Облік реалізації та інвентаризація основних засобів

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Міністерство освіти і науки російської федерації

Російського державного соціального університету

Філія у м Уфі

Кафедра загальних гуманітарних і соціально - економічних дисциплін

Контрольна робота

з дисципліни «Бухгалтерський фінансовий облік»

СТУДЕНТКИ 2 курсу заочного відділення

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ «Бухгалтерський облік, аналіз і аудит»

Мазітова ЛЮДМИЛА ВОЛОДИМИРІВНА

РОБОТУ ПЕРЕВІРИТИ: Жидкова Л.Г.

ОЦІНКА: __________________________

Уфа 2007



ПЛАН

  1. Інвентаризація основних засобів

  2. Облік реалізації майна і позареалізаційних операцій

  3. Облік матеріально виробничих цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання

  4. Список літератури

1. ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності підприємство проводить інвентаризації майна.

Інвентаризація-спосіб перевірки відповідності фактичної наявності майна в натурі даними бухгалтерського обліку, відображеними на рахунках.

Інвентаризація дозволяє перевірити, чи всі господарські операції оформлені в документах і відображені в системному бухгалтерському обліку, а також внести необхідні уточнення та виправлення.

Інвентаризація має велике значення для правильного визначення витрат на виробництво продукції, виконаних робіт і наданих послуг, для скорочення втрат товарно-матеріальних цінностей, попередження розкрадань майна і т. п.

Основними причинами розбіжностей фактичної наявності з даними обліку є:

- Природні втрати (природні втрати), що виникають під впливом біологічних, фізичних і хімічних впливів зовнішнього середовища;

- Неточності при прийомі або вибуття коштів;

- Описки в первинних документах, неправильне відображення документальних даних в аналітичному і синтетичному обліку;

- Прямі зловживання матеріально відповідальних осіб;

У залежності від повноти охоплення майна інвентаризації бувають повні і часткові.

Повна інвентаризація охоплює все майно підприємства, вона є дуже трудомісткою роботою і тому проводиться один раз на рік, зазвичай перед складанням річного звіту за станом на 1 січня або на дату, близьку до кінця звітного року.

Часткова інвентаризація охоплює який-небудь один вид майна підприємства і окремий структурний підрозділ. Вона повинна проводитися систематично протягом року, тому що забезпечує збереження майна підприємства, дисциплінує матеріально відповідальних осіб, дозволяє своєчасно розкрити порушення, зловживання і факти розкрадання. Там, де матеріально відповідальні особи відчувають жорсткий контроль за своєю роботою з боку працівників бухгалтерської служби, ймовірність зловживань і фактів розкрадань майна зводиться до мінімуму.

У залежності від призначення і характеру розрізняють планові івнеплановие інвентаризації.

Планові інвентаризації проводяться згідно з планом-графіком у заздалегідь визначений термін.

З метою забезпечення своєчасного, повного та якісного проведення інвентаризацій на кожному підприємстві повинен бути складений план-графік проведення інвентаризацій, в якому обов'язково вказуються об'єкт інвентаризації (найменування місця проведення інвентаризації), найменування інвентарізуемое цінностей, час проведення інвентаризацій і відповідальних осіб за проведення інвентаризацій.

Позапланові інвентаризації проводяться в наступних випадках:

-На зміну власника або реорганізації підприємства (організації, установи);

-На зміну керівника підприємства (організації, установи);

-На зміну матеріально відповідальних осіб (на день прийому-передачі справ);

-При встановленні фактів розкрадань, пограбувань чи зловживань, а також псування цінностей;

-Після пожежі або стихійних лих;

-За рішенням контролюючих, судових та інших уповноважених на те органів.

Для проведення інвентаризації на підприємстві створюється постійно діюча інвентаризаційна комісія. При великому обсязі робіт для одночасного проведення інвентаризації створюються робочі інвентаризаційні комісії.

До складу інвентаризаційної комісії включаються представники адміністрації підприємства, працівники бухгалтерської служби, інші фахівці (інженери, економісти, техніки і т. д.).

