Зміст
Введення
Частина 1. Наукові основи повноцінної годівлі овець маток і ягнят
Частина 2. Визначити норми і склад раціону на зимовий період для бичків живою масою 250 кг при відгодівлі на сенаже (силосі) для забезпечення добового приросту 800 гр.
Частина 3. Розрахунок річної потреби корів у кормах 250 голів, плановий удій 6000 кг
Висновок
Література
Введення
Від овець отримують різноманітну продукцію: вовна, молоко, баранину, овчини або смушки, на якість яких впливають рівень і якість годівлі. Сучасні норми годування передбачають забезпечення тварин енергією, поживними речовинами та елементами живлення. Вони залежать від живої маси, вгодованості, рівня та характеру продуктивності (настриг вовни, молочність, якість сперми і т. д.), фізіологічного стану і способу утримання тварин.
Норми годівлі розраховані на статевовікових товарних тварин середньої вгодованості, для племінних і елітних овець їх збільшують на 10 - 15%. Для годівлі овець всіх вікових та фізіологічних груп використовують доброякісні і добре поїдається корму.
При складанні раціонів для овець необхідно звертати увагу на збалансованість їх по всіх нормативними показниками, тому що погано збалансовані раціони знижують використання поживних речовин та збільшують потребу в кормах.
Вівці належать до жуйним тваринам, але клітковину кормів перетравлюють гірше, ніж велика рогата худоба. Вовна овець на 97-99% складається з кератину, тому вони вимогливі до протеїну. Вівці добре засвоюють синтетичні азотисті речовини, сечовину, амонійні солі, сірковмісні амінокислоти, в тому числі сірку.
Вівці поїдають в 1,5-2 рази більше рослин різних видів, ніж інші травоїдні. Влітку добре використовують пасовищний корм, а взимку - грубі й соковиті корми на помірному дачі концентратів.
Використовувати гранульовані кормосуміші в якості єдиного корму тривалий час не можна, так як сосочки рубця сильно розростаються, відбувається кератинізація епітелію і надлом сосочків.
При годівлі овець необхідно враховувати всі елементи системи нормованої годівлі: норми, тип годівлі, збалансованість і структуру раціону, техніку годівлі та контроль повноцінності годівлі.
Мета нашої роботи полягає в тому, щоб сформулювати наукові основи повноцінної годівлі вівцематок і ягнят.
У відповідності з поставленою метою нам необхідно вирішити завдання:
- Розглянути наукові основи повноцінного годівлі овець маток і ягнят;
- Визначити норми і склад раціону на зимовий період для бичків;
- Провести розрахунок річної потреби в кормах корів.
Частина 1. Наукові основи повноцінної годівлі овець маток і ягнят
Годування вівцематок
Неодмінна умова збільшення виробництва продукції вівчарства та підвищення його економічної ефективності - добре організоване відтворення стада, багато в чому визначається системою годівлі та використання маточного поголів'я.
Плодючість маток, їх материнські якості і вовнових продуктивність у виробничих умовах реально можуть бути підвищені лише при організації відповідних умов годівлі тварин.
У відношенні потреби в енергії, поживних і біологічно активних речовинах можна виділити три періоди різного фізіологічного стану маток: від відбиття ягнят до кінця случного сезону; суягності, особливо друга її половина; період підсосу.
Всі ці періоди дуже відповідальні, оскільки забезпечення умов для нормального перебігу процесів живлення однаково важливо як для маток, так і для приплоду. Поєднання суягності, а потім високої молочності з нормальним ростом вовни і збереженням живої маси вимагає ретельної організації нормованої годівлі маток при підготовці до злучки, в суягний і лактаційний періоди.
Недостатнє або неповноцінне годування маток у період підготовки їх до злучки і під час парувальної кампанії призводить до зниження плодючості, підвищенню відсотка мертвонароджених ягнят, погіршення життєздатності приплоду після народження. При поганому годівлі маток у періоди суягності і підсмоктування різко знижується їх молочна і вовнових продуктивність, якість вовни. Недолік молока негативно позначається на розвитку ягнят.
