Зміст
Введення
1. Сутність виробничих запасів і теоретичні основи їх обліку
1.1 Поняття виробничих запасів та їх оцінка при вступі
1.2 Списання виробничих запасів у виробництво чи інше вибуття
1.3 Основи бухгалтерського обліку виробничих запасів
2. Організація обліку виробничих запасів у ТОВ «СтройДом»
2.1 Коротка характеристика організації та система її обліку
2.2 Облік надходження виробничих запасів
2.3 Облік списання виробничих запасів
2.4 Організація синтетичного обліку виробничих запасів
3. Інвентаризація виробничих запасів у ТОВ «СтройДом» та удосконалення їх обліку
3.1 Інвентаризація виробничих запасів
3.2 Удосконалення обліку виробничих запасів
Висновок
Список використаних джерел
Введення
Діяльність будь-якої організації передбачає використання, як основних, так і оборотних коштів. Оборотними засобами є предмети праці, які обслуговують один виробничий цикл, а їх вартість цілком переноситься на вартість готової продукції. Такого роду предмети праці називають матеріально-виробничими запасами. На початковому етапі діяльності організації після складання бізнес-плану, розробки бюджетів, які включають техніко-економічні розрахунки, заготовлюються запаси матеріалів, необхідних для здійснення діяльності організації, виконання робіт послуг.
Основна частина матеріально-виробничих запасів використовується в якості предметів праці у виробничому процесі. Тому назвемо їх виробничі запаси. Це найбільш часто зустрічається термін.
Щоб уникнути простоїв на будівельних ділянках служба постачання будівельної організації повинна налагодити безперебійне і своєчасне постачання виробничих запасів.
Результатом споживання виробничих запасів на виробничі цілі, є готова будівельна продукція (об'єкт будівництва). Таким чином, виробничі запаси з розряду виробничих витрат переходять (перетворюються) у форму готової будівельної продукції.
Для подальшого включення виробничих запасів у собівартість готової будівельної продукції (робіт) необхідно, щоб їх надходження на склад було оформлено у відповідності до вимог чинного законодавства.
З метою формування інформації, необхідної для прийняття своєчасних і обгрунтованих управлінських рішень, що стосуються руху виробничих запасів, необхідно організувати бухгалтерський облік так, щоб формувалися такі показники:
- Залишки на початок і кінець звітного періоду;
- Надходження матеріалів за звітний період;
- Витрати матеріальних цінностей по об'єктах будівництва.
Виробничі запаси є найменш ліквідною статтею серед статей оборотних активів. Для обігу цієї статті в кошти потрібен час. Порушення оптимального рівня виробничих запасів може призвести до збитків у діяльності організації.
Актуальність теми полягає в тому, що облік операцій з руху виробничих запасів є одним з найбільш трудомістких ділянок обліку в будівельній організації. Велике значення має так само облікова політика будівельної організації, оскільки для деяких операцій з виробничими запасами передбачено кілька варіантів оцінки та відображення на рахунках. Від вибору того чи іншого варіанту на ділянці обліку виробничих запасів, залежать сума податку на додану вартість, собівартість продукції, фінансовий результат, оподатковуваний прибуток, сума податку на прибуток.
Аналітична інформація про склад, кількості, вартості, рух виробничих запасів, які використовуються у виробництві, необхідна організаціям. Ця інформація важлива як для забезпечення контролю за збереженням виробничих запасів, так і для прийняття своєчасних і правильних управлінських рішень.
Все вищезазначене обумовлює актуальність теми випускної дипломної роботи.
Мета цієї дипломної роботи - дослідити облік виробничих запасів у будівельній організації.
Реалізація даної мети вимагає постановки наступних завдань:
- Розкрити сутність виробничих запасів і теоретичні основи їх обліку;
- Дослідити організацію обліку виробничих запасів у будівельній організації;
- Визначити вдосконалення обліку виробничих запасів в організації на базі, якою проводиться дане дослідження.
Об'єкт дослідження - ТОВ «СтройДом», основним предметом діяльності, якого є реконструкція будівель і споруд.
Предмет дослідження - джерела навчальної та наукової літератури з теми випускної дипломної роботи, нормативно-правові документи, облікова політика, звітність з бухгалтерського обліку
Випускна дипломна робота містить вступ (постановка цілей і завдання дослідження, обгрунтування актуальності обраної теми), основну частину, висновок (що містить висновки), а також список використаних джерел та додатку.
