Облік реалізації продукції робіт послуг розрахунків з покупцями і замовниками

МІНСЬКИЙ ІНСТИТУТ УПРАВЛІННЯ

«До захисту допускаю»

Кафедра БУАіА _________________________ Л. Л. Шимко

«_____» __________________ 2005

Курсова робота

З дисципліни «Бухгалтерський облік, аналіз і аудит»

На тему «Облік реалізації продукції (робіт, послуг), розрахунків з покупцями і замовниками»

Студентки групи 10307-з (т) ______________ О. М. Іващенко

Керівник Кафедри БУАіА ______________ Л. Л. Шимко

Мінськ

2005

МІНСЬКИЙ ІНСТИТУТ УПРАВЛІННЯ

Факультет Обліково-фінансовий

Спеціальність Бухгалтерський облік, аналіз і аудит

ЗАТВЕРДЖУЮ

Зав.кафедрою БУАіА

___________________ Н. А. Егомостьев

«_____» ________________ 2005

ЗАВДАННЯ

на курсову роботу

з дисципліни «Бухгалтерський облік, аналіз і аудит»

студентці Іващенко Ользі Михайлівні, група 10307-з (т)

1. Тема «Облік реалізації продукції (робіт, послуг), розрахунків з покупцями і замовниками»

2. Термін здачі студентом закінченої роботи: 30 листопада 2005

3. Вихідні дані: 1. Закон Республіки Білорусь «Про бухгалтерський облік та звітності», 2. Інструкція про порядок продажу товарів з роздрібної торговельної мережі юридичним особам і індивідуальним підприємцям; 3. Методичні рекомендації з розробки облікової політики підприємства торгівлі та громадського харчування; 4. Нормативно-технологічні документи на продукцію громадського харчування: порядок розробки та затвердження (Журнал «Торгівля», 2002, № 3, с.74); 5. Постанова Міністерства фінансів Республіки Білорусь «Про затвердження положення по бухгалтерському обліку« Облікова політика організації »»; 6. Постанова Міністерства фінансів Республіки Білорусь «Про затвердження бланків товарно-транспортної накладної форми ТТН-1, товарною накладною на відпуск та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей форми ТН-2 та інструкцій щодо їх заповнення»; 7. Правила здійснення роздрібної торгівлі окремими видами товарів та громадського харчування; 8. Стражева Н.С., Стражев А.В. Бухгалтерський облік: Навчально-методичний посібник, 10-е видання .- Мн.: Книжковий будинок, 2004.-432с.; 9. Філіпенко Л.М. Бухгалтерський облік в умовах нового Типового плану рахунків в 3-х частинах .- Мн.: 2004.

4. Перелік підлягають розробці питань і календарний графік

Керівник __________________ Л. Л. Шимко

Завдання прийняв до виконання ______________

підпис

РЕФЕРАТ

Курсової роботи Іващенко О.М.

«Облік реалізації продукції (робіт, послуг), розрахунків з покупцями і замовниками»

Обсяг роботи: 62 сторінки, 11 найменувань літератури, 7 додатків.

Ключові слова: торгівля, громадське харчування, готова продукція, реалізація готової продукції, товарообіг, рентабельність, витрати обігу, розрахунки з покупцями і замовниками.

У курсовій роботі використовується бухгалтерський облік реалізації продукції (робіт, послуг) (на прикладі Товариства з обмеженою відповідальністю «БАССінвест»), який включає в себе такі підсистеми обліку:

1 Облік реалізації продукції (робіт, послуг);

2 Облік податків, що відносяться на реалізацію продукції (робіт, послуг);

3. Облік розрахунків з покупцями і замовниками.

У результаті представленого матеріалу були зроблені наступні висновки:

1. Правильне і повне відображення реалізації готової продукції покупцям впливає на своєчасний контроль за оплатою реалізованої продукції.

2. Своєчасна оплата реалізованої продукції збільшує товарообіг і прибуток підприємства.

ЗМІСТ

ВСТУП 6

1. Загальна характеристика підприємства 8

   1. Напрями господарської діяльності, виробнича структура і структура управління 8

   2. Короткий опис основних технологічних процесів і обладнання, що застосовується 12

   3. Основні техніко-економічні показники 15

2. Реалізована продукція (роботи, послуги) і її роль в господарському обороті підприємства 20

   1. Значення реалізованої продукції (робіт, послуг) у формуванні кінцевих фінансових результатів і основні методи її оцінки, завдання обліку реалізованої продукції 20

   2. Нормативно-законодавчі документи, що регулюють здійснення операцій з реалізації продукції (робіт, послуг) 23

3. Облік реалізації продукції (робіт, послуг) 26

   1. Основні положення облікової політики підприємства 26

   2. Облік реалізації продукції (робіт, послуг) 30

   3. Облік податків, що відносяться на реалізацію продукції (робіт, послуг) 39

   4. Облік розрахунків з покупцями і замовниками 47

   5. Оцінка організації обліку реалізованої продукції (робіт, послуг), розрахунків з покупцями і замовниками, і пропозиції щодо її вдосконалення 52

ВИСНОВОК 54

Список використаної літератури 55

ДОДАТОК 1 Структура управління 56

ДОДАТОК 2 Технологічна карта 57

ДОДАТОК 3 Товарно-транспортна накладна (форма ТТН-1) 58

ДОДАТОК 4 Товарна накладна (форма ТН-2) 59

ДОДАТОК 5 Фактори, що визначають облікову політику підприємства 60

ДОДАТОК 6 Платіжне доручення 61

ДОДАТОК 7 Платіжна вимога 62

ВСТУП

Реалізація випущеної готової продукції - кінцева мета діяльності організації, заключний етап кругообігу її засобів, по завершенні якого визначаються результати господарювання, ефективність виробництва.

Готова продукція становить основну частину продукції підприємства. Він в основному призначений для реалізації на сторону, але частина її може використовуватися усередині свого підприємства.

Мета обраної теми - більш глибоке вивчення операцій з реалізації покупцям готової продукції, а також методики відображення в обліку цих операцій.

До складу продукції (робіт, послуг) входять:

• готова продукція і напівфабрикати власного виробництва;

• роботи та послуги промислового характеру,

• роботи та послуги непромислового характеру,

• покупні вироби (придбані для комплектації);

• будівельні, монтажні, проектно-вишукувальні, науково-дослідні і тому подібні роботи;

• послуги з прокату легкових автомобілів та доставки (перегону) автомобілів;

• транспортно-експедиційні і навантажувально-розвантажувальні операції.

При більш детальному вивченні даної теми, спробуємо відобразити деякі аспекти на прикладах, тобто, як це здійснюється на практиці. Частина прикладів розглянемо на відомому нам підприємстві - Товариства з обмеженою відповідальністю «БАССінвест».

У цій роботі розглядаються такі питання як: документальне оформлення та облік реалізації продукції (робіт, послуг); документальне оформлення та облік розрахунків з покупцями і замовниками; виявлення можливостей і резервів поліпшення організації обліку реалізації продукції (робіт, послуг) та розрахунків з покупцями і замовниками; організація аналітичного і синтетичного обліку з покупцями і замовниками.

Розглядається рахунок 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками», робота з його субрахунками, і кореспондуючими рахунками.

Обсяг реалізації продукції (виконаних робіт, наданих послуг) - це один з основних показників характеризують діяльність підприємства, тому так важливо, щоб він був відображений у бухгалтерському обліку правильно. Вірно враховані обсяги реалізації продукції, своєчасний і достовірний облік відвантаження і оплати продукції - це основа правильно сформованої виручки, а значить і правильно розрахованих податків.

У роботі ставляться наступні завдання:

1. розглянути правильність документального оформлення і відображення в обліку реалізації продукції (робіт, послуг);

2. розглянути правильність документального оформлення і відображення в обліку розрахунків з покупцями і замовниками;

3. визначення результатів від реалізації продукції (робіт, послуг);

4. своєчасне одержання достовірної інформації для розрахунку податкових платежів;

5. збільшення товарообігу і прибутку за рахунок збільшення випуску продукції (робіт, послуг) і своєчасної оплати реалізованої продукції відповідно до умов договору поставки.

Для досягнення поставлених цілей передбачається вивчити законодавчу базу Республіки Білорусь, якою керується підприємство при організації обліку реалізації продукції (робіт, послуг), розрахунків з покупцями і замовниками, основні положення облікової політики ТОВ «БАССінвест».

1. Загальна характеристика підприємства

1.1 Напрями господарської діяльності, виробнича структура і структура управління

Підприємство, на основі даних якого написана справжня курсова робота, є товариством з обмеженою відповідальністю «БАССінвест». Організація зареєстрована 19 квітня 2002 року, що зазначено у свідоцтві про державну реєстрацію. Також організація отримує ліцензію на право здійснення: роздрібна торгівля (включаючи алкогольні напої та тютюнові вироби), громадське харчування.

