Анотація
У діпломній продажам розглянуто питання системи оподаткування сільськогосподарськіх підпріємств України. Об'єктом Дослідження роботи є учбово-виробничий підрозділ Слов'янського державного аграрного технікуму, на прікладі якого вивч методика розрахунків з бюджетом; розглянуто характеристику платежів до бюджету та проведено аналіз нарахування І сплата податків та обов'язкових платежів до бюджету. Запропоновано використання розумних ставок податків, сприяючи ефективного виробництву сільськогосподарськіх господарств, використання законодавчих актів, знайшовші Своє Відображення в податковому Кодексі України.
Анотація
У дипломній роботі розглянуті питання системи оподаткування сільськогосподарських підприємств України. Об'єктом дослідження роботи є Навчально-виробничий підрозділ Слов'янського державного аграрного технікуму, на прикладі якого вивчена методика розрахунків з бюджетом; розглянута характеристика платежів до бюджету та проведено аналіз нарахування та виплати податків, та обов'язкових платежів до бюджету. Запропоновано використання доцільних ставок податків, сприяють ефективному виробництву сільськогосподарських підприємств, використання законодавчих актів, які знайшли своє відображення в Податковому Кодексі України.
Введення
Податки в даний час є важливим елементом ринкової економіки. Податкові відносини, як найскладніший вид економічних відносин, крім основної функції - поповнення державного бюджету України, виконують регулюючу і стимулюючу функції, як на макроекономічному, так і на мікроекономічному рівнях.
Внаслідок їх специфіки, податки несуть велике соціальне навантаження. При правильному їх застосуванні та використанні, вони знижують соціальну напругу в суспільстві і, навпаки, при необдумані дії - можуть спровокувати соціальні конфлікти.
Сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету і державні цільові фонди, які сплачуються у встановлених законами України порядках, становить систему оподаткування.
Податкова система пройшла повний період свого становлення і на даному етапі вдосконалюється.
Розрахунки з бюджетом є формою фінансових відносин між державою і членами суспільства з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідних для здійснення державою її функцій.
Завданнями податкового обліку є:
1) Організація сплати належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни;
2) Ведення бухгалтерського обліку податків і зборів відповідно до чинного національними стандартами бухгалтерського обліку;
3) Складання податкової звітності;
4) Надання державним податковим органам, згідно чинного законодавства України декларації, звітності, відомості та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.
За останні роки державний бюджет України поповнюється за рахунок нових видів податків і зборів, це і підкріплює актуальність даної теми. Особливо в даний час це стосується підприємств агропромислового комплексу. Постійні зміни та доповнення у податковому законодавстві України призводять до недотримання спрогнозованих показників діяльності підприємства.
Діюча податкова система "тисне" на сільськогосподарських товаровиробників. Вона вимагає від них грунтовної ерудиції, глибоких юридичних та економічних знань, вміння схоплювати на льоту «удосконалення» та зміни в законодавстві. Навіть великі колективні підприємства агропромислового комплексу не завжди можуть дозволити собі утримувати фахівців відповідного рівня, а для фермерів, чий штат звичайно обмежений власною сім'єю, ця задача зовсім непідйомна.
У зв'язку з цим виникає питання щодо кількості податків і зборів, особливо актуальне для сільського господарства, так як саме тут найчастіше обговорювалася проблема введення єдиного податку, яким зараз в України виступає фіксований сільськогосподарський податок.
У результаті цього більша частина сільськогосподарських підприємств з 1 січня 1999 року перейшла на сплату єдиного фіксованого сільськогосподарського податку, доцільність використання якого обумовлюється необхідністю зниження податкового преса на сільськогосподарського товаровиробника.
Об'єктом дослідження в даній дипломній роботі є вивчення здійснення платежів до бюджету Навчально-виробничого підрозділу Слов'янського державного аграрного технікуму. Проведено аналіз системи оподаткування даного господарства за ряд років та виявлено шляхи вдосконалення діючої системи оподаткування аграрних підприємств.
1. Теоретичні та правові аспекти обліку оподаткування сільськогосподарських підприємств
Бюджетно-податкова система являє собою складний економічний механізм, який за певними принципами визначає всі податки та обов'язкові платежі до бюджету. Складним до цих пір залишається питання про джерела сплати прямих податків. Як відомо, одна частина податків сплачується за рахунок прибутку, інша за рахунок коштів, які відносяться на собівартість продукції. При цьому за рахунок прибутку сплачується незначна частина податків. Основна їх частина сплачується за рахунок коштів, які відносять на собівартість продукції.
Дійсно, якщо відносити податки на витрати виробництва, то тим самим зменшується прибуток. А якщо сплачувати за рахунок прибутку, то вона збільшується. З цього приводу В. Безкоровайна у своїй статті акцентує увагу на тому, що "якщо це не має ніякого значення, то це стає не зрозумілим, чому джерела сплати окремих податків змінюються". Наприклад, раніше плата за землю відносилася на витрати виробництва. А з прийняттям Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ці платежі сплачуються за рахунок прибутку [15]. Слід відзначити і не погодитися з даним автором, що переконливих обгрунтувань щодо єтого питання не існує. Є тільки один аргумент, який полягає в тому, що включенням податків в собівартість продукції досягаються гарантованість та стабільність надходження до бюджету коштів.
Законодавчою базою обліку розрахунків з бюджетом є, перш за все, Закон України "Про внесення змін до Закону України" Про систему оподаткування "від 18. 02.1997г. № 77/97 - ВР.
Порядок розрахунку і сплати фіксованого сільськогосподарського податку регулюється Законом України "Про фіксований сільськогосподарський податок" від 17. 12. 1998р. № 320-XIV з усіма його змінами і доповненнями.
Декрет Кабінету Міністрів України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889 - IV з усіма його змінами і доповненнями затверджує і регулює порядок розрахунку та сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб.
Законодавчою базою для ПДВ виступає Закон України «Про ПДВ» від 03. 04. 1997р. № 168/97 - ВР, також Закон України «Про внесення змін до статті 11 Закону України« Про ПДВ »від 18. 02. 1999р. № 442 - XIV.
Також використовується Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16. 06. 1999р. № 996-XIV.
Податки - це основа держави. Держава може жити без науки і мистецтва, допускати спад виробництва, позбавляючи споживчий ринок товарів, але без податків воно жити не може.
Як зазначає Г. Карпова в своїй статті «плата податків - це основна форма взаємовідносин громадянина з державою. Тому система оподаткування повинна бути справедливою, заснованої на рівності усіх перед законом незалежно від форми власності »[25]. Як свідчить світова практика і в цивілізованому світі давно прийшли до висновку про те, що «платник податків - головна фігура в державі, наділена правами і захищається законом» [30].
У нашій же країні платник податків є безправним і беззахисним в будь-якому випадку, коли податкова служба виявляє порушення. Недоїмки, штрафи і пені автоматично знімаються з рахунку «порушника» і можуть одразу зробити його банкрутом. Тому багато вчених бачать подальше вдосконалення системи оподаткування в «пошуку оптимальних варіантів правильного співвідношення між витратною частиною бюджету і розмірами податку, що стягується з платника податків» [36].
В умовах ринкової економіки податки, окрім фіскальної функції, є найважливішим економічним інструментом регулювання ринкових відносин.
«Мудрість, - на думку Р. Дербішева, - законотворчість у сфері оподаткування полягає в тому, щоб знайти оптимальне співвідношення між розмірами грошових коштів, що вилучаються з платника податків, і ступенем задоволеності цими коштами дохідної частини державного бюджету [21].
В. Пацкан вважає, що податкова система в Україні не набула стабільності, тому не стала важливим фактором управління народним господарством, у тому числі його аграрним сектором. Адже до цього часу ведуться дискусії про напрями її подальшого розвитку [30].
Звичайно ж, із цим слід погодитися і розуміти, що діюча на сьогоднішній день система оподаткування сільськогосподарських підприємств потребує удосконалення. Головною причиною цьому служить порівняно високий податковий тягар і те, що податки не стимулюють розвиток процесів, які можуть зупинити економічну кризу: зростання обсягів виробництва, структурну перебудову господарства, підвищення ступеня ділової активності суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сільському господарстві.
Існуюча система оподаткування не створює свободу підприємницької діяльності і, на жаль, не накопичує дохідну частину державного бюджету в необхідному обсязі. Це пояснюється властивими їй недоліками, які виділив у своїй статті Н. Тарасова:
1. Багаторазове оподаткування
2. Завищені ставки податків
3. Зайве різноманітність шляхів формування доходної частини бюджету
4. Надмірна кількість необгрунтованих та відсутність необхідних податкових пільг
5. Порочне характер податкової системи [39].
Ми вважаємо, що в України сьогодні повинна йти мова про такий зниження рівня податків, яке можна компенсувати за рахунок або скорочення бюджетних витрат, або залучення додаткових не інфляційних джерел фінансування дефіциту бюджету. І ось тут необхідно акцентувати увагу на тому, що практично це означає про реальні можливості скорочення податкового тиску як обмежених, так і щодо підприємств агропромислового комплексу наголос має бути зроблено на іншому аспекті: еволюційному шляху її реформування за рахунок удосконалення складу і структури податкової системи, механізму обчислення і сплати податків.
І. В. Горський відзначає, що «в України немає Податкового Кодексу. Його замінюють більш 300 законів, які суперечать один одному. Впорядкування законодавчої бази і створення методичних матеріалів для встановлення правильних відносин між платником податків і податковим інспектором є необхідною умовою стабілізації податкової політики »[18].
З цією думкою слід погодитися, адже часті зміни законодавчої бази не дають платнику податку швидко зорієнтуватися у сплаті того чи іншого виду податку.
З даною думкою погоджується і М. Романюк, кажучи про те, що «сучасна податкове законодавство зазнає серйозні наміри відносно платників зміни. З одного боку, новими законами про оподаткування введена нова методологія розрахунку низки податків і зборів, яка в ряді випадків значно ускладнила раніше діючу практику. З іншого боку, окремі норми ухвалених законів часто змінюються, що породжує нестабільність усього податкового законодавства »[34].
Зростаючий дефіцит бюджету і поглиблюється криза неплатежів, супроводжувані катастрофічним спадом виробництва вимагають прийняття невідкладних заходів, і, перш за все, в законодавстві про податки.
«Їх непосильний тягар пригноблює виробника - головного платника податків, позбавляє його можливості примножувати свій дохід і поповнювати державний бюджет» - зазначає Л. Бабич [14].
Таким чином, слід зазначити, що основним акцентом при реформуванні податкової системи має бути те, що ця система повинна виступати не лише головним стимулюючим фактором розвитку виробництва, але і забезпечити повне, якісне і своєчасне виконання доходів бюджетів усіх рівнів.
Якщо розглянути рис. 1. «Місце податкової системи в організаційній структурі державних фінансів», то згідно податкового законодавства платники податків подають інформацію про суми нарахованих податків за деклараціями органам податкових служб. У свою чергу, податкові інспекції перераховують платежі через відділення банків на ім'я державного казначейства, яке, у свою чергу, згідно законів, розподіляє платежі, основна частина яких надходить до державного бюджету України (див. додаток 1).
На малюнку 2 відобразимо податкову систему в Навчально-виробничому підрозділі ЗДАТИ (див. додаток 2).
Як було сказано раніше, діюча податкова система дуже «тисне» на сільськогосподарських виробників. Вона вимагає від них грунтовної ерудиції, глибоких юридичних та економічних знань, вміння схоплювати на льоту своєчасні «удосконалення» та зміни в законодавстві. Як зазначає О. Іщенко у своїй статті, - «що навіть великі колективні сільськогосподарські підприємства не завжди можуть дозволити собі утримувати фахівців відповідного рівня, а для фермерів, чий штат звичайно обмежений власною сім'єю, ця задача зовсім непідйомна» [24].
У зв'язку з цим виникає питання щодо кількості податків і зборів, особливо актуальне для сільського господарства, так як саме тут найчастіше обговорювалася проблема введення єдиного податку, яким зараз в України виступає фіксований сільськогосподарський податок.
Адже з 1 січня 1999 року у сільськогосподарського виробника з'явилася можливість сплати фіксованого податку. Як зазначає Є. Володимирська у статті «Перші підсумки фіксованого сільськогосподарського податку», - метою цього виду податку є спрощення звітності та зменшення податкового пресу. Тобто доцільність введення, і використання фіксованого податку обумовлюється необхідністю зниження податкового тягаря на аграріїв, що випливає з ідей і практики багатьох американських економістів [17].
Звичайно ж, з таким твердженням не можна не погодитися. Але існують при цьому і недоліки.
А. Редько вважає, що в умовах становлення біржового ринку сільськогосподарської продукції фіксована і необ'єктивно встановлена ціна на продукцію сільського господарства ставить товаровиробника в неконкуруючі умови. Переважна більшість суб'єктів підприємницької діяльності, які працюють у сфері виробництва сільськогосподарської продукції, не має прямого доступу до біржових торгів і досвіду в цьому напрямку діяльності [31].
Товаровиробники змушені віддавати свою продукцію в рахунок сплати фіксованого податку за цінами, які їх не влаштовують, або не сплачують цей податок взагалі.
Борін І. констатує той факт, що фактично цей податок є податком на землю і суперечить принципу рівності в оподаткуванні всіх підприємств і громадян [16]. Фіксований податок не враховує тієї ситуації, коли одні підприємства можуть мати низький врожай і маленький прибуток, а інші - високий урожай і великий прибуток.
Ряд авторів прийшли до думки, що оскільки господарства нічого не виграють, то в практичному плані для них не має істотного значення, як вони будуть сплачувати ці податки - щодо землі або кожен окремо. Але об'єктивність таких платежів на належному рівні вже не буде забезпечуватися, так як база їх обчислення стає штучною, майже незмінною, тоді як реальна база обчислення таких платежів не є постійною, вона змінюється в процесі господарської діяльності та в певній мірі залежить від її результатів [28 , 41].
Ми вважаємо, що, незважаючи на те, що земля має грошову оцінку, доцільність вибору землі об'єктом обкладення, фіксованим податком занадто сумнівна, оскільки такий податок не може врахувати багатьох інших чинників, що впливає на господарську діяльність. У діпломній продажам розглянуто питання системи оподаткування сільськогосподарськіх підпріємств України. Об'єктом Дослідження роботи є учбово-виробничий підрозділ Слов'янського державного аграрного технікуму, на прікладі якого вивч методика розрахунків з бюджетом; розглянуто характеристику платежів до бюджету та проведено аналіз нарахування І сплата податків та обов'язкових платежів до бюджету. Запропоновано використання розумних ставок податків, сприяючи ефективного виробництву сільськогосподарськіх господарств, використання законодавчих актів, знайшовші Своє Відображення в податковому Кодексі України.
Анотація
У дипломній роботі розглянуті питання системи оподаткування сільськогосподарських підприємств України. Об'єктом дослідження роботи є Навчально-виробничий підрозділ Слов'янського державного аграрного технікуму, на прикладі якого вивчена методика розрахунків з бюджетом; розглянута характеристика платежів до бюджету та проведено аналіз нарахування та виплати податків, та обов'язкових платежів до бюджету. Запропоновано використання доцільних ставок податків, сприяють ефективному виробництву сільськогосподарських підприємств, використання законодавчих актів, які знайшли своє відображення в Податковому Кодексі України.
Введення
Податки в даний час є важливим елементом ринкової економіки. Податкові відносини, як найскладніший вид економічних відносин, крім основної функції - поповнення державного бюджету України, виконують регулюючу і стимулюючу функції, як на макроекономічному, так і на мікроекономічному рівнях.
Внаслідок їх специфіки, податки несуть велике соціальне навантаження. При правильному їх застосуванні та використанні, вони знижують соціальну напругу в суспільстві і, навпаки, при необдумані дії - можуть спровокувати соціальні конфлікти.
Сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету і державні цільові фонди, які сплачуються у встановлених законами України порядках, становить систему оподаткування.
Податкова система пройшла повний період свого становлення і на даному етапі вдосконалюється.
Розрахунки з бюджетом є формою фінансових відносин між державою і членами суспільства з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідних для здійснення державою її функцій.
Завданнями податкового обліку є:
1) Організація сплати належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни;
2) Ведення бухгалтерського обліку податків і зборів відповідно до чинного національними стандартами бухгалтерського обліку;
3) Складання податкової звітності;
4) Надання державним податковим органам, згідно чинного законодавства України декларації, звітності, відомості та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.
За останні роки державний бюджет України поповнюється за рахунок нових видів податків і зборів, це і підкріплює актуальність даної теми. Особливо в даний час це стосується підприємств агропромислового комплексу. Постійні зміни та доповнення у податковому законодавстві України призводять до недотримання спрогнозованих показників діяльності підприємства.
Діюча податкова система "тисне" на сільськогосподарських товаровиробників. Вона вимагає від них грунтовної ерудиції, глибоких юридичних та економічних знань, вміння схоплювати на льоту «удосконалення» та зміни в законодавстві. Навіть великі колективні підприємства агропромислового комплексу не завжди можуть дозволити собі утримувати фахівців відповідного рівня, а для фермерів, чий штат звичайно обмежений власною сім'єю, ця задача зовсім непідйомна.
У зв'язку з цим виникає питання щодо кількості податків і зборів, особливо актуальне для сільського господарства, так як саме тут найчастіше обговорювалася проблема введення єдиного податку, яким зараз в України виступає фіксований сільськогосподарський податок.
У результаті цього більша частина сільськогосподарських підприємств з 1 січня 1999 року перейшла на сплату єдиного фіксованого сільськогосподарського податку, доцільність використання якого обумовлюється необхідністю зниження податкового преса на сільськогосподарського товаровиробника.
Об'єктом дослідження в даній дипломній роботі є вивчення здійснення платежів до бюджету Навчально-виробничого підрозділу Слов'янського державного аграрного технікуму. Проведено аналіз системи оподаткування даного господарства за ряд років та виявлено шляхи вдосконалення діючої системи оподаткування аграрних підприємств.
1. Теоретичні та правові аспекти обліку оподаткування сільськогосподарських підприємств
Бюджетно-податкова система являє собою складний економічний механізм, який за певними принципами визначає всі податки та обов'язкові платежі до бюджету. Складним до цих пір залишається питання про джерела сплати прямих податків. Як відомо, одна частина податків сплачується за рахунок прибутку, інша за рахунок коштів, які відносяться на собівартість продукції. При цьому за рахунок прибутку сплачується незначна частина податків. Основна їх частина сплачується за рахунок коштів, які відносять на собівартість продукції.
Дійсно, якщо відносити податки на витрати виробництва, то тим самим зменшується прибуток. А якщо сплачувати за рахунок прибутку, то вона збільшується. З цього приводу В. Безкоровайна у своїй статті акцентує увагу на тому, що "якщо це не має ніякого значення, то це стає не зрозумілим, чому джерела сплати окремих податків змінюються". Наприклад, раніше плата за землю відносилася на витрати виробництва. А з прийняттям Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ці платежі сплачуються за рахунок прибутку [15]. Слід відзначити і не погодитися з даним автором, що переконливих обгрунтувань щодо єтого питання не існує. Є тільки один аргумент, який полягає в тому, що включенням податків в собівартість продукції досягаються гарантованість та стабільність надходження до бюджету коштів.
Законодавчою базою обліку розрахунків з бюджетом є, перш за все, Закон України "Про внесення змін до Закону України" Про систему оподаткування "від 18. 02.1997г. № 77/97 - ВР.
