Некрасов н. а. - Народність поеми н. а. Некрасова кому на русі жити добре

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати



Поема М. А. Некрасова "Кому на Русі жити добре" була написана в 1860-1870 роки. У цьому творі автор зобразив російське суспільство в пореформений період. Він розмірковує над питаннями про те, куди йде Русь, що чекає її в майбутньому, розкриває основні соціальні проблеми, не зникли з скасуванням кріпосного права. Автор показує, що реформа вдарила "одним кінцем по панові, іншим - по мужику".
Поема "Кому на Русі жити добре" - справді народна поема. Некрасов писав для народу, про народ, і сам вважав себе частиною народу. Оповідання ведеться від імені селянства. Всі проблеми розглядаються також з точки зору селянина, показуючи мужицьке бачення сучасного йому світу. Всі судження походять не від самого автора, а від народу.
Некрасов симпатизує селянам, співчуває їм. Поміщики ж, купецтво, духовенство зображені сатирично і викликають презирство. Автор бачить майбутнє країни за селянином. Смерть князя качатина-Послідок символічна. Вона показує, що кріпацтво доживає свої останні дні. У той же час автор показує поступове звільнення селянського свідомості від кріпосного гніту, усвідомлення народом своїх прав. Так, наприклад, Савелій, богатир святорусской, виступаючий в ролі народного філософа, після довгих роздумів, чи повинен народ і далі терпіти своє злиденне і пригноблене становище, приходить до висновку, що краще "недотерпеть", ніж "перетерпіти". Таким чином, Некрасов показав, що селяни - велика сила, за якою майбутнє Росії:
Ще народові російському
Межі не поставлені:
Перед ним широкий шлях.
Поема написана народною мовою. Мова селян рясніє приказками, прислів'ями, постійно перемежовується піснями. Пісні відіграють в поемі велику роль: вони розкривають народне світобачення, описують важке життя селян, підкреслюють типовість образів. Для опису свого життя Мотрона Тимофіївна знаходить багато пісень. Це говорить про те, що її доля - типова доля російської селянки. У поемі є й кілька легенд: легенда про Якова вірного, про двох "злодіїв-грішників". Роль легенд у поемі дублює роль пісень.
Потрібно відзначити, що в поемі присутні мотиви народної казки: сюжет пов'язаний з дорогою, з подорожжю, матеріальні проблеми вирішуються за допомогою введення казкових елементів, наприклад скатертину-самобранки, тварини одухотворені, говорять людським голосом і допомагають людям ... Мотив правдоіскательства також широко використовується в народній творчості.
У поемі присутня і билинний мотив. Наприклад, практично вся глава про Савелии, богатиря святорусской, написана билинним мовою: Некрасов використовує гіперболи, інверсію, повтори: "... і гнеться, та не ломиться, не ломиться, не валиться ...".
У поемі багато прислів'їв і приказок, особливо виразно зображають важке життя народу: "добра, ти, царська грамота, та не про нас ти писана", "високо бог, далеко цар", "з роботи, як не мучся, не будеш ти багатий , а будеш ти горбатий "," хвали траву в стогу, а пана в труні "і т. д.
Некрасов широко використовує в поемі народні прикмети, загадки. Він не соромиться у використанні грубих виразів при зображенні важкого життя селян:
... Іди швидше, та хрюкалом
У канаву ляж, води Випий!
Авось, зіскочить дурь! ..
Симпатизуючи селянам, письменник відображає їх мова більш міткою,. Точною, щирою, ніж мова поміщиків. Він ніби погоджується з тим, що "... лайку панська, що жало комарине, мужицька - обух".
Отже, зобразивши російську дійсність через призму селянського світосприйняття, Некрасов створив воістину народну епопею - поему ("Кому на Русі жити добре".