З моменту реєстрації організації проводилася реконструкція приміщення для відкриття пивного виробництва, а потім і кондитерського. Кондитерські вироби, а також пиво почали реалізовуватися з кінця листопада 2004 року.

Товариство є комерційною організацією, що діє на принципах господарського розрахунку, має відокремлене майно, має самостійний баланс, розрахунковий рахунок. Воно в праві від свого імені укладати договори, володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, користуватися кредитами банків, самостійно формувати і змінювати свій штатний розклад.

ТОВ «БАССінвест» здійснює види діяльності, визначені Статутом підприємства:

1. виробництво і реалізація кондитерських виробів широкого асортименту;

2. пивне виробництво та реалізація: пиво «Гілдфорд» трьох видів: оригінальне, світле і темне;

Підприємство є підприємством громадського харчування. У діяльності підприємств громадського харчування поєднуються виробничі і торговельні функції (виробництво власної продукції та її реалізація).

Підприємство громадського харчування «БАССінвест» виробляє кулінарні та кондитерські вироби, напівфабрикати, пиво і здійснює реалізацію продукції власного виробництва та покупних товарів населенню та об'єктам господарювання.

При відкритті повного ресторанного комплексу підприємство «БАССінвест» буде випускати обідню продукцію для ресторану та бару, здійснювати організацію обслуговування та дозвілля відвідувачів, виробничих підприємств.

Підприємства громадського харчування відрізняються тим, що вироблена ними готова продукція реалізується переважно населенню через мережу власних підприємств харчування і торгівлі.

Економічна нестабільність і конкуренція в Республіці Білорусь вплинули на зміст діяльності підприємств громадського харчування. Для збільшення доходів підприємство «БАССінвест» стало орієнтуватися на збільшення виробництва готової продукції та її реалізацію іншим підприємствам, а не тільки через мережу власних підприємств харчування і торгівлі. Функція організації споживання виготовленої продукції за допомогою її реалізації через мережу власних підприємств харчування, закладена спочатку як головна в його діяльності, стала втрачати своє значення, втім, як у багатьох підприємствах громадського харчування.

У зв'язку з орієнтацією підприємства громадського харчування Товариства з обмеженою відповідальністю «БАССінвест» на збільшення виробництва готової продукції у відокремлених цехах і її реалізацію іншим суб'єктам господарювання назріла необхідність зміни порядку оцінки результативності його діяльності. Планові завдання по товарообігу передбачають продаж власної продукції та покупних товарів населенню.

Зміна змісту функцій підприємства громадського харчування Товариства з обмеженою відповідальністю «БАССінвест» впливає на організацію обліку реалізації виробленої ними продукції. Формування цін на готову продукцію відособлених виробничих цехів даного підприємства громадського харчування та її облік повинні бути організовані на принципах, встановлених на промислових підприємствах. Облік виробництва і реалізації готової продукції за методикою обліку товарів у торгівлі повинні вести ті підприємства громадського харчування, які організовують її продаж через власну торговельну мережу.

Контрол' за виконанням торговельної, виробничої та соціальної функції даного підприємства громадського харчування неможливий без відповідної організації бухгалтерського обліку. Облік забезпечує отримання інформації, необхідної для контролю за рухом і збереженням головних його об'єктів - товарів, сировини і продукції власного виробництва на кожній стадії технологічного процесу, а також для прийняття управлінських рішень.

До чинним підрозділам Товариства з обмеженою відповідальністю «БАССінвест» відносяться: кондитерська «Мілена» і мініпивоварні «Гілдфорд».

На даний момент йде реконструкція будівлі для відкриття ресторану та пивного бару до початку 2006 р.

Організація має два магазини для реалізації своєї продукції, які знаходяться за адресами:

1. Комаровський ринок, 2-й поверх, місце 51;

2. м. Мінськ, вул. Лесі Українки, 22.

У грудні місяці 2005 року планується відкрити кафетерій з широким асортиментом кондитерських виробів, гарячих напоїв, безалкогольних напоїв та іншої солодкої продукції.

Крім своїх точок реалізації товариство з обмеженою відповідальністю «БАССінвест» виробляє відвантаження для роздрібної торгівлі покупцям. Їх кількість перевищує 80 найменувань: магазини, кафе, бари, ресторани, а також індивідуальні підприємці, зацікавлені в продукції кондитерської «Мілена».

Одними з найбільших є:

1. мережа магазинів «Сусіди»;

2. мережа магазинів «Деонис»;

3. ГІППО та інші.

До числа покупців товариства з обмеженою відповідальністю «БАССінвест» відносяться також і іногородні, яким відвантаження проводиться самовивозом.

Керівництво поточною діяльністю підприємства «БАССінвест» здійснює дирекція, яка складається з директора та заступника директора. В їх підпорядкуванні знаходяться: головний бухгалтер та апарат бухгалтерії, кондитерське виробництво на чолі із завідувачем виробництвом, відділ кадрів, юридична група, пивне виробництво на чолі з головним технологом, служба безпеки, відділ збуту на чолі з начальником відділу збуту, відділ програмного забезпечення на чолі з начальником відділу (Додаток 1).

П роізводственная структура - поділ економічного об'єкта на частини, елементи з виробничо-технологічними ознаками (заготівельне, пакувальне виробництво, термічна обробка, складальне виробництво тощо).

Структура управління - Поділ економічного об'єкта на складові за певними ознаками, встановлення взаємозв'язків між цими частинами (склад, будова економічного об'єкта).

Діяльність підприємств громадського харчування, в нашому випадку Товариство з обмеженою відповідальністю «БАССінвест», відрізняється рядом специфічних особливостей її організації. По-перше, в них зосереджені значні запаси товарно-матеріальних цінностей, по-друге, між підприємствами об'єднання підтримується стійкий внутрішньогосподарський оборот товарів, продукції та напівфабрикатів власного виробництва, по-третє, спостерігається різноманіття застосовуваних облікових цін, по-четверте, матеріальну відповідальність за схоронність цінностей несе велику кількість матеріально-відповідальних осіб. Різноманіття цін на товари, сировину і продукцію власного виробництва, і сталість внутрішньогосподарського обороту коштів вимагають чіткої організації обліку цінностей за центрами відповідальності, постійного контролю правильності встановлення облікових цін і застосування торговельних надбавок і націнок, а також правильній організації документального оформлення руху товарів.

В об'єднанні підприємства громадського харчування Товариства з обмеженою відповідальністю «БАССінвест» виділяють наступні центри відповідальності за схоронність товарів, сировини, продукції власного виготовлення і грошей і матеріально відповідальних осіб за ним:

• розподільний склад-завідуючий складом;

• комора підприємства громадського харчування або відокремленого виробничого цеху - комірник;

• виробництво підрозділи кухня - завідувач виробництвом і шеф-кухар;

• відокремлений цех з виробництва кондитерських виробів та напівфабрикатів - завідувач виробництвом і бригада;

• зал ресторану, кафе, бару - адміністратори залу, офіціанти та бармени;

• каса підприємства - касир, у разі попередньої оплати обідньої продукції і товарів покупцями, коли касир не входить в бригаду, яка несе відповідальність за продукцію у роздавальної;

З працівниками підприємства громадського харчування «БАССінвест», які здійснюють операції з товарно-матеріальними цінностями, укладають договір про повну індивідуальну або бригадної матеріальної відповідальності.

За діяльністю матеріально відповідальних осіб на підприємстві ведеться постійний контроль, особливо правильності застосування цін, дотримання встановлених норм закладки сировини та виходу готової продукції, своєчасності здачі грошової виручки і повноти його реєстрації. Контроль ведуть керівники підприємств, бухгалтери, економісти та технологи. До осіб, порушували встановлений порядок виробництва та реалізації продукції, дисципліну цін, які не забезпечили збереження товарно - матеріальних і грошових цінностей, застосовують суворі заходи адміністративної.

1.2 Короткий опис основних виробничих процесів і обладнання, що застосовується

У процесі виробництва підприємство витрачає певні цінності та здійснює різні витрати. Сукупність цих витрат, виражених в грошовому вираженні і пов'язаних з виробництвом продукції, наданням робіт і послуг, називається фактичної виробничої собівартістю продукції.

Основними завданнями обліку процесу виробництва є:

1. Виявлення фактичного обсягу випущеної продукції.

2. Виявлення фактичної виробничої собівартості продукції.

Виробничі процеси присутні на кожному виробничому підприємстві.