При написанні даної дипломної роботи були використані законодавчі документи, наукова та навчально-методична література, а також публікації в спеціалізованих періодичних виданнях. У даних джерелах розкривається широке коло питань, пов'язаних з урахуванням виробничих запасів. За допомогою додаткових джерел узагальнено і перероблений значний і найбільш істотний науковий і навчально-методичний матеріал з проблем використання виробничих запасів.
У даній дипломній роботі використовуються скорочення, наведені в таблиці 1.
Таблиця 1. Скорочення
Абревіатура | Повна назва |
ГК РФ | Цивільний Кодекс Російської Федерації |
НК РФ | Податковий Кодекс Російської Федерації |
ПБО | Положення з бухгалтерського обліку |
ПДВ | Податок на додану вартість |
ТЗВ | Транспортно-заготівельні витрати |
СМР | Будівельно-монтажні роботи |
1. Сутність виробничих запасів і теоретичні основи їх обліку
1.1. Поняття виробничих запасів та їх оцінка при вступі
Під виробничими запасами організації розуміється належне їй майно (придбане або створене власними силами), що використовується в якості сировини, матеріалів і т.д. у виробничій не виробничої сферах діяльності будівельної організації.
Для правильної організації обліку виробничих запасів у будівельних організаціях важливе значення має їх класифікація, оцінка та вибір одиниці обліку. Залежно від ролі, яку відіграють різноманітні виробничі запаси в процесі будівельного виробництва, їх поділяють на такі групи.
- Основні будівельні матеріали;
- Покупні напівфабрикати;
- Конструкції вироби і деталі;
- Допоміжні матеріали: паливо, тара, запасні частини;
- Зворотні відходи виробництва;
- Інвентар та господарські речі.
Основні будівельні матеріали - це предмети праці, з яких виготовляють продукт і які речовинно входять у виробничу продукцію, утворюючи її матеріальну основу (цемент, цегла, метал, глина, ліс і т.п.).
Покупні напівфабрикати - комплектуючі вироби, конструкції, деталі, матеріали пройшли певну стадію обробки і комплектації, але не є ще готової будівельної продукцією, придбані підприємством. У виготовленні будівельної продукції вони відіграють таку ж роль, як і основні будівельні матеріали, тобто складають її матеріальну основу.
До конструкцій, виробів, деталей відносять залізобетонні, бетонні, металеві, дерев'яні, пластмасові конструкції та вироби; столярні вироби, закладні деталі, санітарно-технічні та електромеханічні вироби, рейки, шпали, труби і т.д.
З групи допоміжних матеріалів використовують для впливу на сировину і основні матеріали, додання продукту певних споживчих властивостей або ж для обслуговування та догляду за знаряддями праці і полегшення процесу виробництва. Окремо виділяють у зв'язку з особливістю використання паливо, тару і тарні матеріали, запасні частини.
Паливо - поділяють на технологічне (для технологічних цілей), рухове (пальне) і господарське (на опалення).
Тара і тарні матеріали - предмети, використовувані для упаковки, транспортування, зберігання різних матеріалів і продукції (мішки, ящики, коробки).
Запасні частини використовують для ремонту і заміни зношених деталей машин, механізмів та обладнання.
Зворотні відходи виробництва - залишки сировини і матеріалів, що утворилися в процесі їх переробки в готову продукцію, повністю або частково втратили споживчі властивості вихідної сировини і матеріалів (тирса, стружка тощо)
Інвентар та господарські речі - це частина виробничих запасів організації, яка у ролі коштів праці протягом не більше 12 місяців, або звичайного операційного циклу, якщо він не перевищує 12 місяців (інвентар, інструменти та ін.)
Одиниця виробничих запасів вибирається організацією самостійно таким чином, щоб забезпечити формування повної і достовірної інформації про ці запаси, а також контроль за їх наявністю і рухом.
Виробничі запаси можуть надходити в організацію одним з таких способів:
- Придбання за плату, в тому числі за договорами міни;
- Надходження в якості внеску до статутного капіталу;
- Безоплатне надходження;
- Отримання при ліквідації і демонтаж основних засобів та обладнання;
- Власного допоміжного виробництва;
- Виявлення надлишків при інвентаризації майна.
