Навігаційний проект переходу судна типу ДЕСНА за маршрутом порт Скадовськ порт Марсель

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ

кафедра "Судноводіння"

ДИПЛОМНА РОБОТА

з дисципліни: "Забезпечення навігаційної безпеки плавання"

Тема: "Навігаційний проект переходу судна типу" ДЕСНА "за маршрутом порт Скадовськ-порт Марсель"

Спеціалізація: "Судноводіння на морських і внутрішніх водних шляхах"

Київ 2006 р.

Завдання

з дисципліни: "Забезпечення навігаційної безпеки плавання"

Тема: "Навігаційний проект переходу судна типу" ДЕСНА ", за маршрутом порт Скадовськ - порт Марсель".

Шифр: Курс

1. Вихідні дані:

1) маршрут переходу: порт Скадовськ - порт Марсель;

2) тип судна: "Десна"; дата і час виходу: 09.09.2006года, о 16.00;

3) штурманське озброєння: штатний для даного типу судна; додатково

4) на судні встановлені приемоиндикаторе ГНСС і РНС "Лоран - С";

5) стан судна - в вантажу;

6) швидкість на переході: 9 вузлів;

7) среднеквадратические похибки вимірювання навігаційних параметрів з РШСУ - 98;

8) висота очі спостерігача: е = 9 метрів;

9) плавання по ДБК φ н = 7 0 57,0 'S λ н = 14 0 22,0' W; φ к = 51 0 40,0 'S λ к = 60 0 00,0' W.

2. Завдання:

На підставі вихідних даних зробити розрахунки по вибору безпечного і економічного маршруту переходу, для чого:

1) вивчити умови плавання за маршрутом переходу;

2) підібрати і підготувати необхідні карти, керівництва і посібники для плавання;

3) розробити графічний план переходу;

4) виконати попередню навігаційну прокладку і розрахунки за маршрутом переходу.

3. Звітні матеріали:

1) пояснювальна записка;

2) графічний план переходу на кальці або ксерокопії з генеральної карти;

3) графічний план проходу проток: Босфор або Дарданелли (за вказівкою керівника) на кальці або ксерокопії з карти;

4) план порту приходу на кальці або ксерокопії з карти.

Керівник проекту: Кудрявцев В.Г.

Проектант:

Анотація

Шлях для переходу порт Скадовськ - порт Марсель проходить через Чорне море, протоку Босфор, Мармурове море, протоку Дарданелли, Егейське море, Іонічне море, Тірренське море. Шлях, описаний далі, вибраний виходячи з декількох умов.

Вплив на вибір шляху надали:

клас Регістру і маневрові елементи судна;

наявність навігаційних небезпек;

протяжність ділянок та економічна доцільність проходження обраного шляху;

рекомендовані шляхи і системи регулювання руху суден.

Обговорено всі заходи і вимоги щодо навігаційної безпеки переходу згідно рекомендаціям з організації штурманської служби на суднах (РШСУ-98).

При розрахунку роботи використовувався мікрокалькулятор марки:

CASIO - DJ -105.

Зміст

Завдання

Анотація

Введення

Глава 1 Попередня підготовка

1.1 Підбір карт, керівництв і посібників для маршруту переходу

1.2 Поповнення, зберігання, коректура та списання карток і книг

1.3 Гідрометеорологічні умови

1.4 Навігаційно-гідрографічні умови

1.5 Відомості про порти

1.6 Вибір шляху на морських ділянках

1.7 Підготовка технічних засобів навігації

Глава 2. Проектування переходу

2.1 Розробка графічного плану переходу

2.2 Попередня прокладка

2.3 Підйом карт

2.4 Природна освітленість

2.5 Припливні явища

2.6 Оцінка точності місця

2.7 План обсервацій

Висновок

Список використаної літератури

Введення

З розвитком міжнародної торгівлі, науково-технічного прогресу зросла необхідність у забезпеченні флоту новими суднами. Кількісні, а головним чином, якісні зміни складу флоту ставить завдання більш глибокого наукового підходу до питань мореплавання.