Відповідно до державного стандарту СТБ 1210-2000 «Громадське харчування. Кулінарна продукція, що реалізується населенню », введеним в дію з 01.07.2000 року, нормативно-технологічними документами в громадському харчуванні є збірники рецептур страв, кулінарних, борошняних кондитерських і булочних виробів, технологічні карти і технологічні інструкції, що містять показники якості продукції.

В даний час підприємства громадського харчування всіх форм власності, в тому числі і Товариство з обмеженою відповідальністю «БАССінвест», використовують у своїй роботі Збірник рецептур страв і кулінарних виробів, затверджений наказом Мінторгу Республіки Білорусь від 09.11.1995 року № 70, а також Збірник рецептур білоруських страв і Збірник борошняних, кондитерських та булочних виробів, затверджені наказом Мінторгу Республіки Білорусь від 11.09.1996 року № 94.

На підприємствах громадського харчування, що здійснюють торговельно-виробничу діяльність, також дозволяється застосування Збірника рецептур страв дієтичного харчування для підприємств громадського харчування (розробленого Українським НДІ громадського харчування) та розділу «Національні страви союзних республік».

Норми вкладення продуктів у рецептурах діючих збірників розраховані на стандартне сировину певних кондицій. При використанні стандартного сировини інших кондицій норма його вкладення визначається за відповідними таблицями, наведеними в додатку до Збірника рецептур 1996 року. Збірник рецептур 1996 року містить вимоги, які носять як обов'язковий, так і рекомендаційний характер.

Обов'язковими вимогами є:

1. дотримання технології приготування їжі;

2. послідовність технологічних процесів;

3. температурний режим;

4. взаємозамінність продуктів;

5. кулінарне призначення м'ясних напівфабрикатів;

6. наявність розрахунків з визначення маси брутто, нетто сировини і продуктів та виходу напівфабрикатів та готової продукції, розмірів втрат при кулінарній тепловій обробці страв і борошняних виробів.

Рекомендаційний характер носять вимоги щодо:

1. нарізці продуктів;

2. відпуску та оформлення страв;

3. норми відпуску страв і виробів та їх найменування.

Виробник продукції має право самостійно вирішувати питання вибору варіанту рецептури, заміни відсутнього сировини і продуктів, підбору гарнірів і соусів з урахуванням їх сполучуваності з основним продуктом.

Згідно вимоги СТБ 1210-2000 кулінарна продукція повинна відповідати вимогам державних стандартів на конкретний вид продукції і виготовлятися за технологічними картами, технологічних інструкцій з дотриманням санітарних норм і правил для об'єктів громадського харчування.

Технологічна карта - це нормативно технологічний документ, що включає рецептуру, опис технології приготування, характеристику страви або вироби за органолептичними (зовнішній вигляд, колір, смак, запах, консистенція), для борошняних кондитерських та булочних виробів їх фізико-хімічні показники (вологість, пористість, кислотність та інші), харчову цінність продукції.

Технологічні карти на страви з діючих збірників підписуються розробником і не вимагають додаткового схвалення.

Організації громадського харчування, що здійснюють торговельно-виробничу діяльність, мають право самі розробляти і затверджувати нові і фірмові страви, борошняні кондитерські і булочні вироби відповідно до затвердженого порядку.

До нової і фірмовою кулінарної продукції, борошняних кондитерських і кулінарних виробів відноситься кулінарна продукція, борошняні кондитерські і булочні вироби, що відрізняються від наявних у чинних збірниках, що володіють новизною технології виготовлення, оригінальністю оформлення, вдалим смаковим поєднанням продуктів. Їх розробка проводиться з урахуванням вимог Збірника рецептур 1996 року шляхом контрольних пророблень комісією підприємства не менше 3-х чоловік. У ході проробок перевіряються норми відходів і втрат сировини і продуктів при кулінарній обробці, а за відсутності цих норм у Збірнику рецептур 1996 року вони визначаються з урахуванням раціональності закладки продуктів. Всі ці умови, правила та вимоги виконуються на підприємстві громадського харчування «БАССінвест».

Контрольне приготування нових страв на підприємстві проводилось не менше 3-х разів кількістю не менше 10 порцій, а кулінарних виробів - не менше 3-х разів кількістю по 3 кілограми, борошняних кондитерських і булочних виробів - не менше 5-ти разів виходом однієї партії не менше 10 кілограм або 100 одиниць штучних виробів. Аналогічно складаються технологічні карти на фірмові страви та борошняні кондитерські вироби, які затверджуються наказом керівника підприємства із зазначенням дати їх введення.

Слід зазначити, що протягом 2-х місяців до затвердження нових, фірмових страв та виробів, підприємство громадського харчування «БАССінвест» виготовляло та реалізовувало ці вироби для вивчення споживчого попиту. Після затвердження нових страв і кондитерських виробів наказом керівника підприємства під час приймання заявок на поставку кондитерських виробів, завідуючий складом готової продукції пропонує покупцям не тільки старі, а й нові вироби.

Прийнявши заявку від покупців, завідуючий складом готової продукції подає зведену заявку бригадиру у кондитерський цех і бухгалтеру по виробництву для формування наряд - замовлення, на підставі якого завідувач складом сировини видає необхідну кількість сировини на виробництво кондитерських виробів, яке зазначено у зведеній заявці. Кондитерський цех, на чолі з бригадиром починають виготовлення кондитерських виробів. Підприємство при виробництві кондитерських виробів використовує тільки італійське і німецьке обладнання та інвентар цеху.

Отримавши необхідну сировину, починається заготівля тесту для кексів. Тут використовується машина для збивання тесту, яка має три швидкості, що дозволяє отримувати тісно необхідної консистенції. Готове тісто розливають у різні форми: коло, ромб, квітка, крапля і квадрат. Готові заповнені форми поміщаються в чотирьохсекційного піч. Вона зручна тим, що в кожній секції окремо можна встановити різний температурний режим, необхідний для випічки різних бісквітів. Для отримання бісквітних коржів кондитера використовують другу піч на 10-20 дек. Відстань між деками залежить від товщини готового бісквіта.

Паралельно випікання бісквіта проводиться збивання крему для тортів і тістечок на машині для збивання крему, яка має п'ять рівнів швидкості збивання для отримання крему різної густини.

Готовий бісквіт з форм розрізається вздовж на дві частини і промащується кремом всередині і зверху. Потім його передають у оздоблювальні цех, де завершується випуск виробу. Кондитер - оформлювач прикрашає напівфабрикат виробами з шоколаду, свіжих фруктів та ягід. Для розігріву шоколаду використовують спеціальну машину італійського виробництва (температорная машина), яка дозволяє розігріти шоколад, не доводячи його до кипіння.

Готові кондитерські вироби надходять на склад готової продукції згідно товарної накладної, виписаної бухгалтером з виробництва.

1.3 Основні техніко-економічні показники

Показником, що характеризує обсяг діяльності підприємств громадського харчування, є товарообіг, що складається з обороту з реалізації продукції власного виробництва та обороту з продажу покупних товарів.

Товарообіг - 1) обсяг проданих і куплених товарів у грошовому виразі за певний період часу; 2) рух товарів в сфері обігу, пов'язане з їх обміном на гроші і переходом від виробництва до споживання.

Продукція власного виробництва - це вироби, виготовлені із сировини та продуктів за нормативно-технічної документації, встановленої для підприємств громадського харчування. Продукцією власного виробництва вважаються готові вироби або напівфабрикати, отримані в результаті повної або часткової кулінарної, а також первинної (холодної) обробки сировини і продуктів.

До продукції власного виробництва підприємств громадського харчування відносять обідню продукцію, холодні і гарячі закуски, кулінарні та кондитерські вироби. Готова продукція та напівфабрикати, виготовлені підприємствами громадського харчування та реалізовані населенню та іншим суб'єктам господарювання, включаються в оборот по реалізації продукції власного виробництва. Товари, реалізовані покупцям без технологічної обробки, включаються в оборот по реалізації покупних товарів.

Сукупний (валовий) товарообіг підприємства громадського харчування поділяється на роздрібний та оптовий. У роздрібний товарообіг підприємства харчування включаються:

• продаж населенню за готівковий розрахунок готових виробів і напівфабрикатів власного виробітку, покупних товарів, реалізованих через обідній зал або буфет, включаючи відпуск обідів додому, а також реалізація продукції та купівельних товарів населенню через роздрібну торгову мережу, належну підприємству громадського харчування;

• відпустку готових виробів і напівфабрикатів власного виробітку, покупних товарів робітникам і службовцям з подальшим утриманням їх вартості із заробітної плати;

• вартість харчування, відпускається покупцям за абонементами і талонами, оплаченим підприємствами або самими покупцями;

• вартість харчування, що відпускається працівникам колгоспів, радгоспів та інших суб'єктів господарювання з оплатою за безготівковим розрахунком, в рахунок взаєморозрахунку або товарообміну (за вирахуванням вартості давальницької сировини),

• виручка від продажу квітів, сувенірів та інших непродовольчих товарів;

• продаж за безготівковим розрахунком готових виробів і напівфабрикатів власного вироблення організаціям та установам соціальної сфери для організації харчування обслуговуваних ними контингентів;

• продаж за готівку юридичним особам готових виробів, напівфабрикатів власного вироблення і покупних товарів.

