Контрольна робота з переводоведению
ЗМІСТ
Введення
Глава 1. Німецький патент та актуальні проблеми його перекладу
Глава 2. Переклад як основа функціонування механізму білінгвізму
Висновок
Список використаної літератури
ВСТУП
У теорії та практиці шкільного навчання іноземної мови перекладу приділяється мало уваги. Використовуваний переважно в якості прийому семантизації або контролю розуміння, він недостатньо вивчений як засіб засвоєння або застосування мовних одиниць і вже зовсім не визнаний як окремий вид РД. Очевидно, виявилося легше повірити в ілюзорне мислення на ІЄ і вважати можливим йому навчити, ніж намагатися вникнути в суть проблеми і запропонувати розумне рішення. У найзагальнішому вигляді це рішення в наступному: оскільки здатність мислити на ІМ в умовах школи не доведена, і учень думає рідною, а говорить іноземною, тобто всі його маніпуляції іншомовними засобами у процесі формування (рідна мова) і формулювання (ІМ) думки неминуче зводяться до перекладу, то і потрібно переклад не виганяти, а чи доцільно і вміло його використовувати.
Недоцільний лише один переклад свій власний або самоперевод, яким частіше зловживає вчитель. «Знаючи, що вчитель зазвичай переводить сказане ним, учень не робить ніяких зусиль, щоб зрозуміти мову вчителя, а як би« відключається »в момент виголошення фраз на ІЄ і« включається »лише тоді, коли розпорядження, прохання, повідомлення слід рідною мовою ». (Г. В. Рогова).
Глава 1. Німецький патент та актуальні проблеми його перекладу
Переклад розглядають як різновид міжкультурної комунікації, як засіб міжкультурної комунікації, як акт міжкультурної та професійно орієнтованої комунікації. Серед великої кількості різновидів міжкультурної комунікації найважливішим є, зокрема, дистантная міжкультурна комунікація, тобто сприйняття письмового інокультурного тексту. Якщо ця комунікація здійснюється на різних мовах, виникає ситуація міжмовної міжкультурної комунікації.
Теорія міжкультурної комунікації спирається на сучасні концепції перекладу. Перекладні тексти вихідного мови і тексти, що виникають на переводящем мовою, розглядаються в контексті цілісного перекладацького дискурсу. Практичне значення для перекладача має положення про те, що в різних мовах і культурах не збігаються концептуальні системи, що в цілому ряді випадків серйозно ускладнює переклад.
Патент - це свідчення, що видається винахіднику і засвідчує його авторство і виключне право на винахід. Структура та зміст патенту визначаються Європейським патентним угодою 1998 року. Патент складається з власне патентного опису, патентної формули - короткого викладу суті і особливостей винаходи, а також резюме. Композиційна структура патенту є найжорсткішою в порівнянні з усіма іншими жанрами наукового дискурсу.
О.К. Дубовик вважає, що така композиційна жорсткість і стереотипність побудови патентних описів пояснюються тим, що патент є не тільки науково-технічним текстом, але і юридичним документом, мета патентного опису - не лише передача нової інформації, але і юридичний захист прав на описане винахід.
Варіанти припустимі лише в першій, описової частини патенту, патентна формула не допускає ніяких варіантів. Пункти формули винаходу повинні бути ясними і точними. Вони повинні повністю підтверджуватися описом винаходу. У той же час пункти формули винаходу не повинні містити вказівки типу "wie beschrieben in Teil ... der Beschreibung ". Патентне опис має включати в себе: позначення галузі техніки, до якої належить винахід, вказівка на попередній рівень науки і техніки, який, на думку заявника, робить більш зрозумілою суть винаходу, опис самого винаходу із зазначенням його переваг, короткий опис фігур креслень. Креслення подаються, коли вони необхідні для розуміння винаходу. У кресленнях не повинно бути ніяких пояснень, за винятком коротких ключових слів типу "Wasser", "Dampf", "Offen", "Zu", "Schnitt nach AB". Ці ключові слова наносяться на креслення таким чином, щоб у разі переведення їх можна було заклеїти, не зачіпаючи ліній самого креслення.
Аналізуючи патент США, Г.Є. Мальковский зазначає, що він складається з трьох основних частин - викладення цілей винаходи і критики прототипу; детального опису винаходів; пунктів формули винаходу - і пропонує починати переклад патенту з другої частини, з детального опису винаходу, так як тут викладається його суть, без розуміння якої важко перекласти заголовок патенту та його текст.
У першому абзаці зазвичай міститься вказівка на область, до якої відноситься цей винахід, і називається об'єкт винаходу. При аналізі текстів патентів Великобританії і США О.К. Дубовик зазначає, що патентна формула патентів США будується таким чином, що в кожному наступному пункті спочатку майже повністю повторюється все те, що було сказано в попередніх пунктах, і лише потім додається нова інформація. У пунктах формули винаходу німецьких патентів інформація з попередніх пунктів ніколи не повторюється, але завжди є посилання на попередній пункт (попередні пункти).
