Всього с / г угідь, у т.ч. | 5717 | 90 | 5721 | 90,3 | 5721 | 90,3 | - Рілля | 4764 | 75 | 4756 | 75 | 4756 | 75 | - Сінокоси | 41 | 0,6 | 41 | 0,6 | 41 | 0,6 | - Пасовища | 912 | 14,4 | 924 | 14,6 | 924 | 14,6 | Поклади | - | - | - | - | - | - | Площа лісу | 102 | 1,7 | 102 | 1,7 | 102 | 1,7 | Ставки і водойми | 19 | 0,3 | 19 | 0,3 | 19 | 0,3 | Присадибні землі | 158 | 2,5 | 166 | 2,6 | 166 | 2,6 | Деревно-чагарникові насадження | 108 | 1,7 | 96 | 1,5 | 96 | 1,5 | Болото | 4 | 0,1 | 4 | 0,1 | 4 | 0,1 | Інші землі | 231 | 3,7 | 231 | 3,7 | 231 | 3,7 |
Загальна земельна площа за 2006-2008 р.р., а також структура земельних угідь в господарстві залишалася стабільною. Як видно з таблиці у 2007 р. відбулися зміни в площах ріллі. Зменшення її на 8 га сталося внаслідок забудови. Площа під деревно-чагарниковими насадженнями зменшилася на 12 га в результаті загибелі лісонасаджень і внаслідок цього збільшилась площу пасовища. У 2008 р. змін в розмірах і структурі сільськогосподарських угідь не сталося. Агроландшафт відрізняється значним ступенем розораності - близько 83,1%, що з одного боку дозволяє успішно займатися виробництвом рослинницької продукції, але з іншого - негативно позначається на екологічному стані території. В результаті збільшується кількість земель, схильних до ерозії і дефляції, знижується родючість, погіршуються фізико-хімічні показники грунту, що може призвести до зниження врожайності і економічних втрат. Про ефективність використання землі в господарстві можна судити, виходячи з показників, викладених у таблиці 4. Таблиця 4 Структурні показники ефективності використання землі Показник | 2006 | 2007 | 2008 | Рівень освоєності земельного фонду,% | 90,2 | 90,3 | 90,3 | Рівень розораності с / г угідь,% | 83,3 | 83,1 | 83,1 |
Інтенсивність використання земельних ресурсів за аналізований період залишалася стабільною. Рівень освоєності земельного фонду за аналізований період знизився незначно і становив у 2008 р. - 90,3%, також знизився рівень розораності на 0,2% і склав 83,1% у 2008 р. проти 83,3% в 2006 р. Високий рівень освоєності та розораності земель говорить про високий виробничий потенціал підприємства. Для поліпшення екологічної ситуації необхідна висадка лісозахисних насаджень, деревно-чагарникової рослинності на схилах ярів і балок, що призведе до зменшення процесів ерозії, а також затримання вологи в грунті навесні. У структурі сільськогосподарських угідь рілля займає 75% і використовується для отримання рослинницької продукції. У структурі посівних площ господарства використовують різні культури, в тому числі озимі зернові, кормові, цукрові буряки. Дані про розмір і структуру посівних площ господарства показані в таблиці 5. Таблиця 5. Розмір і структура посівних площ Культура | 2006 | 2007 | 2008 |
| Площа, га | % | Площа, га | % | Площа, га | % | Зернові та зернобобові культури, всього | 2954 | 65,7 | 2818 | 61,6 | 2816 | 63,6 | в т. ч. озима пшениця | 860 | 19,1 | 868 | 19,0 | 898 | 20,3 | Озиме жито | 310 | 6,9 | 314 | 6,9 | 292 | 6,6 | Ячмінь | 1015 | 22,6 | 1010 | 22,1 | 1048 | 23,7 | Овес | 86 | 1,9 | 84 | 1,8 | 79 | 1,8 | Просо | 183 | 4,1 | 146 | 3,2 | 100 | 2,3 | Горох | 300 | 6,7 | 298 | 6,2 | 324 | 7,3 | Гречка | 200 | 4,4 | 98 | 2,1 | 75 | 1,7 | Кормові культури, всього | 1003 | 22,3 | 1170 | 25,6 | 1094 | 24,7 | в т. ч. кукурудза на силос | 320 | 7,1 | 356 | 7,8 | 346 | 7,8 | Однорічні на зелений корм | 243 | 5,4 | 230 | 5,0 | 157 | 3,5 | Багаторічні трави на зелений корм | 142 | 3,2 | 184 | 4,0 | 163 | 3,7 | Багаторічні на сіно | 280 | 6,2 | 380 | 8,3 | 400 | 9,03 |
