Облік продажу

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ

Марійського державного ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра бухгалтерського обліку та аудиту

Контрольна робота

з дисципліни «Бухгалтерський фінансовий облік»

«Облік продажів»

Виконала: студентка

групи ЗБУА - 21уск.

Іванова М.С.

Перевірила: Леухіна

Тетяна Леонідівна

Йошкар-Ола 2009

Зміст

  1. Облік продажу

Бібліографічний список

1. Облік продажу

Відвантаження покупцям продукції повинна бути підтверджена оплатою. Тому продаж продукції передбачає її реалізацію тобто зміну власника.

Ст. 39 ч. I Податкового кодексу РФ визнає реалізацією товарів, робіт або послуг організацією або індивідуальним підприємцем передачу на оплатній основі (у тому числі обмін товарами, роботами або послугами) права власності на товари, результати виконаних робіт однією особою для іншої особи, а в ряді випадків, передбачених Кодексом, - і на безоплатній основі.

Продаж продукції здійснюється відповідно до укладених договорів або в порядку вільного продажу безпосередньо населенню за ринковими цінами, під якими розуміються ціни, що склалися в регіоні в процесі взаємодії попиту і пропозиції на ринку ідентичної продукції, а при відсутності її - у порівнянних економічних (комерційних) умовах .

Таким чином, ціною продажу, що використовується в якості бази, визнається ціна угоди, певна учасниками договору. Ця ціна визнається ринковою, якщо не буде доведено протилежне. Обов'язок докази покладено на органи податкової служби. Однак подібне правило не зайве застосовувати і самим сторонам угоди з тим, щоб надалі уникнути донарахування сум податку до бюджету і сплати сум пені з недоперечісленной суми.

Податкові органи мають право здійснювати контроль за угодами, в першу чергу між взаємозалежними особами, за товарообмінними (бартерними) угодами, а також при наявності значних коливань цін (більш ніж на 20% у той чи інший бік), що застосовуються учасником договору з ідентичною (однорідної) продукції в межах нетривалого часу. В останньому випадку законодавство не встановлює рамки такого часу. Більш того, остання обставина визнає звичайні при укладанні угод між взаємонезалежні особами надбавки до ціни чи знижки, що враховують фактори попиту та пропозиції на ринку товарів, робіт і послуг.

Не враховуються коливання цін у вказаному вище діапазоні, якщо знижки викликані сезонними та іншими змінами споживчого попиту на товари, втратою їх якості або інших споживчих властивостей. Дана умова діє також на товари з простроченим (або з наближенням дати закінчення) термінами придатності або продажу. Не приймаються до уваги для цілей оподаткування коливання цін у межах зазначених відсотків у зв'язку із проведеною організацією маркетингової (цінової) політикою, у тому числі при просуванні своєї продукції (робіт, послуг) на нові для неї ринки, при наданні індивідуальних знижок новим споживачам та в інших аналогічних випадках.

В окремих випадках (відсутність угод по ідентичних (однорідним) товарів, робіт, послуг, відсутність пропозицій по них і т. п.) організація може скористатися для визначення ринкової ціни одним з таких методів:

1. Витратний метод. Ринкова ціна на відповідний вид продукції (робіт, послуг) формується як сума проведених витрат і націнки. Суми зроблених витрат визначаються виходячи зі сформованої практики обліку окремих видів витрат на виробництво конкретних найменувань продукції (робіт, послуг).

Націнка встановлюється для отримання прибутку в межі, забезпечує розумну і звичну для відповідного сегмента ринку ціну.

2. Метод ціни подальшого продажу. Він припускає обчислення ринкової ціни продукції (робіт, послуг) шляхом виключення розумних витрат при їх придбанні з ціни наступного продажу (перепродажу) з урахуванням націнки. Тим самим визнається, що ринкова ціна на продукт формується на відповідному сегменті ринку під впливом попиту та пропозиції, межі яких невизначені.

Обидва методи мають свої переваги і недоліки. До недоліків слід віднести те, що законодавство не конкретизує поняття «розумні витрати» і «розумна прибуток» у відповідних економічних ситуаціях. В умовах нестабільності економіки кордону, в межах яких формуються ці показники, досить широкі. Враховуючи наявність на ринку в такий період випадкових угод і обмеженої кількості учасників, розмір зазначених показників не можна визнати репрезентативним.

