Показники | 2005 | 2006 | Темп зміни (%) або відхилення (+,-) | 1. Середня вартість активів, млн.р. (Ср.зн. по стор 390 ф.1) | 4054 | 1793 | 44,23 | 2. Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), млн р.. (Стор. 010 ф.2) | 3627 | 2738 | 75,49 | 3. Повна собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), млн р.. (Ряд. 040 ф.2 + р. 050 ф.2 + стр.060 ф.2) | 3133 | 2394 | 76,41 | 4. Прибуток (збиток) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), млн р.. (Ряд. 070 ф. 2) | -23 | -58 | 252,17 | 5. Прибуток (збиток) за звітний період, млн.р. (Ряд. 200 ф.2) | 40 | 18 | 45,00 | 6. Показники рентабельності (збитковості),% | 6.1. Рентабельність (збитковість) продажів (стор. 4: стор 2 * 100) | -0,634 | -2,118 | -1,484 | 6.2. Рентабельність (збитковість) витрат (стор. 4: стор 3 * 100) | -0,734 | -2,423 | -1,689 | 6.3 Рентабельність (збитковість) активів (стор. 5: стор 1 * 100) | 0,987 | 1,004 | 0,017 |
З вищенаведеної таблиці 1.3.7 видно значне зниження рентабельності продажів в 2006 році (-1,484 п), у 2005 році - -0,634, у 2006 році - -2118. Така ж ситуація з рентабельністю витрат, які так само як і рентабельність продажу в 2006 році знизилася на 1,689 п. Однак слід відзначити збільшення рентабельності активів з 0,987 у 2005 році до 1,004 у 2006 році. 2. Облік розрахунків платника з бюджетом по податках, зборах і податкового кредиту, шляхи його вдосконалення 2.1 Види податків і зборів та порядок їх розрахунку Податкова система Республіки Білорусь будується на поєднанні прямих і непрямих податків. Прямі податки встановлюються безпосередньо на дохід або майно платника податків, непрямі - включаються у вигляді надбавки на ціну товару або тарифу на послуги і сплачуються споживачем. При прямому оподаткуванні грошові відносини виникають між державою і самим платником, що вносить податок безпосередньо в бюджет; при непрямому - суб'єктом податку стає продавець товару (послуги), який виступає посередником між державою і платником (споживачем товару чи послуги). Прямі податки в свою чергу поділяються на реальні, що сплачуються з окремих видів майна, і особисті, стягнуті з юридичних і фізичних осіб у джерела доходу або за декларацією; при цьому одні з прямих податків сплачуються лише юридичними особами, інші - тільки фізичними, а треті - тими і іншими. Непрямі податки за характером теж не однорідні; в їх складу виділяються акцизи, причому вони можуть бути індивідуальними (за окремими видами і групами товарів) і універсальними, фіскальні монополії і мита. Непрямі податки відрізняються простотою справляння; їх застосування дає фіскальний ефект навіть в умовах падіння виробництва. Використання в єдиній системі різноманітних за об'єктами оподаткування й методами обчислення прямих і непрямих податків дозволяють державі повніше реалізувати на практиці всі функції податків: під податковим впливом виявляється і майно підприємств, що створює матеріально - технічну основу їх діяльності, та спожиті у виробництві різні види ресурсів, і робоча сила, і одержуваний дохід. Головним серед податків, сплачуваних Калинковицький райпо, є податок на прибуток. Його застосування викликано тим, що в умовах ринкового господарювання роль прибутку істотно зростає, вона стає найважливішим об'єктом впливу держави. Податок на прибуток повинен використовуватися не тільки у фіскальних цілях, але і для створення підприємств у підвищенні ефективності виробництва поліпшення її матеріально - технічної оснащеності. На жаль система обчислення податку орієнтована в основному на фіскальний ефект. При визначенні прибутку від реалізації продукції, робіт і послуг власного виробництва приймаються витрати, які припадають на фактично реалізовану продукцію, роботи і послуги. Такі витрати розраховуються на основі даних бухгалтерських рахунків з урахуванням їх розрахункових коригувань, зроблених за підсумками ведення податкового обліку. Оскільки розрахунки податкової бази (прибутку, що обкладається податком) і суми податку на прибуток у податковій декларації здійснюється з наростаючим підсумком за податковий період, регістри податкового обліку доходів та видатків необхідно вести за кожний звітний місяць з підрахунком відповідних показників, як за місяць, так і з початку року. У регістрах бухгалтерського обліку Калинковицького райпо прибуток, що обкладається податком, розраховується виходячи з суми прибутку від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, основних засобів, інших товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів, майнових прав і доходів від позареалізаційних операцій, зменшених на суму витрат по цих операціях. Прибуток або збиток від реалізації перелічених активів, за винятком основних засобів і нематеріальних активів, визначаються як різниця між виручкою, отриманою від їх реалізації, та витратами з виробництва та реалізації цих активів. До витрат, які приймаються в рахунок для визначення прибутку, що підлягає обкладенню податками, додаються також суми податків і зборів, які виплачуються з виручки, отриманої від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг. Підсумок від реалізації необоротних активів визначається як позитивна чи негативна різниця між виручкою від їх реалізації, зменшеної на суму податків і зборів, які виплачуються відповідно до чинного законодавства з отриманої виручки і залишкової їх вартістю, а також витратами на їх реалізації. У національному законодавстві Республіки Білорусь передбачено звільнення від оподаткування окремими видами податків оборотів по діяльності юридичних осіб Республіки Білорусь за кордоном. Крім того, міжнародними договорами передбачено залік окремих видів податків, сплачених за кордоном, тобто суми податків, що підлягають сплаті до Республіки Білорусь, зменшуються на суми аналогічних податків, сплачених за кордоном. Наявність різних форм власності, економічне суперництво викликає необхідність стягування податку не тільки з одержуваних доходів, а й з вартості нерухомості, що прямим або непрямим чином сприяє зростанню доходу підприємства. Тому податок на нерухомість підприємств - невід'ємна частина податкової системи країни при ринкових відносинах. Він введений для суб'єктів господарювання, які є власниками нерухомості на території держави. При його стягнення реалізуються і фіскальна, і економічна функції податку. Перша - завдяки тому, що податок на нерухомість забезпечує стабільні надходження до доходів територіальних бюджетів, так як вноситься в першочерговому порядку з віднесенням витрат на його сплату на собівартість продукції, друга - через зацікавленість підприємства у сплаті менших сум, ніж стимулюється прагнення платника швидше звільняється від зайвого, невикористаного майна (нерухомості). Відповідно до ст. 2 Закону Республіки Білорусь «Про податок на нерухомість» об'єктом оподаткування для обчислення юридичними особами податку на нерухомість є вартість основних виробничих і невиробничих фондів, що є власністю або перебувають у володінні платників об'єктів незавершеного будівництва. При оподаткуванні майна резидентів Республіки Білорусь, що знаходиться за кордоном, необхідно також керуватися міжнародними угодами. Відповідно до деяких міжнародними угодами майно резидента Республіки Білорусь, що знаходиться в іншій державі, може обкладатися податком у цій державі. Подібне правило встановлено, зокрема, в Угоді з Росією, Угоді з Польщею та Угоді з України. Причому в Польщі доходи від нерухомого майна оподатковуються в обов'язковому порядку. З метою усунення подвійного оподаткування в угодах також передбачається залік сум податку на нерухомість (майно), сплачених в іноземних державах. У будь-якому разі: - Такі відрахування не повинні перевищувати суму податку на нерухомість, що підлягає сплаті до бюджету Республіки Білорусь з цього майна; - Залік сум податку на нерухомість (майно), сплачених структурним підрозділом резидента Республіки Білорусь, які перебувають у зарубіжній державі та є платником цих податків, до бюджету іноземної держави, здійснюється на підставі довідки податкового органу (іншої компетентної служби держави, до функцій якої входить стягування податків ) іноземної держави, в якій повинні бути відображені повне найменування резидента Республіки Білорусь, найменування податку, ставка податку, розмір об'єкта оподаткування, сума сплаченого податку. Важливе місце в податковій системі країни займають платежі за природні ресурси (земельний податок і т.