, що має відношення до суб'єкта;

- Повнота: немає невідображених активів, зобов'язань, операцій або подій, а також нерозкритих статей;

- Оцінка (розподіл вартості): актив або зобов'язання відображаються за відповідною балансовою вартістю;

- Вимірювання: операція або подія відображаються за відповідній сумі, а дохід або витрати відносяться до відповідного періоду;

- Представлення і розкриття: стаття розкривається, класифікується і викладається відповідно до застосовуваної концептуальної основою подання фінансової звітності.

3.3 Програма аудиту та аналітичні процедури

Робота аудитора суворо організований процес, якому властивий] строго певні етапи, порядок ведення, складання документації, здійснення аудиторських процедур.

На практиці розрізняють наступні етапи проведення аудиту та перевірки фінансової звітності:

а) Попереднє ознайомлення з підприємством - оцінювання економічного середовища в якій працює суб'єкт, спад і зростання ділової активності, податкова політика суб'єкта, маркетинг, реалізація продукції.

На цьому етапі аудитор формує свою думку про підприємство. б) Укладання договору на проведення аудиторської перевірки.

Передбачається, що до листа-зобов'язанню передує пропозицію клієнта аудитору на проведення аудиту. Щоб уникнути непорозумінь під час виконання зобов'язання як аудитор, так і клієнт зацікавлені в оформленні даного листа-зобов'язання до початку виконання зобов'язання. У листі-зобов'язанні аудитор підтверджує згоду прийняти своє призначення, обумовлює мету і масштаб аудиту, ступінь відповідальності, форму звітів, предмет і терміни перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін. У договорі за згодою сторін можуть бути передбачені також інші умови, в тому числі розміри додаткової оплати аудиторської роботи залежно від отриманого економічного ефекту чи санкції за неякісне її виконання за рахунок власних коштів договірних сторін.

Витрати, пов'язані з оплатою аудиторських послуг, що виконуються на умовах договорів, відносяться перевіряється господарюючим суб'єктом на витрати, що включаються до собівартості продукції робіт, послуг).

в) Планування аудиту: складання плану і програми.

Після ознайомлення з підприємством і узгодженням сторін аудитор переходить до складання плану і програми своєї роботи.

У загальному плані на практиці виділяються наступні розділи:

ознайомлення з підприємством;

договір;

програма;

процедури;

- Висновок.

У програмі більш детально розглянуті пункти плану з визначення часу проведення того чи іншого розділу плану, а також розподілом обов'язків у разі якщо перевірка проводиться не одним аудитором. У програмі вказується мета аудиту, основні ділянки роботи, характер перевірки та її тривалість.

г) Системне вивчення виконання аудиторських процедур.

Перевірка починається із загального огляду звітних форм, тобто проводиться формальна перевірка повноти та правильності заповнення реквізитів, відсутності помилок в тексті і цифрах, особлива увага звертається на правильне складання балансу. З метою найбільш ефективного проведення аудиту тематику аудиту складають в наступній послідовності:

Аудит витрат

Аудит доходів.

д) Складання висновку за результатами аудиту.

Виконання аудитором (аудиторською фірмою) договору визначається актом прийому-здачі аудиторського висновку або іншого офіційного документа, якщо інше не передбачено в договорі.

Аудиторський висновок складається з дотриманням відповідних норм та стандартів і має містити підтвердження або аргументовану відмову від підтвердження достовірності, повноти та відповідності законодавству бухгалтерської звітності замовника.

Валовий доход являє собою фінансовий результат від реалізації продукції (робіт, послуг) і визначається як різниця між доходом від реалізації продукції (робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (робіт, послуг) в результаті основної діяльності. Встановивши достовірність суми доходу від реалізації продукції, аудитор повинен перевірити статтю «Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг)», за цією статтею відбивається не повна собівартість реалізованої продукції, а виробнича собівартість.

Не менш ретельно слід перевірити статтю «Дохід від основної діяльності». Розмір доходу від основної діяльності визначається шляхом вирахування з валового доходу суми загальних і адміністративних витрат, витрат на виплату відсотків і витрат з реалізації, в сукупності складових витрати періоду.

На відміну від витрат на виробництво продукції ці витрати не залежать від обсягу виробництва і визначені як постійні витрати, не пов'язані з конкретними видами реалізованої продукції або послуг, звідси їх доцільно обчислювати за періодами часу, а не на основі обсягу продукції.

Господарюючий суб'єкт несе витрати періоду навіть у тому випадку, коли протягом певного періоду він нічого не продав. З точки зору їх відображення в обліку і звітності, основна відмінність витрат періоду від виробничої собівартості полягає в тому, що витрати періоду не відносяться на залишки товарно-матеріальних запасів. Такий підхід до їх відображення в умовах ринкової економіки диктується принципами обережності, відповідності.

