Нафтова промисловість України і е регіональні особливості

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра розвитку та розміщення продуктивних сил
Курсова робота
з дисципліни "Регіональна економіка"
на тему "Нафтова промисловість України та її регіональні особливості"
Студентки 1 курсу
Спеціальності
управління персоналом
і економіка праці
економічного факультету
заочного відділення
групи 0109 д
Палагута Є.С.
Керівник Чижикова О.А.
Донецьк 2008

Введення
Тема даної курсової роботи є дуже актуальною в наш час, оскільки Україна відчуває гостру потребу в паливі, пально-мастильних матеріалах, продуктах нафтохімії і всього того, що отримують з нафти, але не може сама забезпечити видобуток і переробку їх необхідної кількості, що призводить до значних витрат, внаслідок закупівлі нафтопродуктів в інших країнах (Росії і ближнього зарубіжжя). Це негативно відбивається на економіці країни.
Об'єктом дослідження є нафтова промисловість України та її регіональні особливості.
Мета даної курсової роботи - глибоке вивчення нафтової промисловості України, її розвитку, проблем та можливих шляхів їх вирішення.
Для дослідження використані методи аналізу, спостереження, порівняння, які дають можливість поспостерігати тенденції розвитку промисловості протягом останніх років, а також літературний і статистичний методи, що дозволяють наочно продемонструвати ці тенденції на основі достовірних фактів і цифр.
В якості основних джерел взяті підручники та посібники з регіональної економіки, а також картографічні видання та статистичні дані в Інтернеті. Різноманітність джерел дало можливість як ознайомитися із загальними відомостями по темі, так і детально розглянути тему, проаналізувати її, простежити розвиток промисловості та отримати відповідні висновки.
Особливість викладу теми в тому, що регіональні особливості нафтової промисловості розглянуті досконально, решта ж аспекти охарактеризовано більш коротко. Для написання курсової роботи було відібрано тільки основне з обраної теми, це обумовлено обмеженням в обсязі курсової роботи.
Глава 1 Роль і значення нафтової промисловості в економіці України
Нафтова промисловість є складовою частиною ПЕК (паливно-енергетичного комплексу). На ПЕК в Україні витрачається 1 / 3 всіх капіталовкладень. Але, тим не менш, ні один район в Україні не забезпечений власною нафтою і нафтопродуктами. Роль нафтової промисловості в народному господарстві Україні велика. Країна не може обходитися без продуктів нафтопереробки. Існування цієї галузі життєво необхідно, але вона перебуває фактично в стані кризи.
Таблиця 1.1 Структура паливно-енергетичного балансу світу [3, 230с.]
Вид пального
Виробництво, перетворення і
використання енергії,%
Нафта
40
Природний газ
23
Вугілля
31
Інші види палива
1
Атомна енергія
2
Гідроенергія
3
У таблиці 1.1 видно, що на нафту припадає 40% усього енергетичного балансу, вона є основним і найбільш поширеним джерелом енергії. На відміну від інших видів горючих копалин, нафту відносно легко видобувається, транспортується (по нафтопроводах) і досить просто переробляється в широку гаму продуктів різного призначення. Тому не дивно, що в більшості країн світу на нафту припадає більше половини паливно-енергетичного комплексу. Від стану нафтової промисловості залежить загальний стан ПЕК, яка прямо впливає на розвиток економіки, рівень життя населення і роль держави у світовому співтоваристві. Продукти нафтопереробкою широко використовуються в усіх галузях промисловості, сільському господарстві, на транспорті, в побуті. Основна частина продукції використовується для отримання енергії, тому вона відноситься до групи галузей енергетики. В основному нафту це:
· Сировина для нафтохімії у виробництві синтетичного каучуку, спиртів, поліетилену, поліпропілену, широкої гами різних пластмас і готових виробів з них, штучних тканин;
· Джерело для вироблення моторних палив (бензину, гасу, дизельного і реактивних палив), мастил, а також котельно - пічного палива (мазут), будівельних матеріалів (бітуми, гудрон, асфальт);
· Сировина для одержання ряду білкових препаратів, використовуваних як добавки до корму худобі для стимуляції його зростання.
\ S
Рис. 1.1 Галузева структура паливної промисловості України [7]
З малюнка 1.1 видно, що нафтова промисловість посідає друге місце в галузевій структурі ПЕК після видобутку кам'яного вугілля, що підтверджує її значимість в економіці Україні.