У роздрібний товарообіг в даний час підприємства громадського харчування «БАССінвест» входить:

1 продаж населенню за готівковий розрахунок готових виробів і напівфабрикатів власного виробітку, а також реалізація продукції та купівельних товарів населенню через роздрібну торгову мережу, належну підприємству громадського харчування; «БАССінвест»;

2 відпустку готових виробів і напівфабрикатів власного виробництва робітникам і службовцям з подальшим утриманням їх вартості із заробітної плати;

3 продаж за безготівковим розрахунком готових виробів і напівфабрикатів власного виробництва юридичним особам і індивідуальним підприємцям;

4 продаж за готівку юридичним особам готових виробів, напівфабрикатів власного виробництва.

Вартість готових виробів, напівфабрикатів власного вироблення покупних товарів відпущених своїм працівникам, працівникам інших юридичних осіб, включається в обсяг роздрібного товарообігу по моменту їх відпустки за цінами фактичної реалізації за вирахуванням збору на послуги та податку з продажів.

У оптовий товарообіг включається продаж за безготівковим розрахунком готових виробів і напівфабрикатів власного виробітку, покупних товарів юридичних осіб, що не відносяться до організацій (установ) соціальної сфери, а також вартість харчування та обслуговування на банкетах і презентаціях, сплачених юридичними особами за безготівковим розрахунком.

Відпуск продукції власного виробництва, напівфабрикатів і купівельних x товарів підприємствам громадського харчування в межах об'єднання (в споріднену роздрібну торговельну мережу, іншим підприємствам об'єднання) вважається внутрішнім (внутрішньогосподарським) оборотом.

Оптовий і роздрібний товарообіг (підприємство громадського харчування «БАССінвест» має тільки роздрібний товарообіг) складають валовий товарообіг підприємства громадського харчування. Для розрахунку рентабельності продажів, рівня витрат обігу, рівня валового доходу використовується показник валового товарообігу.

Діяльність підприємств громадського харчування оцінюють за показником співвідношення в товарообігу реалізації продукції власного виробництва та продажу покупних товарів. Тому при обробці звітів завідуючих виробництвом (кухарів) бухгалтери враховують оборот по реалізації і відпустці власної продукції за такими ознаками: реалізація власної продукції, що включається в роздрібний товарообіг; реалізація власної продукції оптом; внутрішньогосподарський відпустку власної продукції іншим підприємствам.

Порядок віднесення ресторанів, барів, кафе та інших підприємств громадського харчування до відповідної націночної категорії визначений призом Міністерства торгівлі Республіки Білорусь і Білкоопспілки. Присвоєння націночної категорій підприємствам громадського харчування здійснюють: люкс і вищої - Міністерство торгівлі Республіки Білорусь; першої - управління (асоціації) громадського харчування при виконкомах, другий і третій - фірми, комбінати та об'єднання підприємств харчування.

Для повного уявлення про результати діяльності підприємства необхідно проаналізувати основні економічні показники. На ділянці обліку реалізації продукції (робіт, послуг) важливим вважають розрахунок повної собівартості реалізованої продукції, а також обсягу реалізованої продукції за звітний місяць. Від правильності розрахунку даних показників залежить точність і достовірність фінансового результату. Процес реалізації являє собою подвійну процедуру: з одного боку це процес передачі продукції (робіт, послуг), з іншого боку це процес оплати продукції (робіт, послуг).

Ці процеси не збігаються в часі і відрізняються за характером здійснюваних господарських операцій.

Рентабельність (від німецького rentahel - прибутковий) - показник економічної ефективності бізнесу, що характеризує співвідношення прибутку і витрат за певний період часу. У практиці використовують:

а) Рентабельність виробництва, що розраховується як співвідношення прибутку до вартості авансованого кошти (капіталу). Рентабельність виробництва характеризує прибутковість, прибутковість окремих видів виробництв, підприємств і більших систем;

б) Рентабельність продукції, що розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції до повної її собівартості. Рентабельність продукції відображає прибутковість окремих видів продукції.

Основними факторами зростання рентабельності є вибір найбільш ефективних методів виробництва, які забезпечують зниження матеріаломісткості та трудомісткості виробництва, здійснення режиму економії у всіх ланках і по всіх напрямках діяльності.

Рентабельність підприємства - показник ефективності використання основних засобів і виробничих ресурсів підприємства. Загальна рентабельність підприємства визначається як відношення прибутку до середньої вартості основних і оборотних коштів.

Витрати - виражені в грошовій формі витрати, зумовлені витрачанням різних видів економічних ресурсів (сировини, матеріалів, праці, основних засобів, послуг, фінансових ресурсів) у процесі виробництва та обігу продукції, товарів. Загальні витрати, звичайно, поділяють на витрати виробництва (виробничі витрати) і витрати обігу.

Витрати виробництва (виробничі витрати) - витрати, безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції.

Витрати обігу - витрати, пов'язані з процесом обігу продукції (по реалізації товарів).

Особливу економічний зміст на підприємстві громадського харчування «БАССінвест» мають витрати підприємства, пов'язані з доведенням продукції від виробництва до споживачів.

Структура витрат обігу торгового підприємства знаходиться в тісній залежності від рівня державного регулювання економікою країни; обсягу товарообігу, його структури та асортименту реалізованих товарів; ефективності використання матеріальних, грошових і трудових ресурсів господарюючого суб'єкта; частки орендованих основних фондів та інших факторів.

До основних завдань бухгалтерського обліку витрат обігу підприємства громадського харчування «БАССінвест» відносяться:

1. Ретельне оформлення всіх витрат документами і своєчасне, повне і достовірне відображення їх в обліку.

2. Формування інформації для контролю за дотриманням кошторису витрат і виявлення резервів скорочення витрат.

В умовах чинного податкового законодавства перед бухгалтером даного підприємства стоїть завдання не тільки не віднести на витрати обігу непередбачені нормативними актами витрати (не занизити розміри оподатковуваного прибутку), але й вірогідно відобразити реальні витрати, понесені господарюючим суб'єктом.

Економія витрат обігу має першорядне значення в підвищенні ефективності торгівлі та громадського харчування. Поряд зі скороченням шляхів і прискоренням товароруху, впровадженням прогресивних форм торгівлі велику роль у зниженні витрат обігу грають:

1. забезпечення своєчасної та достовірної інформації про формування витрат обігу по місцях виникнення - торговельним підприємствам (об'єднанням, відділам, бригадах та інших підрозділах;

2. контроль за суворим дотриманням кошторисів витрат обігу за статтями витрат;

3. правильний розподіл витрат по звітних періодах;

4. виявлення резервів економії витрат обігу.

За видами торговельних підприємств і витрат витрати обігу поділяються на витрати підприємств оптової та роздрібної торгівлі, підприємств громадського харчування, овочесховищ, а також транспортні витрати, що відшкодовуються постачальниками.

Рівень витрат обігу у відсотках до товарообігу є важливим якісним показником роботи підприємств торгівлі та громадського харчування. У процесі аналізу рівень витрат повинен визначатися не тільки по підприємству в цілому, а і по кожній з статей з тим, щоб повніше виявляти резерви економії витрат на просування товарів з виробництва до споживачів.

2 Реалізована продукція (роботи, послуги) і її роль в господарському обороті підприємства

2.1 Значення реалізованої продукції (робіт, послуг) у формуванні кінцевих фінансових результатів і основні методи її оцінки, завдання обліку реалізованої продукції

Продукція підприємств оптової та роздрібної торгівлі, а також підприємств громадського харчування, поділяється на: відвантажену продукцію і реалізовану продукцію.

Під відвантаженої (відпущеної) продукцією, розуміють продукцію, оформлену відповідними документами (накладними, приймально-здавальними актами) з відвантаження готових виробів, а також передачі продукції для реалізації.

Реалізована продукція - грошове вираження обсягу продукції, проданої підприємством за певний період, і оплаченої покупцем.

