Наказне провадження у господарському процесі Республіки Білорус

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Наказне провадження У ГОСПОДАРСЬКОМУ ПРОЦЕСІ РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ
У сучасних умовах розвитку права і економіки виникає об'єктивна необхідність у пошуку нових, нетрадиційних форм і методів захисту прав і законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності.
Аналіз розвитку за останнє десятиліття господарського (арбітражного) процесуального законодавства лише в країнах СНД показує, що поряд з традиційним судочинством для цих цілей використовуються і інші види виробництв. При цьому їх не можна назвати звичними видами арбітражного, цивільного, господарського судочинства (позовна, особливе, провадження у справах, що випливають з адміністративних правовідносин, і т.д.). Характерними рисами нових видів виробництв є:
1) розгляд судом вимог кредитора до боржника в максимально скорочені терміни і, як правило, без судового розгляду;
2) надання судового акту сили виконавчого документа;
3) звернення до спрощених, примирливо, погоджувальною, посередницьким (медіаторскім) процедур через суд для врегулювання виниклого між сторонами правового конфлікту.
Всі ці процедури мають різне назва (наказне провадження, спрощене виробництв во і т.п.) і здійснюються судом або під контролем суду, що розглядає економічні спори.
Інститут судових наказів відомий іншим державам. Він існував в дореволюційній Росії і був закріплений в ЦПК Росії 1923 р . Стягнення на підставі належним чином оформленого, як правило, у публічному порядку документа грунтувалося на постулаті, що якщо документ здійснений законним порядком, то боржник, видаючи його, сам присудив себе до платежу.
ГПК (ст. 116) розуміє під наказним виробництвом винесення господарським судом ухвали про судовий наказ без розгляду і виклику сторін за заявою про стягнення грошової суми або про звернення стягнення на майно боржника у випадках, якщо:
1) вимога грунтується на нотаріально засвідченої угоді;
2) вимога грунтується на протесті векселя у неплатежі, неакцепті і недатування акцепту, скоєному нотаріусом;
3) заявлено вимогу про стягнення з боржника податків і зборів, інших обов'язкових платежів в дохід держави;
4) заявлено вимогу відповідним органом про стягнення витрат по розшуку відповідача або боржника.
Декретом Президента Республіки Білорусь від 12 березня 2003 р . № 9 перелік підстав для порушення наказного провадження доповнений наступними:
5) вимога грунтується на документах, що підтверджують заборгованість з оплати спожитої електроенергії, води, опалення, газу, послуг зв'язку, що утворилася у зв'язку зі змістом юридичними особами або індивідуальними підприємцями приміщень, що використовуються при здійсненні підприємницької та іншої господарської (економічної) діяльності;
6) вимога грунтується на документах, які визначають майнові зобов'язання боржника, які їм зізнаються, але не виконуються.
Цей перелік підстав для порушення наказного провадження є вичерпним.
Таким чином, судове провадження з видачі ухвали про судовому наказі також здійснюється у спрощеній процесуальній формі і повністю зумовлене правовою природою матеріально-правових вимог, які підлягають захисту. Це специфічний спосіб захисту прав та інтересів кредитора як особи, що спирається на безперечні докази, проти сторони, що не виконує свого зобов'язання.
Ухвала про судовому наказі має силу виконавчого документа, стягнення по ньому проводиться в порядку, встановленому для виконання судових актів. Дане положення має означати, що загальні правила виконавчого провадження поширюються на учасників наказного провадження (строки пред'явлення до виконання, порушення виконавчого провадження, контроль за виконанням і т.д.).
Окремі положення ГПК про наказовому виробництві заповнені в постанові Пленуму Вищого Господарського Суду Республіки Білорусь від 7 червня 2001 р . № 2 «Про практику розгляду заяв у порядку наказного провадження».
Зокрема, господарським судам роз'яснено, що наказне провадження є самостійним видом господарського судочинства з розгляду вимог про стягнення грошової суми або звернення стягнення на майно боржника, яке здійснюється в спрощеному порядку.