Порядок розрахунку і сплати фіксованого сільськогосподарського податку регулюється Законом України "Про фіксований сільськогосподарський податок" від 17. 12. 1998р. № 320-XIV з усіма його змінами і доповненнями.
Декрет Кабінету Міністрів України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889 - IV з усіма його змінами і доповненнями затверджує і регулює порядок розрахунку та сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб.
Законодавчою базою для ПДВ виступає Закон України «Про ПДВ» від 03. 04. 1997р. № 168/97 - ВР, також Закон України «Про внесення змін до статті 11 Закону України« Про ПДВ »від 18. 02. 1999р. № 442 - XIV.
Також використовується Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16. 06. 1999р. № 996-XIV.
Податки - це основа держави. Держава може жити без науки і мистецтва, допускати спад виробництва, позбавляючи споживчий ринок товарів, але без податків воно жити не може.
Як зазначає Г. Карпова в своїй статті «плата податків - це основна форма взаємовідносин громадянина з державою. Тому система оподаткування повинна бути справедливою, заснованої на рівності усіх перед законом незалежно від форми власності »[25]. Як свідчить світова практика і в цивілізованому світі давно прийшли до висновку про те, що «платник податків - головна фігура в державі, наділена правами і захищається законом» [30].
У нашій же країні платник податків є безправним і беззахисним в будь-якому випадку, коли податкова служба виявляє порушення. Недоїмки, штрафи і пені автоматично знімаються з рахунку «порушника» і можуть одразу зробити його банкрутом. Тому багато вчених бачать подальше вдосконалення системи оподаткування в «пошуку оптимальних варіантів правильного співвідношення між витратною частиною бюджету і розмірами податку, що стягується з платника податків» [36].
В умовах ринкової економіки податки, окрім фіскальної функції, є найважливішим економічним інструментом регулювання ринкових відносин.
«Мудрість, - на думку Р. Дербішева, - законотворчість у сфері оподаткування полягає в тому, щоб знайти оптимальне співвідношення між розмірами грошових коштів, що вилучаються з платника податків, і ступенем задоволеності цими коштами дохідної частини державного бюджету [21].
В. Пацкан вважає, що податкова система в Україні не набула стабільності, тому не стала важливим фактором управління народним господарством, у тому числі його аграрним сектором. Адже до цього часу ведуться дискусії про напрями її подальшого розвитку [30].
Звичайно ж, із цим слід погодитися і розуміти, що діюча на сьогоднішній день система оподаткування сільськогосподарських підприємств потребує удосконалення. Головною причиною цьому служить порівняно високий податковий тягар і те, що податки не стимулюють розвиток процесів, які можуть зупинити економічну кризу: зростання обсягів виробництва, структурну перебудову господарства, підвищення ступеня ділової активності суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сільському господарстві.
Існуюча система оподаткування не створює свободу підприємницької діяльності і, на жаль, не накопичує дохідну частину державного бюджету в необхідному обсязі. Це пояснюється властивими їй недоліками, які виділив у своїй статті Н. Тарасова:
1. Багаторазове оподаткування
2. Завищені ставки податків
3. Зайве різноманітність шляхів формування доходної частини бюджету
4. Надмірна кількість необгрунтованих та відсутність необхідних податкових пільг
5. Порочне характер податкової системи [39].
Ми вважаємо, що в України сьогодні повинна йти мова про такий зниження рівня податків, яке можна компенсувати за рахунок або скорочення бюджетних витрат, або залучення додаткових не інфляційних джерел фінансування дефіциту бюджету. І ось тут необхідно акцентувати увагу на тому, що практично це означає про реальні можливості скорочення податкового тиску як обмежених, так і щодо підприємств агропромислового комплексу наголос має бути зроблено на іншому аспекті: еволюційному шляху її реформування за рахунок удосконалення складу і структури податкової системи, механізму обчислення і сплати податків.
І. В. Горський відзначає, що «в України немає Податкового Кодексу. Його замінюють більш 300 законів, які суперечать один одному. Впорядкування законодавчої бази і створення методичних матеріалів для встановлення правильних відносин між платником податків і податковим інспектором є необхідною умовою стабілізації податкової політики »[18].
З цією думкою слід погодитися, адже часті зміни законодавчої бази не дають платнику податку швидко зорієнтуватися у сплаті того чи іншого виду податку.
З даною думкою погоджується і М. Романюк, кажучи про те, що «сучасна податкове законодавство зазнає серйозні наміри відносно платників зміни. З одного боку, новими законами про оподаткування введена нова методологія розрахунку низки податків і зборів, яка в ряді випадків значно ускладнила раніше діючу практику. З іншого боку, окремі норми ухвалених законів часто змінюються, що породжує нестабільність усього податкового законодавства »[34].
Зростаючий дефіцит бюджету і поглиблюється криза неплатежів, супроводжувані катастрофічним спадом виробництва вимагають прийняття невідкладних заходів, і, перш за все, в законодавстві про податки.
«Їх непосильний тягар пригноблює виробника - головного платника податків, позбавляє його можливості примножувати свій дохід і поповнювати державний бюджет» - зазначає Л. Бабич [14].
Таким чином, слід зазначити, що основним акцентом при реформуванні податкової системи має бути те, що ця система повинна виступати не лише головним стимулюючим фактором розвитку виробництва, але і забезпечити повне, якісне і своєчасне виконання доходів бюджетів усіх рівнів.
Якщо розглянути рис. 1. «Місце податкової системи в організаційній структурі державних фінансів», то згідно податкового законодавства платники податків подають інформацію про суми нарахованих податків за деклараціями органам податкових служб. У свою чергу, податкові інспекції перераховують платежі через відділення банків на ім'я державного казначейства, яке, у свою чергу, згідно законів, розподіляє платежі, основна частина яких надходить до державного бюджету України (див. додаток 1).
На малюнку 2 відобразимо податкову систему в Навчально-виробничому підрозділі ЗДАТИ (див. додаток 2).
Як було сказано раніше, діюча податкова система дуже «тисне» на сільськогосподарських виробників. Вона вимагає від них грунтовної ерудиції, глибоких юридичних та економічних знань, вміння схоплювати на льоту своєчасні «удосконалення» та зміни в законодавстві. Як зазначає О. Іщенко у своїй статті, - «що навіть великі колективні сільськогосподарські підприємства не завжди можуть дозволити собі утримувати фахівців відповідного рівня, а для фермерів, чий штат звичайно обмежений власною сім'єю, ця задача зовсім непідйомна» [24].
У зв'язку з цим виникає питання щодо кількості податків і зборів, особливо актуальне для сільського господарства, так як саме тут найчастіше обговорювалася проблема введення єдиного податку, яким зараз в України виступає фіксований сільськогосподарський податок.
Адже з 1 січня 1999 року у сільськогосподарського виробника з'явилася можливість сплати фіксованого податку. Як зазначає Є. Володимирська у статті «Перші підсумки фіксованого сільськогосподарського податку», - метою цього виду податку є спрощення звітності та зменшення податкового пресу. Тобто доцільність введення, і використання фіксованого податку обумовлюється необхідністю зниження податкового тягаря на аграріїв, що випливає з ідей і практики багатьох американських економістів [17].
Звичайно ж, з таким твердженням не можна не погодитися. Але існують при цьому і недоліки.
А. Редько вважає, що в умовах становлення біржового ринку сільськогосподарської продукції фіксована і необ'єктивно встановлена ціна на продукцію сільського господарства ставить товаровиробника в неконкуруючі умови. Переважна більшість суб'єктів підприємницької діяльності, які працюють у сфері виробництва сільськогосподарської продукції, не має прямого доступу до біржових торгів і досвіду в цьому напрямку діяльності [31].
Товаровиробники змушені віддавати свою продукцію в рахунок сплати фіксованого податку за цінами, які їх не влаштовують, або не сплачують цей податок взагалі.
Борін І. констатує той факт, що фактично цей податок є податком на землю і суперечить принципу рівності в оподаткуванні всіх підприємств і громадян [16]. Фіксований податок не враховує тієї ситуації, коли одні підприємства можуть мати низький врожай і маленький прибуток, а інші - високий урожай і великий прибуток.
Ряд авторів прийшли до думки, що оскільки господарства нічого не виграють, то в практичному плані для них не має істотного значення, як вони будуть сплачувати ці податки - щодо землі або кожен окремо. Але об'єктивність таких платежів на належному рівні вже не буде забезпечуватися, так як база їх обчислення стає штучною, майже незмінною, тоді як реальна база обчислення таких платежів не є постійною, вона змінюється в процесі господарської діяльності та в певній мірі залежить від її результатів [28 , 41].
«Що стосується податку на додану вартість, то саме цей податок, незважаючи на велику кількість пільг для сільськогосподарських товаровиробників, викликає невдоволення у керівників і фахівців підприємств агропромислового комплексу» - так зазначив у своїй статті В. Шатківська [44].
На відміну від В. Шатковський, В. Жук стверджує, що це не прямий податок, а податок на споживача. Так як, податок на додану вартість дає основну масу надходжень до бюджету, то немає підстав вважати, що із заміною його на інший, податковий тягар на платників податків зменшиться. Зміниться лише його форма. Крім того, слід взяти до уваги те, що, по суті, і методології податок на додану вартість вважається одним з прогресивних податків і вводиться в багатьох країнах світу, а також є однією з умов вступу до країн ЄС. Отже, відмова від податку на додану вартість буде кроком назад в економічних перетвореннях [23].
Поряд з цією думкою, виникає і випливає інше, що податок на додану вартість збільшує ціну товару, вартість товарів, робіт і послуг і «б'є по кишені» кінцевого споживача. Ставка податку на додану вартість на рівні 20% значно здорожує продукцію, особливо продукти харчування. Вітчизняна сільськогосподарська продукція в багатьох випадках стає неконкурентоспроможною, що не тільки робить неможливим її експорт, а й створює труднощі реалізації на внутрішньому ринку.
М. Л. Дем'яненко відзначає, що в більшості країн, що застосовуються податок на додану вартість, ставки податку формуються за принципом встановлення трьох їх груп: мінімальної, стандартної і максимальною. За мінімальною ставкою податку на додану вартість обкладається основна маса товарів, за максимальної - предмети розкоші [20].
Ми вважаємо, виходячи з таких припущень, що таким чином вдається не скоротити надходження до бюджету, а податок на додану вартість, як і належить, бути в нормальній податковій системі, виконує не тільки фіскальну, а й регулюючу функції.
Підтвердженням цього є механізм дії нульової ставки податку на додану вартість. Така ставка багато в чому виконує пільгові функції і таким чином скорочує потребу в безпосередніх пільги. Отже, стабільність дії введення пільг слід вирішувати не через варіювання їх кількості, а через зміну механізму оподаткування, при якому основним регулятором повинні бути ставки.
Що стосується податку з доходів фізичних осіб, то «податок з доходів фізичних осіб повинен визначатися самими громадянами - шляхом запровадження системи обов'язкового декларування доходів, що дозволить створити потрібну державну систему інформаційного забезпечення прийняття урядом соціальних програм зайнятості, боротьби з безробіттям, соціальної допомоги» - говорить у своїй статті І. Борін [16].
Слід трохи не погодитися з цим. Адже тут головний ухил повинен здійснюватися на диференціювання ставок, причому при цьому вимагаючи значного їх зниження, а соціальні програми уряду дійсно потрібні.
Необхідно відзначити, що прямі податки повинні займати в структурі оподаткування аграрних підприємств близько 80% його загальної суми, а інші види податків і платежів, а також відрахувань, відповідно, не повинні перевищувати 20%.
Звичайно ж, одночасно необхідно максимально скоротити ряд виплат з бюджету.
Як зазначає В. Мельник у своїй статті «зростаючий дефіцит бюджету і поглиблюється криза неплатежів, супроводжувані катастрофічним спадом виробництва вимагають прийняття невідкладних заходів і, перш за все, в законодавстві про податки» [28].
Тому аудит розрахунків з бюджетом має величезне значення в умовах ринкових відносин.
Аудит розрахунків з бюджетом здійснюється на підставі Закону України «Про аудиторську діяльність» від 22. 04.
Як вважає В. Едронова, при проведенні перевірки розрахунків з бюджетом аудитор повинен допомагати підприємству, уникнути фінансових санкцій, які накладаються податковими службами за не правильне нарахування та несвоєчасне перерахування платежів до бюджету [22].
В умовах зміни податкового законодавства необхідно, перш за все, визначити, хто на сьогоднішній день має право на проведення перевірки суб'єктом підприємницької діяльності і з яких питань. Таким чином, відстоює свою точку зору О. Сахненко у своїй статті «Перевірити платника - дотримати законодавство» [36].
З такою думкою погоджується і А. Редько, який у своїй статті констатує факти необхідності здійснення аудиторської діяльності на Україну, зокрема, проведення аудиту розрахунків, концентруючи увагу на стан обліку розрахунків з бюджетом [31].
М. Гуріна вважає, що аудит розрахунків з бюджетом повинен бути максимально спрямований на виявлення найбільш «проблемних» місць в системі оподаткування, в розрахунку податків та обов'язкових платежів до бюджету, їх обліку, документальне оформлення та надання необхідної звітності у відповідні контролюючі органи. А з боку податківців - здійснення сприяння стимулювання добровільної сплати податків, враховуючи, звичайно ж, удосконалюються на даному етапі систему оподаткування [19].
З усього вищесказаного можна зробити наступні висновки, що склалася в України на даний момент податкова система поки що не повною мірою відповідає загальноприйнятим вимогам демократичного суспільства. На нашу думку, держава ще має відрегулювати діючі податкові закони і створити досить-відпрацьований законодавчий пакет, який відповідав би вимогам Податкового Кодексу процвітаючих країн.
У даний момент система оподаткування не врегульована, що потребує досконалого її вивчення та прийняття певних заходів.
Сільськогосподарські товаровиробники повинні прагнути до отримання найбільшого прибутку і надходження грошових коштів до бюджету.
2. Організаційно-економічна характеристика Навчально-виробничого підрозділу Слов'янського державного аграрного технікуму
Землекористування Навчально-виробничого підрозділу Слов'янського державного аграрного технікуму розташоване на північ від міста Слов'янська та знаходиться за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, сел. Північний, вул. Д. Бідного, 115. На півночі межує із землекористуванням СТОВ «Україна», на заході - з землекористуванням СТОВ «Надія».
З економічних умов господарювання на результати господарської діяльності впливає місце розташування господарства, відстань до найближчої залізниці, ринку збуту продукції, до районного та обласного центрів.
Відстань від Навчального господарства СГАТ до залізниці -
Загальна земельна площа землекористування становить
Середньорічна кількість працівників у господарстві становить 65 осіб.
У господарстві на балансі значаться 5 тракторів, 5 автомобілів, 6 причепів, 1 косарка, 2 жатки, 3 сівалки, 5 плугів, 3 культиватора.
Для того щоб визначити спеціалізацію господарства необхідно провести аналіз структури товарної продукції. Для того використовуємо дані про реалізацію продукції за 2003 - 2005 рр..
Аналіз спеціалізації Навчального господарства СГАТ розглянемо в таблиці 1.
Таблиця 1
Склад і структура товарної продукції учхоза за 2003-2005 рр..
| Види товарної продукції | Року | |||||
| 2003 | 2004 | 2005 | ||||
| Сума виручки, т. грн. | Питома вага,% | Сума виручки, т. грн. | Питома вага,% | Сума виручки, т. грн. | Питома вага,% | |
| 1. Зернові | 25,0 | 13,9 | 14,0 | 6,6 | 19,0 | 6,6 |
| 2. Соняшник | 26,0 | 14,4 | 41,0 | 19,4 | 57,0 | 19,6 |
| 3. Інша продукція рослинництва | 6,0 | 3,3 | 2,0 | 0,9 | - | - |
| Разом по рослинництву | 57,0 | 31,7 | 57,0 | 27,0 | 76,0 | 26,2 |
| 1. М'ясо ВРХ | 35,0 | 19,4 | 43,0 | 20,4 | 72,0 | 24,8 |
| 2. М'ясо свиней | 23,0 | 12,8 | 30,0 | 14,3 | 63,0 | 21,7 |
| 3. Молоко | 63,0 | 35,0 | 79,0 | 37,4 | 7,0 | 24,2 |
| Разом по тваринництву | 121,0 | 67,2 | 152,0 | 72,0 | 205,0 | 70,7 |
| Інша продукція | 2,0 | 1,2 | 2,0 | 1,0 | 9,0 | 3,1 |
| Всього по господарству | 180,0 | 100,0 | 211,0 | 100,0 | 290,0 | 100,0 |
Так як за 2003-2005 роки спеціалізація господарства не змінилася, то при аналізі структури товарної продукції в 2003 році основна питома вага припадає на молоко (37,4%), відповідно, друге місце займає м'ясо ВРХ у структурі товарної продукції (20,4% ), а третє (19,4%) - соняшник.
У 2004 році найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції займає м'ясо ВРХ (24,8%), потім молоко (24,2%), третє місце в структурі товарної продукції займає м'ясо свиней (21,7%), четверте місце в сумі виручки займає зерно соняшника - 19,6%.
Для більш глибокого аналізу спеціалізації розрахуємо коефіцієнт спеціалізації, використовуючи формулу:
К - коефіцієнт спеціалізації; n - кількість елементів рангового ряду; i - порядковий номер елемента в ранжированном ряді; Рі - питома вага Н-го елемента рангового ряду в структурі товарної продукції,%.
У нашому випадку коефіцієнт спеціалізації у 2003 році склав 0,2415, у 2004 році він склав 0,2740, а в 2005 році даний показник дорівнює 0,2484. До 2004 року цей показник в порівнянні з 2003року збільшився на 0,0325, у 2005 році він знизився на 0, 0256. Ці незначні коливання не вплинули на зміну рівня спеціалізації і в цілому можна сказати, що в навчальному господарстві СГАТ за ці три роки спостерігається середній рівень спеціалізації.
Для його підвищення, на мій погляд, в господарстві необхідно скоротити кількість галузей, що не приносять певного доходу, здатного відшкодувати витрати на виробництво. При цьому можна використовувати принципи технологічної та внутрішньогосподарської спеціалізації. Скорочення не ефективних галузей підвищить концентрацію виробництва, ніж полегшить управління ім.
Невід'ємною частиною аналізу господарства є оцінка розмірів його виробництва. Показники, які найбільш повно характеризують розмір виробництва, наведені нижче у таблиці 2.
Таблиця 2
Розміри виробництва учхоза СГАТ за 2003-2005 рр..
| Показники | Од. вимір. | Року | Відхилення,% | ||
| 2003 | 2004 | 2005 | |||
| А | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1. Обсяг валової продукції | т. грн. | 256,0 | 205,0 | 260,2 | 126,9 |
| 2. Обсяг товарної продукції | т. грн. | 180,0 | 211,0 | 290,0 | 137,4 |
| 3. Середньорічна вартість ОПФ | т. грн. | 650,0 | 650,0 | 128,0 | 197,0 |
| 4. Середньорічна чисельність працівників | чол | 65 | 71 | 65 | 91,5 |
| 5. Загальна земельна площа | га | 696 | 696 | 696 | 100,0 |
| в т. ч. с / г угідь | га | 616 | 616 | 616 | 100,0 |
| з них: ріллі | га | 595 | 595 | 595 | 100,0 |
| пасовища | га | 21 | 21 | 21 | 100,0 |
| Ліси і чагарники | га | 67 | 67 | 67 | 100,0 |
| Полезахисні смуги | га | 17 | 17 | 17 | 100,0 |
| Інші угіддя | га | 33 | 33 | 33 | 100,0 |
| 6. Поголів'я ВРХ, всього | гол. | 273 | 253 | 280 | 110,7 |
| 7. Кількість тракторів | шт. | 5 | 5 | 5 | 100,0 |
| 8. Кількість автомобілів | шт. | 3 | 5 | 5 | 100,0 |
Інші показники за таблицею залишилися незмінними.
