Нагляд за законністю судових рішень

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Реферат на тему:

Нагляд за законністю судових рішень

1. Прокурори здійснюють нагляд за законністю судових рішень, винесених загальними і господарськими судами першої, касаційної і наглядової інстанцій, а також винесених господарськими судами апеляційної інстанції.

Прокурор, який бере участь в судовому засіданні, встановивши порушення закону, зобов'язаний вжити заходів до їх усунення шляхом заяви заперечень, що підлягають занесенню на його вимогу до протоколу судового засідання, або шляхом принесення протесту.

Прокурори, які здійснюють нагляд у цій галузі керуються законом і своїм внутрішнім переконанням, заснованим на дослідженні всіх обставин справи. Прокурор користується процесуальною самостійністю і має право визначити свою позицію з будь-якого питання, пов'язаного з виробництвом у справі. Ніхто, в тому числі і вищестоящий прокурор, не може нав'язати прокурору, який бере участь в судовому засіданні, свою точку зору, вимагати, щоб він висловив в суді думку, суперечить його внутрішнім переконанням. Це є однією з найважливіших гарантій незалежності та об'єктивності прокурора, що у судовому засіданні. Разом з тим протест прокурора на рішення, вирок, ухвала, постанова суду може бути відкликаний вищестоящим прокурором до початку розгляду протесту судом. Право вищестоящого прокурора скасувати або змінити рішення нижчестоящого прокурора в тому випадку, якщо воно суперечить закону, забезпечує однакове розуміння і застосування закону.

2. Об'єктом нагляду є те, на що він направлений. Виходячи з цього, об'єктом прокурорського нагляду у цій галузі є:

1) законність і обгрунтованість рішень, вироків, ухвал і постанов;

2) виконання законів учасниками судового засідання при розгляді судами цивільних, господарських та кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Таким чином, прокурорський нагляд спрямований не тільки на забезпечення законності та обгрунтованості винесених судами рішень, вироків, ухвал, постанов, але й на забезпечення точного й однакового виконання норм матеріального і процесуального права складом суду і всіма учасниками судового засідання.

Учасники цивільного, господарського та кримінального судочинства, які захищають свої інтереси, або їх представники, які захищають ці інтереси від їхнього імені, можуть реагувати на порушення закону, допущені в судовому засіданні, але можуть і не робити цього. Закон не зобов'язує їх до цього.

Реагуючи на допущені в судовому засіданні порушення закону, вони діють на захист власних чи експонованих інтересів. Прокурор же діє в судовому засіданні від імені держави. Тому він не тільки має право, але і зобов'язаний вжити заходів до усунення порушень закону незалежно від того, ким вони допущені: судом, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, представниками, захисником, обвинуваченим, потерпілим, іншими учасниками цивільного, господарського, кримінального судочинства. Зокрема відповідно до ст. 23 ЦПК прокурор зобов'язаний на всіх стадіях цивільного судочинства вживати передбачених законом заходів до усунення будь-яких порушень закону, від кого б ці порушення не виходили. Згідно ч.6 ст. 34 КПК прокурор, беручи участь у судовому засіданні в якості державного обвинувача має право протестувати проти дій іншого боку, заперечувати проти необгрунтованих або представляються йому неправильними з інших підстав дій головуючого, вимагати внесення до протоколу судового засідання заперечень на вказані дії і записів про обставини, які за його думку, повинні бути скасовані. За змістом закону, прокурор, також, як і в цивільному судочинстві, на всіх стадіях кримінального та господарського судочинства зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до усунення будь-яких порушень закону, від кого б вони не виходили. Своєю участю в судовому засіданні прокурор сприяє забезпеченню дотримання прав і законних інтересів учасників процесу, точного виконання процесуального законодавства (приклад з розглядом справи про поділ квартири «відсутньої» подружжя).

Прокурор діючи в судовому засіданні відповідно до вимог закону, не може залишити без реакції будь-які порушення закону судом та іншими учасниками судового засідання. Суд також наділений правом контролювати законність дій прокурора в судовому засіданні і реагувати в установленому законом порядку на будь-які дії прокурора, які визнає незаконними і такими, що порушують правила правосуддя. Це обумовлює процесуальне становище прокурора в судовому засіданні і свідчить про те, що функція нагляду відокремлена від функції правосуддя, здійснюваної тільки судом.

Якщо порушення закону не було усунено в процесі судового засідання, прокурор зобов'язаний принести протест на незаконний або необгрунтований судовий акт.