До складу інвентаризаційної комісії можна включати представників служби внутрішнього аудиту підприємства, незалежних аудиторських організацій.

У складі робочих інвентаризаційних комісій повинні бути досвідчені працівники, які добре знають інвентарізуемое цінності і способи їх кількісного визначення, правила техніки безпеки.

Перед початком проведення інвентаризації членам робочих інвентаризаційних комісій вручається наказ, а головам комісій-контрольний пломбір. У наказі визначаються терміни початку і закінчення роботи з проведення інвентаризацій. Забороняється проводити інвентаризацію цінностей при неповному складі членів інвентаризаційної комісії.

Голова інвентаризаційної комісії візує всі прибуткові і витратні документи, додані до реєстрів (звітів), із зазначенням "до інвентаризації на "..." (дата)", що служить підставою для визначення бухгалтерією залишків цінностей до початку інвентаризації за обліковими цінами.

Одночасно матеріально відповідальна особа дає розписку про те, що до початку інвентаризації всі видаткові і прибуткові документи на майно включені у звіт і здані в бухгалтерію і всі цінності, що надійшли під його відповідальність, оприбутковані, а вибулі списані за видатками.

Перевірка фактичних залишків проводиться за обов'язкової участі і матеріально відповідальних осіб. У кінці робочого дня дані вноситься в інвентаризаційний опис.

У разі, якщо інвентаризація не закінчена протягом одного дня, приміщення, де поводиться інвентаризація, при догляді інвентаризаційної комісії повинні бути опечатані. Пломбір у весь час роботи інвентаризаційної комісії зберігається у голови комісії. Під час перерв роботи інвентаризаційної комісії (в обідню перерву, в нічний час, з інших причин) відомості і інвентаризаційні описи повинні зберігатися в закритому приміщенні, де проводиться інвентаризація, в ящику (шафі, сейфі).

Результати інвентаризації оформляються інвентаризаційними описами або актом, які складаються за кожним місцезнаходженням інвентаризаційних об'єктів і по кожному відповідальній особі, на зберіганні у якого вони знаходяться. Ніякі помарки і підчищення в інвентаризаційних описах та актах не допускаються.

Виправлення помилок здійснюється коректурним способом, тобто шляхом закреслення неправильних записів і проставлення над закресленим і правильних. Виправлення повинні бути обумовлені та підписані всіма членами інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальною особою.
Незаповнені рядки в інвентаризаційних описах прокреслюються.

У випадку, якщо матеріально відповідальна особа виявить помилки в інвентаризаційних описах після інвентаризації, він повинен негайно (до відкриття приміщення) заявити про це робочої інвентаризаційної комісії.
Робоча інвентаризаційна комісія перевіряє зазначені факти і в разі їх підтвердження проводить виправлення виявлених помилок у встановленому порядку.

Кожна сторінка опису підписується всіма членами інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальною особою.

У кінці інвентаризаційного опису комісія записує кількість порядкових номерів інвентаризаційних об'єктів і загальний підсумок кількості цінностей в натуральних показниках на останній сторінці і по всій опису в цілому.

На кожній інвентаризаційного опису або в акті матеріально відповідальна особа дає розписку такого змісту: "Усі цінності, пойменовані в цій інвентаризаційного опису (в акті) з № ... по № ..., комісією перевірені в натурі в моїй (нашій) присутності і внесені в опис (акт), у зв'язку з чим претензій до інвентаризаційної комісії не маю (не маємо).

Цінності, перераховані в описі (акті), знаходяться на моєму відповідальному зберіганні "(підпис, дата). При перевірці фактичної наявності майна у разі зміни матеріально відповідальної особи прийняв майно розписується в опису отриманні, а здав - у здачі цього майна.

На майно, що знаходиться на відповідальному зберіганні, орендоване чи отримане на переробку, складаються окремі інвентаризаційні описи.

Для виявлення результатів інвентаризації (нестач і надлишків) складаються порівняльні відомості, в яких відображаються тільки, де встановлені відхилення від облікових даних. Порівняльні відомості підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальними особами.