| Кормові коренеплоди | 18 | 0,3 | 20 | 0,4 | 28 | 0,63 | Технічні та просапні культури всього: | 540 | 12,0 | 590 | 12,9 | 520 | 11,74 | в тому числі цукрові буряки | 500 | 11,1 | 560 | 12,2 | 500 | 11,29 | Картопля | 40 | 0,9 | 30 | 0,7 | 20 | 0,45 | РАЗОМ | 4497 | 100 | 4578 | 100 | 4430 | 100 |
При аналізі таблиці 5 слід зазначити, що за останні 3 роки (2006-2008рр.) Структура посівних площ не піддавалася значним змінам. Основна частка у структурі посівних площ належить зерновим та кормовим культурам. Це пояснюється, перш за все, рентабельністю виробництва рослинницької продукції в сучасних умовах. Найбільші площі в структурі посівних площ займають озима пшениця і ячмінь, що пов'язано з відносно невисокими витратами на їх виробництво, а також високими ринковими цінами на цю продукцію. Кормові культури займають близько 25% посівних площ, що зумовлено необхідністю забезпечення кормовою базою галузі тваринництва. З екологічної точки зору насиченість зерновими і зернобобовими культурами сприяє поліпшенню грунтово-агрохімічних характеристик, зниження ерозійних процесів, підвищення родючості та поліпшення фітосанітарного обстановки. У той же час насиченість зернобобовими культурами невелика, що недостатньо для збагачення грунту азотом. Наявність у господарстві парових земель є сприятливим для ведення сівозмін, насамперед зернових озимих, однак, з екологічної та економічної точки зору чисті пари можна замінити сидеральними, що збагатить грунт органічними речовинами при нестачі інших органічних добрив (торфу, гною) і сприятиме більш високій врожайності культур. 1.3.2 Насиченість основними виробничими фондами та ефективність їх використання Неодмінною умовою процесу виробництва є засоби виробництва, які складаються із засобів праці та предметів праці. Засоби праці в натурально-речовій формі виступають в якості основних засобів, а у вартісному вираженні - основних фондів. Основні фонди-це вартісна категорія, що до них відносяться лише засоби виробництва, які є продуктом праці, мають вартість. До основних виробничих фондів відносять землю, споруди, будівлі. Машини, інвентар, робочий і продуктивну худобу та ін Вони в процесі виробництва не змінюють своєї первісної форми. На новостворену продукцію свою вартість вони переносять по частинах, у міру фізичного зносу і використовуються в господарстві кілька років. Рівень оснащення підприємства основними виробничими засобами характеризує фондообеспеченность і фондоозброєність праці. Ефективність використання основних виробничих фондів характеризується шляхом зіставлення отриманих результатів виробництва з їх вартістю. Аналіз насиченості основними виробничими фондами ВАТ «Соснівка» наведено в таблиці 6. Таблиця 6 Насиченість основними виробничими фондами Показники | 2006 | 2006 | 2008 | 2008 р. в% до 2006 р. | Фондообеспеченность, тис. руб. на 100 га | 575 | 570,5 | 577,1 | 100,4 | Фондоозброєність, тис. руб. на 1 працівника | 373,6 | 384,0 | 402,8 | 107,8 | Енергозабезпеченість, к.с. на 100 га | 114 | 111 | 114 | 100 | Енергоозброєність, к.с. на 1 працівника | 74,8 | 74,8 | 79,5 | 106,3 | Фондовіддача, грн. | 2,1 | 2,5 | 2,9 | 138,1 | Фондомісткість, руб. | 0,46 | 0,40 | 0,35 | 76,1 | Рентабельність ОПФ,% | 25,3 | 31,6 | 27,4 | 108,3 |