Витрати періоду - це показники звіту про результати фінансово-господарської діяльності, тоді як показники виробничих витрат спочатку включаються до залишки товарно-матеріальних запасів і відображаються як частина активів господарюючого суб'єкта в балансі, а тільки потім стають показником звіту про результати фінансово-господарської діяльності.

До витрат на виплату відсотків відносяться: оплата відсотків по кредитах банку; оплата відсотків по кредитах постачальників; витрати з виплати відсотків за оренду майна; випущеним цінних паперів та інші. Аудитор повинен перевірити правильність кореспонденції рахунків за господарськими операціями, пов'язаними з урахуванням витрат на виплату відсотків, а також відповідність даних Головної книги журналу-ордеру № 14 по кредиту рахунку 831 «Витрати по відсотках».

Особлива увага приділяється перевірці витрат, пов'язаних з реалізацією послуг. До складу цих витрат входять:

заробітна плата працівників, відрахування від заробітної плати працівників, витрати зі страхування власності, витрати на відрядження, амортизаційні відрахування і витрати на утримання основних засобів, що використовуються при реалізації запасів та інші;

витрати по упаковці, навантаженні, доставки вантажів до пункту відправлення; на комісійні збори (відрахування), що сплачують збутових та інших посередницьким організаціям; на комунальні послуги; з утримання приміщень для зберігання товарів у місцях їх реалізації;

-Витрати по вивченню ринків збуту та просування товарів на ринок (витрати на маркетинг), витрати на розробку і видання рекламних виробів;

- Участь у виставках, ярмарках, вартість зразків товарів, переданих у відповідності з контрактами, угодами та іншими документами безпосередньо покупцям або посередницьким організаціям безоплатно і не підлягають поверненню, і інші аналогічні витрати.

Перевіряється правильність зроблених бухгалтерських записів та відповідність даних Головної книги журналу-ордеру № 14 по кредиту рахунку 811 «Витрати з реалізації товарів (робіт, послуг)».

Предметом уваги повинна стати стаття «Дохід від неосновної діяльності», яка безпосередньо не пов'язана з операціями з виробництва та реалізації продукції, і являє собою сукупність наступних доходів: 1) доходи від реалізації нематеріальних активів (рахунок 721), 2) доходи від реалізації основних засобів (рахунок 722); 3) доходи від реалізації цінних паперів (рахунок 723); 4) дивіденди по акціях і доходи у вигляді відсотків (рахунок 724); 5) дохід від курсової різниці (рахунок 725); 6) субсидії виконавчих органів влади ( рахунок 726); 7) інші (рахунок 727). На цьому рахунку можуть бути враховані доходи від списання боргів, від безоплатно отриманого майна, доходи від дооцінки товарно-матеріальних запасів, нематеріальних активів та основних засобів, доходи минулих років, виявлені у звітному році, роялті та інші доходи від операцій, безпосередньо не пов'язаних з виробництвом продукції (робіт, послуг) та її реалізацією. Типові кореспонденції при формуванні доходів і витрат розглянуті в додатку Б.

Доходи за цими статтями не можуть бути отримані без здійснення видатків за неосновної діяльності, пов'язаних з реалізацією нематеріальних активів, основних засобів, цінних паперів і з курсовою різницею. Аудитору необхідно перевірити правильність відображення господарських операцій на цих рахунках, зіставити дані Головної книги по цих рахунках з даними журналу-ордера № 14 по кредиту рахунків підрозділу 84 «Витрати з неосновної діяльності».

Доходи від основної та неосновної діяльності, являють собою в сукупності дохід від звичайної діяльності до оподаткування, або сукупний дохід, який відповідно до Податковим Кодексом, підлягає оподаткуванню.

Аудитор повинен перевірити правильність зроблених розрахунків з прибуткового податку, зіставити дані рахунки 851 «Витрати з прибуткового податку» з журналом ордером № 14 по кредиту цього рахунку.

Заключним показником доходів є чистий дохід, який визначається сумою доходів від звичайної діяльності та надзвичайних ситуацій, під якими маються на увазі події або операції, відмінні від звичайної діяльності юридичної особи. Передбачається, що такі події та операції не будуть повторюватися часто або регулярно (наприклад, стихійні лиха).

На чистий дохід господарюючого суб'єкта мають негативний вплив збитки від надзвичайних ситуацій та припинених операцій, а також від пайової участі в інших організаціях.

Під припиненої операцією розуміється продаж або ліквідація філії, що представляє собою окремий напрямок діяльності юридичної особи. Сутність і сума кожної надзвичайної ситуації повинна бути розкрита в пояснювальній записці. По кожній припиненої операції тут слід розкрити: 1) сутність припиненої операції; 2) галузеві структури та географічні райони, до складу яких операція включається з метою підготовки фінансової звітності; 3) дата фактичного припинення операції з метою обліку; 4) спосіб припинення (продаж, ліквідація і т.д.); 5) збиток від припиненої операції; 6) збиток від звичайної діяльності філії за звітний період.