За всіма недостач, втрат і надлишків майна інвентаризаційною комісією повинні бути отримані від матеріально відповідальних осіб письмові пояснення. На підставі представлених пояснень і матеріалів інвентаризації комісія встановлює характер і причини виявлених недостач і надлишків і відповідно до цього визначає порядок регулювання різниць між даними інвентаризації і бухгалтерського обліку.

У між інвентаризаційний період на підприємствах повинні проводитися систематичні перевірки. Ці перевірки та інвентаризації здійснюються за розпорядженням керівника працівниками інвентаризаційних груп, що складаються в штаті підприємства, або спеціальними комісіями.

2. Облік реалізації майна і позареалізаційних операцій

Основні засоби вибувають з організацій з різних причин: внаслідок їх безоплатної передачі, фінансових вкладень підприємства, продажу невикористовуваних, ліквідації старих і морально зношених об'єктів, нестач і стихійних лих. Підприємства можуть здати основні кошти іншим підприємствам на умовах поточної або довгострокової оренди.

По основних фондів, іншого майна, за якими нараховується знос, за собівартість приймається їх залишкова вартість.

Тому що при безоплатній передачі основних засобів ціна реалізації приймається рівною нулю і, отже, вона зазвичай менше балансової (залишкової) вартості. буде виникати збиток від такої операції, навіть за відсутності можливих витрат, пов'язаних з безоплатною передачею основних засобів.

Проте негативний результат від реалізації та від безоплатної передачі майна з метою оподаткування не зменшує оподатковуваний прибуток.

Як вже зазначалося облік для цілей оподаткування будь-яких витрат, пов'язаних з реалізацією та безоплатною передачею основних засобів, чинним законодавством не передбачений навіть в тому випадку, якщо на рахунках обліку від даної операції виявлено прибуток.

При безоплатній передачі або обміні товарів (робіт, послуг) днем здійснення обороту є день передачі товарів (робіт, послуг). У ВО «Воскресенське районне споживче товариство» бухгалтерські проводки, що відображають списання з балансу представлені в таблиці 6.

Бухгалтерські проводки, що відображають списання з балансу

Таблиця 6

Господарська операція

Дебет

Кредит

1

2

3

Списується первісна вартість об'єкта основних засобів

01-2

01-1

Списується накопичений знос переданих основних засобів

02-2

01-2

Списується залишкова вартість основних засобів (підстава акт приймання-передачі ОЗ-1)

91-2


01-2


Враховано ПДВ із суми виручки

91-2

68-2

При реалізації основних засобів крім можливого нарахування та сплати податку на прибуток, необхідно нараховувати ПДВ у складі виручки від реалізації основних засобів.

Якщо фізичній особі основні засоби продаються за ціною (наприклад, 60 тис. руб.) Нижче їх ринкової вартості (380 тис. крб.), То різниця (320 тис. крб.) Підлягає обкладенню прибутковим податком у встановленому розмірі. Такий же порядок обкладення прибутковим податком передбачений і в разі, коли фізичній особі об'єкт основних засобів переданий безоплатно. Якщо з фізичної особи не виявилося можливим утримати прибутковий податок, то в місячний термін підприємство зобов'язане повідомити про заборгованість у свою податкову інспекцію з зазначенням постійного місця проживання фізичної особи.

- Якщо вони прийшли в непридатність внаслідок фізичного зносу, аварій, стихійних лих, порушення нормальних умов експлуатації та з інших причин;

- Морально застаріли;

- У зв'язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією і технічним переозброєнням підприємств, цехів або інших об'єктів. Бухгалтерські проводки, що відображають реалізацію основних засобів у ВО «Воскресенське районне споживче товариство" представлені в таблиці 7.

