Носов тобто і. - Білий гусак

Розповідь Є. Носова "Білий гусак" мені дуже сподобався, хоча про такі твори не можна говорити однозначно, адже вони не просто подобаються, а хвилюють і чіпають душу. Головний герой оповідання - Білий гусак. Він був дуже красивий: "Тугі пір'я одне до іншого так добре підігнані, що здавалося, ніби гусак висічений з брили рафінаду". Ходив гусак завжди важливо й статечно і вважав себе самим головним у селі. Його називали адміралом: "Все в нього було адміральське: і постава, і тон, яким він розмовляв з іншими сільськими гусьми". Білому гусака самому довелося виховувати гусенят, тому що їхня мати загинула під колесами автомобіля. Більш уважного і турботливого батька складно уявити. Він нікого не підпускав близько до своїх гусенят. Оберігаючи своїх дітей, Білий гусак проганяв інших птахів, сичав на людей, погнався навіть за бичком і вигнав його з лугу. Одного разу, коли гуси були на лузі, несподівано полив холодний злива. Всі гуси лягли на траву, а під ними сховалися маленькі гусенята. Косий холодний злива перейшов у град, і гуси не витримали і побігли ховатися в кущі верболозу. Залишені скуйовджене гусенята жалібно кричали вслід своїм батькам і падали в траву під ударами граду. Один Білий гусак сидів не ворухнувшись, іноді здригаючись від безжальних крижаних ударів. Дощ закінчився, але на середині луки нерухомо лежала біла птах, за її дзьоба текла цівка крові, а з-під сильних крил вибиралися діти. Білий гусак загинув, але врятував своїх гусенят, залишившись до кінця хоробрим і стійким. Мені дуже шкода, що Білий гусак загинув. Я захоплююся його самовідданою подвигом.