д.). Одні з них вносяться з прибутку, інші - за рахунок собівартості. Значення названих платежів у тому, що вони грають не тільки фіскальну, а й стимулюючу функцію, орієнтуючи суб'єктів господарювання на більш ефективне використання відповідних видів ресурсів. Необхідність в подібному стимулюванні викликана збільшеними масштабами суспільного виробництва, які вимагають залучення в господарський оборот все нових і нових ресурсів. Тим часом останні далеко не безмежні і в силу відносного зменшення стають все дорожчими. У механізмі справляння платежів за природні ресурси передбачені відповідні санкції за порушення виробничої (технологічної) дисципліни; наприклад, стягуються штрафи за скидання стічних неочищених вод, за порушення правил лісокористування і так далі. Основне місце в системі оподаткування фізичних осіб займає прибутковий податок. Перехід до ринкової економіки створює передумови для зростання особистих доходів громадян. У цих умовах застосовується прогресивне оподаткування, дозволяє у міру збільшення заробітків громадян вилучати у них у збільшених розмірах грошові кошти, необхідні для проведення соціальних програм. Поряд з прямими податками використовуються і непрямі, найбільшим серед яких є податок на додану вартість. Податок на додану вартість - це форма вилучення до бюджету частини доданої вартості створюваної на всіх стадіях виробництва та обігу і визначається як різниця між вартістю реалізованої продукції, робіт і послуг та вартістю матеріальних витрат, віднесених на витрати виробництва та обігу. Відповідно до Закону Республіки Білорусь «Про податок на додану вартість» об'єктами оподаткування визнаються обороти по реалізації товарів (робіт, послуг), майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності на території Республіки Білорусь і за межі Республіки Білорусь, а також товари, що ввозяться на митну територію Республіки Білорусь . Обороти по реалізації об'єктів за межами Республіки Білорусь, включаючи обороти по реалізації будівельних робіт за межами Республіки Білорусь, організаціями (структурними підрозділами організацій), зареєстрованими як платники податків за межами Республіки Білорусь, не визнаються об'єктом оподаткування при обчисленні ПДВ (п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати податку на додану вартість, затвердженої постановою Державного податкового комітету Республіки Білорусь від 29.06.2001 № 94 (у редакції постанови Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь від 31.01.2003 № 6)). Іншими словами, обороти по реалізації товарів (робіт, послуг), що здійснюються резидентом Республіки Білорусь за межами Республіки Білорусь через своє представництво, розташоване на території інших держав, не обкладаються ПДВ відповідно до національного законодавства Республіки Білорусь. У той же час такі обороти можуть обкладатися ПДВ відповідно до законодавства тієї іноземної держави, на території якого вони відбуваються. При цьому згідно з п. 34.3 названої інструкції суми ПДВ, пов'язані з оборотами по реалізації об'єктів за межами республіки, не підлягають вирахуванню. Сплачені при придбанні (ввезенні) товарів (робіт, послуг) суми ПДВ, що припадають до оборотів з реалізації товарів (робіт, послуг) за межами Республіки Білорусь, відносяться на збільшення вартості придбаних (ввезених) товарів (робіт, послуг). Одночасно з податком на додану вартість в системі непрямого оподаткування використовуються також різні акцизи. Акцизи - це непрямі податки, які встановлюються державою у відсотках від відпускної ціни товарів, що реалізуються підприємствами - виробниками. Вони встановлюються, як правило, на високорентабельні товари для вилучення в дохід державного бюджету одержуваної виробниками надприбутки. Відповідно до Закону Республіки Білорусь «Про податки на доходи і прибуток» юридичні особи Республіки Білорусь є платниками податку на доходи з дивідендів та прирівняних до них доходів. Дивідендом для цілей оподаткування визнається частина прибутку підприємства, господарського товариства або господарського об'єднання, що виплачується відповідно власнику (власникам) даного підприємства або учасникам господарського товариства або господарського об'єднання у зв'язку з правом власності на майно підприємства або участю в господарському товаристві або господарському об'єднанні, за винятком: - Виплат акціонерові (пайовику) у грошовій або натуральній формах та розмірі, що не перевищує його внеску (вкладу) до статутного фонду підприємства, при його ліквідації або при виході акціонера (пайовика) зі складу учасників; - Виплат акціонерам (пайовикам) підприємства у вигляді акцій (паїв) цього ж підприємства, а також у вигляді збільшення номінальної вартості акцій (паїв), виробленого за рахунок власних джерел підприємства, якщо такі виплати не змінюють відсоткову частку участі в статутному фонді жодного з акціонерів (пайовиків). До дивідендів для цілей оподаткування прирівнюються доходи від угод (боргових зобов'язань), що передбачають участь у прибутках. До доходів від угод (боргових зобов'язань), які не передбачають участь в прибутках підприємств, що випустили ці угоди (боргові зобов'язання), відносяться облігації, векселі, депозитні сертифікати та інші цінні папери. У міжнародних договорах між країнами-партнерами обумовлюється значення терміна «дивіденди», а також встановлюється країна і ставка їх оподаткування. Як правило, поняття «дивіденди» позначає доход від акцій чи інших прав, які не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, а також доход від інших корпоративних прав, які підлягають такому ж оподаткуванню, як доходи від акцій, відповідно до законодавства тієї договірної держави, у якій юридична особа, яка здійснює розподіл прибутку, має постійне місцезнаходження. Наприклад, згідно з Угодою з Польщею дивіденди, що виплачуються резиденту Республіки Білорусь резидентом Польщі, можуть обкладатися податком у Польщі. При цьому угодою обумовлено, що стягується, не повинен перевищувати: - 10% загальної суми дивідендів, якщо резидент Республіки Білорусь має право на дивіденди і є власником більше 30% капіталу резидента Польщі, що сплачує дивіденди; - 15% загальної суми дивідендів у всіх інших випадках. Згідно з Угодою з Латвією дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Латвії, резиденту Республіки Білорусь, можуть обкладатися податками в Республіці Білорусь. Однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у відповідності до законодавства Латвії, але якщо одержувач (резидент Республіки Білорусь) є дійсним власником дивідендів, то стягується податок не повинен перевищувати 10% валової суми дивідендів. Згідно з Угодою з Росією дивіденди, виплачувані підприємством Росії резиденту Республіки Білорусь, можуть обкладатися податком в Республіці Білорусь. Такі дивіденди можуть також оподатковуватись у відповідності до законодавства Росії, але податок, що стягується не повинен перевищувати 15% валової суми дивідендів. Згідно з Угодою з України дивіденди, що виплачуються резидентом України, резиденту Республіки Білорусь, можуть обкладатися податком в Республіці Білорусь. Однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у відповідності до законодавства України, але якщо одержувач фактично має право на дивіденди, то стягується податок не повинен перевищувати 15% загальної суми дивідендів. Згідно з Угодою Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Федеративної Республіки Німеччини про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна від 24.11.1981 дивіденди, що виплачуються юридичною особою Німеччини резиденту Республіки Білорусь, можуть обкладатися податками в Республіці Білорусь. Ці дивіденди можуть, однак, обкладатися податками також у Німеччині, але податок не повинен перевищувати 15% валової суми дивідендів. Відповідно до Конвенції між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і приріст вартості майна від 31.07.1985 дивіденди, що виплачуються резидентом Великобританії резиденту Республіки Білорусь, звільняються від податків у Великобританії. Однак у міжнародних договорах також передбачається, що дивіденди, пов'язані якимось чином з комерційною діяльністю резидентів однієї держави через постійне представництво, розташоване на території іншої держави, обкладаються податком у цій іншій державі як частина прибутку постійного представництва. Іншими словами, якщо резидент Республіки Білорусь отримує дивіденди на території іноземної держави, і вони пов'язані з діяльністю його постійного представництва, розташованого на території цієї іноземної держави, то сума дивідендів включається в загальну суму прибутку, що підлягає оподаткуванню на території іноземної держави. Згідно зі ст. 5 Закону про податки і збори суми податків на отримані за межами території Республіки Білорусь доходи, сплачені підприємствами за межами нашої країни відповідно до законодавства інших держав, зараховуються при сплаті ними податку на доходи в Республіці Білорусь. При цьому розмір зараховуваних сум не може перевищувати суму податку на дохід, що підлягає сплаті в Республіці Білорусь щодо доходу, отриманого за межами республіки. Прибуток, що отримується від заходів, доходи від яких оподатковуються податком на дохід, у складі оподатковуваного прибутку не враховується і податком на прибуток не обкладається. Порядок заліку податку на доходи, сплаченого за кордоном і що підлягає заліку, встановлено Методичними вказівками № 114. Суб'єкти господарювання, які отримують за кордоном доходи у вигляді дивідендів або прирівняних до них доходів, здають в податкову інспекцію за місцем реєстрації розрахунок податку на доходи згідно з додатком 2 до Методичних вказівок № 114. У розрахунку податку на доходи дивіденди та прирівняні до них доходи відображаються в повному обсязі, тобто як отримані на території Республіки Білорусь, так і за її межами. У разі сплати податку на дохід, отриманий у вигляді дивідендів та прирівняних до них доходів за кордоном, дана сума податку підлягає заліку в Республіці Білорусь у розмірі, що не перевищує суму податку на дохід, розраховану виходячи із ставки податку, встановленої законодавством Республіки Білорусь. У разі, коли сума податку на дивіденди та прирівняні до них доходи, сплачена за кордоном, менше суми, розрахованої виходячи із суми отриманого в іноземній державі доходу у вигляді дивідендів та прирівняних до них доходів та ставки податку, встановленої національним законодавством Республіки Білорусь, різниця підлягає внесення до бюджету Республіки Білорусь. При цьому сума податку на доходи, сплачена за кордоном, перевищує суму податку на доходи, обчислену відповідно до законодавства Республіки Білорусь, не підлягає заліку в якості податку за іншому об'єкту оподаткування. Сума податку, сплаченого за кордоном, підтверджується довідкою податкового органу (іншої компетентної службою держави, до функцій якої входить стягування податків) іноземної держави, що містить повне найменування суб'єкта господарювання Республіки Білорусь, найменування доходу, що підлягає оподаткуванню, суму доходу, ставку податку, суму сплаченого за кордоном податку. 