Визнання виручки для цілей бухгалтерського обліку регулюється ПБО 9 / 99 «Доходи організації» (п. 12). Підставою для її визнання є наступні умови:

  • наявність права організації на її отримання виходячи зі змісту договору або підтвердженого іншим відповідним чином;

  • сума виручки може бути визначена;

  • є впевненість організації в отриманні економічної вигоди після виконання її конкретної операції. Підтвердженням такої впевненості є у випадку, коли вона отримала в оплату відповідний актив або відсутня невизначеність щодо його отримання;

  • право власності (володіння, користування і розпорядження) на конкретний вид активу перейшло від постачальника (підрядника) до покупця (замовника);

  • витрати, які понесені організацією з даної операції або будуть зроблені пізніше, можуть бути визначені.

Відсутність хоча б однієї із зазначених умов не дає підстав для визнання доходу. У такому випадку це кредиторська заборгованість з усіма наслідками, що випливають у зв'язку з цим наслідків.

Перші три зазначені вище умови, що дають підставу для визнання організацією в бухгалтерському обліку виручки, поширюються тільки на операції, змістом яких є надання за плату в тимчасове користування (тимчасове володіння і користування) нею своїх активів, прав, що виникають з патентів на винаходи промислові зразки та інших видів інтелектуальної власності і від участі в статутних капіталах інших організацій.

Надходження виручки по моменту зарахування на розрахунковий рахунок організації знаходить відображення в обліку:

Дебет рахунку 51 «Розрахункові рахунки».

Кредит рахунку 90 «Продажі»:

субрахунок 1 "Дохід".

Одночасно відображається сума ПДВ:

Дебет рахунку 90 «Продажі»:

субрахунок 3 «ПДВ».

Кредит рахунку 68 «Розрахунки по податках і зборах»:

субрахунок «Розрахунки з податку на додану вартість».

Після цього списується облікова ціна проданої продукції з наступним доведенням її через суму відхилень до фактичної собівартості.

Виходячи зі свого фінансового становища на відповідному ринку товарів (робіт і послуг) організація для обчислення бази оподаткування може застосовувати за операціями продажу один з наступних варіантів формування виручки:

  • у міру оплати продукції (робіт, послуг);

  • за датою відвантаження;

  • облік по відвантаженню, а для цілей оподаткування - у міру оплати.

При застосуванні першого варіанту (у міру оплати продукції) формування фінансового результату на рахунках бухгалтерського обліку наступне.

Приклад.

1. Продукція відвантажена покупцеві. Документи здані в банк на інкасо:

Дебет рахунку 45 «Товари відвантажені».

Кредит рахунку 43 «Готова продукція» - 10000 руб.

2. Здійснені постачальником-вантажовідправником різні витрати по відвантаженню продукції, не компенсовані покупцем:

Дебет рахунку 44 «Витрати на продаж».

Кредит рахунків 10 «Матеріали», 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» - 500 руб.

3. Надійшла на розрахунковий рахунок сума виручки від покупця за продану на його адресу продукцію за ринковими цінами - 15000 руб., В тому Ісле сума ПДВ - 2288 руб.:

Дебет рахунку 51 «Розрахункові рахунки».

Кредит рахунку 90 «Продажі»:

субрахунок 1 "Дохід".

4. Відображена в обліку сума податку на додану вартість на продану продукцію:

Дебет рахунку 90 «Продажі»:

субрахунок 3 «ПДВ».

Кредит рахунку 68 «Розрахунки по податках і зборах»:

субрахунок «Розрахунки з податку на додану вартість» - 2288 руб.

5. Списані комерційні витрати на продану продукцію:

Дебет рахунку 90 «Продажі»:

субрахунок 2 «Собівартість продажів».

Кредит рахунку 44 «Витрати на продаж» - 500руб.

6. Списується фактична собівартість проданої продукції:

Дебет рахунку 90 «Продажі»:

субрахунок 2 «Собівартість продажів».