Аудитор повинен ретельно вивчити ці розкриття, викладені в пояснювальній записці. Схема Т-рахунків розглянута в додатку Г.

Величину чистого доходу можна визначити і шляхом зіставлення дебетового і кредитового оборотів по рахунку 571 «Підсумковий прибуток (збиток)», сальдо якого переноситься на рахунок «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) звітного року».

План і програма аудиторської перевірки були розроблені відповідно до стандартів аудиторської діяльності.

Загальний план

Проверяемая організаціяТОО «TS Market»

Період аудіта8.01.2008 - 1.02.2008

Кількість людино-годин 200

Таблиця 18 - Загальний план аудиторської перевірки

Плановані види робіт

Дата

1 Ознайомлення з організаційно-управлінською структурою ТОВ «TS Market».

Ознайомитися зі Статутом підприємства: основні види діяльності, форма власності, структура управління, порядок формування статутного капіталу, джерела формування фінансових ресурсів.

08.01.2008

2 Вивчення і оцінка системи бухгалтерського обліку. Вивчити:

облікову політику. Оцінити, наскільки повно вона відображає основні моменти щодо ведення бухгалтерського обліку

розподіл обов'язків і повноважень між працівниками, які беруть участь у веденні обліку та складання звітності

форму, регістри обліку

порядок надання звітності

- Організацію підготовки, обороту та зберігання документів, що відображають господарські операції роль і місце обчислювальної техніки в велінні бухгалтерського обліку та складання звітності

09.01.2008

3 Перевiрити:

процедуру відбору, наймання і просування кадрів.

Чи існують ревізійні комісії

Наявність коштів внутрішнього контролю

Внесено чи виправлення в бухгалтерський облік і звітність за зауваженнями минулого аудиту

09.01.2008

4 Перевiрити оформлення та зберігання документів:

наявність обов'язкових реквізитів

своєчасне відображення операцій у відповідних регістрах

10.01.2008

5 Перевiрити правильність кореспонденції рахунків і відповідність первинних документів випискам банку.

11.01.2008

6 Вивчити обгрунтованість кредитування, оформлення кредитів за видами їх погашення.

14.01.2008

7 Перевірити стан розрахунків. Переконатися в повноті оприбуткування отриманих цінностей за кількістю та вартістю.

15.01.2008

8 Перевірити відповідність списаних витрат фактичним витратам. Звірити записи в журналах-ордерах з даними авансових звітів і видатковими ордерами до звіту касира.

16.01.2008

9 Перевірити правильність віднесення сум на конкретного дебітора і кредитора, звернути увагу на відповідність розрахунків законодавству та правильність арифметичних розрахунків.

17.01.2008

10 Перевірити розрахунки нарахувань податків бюджету, прибуткового податку та утримань за видами платежів.

18.01.2008

11 Перевірити відповідність відпуску матеріалів у виробництво лімітами, обгрунтованості цін на них, дотримання норм витрат матеріалів. Встановити, чи відповідають дані облікових регістрів даних виробничих і матеріальних звітів, правильно чи буде включено в собівартість окремі види витрат.

21.01.2008

12 В повноті оприбуткування основних засобів з кількості та вартості.

22.01.2008

13 Перевірити правильність і законність оформлення операцій з відвантаження готової продукції (робіт, послуг) в первинних документах.

23.01.2008

14 Перевірити відповідність даних, відображених в облікових регістрах, з даними у первинних документах.

24.01.2008

15 Звірити дані аналітичного обліку з записами по рахунках синтетичного обліку.

24.01.2008

17 Перевірити відповідність даних, відображених журналах-ордерах, з даними у Головній книзі.

25.01.2008

18 Визначити, який метод обліку виручки від реалізації обрало підприємство у своїй обліковій політиці.

28.01.2008

19 Перевірити правильність визначення виручки від реалізації продукції, робіт, послуг.

28.01.2008

20 Визначити правильність формування підприємством прибутку і виторгу від реалізації продукції для обчислення авансових платежів до бюджету.

28.01.2008

20 Встановити, як формувалися і використовувалися фонди відповідно до їх призначення. Перевірити наявність і достовірність документів, що обгрунтовують виплати. Перевірити відповідність створюваних фондів законодавству, статуту.

29.01.2008


21 Перевірити розрахунки, що визначають розмір розподіленою прибутку. Визначити арифметичну правильність і законність розрахунку нарахування податку на прибуток.

30.01.2008

22 Складання звіту за підсумками проведеної перевірки. Ознайомити клієнта з результатами і оголосити вид передбачуваного аудиторського висновку.