У таблиці 3 наведемо основні економічні показники по Навчально-виробничому підрозділу СГАТ за 2003-2005 рр.., Які характеризують економічний стан і положення господарства.
Таблиця 3
Економічні показники учхоза СГАТ за 2003-2005 рр..
| Показники | Року | Звітний у% до 2004 | ||
| 2003 | 2004 | 2005 | ||
| 1. Виробництво валової продукції на 1 середньорічного працівника, грн. | 3906,00 | 2901,00 | 4003,00 | 138,0 |
| 2. Виробництво валової продукції на | 250,00 | 206,00 | 422,00 | 204,9 |
| 3. Прибуток - всього, тис. грн. | 2,0 | 10,0 | 35,0 | 350,0 |
| 4. Прибуток на 1 середньорічного працівника, грн. | 30,8 | 140,8 | 538,5 | 382,5 |
| 5. Отримано на | ||||
| - Виручки | 292,00 | 342,5 | 470,7 | 137,4 |
| - Балансового прибутку | 3,2 | 16,2 | 56,8 | 350,6 |
| 6. Рівень рентабельності,% | 1,1 | 5,07 | 12,1 | 238,7 |
| 7. Норма прибутку,% | 0,06 | 1,04 | 2,7 | 259,6 |
У 2005 році прибуток зросла у 3,5 рази в порівнянні з 2004 роком. Відповідно зросла і прибуток на 1 середньорічного працівника. На
Навчально-виробничий підрозділ СГАТ не зазнало на собі подій реформування як багато сільськогосподарських підприємства, так як воно відноситься до державної установи - Слов'янському державному аграрному технікуму. Господарство також несе на собі тягар змін в системі бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, орієнтуючись на умови ринкових відносин на Україні.
Учхоз СГАТ надана можливість вибору методів і принципів обліку, їм була складена облікова політика, яка визначає:
1. Розкриття статей форми 1 «Баланс» для надання інформації користувачам.
2. Порядок визначення тривалості операційного циклу.
3. Порядок визнання основних засобів, термінів їх корисного використання, методів нарахування амортизації і ліквідаційної вартості.
4. Порядок визнання нематеріальних активів, строків їх корисного використання і методів нарахування амортизації з урахуванням норм, встановлених П (С) БО 8 та П (С) БО 7.
5. Методів оцінки вибуття запасів, які встановлені П (С) БО 9.
6. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг).
7. Перелік і базу розподілу постійних та змінних загальновиробничих витрат.
8. Порядок визначення величини резерву сумнівних боргів.
9. Метод оцінки ступеня завершеності операцій з надання послуг.
10. Необхідність і порядок створення резервів для забезпечення майбутніх витрат і платежів.
Підприємство самостійно обрали форму бухгалтерського обліку - меморіально-ордерну. У господарстві суворо дотримується графік документообігу.
У бухгалтерії учхоза СГАТ працює 4 людини:
1. Головний бухгалтер - зобов'язаний вести облік і контроль за ведення бухгалтерського обліку, забезпечує дотримання встановлених єдиних принципів бухгалтерського обліку, складання та надання в зазначені терміни фінансової звітності, а також веде облік рахунків: 10, 31, 36, 63, 64, 65, 37.
2. Бухгалтер тваринництва і розрахункового відділу займається обліком тварин, перевіряє та обробляє первинні документи і звіти. Веде облік по нарахуванню та утриманню заробітної плати.
3. Бухгалтер рослинництва і матеріального відділу веде облік на рахунках 20, 26, 70, 23 / 1.
4. Касир веде облік прибуткових і витратних операцій по руху грошових коштів у господарстві.
Фінансовий стан підприємства більш повно характеризує горизонтальний і вертикальний аналіз балансу, який відобразимо в таблиці 4.
Таблиця 4
Горизонтальний і вертикальний аналіз балансу Навчального господарства СГАТ за 2005 рік
| Показники | На початок року | На кінець року | Горизонтальний аналіз | Вертикальний аналіз | ||
| Абсолютно. | Відносить. | На початок року | На кінець року | |||
| Актив | ||||||
| І. Необоротні активи | ||||||
| 1. Незавершене виробництво. | 11 | 11 | - | 100,0 | 0,28 | 0,26 |
| 2. Основні засоби. | 3499 | 3871 | 372 | 110,6 | 89,2 | 90,2 |
| Разом за розділом І | 3510 | 3882 | 372 | 110,6 | 89,2 | 90,5 |
| ІІ. Оборотні кошти | ||||||
| 1. Виробничі запаси. | 214 | 271 | 57 | 126,6 | 5,5 | 6,3 |
| 2. Тварини на вирощуванні та відгодівлі | 87 | 68 | -19 | 78,2 | 2,2 | 1,6 |
| 3. Незавершене виробництво | 47 | 36 | -11 | 76,6 | 1,2 | 0,74 |
| 4. Готова продукція | 26 | 11 | -15 | 42,3 | 0,7 | 0,3 |
| 5. Дебіторська заборгованість з бюджетом | 1 | - | - | - | 0,03 | - |
| 6. Інша дебіторська заборгованість | 22 | 16 | -6 | 72,7 | 0,6 | 0,4 |
| 7. Грошові кошти в національній валюті. | 15 | 9 | -6 | 60,0 | 0,4 | 0,2 |
| Разом у розділі ІІ | 412 | 406 | -6 | 98,5 | 10,5 | 9,5 |
| ІІ. Витрати майбутніх періодів | - | - | - | - | - | - |
| Баланс | 3922 | 4293 | 371 | 109,5 | 100 | 100 |
| Пасив | ||||||
| І. Власний капітал | ||||||
| 1. Статутний капітал | 3718 | 4089 | 371 | 110,0 | 94,8 | 95,2 |
| 2. Інший додатковий капітал | 86 | 128 | 42 | 148,8 | 2,2 | 3,0 |
| Разом за розділом І | 3804 | 4217 | 413 | 110,9 | 97,0 | 98,2 |
| ІІ. Забезпечення майбутніх витрат і платежів | - | - | - | - | - | - |
| ІІІ. Довгострокові зобов'язання | ||||||
| 1. Відстрочений податкові зобов'язання | 66 | 18 | -48 | 27,3 | 1,7 | 0,4 |
| Разом у розділі ІІІ | 66 | 18 | -48 | 27,3 | 1,7 | 0,4 |
| IV. Поточні зобов'язання | ||||||
| 1. Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги | - | 2 | 2 | - | - | 0,04 |
| 2. Поточні зобов'язання за одержаними авансами | 16 | - | - | - | 0,4 | - |
| 3. Поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом | 20 | 35 | 15 | 175 | 0,5 | 0,8 |
| 4. Поточні зобов'язання зі страхування | - | 10 | 10 | - | - | 0,2 |
| 5. Поточні зобов'язання з оплати праці | 5 | 11 | 6 | 220 | 0,1 | 0,3 |
| 6. Інші поточні зобов'язання | 11 | - | - | - | 0,3 | - |
| Разом у розділі IV | 52 | 58 | 6 | 111,5 | 1,3 | 1,35 |
| V. Доходи майбутніх періодів | - | - | - | - | - | - |
| Баланс | 3922 | 4293 | 371 | 109,5 | 100 | 100 |
По другому розділу «Оборотні кошти» збільшилися лише виробничі запаси на 26,% (57 тис. грн.) Та їх питома вага склала 6,3%. По іншим статтям другого розділу відбулося зменшення. Так, наприклад, грошові кошти скоротилися на 40,0% (6 тис. грн.), А їх питома вага займає всього лише 0,2%.
Аналізуючи пасив балансу, можна відзначити, що розмір статутного капіталу збільшився на 10,0% (371 тис. грн.) І займає найбільшу питому вагу в структурі балансу - 95,2%.
Відбулося збільшення по статті "Інший додатковий капітал» на 48,8% (42,0 тис. грн.), А їх питома вага склала 3,0%. Перший розділ пасиву балансу «Власний капітал» займає найбільшу питому вагу - 98,2%.
Відбулося скорочення відстрочених податкових зобов'язань на 72,7 (48,0 тис. грн.), А їх питома вага склала всього лише 0,4%.
По четвертому розділу «Поточні зобов'язання» в цілому стався їх зростання на 11,5% (6,0 тис. грн.), А їх питома вага в структурі балансу складає всього лише 1,35%.
Всі вищенаведені зміни вплинули і на валюту балансу, вона збільшилася на 9,5% (371 тис. грн.).
Оцінку рівня платоспроможності та фінансової стійкості Навчально-виробничого підрозділу Слов'янського державного аграрного технікуму приведемо в наступній таблиці (див. таблицю 5).
Таблиця 5
Показники платоспроможності та фінансової стійкості учхоза СГАТ за 2004 - 2005рр.
| Показники | Порогове значення | Року | Відхилення | ||
| 2004 | 2005 | 2005 від 2004 | Від порогового значення | ||
| І. Показники рівня платоспроможності | |||||
| 1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,2 - 0,25 | 0,29 | 0,26 | -0,03 | 0,1 |
| 2. Коефіцієнт загальної ліквідності | 1,25 - 2,5 | 7,9 | 7,1 | -0,8 | 4,6 |
| ІІ. Показники рівня фінансової стійкості | |||||
| 1. Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) | 0,7 | 0,97 | 0,98 | 0,1 | 0,28 |
| 2. Коефіцієнт обов'язковості | 1 | 0,03 | 0,01 | -0,02 | -0,99 |
Коефіцієнт загальної ліквідності в Навчальному господарстві СГАТ склав 7,1. З цього випливає, що підприємство успішно справляється зі своїми зобов'язаннями, а це говорить про налагоджений функціонуванні господарства.
Коефіцієнт автономії характеризує частину власних активів у загальній сумі всіх активів підприємства. У нашому випадку він дорівнює 0,98. І показує, що власний капітал господарства максимально наближений до загальної вартості майна підприємства.
Коефіцієнт обов'язковості показує, яка кількість боргів, наявних у підприємства, припадає на 1 грн. власних і прирівняних до них коштів.
Розрахований коефіцієнт обов'язковості показав, що на кожну гривню власних коштів, доводиться 0,01 грн.
3. Організація бухгалтерського обліку оподаткування сільськогосподарських підприємств
3. 1. Характеристика податків, що стягуються та обов'язкових платежів до бюджету
У зв'язку з переходом на сплату фіксованого сільськогосподарського податку Навчально-виробничий підрозділ Слов'янського державного аграрного технікуму здійснює відрахування до бюджету таких видів податків і обов'язкових платежів до бюджету:
1. Податок на додану вартість
2. Податок з доходів фізичних осіб.
3. Фіксований сільськогосподарський податок
Вступаючи у взаємовідносини з різними підприємствами та організаціями, Навчальне господарство СГАТ є платником податку на додану вартість.
Податок на додану вартість є непрямим податком, який забезпечує основні надходження до бюджету. Податок на додану вартість включається у вигляді надбавки в ціну товару і повністю оплачується кінцевим споживачем товарів, робіт і послуг.
Платником податку є суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють господарську та комерційну діяльність незалежно від форми власності.
У складі платників податку на додану вартість виділяють три основні групи:
· Особи, у яких обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів, робіт і послуг протягом будь-яких 12 календарних місяців перевищує 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
· Особи, які ввозять на митну територію України, або які отримують з-за кордону товари, роботи і послуги для їх подальшого споживання на території України
· Особи, які здійснюють торгівлю за готівкові кошти незалежно від обсягів продажу, за винятком фізичних осіб, які здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору
· Особи, які сплачують єдиний податок по 6% ставці
Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є:
1. операції з продажу товарів, робіт і послуг на митній території України, в тому числі операції з оплати послуг оперативної оренди, операції з передачі права власності на об'єкти застави для погашення кредиторської заборгованості;
2. операції з ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та операції з отримання робіт та послуг від нерезидентів для їх подальшого використання або споживання на території України, в тому числі операції з ввезення майна на умовах лізингу, застави та іпотеки;
3. операції з вивезення товарів за межі митної території України, а також надання робіт і послуг для їх подальшого споживання поза межах митної території України.
Не є об'єктом оподаткування наступні операції:
1. Операції з випуску, розміщення та продажу за кошти цінних паперів;
2. Операції фінансового лізингу;
3. Операції з надання послуг по державному, соціальному, пенсійному страхуванню;
4. Операції з обігу валютних цінностей, монетарних металів, банкнот і монет НБУ, за винятком банкнот і монет, реалізованих в колекційних цілях;
5. Операції з випуску, обігу та погашення лотерейних квитків, випущених за дозволом Міністерства фінансів України;
6. Операції з залучення та розміщення грошових коштів на умовах депозиту, вкладу, позики або доручення;
7. Операції по оплаті вартості державних платних послуг, що надаються юридичним та фізичним особам органами виконавчої влади та місцевого самоврядування;
8. Операції з виплати заробітної плати, пенсій, субсидій і дотацій;
9. Операції з передачі основних фондів як внеску до Статутні фонди підприємств в обмін на їх корпоративні права.
З 1 січня 1999 року діє Указ Президента України від 02. 12.
Встановлено обмеження по категоріях сільськогосподарських товаровиробників, які мають право користуватися нормами Указу. Дія Указу поширюється на сільськогосподарських товаровиробників усіх форм власності, у яких за результатами роботи попереднього звітного (податкового) року обсяг продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становить не менше 50% в складі валового доходу підприємства, тобто на тих сільськогосподарських товаровиробників, які є платниками єдиного фіксованого податку.
У відношенні податку на додану вартість, застосовується 2 ставки: 20% і 0%.
Нульова ставка застосовується з метою стимулювання розвитку тієї чи іншої галузі, а також з метою підвищення купівельної привабливості окремих груп товарів і послуг.
Нульова ставка податку на додану вартість передбачає виникнення податкових зобов'язань в нульовому розмірі, тобто за цими операціями сума податкового кредиту завжди буде перевищувати суму податкового зобов'язання, що тягне за собою бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.
Нульова ставка податку на додану вартість обчислюється у відношенні:
- Товарів, робіт і послуг, які експортуються з України за іноземну валюту;
- Операцій з вивезення товарів і надання робіт і послуг за межі митної території України для забезпечення діяльності українських підприємств, дипломатичних представництв і транспорту;
- Операцій з продажу товарів, робіт і послуг у підприємствах роздрібної торгівлі, які розташовані в зонах митного контролю;
- Операцій з надання транспортних послуг з перевезення вантажів та пасажирів за межами митної території України;
- Операцій з продажу молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками переробним підприємствам.
Враховуючи те, що Указ передбачає операції, за якими платники не мають права залишати у своєму розпорядженні податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, а повинні, як і всі категорії платників, сплачувати його до бюджету, виникає необхідність вести окремо бухгалтерський і податковий облік і надавати окрему податкову звітність по операціях, на які поширюється дія Указу, та за операціями, на які не поширюється дія цього Указу.
З метою оподаткування всі операції сільськогосподарських товаровиробників розділені на три групи:
I. Реалізація продукції власного виробництва, за винятком молока та м'яса живою вагою
II. Реалізація молока та м'яса живою вагою, переробним підприємствам
III. Реалізація іншої продукції, товарів, робіт і послуг, включаючи підакцизні товари.
За іншими операціями, за результатами яких різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом з податку на додану вартість згідно Указу залишається в розпорядженні сільськогосподарських виробників і спрямовується на придбання матеріально-технічних ресурсів, також здійснюється окремий податковий і бухгалтерський облік і складається окрема податкова звітність з податку на додану вартість.
Враховуючи різновид операцій необхідний облік, як податковий, так і бухгалтерський, а також необхідність надання трьох видів податкової звітності з податку на додану вартість.
До першої групи обліку належать операції, за результатами яких різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва з продажу: молока, худоби, птиці, молочної продукції та м'ясопродуктів, виготовлених у власних переробних цехах.
Операції, які враховуються в першій групі, оподатковуються за ставкою 20%.
До другої групи обліку належать операції, за результатами яких різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом спрямовується на придбання матеріально-технічних ресурсів - тільки для платників податку, у яких за результатами роботи попереднього звітного (податкового) року обсяг продажу власного виробництва склав не менше 50% у складі валового доходу підприємства; з продажу продукції власного виробництва (товарів, робіт, послуг), крім операцій з продажу підакцизних товарів та операцій з продажу молока та м'яса живою вагою.
Така реалізація оподатковується за нульовою ставкою у тому випадку, якщо покупець - переробне підприємство має власні переробні потужності. Таким чином, сільськогосподарські підприємства отримують право на зменшення сум податкових зобов'язань за рахунок зростання податкового кредиту. Разом з цим переробники зобов'язані визначати суми податку на додану вартість від реалізації молочних і м'ясних продуктів. І певна сума податку на додану вартість розподіляється між сільськогосподарськими виробниками пропорційно обсягу зданої продукції у вигляді дотацій.
Разом з першою в звітному періоді оплатою за поставлену продукцію переробники зобов'язані перерахувати не менше 20% суми дотацій кожному з постачальників. По закінченню звітного періоду здійснюється коректування планових показників до рівня фактичних.
До третьої групи обліку належать операції, за результатами яких платники податку здійснюють розрахунки з бюджетом:
- З продажу підакцизної продукції власного виробництва;
- З продажу придбаної продукції.
Такі операції оподатковуються за 20% ставкою
Суми перевищення податкових зобов'язань над податковим кредитом підлягають перерахуванню до бюджету, а негативна різниця переноситься на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів.
Навчальне господарство СГАТ щомісяця складає податкову звітність з податку на додану вартість і щомісяця, станом до 20 числа місяця, наступного за звітним періодом, надає в податкову інспекцію за місцем реєстрації:
1) Податкова декларація з податку на додану вартість, в яку включаються операції першої групи;
2) Податкова декларація з податку на додану вартість, в яку включаються операції другої групи обліку;
3) Податкова декларація з податку на додану вартість, в яку включаються операції третьої групи (див. додаток 3).
Декларація з податку на додану вартість складається з трьох розділів:
1. Податкові зобов'язання-суми податку на додану вартість, одержувані підприємством від продажу товарів, робіт і послуг. Датою виникнення податкових зобов'язань є подія, що сталася раніше: або дата зарахування на поточний рахунок, або в касу в рахунок оплати товарів, послуг; або дата відвантаження товарів, робіт і послуг покупцеві. Цей розділ декларації складається відповідно до Реєстрів продажу товарів (робіт, послуг).
2. Податковий кредит - суми податку на додану вартість, сплачені підприємством при придбанні товарів, робіт і послуг. Датою виникнення права на податковий кредит є дата події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з рахунку або з каси в оплату товарів, робіт і послуг, або дата оприбуткування товарів, робіт, послуг на підприємстві. Цей розділ складається відповідно до Реєстрів придбання товарів (робіт, послуг).