Конкретизовано положення про перелік осіб, які можуть бути стягувачами за вимогами про стягнення податків, зборів, мита та інших обов'язкових платежів. Ними можуть бути державні та інші органи, яким актами законодавства надано право безспірного стягнення грошових коштів та (або) накладення арешту на описане майно.
За вимогами, заснованим на нотаріально засвідченої угоді, на протесті векселя у неплатежі; неакцепті і недатування акцепту, вчиненого нотаріусом, і вимогам відповідних органів про стягнення витрат по розшуку відповідача або боржника з заяв ленням про порушення наказного провадження вправі звернутися особи, зазначені у ст. 4 ГПК.
Пленум Вищого Господарського Суду уточнив також, що при заяві вимоги, заснованого на нотаріально засвідченої угоді, стягувач (заявник) повинен додати до заяви нотаріально посвідчений договір, що містить умови цієї угоди. Господарські суди повинні мати на увазі, що міститься в заяві про порушення наказного провадження вимога може бути засновано як на такий нотаріально засвідченої угоді, для якої законодавчі акти встановлюють обов'язкову нотаріальну форму укладення, так і на іншій угоді, яку сторони уклали в нотаріальній формі.
При заяві вимоги, заснованого на протесті векселя у неплатежі, неакцепті, недатування акцепту, стягувач (заявник) повинен додати до заяви вексель з актом про протест, складеним органом, яка вчиняє нотаріальні дії.
При заяві вимоги про звернення стягнення на майно боржника - юридичної особи у зв'язку з відсутністю (недостатністю) грошових коштів на його розрахунковому рахунку стягувач (заявник) повинен додати до заяви рішення відповідного повноважного державного чи іншого органу про стягнення з боржника заборгованості по податках, зборах і інших обов'язкових платежах, розрахунок заборгованості, пені та санкцій, акт опису майна, докази про неможливість безспірного стягнення грошових коштів.
При заяві вимоги про стягнення з індивідуального підприємця сум податків, зборів та інших обов'язкових платежів стягувач (заявник) повинен докласти рішення відповідного повноважного державного чи іншого органу про стягнення з боржника заборгованості та розрахунок цієї заборгованості.
Усі письмові докази, що підтверджують підстави відповідних вимог, що містяться в заяві про порушення наказного провадження, повинні додаватися стягувачем (заявником) до заяви в оригіналі або у формі належним чином завіреної копії. Відсутність, недостатність доказів, додаток незавірених копій тягнуть відмову у прийнятті заяви про порушення наказного провадження відповідно до ГПК (ст. 118).
Наявність виконавчого напису органу, що вчиняє нотаріальні дії, перешкоджає зверненню до господарського суду з заявою про порушення наказного провадження, оскільки виконавча напис є виконавчим документом, що підлягає виконанню, в тому числі примусового. У таких випадках господарський суд зобов'язаний відмовити у прийнятті заяви.
Господарські суди повинні враховувати, що наявність у стягувача права на подачу заяви про порушення наказного провадження за вимогами, передбаченими у ст. 116 ГПК, не виключає його права на пред'явлення позову для розгляду в порядку позовного провадження. Право вибору належить стягувачу (заявнику).
Наказне провадження порушується на підставі заяви про порушення наказного провадження, яке подається стягувачем у двох примірниках за загальними правилами підсудності, встановленими в ст. 30 ГПК.
Заява підписується стягувачем або його представником. До заяви, підписаної представником, додається довіреність, що підтверджує його повноваження, в якій повинно міститися спеціальна вказівка ​​на право представника підписувати заяву про порушення наказного провадження. У разі недотримання зазначених вимог господарський суд відмовляє у прийнятті заяви (п. 6 ст. 118).
Після усунення обставин, що стали підставою для відмови у прийнятті заяви за п. 3, 5, 6 ст. 118 ГПК, стягувач має право знову звернутися з заявою про порушення наказного провадження або пред'явити позов для розгляду його в порядку позовного провадження. Приймаючи заяву, господарський суд повинен у триденний термін винести ухвалу про порушення наказного провадження, яке направляється боржника з роз'ясненням його права в триденний термін з момент а вручення копії заяви представити господарському суду відгук, що підтверджує заперечення проти вимоги стягувача. Одночасно з копією визначення господарський суд повинен направити копію заяви про видачу ухвали про судовому наказі.