Основні центри промисловості розміщені поблизу від місць видобутку сировини, що зменшує витрати на транспортування і відповідно собівартість продукції. Основними центрами нафтопереробної промисловості України є: Дрогобич, Кременчук, Лисичанськ, Херсон, Бердянськ, Надвірна. Таке розміщення підприємств нафтової промисловості безпосередньо залежить від розташування нафтогазоносних областей, яких на території нашої стани чотири: Карпатська, Волино-Подільська, Причорноморсько-Кримська, Дніпровсько-Донецька. Наявність покладів нафти обумовлює в даному регіоні наявність великих підприємств, що спеціалізуються на її переробці.
Економіка держав залежить від нафти більше, ніж від будь-якого іншого продукту. Тому нафту з початку її промислового видобутку і до теперішнього часу є предметом гострої конкурентної боротьби, причиною багатьох міжнародних конфліктів і воєн.
В умовах, коли нафта стала основним видом енергетичної сировини, зросла її економічне і політичне значення в світі. Наявність власних ресурсів нафти, можливість організувати експорт нафти і нафтопродуктів дозволяють різним державам досягати значних успіхів в економічному і соціальному розвитку. Разом з тим коливання світових цін на нафту, кон'юнктура на нафтовому ринку призводять до серйозних змін в економічній політиці як нафтовидобувних країн, так і держав, промисловість яких базується на привізній нафті.
Розглядаючи положення Україні, щодо потреб у нафтопродуктах і фактичної можливістю їх задоволення, ми бачимо, що наша країна відноситься до категорії країн, які знаходяться в залежності від іноземних поставок. Це впливає не тільки на стан економіки загалом, а й на якість життя населення. Доказом цьому є причинно-наслідковий зв'язок залежно матеріального становища від зростання цін на нафту:
Підвищення цін на світовому ринку ® Підвищення ціни на імпортовану в Україні нафту ® Подорожчання палива ® Подорожчання продуктів харчування та побуту ® Погіршення матеріального становища населення у зв'язку зі збільшенням повсякденних витрат.
Таким чином ми бачимо, що все, що відбувається з нафтою на світовому ринку відбивається на економіці нашої країни, впливає на розвиток зовнішньоекономічних зв'язків, змушує уряд шукати більш дешеві та практичні методи видобутку і переробки української нафти, що скоротить витрати.
Виходячи з вищенаведених даних можна зробити висновок, що роль і значення нафтової промисловості для економіки України без перебільшень дуже велика. Розвиток цієї промисловості впливає на всі сфери економіки, так як продукти виробництва використовуються майже у всіх галузях. Через такого тісного зв'язку будь-які зміни цін, темпів і рівня видобутку нафти та супутніх речовин ведуть за собою послідовний ланцюжок зміни цін, рівня виробництва майже у всіх сферах виробництва і економічних системах.
З огляду на це, ми можемо з упевненістю стверджувати, що нафтова промисловість Україна займає особливе місце в галузевій і територіальній структурі господарського комплексу країни і в розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України.

Глава 2. Умови і фактори розвитку та розміщення нафтової промисловості Україна
Видобуток нафти ведеться людством з давніх часів. Спочатку застосовувалися примітивні способи: збір нафти з поверхні водойм, обробка піщанику чи вапняку, просоченого нафтою, з допомогою колодязів.
В Україні нафтова промисловість пройшла довгий шлях від примітивної видобутку до високотехнологічним методам розвідки покладів і сучасним механізованим способам переробки та транспортування, що значно розширює спектр можливостей використання продукції.
Нафтова промисловість представлена ​​нафтовидобувної і нафтопереробної областями, які виникли в Передкарпатті на початку другої половини XIX ст. в Бориславі, поблизу Надвірної, в районі Коломиї. Прикарпатський район охоплює територію, розташовану вздовж північно-східних схилів Карпатських гір, і є найстарішим. У кінці XIX - на початку XX ст. Передкарпаття було найвідомішим у світі центром нафтовидобутку. Рідке паливо видобувають у Передкарпатті до цих пір (нафтовидобувні управління Бориславнафтогаз і Долинанафтогаз) - у районах Борислава (Львівська область), Долини та Надвірній (Івано-Франківська обл.). Масштаби видобутку нафти тут незначні і через вичерпаність запасів не розширюється.