Якщо організація придбала виробничі запаси за плату, то фактичною собівартістю визнається сума фактичних витрат організації на їх придбання, яке утворюється з наступних складових:
- Суми, що сплачується згідно з договором продавцю;
- Суми, що сплачується організаціям за інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з придбанням виробничих запасів;
- Митних зборів;
- Винагород, сплачуваних посередницької організації,
через яку придбані;
- Витрат по заготівлі і доставці виробничих запасів до місця їх
використання, включаючи витрати зі страхування;
- Витрат з утримання заготівельно-складського підрозділу
організації;
- Витрат на послуги транспорту по доставці виробничих
запасів до місця їх використання, якщо такі витрати не включаються до ціни виробничих запасів, встановлену договором;
- Нарахування відсотків за кредитами, наданими
постачальниками (комерційними кредитами);
- Нарахування до прийняття до бухгалтерського обліку
виробничих запасів відсотків за позиковими коштами, якщо вони залучені для придбання цих запасів;
- Витрат по доведенню матеріалів до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях. Дані витрати включають витрати організації по підробці, сортування, фасування та поліпшення технічних характеристик отриманих запасів, не пов'язані з виробництвом продукції (виконанням робіт, наданням послуг).
У собівартість виробничих запасів не включаються загальногосподарські витрати, крім випадків, коли вони безпосередньо пов'язані з придбанням запасів.
У тому випадку, коли організація набуває одночасно кілька видів матеріалів, загальні витрати, пов'язані з цим придбанням, необхідно розподіляти пропорційно вартості матеріалів або їх кількості. Правила розподілу визначаються внутрішніми документами організації, наприклад облікова політика.
Транспортно-заготівельні витрати можуть включатися до вартості матеріалів шляхом:
- Віднесення ТЗВ на балансовий рахунок 15 «Заготівельні та придбання матеріальних цінностей», згідно з розрахунковими документами постачальника;
- Віднесення ТЗВ на окремий субрахунок до балансового рахунку 10 «Матеріали»;
- Безпосередньо (прямого) включення ТЗВ у фактичну собівартість матеріалу (приєднання до договірної ціни матеріалу) [13,3].
За договором міни кожна із сторін зобов'язується передати у власність іншої сторони один товар в обмін на інший. При цьому, якщо з договору міни не випливає інше, товари підлягають обміну, визнаються рівноцінними [2,127].
Вартість виробничих запасів, що включаються в матеріальні витрати, визначається виходячи з цін їх придбання. Ціною придбання матеріалів, що надходять за договором міни, буде вартість вибулого майна [11,3].
Отже, в податковому обліку отримані матеріали повинні відображатися за тієї ж самої вартості, що і для цілей бухгалтерського обліку - за ринковою ціною вибуває майна. Виходячи з ринкової ціни, по якій і оприбутковуються одержувані матеріали.
Кожна з організацій виписує рахунок-фактуру на вибувають матеріали виходячи з ринкової ціни, по якій і оприбутковуються одержувані матеріали.
При цьому слід мати на увазі, що в загальному випадку для цілей оподаткування приймається ціна угоди, зазначена сторонами в договорі. Якщо ж ця ціна більш ніж на 20% відхиляється від ринкової, то для цілей обчислення ПДВ приймається ринкова ціна угоди.
При використанні в розрахунках власного майна (що і відбувається при обміні товарами) відрахування підлягають суми ПДВ, фактично сплачені платником податків у порядку, встановленому п. 4 ст. 168 НК РФ. Це означає, що залік зустрічних зобов'язань за договором сторони можуть зробити лише на суму договору без урахування ПДВ. А податок на додану вартість перерахувати один одному окремими платежами дорученнями.
У момент виконання договору міни обидві організації виписують рахунок-фактури на суму договору, оскільки з метою оподаткування для кожної з них зроблена реалізації саме в цьому розмірі, і реєструється в книзі-продажів. Одночасно рахунок-фактури, отримані від другої сторони договору (на ту ж суму), кожна організація реєструє у книзі покупок.
При надходженні в якості внеску в статутний капітал виробничих запасів, їх приймають до обліку в оцінці, узгодженої засновниками товариства. [20,41]
Первісною вартістю виробничих запасів, внесених в рахунок внеску до статутного капіталу організації, визнається його грошова оцінка, узгоджена засновниками організації. При узгодженні вартості такого майна, що перевищує 200 мінімальних розмірів оплати праці, обов'язково залучають незалежного оцінювача.
Передача майна в якості внеску до статутного капіталу не визнається реалізацією для цілей оподаткування.
Сума ПДВ, відновлена засновником при передачі матеріалів до статутного капіталу, передається заснованої організації та приймається останньої до відрахування при оприбуткуванні цих матеріалів.
ГК РФ докладно розписаний тільки один з видів безоплатної передачі майна - договір дарування.
При цьому у відносинах між комерційними організаціями заборонено (за винятком звичайних подарунків, вартість яких не перевищує п'яти встановлених законом мінімальних розмірів оплати праці).