Фондообеспеченность - це середньорічна вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення з розрахунку на одиницю площі сільськогосподарських угідь. Фондоозброєність - це середньорічна вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, яка припадає на 1 працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві підприємства. Енергозабезпеченість - це енергетичні потужності господарства в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь. Енергоозброєність - енергетичні потужності на одного середньорічного працівника, зайнятого у виробництві. Для оцінки ефективності використання ОПФ застосовують показники: - Фондовіддача - вартість валової продукції на 1 грн середньорічної вартості ОПФ; - Фондомісткість - середньорічна вартість ОПФ на 1 рубль валової продукції; - Рентабельність використання ОПФ - це відношення прибутку господарства до середньорічної вартості ОПФ, виражене в%. Роблячи аналіз таблиці 6, слід відзначити, що за 2006-2008 рр.. в господарстві спостерігається хоч і незначний, але щорічне зростання оснащеності основними засобами. Про це свідчить збільшення фондоозброєності праці (з 373,6 до 399 тис. руб.), Енергоозброєності праці (з 74,8 до 79,5 л. С.), Фондообеспеченности (з 575 до 575,5 тис. руб.), в той же час рівень енергозабезпеченості протягом 3-х років залишається стабільним. Збільшення фондоворуженності праці, фондообеспеченности на 100 га і енергозабезпеченості на 100 га сільськогосподарських угідь в першу чергу пов'язано із щорічними надходженнями основних засобів. Динаміка енергоозброєності праці та енергозабезпеченості на 100 га сільськогосподарських угідь характеризується щорічним збільшенням енергетичних ресурсів. Для підвищення рівня та ефективності використання основних виробничих засобів необхідно не тільки покращувати їх складу, але і підвищувати ефективність усіх галузей сільськогосподарського виробництва. 1.3.3 Забезпеченість робочою силою і продуктивність праці Трудові ресурси представляють основну продуктивну силу суспільства. Інтенсивне її відтворення передбачає відповідність сучасним вимогам, перспективного розвитку техніки і технології вирощування сільськогосподарських культур та утримання тварин. Виходячи з потреби в робочий час і річного фонду робочого часу працівника можна визначити необхідну чисельність працівників. Так, наприклад, в рослинництві чисельність працівників визначається на основі технологічних карт по кожній культурі. Таблиця 7 Склад і структура трудових ресурсів Категорії працівників | 2006 | 2007 | 2008 |
| чол. | % | чол. | % | чол. | % | По підприємству - всього, в т.ч. | 92 | 100 | 89 | 100 | 85 | 100 | Працівники с / г виробництва, з них: | 67 | 72,8 | 65 | 73 | 61 | 71,8 | Постійні робочі, в т.чісле: | 85 | 92,3 | 83 | 93 | 81 | 95,3 | Трактористи-машиністи | 20 | 21,7 | 18 | 20 | 18 | 21,2 | Оператори машинного доїння | 15 | 16,3 | 15 | 17 | 14 | 16,4 | Скотники ВРХ | 9 | 9,8 | 8 | 9 | 8 | 9,4 | Працівники свинарства | - | - | - | - | - | - | Робітники сезонні і тимчасові | 7 | 7,6 | 6 | 6,7 | 4 | 4,7 | Службовці, з них | 18 | 19,6 | 18 |
| 20 | 18 | 21,2 | Керівники | 6 | 6,5 | 6 | 6,7 | 6 | 7,1 | Фахівці | 12 | 13 | 12 | 13 | 12 | 14 | Працівники підсобних підприємств | - | - | - | - | - | - | Працівники ЖКГ | - | - | - | - | - | - | Працівники громадського харчування та торгівлі | - | - | - | - | - | - |
Господарство практично повністю забезпечено трудовими ресурсами. Це свідчить про те, що в господарстві регулярно проводяться заходи щодо залучення кадрів. Невелике зниження середньорічної чисельності працівників у 2008 р. на 7 осіб відносно 2006 р. пояснюється зменшенням чисельності голів ВРХ в галузі тваринництва, скорочення числа трактористів-машиністів (з 20 до 18 осіб) пов'язане зі щорічним застосуванням нових технологій виробництва сільськогосподарської продукції, що вимагає меншої кількості робочої сили. У 2008 р. в порівнянні з 2006 р. ефективність використання трудових ресурсів підвищилася. Про це свідчить різке збільшення виробництва на 1 особу валової продукції з 803,6 до 1157,4 тис. крб. Для оцінки ефективності використання робочої сили в господарстві прийняті такі показники, як «відпрацьовано чел.дней, чол / год», «продуктивність праці». Таблиця 8 Продуктивність праці працівників Показники | Роки | 2008 в% до 2006 р. |