Слід розглянути особливості розташування нафтовидобувної і нафтопереробної промисловості. Наочно розташування основних підприємств і родовищ можна побачити на малюнку 3.4
Зараз перше місце з видобутку нафти належить Лівобережній частині України. Так, нині найбільші родовища зосереджені в Полтавській області, Сумської області, Чернігівської області. Дніпровсько-Донецький район - найбільший регіон видобутку нафти в Україну. Дніпровсько-Донецький район охоплює Дніпровсько-Донецьку западину північно-західну околицю Донбасу. Найглибша свердловина - 4928 м (Чернігівська область, Тростянецьке родовище). Сьогодні на Сумщині видобувається половина нафти України. Нафта тут залягає на глибині 8-9 тис. м.
Нафтопереробна промисловість України зосереджена в районах видобутку нафти, в портових містах, Донбасі, Придніпров'ї та в центральних частинах країни. У Прикарпатті вони розміщені в Дрогобичі, Бориславі, Надвірній і Львові. Ці підприємства забезпечують частково нафтою місцевих родовищ, для транспортування якої споруджено нафтопроводи Дашава - Дрогобич та Битків - Надвірна, в основному за рахунок нафти, що транспортується з Росії по магістральних нефтетрассам.
Іншу групу нафтопереробних заводів складають підприємства, споруджені в пунктах перевалки сирої нафти з морського транспорту на залізничний. Це нафтопереробні заводи Одеси та Херсону, дослідний нафтомаслозавод у Бердянську. Вони працюють на нафті Азербайджану, Росії, Казахстану.
\ S
Малюнок 2.2 Центри промисловості (кількість зайнятих, тис. чол.) [9]

За малюнку видно особливості розміщення центрів нафтової промисловості і залежність кількості зайнятих в галузі від розташування цих центрів. Щоб детальніше ознайомитися з розміщенням представлених міст і залежністю їх від родовищ нафти, необхідно ознайомитися з малюнком 3.4
Третя група нафтопереробних заводів формується в центрі України: Лисичанськ, Кременчук. Вони переробляють нафту поволзьких, сибірських, казахстанських родовищ і родовищ Лівобережної України, яка надходить по нафтопроводах Мічурінськ - Кременчук, Прилуки - Кременчук, Самара - Лисичанськ. Формується нафтовий термінал потужністю 40 млн. тонн сирої нафти в Одесі. Він - складова частина Азіатсько-Європейського транспортного коридору. Через територію України з Росії в Західну Європу пролягає нафтопровід «Дружба». Так само існують нафтопроводи з Одеси до Кременчука та з Одеси через Броди до Гданську.
Нафтова промисловість України характеризується низькими показниками, хоча потенційні можливості видобутку нафти значно більше. Внаслідок вичерпання нафтових родовищ у старопромислових західних районах поряд з розвідкою і видобутком нафти у східних районах ширше розгортається геологічна розвідка шельфової зони Чорного та Азовського морів, а також Причорноморської низовини, де останнім часом видобувають промислову нафту.
Собівартість видобутої в Україні нафти відносно висока, оскільки видобуток її найпрогресивнішим фонтанним способом майже припинився. Для підтримки її високого пластового тиску практикують закачування у законтурне горизонти гарячої води, пари, хімічних реагентів, що дає можливість збільшити видобуток нафти до 60-70%. Вартість нафти у районах використання визначається витратами на її транспортування, що залежить від діаметра трубопроводу, вміст у сирої нафти парафіну, потужності нефтеперекачівальних станцій.
За оцінками НАК "Нафтогаз України" мінімальна потреба України складає 28-30 млн. т. нафти на рік. [7]. За запасами нафти Україні займає четверте місце в Європі, але за рівнем їх видобутку значно поступається країнам з близькими до неї запасами. Сьогодні потреба Україна у власному видобутку нафти задовольняється на 12%. Падіння рівня видобутку вуглеводнів у значній мірі пов'язане з вичерпанням середніх і великих родовищ. Кризовий стан з енергоносіями є прямим наслідком невиправдано прискореної видобутку вуглеводневої сировини з легкодоступних родовищ України за останні 25-30 років. Їх інтенсивна експлуатація призвела до значних втрат сировини в надрах і до передчасного виснаження нафтогазоносних відкладень.