Кредит рахунку 45 «Товари відвантажені» - 10000 руб.

7. Обчислений фінансовий результат від продажу продукцій:

Дебет рахунку 90 «Продажі»:

субрахунок 9 «Прибуток від продажу».

Кредит рахунку 99 «Прибутки та збитки» - 2212 руб.

(15000 - 2288 -500-10000).

Розглянутий варіант обчислення виручки від продажу продукції (робіт, послуг) був притаманний витратної економіці, хоча за певних господарських умовах, що відзначалося раніше, можливий до застосування і в сучасних умовах. Відхід від витратних методів господарювання в умовах триваючої інфляції не дає підстав для відмови від застосування даного варіанту.

Справа в тому, що показник обсягу виручки від продажу продукції (робіт, послуг) використовується і з метою оподаткування. Тому, якщо для цілей бухгалтерського обліку підставою для вибору варіанту обчислення виручки від продажу зазначених активів є дата переходу права власності на них, то для цілей оподаткування слід дотримуватися норми НК РФ. Згідно з ним критерієм переходу на варіант формування виручки за датою оплати, так званому «касовим методом», є отримання суми від покупців в середньому за кожен квартал з попередніх чотирьох кварталів у розмірі не більше 1 млн. крб. (Без урахування сум ПДВ).

Разом з тим останнім часом багато організацій при формуванні своєї облікової політики виходять з доцільності встановлення моменту виручки від продажу продукції за датою її відвантаження. У порівнянні з іншими методами формування облікової політики з продажу продукції (робіт, послуг) він більш прогресивний.

По-перше, не потрібно ніякої коригування даних, відображених в облікових регістрах по відвантаженню і розрахунково-платіжних документах. Тим самим зростає контроль за погашенням дебіторської заборгованості покупцями.

По-друге, відпадає необхідність в додаткових розрахунках з розподілу витрат між відвантаженої і оплаченої продукцією. Отже, знижується трудомісткість облікового процесу.

Цей метод подібний до методу обліку з поставки, який отримав широке застосування в країнах з відкритою економікою. Зміст даного методу передбачає визнання доходу в тому періоді, в якому відвантажується продукція або надаються послуги.

В обліку на договірну вартість відвантаженої продукції складається запис:

Дебет рахунку 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками».

Кредит рахунку 90 «Продажі»:

субрахунок 1 "Дохід". На суму податку на додану вартість (якщо він підлягає обкладенню на дану продукцію):

Дебет рахунку 90 «Продажі»:

субрахунок 3 «Податок на додану вартість».

Кредит рахунку 68 «Розрахунки по податках і зборах»:

субрахунок «Розрахунки з податку на додану вартість».

Аналогічний запис в синтетичному обліку складається і на суму зобов'язань перед бюджетом по акцизах на відвантажену продукцію, якщо вона підлягає оподаткуванню цим видом податку.

Одночасно в обліку списується зі складу облікова ціна готової продукції, відвантаженої покупцеві:

Дебет рахунку 90 «Продажі»:

субрахунок 2 «Собівартість продажів».

Кредит рахунку 43 «Готова продукція».

Беручи до уваги, що за дебетом рахунка «Продажі»: субрахунок 2 «Собівартість продажів» вже була відображена сума відхилень фактичної собівартості від облікової (позитивна - економія «-», негативна - перевитрата «+») за випущеної з виробництва готової продукції, після зазначеної вище записи за дебетом рахунка 90 «Продажі» сформується фактична собівартість проданої продукції. Після списання на даний рахунок витрат на продаж дана собівартість стане повною, що характеризує, у що обійшлася продаж продукції постачальнику.

Надходження коштів від покупця за відвантажену раніше в його адресу продукцію, підтверджується випискою банку:

Дебет рахунку 51 «Розрахункові рахунки».

Кредит рахунку 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками».

Рахунок 90 «Продажі» в даній ситуації не зачіпається, оскільки факт продажу відбувся раніше, у момент виконання своїх зобов'язань постачальником. На цьому етапі до покупця перейшло право власності, підтверджене товарно-транспортними документами про відвантаження продукції.