2.2 Бухгалтерський і податковий облік розрахунків з податків і зборів Бухгалтерський облік - це система виміру, обробки та подання інформації про господарюючого суб'єкта. У цій системі реєструються в грошових одиницях всі угоди і події, що мають хоча б в малій мірі фінансовий характер. При цьому переслідується мета забезпечити внутрішніх і зовнішніх споживачів фінансовою інформацією про господарюючого суб'єкта. На основі цієї інформації приймаються різні управлінські рішення, пов'язані з плануванням діяльності господарюючого суб'єкта, контролем за його діяльністю та її оцінкою. Користувачі бухгалтерської інформації - це перш за все власники підприємства, які за допомогою облікових даних визначають результати своїх вкладень, їх збереження і ін Управлінський персонал підприємства на основі даних бухгалтерського обліку судить про прибутковість підприємства, яка служить основою його інвестиційної привабливості, і про ліквідність підприємства, т . е. про достатність платіжних засобів для погашення боргів у встановлені терміни. Менеджери на основі цієї інформації дізнаються, які випускаються підприємством товари найбільш прибуткові, яка собівартість кожного виду товару, чи виправдалися економічні розрахунки і т.п. Оскільки саме ці особи несуть відповідальність за управління компанією і досягнення поставлених перед нею цілей, вони є основними користувачами бухгалтерської інформації. Зовнішні користувачі бухгалтерської інформації - це перш за все інвестори і кредитори господарюючого суб'єкта, як дійсні, так і потенційні. Аналізуючи фінансові звіти підприємства, вони роблять висновки про перспективи компанії, про доцільність інвестування коштів та надання кредитів, про можливість повернути раніше зроблені вкладення. Користувачами бухгалтерської інформації є також особи, які не мають безпосереднього фінансового інтересу у господарюючого суб'єкта та яким фінансова інформація необхідна для широких цілей. Мова йде про органи планування економіки, які, узагальнюючи економічну статистику, роблять висновки макроекономічного характеру (про національному доході, валовому продукті, структурі виробництва та ін.) Регулюючі органи галузевої компетенції на основі бухгалтерської інформації судять про відповідність діяльності господарюючих суб'єктів чинним правилам і нормативам. Банки, страхові організації, інвестиційні інститути, учасники фондового ринку періодично представляють державним органам звітність за встановленими формами. Податкові органи є лише одним із споживачів облікових даних. Тому податкове право не може претендувати на регулювання бухгалтерського обліку. Фіскальні цілі, так чи інакше, але спотворили б картину фінансового стану господарюючого суб'єкта. Інтереси інших користувачів облікової інформації були б порушені. Зайве вимагати і ведення господарюючим суб'єктом окремого самостійного податкового обліку за правилами, встановленим податковим законодавством. По-перше, ведення двох паралельних систем обліку обходиться занадто дорого. По-друге, принцип рівного податкового тягаря вимагає врахування при оподаткуванні фактичної платоспроможності особи, яка є об'єктивним економічним чинником, що залежать від способів і методів ведення бізнесу, а не від кількості систем обліку. Бухгалтерський облік розвивається в напрямку можливо більш точного відображення результатів господарювання. Оподаткування проводиться на підставі даних саме бухгалтерського обліку. У Калинковицький райпо для бухгалтерського обліку податків і відрахувань використовується рахунок 68 "Розрахунки по податках і зборах", де узагальнюється інформація про розрахунки з бюджетом по податках і зборах, що сплачуються організацією, і податків з доходу її персоналу. Порядок обчислення і сплати податків регулюється законодавчими та іншими нормативними правовими актами. До рахунку 68 "Розрахунки з податків і зборів" відкриті субрахунки: 68-1 "Податки і відрахування, що включаються до собівартості продукції, робіт, послуг"; 68-2 "Податки, сплачувані з виручки від реалізації товарів, продукції, робіт, послуг"; 68-3 "Податки, що сплачуються з прибутку (доходу)"; 68-4 "Податки на доходи фізичних осіб"; 68-5 "Інші податки, збори і відрахування". На субрахунку 68-1 "Податки і відрахування, що включаються до собівартості продукції, робіт, послуг" обліковуються розрахунки з надзвичайного податку та обов'язковими відрахуваннями в державний фонд сприяння зайнятості, земельного податку (платежами за землю), податку за користування природними ресурсами і за іншими податками , включаються до собівартості продукції, робіт, послуг. На субрахунку 68-2 "Податки, сплачувані з виручки від реалізації товарів, продукції, робіт, послуг" обліковуються розрахунки з податку на продаж товарів у роздрібній торговельній мережі, податку на додану вартість, акцизів, податку з продажів автомобільного палива та інших податків, що сплачуються з виручки від реалізації продукції, робіт, послуг. На субрахунку 68-3 "Податки, що сплачуються з прибутку (доходу)" обліковуються розрахунки по податках на нерухомість, прибуток і доходи, гральний бізнес і іншими податками, що сплачуються з прибутку (доходу) організації. Облік розрахунків за податками на доходи фізичних осіб ведеться на рахунку 4 68 «Розрахунки з податків і зборів». На субрахунку 68-4 «Податки на доходи фізичних осіб» враховуються розрахунки по прибутковому податку з фізичних осіб та податку на доходи від дивідендів. Згідно з Інструкцією про порядок реалізації справляння прибуткового податку з фізичних осіб та формах податкового обліку, затвердженої постановою МНС РБ від 28.02.2006 № 33 (із змінами і доповненнями, у т.ч. від 04.09.2006 № 96) (далі - Інструкція № 33 ) Прибутковий податок з фізичних осіб має відображатися в обліку таким чином: Д-т 70 К-т 68 / 4 На субрахунку 68-5 "Інші податки, збори і відрахування" обліковуються розрахунки з податку на доходи іноземних юридичних осіб, на придбання автотранспортних засобів, на рекламу і інших податків і зборів, які вводяться місцевими Радами депутатів на територіях своїх адміністративно-територіальних одиниць. Рахунок 68 "Розрахунки за податками і зборами" кредитується на суми, належні за податковим деклараціям (розрахунками) до сплати до бюджетів. Крім того, за кредитом рахунку 68 "Розрахунки з податків і зборів" в кореспонденції з дебетом рахунка 99 "Прибутки і збитки" відображаються суми нарахованих податкових санкцій та пені, які підлягають сплаті до бюджету. За дебетом рахунка 68 "Розрахунки за податками і зборами" відображаються суми, фактично перераховані до бюджету, а також суми податку на додану вартість, списані з кредиту рахунку 18 "Податок на додану вартість по придбаних товарах, роботах, послугах". Аналітичний облік розрахунків з податків і зборів ведеться по кожному виду платежів. Інструкцією про порядок відображення в бухгалтерському обліку податку на додану вартість, затвердженої постановою Мінфіну РБ від 16.12.2003 № 176 (із змінами і доповненнями, внесеними в т.ч. постановою Мінфіну РБ від 31.12.2004 № 193) (далі - Інструкція № 176 ), встановлено, що до рахунку 68 «Розрахунки по податках і зборах» можуть бути відкриті такі субрахунки: «Податок на додану вартість за операційним доходами (витратами)» - для відображення організацією сум податку на додану вартість, нарахованих і належних до сплати в бюджет РБ по операційним доходам і по операційних витрат (не пов'язаних з отриманням операційних доходів), що є об'єктами оподаткування відповідно до законодавства; «Податок на додану вартість по позареалізаційних доходів (витрат)» - для відображення організацією сум податку на додану вартість, нарахованих і належних до сплати в бюджет РБ по позареалізаційних доходів та по позареалізаційних витрат (не пов'язаних з отриманням позареалізаційних доходів), що є об'єктами оподаткування відповідно до законодавства; «Податок на додану вартість за товарами, ввезеними з Російської Федерації» - для відображення організацією сум податку на додану вартість, нарахованих і належних до сплати в бюджет РБ по товарах, ввезених на митну територію Республіки Білорусь з Російської Федерації; «Податковий кредит з податку на додану вартість» - для відображення податкового кредиту, наданого організації по товарах, ввезених на митну територію Республіки Білорусь; інші субрахунки.