31.01.2008

При визначенні внутрішньогосподарського ризику було встановлено наступне:

а) всі обліковуються операції дійсно мали місце;) господарські операції були відповідним чином дозволені, скоєні операції обліковуються, відображаються в обліку; операції належним чином оцінюються (тобто, наприклад, зареєстровані продажу відповідають сумам відвантаження, вони правильно отфактуровани і відображені в обліку );

б) операції правильно рознесені по рахунках;

в) операції реєструються своєчасно;

г) операції належним чином відображені в облікових регістрах і правильно перенесені в Головну книгу.

Виходячи з цього і аналізуючи особливості функціонування та поточного економічного становища галузі, в якій діє підприємство, досвід і кваліфікацію працівників, відповідальних за ведення обліку та підготовку звітності, а також складність учітиваеми господарських операцій, внутрішньогосподарський ризик можна оцінити як низький. Внутрішньогосподарський ризик дорівнює 50%. Визначення ризику контролю - це оцінка системи внутрішньогосподарського контролю з точки зору здатності виявляти і запобігати помилкам. Чим ефективніше система внутрішньогосподарського контролю, тим нижче фактор ризику контролю. При загальному знайомстві з системою внутрішнього контролю підприємства було виявлено наявність окремих засобів контролю, однак відсутня схема документообігу, немає документа, в якому чітко розподілені обов'язки працівників. У зв'язку з цим система внутрішнього контролю була оцінена як середня, їй відповідає середній ризик, який дорівнює 60%. Ризик аудиту приймемо рівним 4%. Ризик невиявлення = 4% / (50% + 60%) - 0,04%. Розрахунок проводиться виходячи з тривалості перевірки - 25 днів, тривалості робочого дня - 8 годин і кількості працюючих аудиторів - 1 людини. Разом: 25 * 8 * 1 = 200 людино-годин. Перевірка проводилася вибірковим способом. Для забезпечення репрезентативності вибірки був використаний систематичний відбір вивчався кожен третій документ відповідної категорії.

3.4 Системне вивчення і виконання аудиторських процедур (збір і оцінка аудиторських доказів)

Згідно облікову політику інвентаризація майна та зобов'язань проводиться відповідно до графіків, затвердженими першим керівником підприємства, але не рідше одного разу на рік. Перевірка Головної книги показала, що в ній рахунку розташовані не по порядку. У процесі перевірки була проведена звірка відповідних сум у первинних документах, у журналах - ордерах, у відомостях аналітичного обліку й у Головної книги. У перевірених документах всі суми з первинних документів вірно відображені у відомостях аналітичного обліку.

При перевірки умов зберігання товарів було виявлено наступне:

- Не опечатує складське приміщення в кінці робочого дня.

За проведеної перевірки були отримані наступні результати і рекомендується: Під час аудиторської перевірки за 2007 рік згідно з планом були виявлені порушення, змісту яких викладено в аудиторському звіті.

Облікова політика ТОВ «TS Market» не повною мірою відповідає вимогам бухгалтерських стандартів, необхідно більш детально вивчити нормативні документи і внести доповнення до наказу «Про облікову політику». А саме: затвердити посаду бухгалтера за штатом; скласти і вказати в обліковій політиці робочий план рахунків; розробити організацію документообігу.

Рекомендується до наказу про облікову політику розробити додаток для внутрішніх користувачів (посадові інструкції працівників бухгалтерії, складання бухгалтерської документації, порядок зберігання та термін зберігання первинних документів і облікових регістрів, план рахунків і т.д.). У ході перевірки встановлено порушення методології ведення бухгалтерського обліку , інструкції по застосуванню плану рахунків.

Підприємство неправильно виділяє ПДВ по реалізованих роботах, послугах.

Рекомендується за підсумками перевірки виправити допущені порушення, і силами працівників бухгалтерії здійснити виправлення за аналогічним порушень в інших періодах, не підданих аудиторської перевірки.

3.5 Складання аудиторського висновку про подання інформації, нестачі СВК та розробка рекомендацій

Аудиторська перевірка була проведена відповідно до чинного на момент перевірки законодавчими актами і, а також стандартами аудиторської діяльності. Проведена перевірка вибірковим методом. Бухгалтерський облік на підприємстві повністю комп'ютеризований. Більшість звітів (відомостей господарських операцій) будується за принципом журналів-ордерів з урахуванням специфіки підприємства. При перевірці були використані первинні документи, журнали - ордери, відомості аналітичного обліку, головна книга за 2007 р., бухгалтерський баланс, звіт про прибутки та збитки, інші форми звітності.

У ході перевірки була проведена оцінка системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.

Внутрішній контроль за здійснюваними господарськими операціями покладається на головного бухгалтера і апарат бухгалтерії. Зовнішній контроль, у разі необхідності перевірки, здійснюється за рішенням засновників аудиторськими фірмами м.Алмати, на основі укладених договорів.

