МОСКОВСЬКИЙ МІСЬКОЇ ІНСТИТУТ МЕНЕДЖМЕНТУ
Курсова робота
З ДИСЦИПЛІНИ «Бухгалтерський облік»
НА ТЕМУ «Нематеріальні активи»
Виконала: Покатілова Ю.В
ЗМІСТ
Введення
1. Поняття нематеріальних активів, види, класифікація, оцінка
2. Синтетичний та аналітичний облік нематеріальних активів
3. Інвентаризація нематеріальних активів
4. Формування вартості
4.1 Придбання шляхом покупки
4.2 Придбання за договором міни
4.3 Придбання в якості внеску до статутного капіталу
4.4 Отримання за договором дарування (безоплатно)
4.5 Створення самої організації
5. Бухгалтерська амортизація
6. Податковий облік руху НМА
7. Страхування без назви
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Нематеріальні активи по-англійськи називаються набагато більш романтично - intangible («невловимі»). Тобто в цю категорію майна входить те, що не можна помацати, відчути, до чого не можна доторкнутися. І ось таку своєрідну субстанцію бухгалтерам доводиться зовсім відчутно враховувати, тому що вона, як це не дивно, не тільки цілком реально існує, а й досить відчутно бере участь у господарському обороті, виробничої або, щонайменше, управлінської діяльності безлічі активно функціонуючих компаній.
Взагалі кажучи, що б не стверджували, але справжнім двигуном прогресу є людські ідеї. Просто для того, щоб ідея запрацювала, її потрібно сприйняти, сформулювати та втілити.
Для того щоб мати можливість врахувати економічний і податковий «вихід» від даного об'єкта інтелектуальної власності, потрібен новий процес - вже не творчий, а обліковий, - в ході якого здійснюється класифікація та оцінка нематеріального активу.
1. ПОНЯТТЯ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ, ВИДИ, КЛАСИФІКАЦІЯ, ОЦІНКА
Активи приймаються до обліку в якості нематеріальних при одночасному виконанні наступних умов:
а) відсутність матеріально-речовинної (фізичної) структури.
б) можливість ідентифікації (виділення, відділення) організацією від іншого майна;
в) використання у виробництві продукції, при виконанні робіт чи наданні послуг або для управлінських потреб організації;
г) використання протягом тривалого часу, тобто строку корисного використання, тривалістю понад 12 міс. або звичайного операційного циклу, якщо він перевищує 12 міс.;
д) організацією не передбачається подальший перепродаж даного майна;
е) здатність приносити організації економічні вигоди (дохід) у майбутньому;
ж) наявність належно оформлених документів, що підтверджують існування самого активу і виключного права в організації на результати інтелектуальної діяльності (патенти, свідоцтва, інші охоронні документи, договір поступки (придбання) патенту, товарного знака тощо).
До нематеріальних активів належать:
1. Об'єкти інтелектуальної власності (виключне право на результати інтелектуальної діяльності);
· Виключне право патентовласника на винахід, промисловий зразок, корисну модель;
· Виключне право автора чи іншого власника авторських прав на топології інтегральних мікросхем;
· Виключне авторське право на програми для ЕОМ, бази даних;
· Майнове право автора чи багато правовласника на топології інтегральних мікросхем;
· Виключне право власника на товарний знак і знак обслуговування, найменування місця походження товарів;
· Виключне право патентовласника на селекційні досягнення;
2. Ділова репутація організації (різниця між купівельною ціною організації (як придбаного майнового комплексу в цілому) і вартістю з бухгалтерського балансу всіх її активів і зобов'язань. Може бути позитивна і негативна: позитивну ділову репутацію організації слід розглядати як надбавку до ціни, що сплачується покупцем в очікуванні майбутніх економічних вигод, і враховувати в якості окремого інвентарного об'єкта, негативну - як знижку з ціни, що надається покупцеві у зв'язку з відсутністю факторів наявності стабільних покупців, репутації якості, навиків маркетингу та збуту, ділових зв'язків, досвіду управління, рівня кваліфікації персоналу і т.п ., і враховувати як доходи майбутніх періодів);
3. Організаційні витрати - витрати, пов'язані з утворенням юридичної особи, визнані у відповідності з установчими документами частиною вкладу учасників (засновників) у статутний (складовий) капітал організації.
2. СИНТЕТИЧНИЙ І АНАЛІТИЧНИЙ ОБЛІК НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ.
Синтетичний облік нематеріальних активів ведеться на рахунках 04 «Нематеріальні активи» (рахунок активний) та 05 «Амортизація нематеріальних активів» (рахунок пасивний).
На рахунку 04 «Нематеріальні активи» узагальнюється інформація про наявність та рух нематеріальних активів організації. Прийняття до бухгалтерського обліку нематеріальних активів відображається за дебетом рахунка 04 «Нематеріальні активи» в кореспонденції з рахунком 08 «Вкладення у необоротні активи».
Рахунок 05 «Амортизація нематеріальних активів» призначений для узагальнення інформації про амортизацію, накопиченої за час використання об'єктів нематеріальних активів організації (за винятком об'єктів, по яких амортизаційні відрахування списуються безпосередньо в кредит рахунку 04 «Нематеріальні активи»).
Аналітичний облік за рахунками 04 «Нематеріальні активи» і 05 «Амортизація нематеріальних активів" ведеться за окремими об'єктами нематеріальних активів. При цьому побудова аналітичного обліку повинна забезпечити можливість отримання даних про наявність нематеріальних активів, їх рух і про нарахованої амортизації, необхідних для складання бухгалтерської звітності (за видами і т.д.).
Аналітичний облік нематеріальних активів ведеться в Картці обліку нематеріальних активів (форма № НМА-1). Відкривають її на кожен об'єкт, заповнюють в одному примірнику на підставі документа на оприбуткування, приймання-передачі (переміщення) нематеріальних активів та іншої документації.
3. ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
При інвентаризації нематеріальних активів перевіряється:
· Наявність документів, що підтверджують права організації на використання нематеріальних активів;
· Правильність і своєчасність відображення нематеріальних активів у балансі.
Дані інвентаризації нематеріальних активів заносяться в інвентаризаційний опис нематеріальних активів (форма № інв-1а). Складається вона у двох примірниках і підписується відповідальними особами комісії та особою, відповідальною за збереження документів, що засвідчують право організації на нематеріальні активи. Один примірник передається в бухгалтерію, другий - залишається у відповідального (их) за збереження документів особи (осіб).