Прокурор не наділений правом скасовувати або змінювати незаконні або необгрунтовані судові акти. Висновок прокурора і висловлені ним думки з виникають під час судового засідання питань не обов'язкові для суду, що розглядає справу. Вони враховуються судом лише в міру їх обгрунтованості. Прокурор не вправі також давати вказівки суду про виконання будь-яких дій. Таким правом володіють вищі судові органи.

3. Повноваження прокурорів при здійсненні нагляду за відповідністю закону судових рішень визначені Законом «Про прокуратуру Республіки Білорусь», а також цивільним процесуальним, господарським процесуальним, процесуально-виконавчим і кримінально-процесуальним законодавством.

Прокурор має право:

1) брати участь у судовому розгляді справ першої інстанції, в касаційному і наглядовому порядку, давати висновок по цивільних справах;

2) у випадках і в порядку, встановлених законом, приносити приватні, касаційні та наглядові протести на рішення, вироки, ухвали і постанови суду (судді);

3) направляти до суду подання про перегляд рішень, ухвал, постанов у цивільних справах та висновку про поновлення провадження у кримінальних справах за нововиявленими обставинами;

4) у межах своєї компетенції витребувати із суду будь-яку справу (групу справ), за яким рішення, вирок, ухвалу чи постанову вступили в законну силу, і приносити протест у порядку нагляду або, якщо це виходить за межі його компетенції, звертатися з поданням до вищестоящому прокурору про принесення протесту;

5) відкликати принесений їм протест на рішення, вирок, ухвала чи постанова суду (судді) до початку розгляду протесту судом (суддею);

6) перевіряти законність виконання рішень, вироків, ухвал і постанов у цивільних і кримінальних справах, справах про адміністративні правопорушення.

4. Рішення, вироки, ухвали, постанови судів першої інстанції, які не набрали законної сили, можуть бути у встановлені законом терміни опротестовані прокурором і оскаржені учасниками судового розгляду, зазначеними в цих нормах.

Прокурор зобов'язаний протягом касаційного строку (у господарських справах - апеляційного строку) перевірити всі справи, розглянуті судом, як за участю прокурора, так і без його участі і опротестувати судові рішення, які не відповідають або суперечать закону. Прокурор не може залишити без касаційного опротестування жодного незаконного або необгрунтованого рішення суду (приклад справи «дівчинки ламали паркан»).

Прокурори здійснюють нагляд за законністю та обгрунтованістю не вступили в законну силу судових рішень у цивільних, господарських, кримінальних справах, справах про адміністративні правопорушення в межах їх компетенції.

По кримінальних справах право принесення касаційних протестів належить прокурору, який брав участь у розгляді справи в якості державного обвинувача. Генеральний прокурор Республіки Білорусь, прокурори областей, міст, районів, прирівняні до них прокурори та їх заступники в межах своєї компетенції має право опротестувати вирок незалежно від участі в судовому розгляді кримінальної справи.

Аналогічно вирішується питання про касаційному опротестування судових рішень, винесених в першій інстанції, в цивільному судочинстві.

Разом з тим, по іншому вирішується питання про опротестування прокурором рішень господарського суду. Прокурор, який брав участь у розгляді справи, має право принести апеляційний протест на не вступило в законну силу рішення господарського суду першої інстанції з метою захисту державних і громадських інтересів незалежно від оскарження його сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, та їх згоди на принесення протесту.

Що стосується справ про адміністративні правопорушення, то за змістом закону подається наступне: протести вправі приносити прокурорські працівники, що брали участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, а також прокурори та їх заступники, незалежно від того, чи вони брали участь в даній справі.

Термін, протягом якого може бути принесений протест, обмежений законом. Касаційні протести на вирок суду першої інстанції у кримінальних справах можуть бути подані протягом десяти діб з дня проголошення вироку, а щодо обвинуваченого, що міститься під вартою, - в той же строк з дня вручення йому копії вироку.

За цивільних справах касаційний протест може бути принесений протягом десяти днів з дня винесення судом рішення або вручення касатора на його вимогу цього рішення до мотивувальної частини.

У господарських справах апеляційний протест може бути поданий протягом п'ятнадцяти днів після прийняття господарським судом першої інстанції оскаржується судової постанови.

Протест на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти діб з дня оголошення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови про накладення адміністративного стягнення, з дня вручення або отримання копії постанови, за винятком протесту на постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або депортації, який може бути принесений протягом п'яти діб.

Протест, принесений після закінчення касаційного (апеляційного) терміну, залишається судом без розгляду і повертається прокурору, що приніс протест.