Зміст ухвали про судовий наказ має відповідати вимогам, встановленим у ст. 119 ГПК. Крім того, у визначенні повинен бути вказаний строк для пред'явлення визначення до виконання.
Якщо до винесення ухвали про порушення наказного провадження від стягувача надходить лист про відкликання (повернення) заяви, господарський суд стосовно до п. 8 ст. 126 ГПК зобов'язаний повернути заяву, про що виносить ухвалу. У разі якщо заяву надійде від стягувача після винесення ухвали про порушення наказного провадження, то господарський суд, керуючись п. 12 ст. 96 ГПК, залишає заяву без розгляду. Якщо ж у зазначений період від стягувача надійде заява про відмову від заявлених вимог, господарський суд стосовно до п. 6 ст. 94 ГПК припиняє наказне провадження.
Господарський суд повинен відмовити у видачі ухвали про судовому наказі, якщо боржник не згоден із заявленим вимогою. Про відмову у видачі ухвали про судовому наказі господарський суд виносить ухвалу.
В якості підстав своєї незгоди із заявленими вимогами боржник, зокрема, може вказати на завищення пред'явлених сум податків, пені, економічних санкцій, невідповідності складеного акта опису вимогам законодавства, пропуск стягувачем строку позовної давності, виконання боржником свого обов'язку перед стягувачем в добровільному порядку і т . д.
При цьому наявність заперечень боржника проти заявлених вимог Є достатньою підставою для відмови у видачі ухвали про судовому наказі. Обгрунтованість заперечень боржника по суті і їх доведеність господарський суд не перевіряє.
У разі якщо боржник у встановлений ст. 120 ГПК строк не представив відгук, що містить заперечення проти заявлених вимог, або представив відгук, що містить згоду до заявленої вимоги (наприклад, погоджуючись з вимогою, вказав у відгуку на ту обставину, що невиконання обов'язки викликано відсутністю грошових коштів), то господарський суд повинен винести визначення про судовий наказ.
При розгляді заяв про звернення стягнення на описане майно у зв'язку з відсутністю (недостатністю) грошових коштів господарським судам необхідно мати на увазі, що вартість описаного майна не завжди може співпадати з фактичною сумою заборгованості.
При задоволенні вимог за рахунок майна боржника судам слід звертати стягнення на майно, вказане в акті опису. Державні та інші органи вправі надалі пред'являти вимоги про звернення стягнення на знову виявлене майно боржника в межах непогашеної суми заборгованості.
Ухвала про судовому наказі є виконавчим документом, і стягнення по ньому проводиться в порядку, встановленому розділом IV ГПК. Наказ на підставі даного визначення господарський суд не видає.
Боржник вправі в десятиденний строк з дня видачі ухвали про судовому наказі подати заяву про його скасування в той же господарський суд. Про видачу ухвали про судовому наказі боржник сповіщається напрямком на його адресу копії ухвали.
При подачі заяви про скасування ухвали про судовий наказ боржник повинен навести поважні причини, які перешкодили йому вчасно заперечити проти заявленої вимоги. Якщо господарський суд визнає їх поважними, то скасовує ухвалу про судовому наказі.
У разі скасування ухвали про судовий наказ або відмову в його скасування господарський суд виносить ухвалу. Після скасування ухвали про судовий наказ вимогу стягувача може бути розглянута в порядку позовного провадження. Господарський суд стосовно до ст. 165,166 ГПК має право вирішити питання про судові витрати, виправити допущені у визначенні описки, помилки, арифметичні помилки, не зачіпаючи істоти визначення. Зазначені питання вирішуються без виклику сторін. З питань про виправлення описок, помилок, арифметичних помилок, розподіл судових витрат господарський суд виносить ухвалу.
Для порушення наказного провадження кредитор подає до господарського суду з дотриманням правил підсудності заяву з додатком до неї документів, які обгрунтовують його вимоги до боржника. Вибір між наказним виробництвом і звичайним (позовною) належить кредитору. Якщо він пред'явить до господарського суду звичайне позовну заяву, то у суду буде обов'язок розглядати цю заяву, але в цьому випадку кредитор не отримає виграшу в часі. Введення в ГПК наказного провадження не означає скасування практики нотаріальних органів щодо видачі виконавчих написів. І в даному випадку вибір залишається за кредитором.