Оскільки імпорт з-за кордону обходиться занадто дорого, то доцільно буде розробляти власні ще не вивчені поклади нафти, адже на території нашої країни напевно є такі. Для здійснення розробки цих покладів необхідно впорядкувати нафторозвідку.
Мета нефтеразведки - виявлення, геолого-економічна оцінка та підготовка до роботи промислових покладів. Нефтеразведка проводитися за допомогою геологічних, геофізичних, геохімічних і бурових робіт.
За ступенем вивченості родовища діляться на чотири групи:
А) Детально розвідані родовища.
В) Попередньо розвідані родовища.
С1) Слабо розвідані родовища.
С2) Межі родовищ не визначено.
Категорії А, В і C1 відносяться до промислових запасів. Особливу увагу при нафторозвідку приділяється категоріям С1 і С2. Справа в тому, що деякі родовища таять у собі більш значні запаси, ніж передбачається, це пояснюється тим, що нафта може залягати глибше і вимагати удосконалення методів її вилучення.
У наш час доступність і масові розширення персональних комп'ютерів, і новітніх систем зв'язку дають можливість на якісному рівні підійти до вирішення організації виробничих процесів, у тому числі в нафтогазовому комплексі України. Науково-технічний прогрес відкрив нові можливості для георазведчіков, а також дав можливість переоцінити запаси нафти в надрах нашої країни, зробити нові - більш точні прогнози, щодо їх кількості. З поліпшенням техніки з'явилася можливість переробляти нафту з меншими втратами, використовувати залишкові продукти для вторинної переробки.
На сьогоднішній день головна проблема геологорозвідувальників - недостатнє фінансування, тому зараз розвідка нових родовищ частково припинено. Але метою впровадження фінансування у видобуток нафти і газу та передових технологій з розробки родовищ із важковидобувними запасами був прийнятий Указ Президента від 17.09.96 № 433.96 "Про Розробки нафтових родовищ з важковідобувнімі запасами". На сьогоднішній день Постановою кабінету Міністрів визначено 8 родовищ, де інвесторам надаються податкові пільги. Робота у напрямку розширення переліку таких родовищ триває.
Таким чином, можна зробити деякі висновки:
1. Умови для розвитку нафтової промисловості Україна дуже несприятливі, недостатнє фінансування призводить до більш значних витрат, пов'язаних з імпортом із зарубіжжя.
2. Розвиток промисловості проходить низькими темпами і не дає бажаних результатів. Прогнози фахівців далеко не оптимістичні.
3. Розміщення сучасних промислових центрів безпосередньо залежить від розташування родовищ сировини, але є припущення, що після вичерпання запасів основні центри можуть змінитися. Це може статися у разі повного виснаження власних покладів і перехід на використання тільки імпортованої сировини.
Більш докладні дані про розміщення підприємств спеціалізуються на нафтовидобутку і нафтопереробці розглянуті в наступному розділі.

Глава 3. Регіональні особливості нафтової промисловості Україна
Загальний розвиток нафтової промисловості Україна
Рівень розвитку нафтової промисловості України вцілому високий, якщо розглядати її загальний стан. Мається на увазі наявність обладнання, оснащеність підприємств. Промисловість має потенціал, але його починають розробляти тільки зараз, коли становище наближається до критичного. Тому на ряду з розробками можливостей задовольнити потребу в нафті за рахунок власних запасів країни, уряд змушений вдаватися до поставок з-за кордону. Україна планує розробку родовищ, спираючись на активне залучення іноземних інвестицій.
Вибір постачальників базується в першу чергу на економічній доцільності. Його можливості обумовлена ​​різним рівнем витрат на видобуток і транспорт нафти нафтовидобувних регіонах і країнах світу, а також неоднорідністю її якісного складу. Сьогодні вся імпортована нафта надходить в Україну нафтопроводом з Росії, яка в залежності від політичної та економічної кон'юнктури може істотно впливати на ціни та порядок розрахунків як за своєю, так і казахстанської нафти.
В Україні існують об'єктивні умови для організації альтернативних постачань нафти з Близького Сходу, з Африки та Азербайджану. Практично не використовується Одеська нафтогавань.