Якщо термін принесення протесту пропущено з поважної причини (несвоєчасне виготовлення протоколу судового засідання, затримка з розглядом зауважень на протокол, хвороба або відрядження прокурора і т.п.), він може бути відновлений судом, який постановив рішення за клопотанням прокурора.

Прокурор, який приніс протест, вправі відкликати його з розгляду касаційної (апеляційної) інстанції. Це може бути зроблено до початку судового засідання. У справах про адміністративні правопорушення відгук протесту не передбачений.

Якщо прокурор у ході судового засідання при перегляді у касаційному (апеляційному) порядку цивільних, кримінальних та господарських справ переконується в необгрунтованості принесеного протесту, він не має права його відкликати і протест підлягає розгляду касаційної (апеляційної) інстанцією.

5. У стадії наглядового виробництва, а у господарських справах і в стадії касаційного провадження, можуть бути переглянуті рішення, вироки, ухвали, постанови судів, що вступили в законну силу.

Згідно зі ст. 282 ГПК на судову ухвалу господарського суду першої інстанції, яке набрало законної сили, прокурор, який бере участь у справі, має право принести касаційний протест.

У наглядовому порядку можуть бути переглянуті рішення, вироки, ухвали, постанови як не переглядає у касаційному порядку (у господарських справах - в апеляційному порядку), так і перевірені касаційної (апеляційної) інстанцією.

Прокурор перевіряє законність і обгрунтованість рішень судів, що вступили в законну силу. Якщо прокурор встановлює, що рішення, вирок, ухвала, постанова суду не відповідає чи суперечить законові, він вирішує питання про можливість принесення протесту в порядку нагляду, а у господарських справах і в касаційному порядку.

Прокурор району, міста та прирівняні до них прокурори, їх заступники, а у господарських справах і прокурор області, його заступник не вправі приносити наглядовий протест на рішення судів у цивільних, господарських та кримінальних справах, що вступили в законну силу. Прокурор, що не володіє правом принесення наглядового протесту, що встановив незаконність і необгрунтованість рішення, вироку, ухвали суду, вносить відповідне подання вищестоящому прокурору, правомочному це зробити. Остаточне рішення про принесення наглядового протесту приймає прокурор, повноважний принести протест у порядку нагляду.

У господарських справах на судову ухвалу господарського суду першої інстанції, яке набрало законної сили, має право принести касаційний протест прокурор, який брав участь у справі.

У справах про адміністративні правопорушення в законі не вказано, які саме прокурори мають право приносити протести на що вступили в законну силу постанови у справах про адміністративні правопорушення. За змістом закону, принести протест на вступило в законну силу постанова у справі про адміністративне правопорушення має право прокурор, який брав участь у розгляді цієї справи, або прокурор, який приносив протест на не вступило в законну силу постанова у цій справі.

Прокурори, повноважні приносити наглядовий протест у кримінальних і цивільних справах, а також прокурори районів, міст та прирівняні до них прокурори в межах своєї компетенції має право витребувати із суду цивільні і кримінальні справи для вирішення питання про наявність підстав для принесення протесту в порядку нагляду.

Прокурор, який приніс протест у порядку нагляду має право відкликати його до початку судового засідання, у противному випадку протест підлягає розгляду. У ході розгляду справи протест не може бути ні відкликано, ні змінений.

У разі незгоди прокурора, який брав участь у розгляді справи, з визначенням (постановою) суду наглядової інстанції він має право звернеться з поданням до вищестоящого прокурора про необхідність приношення протесту до суду вищої наглядової інстанції.

6. Якщо суди не з'ясували всіх обставин у цивільному, господарському або кримінальній справі і невірно оцінили всі досліджені в судовому засіданні докази, у зв'язку з чим винесли незаконний і необгрунтований судовий акт, то цей акт підлягає перегляду в касаційному порядку (у господарських справах також і в апеляційному порядку) або в порядку нагляду. За нововиявленими обставинами справа може бути переглянуте тільки в тих випадках, коли ці обставини на момент розгляду кримінальних, цивільних або господарської справи не тільки не були відомі суду, але й не могли бути йому відомі. Наприклад, при постановленні судового акта він не міг навіть припускати, що приймає рішення по справі на основі неправдивих показань свідка, неправдивого висновку експерта і т.д.

У справах про адміністративні правопорушення відновлення виробництва за нововиявленими обставинами не передбачено.