В даний час важливого значення набуває реалізація продукції за договорами постачання як найважливішому економічному показнику роботи, що визначає ефективність, доцільність господарської діяльності підприємства. У разових договорах поставки зазначаються найменування, кількість, асортимент і якість продукції, що поставляється, ціна, порядок розрахунків, термін дії договорів та деякі інші дані. Ці договори є засобом контролю за дотриманням умов, термінів, якість поставок і своєчасністю розрахунків з покупцями.

Однак існують договору поставок, в яких не вказуються кількість, асортимент, ціна реалізованої продукції. У цьому випадку до договорів поставок існують додатки (протоколи узгодження цін), в яких вказуються всі ці дані, в тому числі і відсоток знижки. За цією схемою здійснює реалізацію підприємство громадського харчування «БАССінвест».

Всі документи щодо відвантаженої готової продукції, передаються в бухгалтерію, де виписуються платіжні документи на ім'я покупця. Зокрема, тут оформляються рахунки-фактури і платіжні вимоги.

У залежності від прийнятого порядку в обсяг реалізації може включатися відвантажена і відпущена продукція по мірі пред'явлення покупцям (замовникам) платіжних документів до оплати або після надходження виручки на рахунки грошових коштів постачальника.

Таким чином, процес реалізації завершує кругообіг господарських засобів підприємства, що дозволяє йому виконувати зобов'язання перед державним бюджетом, банком по позиках, робітниками і службовцями по оплаті праці, постачальниками і відшкодовувати виробничі витрати. Не виконання плану реалізації викликає уповільнення оборотності коштів в обороті, виникнення штрафних санкцій за невиконання договірних зобов'язань перед покупцями, затримує платежі постачальникам, погіршує фінансове становище підприємства. У свою чергу недопоставка продукції викликає збої в роботі підприємства її одержувачів. Тому в ряді випадків обсяг реалізації продукції з урахуванням виконання договірних поставок є одним з показників преміювання працівників відповідних служб підприємства.

Крім того, від обсягу реалізації залежить і величина прибутку підприємства - одного з найважливіших показників його діяльності.

Тому в системі організації бухгалтерського обліку на підприємствах особливе місце займає облік готової продукції, її відвантаження та реалізації, в завдання якого входять:

• Постійний контроль за випуском готової продукції за обсягом, асортиментом і якістю;

• Своєчасне і правильне документальне оформлення здачі продукції з виробництва на склад і відвантаження її покупцям, замовникам;

• Повний і достовірний облік готової продукції на складі, систематичний контроль за її збереженням і станом запасів;

• Своєчасний і правильний облік відвантаженої і реалізованої продукції, чітка організація розрахунків з покупцями;

• Контроль за виконанням плану з відвантаження та реалізації продукції, виконаних робіт і наданих послуг відповідно до укладених договорів;

• Облік і контроль дотримання кошторису комерційних та інших витрат, пов'язаних з відвантаженням і реалізацією продукції;

• Правильність розрахунків повної собівартості реалізованої продукції і виявлення фінансових результатів від її реалізації.

Для успішного виконання цих завдань необхідно ритмічна робота підприємства, правильна організація складського господарства і збуту, своєчасне документальне оформлення господарських операцій.

Важливе значення для правильної організації обліку руху готової продукції має розробка її номенклатури, тобто переліку найменування видів виробів, вироблюваних даним підприємством. За основу його складання береться класифікація готових виробів за певними ознаками, що дозволяє відрізняти одне вироби від іншого (модель, артикул, сорт). Номенклатурні номери будуються по-різному виходячи з конкретних умов виробництва.

Номенклатура продукції необхідна для контролю за виконання графіка випуску виробів в асортиментному розрізі, графіка договірних поставок, складання зведень і звітів.

Готова продукція входить до складу оборотних засобів підприємства та відображатися у балансі за фактичною виробничою собівартістю.

Планові, відпускні та роздрібні ціни називаються обліковими. Фактичну собівартість реалізованої продукції можна визначити тільки після закінчення звітного періоду (місяця) протягом звітного періоду (місяця) постійно відбувається рух продукції (випуск, відвантаження, реалізація), тому для поточного обліку необхідно умовна оцінка продукції.

У поточному обліку оцінка реалізованої продукції може вироблятися за плановою собівартістю, відпускними цінами, фактичною собівартістю або роздрібними цінами. Розраховують також показник рентабельності продукції.

Рентабельність продукції - відношення прибутку від реалізації продукції до собівартості (повним витратам) її виробництва та обігу.

2.2 Нормативно-законодавчі документи, що регулюють здійснення операцій з реалізації продукції (робіт, послуг)

До нормативно-законодавчих документів, що регулюють здійснення операцій з реалізації продукції (робіт, послуг) підприємства громадського харчування «БАССінвест» відносяться:

1 Закон республіки Білорусь «Про бухгалтерський облік і звітності»;

2 Інструкція по застосуванню Нового плану рахунків бухгалтерського обліку;

3 Постанова Ради Міністрів Республіки Білорусь «Про затвердження правил здійснення роздрібної торгівлі окремими видами товарів та громадського харчування»;

4 Постанова Міністерства фінансів Республіки Білорусь «Про затвердження бланків товарно-транспортної накладної форми ТТН-1, товарною накладною на відпуск та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей форми ТН-2 та інструкцій щодо їх заповнення»;

5 Постанова Міністерства торгівлі Республіки Білорусь «Про затвердження інструкції про порядок продажу товарів з роздрібної торговельної мережі юридичним особам і індивідуальним підприємцям».

Перший нормативно-законодавчий документ Закон Республіки Білорусь «Про бухгалтерський облік і звітності» визначає правові та методологічні основи організації та ведення бухгалтерського обліку, встановлює вимоги, які пред'являються до складання та подання бухгалтерської звітності, регулює взаємини з питань бухгалтерського обліку та звітності в Республіці Білорусь. Закон має 18 статей:

- Перша «Сфера дії цього закону»;

- Друга «Основні поняття, які вживаються в цьому Законі»;

- Третя «Законодавство Республіки Білорусь про бухгалтерський облік та звітності»;

- Четверта «Основні завдання бухгалтерського обліку та звітності»;

- П'ята «Державне регулювання бухгалтерського обліку та звітності»;

- Шоста «Організація бухгалтерського обліку. Облікова політика організації »;

- Сьома «Головний бухгалтер, його права та обов'язки»;

- Восьма «Основні вимоги до ведення бухгалтерського обліку»;

- Дев'ята «Первинні облікові документи»;

- Десята «Регістри бухгалтерського обліку»;

- Одинадцята «Оцінка майна і зобов'язань»;

- Дванадцята «Інвентаризація майна і зобов'язань»;

- Тринадцята «Склад бухгалтерської звітності»;

- Чотирнадцята "Подання бухгалтерської звітності»;

- П'ятнадцята «Публікація бухгалтерської звітності»;

- Шістнадцята «Зберігання документів бухгалтерського обліку та звітності»;

- Сімнадцята «Відповідальність за порушення законодавства Республіки Білорусь про бухгалтерський облік та звітності»;

- Вісімнадцятий «Міжнародні договори».

Другий нормативно-законодавчий документ Інструкція із застосування Нового плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організацій.

План рахунків бухгалтерського обліку представляє собою схему реєстрації та групування фактів господарської діяльності (активів, зобов'язань, фінансових, господарських операцій та ін) у бухгалтерському обліку. У ньому наведено найменування і номери синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) й субрахунків (рахунків другого порядку).

Субрахунки, передбачені у Плані рахунків бухгалтерського обліку, використовуються організацією, виходячи з вимог управління організацією, включаючи потреби аналізу, контролю і звітності. Організація може уточнювати зміст наведених у Плані рахунків бухгалтерського обліку субрахунків, виключати і об'єднувати їх, а також вводити додаткові субрахунки.

Порядок ведення аналітичного обліку встановлюється організацією, виходячи з цієї Інструкції, положень та інших нормативних актів, методичних вказівок з питань бухгалтерського обліку (основних засобів, матеріально-виробничих запасів і так далі).

В інструкції після характеристики кожного синтетичного рахунку дана типова схема кореспонденції його з іншими синтетичними рахунками. У випадку виникнення фактів господарської діяльності, кореспонденція по яких не передбачена у типовій схемі, організація може доповнити її, дотримуючись єдині підходи, встановлені цією Інструкцією.

