Облік використання матеріалів у виробництві в ТОВ Стереотип

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст
Введення
1. Теоретичні основи обліку матеріалів
· Матеріали, їх класифікація
· Методи оцінки матеріалів направлених у виробництво
2. Облік використання матеріалів у виробництві в ТОВ «Стереотип»
· Характеристика ТОВ «Стереотип»
· Документальне оформлення операцій по руху матеріалів
· Синтетичний і аналітичний облік матеріалів виробництві
3. Удосконалення обліку матеріалів у ТОВ «Стереотип»
Висновок
Список використаних джерел
Додаток

Введення
Бухгалтерський облік - основна ланка формування економічної політики, інструмент бізнесу, один з головних механізмів управління процесами виробництва і продажем продукції - сприяє вдосконаленню організації виробництва, оперативного та довгострокового планування, прогнозування і аналізу господарської діяльності.
Сучасний бухгалтерський облік займає одне з головних місць в системі управління підприємством. Він повинен відповідати вимогам міжнародних стандартів, задовольняти потребам зовнішніх і внутрішніх користувачів інформації, виявляти резерви підвищення ефективності виробництва і бути «мовою бізнесу». У цих умовах зростає роль спеціалістів бухгалтерської служби, і підвищуються вимоги до їх підготовки.
Спеціаліст з бухгалтерського обліку повинен сприяти ефективному господарюванню, вміти швидко і безпомилково орієнтуватися в різних господарських ситуацій і передбачати тенденції їх розвитку.
Перехід економіки країни на ринкові відносини вимагає ефективного ведення господарства, активного й послідовного впровадження досягнень інформаційних технологій, всього нового і прогресивного. У цих умовах незмірно зростає роль бухгалтерського обліку, оскільки потрібно не тільки порівнювати здійснені витрати з отриманими доходами, але і вести активний пошук ефективного використання кожного вкладеного рубля у виробничу, комерційну та фінансову діяльність підприємств і організацій.
Метою цієї курсової роботи є: як можна ширше вивчити облік матеріалів у виробництві в ТОВ «Стереотип».
Мета курсової роботи визначила наступні завдання, які необхідно було вирішити в процесі написання мною курсової роботи:
· Розкрити сутність обліку матеріалів у виробництві;
· Розглянути документальне оформлення обліку матеріалів у виробництві в ТОВ «Стереотип»;
· Вивчити синтетичний і аналітичний облік по рахунках 10 і 20;
· Запропонувати заходи з удосконалення обліку.

1 Теоретичні основи обліку матеріалів
1.1 Матеріали, їх класифікація
Одним з необхідних елементів виробничого процесу будь-якого промислового підприємства виступають предмети, праці, що представляють собою готові природні або попередньо оброблені матеріальні ресурси: сировина і матеріали, напівфабрикати, паливо, запасні частини та ін У процесі виробництва на них впливає людина за допомогою засобів праці для створення продукту споживання.
На відміну від основних засобів матеріальні ресурси в процесі виробництва беруть участь одноразово і переносять свою вартість на вироблену продукт повністю. Тому після кожного процесу виробництва їх доводиться відновлювати.
На виробничих підприємствах матеріальні ресурси в собівартості виробів займають значну питому вагу. Тому їх облік, зберігання та раціональне використання в процесі виробництва має важливе значення у підвищенні ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства.
Основними завданнями обліку матеріальних ресурсів є:
· Правильне та своєчасне документальне оформлення всіх операцій з руху матеріальних ресурсів;
· Контроль за збереженням матеріальних ресурсів у місцях їхнього зберігання та на всіх стадіях руху;
· Контроль за дотриманням встановлених норм витрат матеріальних ресурсів у процесі виробництва;
· Своєчасне виявлення надлишків матеріальних ресурсів, що підлягають реалізації іншим підприємствам, та ін
Необхідними умовами дієвого контролю за збереженням і раціональним використанням матеріальних ресурсів на підприємстві є:
· Правильна організація матеріально-технічного постачання;
· Хороший стан складського і ваговимірювального господарства;
· Використання прогресивних норм витрати матеріальних ресурсів;
· Набір осіб, матеріально відповідальних за прийом, збереження і відпустку матеріальних ресурсів.
Для правильної організації обліку матеріальних ресурсів важливе значення має їх научнообоснованная класифікація, оцінка та вибір одиниці обліку.
На виробничих підприємствах застосовується безліч різноманітних матеріальних ресурсів. Одні повністю споживаються у виробничому процесі (сировина і основні матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби і т. п.), інші змінюють тільки свою форму (змащувальні матеріали, лаки, фарби), треті входять у вироби без будь-яких зовнішніх змін (запасні частини ). Залежно від функціональної ролі та призначення в процесі виробництва їх поділяють на групи: сировина та матеріали; покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, конструкції і деталі; паливо; тара і тарні матеріали; запасні частини; інші матеріали; матеріали, передані в переробку на сторону; будівельні матеріали; інвентар та господарські речі.
Відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку для кожної з зазначених груп на рахунку 10 "Матеріали" призначений окремий субрахунок.
Група "Сировина і матеріали" додатково підрозділяється на підгрупи: "Сировина та основні матеріали" і "Допоміжні матеріали".
Сировина і основні матеріали становлять речову основу вироблюваної продукції. Сировиною називають продукцію сільського господарства (зерно, шерсть, бавовна, плоди, ягоди, овочі) і видобувної промисловості (нафта, руда, газ та ін.) Основними матеріалами вважають продукцію обробної промисловості (борошно, цукор, тканина, метал, шкіра та ін.)
Допоміжні матеріали речовинно не входять до складу вироблюваної продукції, а використовуються для роботи технологічного устаткування (мастильні й обтиральні матеріали), для господарських потреб і поточного ремонту (цвяхи, фарби тощо), для канцелярських потреб (папір, бланки документів і регістрів, ручки , олівці та ін), для медичного обслуговування (медикаменти, бинти).
Слід мати на увазі, що поділ матеріалів на основні та допоміжні можливо тільки на конкретному підприємстві. Це пов'язано з тим, що один і той же матеріал на одному підприємстві може бути віднесений до складу основних матеріалів, а на іншому - допоміжних. Наприклад, паливо на електростанції для технологічних цілей - основний матеріал, а на виробничому підприємстві для опалення приміщень - допоміжний; крохмаль у кондитерському виробництві входить до складу основних матеріалів, а в текстильному - допоміжних.
Покупні напівфабрикати та комплектуючі вироби, конструкції і деталі є предмети праці, виготовлені іншим підприємством і призначені для подальшої обробки на даному підприємстві. У виготовленні продукції вони виконують таку ж роль, як і основні матеріали, тобто складають їх матеріальну основу.
Зворотні відходи виробництва - залишки сировини і матеріалів, що утворилися в процесі їх переробки в готову продукцію, повністю або частково втратили споживчі властивості вихідної сировини і матеріалів (тирса, стружка тощо).