Підстави для перегляду кримінальних, цивільних або господарських справ встановлені в ст. 418 КПК, ст. 452 ЦПК, ст. 319 ГПК.

Відповідно до ст.ст. 421, 422 КПК кримінальні справи можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами за висновком прокурора. Згідно зі ст. 454 ЦПК, ст. 320 ГПК провадження про перегляд судового постанови за нововиявленими обставинами може бути розпочато за поданням прокурорів, наділених правом принесення протесту в порядку нагляду, в межах їх компетенції. Суд не може переглянути судовий акт за нововиявленими обставинами за своєю ініціативою.

Відповідно до ст.ст. 421, 422 КПК висновок прокурора разом із кримінальною справою і матеріалами перевірки або розслідування нововиявлених обставин направляються до судів наглядової інстанції. Висновок з цими матеріалами має право представляти в зазначені суди прокурори району, міста, прирівняні до них прокурори через вищестоящих прокурорів, а також вищі прокурори.

Згідно зі ст. 453 ЦПК, ст. 322 ГПК подання прокурора про відновлення цивільних та господарських справ за нововиявленими обставинами з метою скасування судового акта, винесеного судом першої інстанції, подаються до суду, який виніс судовий акт, за умови, що касаційна або наглядова інстанція (у господарських справах і апеляційна інстанція) не вносила до нього змін. Якщо апеляційної, касаційної чи наглядової інстанцією був змінений або прийнятий новий судовий акт, то уявлення про відновлення справ за нововиявленими обставинами розглядаються тієї судовою інстанцією, у якій змінений або прийнятий новий судовий акт.

У ст. 320 ГПК встановлено вимоги, яким має відповідати подання прокурора. Главами 43 КПК і 34 ЦПК такі вимоги не передбачені. У ч.2 ст. 454 ЦПК говориться лише про те, що в поданні про перегляд справи за нововиявленими обставинами повинні бути зазначені докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.

У ст. 419 КПК, ст. ст. 454, 455 ЦПК, ст. 321 ГПК зазначено про терміни подачі прокурором подання про відновлення провадження у кримінальній справі за нововиявленими обставинами.

Підстави та порядок поновлення виробництва за нововиявленими обставинами у кримінальних, цивільних і господарських справах встановлені відповідно до ст.ст. 418-424 КПК, ст.ст. 452-458 ЦПК, ст.ст. 319-324 ГПК.

Знову прийняті судові акти можуть бути оскаржені чи опротестовані в порядку, встановленому КПК, ЦПК і ГПК.

7. У ч.9 ст. 399 КПК вказано, що прокурор здійснює нагляд за виконанням покарання. Відповідно до ч.1 ст. 402 2 КПК питання, пов'язані з виконанням вироку, ухвали, постанови, вирішуються суддею в судовому засіданні з обов'язковою участю прокурора.

Беручи участь у судовому засіданні при розгляді питань, пов'язаних з виконанням вироків, ухвал, постанов суду, прокурор повинен займати активну позицію щодо усунення порушень законності учасниками судового засідання. У наказі «Про організацію підтримання державного обвинувачення в умовах змагальності, здійснення нагляду за відповідністю закону судових рішень у кримінальних справах» Генеральний прокурор вказує нижчестоящим прокурорам на необхідність виключення випадків формального ставлення прокурорів до участі в судових засіданнях при вирішенні питань про погашення і зняття судимості, умовно -дострокове звільнення від покарання і заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, про звільнення від відбування покарання.

У судовому засіданні прокурор користується правами, передбаченими ч. 6 ст. 34 КПК в межах, необхідних йому для здійснення нагляду за законністю в судовому засіданні. Зокрема, прокурор має право протестувати проти дій учасників судового засідання; заперечувати проти необгрунтованих або представляються йому неправильними з інших підстав дій головуючого; вимагати внесення до протоколу судового засідання заперечень на вказані дії і записів про обставини, які, на його думку, повинні бути відзначені; користуватися іншими повноваженнями, передбаченими КПК. У той же час прокурор, беручи участь у судовому розгляді, зобов'язаний дотримуватися порядку судового засідання, підкорятися законним розпорядженням головуючого і виконувати інші обов'язки, передбачені КПК.

Згідно з ч. 13 ст. 402 2 КПК прокурор, після того як суддя заслухає з'явилися в судове засідання осіб і будуть досліджені наявні в справі документи, дає свій висновок за результатами судового засідання. Після дачі прокурором висновку суддя виходить до нарадчої кімнати для винесення постанови, яке має бути оприлюднене в судовому засіданні.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 377 КПК прокурор, після того як суддя заслухає з'явилися в судове засідання осіб і будуть досліджені наявні в справі документи, дає свій висновок за результатами судового засідання.