Третій нормативно-законодавчий документ Постанова Ради Міністрів Республіки Білорусь «Про затвердження правил здійснення роздрібної торгівлі окремими видами товарів та громадського харчування» містить правила роздрібної торгівлі окремими видами товарів та громадського харчування описаних в 9-ти розділах:

1 Загальні положення (40 загальних положень);

2 Особливості здійснення громадського харчування;

3 Особливості здійснення роздрібної торгівлі продовольчими товарами;

4 Особливості здійснення роздрібної торгівлі тканинами, текстильними, швейними, трикотажними, хутряними товарами та взуттям;

5 Особливості здійснення роздрібної торгівлі технічно складними товарами побутового призначення;

6 Особливості здійснення роздрібної торгівлі парфумерно-косметичними товарами;

7 Особливості здійснення роздрібної торгівлі меблями;

8 Особливості здійснення роздрібної торгівлі примірниками аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм і фонограм;

9 Контроль за дотриманням цих правил, який здійснюється уповноваженими державними органами в межах їх компетенції.

Четвертий нормативно-законодавчий документ Постанова Міністерства фінансів Республіки Білорусь «Про затвердження бланків товарно-транспортної накладної форми ТТН-1, товарною накладною на відпуск та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей форми ТН-2 та інструкцій щодо їх заповнення» містить форми затверджених бланків товарно-транспортної накладної форми ТТН-1 (Додаток 2) та товарної накладної на відпуск та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей форми ТН-2 (Додаток 3), а також інструкції щодо їх заповнення.

В інструкціях розписується правильність заповнення всіх граф бланків, що є головною вимогою.

П'ятий нормативно-законодавчий документ Постанова Міністерства торгівлі Республіки Білорусь «Про затвердження інструкції про порядок продажу товарів з роздрібної торговельної мережі юридичним особам і індивідуальним підприємцям» містить 11 правил про порядок продажу товарів з роздрібної торговельної мережі юридичним особам і індивідуальним підприємцям і додаток до інструкції, яка носить назву «Реєстр виписаних рахунків-фактур на продаж товарів за безготівковим розрахунком юридичним особам і індивідуальним підприємцям»

3 Облік реалізації продукції (робіт, послуг)

3.1 Основні положення облікової політики підприємства

За чинним законодавством всі підприємства та господарські організації Республіки Білорусь повинні вести облік відповідно до загального концептуальним підходом, прийнятим в країні, і нести відповідальність за методику та організацію обліку, і зміст звітності.

В даний час розширилися можливості підприємств в області бухгалтерського обліку. Їм надано право розробляти свою облікову політику, самостійно визначати конкретні методики, форми і техніку ведення бухгалтерського обліку виходячи з діючих правил і особливостей господарювання. Підприємства самі вибирають методи оцінки товарно-матеріальних та інших цінностей, вирішують інші питання облікової політики.

Облікова політика підприємства - сукупність обраних підприємством способів ведення бухгалтерського обліку (первинного спостереження, вартісного виміру, поточної угруповання і підсумкового узагальнення фактів господарської діяльності).

До способів ведення бухгалтерського обліку належать: методи групування та оцінки фактів господарської діяльності, погашення вартості активів; прийоми організації документообігу, інвентаризації, способи застосування рахунків бухгалтерського обліку; системи облікових регістрів, обробки інформації та інші відповідні способи і прийоми. Облікова політика підприємства оформлюється наказом чи розпорядженням керівника.

На формування облікової політики впливає багато факторів. Схема факторів, що визначають облікову політику підприємства, показана в Додатку 4.

Основна мета формування облікової політики - формування повної об'єктивної і достовірної інформації про діяльність підприємства. При розробці облікової політики підприємству необхідно вибрати способи обліку господарських операцій, за якими нормативними документами передбачені альтернативні варіанти.

Облікова політика організації розробляється керівником облікової служби (головним бухгалтером), оформляється у вигляді окремого документа.

Формування облікової політики підприємство здійснює шляхом вибору одного способу ведення бухгалтерського обліку з декількох, що допускаються законодавством і нормативними актами, що входять в систему нормативного регулювання бухгалтерського обліку в Республіці Білорусь. Якщо зазначена система не встановлює способу ведення бухгалтерського обліку з конкретного питання, то при формуванні облікової політики підприємство самостійно розробляє відповідний спосіб виходячи з діючих положень з бухгалтерського обліку.

Способи ведення бухгалтерського обліку, обрані підприємством при формуванні облікової політики, застосовуються з 01 січня року наступного за роком видання відповідного організаційно - розпорядчого документа. При цьому вони застосовуються всіма структурними підрозділами підприємства (включаючи виділені на окремий баланс) незалежно від місця їх розташування.

Крім обраних способів ведення бухгалтерського обліку, наказом по облікової політики затверджуються:

• Робочий план рахунків бухгалтерського обліку, що містить застосовуються на підприємстві синтетичні та аналітичні рахунки, необхідні для ведення бухгалтерського обліку відповідно до вимог сучасності і повноти обліку та звітності;

• Форми первинних облікових документів, застосовуваних для оформлення господарських операцій, по яких не передбачені уніфіковані (типові) форми первинних облікових документів, а також форми документів для внутрішньої бухгалтерської звітності;

• Методи оцінки деяких видів майна і зобов'язань;

• Порядок проведення інвентаризації активів і зобов'язань підприємства;

• Правила документообігу і технологія обробки облікової інформації;

• Порядок контролю за господарськими операціями, а також інші рішення, необхідні для правильної постановки бухгалтерського обліку.

Обрана підприємством облікова політика вважається прийнятою з дня набуття прав юридичної особи.

Облікова політика підприємства може бути змінена в наступних випадках:

• Реорганізація (злиття, приєднання, поділу) підприємства;

• Зміни законодавства Республіки Білорусь або нормативних актів з бухгалтерського обліку;

• Зміна нормативних актів з регулювання бухгалтерського обліку;

• Зміни умов діяльності;

• Розробки нових способів ведення бухгалтерського обліку.

Зміни в обліковій політиці повинні бути обгрунтованими і оформленими в такому ж порядку, як і облікова політика, тобто наказом чи розпорядженням керівника.

До облікову політику пред'являються наступні основні вимоги:

- Повнота відображення в бухгалтерському обліку всіх фактів (господарських операцій) діяльності підприємства;

- Відображення фактів господарської діяльності виходячи з правових норм і економічних умов господарювання;

- Рівність даних аналітичного і синтетичного обліку на перше число кожного місяця, а також з даними бухгалтерської та податкової звітності;

- Раціональне і економне ведення обліку виходячи з умов господарської діяльності і величини підприємства з його економічним показникам.

У поняття «вибору способів ведення бухгалтерського обліку» входять такі питання, як:

1. вибір облікових регістрів;

2. погашення початкової вартості основних фондів;

3. формування фондів і резервів;

4. погашення вартості нематеріальних активів;

5. оцінка матеріальних ресурсів;

6. облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг);

7. визнання та використання прибутку підприємства;

8. відображення курсових різниць;

9. інші питання.

При веденні бухгалтерського обліку і складанні облікової політики треба пам'ятати про те, що витрати і доходи підприємства відносяться до того місяця, до якого вони мали відношення незалежно від фактичного часу надходження чи виплати грошових коштів.

Облікову політику підприємства зобов'язані знати:

• керівник підприємства, який несе відповідальність за її формування;

• бухгалтер підприємства, за участю якого можна грамотно та всебічно обгрунтовувати зміст облікової політики;

• аудитор, оскільки облікова політика є одним з об'єктів дослідження, з вивчення яких розпочинається процес аудиторської перевірки;

• податковий інспектор, адже від більшості принципів облікової політики залежить порядок формування того чи іншого об'єкта оподаткування.

При веденні бухгалтерського обліку необхідно забезпечити:

• незмінність протягом поточного року прийнятої методології відображення окремих господарських операцій та оцінки майна. Заміна методології на наступний рік повинна передбачатися в примітках до річної фінансової звітності;

• повноту відображення в обліку за звітний період (місяць, квартал, рік) всіх господарських операцій, які були проведені за цей час, та результатів інвентаризації майна і зобов'язань;

• правильність співвідношення доходів і витрат до відповідних звітних періодів, незалежно від часу надходження доходів та оплати витрат, якщо інше не встановлено чинним законодавством;

• розмежування в обліку поточних витрат на виробництво і капітальні інвестиції;

• тотожність даних аналітичного звіту оборотам і залишкам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Облікова політика підприємства відображається в Наказі про облікову політику. Наказ про облікову політику містить перелік всіх пунктів прийнятий на звітний рік облікової політики. Бажано за кожним пунктом в наказі наводити його нормативне обгрунтування (зазначати, на підставі якого нормативного документа прийнято те чи інше положення про облікову політику).

У широкому розумінні облікова політика підприємства оформлюється системою внутрішньої документації при різних ділянках облікової роботи, її зміст часто розкривається і в установчих документах підприємства.

Складовою частиною організації обліку на підприємстві є перелік документів, які використовуються для первинного відображення господарських операцій, а також перелік облікових регістрів, необхідних для накопичення і систематизації інформації.