За своєї функціональної ролі в процесі виробництва вони є основними матеріалами (різні начинки в кондитерському виробництві, солод у пивоварінні, пряжа в текстильному виробництві, мотори в машинобудуванні). Необхідність виділення їх в окрему облікову групу обумовлюється збільшенням їх питомої ваги на великих підприємствах у зв'язку з розвитком спеціалізації та кооперування виробництва.
Підприємства можуть мати і напівфабрикати власного виробництва, які враховуються або на спеціальному рахунку 21 "Напівфабрикати власного виробництва", або у складі незавершеного виробництва.
Паливо за своєю функціональною ролі та призначення в процесі виробництва являє собою один з видів допоміжних матеріалів. У зв'язку із значною питомою вагою його в загальній масі допоміжних матеріалів і великого народногосподарського значення воно виділяється в окрему облікову групу.
Паливо поділяють на три групи: технологічне паливо, що використовується для виготовлення продукції, наприклад, для хлібопекарських печей; енергетичне паливо, що використовується для вироблення пари в паросиловому господарстві та електроенергії на прізаводскіх підстанціях; господарське, використовуване для опалення приміщень.
Тара і тарні матеріали використовуються для упаковки, перевезення і зберігання матеріалів, напівфабрикатів та готових виробів.
Умовами поставки товарів можуть передбачатися певні види тари, що підлягають обов'язковому поверненню постачальникам або здачі тарозбиральним і тароремонтним підприємствам. До поворотної тари належить в основному тара багаторазового використання. В окремих випадках, з метою забезпечення своєчасності повернення тари, постачальником з покупця стягується застава, який зараховується йому після здачі тари при проведенні остаточного розрахунку. Така тара називається заставною залежно від вартості і термінів служби тара враховується або в складі основних засобів, або у складі виробничих запасів.
Інвентар та господарські речі - це частина матеріальних запасів організації, яка у ролі коштів праці протягом не більше 12 місяців, або звичайного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців (інвентар, інструменти та ін.)
Запасні частини набувають і використовують для ремонту і заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів і т. п.
На виробничих підприємствах в особливу групу виділяються інші матеріали, до складу яких входять: відходи виробництва (обрізки, стружка, клапоть і ін); матеріальні цінності, отримані від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали, паливо або запасні частини на даному підприємстві (металобрухт, брухт); зношені шини та утильний гума і т. п.
Крім того, матеріали класифікують за технічними властивостями і ділять на групи: чорні і кольорові метали, прокат, труби та ін
Зазначені класифікації виробничих запасів використовують для побудови синтетичного та аналітичного обліку, а також складання статистичного звіту про залишки, надходження і витрати сировини та матеріалів у виробничо-експлуатаційної діяльності.
На готельному субрахунку рахунку 10 "Матеріали" обліковуються матеріали, передані в переробку на сторону. Вартість таких матеріалів пізніше включається в собівартість виробів, одержуваних від переробки.
Будівельні матеріали використовуються підприємствами-забудовниками безпосередньо в процесі виробництва будівельних і монтажних робіт.
На виробничих підприємствах також на окремому субрахунку враховуються інвентар та господарські речі, тобто засоби праці, які включаються до складу коштів в обігу.
На виробничих підприємствах, крім того, можуть враховуватися не належать їм матеріали. Облік таких матеріалів ведеться на позабалансових рахунках: 002 "Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання"; 003 "Матеріали, прийняті в переробку".
Наведені вище угруповання ще недостатні для всебічного контролю за станом і рухом матеріалів. Їх облік і контроль повинні вестися не тільки по групах, підгрупах, але і по кожному найменуванню, виду, розміру, сорту і т. д. Тому загальна класифікація матеріалів деталізується в номенклатурі-ціннику.
Номенклатура-цінник - це систематизований перелік матеріалів, що використовуються на підприємстві. Звичайно в ньому вказуються номенклатурний номер матеріалу, найменування, сорт, розмір та інші ознаки, а також одиниця виміру і облікова ціна. Номенклатура-цінник використовується як довідник майже всіма відділами підприємства (відділом матеріально-технічного постачання та ін.) У номенклатурі-ціннику вказують також тверду облікову ціну і одиницю виміру матеріалів. При використанні в обліку ЕОМ зміст номенклатури-цінника можна істотно розширити, вводячи в нього показники норми запасу, номерів синтетичних рахунків і субрахунків і деякі інші постійні ознаки. Кодування номенклатури-цінника зазвичай здійснюють за змішаною порядкової-серійної системі, використовуючи семи-восьмизначні коди. Перші два знаки вказують синтетичний рахунок, третій визначає субрахунок, один або два наступні знаки означають групу матеріалів, решта - різні ознаки, характеристики матеріалу. Інформація, що міститься в номенклатурі-цінниках, належить до умовно-постійною. Вона записується на машинні носії і багаторазово використовується для отримання необхідних вихідних даних.
Аналітичний облік матеріалів організується в точній відповідності з побудовою номенклатурного довідника, а закріплений номенклатурний номер в обов'язковому порядку проставляється на всіх документах, пов'язаних з оформленням надходження та відпуску відповідних матеріалів.
1.2 Оцінка матеріалів
Важливе значення в організації обліку матеріалів має їх оцінка. Відповідно до Закону про бухгалтерський облік матеріали в обліку та звітності повинні відображатися за фактичною собівартістю їх придбання або заготовляння.
Фактична собівартість матеріалів складається з їхньої купівельної вартості і транспортно-заготівельних витрат, які включають: витрати на транспортування, зберігання і доставку матеріалів на склад підприємства; витрати на інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з придбанням матеріалів; мита; винагороди посередницьким організаціям; та інші аналогічні витрати.
У фактичну собівартість матеріалів не включаються суми податку на додану вартість (ПДВ), сплачені постачальникам, транспортним та іншим організаціям. Не включаються до фактичні витрати на придбання матеріальних запасів загальногосподарських та інших аналогічних витрат, крім випадків, коли вони безпосередньо пов'язані з придбанням матеріальних запасів.
Витрати з доведення матеріально-виробничих запасів до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях, включають витрати організації з доопрацювання і поліпшення технічних характеристик отриманих запасів, не пов'язані з виробництвом продукції, виконанням робіт і наданням послуг.
Фактична собівартість матеріальних запасів при їх виготовленні силами організації складається з фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом даних запасів. Запаси внесених в рахунок внеску до статутного (складеного) капітал організації, визначається виходячи з їх грошової оцінки, узгодженої засновниками (учасниками) організації, якщо інше не передбачено законодавством Російської Федерації.
Фактична собівартість матеріальних запасів, отриманих організацією за договором дарування або безоплатно, визначається виходячи з їх ринкової вартість на дату оприбуткування, а матеріально виробничих запасів, придбаних в обмін на інші майно (крім грошових коштів), - виходячи з вартості обмінюваного майна, яка встановлюється виходячи з ціни, за якою в порівнюваних обставин зазвичай організація визначає вартість аналогічних цінностей.
Матеріали на які поточна ринкова вартість протягом року знизилася або які морально застаріли, повністю або частково втратили свою первісну якість, відображаються в бухгалтерському балансі на кінець звітного року за вирахуванням резерву під зниження вартості матеріальних цінностей.