| 2006 | 2007 | 2008 |
| Вихідні дані | Вартість валової продукції, тис. грн. | 70713,9 | 82314,3 | 94907,6 | 134,2 | Середня чисельність працівників підприємства, чол. (Середньооблікова) | 88 | 85 | 82 | 93,2% | Відпрацьовано за рік, тис. люд.-год | 175,4 | 168,6 | 163,5 | 93,2% | Розрахункові показники | Продуктивність праці, тис. руб. валової продукції на 1 працівника | 803,6 | 968,4 | 1157,4 | 144% | Трудомісткість виробництва продукції, чел.-час/1000 руб. валової продукції | 0,0025 | 0,002 | 0,0017 | 68% | Вироблено продукції за 1 люд.-год, руб. | 403,2 | 488,2 | 580,5 | 144% |
Дані таблиці показують, що, не дивлячись на незначне скорочення чисельності працівників за останні роки (на 6 осіб) продуктивність праці зросла (на 44%), а трудомісткість виробництва продукції знизилося на 34%, що свідчить про високу інтенсифікації виробництва, раціональної організації праці, застосуванням нових технік і технологій, поліпшенням матеріально-технічної бази, підвищенням якості робіт. Ефективному використанню робочої сили в сільськогосподарському виробництві сприяє використання прогресивних форм організації праці, вдосконалення методів матеріального стимулювання працівників, підвищення безпеки виробничого процесу. 1.4 Стан і розвиток галузі рослинництва Рослинництво є однією з основних галузей сільськогосподарського виробництва. В даний час велике значення має скорочення витрат на виробництво сільськогосподарської продукції, що викликає необхідність у застосуванні сучасних передових технологій. Таблиця 9 Основні показники обробітку сільськогосподарських культур, середнє за 2006-2008р. Культура | Площа, га | Урожайність, ц / га | Валовий збір, т | Вартість ВП, тис. руб | Витрати, тис. руб. | Собівартість 1 ц, крб. | Дохід, тис. руб. | Рентабельність,% | Оз.пшеніца | 875 | 40 | 3499,2 | 17064,5 | 9294,3 | 264,7 | 7770,3 | 83,7 | Оз. жито | 305 | 36,3 | 1106,8 | 5049,3 | 2764,4 | 250,1 | 2285,6 | 83,3 | Ячмінь | 1024 | 39,2 | 4019,8 | 13449 | 7548,4 | 186,9 | 5900,6 | 79,7 | Овес | 83 | 31,2 | 258,5 | 799,8 | 573,6 | 222,1 | 226,2 | 38,7 | Просо | 143 | 12,8 | 348,3 | 1160,6 | 726,7 | 215,9 | 433,9 | 59,5 | Горох | 307 | 19,9 | 612,8 | 2304,3 | 1378,4 | 222,9 | 925,9 | 68,7 | Гречка | 124 | 11,3 | 137,8 | 467,9 | 281,4 | 213,6 | 186,5 | 66,6 | Кукурудза (силос) | 341 | 305,7 | 13484,4 | 7936,9 | 5261,8 | 38,9 | 2675,0 | 51,1 | Однорічні (з / к) | 210 | 108 | 3228,4 | 991,6 | 752,3 | 24,5 | 182,7 | 32,8 | Багаторічні (сіно) | 163 | 23,2 | 695,3 | 262,7 |
| 189,9 | 26,7 | 72,8 | 38,8 | Багаторічні (з / к) | 353 | 100 | 1742,9 | 652,7 | 455,9 | 25,5 | 196,8 | 45,7 | Кормова буряк | 22 | 588 | 1296,7 | 673,7 | 409,8 | 31,0 | 263,9 | 62,1 | Цукрові буряки | 520 | 319 | 16571,3 | 18771,8 | 10980,2 | 66,2 | 7791,7 | 71,7 | Картопля | 30 | 148 | 581 | 2332 | 1307,7 | 229,8 | 1024,3 | 80,4 | Разом: | 4500 | - | 47583,2 | 71916,8 | 41515 | - | 29939,2 | 72,1 |