У Європейському патентному угоді зазначено, що текст кожного пункту формули винаходу характеризується ключовими словами "dadurch gekennzeichnet" або "gekennzeichnet durch". Наприклад, при винаході лікарського засобу пункт 2 формули винаходу починається так: Arzneimittel nach Anspruch 1, dadurch gekennzeichnet, dass ...; пункт 3 формули винаходу починається так: Arzneimittel nach Anspruch 1 oder 2, dadurch gekennzeichnet, dass ...; пункт 4 виглядає так: Arzneimittel nach einem der Ansprueche 1 bis 3, dadurch gekennzeichnet, dass ...; пункт 5 виглядає наступним чином: Verfahren zur Herstellung eines Arzneimittels gemaess einem der Ansprueche 1 bis 4, dadurch gekennzeichnet, dass ... і т.д. Можна погодитися з О.К. Дубовик в тому, що абзаци в тексті патенту найчастіше не пов'язані один з одним формально, не випливають один з іншого логічно, а лише розташовані один за одним, і кожен з них розкриває одну із сторін загальної мікротеми.
О.К. Дубовик зазначає також, що для патентів Великобританії характерна велика кількість довгих абзаців-пропозицій. Патенти США написані більш короткими реченнями. Велика кількість абзаців-пропозицій характерно і для патентів США. У німецьких патенти в формулі винаходу довгі речення практично ніколи не зустрічаються. У формулі винаходу кожен пункт являє собою одну пропозицію середньої довжини. Але довгі пропозиції (з кількістю слів від 30 до 60) можна зустріти в описі винаходу, наприклад: Ein Verfahren zur Herstellung des vorgeschriebenen Arzneimittels kann vor allem dadurch gekennzeichnet sein, dass Blutserum von einem mit HIV-Erregern infizierten Lebewesen entnommen oder Blutserum nach seiner Entnahme mit HIV-Erregern infiziert wird und dass danach das HIV-Erreger enthaltende Blutserum verduennt beziehungsweise verschuettelt wird.
Розглянемо один абзац з описової частини патенту на лікарський засіб проти збудників ВІЛ - інфекції: Die 100% ige Effizienz der verstaerkten HIV-Nosode ist mittels radiaesthetischer Schwingungsmessung mit der Universalrute (einer neueren Erfindung von Dr. E. Koerbler) erwiesen. Не будемо забувати, що мова йде про німецького патенті. Англійська абревіатура HIV (ВІЛ) ще не є загальноприйнятою та загальновживаної, на відміну, наприклад, від англійської абревіатури AIDS ж (СНІД) та відсутня не тільки в звичайних німецько-російських словниках, але і в медичних.
Медичний термін "Nosod", звичайно, не викликає труднощів при перекладі, але може викликати нерозуміння, оскільки також не є загальновживаним. Перекладач даного патенту свого часу перекладав медичну монографію з офтальмології, з якої йому було відомо, що слово «нозод» походить від грецького поняття "nosos", тобто, хвороба. Використовувані речовини названі так тому, що вони отримані з продуктів хвороби.
Прикметник radiaesthetisch утворено від іменника Radiaesthesie, яке в тлумачному словнику Дудена має послід «парапсихологія» і означає здатність відшукувати за допомогою схилу або чарівної палички водоносну жилу, родовище металу і т.п. У цьому тлумаченні зустрічається іменник Rute, яке присутнє і в аналізованому тексті патенту. У двомовному словнику дане слово має наступні значення: прут, різка; (охот.) хвіст; рута (старовинна німецька міра довжини і площі); чарівний жезл, чарівна паличка; (мор.) рейок; (текст.) закладання навоя; укосини копра . І якщо в словнику Дудена перший компонент Wuenschel-(Wuenschelrute) дозволяє нам однозначно перевести дане іменник як «чарівна паличка», то пояснення Universal-в тексті патенту не вносить ясності в переклад. Але ж існує думка, що в патентних текстах через небезпеку змішання понять і дискредитації сутності винаходу терміни-синоніми вживати не рекомендується.
Щоправда, сам же автор робить застереження, що прагнення до розширення кола патентування об'єктів змушує вдаватися до синонімії з навмисним розширенням семантики одного з синонімів. Посилання ж у тексті патенту на маловідомого автора винаходу навряд чи викликає які-небудь правильні асоціації у нефахівця, а лише розширює кругозір перекладача і через нього - читачів патенту. Завдання перекладача - вжитися в своєрідність схем мислення автора іноземного тексту і донести їх до реципієнтів.