Найважливішою умовою ефективної експлуатації племінного поголів'я служить оптимальне забезпечення овець енергією. Енергетичні потреби дорослих маток складаються з витрат енергії на підтримку життєвих функцій, активізуються в період суягності і особливо під час лактації, на зростання вовни, молокоутворення. Норми енергетичного живлення багатоплідних маток вище, ніж малоплодних. Маткам з двойневим приплодом потрібно енергії на 13-15% більше, ніж маткам з Одинцовій.
Помітних відмінностей у використанні енергії та поживних речовин у неодружених маток і в перший період суягності (12 - 13 тижнів) не спостерігається. У останню ж третина суягності їх використання на відкладення в організмі зростає.
Важливість оптимального забезпечення маток протеїном визначається тим, що нестача його в раціонах призводить до погіршення апетиту, зниження продуктивності та ефективності використання кормів, а значний надлишок збільшує втрати енергії і також знижує використання поживних речовин. За даними А. В. Модянова, при достатньому забезпеченні холостих маток м'ясо-вовнових порід енергією зміст 8,5-9,6% протеїну в сухій речовині раціонів є оптимальним. У першій половині суягності помітних змін в інтенсивності азотистого обміну і потреби в протеїні не відбувається навіть у багатоплідних маток. У другій половині суягності, особливо в останню її третина, потреба маток у протеїні помітно зростає (нормою вважається близько 13% протеїну в сухій речовині раціону). Потреба лактуючих маток у протеїні зазнаватиме великих коливань і залежить від рівня молочної і вовнової продуктивності, стадії лактації, живої маси, породних особливостей. У перші 6 - 8 тижнів лактації для м'ясо-вовнових овець оптимальний вміст протеїну в сухій речовині раціону 14%, а до кінця лактації - близько 10,5%.
У раціонах холостих маток тонкорунних та романівської порід і в перший період суягності оптимальним можна вважати зміст 90 г перетравного протеїну в розрахунку на 1 корм. од. (При настриг вовни в митому волокні 2,5 кг), а для маток м'ясо-вовнових порід (при настриг 1,7 - 2 кг вовни в митому волокні) - 80 р. В останню третину суягності і в період лактації потреба маток у протеїні зростає на 10 - 15%.
Матки в період суягності і підсмоктування гостро реагують на мінеральну та вітамінну недостатність раціонів. При нестачі кальцію і фосфору, а також при D-вітамінному голодуванні народжуються слабкі ягнята, знижується молочність маток, підвищується їх сприйнятливість до різних захворювань. Потреба овець в кальції залежить від рівня продуктивності. Найбільш чітко це проявляється у маток в період підсосу. У залежності від стадії лактації вона виражається приблизно таким чином (при одному ягняті), г на одну голову на добу:
Місяць лактації Кальцій Фосфор
1-Й 1,0 8,0
2-й 9,0 7,0
3-Й 7,5 6,0
4-й 6,5 5,0
За даними А. Хенніг, в раціоні підсисних маток має міститися 0,3-0,45% кальцію в розрахунку на суху речовину і 0,25-0,35% фосфору. Для маток з двома ягнятами наведені норми слід збільшувати на 30%. Оскільки у овець підвищена потреба у сірці, необхідної для росту вовни, то при використанні дефіцитних по цьому елементу раціонів погіршуються перетравність і використання поживних речовин, знижуються прирости і настриги вовни. За даними А.В. Модянова, приблизна потреба маток в сірці в другу половину суягності і в першу половину лактації становить 0,25-0,35% від сухої речовини.
Орієнтовно потреба овець в мікроелементах становить, мг: марганцю - 40 - 60, цинку - 30, міді - 5-10, кобальту - 0,10 - 0,11, йоду - 0,2 - 0,5 в розрахунку на 1 кг сухого речовини. Нормування підлягає і забезпеченість овець вітамінами A, D і Е.
У таблиці 1 наведені норми годівлі для маток вовнових і шерстно-м'ясних порід у період суягності, а в табл. 2 - для лактуючих.