Матеріальні запаси, які не належать організації, але знаходяться в її користуванні або розпорядженні відповідно до умов договору, приймаються до бухгалтерського обліку на позабалансові рахунки в оцінці, передбаченій в договорі.
Фактична собівартість матеріальних ресурсів визначається виходячи з витрат на їх придбання, включаючи оплату відсотків за придбання в кредит, наданий постачальником цих ресурсів, нарахованих відсотків по позикових коштах, що залучаються для придбання запасів (до їх прийняття до обліку), націнки (надбавки), комісійної винагороди , сплаченого постачальницьким, зовнішньоекономічним організаціям, митних зборів, витрат на транспортування, зберігання і доставку матеріальних запасів до місця їх використання, якщо вони не включені в ціну придбання, витрат з доведення запасів до стану, придатного до використання у запланованих цінах, інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням матеріалів.
Фактичні витрати з придбання матеріалів визначаються з урахуванням сумових різниць, що виникають до прийняття запасів до обліку, у випадках, коли оплата проводиться в рублях у сумі, еквівалентній сумі в іноземній валюті (умовних грошових одиницях).
Обчислення фактичної собівартості заготовлення кожного виду сировини і матеріалів вимагає значних витрат праці і часу. Тому фактичну собівартість заготовляння обчислює лише невелика частина організацій за основними видами сировини або матеріалів. На більшій частині організацій поточний облік матеріальних цінностей ведуть по твердим обліковими цінами - за середніми закупівельними цінами, за плановою собівартістю та ін Відхилення фактичної собівартості матеріалів від середньої покупної ціни або від планової собівартості враховують на окремих аналітичних рахунках за групами матеріалів. З появою комп'ютерів і електронного маркування створюються всі великі можливості обчислення фактичної собівартості окремих видів матеріальних ресурсів.
Слід зазначити, що організація поточного обліку матеріалів за фактичною собівартістю вимагає значних витрат праці і часу. При великій номенклатурі використовуваних матеріалів їх фактичну собівартість можна розрахувати тільки по закінченні місяця, коли бухгалтерія буде мати всі необхідні відомості (рахунки, платіжні документи) про надійшли і оприбуткованих матеріалах. Рух же матеріалів на підприємстві відбувається щодня, і воно має відображатися в обліку своєчасно. Це викликає необхідність використовувати в поточному обліку матеріалів умовні, так звані облікові ціни. В якості таких цін можуть бути використані планова собівартість придбання (заготівлі), середні покупні ціни, нормативна собівартість і ін
Застосування облікових цін у практичній діяльності значно спрощує і полегшує облікову роботу. Оперативні і облікові працівники звикають до них, що обмежує можливість помилок. Крім того, повна відповідність між кількістю і сумою посилює контрольні функції обліку, так як діленням суми на ціну можна перевірити кількість матеріалів, а множенням кількості на ціну - суму. Такі прийоми використовуються в процесі перевірки підсумкових сум руху матеріалів за звітний період.
При використанні в поточному обліку встановлених облікових цін щомісяця розраховуються суми і відсотки відхилень фактичної собівартості матеріалів від їх вартості за такими цінами. Приєднання відхилень (плюс або мінус) до вартості матеріалів за обліковими цінами дає їх фактичну собівартість.
Використання облікових цін у практиці роботи підприємств передбачено планом рахунків бухгалтерського обліку та інструкцією по його застосуванню, відповідно до яких синтетичний облік матеріалів за обліковими цінами дозволяється здійснювати на рахунку 10 "Матеріали". У цьому разі відхилення фактичної собівартості матеріалів від вартості їх за обліковими цінами заносяться на окремий синтетичний рахунок 16 "Відхилення у вартості матеріалів".
При незначній номенклатурі і можливості організації аналітичного обліку матеріалів партіями виробничі підприємства в якості облікових цін можуть використовуватися ціни фактичної собівартості їх придбання (заготівлі). У цьому випадку ціна одиниці матеріалу визначається шляхом ділення загальної фактичної собівартості придбання (заготівлі) матеріалів на їх кількість. За цими цінами і проводиться відпуск матеріалів у виробництво.
Фактичну собівартість списаних на виробництво матеріалів, згідно з чинними нормативними документами, можуть визначити однією з чотирьох рекомендованих підприємствам методів оцінки запасів:
· За собівартістю кожної одиниці;
· По середній собівартості;
· За собівартістю перших за часом закупівель - ФІФО;
· За собівартістю останніх за часом закупівель - ЛІФО.
При цьому необхідно мати на увазі, що виробниче підприємство протягом усього звітного року може застосовувати тільки один з перерахованих вище методів, що фіксується в його обліковій політиці.
Метод оцінки матеріалів за собівартістю кожної одиниці заснований на індивідуальній оцінці матеріальних запасів, що представляє собою витрати на придбання конкретного об'єкта. Перш за все це відноситься до матеріалів, використовуваних підприємством в особливому порядку (дорогоцінним металам, коштовних каменів, вибухових речовин і т. д.), і матеріалами, які можуть заміняти один одного.
Метод оцінки матеріалів за середньої собівартості традиційний для вітчизняної облікової практики. Протягом звітного місяця матеріальні ресурси, незалежно від того, за якими цінами вони купувалися, враховуються і списуються на виробництво, як правило, за твердим обліковими цінами. В кінці місяця сюди ж списується відповідна частка відхилень фактичної собівартості матеріальних ресурсів від вартості їх за обліковими цінами.
При оцінці матеріалів за методом ФІФО застосовують правило: першим прийшов, першим пішов. Це означає, що незалежно від того, яка партія матеріалів відпущена у виробництво, спочатку списують матеріали за ціною (собівартості) першої закупленої партії, потім за ціною другій партії і т. д., в порядку черговості, поки не буде отримано загальна кількість витрачених матеріалів за місяць.
При оцінці матеріалів за методом ЛІФО застосовують інше правило: останнім прийшов, перший пішов. При цьому методі на виробництво спочатку списуються матеріали за ціною (собівартості) останньої закупленої партії, потім за ціною попередньої партії і т. д., до отримання загальної кількості витрачених матеріалів.
Застосування зазначених методів оцінки орієнтує виробничі підприємства на організацію аналітичного обліку матеріалів не тільки за їх видами, але і по окремим партіям.
Аналіз використання наведених вище методів оцінки матеріалів дозволяє зробити наступні висновки.
Метод ФІФО припускає, що матеріали повинні списуватися за собівартістю відповідних партій у хронологічному порядку їх надходження. В умовах інфляції він зумовлює заниження вартості відпущених у виробництво ресурсів, завищення їх залишку в балансі, а отже - завищення фінансового результату від основної діяльності та поліпшення показників ліквідності. Даний метод доцільно використовувати організаціям, які планують здійснення капітальних вкладень за рахунок власних коштів і хто користується при цьому відповідними пільгами з податку на прибуток.