РОЗДІЛ 2. ПЕРЕКЛАД ЯК ОСНОВА ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕХАНІЗМУ Білінгвізм
Переклад відрізняється від інших видів РД не тільки тим, що він суміщає аудіювання і говоріння або читання і письмо, але й тим, що він здійснюється в умовах двомовності. А для цього слід створити механізм білінгвізму, який у школі може бути тільки субордінатівним, де одна з мов залишається домінантним.
Механізм білінгвізму здатний функціонувати за наявності у суб'єкта трьох основних умінь: девербалізаціі, трансформації і перемикання.
Девербалізація як термін означає звільнення мислення від слів. Одна з труднощів при перекладі полягає в подоланні домінування формальних ознак вихідного тексту, тобто слів і граматичних конструкцій мови-джерела. Як відомо, початок навчання у дітей пов'язано з поступовим відходом від образного мислення. Читання і лист все більше насичують суб'єктивно-зоровий код людини лексичними одиницями, які перешкоджають явищу образів для лексичних одиниць іншої мови.
Які ж існують прийоми для формування вміння і навичок девербалізаціі?
Читання тексту з рахунком. Учням пропонується прочитати текст очима при одночасному рахунку вголос, після чого необхідно переказати зміст тексту.
Мікрореферірованіе. Учням пропонується повідомлення у вигляді письмового тексту обсягом у 800-1000 друкованих знаків, з якого вони повинні виписати ключові слова.
Фіксування інформації без слів.
Другим провідним умінням в перекладі, трансформації їй, є різні перетворення тексту при збереженні його змісту. При цьому розрізняють трансформації лексичні, семантичні та граматичні. До лексичним відносять заміну слова або виразу їх синонімами. Семантичні трансформації припускають тлумачення тих чи інших лексичних одиниць і в першу чергу власних назв. Граматичними трансформаціями називають заміну одних граматичних конструкцій на інші.
Трансформації складають фактично суть процесу перекладу, в якому постійно відбувається заміна одних слів іншими, їх тлумачення і граматичні реконструкції. І все це має місце в плані двох мов. Але вчитися цим діям краще починати на рідній мові. Ось кілька вправ для становлення навичок і вмінь трансформації:
Вправа в трансформації лексичних одиниць.
Вправи в реконструировании пропозиції.
Вправи в глобальній трансформації мови.
Особливе місце в підготовці перекладачів займає навик перемикання, який обумовлений знанням двох мов. Навичка перемикання починає формуватися стихійно при вивченні другої мови в школі. Але це не призводить до чіткого його функціонування. У його основі лежать знакові зв'язку, які утворюються між лексичними одиницями іноземної та рідної мов у учнів. Без сформованості навички перемикання не може бути й мови про усний переклад.
Отже, кілька вправ для сформованості навички перемикання.
Вправи з числівниками.
Запис прецизійних слів.
Синхронізований переклад словосполучень.
Формування механізму білінгвізму супроводжується і роботою над технікою мови, в процесі учні вправляються в скоромовках іноземною мовою, в підборі епітетів до іменників, у проголошенні коротких промов з різних приводів ... Паралельно вводяться і вправи в перекладі, причому письмовий переклад практикується в домашніх вправах, а в класі слід переважно займатися перекладом з листа і абзацному-фразовою
ВИСНОВОК
Місце перекладу в навчанні іноземної мови - це в першу чергу місце рідної мови. Відомо, що цілий ряд методів навчання ІМ сповідували принцип виключення рідної мови з навчального процесу, незважаючи на всю його абсурдність. Абсурдність - скільки кому изучавшему друга мова в більш-менш свідомому віці відомо, що будь-яке нове іноземне слово пов'язане насамперед зі словом рідної мови, що позначає той самий предмет, то ж явище, що і його іноземний аналог, і тільки через слово рідної мови переноситься на позначуваний об'єкт.
Отже, основне правило використання перекладу під час навчання іноземної мови полягає в тому, що переклад ефективний саме при роботі зі словосполученнями, розмовними і, особливо, ситуаційними кліше. Переклад окремих слів, вирваних з контексту, ускладнює процес засвоєння другої мови.
Список використаної літератури
Дубовик О.К. Досвід композиційно-смислового й лексико-граматичного аналізу тексту патентів Великобританії та США / / Мова і стиль наукової літератури. Теоретичні та прикладні проблеми [Текст] / О.К. Дубовик. - М.: Наука, 1977. - С. 64-81.
Миролюбов А.А. Культурознавчих спрямованість у навчанні іноземним мовам [Текст] / А.А. Миролюбова / / Иностр. яз. в шк. - 2001 .- № 5. - С. 11-17.
Сафонова В.В. Культороведеніе в системі сучасної мовної освіти [Текст] / В.В. Сафонова / / Иностр. яз. в шк. - 2001. - № 3. - С. 17-24.