Норми годівлі маток м'ясо-вовнових, Романівської, каракульської і м'ясо-сальних порід у відповідні періоди фізіологічного стану та при однаковій живій масі не мають великих відмінностей у порівнянні з наведеними нормами.
Необхідно завжди мати на увазі, що суягності і лактація відносяться до критичних періодів, коли матки найбільш сильно реагують на недокорм.
Підготовку овець до злучки за допомогою покращеного годування необхідно починати за 1 -1,5 міс. до початку парувальної кампанії.
У першу половину суягності не потрібно помітного підвищення рівня харчування маток у порівнянні з підготовчим періодом. У другій же половині суягності і особливо в кінці її потребу маток в кормі різко зростає. Крім достатньої загальної поживності, особливу увагу необхідно приділяти змісту в раціоні протеїну, мінеральних речовин і вітамінів.
Таблиця 1
Норми годівлі холостих і суягних маток вовнових і шерстно-м'ясних порід (настриг митої вовни 2-2,3 кг), на одну голову на добу
Показники | Холості і суягние в перші 12 - 13 тижнів | Суягние в останні 7 - 8 тижнів | ||
Жива маса, кг | ||||
50 | 70 | 50 | 70 | |
Кормові одиниці | 1,05 | 1,25 | 1,35 | 1,55 |
Обмінна енергія, МДж | 12,5 | 14,5 | 14,5 | 17,5 |
Суха речовина, кг | 1,75 | 2,0 | 1,9 | 2,3 |
Сирий протеїн, г | 160 | 185 | 200 | 220 |
Перетравний протеїн, г | 95 | 115 | 135 | 155 |
Сіль поварена, м | 10 | 12 | 13 | 15 |
Кальцій, м | 6.5 | 7,5 | 8 | 9,5 |
Фосфор, м | 4,4 | 5 | 5,5 | 6,2 |
Магній, м | 0,6 | 0,8 | 1 | 1,2 |
Сірка, м | 4 | 4,7 | 4,6 | 5,3 |
Залізо, мг | 54 | 70 | 68 | 88 |
Мідь, мг | 12 | 16 | 14 | 18 |
Цинк, мг | 40 | 52 | 54 | 70 |
Кобальт, мг | 0,5 | 0,65 | 0,65 | 0,85 |
Марганець, мг | 60 | 75 | 81 | 106 |
Йод, мг | 0,5 | 0,64 | 0,55 | 0,72 |
Каротин, мг | 12 | 15 | 14 | 20 |
Вітамін D (кальциферол), ME | 600 | 800 | 850 | 1150 |
Для суягних маток прийнятний раціон, що включає 1 - 1,5 кг хорошого сіна, 2,5 - 4 - соковитих кормів, 0,3 - 0,5 кг концентратів. Частина сіна може бути замінена ярої соломою при компенсації ті поживних речовин шляхом використання високопоживних кормів.
Високопродуктивним елітним маткам з настригом 3-3,5 кг вовни в чистому волокні поживність раціонів треба підвищувати на 10-12% шляхом включення до їх складу високопоживних грубих і соковитих кормів.
В останній місяць суягності обсяг раціону маток зменшують при збереженні енергетичного рівня і загального надходження поживних речовин.
Організація нормованої годівлі маток у період підсосу повинна передбачати задоволення потреби тварин в енергії та поживних речовинах залежно від живої маси, вовнової продуктивності, молочності маток і кількості ягнят.
У середньому матки з одним ягням в перші 2 міс. лактації продукують січня -1,9 кг молока на добу, 0,7-1 кг в подальшому. Матки з ягнятами-двійнятами мають молочність на 20-25% вище, а якщо врахувати, що для синтезу 1 кг молока потрібно 0,75 - 1,06 корм, од., То потреба підсисних маток у порівнянні холостими в енергії та поживних речовинах майже подвоюється.
Таблиця 2
Норми годівлі лактуючих овець вовнових і шерстно-м'ясних порід, на одну голову на добу
Показники | Перші 6-8 тижнів лактації | Друга половина лактації | ||