Первинні документи та облікові регістри заповнені недбало, за винятком документів, виконаних на комп'ютері. Відповідно до законодавства РК всі первинні документи повинні містити обов'язкові реквізити. Однак на підприємства, деякі рахунки - фактури, накладні не містять найменування організації, від якої складено документ, вимірювачі господарської операції, найменування посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції. Згідно облікову політику інвентаризація товарно-матеріальних цінностей проводиться відповідно до графіків, затвердженими першим керівником підприємства, але не рідше одного разу на рік. Однак фактично остання інвентаризація проводилася при зміні директора 15 жовтня 2003року. При проведенні інвентаризації аудитором були виявлені надлишки товарної продукції, а також пересортиця товару по артикулах і найменуванням.

Перевірка Головної книги показала, що в ній рахунку розташовані не по порядку. При арифметичній перевірці виявлено неправомірні арифметичні округлення, не враховуються.

Перевірці були піддані такі первинні документи:

Рахунки - фактури;

Накладні;

Доручення;

Картки складського обліку;

Акти приймання запасів за кількістю і якістю.

Аудиторський висновок.

Я провела аудит доходів і витрат ТОО «TS Market» на 1 січня 2008 року та відповідних звітів про доходи та витрати і про рух грошей. Відповідальність за цю фінансову звітність несе керівник ТОО «TS Market». Я несу відповідальність за висловлену думку з цієї фінансової звітності на основі проведеного мною аудиту.

Я провела аудит відповідно до положень (стандартів) аудиту, затвердженими в Республіці Казахстан. Ці положення (стандарти) зобов'язують мене планувати і проводити аудит таким чином, щоб отримати розумну впевненість відсутності у фінансовій звітності суттєвих викривлень. Аудит включає в себе перевірку на основі вибіркових тестів даних, що підтверджують цифровий матеріал у фінансовому звіті. Аудит також включає в себе оцінку застосовуваних бухгалтерських принципів, так само як і оцінку подання фінансової звітності в цілому.

Я вважаю, що в ході перевірки зібрано достатньо даних для висновку.

На мою думку звітність в усіх суттєвих аспектах вірно відображає достовірну і точну картину стану майна і зобов'язань ТОВ «TS Market» на 1 січня 2008 року, відповідно до методів ведення бухгалтерського обліку, затвердженого в Республіці Казахстан.

Аудитор

Дата: 01.02.2008 р.

Адреса: м.Астана вул.Кутузова 168 кв.3

Висновок

Ось вже кілька років, як проведена реформа бухгалтерського обліку, введені в дію стандарти бухгалтерського обліку і розроблений на їх основі Генеральний план рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності суб'єктів. Нова система бухгалтерського обліку, прийнята в Казахстані, відповідає міжнародним бухгалтерським стандартам і дозволяє господарюючим суб'єктам організувати бухгалтерський облік так, щоб він повністю відповідав специфіці, форм організації, структурі діяльності та всі вимогам, які висуваються користувачами до отриманої інформації.

Міжнародні відносини - економічні, політичні та культурні - породжують грошові вимоги і зобов'язання юридичних осіб та громадян різних країн. Специфіка міжнародних розрахунків полягає в тому, що в якості валюти ціни і платежу використовуються зазвичай іноземні валюти, так як поки що відсутні загальновизнані світові кредитні гроші, обов'язкові для прийому у всіх країнах. Між тим у кожному суверенній державі в якості законного платіжного засобу використовується її національна валюта. Тому необхідною умовою розрахунків по зовнішній торгівлі, послуг, кредитів, інвестицій, міждержавних платежів є обмін однієї валюти на іншу у формі купівлі або продажу іноземної валюти платником або одержувачем.

Орієнтація на світовий ринок ще довгий час буде залишатися для Росії виключно вигідним економічним напрямом, що відповідно вимагатиме експортної структуризації національної економіки більш швидкими темпами, ніж, наприклад, конверсія військового виробництва. Для забезпечення цього процесу Урядом Росії були вперше визначені стратегічні цілі та пріоритетні напрями подальшого розвитку ЗЕД Казахстану до 2015 р.:

  • розвиток експортного потенціалу Казахстану, включаючи вдосконалення його структури, підвищення ступеня конкурентоспроможності та збільшення частки наукомісткої продукції;

  • створення механізму державного стимулювання експорту й імпортозаміщення як на мікрорівні, за допомогою податкових пільг експортерам і довгострокових пільгових кредитів на розвиток експортного виробництва, так і на макрорівні - шляхом використання частини доходів від експортних мит і відповідного механізму розподілу іноземних кредитів і державних інвестицій;

  • формування сучасної виробничої і фінансово-економічної інфраструктури ЗЕД;

  • усунення зберігається дискримінації іноземних інвесторів і формування інститутів страхування від політичного й економічного ризику;

  • раціоналізація імпорту з метою зміни структури економіки і забезпечення процесу модернізації основних засобів виробництва, спрямованого на зміцнення експортної бази країни (закупівля комплектного устаткування і ліцензій та ін.)