3. Розрахунки з бюджетом за звітний період. Для цього за підсумками звітного періоду порівнюються суми податкових зобов'язань та податкового кредиту. Якщо податкове зобов'язання більше податкового кредиту, то різниця до 20 числа місяця, наступного за звітним підлягає перерахуванню до бюджету, якщо ж податковий кредит більше податкових зобов'язань - різниця підлягає відшкодуванню з бюджету, але реальне бюджетне відшкодування здійснюється тільки щодо експорту. На суму бюджетного відшкодування можливе зменшення зобов'язань за іншими податками і зборами в наступному звітному періоді.
Навчальне господарство СГАТ є платником податку з доходів фізичних осіб. Податок з доходів фізичних осіб є основним прямим податком з фізичних осіб в Україну.
Платниками цього податку є:
· Резидент, який отримує дохід, як на території Україні, так і за її межами;
· Нерезидент, який отримує дохід тільки на території Україні.
Об'єктом оподаткування є: загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід; іноземні доходи; доходи з джерелом їх походження в Україну.
Загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів.
До загального місячного оподатковуваного доходу включаються:
· Доходи у вигляді заробітної плати та інші виплати та нагородження;
· Доходи від продажу об'єктів прав інтелектуальної (промислової) власності;
· Вартість подарунків;
· Сума страхових внесків за договором добровільного страхування;
· Сума страхових виплат, страхових відшкодувань, отриманих платником податку за договорами довгострокового страхування життя;
· Частина доходів від операцій з майном;
· Дохід від здачі майна в оренду;
· Дохід у вигляді неустойки, штрафів, пені;
· Сума заборгованості платника податку, за якою термін минув;
· Дохід у вигляді%, дивідендів, роялті, виграшів, призів;
· Інвестиційний прибуток від операцій з цінними паперами;
· Дохід у вигляді спадкового майна;
· Грошові кошти або майно, що отримані після їх крадіжки або знайдені, як скарб, не зданий державі.
До складу місячного або річного оподатковуваного доходу не включаються такі доходи:
· Сума державної адресної допомоги, субсидій дотацій, компенсацій;
· Сума коштів, отриманих на відрядження або під звіт;
· Сума доходів, отриманих від вкладення в цінні папери коштів, виграші у державну лотерею;
· Сума відшкодування платнику податку, в розмірі шкоди, заподіяної Чорнобильською катастрофою;
· Суми виплат, які даються професійними та творчими спілками, товариством Червоного Хреста та іншими відповідними організаціями;
· Сума внесків на обов'язкове страхування платника податку;
· Сума збору на обов'язкове пенсійне страхування, внесків на соціальне страхування, які вносяться за рахунок роботодавця, платника податку;
· Кошти або вартість майна, які надходять за рішенням суду, внаслідок поділу спільної власності сім'ї при розірванні шлюбу;
· Аліменти;
· Вартість не сплаченого харчування;
· Кошти або вартість майна, які даються як допомога на поховання;
· Кошти на лікування;
· Вартість путівок;
· Сума стипендії, яка не більше прожиткового мінімуму;
· Сума за здачу донорської крові;
· Вартість житла, яке передається з державної власності - у приватну, платнику безкоштовно;
· Сума, отримана за здачу фторматеріалов.
· Сума, зайво сплачених податків.
При обчисленні податку використовуються соціальні пільги.
Згідно Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», вводиться в дію податкова соціальна пільга. Вона становить з 1 січня 2006 року 50% мінімальної заробітної плати (175,00 грн.). Дана соціальна пільга застосовується тільки в тому випадку, якщо отриманий дохід платника протягом звітного місяця не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року, помноженої на коефіцієнт 1,4.
На 1 січня 2006 року прожитковий мінімум на працездатну особу затверджений у розмірі 483,00 грн., А з урахуванням коефіцієнта-680,00 грн.
Перш ніж дохід (заробітна плата) обкладається податком, з неї відраховуються внески до Пенсійного фонду України та внески до Фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Ставка податку з доходів фізичних осіб у 2006 році становить 13% від оподатковуваного доходу.
Для окремих категорій платників пільга встановлюється в розмірі 150% і 200%.
Пільга в розмірі 150% від податкової пільги надається:
1. Вдовам і вдівцям;
2. Особам, віднесеним до I та II Чорнобильської категоріям;
3. Учням, студентам, аспірантам, військовослужбовцям строкової служби;
4. Інвалідам I і II груп (в т. ч. з дитинства);
5. Особам, яким присвоєно довічну стипендію, як громадянам, які потерпіли переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;
6. На кожну дитину у віці до 18 років:
-Одинокій матері або батьку (опікуну);
- Особам, які утримують дитину-інваліда I і II груп;
-Особам, які мають трьох і більше дітей.
Пільга в розмірі 200% від податкової пільги надається:
1. Героям Україні, героям Радянського Союзу, повним кавалерам ордена слави чи ордена трудової слави;
2. Учасникам бойових дій II світової війни;
3. Колишнім в'язням концтаборів;
4. Особам, які були насильно вивезені з території колишнього Радянського Союзу під час II світової війни на територію держав, які перебували у війні з Радянським Союзом або були окуповані Німеччиною;
5. Особам, які перебували на блокадній території колишнього Ленінграда з 1941 по 1944 рр..
Суми розрахованого податку з доходів фізичних осіб відображаються в Розрахунково-платіжної відомості в розділі «виплати і утримання». Розрахунково-платіжна відомість є регістром аналітичного обліку.
Господарство після закінчення кожного місяця, але не пізніше терміну отримання у відділеннях банку коштів на оплату належних сум працівникам, зобов'язується перераховувати до бюджету суми нарахованого та утриманого податку за минулий місяць. Одночасно з отриманням коштів господарство надає в банк платіжні доручення на перерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб.
На підставі Розрахунково-платіжних відомостей Навчальне господарство СГАТ щокварталу складає і надає в податкову інспекцію Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку формою № 1-ДФ (див. додаток 4).
Податковий розрахунок сум доходу № 1-ДФ надається в податкову інспекцію щокварталу до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Навчальне господарство СГАТ з 1999 року є платником фіксованого сільськогосподарського податку, який замінює сплату таких податків і зборів:
1) Податку на прибуток підприємства;
2) Податку на землю;
3) Податку з власників транспортних засобів та механізмів;
4) комунального податку;
5) Збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;
6) збору на обов'язкове соціальне страхування;
7) Збору на будівництво, реконструкцію та утримання автомобільних доріг загального користування України;
8) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;
Платниками фіксованого податку є сільськогосподарські товаровиробники незалежно від форм власності при дотриманні двох умов: у власності або користуванні платника повинна бути земля; сума виручки від реалізації продукції власного виробництва складає не менше 75% валового доходу підприємства.
Об'єктом оподаткування є грошова оцінка землі, проведена у відповідності з методиками Кабінету Міністрів України.
Ставка фіксованого податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки у таких розмірах:
- Для ріллі, сіножатей та пасовищ-0,5;
- Для багаторічних насаджень-0,3
Податок сплачується у грошовій формі щомісячно з розбивкою поквартально в наступних розмірах:
I квартал - 10%;
II квартал - 10%;
III квартал - 50%;
IV квартал - 30%.
Нарахований податок розподіляється наступним чином:
68% - перераховується до Пенсійного фонду;
2% - до Фонду соціального страхування;
30%-до місцевих бюджетів з 1 січня 2001 року.
Розрахунок фіксованого податку здійснюється за формою, затвердженою Державною податковою адміністрацією України (див. додаток 5) і подається до органів податкової інспекції до 1 лютого поточного року.
3.2 Первинний облік відображень руху операцій з оподаткування Навчального господарства СГАТ
Розглянувши характеристику платежів, які Навчальний підрозділ СГАТ сплачує до бюджету, відзначимо про первинному обліку руху таких операцій за розрахунками з бюджетом.
Як ми вже знаємо, наше господарство є платником податку на додану вартість, який є частиною новоствореної вартості, яка сплачується до бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг.
Право покупця на включення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість забезпечує податкова накладна. Таким чином, з метою врахування податку на додану вартість, згідно законодавчих актів України, застосовується виписка податкових накладних при реалізації товарів (робіт, послуг).
Податкову накладну складає постачальник (продавець) у двох примірниках. Оригінал податкової накладної залишається покупцю товарів (робіт, послуг), а копія залишається у постачальника товарів (робіт, послуг).
У податковій накладній зазначається продавець товару і покупець, їх індивідуальні податкові номери, місця знаходження, номери свідоцтв про реєстрацію як платника податку на додану вартість. Відзначається також форма проведених розрахунків (бартер, готівкою, оплата з поточного рахунку).
У накладній вказується дата відвантаження товарів, номенклатура поставки товарів, одиниці виміру товару, його обсяг (кількість). Ціна продажу одиниці продукції без податку на додану вартість, сума податку на додану вартість і загальна сума грошових коштів, яка підлягає сплаті. В кінці ставляться підписи директора, головного бухгалтера, платника податку.
Особи, зареєстровані як платники податку на додану вартість, ведуть Реєстр придбання товарів (робіт, послуг) та Реєстру продажу товарів (робіт, послуг). Вони повинні бути пронумеровані, прошнуровані і зареєстровані в державній податковій адміністрації за місцем реєстрації платника податку на додану вартість.
В Реєстрах придбання та продажу товарів (робіт, послуг) зазначається податкова накладна, постачальник або покупець, база оподаткування, сума податку на додану вартість, проведення розрахунків за придбані (продані) товари, - (форма оплати, дата оплати з поточного рахунку або оформлення оплати векселем, тобто дата видачі векселя, дата його погашення).
Кожен з перерахованих вище документів має своє призначення і не повторює властиві лише йому функції.
Облікові документи: податкові накладні, Реєстри придбання та продажу товарів (робіт, послуг) складаються виключно особами, які зареєстровані у податковому органі, як платники податку на додану вартість і яким, присвоєні індивідуальні податкові номери платників.
Податкова накладна є дуже важливим документом для осіб, які зареєстровані як платники податку на додану вартість, оскільки одночасно виконує функції звітного податкового і розрахункового документа, що підтверджує факт продажу або придбання товарів (робіт, послуг), що тягне за собою виникнення права на податковий кредит та податкове зобов'язання.
Податкові накладні виписуються на різну продукцію або товари (роботи, послуги) та реєструються в окремих книгах обліку:
- За тими видами реалізації, за якими податок на додану вартість сплачується до бюджету;
- За тими видами реалізації, за якими податок на додану вартість залишається у розпорядженні підприємства залежно від напрямів використання.
Реєстри придбання та продажу товарів (робіт, послуг) ведуться з метою обліку господарських операцій та визначають можливість включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту і, відповідно, до податкового зобов'язання у звітному періоді у зв'язку з придбанням і продажем товарів (робіт, послуг) . При розрахунку сум податку з доходів фізичних осіб складаються Довідки бухгалтерії, Розрахунки заробітної плати, які переносяться в Розрахунково-платіжні відомості.
3.3. Організація синтетичного і аналітичного обліку оподаткування сільськогосподарських підприємств
Бухгалтерський облік розрахунків з бюджетом ведеться на рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами», який відкриває в собі такі субрахунки:
641 «Розрахунки за податками»
642 «Розрахунки за обов'язковими платежами»
643 «Податкові зобов'язання»
644 «Податковий кредит»
Нараховані суми податків, зборів та обов'язкових платежів, які підлягають сплаті до бюджету, відображаються за кредитом рахунка 64.
Сплачені до бюджету суми податків і зборів відображаються за дебетом рахунка 64.
Аналітичний облік у господарстві по рахунку 64 ведеться за видами податків та обов'язкових платежів до бюджету.
Синтетичний облік по рахунку 64 ведеться у Відомості 8а с. - Х. і Головній книзі (див. додаток 6,7).
Нарахування належної до сплати суми фіксованого податку відображається у бухгалтерському обліку записом:
Дт 91 Кт 641
Якщо з поточного рахунку перерахований щомісячний платіж до бюджету, то складається наступна бухгалтерська проводка:
Дт 641 Кт 311
В кінці року розподілена сума фіксованого податку на галузі:
- Рослинництва: Дт 231 Кт 91
- Тваринництва: Дт 232 Кт 91
- Промислового
-Виробництва: Дт 233 Кт 91
Облік розрахунків з бюджетом з податку з доходів фізичних осіб ведеться на субрахунку 641 «Розрахунки за податками».
Суми розрахованого податку з доходів фізичних осіб відображаються в Розрахунково-платіжної відомості в розділі «виплати і утримання».
Нарахована заробітна плата працівникам основного виробництва:
Дт 23 Кт 661
Утриманий податок з доходів фізичних осіб відображається записом:
Дт 661 Кт 641
Сільськогосподарські товаровиробники ведуть бухгалтерський облік розрахунків з податку на додану вартість на окремих субрахунках:
643 «Податкові зобов'язання»
644 «Податковий кредит»
У таблиці 6 наведемо зміст господарських операцій з придбання та реалізації з відображенням їх на рахунках бухгалтерського обліку.
Таблиця 6
Зміст господарських операцій з придбання та реалізації товарів
| № п.п. | Зміст господарських операцій | Кореспондуючі рахунки | |
| Дт | Кт | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Отримано від постачальника товари | 281 | 631 |
| 2 | Включена до податкового кредиту сума податок на додану вартість | 641 | 631 |
| 3 | Відсторнувати на дату підписання бартерного контракту податковий кредит | 641 | 631 |
| 4 | Включена у вартість товарів сума ПДВ | 281 | 631 |
| 5 | Відвантажено товари нерезиденту | 362 | 702 |
| 6 | Відображено собівартість реалізованих товарів | 902 | 281 |
| 7 | Визначено фінансовий результат | - | - |
| 8 | Списаний дохід від реалізації на фінансовий результат | 702 | 791 |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 9 | Списано собівартість реалізації на фінансовий результат | 791 | 902 |
| 10 | Отримано від нерезидента частина товарів Бюджет за бартерним контрактом | 281 | 362 |
| 11 | Оплачені мито та митні збори | 377 | 311 |
| 12 | Віднесені на вартість товарів бюджет мито і збори | 281 | 377 |
| 13 | Сплачено ПДВ | 641 | 311 |
| 14 | Нараховано ПДВ на товари | 377 | 641 |
| 15 | Збільшено на суму ПДВ податковий кредит | 641 | 377 |
| 16 | Здійснено взаєморозрахунок | - | - |
| 17 | Отримано передоплату від нерезидента | 312 | 681 |
| 18 | Перераховано передоплату постачальнику за основні засоби | 631 | 311 |
| 19 | Відображено суму податкового кредиту | 641 | 644 |
| 20 | Отримано основні засоби | 152 | 631 |
| 21 | Відображені розрахунки з податкового кредиту з ПДВ | 644 | 631 |
| 22 | Надано послуги нерезиденту | 362 | 703 |
| 23 | Відображено собівартість реалізованих послуг | 23 903 | 63,65,66 23 |
| 24 | Визначено фінансовий результат | - | - |
| 25 | Списаний на фінансовий результат дохід від реалізації послуг | 703 | 791 |
| 26 | Списано на фінансовий результат собівартість реалізації | 791 | 903 |
| 27 | Відсторнувати податковий кредит, нарахований при придбанні товарів, які передаються безкоштовно | 641 | 377 |
| 28 | Включено суму ПДВ у вартість товарів, що передаються безкоштовно | 281 | 377 |
| 29 | Списано вартість товарів | 949 | 281 |
| 30 | Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ | 949 | 641 |
| 31 | Відображено джерело фінансування | - | - |
| 32 | Отримано від нерезидента товари | 281 | 632 |
| 33 | Виданий податковий вексель на суму ПДВ | 643 | 621 |
У теперішній час в економіці Україні відбуваються суттєві зміни, зумовлені глобалізацією підприємницької діяльності, швидкими темпами росту розвитку інформаційних технологій. У зв'язку з цим якісні зміни зазнають всі важелі управління, в тому числі облік, аудит, контроль. Внаслідок нових умов в управлінні підприємством істотно змінюється роль бухгалтерського обліку і значним коректуванням піддаються методологічні та методичні аспекти його організації. Перш за все, необхідна докорінна реконструкція технічної та інформаційної бази на основі автоматизованої системи обліку, контролю і аудиту, до складу якої входили б автоматизовані робочі місця бухгалтера (АРМБ).
В умовах автоматизованої обробки інформації бухгалтерський облік бухгалтерська інформація використовується набагато ширше, ніж при ручній обробці даних, це дозволяє обробляти і зберігати велику кількість однаковою в структурному плані облікової інформації, здійснювати вибірку інформації серед великої кількості даних, виконувати складні математичні розрахунки, одержувати в короткий термін паперові копії будь-якого документа (первинних, зведених документів, форм звітності), складати багаторазові різні дії.
Комп'ютерна інформаційна система-це сукупність економіко-математичних методів і моделей, технічних, програмних, технологічних засобів і рішень, а також фахівців, призначена для обробки інформації та прийняття управлінських рішень. Головною метою функціонування бухгалтерської інформаційної системи на підприємстві є забезпечення керівництва підприємства фінансовою інформацією для прийняття обгрунтованих рішень при виборі альтернативних варіантів використання обмежених ресурсів.
Спеціалізовані бухгалтерські програми дозволяють:
· Складати зворотну відомість і баланс в якій або момент часу, при будь-якій якості введених господарських операцій, це дозволяє в процесі обліку складати кілька проміжних відомостей для обчислення собівартості продукції, з урахуванням незавершеного виробництва, реалізації прибутку тощо
· У будь-який момент коригувати введені операції: змінювати суму, дату, зміст і коментарі, доповнювати журнали реєстрації операцій новими операціями в будь-якому порядку, повністю знищувати записи, оформляти різні звіти на підставі журналу операцій.
Головним призначенням бухгалтерської програми є полегшення рутинної роботи бухгалтера. За умови правильного рознесення сум первинних документів на синтетичні рахунки, точного визначення аналітичних об'єктів зведені дані розраховуються комп'ютером автоматично.
Кожна програма бухгалтерського обліку містить певний набір інструментів, необхідних для роботи користувача з програмою. Кожна програма містить спочатку вбудовані сервісні механізми, які використовуються при виконанні облікових операцій.
Набір програм «1С: Підприємство 7.7» є універсальною програмою автоматизації діяльності підприємства, яка використовується для будь-яких резервів економічної діяльності, у тому числі для ділянок бухгалтерського обліку. Програма має комп'ютерну структуру:
«1С: Бухгалтерія 7.7»;
«1С: Оперативний облік 7.7»;
«1С: Розрахунок 7.7».
«1С: Бухгалтерія 7.7» це програма для ведення бухгалтерського обліку, яка може застосовуватися на підприємствах різних форм власності та видів діяльності. У програмі реалізовані можливості ведення на одному робочому місці облік декількох підприємств, ведення обліку паралельно в декількох робочих планів рахунків, багаторівневого аналітичного обліку. Програма має однокористувацький і мережеву версії. Для користувачів програми існує декілька режимів роботи, набір яких різний залежно від версії програми.
Бухгалтерський облік в Навчально-виробничому підрозділі не автоматизований. Тому збір, обробка, систематизація інформації на підприємстві здійснюється вручну. Це призводить до зниження оперативності та ефективності прийняття управлінських рішень, тому що при заповненні документи дублюються, багаторазово повторюються одні й ті ж розрахунки, при яких допускаються помилки.