Таблиця 2.2.1-Кореспонденція рахунків з обліку податків і зборів № п / п | Найменування податків, зборів і відрахувань | Дебет | Кредит | 1 | Земельний податок (платежі за землю) в частині податку з знову споруджуваних об'єктів | 08 | 68 | 2 | Податок на придбання автомобільних транспортних засобів
| 08 | 68 | 3 | Земельний податок, обчислений у двократному і десятикратному розмірі | 99 | 68 | 4 | Гербовий збір при видачі векселів | З 1 липня 2006 р. 92 | 68 | 5 | Акцизи при ввезенні товарів на митну територію Республіки Білорусь | 10, 41, 92 і т.д. | 68 | 6 | Єдиний податок для виробників с / г продукції
| 91, 92 |
| 68 | 7 | Податок на доходи іноземних юридичних осіб, які не здійснюють діяльності на території Республіки Білорусь через постійне представництво | 60, 76 | 68 | 8 | Офшорний збір | 92 | 68 | 9 | Мита | 08, 10, 41 | 68 | 10 | ПДВ, обчислений по реалізації об'єктів | 91-3, (92-3) | 68 | 11 | ПДВ, обчислений по реалізації об'єктів до Російської Федерації у випадку непідтвердження ставки податку 0% | 92 | 68 | 12 | ПДВ, обчислений за нормованих витрат при їх списанні понад установлені норми і від витрат, невраховуваних при обчисленні податку на прибуток | 92 | 68 | 13 | ПДВ, обчислений при безоплатній передачі об'єктів (за винятком передачі об'єктів у межах однієї юридичної особи) | 92 | 68 | 14 | ПДВ, обчислений при використанні об'єктів на невиробничі потреби | 92 (29) | 68 | 15 | ПДВ, обчислений при недостачі, розкраданні, псування товарів понад норми природного убутку | 94 | 68 | 16 | ПДВ, обчислений при недостачі, розкраданні, псування товарів понад норми природного убутку, при відшкодуванні суми збитку матеріально відповідальною особою | 98 (73) | 68 | 17 | ПДВ, обчислений при прийнятті на облік за результатами інвентаризації основних засобів і нематеріальних активів, за винятком придбаних | 18 | 68 | 18 | Цільовий бюджетний фонд національного розвитку | 99 (прим.) | 68 | 19 | Податок на доходи від дивідендів та прирівняних до них доходів (утримується джерелом виплат у юридичних осіб) | 75 | 68 | 20 | Частина прибутку, що обчислюється до бюджету державними унітарними підприємствами, майно яких перебуває на праві господарського відання | 84 | 75 | 21 | Курортний збір | 50,76 | 76,68 | 22 | Санкції і пені за податками, зборами і відрахуванням | 99 | 68, 69, 76-2 |
Усі суб'єкти господарювання, які займаються комерційною діяльністю, відповідно до податкового кодексу Республіки Білорусь зобов'язані вести регістри податкового обліку. У зазначених регістрах на основі даних бухгалтерського обліку відображається і групується зведена інформація про елементи податкового обліку. Елементами податкового обліку визнаються показники, які мають відповідні характеристики і додаються або віднімаються при визначенні величини податкової бази. Податковою базою є вартісна або фізична характеристика об'єкта оподаткування, якими є юридичні факти (дія, події). У сукупності ці юридичні факти зумовлюють обов'язок суб'єкта господарювання заплатити податок. Регістри податкового обліку являють собою документи для систематизації та накопичення облікових даних, що містяться у прийнятих до обліку первинних документах про елементи податкової бази за звітний період. Це можуть бути спеціально розроблені книги, журнали, картки і відомості. Вони ведуться щомісячно з наступним відображенням відповідних показників у розрахунку податкової бази. Величина податкової бази визначається по кожному податковому платежу в спеціальному розрахунку, який складається платником або іншим зобов'язаним особою як за податковий, так і за звітний період. Регістри податкового обліку повинні забезпечити формування повної і достовірної інформації про показники, які беруть участь при визначенні податкової бази відповідно до законодавства. Їх види і порядок ведення визначає Міністерство з податків і зборів Республіки Білорусь в нормативних актах про порядок нарахування та сплати до бюджету відповідних податкових платежів. Інструкцією про порядок ведення податкового обліку встановлено, що регістри податкового обліку та розрахунки податкової бази є зведеними формами для відображення такої інформації за податковий або звітний період, де вона групується без відображення на бухгалтерських рахунках. В даний час нормативними актами податкового законодавства передбачено ведення податкових регістрів за формами, які розробляються платником податку самостійно. Розроблені форми регістрів податкового обліку та порядок їх ведення повинні бути наведений у затвердженому керуючим організацією положенні про ведення податкового обліку. У регістрах податкового обліку, обов'язкове ведення будь пропонується Міністерством з податків і зборів Республіки Білорусь, нормативними документами про порядок нарахування та виплати до бюджету відповідних податкових платежів передбачається тільки узагальнена інформація в розрізі елементів податкової бази. Це синтетичні регістри податкового обліку. Для їх складання необхідний аналітичні регістри, в яких накопичується потрібна інформація для визначення податкової бази за звітний і податковий періоди. Кількість і зміст аналітичних регістрів визначаються головним бухгалтером організації з обліками галузевих особливостей діяльності та специфіки ведення бухгалтерського обліку. У тому випадку, коли організація займається кількома видами діяльності, по яких діє різний порядок оподаткування, в регістрах податкового обліку необхідно забезпечити роздільний обліку податкових баз па кожному виду діяльності. З цією метою можуть використовуватися хронологічні і систематичні регістри податкового обліку. У хронологічних регістрах елементи податкової бази накопичуються в міру здійснення тих чи інших господарських операцій. Такі регістри можуть відкриватися для накопичення інформації про однорідних господарських операціях і фактах, потрібних для формування відповідного елемента податкової бази. Накопичена в аналітичних регістрах інформація переноситися потім загальними сумами в синтетичні регістри податкового обліку. Можуть використовуватися і комбіновані регістри, де інформація накопичується в хронологічному порядку з одночасною систематизацією за розробленою класифікації. Як синтетичні, так і аналітичні, а також хронологічні і систематичні регістри податкового обліку повинні мати обов'язкові реквізити, без яких вони не можуть вважатися справжніми. До обов'язкових реквізитів регістрів податкового обліку належать такі: "Найменування регістру; "Назва звітного місяця і рік, за який ведеться регістр; "Склад і назва показників, внесених до реєстру; "Вартісна характеристика показників, відображених у регістри на основі даних бухгалтерського обліку до проведення розрахункових коригувань; "Зміст (зменшення чи збільшення) і суми проведених розрахункових коригувань відповідного показника, відображеного в регістрі, підстава для його проведення з посиланням на відповідні норми податкового законодавства та загальна сума коригувань за даними регістру; "Вартісна характеристика показників, відображених у регістрі внаслідок проведення, при необхідності, розрахункових коригувань; "Підпис особи, яка склала регістр, і головного бухгалтера організації. Основним джерелом інформації для ведення регістрів податкового обліку є записи у відповідних регістрах бухгалтерського обліку або первинних облікових документах. Однак досить часто для здійснення записів у податкові реєстри потрібне складання розрахунків, які робляться на підставі інформації регістрів бухгалтерського обліку або первинних облікових документів. У якості прикладу можна навести розрахунок плати за використання природних ресурсів. Для того щоб такі розрахунки мали юридичну силу, вони повинні відповідати вимогам, які пред'являються до первинних облікових документів бухгалтерського оформлення. При використанні автономної системи регістри податкового обліку, не пов'язані з регістрами бухгалтерського обліку за допомогою подвійного запису на рахунках, і виникає необхідність здійснювати в регістрах податкового обліку розрахункові коригування елементів податкової бази. Обумовлено це тим, що в регістрах податкового обліку витрати відображаються спочатку в повній сумі незалежно від того, враховуються вони або не враховуються при оподаткуванні прибутку. Потім, для здійснення коригувань, які пов'язані з визначенням витрат у межах норм, робляться спеціальні розрахунки сум нормативних витрат, які відповідно до діючого положення Уряду підлягають нормуванню. Розрахункової коригуванням визнається збільшення або зменшення даних бухгалтерського обліку, які здійснюються платниками податків або іншими зобов'язаними особами в межах податкового обліку для отримання інформації про об'єкти оподаткування та визначення їх вартісних, фізичних чи інших характеристик. Основою для проведення розрахункових коригувань є норми податкового законодавства, які встановлюють об'єкт оподаткування та порядок визначення податкової бази по конкретних податкових платежів. Для відображення підсумків таких розрахунків потрібні окремі регістри розрахункових коригувань, інформація з яких потім переноситися в регістри податкового обліку. Розрахункові коригування даних бухгалтерського обліку здійснюються в регістрах податкового обліку внаслідок внесення відповідної інформації, коли необхідність їх здійснення обумовлена нормами законодавства, якими визначено об'єкт оподаткування та порядок нарахування податку з урахуванням складу показників, які не враховуються при оподаткуванні. Коли дані бухгалтерського обліку про об'єкти оподаткування або показниках, які беруть участь у визначення величини податкової бази, відповідають складу і характеристикам інформації про об'єкти оподаткування і елементах податкового обліку, то податкові коригування не здійснюються. Однак у тих випадках, коли дані бухгалтерського обліку містять недостатню або надмірну інформацію про об'єкти оподаткування і елементах податкового обліку, виникає необхідність у здійснення податкових коригувань. Регістри податкового обліку можуть вести як комерційні, так і некомерційні організації, а також бюджетні заклади. Регістри податкового обліку можна вести у вигляді спеціальних форм на паперових або електронних носіях інформації. У положенні про порядок ведення податкового обліку необхідно передбачити вимоги до оформлення первинних документів, які потрібні для здійснення розрахунків і записів у регістрах, методики визначення коригуючих сум, звірки показників синтетичних і аналітичних регістрів. Допущені помилки в регістрах податкового обліку виправляються коректувальних способом. Факт виправлення помилок повинен бути звірена підписами особи, яка внесла поправку. Необумовлені виправлення в регістрах податкового обліку не допускаються. 
  
 
  
 
2.3. Види і облік податкового кредиту Організаціям та індивідуальним підприємцям може бути надана державна підтримка у вигляді зміни встановленого законодавством строку сплати податків, зборів (мита) і пенею індивідуально, в порядку, визначеному Президентом РБ, що визначено ст.43 Загальної частини Податкового кодексу РБ (далі - ПК). Порядок і умови надання державної підтримки у вигляді зміни термінів сплати податків визначені Декретом Президента РБ від 19.04.2002 № 11 «Про скасування індивідуальних пільг по податках, зборах і митних платежах і про вдосконалення державної підтримки юридичних осіб і індивідуальних підприємців» (зі змінами та доповненнями ) та Указу Президента РБ від 24.09.2002 № 493 «Про деякі заходи державної підтримки юридичних осіб і індивідуальних підприємців» (зі змінами та доповненнями), яким затверджено Положення про порядок надання відстрочки, розстрочки сплати податків, зборів та митних платежів та Положення про порядок надання податкового кредиту. Згідно з даними документами зміна терміну сплати податків може здійснюватися у вигляді відстрочки з одноразовою сплатою суми податків, розстрочки з поетапної сплатою суми податків і податкового кредиту з одноразовою або поетапної сплатою суми податків у період дії цього кредиту. Слід зазначити, що відстрочка та (або) розстрочку зі сплати податків, зборів, митних зборів та пені (далі - платежів) або податковий кредит по платежах до республіканського бюджету надаються юридичним особам і індивідуальним підприємцям тільки за рішенням Президента РБ. Що стосується платежів, що надходять до місцевих бюджетів, то Декретом Президента РБ від 23.06.2004 № 5 «Про внесення доповнення до Декрету Президента Республіки Білорусь від 19 квітня 2002 р. № 11» право надання державної підтримки за цими платежами делеговано обласним та Мінському міському Радам депутатів. Відстрочка або розстрочка по сплаті податків може бути надана при наявності однієї з наступних підстав: загрози економічній неспроможності (банкрутства); затримки фінансування з бюджету, в т.ч. оплати виконаного державного замовлення; якщо виробництво і (або) реалізація товарів (робіт, послуг) носять сезонний характер; у разі заподіяння шкоди внаслідок стихійного лиха, технологічної катастрофи чи інших обставин непереборної сили.