Облікова політика організації серйозно впливає на розмір податкових платежів до бюджету. Найбільше цей вплив проявляється через такі елементи облікової політики, як спосіб нарахування амортизації основних засобів та МШП, методи оцінки матеріально-виробничих запасів, порядок обліку доходів і витрат при виконанні робіт (послуг) за довгостроковими договорами, порядок обліку курсових різниць та інше.

Протягом багатьох років керівники, бухгалтери та податкові органи вважали, що в обліковій політиці може бути встановлений тільки один, вибраний організацією, спосіб оцінки майна і відображення операцій в обліку. Але практика показує, що такі обмеження не завжди обгрунтовані.

Якщо організація впевнена в сталості умов господарювання, вона може зафіксувати в обліковій політиці тільки конкретні методи ведення обліку.

В обліковій політиці ТОВ «БАССінвест» на 2005 рік зазначено, що облік та оцінка готової продукції оцінюється за фактичною собівартістю її виготовлення.

3.2 Облік реалізації продукції (робіт, послуг)

Завершальною стадією процесу кругообігу засобів підприємства є реалізація продукції (робіт, послуг), у результаті чого готові вироби (роботи, послуги) перетворюються в гроші.

Датою або моментом реалізації готової продукції в залежності від прийнятої платником податків облікової політики для цілей оподаткування вважається дата виникнення податкового зобов'язання в міру відвантаження і пред'явленню покупцю розрахункових документів, як найбільш рання з дат: день відвантаження готової продукції; день оплати готової продукції.

Оплатою готової продукції визнається припинення зустрічного зобов'язання покупця відповідної готової продукції перед продавцем, які безпосередньо пов'язані з поставкою (передачею) цієї готової продукції, за винятком припинення зустрічного зобов'язання шляхом видачі покупцям - векселедержателем власного векселя.

Реалізація - основний об'ємний показник діяльності підприємства. Процесом реалізації є сукупність господарських операцій, пов'язаних зі збутом і продажем продукції. Планування процесу реалізації починається з забезпечення підприємства замовленнями. На їх основі складається план по асортименту, що є підставою організації виробничого випуску відповідних видів продукції. Замовлення узгоджуються із замовниками продукції та постачальниками сировини. З покупцями укладаються договори, в яких вказується асортимент, терміни відвантаження, кількість і якість продукції, ціна, форма розрахунків, термін дії договору.

Готова продукція на складі враховується матеріально-відповідальними особами в картках складського обліку або в складських книгах, в яких записується кожен прибутковий і видатковий документ і виводиться залишок готової продукції. При наявності ПЕОМ складський облік механізується.

Основними об'єктами при реалізації є: готова продукція, товари відвантажені; реалізована продукція; фінансовий результат від реалізації (прибуток або збиток).

Основними завданнями обліку процесу реалізації є:

• визначення фактичного обсягу реалізації продукції (робіт, послуг);

• визначення повної собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг);

• визначення фінансового результату від реалізації продукції (робіт, послуг).

Відвантаження продукції покупцям надається за договорами поставки, і основним документом є товарно-транспортна накладна (ТТН-1) або товарна накладна (ТН-2) з обов'язковим заповненням усіх реквізитів, необхідних для списання у постачальника і оприбуткування у вантажоодержувача, а також проведення безготівкових розрахунків з включенням ставки, суми ПДВ і всього з ПДВ.

Всі документи на відвантажену продукцію, роботи, послуги передаються в бухгалтерію або фінансовий відділ для виписки розрахунково-платіжних документів: рахунків-фактур, платіжних вимог, рахунків-фактур (форма СФ-1) по робіт і послуг для розрахунку ПДВ. На продукцію, що доставляються автотранспортом, виписується товарно-транспортна накладна (форма ТТН-1). Виконані роботи та послуги оформлюються приймально-здавальні актами. При попередній оплаті продавець виписує рахунок (рахунок-фактура) для перерахування грошових коштів за майбутню відвантаження.

Для обліку доходів і витрат та виявлення фінансових результатів діяльності використовуються такі рахунки:

90 «Реалізація»;

91 «Операційні доходи і витрати»;

92 «Позареалізаційні доходи і витрати».

Рахунок 90 «Реалізація» використовується для обліку доходів і витрат, пов'язаних з видами діяльності, зазначеними у статуті організації, і виявлення фінансових результатів по реалізації:

• готової продукції та напівфабрикатів власного виробництва;

• робіт і послуг промислового і непромислового характеру; будівельним, монтажним, науково-дослідним та інших робіт;

• товарах;

• послуг з перевезення вантажів і пасажирів;

• послуг зв'язку;

• послуг з транспортно-експедиційним і вантажно-розвантажувальних робіт;

• надання за плату у тимчасове володіння та користування своїх активів за договором оренди (лізингу);

• надання за плату прав інтелектуальної власності (промислові зразки та інше).

Відповідно до Закону Республіки Білорусь «Про бухгалтерський облік і звітності» передбачено два варіанти відображення в обліку реалізації продукції, товарів (робіт, послуг):

1. продукція, товари, послуги вважаються реалізованими, коли вони відвантажені покупцям і розрахункові документи пред'явлені покупцю або здані в банк, тобто коли право власності на відвантажену продукцію відразу переходить до покупця;

2. у міру оплати розрахункових документів покупцями і надходження коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Записи по рахунках при першому варіанті наступні:

При другому варіанті обліку у міру оплати за відвантажену продукцію - застосовується рахунок 45 «Товари відвантажені».

Записи по рахунках при другому варіанті наступні:

Аналітичний облік відвантаженої продукції (робіт, послуг) повинен вестися на рахунку 45 «Товари відвантажені" по кожному покупцеві, по кожному відвантаженню, також як і розрахунки за продукцію, що відвантажується і послуги.

Регістром такого обліку є при журнально-ордерній повній формі обліку Відомість № 16 «Рух готових виробів, їх відвантаження і реалізації», при скороченій - у журналі-ордері № 06, а при спрощеній - відомість № 13-6 «Відвантаження і реалізації». Дебетове сальдо на активному рахунку 45 «Товари відвантажені» показує вартість відвантаженої продукції (робіт, послуг), але ще не оплаченої покупцями.

В організаціях, що здійснюють роздрібну торгівлю і ведуть облік товарів за продажними цінами, за кредитом рахунку 90 «Реалізація» відображається продажна вартість проданих товарів (у кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів і розрахунків), а за дебетом - їх облікова вартість (у кореспонденції з рахунком 41 «Товари» на підприємстві громадського харчування «БАССінвест») з одночасним сторнуванням сум знижок (накидок), що відносяться до проданих товару (в кореспонденції з рахунком 42 «Торгова націнка»).

До рахунку 90 «Реалізація» можуть бути відкриті субрахунки:

90-1 «Виручка від реалізації»;

90-2 "Собівартість реалізації";

90-3 «Податок на додану вартість»;

90-4 «Акцизи»;

90-5 «Інші податки і збори з виручки»;

90-6 «Експортні мита».

Записи за субрахунками 90.1, 90.2, 90.3, 90.4, 90.5, 90.6 виробляються накопичувально протягом року. Щомісяця зіставленням сукупного дебетового обороту за субрахунками 90.2, 90.3, 90.4, 90.5, 90.6 і кредитового обороту по субрахунку 90.1, визначається фінансовий результат від реалізації за звітний місяць. Цей фінансовий результат щомісячно списується з субрахунку 90.9 "Прибуток / збиток від реалізації» на рахунок 99 «Прибутки та збитки». Таким чином, рахунок 90 «Реалізація» сальдо на звітну дату не має.

Після закінчення звітного року всі субрахунки рахунку 90 «Реалізація» (крім 90.9) закриваються внутрішніми записами на субрахунок 90.9 "Прибуток / збиток від реалізації».

Витрати на реалізацію можна відразу при їх виникненні попередньо збирати на рахунку 44 «Витрати на реалізацію», а потім щомісяця списувати на рахунок 90 «Реалізація»:

Д-т рахунку 90 «Реалізація»

К-т рахунку 44 «Витрати на реалізацію»

До таких витрат у виробничих підприємствах ставляться: тара і упаковка виробів на складах готової продукції; доставка вантажу на станцію відправлення; витрати на рекламу та інші.

Не відноситься до витрат на реалізацію та тара, яка в ТТН-1 включається окремим рядком і стягується з покупця продукції.

До активної рахунку 44 «Витрати на реалізацію» відкривається два субрахунки:

44-1 «Комерційні витрати» (для виробничих підприємств);

44-2 «Витрати обігу» (для торговельних підприємств).