Метод ЛІФО передбачає першочергове списання матеріалів за собівартістю останніх партій. Завдяки йому забезпечується завищення вартості відпущених цінностей, заниження їх залишку на кінець місяця, а значить зниження прибутку та погіршення ліквідності. Його рекомендується використовувати тим організаціям, які мають на меті мінімізувати базу оподаткування по окремим видам податків (податок на прибуток, податок на майно та ін.)
Метод середньої собівартості дає можливість оцінювати відпускаються ресурси з среднепокупной собівартості. Він є помірним, з точки зору впливу на базу оподаткування і ліквідність, в порівнянні з методами ФІФО і ЛІФО.
У міжнародній практиці, поряд з перерахованими вище, застосовуються також інші методи оцінки матеріальних запасів: ХІФО, ЛОФО, НІФО та ін
За методом ХІФО, списання матеріалів відбувається за принципом: що увійшов за найвищою вартості виходить першим. Матеріальні ресурси, які значаться в запасі на складі на кінець місяця, оцінюються за фактичною собівартістю закупівель з найменшою вартістю, а в собівартості реалізованої продукції враховується вартість закупівель з найвищою вартістю.
Метод ХІФО призначений, в основному, для підприємств, які мають високий прибуток і прагнуть зменшити суму податків, щоб тим самим оптимізувати свій фінансовий стан у результаті зниження бази оподаткування.
В даний час у нас в країні цей метод перегукується з методом ЛІФО, так як застосовуються ціни, в основному, мають тенденцію не до зниження, а до підвищення.
За методом ЛОФО списання матеріалів на виробництво відбувається за принципом: що увійшов за найменшою вартістю виходить першим. Цей метод, в основному, перегукується з методом ФІФО.
Метод ЛОФО доцільно застосовувати для відображення в обліку більшої суми прибутку, що сприяє залученню потенційних інвесторів.
За методом НІФО застосовують правило: наступним прийшов, перший пішов. Це означає, що списання матеріалів на виробництво відбувається в порядку черговості, починаючи з ціни другого закупленої партії. Залишки сировини і матеріалів на складах на кінець місяця оцінюються за ціною першої закупленої партії.

2 Облік використання матеріалів у виробництві
у ТОВ «Стереотип»
2.1 Характеристика ТОВ «Стереотип»
Товариство з обмеженою відповідальністю створено в 2005 році шляхом виділення з Муніципального унітарного підприємства житлово-комунального господарства м. Оренбурга. Форма власності підприємства - приватна, організаційно - правова форма - товариство з обмеженою відповідальністю. Засновниками ТОВ «Стереотип» є: приватні особи. Товариство утворене шляхом внеску грошових коштів засновників на розрахунковий рахунок новоствореного підприємства. Статутний капітал ТОВ «Стереотип» становить десять тисяч рублів.
Статут підприємства - внутрішній документ, що регулює у відповідності з чинним законодавством правові відносини між підприємством і засновниками, банками, постачальниками, покупцями, бюджетом та позабюджетними фондами. За Статутом ТОВ «Стереотип» не має право здійснювати будь-яку іншу комерційну діяльність, крім основної.
Основний вид діяльності товариства - надання комунальних послуг юридичним і фізичним особам. Оплата виконаних робіт у зоні відповідальності ТОВ «Стереотип» здійснюється за встановленими нормативами, закладеним у вартість плати за утримання житлового приміщення. Крім того, затверджено прейскурант цін на послуги, що надаються підприємством на платній основі.
Основним завданням функціонування досліджуваного підприємства є безперебійне забезпечення населення та підприємств міста комунальними послугами в зоні відповідальності.
Галузева структура має наступний вигляд:
1) Міністерство будівництва Російської Федерації
2) Департамент житлово-комунального господарства
3) Державне підприємство «Облжілкомхоз»
4) Комітет з управління державним майном Адміністрації міста Оренбурга
5) Товариство з обмеженою відповідальністю «Стереотип»
Виробнича структура ТОВ «Стереотип» включає в себе дві складові: апарат управління та виробничу ділянку. Виробнича ділянка становить чотири бригади:
1) Бригада, що здійснює капітальний ремонт житлових будинків
2) Бригада, що здійснює поточний ремонт будівель
3) Бригада, що виробляє внутрішньобудинкові обслуговування
4) Бригада, що здійснює додаткові роботи
Самостійних підрозділів, виділених на окремий баланс ТОВ «Стереотип» не має. Чисельність персоналу складає 67 чоловік, у тому числі апарат управління - 4 людини.
Управляє підприємством директор, призначений на займану посаду зборами засновників. Директор на підставі Статуту має право розпоряджатися грошовими коштами організації, укладати господарські договори від імені підприємства, представляти організацію без довіреності і здійснювати іншу діяльність, яка не суперечить законодавству Російської Федерації.
ТОВ «Стереотип» є юридичною особою, враховує належить організації майно на окремому балансі. Має фінансову друк містить повне найменування, ідентифікаційний номер платника податків, вказівка ​​на місце розташування. Юридична адреса: 461040 Оренбурзька область, м. Оренбург вул. Нова буд.8
Організація бухгалтерського обліку.
Відповідно до Закону Російської Федерації «Про бухгалтерський облік» відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві несе керівник. Директором ТОВ «Стереотип» створені необхідні умови для ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, забезпечено обов'язкове виконання вимог головного бухгалтера за термінами надання первинних облікових документів та правильності їх оформлення. Ведення бухгалтерського обліку господарських операцій у ТОВ «Стереотип» покладено на головного бухгалтера.
Основою організації первинного обліку в ТОВ «Стереотип» є розроблений головним бухгалтером та затверджений директором графік документообігу. У графіку документообігу визначається коло осіб, відповідальних за оформлення документів, а також вказується порядок, місце і час проходження документа від моменту фіксування господарської операції до здачі на зберігання.
Для обліку господарських операцій у ТОВ «Стереотип» застосовується автоматизована форма обліку, створена на базі використання обчислювальної техніки у програмі «1С: Підприємство».
Для забезпечення раціональної організації бухгалтерського обліку велике значення має розробка плану його організації. План організації бухгалтерського обліку складається з наступних елементів: план документації, план документообігу, план інвентаризації, робочий план рахунків, план звітності. У плані документації вказується перелік документів для обліку господарських операцій. У ТОВ «Стереотип» використовуються типові форми первинних облікових документів, крім того, застосовуються форми, розроблені самостійно відповідно до Закону Російської Федерації «Про бухгалтерський облік». Всі форми первинних документів містять такі обов'язкові реквізити: порядковий номер документа, дата складання, опис господарської операції, підписи осіб відповідальних за її здійснення з зазначенням посади та розшифруванням підпису.
У плані інвентаризації визначені терміни, порядок і форми проведення інвентаризації. План інвентаризації складають з урахуванням того, щоб перевірка наявності цінностей не впливала на виробничий цикл ТОВ «Стереотип».
У плані звітності вказані форми звітності, звітний період, терміни подання звітності, найменування організацій, які отримують звіти.
При плануванні роботи бухгалтерії визначається структура апарату бухгалтерії, розробляються посадові характеристики обліковими працівникам. При встановленні структури апарату бухгалтерії та її взаємозв'язку з підрозділами підприємства вирішується питання про централізації чи децентралізації обліку.
