Облік кредитів банку

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

При уряді Російської Федерації

Кафедра бухгалтерського обліку, економічного аналізу та аудиту

Курсова робота

на тему:

Облік кредитів банку

Студент групи К 2-6

Данилов О. Є.

Науковий керівник

ст. пр., к.е.н. Лук'яненко Г.І.

Москва

1996

Зміст

Вступ 3

1. Сутність кредитування і види кредитів 5

2. Облік кредитів банку 9

2.1. Документоване забезпечення кредиту 9

2.2. Вартість кредиту 11

2.3. Аналітичний і синтетичний облік кредитів банку 21

3. Облік кредитів банку для працівників 26

Висновок 29

Література 30

Програми 31

Введення

В даний час ситуація в країні суперечлива: на тлі триваючого, але сповільнюється скорочення виробництва спостерігається деяке падіння індексу інфляції:

Роки реформ

Індекс інфляції

1991

3 000-2 000%

1992

2400%

1993

1 000%

1994

304%

1995

234%

з 10.02.96

120-160%

Проте, спад виробництва 95 року до 1990 досяг 50%, 34% товарного обігу покривається з імпорту, падіння в сільському господарстві в 2,0-2,5 рази. Скорочення інвестиційної активності в майже в 3 рази. Виробничих інвестицій ¾ 4,5 рази. Знос основних засобів складає в середньому по галузях 60-70%. Знос житла ¾ більше 40%.

Зовнішній борг країни становить близько $ 130 млрд. При цьому на душу населення припадає $ 800 зовнішнього боргу. Внутрішня заборгованість держави склала 930 трлн. руб. і продовжує зростати.

Структура грошової маси також вселяє побоювання:

1. Готівкові долари і DM у зверненні склали 100 трлн. руб. (Грошова маса до грудня 1995 без квазігрошей дорівнювала 233 трлн. Руб., Зросла на 50% і до 1996 року склала вже 372 трлн. Руб., Де 23400000000000. ¾ виплата боргів з бюджету).

2. Агрегат М2 (готівка + строкові депозити + грошові сертифікати) ¾ 200 трлн. руб.

3. Векселі та грошові сурогати ¾ близько 100 трлн. руб.

4. Неплатежі (взаємна заборгованість підприємств) ¾ 200 трлн. руб.

Витік капіталу з Російської Федерації склав (за даними різних інститутів) у млрд. $:

Роки

Державний митний комітет

(ГТК)

Центральний банк Російської Федерації

(ЦБ РФ)

Центральний комітет статистичних досліджень

(ЦКСІ)

1992

8,4

11,8

60

1993

7,1

6,9

40

1994

2,7

6,9

50

1995

1,8

10

¾

Крім того, спостерігається зниження золотого запасу країни:

Роки

Видобуток, т

Запас, т

Царська Росія

1900

38,8

652,6

1905

33,5

799,0

1910

48,1

1337,9

СРСР

1953

117,1

2049,8

1991

168,1

484,6

Російська Федерація

1992

146,1

290,0

1993

149,5

305,8

1994

142,6

321,8

1995

113,9

278,0

У банківській сфері, як і в промисловій, ситуація також складна: Центробанком відкликані ліцензії вже у понад 150 комерційних банків. Показово, що нещодавно був опублікований порядок відкликання ліцензії у КБ.

Збільшено розмір мінімального статутного капіталу комерційних банків до 5 млн. ЕКЮ (для повного набору ліцензій: валютні операції, операції з дорогоцінними металами), що ще більше скоротить їх кількість.

17 млрд. $ інвалютних резервів (сума двухмесячноого імпорту) ймовірно буде недостатньо для подальшого підтримки валютного коридор, падіння якого, за прогнозами економістів, викличе різке зниження курсу рубля і разом з тим ривок цін.

На даному етапі все більша роль відводиться кредиту, який здатний вирішити проблему неплатежів і браку обігових коштів у предпіятія, підготувати ресурси для підйому виробництва. Проте, в ситуації, нестабільної обстановці важливий не тільки сам факт кредитування, але і те, як саме оформлений кредит, своєчасний і правильний його облік.

Наочним прикладом чого може служить судова справа, пов'язана з видавництвом «Прогрес» (27 квітня 1996 передано по телебаченню).

Директор видавництва взяв кредит у комерційного банку в розмірі 1,5 млрд. руб. під заставу будинку, розташованого поряд з метро «Парк культури». При цьому в кредитному договорі значилося, що за кожен день просроочкі нараховуються пені в розмірі 4% від суми кредиту (1200% річних).

Однак, гроші повернуті не були, і про що значаться в бухгалтерському звітності підприємства непогашеному в строк кредиті стало відомо тільки через 1,5 року, коли комерційним банком був поданий позов до видавництва про конфіскацію будинку (по суті, це означає виставлення співробітників і техніки на вулицю ). До цього моменту сума неповерненої заборгованості за кредитом, рахуючи відсотки і пені, склала 33 млрд. руб.

На жаль, такі приклади не поодинокі, що має посунути до посилення бухгалтерської звітності, сторогом обліку первинних документів. Подібні випадки є і з бухгалтерським обліком податків, де з-за незнання норм звітності підприємства часом змушені платити величезні штрафи.

У зв'язку з цим все більшу цінність набувають знання правильного ведення обліку на підприємстві, у тому числі розуміння документованого забезпечення кредитів банків, врахування їх вартості і процентної ставки, їх забезпечення, бухгалтерських проводок по аналітичних і синтетичних рахунках.

1. Сутність кредитування і види кредитів

Кредитні відносини банку з підприємством оформляються договором. Суб'єктами кредитних відносин можуть бути підприємства (незалежно від форм власності), які є юридичними особами, з одного боку, і комерційні банки, з іншого. Важливою умовою для укладання такого договору є подання до банку документа податкового органу про те, що він має заява підприємства про бажання отримати позику у даного банку.

Як правило, підприємство користується кредитом, наданим банком, в якому відкрито його розрахунковий рахунок. Але воно має право отримати кредит і в іншому банку: перехід на договірні кредитні відносини став важливим чинником демократизації господарських зв'язків, дозволив найбільш повно використовувати економічні методи у взаємовідносинах банку та підприємства з урахуванням їх прав та інтересів.

Однак, сфера застосування кредитного договору обмежена. Згідно з пунктом 1 статті 819 ч.2 ЦК, по-перше, кредиторами за таким договором можуть виступати лише банки та інші кредитні організації і, по-друге, кредитний договір може встановлювати лише суто грошове зобов'язання. До договорів, що містить обов'язок надати в кредит речі інакші, ніж гроші, застосовуються спеціальні правила про товарний кредит, що має свої особливості, у тому числі спеціальний область застосування.

Відрізняючись від позики як договір, що зобов'язує кредитора надати гроші в борг, кредитний договір, разом з тим, включає типові для будь-якого позикового зобов'язання умови.

Після того, як гроші за кредитним договором отримані позичальником, на нього покладаються обов'язки повернути отриману суму і сплатити відсотки на неї. Порядок, терміни та інші умови виконання таких обов'язків врегульовані правилами про позику. Виходячи з цього визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються правила про позику, якщо інше не передбачено правилами про кредитний договір або не випливає з його істоти (п. 2 ст. 819). До обов'язків позичальника за кредитним договором підлягають застосуванню, зокрема, такі правила про позику:

про відсотки за договором позики (пп. 1 і 2 ст. 809);

про обов'язки позичальника повернути суму позики (ст. 810);

про наслідки порушення позичальником договору позики (ст. 811);

про наслідки втрати забезпечення повернення суми позики (ст. 813);

про цільові позики (ст. 814).

Стаття 820 надає особливого значення вимогам до форми кредитного договору. Він повинен бути укладений у письмовій формі. Недотримання письмової форми тягне недійсність цього договору.

Для характеристики кредитного договору суттєвим є питання про те, наскільки юридично пов'язані, з одного боку, кредитор своїм зобов'язанням надати кредит, а з іншого боку, позичальник своїм зобов'язанням прийняти надане кредитором. Обов'язок надати кредит підлягає виконанню кредитором на умовах, передбачених договором, і в разі порушення цього обов'язку він несе перед дожником відповідальність, встановлену законом і договором. Відмова кредитора від виконання цьому обов'язки допускається, проте, за наявності обставин, очевидно які свідчать про те, що надана позичальникові сума не буде повернута в строк (п. 1 ст. 821).

До таких обставин можна віднести, наприклад, наявність у позичальника незадовільною структури платіжного балансу (неплатоспроможність). Підставою для відмови від подальшого кредитування позичальника є і порушення останнім передбаченої договором обов'язку цільового використання кредиту (п. 3 ст. 821).

Очевидно, що відмова кредитора від надання кредиту або розірвання договору до такого надання можливі також при наявності відповідних обставин, передбачених загальними положеннями ЦК про зобов'язання (ст. 328, 405, 450).

На відміну від кредитора позичальник менш жорстко пов'язаний своїми обов'язками, що виникають з кредитного договору, до отримання суми позики. За загальним правилом позичальник має право відмовитися від одержання кредиту, попередньо повідомивши про це кредитора до встановленого договором терміну надання кредиту (п. 2 ст.821). З цього правила законом, іншими правовими актами або договором можуть бути зроблені виключення.

В даний час відсутня будь-яке законодавство, крім ЦК, про кредитних договорах. Тому основна роль у встановленні спеціальних умов отримання кредиту позичальником належить договором. При цьому як один з варіантів вирішення питання в конкретних договорах можуть служити правила, передбачені у статті 763 Моделі частині другій Цивільного кодексу, прийнятого Міжпарламентською Асамблеєю держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в якості рекомендаційного акту для СНД.

Тут також передбачено право позичальника відмовитися від одержання кредиту з попереднім повідомленням кредитора. Але у випадках, коли позичальник є юридичною особою, він зобов'язаний відшкодувати кредиторові збитки, заподіяні відмовою від отримання кредиту.

Нарешті, виділимо особливості кредитного договору (див. додаток 1):

Однією стороною такого договору - кредитором обов'язково виступає банк або інша кредитна установа, що має відповідну ліцензію.

Якщо за договором позики можлива передача позичальнику (боржника) грошей або речей, кредитний договір допускає передачу у власність (повне господарське відання або оперативне управління) тільки певної суми грошових коштів.

В якості забезпечення своєчасного повернення кредиту банки та інші кредитори за кредитним договором беруть заставу, поручительство (гарантію) і зобов'язання в інших формах, прийнятих банківською практикою.

Боржник за цим договором зобов'язаний надати банку можливість контролю за забезпеченістю кредиту, причому невиконання зобов'язань щодо забезпечення повернення кредиту є підставою для його дострокового стягнення.

На відміну від договору позики, кредитний договір містить вказівку на цілі використання позикових коштів.

Договір банківської позики повинен бути укладений у письмовій формі.

Відповідно до чинного законодавства кошти за договором банківської позички можуть бути надані підприємству-позичальнику тільки шляхом безготівкового перерахування.

За кредитним договором банк зобов'язується надати підприємству визначену суму грошових коштів у строки, в розмірі та під забезпечення, узгоджене сторонами (див. додаток 1). Підприємство зобов'язується використовувати отримані кошти на передбачені в договорі цілі, своєчасно погашати отриману позику разом з відсотками і надавати банку можливість контролю за її цільовим використанням та забезпеченістю. У випадках, передбачених кредитним договором, банку може бути надано право безспірного списання заборгованості по позиці з розрахункового рахунку підприємства-позичальника. Розмір плати за користування кредитом встановлюється в договорі за згодою сторін.

Таким чином, у кредитному договорі визначаються права і обов'язки банку і конкретного позичальника з урахуванням характеру наданого кредиту та фінансово-господарського становища підприємства, економічна відповідальність сторін за порушення прийнятих зобов'язань.

Розвиток ринкових відносин суттєво змінило права банків і підприємств у визначенні об'єктів кредитування: в даний час ними можуть бути будь-які потреби підприємства. У кредитних відносинах усунені що були при державній банківській системі обмеження. У розділ кута поставлена ​​ефективність кредиту, а також матеріальна зацікавленість як підприємства, так і банку.

Незважаючи на це, банківським кредитом не повинні покриватися фінансові потреби підприємств, викликані збитками: вироблена продукція, яка не має збуту, невикористовувані залишки товарно-матеріальних цінностей.

На жаль, в ситуації, що склалася в економіці багато комерційних банків обмежують свою діяльність головним чином короткостроковими позиками на посередницькі заходи. Це не сприяє ефективному використанню кредитних ресурсів в інтересах виробництва та зміцненню грошового обігу.

Відзначу, що зміст кредитного договору (див. додаток 1) визначається сторонами самостійно. В якості необхідних умов у ньому повинні передбачатися:

мета кредитування;

розмір кредиту;

терміни та інші умови видачі та погашення позик;

способи забезпечення кредитного зобов'язання;

процентні ставки за кредит;

відповідальність сторін;

перелік розрахунків та відомостей, необхідних для кредитування;

терміни їх подання.

Більш докладно зупинимося на видах кредитів. Комерційні банки надають своїм клієнтам різноманітні види кредитів, які можна класифікувати за різними ознаками.

Перш за все за основними групами позичальників:

кредит господарству;

населенню;

влади.

За призначенням (напрямку) розрізняють кредит:

споживчий;

промисловий;

торговий;

сільськогосподарський;

інвестиційний;

бюджетний.

Залежно від сфери функціонування банківські кредити, надані підприємствам всіх галузей господарства (тобто господарюючим суб'єктам), можуть бути двох видів:

позички, які беруть участь у розширеному відтворенні основних фондів;

кредити, які беруть участь в організації оборотних фондів.

Останні, у свою чергу, поділяються на кредити, що направляються в сферу виробництва, і кредити, що обслуговують сферу обігу.

За строками користування кредити бувають:

до запитання;

термінові.

Останні, у свою чергу, поділяють на короткострокові (до 1 року) (див. додаток 2); середньострокові (від 1 до 3 років); довгострокові (понад 3 років).

Як правило, кредити, формують оборотні фонди, є короткостроковими, а позики, які беруть участь у розширеному відтворенні основних фондів, відносяться до середньо-і довгострокових кредитах.

За розмірами розрізняють кредити великі, середні та дрібні.

Щодо забезпечення:

незабезпечені (бланкові) кредити і забезпечені, які, у свою чергу, за характером забезпечення поділяються на заставні (див. додатки 4, 6), гарантовані (див. додаток 5) і застраховані.

За способом видачі банківські позики можна розмежувати на позички компенсаційні та платіжні. У першому випадку кредит спрямовується на розрахунковий рахунок позичальника для відшкодування останньому його власних коштів, вкладених або в товарно-матеріальні цінності, або на витрати. У другому випадку банківська позика спрямовується безпосередньо на оплату розрахунково-грошових документів, пред'явлених позичальникові до оплати по заходів, що кредитуються.

За методами погашення розрізняють банківські позички, що погашаються в розстрочку (частинами, частками), і позики, що погашаються одноразово (на одну певну дату).

По валюті кредиту виділяють:

рублеві позики;

валютні кредити (див. додаток 3).

Підводячи підсумок, скажу, що під системою банківського кредитування

розуміються сукупність елементів, які визначають організацію кредитного процесу та його регулювання відповідно до принципів кредитування. В якості складових елементів вона включає в себе:

порядок і ступінь участі власних коштів позичальників у кредитуемой операції;

цільове призначення кредиту;

методи кредитування;

форми позичкових рахунків;

способи регулювання позичкової заборгованості;

форми і порядок контролю за цільовим і ефективним використанням позикових коштів і своєчасним їх поверненням.

2. Облік кредитів банку

2.1. Документоване забезпечення кредиту

Укладення кредитних договорів (див. додатки 1-6) відбувається в кілька етапів.

1. Формування змісту кредитного договору клієнтом-позичальником (вид кредиту, сума, строк, забезпечення і т.д.).

2. Розгляд банком представленого клієнтом проекту кредитного договору та складання висновку про можливість надання кредиту взагалі і про умови його надання зокрема (при позитивному вирішенні питання).

На цьому етапі банки визначають:

а) кредитоспроможність потенційних позичальників, тобто здатність їх своєчасно повернути позичку. Перевірка кредитоспроможності є передумовою укладення кредитного договору. Банк в процесі цієї роботи реалізує надане йому ринковими умовами господарювання право на вибір суб'єкта кредитної угоди, погодившись зі своїми економічними інтересами;

б) свої можливості надати кредит підприємству в необхідній їм сумі виходячи з наявних кредитних ресурсів, можливостей їх збільшення за рахунок своєї депозитної та процентної політики, залучення міжбанківських кредитів, рефінансування в НБУ і т.д.

3. Спільна коригування кредитного договору клієнтом і банком до досягнення взаємоприйнятного варіанту і подання його на розгляд юристів.

4. Підписання кредитного договору обома сторонами, тобто надання йому сили юридичного документа.

За підписанням кредитного договору слід надання підприємству кредиту в установлені терміни та в обсязі, передбаченому в договорі, а потім наступний контроль банку за дотриманням умов кредитного договору, але головним чином за своєчасним поверненням виданого кредиту.

Позичальники ¾ юридичні особи, які не виконують своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення банківських позик, можуть бути визнані у порядку, встановленому Законом України "Про неспроможність (банкрутство) підприємств", неплатоспроможними (банкрутами).

Зокрема, в залежності від стану боржника банк-кредитор має право клопотати перед арбітражним судом або про призначення зовнішнього управління майном боржника, або про його санації, або про застосування до боржника ліквідаційних процедур.

Для отримання кредиту підприємство має представити в обслуговуюче його установа банку наступні документи:

1. Заява-клопотання на видачу позики (в ньому вказуються сума, мета і термін необхідного кредиту).

2. Техніко-економічне обгрунтування потреби в кредиті (дозволяє судити про ефективність позики, реальні терміни окупності витрат і, отже, терміни повернення кредиту).

3. Копії контрактів або інших документів, що підтверджують мету кредиту відповідно до техніко-економічним обгрунтуванням та можливості його погашення.

4. Баланси: річний і на останню звітну дату (вони використовуються для визначення платежі-і кредитоспроможності клієнта).

5. Проект кредитного договору (за прийнятою в даному банку формі).

6. Договір застави або договір гарантії, або договір страхування відповідальності позичальників на випадок непогашення кредиту. Залежно від обраної за узгодженням з банком форми забезпечення повернення кредиту вони додаються до кредитного договору.

7. Термінове зобов'язання-доручення на погашення кредиту відповідно до встановлених термінів.

8. Довідка про отримані позикових коштах у інших банках (вказуються банк-кредитор, сума взятого кредиту, форма його забезпечення і термін погашення).

Всі пред'явлені клієнтом банку документи на отримання позики ретельно вивчаються банком і аналізуються. У процесі їх аналізу банком оцінюються статус позичальника, його фінансовий стан і кредитоспроможність, об'єкт кредитування, кінцевий економічний або соціальний ефект від кредитування об'єкта, статус і платоспроможність організації-гаранта, можливість повернення позички в строк і сплати відсотків за нею.

При позитивному вирішенні питання про видачу кредиту результатом всієї проведеної роботи є висновок спеціаліста банку на видачу кредиту, на підставі якого позика видається з простого позичкового рахунку і зараховується на розрахунковий рахунок підприємства-позичальника або надсилається безпосередньо на оплату пред'явлених до рахунку розрахунково-грошових документів. Якщо згодом виявиться, що розмір дозволеного кредиту не відповідає потреби клієнта і його кредитоспроможності, то йому може бути відкритий додатковий кредит в тому ж порядку, що й початкове.

При погіршенні господарсько-фінансового стану клієнта банк може переглянути розміри кредиту, що діє, зменшивши його, або навіть зовсім закрити, тобто пред'явити до дострокового стягнення. Погашення кредиту здійснюється на підставі строкового зобов'язання-доручення клієнта з його розрахункового рахунку.

У сучасних умовах господарюючим суб'єктам дозволяється звертатися за одержанням кредитів в інші установи банків, тобто не за місцем знаходження їх основного розрахункового рахунка.

У цьому випадку підприємство повинне представити в іншу установу банку обране їм для одержання позички в письмовому вигляді кредитну заявку наступного змісту:

повне та скорочене найменування підприємства-позичальника з вказівкою форми власності, способу формування капіталу, складу структурних підрозділів і філій;

юридичну адресу підприємства;

найменування установи банку, де відкрито розрахунковий рахунок;

найменування засновників;

ким і коли зареєстроване підприємство;

основні види діяльності;

бізнес-план (чи протокол намірів);

розмір статутного капіталу, у тому числі оплаченого;

балансова вартість майна, що знаходиться у власності підприємства, в тому числі основні й оборотні фонди, з них закладені чи застраховані;

мета і сума необхідного кредиту;

бажані умови отримання кредиту (термін, процентна ставка, порядок погашення: разовий, поетапний, передбачувані види забезпечення);

прізвища керівників підприємства й економічних служб, що мають право підпису на банківських документах.

Одночасно з кредитною заявкою підприємство-позичальник повинне представити у банк свій статут і баланс, нотаріально завірені, а також іншу статзвітність, що дозволяють разом з балансом судити про його платоспроможності та прибутковості, копії установчого договору, свідоцтва про реєстрацію, картку зі зразками підписів перших осіб та печатки підприємства.

При наявності в банку вільних ресурсів і позитивних результатів аналізу представленої документації на одержання кредиту клієнту пропонується оформити кредитний договір.

Позика видається з простого позичкового рахунку та платіжним дорученням перераховується на розрахунковий рахунок позичальника, відкритий в іншій установі банку. Позичальник повинен подбати про своєчасне погашення кредиту шляхом перерахування коштів у банк-кредитор зі свого розрахункового рахунку. Якщо до встановленого терміну гроші в погашення позики не надійдуть, то банк-кредитор суму позики переносить на рахунок прострочених позичок з стягненням підвищених відсотків. Одночасно банк виставляє вимогу-доручення до розрахункового рахунку позичальника в банк, де він відкритий.

Кредити на пільгових умовах можуть надаватися підприємству при компенсації банку витрат, пов'язаних із застосуванням знижених відсотків, за рахунок коштів органів, що приймають такі рішення, відповідно до вказівок ЦБР.

2.2. Вартість кредиту

Практично всі підприємства в процесі фінансово-господарської діяльності користуються позиковими коштами в тій чи іншій формі. Підприємства та організації мають різні можливості залучити позиковий капітал: кредити банків (або інших кредитних установ, що мають відповідну ліцензію), позики у інших підприємств та організацій, в тому числі у формі векселів, розміщення (емісія) облігацій або інших боргових зобов'язань. У цій главі мова піде про кредити російських та іноземних банків, наданих російським підприємствам в рублях і іноземній валюті, про їх вартість та забезпеченні.

Кредит, отриманий в комерційному банку, оформляється кредитним договором. Грошові кошти надаються банками на принципах цільового використання, терміновості та цінну. Тобто кредит видається на певні цілі (придбання товарів, придбання матеріалів, інших цінностей, поповнення оборотних коштів) на певний термін з виплатою банку винагороди у вигляді відсотків від суми отриманих кредитних коштів за час їх використання. Плата за користування кредитом встановлюється у відсотках річних із зазначенням строку їх сплати.

Практично всі комерційні банки у вашій країні зараз нараховують відсотки щомісяця на певне число місяця. При укладанні кредитного договору має бути обумовлено умова можливого дострокового погашення кредиту позичальником, так як деякі банки розглядають дострокове погашення кредиту як втрачену вигоду в результаті зменшення суми отриманих банком відсотків за час користування кредитом. У деяких випадках банки встановлюють підвищений відсоток за користування кредитом при достроковому погашенні кредиту.

Комерційні банки, як правило, видають кредити під заставу нерухомості, цінних паперів, товарів, інших цінностей або з обов'язковим страхуванням кредиту; можливий також варіант поруки третьої особи із зобов'язанням повернення кредиту поручителем у разі непогашення кредиту позичальником. Безпосередній порядок кредитування, оформлення кредитів та їх погашення регулюється правилами банків та кредитними договорами.

Підприємству-позичальнику банк-кредитор може відкрити спеціальний позичковий рахунок, з якого позичальник робить необхідні перерахування відповідно до цілей, на які було отримано кредит. У цьому випадку згідно з Інструкцією по застосуванню плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності підприємств для відображення в бухгалтерському затишку інформації про наявність та рух коштів на спеціальному позичковому рахунку відкривається рахунок 91 «Спеціальний позичковий рахунок».

Якщо позикові кошти потрібні не всі відразу, а протягом певного проміжку часу частинами, то можливе оформлення в банку замість разового кредиту кредитної лінії. При цьому визначається загальна сума, в межах якої позичальник може витрачати кошти зі свого позичкового рахунку (або які будуть частинами за узгодженням з банком перераховуватися на рахунок позичальника), і позичальник витрачає їх у міру необходіалості. Відсотки за користування кредитними ресурсами нараховуються тільки на фактично передані в розпорядження позичальникові суми.

Отримані банківські кредити, як зазначалося раніше, обліковуються на рахунках бухгалтерського обліку 90 і 92. Для узагальнення інформації про стан різних короткострокових кредитів (на строк не більше одного року) використовується рахунок 90 «Короткострокові кредити банків», довгострокових кредитів (на термін понад один рік) - рахунок 92 «Довгострокові кредити банків».

У разі оплати за цільовим використання кредиту постачальникам і підрядникам, іншим організаціям безпосередньо з позичкового рахунку буде зроблена проводка:

Дебіт 60 (7б) - Кредит 91.

У разі перерахування суми кредиту на розрахунковий, валютний чи інший рахунок підприємства-позичальника або оплати безпосередньо постачальникам і підрядникам (минаючи рахунки підприємства-позичальника), робиться запис:

Дебет 51 (52.55.бО.76) - Кредит 90 (92).

У разі оформлення позичальником договору страхування або страхового полісу щодо відповідальності за неповернення кредиту, на суму нарахованої та виплаченої страхової премії робляться проводки:

Дебет 81-2 - Кредит 65;

Дебет 65 - Кредит 51.

За існуючого стану добровільне страхування (таким є страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту, навіть якщо оформлення страховки - це вимога банку-кредитора) здійснюється за рахунок чистого прибутку підприємств.

Дійсно, на собівартість продукції (робіт, послуг) підприємств належать платежі за кредитами банків у межах облікової ставки, встановленої Центральним банком Росії, збільшеної на три пункти.

Витрати зі сплати відсотків, що перевищують межу облікової ставки, збільшеної на три пункти, оплата відсотків по позиках, одержаних на заповнення нестачі власних оборотних коштів, на придбання основних засобів і нематеріальних активів, а також за простроченими і відстроченим позиках здійснюються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

При погашенні заборгованості за кредитом і відсотками по ньому, банк приймає до погашення в першу чергу нараховані відсотки за користування кредитом, а на суму, погашає заборгованість по кредиту.

Відображення нарахування і виплати відсотків за користування кредитами в бухгалтерському обліку можливе двома способами:

1. Відсотки за отриманими кредитами відображаються в міру їх виплати:

Дебет 20 (26,44 ,...) - Кредит 51 (52)

на суму виплачених відсотків, що відноситься на собівартість;

Дебет 81-2 - Кредит 51 (52)

на суму виплачеяних відсотків понад суми, що відноситься на собівартість.

2. Відсотки за отриманими кредитами відображаються в міру їх нарахування:

Дебет 20 (26,44 ,...) - Кредит 90 (92)

на суму нарахованих відсотків, що відноситься на собівартість;

Дебет 81-2 - Кредит 90 (92)

на суму нарахованих відсотків, не відноситься на себистоимость;

Дебет 90 (92) - Кредит 51,52

на суму сплачених відсотків.

При цьому в аналітичному обліку з рахунку 90 (92) суми кредиту та відсотків по ньому враховуються відокремлено.

У разі оформлення застави матеріальних цінностей в якості забезпечення повернення кредиту, на суму описаних у заставу матеріальних цінностей робиться запис по забалансовому рахунку 009 «Забезпечення зобов'язань і платежів видані». Можливо оформлення застави та страхування кредиту одночасно.

Якщо в якості забезпечення кредиту оформлено поручительство третьої особи (іншого банку або іншого підприємства), то на суму отриманих гарантій робиться запис по забалансовому рахунку 008 «Забезпечення зобов'язань і платежів отримані».

Приклад

Підприємство одержало 10 січня 1996 р. у банку кредит на закупівлю товарів у розмірі 38 млн. крб. строком на 2 місяці під 240% річних з оформленням договору страхування відповідальності за неповернення кредиту і відсотків за користування ним (страхова премія становить 8% від суми, переданої на страхування відповідальності). Підприємству відкрито спеціальний позичковий рахунок в банку.

При цьому в бухгалтерському обліку будуть проведені такі записи:

Дебет 60 - Кредит 91 на суму 35 млн. руб. (Оплата постачальнику за договором поставки товару з позикового рахунку в банку).

Розрахунок суми страхової премії

Відсоток за пользовавіе кредитом за 2 місяці складе:

(35 млн. крб. '2 міс.' 240%) ¸ (12 міс. '100%) = 14 млн. руб.

Сума кредиту з відсотками складе:

36 млн. руб. + 14 мли. руб. = 49 мли. руб.

Сума страхової премії:

49 млн. руб. '3% = 1,47 млн. руб.

Дебет 81 -2 - Кредит 65 на суму 1,47 млн. руб. (Укладений договір страхування);

Дебет 65 - Кредит 51 на суму 1,47 млн. руб. (Сплачена страхова премія).

Після закінчення місяця - 10 лютого 1996 р. - виплачені проценти за користування кредитом і повернута частина кредиту в розмірі 20 млн. руб. У бухгалтерському обліку відсотки за користування кредитом відображаються в міру їх сплати.

Розрахунку суми відсотків

Загальний відсоток за користування кредитом за 1 місяць:

(36 млн. крб. '1 міс.' 240%) ¸ (12 міс. '100%) = 7 млн. руб.

На собівартість відносяться відсотки у межах облікової ставки ЦБ, збільшеною на три пункти: 200% + 3% = 203%.

Сума відсотків, що відносяться на собівартість, розраховується як:

(35 млн. крб. '1. Міс.' 203%) ¸ (12 міс. '100%) = 5.920.833 руб., Що буде відображено в обліку проводкою:

Дебет 44 - Кредит 51: å 5.920.833 руб.

Сума відсотків, оплачувана за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, становитиме:

(35 млн. крб. '1 міс.' (240% - 203%)) ¸ (12 міс. '100%) = 1.079.167 руб., З відображенням в обліку:

Дебет 81-2 - Кредит 51: å 1.079.167 руб.

Повернення частини кредиту в сумі 20 млн. крб. відбивається проводкою:

Дебет 91 - Кредит 51 на суму 20 млн. руб.

Кредит погашений повністю 20 лютого на суму, що залишилася (15 млн. крб.):

Дебет 91 - Кредит 51 на суму 15 млн. руб.

10 березня виплачено відсотки за користування кредитом за 10 днів (з 10 по 20 лютого) з 15 млн. руб.

У собівартість включається сума відсотків у розмірі:

(15 млн. крб. '10 дн.' 203%) ¸ (360 дн. '100%) = 845.833 руб.:

Дебет 44 - Кредит 51: å 845.833 руб.

Частина, що залишилася відсотків в сумі:

(15 млн. крб. '10 дн.' 37%) ¸ (360 дн. '100%) = 154.167 руб. сплачена за рахунок прибутку, що залишається в распоражміі підприємства:

Дебет 81-2 - Кредит 51: å 154.167руб.

При оформленні кредиту в іноземній валюті отримання кредиту відображається у бухгалтерському обліку в рублях в сумах, які визначаються шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом, що діє на дату виписки розрахунково-грошових документів. Одночасно в аналітичному обліку розрахунки відображаються у валюті розрахунків і платежів. Курсові різниці, що виникають в результаті переоцінки заборгованості за кредитом на дату составпенія бухгалтерського балансу, відносяться на рахунок 80 "Прибутки і збитки". Переоцінці підлягають також суми заборгованості за відсотками за користування кредитом, нарахованими в іноземній валюті.

Приклад

Підприємством отримано кредит в банку в розмірі 20 000 доларів США терміном на 2 місяці для закупівлі товарів за контрактом з інофірмою під 3 відсотки річних (нарахування відсотків проводиться щомісячно) з виплатою відсотків за користування кредитом в кінці терміну кредитного договору. Погашення кредиту здійснюється в рублях за курсом, встановленому Центральним банком на дату погашення.

Кредит отриманий 01.12.94 (курс Центробанку - 3.232 грн. / дол.):

Дебет 52 - Кредит 90 на суму 64.640.000 крб. (20.000 '3.232).

Нараховано відсотки за користування кредитом на 01.01.95 (курс - 3.550 грн. / дол.) - 50 дол:

Дебет 44 - Кредит 90 на суму 177.500 крб. (50 '3.550).

Начіслевние відсотки входять у собівартість і обліковуються в аналітичному обліку на рахунку 90 відокремлено від суми заборгованості по кредиту.

Перерахована сума кредиту на 01.01.95:

Дебет 80 - Креля 90 на суму 6.360.000 руб. (20.000 '3.550 - 64.640.000) - прісоедівева до суми заборгованості по кредиту.

На 01.02.96 (курс = 4.048 руб. / дол.) Проводиться перерахунок заборгованості по кредиту та відсотків за користування кредитом, а також чергове начіслевіе відсотків:

Дебет 80 ¾ Кредит 90 на суму 9.960.000 руб. (20.000 '4.048 ¾ 64.640.000 ¾ 6.360.000) ¾ перерахована сума кредиту ¾ приєднується до суми заборгованості по кредиту.

Дебет 80 ¾ Кредит 90 на суму 24.900 руб. (50 '4.048 ¾ 1.77.500) ¾ перерахована сума заборгованості за відсотками за користування кредитом, яка враховується окремо від суми кредиту.

Дебет 44 ¾ Кредит 90 на суму 202.400 крб. (50 '4.048) ¾ нараховані відсотки на 01.02.95.

Приєднуються до суми заборгованості за відсотками за користування кредитом.

01.02.95 здійснено погашення кредиту та виплата відсотків за 2 місяці:

Дебет 90 ¾ Кредит 51 на суму 20.000 '4.048 = 80.960.000 руб. ¾ погашення всієї суми кредиту.

Дебет 90 ¾ Кредит 51 на суму 100 '4.048 = 404.800 руб. ¾ виплата всієї суми відсотків за користування кредитом.

Кредити та відсотки за кредитами, не погашені у строки, встановлені кредитним договором, враховуються на рахунках 90, 91, 92 відокремлено. Можливе відкриття окремих субрахунків «Прострочені кредити».

У разі пролонгації (продовження терміну дії кредитного договору) за погодженням між підприємством-позичальником і банком-кредитором з оформленням відповідного доповнення до кредитного договору, кредит не вважається простроченим.

Заборгованість по кредиту, оформленого пролонгованим двостороннім кредитним договором, слід розглядати як термінову.

На субрахунку «Облік (дисконт) векселів» до рахунку 90 (92) враховуються розрахунки з банками за операціями обліку (дисконту) векселів. Облік (дисконт) векселів ¾ це відповідним чином оформлена облікова операція банку з отримання (купівлі) від векселедержателя векселя за індосамента до настання терміну платежу за векселем та видачу вексельної суми за вирахуванням облікового відсотка (дисконту) за дострокове надання коштів.

Банки можуть також видавати кредити, беручи в забезпечення векселі, в цьому випадку облік операцій за кредитами у підприємства-позичальника здійснюється в наведеному вище порядку, з відображенням сум, переданих банку в забезпечення кредиту векселів за позабалансовим рахунком 009 «Забезпечення зобов'язань і платежів видані».

Рассматрив операції з векселями, виданими за розрахунками за поставку товарів або продукції, виконані роботи та надані послуги.

Згідно з листом Міністерства фінансів РФ № 142 від 31.10.94 «0 порядку відображення в бухгалтерському обліку та звітності операцій з векселями, застосовуваними при розрахунках між підприємствами за поставку товарів, виконані роботи та надані послуги» векселі числяться у підприємства ¾ власника векселі ¾ в залежності від прийнятого підприємством методу визначення виручки.

1. При прийнятті в обліковій політиці підприємства методу визначення реалізації продукції (товарів, виконання робіт, надання послуг) з відвантаження ¾ сума векселя відображається на субрахунку «Векселі одержані" рахунку 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками».

Різниця між сумою за векселем і заборгованістю за відвантажену продукцію відображається на субрахунку «Доходи за векселями» рахунку 83 «Доходи майбутніх періодів».

Облік (дисконт) векселів банком відображається такими бухгалтерськими проводками:

Дебет 51 (52) ¾ Кредит 90 (92), субрахунок «Облік (дисконт) векселів» на суму отриманого кредиту;

Дебет 26 ¾ Кредит 90 (92), субрахунок «Облік (дисконт) векселів» на суму облікового відсотка банку за користування кредитом (різниця між сумою до волучевію під векселем і полученвим від банку кредитом під заставу даного векселя), відображається в аналітичному обліку відокремлено від сум кредиту.

Закриття операції обліку (дисконту) векселів на підставі повідомлення банку про оплату виданого в заставу векселі відображається такими бухгалтерськими проводками:

Дебет 90 (92), субрахунок «Облік (дисконт) векселів» ¾ Кредит 62, субрахунок "Векселі одержані" на суму, зазначену у векселі;

Дебет 83, субрахунок «Доходи за векселями» ¾ Кредит 80 на суму різниці між сумою векселя і заборгованість за відвантажену продукцію.

Якщо через невиконання своїх зобов'язань за платежем векселедавцем або іншим платником за векселем підприємство, що отримало кредит під заставу векселя, змушене було самостійно погасити заборгованість по кредиту, робляться проводки:

Дебет 90 (92), субрахунок «Облік (дисконт) векселів» ¾ Кредит 51 (52) на суму погашення кредиту та відсотків за користування ним.

При цьому прострочений вексель продовжує числитися на субрахунку «Векселі одержані" рахунку 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками».

При пред'явленні претензії до платника за векселем або векселедавця робиться запис:

Дебет 63, субрахунок «Претензії за векселями» ¾ Кредит 62, субрахунок "Векселі одержані" на суму векселя.

2. При прийнятті в обліковій політиці методу визначення реалізації в міру надходження грошових коштів (оплати) вексель відображається в аналітичному обліку до рахунку 45 «Товари відвантажені» в сумі, зазначеній у векселі, з окремим відображенням відсотків по ньому.

Облік (дисконт) векселів банком відображається такими бухгалтерськими проводками:

Дебет 51 (52) ¾ Кредит 90 (92), субрахунок «Облік (дисконт) векселів»

(На суму отриманого кредиту);

Дебет 26 ¾ Кредит 90 (92), субрахунок «Облік (дисконт) векселів»

(На суму облікового відсотка банку за користування кредитом (різниця між сумою до отримання за векселем та отриманий від банку кредитом під заставу даного векселя); відображається в аналітичному обліку відокремлено від сум кредиту).

Повідомлення від банку про оплату векселя ¾ завершення операції обліку (дисконту):

Дебет 90 (92), субрахунок «Облік (дисконт) векселів» ¾ Кредит 46

(На суму заборгованості за відпущену продукцію, товари, виконані роботи, надані послуги);

Дебет 90 (92), субрахунок «Облік (дисконт) векселів» ¾ Кредит 80

(На суму різниці між сумою, зазначеною в векселі, і заборгованістю покупця за продукцію, товари, роботи, послуги ¾ процент за векселем);

одночасно:

Дебет 46 Кредит 45

(На суму собівартості відпущеної покупцем продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг).

В аналітичному обліку з рахунку 45 відображається погашення заборгованості за векселем.

При несплаті векселя векселедавцем або платником за векселем і оплаті самостійно заборгованості за кредитом робляться записи:

Дебет 90 (92), субрахунок «Облік (дисконт) векселів» ¾ Кредит 51 (52)

¾ на суму кредиту і облікового відсотка по ньому;

Дебет 63, субрахунок «Претенші за векселями» ¾ Кредит 45

¾ на суму відвантаженої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг, під яку виданий вексель;

Дебет 63, субрахунок «Претензії на векселями» ¾ Кредит 83, субрахунок «Доходи за векселями»

¾ на суму різниці між належної до отримання сумою за векселем і вартістю відвантаженої продукції.

Приклад

Підприємство веде облік реалізації за моментом відвантаження.

За поставлену продукцію отримано вексель на термін 180 днів на загальну суму 150 млн. рублів, з них за поставлену продукцію ¾ 100 млн. руб., Відсотки за відстрочення платежу ¾ 50 млн. руб.

Через 30 днів після отримання векселя банк прийняв цей вексель до обліку (дисконту) з видачею кредиту в розмірі 120 млн. рублів.

При відвантаженні продукції:

Дебет 46 ¾ Кредит 40

¾ собівартість продукції;

Дебет 62 ¾ Кредит 46

¾ вартість продукції до оплати = 100 млн. крб.;

Дебет 62, субрахунок "Векселі одержані" ¾ Кредит 62

¾ отримано вексель 150 млн. руб.;

Дебет 62, субрахунок "Векселі одержані" ¾ Кредит 83, субрахунок «Доходи за векселями»

¾ дохід за векселем 50 млн. руб.

Облік (дисконт) векселя в банку:

Дебет 51 ¾ Кредит 90, субрахунок «Облік (дисконт) векселів»: å 120 млн. руб.

¾ кредит банку;

Дебет 26 ¾ Кредит 90, субрахунок «Облік (дисконт) векселів»: å 30 млн. руб.

¾ обліковий відсоток банку.

Повідомлення банку про оплату векселя платником за векселем:

Дебет 90, субрахунок «Облік (дисконт) векселів» ¾ Кредит 62, субрахунок "Векселі одержані": å 150 млн. руб.;

Дебет 83, субрахунок «Доходи за векселями» ¾ Кредит 80: å 50 млн. руб.

Приклад

Ті ж умови, що і в попередньому прикладі, але підприємство веде облік у міру надходження грошових коштів (за оплатою).

Проведення при відвантаженні продукції:

Дебет 45 ¾ Кредит 40 на суму відвантаженої продукції за собівартістю.

В аналітичному обліку відображена заборгованість покупця за відвантажену продукцію ¾ 100 млн. руб. Після отримання векселя в якості забезпечення оплати зроблена відмітка в аналітичному обліку з рахунку 45, з окремим відображенням відсотків за векселем у сумі 50 млн. крб.

Дисконт векселя в банку:

Дебет 51 ¾ Кредит 90, субрахунок «Облік (дисконт) векселів»: å 120 млн. руб.

¾ кредит банку;

Дебет 26 ¾ Кредит 90, субрахунок «Облік (дисконт) векселів»: å 30 млн. руб.

¾ обліковий відсоток банку.

Отримано ізвещеііе з банку про оплату векселя платником за векселем:

Дебет 90, субрахунок «Облік (дисконт) векселів» ¾ Кредит 46: å 100 млн. руб.

¾ заборгованість за продукцію;

Дебет 90, субрахунок «Облік (дискант) векселів» ¾ Кредит 80: å 60 млн. руб.

¾ відсотки за векселем.

Дебет 46 ¾ Кредит 45

¾ на суму відвантаженої продукції за собівартістю.

В аналітичному обліку за рахунком 48 відображається погашення заборгованості за векселем.

Підприємство також має можливість отримати кредит в банку для видачі позик працівникам підприємства на індивідуальне житлове будівництво, на будівництво садових будиночків та інші цілі, а також для відшкодування торговим організаціям сум за товари, продані в кредит своїм працівникам. Такі кредити, як буде докладніше рассомтрено нижче, обліковуються на рахунку 93 «Кредити банків для працівників». Тут же розглянемо тільки основні аспекти руху грошових коштів за ними, вартість кредиту для працівників підприємства (нарахування відсотків і процентну ставку).

Отримання кредиту в банку для видачі позик на індивідуальне житлове будівництво, будівництво садових будиночків і т.п.:

Дебет 50 (51) ¾ Кредит 93.

Можлива видача коштів безпосередньо працівникові ¾ одержувачу позики, оминаючи касу чи розрахунковий рахунок підприємства (наприклад, перерахування відразу на особистий рахунок працівника в Ощадбанку).

У цьому випадку використовується безпосередньо субрахунок «Розрахунки за наданими позиками» рахунки 73 «Розрахунки з персоналом за іншими операціями» і робиться проводка:

Дебет 73, субрахунок «Розрахунки за наданими позиками» ¾ Кредит 93.

Надання позики працівникам через касу чи розрахунковий рахунок підприємства (перерахування третім особам або на особистий рахунок працівника в банку):

Дебет 73, субрахунок «Розрахунки на наданими позиками» ¾ Кредит 50 (51).

Оплата банком розрахункових документів за товари, продані в кредит працівникам підприємства:

Дебет 73, субрахунок «Розрахунки за товари, продані в кредит» ¾ Кредит 93.

Нарахування відсотка за користування кредитом:

Дебет 73 ¾ Кредит 93, якщо умовами надання позики работннку передбачена оплата відсотків (багатодітним сім'ям, молодим на початкове обзаведення кредит може бути виданий безвідсотковий)

або

Дебет 81-2 ¾ Кредит 93 у разі погашення підприємством частково або повністю відсотків за користування кредитом.

При цьому суми, сплачені підприємством у рахунок погашення позики працівників, враховуються при оподаткуванні прибутковим податком співробітників підприємства відповідно до чинного законодавства. Погашення кредиту і відсотків по ньому:

Дебет 93 ¾ Кредит 51 (50).

При цьому при видачі зарплати або в міру погашення працівником заборгованості в касу або перерахуванням на розрахунковий рахунок підприємства робиться перерахунок сум заборгованості за працівником відповідно до умов надання йому позик, що відображається наступним проведенням:

Дебет 50 (51,70) ¾ Кредит 73.

Таким чином, відповідно до Плану рахунків (Інструкції щодо застосування Плану рахунків) можливі два варіанти відображення в обліку відсотків за кредитами банку:

1. У міру їх виплати, коли на їх суми робиться запис по дебету рахунків обліку джерел виплати, з кредиту рахунків обліку грошових коштів, таким чином, минаючи рахунки 90,92. У даному випадку за кредитом рахунків 90, 92 відображається кредит без належних до виплати відсотків. Хоча цей варіант вважається традиційним, він забезпечує достовірність відображення в балансі фінансового стану підприємства тільки якщо відсоток складає невелику частку кредиту,

2. У міру їх нарахування, коли на їх суми робиться запис по кредиту рахунків 90,92 в кореспонденції з рахунками обліку джерел виплати. При цьому н

ачісленние суми відсотків учітиваютея окремо. Так, при цьому варіанті сума кредиту та належних за нього відсотків до виплати на кінець звітного періоду відображаються спільно.

Треба відзначити, що даний варіант переважно, оскільки він забезпечує реальність відображення фінансового стану підприємства навіть в умовах, коли повертається за зобов'язаннями доводиться в кілька разів більше наданих в якості кредиту коштів.

Для підприємства також важливу роль грає цільове призначення кредиту, від якого залежить порядок відображення в бухгалтерському обліку сплачують за користування ним відсотків.

Відповідно до Положення про склад витрат для цілей оперативного керівництва та управління витрати з оплати відсотків за отриманими кредитами банків (за винятком позик, пов'язаних з придбанням основних засобів, нематеріальних та інших необоротних активів) як за терміновим, так і за простроченими (незалежно від передбачених кредитним договором строків погашення) включаються до собівартості продукції (робіт, послуг).

Отже, на собівартість відносяться витрати на оплату відсотків за отриманими кредитами банків, взятим на придбання матеріальних цінностей, товарів, пов'язаних з виробництвом продукції, виконанням робіт, наданням послуг.

Відзначу, що нарахування відсотків також може залежати від цілей, на які отримано кредит. Наприклад, нарахування відсотків банку за користування кредитом (за винятком кредитів, пов'язаних з придбанням основних засобів, нематеріальних та інших необоротних активів) відображається в обліку за кредитом рахунків 90, 92 в кореспонденції з дебетом рахунків 20 "Основне виробництво" або 26 "Загальногосподарські витрати" .

Витрати на оплату відсотків по кредитах банку, пов'язаних з придбанням основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів у відповідності до листа Госналогелужби РФ і Мінфіну РФ від 06 квітня 1993 р. № ВГ-6-01/133/41 "Про порядок розрахунків та особливості обліку операцій за кредитами, виданими на поповнення оборотних коштів підприємств і організацій "списуються в дебет рахунку 08" Капітальні аложенія "за відповідними субрахунками в кореспонденції з кредитом рахунків 90, 92 до введення об'єкта в експлуатацію, а в подальшому ¾ на зменшення чистого прибутку ( в дебет рахунку 81 "Використання прибутку", субрахунок 2 "Використання прибутку на інші цілі"), нерозподіленого прибутку підприємства або спеціальних фондів (у дебет рахунку 88 "Нерозподілений прибуток (непокртий збиток)" за відповідними субрахунками.

Цікаво також, що для цілей оподаткування витрати на оплату відсотків за простроченими кредитами не приймаються взагалі, а на оплату відсотків за строковими кредитами приймаються тільки в межах облікової ставки Центрального банку Росії, що встановлюється за позиками, отриманими в рублях, на рівні ставки рефінансування, збільшеної на 3 пункти.

Однак, протягом дії кредитного договору ставка Центробанку РФ може змінюватися, що тягне за собою складності у визначенні величини, на яку повинна бути збільшена обкладається прибуток при розрахунку податку на прибуток. У цьому випадку згідно з Положенням про склад витрат знову встановлювана ставка Центробанку РФ поширюється на знову укладаються та пролонгіруемие договори, в яких передбачено зміну процентної ставки.

Необхідно звернути увагу на порядок віднесення відсотків при отриманні кредиту на заповнення недоліків власних оборотних коштів.

Ці кредити, як і кредити, видані на придбання матеріалів, палива тощо, є цільовими, і видаються за спеціальним кредитним договором між підприємством та установою банку, в якому відбивається цільовий характер кредиту і передбачаються конкретні умови його видачі і заходи, спрямовані на відновлення втрачених власних оборотних коштів. У разі отримання такого кредиту витрати на оплату відсотків по ньому відносяться на прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства (у дебет рахунку 81, субрахунок 2 в кореспонденції з кредитом рахунків 90, 92).

На закінчення підкреслю, що згідно з наказом Центробанку РФ від 18 серпня 1992 р. № 44 "Про порядок прийому та розгляду заявок на видачу кредитів юридичним особам" процентні ставки за наданими кредитами встановлюються банками самостійно в межах вимог грошово-кредитної політики Центробанку РФ. Порядок, період та строки нарахування і сплати відсотків по кредитах і механізм їх стягнення визначаються банком на договірній основі з клієнтом.

Нарахування відсотків може відбуватися щомісяця, щокварталу і т.д., але не рідше одного разу на квартал. Виплата відсотків проводиться частинами, згідно з установленим банком графіком погашення належних процентних сум. Одноразова утримання з позичальника всієї суми належних за кредит відсотків у момент видачі кредиту заборонено, а при погашенні суми основного боргу після закінчення терміну кредитування можливе тільки при видачі короткострокового кредиту строком не більше 3-х місяців, так як відсотки повинні нараховуватися і виплачуватися не рідше одного рази на квартал (згідно з листом Держбанку СРСР від 28 січня 1991 р. № 338 "Положення про порядок нарахування відсотків та відображення їх за рахунками бухгалтерського обліку в установах банків").

2.3. Аналітичний і синтетичний облік кредитів банку

Відповідно до Плану рахунків (Інструкцією про застосування Плану рахунків) для узагальнення інформації про стан короткострокових і довгострокових кредитів в російській та іноземній валютах, отриманих підприємством у банках на території країни і за кордоном призначені відповідно рахунок 90 "Короткострокові кредити банків" і рахунок 91 " Довгострокові кредити банків ". Дані рахунки пасивні.

При отриманні кредиту рахунку 90, 92 кредитуються в кореспонденції з дебетом рахунків:

¾ 50 "Каса" ¾ при отриманні готівки в касу за рахунок отриманого кредиту;

¾ 51 "Розрахунковий рахунок" ¾ при зарахуванні кредиту на розрахунковий рахунок;

¾ 52 "Валютний рахунок", субрахунок "Поточний валютний рахунок" ¾ при отриманні кредиту у ВКВ і зарахування його на поточний валютний рахунок;

¾ 55 "Спеціальні рахунки в банках" за відповідними субрахунками:

а) "Акредитиви";

б) "Чекові книжки";

¾ 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" ¾ при оплаті за рахунок кредиту рахунків постачальників і підрядників;

¾ 61 "Розрахунки за авансами виданими" ¾ при направленні кредиту на оплату авансу;

¾ 94 "Короткострокові позики" та 95 "Довгострокові позики" ¾ при погашенні за рахунок кредиту зобов'язань за позиками.

При повному або частковому погашенні кредиту рахунку 90, 92 дебетуються у кореспонденції з кредитом рахунків:

¾ 51 ¾ при погашенні кредиту з розрахункового рахунку;

¾ 52 субрахунок 1 "Поточний валютний рахунок" ¾ при погашенні кредиту з поточного валютного рахунку;

¾ 78 "Розрахунки з дочірніми (залежними) підприємствами" ¾ при погашенні кредиту дочірнім або залежним підприємством;

¾ 55 по відповідному субрахунку ¾ при погашенні кредиту за рахунок невикористаного залишку акредитива (55-1) або чекової книжки (55-2).

Аналітичний облік кредитів банку здійснюється:

¾ за видами кредитів;

¾ по банках, що надали кредит;

¾ окремо за кредитами, не погашеним у строк.

В даний час кредитним договором часто передбачається можливість зміни раніше визначеного терміну погашення кредиту і при настанні спочатку встановленого терміну погашення кредиту договір пролонгується або укладається додаткову угоду до основного кредитного договору.

Відповідно до листа Мінфіну РФ від 1 листопада 1993 р. № 16-22-149 "Про поняття відстроченого кредиту" заборгованість по цьому кредиту слід розглядати як термінову.

Бухгалтерський облік банківських кредитів при журнально-ордерній системі обліку ведеться в журналі-ордері № 4.

Приклад

(За верстатобудівний)

1. Залишок на превью грудня по кредиту рахунку 90 «Короткострокові кредити банків» за совокупноості матеріальних Зарасая і виробничих витрат, в тому числі, руб.

під сировину і матеріали

1 600

під розрахункові документи в дорозі

99 000

під акредитиви та особливі рахунки

5 600

Разом

106 200

2. Операції за грудень

Зміст операцій

Сума,

Номер

Корреспонд-ючий рахунок

руб.

Ведо-мости

журна-ла-ордера

дебет

кредит

Зараховано на розрахунковий рахунок підприємства позики банку під розрахункові документи в дорозі

432 020

2

4

51

90

Видана позика на виставлений акредитив 25 грудня на оплату зщаводу запасних частин по його рахунку

4 000

3 і 4

55

90

Оплачені чеками з нелімітованої книжки транспортні витрати по відвантаженої продукції за рахунок позики під розрахункові документи в дорозі

9 980

16

4

45. 76

90

Списано з розрахункового рахунку в погашення позик:

під розрахункові документи

465 000

2

90

51

під сировину і матеріали

1 600

2

90

51

під акредитиви та особливі рахунки

5 600

2

90

51

Залишок на 1 січня за виписками банку, руб.:

під розрахункові документи в дорозі

76 000

¾

¾

під акредитиви та особливі рахунки

4 000

¾

¾

Разом залишок

80 000

3. Журнал-ордер № 4

(За грудень 199__ р.)

Сальдо на початок місяця по Головній книзі за рахунком 90 ¾ 106 200 руб.

(Руб.)

Номер рядка

Дата виписки банку

(Або за який час вона представлена)

За кредитом рахунку 90 «Короткострокові кредити банків» у дебет рахунків

45

51

55

1

06

500

17 100

2

25

3 940

4 000

3

07 ¾ 31

9 480

410 980

4 000

Разом

9 980

432 020

4 000

Обороти за дебетом рахунка згідно випискам банку ¾ 472 200 руб.

Сальдо на кінець місяця по рахунку 90 ¾ 80 000 руб.

4. Аналітичні дані до рахунків 90, 92

Види позик, кредитів

Сальдо на кінець місяця, руб.

Позики під сировину, матеріали, паливо

¾

Позики під незавершене виробництво і напівфабрикати власного виробництва

¾

Позики під готові вироби

¾

Позики під товари

¾

Позики під розрахункові документи в дорозі

76 000

Суди під акредитиви та особливі рахунки

4 000

Разом

80 000

Позики на капітальний ремонт

Позики не оплачені в строк

Всього

80 000

Одним з найбільш складних питань в обліку кредитів є питання оподаткування. Однак тут існують деякі послаблення: відповідно до Закону РФ від 6 грудня 1991 р. "Про податок на додану вартість" та Інструкції про порадке обчислення ПДВ (пункт 12, підпункт "е") операції з видачі та передачі позик звільняються від ПДВ. Таким чином, ні сума кредиту, ні відсотки по ньому даним податком не обкладаються.

В даний час багато підприємств, які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності відчувають недостачу валютних коштів. Таким підприємствам дозволяється використовувати іноземні валюти в безготівковому порядку при розрахунках, пов'язаних з отриманням банківського кредиту в іноземній валюті (відповідно до листа Центробанку РФ від 24 лютого 1995 р. № 12-86 "Про застосування валютного законодавства").

Кредити у валюті видаються комерційними банками, що мають ліцензії на здійснення зазначених вище операцій. Умови та порядок надання кредиту у валюті багато в чому аналогічні умовам і порядку надання кредиту в рублях. В якості забезпечення кредитів у валюті крім традиційних форм забезпечення, часто використовуються належать підприємству активи у валюті (зокрема, облігації Зовнішекономбанку). У деяких випадках банк може надати кредит під гарантії. Гарантами можуть виступати іноземні банки і фірми.

Подібно кредитами в рублях кредити у валюті можуть надаватися на термін не більше одного року при тимчасової потреби у валютних коштах на закупівлю за кордоном сировини, матеріалів, комплектуючих (короткостроковий) і на термін більше одного року ¾ на оплату імпортного обладнання, необхідного для заміни фізично і морально застарілого, розширення обсягу виробництва продукції (робіт, послуг), модернізації і технічного переозброєння.

Для узагальнення інформації про кредити у валюті, отриманих у банку. Планом рахунків та інструкцією по його застосуванню передбачаються ті ж рахунки, що і для відображення кредитів у рублях, а саме 90 і 92 для обліку відповідно короткострокових і довгострокових кредитів у валюті. Суми кредитів у валюті відображаються на рахунках бухгалтерського обліку у валюті і в рублях за курсом Центробанку РФ на день здійснення операції.

При отриманні кредиту у валюті рахунку 90, 92 кредитуються в кореспонденції з дебетом рахунку 52, субрахунок "Поточний валютний рахунок". Слід відразу зазначити, що надходження у вигляді залучених кредитів не підлягають обов'язковому продажу відповідно до пункту 4.3. інструкції Центробанку РФ від 29 червня 1992 р. № 7 "Про порядок обов'язкового продажу підприємствами частини валютної виручки через уповноважені банки". У зв'язку зі зміною валютного курсу необхідно проводити переоцінку заборгованості за курсом на останній день місяця.

При переоцінці можуть виникнути дві ситуації:

¾ підвищення валютного курсу, при якому виникла позитивна курсова різниця відноситься на балансовий прибуток (дебет рахунку 80 "Прибутки і збитки", в кореспонденції з кредитом рахунків 90, 92);

¾ зниження валютного курсу, при якому виникла негативна курсова різниця відноситься в дебет рахунків 90, 92 в кореспонденції з кредитом рахунка 80.

Погашення кредиту у валюті відображається за дебетом рахунків 90, 92 в кореспонденції з кредитом рахунку 52, субрахунок "Поточний валютний рахунок". Однак, якщо курс валюти на дату погашення кредиту змінився по відношенню до курсу на день останньої переоцінки заборгованості, можуть знову виникнути дві ситуації:

¾ курс на дату погашення виріс, що виникла позитивна курсова різниця відноситься в дебет рахунку 80 і кредит рахунку 52, субрахунок "Поточний валютний рахунок";

¾ курс палату погашення знизився, що виникла негативна курсова різниця відноситься в дебет рахунків 90, 92 і кредит рахунку 80.

Відсотки за користування кредитом у валюті, як і у випадку рублевого кредиту відповідно до Положення про склад витрат відносять на собівартість продукції (робіт, послуг) (за винятком відсотків за валютними кредитами пов'язаних з придбанням основних засобів, нематеріальних та інших необоротних активів).

Нарахування відсотків за отриманий валютний кредит здійснюється у валюті і в рублях за курсом Центробанку РФ на день нарахування і відображається в обліку за дебетом рахунка 26 і кредиту рахунків 90, 92.

Якщо отриманий кредит був використаний на придбання основних засобів, нематеріальні) та інших необоротних активів, то відсотки по ньому нараховуються за дебетом рахунка 08 "Капітальні вкладення" з кореспонденції з кредитом рахунків 90, 92.

Перерахування (сплата) процентів за користування кредитом у валюті відображається за дебетом рахунків 90, 92 в кореспонденції е кредитом рахунку 52, субрахунок "Поточний валютний рахунок". При цьому, всі розрахунки за кредитним договором здійснюються в безготівковому порядку згідно з пунктом 6 листа Центробанку РФ від 27 грудня 1993 р. № 67 "Про деякі питання порядку обігу іноземної валюти на території РФ". Проте, в деяких випадках (при договорі між уповноваженими банками РФ з метою забезпечення валютно-касового обслуговування) допускається надання кредиту і сплата відсотків по ньому готівковою валютою.

Для цілей оподаткування витрати на оплату відсотків за простроченими кредитами у валюті не приймаються, а на оплату відсотків за строковими кредитами у валюті приймаються тільки на рівні ставки ЛІБОР (LIBOR), збільшеної на 3 пункти. Ця ставка регулярно наводиться у "Файненшл Таймс", "Фінансових вістях", а також інформаційними агентствами (Рейтер, Росбізнесконсалтинг).

3. Облік кредитів банку для працівників

Крім банківських кредитів для забезпечення господарської діяльності необхідними засобами в даний час надаються позики банку для робітників і службовців на різні цілі:

- Для розрахунків з торгуючими організаціями за товари, продані в кредит;

- На індивідуальне житлове будівництво;

- На будівництво садових будиночків.

Процедура отримання такого роду кредитів полягає в тому, що підприємство, отримавши кредит у банку, видає його працівникові, а надалі в міру погашення кредиту працівником шляхом утримання із оплати його праці або внесення ним готівки у касу підприємство виконує свої зобов'язання перед банком, що видав кредит .

Для узагальнення інформації про стан кредитів банків, отриманих підприємством для видачі позик працівникам на вищевказані цілі, Планом рахунків (Інструкцією про застосування Плану рахунків) передбачено рахунок 93 «Кредити банків для працівників».

Цей рахунок пасивний, сальдо показує заборгованість підприємства банку за кредитами, виданими працівникам; дебетовий оборот - суму погашеної заборгованості в звітному місяці, кредитовий оборот - знову отримані для надання працівникам кредити.

Зарахування кредиту на розрахунковий рахунок підприємства відображається за кредитом рахунка 93 в кореспонденції з дебетом рахунка 51. Після надходження в касу підприємства готівки з розрахункового рахунку (дебет рахунки 50, кредит рахунки 51) відбувається видача позики працівникові (дебет рахунку 73 «Розрахунки з персоналом за іншими операціями», кредит рахунку 50).

До рахунку 73 можуть бути відкриті субрахунки залежно від цілей, на здійснення яких було отримано кредит:

- 73-1 "Розрахунки за товари, продані в кредит»;

- 73-2 "Розрахунки по індивідуальному житловому будівництву",

- 73-3 "Розрахунки з будівництва садових будиночків" та ін

Надалі щомісяця утримуються з працівника рівні частки сум в погашення кредиту відображаються за кредитом рахунка 73 за відповідним субрахунком, в кореспонденції з дебетом рахунка 50 (якщо працівник вносить готівку в касу) або дебетом рахунка 70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці" (при утриманні заборгованості із заробітної плати).

Перерахування утриманих сум, тобто виконання зобов'язань перед банком, що видав кредит, відображається за дебетом рахунка 93 в кореспонденції з кредитом рахунка 51.

У принципі залишки на рахунках 73 і 93 повинні бути ідентичними. Але вони можуть і відрізнятися. Якщо сума на рахунку 93 більше, то це означає, що підприємство своєчасно не перерахувало банку утримані кошти. Якщо ця сума менша, то вона показує величину іммобілізованих підприємством коштів, які воно перерахувало банку в більшому розмірі, ніж утримало.

Підприємство може прийняти рішення про погашення боргу, який значиться за працівником за виданою позикою за рахунок власних коштів. Ця операція відображається за кредитом рахунка 73 за відповідним субрахунком в кореспонденції з дебетом рахунків:

- 81, субрахунок 2 "Використання прибутку на інші цілі" - при погашенні заборгованості за рахунок чистого прибутку підприємства;

- 88, субрахунок 1 "Нерозподілений прибуток (збиток) звітного року" - при погашенні кредиту за рахунок нерозподіленого прибутку;

- 88, субрахунок 5 "Фонди споживання" - при погашенні кредиту за рахунок фонду споживання.

Як правило, рішення підприємства про погашення боргу, який значиться за працівником, відноситься до осіб, які тривалий час працюють на підприємстві, зарекомендували себе з кращого боку і внесли значний трудовий внесок у діяльність підприємства. У всіх випадках, приймаючи таке рішення, слід дотримуватися умов укладеного колективного трудового угоди.

Наведу приклад відображення описаних дій в реєстраційному журналі господарських операцій.

Відомо, що Іванов Д.С. отримав у січні кредит підприємства на пріобетеніе автомобіля в арзмере 54 млн. р. і зобов'язався повністю виплатити його за 9 місяців.

Петров К.І. акредитований на покупку квартири (130 млн.), з погашенням за 10 місяців (теж у січні).

Нестеренко А.А. отримала позику на стороительство садового будиночка 76 млн. з терміном погашення 8 місяців.

Тоді реєстраційний журнал господарських операцій буде мати наступний вигляд:

Зміст господарської операції

Д

До

Сума

1.

Отримано кредит банку для працівників підприємства

51

93

260 000 000

2.

Надходження в касу грошей для видачі позики працівникам

50

51

260 000 000

3.

Видана позика Іванову Д.С. на придбання автомобіля

73.1

50

54 000 000

4.

Виданий кредит Петрову К.І. на покупку квартири в новому районі

73.2

50

130 000 000

5.

Видана позика Нестеренко А.А. на будівництво дачного котеджу

73.3

50

76 000 000

6.

Утримано із з / пл Іванова Д.С. в лютому в рахунок боргу

70

73.1

6 000 000

7.

Внесено до каси Петровим К.І. в погашення кредиту

50

73.2

13 000 000

8.

Внесено до каси Нестеренко А.А. в погашення кредиту

50

73.3

9 500 000

9.

Перерахування утриманих сум у банк для погашення позички

93

51

28 500 000

. . .

34.

Погашення у вересні боргу, який значиться за Петровим К.І. за рахунок коштів підприємства

81.2

73.2

39 000 000

35.

Погашення у вересні заборгованості Нестеренко А.А. за рахунок коштів підприємства

88.1

73.3

9 500 000

36.

Утримано із з / пл Іванова Д.С. у вересні в рахунок боргу

73.1

70

6 000 000

37.

Внесено до каси н / д Івановим Д.С. у вересні в погашення кредиту

50

73.1

6 000 000

38.

Виконання зобов'язань перед банком, що видав кредит

93

51

60 500 000

Слід зазначити, що рахунок 93 має однойменні з рах. 73 «Розрахунки з персоналом по іншим опрераціям» субрахунки:

1) 93.1 «Під товари, продані в кредит»

а) При оплаті доручень-зобов'язань позичкою банку

Д-т рах. 73.1 «Розрахунки з персоналом за іншими операціями»

К-т рах. 93.1 «Під товари, продані в кредит»

б) При погашенні заборгованості робітникам і службовцям (1) та підприємствам і банку (2)

1. Д-т рах. 70, 50

К-т рах. 73.1

2. Д-т рах. 93.2, 93.3

К-т рах. 50, 51

2) 93.2 «На індивідуальне житлове будівництво»

3) 93.3 «На будівництво садових будиночків»

а) При отриманні позик підприємством (1) і робітниками і службовцями (2)

1. Д-т рах. 50, 51

К-т рах. 93.2 або

К-т рах. 93.3

2. Д-т рах. 93.2 і 93.3

К-т рах. 51

б) При погашенні заборгованості робітниками і службовцями (1) і підприємством банку (2)

1. Д-т рах. 70

К-т рах. 73.2, 73.3

2. Д-т рах. 93.2, 93.3

К-т рах. 51

Облік кредитів банку для працівників при журнально-ордерній формі обліку ведеться в журналі-ордері № 4 (як і при звичайних кредитах) на підставі виписок банку з позичкових рахунків та довідок бухгалтерії про утримані суми в погашення позик.

Крім перерахованих позик робітникам і службовцям (молодим сім'ям) можуть бути видані безвідсоткові позики. Останні видаються за рахунок коштів фонду соціального розвитку на будівництво, капітальний ремонт, розширення житлового фонду або обзаведення домашнім господарством.

У бухгалтерському обліку вони відображаються наступними записами:

Дебет

Кредит

1)

Видана позика

Одночасно сума списується з відповідного фонду і зараховується на рахунок 88, субрахунок «Кошти фонду, використані на видачу безпроцентних позик молодим сім'ям»

73.4

88, 96

50, 51

88

2)

У міру погашення заборгованості робітниками і службовцями підприємство одночасно відновлює фонд соціального розвитку або інший джерело

88

88, 96

3)

При наданні пільг ссудополучателя у зв'язку з народженням другої чи третьої дитини після отримання позики

88

73.4

Висновок

Таким чином, сьогодні в Російській Федерації існує розвинена система обліку кредитів банків для підприємства. Однак, із вдосконаленням засобів ведення бухгалтерії: автоматизація проводок, впровадження комп'ютерних систем обробки та збирання облікової інформації, відображення первинних документів, створенням електорнні мереж ряд встановлених способів обліку і звітності, розрахованих на заповнення великої кількості паперових документів (меморіально-ордерна форма обліку), в достатньою мірою застарів.

У той же час нові форми обліку кредитів банків, створювані різними фірмами, що спеціалізуються у сфері комп'ютерного обліку, не завжди сертифіковані і відповідають тербуемим нормативам.

Таке невизначений стан в області бухгалтерського обліку гальмує його подальший розвиток, оскільки головні бухгалтери підприємств звичайно не йдуть на ризик автоматизації, вводячи старі, громіздкі, але перевірені методи ведення облікової політики.

У зв'язку з цим воходом із ситуації бачиться введення системи будь-якого сертифікування, контролю або просто законодавчого регулювання як в області всього бухгалтерського обліку в цілому, так і особливо в сфері його автоматизації і нових технічних (програмних) розробок.

Дійсно, в Парламенті Російської Федерації йде гаряче обговорення нового закону про бухгалтерський облік та звітності, який повинен внести визначеність у цьому питанні, а також більш докладно систематизувати державні стандарти ведення обліку. Зараз даний законодавчий акт відправлений на розгляд Президентові Російської Федерації, але через передвиборної кампанії, а також важливості самого документа підписання останнього може бути відкладено до грудня 1996 року.

І на закінчення зазначу, що перед веденням бухгалтерського обліку на даний час стоять дві основні завдання:

Комплексна автоматизація та комп'ютеризація бухгалтерської роботи з метою скорочення зайвих трудовитрат і досягнення відповідності між зростаючими потребами у прискоренні процесу торгівлі, виробництва і виконання угод і можливостями бухгалтерського обліку по їхньому відображенню.

Збереження ступеневої системи обліку та поетапного процесу перевірки за правильністю і законністю операції, що здійснюється, щоб уникнути можливості розкрадань, знизити ймовірність помилок в обліку, виключити потенційні зловживання своїм становищем з боку будь-яких однієї особи.

Отже, бухгалтерський облік ¾ одна з бурхливо розвиваються економічних наук, від якнайшвидшого вирішення проблем у якої безпосередньо залежить процес упорядкування відносин всередині та між підприємствами, загальний прогрес економіки Російської Федерації.

Список використаної літератури

Цивільний кодекс Російської Федерації від 22 грудня 1995. Частина друга. Текст, коментарі, алфавітно-предметний покажчик. М.: Міжнародний центр фінансово-економічного розвитку. 1996.

Коментар до Цивільного кодексу Російської Федерації. Частини першої / Відп. ред. Садовніков О.М. М.: Юринформцентр. 1995.

Основи гаржданского законодавства Союзу РСР та республік від 31 травня 1991 року / / Збірник нормативних актів про регулювання цивільних правовідносин в Російській Федерації. М.: Республіка. 1993.

¨ ¨ ¨

Бакаєв О.С. План і кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку: Метод. посібник. М.: Інвест Фонд. 1995.

Вещунова Н.Л., Фоміна Л.Ф. Бухгалтерський облік на підприємствах різних форм власності: практичний посібник. М.: Магіс. 1995.

Єрмаков С.Л. Робота комерційного банку з кредитування позичальників. М.: Алес. 1995.

Єфімова Л.Г. Збірник зразків банківських документів: практичний посібник. М.: Кодекс. 1995.

Козлова Е.П., Парашютіна Н.В., Бабченко Т.Н., Галаніна Є.М. Бухгалтерський облік. М.: Фінанси і статистика. 1995.

Лаврушин О.І. Банківські операції. М.: Инфра-М. 1995. Ч.1.

Луговий В.А. Облік капіталів, позичок і фінансових результатів. Методика і практикум. М.: Фінанси і статистика. 1995.

Мелкумов Я.С., Румянцев В.М. Кредитні ресурси: розрахунок і аналіз. М.: Бізнес-школа «Інтел-Синтез». 1996.

Нідлз Б., Андерсон Х., Колдуелл Д. Принципи бухгалтерського обліку. М.: Фінанси і статистика. 1994.

Новиченко П.П. Бухгалтерський облік. М.: Фінанси і статистика. 1990.

Рахман З., Шеремет А. Бухгалтерський облік в ринковій економіці. М.: Инфра-М. 1996.

Сиротіна І.А. Кредит під заставу. М.: Пріор. 1996.

Склад бухгалтерських проводок. М.: Пріор. 1996.

Довідник бухгалтера 95: бухгалтерський облік і звітність в нормативних документах. М.: ІНТЕК Лтд. 1995.

Усоскин В.М. Сучасний комерційний банк: керування й операції. К.: ІВЦ Вазарі-Ферро. 1994.

Шишкін О.К., Вартанян В.А. Бухгалтерський облік і фінансовий аналіз на комерційних підприємствах: практичне керівництво. М.: Инфра-М. 1996.

Програми

Додаток 1

Варіант типового кредитного договору

г._________________ "___"_________ 19__ р.

__________ Банк, іменований надалі "Банк" в особі __________, що діє на підставі Статуту, з одного боку і ________, іменований надалі "Позичальник", в особі ___________, діючого на підставі Закону РРФСР "Про підприємства і підприємницької діяльності", з іншого боку, уклали цей договір про наступне:

1. Предмет договору

1.1. Банк надає Позичальнику кредит у сумі _______ (цифрами і прописом) на термін _________ до ____________ з справлянням _____%% річних.

1.2. Погашення кредиту здійснюється за розрахунково-поточного

счета________________

2. Об'єктом кредитування за цим договором

является__________________

3. Порядок розрахунків

3.1. Позичальник здійснює повернення позички в термін, обумовлений строковим зобов'язанням, своїм платіжним дорученням.

3.2. Відсотки по виданої позичку нараховуються щоквартально і на дату повернення позики. Розрахунок відсотків здійснюється за повний попередній квартал, сума відсотків перераховується Банку платіжними дорученнями Позичальника до 10 числа або в наступний за ним робочий день кожного кварталу, за який проводиться нарахування.

3.3. Відлік терміну по нарахуванню відсотків починається з дати списання коштів з рахунку Банку і закінчується датою зарахування їх на рахунок Банку. Документальним підставою для розрахунку відсотків служать виписки з особового рахунку Банку.

3.4. З простроченої заборгованості та суми несплачених у строк відсотків за користування кредитом стягується підвищена процентна ставка 20% від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

4. Зобов'язання банку

4.1. Банк зобов'язується зробити своєчасне перерахування позики в строк, зазначений Позичальником.

5. Зобов'язання Позичальника

5.1. Для отримання позики Позичальник надає Банку:

заяву на кредит із зазначенням мети його використання;

термінове зобов'язання на дату повернення кредиту;

гарантії платоспроможності.

5.2. Позичальник зобов'язується своєчасно повернути позику і відсотки по ній і у відповідності з чинним законодавством відповідає за своїми зобов'язаннями належать йому фінансовими і матеріальними ресурсами.

5.3. При достроковому поверненні позики Позичальник зобов'язаний попередити Банк про свій намір за 5 днів.

6. Інші умови

6.1. Договір набуває чинності з дати списання коштів по позиці з рахунку Банку і закінчує свою дію після повного погашення Позичальником позики, перерахування відсотків по ній і виконання Позичальником інших умов договору.

6.2. Банк має право затребувати з Позичальника позику і відсотки по ній достроково у разі затримки перерахування відсотків або порушення будь-якого з умов договору.

6.3. У разі прийняття Центробанком Росії заходів зі стабілізації грошового обігу Банк залишає за собою право провести зміну процентної ставки за цим договором, але не раніше, ніж через три місяці після перерахування кредиту Позичальнику.

6.4. Всі зміни та доповнення за цим договором дійсні лише в тому випадку, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те особами.

6.5. Якщо одна зі сторін змінить свою адресу, то вона зобов'язана своєчасно інформувати про це іншу сторону.

6.6. Усі спори, що виникають в процесі виконання цього договору, будуть в попередньому порядку розглядатися сторонами з метою вироблення взаємоприйнятного рішення.

6.7. При недосягненні домовленості спір передається на розгляд до арбітражного суду згідно з чинним законодавством.

7. Юридичні адреси та реквізити сторін:

Банк :_________________

Позичальник :______________

Цей договір складено в 4-х примірниках: перший і четвертий зберігаються в Банку, другий у Позичальника, третій перебуває в установі Банку за місцем відкриття розрахункового рахунку Позичальника.

БАНК ПОЗИЧАЛЬНИК

_________ ___________

М.П. М.П.

Додаток 2

Короткостроковий кредитний договір (Зразок)

р. _____________________ "_____"_____________ 199___г.

Комерційний банк "________________", іменований надалі "Банк", в особі _______________________________, що діє на підставі Статуту, з одного боку, і ____________________________, названий у подальшому "Клієнт", в особі __________________________, що діє на підставі ___________________________________, з іншого боку, уклали цей договір про таке.

I. Предмет договору

1. Банк надає Клієнту короткостроковий кредит у сумме______________________________________________________________________

(Прописом і цифрами)

2. Об'єктами кредитування є ________________________________.

3. Мета кредитування полягає у фінансуванні витрат Клієнта, зазначених у п.2 цього договору.

4. Для обліку отриманого Клієнтом кредиту банк відкриває йому позичковий рахунок Nо. ____________________________________________.

5. Клієнт зобов'язується прийняти суму, зазначену в п.1 даного договору.

6. У процесі користування кредитом Клієнт зобов'язується дотримуватися принципів кредитування: терміновості, повернення, цільового характеру, платності, забезпеченості.

II. Термін договору

7. Термін дії договору складає з ______ по _________.

8. Банк зобов'язується надати кредит у такі строки:

Сума (прописом і цифрами)

Дата видачі кредиту

Під датою видачі кредиту в сенсі цього договору слід розуміти термін, коли відповідна сума повинна бути списана з рахунку банку та перерахована на рахунок Клієнта.

9. Клієнт зобов'язується повернути отриманий кредит в такі строки:

Сума (прописом і цифрами)

Дата погашення кредиту

Під датою погашення кредиту у розумінні цієї слід розуміти термін, коли відповідна сума списана з розрахункового рахунку Клієнта і перерахована Банку.

III. Ціна договору

10. Клієнт зобов'язується сплатити банку наступне винагороду за користування кредитом:

10.1. У межах строку користування кредитом (до настання обумовленого цим договором терміну погашення кредиту) __________________________________________% річних;

10.2. При порушенні терміну повернення кредиту _______________________% річних за весь період прострочення від обумовленого цим договором терміну погашення кредиту до його фактичного повернення.

11. Відсотки за користування кредитом нараховуються банком, який надає Клієнту відповідний розрахунок.

IY. Порядок розрахунків

12. Банк надає Клієнту кредит на умовах, передбачених цим договором, шляхом перерахування відповідної норми на розрахунковий рахунок Клієнта у строки, зазначені у п. 8 цього договору.

13. Клієнт зобов'язується погасити виданий йому кредит у строки, зазначені в п.9 цього договору платіжними дорученнями.

14. Клієнт виплачує банку обумовлені цим договором відсотки за користування кредитом платіжним дорученням на підставі розрахунку банку щокварталу не пізніше 15 числа першого місяця кварталу, наступного за розрахунковим. При простроченні сплати відсотків понад 10 днів Банк має право пред'явити Клієнту платіжну вимогу-доручення про сплату відсотків за відповідний квартал.

15. У разі утворення простроченої заборгованості з повернення отриманого Клієнтом кредиту і відсотків за користування ним (включаючи підвищені) суми, що виплачуються Клієнтом у погашення зазначеної заборгованості, спрямовуються спочатку на погашення боргу по відсотках, а потім зараховуються в рахунок повернення простроченого кредиту.

Y. Контроль банку

16. У процесі кредитування Банк має право

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Курсова
176.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Облік кредитів банку позикових коштів організації
Облік і аналіз кредитів банку позикових коштів і витрат на їх обслуговування на прикладі ТОВ АвтоБалКом
Аудит кредитів банку
Облік кредитів і позик 3
Облік кредитів і позик 2
Облік кредитів і позик
Облік та оподаткування валютних кредитів
Облік кредитів банків та позик
Облік короткострокових кредитів позик
© Усі права захищені
написати до нас