Відстрочка та (або) розстрочка може бути надана у відношенні всіх належних до сплати сум податків та пені або їх частини за одним або кількома видами платежів до бюджету на термін не більше одного року, якщо інше не встановлено Президентом РБ. По платежах, що надходять у державні цільові бюджетні фонди, відстрочка та (або) розстрочка не надається. При цьому, якщо відстрочка та (або) розстрочка сплати податків та пені надана у випадках загрози економічній неспроможності (банкрутства), а також якщо виробництво та (або) реалізація товарів (робіт, послуг) носять сезонний характер, нараховуються і сплачуються відсотки у розмірі 1 / 4 ставки рефінансування НБ РБ. Під податковим кредитом розуміється перенесення встановлених законодавством строків сплати платежів до бюджету, що припадають на період дії податкового кредиту. Податковий кредит може бути наданий при наявності однієї з наступних підстав: загрози економічній неспроможності (банкрутства) - на строк від одного року до трьох років; якщо виробництво і (або) реалізація товарів (робіт, послуг) носять сезонний характер - на термін від одного місяця до одного року.
Податковий кредит може надаватися за одним або кількома видами платежів до бюджету стосовно всієї або частини їх суми. Податковий кредит не надається по платежах до бюджету, термін сплати яких вже настав, і не надається по платежах, що надходять у державні цільові бюджетні фонди. Розмір податкового кредиту не повинен перевищувати суми платежів до бюджету, що підлягають сплаті протягом строку, на який він надається. За користування податковим кредитом юридичні особи та індивідуальні підприємці сплачують відсотки в розмірі ½ ставки рефінансування Нацбанку РБ, що діє на день сплати суми податкового кредиту. Звертаємо увагу, що при прийнятті рішень про надання державної підтримки у названих видах встановлюються певні умови дії державної підтримки. Це, як правило: - Повна і своєчасна сплата платником протягом усього терміну дії державної підтримки поточних платежів до бюджету; - Цільове спрямування коштів, вивільнених при наданні державної підтримки. При порушенні (недотриманні) встановлених умов платник втрачає право на державну підтримку. Порядок надання податкового кредиту регулюються Положенням про надання відстрочки, розстрочки сплати податків, зборів та митних платежів, затвердженим Указом Президента РБ від 24.09.2002 № 493. Для отримання державної підтримки слід звернути увагу на наступні моменти: 1. Юридичні особи, які претендують на отримання державної підтримки у вигляді зміни терміну сплати платежів до бюджету, подають до республіканські органи державного управління, інші державні організації, підлеглі Уряду РБ, у підпорядкуванні яких вони знаходяться, а юридичні особи, які не перебувають у підпорядкуванні цих органів (організацій ), та індивідуальні підприємці - на облвиконкоми (Мінський міськвиконком) заяву про надання державної підтримки за формою, встановленою постановою Мінфіну від 31.10.2002 № 149 «Про затвердження форм заяв». 2. До заяви додаються: - Бухгалтерський баланс за попередній, а також поточний рік на останню звітну дату; - Довідка про основні економічні показники за формою, затвердженою Мінекономіки (постанова Мінекономіки РБ від 05.11.2002 № 244 «Про затвердження форми довідки про основні економічні показники юридичної особи, індивідуального підприємця»); - Довідка податкового органу про стан розрахунків з бюджетом за формою, затвердженою постановою Мінекономіки РБ від 05.11.2002 № 244 «Про затвердження форми довідки про основні економічні показники юридичної особи, індивідуального підприємця»; - Довідка митного органу про стан розрахунків з бюджетом за формою, затвердженою постановою ГТК РБ від 22.10.2002 № 89 «Про затвердження форми довідки митного органу про стан розрахунків з бюджетом за митними платежами»; - Виписка з переліку галузей та видів діяльності, що мають сезонний характер (при наданні відстрочки та (або) розстрочки, якщо виробництво і (або) реалізація товарів (робіт, послуг) носять сезонний характер); - Експертні висновки про вартість заподіяної шкоди юридичній особі або індивідуальному підприємцю в результаті стихійного лиха, технологічної катастрофи чи інших обставин непереборної сили, а також вартості відшкодування цих втрат. 3. Республіканські органи державного управління, інші державні організації, підлеглі Уряду РБ, облвиконкоми (Мінський міськвиконком) на основі аналізу матеріалів, представлених юридичними особами та індивідуальними підприємцями, готують висновок щодо доцільності надання їм відстрочки та (або) розстрочки і в 10-денний термін направляють відповідний проект рішення Президента РБ (далі - проект рішення) на узгодження в Мінекономіки, Мінфін, МНС або в ГТК (при наданні відстрочки та (або) розстрочки сплати митних платежів), Мін'юст, а потім - у КГК. 4. Узгоджений проект рішення в установленому порядку вноситься республіканськими органами державного управління, іншими державними організаціями, підпорядкованими Уряду РБ, облвиконкомами (Мінським міськвиконкомом) до Ради Міністрів РБ. Далі проект підлягає направленню Главі держави через Адміністрацію Президента РБ відповідно до встановленого Регламентом. 5. У разі прийняття Президентом РБ рішення про надання державної підтримки копія цього рішення надсилається: - Юридичній особі або індивідуальному підприємцеві, якому надана державна підтримка; - До Міністерства з податків і зборів та (або) в Державний митний комітет; - У республіканські органи державного управління, інші державні організації, підлеглі Уряду Республіки Білорусь, на які покладено контроль за виконанням прийнятого рішення. Для відображення в бухгалтерському обліку податкового кредиту використовуються рахунки 94 «Короткострокові позики», 95 «Довгострокові позики». До названих рахунками відкривається субрахунок «Податковий кредит». За кредитом рахунків 94 «Короткострокові позики» і 95 «Довгострокові позики" відображаються суми отриманого кредиту в кореспонденції з дебетом рахунка 68 «Розрахунки з бюджетом». При погашенні кредиту провадяться записи за дебетом рахунків 94 «Короткострокові позики» і 95 «Довгострокові позики» в кореспонденції з кредитом рахунків обліку грошових коштів. Суми відсотків за користування податковим кредитом залежно від цілей його надання відображаються за дебетом рахунків 26 «Загальногосподарські витрати», 44 «Витрати обігу», 08 «Капітальні вкладення», 81 «Використання прибутку», 87 «Нерозподілений прибуток» (непокритий збиток), 88 «Фонди спеціального призначення» в кореспонденції з кредитом рахунків обліку грошових коштів або розрахунків. Суми пені, обчислені за не погашений у встановлені терміни податковий кредит, не сплачені у встановлені строки суми відсотків за користування податковим кредитом, а також нецільове використання податкового кредиту, відображаються за дебетом рахунків 81 «Використання прибутку», 87 «Нерозподілений прибуток» (непокритий збиток ), 88 «Фонди спеціального призначення» в кореспонденції з кредитом рахунків обліку грошових коштів або розрахунків. Даний порядок визначено Правилами відображення в бухгалтерському обліку організації податкового кредиту, затвердженими постановою Мінфіну РБ від 16.10.2000 № 105. 2.4 Шляхи вдосконалення податкової системи та бухгалтерського обліку з податків і зборів Податкова система Республіки Білорусь ще досить молода, і в даний час ведеться активна робота щодо спрощення механізму обчислення окремих платежів, раціоналізації структури податків в напрямку загального зниження податкового навантаження. Важливим є досягнення певної стабільності оподаткування, від якої багато в чому залежать можливості планування бізнесу на перспективу. Проте стабільність не означає абсолютну незмінність податкової системи, а, навпаки, передбачає її періодичне реформування і максимальну адаптацію до змінних економічних умов. Це особливо характерно для країн з перехідною економікою. При більш стабільних економічних умовах потреба в коректуванні встановленого механізму оподаткування значно нижче. Одним із напрямів удосконалення бухгалтерського обліку по податках і зборах має стати здійснення роботи щодо подальшого спрощення механізму справляння і скорочення загальної кількості обов'язкових платежів до бюджету і в першу чергу платежів з виручки, або оборотних податків. Але, враховуючи, що з позицій фіскального значення ці податкові важелі відіграють важливу роль як найбільш стабільний і гарантований джерело надходжень до бюджету, скасування зазначених платежів у найближчому майбутньому нездійсненна і буде можлива лише в міру їх заміщення іншими джерелами фінансування державних витрат. Причому необхідно не тільки поступово скорочувати сукупну ставку оборотних податків, але і не допускати запровадження нових. Також важливим є зниження податкового тягаря на фонд заробітної плати. Незаперечним є факт надмірно високою податкового навантаження на фонд заробітної плати, що не сприяє повній його легалізації. Природно, що в такій ситуації у багатьох суб'єктів господарювання виникає спокуса, якщо не повністю, то хоча б частково, приховати від оподаткування фонд заробітної плати. У результаті до бюджету і в, тепер вже бюджетний, Фонд соціального захисту населення не допускають значні суми грошових коштів, обмежуючи тим самим розвиток соціальної сфери. Для кардинальної зміни ситуації, що склалася необхідно зниження податкового навантаження на кошти, призначені на оплату праці. Разом з тим це можливо тільки за умови розширення бази оподаткування та повної легалізації сум заробітної плати, тобто за умови зростання доходів населення. Досягти цього можна, зокрема, шляхом встановлення мінімальної погодинної ставки оплати праці, прийняття інших заходів, що сприяють легалізації реальних доходів населення, а також створення сприятливих умов для розвитку малого бізнесу. Одним з недоліків існуючого бухгалтерського обліку з податків і зборів є присутність принципу