До початку інвентаризації від кожної особи або групи осіб, що відповідають за збереження документів, що засвідчують право організації на нематеріальні активи, береться розписка, яка включена в заголовну частину форми.
При виявленні нематеріальних активів, не відображених у бухгалтерському обліку, комісія повинна включати їх в інвентаризаційний опис.
4. ФОРМУВАННЯ ВАРТОСТІ
Зрозуміло, бухгалтерський облік кожного з перерахованих варіантів буде в значній мірі відрізнятися. Причому особливості виникають
Як на рівні проводок, так і в процесі визначення облікової вартості одержуваного активу. Безумовно, різним буде і склад необхідних для відображення кожної операції документів.
Проте в даному розділі ми розглянемо тільки питання вартості та кореспонденції рахунків.
4.1. Придбання шляхом покупки
Коли підприємство купує той чи інший нематеріальний актив, то воно несе в цих цілях певні витрати. Наприклад, крім платежів на користь попереднього власника, може знадобитися оплатити послуги посередника, чиїми зусиллями був знайдений необхідний об'єкт, роботу консультанта, чиїми послугами скористалися при складанні тексту договору, вартість реєстрації виникли прав нового власника і здійснити інші подібні витрати, безпосередньо пов'язані з купівлею даного майна.
У результаті виявиться певна сума, окремі частини якої об'єднує спільне цільове призначення - придбання нематеріального активу. Саме цю суму наказано прийняти на баланс в якості первісної вартості нематеріального активу, придбаного за плату.
Згідно з пунктом 6 ПБО 14/2000, «первісна вартість нематеріальних активів, придбаних за плату, визначається як сума всіх фактичних витрат на придбання за винятком податку на додану вартість та інших відшкодовуються податків (крім випадків, передбачених законодавством Російської Федерації)».
Особливу увагу слід приділити проблемі формування первісної вартості нематеріального активу, пояснюється тим, що, на відміну від принципів аналогического західного стандарту, та вартість, за якою дані об'єкти були прийняті до бухгалтерського обліку, не підлягає зміні, крім випадків, передбачених чинними нормативними актами.
Відзначимо, що на даний момент такі встановлені законодавством російський Федерації випадки, коли підприємство має або може здійснити переоцінку що стоїть на балансі нематеріального активу, нам невідомі. Зауважимо, що відповідний міжнародний стандарт, навпаки, у ряді випадків наказує здійснені переоцінки нематеріальних активів в обов'язковому порядку.
Однак, з огляду на вже зазначену особливість ПБУ 14/2000, можна рекомендувати підприємству закріпити такий підхід у своїй обліковій політиці для цілей бухгалтерського обліку. Це можна зробити, наприклад, в такому формулюванні: «До складу« інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням нематеріальних активів, що беруть участь у формуванні їх первісної вартості включаються відсотки за позиковими »засобам, нараховані до прийняття нематеріальних активів до обліку, якщо позику (кредит) є цільовим та отримано для придбання даного об'єкта НМА ».
Потрібно відзначити, що не всі витрати, здійснені у зв'язку з придбанням нематеріального активу, можуть бути включені до його вартість. Наприклад, витрати на відрядження співробітника, в ході якої були проведені попередні переговори та укладено договір з посередником, завдяки чиїм зусиллям в кінцевому підсумку був придбаний нематеріальний актив, тим не менш, підлягає обліку як загальногосподарських витрат, так як безпосередній зв'язок відрядження й купівлі нематеріального активу відсутня. Тим не менш, можна назвати варіанти, коли покупець нематеріального активу, все-таки повинен буде понести даний вид витрат. Це можливо, якщо, наприклад, одночасно з придбанням за договором виключних прав на об'єкт інтелектуальної власності для цілей практичної реалізації цих прав потрібна наявність примірника матеріального носія, на якому цей об'єкт зафіксований (записано).
На рівні бухгалтерських проводок операція купівлі нематеріального активу буде виглядати наступним чином:
ДЕБЕТ 08 кредету 76
- Отримано звіт посередника про знайдений нематеріальному активі, готовому для продажу;
ДЕБЕТ 19 КРЕДИТ 76
- Врахований ПДВ, сплачений по послугах посередника;
ДЕБЕТ 76 КРЕДИТ 51
- Оплачені послуги посередника з пошуку правовласника необхідного нематеріального активу;
ДЕБЕТ 76 КРЕДИТ 51
- Оплачені консультаційні послуги зі складання договору на придбання нематеріального активу;
ДЕБЕТ 19 КРЕДИТ 76
- Врахований ПДВ, сплачений за консультаційних послуг;
ДЕБЕТ 08 КРЕДИТ 76
- Складений договір купівлі-продажу нематеріального активу, пописан акт про надання консультаційних слуг;
ДЕБЕТ 60 КРЕДИТ 51
- Оплачений нематеріальний актив на користь колишнього правовласника;
ДЕБЕТ 08 КРЕДИТ 60
- Оприбуткований оплачений нематеріальний актив;
ДЕБЕТ 19 КРЕДИТ 60
- Врахований ПДВ, сплачений за операції придбання нематеріального активу;
ДЕБЕТ 68 КРЕДИТ 19
- Прийнятий до відрахування ПДВ, сплачений при придбанні нематеріального активу виробничого призначення (сумарно по всіх трьох договорах);
ДЕБЕТ 08 КРЕДИТ 76
- Оплачена державне мито за реєстрацію договорів про передачу виключного права, який обліковується в якості нематеріального активу;
ДЕБЕТ 04 КРЕДИТ 08
- Нематеріальний актив прийнятий до бухгалтерського обліку по сформованій балансовою ціною.
4.2. Придбання за договором міни
Якщо умови договору передбачають оплату придбаного активу не грошовими коштами, а шляхом зустрічної передачі товарів чи інших цінностей, то первісна вартість отриманих таким чином нематеріальних активів визнається рівною вартості товарів (цінностей), які передаються (повинні бути передані) цією організацією. При цьому, що важливо, в розрахунок приймається не балансова вартість переданих товарів або цінностей, а звичайна ціна, «за якою у порівнянних обставин зазвичай організація визначає вартість аналогічних товарів (цінностей)».