Поширена передача майна на безоплатній основі (без отримання будь-якої компенсації) між взаємозалежними особами, наприклад, засновником, з одного боку, і заснованим ним господарським товариством, з іншого. Однак таку безоплатну передачу майна не можна вважати даруванням, оскільки одна зі сторін в результаті в цій операції, має намір отримати економічну вигоду.
Організація може передавати своє майно безоплатно, припустимо, в рекламних цілях. Така безоплатна передача майна не є даруванням, так як організація має намір отримати тут вигоду шляхом збільшення обсягу продажу своєї продукції.
Таким чином, безоплатне надходження майна від іншої особи не можна однозначно кваліфікувати, як договір дарування і для приймаючої сторони.
Фактична собівартість матеріалів, отриманих організацією за договором дарування або безоплатно, визначається виходячи з поточної ринкової вартості на дату прийняття до бухгалтерського обліку. [11,3]
Під поточною ринковою вартістю розуміється сума грошових коштів, яка може бути отримана в результаті продажу цих матеріалів.
Активи, отримані безоплатно, у тому числі за договором дарування, є позареалізаційними доходами.
Не визнається доходом майно, отримане безоплатно від:
- Організації, чий статутний капітал більш ніж на 50% складається з вкладу приймаючої сторони;
- Організації, якій більш ніж на 50% належить статутний капітал приймаючої сторони;
- Фізичної особи, якій більш ніж на 50% належить статутний капітал приймаючої сторони. [2,148]
При цьому отримане майно не визнається доходом для цілей оподаткування тільки в тому випадку, якщо протягом одного року з дня його отримання воно (за винятком грошових коштів) не буде передано третім особам.
Вартість матеріалів, що включаються в матеріальні витрати для цілей оподаткування прибутку, визначається виходячи з цін і придбання і транспортно-заготівельних витрат. Тобто при відпуску у виробництво матеріалів, отриманих безоплатно, їх вартість не визнається витратами у податковому обліку.
При ліквідації та демонтаж об'єктів основних засобів залишилося майно, придатне для подальшого використання, має бути прийнято на облік.
Фактична собівартість виробничих запасів, що залишаються від вибуття основних засобів та іншого майна, визначається виходячи з їхньої поточної ринкової вартості на дату прийняття до бухгалтерського обліку. [13,16]
Під ринковою вартістю розуміється сума грошових коштів, яка може бути отримана в результаті продажу цих матеріалів.
У залежності від подальшого використання, що було в експлуатації майна, воно може використовуватися, як матеріали, запасні частини або комплектуючі вироби, паливо, металобрухт, брухт.
Деталі, вузли, агрегати розібраного та демонтованого обладнання, придатні для ремонту інших об'єктів основних засобів, а також інші матеріали оприбутковуються за поточною ринковою вартістю і відображаються за дебетом рахунка обліку матеріалів в кореспонденції з рахунком обліку прибутків і збитків як операційних доходів.
При подальшому використанні ці матеріали, будуть відображатися, як супутні витрати, або реалізовуватися на сторону. Для цілей оподаткування прибутку, вартість одержаних матеріалів або іншого майна при демонтажі або розбиранні при ліквідації виведених з експлуатації основних засобів визнається позареалізаційних доходів.
На ринкову вартість цих матеріалів збільшується оподатковуваний прибуток. Сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету за підсумками відповідного періоду, збільшується на 20% від ринкової вартості отриманих матеріалів.
Організація зобов'язана проводити інвентаризацію майна і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.
У результаті проведення інвентаризації матеріалів можуть бути виявлені надлишки виробничих запасів. Виявлені при інвентаризації надлишки матеріалів оприбутковуються за їх ринковою вартістю, на дату її проведення, а відповідна сума, визнається доходом.
Вартість надлишків матеріалів, виявлених при інвентаризації для цілей оподаткування прибутку, визнається позареалізаційних
доходом. [2,140] Вартість виявлених надлишків виробничих запасів для цілей оподаткування прибутку визнається рівною 20% їх вартості за даними бухгалтерського обліку.
Фактична собівартість виробничих запасів при виготовленні власними силами визначається виходячи з фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом цих матеріалів. [11,3]
Облік і формування витрат на виробництво матеріалів здійснюються в порядку, встановленому для визначення собівартості відповідних видів продукції.
Витрати з доведення матеріалів до стану, в якому вони придатні до використання у передбачених цілях, включають в себе витрати з переробки, обробці, доопрацювання та покращення технічних характеристик придбаних матеріалів, не пов'язані з виробничим процесом.