подвійного оподаткування при формуванні ціни. Це особливо характерно для тих податків, які обчислюються від суми реалізації продукції. Виходить так, що податки накладаються на податок, а це веде до збільшення витрат, собівартості і в кінцевому результаті - цін на продукцію. Не зовсім правильною є ситуація, коли встановлюються високі ставки податків для тих підприємств і галузей в цілому, які отримують дотації від держави. З одного боку, держава дає дотації, а з іншого, - забирає через податки. Тому буде доцільним знизити податкові ставки для підприємств, що виробляють продукцію (товари, послуги), на яку здійснюється державне дотування. За допомогою податкових пільг держава може також стимулювати найбільш важливі види діяльності, як в економічному, так і в соціальному аспекті, інноваційний бізнес, що послужить надалі зниження цін. Зрозуміло, що ефективність будь-якої податкової системи багато в чому визначається адміністративними витратами на її обслуговування. Найбільш ефективною буде та система, яка забезпечує найбільш повне надходження податків до бюджету при найменших витратах з їх збирання. У зв'язку з цим під час вдосконалення податкової системи необхідно звільнити її від платежів, які при незначній частці в доходах бюджету вимагають чималих витрат на адміністрування. Іншими словами, мова йде про малоефективних податки і збори. Зокрема, це стосується податку на нерухомість, платниками якого є власники дачних будівель. Цей податок у дохідній частині бюджету складає соті частки відсотка, разом з тим його збір пов'язане зі значними організаційними і фінансовими витратами. Компенсувати незначні втрати бюджету у разі відміни зазначеного податку можна, наприклад, за рахунок збільшення ставки податку на землю, на якій розташована ця нерухомість, і вироблення раціонального механізму його обчислення та сплати. Аналогічні приклади є й серед численних місцевих податків і зборів. Найбільш яскравим з них є «збір за паркування», витрати з адміністрування якого становлять 50% від сум, що надійшли. [20, стор 235] У зв'язку з цим було б корисним не захаращувати податкову систему малоефективними податками. Виходячи з досвіду Росії та інших країн з перехідною економікою можна виділити в якості необхідних деякі перетворення податків на доходи і прибуток: а) чітке визначення суб'єктів, що потрапляють у сферу дії цих податків. Вони повинні відповідати двом обов'язковим умовам: по-перше, здійснення будь-яких видів комерційної (тобто спрямованої на отримання прибутку) діяльності, по-друге, наявність юридичної особи, заснованого на принципі обмеженої відповідальності, тобто виступаючого або у формі акціонерного товариства, або у формі унітарного державного підприємства. Крім того, платники податків повинні розділятися на резидентів і нерезидентів з чітким закріпленням правил податкової юрисдикції держави; б) розширення податкової бази, у т. ч. за рахунок скорочення відрахувань з оподатковуваного доходу та уточнення складу витрат по здійсненню комерційної діяльності. Для платників податків-резидентів у оподатковувані доходи (прибуток) повинні входити всі їхні доходи з джерел в Республіці Білорусь, а також доходи від інвестиційної діяльності та фінансових операцій з усіх джерел (тобто як у Білорусі, так і в інших країнах). Платники податків, які не є резидентами, платять податок тільки на доходи від джерел у Республіці Білорусь. Включення інвестиційного та фінансового доходів до податкової бази, навіть якщо вони отримані з іноземних джерел, дуже важливо, оскільки воно перешкоджає витоку інвестиційного капіталу за кордон; в) збереження єдиних уніфікованих для всіх видів діяльності та платників податків (резидентів і нерезидентів) порядку справляння та ставок податку на прибуток. Зокрема, діючі підвищені ставки податку на прибуток (доходи) банків та страхових організацій слід зрівняти з вживаними для всіх інших видів діяльності. Знижена ставка може бути збережена тільки для підприємств малого бізнесу; Одним із напрямів удосконалення бухгалтерського обліку з податків і зборів Республіки можна назвати розвиток методики обліку податку на додану вартість. ПДВ в Білорусі є в даний час бюджетоутворюючим податком, він забезпечує близько 25% надходжень до бюджету. [16, стор 112] Існування його виправдано і доцільно, враховуючи, що попри всі проблеми й перекручування, що виникають при введенні ПДВ у постсоціалістичних умовах, це єдиний шлях створення всеохоплюючої системи оподаткування споживання. Проте білоруська модель ПДВ має деякі особливості, які значно знижують ефективність даного податку. Зокрема вони обмежують споживання в суспільстві, знижують купівельну спроможність населення і споживчий попит і, отже, не стимулюють виробництво, призводять до подорожчання вітчизняних товарів, роблять їх невигідними в порівнянні з придбанням в інших країнах, де рівень непрямих податків нижче, обумовлюють введення протекціоністських митних мит, знижують конкурентоспроможність вітчизняних товарів. Таким чином, методика обчислення ПДВ потребує вдосконалення, а ставки - більшою обгрунтованості. Ставки ПДВ у Білорусі вище, ніж у багатьох інших державах (незважаючи на зниження основної ставки в 2004 році з 20 до 18%), крім того, на відміну від європейських країн, цим податком обкладаються предмети першої необхідності. У розвинених країнах серед цілей ПДВ можна назвати стримування небажаного імпорту, перевиробництва одних товарів і обмеження надмірного споживання інших товарів. При цьому ставки даного податку складають, наприклад, в Японії 3%, у Швейцарії 6,5%, Канаді 7,5% (нараховується в основному на продукцію споживчого призначення). [33, стор 88] У США після тривалого вивчення відмовилися від введення ПДВ. Тут існує податок з продажів, який обмежує нераціональне споживання. Цим податком обкладаються оброблені продукти харчування, всі промислові товари, а, наприклад, овочі і фрукти не обкладаються. Багато вітчизняних і зарубіжні економісти пропонують підвищити податок на землю і зробити його одним з основних у податковій системі, мотивуючи це тим, що земля є нееластичним з точки зору пропозиції фактором виробництва, пропозиція землі постійно, і при введенні податку загальний попит на землю не зміниться. У даному випадку весь податок повністю оплачується власником фактора, що характеризується нееластичним пропозицією. Податок на землю в умовах ринкової економіки не спотворює економічну ефективність, тому що податок на чисту економічну ренту (яким він є) не вплине на економічну ситуацію. Переміщення податкового навантаження на природні ресурси, вилучають ренту цілком доцільно. До податків, повністю або частково вилучаються в доход державного бюджету природну ренту, відносяться: платежі за використовувані і експлуатовані природні ресурси, що включають земельні податки, платежі за використання води, об'єктів рослинного і тваринного світу, за розробку родовищ і видобуток корисних копалин, їх експорт, забруднення навколишнього середовища, інших невідтворюваних ресурсів. Специфікою рентних податків є обкладення потенційного, а не фактично витягується доходу, так як природопользователи зобов'язані забезпечувати раціональне використання природних об'єктів. Ідея обліку рентної складової дуже перспективна для побудови еластичною податкової системи. Удосконалення платежів за природні ресурси є актуальною для нашої республіки проблемою, так як діючі платежі вкрай неефективні. Однак існують об'єктивні проблеми, пов'язані з розрахунками рентних доходів, зумовлені відсутністю реального власника і реальної вартості цих ресурсів. В якості одного з напрямків вдосконалення податкової системи може бути введення нового податку на нерухомість за її ринковою вартістю. Таким чином створюються умови для підвищення збирання податків, так як нерухомість важко приховати від оподаткування. При цьому оптимальні ставки податку на нерухомість повинні стимулювати ефективне використання, оптимізацію розмірів нерухомості кожного власника, раціональне використання землі і разом з тим не створювати дискримінаційний режим по відношенню до фондомісткі галузі. Існуюча сьогодні в республіці система оподаткування нерухомого майна має безліч недоліків і малоефективна. Податком на нерухомість обкладається вартість основних виробничих і невиробничих фондів, а також об'єктів незавершеного будівництва. Таким чином, під оподаткування як нерухомості потрапляють всі основні фонди підприємств - не лише будинки та споруди, а й виробниче обладнання, транспортні засоби, комп'ютери та оргтехніка. Позитивним фактором могла б стати спроба диференціювати ставки податку на нерухомість залежно від її місця розташування. Так, наприклад, у 2003 році Мінський міський Рада затвердила підвищувальні коефіцієнти до ставок податку на нерухомість юридичних осіб за місцем їх реєстрації залежно від економіко-планувальних зон. Однак застосовується практика зонування міських територій, за оцінками фахівців, не може бути використана для цілей оподаткування, так як не відображає реальної ринкової вартості майна. Сьогодні база оподаткування нерухомості в республіці не має нічого спільного з ринковою вартість майна, відрізняючись від неї деколи в 10 разів. [36 стор 20] У результаті бюджет позбавляється значних коштів. Крім того, порушується принцип нейтральності оподаткування: розраховані за існуючими методиками вартості рівнозначних об'єктів у центрі міста і де-небудь на периферії відрізняються досить незначно, хоча різниця в прибутковості і реальної ринкової вартості істотна. Таким чином, вдосконалення оподаткування нерухомості передбачає, в першу чергу, більш об'єктивну оцінку оподатковуваної бази податку виходячи з ринкової вартості об'єктів, що буде стимулювати їх найбільш раціональне використання. Крім того, доцільно виключити з оподаткування об'єкти, що не підпадають під визначення нерухомості - виробниче обладнання, комп'ютери та оргтехніку, транспортні засоби та ін Акцизні збори на окремі