Тобто мається на увазі ціна реалізації цих чи подібних товарів, сума, яку організація виручила б прі та звичайному продажі в схожих обставин, якби передача не була пов'язана із зустрічним одержанням нематеріального активу. Під «порівнянними обставинами» маються на увазі сезон, обсяг переданої партії товару (цінностей), наявність в даний момент будь-яких знижок, промоутер-кампаній або рекламних акцій (у тому числі стосовно до цієї категорії покупців, до якої належить цей контрагент).
Такий підхід, очевидно, заснований на тому розумному припущенні, що підприємство може набагато простіше, а, головне, точніше і обгрунтованіша визначити, скільки воно отримає за належні йому цінності, ніж встановити величину суми, яка в порівнянних обставин може бути сплачена при придбанні відповідного майна (нематеріального активу).
4.3. Отримання в якості внеску до статутного капіталу.
Нематеріальний актив, отриманий як внесок засновника до статутного капіталу організації, також не оплачується. Однак у цьому випадку ринкову ситуацію і кон'юнктуру попиту та пропозиції до уваги брати не потрібно. Внесок засновника оцінюється, і, отже, первісна вартість нематеріального активу формується за погодженням між засновниками (крім випадків, коли законодавством Російської Федерації передбачено інший порядок).
Стаття 15 Федерального закону від 8 лютого 1998 р. № 14-ФЗ «Про товариства з обмеженою відповідальністю». Її пунктом 2 встановлено, що при номінальній вартості частки учасника, оплачуваної не грошовими коштами, а майном або майновими правами, більше 200 МРОТ, такий внесок має оцінюватися незалежним оцінювачем. Причому вартість оплачуваної таким чином частки не може перевищувати величини, названої оцінювачем. Причому вартість оплачуваної таким чином частки не може перевищувати величини, названої оцінювачем.
Більше того, і оцінювач, та учасники товариства, які внесли негрошовий внесок, протягом трьох років з цього моменту солідарно несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями товариства (при недостатності його майна) у розмірі завищення вартості негрошових внесків.
До 1 січня 2002 року таке ж положення містилося у статті 34 Федерального закону від 26 грудня 1995 р. № 208-ФЗ «Про акціонерні товариства». Однак нова редакція цього закону серйозно посилила вимоги. Пункт 3 статті 34, як і раніше передбачає необхідність досягнення згоди між засновниками оп приводу грошової оцінки майна, що вноситься в оплату акцій.
Таким чином, на даний момент свободу дій при визначенні вартості вноситься до статутного капіталу нематеріального активу засновники зберегли тільки при оплаті частки в товаристві з обмеженою відповідальністю, оцінюваної не дорожче 20 тисяч рублів.
Тим не менш, у цьому випадку існують деякі обов'язкові вимоги, невиконання яких робить формування статутного капіталу за допомогою негрошових внесків неможливим. Справа в тому, що «за замовчуванням» вклади засновників повинні здійснюватися грошовими коштами, а всі інші варіанти необхідно прямо передбачити в тексті установчих документів (зокрема, а для акціонерного товариства - виключно статуту). Тобто в розділі статуту, присвяченому формуванню статутного капіталу, слід вказати, що оплата часток або акцій здійснюється нематеріальними активами.
4.4. Отримання за договором дарування (безоплатно)
При отриманні нематеріального активу безоплатно за договором дарування ситуація, незважаючи на певну зовнішню схожість, корінним чином відрізняється від процесу формування статутного капіталу.
Перш за все, необхідно враховувати, що громадянського законодавство встановлює серйозні обмеження на участь комерційних організацій у договорі дарування, якщо вартість подарунка перевищує 500 рублів (5 МРОТ). Пункт 4 статті 575 Цивільного кодексу РФ прямо забороняє дарування у відношенні між комерційними організаціями.
Якщо дарувальник і обдаровуваний проігнорують цю заборону то угода, яка призвела до зміни власника нематеріального активу, може бути визнана по суду недійсною відповідно до статті 168 ЦК РФ (як невідповідна закону).
Таким чином, безоплатне отримання нематеріального активу для комерційних підприємств можливо тільки в двох випадках: якщо дарувальників є некомерційна організація чи фізична особа. Тоді початкова вартість подарунка для цілей відображення в бухгалтерських регістрах визначається виходячи з його ринкової вартості на дату прийняття до обліку.
Єдиним варіантом чіткого й однозначного визначення ринкової ціни, які не мають конфліктного потенціалу, є залучення до процесу ліцензованого спеціаліста - незалежного оцінювача, що володіє комплексом необхідної інформації і, що також важливо, що несе відповідальність за результати своєї роботи.
4.5. Створення самої організації
Якщо нематеріальні активи створюються самою організацією, то склад пов'язаних з цим процесом витрат буде досить широким і різноманітним. Вони можуть включати витрачені матеріальні ресурси, заробітну плату задіяного в цьому процесі персоналу, включаючи всю сукупність нарахувань на фонд оплати праці, оплату послуг сторонніх організацій з контрагентських і (або) соісполнітельскім договорами.
5. БУХГАЛТЕРСЬКА АМОРТИЗАЦІЯ.
Іншим важливим аспектом організації бухгалтерського обліку нематеріальних активів є їх амортизація, що забезпечує рівномірний перенесення на вартість продукції, що випускається одномоментних витрат, що мали місце при одержанні у власність нематеріальних активів, що використовуються в процесі випуску цієї продукції.
Втім, відсутність при цьому будь-яких витрат (при отриманні даного майна в подарунок або в якості внеску до статутного капіталу) не є підставою для ненарахування амортизації на відповідні об'єкти (для цілей бухгалтерського обліку). І це цілком зрозуміло, оскільки, незалежно ні від чого, такі нематеріальні активи теж повноправно беруть участь як у випуску продукції, так і, відповідно, у формуванні її собівартості. Тим більше що джерело формування вартості цього майна знаходить своє значуще для бухобліку відображення в пасиві балансу в момент отримання.
Так що цілком логічно існування цілих трьох способів амортизації нематеріальних активів для бухгалтерських цілей. Це дозволяє організації врахувати особливості використання конкретних об'єктів НМА у виробничому або управлінському процесі.
Крім «класичного» лінійного способу, дозволено застосовувати спосіб зменшуваного залишку, особливістю якого є відносно більш швидка амортизація об'єкта в початковій стадії його використання з поступовим зменшенням суми амортизаційних відрахувань надалі. Цей варіант хороший для таких нематеріальних активів, «споживча цінність» яких особливо висока на перших етапах їх експлуатації (в силу «ексклюзивності» або «ефекту новизни»), а надалі поступово знижується.