Роботи з переробки, обробці, доопрацювання та покращення технічних характеристик придбаних матеріалів можуть виконуватися як власними силами, так і сторонніми організаціями. При виконанні таких робіт сторонніми організаціями у витрати по доведенню матеріалів до стану, в якому вони придатні до використання у передбачених цілях, включаються вартість виконаних робіт і витрати з перевезення матеріалів до місця виконання робіт і назад, з навантаження і вивантаження, виконані сторонніми організаціями.
1.2 Списання виробничих запасів у виробництво чи інше вибуття
Виробничі запаси можуть вибувати з балансу з наступних причин:
- При відпуску у виробництво;
- При продажу;
- При безоплатній передачі;
- При внеску в якості внеску до статутного капіталу;
- При списанні з рахунків обліку при виявленні недостач, розкрадань або псування, у тому числі внаслідок аварій, пожеж, стихійних лих;
- Як прийшли в непридатність після закінчення терміну зберігання;
- Як морально застарілі.
Під відпуском сировини, матеріалів, конструкцій, деталей, палива і напівфабрикатів на будівництвах розуміється відпустку цих матеріалів для виконання будівельно-монтажних робіт. [14,24] Крім того, сюди ж відносяться і відпустку на ремонтні та господарські потреби. Відпустка зазначених цінностей на будівельні ділянки слід розглядати не як відпустку на виробництво, а як переміщення матеріальних цінностей. Вартість матеріалів, відпущених для управлінських потреб, відноситься на рахунки обліку цих витрат.
Виробничі запаси повинні відпускатися у виробництво за вагою, обсягом, або рахунку, в суворій відповідності до встановлених витратними нормативами та обсягом виробничої програми.
У міру відпуску матеріалів зі складів на ділянки, у бригади, їх вартість списується з рахунків обліку матеріалу і зараховується на відповідні рахунки витрат на виробництво.
Первинними обліковими документами з відпуску матеріалів зі складів у підрозділи організації можуть служити лімітно-забірна карта форма № М-8, вимоги-накладна форма № М-11, накладна форма № М-15.
Під відпусткою виробничих запасів у виробництво розуміється видача матеріалів зі складу безпосередньо для виконання будівельно-монтажних робіт, а також відпуск матеріалів для управлінських потреб організації.
За правилами бухгалтерського обліку вибуття виробничих запасів може відбуватися:
- По середній собівартості;
- За собівартістю перших за часом придбання матеріально-виробничих запасів (метод ФІФО);
- За собівартістю кожної одиниці. [11,4]
Середня собівартість матеріалів, що відпускаються у виробництво, визначається шляхом ділення вартості надійшли протягом місяця матеріалів на кількість матеріалів, що надійшли (з урахуванням їх залишку на початок місяця у вартісному і кількісному вимірі). [19,99]
На практиці цей метод застосовується найчастіше, тому що поєднує в собі простоту розрахунків і високу достовірність звітних даних.
Первинними документами, що дозволяють відобразити придбання і вибуття матеріалів у регістрах бухгалтерського обліку, повинні бути:
- Прибуткові ордери за формою № М-4 про надходження матеріалу
на склади;
- Рахунки та рахунки-фактури від постачальників;
- Вимоги-накладні за формою № М-11 про передачу матеріалу зі складу до місця робіт;
- Документи, що підтверджують витрату матеріалу на будівництво (звіт за формою № М-29, акт на списання матеріалів на виробництво та ін.)
Метод списання матеріалів по середньомісячним цінами може викликати незручності при практичному застосуванні у зв'язку з тим, що ціна, як правило, може визначатися лише наприкінці місяця, після підрахунку місячних оборотів.
При оцінці матеріалів за методом ФІФО вартість залишку матеріалів на кінець місяця визначається виходячи з вартості останньої за часом придбання партії матеріалів. [19,103]
Вартість матеріалів, витрачених протягом місяця, визначається, як різниця між вартістю матеріалів, придбаних протягом місяця, з урахуванням залишку на його початок, і вартістю матеріалів, що залишилися на кінець місяця.
При розрахунку вартості матеріалів за методом ФІФО вартість матеріалів, що знаходяться у запасі (на складі) на кінець місяця, проводиться за фактичною собівартістю останніх за часом придбань, а в собівартості виробленої продукції враховується собівартість ранніх за часом придбань.
За собівартістю кожної одиниці матеріалів, є найбільш простим, оскільки кожен з придбаваються (в одиничній кількості або партією) матеріалів, оприбутковується за окремою позиції і оцінюється при відпуску у виробництво, за фактичною вартістю свого придбання. [19,95]
Однак якщо протягом звітного періоду купувалося кілька партій одного матеріалу за різними цінами, то застосування цього методу може викликати значні ускладнення.
При придбанні, допустимо шести ящиків цвяхів одного виду в шести різних місцях за різними цінами, доведеться відобразити їх по шести позиціях, хоча фактично вони будуть зберігатися на складі на одному стелажі. При відпустці цвяхів у виробництво треба буде вести облік по кожному ящику окремо, що навряд чи має сенс.
Застосування одного з методів по конкретному матеріал проводиться протягом одного року і підлягає закріпленню в обліковій політиці організації. При цьому до різних матеріалів (або групами матеріалів) організація має право застосовувати різні методи оцінки.
Обрана організацією облікова політика, повинна застосовуватися послідовно від одного облікового року до іншого. Зміни в обліковій політиці, істотно впливають на оцінку і прийняття рішень користувачами бухгалтерської звітності у звітному році або в періодах, наступних за звітним, а також причини цих змін та оцінка їх наслідків у вартісному вираженні підлягають відокремленому розкриттю в бухгалтерській звітності. Звідси випливає, що при виборі оптимальних для будівельної організації методів визначення вартості матеріалів, списаних на витрати з виробництва будівельної продукції, необхідно мати на увазі, що вони повинні будуть застосовуватися протягом ряду років, а заміна їх іншими методами спричинить великий обсяг додаткової роботи , яка в першу чергу, природно ляже на плечі бухгалтерії.
Іноді, організації простіше буває продати матеріали, ніж зберігати їх на складі. У цьому випадку економляться витрати на зберігання цього майна, витрати на уцінку матеріалів, що втрачає з часом свої первинні властивості, і бюджет організації поповнюється завжди їй необхідними грошовими засобами.
Для бухгалтерського обліку слід розрізняти реалізацію товарів і реалізацію виробничих запасів організації.
Товарами визнаються виробничі запаси, придбані або отримані від інших осіб і призначені для продажу. [11,2]
Матеріалами визнаються виробничі запаси, що використовуються для виробництва і реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг або для різних господарських потреб організації. [11,2]
Реалізація надлишків матеріалів визнається операційними доходами, обороти по реалізації матеріалів в бухгалтерському обліку відображаються за балансовим рахунком 91 «Інші доходи і витрати» та у розділі «Інші доходи і витрати» Звіту про прибутки та збитки за звітний період.
Виручка від реалізації майна організації вважається доходом від реалізації та при складанні декларації з податку на прибуток відображається по рядку 010 «Доходи від реалізації» аркуша 02 «Розрахунок податку на прибуток».
Придбані матеріали не піддаються в організації додаткової обробки, в результаті якої вони втрачають якісь характеристики і отримують інші. У якому вигляді ці матеріали були придбані, у такому ж їх і продали, а, отже, вважати їх готовою продукцією не можна.
Таким чином, реалізацію матеріалів, яка в бухгалтерському обліку визнається іншими доходами, для цілей оподаткування можна визнати реалізацією покупного товару.
При продажу покупних товарів, отримана виручка зменшується на вартість їх придбання, що визначається відповідно до прийнятої організацією облікова політика. [4,143]
Витрати з придбання матеріалів, в тому числі витрати з їх доставки до складів, включаються у вартість придбання [4,254].
Проте всі витрати, пов'язані з придбанням товарів (крім транспортних витрат), визнаються непрямими витратами і зменшують оподатковуваний прибуток у періоді придбання товару [4,320].
Таким чином, при придбанні матеріалів все виникають у зв'язку з цим витрати слід включити в їх вартість - як для цілей бухгалтерського обліку, так і для цілей оподаткування прибутку.
При подальшому продажі цих матеріалів усі інші витрати на їх придбання слід віднести на зменшення оподаткованого прибутку того звітного періоду, в якому вони надійшли в організацію.
Витрати, пов'язані з вибуттям майна, визнаються операційними витратами організації. [10,3]
Таким чином, при безоплатній передачі матеріалів витратами в бухгалтерському обліку буде вважатися їх вартість, за якою вони прийняті до обліку (точніше, за якою вони вибувають з обліку), та інші витрати, пов'язані з передачею.
Для цілей оподаткування прибутку витрати, пов'язані з безоплатною передачею майна, не визнаються витратами, що зменшують суму отриманих доходів.
При обчисленні ПДВ необхідно розрізнити, з якою метою передаються безоплатно матеріали.
Звільняється від податку на додану вартість передача товарів (матеріально-виробничих цінностей) безоплатно в рамках благодійної діяльності. [4,6] При безоплатній передачі товарів (не визнаній благодійною діяльністю), ПДВ нараховується виходячи з його ринкової ціни. [4,6]
Отже, що податкові наслідки для організації, що передає своє майно безоплатно, залежать від того, кому воно передається. З якою метою здійснюється благодійна діяльність обумовлено в п. 1 ст. 2 Закону № 135-ФЗ.