Облік товарів і тари в торговельних підприємствах всіх форм власності має свої особливості. Ці особливості викликаються наявністю торговельних знижок і торгових надбавок, реалізацією товарів оптом і в роздріб, різноманітністю форм реалізації (оптом, дрібним оптом, за готівку, в кредит та інше).

Для обліку покупних товарів у постачальницько-збутових, торговельних підприємствах, підприємствах громадського харчування і промислових підприємствах використовується активний рахунок 41 «Товари».

Ці підприємства на рахунку 41 «Товари» враховують також покупну тару, крім інвентарної, що служить для виробничих та господарських.

Довідково в балансі вказується сума за продажними цінами і сума торгової націнки (знижки, накидки).

Всі види витрат у торгівлі враховуються в перебігу місяця за дебетом активного рахунку 44 / 2 «Витрати обігу».

При обліку товарів за продажними цінами (з націнкою або знижкою) різниця між продажною ціною і купівельною ціною відноситься на пасивний рахунок 42 «Торгова націнка», який має субрахунки:

42-1 «Торгова націнка»

42-2 «Знижка постачальників»

42-3 Податок на додану вартість в ціні товару

42-4 «Податок з продажу»

До рахунку 41 «Товари» можуть бути відкриті субрахунки:

41-1 «Товари на складах» враховуються товари на оптових базах, складах, овочесховищах, холодильниках, в громадському харчуванні;

41-2 «Товари в роздрібній торгівлі» враховуються товари в магазинах, кіосках, у буфетах підприємств громадського харчування; скляний посуд (пляшки, банки);

41-3 «Тара під товаром і порожня» враховується тара під товаром і порожня (крім скляного посуду);

41-4 «Покупні вироби» враховуються покупні товари, вироби для подальшої їх реалізації;

41-5 «Продукція підсобного сільського господарства» враховується наявність і рух продукції підсобних сільських господарств та інші.

Продукція власного виробництва реалізується:

• в їдальнях, закусочних, підприємствах швидкого обслуговування через обідній зал за готівковий розрахунок;

• в ресторанах, барах і кафе через офіціантів, які обслуговують окремих відвідувачів або групи відвідувачів при проведенні ювілейних торжеств, банкетів, весіль тощо;

• робітникам і службовцям з подальшим утриманням із заробітної плати:

• суб'єктам господарювання за безготівковим розрахунком.

Продаж готових виробів і напівфабрикатів власного вироблення юридичним особам і підприємцям за безготівковим розрахунком підрозділяється на: реалізацію що включається в роздрібний товарообіг; реалізацію що включається в оптовий товарооборот.

Відпустка власної продукції іншим суб'єктам господарювання оформляють товарної накладної (форма № ТН-2) або товарно-транспортної накладної (форма № ТТН-1).

Товари в буфетах і в роздрібній торговельній мережі громадського харчування враховуються на рахунку 41 "Товари", субрахунку 2 "Товари в роздрібній мережі".

Підставою для обліку надходження і реалізації товарів є товарний звіт матеріально відповідальних осіб магазину, складу.

Однак передача готової продукції з центрального складу для реалізації в торговий павільйон буде відображена в обліку на підприємстві громадського харчування «БАССінвест» проводками:

Д-т рахунку 41.2 «Товари в роздрібній мережі»

К-т рахунку 41.0 «Склад готової продукції»

Зрозуміло, таке переміщення готової продукції всередині організації не є об'єктом оподаткування.

За підсумками реалізації матеріально відповідальна особа складає і передає в бухгалтерію відповідний звіт, а так само здає в касу організації отриману виручку.

Порядок і терміни складання і здачі в бухгалтерію звітів про реалізацію, а також здачі готівкових грошей, отриманих від покупців, організація визначає самостійно.

При цьому необхідно, щоб були виконані наступні умови: бухгалтерія повинна отримувати своєчасну і повну інформацію про реалізацію продукції для відображення цих операцій в обліку і для розрахунку податків; повинен дотримуватися ліміт залишку готівки в касі, встановлений обслуговуючим організацію банком.

Так на підприємстві ТОВ «БАССінвест» товарний звіт складають завідувачі складами: готової продукції, сировини.

Товарний звіт (Додаток 5) завідуючого складом готової продукції заповнюється наступним чином:

1. Спочатку записується залишок готової продукції на початок звітного періоду (з попереднього товарного звіту).

2. У прибуткової частини звіту записується: кожна товарна накладна (ТН-2) на надходження готової продукції з основного виробництва 20.9 «Громадське харчування»; товарно-транспортні накладні (ТТН-1) від покупців з повернення продукції з вичерпаним терміном реалізації.

3. У видатковій частині записуються: всі товарно-транспортні накладні (ТТН-1) на реалізацію готової продукції; сума знижок по всіх накладних, акти на списання продукції, що надійшла від покупців з вичерпаним терміном реалізації.

4. Обчислюється залишок готової продукції на кінець звітного періоду (залишок на початок звітного періоду плюс прихід за звітний період - витрата за звітний період).

При визначенні виручки від реалізації за моментом оплати відвантаженої продукції, широко використовується в Республіці Білорусь, для обліку відвантаженої, але ще не реалізованої продукції використовують синтетичний рахунок 45 «Товари відвантажені». При цьому відвантажену готову продукцію списують з кредиту рахунку 40 «Готова продукція» або рахунку 37 «Випуск продукції (робіт, послуг)» у дебет рахунку 45 «Товари відвантажені». У міру оплати розрахункових документів надійшли від покупців платежі зараховують на рахунок 51 «Розрахунковий рахунок» або інші грошові і розрахункові рахунки з кредиту рахунку 46 «Реалізація продукції (робіт, послуг)». Одночасно реалізовану продукцію і оплачені роботи і послуги списують з рахунку 45 «Товари відвантажені» у дебет рахунку 46 «Реалізація продукції (робіт, послуг). При цьому методі реалізації продукція вважається реалізованою, якщо вона відвантажена або передана покупцеві і платіжну вимогу постачальника оплачено повністю.

Якщо організація визначає виручку від реалізації продукції на час її відвантаження або відпустки покупцеві, то рахунок 45 «Товари відвантажені» за звичайних умов поставки не використовується. Для організації-продавця відвантажена або відпущена продукція вважається реалізованою, і її списують наступної записом:

Дт 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками»

Кт 46 «Реалізація продукції (робіт, послуг)»

Одночасно собівартість відвантаженої або пред'явленої покупцю продукції списують проводкою:

Дт 46 «Реалізація продукції (робіт, послуг)»

Кт 40 «Готова продукція»

З суми виручки підприємства обчислюють податок на додану вартість та акцизний податок (за встановленим переліком товарів). Суми даного обчисленого податку відображають:

Дт 46 «Реалізація продукції (робіт, послуг)»

Кт 68 «Розрахунки з бюджетом»

Надійшли платежі за реалізовану продукцію відображають:

Дт 51 «Розрахунковий рахунок» і інших рахунків

Кт 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками»

Метод реалізації продукції з відвантаження поки не набув широкого поширення в Республіці Білорусь, хоча він повсюдно використовується в міжнародній практиці.

Основними причинами є:

1. неплатоспроможність багатьох підприємств;

2. недостатність поширення вексельного обігу та страхових гарантій оплати;

3. недосконалість форм розрахунків і банківського обслуговування;

4. неможливість створення поточних резервів сумнівних боргів тощо

Рахунок 90 «Реалізація» призначений для узагальнення інформації про процес реалізації готової продукції, товарів, виконаних робіт і наданих послуг, а також для визначення фінансових результатів від реалізації цих цінностей. На цьому рахунку відображаються:

• собівартість і виручка (доходи) по готовій продукції і напівфабрикатів власного виробництва промислових, сільськогосподарських та інших підприємств;

• по роботах і послуг промислового і непромислового характеру;

• за купівельними виробам (набутим для комплектації);

• по будівельних, монтажних, проектно-вишукувальним, геологорозвідувальним, науково-дослідним та інших робіт;

• по товарах у торговельних, постачальницьких і збутових підприємствах;

• по послугах з перевезення вантажів і пасажирів на підприємствах транспорту;

• по послугах з прокату легкових автомобілів і доставки автомобілів:

• по транспортно-експедиційним і вантажно-розвантажувальних операцій;

• по послугах підприємств зв'язку.

На підприємстві ТОВ «БАССінвест» рахунком для обліку готової продукції на складі є 41.0 «Склад готової продукції». На даному підприємстві методом реалізації готової продукції, що відображено в обліковій політиці підприємства громадського харчування «БАССінвест", є метод реалізації продукції з відвантаження. При реалізації продукції, відповідно до облікової політики підприємства проводяться такі записи за рахунками бухгалтерського обліку: