Облік грошових коштів в іноземній валюті

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст

Введення

1 Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Агроторгенерго».

2. Загальна характеристика обліку. Визнання в бухгалтерському обліку безготівкової іноземної валюти

3. Облік операцій по валютних рахунках, відкритим до 15 червня 2004р. в Російській Федерації та за її межами

3.1 Порядок відкриття валютних рахунків

3.2 Порядок здійснення операцій з валютними рахунками

3.3 Облік операцій по транзитному валютному рахунку

3.4 Облік операцій по поточному валютному рахунку

3.5 Облік операцій по спеціальному транзитному валютному рахунку

3.6 Облік операцій по депозитному валютному рахунку

3.7 Облік операцій по валютних рахунках, відкритим за межами Російської Федерації, до 15 червня 2004р.

3.8 Облік витрат і доходів, пов'язаних з виконанням договору банківського рахунку

4. Облік операцій з купівлі іноземної валюти

5. Облік валютних кредитів

5.1 Загальний порядок кредитування

5.2 Бухгалтерський облік валютних кредитів

5.3 Облік витрат з обслуговування валютних кредитів

5.4 Облік операцій з повернення валютних кредитів

Висновок

Список використаної літератури


Введення

Господарські зв'язки - необхідна умова діяльності підприємств, так як вони забезпечують безперебійність постачання, безперервність процесу виробництва і своєчасність відвантаження і реалізації продукції. Оформляються і закріплюються господарські зв'язки договорами, згідно з якими одне підприємство виступає постачальником товарно-матеріальних цінностей, робіт або послуг, а інше - їх покупцем, споживачем, а значить, і платником.
Актуальність дослідження визначається наступним: чітка організація розрахунків між постачальниками і покупцями безпосередньо впливає на прискорення оборотності оборотних коштів і своєчасне надходження грошових коштів.
У підприємства виникають взаємини з персоналом, який виконує виробниче завдання, що також тягне за собою розрахунки з працівниками підприємства, з органами соціального забезпечення та іншими організаціями та особами. Всі ці розрахунки здійснюються у грошовій формі.
Між підприємствами, установами та організаціями більшість розрахунків проводяться безготівково. Безготівкові розрахунки ведуться шляхом перерахування (переказу) грошових коштів з рахунку платника на рахунок одержувача за допомогою різних банківських операцій (кредитних і розрахункових), що заміняють готівку в обороті. При цьому посередником при розрахунках між підприємствами та організаціями виступають відповідні установи банків (державні і комерційні).
Банком є ​​установи, створені для залучення грошових коштів підприємств і розміщення їх на умовах повернення, платності і терміновості. Банк є юридичною особою.
Банківська система в нашій країні складається з центрального (банку РФ) і комерційних банків. Відносини між банками і клієнтами носять договірний характер. Клієнти самостійно обирають банки для розрахункового і касового обслуговування і може виробляти всі види банківських операцій в одному (по розрахункових операціях) або декількох банках (за кредитними).
Кредитні відносини банків з підприємствами оформляються кредитними договорами. Їх мета - підвищення ефективності використання кредитних ресурсів і посилення впливу кредитного механізму на кінцеві результати роботи підприємств. Крім розрахункових рахунків, у банках відкриваються поточні та спеціальні рахунки для зберігання коштів суворо цільового призначення (Приватизаційний фонд, акредитиви та чекові книжки).
Основними завданнями обліку поточних зобов'язань і розрахунків є:
· Своєчасне і правильне документування операцій по руху грошових коштів і розрахунків;
· Оперативний, повсякденний контроль за збереженням готівкових грошових коштів і цінних паперів в касі підприємства;
· Контроль за використанням грошових коштів суворо за цільовим призначенням;
· Контроль за правильними і своєчасними розрахунками з бюджетом, банками, персоналом;
· Контроль за дотриманням форм розрахунків, встановлених в договорах з покупцями і постачальниками;
· Своєчасна вивірка розрахунків з дебіторами і кредиторами для виключення простроченої заборгованості.
Об'єкт дослідження - ТОВ «Агроторгенерго».
Предмет дослідження - методика організації обліку розрахунків з різними дебіторами і кредиторами на підприємстві.
Мета курсової роботи - розкрити особливості обліку розрахунків з різними дебіторами і кредиторами на підприємстві ТОВ «Агроторгенерго»

Завдання роботи:
1. дати організаційно-економічну характеристику підприємству ГО «Агроторгенерго»;
2. розглянути загальну характеристику обліку і визнання у бухгалтерському обліку безготівкової іноземної валюти;
3. проаналізувати особливості організації обліку операцій по валютних рахунках, відкритим до 15 червня 2004 р . в Російській Федерації та за її межами;
4. розкрити методику обліку операцій з купівлі іноземної валюти;
5. розглянути особливості обліку валютних кредитів.
Структура роботи: вступ, два розділи, висновок і список літератури.

1 Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Агроторгенерго»
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроторгенерго», зареєстроване 24.07.2001 року Бєлгородської реєстраційною палатою, є юридичною особою і свою діяльність організує на підставі Статуту підприємства, відповідно до Цивільного Кодексу, Законом України «Про товариства з обмеженою відповідальністю» і з нормативними актами.
ТОВ «Агроторгенерго», має повну господарську самостійність у питаннях визначення форми управління, прийняття господарських рішень, збуту, встановлення цін, оплати праці, розподілу чистого прибутку.
Підприємство було створене для забезпечення якісного та недорогого харчування співробітників ВАТ «Белгороденерго» та його структурних підрозділів, а так само послуг, з проведення спеціальних заходів.
Основною метою підприємства є отримання прибутку.
Для досягнення вищевказаної мети «Суспільство» здійснює такі види діяльності:
- Надання послуг у сфері громадського харчування;
- Виробництво, закупівля, переробка та реалізація продуктів харчування та інших товарів народного споживання;
- Надання послуг населенню та юридичним особам;
- Виробництво, закупівля сільськогосподарської продукції, в т.ч. у населення за готівковий розрахунок, її переробка і реалізація.
ТОВ "Агроторгенерго" орендує виробничі приміщення (столові структурних підрозділів ВАТ «Белгороденерго»), автомобіль, має у власності офісні меблі, оргтехніку, інформаційні програми, штат працівників з сорока чотирьох осіб, які працюють у ТОВ "Агроторгенерго" за основним місцем роботи.
ТОВ "Агроторгенерго" має два розрахункові рахунки: один в ФАКБ "Внешторгбанк" і один в Ощадбанку Росії. Розрахунки із замовниками за договорами ведуться в основному безготівковим способом.
Рахунки виписуються в установленому порядку, надання послуг за договорами оформляється актами прийому-передачі, підписуються щомісяця повноважними представниками замовника і виконавця.
Господарські засоби утворюються за рахунок власних і позикових коштів. До джерел позикових коштів відносяться позикові кошти короткострокового та середньострокового характеру, а також кредиторська заборгованість.
З січня 2003 року ТОВ "Агроторгенерго" перейшло на спрощену систему оподаткування, встановлену главою 26.2 Податкового кодексу Російської Федерації. В якості об'єкта оподаткування обрані доходи, зменшені на величину витрат.
Право застосування спрощеної системи підтверджується повідомленням Інспекції Міністерства Російської Федерації по податках і зборах по м. Білгорода від 09 грудня 2002 року № 580 наведено у Додатку А. Книга обліку доходів і витрат ведеться у 2003, 2004 роках ручним способом, а в 2005 році електронному вигляді . Розрахунки податкової бази наведено у Додатку Б.
Структура підприємства включає в себе:
1) Адміністрація - 4 особи;
2) Дев'ять структурних підрозділів:
- Їдальня ВАТ «Белгороденерго» - 11 осіб;
- Їдальня «Тепломережі» у м. Білгороді - 2 особи;
- Їдальня БЕС в м. Білгороді - 4 особи;
- Їдальня ЮЕС в м. Білгороді - 3человека;
- Їдальня БТЕЦ в м. Білгороді - 3 особи;
- Їдальня ГТЕЦ в м. Губкіна - 3 особи;
- Буфет «Промінь» у м. Білгород - 2 особи;
- Буфет в м. Валуйки - 1 особа;
- Кафе «Дві річки» в м. Шебекіно - 8 осіб.
Організаційна структура ТОВ «Агроторгенерго» представлена ​​на рис. 2.1. в Додатку 1.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві, дотримання законодавства при виконанні господарських операцій несе керівник підприємства.
Ведення бухгалтерського обліку та контролю покладається на бухгалтерську службу підприємства, очолювану головним бухгалтером.
Схема організації бухгалтерської служби на підприємстві представлена ​​на рис. 2.2.
Головний бухгалтер
Бухгалтер-розраховувач
Бухгалтер-матеріаліст
Бухгалтер-касир
Заст. головного бухгалтера


Рис. 1.1. Організація бухгалтерської служби на підприємстві
Для організації роботи бухгалтерської служби вводяться посадові інструкції працівників бухгалтерії, які забезпечують чітке розмежування їх прав і обов'язків. Ці інструкції розробляються головним бухгалтером підприємства і затверджуються керівником підприємства. Поряд з посадовими інструкціями розробляється Положення про бухгалтерську службу, що є внутрішнім нормативно-правовим документом, що регламентує діяльність служби.
У відповідності з посадовими інструкціями головний бухгалтер здійснює керівництво працівниками бухгалтерії підприємства.
Головний бухгалтер:
1. Здійснює організацію бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності підприємства і контроль за економним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, збереженням власності підприємства.
2. Формує відповідно до законодавства про бухгалтерський облік облікову політику, виходячи зі структури й особливостей діяльності підприємства, необхідності забезпечення його фінансової стійкості.
Заступник головного бухгалтера підпорядковується безпосередньо головному бухгалтеру.
Заступник головного бухгалтера:
1. Виконує роботу з ведення бухгалтерського обліку майна і зобов'язань і господарських операцій (облік основних засобів, ТМЦ, витрат на виробництво, реалізації продукції, результатів господарсько-0фінансовой діяльності, розрахунки з постачальниками та замовниками, за надані послуги тощо)
2. Бере участь у розробці та здійсненні заходів, спрямованих на дотримання фінансової дисципліни та раціональне використання ресурсів.
Бухгалтер матеріальної частини підпорядковується безпосередньо головному бухгалтера підприємства.
На час відсутності бухгалтера матеріальної частини (відпустка, хвороба, тощо) його обов'язки виконує особа, призначена у встановленому порядку, яка набуває відповідних прав і несе відповідальність за якість і своєчасність виконання покладених на нього обов'язків.
Бухгалтер матеріальної частини:
1. Виконує роботу з обробки матеріальних звітів підзвітних осіб, складає відомість № 10-с з розшифровкою витрат, комплектує документи по приходу і витраті.
2. Веде сальдову книжку залишків матеріальних цінностей що знаходяться на складі, щомісяця проводить звірку бухгалтерських залишків з картотекою складу.
3. Складає порівнювальні відомості при передачі матеріальних цінностей, за річною інвентаризації, готує документи за підсумками інвентаризації.
4. Виробляє рознесення по приходу матеріалів у журналі-ордері № 6-с. Оформляє рахунок-фактури на реалізацію матеріальних цінностей працівникам підприємства і стороннім покупцям. Подає відомості в розрахункову частину для утримання з заробітної плати працівників за придбані матеріали.
5.Проізводіт видачу довіреностей матеріально-відповідальним особам і веде облік.
6. Укладає договори з матеріально відповідальними особами.
1. Складає і здає статистичну звітність по руху товарно-матеріальних цінностей.
2. Виконує окремі службові доручення свого безпосереднього керівника.
Бухгалтер-розраховувач:
1. Проводить нарахування заробітної плати, премій, відпускних та інших видів виплат всім працівникам підприємства спискового і не спискового складу, нарахування внесків до позабюджетних фондів - Пенсійного фонду, Фонду обов'язкового медичного страхування, Фонд соціального страхування. Готує дані й робить всі види утримань із заробітної плати, стежить за своєчасним їх перерахуванням відповідним особам і організаціям.
4. Здійснює комплектацію та обробку документів по заробітній платі, ведення особових рахунків, податкових карток.
5. Складає звід по заробітній платі і розподіляє по шифрах аналітичного обліку нараховані та сплачені суми.
6. Складає квартальну звітність з прибуткового податку, розрахунок ЕСН відраховується до Федеральний бюджет. Фонд соціального страхування, Федеральний фонд обов'язкового медичного страхування, Територіальний фонд обов'язкового медичного страхування, розрахунки по страхових внесках на обов'язкове пенсійне страхування з наступною здачею в установлені терміни до органів, що ведуть їх облік і контроль, з усіма змінами і доповненнями.
7. Надає відомості до податкових органів про доходи працівників спискового і не облікового складу, а також необхідні довідки до органів соціального забезпечення, суд та ін.
Система внутрішнього контролю включає в себе контроль за збереженням і використанням майна, законністю та доцільністю фінансово-господарських операцій, а також дотримання достовірності обліку та звітності.
Елементами внутрішнього контролю є:
• контроль за використанням бланків суворої звітності;
• система узгодження розроблюваних кошторисів та господарських договорів;
• контроль за зберіганням цінностей;
• система взаємодії між внутрішніми службами підприємства;
• раптові перевірки та інвентаризація.
З метою забезпечення збереження грошових і товарно-матеріальних цінностей підприємство укладає договори про матеріальну відповідальність з особами, які відповідають за збереження грошових і товарно-матеріальних цінностей. Поіменний перелік осіб, котрі мають отримання готівкових коштів під звіт затверджуються наказом керівника підприємства.
Розглянемо основні економічні показники діяльності ТОВ «Агроторгенерго».
Таблиця 1.1
Основні техніко-економічні показники діяльності ТОВ «Агроторгенерго» за 2004-2006 роки
Показники
Роки
Відхилення, руб (+, -)
Відхилення,%
2004
2005
2006
2005 до 2004
2006 до 2005
2005 до 2004
2006 до 2005
Виручка, тис. руб.
10923521
9289495
14175939
- 1634026
4886444
85,04
152,6
Собівартість продажів, тис. руб.
10175770
8700348
12245170
-1475422
3544822
85,5
140,7
Середньорічна собівартість ОПФ, тис. руб.
11155
13964
17448
2809
3484
125,23
124,9
Середньорічна чисельність робітників працюючих, чол.
154
192
201
38
9
124,68
105,7
Продуктивність праці, тис. руб.
543,6
753,8
863,4
210,2
109,6
138,67
114,5
Фондовіддача, грн / руб
7,50
10,36
11,4
2,86
1,04
138,11
110
Фондомісткість, руб / руб
0,13
0,10
0,11
- 0,03
0,01
72,41
110
Фондоозброєність праці, тис. руб / чол
72,44
72,73
72,92
0,29
0,19
100,41
100,3
Прибуток від продажу, тис. руб.
747751
589147
1930769
-158604
1341622
78,78
У 3,3 рази
Чистий прибуток, тис. руб
-493645
-730410
164502
- 236765
894912
147,96
У 5,8 разів
Рентабельність продажів,%
- 0,66
- 0, 93
2, 13
- 0,33
140,9
3,06
У 2,3 рази
Рентабельність ОПФ,%
- 21,37
- 35,72
19,3
- 14,35
55,02
167,15
У 2,9 рази
Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються сумою отриманого прибутку і рівнем рентабельності. Основним джерелом інформації при аналізі фінансових результатів служить форма 2 «Звіт про прибутки і збитки».
У процесі аналізу господарської діяльності використовуються такі показники прибутку: валовий прибуток, прибуток від продажів, прибуток від іншої реалізації, фінансові результати від позареалізаційних операцій, оподатковуваний прибуток, чистий прибуток.
За даними аналізу таблиці 21 можна сказати, що збільшення всіх показників спостерігається тільки в 2006 році. Так, зростання виручки в порівнянні з попереднім роком склав 152,6%, чистого прибутку - в 5,8 разів. Крім того значне зростання показників можна спостерігати по рядку «Рентабельність продажів» (в 2,3 рази) і «Рентабельність ВПФ» (в 2,9 разів). Згідно розрахованим показникам, самим негативним з точки зору отримання прибутку був 2005рік, так як саме в цьому році спостерігаються найнижчі показники по рядку "Дохід" (9289495 крб), «Прибуток від продажів» (589 147 руб), «Чистий прибуток» (- 730410 руб).
Рентабельність продукції (робіт, послуг) показує, скільки прибутку припадає на одиницю реалізованої продукції. Зростання даного показника є наслідком росту цін при постійних витратах на виробництво реалізованої продукції (робіт, послуг) або зниження витрат на виробництво при постійних цінах. У 2006 році даний показник також зріс і склав 2,13. Таким чином, ми можемо відзначити, що протягом трьох аналізованих років підприємство працювало нестабільно: у 2004-2005 роках його діяльність була збитковою, тоді як в 2006 році прибуток підприємства зросла в 3,3 рази.

2. Загальна характеристика обліку. Визнання в бухгалтерському обліку безготівкової іноземної валюти

Для здійснення угод, що передбачають використання як засобу платежу іноземної валюти, організації-резиденти мають право мати валютні рахунки в російських і зарубіжних банках.
Взаємовідносини банку та власника валютного рахунку визначаються на основі укладеного ними договору банківського рахунку, за яким банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок надходять грошові кошти, виконувати розпорядження власника про перерахування і видачу необхідних сум з рахунку, а також проводити інші операції за рахунком відповідно до вимогами валютного законодавства.
У 2004 р ., У зв'язку з лібералізацією валютного регулювання, правовий режим використання організаціями-резидентами своїх валютних рахунків істотно змінюється. Федеральний закон від 10.12.2003 N 173-ФЗ "Про валютне регулювання та валютний контроль" має прямий характер, містить набагато менше відсильних норм до підзаконних актів та встановлює практично всі важливі параметри здійснення операцій з валютними рахунками.
Відповідно до гл.45 ЦК РФ "Банківський рахунок" грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках, є правами вимоги клієнта до банку, щодо яких не може виникати жодних речових прав. Це пояснюється тим, що безготівкові гроші існують у формі спеціальних облікових записів про вироблені зарахування і платежі за рахунком. Право банку використовувати грошові кошти клієнта для власних цілей виключає можливість повернення клієнту тих же самих купюр (п.2 ст.845 ГК РФ).
У бухгалтерському обліку безготівкова іноземна валюта повинна визнаватися у складі грошових коштів. Узагальнена інформація про наявність та рух грошових коштів в іноземних валютах на валютних рахунках організації формується на рахунку 52 "Валютні рахунки", до якого рекомендується відкривати такі субрахунки:
1 "Валютні рахунки всередині країни";
2 "Валютні рахунки за кордоном".
Надходження грошових коштів на валютні рахунки відображається за дебетом рахунка 52, їх списання - по кредиту на підставі виписок банку та доданих до них грошово-розрахункових документів.
Аналітичний облік по рахунку 52 ведеться по кожному рахунку, відкритого організацією на території Російської Федерації і за її межами.
Відповідно до п.20 ПБО 3 / 2000 "Облік активів і зобов'язань, вартість яких виражена в іноземній валюті" грошові кошти в іноземних валютах та операції з ними підлягають обліку в рублях в сумах, які визначаються шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом Центрального банку РФ у встановленому порядку. Одночасно ці кошти і операції повинні відображатися у валюті розрахунків (платежів).
Перерахунок залишків безготівкових грошових коштів в іноземну валюту призводить до виникнення курсових різниць, що підлягають віднесенню на фінансові результати організації як позареалізаційних доходів або позареалізаційних витрат.
При підвищенні курсу іноземної валюти по відношенню до рубля складається запис:
Д-т рах. 52 "Валютні рахунки", 55-3 "Депозитні рахунки",
К-т рах. 91-1 "Інші доходи" відображена додатна курсова різниця за валютними рахунками.
Зниження курсу іноземної валюти відбивається зворотним записом.
Курсові різниці відображаються в бухгалтерському обліку окремо від інших видів доходів і витрат, у тому числі від фінансових результатів від операцій з іноземною валютою (п.21 ПБУ 3 / 2000).

3. Облік операцій по валютних рахунках, відкритим до 15 червня 2004 р . в Російській Федерації та за її межами

3.1 Порядок відкриття валютних рахунків

Організації-резиденти можуть відкривати необмежену кількість валютних рахунків в російських банках, уповноважених Центральним банком РФ на проведення операцій з іноземною валютою.
Банк не має права відмовити у відкритті рахунку, вчинення відповідних операцій за яким передбачено Законом, установчими документами банку та виданою ліцензією, за винятком випадків, коли така відмова викликана відсутністю в банку можливості прийняти клієнта на обслуговування або допускається законодавством (п.2 ст.846 ГК РФ).
Для відкриття валютного рахунку організація повинна представити до уповноваженого банку:
- Заява про відкриття рахунку;
- Нотаріально завірені копії установчих документів та свідоцтва про державну реєстрацію організації;
- Копію свідоцтва про постановку організації на облік у податковому органі;
- Копію довідки про присвоєння організації статистичних кодів;
- Картки із зразками підписів осіб, уповноважених розпоряджатися рахунком (керівника, головного бухгалтера, їх заступників), і відбитком печатки, завірені нотаріусом;
- Довідку про відкриття розрахункового рахунку.
На підставі поданих документів паралельно відкриваються:
- Транзитний валютний рахунок (рахунок 52-1-1) - для зарахування в повному обсязі надходжень в іноземній валюті, у тому числі не підлягають обов'язковому продажу, і для проведення інших валютних операцій;
- Поточний валютний рахунок (рахунок 52-1-2) - для обліку коштів, що залишаються в розпорядженні організації після обов'язкового продажу експортної виручки, і здійснення інших операцій за рахунком у відповідності з валютним законодавством;
- Спеціальний транзитний валютний рахунок (рахунок 52-1-3) - для здійснення операцій з купівлі іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку та її зворотного продажу.
За відкриття валютного рахунку банком стягується встановлена ​​плата, сума якої підлягає віднесенню на операційні витрати:
Д-т рах. 91-2 "Інші витрати",
К-т рах. 51 "Розрахункові рахунки".
В даний час організація протягом 10 днів зобов'язана повідомляти в податковий орган за місцем постановки на облік тільки про відкриття поточного валютного рахунку. Якщо валютний рахунок відкриває філію організації, то повідомлення про це направляється до податкових органів всіх її підрозділів, включаючи головне.

3.2 Порядок здійснення операцій з валютними рахунками

Перелік що допускаються операцій по валютному рахунку кожного типу визначається діючим режимом валютного регулювання і уточнюється в договорі банківського рахунку. При цьому уповноважені банки не мають права розширювати і скорочувати даний перелік в порівнянні з валютним законодавством.
Порядок використання організаціями своїх валютних рахунків регламентується такими нормативними документами:
- Інструкцією Центрального банку РФ від 29.06.1992 N 7 "Про порядок обов'язкового продажу підприємствами, об'єднаннями, організаціями частини валютної виручки через уповноважені банки і проведення операцій на внутрішньому валютному ринку Російської Федерації" (ред. від 18.06.1999);
- Вказівкою Центрального банку РФ від 20.10.1998 N 383-У "Про порядок вчинення юридичними особами-резидентами операцій купівлі та зворотного продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку Російської Федерації" (ред. від 04.09.2003);
- Положенням Центрального банку РФ від 21.06.2000 N 114-П "Про розміщення резидентами у депозит уповноваженому банку іноземної валюти зі спеціального транзитного валютного рахунку";
- Положенням Центрального банку РФ від 25.06.1997 N 62 "Про порядок купівлі та видачі іноземної валюти для оплати витрат на відрядження" (ред. від 20.08.2002).
Банк зобов'язаний зараховувати надійшли на рахунок клієнта грошові кошти та перераховувати (видавати) з нього грошові кошти не пізніше дня, наступного за днем ​​надходження до банку відповідного платіжного документа, якщо інші терміни не передбачені законом, банківськими правилами або договором (ст.849 ЦК України) .
У разі несвоєчасного зарахування на рахунок надійшли клієнтові грошових коштів або їх необгрунтованого списання банком з рахунку, а також невиконання вказівок клієнта про перерахування (видачі) грошових коштів з рахунку банк зобов'язаний сплатити відсотки. Розмір процентів повинен бути визначений на підставі публікацій в офіційних джерелах інформації про середні ставки банківського відсотка за короткостроковими валютними кредитами, що надаються в місці знаходження кредитора. У разі відсутності таких публікацій розмір які підлягають стягненню відсотків встановлюється на підставі наданої позивачем як доказ довідки одного з провідних банків в місці знаходження кредитора, яка підтверджує застосовується їм ставку за короткостроковими валютними кредитами.
Належні організації відсотки приймаються до бухгалтерського обліку як операційні доходи на дату їх визнання банком або присудження судом. Складаються записи:
Д-т рах. 76-2 "Розрахунки за претензіями",
К-т рах. 91-1 "Інші доходи" нарахована заборгованість банку за належними відсотками;
Д-т рах. 52-1-2 "Поточні валютні рахунки",
К-т рах. 76-2 "Розрахунки за претензіями" на поточний валютний рахунок зарахований борг банку.

3.3 Облік операцій по транзитному валютному рахунку

Транзитний валютний рахунок призначений для акумулювання більшості валютних надходжень, дозволяючи уповноваженому банку здійснювати контроль за їх цільовим використанням.
Склад господарських операцій, здійснюваних за транзитним валютному рахунку, розглянуто в табл. 1.
Таблиця 1
Облік операцій по транзитному валютному рахунку
┌ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┬ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┐
Зміст операції │ Кореспонденція │
│ │ рахунків │
│ ├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┬ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ │ Д-т │ К-т │
├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ На транзитний валютний рахунок зараховано: │ │ │
├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ 1) валютна виручка, що надійшла від експорту │ 52-1-1 │ 62, 76 │
│ товарів (робіт, послуг, результатів │ │ та ін │
│ інтелектуальної діяльності) │ │ │
├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ 2) надійшла іноземна валюта, що не підлягає │ │ │
│ обов'язковому продажу, в тому числі: │ │ │
│ вклади в статутний капітал організації, │ 52-1-1 │ 75-1 │
│ доходи від участі в статутних капіталах інших │ 52-1-1 │ 76-3 │
│ організацій, │ │ │
кредити і позики, │ 52-1-1 │ 66, 67 │
│ доходи від надання позик, │ 52-1-1 │ 76-3 │
│ кошти, отримані від продажу цінних паперів, │ 52-1-1 │ 62, 76 │
│ цільові надходження │ 52-1-1 │ 86, 76 │
├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ З транзитного валютного рахунку вироблено │ │ │
│ списання грошових коштів у зв'язку з │ │ │
здійсненням таких операцій: │ │ │
├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ 1) оплачені витрати до обов'язкового продажу 25% │ │ │
│ валютної виручки, в тому числі: │ │ │
│ витрати з транспортування, страхування і │ 60 │ 52-1-1 │
│ експедирування вантажів, обумовлені наданням │ │ │
│ нерезидентами відповідних послуг, │ │ │
│ витрати з транспортування, страхування і │ 60 │ 52-1-1 │
│ експедирування вантажів по території іноземних │ │ │
│ держав і міжнародному транзитному сполученні, │ │ │
│ обумовлені наданням юридичними │ │ │
│ особами - резидентами відповідних послуг, │ │ │
│ витрати по сплаті експортних мит і │ 68, 76 │ 52-1-1 │
│ оплату митних процедур, │ │ │
│ витрати щодо сплати комісійної винагороди │ 76 │ 52-1-1 │
посередникам за надання послуг, пов'язаних з │ │ │
│ експортом товарів, │ │ │
│ витрати щодо сплати комісійної винагороди │ 91-2 │ 52-1-1 │
│ уповноваженому банку │ │ │
├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ 2) перераховано 25% валютної виручки для │ 57 │ 52-1-1 │
│ обов'язкового продажу на внутрішньому валютному │ │ │
│ ринку, здійснюваної постачальником або за його │ │ │
│ дорученням посередником │ │ │
├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ 3) перерахована наднормативна сума валютної │ 57 │ 52-1-1 │
│ виручки для добровільного продажу на внутрішньому │ │ │
│ валютному ринку, здійснюваної постачальником або │ │ │
│ за його дорученням посередником │ │ │
├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ 4) переведена на поточний валютний рахунок │ 52-1-2 │ 52-1-1 │
│ іноземна валюта, що не підлягає обов'язковій │ │ │
│ продажу │ │ │
├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ 5) переведена постачальником на свій поточний │ 52-1-2 │ 52-1-1 │
│ валютний рахунок залишилася валютна виручка │ │ │
├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ 6) переведена посередником на поточний валютний │ 76 │ 52-1-1 │
│ рахунок постачальника залишилася валютна виручка │ │ │
├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ 7) переведена посередником на поточний валютний │ 76 │ 52-1-1 │
│ рахунок постачальника валютна виручка (за вирахуванням │ │ │
│ комісійної винагороди), що надійшла від │ │ │
│ нерезидента (якщо обов'язковий продаж валютної │ │ │
│ виручки здійснює постачальник) │ │ │
├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ 8) переведена посередником на рахунок нерезидента │ 76 │ 52-1-1 │
│ валютна виручка (за вирахуванням комісійної │ │ │
│ винагороди) │ │ │
├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ 9) зроблений повернення раніше отриманих грошових │ 62, 76 │ 52-1-1 │
│ коштів (у разі неправильного їх зарахування, │ та ін │ │
│ припинення договірних відносин з контрагентом │ │ │
│ тощо) │ │ │
└ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┴ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┴ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┘

3.4 Облік операцій по поточному валютному рахунку

Іноземна валюта, що значиться на поточному валютному рахунку, призначена для ведення розрахунків організацією-резидентом зі своїми контрагентами за поточним і капітальним валютних операцій. У першому випадку використання іноземної валюти здійснюється без обмежень, у другому - за умови наявності дозволу (ліцензії) Центрального банку РФ.
У табл. 2 розглянуто склад господарських операцій, здійснюваних за поточним валютним рахунком.
Таблиця 2
Облік операцій по поточному валютному рахунку
┌ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┬ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┐
│ Зміст операції │ Кореспонденція │
│ │ рахунків │
│ ├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┬ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ │ Д-т │ К-т │
├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ На поточний валютний рахунок зараховані (надійшли): │ │ │
├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ 1) іноземна валюта, що не підлягає │ 52-1-2 │ 52-1-1 │
│ обов'язковому продажу на внутрішньому валютному │ │ │
│ ринку │ │ │
├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ 2) виручка від експорту товарів (робіт, послуг, │ 52-1-2 │ 52-1-1, │
│ результатів інтелектуальної діяльності), │ │ 76 │
│ залишилася після обов'язкового продажу на │ │ │
│ внутрішньому валютному ринку │ │ │
├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ 3) повернені працівниками організації │ 52-1-2 │ 57, 50 │
│ підзвітні суми в іноземній валюті │ │ │
├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ 4) інкасована торгова виручка організацій │ 52-1-2 │ 57 │
├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ 5) кошти, отримані від продажу │ 52-1-2 │ 76 │
│ уповноваженим банкам валютних векселів цих же │ │ │
│ банків │ │ │
├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ 6) відсотки за користування уповноваженим банком │ 52-1-2 │ 91-1 │
│ коштами на рахунку │ │ │
├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ З поточного валютного рахунку вироблено списання │ │ │
│ (зняття) грошових коштів у зв'язку з │ │ │
│ здійсненням таких операцій: │ │ │
├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ 1) сплачені витрати в іноземній валюті, │ │ │
│ пов'язані із здійсненням поточних валютних │ │ │
│ операцій, в тому числі: │ │ │
│ перекази з РФ для проведення розрахунків без │ 60, 76 │ 52-1-2 │
│ відстрочки платежу з імпорту товарів (робіт, │ │ │
│ послуг, результатів інтелектуальної │ │ │
│ діяльності) та / або їх кредитуванням на строк не │ │ │
│ більше 90 днів, │ │ │
│ перекази з РФ дивідендів, відсотків та інших │ 75-2, │ 52-1-2 │
│ доходів за операціями, пов'язаними з рухом │ 66, 67 │ │
капіталу, │ та ін │ │
переклади неторгового характеру │ 70, 76, │ 52-1-2 │
│ │ 91-2 │ │
│ │ та ін │ │
├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ 2) сплачені витрати в іноземній валюті, │ │ │
│ пов'язані із здійсненням капітальних операцій │ │ │
│ (в межах сум, зазначених у дозволах │ │ │
│ (ліцензіях) ЦБ РФ), в тому числі: │ │ │
│ прямі інвестиції (вкладення в статутні капітали │ 58-1 │ 52-1-2 │
│ інших організацій), │ │ │
портфельні інвестиції (вкладення в цінні │ 58, 76 │ 52-1-2 │
│ папери), │ │ │
│ перекази з РФ в оплату права власності │ 08, 60 │ 51-1-2 │
│ (інших прав) на нерухомість, │ │ │
│ перекази з РФ для здійснення розрахунків з │ 60, 76 │ 52-1-2 │
│ імпорту товарів (робіт, послуг, результатів │ │ │
│ інтелектуальної діяльності) з відстрочкою │ │ │
│ платежу на строк більше 90 днів, │ │ │
│ витрати, пов'язані із здійсненням інших │ різні │ 52-1-2 │
│ валютних операцій, які не є поточними │ рахунку │ │
├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ 3) сплачені витрати в іноземній валюті, │ │ │
│ пов'язані із здійсненням капітальних операцій, │ │ │
│ проводяться без ліцензій (дозволів) ЦБ РФ, в │ │ │
│ тому числі: │ │ │
│ перекази з РФ для здійснення розрахунків за │ 60 │ 52-1-2 │
│ проводяться в зарубіжних країнах будівельні та │ │ │
підрядні роботи, терміни платежу за якими │ │ │
│ перевищують 90 днів, за умови, що термін │ │ │
│ надходження валютної виручки не буде перевищувати │ │ │
│ 5 років з дати укладення відповідних │ │ │
│ договорів, │ │ │
│ перекази з РФ для здійснення розрахунків, │ 76-1 │ 52-1-2 │
│ пов'язаних з внесками і виплатами по страхуванню │ та ін │ │
│ і перестрахування, виробленими в період │ │ │
│ дії відповідного договору, за умови, │ │ │
│ що термін його дії не буде перевищувати 5 років з │ │ │
│ дати укладення │ │ │
├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ 4) погашені кредити, отримані в іноземній │ 66, 67 │ 52-1-2 │
│ валюті в уповноважених банків, включаючи відсотки │ │ │
│ за їх використання, а також суми штрафних │ │ │
│ санкцій за невиконання або неналежне │ │ │
│ виконання зобов'язань з повернення цих │ │ │
│ кредитів │ │ │
├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ 5) знята готівкова валюта для оплати │ 50 │ 52-1-2 │
│ витрат на відрядження працівників організації │ │ │
├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ 6) переведена іноземна валюта на закордонні │ 52-2 │ 52-1-2 │
│ валютні рахунки │ │ │
├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ 7) перерахована іноземна валюта для │ 57 │ 52-1-2 │
│ добровільного продажу на внутрішньому валютному │ │ │
│ ринку │ │ │
├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ 8) вироблені обов'язкові платежі, що стягуються │ 91-2 │ 52-1-2 │
│ державними органами │ та ін │ │
├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ 9) сплачено комісійну винагороду │ 91-2 │ 52-1-2 │
│ уповноваженому банку │ │ │
└ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┴ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┴ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┘

3.5 Облік операцій по спеціальному транзитному валютному рахунку
Спеціальний транзитний валютний рахунок призначений для здійснення операцій з купівлі іноземної валюти за рублі на внутрішньому валютному ринку. За допомогою даного рахунку уповноважений банк здійснює контроль за цільовим використанням придбаних засобів. Придбана іноземна валюта повинна бути переведена банком за розпорядженням клієнта відповідно до підставами, зазначеними в дорученні на купівлю, не пізніше 7 календарних днів з дня її зарахування на спеціальний транзитний рахунок. В іншому випадку ця валюта підлягає зворотного продажу.
Зняття готівкової валюти зі спеціального транзитного рахунку не допускається, за винятком випадків оплати витрат на відрядження.
Склад господарських операцій, здійснюваних за спеціальним транзитному валютному рахунку, наведено в табл. 3.
Таблиця 3
Облік операцій по спеціальному транзитному валютному рахунку
Зміст операції
Кореспонденція
рахунків
Д-т
К-т
На спеціальний транзитний валютний рахунок зараховані (надійшли):
1) іноземна валюта, придбана за рублі на внутрішньому валютному ринку
52-1-3
57
2) іноземна валюта, раніше списана зі спеціального транзитного валютного рахунки, в тому числі:
валюта, не використана для оплати
витрат на відрядження,
валюта, отримана від продажу дорожніх чеків, не
використаних для оплати відрядження
витрат
валюта, перекладена з депозитного рахунку,
відкритого в уповноваженому банку



52-1-3

52-1-3


52-1-3



57, 60

57, 50


55-3
Зі спеціального транзитного валютного рахунку
вироблено списання (зняття) грошових коштів у
зв'язку із здійсненням таких операцій:
1) переведена іноземна валюта у відповідності
метою, для якої вона була придбана (оплата
імпортних товарів, погашення валютного кредиту та
т.д.)
52-2,
60, 66,
67, 76
та ін
52-1-3
2) знята готівкова іноземна валюта для оплати
витрат на відрядження працівників організації
50
52-1-3
3) перерахована для зворотного продажу на
внутрішньому валютному ринку не використана за
цільовим призначенням раніше придбана
іноземна валюта
57
52-1-3
4) переведена іноземна валюта в депозит
уповноваженого банку
55-3
52-1-3
5) переведені кошти з метою виконання
зобов'язань, зазначених у свідоцтві про
накопиченні іноземної валюти, купленої на
внутрішньому валютному ринку
різні
рахунки
52-1-3

3.6 Облік операцій по депозитному валютному рахунку

Організація-резидент може здійснювати накопичення іноземної валюти, купленої на внутрішньому валютному ринку, шляхом її розміщення в депозит уповноваженого банку.
Переказ іноземної валюти на депозитний рахунок здійснюється тільки зі спеціального транзитного валютного рахунку на підставі свідоцтва, виданого територіальним установою Центрального банку РФ.
Для обліку зазначених грошових коштів необхідно використовувати рахунок 55 "Спеціальні рахунки в банках", субрахунок 3 "Депозитні рахунки". Розміщення в депозит придбаної іноземної валюти супроводжується записом:
Д-т рах. 55-3 "Депозитні рахунки",
К-т рах. 52-1-3 "Спеціальний транзитний валютний рахунок" переведена іноземна валюта у депозит уповноваженого банку (в межах суми, зазначеної у свідоцтві).
Депонована іноземна валюта може бути використана тільки для перекладу на спеціальний транзитний валютний рахунок з метою виконання зобов'язань:
- Забезпечених поручительствами (гарантіями) Уряду РФ і / або Мінфіну Росії;
- За кредитами (позиками), наданим федеральним органам виконавчої влади, а також органам державної влади суб'єктів Російської Федерації;
- За зовнішніми облігаційними позиками, розміщених у відповідності з дозволами (ліцензіями) Центрального банку РФ на здійснення валютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу;
- За кредитами (позиками), наданим Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародним агентством з гарантій інвестицій, Міжнародною фінансовою корпорацією і Європейським банком реконструкції та розвитку;
- За кредитами (позиками), наданими для оплати імпорту товарів до Російської Федерації, забезпеченим гарантіями іноземних державних організацій по страхуванню експортних кредитів;
- За договорами про імпорт товарів у Російську Федерацію, виконанні робіт, наданні послуг для державних потреб;
- За договорами про імпорт товарів за рахунок коштів федерального бюджету чи бюджету суб'єкта Російської Федерації;
- Зобов'язань перед федеральним бюджетом у випадках, встановлених законодавством Російської Федерації.

3.7 Облік операцій по валютних рахунках, відкритим за межами Російської Федерації, до 15 червня 2004 р
Організації-резиденти можуть мати валютні рахунки в банках за межами Російської Федерації у випадках і на умовах, встановлюваних Центральним банком РФ.
Центральним банком РФ встановлено дозвільний порядок відкриття зазначених рахунків. Винятком є:
- Рахунки, що відкриваються для ведення розрахунків за договорами міжнародного будівельного підряду у валюті, що не є вільно конвертованою <*>, відповідно до Положення Центрального банку РФ від 16.10.2002 N 200-П "Про порядок відкриття та ведення юридичними особами-резидентами рахунків в іноземній валюті за межами Російської Федерації для розрахунків за договорами міжнародного будівельного підряду ";
_________________________
<*> Перелік іноземних держав (територій) та їх валют, що не є вільно конвертованими, в яких резиденти можуть у повідомному порядку відкривати рахунки для ведення розрахунків за договорами міжнародного будівельного підряду, затверджений Вказівкою ЦБ РФ від 03.08.2001 N 1010-У.
- Рахунки, що відкриваються для обслуговування організаціями діяльності своїх закордонних представництв, відповідно до Положення Центрального банку РФ від 16.10.2002 N 201-П "Про порядок відкриття та ведення юридичними особами-резидентами рахунків в іноземній валюті за межами Російської Федерації для обслуговування діяльності їх представництв ".
Для відкриття будь-якого валютного рахунку організація повинна представити в закордонний банк документи за переліком, встановленим відповідним національним законодавством. Відкривши рахунок, вона повинна протягом 10 робочих днів повідомити про це податковий орган за місцем свого знаходження в Російській Федерації.

3.8 Облік витрат і доходів, пов'язаних з виконанням договору банківського рахунку

Розрахунково-касове обслуговування організацій здійснюється, як правило, на оплатній основі, тому договір банківського рахунку повинен визначати розмір належного банку винагороди.
Відповідно до п.2 ст.851 ГК РФ плата за послуги уповноваженого банку може стягуватися останнім після закінчення кожного кварталу з грошових коштів клієнта, що знаходяться на рахунку, якщо інше не передбачено договором. Порядок оплати послуг закордонних банків встановлюється законодавством тієї країни, де відкритий валютний рахунок.
Витрати, пов'язані з оплатою банківських послуг, підлягають включенню до складу операційних витрат (п.11 ПБУ 10/99 "Витрати організації", затвердженого Наказом Мінфіну Росії від 06.05.1999 N 33н):
Д-т рах. 91-2 "Інші витрати",
К-т рах. 52 "Валютні рахунки" сплачено винагороду банку за обслуговування валютного рахунку.
За користування грошовими коштами, що знаходяться на поточних і депозитних валютних рахунках, уповноважений банк сплачує відсотки, сума яких зараховується на поточний валютний рахунок у строки, передбачені договором, або після закінчення кожного кварталу (якщо договором не встановлений конкретний термін).
Відповідно до п.2 ст.852 ГК РФ відсотки сплачуються уповноваженим банком у розмірі, що визначається договором банківського рахунку, а за відсутності в ньому відповідного умови - у розмірі, зазвичай встановлюється банком за вкладами до запитання.
Порядок нарахування і виплати відсотків за користування коштами, що значаться на зарубіжних валютних рахунках, встановлюється законодавством відповідної країни.
Відсотки за використання банком грошових коштів, що знаходяться на валютних рахунках, приймаються до бухгалтерського обліку в якості операційних доходів (п.7 ПБУ 9 / 99) "Доходи організації". Складається запис:
Д-т рах. 52 "Валютні рахунки",
К-т рах. 91-1 "Інші доходи" зараховано банком винагороду за користування валютний рахунок.
Розрахунки з банком по всіх винагород ведуться в тій іноземній валюті, в якій був відкритий валютний рахунок.

4. Облік операцій з купівлі іноземної валюти
Організації-резиденти мають право купувати безготівкову іноземну валюту за рублі на внутрішньому валютному ринку тільки на певні цілі, а саме:
- Для здійснення поточних валютних операцій;
- Для здійснення валютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу, без наявності дозволів (ліцензій) ЦБ РФ;
- Для здійснення платежів у погашення кредитів, отриманих в іноземній валюті в уповноважених банків, включаючи відсотки за користування зазначеними кредитами, а також сум штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов'язань з повернення цих кредитів;
- Для оплати витрат на відрядження своїх співробітників, які направляються у відрядження за кордон;
- Для здійснення платежів на валютні рахунки за кордоном, відкриті відповідно до дозволами ЦБ РФ (територіальних установ ЦБ РФ), для оплати витрат на утримання представництв;
- Для здійснення обов'язкових платежів в іноземній валюті, що стягуються державними органами відповідно до федеральних законів в іноземній валюті;
- Для здійснення валютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу, за наявності дозволів (ліцензій) ЦБ РФ;
- Для виплати комісійної винагороди на користь уповноваженого банку, що виконує доручення на купівлю, зворотний продаж і / або переведення купленої іноземної валюти;
- Для здійснення страховиком (перестрахувальником) страхових виплат в іноземній валюті за умови подання до уповноваженого банку нотаріально засвідченої копії дозволу ЦБ РФ на здійснення розрахунків в іноземній валюті із страхування (перестрахування), копії договору страхування (перестрахування), а також документів, що засвідчують настання страхового випадку;
- Для здійснення повернення страхових внесків в іноземній валюті за умови подання страховиком (перестраховиком) до уповноваженого банку нотаріально засвідченої копії дозволу ЦБ РФ на здійснення розрахунків в іноземній валюті із страхування (перестрахування), копії договору страхування (перестрахування).
Купівля іноземної валюти здійснюється через уповноважені банки в порядку, встановленому ЦБ РФ. При цьому угоди купівлі-продажу іноземної валюти можуть здійснюватися безпосередньо між уповноваженими банками, а також через валютні біржі.
Придбана іноземна валюта повинна використовуватися виключно на ті цілі, для яких вона купувалася.
Операції з купівлі іноземної валюти оформляються, як правило, договором комісії, відповідно до якого угода відбувається від імені уповноваженого банку, але за рахунок покупця. Підставою для придбання валюти є доручення на купівлю іноземної валюти, що представляється клієнтом до уповноваженого банку і містить:
- Код і найменування операції, для якої купується валюта;
- Найменування, дату та номер документів, що обгрунтовують придбання валюти (паспорт імпортної угоди тощо);
- Розпорядження організації про зарахування купленої валюти на її спеціальний транзитний валютний рахунок в уповноваженому банку;
- Відмітку уповноваженого банку про обгрунтованість покупки валюти.
Куплена іноземна валюта підлягає зарахуванню у повному обсязі на спеціальний транзитний валютний рахунок, за допомогою якого уповноважений банк здійснює контроль за її цільовим використанням. При цьому в бухгалтерському обліку робиться запис:
Д-т рах. 52 "Валютні рахунки", субрах. 1 "Валютні рахунки всередині країни", аналіт. рах. 3 "Спеціальний транзитний валютний рахунок",
К-т рах. 51 "Розрахункові рахунки" зарахована іноземна валюта, придбана за рублі на внутрішньому валютному ринку (у сумі, визначеній шляхом перерахунку купленої валюти за курсом ЦБ РФ, що діє на дату її зарахування на спеціальний транзитний валютний рахунок).
Зазначений порядок обліку може мати місце за умови збігу дат перерахування російських рублів з розрахункового рахунку і зарахування купленої іноземної валюти на спеціальний транзитний валютний рахунок. Оскільки зазначені дати, як правило, не збігаються, суми переведених, але не використаних за призначенням рублевих коштів, повинні визнаватися як переказів в дорозі, про що робиться запис:
Д-т рах. 57 "Переклади в шляху",
К-т рах. 51 "Розрахункові рахунки" з розрахункового рахунку перераховані грошові кошти для купівлі іноземної валюти.
Купуючи іноземну валюту через уповноважений банк, часто неможливо відстежити дату її купівлі через відсутність необхідної інформації в банківській виписці та інших документах. Тому в таких випадках куплена іноземна валюта приймається до обліку тільки в момент фактичного зарахування на спеціальний транзитний валютний рахунок без виявлення курсових різниць. Проводиться бухгалтерська запис:
Д-т рах. 52 "Валютні рахунки", субрах. 1 "Валютні рахунки всередині країни", аналіт. рах. 3 "Спеціальний транзитний валютний рахунок",
К-т рах. 57 "Переклади в шляху" іноземна валюта, придбана на внутрішньому валютному ринку, зарахована на спеціальний транзитний валютний рахунок.
Відповідно до ч.3 ст.11 Федерального закону від 10.12.2003 N 173-ФЗ "Про валютне регулювання та валютний контроль" організації, що купують іноземну валюту, зобов'язані резервувати на спеціальному депозитному рахунку до 100% переводиться на покупку суми. Термін резервування не повинен перевищувати 60 календарних днів до дати покупки валюти. В даний час такий порядок діє при купівлі іноземної валюти для оплати імпортних товарів.
Купуючи іноземну валюту, організації несуть витрати по сплаті уповноваженому банку комісійної винагороди. Також можливі збитки від перевищення біржового курсу купівлі іноземної валюти над курсом ЦБ РФ та ін При цьому виробляються бухгалтерські записи:
Д-т рах. 91 "Інші доходи і витрати", субрах. 2 "Інші витрати" та інші,
К-т рах. 57 "Переклади в шляху" та ін відображені витрати, пов'язані з придбанням іноземної валюти.
Якщо офіційний курс іноземної валюти більше, ніж курс, за яким вона була куплена уповноваженим банком, то виникла різниця включається до складу операційних доходів, тобто:
Д-т рах. 57 "Переклади в шляху" та ін,
К-т рах. 91 "Інші доходи і витрати", субрах. 1 "Інші доходи" відображена різниця від перевищення курсу ЦБ РФ над курсом купівлі іноземної валюти.
Фінансовий результат (прибуток, збиток) від здійснення операцій з придбання іноземної валюти складається з різниці між сумою іноземної валюти, купленої за курсом внутрішнього валютного ринку, і її сумою, розрахованою за курсом ЦБ РФ на дату покупки; курсових різниць, що утворилися в результаті зміни офіційного курсу іноземної валюти за період здійснення угоди; а також витрат по сплаті уповноваженому банку комісійної винагороди. В кінці місяця результат переноситься на рахунок 99 "Прибутки і збитки" у складі загального фінансового результату.
Іноземна валюта, куплена організацією на валютному ринку, не пізніше 7 календарних днів з дати її зарахування на спеціальний транзитний валютний рахунок повинна бути перекладена відповідно до підставами, зазначеними в дорученні на купівлю (пп.11 та 12 Вказівки ЦБ РФ від 20.10. 1998 N 383-У). В іншому випадку ця валюта підлягає зворотного продажу.
ТОВ «Агроторгенерго» уклала контракт з іноземним постачальником на купівлю обладнання. Вартість обладнання становить 5000 євро. За умовами контракту право власності на устаткування переходить до покупця у момент передачі обладнання від іноземного постачальника в пункті призначення. Обладнання було доставлено 2 лютого 2005р. Заборгованість перед іноземним постачальником погашена 10 лютого. Обладнання введено в експлуатацію 15 лютого. Офіційний курс євро склав:
- На 2 лютого 2005р. - 34,60 руб. / EUR
- На 10 лютого 2005р. - 34,70 руб. / EUR
- На 15 лютого 2005р. - 34,50 руб. / EUR
У бухгалтерському обліку ТОВ «Агроторгенерго» відображені записи:
Дебет
Кредит
Сума
Зміст
2 лютого 2005р.
08-4
60
173000 руб. (5000евро * 34,60 руб. / EUR)
Відображено отримання обладнання
10 лютого 2005р.
60
52
173500 руб.
(5000евро * 34,60 руб. / EUR)
Погашено заборгованість перед іноземним постачальником
91-2
60
500 руб.
(173500-173000)
Відображено негативна курсова різниця по заборгованості іноземному постачальнику на дату здійснення операції
15 лютого 2005р.
01
08-4
173000 руб.
Обладнання введено в експлуатацію
01
91
500
Виявлено різниця відповідно до п.16 ПБО 6 / 01

Вартість обладнання визначена в розмірі 173500 руб. Фактично вироблені витрати склали 173500. Таким чином, застосування п.16 ПБО 6 / 01 дозволило сформувати вартість об'єкта основних засобів у сумі фактичних витрат.
Розмір внеску іноземного засновника в статутний капітал ТОВ «Агроторгенерго» відповідно до установчих документів становить 50000 дол.США, що в рублевому еквіваленті дорівнює 1450000 крб. при курсі 29 руб. за 1 дол.США. На дату погашення заборгованості засновника за вкладом курс долара складав 29,5 руб. У бухгалтерському обліку ЗАТ «Трейд» робляться записи на рахунках з формування статутного капіталу в іноземній валюті:
Дебет
Кредит
Сума
Зміст
75-1
80
1450000
Відображено заборгованість іноземного засновника по внеску в статутний капітал на дату держ. реєстрації організації
52
75-1
1475000
(29,5 руб .* 50000долл.)
Погашено заборгованість іноземного засновника по внеску в статутний капітал організації
75-1
83
25000 руб.
(1475000-1450000)
Відображено курсову різницю, що утворилася за вкладом до статутного капіталу


5. Облік валютних кредитів

5.1 Загальний порядок кредитування

Запозичення іноземної валюти, як правило, проводиться на підставі кредитного договору, відповідно до якого банк бере на себе зобов'язання надати позичальникові кредит, а позичальник - повернути згодом отриману грошову суму і сплатити відсотки.
Кредитний договір повинен укладатися в письмовій формі. В іншому випадку угода вважається незначною. Якщо в договір включені умови про заставу нерухомості, то він підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Порядок ведення бухгалтерського обліку валютних кредитів у кожному випадку буде визначатися умовами конкретного кредитного договору. Класифікація кредитних угод представлена ​​в табл. 1.
Таблиця 1
Класифікація валютних кредитів
Ознака
Види кредитів
Статус банку-кредитора
Кредити, отримані від уповноважених
банків
Кредити, отримані від
банків-нерезидентів
Термін кредиту
Короткострокові кредити
Довгострокові кредити
Своєчасність виконання
кредитних зобов'язань
Термінові кредити
Прострочені кредити
Тип валютної операції
Поточні валютні операції
Валютні операції, пов'язані
з рухом капіталу
Об'єкт кредитування
Матеріально-виробничі запаси
Інвестиційні активи
Інші об'єкти
Порядок повернення кредиту та
сплати відсотків по ньому
Одноразові виплати
Періодичні виплати
Забезпеченість кредиту
Забезпечені кредити
Незабезпечені кредити
Страхування кредитних ризиків
Застраховані кредити
Незастраховані кредити
Банк може надати грошові кошти клієнту у вигляді разового зарахування грошових коштів на його банківський рахунок або відкрити позичальникові кредитну лінію. При відкритті кредитної лінії полягає договір, на підставі якого клієнт набуває право на одержання і використання протягом обумовленого терміну грошових коштів, при дотриманні однієї з наступних умов:
а) загальна сума наданих позичальникові грошових коштів не перевищує максимального розміру, визначеного в договорі ("ліміт видачі");
б) в період дії розмір одноразової заборгованості позичальника не перевищує встановленого йому даним договором ліміту ("ліміт заборгованості").
Кредити, отримані на строк не більше 180 днів, відносяться до поточних валютних операціях. Дозволи ЦБ РФ на їх залучення не потрібно.
Якщо термін кредиту перевищує 180 днів, то залучення позикових коштів є валютною операцією, пов'язаної з рухом капіталу. Тому такі угоди відбуваються відповідно до порядку, встановленого ЦБ РФ.
Отримання капітальних валютних кредитів від уповноважених банків здійснюється без дозволу (ліцензії) ЦБ РФ. Капітальні кредити в сумі, що не перевищує в еквіваленті 200 дол США, можуть видаватися уповноваженим банком без подання підтвердних документів.
Російські організації також мають право без обмежень запозичувати іноземну валюту у банків-нерезидентів на термін більше 180 днів. При цьому діє повідомний порядок проведення валютних запозичень і зняті обмеження на використання кредитних ресурсів при:
- Здійсненні розрахунків за зобов'язаннями третіх осіб;
- Купівлі нерухомості;
- Придбання частки участі в статутному капіталі резидентів і нерезидентів;
- Придбання цінних паперів в іноземній валюті, емітованих резидентами і нерезидентами;
- Погашення раніше залучених від нерезидентів кредитів.
Перелік документів, що подаються організацією в уповноважений банк для отримання капітального валютного кредиту від банку-нерезидента, наводиться в Інструкції ЦБ РФ від 10.09.2001 N 101-І "Про порядок обліку уповноваженими банками валютних операцій резидентів, пов'язаних з отриманням від нерезидентів кредитів і позик в іноземній валюті та наданням нерезидентам позик в іноземній валюті ".
Разом з тим в даний час продовжує діяти дозвільний порядок при здійсненні валютних операцій, пов'язаних з отриманням російськими організаціями від резидентів і нерезидентів:
- Кредитів, які не передбачають зарахування іноземної валюти на рахунки в уповноважених банках;
- Кредитів, що залучаються за допомогою розміщення цінних паперів в іноземній валюті.
Укладаючи кредитний договір з банком-нерезидентом, сторонам необхідно досягти угоди про те, право якої країни буде застосовуватися для регулювання даної угоди. Угода про вживане право має бути виражене прямо, випливати з умов договору визначено.
Якщо відносини будуються на підставі російських правових норм, то договір між позичальником і банком-нерезидентом буде регулюватися гл.42 ДК РФ "Позика і кредит" та іншими законодавчими актами. У разі відсутності відповідної угоди до договору слід застосовувати право країни кредитора.

5.2 Бухгалтерський облік валютних кредитів

Узагальнена інформація про зобов'язання за кредитами, отриманими в іноземній валюті, формується на рахунках 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках" і 67 "Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками", до яких рекомендується відкривати субрахунки:
1) "Розрахунки за строковими кредитами";
2) "Розрахунки за простроченими кредитами";
3) "Розрахунки за відсотками";
4) "Розрахунки по штрафних санкцій".
Аналітичний облік валютних кредитів організується за їх видами, кредиторам, типами валютних операцій, кредитними договорами. Отримані дані використовуються, перш за все, для контролю за правильним розміщенням кредитних ресурсів, своєчасним поверненням боргів і дотриманням вимог валютного законодавства.
Інформація про кредитні зобов'язання повинна формуватися в обліку і звітності в сумі основного боргу та відсотків, належних до сплати на кінець звітного періоду відповідно до умов договорів (п.17 ПБУ 15/01).
Заборгованість по валютних кредитах показується у валюті розрахунків і в рублевої оцінці. Перерахунок проводиться за курсом ЦБ РФ, що діє на дату отримання кредитів, дату їх повернення, а також на звітну дату складання бухгалтерської звітності.
Перерахунок кредитних зобов'язань в іноземних валютах обумовлює виникнення курсових різниць, які підлягають зарахуванню на фінансові результати як позареалізаційні доходи або витрати (п.13 ПБУ 3 / 2000).
При підвищенні курсу іноземної валюти по відношенню до рубля робиться запис:
Д-т рах. 91 "Інші доходи і витрати", субрах. "Інші витрати",
К-т рах. 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках", 67 "Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками" відображена негативна курсова різниця за кредитними зобов'язаннями.
Якщо курс іноземної валюти по відношенню до рубля знизився, то це обумовить такий запис:
Д-т рах. 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках", 67 "Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками",
К-т рах. 91 "Інші доходи і витрати", субрах. "Інші доходи" відображена додатна курсова різниця за кредитними зобов'язаннями.
Курсові різниці, що виникають при переоцінці нарахованих відсотків, відображаються у порядку, передбаченому для визнання витрат з обслуговування кредитів.
Відповідно до облікової політикою організація має право здійснювати переказ довгострокової заборгованості за кредитними зобов'язаннями в короткострокову, коли до повернення суми основного боргу залишається 365 днів (п.6 ПБО 15/01). При здійсненні цієї операції робиться запис:
Д-т рах. 67 "Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками",
К-т рах. 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках" відображений переклад довгострокових кредитних зобов'язань у короткострокові.
Так, п.3 ст.9 Закону передбачено, що операції з отримання валютних кредитів на будь-який термін від уповноважених банків повинні здійснюватися без будь-яких обмежень.
При залученні валютних кредитів від банків-нерезидентів організації-позичальнику з метою забезпечення своєчасного повернення іноземної валюти необхідно буде здійснювати резервування частки суми основного боргу в рублевому еквіваленті. Суми резервування будуть вноситися на спеціальний рублевий рахунок, відкритий в уповноваженому банку, на термін не більше року.
Для обліку інформації про наявність та рух зарезервованих грошових коштів доцільно використовувати рахунок 55 "Спеціальні рахунки в банках", попередньо відкривши до нього субрахунок "Резервування по валютних операціях". Депонування коштів на зазначеному рахунку буде проводитися одночасно з отриманням валютного кредиту. При цьому слід зробити запис:
Д-т рах. 55 "Спеціальні рахунки в банках", субрах. "Резервування по валютних операціях",
К-т рах. 51 "Розрахункові рахунки" зарезервовані суми переведені на спеціальний рахунок.
Розрахунок суми резервування буде здійснюватися за офіційним курсом ЦБ РФ, що діє на день переказу грошових коштів на спеціальний рахунок.
Після закінчення встановленого терміну депоновані суми підлягають поверненню позичальнику. При цьому необхідно зробити запис:
Д-т рах. 51 "Розрахункові рахунки",
К-т рах. 55 "Спеціальні рахунки в банках", субрах. "Резервування по валютних операціях" зараховано на розрахунковий рахунок повернуті суми резервування.
У разі невиконання або неналежного виконання банком своїх зобов'язань за кредитним договором організації-позичальнику слід навести інформацію про недоотримані суми валютного кредиту в пояснювальній записці до річної бухгалтерської звітності.

5.3 Облік витрат з обслуговування валютних кредитів

Витрати, пов'язані з отриманням і використанням валютних кредитів, включають:
- Відсотки, що приєднуються до сплати банкам за отриманими від них кредитами;
- Негативні курсові різниці, що утворюються в результаті переоцінки нарахованих відсотків;
- Негативні різниці між офіційним курсом ЦБ РФ і курсом внутрішнього валютного ринку, що виникають під час купівлі іноземної валюти для виконання зобов'язань за кредитними договорами та супутнім їм договорами;
- Додаткові витрати, здійснені у зв'язку з отриманням валютних кредитів (витрати за договорами поруки, банківської гарантії, страхування кредитних ризиків, нотаріальні витрати та ін.)
В даний час російські організації мають право здійснювати без обмежень такі валютні операції, пов'язані з оплатою витрат з обслуговування валютних кредитів:
- Сплата відсотків за користування кредитом;
- Платежі за договорами про забезпечення виконання кредитних зобов'язань (договорами поруки, банківської гарантії тощо);
- Платежі за договорами страхування кредитних ризиків за умови, що термін їх дії не перевищує п'яти років.
Незважаючи на те що кредитний договір набуває чинності в день його підписання сторонами, відсотки за користування позиковими коштами мають нараховуватися з моменту зарахування іноземної валюти на рахунок позичальника, так як платність кредиту обмежена терміном його реального користування.
Порядок обчислення відсотків встановлюється договором. При цьому їх сума підлягає віднесенню на збільшення основного кредитного зобов'язання.
У разі зміни ЦБ РФ ставки рефінансування банк-кредитор має право в односторонньому порядку збільшити розмір відсотків за користування позиковими коштами лише за умови, якщо це передбачено договором (п.1 ст.450 ГК РФ).
Нараховані відсотки приймаються до обліку в рублевої оцінці за курсом ЦБ РФ, що діяв на дату їх визнання, а при його відсутності - за курсом, узгодженим сторонами угоди. Порядок перерахунку заборгованості за відсотками аналогічний порядку, встановленому щодо основного боргу.
Нарахування та сплата відсотків повинні проводитися в терміни, встановлені договором. Якщо такі терміни не визначені, то відсотки нараховуються та сплачуються щомісяця до дня повернення суми кредиту.
Операції з нарахування та сплати відсотків за користування валютними кредитами супроводжуються записами:
Д-т рах. 91 "Інші доходи і витрати", субрах. "Інші витрати" та інші,
К-т рах. 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках", субрах. "Розрахунки за відсотками", 67 "Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками", субрах. "Розрахунки за відсотками" нарахована заборгованість банку по відсотках за користування кредитом;
Д-т рах. 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках", субрах. "Розрахунки за відсотками", 67 "Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками", субрах. "Розрахунки за відсотками",
К-т рах. 52 "Валютні рахунки", субрах. "Поточний валютний рахунок", субрах. "Спеціальний транзитний валютний рахунок", субрах. "Валютні рахунки за кордоном" сплачена заборгованість банку по відсотках за користування кредитом.
Інші витрати з обслуговування валютних кредитів включаються до витрат того звітного періоду, в якому вони були зроблені.
Порядок визнання в бухгалтерському обліку відсотків і інших витрат, пов'язаних з отриманням та використанням валютних кредитів, представлений в табл. 2.
Таблиця 2
Порядок визнання в бухгалтерському обліку витрат з обслуговування валютних кредитів
Група витрат
Види витрат
Витрати по звичайних видах діяльності
Витрати за кредитами, взятими на придбання матеріально-виробничих запасів (інших цінностей, робіт, послуг), нараховані до їх надходження (прийняття до обліку) в організацію
Операційні витрати
Витрати за кредитами, взятими на придбання матеріально-виробничих запасів (інших цінностей, робіт, послуг), нараховані після їх надходження (прийняття до обліку) в організацію Витрати за кредитами, взятими на придбання (створення) амортизуються інвестиційних активів, нараховані після прийняття їх до обліку як необоротних активів (після введення в експлуатацію) Витрати за кредитами, взятими на придбання (створення) інвестиційних активів, за якими в бухгалтерському обліку не передбачено нарахування амортизації Витрати по кредитах, взятих на створення інвестиційних активів у разі припинення будівельних робіт більш ніж на 3 місяці
Вкладення у необоротні активи
Витрати за кредитами, взятими на придбання (створення) амортизуються інвестиційних активів, нараховані до їх прийняття до обліку як необоротних активів Витрати по кредитах, взятих на поточні цілі, але витраченим на придбання (створення) інвестиційних активів

5.4 Облік операцій з повернення валютних кредитів

Повернення валютних кредитів здійснюється в терміни, встановлені кредитним договором. Для проведення цієї валютної операції можуть використовуватися поточні та спеціальні транзитні валютні рахунки організації в уповноважених банках, а також валютні рахунки третіх осіб. У цьому випадку переказ іноземної валюти на користь резидентів і нерезидентів здійснюється без обмежень.
Згідно п.3 ст.810 та п.2 ст.819 ГК РФ обов'язки організації з повернення кредиту вважаються виконаними при зарахуванні іноземної валюти на банківський рахунок кредитора, якщо інше не передбачено договором.
У бухгалтерському обліку погашення кредитних зобов'язань має визнаватися в момент списання повертаються грошових коштів з банківського рахунку позичальника, що супроводжується такими записами:
Д-т рах. 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках", субрах. "Розрахунки за строковими кредитами", 67 "Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками", субрах. "Розрахунки за строковими кредитами",
К-т рах. 52 "Валютні рахунки", субрах. "Поточний валютний рахунок", субрах. "Спеціальний транзитний валютний рахунок", субрах. "Валютні рахунки за кордоном" повернений банку кредит з валютного рахунку позичальника.
У ряді випадків (наприклад, при переведенні боргу) повернення кредиту здійснюється третьою особою. Погашення заборгованості при цьому відображається записом:
Д-т рах. 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках", субрах. "Розрахунки за строковими кредитами", 67 "Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками", субрах. "Розрахунки за строковими кредитами",
К-т рах. 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами", субрах. "Розрахунки, пов'язані з переведенням боргу" повернений банку кредит з валютного рахунку третьої особи.
При поверненні кредитів, забезпечених гарантіями третіх осіб, робиться запис:
К-т рах. 009 "Забезпечення зобов'язань і платежів видані" відображено припинення забезпечувального зобов'язання у зв'язку з поверненням кредиту.
Одночасно організація відображає в обліку курсову різницю між рубльової оцінкою валютних зобов'язань за курсом ЦБ РФ, що діяв на дату здійснення платежу, і їх рублевої оцінкою за курсом ЦБ РФ, що діяв на дату проведення останньої переоцінки.
Коли умовами договору передбачено погашення валютного кредиту по частинах, прострочення повернення чергової його частини дає кредитору право вимагати дострокового повернення всієї суми, що залишилася боргу і відсотків (п.2 ст.811 ГК РФ).
Прострочена заборгованість підлягає відокремленому відображенню в складі кредитних зобов'язань. При перекладі заборгованості до складу прострочених зобов'язань робиться запис:
Д-т рах. 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках", субрах. "Розрахунки за строковими кредитами", 67 "Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками", субрах. "Розрахунки за строковими кредитами",
К-т рах. 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках", субрах. "Розрахунки за простроченими кредитами", 67 "Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками", субрах. "Розрахунки за простроченими кредитами" не повернутий до встановленого терміну кредит (частина кредиту) переведений до складу прострочених зобов'язань.
За прострочення виконання грошового зобов'язання за кредитним договором організація зобов'язана сплатити банку штраф у розмірі, передбаченому договором. При цьому до договору про надання кредиту в іноземній валюті не застосовуються норми п.1 ст.395 ГК РФ про нарахування відсотків виходячи із ставки рефінансування ЦБ РФ.
Якщо в договорі не передбачено розмір відсотків, що нараховуються при простроченні повернення боргу, то кредитор має право вимагати від позичальника відсотки в розмірі, що визначається на підставі публікацій в офіційних джерелах інформації про середні ставки банківського відсотка за короткостроковими валютними кредитами, що надаються в місці знаходження кредитора. У разі відсутності таких публікацій розмір процентів визначається на підставі довідки одного з провідних банків в місці знаходження кредитора, яка підтверджує застосовується їм ставку за короткостроковими валютними кредитами.
Валютні операції зі сплати штрафних санкцій в рахунок виконання кредитних зобов'язань, вироблені з рахунків позичальника в уповноважених банках або рахунків третіх осіб на користь резидентів і нерезидентів, здійснюються без спеціального дозволу (ліцензії) ЦБ РФ.
ТОВ «Агроторгенерго» 01.02.2005 отримала кредит від уповноваженого банку "ABC" на суму 50 000 дол США. Термін користування кредитом - 242 дня (8 міс.), Процентна ставка - 10%. Відсотки сплачуються щомісячно. Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором організація-позичальник уклала договір поруки з банком-нерезидентом "DEF", за яким 01.02.2005 перерахувала на його користь 5000 дол США. У цей же день організація сплатила своєму постачальнику аванс у сумі 25 000 дол США за рахунок залученого кредиту. Товари контрактної вартістю 50 000 дол США прийняті до обліку 15.02.2005, після чого був зроблений остаточний розрахунок з постачальником.
Офіційний курс долара США по відношенню до рубля становить:
на дату отримання кредиту, сплати винагороди поручителю та авансу постачальнику (01.02.2005) - 28,90 руб.;
на дату надходження імпортних товарів та здійснення остаточного розрахунку з постачальником (15.02.2005) - 28,80 руб.;
на дату проведення переоцінки кредитних зобов'язань за лютий (29.02.2005) - 28,70 руб.;
на дату сплати відсотків за кредитним договором за лютий (01.03.2005) - 28,70 руб.
У бухгалтерському обліку ТОВ «Агроторгенерго» робляться записи:

Таблиця 3
Зміст операції
Сума, руб.
Кореспондуючі рахунки
Д-т
К-т
На транзитний валютний рахунок зарахований кредит (50 000 дол х 28,90 руб.)
1 445 000
52-1
66-1
Сума кредиту переведена на поточний валютний рахунок
1 445 000
52-1-2
52-1-1
Відображено позитивна курсова різниця між рубльової оцінкою кредитних зобов'язань за курсом ЦБ РФ на кінець лютого і їх рублевої оцінкою за курсом ЦБ РФ на дату отримання кредиту (50 000 дол х (28,70 руб. -
28,90 руб.))
10 000
66-1
91-1
З поточного валютного рахунку сплачено:
винагороду поручителя (5000 дол х 28,90 руб.)
аванс постачальнику (25 000 дол х 28,90 руб.)


144 500
722 500


60
60


52-1
52-1
У момент прийняття до обліку товарів, що надійшли нарахована заборгованість банку по відсотках за період з 01.02.2005 по 15.02.2005 (за курсом 28,80 руб.):
в частині виданого авансу (25 000 дол х 10% х 15 дн.: 242 дн. = 154,96 дол) в частині суми, що залишилася (25 000 дол х 10% х 15 дн. 242 дн. = 154,96 дол)



4 462,85


4 462,85



60


91-2



66-3


66-3
Оприбутковані товари, що надійшли ((50 000 дол + 5000 дол + 154,96 дол) х 28,80 руб.)
1 588 462,85
41-1
60
Відображено негативна курсова різниця між рубльової оцінкою дебіторської заборгованості постачальника за курсом ЦБ РФ на датупрінятія до обліку товарів, що надійшли і її оцінкою за курсом ЦБ РФ на дату сплати винагороди та авансу (30 000 дол х (28,80 руб. - 28,90 руб .))
3 000
91-2
60
З поточного валютного рахунку сплачена постачальнику сума боргу, що залишився (25 000 дол Х28, 80 руб.)
720 000
60
52-1
Нараховано заборгованість банку по відсотках за період з 16.02.2004 по 29.02.2004 (за курсом 28,70 руб.) (50 000 дол х 10% х14 дн.: 242 дн. = 289,26 дол)
8 301,76
91-2
66-3
З поточного валютного рахунку сплачені банку відсотки за користування кредитом у лютому
((154,96 дол + 154,96 дол + 289,26 дол) х 28,70 руб.)
17 196,47
66-3
52-1
Відображено позитивна курсова різниця між рубльової оцінкою процентних зобов'язань за курсом ЦБ РФ на дату платежу та їх рублевої оцінкою за курсом ЦБ РФ на дату прийняття до обліку товарів, що надійшли (309,92 дол х (28,70 руб. - 28,80 руб. ))
30,99
66-3
91-1
Таким чином, витрати з обслуговування взятого кредиту в лютому склали 164 727,46 руб., В тому числі:
визнані витратами по звичайних видах діяльності і віднесено на збільшення вартості товарів, що надійшли витрати в сумі 148 962,85 руб. (144 500 + 4462,85);
визнані операційними витратами витрати в сумі 15 764,61 руб. (4462,85 + 3000 + 8301,76).