Після дачі прокурором висновку суддя виходить до нарадчої кімнати для винесення постанови, яке має бути оприлюднене в судовому засіданні.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 377 КПК постанови судді, винесені у випадках, передбачених ст.ст. 402 і 403 КПК, оскарженню і опротестуванню в касаційному порядку не підлягають. Тому прокурор, який брав участь у судовому засіданні при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків, ухвал, постанов суду, звертається з поданням до вищестоящого прокурора про принесення наглядового протесту. У зазначеному наказі Генерального прокурора зазначено, що за наявності підстав для опротестування визначення слід негайно направляти відповідному прокурору повідомлення про необхідність призупинення виконання визначень в порядку ч.3 ст. 405 КПК до вирішення питання про принесення протесту. Згідно ч.7 ст. 399 КПК протест прокурора на ухвалу суду про умовно-дострокове звільнення, про заміну покарання більш м'яким і про звільнення від відбування покарання через хворобу призупиняє виконання ухвали. Очевидно, що в даному випадку треба мати на увазі замість визначення постанову, оскільки суддя виносить саме цей документ при розгляді питань, пов'язаних з виконанням рішень суду.

У ч. 4 ст. 148 КПК вказано, що якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, не врегульовані КПК, то застосовуються норми цивільного процесуального законодавства, якщо вони не суперечать КПК. Тут мова йде про виконання вироку, ухвали, постанови суду в частині цивільного позову та інших майнових стягнень.

8. У республіканській прокуратурі нагляд за відповідністю закону судових рішень у кримінальних справах покладено на управління по забезпеченню участі прокурорів у розгляді судами кримінальних справ, зокрема на касаційний і наглядовий відділи, а також на відділ з нагляду за виконанням законів у військах і на транспорті. Нагляд за відповідністю закону судових рішень у цивільних справах покладено на відділи по забезпеченню участі прокурорів у цивільному процесі та з нагляду за виконанням законів у військах і на транспорті. Нагляд за відповідністю закону судових рішень у господарських справах покладено на управління з нагляду за виконанням законодавства та законністю правових актів, інші управління та відділи республіканської прокуратури в межах їх компетенції.

В обласних прокуратурах, прокуратурі м. Мінська і прирівняних до них прокуратурах нагляд за відповідністю закону судових рішень у кримінальних, цивільних і господарських справах, що не вступили і вступили в законну силу, здійснюють відповідно відділи по забезпеченню участі прокурорів у розгляді судами кримінальних справ, щодо забезпечення участі прокурорів у цивільному процесі, з нагляду за виконанням законодавства та законністю правових актів, старші помічники прокурорів у межах їх компетенції.

У районних, міських і прирівняних до них прокуратурах нагляд за відповідністю закону судових рішень у кримінальних, цивільних і господарських справах, а також справах про адміністративні правопорушення здійснюють прокурори, їх заступники і прокурорські працівники, що брали участь у судових засіданнях при розгляді зазначених справ.

Список літератури

1. Конституція Республіки Білорусь у 1994 р., зі змінами та доповненнями 1996, 2004 рр..

2. Закон «Про прокуратуру Республіки Білорусь» від 1 червня 2007

3. Басков В.І. Прокурорський нагляд: Підручник. М. 2000.

4. Басков В.І. Курс прокурорського нагляду, М., 2000.

5. Максимов Л.Г. Прокурорський нагляд, Мн., 2000.

6. Глюков А.К., Піштрук І.І., Сокіл С.С. Прокурорський нагляд у Р.Б. Мн., 2001.

7. Прокурорський нагляд: курс лекцій і практикум. Під редакцією Винокурова Ю.Є., М. 2000.

8. Чувілев А.А. Прокурорський нагляд: запитання та відповіді, М., 2000.

9. Шостак М.А. Прокурорський нагляд: відповіді на екзаменаційні питання / М.А. Шостак. - Мн., 2007.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Реферат
56.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримін
Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах Система органів
Прокурорський нагляд і відомчий контроль за законністю відмови
Прокурорський нагляд і відомчий контроль за законністю відмови в порушенні кримінальної справи
Провадження з перегляду судових постанов у порядку нагляд
Судовий нагляд і підстави для скасування судових постанов
Виконання судових рішень
Оскарження судових рішень
Аналіз проблем перегляду судових рішень
© Усі права захищені
написати до нас