Особливо хочеться приділити увагу первинним документам системи оподаткування. У бухгалтерії ведеться облік надходження товарів, також їх реалізація. Тому має бути якісне ведення видачі і надходження Податкових накладних, Реєстрів придбання та продажу товарів (робіт, послуг).
Якісно підвищити рівень бухгалтерського обліку, контролю та аналізу може використання комп'ютерної техніки та застосування різних програм. На жаль, в даний час господарство не може собі дозволити придбати комп'ютери, так як останнім часом спостерігається складне фінансове становище.
Всім відомо, що комп'ютеризація обліку досить таки затратна заходи. Вимагає певних витрат придбання, налаштування, обслуговування, оновлення програмного забезпечення.
З цього випливає, що автоматизація обліку слід проводити поетапно, в залежності від наявності коштів. Для початок, можна автоматизувати робоче місце головного бухгалтера та бухгалтера розрахункового відділу, так як це найбільш відповідальні і важливі ділянки обліку.
Отже, можна зробити висновок, що на даний момент господарство не в змозі автоматизувати бухгалтерський облік, тому необхідно проводити автоматизацію поступово, в процесі отримання грошових коштів. Так як автоматизація суттєво допоможе полегшити рутинну роботу бухгалтера, і виключить ймовірність арифметичних помилок, і значно підвищить рівень продуктивності праці та ефективності роботи господарства.
Методика аудиту розрахунків з бюджетом
Раціональна організація розрахункових операцій сприяє зміцненню договірної і розрахункової дисципліни, підвищення відповідальності за правильність і своєчасність платежів, виконання договірних зобов'язань, поліпшення фінансового стану підприємства і в цілому економіки України.
З цього можна відзначити велику необхідність здійснення аудиту розрахунків з бюджетом.
При проведенні перевірки розрахунків з бюджетом аудитор повинен допомагати підприємству, запобігти фінансові санкції, що накладаються податковими службами за неправильне нарахування та несвоєчасне перерахування платежів до бюджету. У зв'язку з цим, особливо ретельно необхідно перевірити правильність складання відповідних розрахунків і своєчасність перерахування платежів у відповідні бюджети з чинним законодавством.
Аудитор, перш за все, повинен встановити по яких платежів і податків підприємство веде розрахунки з бюджетом. По кожному податку необхідно визначити правильність:
1) Обчислення бази оподаткування;
2) Застосування ставок податків і платежів;
3) Розрахунків сум податків;
4) Застосування пільг при розрахунку та сплаті податків;
5) Повноти і своєчасності сплати платежів до бюджету;
6) Складання бухгалтерських проводок з нарахування і сплати податків і платежів;
7) Зіставлення та своєчасності надання в Податкову інспекцію звітності по видах податків і платежів;
8) Ведення аналітичного та синтетичного обліку по рахунку 64 «Розрахунки по податках і платежах»
Джерелами інформації для проведення аудиту розрахунків з бюджетом, є Розрахунково-платіжні відомості по нарахуванню заробітної плати; облікові регістри за рахунками доходів і витрат; фінансових результатів; Головна книга; форма № 1 «Баланс", форма № 2 «Звіт про фінансові результати»; податкові накладні; Податкові декларації по підрахунку того чи іншого виду податків.
Наприклад, джерелами перевірки ПДВ є Декларації з ПДВ; Товарно-транспортні накладні; податкові накладні, які виписує постачальник при поставці товару, надання послуг, виконання робіт; Реєстри придбання та продажу товарів (робіт, послуг); Приймальні квитанції; платіжні документи про перерахування відповідних сум ПДВ; виписки банку; Журнал-ордер № 6, 8 с.-г. по рахунках 63, 64, а також Журнали-ордери № 1, 2 с.-г. по рахунках 30, 31. При цьому аудитор повинен перевірити правильність віднесення на рахунок відповідних джерел фінансування сум податків, сплачених за придбану сировину, матеріали, паливо, які використовуються для потреб невиробничого характеру, а також основні засоби; відповідність сум податку відображених в ж .- о. № 8 с.-г. по рахунку 64, Податкової декларації з ПДВ.
Особлива увага приділяється правильності віднесення податків на відповідні джерела їх сплати: за рахунок прибутку, заробітної плати, а також правильності відображення у звітності відстрочених податкових активів рахунку 17 «Відстрочені податкові активи» і відстрочених податкових зобов'язань рахунку 54 «Відстрочені податкові зобов'язання» на увазі не збіги оподатковуваного прибутку та облікової бази відповідно до П (С) БО 17 «Податок на прибуток».
Аудит сплати податку з доходів фізичних осіб охоплює наступне коло питань: правильність визначення сукупного оподатковуваного доходу, розрахунку відрахувань прибуткового податку, дотримання чинного законодавства про надання пільг, застосування неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, правильність обліку, своєчасність і повноту перерахування утриманих коштів. Аудит здійснюється відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» на підставі Розрахунково-платіжних відомостей, платіжних доручень, виписок банку, даних рахунку 64 (дебетових і кредитових оборотів), а також документів, які регламентують право на пільгове оподаткування (копії свідоцтв про народженні дітей, свідоцтва інвалідів і учасників ВВВ).
При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховують доходи, отримані, як у натуральній, так і в грошовій формах. Необхідно звернути увагу при обліку особливостей оподаткування окремих видів доходів. Так, із сум доходів громадян, отриманих не за місцем основної роботи, а також тих, які не мають постійного місця проживання в України, податок обчислюється у розмірі 20% без будь-яких пільг.
Згідно Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» № 320-XIV від 12.12.98 р. сільськогосподарські товаровиробники сплачують цей податок за ставками, що диференціюються згідно грошової оцінки угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень). Головним завданням аудиту цього податку є повнота і правильність розрахунків сум фіксованого податку, своєчасність сплати його до бюджету.
При аудиті розрахунків по платежах до бюджету велику увагу необхідно звернути на ті питання, по яких порушення (або типові помилки) зустрічаються найбільш часто.
Аудиторська практика показала, що найбільш характерними з них є:
1) Неподання або несвоєчасне надання державним податковим інспекціям Декларацій, розрахунків по платежах до бюджету;
2) Неподання або несвоєчасне надання до установи банків платіжних документів про сплату податків та обов'язкових платежів до бюджету;
3) У оподатковуваний прибуток не включають прибуток від здачі майна в оренду, прибутку минулих років, виявлені у звітному періоді, дивіденди (відсотки) від розміщення в установах банків на депозитних рахунках вільних коштів, різницю між реалізаційною вартістю майна, основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів та вартістю їх придбання;
4) Заниження оподатковуваного прибутку за рахунок віднесення витрат, які повинні здійснюватися за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства;
5) Віднесення на фінансові результати своєї діяльності фінансових санкцій та пені, накладених податковою інспекцією та іншими контрольно-ревізійними службами.
Можливими порушеннями при сплаті фіксованого сільськогосподарського податку є: заниження площ земельних ділянок; заниження грошової оцінки землі; не надання чи несвоєчасне надання форми розрахунку даного податку; несвоєчасне перерахування до бюджету розрахованої суми податку.
Поширеними порушеннями при сплаті ПДВ є:
1. Неповне відображення оборотів по реалізації продукції в Декларації з ПДВ.
2. За наявності декількох видів господарської діяльності складена одна Декларація з ПДВ (чинним законодавством передбачено складання окремих декларацій з виробничої, торговельної та посередницької діяльної).
3. Постачальником у рахунку-фактурі не виділена сума ПДВ, а платник сам розрахував і відніс цю суму на дебет рахунку 64.
4. Порушено термін подачі Декларації про ПДВ.
5. Підприємство, яке має пільги з ПДВ за отримані ним від постачальника товари і послуги, враховує ПДВ для відшкодування в дебет рахунку 64. чинним законодавством передбачено в такому випадку суми сплаченого податку відносити на собівартість продукції (робіт, послуг).
У зв'язку з тим, що залучення аудиторських послуг в даний час є суттєвими витратами для підприємства, а особливо для сільськогосподарських, Навчальне господарство СГАТ послугами аудиторів не користується, а працівники бухгалтерії і адміністрація намагаються не допускати і своєчасно запобігати помилкам і порушення в фінансово-господарської діяльності .
4. Аналіз системи оподаткування Навчально-виробничого підрозділу СГАТ
Як було сказано раніше, система оподаткування являє собою сукупність податків, зборів та обов'язкових платежів до бюджету. Ми з'ясували, що досліджуване господарство є платником наступних податків: податку на додану вартість, фіксованого сільськогосподарського податку та податку з доходів фізичних осіб. Відзначимо велику необхідність проведення аналізу системи оподаткування, який ми проведемо в даному розділі дипломної роботи.
Почнемо з аналізу складу і структури податків, що включаються побічно або прямо в ціну реалізації товарів і у витрати виробництва. Ми знаємо, що податок на додану вартість - це непрямий податок, яким обкладається додана вартість, створювана на всіх стадіях виробництва та обігу. Проаналізуємо нарахування податку на додану вартість, як непрямого податку, і відобразимо його питома вага в загальній сумі нарахованих податків Навчально-виробничого підрозділу СГАТ в таблиці.
Таблиця 7
Аналіз ПДВ та його структури в загальній вартості нарахованих платежів за 2004 - 2005 роки
| Вид податку | 2004 | 2005 | Відхилення | |||
| тис. грн. | уд. вага,% | тис. грн. | уд. вага,% | тис. грн. | уд. вага,% | |
| ПДВ | 15,3 | 34,9 | 23,0 | 43,3 | 7,7 | 150,3 |
| Загальна сума платежів | 43,8 | 100,0 | 53,1 | 100,0 | 9,3 | 121,2 |
%. У загальну суму нарахованих податків, крім ПДВ ще входять податок з доходів фізичних осіб та фіксований сільськогосподарський податок.
У 2005 році спостерігається інша картина. ПДВ нараховано на 7,7 тис. грн. більше, ніж у 2004 році. Загальна сума нарахованого податку становить 23,0 тис. грн., Питома вага якого в загальній сумі нарахувань становить 43,3% при загальній сумі нарахованих податків за 2005 рік 53,1 тис. грн. можна відзначити збільшення нарахованого ПДВ на 50,3% в порівнянні з 2004 роком при загальному збільшенні нарахованих податків на 9,3 тис. грн. або на 21,2%. На таке зміна нарахованого податку на додану вартість звичайно ж, вплинули обсяги виробленої та реалізованої сільськогосподарської продукції нашого господарства.
У таблиці відобразимо зміна і структуру таких податків, як податок з доходів фізичних осіб та фіксований сільськогосподарський податок у загальній сумі податків.
Таблиця 8
Аналіз складу і структури прямих податків Навчально-виробничого підрозділу СГАТ за 2004 - 2005 роки
| Вид податку | 2004 | 2005 | Відхилення | |||
| тис. грн. | уд. вага,% | тис. грн. | уд. вага,% | тис. грн. | уд. вага,% | |
| 1.Налог з доходів фізичних осіб | 13,4 | 30,6 | 15,0 | 28,2 | 1,6 | 111,9 |
| 2. Фіксований с / г податок | 15,1 | 34,5 | 15,1 | 28,5 | - | 100,0 |
| Загальна сума платежів | 43,8 | 100,0 | 53,1 | 100,0 | 9,3 | 121,2 |
У 2004 році фіксованого сільськогосподарського податку було нараховано на суму 15,1 тис. грн., Що складає в загальній структурі платежів 34,5%. Аналогічна сума фіксованого податку нарахована в 2005 році, тобто 15,1 тис. грн. або 28,5% у загальній структурі платежів до бюджету нашого господарства.
Не призвела ні до яких змін сума фіксованого податку пояснюється збереженням колишніх ставок податку, грошової оцінки земельних угідь, що залишилася незмінною площі сільськогосподарських угідь.
Наступним етапом здійснення аналізу системи оподаткування буде проведення факторного аналізу з метою виявлення факторів на суми нарахованих податків: ставки оподаткування та бази оподаткування.
Таблиця 9.
Виявлення факторів на суми нарахованих податків учхоза СГАТ за 2004 - 2005 роки
| Види податків | Середня ставка | База оподаткування, т. грн. | Сума податку, тис. грн. | Відхилення | ||||||
| Всього | У т.ч. за рахунок | |||||||||
| 2004 рр.. | 2005 рр.. | 2004 рр.. | 2005 рр.. | 2004 рр.. | 2005 рр. | Ум. | Ставки | Бази | ||
| А | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 1. Податок з доходів фізичних осіб | 0,154 | 0,167 | 87,0 | 90,0 | 13,4 | 15,0 | 13,9 | -1,6 | -0,5 | -1,1 |
| 2. Фіксований с / г податок | 0,0075 | 0,0075 | 2017,8 | 2017,8 | 15,1 | 15,1 | 15,1 | - | - | - |
Проаналізувавши вплив факторів на суму нарахованих податків і платежів в Навчально-виробничому підрозділі СГАТ, слід сказати, що податок з доходів фізичних осіб збільшився в 2005 році в порівнянні з 2004 роком на 1,6 тис. грн. За рахунок збільшення середньої ставки оподаткування він збільшився на 0,5 тис. грн., А за рахунок збільшення бази оподаткування, тобто фонду оплати праці працівників на 3 тис. грн., Загальна сума нарахованого податку з доходів фізичних осіб збільшився на 1,1 тис. грн.
Сума фіксованого сільськогосподарського податку залишилася незмінною в 2005 році в порівнянні з 2004 роком, так як фактори (середня ставка, грошова оцінка землі), які могли б призвести до зміни суми нарахованого податку, залишилися незмінними, що, звичайно ж, є позитивним результатом, якщо не говорити про зниження ставок податку.
Зміна суми нарахованого податку на додану вартість проаналізуємо у наступній таблиці і виявимо вплив факторів, таких як податкове зобов'язання та податковий кредит, на суму нарахованого ПДВ.
Таблиця 10
Вплив факторів на суму нарахованого ПДВ за 2004 - 2005 роки
| Вид податку | Податкові зобов'язання, т. грн. | Податковий кредит, т. грн. | ПДВ до виплати, т. грн. | Відхилення | |||||
| Всього | в т.ч. за рахунок | ||||||||
| 2004 | 2005 | 2004 | 2005 | 2004 | 2005 | Зобов'язання | Кредиту | ||
| А | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| ПДВ | 55,3 | 69,4 | 40,0 | 46,4 | 15,3 | 23,0 | -7,7 | -14,1 | 6,4 |
У наступній таблиці відобразимо структуру нарахованих та виплачених податків у загальній сумі витрат, вироблених господарством.
Таблиця 11
Структура нарахованих та виплачених Навчальним підрозділом СГАТ в загальній сумі витрат за 2003 - 2005 рр..
| № п.п. | Показники | 2003 | 2004 | 2005 |
| 1 | Зменшення оборотних активів, тис. грн. | 173,0 | 203,0 | 206,5 |
| 2 | Збільшення поточних зобов'язань, тис. грн. | 10,0 | 16,0 | 6,0 |
| 3 | Виплачені податки, тис. грн. | 39,3 | 40,2 | 38,1 |
| 4 | Разом витрат тис. грн. | 222,3 | 259,2 | 250,6 |
| 5 | Виплачувані податки в загальній сумі витрат,% | 17,7 | 15,5 | 15,2 |
| 6 | Нараховано податків, тис. грн. | 44,9 | 43,8 | 53,1 |
| 7 | Нараховані податки в загальній сумі витрат,% | 20,2 | 16,9 | 21,2 |
Так питома вага нарахованих податків у загальній сумі витрат у 2005 році склав 21,2%, в 2004 році питома вага нарахованих податків склав 16,9%, а в 2003 році - 20,2%.
Питома вага виплачених податків у загальній сумі витрат у 2003 році склав 17,7%, до 2004 року він зменшився до 15,5%, а в 2005 році він зменшився до 15,2%, що пов'язано зі зменшенням загальної суми сплачених податків і платежів до бюджету.
Проведемо також спостереження структури нарахованих та виплачених податків та обов'язкових платежів до бюджету в загальній сумі доходів підприємства та відобразимо це в наступній таблиці (див. таблицю 12).
Таблиця 12
Структура нарахованих та виплачених податків Навчальним підрозділом СГАТ в загальній сумі доходів за 2003 - 2005 рр..
| № п.п. | Показники | Року | ||
| 2003 | 2004 | 2005 | ||
| 1 | Виручка від реалізації, тис. грн. | 180,0 | 211,0 | 290,0 |
| 2 | Інші доходи, тис. грн. | 7,0 | 9,0 | 10,5 |
| 3 | Загальна сума доходів, тис. грн. | 187,0 | 220,0 | 300,5 |
| 4 | Виплачені податки, тис. грн. | 39,3 | 40,2 | 38,1 |
| 5 | Нараховані податки, тис. грн. | 44,9 | 43,8 | 53,1 |
| 6 | Виплачені податки в загальній сумі доходів,% | 21,0 | 18,3 | 12,7 |
| 7 | Нараховані податки в загальній сумі доходів,% | 24,0 | 19,9 | 17,7 |
Відбувається тенденція зменшення структури виплачених податків в загальній сумі доходів: у 2003 році питома вага виплачених доходів становив 21,0%, а в 2005 році він знизився до 12,7%.
Те ж саме можна сказати і про суми нарахованих податків у загальній сумі доходів господарства. У 2003 році їх питома вага в структурі доходів становив 24,0%, в 2004 році він становив 19,9%, а до 2005 року він зменшився до 17,7%. Тобто сума нарахованих податків у 2005 році збільшився в порівнянні з 2004 роком на 9,3 тис. грн., А загальне збільшення суми доходів склало 80,5 тис. грн., В порівнянні з 2003 роком, але структура, як ми бачимо йде з зниження за 2003 - 2005 роки.
Неможливо говорити про вдосконалення суми оподаткування, якщо відсутня система показників, що визначають вплив податків і платежів на результати діяльності підприємства, вона повинна грунтуватися на об'єктивних, кількісних характеристиках.
В основі показників ступеня впливу податків і платежів на процес виробництва та результати діяльності повинна бути частка податкових платежів, що містяться в загальній величині новоствореної вартості, що виникла в результаті діяльності підприємства.
Одним з таких показників є податковий тягар, який розраховується за формулою:
Бн - податковий тягар;
Н - загальна сума виплачених підприємством податків;
Пч - чистий прибуток підприємства після виплати всіх податків;
ЗПв - заробітна плата працівникам підприємства
Розрахуємо коефіцієнт податковий тягар в Навчально-виробничому підрозділі СГАТ за три роки (2003 - 2005 рр..)
У 2003 році податковий тягар в Навчально-виробничому підрозділі СГАТ становило 33%, у 2004 році воно становило 31 5, а в 2005 році коефіцієнт податковий тягар знизився до 20%. Це говорить про те, що частка податкових платежів, що містяться в загальній сумі, знову створеної вартості, яка виникла внаслідок діяльності підприємства, становить у 2005 році 20%.
Діюча нині система оподаткування визначена різними законодавчими актами. Її податковий тягар складає до 80%. У нашому ж господарстві податковий тягар трохи нижче, що можна пояснити переходом господарства на сплату фіксованого сільськогосподарського податку, який скасував і замінив сплату багатьох видів податків і обов'язкових платежів до бюджету і знизив при цьому загальну суму нарахованих податків Навчально-виробничого підрозділу СГАТ.