Досягнення цих цілей і забезпечення стабільності ЗЕД Казахстану передбачало також зміна діючих і відпрацювання нових елементів механізму державного регулювання відповідно до мінливої ​​кон'юнктури внутрішнього та світового ринку.

Механізм повинен базуватися на пріоритеті економічних заходів державного регулювання - валютного, податкового, митного, забезпечуючи захист внутрішнього ринку і виробників від руйнівного впливу невиправдано швидкого переходу на світові ціни і від іноземної конкуренції.

В даний час всі організації незалежно від виду форм власності і підпорядкованості ведуть бухгалтерський облік майна, зобов'язань і господарських операцій згідно з чинним законодавством і нормативними документами.

Поряд з бухгалтерським обліком організацій відповідно до вимог сучасної практики господарювання ведуть оперативний облік і статистику.

Між підприємствами більшість розрахунків проводиться безготівковим шляхом. Безготівкові розрахунки ведуться шляхом перерахування (переказу грошових коштів з рахунку платника на рахунок одержувача за допомогою різних банківських операцій).

Господарські зв'язки - необхідна умова діяльності підприємства, так як вони забезпечують безперебійність постачання, безперервність процесу виробництва і своєчасність відвантаження і реалізації продукції.

Список використаних джерел

1. Державна Програма розвитку та підтримки малого підприємництва в Республіки Казахстан 1999-2000р. / Казахстанська правда, 1999, 7 січня.

2. Постанова Уряду Республіки Казахстан № 492 від 4 квітня 2000 року «Про розвиток єдиного інформаційного простору в Республіці Казахстан і створення ЗАТ« Національні інформаційні технології »/ / Збори актів Уряду Республіки Казахстан, 2000, № 18, 89-90.

3. Про бухгалтерський облік. Указ Президента Республіки Казахстан, який має силу Закону від 26 грудня 1995, № -2732 / / Казахстанська правда, 1996, 5 січня.

4 Жуков В. М. Облік операцій по валютних рахунках / / Бухгалтерський облік. - № 5, 2004.

5 Полєнова С. М., Миславського Н. А. Облік курсових різниць / / Бухгалтерський облік. - № 12, 2004.

6 Анікіна М. Л. Бухгалтерський облік операцій із продажу валюти / / Радник бухгалтера. - № 4, 2005.

7 Литнева Н. А. Облік валютних операцій / / Бухгалтерський облік - № 8, 2005

8 Львів Ю.А. Основи економіки та організація бізнесу. - С-Петербург: 2005 р.

9 Проблеми та перспективи розвитку МСФЗ в Казахстані / / "МСФЗ: практика застосування" .2008, № 4

10 Шалашов В.П. "Валютні розрахунки в Російській Федерації" / 5-е видання перероблене і доповнене. - М. Бізнес-школа інте-синтез 1999 рік.

11 Шалашова М.Т. "Облік валютних операцій" - М. Бізнес-школа інте-синтез 1999 рік.

12 МСФЗ (IAS) 21 Вплив змін валютних курсів (The Effects of Changing in Foreign Exange Rates)

13 МСФЗ (IAS) 7 Звіти про рух грошових коштів (Cash Flow Statements)

14 Облік операцій з купівлі іноземної валюти / / Журнал "Бухгалтерський облік" № 9 2004 р

15 Шаменова А.А. Облікова політика в умовах роботи по МСФО / / Бюлетені Бухгалтера № 7, лютий 2006

16 П.А. Анікін Облік операцій в іноземній валюті й валюта звітності відповідно до МСФО / / Art.Thelib.Ru

17 Цукор С.С., Сахаріева А.С. «Сучасний курс економічної теорії» - Алмати, 2002р.

18 Худяков А.І. «Фінансове право Республіки Казахстан» - Алмати, 2001р.

19 «Загальна теорія фінансів» / За редакцією проф.-кор. РЕАН Л.А. Дробзіной, 1995р.