За даними таблиці 9 видно, що, незважаючи на високу врожайність зернових, зернобобових і технічних культур, рентабельність їх обробітку не достатньо висока. Це зумовлено високим рівнем витрат на виробництво продукції і низькою ціною збуту. Очевидно, що найбільш вигідними культурами для обробітку є зернові озимі, ячмінь, горох, цукровий буряк і картопля, під посадку якого в господарстві відведено невелику кількість площ. Підвищити рентабельність культур можливо при підвищенні якості продукції, впровадження передових технологій, збільшення врожайності. Ці заходи з одного боку дозволять знизити витрати на виробництво продукції, а з іншого підвищити її якість і врожайність, що в кінцевому підсумку призведе до збільшення доходів сільськогосподарського підприємства. 1.5 Економічні показники діяльності підприємства Економічна ефективність виробництва характеризується системою показників, до якої крім продуктивності праці і собівартості входять валовий дохід, прибуток і рентабельність. Таблиця 10 Фінансові результати діяльності підприємства Показники | 2006 | 2007 | 2008 | Відхилення | Виручка від реалізації, тис. крб. | 41526,8 | 44666,3 | 54278,2 | +12751,4 | Повна собівартість реалізованої продукції, тис. руб. | 33221,4 | 34358,7 | 45231,8 | +12011,4 | Прибуток (збиток), тис. руб. | 8305,5 | 10307,6 | 9046,4 | +740,9 | Рівень рентабельності (збитковості),% | 25,0 | 30,0 | 20,0 | -5,0 | Окупність витрат,% |
|
|
|
|
Прибуток від реалізації продукції і послуг (П) розраховують відніманням з грошової виручки (В) повної (комерційної) собівартості (ПС): П = В-ПС. Одним з основних показників економічної ефективності є рівень рентабельності (У р) - процентне співвідношення отриманого прибутку (П) до повної собівартості (ПС): У р =
Цей показник характеризує величину прибутку, що припадає на кожну одиницю спожитих ресурсів. Якщо виробництво продукції збитково (нерентабельно), замість рівня рентабельності з негативним знаком (збитковість) може бути використаний інший показник - рівень окупності витрат (О 3), що представляє собою відношення грошової виручки (В) до комерційної (повної) собівартості (ПС),% :
О 3 =
Цей показник характеризує грошову виручку з розрахунку на одиницю витрат. Виробництво рентабельно лише в тому випадку, якщо рівень окупності витрат перевищує 100%. Основне завдання будь-якого підприємства - отримання прибутку, тобто, для чого власне і ведеться виробництво. Фінансовий стан господарства можна оцінити як цілком задовільний. За останні роки відбувається збільшення виручки від реалізації продукції, а також повної собівартості цієї продукції. Це обумовлено підвищенням цін на сільськогосподарську продукцію і збільшенням врожайності культур. Проте з цими показниками збільшилися і витрати на виробництво, що призвело до низького рівня рентабельності і зниження прибутку. Одним з найважливіших організаційно-економічних заходів щодо поліпшення фінансово-економічної та господарської діяльності підприємства є вдосконалення сівозмін, здійснення підбору культур відповідно до рекомендацій, а також внесення суворо нормованого кількості мінеральних та органічних добрив, що представляє собою основну умову раціонального використання землі. Розділ 2. Проект розвитку галузі рослинництва та організація виробництва Таблиця 11 Трансформація земельних угідь, га Види угідь | Початок періоду | Зміна за рахунок | Кінець періоду |
|
| ріллі | сіножатей | пасовищ | чагарників | Інших земель |
| Загальна земельна площа | 6339 |
|
|
|
|
| 6339 | Всього с / х. угідь, у т.ч. | 5721 |
|
|
|
|
| 5721 | - Рілля | 4756 | - 42 |
|
|
|
| 4716 | - Сінокоси | 41 | +32 |
|
|
|
| 73 | - Пасовища | 924 |
|
| -30 |
|
| 894 | Ліси | 102 |
|
|
|
|
|
| Деревно-чагарників-ників насадження | 96 | +10 |
| +30 |
|
| 136 | Водойми | 19 |
|
|
|
|
| 19 | Болото | 4 |
|
|
|
|
| 4 | Присадибні ділянки | 166 |
|
|
|
|
| 166 | Інші | 231 |
|
|
|
|
| 231 |
Екологічна обстановка робить істотний вплив на виробничий процес, якість і кількість одержуваної сільськогосподарської продукції. Для оптимізації екологічної ситуації необхідно вибрати напрямок трансформації земельних угідь, зберігши при цьому виробничі можливості підприємства. Для цього передбачається збільшити площу екологічно стійких елементів агроландшафту. У першу чергу необхідно збільшувати площу полезахисних лісосмуг на 40 га, що зменшить процеси ерозії і дефляції. Вже через 4-6 років після посадки насаджень буде помітно їх позитивний вплив на агроландшафт. Урожайність сільськогосподарських культур на захищених полях підвищиться. Одним з протиерозійних заходів є посадка деревно-чагарникової рослинності на схилах ярів і балок, що також запобіжить розмивання грунту опадами і талими водами, буде сприяти снігозатриманню, а отже накопичення вологи навесні. Трансформацію цих земель передбачається провести за рахунок ріллі 10 га і пасовища 30 га. Для поліпшення стану у тваринництві можливо збільшити площу під сіножатями на 32 га за рахунок площі ріллі. При правильній їх експлуатації покращитися екологічний стан луків і пасовищ, і, отже, підвищиться якість тваринницької продукції. Щоб не відбулося зниження доходів господарства через трансформації, необхідно підвищити врожайність культур. Для цього слід використовувати нові прогресивні сорти, вносити суворо дозована кількість добрив, дотримуватися сівозміни, проводити своєчасну боротьбу з бур'янами, шкідниками та хворобами рослин. 2.2 Проектування посівних площ і польових сівозмін Одним з найважливіших організаційно-економічних заходів з підвищення культури землеробства є сівозміни. Вони встановлюються з метою отримання високих і стійких врожаїв, збереження підвищення родючості грунту, зниження процесів ерозії, підвищення ефективності виробництва сільськогосподарської продукції. Необхідність чергування культур по полях пов'язана з різними їх біологічними вимогами до грунтової середовищі, сприйнятливістю до хвороб та ін При розробці структури посівних площ та системи сівозмін слід враховувати вимоги культур до попередників, якість наявних земель, план виробництва і реалізації продукції. На ділянках, схильних до ерозії, пропонується введення польових сівозмін, з посівом багаторічних трав (конюшина), які мають найкращі грунтозахисними властивостями. Розвинена вегетативна маса і коренева система надійно захищають посіви від ерозії і збагачують її органічною речовиною. На другому місці з грунтозахисних властивостям стоять озимі культури, під які у запропонованих сівозмінах також відводяться значні площі. Майже вся площа ріллі має крутизну схилу 0 º -3 º. Такі землі використовують в польових і кормових сівозмінах. Для запобігання вітрової та водної ерозії, регулювання поверхневого стоку талих і зливових вод застосовують основний обробіток і посів поперек напрямку ерозійно-небезпечних вітрів. Необхідність введення кормових сівозмін обумовлена потребою тваринництва в кормах. У таких сівозмінах доцільно використання хорошого дії та післядії пласта багаторічних трав для отримання високих урожаїв зернофуражних і зернових культур. У цьому випадку сівозміни перетворюються на зернотравянопропашние. Польові сівозміни часто мають найбільш універсальний характер, так як в них, крім зернових культур обробляють зернобобові, технічні та кормові культури. Таблиця 12 Розміщення культур у полях сівозміни Минулий рік (факт) | Планований рік (план) | Рік, наступний за планованим | культура | Площа, га | культура | Площа, га | культура | Площа, га | Сівозміна 1 |
|
|
|
|
| 1. пар + гречка + одн.тр. | 304 | 1.мн.трави 1г | 207,25 | 1. мн.трави 2 м. | 207,25 | 2. оз.пшеніца | 304 | 2. мн.трави 2 м. | 207,25 | 2. оз. пшениця | 207,25 | 3. цук.буряк + корм.св. + картопля | 303 | 3. оз.пшеніца | 207,2 | 3. горох | 207 | 4. Ячмінь | 303 | 4. горох | 207 | 4. гречка | 207,3 | Площа | 1214 | 5. гречка | 207,3 | 5. ячмінь + мн.тр. | 207,3 | Ср.размер поля | 303,5 | 6. ячмінь + мн.тр. | 207,3 | 6. мн.трави 1г. | 207,25 |
|
| Площа | 1243,3 | Площа | 1243,3 |
|
| Ср.размер поля | 207,2 | Ср.размер поля | 207,2 | Сівозміна 2 |
|
|
|
|
| 1. пар + горох | 300 |
| 1. мн.трави 1 м. | 190 | 1.мн.трави 2 м. | 190 |
|
| Ср.размер поля | 191 | Ср.размер поля | 191 | Сівозміна 4 |
|
|
|
|
| 1. горох + одн.тр. + мн.трави | 293 | 1. люпин | 142 | 1. оз.рожь | 142 | 2. оз. пшениця | 294 | 2. оз. жито | 142 | 2. корм.свекла + картопля | 142 | 3. просо + овес + мн. трави | 294 | 3.корм.свекла + картопля | 141,9 | 3.горох + вика + овес | 141,9 | 4. ячмінь + мн.трави | 293 | 4.горох + вика + овес | 141,8 | 4. оз.пшеніца | 141,8 | Площа | 1174 | 5. оз.пшеніца | 142 | 5. кукурудза | 142 | Ср.размер поля | 293,5 | 6. кукурудза | 142 | 6. овес | 142 |
|
| 7. овес | 142 | 7. люпин | 142 |
|
| Площа | 993,7 | Площа | 993,7 |
|
| Ср.размер поля | 141,96 | Ср.размер поля | 141,96 |
Загальна площа старого сівозміни становила 4756 га, площа нового складе 4714, тобто зменшитися на 42 га, в результаті трансформації земель. При цьому в сівозмінах зросла частка зернобобових культур і багаторічних трав, що сприятливо позначиться на врожайності озимих зернових. Ця схема сівозмін є оптимальною, так культури розміщені тільки по доброякісним і відмінним попередникам. У запропонованих сівозмінах № 3, 4 пропонується в якості попередників озимого жита та озимої пшениці використовувати зернобобові - люпин і горох, які представляють велику цінність як попередники перш за все завдяки їх азотфиксирующей здібності. Зернобобові відносяться до групи ранніх ярих культур, які швидко ростуть і рано звільняють поля, що робить можливим проведення обробітку грунту та посіву озимих культур. Ці культури - хороші попередники для озимої пшениці та озимого жита. Інтенсивне зростання і раннє змикання рядків забезпечують зернобобовим культурам суцільного посіву велику перевагу в порівнянні з багатьма бур'янами і досить високу чистоту полів від бур'янів після збирання врожаю. Під покривом зернобобових культур грунт зберігає свою будову, менше ущільнюється і краще зберігає вологу у верхніх шарах. За допомогою ризосферних мікроорганізмів і кореневих виділень зернобобові культури переводять важкорозчинні фосфати грунту в доступні для рослин форми. 2.3 Обгрунтування техніко-економічних показників 2.3.1 Проектування врожайності на планований рік Таблиця 13 Проектування врожайності Культура | СР врожайність за три роки, ц / га | Проект |
|
| Надбавка до СР рівню | Опис проекту |
|
| % | ц / га |
| горох | 20 | 30 | 6,0 | 1. Внесення фосфорно-калійних добрив під зяб 2. Посів після озимої пшениці, як відмінного попередника |
Середня врожайність гороху за останні три роки становила 2,0 т / га, це дещо вище, ніж у середньому по РФ (1,2 т / га), але явно недостатньо, тому що потенціал врожайності у цієї культури набагато вищий - 3,4 -3,5 т / га. Очевидно, що низька врожайність пов'язана з недостатністю проведених агротехнічних заходів. Так, наприклад, під культуру не вносилося основне фосфорно-калійне добриво. У проекті передбачено внесення доз мінеральних добрив, розрахованих методом нормативного балансу для отримання запланованого врожаю і підтримки заданого балансу по полях сівозміни. Культура була розміщена після ячменю з підсівом багаторічних трав, що також могло позначитися на зниженні врожайності. У новому сівозміні горох розміщується після озимої пшениці, яка є відмінним попередником і кормових буряків, що є доброякісним попередником. Повертати горох на одне і те ж поле рекомендується через 5-6 років, що і передбачається в новому сівозміні. У проекті передбачається підвищення врожайності гороху до 26 ц / га. Фосфорні добрива на вилужених чорноземах лісостепової зони підвищують врожаї сильніше, ніж азотні. На чорноземах більш ефективні водорозчинні форми фосфорних добрив (суперфосфат, амофос). Калійні хлорвміщуючі добрива вносять з осені, щоб зменшити несприятливу дію хлору. Основною особливістю харчування гороху є фіксація азоту повітря, тому внесення азотних добрив під цю культуру проводиться в розмірі 30% від розрахункових норм, так як надлишок грунтового азоту буде гальмувати азотфіксації і синтетичну діяльність бульбочкових рослин. Для визначення витрат при купівлі та внесення добрив необхідно розрахувати норми добрив для одержання запланованого врожаю (метод нормативного балансу). Для цього, знаючи винос поживних елементів на 1 ц продукції, кг (довідкові дані) для гороху P 2 O 5 - 1,5; К 2 О - 2,0, а також плановану врожайність - 26 ц / га, знаходимо винос елементів на планований урожай: P 2 O 5 - 1,5 * 26 = 58,5 кг / га К 2 О - 2,0 * 26 = 52 кг / га Далі розрахунок виробляємо за формулою Д =, де Д - норма поживного елемента, кг / га В - винос поживного елемента на запланований урожай, кг / га Бн - балансовий норматив відповідно до класу грунтів за вмістом рухомих форм фосфору і калію, в%. Для фосфору Д = 58,5 * 140/100 = 81,9 Для калію Д = 52 * 70/100 = 36,8 Т.ч. норми добрив під горох складе Р 80 К 35 Розрахуємо дозу хлористого калію, що містить діючої речовини 60%: 35/60 = 0,58 ц / га Доза суперфосфату д.р. 19,5% складе: 80/19, 5 = 4,1 ц / га 2.3.2 Потреба в добривах, засобах захисту рослин, техніки і затрати праці Для отримання більш високої врожайності гороху господарству необхідно суворе дотримання технології вирощування культури, дотримання строків і норм агротехнічних заходів. Технологічна операція з внесення основного мінерального добрива восени під оранку зябу, а також плановане підвищення врожайності призведе до збільшення виробничих витрат. Показники | Руб. | % | Виробничі витрати Всього | 610544 | 100 | Пальне | 48225 | 7,9 | Насіння | 60000 | 9,8 | Добрива | 123460 | 20,2 | Отрутохімікати | 77000 | 12,6 | Автотранспорт | 19022 | 3,1 | Електроенергія | 695 | 0,1 | Амортизація | 84506 | 13,8 | Поточний ремонт | 78508 | 12,86 | Заробітна плата | 63624 | 10,4 | Накладні витрати | 55504 | 10 |
Витрати на пальне зростуть на 2 ц і складуть 48225 руб. Витрати на мінеральне добриво збільшаться на 68460 руб. і складуть 123460 крб. Витрати на покупку отрутохімікатів і придбання насіння залишаться на колишньому рівні, тобто 77000 руб. і 60000 руб. відповідно. У зв'язку зі збільшенням вантажоперевезень під час збирання врожаю зростуть витрати на автотранспорт на 3753 руб. і складуть 19022 руб. Зі збільшенням валового збору незначно зростають витрати електроенергії при очищенні і сушінні зерна (на 129,78 руб.). Витрати на ремонт техніки, а також амортизаційні відрахування зростуть відповідно на 6189 руб. і 6583 руб. Витрати на заробітну плату (включаючи доплати, відпустки і нарахування) зростуть на 6255,94 руб. Таким чином, найбільш витратними статтями витрат є витрати на купівлю мінеральних добрив - 20%, отрутохімікатів - 12,6%, а також амортизація 13,8% і ремонт 12,8%. Найменування робіт | Витрати працю на весь обсяг чол. / год |
| механізатори | % | різноробочі | % | Дисковий лущення | 17,5 | 3,6 |
|
| Транспортування і розкид добрив під зяб | 14,28 | 2,9 |
|
| Оранка зябу |
| 9,73 | 2 |
|
|