Звичайно ж, в динаміці за ряд років загальна сума податків зростає, що пов'язано зі збільшенням обсягів виробництва, обсягів продажів і, природно, збільшенням податку на додану вартість.
Зниження податкового тягаря в господарстві пояснюється значним збільшенням виручки від реалізації продукції, чистого прибутку, а також збільшенням фонду оплати праці працівників.
5. Охорона праці
Організація робіт з охорони праці у Навчально-виробничому підрозділі ЗДАТИ здійснюється відповідно до Закону України «Про охорону праці» від 21.10.2002 р. № 229-IV, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я в процесі їх трудової діяльності, на належні безпечні і здорові умови праці. Також регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, і встановлює єдиний порядок організації охрени праці в Україні; Кодексу законів у праці в України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності »та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Загальне керівництво роботи і відповідальність за дотримання чинного законодавства з охорони праці та виконання стандартів, правил, норм, інструкцій з питань охорони праці в цілому по господарству покладається на керівника господарства. Керівник підприємства забезпечує функціонування системи управління охорони праці, а саме:
· Створює відповідні служби охорони праці і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх дотримання;
· Забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання;
· Забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань і т.п.;
· Здійснює контроль за додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту.
Безпосередня організація роботи з охорони праці, а також контроль за проведення заходів створення безпечних умов праці в господарстві покладається на інженера з охорони праці. Інженер, користуючись необхідними нормативними актами, санітарними нормами і ГОСТами, затверджує інструкції з охорони праці на виробництві, пожежної безпеки, санітарно - гігієнічним нормам і проводить виховну роботу з усіма посадовими особами; також з'ясовує зміни, які відбулися в законодавстві України, і є відповідальним про стан охорони праці по підприємству в цілому перед контролюючими органами: державним наглядом охорони праці, пожежної безпеки, природоохоронної та санітарної службами і т.п.
У Навчально-виробничому підрозділі ЗДАТИ, згідно ст.15 «Служби охорони праці» керівником підприємства організована служба охорони праці, яку очолює інженер з охорони праці. Служба охорони праці забезпечує безпеку своїх робітників під час виробництва, при роботі з устаткуванням, у виробничих будівлях і приміщеннях; пояснює працівникам підприємства норми охорони праці, їх права та обов'язки; визначає оптимальне співвідношення роботи та відпочинку на своєму робочому місці; проводить заходи щодо попередження нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; забезпечує працівників необхідними засобами захисту.
Протягом трьох останніх років у Навчально-виробничому підрозділі не було виробничого травматизму. Облік і розслідування нещасних випадків, професійних захворювань проводиться відповідно до Положення «Про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1112.
Стан охорони праці в аналізованому господарстві ви зможете побачити в таблиці 13.
Таблиця 13
Стан охорони праці у Навчально-виробничому підрозділі ЗДАТИ за 2003 - 2005 роки
| № п.п. | Показники | Од. вимір. | 2003 | 2004 | 2005 |
| А | 1 | 2 | 3 | 4 | |
| 1 | Середньооблікова чисельність працівників | Чол. | 65 | 71 | 65 |
| 2 | Витрати на охорону праці, в т.ч. за колективним договором | % | 0,5 | 0,5 | 0,5 |
| 3 | Виручка від реалізації продукції | Тис. грн. | 180,0 | 211,0 | 290,0 |
| 4 | Клас професійного ризику виробництва | * | 22 | 22 | 22 |
| 5 | Страховий тариф | % | 0,2 | 0,2 | 0,2 |
| А | 1 | 2 | 3 | 4 | |
| 6 | Фонд оплати праці підприємства | Тис. грн. | 127,0 | 162,2 | 206,7 |
| 7 | Розмір страхового внеску до фонду соціального страхування від нещасних випадків | Тис. грн. | 0,25 | 0,32 | 0,41 |
Відзначимо, що згідно зі ст. 19 Закону України «Про охорону праці» ці витрати для підприємств, незалежно від форм власності або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5% від суми реалізованої продукції. Страхові внески до Фонду соціального страхування по травматизму виробляються в межах граничної суми заробітної плати, яка встановлюється Кабінетом Міністрів України. Розмір страхових відрахувань залежить від галузі. У Навчально-виробничому підрозділі ЗДАТИ розмір даних відрахувань становить 0,2% від фонду оплати праці. У вартісному вираженні ці відрахування у 2005 році склали 0,25 тис. грн., У 2004 році - 0,32 тис. грн., А в 2003 - 0,41 тис. грн.
Як видно з розрахунків, спостерігається позитивна тенденція збільшення сум внесків. Це викликано, перш за все, зростанням фонду оплати праці в динаміці, який формується в залежності від середньооблікової чисельності працівників.
Відповідно до КЗпП України під час прийняття працівника на роботу укладається колективний договір, де вказані всі умови праці, обов'язки права приймається, а також наявність шкідливих і небезпечних факторів, і їх можливого впливу на його здоров'я. У колективному договорі передбачається забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійних захворювань і аварій. Всі перераховані вище заходи заплановані в перспективних і поточних планах з охорони праці в аналізованому господарстві.
Кожен новоприйнятий працівник проходить з охорони праці інструктаж під розписку. Всього службою проводиться п'ять видів інструктажів, що розрізняються за обсягом і часу: вступний (при прийнятті на роботу), первинний, повторний (кілька разів на рік), позаплановий (за необхідності), цільовий (при необхідності уточнити конкретні норми та процедури на виробництві). Після проведення інструктажу в той же день робиться запис у журналі інструктажів з охорони праці.
Організація контролю стану охорони праці у Навчально-виробничому підрозділі ЗДАТИ покладена на керівника підприємства та інженера з охорони праці. Керівник контролює дотримання законодавства про охорону праці, створення безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов. Інженер з охорони праці перевіряє стан охорони праці на всіх виробничих ділянках.
З боку держави згідно зі ст. 39 Закону України «Про охорону праці» контроль здійснює Держнагляд охорони праці. За результатами перевірок складається Протокол, в якому зазначаються недоліки і порушення, виявлені в процесі перевірки, призначаються відповідальні за виконання намічених заходів особи і встановлюються терміни виконання.
6. Шляхи вдосконалення системи оподаткування
Податкова система в України не набула стабільності, тому не стала важливим фактором в економічному механізмі управління народним господарством, у тому числі його аграрним сектором. До теперішнього часу ведуться дискусії про направлення її подальшого розвитку. Очевидно, що діюча на сьогоднішній день система оподаткування сільськогосподарських підприємств потребує удосконалення.
Головна причина цього - порівняно високий податковий тягар і те, що податки не стимулюють розвиток процесів, які можуть зупинити економічну кризу: зростання обсягів виробництва, структурну перебудову господарства, підвищення ступеня ділової активності суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері сільського господарства.
Багато вчених, як українські, так і зарубіжні, акцентують увагу на реформування податкової системи, що має призвести до вдосконалення цієї системи, забезпечують як зростання виробництва з урахуванням виробничо-економічних умов, так і повне, якісне і своєчасне виконання доходів бюджету.
Незважаючи на те, що основна кількість сільськогосподарських підприємств перейшло на сплату фіксованого сільськогосподарського податку, податковий тягар все ж таки суттєво.
Основна кількість сільськогосподарських товаровиробників звільнено від сплати до бюджету податку на додану вартість з сільськогосподарської продукції та продукції власного виробництва, нарахування цього податку все-таки відбувається. А це призводить до зростання ціни такої продукції. Оскільки більша частина кінцевої сільськогосподарської продукції реалізується споживачеві, верхня межа ціни на неї визначається платоспроможністю населення. Ставка ПДВ на рівні 20% значно здорожує продукцію, особливо продукти харчування. Вітчизняна сільськогосподарська продукція в багатьох випадках стає неконкурентоспроможною, що не тільки робить неможливим її експорт, а й створює труднощі реалізації на внутрішньому ринку.
Виникає ситуація, при якій вітчизняна продукція не реалізується через надмірно високих цін, ринок поступово заповнюється імпортною продукцією і разом з тим на цю продукцію встановлена максимальна ставка ПДВ.
Саме цей податок, незважаючи на велику кількість пільг для сільськогосподарських товаровиробників, викликає незадоволення у керівників і фахівців підприємств АПК. Але слід мати на увазі, що це не прямий податок, а податок на споживача. Враховуючи, що ПДВ дає основну масу надходжень до бюджету, немає підстав вважати, що із заміною його на інший, податковий тягар платників податків зменшитися. Змінитися лише його форма. Крім того, слід взяти до уваги, що, по суті і методології ПДВ вважається одним із прогресивних податків і вводиться в багатьох країнах світу. Вказуючи на доцільність заміни ПДВ іншим податком, не можна вважати, що механізм його дії та ставки повинні залишатися незмінними. Поряд з цією думкою, виникає і випливає інше, що ПДВ збільшує ціну товару, вартість товарів, робіт, послуг і «б'є по кишені кінцевого споживача».
Досвід розвинених країн свідчить, що саме справедливе розподіл тягаря ПДВ на споживачів досягається саме шляхом диференціації ставок оподаткування податком на додану вартість.
Ставки повинні формуватися за принципом встановлення трьох їх груп: мінімальної, стандартної і максимальною.
За мінімальною ставкою ПДВ обкладається основна маса товарів, за максимальною предмети розкоші. Таким чином, вдається не скоротити надходження до бюджету, а податки, як і належить, бути в нормальній податковій системі, виконують не тільки фіскальну, а й регулюючу функцію. Підтвердженням цього є механізм дії нульової ставки. Така ставка багато в чому виконує пільгові функції і таким чином скорочує потребу в безпосередніх пільги. Отже, стабільність дії введення пільг слід вирішити не через варіювання їх кількості, а через зміну механізму оподаткування, при якому основним регулятором повинні бути податкові ставки.
Сільське господарство належить до галузі з уповільненим і нерівномірним кругообігом фондів. Така особливість кругообігу грошових коштів накладає відбиток на фінансове забезпечення сільськогосподарського виробництва, підвищуючи частку кредитів у загальних джерелах фінансування в порівнянні з іншими галузями.
Що стосується ПДВ, то таке визначення ще не стало загальним, ймовірно, тому й не знайшло чіткого відображення в механізмі оподаткування. Справа в тому, що з-за цієї особливості кругообігу грошових коштів разом з їх авансуванням в обіг залучається і ПДВ за придбані ресурси. А так як у цей період реалізації продукції немає (або вона незначна), то відсутні і надходження в її складі ПДВ. У результаті, протягом тривалого часу відбувається підвищення податкового кредиту на ПДВ з податковим зобов'язанням і створюється негативна різниця.
Причини такого становища можуть бути різні, зокрема, надмірне накопичення запасів матеріальних ресурсів. Головною причиною є диспаритет цін на продукцію промисловості і сільського господарства. Перша дорожчає більш швидкими темпами, ніж друга, внаслідок чого навіть при збереженні темпів виробництва сільськогосподарської продукції податковий кредит з ПДВ перевищує податкове зобов'язання. Саме таке становище склалося з ПДВ у сільському господарстві. І воно ще погіршується, так як на специфічні умови функціонування цієї галузі накладається інфляція. У таких умовах різко зростає сезонна потреба в кредитних ресурсах, при дорожнечі яких навіть нормально працюють господарства відчувають труднощі.
Зростання ролі і місця індивідуального оподаткування має відбуватися не за рахунок підвищення ставок податку та розширення об'єкта оподаткування.
Необхідно зростання бази оподаткування - доходів населення, а це процес досить тривалий і залежить, перш за все від забезпечення зростання ВВП і підвищення питомої ваги в ньому оплати праці.
Прибутковий податок з громадян повинен визначаться самими громадянами - шляхом запровадження системи обов'язкового декларування доходів, що дозволить створити дуже потрібну державну систему інформаційного забезпечення прийняття урядом соціальних програм зайнятості, боротьби з безробіттям, соціальної допомоги.
З точки зору удосконалення податкової структури дуже важливим для України є розвиток системи оподаткування доходів фізичних осіб. Тенденцію до зростання ролі цього податку в нашій державі слід розглядати як позитивну. Що стосується проблем бюджетного дефіциту, то підвищення доходів населення має дуже важливе значення: прибутковий податок з громадян є одним із самих стабільних і надійних видів бюджетних доходів, тому підвищення його питомої ваги стабілізує дохідну базу бюджету. Але варто, і подумати про ставки прибуткового податку, які відчутно впливають на зменшення отримуваного доходу громадян.
Прямі податки повинні займати в структурі оподаткування аграрних підприємств близько 80% його загальної суми (у тому числі податок на землю - 60% і податок на прибуток - близько 20%), а інші види податків і платежів, відрахувань, відповідно, не повинні перевищувати 20 %. Звичайно ж, одночасно необхідно максимально скоротити ряд виплат з бюджету (і особливо - на утримання значного управлінського апарату), удосконалити систему життєзабезпечення і безпеки держави більш ефективними способами, привести діяльність окремих державних служб на комерційну основу.
В Україні сьогодні повинна йти мова про такий зниження рівня податків, яке можна компенсувати за рахунок або скорочення бюджетних витрат, або залучення додаткових неінфляційних джерел фінансування дефіциту бюджету. Практично це означає, що реальні можливості скорочення податкового тиску обмежені, і тому в питаннях розвитку податкової системи, як в цілому, так і щодо підприємств АПК, наголоси повинно бути зроблено на іншому аспекті: еволюційному шляху її реформування за рахунок удосконалення складу і структури податкової системи , механізму обчислення і сплати податків, податкових взаємовідносин між державою та платником податків.
Виникає питання щодо кількості податків, особливо актуальних для сільського господарства, так як саме тут найчастіше обговорювалася проблема введення єдиного податку, яким зараз на Україну виступає фіксований сільськогосподарський податок.
Основним аргументом, висунутим нині на захист фіксованого податку, як єдиного для аграрних підприємств, є те, що з його допомогою вдалося спростити механізм оподаткування та захистити сільськогосподарське виробництво від зайвого оподаткування.
Але, незважаючи на те, що земля має грошову оцінку, автоматично враховує не тільки її кількісні параметри, а і ринкові характеристики, доцільність вибору землі об'єктом обкладення, фіксованим податком занадто сумнівна, оскільки такий податок не може врахувати багатьох інших чинників, що впливає на господарську діяльність. Фактично цей податок є податком на землю і суперечить принципу рівності в оподаткуванні всіх підприємств і громадян. Він не залежить від економічного стану платника та його продуктивності.
Цей податок не враховує тієї ситуації, коли одні підприємства можуть мати низький врожай і маленький прибуток, а інші - високий урожай і великий прибуток.
Якщо розглянути складові частини податкової системи в сільському господарстві, то для сільськогосподарського виробництва основним податком повинен бути визнаний земельний, так як відомо, що для сільського господарства - це основний ресурс, без якого виробництво неможливе взагалі. Тому до цього засобу виробництва має бути відповідне ставлення, як держави, так і власників землі. Держава повинна бути зацікавлена в ефективному використанні цього ресурсу, власники - відчувати це. Тим не менш, підкреслюємо: земельний податок має бути основним, а не єдиним.
У процесі реформування податкової системи України, чинні норми та положення, які регулюють процес оподаткування, необхідно переробити у відповідності до обраних пріоритетів та напрямку розвитку податкової системи, довести їх до впорядкованої, єдиної, логічно узгодженої системи.
Проведення податкової реформи в Україні має грунтуватися на таких засадах реформування системи оподаткування:
2. загальне спрощення правової бази оподаткування, забезпечення тями норм основного законодавчого акту з оподаткування;
3. уніфікація підходів і методів визначення елементів за всіма податками (зборами) та вимог до ведення обліку нарахування податків (зборів);
4. зменшення кількості податків і усунення податків (зборів, обов'язкових платежів), витрати на адміністрування яких перевищують доходи від їх вилучення;
5. зниження рівня податкового тиску на суб'єктів оподаткування та зрівняння податкового тиску на різні категорії платників податків;
6. зменшення ставок податків (зборів) є одночасним збільшенням податкової бази, яка означає максимальне розширення кола платників податків (зборів) та усунення безпідставних податкових пільг;
7. збільшення розміру суми неоподатковуваного мінімуму доходів фізичних осіб;
8. застосування замість податкових пільг системи цільових бюджетних дотацій, направлених на підтримку найменш захищених верств населення та на розвиток пріоритетних галузей господарства та регіонів України;
9. підтримка розвитку та розширення малого підприємництва шляхом запровадження спеціальних режимів оподаткування суб'єктів малого підприємництва;
10. стимулювання здійснення реінвестицій, а так само спрямування коштів на інноваційну діяльність, проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень та впровадження нововведень;
11. врахування міжнародних аспектів (оподаткування доходів нерезидентів та іноземних доходів резидентів, дія міжнародних угод в сфері оподаткування) та досвіду побудови податкових систем в розвинених країнах.
Зміни податкової системи, проведення яких передбачається під час здійснення податкової реформи в Україні, спрямовані на вирішення наступних завдань реформування податкової системи України:
1. Побудова стабільної, зрозумілої та прозорої податкової системи, встановлення правових механізмів взаємодії всіх її елементів у рамках єдиного податкового простору. З метою забезпечення стабільності податкового законодавства після закінчення проведення податкової реформи передбачається встановлення п'ятирічного мораторію на внесення змін до законодавчих актів з питань оподаткування. Після закінчення строку цього мораторію нормативно-правові акти, які регулюють податкові правовідносини, приймаються не пізніше, ніж через 6 місяців до початку нового бюджетного року, і набирають законності не раніше, ніж з початку нового бюджетного року.
Ясність норм і положень податкового законодавства України - це необхідна умова його життєздатності та прийняття до використання всіма суб'єктами відносин, які виникають в процесі оподаткування. Положення законодавчих актів, які регулюють питання оподаткування, повинні викладатися із використанням загальноприйнятої та широко вживається лексикою. Поняття і терміни, які визначені в інших галузях законодавства, вживаються в тому ж самому значенні в податковому законодавстві України. Специфічним поняттям і термінам дається повне та однозначне визначення, яке використовується в усіх законодавчих актах, які стосуються системи оподаткування.
Спрощення податкової системи досягається зменшенням загальної кількості податків і зборів, наприклад, шляхом об'єднання тих податків і зборів одного рівня, які мають однакову податкову базу, а так само усунення неефективних та безпідставних податків з незначними частинами в бюджетних доходах. Для спрощення процесу обліку та нарахування податків (зборів) і зменшення витрат на контроль за їх сплатою, для основних податкових зборів встановлюються однакові податкові та звітні періоди.
2. Формування єдиної правової бази. Об'єднання податкової системи та законодавчої бази оподаткування забезпечується повним охопленням всіх питань з оподаткування в одному законодавчому акті, яким визначається вичерпний перелік податків і зборів, які здійснюються на загальнодержавному та місцевому рівнях, та визначаються конкретні ставки загальнодержавних та межі місцевих податків і зборів. Таким законодавчим актом прямої дії повинен стати Податковий кодекс України. Право на встановлення загальнодержавних і місцевих податків і зборів необхідно закріпити за одним органом законодавчої влади - Верховною Радою України.