У ТОВ «Стереотип" бухгалтерський облік централізований, весь обсяг облікової роботи виконується головним бухгалтером, що дозволяє ефективно організувати аналітичний і синтетичний облік. Відповідно до Закону Російської Федерації «Про бухгалтерський облік» головний бухгалтер призначається на посаду і звільняється з неї керівником організації. Головний бухгалтер підпорядковується керівнику організації і несе відповідальність за формування облікової політики, ведення бухгалтерського обліку, своєчасне представлення повної і достовірної бухгалтерської звітності; забезпечує відповідність здійснюваних господарських операцій законодавству Російської Федерації, контроль за рухом майна і виконанням зобов'язань.
Основні показники.
Таблиця № 1
№ п..
Показник
I Квартал
II Квартал
III Квартал
1
Основні засоби
15
28
26
2
Запаси
95
259
140
3
Грошові кошти
13
1
18
4
Нерозподілений прибуток
166
163
306
5
Кредиторська заборгованість
479
1413
1203
6
Рентабельність
23,5
10,3
20,1
За даними таблиці № 1 заповненої на підставі бухгалтерського балансу (Додаток А) і звіту про прибутки і збитків (Додаток Б) можна охарактеризувати фінансово - господарську діяльність ТОВ «Стереотип».
На підприємстві ТОВ «Стереотип» працює грамотні управлінські кадри і аналітики, так як на підприємстві виробляються і приймаються грамотні управлінські рішення. Наприклад у відношенні грошових коштів, тобто підприємство ТОВ «Стереотип» має мінімальні запаси грошових коштів на розрахунковому рахунку і касі організації, отже грошові кошти знаходяться в обороті підприємства, що свідчить про ефективну діяльність підприємства. Розглянувши показники прибутку і рентабельності, також можна зробити висновок, що підприємство рентабельно, оскільки показник рентабельності підприємства за даними таблиці № 1 значно високий. У другому кварталі рентабельність підприємства знижується, що пояснюється збільшенням основних засобів та запасів, які були придбані за рахунок позикових коштів. А в третьому кварталі показник рентабельності збільшився. Зміни відбулися, так як підприємство ТОВ «Стереотип» виконувало роботи (надавала послуги) за рахунок коштів отриманих в кредит. Внаслідок чого на підприємство отримало дохід від своєї діяльності, отже, збільшилася балансовий прибуток підприємства.
2.2 Документальне оформлення операцій по руху матеріалів
Облік матеріалів організований у бухгалтерії ТОВ «Стереотип» і ділиться на 4 етапи: надходження, внутрішнє переміщення, списання на виробництво, вибуття з інших причин.
Всі операції, пов'язані з надходженням, переміщенням та відпуском матеріалів, повинні оформлятися первинними документами. Раціонально розроблена первинна документація з обліку матеріалів дає можливість отримувати необхідні відомості для оперативного керівництва підприємством і здійснювати попередній, поточний і наступний контроль за їх використанням.
Первинні документи по надходженню і витраті виробничих запасів є основою організації матеріального обліку. Безпосередньо за первинними документами здійснюється контроль за рухом, збереженням і раціональним використанням матеріальних ресурсів.
Документальне оформлення надходження матеріалів. Порядок документального оформлення надходження сировини і матеріалів залежить від джерел їх надходження, способів доставки та місця прийому продукції.
Основними джерелами надходження сировини і матеріалів на підприємстві ТОВ «Стереотип» є промислові підприємства (безпосередні виробники продукції), торгові та посередницькі організації, підзвітні особи (заготівельники), які закуповують матеріали в порядку готівкового розрахунку.
Прийом матеріалів здійснюється у відповідності з виробничою програмою підприємства на основі укладених господарських договорів з постачальниками продукції.
Контроль за виконанням плану матеріально-технічного забезпечення, своєчасністю надходження та оприбуткування, матеріалів здійснює головний бухгалтер. Доставка матеріалів на підприємство може здійснюватися як за ініціативою постачальника - централізована доставка, так і з ініціативи самого підприємства - самовивіз. На відвантажені матеріали постачальник виписує розрахункові та платіжні документи: рахунок-фактури (Додаток В) № 00001546 від 02 жовтня 2006 року. Виписаний ТОВ «Юнітекс» на поставлені матеріали ТОВ «Стереотип». У ньому вказується кількість поставлених матеріалів і ціна за одиницю кожного виду матеріалів (наприклад оліфа 5 літрів: кількість - 55 штук за ціною за одиницю 106.53 рублів), розраховується вартість матеріалів без урахування податку - всього до сплати становить 313976,65 рублів. Так само розкривається сума нарахованого ПДВ за видами матеріалів - 56514,65 рублів і загальна вартість товарів з урахуванням податку - 370491,3 рублів. Рахунок - фактура підписується керівником та головним бухгалтером організації - постачальника. Рахунок - фактура виписується у двох примірниках, один, з яких залишається у постачальника, а другий направляється покупцеві. А так само виписується товарна накладна (Додаток Г) № 1546 від 05 жовтня 2006 року. Вона виписується на рахунок - фактуру № 00001546. У ній так само вказано кількість матеріалів, ціна, сума без урахування ПДВ, сума ПДВ, сума з урахуванням ПДВ (разом за товарною накладною: кількість 3370 одиниць; сума без урахування ПДВ 252623,75 рублів; сума нарахованого ПДВ 45472,05 рублів; сума з урахуванням ПДВ 298095,8 рублів). А також вказується кількість найменувань матеріалів, маса вантажу (нетто, брутто), посадова особа, яка дозволила відпуск матеріалів і посадова особа яка здійснила відпуск матеріалів і головний бухгалтер організації постачальника. Вказуються посадові особи прийняли вантаж до обліку та отримали матеріали. До них обов'язково додаються документи, що характеризують як кількість матеріалів (пакувальні ярлики, специфікації, накладні, схили), так і якість (сертифікати, якісні посвідчення та ін.) Надійшли від постачальників документи після перевірки і реєстрації передаються для оплати.
Надходження на склад виробничого підприємства, матеріалів власного виготовлення, відходів виробництва та інших оформляють вимогами-накладними. Матеріали, отримані від розбирання і демонтажу будівель і споруд, оприбутковуються на підставі акта про оприбуткування матеріальних цінностей, отриманих при розбиранні і демонтажі будівель і споруд.
Документальне оформлення витрат та іншого вибуття матеріалів.
Порядок документального оформлення відпустки матеріалів залежить насамперед від організації виробництва, напрями витрат та періодичності відпустки.
Оформлення відпуску матеріалів з-за великої кількості та різноманітності виписуються первинних документів носить трудомісткий характер і вимагає великих витрат часу. Тому важливе значення має спрощення обліку на цій ділянці.