види товарів застосовуються у всіх країнах. Зазвичай до переліку підакцизних товарів входять товари, шкідливі для здоров'я людини і навколишнього середовища, тобто тютюн, алкогольні товари, нафта і нафтопродукти. Основні принципи побудови акцизів: рівні умови оподаткування для вітчизняних та імпортних товарів; застосування механізму зарахування сум акцизів, сплачених на попередніх стадіях виробництва та обігу; оподаткування імпорту та звільнення від акцизу експорту товарів; помірні і стабільні ставки. При цьому рекомендуються більш дохідні і не піддані інфляції адвалорні (процентні) ставки. З усіх цих принципів у білоруської моделі акцизів порушується в основному останню вимогу. Застосовуються, як правило, спеціальні ставки в євро або білоруських рублях. Причому рівень ставок затверджується не законом, а спеціальними актами уряду, і постійно змінюється під впливом інфляції та динаміки обмінного курсу, що не дозволяє виробникам підакцизних товарів планувати свою діяльність і її результати. Відзначається і постійне недовиконання передбаченого в бюджеті плану по надходженнях акцизів. Очевидно, що в реформуванні цього податку головним завданням є введення механізму законодавчого затвердження стабільних ставок. З 1992 року, коли податкова система Республіки Білорусь тільки почала формуватися, в ній відбулися значні зміни. Зокрема вводилися і відмінялися різні податки, змінювалися податкові ставки, порядок сплати податків. Була сформована нормативно-правова база оподаткування, в основі якої лежить Податковий кодекс, прийнятий у 2002 році. Однак, незважаючи на всі зміни напрямків, які потребують вдосконалення та реформування залишається досить багато, а білоруська податкова система як і раніше далека від досконалості. Для вдосконалення та оптимізації як бухгалтерського, так і податкового обліку по податках і зборах необхідно провести автоматизацію даних операцій. Проблеми, пов'язані з постійними змінами в законодавстві, серйозно ускладнюють розробку спеціальних програмних продуктів для автоматизації бухгалтерського обліку - необхідно оперативно реагувати і вносити всі зміни. Поєднувати високий рівень автоматизації з коректністю виконання бухгалтерських операцій дуже й дуже непросто. Використання «піратських» - дешевих, але, на жаль, ненадійних програм або програм, створених давно і нездатних підлаштовуватися під сучасні умови ведення обліку, не дає бажаного рівня автоматизації. Сучасна автоматизація - це можливість ведення обліку, що не вимагає додаткового вивчення бухгалтером спеціальних технічних дисциплін, що дозволяє уникнути трудомістких розрахунків та аналізу масивів первинних документів (з порівнянням їх змісту, дат і сум) і тому подібної рутинної, що віднімає багато часу роботою. Крім цього, програма повинна бути гнучкою, тобто мати здатність адаптуватися до істотних змін зовнішніх факторів (наприклад, законодавства, облікової політики, видів діяльності) без кардинальної внутрішньої перебудови. Простіше кажучи, бухгалтер повинен «дізнатися» свою програму після того, як над нею попрацював програміст, додавши в неї, наприклад, книгу покупок. «1С: Бухгалтерія» є універсальною системою для автоматизації ведення бухгалтерського обліку. Вона може підтримувати різні системи обліку, різні методології обліку, використовуватися на підприємствах різних типів діяльності. У системі «1С: Бухгалтерія» основні особливості ведення обліку задаються (настроюються) в конфігурації системи. До них належать основні властивості плану рахунків, види аналітичного обліку, склад і структура використовуваних довідників, документів, звітів. Для організації аналітичного обліку за бухгалтерськими рахунками в системі використовуються види субконто. Види субконто вводяться в конфігурацію для того, щоб надати можливість призначати бухгалтерськими рахунками властивості ведення аналітичного обліку з використанням певних типів даних. Безпосередній склад видів субконто, використовуваних у типовій конфігурації для організації аналітичного обліку по конкретних рахунках, визначається, з одного боку, вимогами нормативних документів, що регламентують ведення аналітичного обліку (Інструкції щодо застосування плану рахунків бухгалтерського обліку), а з іншого боку, можливістю отримання бухгалтерських підсумків в розрізі об'єктів аналітики, як для складання звітності, так і для внутрішніх цілей підприємства. Головне меню містить перелік всіх робіт, а підменю містить перелік процедур обробки інформації, здійснюваних у рамках кожної роботи головного меню. Головне меню містить наступні пункти: файл, журнали, звіти, обробка, настройка, сервіс, вікна, допомогу. Усі факти господарської діяльності організації в «1С: Бухгалтерии» зберігаються у вигляді операцій. Кожна операція містить одну або декілька проводок, які відображають господарську операцію в бухгалтерському обліку в натуральному і грошовому вираженні. Кожна проводка, у свою чергу, може складатися з однієї або декількох кореспонденцій, називаються «складними». Операція включає в себе не тільки проводки, але і деяку загальну частину, що характеризує її в цілому: зміст, загальна сума по всіх проводках, дата, номер та ін Перелік реквізитів операції визначається конфігурацією. Операції можуть автоматично формуватися документами «1С: Бухгалтерія» або вводиться вручну. «1С: Бухгалтерія» включає набір стандартних звітів, що дозволяють бухгалтерові отримати інформацію з будь-якого рахунка за довільний період, в різних розрізах аналітики і з необхідним ступенем деталізації: оборотно-сальдова відомість, за рахунком у розрізі об'єктів аналітики; шахова відомість, головна книга, журнал -ордер і відомість по рахунку; аналіз рахунку - за період і по датах; аналіз рахунку в розрізі об'єктів аналітики; аналіз об'єкта аналітики по рахунках; картка операцій по об'єкту аналітики; картка рахунка. Існує також можливість для створення інших довільних звітів. Навіть якщо у підприємства немає коштів на покупку якої то спеціальної програми, на сайті www.gb.by можна скачати декілька нових Excel-програм, здатних налагодити податковий облік відповідно до встановлених правил його ведення. Кожна програма містить багато підказок, для користувача, що містяться в спливаючих примітках до осередків, що має верхній червоний куточок, або написаних безпосередньо на чорному тлі робочих аркушів Excel-книги. Вони допомагають правильно заповнити клітинки шаблонів та скористатися інструментами управління. Електронні таблиці MS Excel у пропонованій програмі дозволяють самостійно виконати розрахунок, створити базу даних чи обліковий регістр, оформити звіт або декларацію. Так само одним з напрямків що проводиться в даний час в Республіці Білорусь податкової реформи є посилення контролю за правильністю обчислення і сплати податків. У вирішенні цього завдання важлива роль відводиться ведення податкового обліку суб'єктами підприємницької діяльності як самостійного ділянки облікової роботи. Слід зазначити, що ведення податкового обліку в Республіці Білорусь викликає необхідність вдосконалення чинних або розроблення нових регістрів обліку. Відомо три способи відображення показників формування податкової бази по податках і зборам: 1) використовуючи регістри бухгалтерського обліку; 2) використовуючи регістри бухгалтерського обліку, доповнені реквізитами, необхідними при обчисленні податку на прибуток; 3) використовуючи самостійні регістри податкового обліку. Використання регістрів бухгалтерського обліку для податкового обліку можливе тільки в тих випадках, коли податковий облік ведеться методом нарахувань. При касовому методі це неможливо, оскільки Вимоги бухгалтерського і податкового обліку стосовно моменту відображення господарських операцій не збігаються. Застосування другого способу, з нашої точки зору, не зовсім виправдано, оскільки: по-перше, досить спірним є зображення податкового обліку тільки для одного податку на прибуток. Ця сфера облікових дій об'єднує в певній мірі регламенти формування податкових баз декількох прямих і непрямих податків. По-друге, Це ускладнить і заплутає дані бухгалтерського регістра, по-третє, не дозволить отримувати повну інформацію про формування податкової бази по податках. У зв'язку з зазначеним для того, щоб система податкового обліку була ефективним інструментом податкового планування і була покликана вирішувати завдання оптимізації абсолютної і відносної податкового навантаження для ведення податкового обліку необхідно використовувати тільки самостійні податкові регістри. Для цього необхідно розробити прості, але разом е тим зрозумілі і ефективні форми податкових регістрів. Законодавчо встановлені вимоги до регістрів податкового обліку в Республіці Білорусь докладно описані в Інструкції про порядок обчислення і сплати до бюджету податків на доходи і прибуток. Характерно, що самі регістри в Інструкції не наводяться, перераховується лише приблизний обсяг інформації для кожного регістру. Конкретніше ж розробка регістрів повинна проводитися підприємствами самостійно. З нашої точки зору, це невірно, тому що неважко уявити, до яких розмірів збільшиться система регістрів податкового обліку на різних підприємствах. У цих умовах централізовані питання оподаткування неминуче будуть вирішуватися на кожному підприємстві по-своєму. Це призведе до того, що здійснювати контроль за правильністю обчислення і сплати податків і зборів стане просто неможливо. Тому необхідно розробити єдині регістри податкового обліку дня суб'єктів підприємницької діяльності 3. Аналіз розрахунків Калинковицького райпо з податків і зборів, шляхи його вдосконалення 3.1 Інформаційне забезпечення та загальна методика аналізу розрахунків платника з податків і зборів Інформаційне забезпечення аналізу розрахунків з податків і зборів грунтується на даних бухгалтерського обліку, фінансової та податкової звітності. Новим джерелом є регістри податкового обліку. Регістри податкового обліку являють собою зведені форми відомостей