Бухгалтерські проводки, що відображають реалізацію основних засобів

Таблиця 7

Господарська операція

Дебет

Кредит

Списується первісна вартість об'єкта основних засобів

01-2

01-1

Списується амортизація реалізованих основних засобів

02

01-2

Списується залишкова вартість основних засобів (підстава акт приймання-передачі ОЗ-1)

91


01-2


Одержано виручку від продажу основного засобу

62

91

Враховано ПДВ із суми виручки

91

68-2

Майно, що відноситься до основних засобів, доцільно списувати у випадках, коли відновити його неможливо або економічно недоцільно, або якщо воно не може бути реалізоване.

Для визначення непридатності основних засобів, неможливості або неефективності проведення їх відновлювального ремонту, а також для оформлення необхідної документації на списання на підприємствах наказом керівника створюються постійно діючі комісії у складі: головного інженера або заступника керівника (голова комісії); начальників відповідних структурних підрозділів (служб) ; головного бухгалтера або його заступника (на підприємствах, де виділені обліково-контрольні групи, - керівника такої групи); осіб, на яких покладено відповідальність за збереження основних засобів.

До складу постійно діючої комісії можуть бути включені інші посадові особи (на розсуд керівника ВО «Воскресенське районне споживче товариство»).

Функції постійно діючої комісії:

- Безпосередній огляд об'єкта, що підлягає списанню з використанням технічної документації (паспорта, поверхових планів, інших документів), а також даних бухгалтерського обліку; встановлення непридатності його до відновлення і подальшого використання;

- З'ясування конкретних причин списання об'єкта (знос, реконструкція, порушення нормальних умов експлуатації, аварія та ін);

- Виявлення осіб, з вини яких основні засоби передчасно вибули з експлуатації; внесення пропозиції про притягнення цих осіб до відповідальності згідно з чинним законодавством;

- Визначення можливості використання окремих вузлів, деталей. матеріалів списаного об'єкта; їх оцінка;

- Контроль за вилученням з списаних основних засобів придатних вузлів, деталей, матеріалів, кольорових і дорогоцінних металів; визначення їх кількості, ваги; контроль здачі на відповідний склад;

- Складання актів на списання окремих об'єктів основних засобів (форми № ОЗ-4 і ОС-4а).

Якщо у ВО «Воскресенське районне споживче товариство» обладнання списують у зв'язку з будівництвом нових, розширенням, реконструкцією і технічним переозброєнням діючих підприємств, цехів та інших об'єктів, комісія повинна перевірити відповідність пред'явленого до списання обладнання, устаткування, зазначену у плані розширення, реконструкції і технічного переозброєння діючих підприємств, цехів (виробництв) і зробити в акті на їх списання посилання на пункт і дату затвердження плану.

В актах на списання вказують дані, що характеризують об'єкти основних засобів: рік виготовлення або будівництва, дату надходження на підприємство, час введення в експлуатацію, початкову вартість (для переоцінених - відновну), суму нарахованого зносу за даними бухгалтерського обліку, кількість проведених капітальних ремонтів. Докладно висвітлюються також причини вибуття об'єктів основних засобів, стан його основних частин, деталей, вузлів, конструктивних елементів.

При списанні автотранспортних засобів, крім того, указують пробіг автомобіля, дають технічну характеристику його агрегатів, деталей і можливості подальшого використання основних деталей і вузлів, які можуть бути отримані в результаті демонтажу.

При списанні з балансу у ВО «Воскресенське районне споживче товариство», основних засобів, які вибули внаслідок аварій, до акта про списання додають копію акта про аварію, а також пояснюють причини, що викликали аварію, і визначають заходи, вжиті стосовно винних осіб. Складені комісією акти на списання основних засобів стверджує керівник підприємства.

Розбирання та демонтаж основних засобів до затвердження актів на списання не допускається.

Списання основних засобів в результаті ліквідації може відбуватися з різних причин: у зв'язку з непридатністю в результаті аварій, пожеж, стихійних лих та ін, фізичним зносом і моральним старінням.

Ліквідація окремих частин, що входять до складу об'єкта, що мають різний термін корисного використання і враховуються як самостійні інвентарні об'єкти.

Списанню підлягають тільки повністю непридатні основні засоби, які неможливо відновити або їх відновлення економічно недоцільно (неефективно), а також коли вони не можуть бути реалізовані або передані іншим організаціям.