У кожній країні розвиток нафтопереробної промисловості має свої особливості, але спільними його рисами є підвищення ролі поглиблювальних і облагороджувальних технологічних процесів, економія енергоресурсів, автоматизація виробництв, створення екологічних технологій.
Найбільшими нафтогазовидобувними компаніями в Україні є "Укргазвидобування", дочірня компанія НАК "Нафтогаз Україна", ВАТ "Укрнафта" та державне акціонерне товариство (ДАТ) "Чорноморнафтогаз". НАК "Нафтогаз України" належить 100% акцій "Чорноморнафтогазу" і 50% +1 акція "Укрнафти".
\ S
Малюнок 3.3 Залежність видобутку нафти в Україну від року (тис. тон) [10]
На графіку чітко простежується тенденція видобутку нафти в Україну за відповідні періоди останніх двох і поточного року. Ми бачимо, що властивий значний спад, показники стрімко зменшуються. Це означає, що нафтовидобувна промисловість занепадає. З такими показниками можна стверджувати, що при подальшому їх зниженні промисловості загрожує небезпека повного занепаду і можливо навіть її зникнення з господарського комплексу. Якщо ситуація буде погіршуватися і далі, то скоро економіка країни опиниться в кризі, якого ще не бачила раніше.
Для того щоб цього уникнути, необхідно розглянути потенціал кожного економічного району з метою підвищення рівня видобутку нафти, вдосконалення способів і методів її транспортування та переробки. Необхідно використовувати всі шанси для відродження й оновлення. Допомогти в цьому можуть іноземні інвестиції, негайна реабілітація та активність уряду у вирішенні цієї проблеми. Більш докладно про шляхи реабілітації промисловості в розділі 4.
Розвиток нафтової промисловості по регіонах
Нафтова промисловість має регіональні особливості поряд із загальними показниками розвитку. Територія Україна умовно ділиться на райони, в яких зосереджені родовища і основні промислові міста. Виділяються три райони: Прикарпатський, Дніпровсько-Донецький і Причорноморський. Такий розподіл не випадково. Розподіл нафтогазоносних регіонів України (Східний, Західний і Південний) на окремі складові частини (провінції, області, райони) базується на структурно - тектонічному принципі і проведено на засадах подібності або відмінності історії геологічного розвитку. Такий підхід до районування дозволяє виділити в межах України 4 нафтогазоносних провінції (НГП), які складаються з 11 областей (НДО) і 35 нафтогазоносних і (НГР) і перспективних (ПР) районів. Нафтогазоносні області Україна:
· Карпатська
· Волино-Подільська
· Причорноморсько-Кримська
· Дніпровсько-Донецька
Місцезнаходження областей позначено на малюнку 3.4
Розглянемо більш детально основні райони нафтової промисловості України.
Прикарпатський район охоплює територію, розташовану вздовж північно-східних схилів Карпатських гір, і є найстарішим. Нафта тут добувають з другої половини CIC століття. Найбільші родовища: Долинське, Бориславське, Битківське. Запаси нафти розвідані на великих глибинах - до 5 - 6 тисяч метрів. Освоювати такі свердловини складно, але сучасна техніка та технологія роблять це цілком можливим. [3, 246 с.] Сировина для переробки в Прикарпатському районі знаходиться в Прикарпатській нафтогазоносної області. Прикарпатська нафтогазоносна область із промисловими запасами нафти і газу на площі 15 тисяч квадратних кілометрів знаходиться в межах Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Розвідано 29 нафтових, 7 нафтогазоконденсатних родовищ. До найбільших відносяться Волинське і Орев-Улічнянскіе нафтові, Битків-Бабчинське, Лопушнянське, Заводнянское і Північно-Долинське нафтогазові родовища. Тут працюють нафтогазовидобувні управління в Бориславі і Долині.
Причорноморський район охоплює Причорноморську западину, Керченську протоку, північно-західну частину акваторії Чорного та Азовського морів. Тут протягом останнього часу до пошуків нафти підключились морські геологи, які вивчають шельфи Азовського і Чорного морів. Цей район перспективний для нафтовидобутку; орієнтовні запаси - до 4-5 млрд. т нафти. Зараз видобувається 200 тис. т нафти з покладів «Штормове» та «Дельфін» з долею Британсько - Голландської компанії "Shell". Базою для видобутку є Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна область, яка розташована на Півдні України та в прилеглих районах акваторії Чорного моря. Західний кордон проходить меридіаном міста Одеси, північна - по лінії Одеса - Херсон - Бердянськ, східна - вздовж берегів Азовського моря, а південна за широтою міста Євпаторія. Площа області 25 тисяч квадратних кілометрів, і неї на суші - 12 тисяч квадратних кілометрів. Відкрито одне нафтове родовище. Тривають пошуки горючих корисних копалин у рівнинній частині Криму.