Якщо ж майно передається комерційної організації, то його вибуття буде супроводжуватися нарахуванням ПДВ від ринкової вартості.
При безоплатній передачі матеріалів отримання виручки від початку не передбачається. Отже, дана операція податком на прибуток не обкладається. Позареалізаційні доходи отримує приймаюча сторона, і вона у передбачених ст. 250 НК РФ випадках платить податок на прибуток.
Не визнається витратами організації вибуття активів як внесків до статутних (складеному) капітали інших організацій. [9,1]
Первісною вартістю фінансових вкладень передбачають виконання зобов'язань не грошовими засобами, визнається вартість активів, переданих чи які підлягають передачі організацією. Вартість таких активів встановлюється виходячи з ціни, за якою у порівнянних обставин зазвичай організація визначає вартість аналогічних активів. При неможливості встановити вартість активів, переданих чи які підлягають передачі організацією, вартість фінансових вкладень передбачають виконання зобов'язань не грошовими коштами (матеріальними цінностями), визначається виходячи з вартості, за якою у порівнянних обставин купуються аналогічні фінансові вкладення. Передача майна, що має інвестиційний характер не визнається реалізацією товару, що означає, податком на додану вартість вказана операція не оподатковується. [3,27]
Одним з найбільш важливих засобів контролю за збереженням власності є інвентаризація, при якій перевіряється схоронність цінностей і звіряє фактичну їх наявність з даними бухгалтерського обліку. Інвентаризація служить засобом перевірки організації матеріальної відповідальності, умов зберігання цінностей, правильності цін, достовірності бухгалтерського обліку.
У ході ревізії перевіряють правильність складання розрахунків по списанню втрат у межах норм природних втрат (перелік документів, які підтверджують норми природного убутку в будівельних організаціях наведено в Таблиці 2) і понад цих норм. Списання втрат повинно провадитися за належно оформленими документами з дозволу керівника за затвердженими нормами природних втрат.
Таблиця 2. Перелік документів, які підтверджують норми природного убутку
Найменування документ | Затвердило відомство | Номер і дата документа, яким затверджені норми |
Норми природного убутку нерудних будівельних матеріалів при зберіганні і перевезеннях | Держпостач СРСР | Постанова № 72 від 15.06.84 |
Норми природного убутку продукції виробничо-технічного призначення і норми бою будівельних матеріалів при транспортуванні та зберіганні | Мінпромстрой СРСР | 01.08.85 |
Норми природного убутку будівельних матеріалів при перевезеннях автомобільним транспортом | Держпостач СРСР | Постанова № 78 від 08.06.87 |
Правила розробки і застосування нормативів яких важко втрат і відходів матеріалів у будівництві | Мінбуд Росії | Постановою № 18-65 від 08.08.96 |
Типові норми втрат матеріальних ресурсів у будівництві | Держбуд Росії | Лист від 03.12.97 № ВБ-20-276/12 |
При виявленні нестач окремих цінностей, як виняток, допускається залік нестач надлишками, що утворилися в результаті пересортиці. Про допущену пересортицю матеріально-відповідальні особи подають докладні пояснення інвентаризаційної комісії.
У тому випадку, якщо після заліку за пересортицею, проведеного в установленому порядку, все ж таки не усунена недостача цінностей, норм природних втрат повинні виконуватися тільки по тому найменуванням цінностей, за яким була виявлена недостача. При відсутності норм убуток розглядається як недостача понад норми. [11,10]
Отже, організація має право віднести на зменшення фінансового результату в бухгалтерському та податковому обліку виявлену недостачу в межах діючих норм.
Виявлені при інвентаризації розбіжності фактичної наявності майна з даними бухгалтерського обліку регулюються в такому порядку. Якщо недостача або псування виробничих запасів сталася з вини підприємства (безгосподарності, занедбаності в обліку тощо), то вона списується за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства. Суми, встановлені в результаті інвентаризації простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості, зараховуються на фінансові результати звітного року. Виробничі запаси, втрачені в результаті стихійних лих, пожеж, аварій та інших надзвичайних ситуацій списуються з кредиту рахунків обліку запасів у дебет «Нестачі і втрати від псування цінностей» за фактичною собівартістю цих запасів з наступним відображенням на рахунку обліку фінансових результатів як надзвичайні витрати. [11, 10]
Пропозиції про регулювання виявлених при інвентаризації розбіжностей фактичної наявності виробничих запасів і даних бухгалтерського обліку подаються на розгляд керівника будівельної організації, який приймає рішення про залік.