А от для сфери матеріального виробництва найбільш зручним нерідко є спосіб списання вартості пропорційно обсягу продукції (робіт), який, хоча і вимагає серйозного попереднього аналізу для аналізу для виявлення кількісного показника, якому відповідає нематеріальний актив, але зате відрізняється практично абсолютною точністю при формуванні виробничої собівартості продукції.
Технічно це виглядає наступним чином. При прийнятті об'єкта нематеріальних активів і бухгалтерського обліку організація визначає термін його корисної дії патенту, свідоцтва, договори та інші обмеження періоду використання об'єктів інтелектуальної власності, встановлених законодавством Російської Федерації.
Необхідність нарахування амортизації не залежить від результатів фінансової діяльності підприємства (одержання прибутку або збитку) і не може бути перенесена на інший звітний період. Враховуючи специфіку нематеріальних активів, для них принципово неможлива призупинення амортизації з підстав, передбачених у відношенні основних засобів (тривалі консервація або реконструкція).
Як і спосіб нарахування амортизації, спосіб її відображення на рахунках бухобліку застосовується по групі однорідних нематеріальних активів і не може бути змінений протягом усього строку їх корисного використання.
6. ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК РУХУ НМА
Як відомо, в податковому обліку відсутні суто специфічні види нематеріальних активів, що вимагають особливого підходу (як це має місце в бухгалтерському обліку організаційних активів та ділової репутації).
Говорячи про організацію податкового обліку, перш за все слід пам'ятати, що положення про облік та амортизації майна, якого стояло на балансі підприємств станом на дату набрання чинності главою 25 НК РФ, тобто на 1 січня 2002 року, однаково розповсюджується і на засновані кошти , і на нематеріальні активи, причому незалежно від того, яким методом вони амортизуються в податковому обліку.
Таким чином, за «старими» нематеріальних активів, що зберіг свій статус з переходом на нові принципи визначення податку на прибуток, при використанні як лінійного, так і нелінійного методів амортизація нараховується виходячи із залишкової вартості кожного об'єкта шляхом її множення на відповідну норму амортизації, обчислену виходячи з строку корисного використання активу. Різними - залежно від обраного методу - є лише формули, за допомогою яких розраховуються зазначені норми.
У цілому обов'язкові вимогливі вимоги до аналітичного податковому обліку нематеріальних активів досить нечисленні і не повинні скласти особливих проблем при їх практичної реалізації.
Облік руху об'єктів НМА повинен містити наступну інформацію:
· Про дату придбання:
· Про дату передачі в експлуатацію;
· Про первісну вартість (щодо майна, реалізованого (вибулого) у звітному (податковому) періоді);
· Про ціну реалізації майна, що амортизується виходячи з умов договору купівлі-продажу (якщо вибуття пов'язано з реалізацією);
· Про дату реалізації або вибуття майна;
· Про понесені платників податків витратах, пов'язаних з реалізацією (вибуттям) амортизується.
7. СТРАХУВАННЯ БЕЗ НАЗВИ
Відверто кажучи, на перший погляд це виглядає взагалі диким, оскільки це майно абсолютно точно не може бути пошкоджено або вкрадено. Однак насправді власник об'єкта інтелектуальної власності теж може потерпіти певні збитки, пов'язані з порушенням його виключних прав.
Наприклад, можуть вийти контрафактні екземпляри літературних або музичних творів, «піратські» диски з комп'ютерними програмами або базами даних. Може бути зроблена спроба неправомірно організувати виробництво з використанням технології, заснованої на патентах і свідченнях, що належать цій організації. Так що можливість застрахувати ризик порушення виключного права на об'єкт інтелектуальної власності може виявитися дуже корисною.
Однак, найімовірніше, спроба звернутися в страхову компанію з метою укладення договору страхування такого виду майна, як нематеріальні активи виробничого призначення, на поточний момент виявиться безрезультатною. В даний час важко відшукати на вітчизняному ринку послуг організацію, що здійснює страхування таких об'єктів.
Більш того, багато фахівців зі страхування взагалі не могли пригадати, щоб такі договори реально укладалися. Керівник відділу майнового страхування Страхової групи «Спаські ворота» висловився ще більш визначено. При все тому, що чинне законодавство не тільки встановлює види порушень виключних прав на об'єкти інтелектуальної власності, а й містить певні форми відповідальності за їх порушення, на практиці відсутня нормально функціонуючий механізм забезпечення захисту цих прав.
Тому страхування цього різновиду майна на даному етапі, по суті, неможливо, тому що не можна говорити про ймовірності настання або ненастання страхової події - воно практично напевно відбудеться. Так що аналізоване положення, цілком очевидно, закладено до податкового кодексу на майбутнє.
А поки залишається просто тихо порадіти тому, що коли-небудь у нас в країні реально запрацює система захисту прав на результати інтелектуальної діяльності, і ось тоді-то можна буде врахувати при оподаткуванні витрати з оплати страхової премії за цим видом страхування майна підприємства.
ВИСНОВОК
На закінчення до даної роботи можна зробити висновок, що облік нематеріальних активів у нашій країні отримують все більший розвиток, перш за все тому, що з'явилося положення, безпосередньо регулює облік нематеріальних активів, по-друге прогрес і наука не стоять на місці і нові винаходи вимагають свого обліку, по-третє, Росія готується перейти на міжнародні стандарти фінансової звітності, які орієнтовані на європейські країни, в яких нематеріальні активи знайшли широке застосування.
До недавнього часу в нашій країні нематеріальні активи в порівняно невеликих обсягах обліковувалися на підприємствах, але за даними статистики в даний час приймає більші масштаби.
Це пов'язано з тим, що підприємству вигідно і престижно мати у себе на балансі нематеріальні активи, крім того, законодавчі та нормативні акти наказують враховувати об'єкти, що задовольняють умовам визнання нематеріальних активів, як нематеріальні активи.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Ю.П. Гладишева «Нематеріальні активи: бухгалтерський і податковий облік» / / Видавництво «Бератор-Прес» / / Журнал «Бухгалтерські консультації», випуск № 22, 2002 р.
2. Ю.Н. Самохвалова / / навчальне видання / / Бухгалтерський облік / / короткий курс / / 2003 р.
3. С.А. Миколаєва / / Нематеріальні активи / / Бухгалтерське додаток № 5 / / червень 1997
4. Н.Г. Волков / / Облік та оподаткування операцій з придбання та створення нематеріальних активів / / Бухгалтерський облік № 10, 1998 р.