Поема "Кому на Русі жити добре" замислювалася Некрасовим як народна епопея. У ній відображені думи і почуття, життя простого народу в пореформеній Росії. Разом з тим з розповідей селян ми дізнаємося про їхнє життя до 1861 року. Наприклад, Савелій розповідає про жорстокість свого колишнього поміщика Альтаночницеві, який шмагав своїх кріпаків. Наочним прикладом пана-кріпосника в поемі є старий князь качатина, показаний у розділі "Послідок". Поема розкриває на прикладах образів селян особливості російського національного характеру, "до позитивні його якості, так і негативні.
Автор твору зображує селян всебічно. Ми бачимо, як вони відпочивають (глава "Сільська ярманка"), дізнаємося, як живуть і трудяться. Поет дає право селянам самим розповісти про своє життя, працю і турботи. Причому у читача не виникає жодного сумніву в тому, що селянин говорить саме так:
А горе наше міряли?
Роботі міра є?
Вино валить селянина,
А горе не валить його?
Робота не валить?
Мужик біди не міряє,
З усякою справляється,
Яка не прийди.
Мужик, працюючи, не думає,
Що сили надірвете ...
Селяни в поемі діляться на рабів і тих, хто протестує проти такого життя. Це Яким Оголеною і Савелій, богатир святорусской. Яким захищає інтереси народу, висловлює протест, який до кінця ще не дозрів. Він - виходець із самих низів народу і знає тяжкість селянського життя не з чуток. Савелій також селянин, який цінує свободу: "таврований, та не раб!" - Каже він про себе.
Селянське терпіння
Витривало, та часом
Є і йому кінець.
Але частина селян звиклася зі своїм рабським становищем і не хоче нічого змінювати. Такий Іпат, лакей князів качатини, а також Яків, "холоп зразковий".
У численних образах селян Некрасов показав такі їхні риси, як працьовитість, гуманність, розум, чесність, стійкість і терпіння. Але автор також показує і негативні риси народу: пасивність, покірність, неосвіченість.
Некрасов, будучи знавцем російської народної творчості, ввів в поему безліч вставних елементів: пісень, прислів'їв, приказок. Це додало мови твори справжню народність, а автору дало можливість глибше розкрити світогляд і почуття селян.
"Хвали траву в стогу, а пана в труні", - говорить селянин Влас, використовуючи прислів'я. Як відомо, саме в усній народній творчості укладена мудрість народу.
Смуток і туга чується в народних піснях, представлених у поемі. Їх назви говорять самі за себе: "Голодна", "панщина".
Варто мужик -
Колишеться,
Йде мужик -
Не дихається!
З кори його распучіло,
Туга-біда змучила.
Бідний, нечесаний калинонька,
Нічим йому красуватися,
Тільки розписана спінушка,
Та за сорочкою не знати.
Пісні допомагають читачеві зрозуміти, що, незважаючи на скасування кріпосного права, життя селян як і раніше дуже важка, тому що на місці старих форм експлуатації з'являються нові, а селяни, як і раніше залишаються жебраками.
Некрасов показав Русь не тільки як держава рабів і панів, а й як чарівну країну, в якій багато чудес: мовець вівчарик, скатертина-самобранка - все це атрибути російських народних казок. Є тут місце і справжньому богатирського подвигу.
Ти думаєш, Матренушка,
Мужик - не богатир?
І життя його не ратна,
І смерть йому не писана
У бою - а богатир!
Ланцюгами руки крутіше,
Залізом ноги ковані.
Спина ... ліси дрімучі
Пройшли по ній - зламався.
А груди? Ілля-пророк
По ній гримить-катається ...
Всі терпить богатир!
І гнеться, та не ломиться ...
Богатир - це будь-який російський селянин, життя якого і є справжній богатирський подвиг.
М. А. Некрасову вдалося здійснити свій задум - створити справді народну епопею, показати працю і відпочинок селян. Особливістю поеми є те, що оповідачами є самі селяни, що надає їй більшу народність.
Н. А. Некрасов створив багато творів, присвячених життю простого народу, селянства. Це і "Мороз, Червоний ніс", і "коробейники", і "Забута село", і "Незжата смуга", але поема "Кому на Русі жити добре" по праву займає особливе місце, будучи яскравим і глибоким творінням селянського поета М. А. Некрасова.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Різне | Твір
17кб. | скачати


Схожі роботи:
Некрасов н. а. - Фольклорна основа поеми н. л. Некрасова кому на русі жити добре
Некрасов н. а. - Сенс назви поеми н. а. Некрасова кому на русі жити добре
Некрасов н. а. Сенс назви поеми н. а. Некрасова «кому на русі жити добре»
Некрасов н. а. - Фольклорна основа поеми н. а. Некрасова кому на русі жити добре
Некрасов н. а. - Хужожественное своєрідність поеми н. а. Некрасова кому на русі жити добре
Некрасов н. а. Хужожественное своєрідність поеми н. а. Некрасова кому на русі жити добре
Некрасов н. а. Фольклорна основа поеми н. а. Некрасова «кому на русі жити добре»
Некрасов н. а. Фольклорна основа поеми н. л. Некрасова «кому на русі жити добре»
Народність у поемі Некрасова Кому на Русі жити добре
© Усі права захищені
написати до нас