Для обліку руху матеріалів всередині підприємства застосовують вимоги-накладні. Матеріали відпускають зі складу організації на виробниче споживання, господарські потреби, а також для реалізації на сторону. Для обліку руху матеріалів всередині підприємства застосовують вимоги-накладні (Додаток Д). Наприклад, вимога - накладна № 00000001 від 14 лютого 2006 року, в якій вказується хто зажадав і через кого передаються матеріали. Також вказуються структурний підрозділ - одержувач матеріалів, дебет рахунку з яким кореспондує рахунок 10. У ній вказується номенклатурні номери, коди матеріалів, кількість затребованное і відпущений на виробництво, ціна одиниці виміру матеріалів і сума без урахування ПДВ (наприклад БОЛАРС шпаклівка гіпсова: номенклатурний № -000000017; код 796; кількість затребованное 10 одиниць; кількість відпущений 10 одиниць; ціна за одиницю 140,68 рублів; сума без урахування ПДВ - 1406,78 рублів. Вимоги - накладну підписують особа видала і особа отримала матеріали. Їх складають матеріально відповідальні особи ділянки, відпускається цінності, у двох примірниках, один з яких з розпискою одержувача залишається на місці, а другий з розпискою особи, відпускається цінності, передається одержувачу цінностей. Відпуск матеріалів стороннім організаціям або своїм господарствам, розташованим за межами підприємства, оформляють накладними на відпустку матеріалів набік. Перший примірник накладної залишається на складі і є підставою для аналітичного і синтетичного обліку матеріалів, другий передається одержувачу матеріалів. Якщо матеріали відпускаються з подальшою оплатою, то перший екземпляр служить також для виписки бухгалтерією розрахунково-платіжних документів (рахунків, рахунків-фактур). На початку кожного кварталу документи по приходу і витраті матеріалів здають в бухгалтерію підприємства. Фактично витрачені матеріали за їх видами відображаються в актах, які складаються комірником, з додатком до нього накладних.
При відпуску матеріалів господарствам свого підприємства, розташованим за межами його території, а також стороннім організаціям виписуються накладні на відпуск матеріалів на сторону.
Списання матеріалів на виробництво оформляється звітом про витрату основних матеріалів у будівельній організації, якщо на матеріали встановлені норми списання на одиницю робіт або актом, то списання здійснюється в залежності від терміну служби і не залежить від обсягу робіт.
Списання матеріалів може проводитися з наступних причин: нестачі, втрата якості, реалізація. Недостача матеріальних цінностей виявляється шляхом проведення інвентаризації, яка представляє собою звірку фактичної наявності матеріально виробничих запасів з даними бухгалтерського обліку шляхом виміру, переваги, перерахунку. Результати інвентаризації оформляються інвентаризаційної описом та актом звірки фактичної наявності матеріально виробничих запасів. Керівник виносить рішення про спосіб списання матеріалів, який оформляється актом, підписаним членами інвентаризаційної комісії.
При реалізації матеріалів іншим організаціям оформляється накладна на відпуск матеріалів на сторону і виписується рахунок-фактура.
В кінці кожного місяця матеріально відповідальна особа здає в бухгалтерію матеріальний звіт з додатком документів по приходу і витраті матеріальних цінностей.
На складах підприємства матеріальні цінності розміщуються на стелажах, полицях, що забезпечує швидку їх приймання, відпуск та контроль за відповідністю фактичного їх наявності.
Облік матеріалів на складі здійснює комірник, що є матеріально-відповідальною особою. З комірником укладається за встановленою формою типовий договір про повну індивідуальну відповідальності. Облік руху та залишків матеріалів здійснюють у картках обліку матеріалів. Запис в картках комірник робить на підставі первинних документів - накладних на день здійснення операції. На підставі цього в кінці місяця можна оперативно визначити відомості про стан запасів матеріалів. Усі первинні документи по руху матеріалів зі складів і підрозділів підприємства надаються бухгалтеру. Після перевірки первинні документи піддаються таксуванні (множення кількості матеріалів на їх ціну). Всі прибуткові та видаткові документи групують по номенклатурному номеру, і в кінці місяця підраховані за документами підсумкові дані про надходження і витрати кожного виду матеріалів записують в оборотно - сальдові відомості по рахунку: 10.1 (Додаток Е). У зворотному відомості розкривається інформація за матеріалами в розрізі видів і сортів. Також вказується де саме зберігається кожен вид матеріалу. У зворотному сальдової відомості по рахунку 10 вказується сальдо на початок періоду - разом за дебетом 5206,36 рублів, обороти за період - за дебетом 584105,23 рублів; по кредиту 494240,87 рублів. По закінченню звітного періоду розраховується сальдо на кінець періоду - разом за дебетом 95070,72 рублів.
2.3 Синтетичний і аналітичний облік матеріалів
На синтетичних рахунках облік матеріальних цінностей ведуть за фактичною собівартістю. При цьому в дебет матеріальних рахунків відносять всі витрати з їх придбання. Синтетичний облік матеріалів на виробничих підприємствах ведеться на рахунку 10 «Матеріали». Цей рахунок має такі субрахунки:
1. «Сировина і матеріали»;
2. «Куплені напівфабрикати та комплектуючі вироби, конструкції і деталі»;
3. «Паливо»;
4. «Тара і тарні матеріали»;
5. «Запасні частини»;
6. «Інші матеріали»;
7. «Матеріали, передані в переробку на сторону»;
8. «Будівельні матеріали»;
9. «Інвентар і господарські речі».
Відповідно до "Плану рахунків бухгалтерського обліку" синтетичний облік матеріалів на рахунку 10 "Матеріали" ведеться за фактичною собівартістю.
При цьому способі на рахунку 10 "Матеріали" відображаються всі витрати з їх придбання та заготівлі.
Традиційним і більш спрощеним є облік матеріалів за фактичною собівартістю. У цьому випадку на матеріали, що надійшли в бухгалтерському обліку дебетують рахунок 10 "Матеріали" і кредитують рахунки:
76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" - на вартість послуг, оплачуваних чеками транспортним (залізничним, водним) організаціям, а також інформаційні та консультаційні послуги, митні збори та ін;
71 "Розрахунки з підзвітними особами" - на вартість сировини і матеріалів, придбаних та оплачених із підзвітних сум;
23 "Допоміжні виробництва" - на витрати з доставки матеріалів власним транспортом і на фактичну собівартість матеріалів власного виробництва;
20 "Основне виробництво" - на вартість одержаних з виробництва зворотних відходів та ін
Якщо при прийманні матеріалів можна знайти їх недостача чи псування, то ці операції на матеріальних рахунках не відображаються. У випадку, коли нестача сировини і матеріалів не перевищує норму природного убутку в дорозі, то вона списується на загальногосподарські витрати підприємства. При виявленні ж недостачі і псування сировини і матеріалів з вини постачальника останньому пред'являється претензія. Ця операція в обліку відображається за дебетом рахунка 76-2 "Розрахунки за претензіями" і кредитом рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками".
При веденні синтетичного обліку матеріалів за фактичною собівартістю в рамках рахунку 10 "Матеріали" відкриваються два аналітичних рахунки:
· Матеріали за обліковими цінами;
· Транспортно-заготівельні витрати або відхилення у вартості матеріалів.