Курсова робота
З ДИСЦИПЛІНИ «Бухгалтерський облік»
НА ТЕМУ «Нематеріальні активи»
Виконала: Покатілова Ю.В
ЗМІСТ
Введення
1. Поняття нематеріальних активів, види, класифікація, оцінка
2. Синтетичний та аналітичний облік нематеріальних активів
3. Інвентаризація нематеріальних активів
4. Формування вартості
4.1 Придбання шляхом покупки
4.2 Придбання за договором міни
4.3 Придбання в якості внеску до статутного капіталу
4.4 Отримання за договором дарування (безоплатно)
4.5 Створення самої організації
5. Бухгалтерська амортизація
6. Податковий облік руху НМА
7. Страхування без назви
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Нематеріальні активи по-англійськи називаються набагато більш романтично - intangible («невловимі»). Тобто в цю категорію майна входить те, що не можна помацати, відчути, до чого не можна доторкнутися. І ось таку своєрідну субстанцію бухгалтерам доводиться зовсім відчутно враховувати, тому що вона, як це не дивно, не тільки цілком реально існує, а й досить відчутно бере участь у господарському обороті, виробничої або, щонайменше, управлінської діяльності безлічі активно функціонуючих компаній.
Взагалі кажучи, що б не стверджували, але справжнім двигуном прогресу є людські ідеї. Просто для того, щоб ідея запрацювала, її потрібно сприйняти, сформулювати та втілити.
Для того щоб мати можливість врахувати економічний і податковий «вихід» від даного об'єкта інтелектуальної власності, потрібен новий процес - вже не творчий, а обліковий, - в ході якого здійснюється класифікація та оцінка нематеріального активу.
1. ПОНЯТТЯ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ, ВИДИ, КЛАСИФІКАЦІЯ, ОЦІНКА
Активи приймаються до обліку в якості нематеріальних при одночасному виконанні наступних умов:
а) відсутність матеріально-речовинної (фізичної) структури.
б) можливість ідентифікації (виділення, відділення) організацією від іншого майна;
в) використання у виробництві продукції, при виконанні робіт чи наданні послуг або для управлінських потреб організації;
г) використання протягом тривалого часу, тобто строку корисного використання, тривалістю понад 12 міс. або звичайного операційного циклу, якщо він перевищує 12 міс.;
д) організацією не передбачається подальший перепродаж даного майна;
е) здатність приносити організації економічні вигоди (дохід) у майбутньому;
ж) наявність належно оформлених документів, що підтверджують існування самого активу і виключного права в організації на результати інтелектуальної діяльності (патенти, свідоцтва, інші охоронні документи, договір поступки (придбання) патенту, товарного знака тощо).
До нематеріальних активів належать:
1. Об'єкти інтелектуальної власності (виключне право на результати інтелектуальної діяльності);
· Виключне право патентовласника на винахід, промисловий зразок, корисну модель;
· Виключне право автора чи іншого власника авторських прав на топології інтегральних мікросхем;
· Виключне авторське право на програми для ЕОМ, бази даних;
· Майнове право автора чи багато правовласника на топології інтегральних мікросхем;
· Виключне право власника на товарний знак і знак обслуговування, найменування місця походження товарів;
· Виключне право патентовласника на селекційні досягнення;
2. Ділова репутація організації (різниця між купівельною ціною організації (як придбаного майнового комплексу в цілому) і вартістю з бухгалтерського балансу всіх її активів і зобов'язань. Може бути позитивна і негативна: позитивну ділову репутацію організації слід розглядати як надбавку до ціни, що сплачується покупцем в очікуванні майбутніх економічних вигод, і враховувати в якості окремого інвентарного об'єкта, негативну - як знижку з ціни, що надається покупцеві у зв'язку з відсутністю факторів наявності стабільних покупців, репутації якості, навиків маркетингу та збуту, ділових зв'язків, досвіду управління, рівня кваліфікації персоналу і т.п ., і враховувати як доходи майбутніх періодів);
3. Організаційні витрати - витрати, пов'язані з утворенням юридичної особи, визнані у відповідності з установчими документами частиною вкладу учасників (засновників) у статутний (складовий) капітал організації.
2. СИНТЕТИЧНИЙ І АНАЛІТИЧНИЙ ОБЛІК НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ.
Синтетичний облік нематеріальних активів ведеться на рахунках 04 «Нематеріальні активи» (рахунок активний) та 05 «Амортизація нематеріальних активів» (рахунок пасивний).
На рахунку 04 «Нематеріальні активи» узагальнюється інформація про наявність та рух нематеріальних активів організації. Прийняття до бухгалтерського обліку нематеріальних активів відображається за дебетом рахунка 04 «Нематеріальні активи» в кореспонденції з рахунком 08 «Вкладення у необоротні активи».
Рахунок 05 «Амортизація нематеріальних активів» призначений для узагальнення інформації про амортизацію, накопиченої за час використання об'єктів нематеріальних активів організації (за винятком об'єктів, по яких амортизаційні відрахування списуються безпосередньо в кредит рахунку 04 «Нематеріальні активи»).
Аналітичний облік за рахунками 04 «Нематеріальні активи» і 05 «Амортизація нематеріальних активів" ведеться за окремими об'єктами нематеріальних активів. При цьому побудова аналітичного обліку повинна забезпечити можливість отримання даних про наявність нематеріальних активів, їх рух і про нарахованої амортизації, необхідних для складання бухгалтерської звітності (за видами і т.д.).
Аналітичний облік нематеріальних активів ведеться в Картці обліку нематеріальних активів (форма № НМА-1). Відкривають її на кожен об'єкт, заповнюють в одному примірнику на підставі документа на оприбуткування, приймання-передачі (переміщення) нематеріальних активів та іншої документації.
3. ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
При інвентаризації нематеріальних активів перевіряється:
· Наявність документів, що підтверджують права організації на використання нематеріальних активів;
· Правильність і своєчасність відображення нематеріальних активів у балансі.
Дані інвентаризації нематеріальних активів заносяться в інвентаризаційний опис нематеріальних активів (форма № інв-1а). Складається вона у двох примірниках і підписується відповідальними особами комісії та особою, відповідальною за збереження документів, що засвідчують право організації на нематеріальні активи. Один примірник передається в бухгалтерію, другий - залишається у відповідального (их) за збереження документів особи (осіб).