3. Облік матеріально виробничих цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання

Оборотні активи - одна із складових частин майна (активів) організації. Все наявне майно підрозділяється на оборотні та необоротні активи. Оборотні активи - найбільш динамічна і ліквідна частина майна, що визначає не тільки економічний потенціал організації, але і її ліквідність і фінансову стійкість. Оборотні активи часто називають оборотними засобами. Обидва терміни мають один і той же зміст. Структура оборотних активів представлена ​​на малюнку 1.

Малюнок 1. Структура оборотних активів

Оборотні матеріальні активи становлять істотний елемент виробничої і комерційної діяльності, їх динамічну матеріальну складову. Вони складаються з матеріально-виробничих запасів, незавершеного виробництва, напівфабрикатів власного виготовлення, готової продукції та покупних товарів. До них також можна віднести матеріали і товари в дорозі, а також товари відвантажені. Складові елементи оборотних матеріальних активів показані на малюнку 2. У системі документів нормативного регулювання бухгалтерського обліку в Росії діє Положення з бухгалтерського обліку "Облік матеріально-виробничих запасів" (ПБУ 5 / 01), яке визначає норми бухгалтерського обліку матеріально-виробничих запасів, готової продукції і товарів. ПБО 5 / 01 не поширюється на облік незавершеного виробництва.



Малюнок 2. Елементи оборотних матеріальних активів

Згідно ПБУ 5 / 01 матеріально-виробничі запаси визначаються як частина майна, призначена для використання при виробництві продукції, виконанні робіт та наданні послуг; використовується для управління організацією; призначена для продажу. Останнє викликає заперечення. Матеріально-виробничі запаси купуються не для продажу, а для переробки та використання всередині організації. Їх продаж на сторону - вимушений захід: вони або не потрібні більше для виробництва, або надмірно великі, якщо є інші вагомі причини продати їх без відповідної обробки.

Готова продукція визначається як частина матеріально-виробничих запасів, призначена для продажу. Вона є кінцевим продуктом виробничого процесу: закінчена її обробка і комплектація, технічні та якісні характеристики відповідають умовам договору або вимогам стандартів, встановлених законодавством Російської Федерації.

Товари - частина матеріально-виробничих запасів, придбана зі сторони і призначена для продажу (перепродажу) без додаткової обробки.

Таким чином, ПБУ 5 / 01 регулює майже повністю облік оборотних матеріальних активів, об'єднуючи їх поняттям матеріально-виробничих запасів. Вважаємо таке об'єднання невдалим, оскільки запаси для виробництва (власне матеріально-виробничі запаси) не класифікуються (на відміну від готової продукції та товарів) як самостійний елемент оборотних матеріальних активів. МСФЗ виділяють окремий елемент "запаси", який об'єднує виробничі запаси і товари (включаючи вироблені самостійно), але не кваліфікує їх як матеріально-виробничі запаси.

Строго кажучи, оборотні матеріальні активи є об'єктом і фінансового, і управлінського обліку. Детальний аналітичний облік їх в західній практиці ведуть у системі рахунків управлінського обліку, вносячи у фінансовий облік тільки сальдові значення їх запасів на звітну дату. Тому загальновизнані стандарти фінансового обліку мають мало і незастосовні до управлінського обліку.

У російському обліку традиційно облік оборотних матеріальних активів ведеться в єдиній системі бухгалтерського обліку, що змушує більш строго підходити до виділення їх складових елементів.

Матеріально-виробничі запаси стають придатними для продажу на сторону після їх обробки або іншого застосування у виробничому процесі та в управлінні організацією. Як правило, такі матеріальні цінності можуть застосовуватися тільки один раз. Структурна схема класифікації матеріально-виробничих запасів представлена ​​на малюнку 3.