Логічність суджень з точки зору юриспруденції не виключає ситуації, коли покупець не сплачує за продукцію у встановлені терміни з причини низької платоспроможності. У такому випадку в законодавчому порядку постачальник має право створювати резерви по сумнівних боргах за рахунок прибутку до її оподаткування, страхуючи себе від можливих втрат:

Дебет рахунку 91 «Інші доходи і витрати»:

субрахунок 2 «Інші витрати».

Кредит рахунку 63 «Резерви по сумнівним боргами».

Аналітичний облік по рахунку 63 «Резерви по сумнівним боргами» ведеться по кожному сумнівному боргу, на який створено резерв.

Непогашені суми дебіторської заборгованості у встановлені терміни списуються у зменшення резерву, раніше створеного для погашення такої заборгованості:

Дебет рахунку 63 «Резерви по сумнівним боргами».

Кредит рахунків 62 «Розрахунки з покупцями та заказниками»;

76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами».

Невикористані суми резервів по сумнівних боргах направляються на відновлення операційних доходів. У кінцевому підсумку ці суми збільшують прибуток звітного періоду, наступного за періодом їх створення.

Коли організація будує облікову політику щодо формування виручки за датою відвантаження, а для обчислення податків - за датою оплати, в обліку складаються такі бухгалтерські проводки (використовуємо дані попереднього прикладу):

1. На суму виставленого покупцеві рахунку-фактури на відвантажену продукцію за договірними цінами:

Дебет рахунку 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками»;

субрахунок 1 «Розрахунки в порядку інкасо».

Кредит рахунку 90 «Продажі»;

субрахунок 1 "Дохід" - 15000 руб.

2. Відображається в обліку сума ПДВ з обсягу продажів:

Дебет рахунку 90 «Продажі»;

субрахунок 3 «Податок на додану вартість».

Кредит рахунку 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами»

субрахунок «Розрахунки по ПДВ» - 2288 руб.

У тому випадку, коли варіант облікової політики за визначенням виручки від продажу продукції за датою відвантаження організація здійснює як з метою постановки бухгалтерського обліку, так і з метою оподаткування, наведена вище операція буде відображена записом:

Дебет рахунку 90 «Продажі»:

субрахунок 3 «Податок на додану вартість».

Кредит рахунку 68 «Розрахунки з податків і зборів»;

субрахунок «Розрахунки з бюджетом з податку на додану вартість».

3. Списується фактична собівартість відвантаженої продукції:

Дебет рахунку 90 «Продажі»:

субрахунок 2 «Собівартість продажів» - 10000 руб.

Кредит рахунку 43 «Готова продукція».

4. Списуються комерційні витрати:

Дебет рахунку 90 «Продажі»:

субрахунок 2 «Собівартість продажів».

Кредит рахунку 44 «Витрати на продаж» - 500 руб.

5. Обчислений фінансовий результат:

Дебет рахунку 90 «Продажі»:

субрахунок 9 «Прибуток від продажу».

Кредит рахунку 99 «Прибутки та збитки» - 2212 руб.

6. Зарахована на розрахунковий рахунок сума платежу, що надійшла від покупця за відвантажену на його адресу продукцію:

Дебет рахунку 51 «Розрахункові рахунки».

Кредит рахунку 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками»:

субрахунок 1 «Розрахунки в порядку інкасо» - 15000 руб.

7. Відображено суму ПДВ за розрахунками з бюджетом:

Дебет рахунку 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами»:

субрахунок «Розрахунки з ПДВ».

Кредит рахунку 68 «Розрахунки по податках і зборах»:

субрахунок «Розрахунки з податку на добав ленну вартість» - 2288 руб.

Для цілей оподаткування виручка від продажу продукції (робіт, послуг) обчислюється або по мірі її оплати, тобто зарахування на рахунки в банках (при безготівковій формі розрахунків), або надходження в касу організації (при розрахунках готівкою - до 100 000 руб . по кожній угоді), або в міру відвантаження продукції, виконання роботи або надання послуги та пред'явлення розрахункових документів споживачам. У зв'язку з цим, якщо організація обчислює виручку в міру оплати покупцями (замовниками) продукції (робіт, послуг), то має місце невідповідність між фінансовою та податковою звітністю по розрахунках з бюджетом в частині нарахування податків. Об'єктом оподаткування є виручка від продажу продукції, обчислена у вигляді різниці між вартістю відвантаженої продукції на початок звітного періоду (включаючи вартість відвантаженої продукції за звітний період) і вартістю перехідних залишків відвантаженої продукції на кінець звітного періоду.