Відпустка сировини і матеріалів з центральних складів у комори виробничих цехів розглядається як внутрішнє переміщення і в бухгалтерському обліку відображається записом: дебет рахунка 10 "Матеріали", аналітичний рахунок "Центральний склад"; кредит рахунку 10 "Матеріали", аналітичний рахунок "Виробничий цех".
Виробничий витрата сировини і матеріалів в бухгалтерському обліку відображається шляхом списання з кредиту рахунку 10 "Матеріали" в дебет рахунків:
20 "Основне виробництво" - на вартість сировини і матеріалів, витрачених в основному виробництві;
23 "Допоміжні виробництва" - на вартість матеріалів, витрачених у допоміжних виробництвах;
25 "Загальновиробничі витрати" - на вартість матеріалів, витрачених на загальновиробничі потреби;
26 "Загальногосподарські витрати" - на вартість матеріалів, витрачених на загальногосподарські потреби;
28 "Брак у виробництві" - на вартість матеріалів, витрачених на виправлення бракованої продукції та ін
Протягом місяця списання сировини і матеріалів проводиться за обліковими цінами. В кінці місяця визначають різницю між фактичною собівартістю витрачених матеріалів і вартістю їх за обліковими цінами. При цьому, якщо фактична собівартість вище облікової ціни, то різницю між ними списують додаткової бухгалтерської проводкою, зворотний ж різницю - способом "червоне сторно", тобто негативними числами (сторнировочная запис).
У бухгалтерії підприємства, поряд з синтетичним обліком матеріалів, паралельно ведеться аналітичний облік. На підприємство ТОВ «Стереотип» використовується оперативно-бухгалтерський спосіб обліку матеріалів.
Оперативно-бухгалтерський спосіб обліку матеріалів передбачає ведення натурального обліку матеріалів на складі. Працівник бухгалтерії, приймаючи звіти від матеріально відповідальних осіб безпосередньо на складах, перевіряє за первинними документами правильність відображення їх даних в регістрах складського обліку. У бухгалтерії натурально-вартісний облік не ведуть, а застосовують сумовий облік руху матеріалів.
У кінці місяця на підставі даних складського обліку бухгалтер виписує кількісні залишки матеріалів за їх окремими видами у спеціальну сальдову відомість обліку залишку матеріалів на складі (без оборотів приходу і залишку). Потім бухгалтер здійснює таксування та підрахунок підсумків залишків матеріалів з твердим обліковими ставками кожної облікової групи матеріалів і в цілому по складу.
Оперативно-бухгалтерський (сальдовий) спосіб обліку матеріалів - один з найбільш ефективних, особливо в умовах ручної обробки облікових даних і малої механізації обліку. Його застосування дозволяє уникнути громіздкого натурально-вартісного обліку в бухгалтерії і дублювання із записами складського обліку.
Оперативно-бухгалтерський облік матеріалів на підприємстві ТОВ «Стереотип" ведеться в журналі-ордері № 10 (Додаток З). Наприклад, журнал - ордер і відомість по рахунку 10.1 за перший квартал 2006 року, відображається по кожному факту надходження або відпуску матеріалів у виробництво в окремому рядку. У ньому вказується початковий залишок за дебетом рахунка 10.1 - 5206,36 рублів, разом по кореспондуючих рахунках: рахунок 60 - 584105,23 рублів, рахунок 20 - 491422,22 рублів і рахунок 26 - 2818,65 рублів, дебетовий оборот - 584105,23 рублів і кредитовий оборот - 494240,87 рублів. По кожному рядку розраховується кінцевий залишок за дебетом рахунка 10.1 - 95070,72 рублів.
Вступники матеріали, які не супроводжуються платіжними документами від постачальників (невідфактуровані поставки), оприбутковують за актом про приймання матеріалів, що складається на складі. Оприбуткування невідфактурованих поставок здійснюють за обліковими цінами або за цінами договору або попередніх поставок. Якщо до кінця місяця платіжне вимога не надійде, то прийомна оцінка на зазначені поставки зберігається. У наступному місяці при надходженні платіжного вимоги вартість невідфактурованих поставок в приймальні оцінці сторнують і складають новий запис за фактичними сумами, зазначеними у документах постачальників.
При прийманні матеріалів від постачальників можуть бути виявлені надлишки або нестачі фактично надійшов кількості матеріалів у порівнянні з документальними даними, оформляються актом. Надлишки оприбутковують за актом і розцінюють за обліковими цінами організації або за відпускними цінами. Потім відділ постачання повідомляє про надлишки постачальнику і просить вислати платіжну вимогу на вартість надлишків.
Якщо при прийманні матеріалів виявлена ​​недостача або їх псування, то їх вартість відображають за дебетом рахунка 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами», субрахунок 2 «Розрахунки за претензіями», і кредиту рахунку 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками». На матеріальних рахунках вартість недостач або псування матеріалів не відображають.
Аналітичний облік надходження матеріалів значною мірою залежить від вибору облікової ціни. Якщо в якості твердих облікових цін застосовують середні покупні ціни, то що надійшли матеріали відображають на кожному аналітичному рахунку за середніми цінами. Націнки збутових і постачальницьких організацій та транспортно-заготовити-тільні витрати по всіх надійшли враховують на одному аналітичному рахунку «Транспортно-заготівельні витрати і націнки постачальницьких і збутових організацій».

3 Вдосконалення обліку матеріалів у ТОВ «Стереотип»
Матеріали відпускаються зі складу організації на виробниче споживання, господарські потреби в ТОВ «Стереотип» оформляються вимогами-накладними. Їм можна застосовувати спільно з вимогами - накладними і лімітно-забірні карти, які значно скорочують кількість разових документів. Розрахунки лімітів та виписка лімітно-забірних карт на сучасних обчислювальних машинах дозволяє підвищити обгрунтованість обчислюваних лімітів та зменшити трудомісткість складання карт.
Витрата матеріалів, що відпускаються у виробництво необхідно щодня оформляти лімітно-забірними картами. Вони повинні виписуватися плановим відділом у ТОВ «Стереотип» у двох примірниках на один або кілька видів матеріалів строком на один місяць. Також вони можуть застосувати квартальні та піврічні лімітно-забірні карти з відривними місячними талонами на фактичний відпустку. У них вказати: вид операцій, номер складу, відпускається матеріали, одержувача матеріалів, шифр витрат, номенклатурний номер та найменування відпускаються матеріалів, одиницю виміру і ліміт місячного витрати матеріалів, що перелічив у відповідності з виробничою програмою на місяць і діючих норм витрат.
Один примірник лімітно-забірної карти до початку місяця вручають структурному підрозділу - споживачеві матеріалів, другий - складу. Комірник зазначає в обох примірниках дату і кількість відпущених матеріалів, після чого виводить залишок ліміту по номенклатурному номеру матеріалу і розписується в карті структурного підрозділу - споживача матеріалів. Представник структурного підрозділу підписується в отриманні матеріалів в карті, що знаходиться на складі.