Малюнок 3. Структурна схема класифікації матеріально-виробничих запасів

Матеріально-виробничі запаси можна умовно об'єднати в шість основних класифікаційних груп:

  1. сировину і матеріали - для обліку сировини, основних і допоміжних матеріалів, покупних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, тари і тарних матеріалів, добрив, медикаментів, інших матеріальних цінностей, включаючи матеріали, передані для переробки стороннім організаціям;

  2. паливо - для обліку твердого палива, нафтопродуктів, мастильних матеріалів, газоподібного палива в ємкостях, інших видів енергетичних матеріалів;

  1. запасні частини - для обліку запасних деталей, вузлів і агрегатів, що використовуються для ремонту всіх видів машин, обладнання та приладів, включаючи обмінний фонд агрегатів і вузлів на спеціалізованих ремонтних підприємствах, автомобільну гуму та інші цінності;

  2. інвентар та господарське приладдя - для обліку матеріальних об'єктів багаторазового користування, які за ознаками
    суттєвості недоцільно обліковувати в складі основних засобів
    організації: дрібний інструмент та інвентар, спецодяг, дрібна меблі та господарські речі, малоцінне конторське обладнання і т. д.;

  1. насіння та корми - для обліку продуктів сільськогосподарського виробництва, що використовуються у господарській діяльності: насіння і садивного матеріалу, кормів і фуражу для годівлі тварин і т. п.;

  1. тварини на вирощуванні та відгодівлі - для обліку молодняка тварин, дорослих тварин на відгодівлі, їх приростів, птиці та кролів, сімей бджіл, звірів і собак на вирощуванні, інших тварин.

  2. Облік руху та запасів матеріально-виробничих цінностей здійснюється на двох рахунках бухгалтерського обліку: 10 "Матеріали" і 11 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі", де ведуть узагальнюючий вартісної облік матеріальних цінностей за групами та детальний аналітичний облік за видами і окремими номенклатурними номерами. Аналітичний облік ведеться за кількістю предметів або за вагою, мірою площі, обсягу, довжини і т. п., а також за вартістю одиниці і всієї кількості матеріальних цінностей по вигляду або номенклатурному номеру.

Матеріально-виробничі цінності, прийняті на зберігання або переробку без оплати і відображення відповідної кредиторської заборгованості, обліковуються на позабалансових рахунках 002 "Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання", 003 "Матеріали, прийняті в переробку".

Рахунок 10 "Матеріали" призначений для обліку оборотних матеріально-виробничих цінностей, що використовуються у виробництві та управлінні, а також переданих для переробки стороннім організаціям на умовах давальницької сировини (матеріалів). Матеріали приймаються до обліку або за фактичною собівартістю їх придбання і заготовляння, або за обліковими цінами.

Рахунок 10 підрозділяється в Плані рахунків на дев'ять субрахунків:

10-1 "Сировина і матеріали" - для обліку об'єктів, що відносяться до даної класифікаційної групи, включаючи допоміжні матеріали;

10-2 "Куповані напівфабрикати і комплектуючі вироби, конструкції і деталі" - для обліку придбаних з боку комплектуючих виробів та напівфабрикатів, будівельних конструкцій і деталей. Покупні вироби для комплектування продукції, що не вимагають додаткової обробки і збірки, враховуються на рахунку 41 "Товари";

10-3 "Паливо" - для обліку будь-яких видів палива і мастильних матеріалів. В енергетичних підприємствах підрозділяється на субрахунки другого порядку для обліку різних видів палива: твердого, рідкого, газоподібного, мазуту і т. д.;

10-4 "Тара і тарні матеріали" - для обліку всіх видів тари, крім інвентарної багатооборотної;

10-5 "Запасні частини" - для обліку запасних частин, у тому числі об'єктів ремонтного фонду, що створюється в спеціалізованих ремонтних підрозділах та підприємствах;

10-6 "Інші матеріали" - для обліку відходів виробництва, утилізованих цінностей від вибуття основних засобів, різних інших нетипових матеріалів;

10-7 "Матеріали, передані в переробку на сторону" - для обліку матеріалів за видами і по підприємствах, в яких вони переробляються; їх вартість після переробки включається в собівартість продукції;

10-8 "Будівельні матеріали" - для обліку придбаних організаціями-забудовниками матеріалів. Підрядні будівельні організації враховують матеріали для будівництва на субрахунку 10-1 "Сировина і матеріали";

10-9 "Інвентар та господарські речі" - для обліку об'єктів багаторазового користування, що перебувають на складах організації. Після видачі зі складів в експлуатацію списуються у витрати, але можуть враховуватися на позабалансових рахунках для контролю їх збереження та правильності експлуатації.