У тому випадку, коли організація отримала аванс, його отримання в обліку відображається записом:

Дебет рахунку 51 «Розрахункові рахунки» - 7500 руб.

Кредит рахунку 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками»:

субрахунок «Розрахунки за авансами одержаними» - 7500 руб.

Часткова передоплата покупцем у рахунок очікуваного від постачальника поставки товарно-матеріальних та інших цінностей (робіт, послуг) - сигнал для останнього про серйозні наміри учасника договору щодо виконання, прийнятих на себе зобов'язань. На суму поточних витрат, пов'язаних з виконанням зобов'язань, в обліку постачальника складається проводка:

Дебет рахунку 45 «Товари відвантажені» - 5000 руб.

Кредит рахунків 10 «Матеріали», 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» та ін - 5000руб.

Якщо роботи, послуги фактично виконані або продукція відвантажена в наступному році, то рахунок 90 «Продажі» не буде порушуватися. У такій ситуації діє загальне правило, зміст якого зводиться до того, що при виявленні помилок, що відносяться до минулих років, на відміну від допущених порушень, що відносяться до звітного періоду, вони розглядаються як доходи (збитки) за операціями минулих років, виявлені у звітному році . У бухгалтерському обліку їх слід відобразити у складі фінансових результатів звітного року:

Дебет рахунку 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками»:

субрахунок «Розрахунки за авансами одержаними».

Кредит рахунку 91 «Інші доходи і витрати»:

субрахунок 1 «Інші доходи».

Одночасно:

Дебет рахунку 99 «Прибутки та збитки» - 5000 руб.

Кредит рахунку 45 «Товари відвантажені» - 5000 руб.

У звичайній ситуації, коли організація для цілей оподаткування облік виручки веде з відвантаження, з суми отриманої попередньої оплати повинен бути обчислений податок на додану вартість:

Дебет рахунку 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками»:

субрахунок «Розрахунки за авансами одержаними».

Кредит рахунку 68 «Розрахунки з податків і зборів»;

субрахунок «Розрахунки з податку на додану вартість».

Справляння податку на додану вартість не виробляється, а отже, і не підлягає відшкодуванню з бюджету сума авансових платежів, що надійшла в рахунок майбутнього виконання робіт або надання послуг, якщо останні надаються не на території Російської Федерації.

На відвантажену за договірними цінами продукцію з переходом права власності на неї до покупця:

Дебет рахунку 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками»:

субрахунок 2 «Розрахунки плановими платежами» - 12500 руб.

Кредит рахунку 90 «Продажі»:

субрахунок 1 "Дохід" - 12500 руб.

На суму податку на додану вартість:

Дебет рахунку 90 «Продажі»:

субрахунок 3 «ПДВ» - 1907 руб.

Кредит рахунку 68 «Розрахунки по податках і зборах»:

субрахунок «Розрахунки з податку на додану вартість» - 1907 руб.

Списуються витрати на вартість відвантаженої та проданої готової продукції зі складу за фактичною собівартістю - 8000 руб.:

Дебет рахунку 90 «Продажі»:

субрахунок 2 «Собівартість продажів» - 8000 руб.

Кредит рахунку 43 «Готова продукція» - 8000 руб.

При використанні рахунку 40 «Випуск продукції (робіт, послуг)» отримана економія по випущеної продукції (припустимо, на суму 1300 крб.) Відразу ставиться на продаж методом червоного сторно:

Дебет рахунку 90 «Продажі»:

субрахунок 2 «Собівартість продажів».

Кредит рахунку 40 «Випуск продукції (робіт, послуг)» - 1300 руб.

Закриваються в кінці місяця комерційні витрати - 500 руб.:

Дебет рахунку 90 «Продажі»:

субрахунок 2 «Собівартість продажів» - 500 руб.