Дніпровсько-Донецький район захоплює Дніпровсько-Донецьку западину й північно-західну околицю Донбасу. Тут зосереджені основні нафтові ресурси України. Промислове значення мають Леляківське, Прилуцьке, Гнідінское родовища (Чернігівська область), Качанівське (Сумська область), Радченківському (Полтавська область) та інші. Сьогодні на Сумщині видобувається половина нафти України. Нафта тут залягає на глибині 8 - 9 тисяц метрів. Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область довгою 650 - 700 кілометрів пролягає вузькою смужкою (80 - 150 км ) На Лівобережній Україні. Виявлено більше 140 родовищ нафти, газу і газового конденсату. Найбільшими родовищами в області крім перерахованих вище також є Охтирське, Яблунівське, Сагайдацкое, Зачепилівське. Що стосується прогнозів геологічних запасів нафти в цьому регіоні, то існують дані, що запаси нафти з північного борту Дніпровсько-Донецької западини можуть досягати 7-10 мільярдів тонн нафтового еквівалента. У Дніпровсько-Донецької западини є ще південний крайовий прогин і південний борт, що прилягає до нього. Геологічна будова їх подібно до вищенаведеного. За підрахунками можна прогнозувати запаси нафти і газу 3-5 млрд. тонн нафтового еквівалента, значить загальні запаси можуть сягати від 7 до 15 млрд. тонн нафтового еквівалента. Нафта Дніпровсько-Донецького району високої якості, включає легкі фракції. У родовищах присутня велика кількість попутного газу. У зв'язку з цим створені місцеві газопроводи низького тиску для газифікації міст і сіл. Попутний газ використовується також і як цінна сировина в хімічній промисловості.
Посилаючись на наведені дані можна відзначити наступне:
- Нафтова промисловість Україна має свої регіональні особливості
- Виділяють три райони нафтової промисловості
- Розташування районів безпосередньо пов'язано з нафтогазоносними басейнами
- Найбільш розвіданими є Прикарпатський район
- Основні ресурси містяться в Дніпровсько-Донецькому районі
- Найбільш нерозвіданим і перспективним - Причорноморський район
- З метою зручності та уникнення додаткових витрат, основні підприємства нафтопереробки знаходяться поблизу месторожленій сировини.

Глава 4. Проблеми нафтової промисловості
Проблем в нафтовій промисловості, на жаль дуже багато, але все одно вони вимагають розгляду і вирішення. Всі проблеми можна поділити на три групи: економічні, соціальні, екологічні.
До економічних проблем належать: несостояніе нафтової промисловості самостійно забезпечувати достатню для задоволення потреб країни кількість нафтопродуктів, виснаженість родовищ, недостатнє фінансування промисловості, залежність від постачальників нафти, низька конкурентоспроможність продуктів нафтової промисловості України на світовому ринку і багато іншого. Для вирішення багатьох з цих проблем необхідно докласти всі зусилля для збільшення продукції української нафтової промисловості, зробити це можна в першу чергу за рахунок досконального георозвідки надр Україні. Завдання цієї програми повинні включати:
· Виявлення найважливіших особливостей геологічної будови надр Україні, основних закономірностей розміщення покладів нафти, прогнозну оцінку ресурсів і виділення на цій основі перспективних зон, районів і комплексів для пошуків родовищ нафти;
· Вивчення нафтогазоносності глибокозалягаючих комплексів (у зв'язку із зростанням освоєності надр до глибин 5 - 6 км ), Дослідження зон нафтогазонакопичення, вивчення історії геологічного розвитку і виявлення зон розповсюдження високопродуктивних колекторів;
· Забезпечення сейсморозвідувальних робіт геологічної та геофізичної інформацією для обробки і більш достовірної інтеграції матеріалів;
· Обгрунтування та розробку пропозицій щодо подальшого розвитку пошукових робіт
В умовах спаду видобутку нафти і, як результат, зниження коефіцієнта нафтовіддачі покладів, особливе значення набувають проблеми максимального використання існуючих запасів. Завдяки зусиллям нафтової науки і накопиченого досвіду нафтова промисловість Україна може застосовувати нові технології підвищення нафтовіддачі. Висока технологічна ефективність видобування нафти в результаті застосування теплових методів для значного підвищення нафтовіддачі покладів зі складною геологічною будовою, що містять нафту малої в'язкості.