До початку інвентаризації від кожної особи або групи осіб, що відповідають за збереження документів, що засвідчують право організації на нематеріальні активи, береться розписка, яка включена в заголовну частину форми.
При виявленні нематеріальних активів, не відображених у бухгалтерському обліку, комісія повинна включати їх в інвентаризаційний опис.
4. ФОРМУВАННЯ ВАРТОСТІ
Зрозуміло, бухгалтерський облік кожного з перерахованих варіантів буде в значній мірі відрізнятися. Причому особливості виникають
Як на рівні проводок, так і в процесі визначення облікової вартості одержуваного активу. Безумовно, різним буде і склад необхідних для відображення кожної операції документів.
Проте в даному розділі ми розглянемо тільки питання вартості та кореспонденції рахунків.
4.1. Придбання шляхом покупки
Коли підприємство купує той чи інший нематеріальний актив, то воно несе в цих цілях певні витрати. Наприклад, крім платежів на користь попереднього власника, може знадобитися оплатити послуги посередника, чиїми зусиллями був знайдений необхідний об'єкт, роботу консультанта, чиїми послугами скористалися при складанні тексту договору, вартість реєстрації виникли прав нового власника і здійснити інші подібні витрати, безпосередньо пов'язані з купівлею даного майна.
У результаті виявиться певна сума, окремі частини якої об'єднує спільне цільове призначення - придбання нематеріального активу. Саме цю суму наказано прийняти на баланс в якості первісної вартості нематеріального активу, придбаного за плату.
Згідно з пунктом 6 ПБО 14/2000, «первісна вартість нематеріальних активів, придбаних за плату, визначається як сума всіх фактичних витрат на придбання за винятком податку на додану вартість та інших відшкодовуються податків (крім випадків, передбачених законодавством Російської Федерації)».
Особливу увагу слід приділити проблемі формування первісної вартості нематеріального активу, пояснюється тим, що, на відміну від принципів аналогического західного стандарту, та вартість, за якою дані об'єкти були прийняті до бухгалтерського обліку, не підлягає зміні, крім випадків, передбачених чинними нормативними актами.
Відзначимо, що на даний момент такі встановлені законодавством російський Федерації випадки, коли підприємство має або може здійснити переоцінку що стоїть на балансі нематеріального активу, нам невідомі. Зауважимо, що відповідний міжнародний стандарт, навпаки, у ряді випадків наказує здійснені переоцінки нематеріальних активів в обов'язковому порядку.
Однак, з огляду на вже зазначену особливість ПБУ 14/2000, можна рекомендувати підприємству закріпити такий підхід у своїй обліковій політиці для цілей бухгалтерського обліку. Це можна зробити, наприклад, в такому формулюванні: «До складу« інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням нематеріальних активів, що беруть участь у формуванні їх первісної вартості включаються відсотки за позиковими »засобам, нараховані до прийняття нематеріальних активів до обліку, якщо позику (кредит) є цільовим та отримано для придбання даного об'єкта НМА ».
Потрібно відзначити, що не всі витрати, здійснені у зв'язку з придбанням нематеріального активу, можуть бути включені до його вартість. Наприклад, витрати на відрядження співробітника, в ході якої були проведені попередні переговори та укладено договір з посередником, завдяки чиїм зусиллям в кінцевому підсумку був придбаний нематеріальний актив, тим не менш, підлягає обліку як загальногосподарських витрат, так як безпосередній зв'язок відрядження й купівлі нематеріального активу відсутня. Тим не менш, можна назвати варіанти, коли покупець нематеріального активу, все-таки повинен буде понести даний вид витрат. Це можливо, якщо, наприклад, одночасно з придбанням за договором виключних прав на об'єкт інтелектуальної власності для цілей практичної реалізації цих прав потрібна наявність примірника матеріального носія, на якому цей об'єкт зафіксований (записано).
На рівні бухгалтерських проводок операція купівлі нематеріального активу буде виглядати наступним чином:
ДЕБЕТ 08 кредету 76
- Отримано звіт посередника про знайдений нематеріальному активі, готовому для продажу;
ДЕБЕТ 19 КРЕДИТ 76
- Врахований ПДВ, сплачений по послугах посередника;
ДЕБЕТ 76 КРЕДИТ 51
- Оплачені послуги посередника з пошуку правовласника необхідного нематеріального активу;
ДЕБЕТ 76 КРЕДИТ 51
- Оплачені консультаційні послуги зі складання договору на придбання нематеріального активу;
ДЕБЕТ 19 КРЕДИТ 76
- Врахований ПДВ, сплачений за консультаційних послуг;
ДЕБЕТ 08 КРЕДИТ 76
- Складений договір купівлі-продажу нематеріального активу, пописан акт про надання консультаційних слуг;
ДЕБЕТ 60 КРЕДИТ 51
- Оплачений нематеріальний актив на користь колишнього правовласника;
ДЕБЕТ 08 КРЕДИТ 60
- Оприбуткований оплачений нематеріальний актив;
ДЕБЕТ 19 КРЕДИТ 60
- Врахований ПДВ, сплачений за операції придбання нематеріального активу;
ДЕБЕТ 68 КРЕДИТ 19
- Прийнятий до відрахування ПДВ, сплачений при придбанні нематеріального активу виробничого призначення (сумарно по всіх трьох договорах);
ДЕБЕТ 08 КРЕДИТ 76
- Оплачена державне мито за реєстрацію договорів про передачу виключного права, який обліковується в якості нематеріального активу;
ДЕБЕТ 04 КРЕДИТ 08
- Нематеріальний актив прийнятий до бухгалтерського обліку по сформованій балансовою ціною.
4.2. Придбання за договором міни
Якщо умови договору передбачають оплату придбаного активу не грошовими коштами, а шляхом зустрічної передачі товарів чи інших цінностей, то первісна вартість отриманих таким чином нематеріальних активів визнається рівною вартості товарів (цінностей), які передаються (повинні бути передані) цією організацією. При цьому, що важливо, в розрахунок приймається не балансова вартість переданих товарів або цінностей, а звичайна ціна, «за якою у порівнянних обставин зазвичай організація визначає вартість аналогічних товарів (цінностей)».
Тобто мається на увазі ціна реалізації цих чи подібних товарів, сума, яку організація виручила б прі та звичайному продажі в схожих обставин, якби передача не була пов'язана із зустрічним одержанням нематеріального активу. Під «порівнянними обставинами» маються на увазі сезон, обсяг переданої партії товару (цінностей), наявність в даний момент будь-яких знижок, промоутер-кампаній або рекламних акцій (у тому числі стосовно до цієї категорії покупців, до якої належить цей контрагент).