для систематизації даних первинних облікових документів за елементами витрат або доходів, сформованих у відповідності до вимог податкового законодавства. Крім первинних облікових документів для їх складання можуть використовуватися регістри бухгалтерського обліку, довідки бухгалтера і проміжні податкові розрахунки, які являють собою таблиці з розрахунками показників, потрібних для заповнення аналітичних регістрів податкового обліку. На основі інформації аналітичних регістрів формуються зведені регістри податкового обліку. Склад, зміст і якість інформації, яка залучається до аналізу, мають визначальну роль у забезпеченні дієвості аналізу. Аналіз не обмежується тільки економічними даними, а широко використовує технічну, технологічну та іншу інформацію. Всі джерела даних для аналізу поділяються на планові, облікові та Позаоблікове. До планових джерел відносяться всі типи планів, які розробляються на підприємстві (перспективні, поточні, оперативні, госпрозрахункові завдання, технологічні карти), а також нормативні матеріали, кошториси, цінники, проектні завдання та ін Джерела інформації облікового характеру - це всі дані, які містять документи бухгалтерського, статистичного та оперативного обліку, а також всі види звітності, первинна облікова документація. Провідна роль в інформаційному забезпеченні аналізу податків належить бухгалтерського обліку та звітності, де найбільш повно відбиваються господарські явища, процеси, їх результати. Своєчасний і повний аналіз даних, які є в облікових документах (первинних і зведених) та звітності, забезпечує прийняття необхідних заходів, спрямованих на поліпшення виконання планів, досягнення кращих результатів господарювання. Дані статистичного обліку, в яких міститься кількісна характеристика масових явищ і процесів, використовуються для поглибленого вивчення і осмислення взаємозв'язків, виявлення економічних закономірностей. Оперативний облік і звітність сприяють більш оперативному в порівнянні зі статистикою або бухгалтерським обліком забезпеченню аналізу необхідними даними (наприклад, про виробництво і відвантаження продукції, про стан виробничих запасів) і тим самим створюють умови для підвищення ефективності аналітичних досліджень. Обліковим документом, згідно з класифікацією, є і економічний паспорт підприємства, де накопичуються дані про результати господарської діяльності за кілька років. Значна деталізація показників, які містяться в паспорті, дозволяє провести численні дослідження динаміки, виявити тенденції та закономірності розвитку підприємства. З розширенням комп'ютерної техніки з'явилися і нові машинні джерела інформації. До них відносяться дані, які містяться в оперативній пам'яті ПЕОМ, на гнучких дисках, а також видаються у вигляді різноманітних машинограм. До Позаоблікове джерел інформації відносяться документи, які регулюють господарську діяльність, а також дані, які не відносяться до перерахованих раніше. Конкретно в їхнє число входять такі документи. Офіційні документи, якими зобов'язано користуватися підприємство у своїй діяльності: закони держави, укази президента, постанови уряду і місцевих органів влади, накази вищестоящих органів управління, акти ревізій та перевірок, накази і розпорядження керівників господарства. Господарсько-правові документи: договори, угоди, рішення арбітражу та судових органів, рекламації. Рішення загальних зборів колективу, ради трудового колективу підприємства в цілому або окремих її підвідділів. Матеріали вивчення передового досвіду, придбані з різних джерел інформації (радіо, телебачення, газети і т.д.). Технічна і технологічна документація. Матеріали спеціальних досліджень стану виробництва на окремих робочих місцях (хронометраж, фотографія і т.п.). Усна інформація, яка отримана під час зустрічей з членами свого колективу або представниками інших підприємств. До організації інформаційного забезпечення аналізу пред'являється ряд вимог. Це аналітичність інформації, її об'єктивність едінствооператівность, раціональність та ін Сенс першої вимоги полягає в тому, що вся система економічної інформації незалежно від джерел надходження має відповідати потребам аналізу, тобто забезпечувати надходження даних саме про ті напрямки діяльності та з тією деталізацією, яка в цей момент потрібна аналітику для всебічного вивчення економічних явищ і процесів, виявлення впливу основних факторів і визначення внутрішньогосподарських резервів підвищення ефективності виробництва. Тому вся система інформаційного забезпечення аналізу повинна постійно вдосконалюватися. Це очевидно в сьогоднішній практиці організації обліку, плануванні та статистики на підприємстві. Там постійно переглядаються форми документів, їх зміст, організація документообігу, з'являються принципово нові форми накопичення та збереження даних (мається на увазі комп'ютерна техніка). Всі зміни диктуються не тільки власне вимог обліку чи планування. Вони значною мірою підпорядковані необхідності інформаційного забезпечення аналізу та вироблення управлінських рішень. Економічна інформація повинна об'єктивно відображати досліджувані явища та об'єкти. Інакше висновки, зроблені за результатами аналізу, не відповідатимуть дійсності, а розроблені аналітиками пропозиції не тільки не принесуть користі підприємству, але можуть стати шкідливими. Наступна вимога, що пред'являється до організації інформаційного потоку, - це єдність інформації, що надходить з різних джерел (планового, облікового і Позаоблікове характеру). З цього принципу випливає необхідність усунення відособленості і дублювання різних джерел інформації. Це означає, що кожне економічне явище, кожен господарський акт повинні реєструватися тільки один раз, а отримані результати можуть використовуватися в обліку, плануванні, контролі та аналізі. Ефективність аналізу може бути забезпечена тільки тоді, коли є можливість оперативно втручатися в процес виробництва за його результатами. Це означає, що інформація повинна надходити до аналітика як можна швидше. У цьому й полягає сутність ще однієї вимоги до інформації - оперативність. Підвищення оперативності інформації досягається застосуванням новітніх засобів зв'язку, обробкою її на ЕОМ і т.д. І, нарешті, система інформації повинна бути раціональною (ефективної), тобто вимагати мінімуму витрат на збір, зберігання і використання даних. Разом з тим, вона повинна максимально повно забезпечувати потреби аналізу та управління. З цієї вимоги випливає необхідність вивчення корисності інформації і на цій основі вдосконалення інформаційних потоків шляхом усунення зайвих даних і введення потрібних. Таким чином, інформаційна система аналізу податків та платежів повинна формуватися і удосконалюватися з урахуванням перерахованих вище вимог, що є необхідною умовою підвищення дієвості та ефективності аналізу. Вивчивши праці таких економістів, як Кравченко Л.І. [27], Стражев В.І. [1], Савицька Г.В. [40] для Калинковицького райпо можна запропонувати наступну методику аналізу розрахунків з бюджетом по податках. Первісним етапом аналізу оподаткування організації є вивчення та оцінка динаміки податків та інших обов'язкових платежів. При цьому використовують як абсолютні, так і відносні показники. Відносними показниками, зокрема, є питома вага (частка) окремих видів обов'язкових платежів у загальній їх сумі, темпи зростання або зниження їх в динаміці. Вважаємо, що аналіз динаміки обов'язкових платежів доцільно проводити за всіма обов'язковими платежами як у розрізі джерел їх сплати, так і по кожному податку. Далі в ході аналізу необхідно оцінити структуру податків та інших обов'язкових платежів залежно від джерела їх сплати. Так, виділяють наступні групи податків: податки, сплачувані з виручки (непрямі податки); податки, зараховують на витрати з реалізації; податки, сплачувані з прибутку. На заключному етапі аналізу структури та динаміки податкових і неподаткових платежів оцінимо ступінь участі кредиторської заборгованості з податків і зборів у формуванні майна Калинковицького райпо. Важливим етапом аналізу є проведення факторного аналізу найбільш значущих видів податків. Основними джерелами інформації при цьому є податкові декларації (розрахунки) з податків, що сплачуються досліджуваної організацією, зокрема з податку на додану вартість, податку на нерухомість і на прибуток. 3.2 Аналіз структури та динаміки податків і зборів, що сплачуються організацією до бюджету Аналіз структури та динаміки податків і зборів, що сплачуються організацією до бюджету доцільно починати з аналізу складу, структури та динаміки податків. Даний аналіз дозволить побачити і зробити висновки з приводу збільшення тих чи інших податків сплачуваних до бюджету в звітному періоді в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Проаналізуємо склад, структуру і динаміку податків, сплачуваних Калинковицького райпо, попередньо склавши таблицю 3.2.1. Таблиця 3.2.1-Дані про склад, структуру і динаміку податкових і неподаткових платежів Калинковицького райпо за 2005-2006 рр.. Види податків | 2005 | 2006 | Відхилення (+;-) | Темп зміни% |
| Сума, млн р.. | Уд. вага,% | Сума, млн р.. | Уд. вага,% | Сума, млн р.. | Уд. вага,% |
|
|
|
|
|
|
|
|
| Податок на нерухомість | 33 | 1,838 | 31 | 1,542 | -2 | -0,297 | 93,94 | Податок на прибуток | 46 | 2,563 | 32 | 1,591 | -14 | -0,971 | 69,57 | Податок на додану вартість | 1581 | 88,078 | 1784 | 88,712 | 203 | 0,634 | 112,84 | Земельний податок | 4 | 0,223 | 3 | 0,149 | -1 | -0,074 | 75,00 | Надзвичайний податок і відрахування до фонду сприяння зайнятості | 21 | 1,170 | 27 | 1,343 | 6 | 0,173 | 128,57 | Екологічний податок | 2 | 0,111 | 3 | 0,149 | 1 | 0,038 | 150,00 | Прибутковий податок з фізичних осіб | 39 | 2,173 | 52 | 2,586 | 13 | 0,413 | 133,33 | Місцеві податки і збори | 57 | 3,175 | 67 | 3,332 | 10 | 0,156 | 117,54 | Відрахування в інноваційний фонд | 12 | 0,669 | 12 | 0,597 | 0 | -0,072 | 100,00 | Разом | 1795 | 100 | 2011 | 100 | 216 |
| х | 980,79 |