20 Бесєдіна В.М. Оцінка фінансового стану і керування прибутком на підприємстві: Навчальний посібник. / Під наук. ред. Е.Н. Кузьбожева. - Курський факультет МДУКМ, 1998. - 120с

Програми

Додаток А

Бухгалтерський баланс за станом на 31 грудня 2008

Найменування статті

Примітка

на кінець звітного періоду

на кінець попереднього року

Активи




Основні засоби (за вирахуванням амортизації)

1

3 877

2482

Нематеріальні активи (за вирахуванням амортизації)




Довгострокові активи, призначені для продажу




Інвестиційна нерухомість




Інвестиції в капітал інших юридичних осіб




Дебіторська заборгованість (за вирахуванням резервів на можливі втрати)

2

1 490

120 653

Цінні папери, утримувані до погашення (за вирахуванням резервів на можливі втрати)




Цінні папери, наявні для продажу (за вирахуванням резервів на можливі втрати)

3

6 889

39 716

Відстрочене податкове вимога

4

366

0

Інші активи

5

1 572

406

Вимоги до бюджету з податків та інших обов'язкових платежах до бюджету

6

305

20

Операція "Зворотне РЕПО"




Похідні фінансові інструменти




Торгові цінні папери (за вирахуванням резервів на можливі втрати)




Вклади розміщені (за вирахуванням резервів на можливі втрати)




Гроші та грошові еквіваленти

7

13 228

19 354

Разом активи:


27 727

182 631





Капітал




Статутний капітал


48 550

48 550

Премії (додатковий сплачений капітал)




Вилучений капітал




Резервний капітал


0

2 291

Інші резерви




Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)


- Лютий 3024

- 13 349

в тому числі:




звітного року


-9 675

-13 275

попередніх років


-13 349

- 74

Разом капітал:


25 526

37 492





Частка меншості








Зобов'язання




Отримані позики




Кредиторська заборгованість

8

1 372

160

Забезпечення




Випущені боргові цінні папери




Відстрочене податкове зобов'язання



70

Нараховані витрати за розрахунками з акціонерами по акціях




Нараховані витрати за розрахунками з персоналом

8

787

787

Зобов'язання перед бюджетом з податків та інших обов'язкових платежах до бюджету

9

42

1 122

Операція "РЕПО"




Похідні фінансові інструменти




Інші зобов'язання

10


143 000

Разом зобов'язання:


2 201

145 139





Разом капітал та зобов'язання


27 727

182 631

Перший керівник ____________________

Головний бухгалтер ____________________

Додаток Б

Звіт про прибутки та збитки за станом на 31.12.2008 р.

Найменування статей

Примітка

За звітний період

За попередній рік

Доходи у вигляді винагороди від основної діяльності


25 704

5 418

Доходи у вигляді винагороди за поточними рахунками та розміщеними вкладами



1 323

Доходи у вигляді винагороди (купону та / або дисконту) за придбаними цінними паперами


1 763

1 311

Доходи (збитки) від купівлі - продажу цінних паперів (нетто)


12 859

2 533

Доходи (збитки) від зміни вартості торгових цінних паперів (нетто)


- 4751

8 400

Доходи за операціями «зворотне РЕПО»


12


Доходи (збитки) від переоцінки іноземної валюти (нетто)


- 1 553

-513

Доходи від реалізації нефінансових активів і отримання активів




Інші доходи


1 069


Разом доходів

11

Березень 5133

18 472





Комісійні витрати




Витрати у вигляді винагороди (премії) за придбаними цінними паперами




Витрати у вигляді винагороди за випущеними цінних паперів




Витрати за операціями «РЕПО»


1 143

707

Витрати у вигляді винагороди за отриманими позиками і фінансовою орендою


738

2 033

Загальні адміністративні витрати


30 575

28 570

Витрати від реалізації нефінансових активів і передачі активів




Інші витрати


12 047


Разом витрат

12

44 503

31 310





Прибуток (збиток) до відрахування в резерви (провізії)


-9 370

- 12 838





Резерви (відновлення резервів) на можливі втрати за операціями




Дохід від участі в капіталі інших юридичних осіб




Прибуток (збиток) за період




Прибуток (збиток) від припиненої діяльності








Прибуток (збиток) до оподаткування


-9 370

- 12 838





Корпоративний прибутковий податок

13

305

437





Чистий прибуток (збиток) після оподаткування


-9 675

-13 275





Частка меншості








Чистий прибуток (збиток) за період


-9 675

-13 275

Перший керівник ____________________

Головний бухгалтер ____________________

Додаток В

Звіт про рух грошей (непрямий метод) за період з 01 січня по 31декабря 2008

Найменування статей

Примітка

За звітний період

За попередній період

Грошові надходження і платежі, пов'язані з операційною діяльністю




Чистий прибуток (збиток) до оподаткування


-9 675

-12 838

Коригування на негрошові операційні статті: у тому числі:


- 2184

3 088

амортизаційні відрахування та знос


956

779

витрати по резервах на можливі втрати




нереалізовані доходи і витрати у вигляді курсової різниці за операціями з іноземною валютою




доходи, нараховані у вигляді винагороди до отримання



-442

витрати на виплату винагороди




інші коригування на негрошові статті


- 2524

2 751

Операційний прибуток (збиток) до зміни в операційних активах та зобов'язаннях


-11 243

- 9750

(Збільшення) зменшення в операційних активах:


150 536

-112 898

(Збільшення) зменшення довгострокової дебіторської заборгованості




(Збільшення) зменшення цінних паперів, наявних для продажу


32 826

-39 274

(Збільшення) зменшення витрат майбутніх періодів


-369

-116

(Збільшення) зменшення короткострокової дебіторської заборгованості


119 045

-121 052

(Збільшення) зменшення операції "Зворотне РЕПО"




(Збільшення) зменшення торгових цінних паперів




(Збільшення) зменшення розміщених вкладів


-966

47 544

(Збільшення) зменшення інших активів


-142 936

145 013

Збільшення (зменшення) в операційних зобов'язання:




збільшення (зменшення) довгострокової кредиторської заборгованості




збільшення (зменшення) доходів майбутніх періодів




збільшення (зменшення) короткострокової кредиторської заборгованості


802

160

збільшення (зменшення) операції "РЕПО"


-143 738

144 853

збільшення (зменшення) інших зобов'язань




Збільшення (зменшення) грошей від операційної діяльності


7 600

32 115

Корпоративний прибутковий податок


110

20

Разом збільшення (зменшення) грошей від операційної діяльності після оподаткування


7 490

32 095

Грошові надходження і платежі, пов'язані з інвестиційною діяльністю




Купівля (продаж) цінних паперів, утримуваних до погашення




Купівля основних засобів і нематеріальних активів


-2 373

-3 260

Продаж основних засобів і нематеріальних активів




Інвестиції в капітал інших юридичних осіб




Інші надходження і платежі




Разом збільшення (зменшення) грошей від інвестиційної діяльності


-2 373

- 3260

Грошові надходження і платежі, пов'язані з фінансовою діяльністю




Випуск акцій




Випуск боргових цінних паперів




Вилучення або погашення акцій та частки




Позики отримані




Виплата дивідендів по акціях




Інші надходження і платежі




Разом збільшення (зменшення) грошей від фінансової діяльності


0

0

Разом чисте збільшення (зменшення) грошей за звітний період


-6 126

19 085

Залишок грошей на початок періоду


19 354

269

Залишок грошей на кінець періоду


13 228

19 354

Перший керівник ____________________

Головний бухгалтер ____________________

Додаток Г

Звіт про зміни у власному капіталі за станом на 31 грудня 2008


Капітал батьківської організації

Частка меншості

Разом

капітал


Статутний капітал

Резервний капітал

Інші резерви

Нерозподілений прибуток (збиток)

Всього



Сальдо на початок попереднього періоду

48 550



-74

48 476


48 476

Зміни в обліковій політиці та коригування помилок








Перелічене сальдо на початок попереднього періоду

48 550



-74

48 476


48 476

Переоцінка основних засобів








Зміна вартості цінних паперів, наявних для продажу


2 291



2 291


2 291

Хеджування грошових потоків








Прибуток (збиток) від інших операцій








Прибуток (збиток), визнаний / ий безпосередньо в самому капіталі








Прибуток (збиток) за період




-13 275

-13 275


-13 275

Всього прибуток (збиток) за період




-13 275

-13 275


-13 275

Дивіденди








Емісія акцій (вклади і паї засновників)








Викуплені акції (вклади і паї засновників)








Внутрішні перекази в тому числі:








зміна накопиченої переоцінки основних засобів








формування резервного капіталу








Інші операції








Сальдо на початок звітного періоду

48 550

2 291


-13 249

37 492


37 492

Зміни в обліковій політиці та коригування помилок








Перелічене сальдо на початок звітного періоду

48 550

2 291


-13 249

37 492


37 492

Переоцінка основних засобів








Зміна вартості цінних паперів, наявних для продажу


-2 065





-2 065

Хеджування грошових потоків








Прибуток (збиток) від інших операцій








Прибуток (збиток), визнаний / ий безпосередньо в самому капіталі








Прибуток (збиток) за період


-311


-9 364

-9 675


-9 675

Всього прибуток (збиток) за період




-9 364

-9 675


-9 675

Дивіденди








Емісія акцій (вклади і паї засновників)








Викуплені акції (вклади і паї засновників)








Внутрішні переклади








в тому числі:








зміна








накопиченої переоцінки основних засобів








формування резервного капіталу








Інші операції








Сальдо на кінець звітного періоду

48 550

0


-22 713

25 526


25 526

Генеральний директор ___________________

Головний бухгалтер ____________________

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Диплом
535.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Аудит валютних коштів і валютних операцій
Аудит валютних операцій
Облік валютних операцій 2
Облік валютних операцій 2
Облік валютних операцій
Бухгалтерський облік валютних операцій
Бухгалтерський облік валютних операцій 2
Облік валютних операцій 2 Особливості касових
Аудит обліку операцій на валютних рахунках організації руху коштів обов`язкового продажу експортної
© Усі права захищені
написати до нас