Такий підхід, очевидно, заснований на тому розумному припущенні, що підприємство може набагато простіше, а, головне, точніше і обгрунтованіша визначити, скільки воно отримає за належні йому цінності, ніж встановити величину суми, яка в порівнянних обставин може бути сплачена при придбанні відповідного майна (нематеріального активу).
4.3. Отримання в якості внеску до статутного капіталу.
Нематеріальний актив, отриманий як внесок засновника до статутного капіталу організації, також не оплачується. Однак у цьому випадку ринкову ситуацію і кон'юнктуру попиту та пропозиції до уваги брати не потрібно. Внесок засновника оцінюється, і, отже, первісна вартість нематеріального активу формується за погодженням між засновниками (крім випадків, коли законодавством Російської Федерації передбачено інший порядок).
Стаття 15 Федерального закону від 8 лютого 1998 р. № 14-ФЗ «Про товариства з обмеженою відповідальністю». Її пунктом 2 встановлено, що при номінальній вартості частки учасника, оплачуваної не грошовими коштами, а майном або майновими правами, більше 200 МРОТ, такий внесок має оцінюватися незалежним оцінювачем. Причому вартість оплачуваної таким чином частки не може перевищувати величини, названої оцінювачем. Причому вартість оплачуваної таким чином частки не може перевищувати величини, названої оцінювачем.
Більше того, і оцінювач, та учасники товариства, які внесли негрошовий внесок, протягом трьох років з цього моменту солідарно несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями товариства (при недостатності його майна) у розмірі завищення вартості негрошових внесків.
До 1 січня 2002 року таке ж положення містилося у статті 34 Федерального закону від 26 грудня 1995 р. № 208-ФЗ «Про акціонерні товариства». Однак нова редакція цього закону серйозно посилила вимоги. Пункт 3 статті 34, як і раніше передбачає необхідність досягнення згоди між засновниками оп приводу грошової оцінки майна, що вноситься в оплату акцій.
Таким чином, на даний момент свободу дій при визначенні вартості вноситься до статутного капіталу нематеріального активу засновники зберегли тільки при оплаті частки в товаристві з обмеженою відповідальністю, оцінюваної не дорожче 20 тисяч рублів.
Тим не менш, у цьому випадку існують деякі обов'язкові вимоги, невиконання яких робить формування статутного капіталу за допомогою негрошових внесків неможливим. Справа в тому, що «за замовчуванням» вклади засновників повинні здійснюватися грошовими коштами, а всі інші варіанти необхідно прямо передбачити в тексті установчих документів (зокрема, а для акціонерного товариства - виключно статуту). Тобто в розділі статуту, присвяченому формуванню статутного капіталу, слід вказати, що оплата часток або акцій здійснюється нематеріальними активами.
4.4. Отримання за договором дарування (безоплатно)
При отриманні нематеріального активу безоплатно за договором дарування ситуація, незважаючи на певну зовнішню схожість, корінним чином відрізняється від процесу формування статутного капіталу.
Перш за все, необхідно враховувати, що громадянського законодавство встановлює серйозні обмеження на участь комерційних організацій у договорі дарування, якщо вартість подарунка перевищує 500 рублів (5 МРОТ). Пункт 4 статті 575 Цивільного кодексу РФ прямо забороняє дарування у відношенні між комерційними організаціями.
Якщо дарувальник і обдаровуваний проігнорують цю заборону то угода, яка призвела до зміни власника нематеріального активу, може бути визнана по суду недійсною відповідно до статті 168 ЦК РФ (як невідповідна закону).
Таким чином, безоплатне отримання нематеріального активу для комерційних підприємств можливо тільки в двох випадках: якщо дарувальників є некомерційна організація чи фізична особа. Тоді початкова вартість подарунка для цілей відображення в бухгалтерських регістрах визначається виходячи з його ринкової вартості на дату прийняття до обліку.
Єдиним варіантом чіткого й однозначного визначення ринкової ціни, які не мають конфліктного потенціалу, є залучення до процесу ліцензованого спеціаліста - незалежного оцінювача, що володіє комплексом необхідної інформації і, що також важливо, що несе відповідальність за результати своєї роботи.
4.5. Створення самої організації
Якщо нематеріальні активи створюються самою організацією, то склад пов'язаних з цим процесом витрат буде досить широким і різноманітним. Вони можуть включати витрачені матеріальні ресурси, заробітну плату задіяного в цьому процесі персоналу, включаючи всю сукупність нарахувань на фонд оплати праці, оплату послуг сторонніх організацій з контрагентських і (або) соісполнітельскім договорами.
5. БУХГАЛТЕРСЬКА АМОРТИЗАЦІЯ.
Іншим важливим аспектом організації бухгалтерського обліку нематеріальних активів є їх амортизація, що забезпечує рівномірний перенесення на вартість продукції, що випускається одномоментних витрат, що мали місце при одержанні у власність нематеріальних активів, що використовуються в процесі випуску цієї продукції.
Втім, відсутність при цьому будь-яких витрат (при отриманні даного майна в подарунок або в якості внеску до статутного капіталу) не є підставою для ненарахування амортизації на відповідні об'єкти (для цілей бухгалтерського обліку). І це цілком зрозуміло, оскільки, незалежно ні від чого, такі нематеріальні активи теж повноправно беруть участь як у випуску продукції, так і, відповідно, у формуванні її собівартості. Тим більше що джерело формування вартості цього майна знаходить своє значуще для бухобліку відображення в пасиві балансу в момент отримання.
Так що цілком логічно існування цілих трьох способів амортизації нематеріальних активів для бухгалтерських цілей. Це дозволяє організації врахувати особливості використання конкретних об'єктів НМА у виробничому або управлінському процесі.
Крім «класичного» лінійного способу, дозволено застосовувати спосіб зменшуваного залишку, особливістю якого є відносно більш швидка амортизація об'єкта в початковій стадії його використання з поступовим зменшенням суми амортизаційних відрахувань надалі. Цей варіант хороший для таких нематеріальних активів, «споживча цінність» яких особливо висока на перших етапах їх експлуатації (в силу «ексклюзивності» або «ефекту новизни»), а надалі поступово знижується.