Залежно від конкретних умов і потреб організації можуть вводити інші субрахунки, виключати і доповнювати їх за своїм розсудом, так як перелік субрахунків до рахунку 10 "Матеріали" залишається відкритим.

Рахунок 11 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі" служить для обліку тварин, що знаходяться на вирощуванні та відгодівлі. Витрати на утримання, вирощування і відгодівлю тварин обліковуються на рахунках 20 "Основне виробництво", 23 "Допоміжні виробництва". Періодично (щомісяця або в інші строки, встановлені обліковою політикою) ці витрати переносяться на рахунок 11 для відображення вартості операцій з вирощування і відгодівлі тварин.

На рахунку необхідно вести субрахунки за видами тварин на вирощуванні, наприклад коней, овець, собак, хутрових звірів і т. п., і тварин і птиці на відгодівлі: свиней, великої рогатої худоби, птиці і т. п.

Матеріальні цінності зберігаються на складах під наглядом матеріально відповідальних осіб. Останні ведуть їх аналітичний облік по місцях зберігання, диференціюючи матеріальні цінності за видами, відображаючи кількість і вартість відповідно до кожного виду. Для впорядкування кількісно-сортового обліку і вартості доцільно вести спільну для підприємства номенклатуру з присвоєнням кожному виду матеріальних цінностей єдиного номенклатурного номера та облікової ціни за одиницю.

Закуплені матеріальні цінності приймаються за кількістю та якістю і направляються для зберігання на склади. Виявлені відхилення за кількістю та якістю матеріальних цінностей оформляються актом для пред'явлення претензій постачальнику. На склади приймаються тільки якісні матеріальні цінності у фактично надійшли кількостях. Непридатні матеріальні цінності повертають постачальнику або уцінюють за погодженням з ним.

Фактичну собівартість матеріальних цінностей визначають виходячи з витрат на їх придбання, включаючи оплату відсотків за кредит (розстрочку платежу), наданий їх постачальником, комісійні винагороди, сплачені постачальницьким, зовнішньоекономічним та іншим посередницьким організаціям, вартість послуг товарних бірж, митні збори, витрати на транспортування, зберігання і доставку, здійснювані силами сторонніх організацій. У міжнародній практиці прийнято відображати фактичні витрати на придбання матеріальних цінностей у тій частині, яка достовірно відома до моменту отримання рахунку постачальника та їх оприбуткування. Решта витрат відносять безпосередньо на витрати виробництва (обігу), як викладено нижче.

ПБО 5 / 01 визначає, що фактичними витратами на придбання матеріально-виробничих запасів можуть бути:

суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику, продавцю цінностей;

суми, що сплачуються за інформаційні та консультаційні послуги сторонніх організацій, пов'язані з придбанням матеріально-виробничих запасів;

мита й інші аналогічні платежі;

невозмещаемие податки, що сплачуються у зв'язку з придбанням конкретних одиниць матеріально-виробничих запасів;

винагороди посередницької організації, через яку придбані матеріально-виробничі запаси;

витрати по заготівлі і доставці матеріально-виробничих запасів до місця використання: на оплату транспортних послуг; на страхування; на утримання заготівельно-складського персоналу організації; відсотки за комерційний кредит. У ці витрати може бути включена і оплата пов'язаних з придбанням матеріально-виробничих запасів відсотків за позиковими коштами, вироблена до дати оприбуткування їх на склади організації;

інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням матеріально-виробничих запасів.

Не включаються у фактичну собівартість матеріально-виробничих запасів загальногосподарські та інші аналогічні витрати, крім випадків, коли вони безпосередньо пов'язані з їх придбанням.

