Назва Майстер і Маргарита як еквівалент тексту роману МАБулгакова

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Володимир Крючков

г.Саратов

Відомо, що "заголовок художнього тексту (як і епіграф, якщо такий є) являє собою один з найістотніших елементів композиції зі своєю поетикою", "заголовок - це ім'я твори ... маніфестація його сутності "1. Спробуємо сформулювати, як назва булгаковського роману маніфестує сутність твору.

Заголовок «Майстер і Маргарита» нагадує нам про знаменитих у світовій літературі «Ромео і Джульєтті», «Трістана та Ізольду», «Дафніс і Хлое», вона (назва) створено з тієї ж моделі і активізує схему "Він і вона". Таке традиційна назва відразу ж "попереджає" читача, що в центрі будуть знаходитися герої-коханці, що лінія любовна у цьому творі - центральна. Причому пам'ять назви і текстів-попередників нам підказує (скоріше, на підсвідомому рівні), що, очевидно, це оповідання буде носити трагічний характер, як то вже й було в історії світової літератури. Згадаймо, наприклад, початкові рядки середньовічного роману «Трістан і Ізольда»: "Чи бажаєте, добрі люди, послухати прекрасну повість про любов і смерть?", Або ж фінальні рядки «Ромео і Джульєтти»: "Але немає сумніше повісті на світі, / / Чим повість про Ромео і Джульєтту ". Мабуть, поетичною, романтичною і разом з тим трагічною повинна бути і історія, яка послідує за назвою роману. Треба думати, це буде історія про нових Ромео і Джульєтту у новому - XX столітті. Назва роману, таким чином, вже відразу заявляє тему любові - одну з головних для булгаковського роману.

Причому тема любові, і про це теж попереджає назва, тут пов'язана з іншою темою - темою творчості. У Булгакова перша частина моделі "Він і вона" - Майстер ("Він") вбирає в себе те коло уявлень, який існує в нашому несвідомому читацькому сприйнятті і пов'язаний з героєм-коханцем (Ромео), і разом з тим ширше за змістом. Вся справа в незвичайності "імені": Майстер (у тексті це слово пишеться з маленької літери) - це "безіменне ім'я", ім'я-узагальнення, що означає "творець, в найвищого рівня професіонал своєї справи". Майстер - найперше слово, їм відкривається твір у цілому, і відкривається воно темою творчості. Однак дуже важливо наступне: ім'я виражає сутність особистості (П. А. Флоренський), а у майстра імені немає, і це означає розлад, в подальшому - трагедію особистості, що й підтверджує текст роману 2.

Відсутність імені, "невизначеність" імені у головного героя надають невизначеність, нечіткість і непослідовність самому герою і його любовному почуттю до Маргариті зокрема. У самому справі, Маргарита - це характер цільний, самодостатній і завершений, лідируючий в любовному тандемі (що вже стало традицією в російській класичній літературі - в творах Пушкіна, Гончарова, Замятіна); сфера Маргарити - це сфера, точніше стихія, любові, все в себе вбирає і все собі підкоряє. "Неоформленість" ж коханого Маргарити на рівні імені відображає його "неоформленість" на рівні характеру і його невідповідність традиційної для світової літератури ролі героя-коханця, зразковою "моделлю" якого служить образ шекспірівського Ромео. Усе це виразилося в коливаннях, песимістичних настроях Майстра, в його зречення від кохання (і від роману теж): "Ні, пізно, - говорить він Маргариті. - Нічого більше не хочу в житті. Крім того, щоб бачити тебе. Але тобі знову раджу - залиш мене. Ти пропадеш зі мною ".

Назва роману дивно милозвучно, гармонійно. І так воно сприймається тому, що в ньому використано прийом анаграми - повтору букв в обох частинах назви роману: «Майстер і Маргарита». Повтор букв (а він буває в словах, пов'язаних Анаграмматические зв'язком, повним чи неповним) вказує на те, що між даними словами існує і глибинний зв'язок - на рівні характеру, долі героїв: герої-коханці створені одне для одного. Причому слово Майстер коротше за своїм складовому складу, і внаслідок цього воно звучить більш енергійно, відкрито, вагомо, зокрема, ще й завдяки тому, що під наголосом перебуває [а], з яким пов'язується широта, далечінь, розмах ... Слово Маргарита - більш протяжне, менш енергійне, під наголосом перебуває витончене [і], що додає особливу ніжність, жіночність імені героїні.

Крім того, явною відмітною особливістю фонетичної імені Маргарити є подвійне присутність у ньому звуку [р] 3 та потрійне присутність звуку [а] - Маргарита. За традиційною колірної класифікації цих звуків відповідає червоний колір - колір пристрасті, що володіє найжиттєдайніший і в той же час трагічної символікою. На відміну від імені героїні, в "імені" героя [р] і [а] - поодинокі (але вони присутні, що дуже важливо). Як бачимо, в фоносемантическом плані ім'я героїні є більш "цілеспрямованим", цільним, як би "монолітним".

Ім'я ж Майстра в цьому сенсі є менш "чітким", більш різноспрямованим, хоча знаходиться в ньому під наголосом звук [а] і фінальний звук [р] ("червоні" за кольоровою характеристиці) зближують його з іменем героїні роману. І це ще раз підкреслює гармонійність, "спорідненість" імен, характерів і доль Майстра і Маргарити.

Будучи еквівалентом тексту, назва заявляє його основні теми та їх трагічне рішення. Але в даному випадку назва не відображає повноти змісту тексту, воно не цілком тотожний тексту, в якому, крім теми любові і творчості, також центральною є і проблема добра і зла. Це спонукало автора предпославши тексту не тільки назва, а й епіграф, який заявляє ще одну тему роману і ще одного, і теж центрального героя - Воланда.

Примітки

1 ТюпаВ.І. Твір та його ім'я / / Літературний текст: Проблеми і методи дослідження / / Аспекти теоретичної поетики: До 60-річчя Натана Давидовича Тамарченко. М.-Твер, 2000. Вип. 6. С.9.

2 ВанюковА.І. Заголовок і епіграф в романі М. Булгакова «Майстер і Маргарита» / / Філологія. Саратов, 1996. С.72-78.

3 Замятін. Техніка художньої прози / / Літературна навчання. 1988. № 6. С.95.

За класифікацією Є. І. Замятіна, "Р - ясно говорить мені про щось гучне, яскравому, червоному, гарячому, швидкому ... звуки Д і Т - про щось душевному, тяжкому, про туман ... з А зв'язується широта, далечінь, океан, марево, розмах ". Своїм сприйняттям звуків Є. Замятін, як відомо, керувався у власній художній практиці і, зокрема, у виборі імен для героїв роману «Ми» - Д-503 і його коханої I-330. Тут фоносемантика (тобто смислове значення звуків) використана в найбільш явному вигляді.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Іноземні мови і мовознавство | Твір
13кб. | скачати


Схожі роботи:
Фантастика і реальність у романі МАБулгакова Майстер і Маргарита
Роман Майстер і Маргарита заповітна книга МАБулгакова
Релігійні ідеї роману Майстер і Маргарита М Булгакова і роману Л. Ле
До аналізу роману Булгакова Майстер і Маргарита
Проблематика роману М А Булгакова Майстер і Маргарита
Булгаков м. а. - Художнє своєрідність роману майстер і Маргарита
Своєрідність роману Михайла Булгакова Майстер і Маргарита
Художнє своєрідність роману М Булгакова Майстер і Маргарита
Три світу на сторінках роману Майстер і Маргарита
© Усі права захищені
написати до нас