Боржник у триденний термін з моменту вручення йому копії заяви про видачу ухвали про судовому наказі має право подати господарському суду відкликання з додатком документів, що підтверджують заперечення проти вимог стягувача. Неподання у встановлений термін оглядів боржником прирівнюється до його згодою та є підставою до видачі ухвали про судовому наказі.
Якщо боржник не згодний із заявленим вимогою, господарський суд відмовляє у видачі ухвали про судовому наказі.
Господарський суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу ухвали про судовому наказі у випадках, якщо:
1) заявлене вимога не передбачено ГПК;
2) боржник перебуває поза межами юрисдикції господарського суду;
3) не представлені документи, що підтверджують заявлену вимогу;
4) вбачається наявність спору про право, який неможливо вирішити на підставі поданих документів;
5) заявлене вимога не сплачено державним митом;
6) не дотримані вимоги до форми і змісту заяви про видачу ухвали про судовому наказі.
Боржник не вправі оскаржити ухвалу про судовий наказ у касаційному порядку, але може у десятиденний термін з дня видачі ухвали про судовому наказі подати заяву про його скасування в той же господарський суд, якщо він з поважних причин не мав можливості своєчасно подати свої заперечення проти вимог стягувача . У цьому випадку господарський суд скасовує ухвалу про судовому наказі, 'після чого вимогу стягувача може бути розглянуто в загальному порядку.
Сенс наказного провадження полягає в тому, щоб в максимально короткі терміни і з найменшими витратами розглянути безперечні вимоги стягувача. Тому справа про відмову у прийнятті заяви про видачу ухвали про судовому наказі суддя повинен розглянути в триденний термін, ухвалу про судовому наказі є одночасно виконавчим документом. Відмова у прийнятті заяви і відмова у видачі ухвали про судовому наказі не перешкоджають стягувачу звернутися до господарського суду в загальному порядку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція Республіки Білорусь 1994 року. Прийнята на республіканському референдумі 24 листопада 1996 року. Мінськ «Білорусь». (Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 05.01.1999, № 1, реєстр. № 1 / 0 від 04.01.1999) (зі змінами, прийнятими на республіканському референдумі 24 листопада 1996 р . і 17 жовтня 2004р.).
2. Господарський процесуальний кодекс Республіки Білорусь від 15 грудня 1998 р . N 219-З Прийнято Палатою представників 11 листопада 1998 року. Схвалений Радою Республіки 26 листопада 1998 року.
3. Борік С.В. Судоустрій: Підручник. - Мн.: Амалфея, 2000.
4. Завадська Л.М. Реалізація судових рішень. М: Наука, 1982.
5. Мартинович І.І., Пастухов М.М. Судово-правова реформа в Республіці Білорусь. Мінськ, 1995.
6. Каменков В.С., Жандаров В.В. Господарський процес у Республіці Білорусь. - Мн.: Амалфея, 2007 - 221с.
7. Практикум з господарського процесу: Навчальний методичний посібник / В.С. Каменков, С.В. Луньов, В.В. Жандаров, А.А. Гаріовскій: За заг. ред. В.С. Каменкова. - Мн.: Амалфея, 2000. - 208 с.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Реферат
33.6кб. | скачати


Схожі роботи:
Наказне провадження в цивільному процесі
Провадження у справах за участю іноземних осіб в господарському суді Республіки Білорусь
Докази і доказування в господарському процесі Республіки Б
Докази і доказування в господарському процесі Республіки Білорусь
Судові витрати Терміни та штрафи у господарському процесі Республіки
Пред`явлення позову в господарському процесі Республіки Білорусь
Порушення і підготовка справи до судового розгляду у господарському процесі Республіки
Судові витрати Терміни та штрафи у господарському процесі Республіки Білорусь
Новели господарського процесуального кодексу Республіки Білорус
© Усі права захищені
написати до нас