Кредит рахунку 44 «Витрати на продаж» - 500 руб.

Закривається сума раніше отриманого авансу:

Дебет рахунку 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками»:

субрахунок «Розрахунки за авансами одержаними».

Кредит рахунку 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками»:

субрахунок 2 «Розрахунки плановими платежами» - 7500 руб.

Поступив платіж від покупця на решту неоплаченої вартість відвантаженої на його адресу продукції за договірними цінами оформляється записом:

Дебет рахунку 51 «Розрахункові рахунки» - 5000 руб.

Кредит рахунку 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками»:

субрахунок 2 «Розрахунки плановими платежами» - 5000 руб.

У тому випадку, коли ціна відвантаженої продукції не передбачена в договорі поставки і не може бути встановлена ​​виходячи з умов договору, то з метою визначення розміру зобов'язань покупця приймається та ціна, за якою у порівнянних обставин організація-постачальник зазвичай визначає виручку щодо аналогічної продукції або надання в тимчасове користування аналогічних активів.

Чинне законодавство, зокрема Цивільний кодекс РФ, за наявності певних обставин учасникам договору дозволяє змінювати його умови. У такому випадку величина зобов'язань повинна визначатися виходячи з конкретних умов на дату забезпечення виконання договору.

При обміні або безоплатній передачі продукції (робіт, послуг) виручка для цілей оподаткування визначається виходячи із середньої ціни продажу за поточний місяць, а за відсутності продажу - виходячи з останньої її ціни.

За міжнародними стандартами облік продажів у фінансовій бухгалтерії здійснюється тільки в частині операцій, що відображають формування дебіторської заборгованості покупців, надходження грошових коштів та обсяг продажів.

Інформація про продаж товарів, продукції (робіт, послуг) розкривається у Звіті про прибутки і збитки (ф. № 2) по рядку «Виручка (нетто) від продажу товарів, продукції, робіт, послуг (за мінусом податку на додану вартість, акцизів і аналогічних обов'язкових платежів) ».

У ній же наводиться їх собівартість (рядок 020), валовий прибуток (рядок 029), комерційні витрати (рядок 030) і управлінські витрати (рядок 040).

Ці вихідні дані служать базою для обчислення фінансового результату організації (прибутку, збитку) за звичайними пологах діяльності, який відображається по рядку 050 (ф. № 2).

Більш детальна інформація про продаж продукції (робіт, послуг) міститься в пояснювальній записці до річної бухгалтерської звітності.

Бібліографічний список

  1. Анциферова І.В. Бухгалтерський фінансовий облік: Навчальний посібник. - 3-е изд., Перераб. і доп. - М.: Видавничо-торгова компанія «Дашков і К», 2008. - 800 с.

  2. Астахов В.П. Бухгалтерський (фінансовий) облік: Навчальний посібник. Видання 6-е, перероб. і доп. - М.: ІКЦ «МарТ»; Ростов н / Д: Видавничий центр «МарТ», 2005. - 960 с. (Серія «Економіка та управління»)

  3. Бухгалтерський облік: Методичні вказівки до виконання курсової роботи для студентів спеціальностей 060400, 351200 усіх форм навчання / Укл. Т.В. Яляліева, В.В. Ситнікова. - Йошкар-Ола: МарГТУ, 2006. - 44 с.

  4. Бухгалтерський фінансовий облік: Навчальний посібник / За ред. проф. Єленєвскі Є.А. - 3-е вид. - М.: Видавничо-торгова корпорація «Дашков і К», 2008. - 524 с.

  5. План рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організацій.-Москва: Омега-Л, 2006

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Контрольна робота
69кб. | скачати


Схожі роботи:
Облік готової продукції та її продажу
Облік продажу продукції робіт послуг 2
Облік продажу готової продукції рослинництва
Облік продажу продукції робіт послуг
Облік товарів у фірмі з продажу аудіотехніки
Облік готової продукції та її продажу Документальне оформлення
Договір купівлі продажу 3
Договір купівлі продажу 7
Договір купівлі продажу 4
© Усі права захищені
написати до нас