У фактичну собівартість можуть бути включені витрати по доведенню матеріально-виробничих запасів до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях (вартість операцій з доопрацювання і поліпшення технічних характеристик запасів, не пов'язаних з виробництвом продукції, виконанням робіт, наданням послуг).

Закуплені матеріальні цінності відображаються в обліку за ціною фактурної вартості, зазначеної в рахунку-фактурі (накладною) постачальника, включаючи транспортні витрати, надбавки і знижки, вказані в документах постачальника. Інші витрати підприємства на транспорт і його обслуговування, природне зменшення вантажу в дорозі, страхування, митні збори, податки на імпорт, витрати на приймання та складування, інші транспортно-заготівельні витрати для спрощення обліку можна безпосередньо відносити на рахунки 26 "Загальновиробничі витрати" і 44 "Витрати на продаж".

Якщо бухгалтерський облік матеріальних цінностей здійснюється за номенклатурними обліковими цінами, закуплені цінності обліковуються за цими цінами, а різниця між обліковими цінами та фактурною вартістю за документами постачальника відображається відокремлено на рахунку 16 "Відхилення у вартості матеріальних цінностей". У міру витрачання цінностей відхилення за закупівельними цінами списуються на рахунки обліку виробничих витрат. У кінці звітного періоду сальдо, що утворилося на рахунку обліку відхилень, в бухгалтерському балансі включається у вартість матеріальних запасів.

Придбання матеріальних цінностей реєструється в обліку в міру акцепту рахунків-фактур постачальників тільки тоді, коли відповідальність за відвантажені матеріальні цінності переходить від постачальника до покупця, частіше за все після їх відвантаження та оформлення документів на відвантаження постачальником. Покупець у такому разі несе тягар ризику за втрату вантажу в дорозі, тому після отримання повідомлення про відвантаження матеріальних цінностей акцепт рахунки-фактури постачальника відображається за дебетом рахунка 15 "Заготівельні та придбання матеріальних цінностей" і кредитом рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками". Після доставки вантажу на склад рахунок 15 кредитується в кореспонденції з рахунками обліку матеріально-виробничих запасів.

Матеріальні цінності, що витрачаються на виробництво продукції, списуються на рахунки обліку поточних витрат за фактичною оцінкою, яка визначається одним з таких методів:

за фактичними цінами закупівлі (придбання) - метод ФІФО;

за середніми фактичними цінами закупівлі (придбання);

за поточними цінами - метод ЛІФО;

за собівартістю кожної одиниці.

Оцінка витрати матеріальних цінностей визначає зміна величини витрат виробництва і, отже, балансового прибутку. Тому, обравши один із методів оцінки матеріальних цінностей, організація повинна йому незмінно слідувати. Для зміни методу оцінки повинні бути суттєві причини, зрозумілі і прийняті власниками організації, податковими органами та іншими користувачами звітної інформації. Обраний метод застосовується і для оцінки матеріально-виробничих запасів в бухгалтерському балансі.



Список літератури

    1. Федеральний закон від 21 листопада 1996 р. № 129-ФЗ «Про бухгалтерський облік» / / Бухгалтерський облік і податки. - 2003. - № 8.

    2. Абрамова Н.В. МПЗ: облік та оподаткування. - М.: Изд-во «Бератор-Прес», 2003.

    3. Палій В.Ф. Сучасний бухгалтерський облік. - М.: Изд-во «Бухгалтерський облік», 2004.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Контрольна робота
106.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Облік реалізації та іншого вибуття власних та орендованих основних засобів
Інвентаризація основних засобів
Інвентаризація та переоцінка основних засобів 2
Інвентаризація та переоцінка основних засобів
Інвентаризація та переоцінка основних засобів на прикладі ТОВ Лісник
Бухгалтерський облік основних засобів їх склад і класифікація Оцінка основних засобів ПБО 601
Бухгалтерський облік основних засобів 2 Поняття основних
Облік основних засобів 2 Поняття основних
Облік основних засобів 2 Роль основних
© Усі права захищені
написати до нас