Результати по інвентаризації повинні бути відображені в обліку і звітності того місяця, в якому була закінчена інвентаризація, а по річної інвентаризації - в річної бухгалтерської звітності.
1.3 Основи бухгалтерського обліку виробничих запасів
Виробничі запаси, будучи предметами праці, забезпечують разом із засобами праці і робочою силою весь виробничий процес підприємства
, в якому вони використовуються одноразово. Собівартість виробничих запасів повністю передається на знов створений продукт.Основними завданнями бухгалтерського обліку виробничих запасів є:
- Забезпечення контролю за збереженням будівельних матеріалів по центрах відповідальності, а також за матеріально відповідальними особами;
- Попередження розкрадання і псування матеріалів у місцях зберігання та центрами відповідальності;
- Виявлення всіх витрат, пов'язаних з заготовлением і придбанням матеріалів;
- Достовірне і своєчасне відображення в обліку і документальне оформлення надходження та витрачання матеріальних цінностей;
- Контроль за дотриманням зобов'язань, пов'язаних з рухом виробничих запасів.
До господарських операцій, пов'язаних з рухом виробничих запасів, відносяться:
- Підготовка (придбання) у постачальників;
- Внутрішнє переміщення, відпуск у виробництво;
- Реалізація юридичним або фізичним особам;
- Відпустка на невиробничі потреби.
В даний час система нормативного регулювання бухгалтерського обліку в Росії складається з документів чотирьох рівнів. Основні документи, що регулюють бухгалтерський облік виробничих запасів, відображені в Таблиці 3.
Таблиця 3. Перелік нормативних актів, на підставі яких організовується бухгалтерський облік виробничих запасів
№ п / п | Назва документа | Дата і № затвердження | Примітка |
1 | Цивільний кодекс Російської Федерації | 21.10.94 р. із змінами і доповненнями від від 09.04.2009 № 56-ФЗ | регулює порядок переходу права власності на МПЗ, порядок укладення договорів купівлі - продажу. |
2 | Федеральний закон РФ «Про бухгалтерський облік» № 129 - ФЗ | 21.11.96 р. | встановлює всі основні вимоги і допущення бухгалтерського обліку МПЗ |
3 | Становище ведення бухгалтерського обліку та звітності в РФ | 29.07.98 р. № 34н із змінами і доповненнями від 24.08. 2007 р. № 72н | Встановлює вимоги та принципи ведення обліку МПЗ |
4 | Положення з бухгалтерського обліку «Облік матеріально - виробничих запасів | 09.06.2001 р. № 44н із змінами і доповненнями від 27.11.2006. № 26н | Дає визначення МПЗ, регламентує способи їх оцінки при придбанні та вибуття. |
5 | План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкція з його застосування, затв. Наказом МФ РФ | 31.10.2000 р. № 94н із змінами і доповненнями від 07.05.03 р. № 38н | Передбачає синтетичні рахунки для обліку матеріально - виробничих запасів |
6 | Методичні вказівки з бухгалтерського обліку матеріально - виробничих запасів, затв. Наказом МФ РФ | 28.12.2001 р. № 119н із змінами і доповненнями від від 26.03.2007 № 26н | Регулює загальні питання бухгалтерського обліку МПЗ (задачі обліку та основні вимоги, що пред'являються до нього, способи оцінки, проведення інвентаризацій, облік недостач, інші питання) |
7 | Методичні вказівки з бухгалтерського обліку спеціального інструменту, спеціальних пристосувань спеціального обладнання та спеціального одягу | 26.12.2002 р. № 135н | Регулює загальні питання бухгалтерського обліку перерахованих видів МПЗ |
8 | Методичні вказівки по інвентаризації майна і фінансових зобов'язань, затв. Наказом МФ РФ | 13.06.95 р. № 49 | Встановлюють вимоги до порядку проведення інвентаризації МПЗ |
9 | Постанова Держкомстату РФ «Про затвердження уніфікованих форм первинної облікової документації з обліку праці та її оплати, основних засобів і нематеріальних активів, матеріалів, робіт у капітальному будівництві» | 30.10.1997 р. № 71а (зі змінами та доповненнями від 28.01.02 р.) | Встановлює форми первинних документів з обліку МПЗ |
10 | Норми витрати палива і ПММ на автомобільному транспорті, затверджені Мінтрансом Росії | 29.04.03 р. № Р3112194-0366-03 | Встановлюють норми витрат ПММ |
11 | Облікова політика підприємства будівельної організації |