У зв'язку з імпортом нафти з'являються соціальні проблеми: підвищення цін на паливо, що приводить до збільшення цін на проїзд у громадському транспорті, цін на продукти харчування, комунальні послуги. Вобщем відзначається тенденція зростання цін в країні, пов'язано це з підвищенням ціни на нафту на світовому ринку. А оскільки економіка України залежить від привізною нафти, то можна стверджувати, що ціни в країні практично на всі знаходяться в прямій залежності від світової ціни на нафту. З кожним роком матеріальне становище простого українця погіршується, ціни зростають, а заробітні плати немає, середнього класу майже не залишилося - є або жебраки, або багаті. Для вирішення цієї проблеми досить вирішити економічні вищенаведені проблеми. Тоді зменшиться залежність України від країн-імпортерів, знизяться ціни на нафтопродукти.
Третьою групою проблем є проблеми екологічні. Багато організацій проводять безліч акцій, звертаючи нашу увагу на глобальні масштаби забруднення навколишнього середовища продуктами нафтової промисловості. Як приклад наводиться вирізка зі статті, опублікованої на екологічному сайті в інтернеті:
«4.1.4. Експлуатації родовищ
З чогось нового, необхідно згадати таку характерну особливість нафтовидобутку, як спалювання у факелах попутних газів. Це цінна сировина для хімічної переробки, паливо, агент для підвищення нафтовіддачі (при закачуванні його під високим тиском в пласти) згоряє у величезних кількостях, забруднюючи атмосферу. Причина полягає у відсутності стимулів, насамперед економічних, для освоєння сучасних технологій і більш ефективного використання видобувається сировини. Однак, незважаючи на її видовищність, в цілому ця проблема носить досить локальний характер.
У міру старіння устаткування, підвищується ймовірність витоків нафти, особливо на всередині і міжпромислового трубопроводах. Видобувні компанії, яким вони належить, не зацікавлені в оприлюдненні таких фактів і своєму розпорядженні всі можливості для їх приховування. Такі аварії набувають розголосу в основному у випадках особливо сильного забруднення, як правило, пов'язаних з попаданням нафти в поверхневі води, коли не помічати проблеми стає просто складно.
4.1.5. Ліквідація вироблених нафтопромислів.
Серед проблем, які характерні для цього етапу - ліквідація вироблених свердловин (якщо їх просто кинути, то залишкове виділення нафти може вести до забруднення як земній поверхні, так і грунтів і грунтових вод), прибирання смітників і кинутого обладнання, ліквідація розливів нафти, рекультивація земель , приведення екосистем на хоч якусь наближене до вихідного стану.
4.2.1. Транспортування сирої нафти.
Після того, як нафта здобута, її необхідно доставити до споживачів. Для цього, перш за все, використовується система трубопроводів, здатна найбільш ефективно транспортувати такі величезні обсяги.
При будівництві нових магістральних трубопроводів можуть виникати проблеми, пов'язані з вибором їх траси. Знову-таки економічні інтереси зробити її максимально зручною і короткою входять у суперечність з неприпустимістю прокладки труби з особливо цінним у природному, історичному або культурному плані територіям. Серйозною, хоча й технічно цілком вирішуваною проблемою є екологічна безпека використовуваної траси. Справа знову впирається в додаткові витрати.