А от для сфери матеріального виробництва найбільш зручним нерідко є спосіб списання вартості пропорційно обсягу продукції (робіт), який, хоча і вимагає серйозного попереднього аналізу для аналізу для виявлення кількісного показника, якому відповідає нематеріальний актив, але зате відрізняється практично абсолютною точністю при формуванні виробничої собівартості продукції.
Технічно це виглядає наступним чином. При прийнятті об'єкта нематеріальних активів і бухгалтерського обліку організація визначає термін його корисної дії патенту, свідоцтва, договори та інші обмеження періоду використання об'єктів інтелектуальної власності, встановлених законодавством Російської Федерації.
Необхідність нарахування амортизації не залежить від результатів фінансової діяльності підприємства (одержання прибутку або збитку) і не може бути перенесена на інший звітний період. Враховуючи специфіку нематеріальних активів, для них принципово неможлива призупинення амортизації з підстав, передбачених у відношенні основних засобів (тривалі консервація або реконструкція).
Як і спосіб нарахування амортизації, спосіб її відображення на рахунках бухобліку застосовується по групі однорідних нематеріальних активів і не може бути змінений протягом усього строку їх корисного використання.
6. ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК РУХУ НМА
Як відомо, в податковому обліку відсутні суто специфічні види нематеріальних активів, що вимагають особливого підходу (як це має місце в бухгалтерському обліку організаційних активів та ділової репутації).
Говорячи про організацію податкового обліку, перш за все слід пам'ятати, що положення про облік та амортизації майна, якого стояло на балансі підприємств станом на дату набрання чинності главою 25 НК РФ, тобто на 1 січня 2002 року, однаково розповсюджується і на засновані кошти , і на нематеріальні активи, причому незалежно від того, яким методом вони амортизуються в податковому обліку.
Таким чином, за «старими» нематеріальних активів, що зберіг свій статус з переходом на нові принципи визначення податку на прибуток, при використанні як лінійного, так і нелінійного методів амортизація нараховується виходячи із залишкової вартості кожного об'єкта шляхом її множення на відповідну норму амортизації, обчислену виходячи з строку корисного використання активу. Різними - залежно від обраного методу - є лише формули, за допомогою яких розраховуються зазначені норми.
У цілому обов'язкові вимогливі вимоги до аналітичного податковому обліку нематеріальних активів досить нечисленні і не повинні скласти особливих проблем при їх практичної реалізації.
Облік руху об'єктів НМА повинен містити наступну інформацію:
· Про дату придбання:
· Про дату передачі в експлуатацію;
· Про первісну вартість (щодо майна, реалізованого (вибулого) у звітному (податковому) періоді);
· Про ціну реалізації майна, що амортизується виходячи з умов договору купівлі-продажу (якщо вибуття пов'язано з реалізацією);
· Про дату реалізації або вибуття майна;
· Про понесені платників податків витратах, пов'язаних з реалізацією (вибуттям) амортизується.
7. СТРАХУВАННЯ БЕЗ НАЗВИ
Відверто кажучи, на перший погляд це виглядає взагалі диким, оскільки це майно абсолютно точно не може бути пошкоджено або вкрадено. Однак насправді власник об'єкта інтелектуальної власності теж може потерпіти певні збитки, пов'язані з порушенням його виключних прав.
Наприклад, можуть вийти контрафактні екземпляри літературних або музичних творів, «піратські» диски з комп'ютерними програмами або базами даних. Може бути зроблена спроба неправомірно організувати виробництво з використанням технології, заснованої на патентах і свідченнях, що належать цій організації. Так що можливість застрахувати ризик порушення виключного права на об'єкт інтелектуальної власності може виявитися дуже корисною.
Однак, найімовірніше, спроба звернутися в страхову компанію з метою укладення договору страхування такого виду майна, як нематеріальні активи виробничого призначення, на поточний момент виявиться безрезультатною. В даний час важко відшукати на вітчизняному ринку послуг організацію, що здійснює страхування таких об'єктів.
Більш того, багато фахівців зі страхування взагалі не могли пригадати, щоб такі договори реально укладалися. Керівник відділу майнового страхування Страхової групи «Спаські ворота» висловився ще більш визначено. При все тому, що чинне законодавство не тільки встановлює види порушень виключних прав на об'єкти інтелектуальної власності, а й містить певні форми відповідальності за їх порушення, на практиці відсутня нормально функціонуючий механізм забезпечення захисту цих прав.
Тому страхування цього різновиду майна на даному етапі, по суті, неможливо, тому що не можна говорити про ймовірності настання або ненастання страхової події - воно практично напевно відбудеться. Так що аналізоване положення, цілком очевидно, закладено до податкового кодексу на майбутнє.
А поки залишається просто тихо порадіти тому, що коли-небудь у нас в країні реально запрацює система захисту прав на результати інтелектуальної діяльності, і ось тоді-то можна буде врахувати при оподаткуванні витрати з оплати страхової премії за цим видом страхування майна підприємства.
ВИСНОВОК
На закінчення до даної роботи можна зробити висновок, що облік нематеріальних активів у нашій країні отримують все більший розвиток, перш за все тому, що з'явилося положення, безпосередньо регулює облік нематеріальних активів, по-друге прогрес і наука не стоять на місці і нові винаходи вимагають свого обліку, по-третє, Росія готується перейти на міжнародні стандарти фінансової звітності, які орієнтовані на європейські країни, в яких нематеріальні активи знайшли широке застосування.
До недавнього часу в нашій країні нематеріальні активи в порівняно невеликих обсягах обліковувалися на підприємствах, але за даними статистики в даний час приймає більші масштаби.
Це пов'язано з тим, що підприємству вигідно і престижно мати у себе на балансі нематеріальні активи, крім того, законодавчі та нормативні акти наказують враховувати об'єкти, що задовольняють умовам визнання нематеріальних активів, як нематеріальні активи.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Ю.П. Гладишева «Нематеріальні активи: бухгалтерський і податковий облік» / / Видавництво «Бератор-Прес» / / Журнал «Бухгалтерські консультації», випуск № 22, 2002 р.
2. Ю.Н. Самохвалова / / навчальне видання / / Бухгалтерський облік / / короткий курс / / 2003 р.
3. С.А. Миколаєва / / Нематеріальні активи / / Бухгалтерське додаток № 5 / / червень 1997
4. Н.Г. Волков / / Облік та оподаткування операцій з придбання та створення нематеріальних активів / / Бухгалтерський облік № 10, 1998 р.