Висновок
Для проведення операцій в іноземній валюті російським юридичним особам відкриваються валютні рахунки в уповноважених банках Російської Федерації. Для відкриття валютного рахунку подаються такі ж документи, як і для відкриття розрахункового рахунку.
Після перевірки документів банк оформляє розпорядження на відкриття рахунку і укладає з клієнтом договір на розрахунково-касове обслуговування, в якому встановлюються тарифи на послуги банку, терміни проведення операцій (у межах встановлених банківським законодавством), строки пред'явлення претензій і інші умови.
Для проведення розрахунків організаціям відкриваються два рахунки - транзитний валютний рахунок і поточний валютний рахунок.
Транзитний валютний рахунок призначений для зарахування всіх сум іноземної валюти, що надходять на користь клієнта як від нерезидентів, так і від резидентів. Банк перевіряє, чи повинна проводитися обов'язковий продаж валюти від суми, що надійшла валютних коштів чи ні. Якщо не має, то вся надійшла сума іноземної валюти перераховується з цього рахунку на поточний валютний рахунок. Якщо організація зобов'язана зробити часткову або повну продаж валюти, що надійшла сума знаходиться на транзитному рахунку до здійснення продажу валюти у встановленому порядку. При частковий продаж валюти інша частина суми, що надійшла зараховується на поточний валютний рахунок організації.
Якщо на транзитний валютний рахунок підприємства надходить експортна виручка, то до здійснення обов'язкового продажу організація-експортер має право сплатити з цього рахунку такі витрати в іноземній валюті:
· На користь юридичних осіб-нерезидентів на їх валютні рахунки в уповноважених банках Російської Федерації або в іноземних банках з транспортування, експедирування та страхування вантажів;
· На користь організацій-резидентів на їх транзитні валютні рахунки в уповноважених банках з транспортування, експедирування та страхування вантажів по території іноземних держав і в міжнародному транзитному сполученні;
· По сплаті експортних мит в іноземній валюті і митних процедур;
· Інші витрати, дозволені банком Росії;
· Комісійні винагороди посередницьким організаціям за експортними контрактами;
· Комісійні винагороди банкам за здійснення перерахованих платежів.
Таким чином, коло операцій по транзитному валютному рахунку організацій обмежений. Основне призначення цього рахунку, зокрема, на підприємстві ТОВ «Агроторгенерго» - контроль за обов'язкової продажем валюти та проведення операцій з її продажу.
Поточний валютний рахунок організації призначений для здійснення розрахунків з експорту та імпорту товарів, робіт, послуг, результатів інтелектуальної діяльності. Надходження від експорту зараховуються в частині, що не підлягає обов'язковому продажу, з транзитного валютного рахунку організації. На цей рахунок зараховуються також з транзитного валютного рахунку всі інші надходження в іноземній валюті, не пов'язані з експортними операціями організацій (на благодійні цілі, кредити банків та ін.)
Списання валютних коштів з поточного валютного рахунку може здійснюватися за розпорядженням власника рахунка в оплату за імпортовані товари, роботи, послуги, результати інтелектуальної діяльності. Причому в разі здійснення імпортних операцій через посередницьку зовнішньоекономічну організацію валютні кошти можуть бути перераховані на рахунки цих організацій для подальшого переказу за кордон іноземним постачальникам.
З поточного валютного рахунку дозволяється проводити погашення заборгованості за кредитами в іноземній валюті, здійснювати добровільну продаж валюти, переводити валютні кошти на рахунки інших організацій за послуги, пов'язані з експортно-імпортними операціями, - транспортування, страхування та експедирування вантажів, відшкодовувати комісію банкам і їх поштово -телеграфні витрати, використовуючи кошти на оплату витрат на відрядження по закордонних відрядженнях, а також на інші цілі, дозволені Банком Росії в законодавчому або індивідуальному порядку.
Для узагальнення інформації про наявність та рух коштів в іноземній валюті використовується рахунок 52 «Валютні рахунки». До нього відкриваються субрахунки «Транзитний валютний рахунок» і «Поточний валютний рахунок». Вони відкриваються банком кожному клієнтові одночасно і ведуться паралельно. Надходження валютних коштів на користь організації позначаються у неї в обліку за дебетом названих рахунків, списання сум іноземної валюти - за кредитом рахунків. Підставою для відповідних записів у бухгалтерському обліку є виписки банку і додані до них грошово-розрахункові документи.
Крім цих двох видів валютних рахунків російські організації за спеціальним дозволом Банку Росії можуть відкривати валютні рахунки за кордоном, режим яких (тобто перелік дозволених операцій) також встановлюється ЦБ РФ в залежності від призначення рахунку при видачі дозволу на їх відкриття. Для валютних рахунків, відкритих за межами території Російської Федерації, вводиться субрахунок «Валютні рахунки за кордоном».
Окремий рахунок - спеціальний транзитний валютний рахунок відкривається організаціям, що здійснюють купівлю іноземної валюти за рублі на внутрішньому валютному ринку РФ через уповноважені банки. Цей рахунок призначений тільки для зарахування купленої іноземної валюти та її переведення у відповідності з тією метою, яка була вказана в дорученні банку на покупку валюти. Ніякі інші операції за цим рахунком не проводяться.
Всі операції по валютних рахунках, здійснювані організаціями, повинні відповідати чинному валютному законодавству і режиму відповідного рахунку.
Бухгалтерський облік наявності та руху валютних коштів на рахунках організації ведеться у двох оцінках - в іноземній валюті і в рублях. Перерахунок сум іноземної валюти в рублі проводиться по курсу ЦБ РФ на дату здійснення операції, тобто на дату зарахування та списання грошових коштів в іноземній валюті. Крім того, на кожну звітну дату або при кожній зміні курсу ЦБ РФ проводиться перерахунок на рублі залишку коштів в іноземній валюті за курсом Банку Росії, що діє на дату перерахунку.
Касові операції в іноземній валюті обмежені розрахунками з працівниками організації по закордонних відрядженнях. Для видачі авансу на витрати на відрядження організація може зняти готівкову іноземну валюту зі свого поточного валютного рахунку. Отримана готівка в іноземній валюті оприбутковується в касу. При цьому в бухгалтерському обліку здійснюється бухгалтерський запис:
Дт 50 «Каса», субрахунок «Каса в іноземній валюті»
Кт 52 «Валютні рахунки», субрахунок «Поточний валютний рахунок»
За чинним валютним законодавством організація має право купити іноземну валюту за рублі на внутрішньому валютному ринку РФ через уповноважені банки для оплати витрат на відрядження своїх працівників. У цьому випадку зняття іноземної валюти здійснюється зі спеціального транзитного валютного рахунку, куди зараховується куплена валюта. При цьому в обліку проводиться бухгалтерський запис:
Дт 50 «Каса», субрахунок «Каса в іноземній валюті»
Кт 52 «Валютні рахунки», субрахунок «Спеціальний транзитний валютний рахунок»
Видача іноземної валюти під звіт оформляється в обліку проводкою:
Дт 71 «Розрахунки з підзвітними особами», субрахунок «Розрахунки з підзвітними особами в іноземній валюті»
Дт 50 «Каса», субрахунок «Каса в іноземній валюті».
Якщо прихід готівкової валюти в касу та її видача під звіт проводиться по різному курсом Банку Росії, то на рахунку 50 виникає курсова різниця. Вона відноситься на рахунок інших доходів і витрат.
Ніякі інші операції з готівковою іноземною валютою не виробляються, оскільки вони на території Російської Федерації заборонені валютним законодавством.

Список використаної літератури
1. Наказ Мінфіну Росії від 27.11.2006: № 154н "Облік активів і зобов'язань, вартість яких виражена в іноземній валюті" (ПБУ 3 / 2006) (зарег. в Мін'юсті Росії 17.01.2007 № 8788),
2. Наказ Мінфіну України № 155н "Про внесення змін у нормативні правові акти з бухгалтерського обліку" (за повідомленням Мін'юсту Росії від 29.12.2006 № 01/12082-АБ зазначений наказ не потребує державної реєстрації)
3. Наказ Мінфіну України № 156н "Про внесення змін у нормативні правові акти з бухгалтерського обліку" (зарег. в Мін'юсті Росії 28.12.2006 № 8698), далі - Накази № № 154н, 155н, 156н.
4. Абрютина М.С. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства. - Москва. «Філін», 2001.
5. Астахов В.П. Бухгалтерський (фінансовий) облік: Учеб. посібник. М.: ПРІОР, 2001.
6. Бабаєва Ю. А., Петров А. М. Бухгалтерський облік і контроль дебіторської та кредиторської заборгованості: Навчальний посібник. - М.: Видавництво «Проспект», 2004.
7. Балабанов І.Т. Фінансовий аналіз і планування господарського суб'єкта. Видання 2-е. - М.:. «Фінанси та статистика», 2002.
8. Багата І.М., Хахонова М.М. Бухгалтерський облік. Серія «Вища освіта». 3-тє вид., Перераб. І доп. - Ростов н / Д: «Фенікс», 2004. - 800 с.
9. Богаченко В. М., Кирилова Н. А. 3000 основних бухгалтерських проводок: Навчально-практичний посібник. (Серія «Бібліотека бухгалтера та аудитора»). Вид. 2-е - Ростов н / Д: Фенікс, 2004. - 352 с.
10.Бородіна В.В Малі підприємства. Бухгалтерський облік, звітність, аналіз фінансового стану. - М.: Книжковий світ, 2001.
11.Бухгалтерскій (фінансовий) облік. Облік активів і розрахункових операцій / Под ред. А.В. Богатко. - М.: Фінанси і статистика, 2004.
12. Бухгалтерський облік: Підручник / За ред. П.С. Безруких - М.: Бухгалтерський облік, 2002.
13. Волков Н.Г. Чистий прибуток, резерви і фонди: формування та використання, бухгалтерський облік, проводки і приклади. Видання друге. - «Філін», 2001.
14. Гетьман В.Г. Фінансовий облік. - М.: «Фінансовий облік та статистика», 2003.
15. Грачов А.В. Аналіз і управління фінансовою стійкістю підприємства: Навчально-практичний посібник. - М.: Финпресс, 2002.
16. Кожинов В.Я. Бухгалтерський облік. Оцінка прибутковості господарських операцій. - Москва. «Іспит», 2001. - 270 с.
17. Основні документи бухгалтерського обліку. Збірник. - М.: «Видавництво Еліт», 2004р. - 240 с.
18. Палій В.Ф., Палій В. В. Фінансовий облік: Навчальний посібник.-2-е вид., Перераб. і доп .- М.: ИД ФБК-ПРЕС, 2001.
19. План рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організацій та інструкція по його застосуванню. - 2-е вид. - М.: Ось-89, 2004. - 112 с.
20. Пучкова С.І. Бухгалтерська (фінансова) звітність. М.: ІД ФБК-ПРЕС, 2003.
17. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства: Підручник. - 3-е изд., Перераб. і доп. - М.: ИНФРА-М, 2005. - 425 с.
18. Сугаіпова І.В. Бухгалтерська (фінансова) звітність. Навчальний посібник. Серія «Вища освіта». - Ростов н / Д: Фенікс, 2004.
19. Облік і аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості. Семенова І. М., Івашкевич В.Б. Навчальний посібник. - М.: Видавництво «Бухгалтерський облік». Серія «Бібліотека-журналу і Бухгалтерського обліку», 2003. - 192 с.
20. Облікова політика на 2004 рік: Бухгалтерський облік. Податковий облік / За ред. І.Д. Юцковской. - М.: ІД ФБК-ПРЕС, 2004.
21. Облік розрахунків. Навчальний посібник. М.: Видавництво «Бератор-Прес». Серія «Бухгалтерські консультації», 2003.
22. Фельдман О.Б. Оцінка дебіторської і кредиторської заборгованості. Навчальний посібник. Серія «На допомогу фахівцеві практику». - Міжнародна академія, 2004.
23. Хахонова М.М. Облік, аудит та аналіз грошових потоків підприємств і організацій. М.: ІКЦ «МарТ»; Ростов н / Д, 2003.
24. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Методика фінансового аналізу. М., Інфра-М, 2002.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Курсова
267.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Основні напрями і методи вдосконалення обліку грошових коштів в іноземній валюті
Облік операцій у валюті та рухів грошових коштів на рахунках і в кас
Облік операцій у валюті та рухів грошових коштів на рахунках і в касах підприємства
Облік та оподаткування кредитів в іноземній валюті
Бухгалтерський облік операцій в іноземній валюті
Облік касових операцій в іноземній валюті
Бухгалтерський облік вкладів в рублях і іноземній валюті
Облік активів і зобов`язань вартість яких виражена в іноземній валюті ПБО 32000
Облік грошових коштів і грошових документів
© Усі права захищені
написати до нас