Відпуск матеріалів зі складів роблять у межах встановленого ліміту. Понадлімітний відпустку матеріалів і заміну одного матеріалу іншим (за відсутності матеріалу на складі) оформляють випискою окремої вимоги-накладної на заміну (додатковий відпуск матеріалів). При заміні в лімітно-забірної карті замінного матеріалу роблять запис «Заміна, дивись вимога № _» і зменшують залишок ліміту. Не використані у виробництві і повернуті на склад матеріали записують у лімітно-забірну карту без складання будь-яких додаткових документів.
Після закінчення місяця обидва примірника лімітно-забірних карт разом з іншими прибутковими - видатковими документами здаються до бухгалтерії для обліку руху матеріалів, відображення витрат матеріалів на відповідних рахунках бухгалтерського обліку. Лімітно-забірні карти сприяють посиленню контролю за відпуском матеріалів зі складу в межах передбаченого ліміту і різко скорочує кількість разових документів. Однак за допомогою лімітно-забірних карт неможливо контролювати використання матеріалів безпосередньо на виробництві. Для цієї мети використовують інші документи і методи.
При цьому ТОВ «Стереотип» може використовувати замість первинних документів по витраті матеріалу картки обліку матеріалів. З цією метою представники цехів-одержувачів розписуються в одержанні матеріалів у самих картках, які стають у зв'язку з цим виправдувальними документами. При цьому в картках проставляють шифр виробничих витрат з метою подальшої групування записів за об'єктами калькуляції та статтями витрат. Таке поєднання видаткових документів і карток обліку матеріалів зменшить обсяг облікової роботи і посилить контроль за дотриманням норм складських запасів.
Оскільки основним завданням обліку процесу заготівлі і придбання матеріалів є визначення фактичної собівартості заготовляється матеріалів (калькулювання собівартості заготовлення) і виявлення відхилень фактичної собівартості заготовлених матеріалів від їх вартості за обліковими цінами, то найбільш ефективним методом визначення фактичної собівартості і виявлення відхилень її від вартості за обліковими цінами для ТОВ «Стереотип» є метод обліку за обліковими цінами. У даному методі використовуються спеціальні рахунки 15 «Заготівля та придбання матеріальних цінностей» і 16 «Відхилення вартості матеріальних цінностей», на яких обліковуються операції за заготовлению та придбання усіх матеріальних цінностей, які відносяться до оборотних засобів і за всіма джерелами надходження в разі, якщо в поточному бухгалтерському обліку матеріалів застосовуються тверді облікові ціни (планово-розрахункові ціни, планова собівартість).
Методика обліку заготовляння і придбання матеріалів полягає в наступному. За дебетом рахунка 15 відображається фактична собівартість заготовляється і придбаних матеріальних цінностей (фактурна вартість з усіма зборами та заготівельно-складські витрати), а по кредиту - вартість тієї ж партії матеріальних цінностей за обліковими цінами. Зіставляючи кредитову сторону рахунки з дебетовою, виявляють відхилення у вартості матеріалів. Відхилення можуть бути позитивними, тобто економією (фактична собівартість матеріалів нижчою від їх вартості за обліковими цінами - Кт> Дт, і негативними, тобто перевитратою фактична собівартість матеріалів вище їх вартості за обліковими цінами - Кт <Дт). В кінці місяця ці відхилення списуються на спеціальний рахунок 16.
Сальдо на рахунку 15 означає матеріальні цінності в дорозі, тобто матеріали, по яких документи надійшли, вони акцептовані і у встановлені терміни оплачені, але самі матеріали ще не надійшли. За цими матеріалами треба постійно стежити, виявляти причини затримок з доставкою вантажів.
Аналітичний облік на рахунках 15 і 16 слід вести за однорідними групами матеріалів. Такий облік дозволить більш точне літочислення фактичної собівартості матеріалів. При невеликій номенклатурі заготовляється матеріалів аналітичний облік може вестися за окремими видами матеріалів.

Список використаних джерел
1) Адамов Н. А. Облік матеріалів, що не належать організації, при капітальному будівництві / / Бухгалтерський облік. - 2003. - № 20.
2) Акчуріна Є. В. Бухгалтерський фінансовий облік: навч. посібник Солодко. - М.: Іспит, 2004. - 416 с.
3) Безруких П. С. Бухгалтерський облік: навч. для вузів 5-е вид., перераб. і доп. - М.: Бугалт. облік, 2004. - 736 с.
4) Булавіна Л. І. Бухгалтерський облік і аудит матеріально виробничих запасів: Фінанси і статистика, 2001. - 144 с.
5) Билакова Є. І., Каурова О. В. Ефективність обліку виробничих запасів / / Бухгалтерський облік. - 2006. - № 20. - С. 77
6) Васькін Ф. І. Бухгалтерський фінансовий облік: навч. посібник для вузів. - М.: Колос, 2004. - 560 с.
7) Дружіновская Т. Ю. Визнання, оцінка та облік запасів за російським і міжнародним стандартом / / Бухгалтерський облік. - 2006. - № 1. - С. 57
8) Ємельянова Т. В. Облік матеріальних запасів / / Бухгалтерський облік. -2005. - № 8.
9) Кондраков Н. П. Бухгалтерський облік: навч. для вузів. - М.: ИНФРА-М, 2005. - 592 с.
10) Кондракова Н. П. Бухгалтерський облік: навчальний посібник. - 4-е вид., Перераб. і доп. - М.: ИНФРА-М, 2003. - 640 с.
11) Ковальова О. В. Новий план рахунків: коментарі та рекомендації до застосування з урахуванням останніх змін. Вид. 4-е. - Ростов н / Д: Фенікс, 2003. - 224 с.
12) Литнева Н. А. Облік руху матеріалів в організації / / Бухгалтерський облік. - 2005. - № 2
13) Петрова В. І. Бухгалтерський фінансовий облік: навчальний посібник. - Казань; вид - во КФЕІ, 2002 - 512 з Керімов В. Е. Бухгалтерський облік на виробничих підприємствах: Підручник. - 3-е вид. і доп. - М.: Видавничо - торгова корпорація «Дашков і К», 2002. - 360 с.
14) Самохвалова Ю. М. Бухгалтерський облік: Практикум: навч. посібник для середовищ. проф. Освіті. - М.: Форум: ІРФРА-М, 2003. - 224 с.
15) Шевельов А. Є. Облік матеріалів із застосуванням рахунків 15 і 16 / / Бухгалтерський облік. - 2004. - № 15. - С.16
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Курсова
128.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Облік руху матеріалів на виробництві
Удосконалення обліку та аналізу використання сировини і матеріалів у виробництві
Використання промислових відходів у виробництві будівельних конструкцій виробів та матеріалів
Облік і аналіз використання основних засобів у ТОВ Іж-лайн
Нормування витрати матеріалів у виробництві
Облік і аналіз ефективності використання основних засобів на прикладі ТОВ Колос
Екологічні ризики при виробництві будівельних матеріалів
Забезпечення безпеки при виробництві зберігання і застосування вибухових матеріалів
Дослідження методики аудиторської перевірки бухгалтерського обліку матеріалів у виробництві СПК
© Усі права захищені
написати до нас