Після того як трубопровід створений, екологічною проблемою, пов'язаною з його роботою, є витоку нафти, розміри яких за офіційними даними можуть досягати декількох сотень тонн. В основному вони привертають значну суспільну увагу, коли в результаті відбувається серйозне забруднення поверхневих вод. Це трапляється практично щороку. Значна частина російських трубопроводів створена більше 20 років тому і наближається до завершення проектних термінів своєї експлуатації, після чого ризик аварій буде різко зростати. У той же час, сучасна діагностика і ремонт, принаймні, на певний час дозволяють вирішити цю проблему. Найважливішим стратегічним напрямком зниження такого роду аварійності є вибір місця розташування терміналу. З одного боку він має знижувати ризик аварій, а з іншого - зводити до мінімуму тягар можливих наслідків. »[11]
Я вважаю, що стаття достатньо повно описує екологічні проблеми, викликані нафтовою промисловістю. Вирішити ці проблеми може більш уважне ставлення до дотримання техніки безпеки при транспортуванні нафти, а також заміна застарілого обладнання на нове. Необхідно переглянути методи утилізації відходів і вироблених родовищ.
Загальна кількість проблем змушує задуматися про те, що вже не можна пускати все на самоплив, тому що результати можуть згубно вплинути і на економіку і на повсякденне життя населення і на екологічний стан України.

Висновок
На основі проведеного дослідження і вивчених даних необхідно зробити деякі висновки по розглянутій темі.
Вивчивши тему я помітила, наскільки важлива нафтова промисловість для економіки країни, вона у своєму роді - основоположні компонент паливно-енергетичного комплексу та сполучна ланка між усіма сферами промисловості, а також галузями господарства. Слід зазначити широкий профіль використання продуктів нафтопереробки - від палива до харчових добавок.
Нафтова промисловість України перебуває у стані постійного економічного спаду, залежить від імпорту та інвестицій. Але уряд постійно шукає шляхи виходу з кризи. Сучасні технології дають нові можливості у сферах нафтовидобутку і нафтопереробки, повторного дослідження родовищ і виявлення нових покладів.
Основні нафтогазоносні басейни знаходяться на заході, сході і півдні, цим пояснюється розміщення центрів нафтопереробної промисловості. Більше за все людина зайнято у цій промисловості в Дрогобичі, Кременчуці та Лисичанську.
Негативний вплив має той факт, що навколо нафтової промисловості Україна велика кількість проблем проблем. Велика кількість економічних, соціальних та екологічних проблем ще більше сповільнює темпи розвитку промисловості.
Детальний розгляд даної теми призвело до висновку про те, що про стан та особливості нафтової промисловості країни знати дуже важливо. Це одна з самих актуальних тем у наш час, а проблеми, пов'язані з цією промисловістю стосуються безпосередньо кожного з нас - громадян України. Ми на собі відчуваємо погіршення стану економіки, соціальні проблеми. Екологічні ж проблеми пов'язані з нафтовою промисловістю, згубно впливають на здоров'я і навколишнє середовище.

Список використаної літератури
1. Жук М.В., Круль В.П. РОЗМІЩЕННЯ продуктивних сил І економіка Регіонів України: Підручник. - К.: Кондор, 2004. - 296 с.
2. Розміщення продуктивних сил / Під. Ред. В.В. Кистанова, Н.В. Копилова. - М.: Економіка, 1994. - 588 с.
3. РОЗМІЩЕННЯ продуктивних сил: Підручник / В.В Ковалевський, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенов та ін.; За ред .. В.В Ковалевського, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенова. - 2-ге вид., Віпр. І доп. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. - 546 с.
4. РОЗМІЩЕННЯ продуктивних сил України: Підручник / За ред. Є.П. Качана. - К.: ВД «Юридична книга», 2001 - 552 с.
5. Забльцікій Б.Ф. Регіональна економіка: Навч. Посібник. - Львів: «Новий світ - 2000», 2007. - 548 с.
6. Манів З.О., Луцький І.М., Манів С.З. Регіональна економіка: Навчальний посібник. - Львів: «Магнолія 2006», 2007. - 562 с.
7. www.ukrstat.gov.ua
8. Інтернет
9. «Економічна І соціальна Географія України». Атлас. - Київ: ДНВП «Картографія», 2007. - 32 с.
10. www.podrobnosti.ua
11. www.forest.ru
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Курсова
78.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Нафтова промисловість України
Нафтова нафтопереробна й газова промисловість України
Нафтова промисловість РФ
Нафтова промисловість
Нафтова промисловість Росії
Бакинська нафтова промисловість до і після скасування відкупної системи
Сировинна база хімічної промисловості україни її регіональні особливості
Регіональні напрямки й особливості геополітичної стратегії та зовнішньої політики України Центра
Регіональні та місцеві телекомпанії України на сучасному етапі
© Усі права захищені
написати до нас