3. Освіта раціональної податкової системи, яка забезпечить збалансованість загальнодержавних і приватних інтересів, буде сприяти розвитку підприємництва та нарощуванню національного багатства України. Проблема наповнення доходної частини бюджету не повинна прямо відбиватися на рівні податкового навантаження. Зростання обсягів податкових надходжень повинен забезпечуватися за рахунок прискорення оборотності капіталу та підвищення ділової активності суб'єктів господарювання. Впливати на це необхідно шляхом реалізації регулюючої функцією податків. Під час побудови податкової системи передбачається раціональне співвідношення прямих та непрямих податків, кожний з яких має свої переваги. Непрямі податки впливають на рівень цін, підвищуючи їх, але механізм їх вилучення є відносно простим і забезпечує стабільні надходження до бюджету. Прямі ж податки включають рівень доходів, впливають на обсяги споживання і таким чином виконують регулюючу роль.
4. Встановлення рівних умов оподаткування для всіх категорій платників податків та усунення пільг з оподаткування. Положення податкового законодавства повинні однаково поширюватися на всі категорії платників податків незалежно від їх приналежності до тієї чи іншої галузі промисловості або сфери діяльності. Стимулювання підприємницької діяльності шляхом застосування податкових пільг та надання їх певним категоріям, окремим підприємствам чи фінансовим групам поза системи загальнодержавних пріоритетів неістотно і сприяє розвитку тіньової економіки і утворює основи для корупції. Тому одним із завдань реформування податкової системи є усунення безпідставних і невиправданих пільг з оподаткування. Такий підхід дасть можливість досягти розширення бази оподаткування та підвищення ділової активності суб'єктів господарювання, так як всі вони будуть працювати в рівних конкурентних умовах. Наслідком усунення пільг буде значне збільшення податкових надходжень до бюджету. За умови усунення пільг з оподаткування підтримка малозабезпечених верств населення та пріоритетних галузей українського господарства здійснюватиметься через систему прямих дотацій. Що стосується соціально незахищених груп населення, то їх доходи не підлягатимуть оподаткуванню завдяки підвищенню розміру неоподатковуваного мінімуму доходів фізичних осіб, зменшення ставок податку на доходи фізичних осіб та застосування максимальної ставки цього податку лише до платників податку з високим рівнем доходів.
5. Забезпечення гарантій соціального захисту малозабезпечених верств населення. Доходи, які не перевищують рівня кордонів малозабезпеченості не повинні обкладатися податком, а також вони є незначними, і витрати на їх адміністрування перевищують бюджетні надходження від їх оподаткування. Тому необхідною умовою впровадження діючого механізму оподаткування фізичних осіб вважається підвищення рівня неоподатковуваного мінімуму до офіційної межі малозабезпеченості, яка встановлюється Верховною Радою України.
Під час обробки положень податкового законодавства щодо оподаткування доходів фізичних осіб необхідно передбачити пільгове оподаткування доходів, отриманих певними соціально незахищеними категоріями громадян, зокрема пенсіонерами, інвалідами Великої Вітчизняної війни та сім'ями військових, інвалідами 1 і 2 групи.
З метою забезпечення соціальних гарантій, не повинні включатися в об'єкт оподаткування доходи, такі як: отримані у вигляді стипендій, пенсій, аліментів, суми державної адресної допомоги, житлових та інших субсидій, суми допомоги по державному соціальному страхуванню і державному соціальному забезпеченню, компенсації за шкоду , в тому числі моральну, заподіяну фізичній особі при виконанні ним службових обов'язків, та у зв'язку з втратою годувальника.
6. Створення умов для здійснення підприємствами переоснащення основних фондів та оновлення матеріально-технічної бази. У податковому законодавстві закладаються положення, згідно з якими до витрат, на які зменшується валовий дохід при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток, будуть відноситися кошти, спрямовані підприємством на проведення інноваційної діяльності, зокрема витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки, фундаментальні і прикладні дослідження та впровадження нововведень. Також звільняються від оподаткування кошти, використані на реінвестування, тобто придбання основних фондів, які є об'єктами амортизації, коли така операція здійснюється платником податку за рахунок частини отриманого ним прибутку. Це робиться з метою мотивування підприємства спрямовувати кошти на розвиток власного виробництва та активізацію капіталовкладень в основні фонди і застосування нових технологій. Передмовою забезпечення конкурентоспроможності продукції національних виробників є використання сучасного обладнання та технологій. З цією метою встановлюються норми, за якими збільшуються ставки амортизації і, відповідно, зменшуються її терміни.
7. Забезпечення умов розвитку суб'єктів малого підприємництва. З метою утворення сприятливого середовища для розвитку і розширення діяльності малих підприємств в податковому законодавстві передбачається застосування особливих режимів оподаткування цих категорій, платників податків. При цьому як один з можливих варіантів особливого режиму оподаткування суб'єктів малого підприємництва виступатиме застосування податку з продажу до певних категорій платників податків. Це дасть можливість знизити витрати на адміністрування сплати податків суб'єктами малого підприємництва та знизить їх податкове час. Звільнення представників малого підприємництва від обов'язків ведення докладного обліку витрат, послаблення податкового тиску на них та реалізація політики підтримки суб'єктів малого бізнесу на державному рівні призведе до утворення додаткових робочих місць, зростання середнього класу та загальної стабілізації економіки України.
8. Розробка нового механізму податкового адміністрування та вдосконалення системи відповідальності за податкове правопорушення. Для побудови ефективної системи стягнення податків і гарантій прав і законних інтересів платників податків (зборів) вирішення справ про виконання податкових зобов'язань та стягнення несплачених сум податків, пені та штрафних санкцій повинні проводитися тільки в судовому порядку. При застосуванні такого порядку у разі виявлення податковим органом порушення щодо виконання платником податку своїх обов'язків зі сплати податку (збору), такий податковий орган надсилає платнику податку податкову вимогу. У разі незгоди платника з висновками податкового органу, податковий орган звертається до суду із заявою про вилучення суми податку (збору) та передбачених податковим законодавством фінансових санкцій.
Правове регулювання податкових відносин базується на таких принципах оподаткування:
1) принцип економічної обгрунтованості - встановлення податків і зборів відповідно до фінансових можливостей платників з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат і доходів бюджету;
2) принцип стабільності - незмінності видів податків та правил їх нарахування і стягнення протягом тривалого періоду;
3) принцип обачності - соціально-економічної обгрунтованості змін податкового законодавства;
4) принцип антиінфляційної спрямованості податків - уникнення інфляції шляхом оптимальних податкових виключень;
5) принцип рівності - рівної обов'язки платників податків при рівних умовах оцінки та розмірах доходів;
6) принцип стимулювання - формування економічної та правової зацікавленості у здійсненні певної діяльності, виходячи з умов її оподаткування та отримання більш високих доходів;
7) принцип економічності - сумірності витрат, пов'язаних з вилученням податків, з доходами, отриманими від їх збору;
8) принцип прозорості.
Одним з ключових моментів проведення реформи системи оподаткування в Україні має стати прийняття Податкового Кодексу України, в якому б регулювалися всі відносини, пов'язані з оподаткуванням в Україну, і визначалися б правові основи, принципи побудови і функціонування податкової системи. Податковий кодекс України повинен виконувати такі функції:
• встановлення системи податків і зборів, які стягуються на всій території України;
• визначення порядку встановлення, зміни та усунення податків і зборів;
• встановлення прав та обов'язків платників податків і зборів, податкових органів та інших учасників правовідносин, які регулюються податковим законодавством;
• встановлення підстав виникнення, зміни, припинення та порядку виконання обов'язків зі сплати податків (зборів);
• визначення форм і методів податкового контролю;
• встановлення порядку та умов тяжіння до відповідальності за порушення податкового законодавства платників податків та посадових осіб податкових органів;
• встановлення порядку оскарження дій (бездіяльності) податкових органів та їх посадових осіб.
У Податковому кодексі України має бути закладено правовий фундамент системи податкових відносин, визначено основні положення процесу оподаткування в Україні, а також вміщено положення, які регламентують:
1) основні положення правового регулювання податкових правовідносин;
2) склад податкового законодавства України, його дію в часі та співвідношення з міжнародними договорами;
3) систему податків і зборів, їх перелік та сутність елементів податків і зборів;
4) компетенцію органів щодо встановлення та усунення податків і зборів;
5) коло суб'єктів податкових правовідносин і права та обов'язки кожного з них;
6) підстави виникнення (зміни, припинення) та порядок виконання обов'язків щодо сплати податків і зборів;
7) склад і порядок надання податкової звітності та форми і методи проведення податкового контролю;
8) види податкових правопорушень і відповідальності за їх заподіяння (фінансова, кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова), давність притягнення до такої відповідальності, а також розмір податкових санкцій;
9) процесуальні моменти податкового впровадження під час вирішення справ про належне виконання зобов'язань платником податку (збору) та про податкові правопорушення;
10) порядок оскарження дій (бездіяльності) податкових органів та їх посадових осіб.
Висновки
У ході написання дипломної роботи була вивчена система оподаткування Україні на прикладі Навчально-виробничого підрозділу Слов'янського державного аграрного технікуму.
Податки в даний час є важливим елементом ринкової економіки, адже крім основної функції - поповнення державного бюджету, вони виконують регулюючу і стимулюючу функцію, як на макроекономічному, так і на мікроекономічному рівнях, а це і водиться до актуальності даної теми.
Багато вчених, як українські, так і зарубіжні, акцентують свою увагу на реформуванні податкової системи. Це увага повинна привести до вдосконалення цієї системи, що забезпечує як зростання виробництва з урахуванням виробничо-економічних умов конкретних підприємств, так і повне, якісне і своєчасне виконання доходів бюджетів усіх рівнів.
Незважаючи на існуючі економічні та виробничі труднощі, Навчальний підрозділ СГАТ в 2005 році спрацювало рентабельно, рівень рентабельності становив 12,1%, що майже в 2,5 рази перевищує цей показник 2004 року. Прибутку в 2005 році отримано 35,0 тис. грн., Вона збільшилася в порівнянні з 2004 роком 3,5 рази. Загалом можна сказати, що за три роки в господарстві спостерігається тенденція зростання прибутку. Також спостерігається зростання виручки від реалізації продукції за три роки (2003 - 2005 роки). У 2005 році вона склала 290,0 тис. грн., В порівнянні з 2004 роком вона збільшилася на 37%.
Коефіцієнт спеціалізації у 2005 році склав 0, 2484, що на 0, 0256 менше порівняно з 2004 роком. Ці незначні коливання не вплинули на зміну рівня спеціалізації і в цілому можна сказати, що в навчальному господарстві СГАТ за три роки спостерігається середній рівень спеціалізації. Для підвищення рівня спеціалізації господарству необхідно зосередиться на розвитку мінімуму галузей, так як незначне виробництво певних видів продукції відчутного прибутку не приносить, а навпаки вимагає додаткових витрат.
Господарство у своїй діяльності вступає у взаємини з різними підприємствами та організаціями, не уникаючи при цьому і розрахунків з бюджетом.
У зв'язку з переходом з 1 січня 1999 року на сплату фіксованого сільськогосподарського податку Навчально-виробничий підрозділ СГАТ робить відрахування в бюджет наступних видів податків: податку на додану вартість, податок з доходів фізичних осіб та фіксований сільськогосподарський податок.
Господарство щомісячно, станом до 20 числа місяця, наступного за звітним періодом, надає в податкову інспекцію Податкову декларацію з ПДВ.
На підставі розрахунково-платіжних відомостей господарство щокварталу складає і надає в податкову інспекцію Довідку про суми виплачених і утриманих з них податків фізичних осіб 1-ДФ до 15 числа місяця наступного за звітним кварталом.
Розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку здійснюється за формою, встановленою Державною податковою адміністрацією України і подається до податкової інспекції до 1 лютого поточного року.
Бухгалтерський облік розрахунків з бюджетом ведеться на рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами». Аналітичний облік по рахунку 64 ведеться за видами податків та обов'язкових платежів до бюджету. Синтетичний облік розрахунків з бюджетом ведеться в журналі-ордері № 8 с.-г. і Головній книзі.
У ході проведеного аналізу системи оподаткування можна сказати, що за три роки спостерігається тенденція зростання нарахованих податків і обов'язкових платежів до бюджету, зокрема, це відбувається до 2005 року, тоді як у 2004 році в порівнянні з 2003 роком відбувається зниження нарахованих податків. Виплачені господарством податки за три роки показують нам також коливання то до збільшення, то до зниження. У зв'язку з цим змінюється і структура нарахованих та виплачених податків в загальній сумі видатків.
Відбувається тенденція зниження структури виплачених податків в загальній сумі доходів: у 2003 році питома вага виплачених податків склав в сумі доходів 21%, а до 2005 року він знизився до 12,7%.
Спостерігається також зниження податкового тягаря, але при цьому нарахування податків збільшується. Такі факти говорять про невиконання системою оподаткування стимулюючої та регулюючої функції податків.
Зниження податкового тягаря пояснюється переходом господарства на сплату фіксованого податку, а також значним збільшенням виручки від реалізації продукції, чистого прибутку, а також збільшенням фонду оплати праці працівників.
Також в ході написання дипломної роботи було запропоновано ряд заходів щодо вдосконалення системи оподаткування, які повинні знайти своє відображення в Податковому Кодексі України.
Список використаної літератури
1. Закон України «Про систему оподаткування в Україні» від 22.05.97 р № 28397 - ВР.
2. Закон України «Про внесення змін до ЗУ« Про систему оподаткування »№ 77/97 - ВР від 18.02.97 р.
3. Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок» № 320 - XIV від 17.12.98 р.
4. Закон України «Про внесення змін до ЗУ« Про фіксований сільськогосподарський податок »від 01.06.2000 № 1777.
5. Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 № 168/97 - ВР.
6. Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 р. № 889 - IV.
7. Закон України «Про охорону праці» від 21.10.02 р. № 229.
8. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.06.99 р. № 996 - XIV.
9. Закон України «Про загальноосвітньому державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.99 р. № 1105 - XIV, зі змінами від 22.02.2001 р. № 2272 - III.
10. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.93 р.
11. Постанова Кабінету Міністрів України «Про фіксований сільськогосподарський податок від 24.04.99 р. № 658.
12. Указ Президента України «Про підтримку сільськогосподарських товаровиробників" від 02.12.98 р. № 1328/28.
13. Указ президента України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 18.07.98 р № 652/98.
14. Бабич Л. "Проблеми ПДВ в агропромислового віробніцтві / / фінанси України - 2000 - № 10.
15. Безкоровайна В.В. Податки в сістемі фінансового регулювання зовнішньоекономічної діяльності / / фінанси України: Журнал. - Київ: К, 2004. - № 12 - с. 40-45.
16. Борін І. Ось так буває: міжнародний досвід / / Вісник податкової служби України: Журнал. - 2005. - № 41. - З 8-9.
17. Володимирська Є. Загальна система оподаткування замість єдиного податку: нюанси переходу / / Податки та бухгалтерський облік .- 2005. - № 80. - С.11-16.
18. Горський М.Б. Податкова політика і економічне зростання / / Фінанси - 1999. - № 1 - с.22-25.
19. Гуріна М. Податковий аудит в умовах податкового законодавчого поля / / Вісник податкової служби України - 2001 - № 20 - С31.
20. Дем'яненко М.Л. Проблеми ПДВ в агропромислового віробніцтві / / фінанси України - 2001 - № 10 - с.3-8.
21. Дербишов Р. Право регулювання спрощеної системи оподаткування Проблеми та шляхи вирішення. / / Підприємництво, господарство І права. - Київ 2004. - № 6. - С. 94-96.
22. Едронова В.М. Принципи податкової політики / / Фінанси і кредит: Журнал: М., 2005. - № 8. - С.69-73.
23. Жук В.М. Податок на додану ВАРТІСТЬ: спецрежим / / Обілк І фінанси АПК: Науково-віробнічій журнал. - 2006. - № 3. - С. 3-27.
24. Іщенко О. Податкова Підтримка вітчізняного сільськогосподарського товаровиробників / / Пропозиція - 2000 - № 8 - с. 78-79.
25. Карпова Г.М. Податкове планування в підприємствах АПК / / Економіка сільськогосподарських і переробних підприємств: Журнал: Москва, 2003. - № 10 .. - С. 41-43.
26. Кодацький В. Зарубіжний досвід оподаткування / / підприємництво, господарство І права. - Київ, 2005. - № 10. - С. 163-165.
27. Куліченко О. Різні види допомоги: оподаткування / / Баланс: Журнал. - 2005. - № 50. - С.58-61.
28. Мельник В.М. Обмежувальної та стімулювала роль податків / / фінанси України: Журнал. - 2006. - № 1. - С.31-37.
29. Податкова система. Хрестоматія / / Збірник систематизованого законодавства: Газета. - 2006. - № 1 .- с. 1-242.
30. Пацкан В. Удосконалення системи оподаткування сільськогосподарських підприємств / / Вісник податкової служби України. - 2001. - № 10. - С. 48-55.
31. Редько О. Аудит перед викликом третього тисячоліття / / Б / в і аудит. - 2000. - № 11. - С. 42-54.
32. Печуляк В. Проблеми нормативного закріплення ДЕРЖАВНОЇ податкової політікі в Україні. / / Підприємництво, господарство І права. - Київ. 2004. - № 1. - С. 38-42.
33. Ріманом О.Ю. Функціонування спеціального режиму оподаткування в аграрному секторі / / фінанси України: Журнал. - Київ: К, 2003. - № 12. - С. 63-69.
34. Романюк М.В. Податкова система та інвестиційна пріваблівість ЕКОНОМІКИ України / / фінанси України: Журнал. - 2006. - № 1. - С. 38-42.
35. Савченко Т.Б. Альтернативний мінімальній податок, Як засіб презумптівного оподаткування / / фінанси України: Журнал. - Київ. - 2005. - № 1.
36. Сахненко О. Перевірити платника - дотримати законодавство / / Вісник податкової служби України. - 2001. - № 20. - С.34.
37. Спеціальний випуск: Декларування доходів громадян / / Вісник податкової служби України. - 2004. - № 5.
38. Сторожук А. Облік і оптимізація оподаткування / / Вісник податкової служби України: Журнал. - 2006. - № 6. - С. 58-60.
39. Тарасова Н. По хвилях податкових змін / / Бухгалтерія. Право. Податки. Консультації: Газета української буржуазії: Київ, 2005. - № 36. (5 вересня).
40. Фліссак Н. Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість / / податки і бухгалтерський облік. - 2005. - № 92. - С. 37-45.
41. Фролова Н.Б. Пропорційній податок з доходів / / фінанси України. Журнал. - Київ, 2005 .- № 10.
42. Цвєткова В. Неприбуткова організація та єдиний податок / / Вісник податкової служби України: Журнал. - Київ, 2005. - № 32. - С. 45.
43. Цвєткова В. Спрощена система оподаткування / / Вісник податкової служби України: Журнал. - Київ, 2005. - № 37 .- с. 26-28.
44. Шатківська Л.С. Особливості організації Обліку розрахунків з податку на додану ВАРТІСТЬ у сільському господарству. / / Облік і фінанси АПК. Науково-виробничий журнал. - 2006. - № 1.
45. Шиш А.М. Системний підхід до аналізу податкових відносін / / Економіка. Фінанси. Право.: - Журнал. - 2006. - № 1. - С. 19-24.
3. Освіта раціональної податкової системи, яка забезпечить збалансованість загальнодержавних і приватних інтересів, буде сприяти розвитку підприємництва та нарощуванню національного багатства України. Проблема наповнення доходної частини бюджету не повинна прямо відбиватися на рівні податкового навантаження. Зростання обсягів податкових надходжень повинен забезпечуватися за рахунок прискорення оборотності капіталу та підвищення ділової активності суб'єктів господарювання. Впливати на це необхідно шляхом реалізації регулюючої функцією податків. Під час побудови податкової системи передбачається раціональне співвідношення прямих та непрямих податків, кожний з яких має свої переваги. Непрямі податки впливають на рівень цін, підвищуючи їх, але механізм їх вилучення є відносно простим і забезпечує стабільні надходження до бюджету. Прямі ж податки включають рівень доходів, впливають на обсяги споживання і таким чином виконують регулюючу роль.
4. Встановлення рівних умов оподаткування для всіх категорій платників податків та усунення пільг з оподаткування. Положення податкового законодавства повинні однаково поширюватися на всі категорії платників податків незалежно від їх приналежності до тієї чи іншої галузі промисловості або сфери діяльності. Стимулювання підприємницької діяльності шляхом застосування податкових пільг та надання їх певним категоріям, окремим підприємствам чи фінансовим групам поза системи загальнодержавних пріоритетів неістотно і сприяє розвитку тіньової економіки і утворює основи для корупції. Тому одним із завдань реформування податкової системи є усунення безпідставних і невиправданих пільг з оподаткування. Такий підхід дасть можливість досягти розширення бази оподаткування та підвищення ділової активності суб'єктів господарювання, так як всі вони будуть працювати в рівних конкурентних умовах. Наслідком усунення пільг буде значне збільшення податкових надходжень до бюджету. За умови усунення пільг з оподаткування підтримка малозабезпечених верств населення та пріоритетних галузей українського господарства здійснюватиметься через систему прямих дотацій. Що стосується соціально незахищених груп населення, то їх доходи не підлягатимуть оподаткуванню завдяки підвищенню розміру неоподатковуваного мінімуму доходів фізичних осіб, зменшення ставок податку на доходи фізичних осіб та застосування максимальної ставки цього податку лише до платників податку з високим рівнем доходів.
5. Забезпечення гарантій соціального захисту малозабезпечених верств населення. Доходи, які не перевищують рівня кордонів малозабезпеченості не повинні обкладатися податком, а також вони є незначними, і витрати на їх адміністрування перевищують бюджетні надходження від їх оподаткування. Тому необхідною умовою впровадження діючого механізму оподаткування фізичних осіб вважається підвищення рівня неоподатковуваного мінімуму до офіційної межі малозабезпеченості, яка встановлюється Верховною Радою України.
Під час обробки положень податкового законодавства щодо оподаткування доходів фізичних осіб необхідно передбачити пільгове оподаткування доходів, отриманих певними соціально незахищеними категоріями громадян, зокрема пенсіонерами, інвалідами Великої Вітчизняної війни та сім'ями військових, інвалідами 1 і 2 групи.
З метою забезпечення соціальних гарантій, не повинні включатися в об'єкт оподаткування доходи, такі як: отримані у вигляді стипендій, пенсій, аліментів, суми державної адресної допомоги, житлових та інших субсидій, суми допомоги по державному соціальному страхуванню і державному соціальному забезпеченню, компенсації за шкоду , в тому числі моральну, заподіяну фізичній особі при виконанні ним службових обов'язків, та у зв'язку з втратою годувальника.
6. Створення умов для здійснення підприємствами переоснащення основних фондів та оновлення матеріально-технічної бази. У податковому законодавстві закладаються положення, згідно з якими до витрат, на які зменшується валовий дохід при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток, будуть відноситися кошти, спрямовані підприємством на проведення інноваційної діяльності, зокрема витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки, фундаментальні і прикладні дослідження та впровадження нововведень. Також звільняються від оподаткування кошти, використані на реінвестування, тобто придбання основних фондів, які є об'єктами амортизації, коли така операція здійснюється платником податку за рахунок частини отриманого ним прибутку. Це робиться з метою мотивування підприємства спрямовувати кошти на розвиток власного виробництва та активізацію капіталовкладень в основні фонди і застосування нових технологій. Передмовою забезпечення конкурентоспроможності продукції національних виробників є використання сучасного обладнання та технологій. З цією метою встановлюються норми, за якими збільшуються ставки амортизації і, відповідно, зменшуються її терміни.
7. Забезпечення умов розвитку суб'єктів малого підприємництва. З метою утворення сприятливого середовища для розвитку і розширення діяльності малих підприємств в податковому законодавстві передбачається застосування особливих режимів оподаткування цих категорій, платників податків. При цьому як один з можливих варіантів особливого режиму оподаткування суб'єктів малого підприємництва виступатиме застосування податку з продажу до певних категорій платників податків. Це дасть можливість знизити витрати на адміністрування сплати податків суб'єктами малого підприємництва та знизить їх податкове час. Звільнення представників малого підприємництва від обов'язків ведення докладного обліку витрат, послаблення податкового тиску на них та реалізація політики підтримки суб'єктів малого бізнесу на державному рівні призведе до утворення додаткових робочих місць, зростання середнього класу та загальної стабілізації економіки України.
8. Розробка нового механізму податкового адміністрування та вдосконалення системи відповідальності за податкове правопорушення. Для побудови ефективної системи стягнення податків і гарантій прав і законних інтересів платників податків (зборів) вирішення справ про виконання податкових зобов'язань та стягнення несплачених сум податків, пені та штрафних санкцій повинні проводитися тільки в судовому порядку. При застосуванні такого порядку у разі виявлення податковим органом порушення щодо виконання платником податку своїх обов'язків зі сплати податку (збору), такий податковий орган надсилає платнику податку податкову вимогу. У разі незгоди платника з висновками податкового органу, податковий орган звертається до суду із заявою про вилучення суми податку (збору) та передбачених податковим законодавством фінансових санкцій.
Правове регулювання податкових відносин базується на таких принципах оподаткування:
1) принцип економічної обгрунтованості - встановлення податків і зборів відповідно до фінансових можливостей платників з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат і доходів бюджету;
2) принцип стабільності - незмінності видів податків та правил їх нарахування і стягнення протягом тривалого періоду;
3) принцип обачності - соціально-економічної обгрунтованості змін податкового законодавства;
4) принцип антиінфляційної спрямованості податків - уникнення інфляції шляхом оптимальних податкових виключень;
5) принцип рівності - рівної обов'язки платників податків при рівних умовах оцінки та розмірах доходів;
6) принцип стимулювання - формування економічної та правової зацікавленості у здійсненні певної діяльності, виходячи з умов її оподаткування та отримання більш високих доходів;
7) принцип економічності - сумірності витрат, пов'язаних з вилученням податків, з доходами, отриманими від їх збору;
8) принцип прозорості.
Одним з ключових моментів проведення реформи системи оподаткування в Україні має стати прийняття Податкового Кодексу України, в якому б регулювалися всі відносини, пов'язані з оподаткуванням в Україну, і визначалися б правові основи, принципи побудови і функціонування податкової системи. Податковий кодекс України повинен виконувати такі функції:
• встановлення системи податків і зборів, які стягуються на всій території України;
• визначення порядку встановлення, зміни та усунення податків і зборів;
• встановлення прав та обов'язків платників податків і зборів, податкових органів та інших учасників правовідносин, які регулюються податковим законодавством;
• встановлення підстав виникнення, зміни, припинення та порядку виконання обов'язків зі сплати податків (зборів);
• визначення форм і методів податкового контролю;
• встановлення порядку та умов тяжіння до відповідальності за порушення податкового законодавства платників податків та посадових осіб податкових органів;
• встановлення порядку оскарження дій (бездіяльності) податкових органів та їх посадових осіб.
У Податковому кодексі України має бути закладено правовий фундамент системи податкових відносин, визначено основні положення процесу оподаткування в Україні, а також вміщено положення, які регламентують:
1) основні положення правового регулювання податкових правовідносин;
2) склад податкового законодавства України, його дію в часі та співвідношення з міжнародними договорами;
3) систему податків і зборів, їх перелік та сутність елементів податків і зборів;
4) компетенцію органів щодо встановлення та усунення податків і зборів;
5) коло суб'єктів податкових правовідносин і права та обов'язки кожного з них;
6) підстави виникнення (зміни, припинення) та порядок виконання обов'язків щодо сплати податків і зборів;
7) склад і порядок надання податкової звітності та форми і методи проведення податкового контролю;
8) види податкових правопорушень і відповідальності за їх заподіяння (фінансова, кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова), давність притягнення до такої відповідальності, а також розмір податкових санкцій;
9) процесуальні моменти податкового впровадження під час вирішення справ про належне виконання зобов'язань платником податку (збору) та про податкові правопорушення;
10) порядок оскарження дій (бездіяльності) податкових органів та їх посадових осіб.
Висновки
У ході написання дипломної роботи була вивчена система оподаткування Україні на прикладі Навчально-виробничого підрозділу Слов'янського державного аграрного технікуму.
Податки в даний час є важливим елементом ринкової економіки, адже крім основної функції - поповнення державного бюджету, вони виконують регулюючу і стимулюючу функцію, як на макроекономічному, так і на мікроекономічному рівнях, а це і водиться до актуальності даної теми.
Багато вчених, як українські, так і зарубіжні, акцентують свою увагу на реформуванні податкової системи. Це увага повинна привести до вдосконалення цієї системи, що забезпечує як зростання виробництва з урахуванням виробничо-економічних умов конкретних підприємств, так і повне, якісне і своєчасне виконання доходів бюджетів усіх рівнів.
Незважаючи на існуючі економічні та виробничі труднощі, Навчальний підрозділ СГАТ в 2005 році спрацювало рентабельно, рівень рентабельності становив 12,1%, що майже в 2,5 рази перевищує цей показник 2004 року. Прибутку в 2005 році отримано 35,0 тис. грн., Вона збільшилася в порівнянні з 2004 роком 3,5 рази. Загалом можна сказати, що за три роки в господарстві спостерігається тенденція зростання прибутку. Також спостерігається зростання виручки від реалізації продукції за три роки (2003 - 2005 роки). У 2005 році вона склала 290,0 тис. грн., В порівнянні з 2004 роком вона збільшилася на 37%.
Коефіцієнт спеціалізації у 2005 році склав 0, 2484, що на 0, 0256 менше порівняно з 2004 роком. Ці незначні коливання не вплинули на зміну рівня спеціалізації і в цілому можна сказати, що в навчальному господарстві СГАТ за три роки спостерігається середній рівень спеціалізації. Для підвищення рівня спеціалізації господарству необхідно зосередиться на розвитку мінімуму галузей, так як незначне виробництво певних видів продукції відчутного прибутку не приносить, а навпаки вимагає додаткових витрат.
Господарство у своїй діяльності вступає у взаємини з різними підприємствами та організаціями, не уникаючи при цьому і розрахунків з бюджетом.
У зв'язку з переходом з 1 січня 1999 року на сплату фіксованого сільськогосподарського податку Навчально-виробничий підрозділ СГАТ робить відрахування в бюджет наступних видів податків: податку на додану вартість, податок з доходів фізичних осіб та фіксований сільськогосподарський податок.
Господарство щомісячно, станом до 20 числа місяця, наступного за звітним періодом, надає в податкову інспекцію Податкову декларацію з ПДВ.
На підставі розрахунково-платіжних відомостей господарство щокварталу складає і надає в податкову інспекцію Довідку про суми виплачених і утриманих з них податків фізичних осіб 1-ДФ до 15 числа місяця наступного за звітним кварталом.
Розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку здійснюється за формою, встановленою Державною податковою адміністрацією України і подається до податкової інспекції до 1 лютого поточного року.
Бухгалтерський облік розрахунків з бюджетом ведеться на рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами». Аналітичний облік по рахунку 64 ведеться за видами податків та обов'язкових платежів до бюджету. Синтетичний облік розрахунків з бюджетом ведеться в журналі-ордері № 8 с.-г. і Головній книзі.
У ході проведеного аналізу системи оподаткування можна сказати, що за три роки спостерігається тенденція зростання нарахованих податків і обов'язкових платежів до бюджету, зокрема, це відбувається до 2005 року, тоді як у 2004 році в порівнянні з 2003 роком відбувається зниження нарахованих податків. Виплачені господарством податки за три роки показують нам також коливання то до збільшення, то до зниження. У зв'язку з цим змінюється і структура нарахованих та виплачених податків в загальній сумі видатків.
Відбувається тенденція зниження структури виплачених податків в загальній сумі доходів: у 2003 році питома вага виплачених податків склав в сумі доходів 21%, а до 2005 року він знизився до 12,7%.
Спостерігається також зниження податкового тягаря, але при цьому нарахування податків збільшується. Такі факти говорять про невиконання системою оподаткування стимулюючої та регулюючої функції податків.
Зниження податкового тягаря пояснюється переходом господарства на сплату фіксованого податку, а також значним збільшенням виручки від реалізації продукції, чистого прибутку, а також збільшенням фонду оплати праці працівників.
Також в ході написання дипломної роботи було запропоновано ряд заходів щодо вдосконалення системи оподаткування, які повинні знайти своє відображення в Податковому Кодексі України.
Список використаної літератури
1. Закон України «Про систему оподаткування в Україні» від 22.05.97 р № 28397 - ВР.
2. Закон України «Про внесення змін до ЗУ« Про систему оподаткування »№ 77/97 - ВР від 18.02.97 р.
3. Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок» № 320 - XIV від 17.12.98 р.
4. Закон України «Про внесення змін до ЗУ« Про фіксований сільськогосподарський податок »від 01.06.2000 № 1777.
5. Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 № 168/97 - ВР.
6. Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 р. № 889 - IV.
7. Закон України «Про охорону праці» від 21.10.02 р. № 229.
8. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.06.99 р. № 996 - XIV.
9. Закон України «Про загальноосвітньому державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.99 р. № 1105 - XIV, зі змінами від 22.02.2001 р. № 2272 - III.
10. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.93 р.
11. Постанова Кабінету Міністрів України «Про фіксований сільськогосподарський податок від 24.04.99 р. № 658.
12. Указ Президента України «Про підтримку сільськогосподарських товаровиробників" від 02.12.98 р. № 1328/28.
13. Указ президента України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 18.07.98 р № 652/98.
14. Бабич Л. "Проблеми ПДВ в агропромислового віробніцтві / / фінанси України - 2000 - № 10.
15. Безкоровайна В.В. Податки в сістемі фінансового регулювання зовнішньоекономічної діяльності / / фінанси України: Журнал. - Київ: К, 2004. - № 12 - с. 40-45.
16. Борін І. Ось так буває: міжнародний досвід / / Вісник податкової служби України: Журнал. - 2005. - № 41. - З 8-9.
17. Володимирська Є. Загальна система оподаткування замість єдиного податку: нюанси переходу / / Податки та бухгалтерський облік .- 2005. - № 80. - С.11-16.
18. Горський М.Б. Податкова політика і економічне зростання / / Фінанси - 1999. - № 1 - с.22-25.
19. Гуріна М. Податковий аудит в умовах податкового законодавчого поля / / Вісник податкової служби України - 2001 - № 20 - С31.
20. Дем'яненко М.Л. Проблеми ПДВ в агропромислового віробніцтві / / фінанси України - 2001 - № 10 - с.3-8.
21. Дербишов Р. Право регулювання спрощеної системи оподаткування Проблеми та шляхи вирішення. / / Підприємництво, господарство І права. - Київ 2004. - № 6. - С. 94-96.
22. Едронова В.М. Принципи податкової політики / / Фінанси і кредит: Журнал: М., 2005. - № 8. - С.69-73.
23. Жук В.М. Податок на додану ВАРТІСТЬ: спецрежим / / Обілк І фінанси АПК: Науково-віробнічій журнал. - 2006. - № 3. - С. 3-27.
24. Іщенко О. Податкова Підтримка вітчізняного сільськогосподарського товаровиробників / / Пропозиція - 2000 - № 8 - с. 78-79.
25. Карпова Г.М. Податкове планування в підприємствах АПК / / Економіка сільськогосподарських і переробних підприємств: Журнал: Москва, 2003. - № 10 .. - С. 41-43.
26. Кодацький В. Зарубіжний досвід оподаткування / / підприємництво, господарство І права. - Київ, 2005. - № 10. - С. 163-165.
27. Куліченко О. Різні види допомоги: оподаткування / / Баланс: Журнал. - 2005. - № 50. - С.58-61.
28. Мельник В.М. Обмежувальної та стімулювала роль податків / / фінанси України: Журнал. - 2006. - № 1. - С.31-37.
29. Податкова система. Хрестоматія / / Збірник систематизованого законодавства: Газета. - 2006. - № 1 .- с. 1-242.
30. Пацкан В. Удосконалення системи оподаткування сільськогосподарських підприємств / / Вісник податкової служби України. - 2001. - № 10. - С. 48-55.
31. Редько О. Аудит перед викликом третього тисячоліття / / Б / в і аудит. - 2000. - № 11. - С. 42-54.
32. Печуляк В. Проблеми нормативного закріплення ДЕРЖАВНОЇ податкової політікі в Україні. / / Підприємництво, господарство І права. - Київ. 2004. - № 1. - С. 38-42.
33. Ріманом О.Ю. Функціонування спеціального режиму оподаткування в аграрному секторі / / фінанси України: Журнал. - Київ: К, 2003. - № 12. - С. 63-69.
34. Романюк М.В. Податкова система та інвестиційна пріваблівість ЕКОНОМІКИ України / / фінанси України: Журнал. - 2006. - № 1. - С. 38-42.
35. Савченко Т.Б. Альтернативний мінімальній податок, Як засіб презумптівного оподаткування / / фінанси України: Журнал. - Київ. - 2005. - № 1.
36. Сахненко О. Перевірити платника - дотримати законодавство / / Вісник податкової служби України. - 2001. - № 20. - С.34.
37. Спеціальний випуск: Декларування доходів громадян / / Вісник податкової служби України. - 2004. - № 5.
38. Сторожук А. Облік і оптимізація оподаткування / / Вісник податкової служби України: Журнал. - 2006. - № 6. - С. 58-60.
39. Тарасова Н. По хвилях податкових змін / / Бухгалтерія. Право. Податки. Консультації: Газета української буржуазії: Київ, 2005. - № 36. (5 вересня).
40. Фліссак Н. Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість / / податки і бухгалтерський облік. - 2005. - № 92. - С. 37-45.
41. Фролова Н.Б. Пропорційній податок з доходів / / фінанси України. Журнал. - Київ, 2005 .- № 10.
42. Цвєткова В. Неприбуткова організація та єдиний податок / / Вісник податкової служби України: Журнал. - Київ, 2005. - № 32. - С. 45.
43. Цвєткова В. Спрощена система оподаткування / / Вісник податкової служби України: Журнал. - Київ, 2005. - № 37 .- с. 26-28.
44. Шатківська Л.С. Особливості організації Обліку розрахунків з податку на додану ВАРТІСТЬ у сільському господарству. / / Облік і фінанси АПК. Науково-виробничий журнал. - 2006. - № 1.
45. Шиш А.М. Системний підхід до аналізу податкових відносін / / Економіка. Фінанси. Право.: - Журнал. - 2006. - № 1. - С. 19-24.