У загальному завданню забезпечення безпеки мореплавання проблеми розходження суден один з одним займає одне з найважливіших місць.

У зв'язку з цим найбільш важливим є навігаційна підготовка до переходу: укомплектування судновий колекції морськими картами, посібниками, посібниками, наукових матеріалів для коректури судновий колекції, підбір навігаційних морських карт, вибір маршруту, підготовка та перевірка в роботі технічних засобів навігації, перевірка наявності інформації про маневрених характеристик судна.

Найважливішим завданням підготовки до переходу є забезпечення навігаційної безпеки плавання, запобігання аварій і надзвичайних випадків. Попередня підготовка до переходу має важливе практичне значення: аналіз показує, що значна частина аварій була заздалегідь визначена - відсутністю або недостатньою ефективністю такої підготовки.

Цей курсовий проект з дисципліни "Забезпечення навігаційної безпеки плавання" складено відповідно до програми цього предмета для спеціальності "Судноводіння на морських і внутрішніх водних шляхах" вищих навчальних закладів Міністерства морського флоту. У ньому описується один із переходів, за яким можливо коли-небудь нинішньому студенту доведеться проводити то судно, на якому він буде працювати в офіцерській посаді. Цей перехід опрацьовується студентом протягом багатьох днів для того, щоб придбати і закріпити найважливіші для себе навички як в безпечній попередньої прокладці, так і в навігації в цілому, у морехідній астрономії, лоції, а також морський гідрометеорології, без якої безпечне плавання є практично неможливим . Якщо судноводій не буде уявляти собі хоча б однієї з перерахованих вище наук, то такому судноводій не місце на транспортному судні. Цей судноводій буде являти собою реальну потенційну загрозу для свого судна, які перевозилися на ньому вантажу, інших суден, що оточують як берегових, так і водних об'єктів, не кажучи вже про життя екіпажу та інших людей. Майбутній судноводій зобов'язаний удосконалювати свої знання, в тому числі опрацьовуючи один з навігаційних переходів, адже досвід не приходить сам по собі.

Головні характеристики судна:

1. Назва судна "ДЕСНА"

2. Позивні URD

3. Дедвейт 3703,3 тонни

4. Осадка максимальна 4,17 м

5. Вантажопідйомність 3423,6 т

6. Довжина найбільша 98,0 м

7. Ширина 16,0 м

8. Водотоннажність 5025 т

9. Експлуатаційна швидкість (в вантажу) 9 уз

(В баласті) 11 уз

10. Висота борту 5,70 м

11. Максимальна потужність 2310/1700 л. с / кВт

12. Реєстрова місткість; Брутто / Нетто 2842 р. т. / 1414.

13. Довжина між перпендикулярами 93,95 м

14. Клас * Регістру II

Таблиця № 1 - Інерційні характеристики судна

Вид маневру

У баласті

У вантажу


Час, хв.

Відстань, кб.

Час, хв.

Відстань, кб.

1

2

3

4

5

ППХ - СТОП

11

7

13

8

ПСХ - СТОП

10

6,5

12

7,5

ПМХ - СТОП

8

5

9

7

ПСМХ - СТОП

7

4

8

6

ППХ - ЗПХ

5

3

7

3

ПСХ - ЗПХ

3

2,2

5

2

ПМХ - ЗПХ

2

1,2

4

1

ПСМХ - ЗПХ

1

1

2

0,5

СТОП - ППХ

11

9,8

16

14

Таблиця № 2 - Маневрені характеристики судна

Час циркуляції

У баласті

У вантажу

Δ КК

15 º

35 º

Δ КК

15 º

35 º

10 °

10 "

5 "

10 °

15 "

10 "

20 °

15 "

10 "

20 °

20 "

15 "

30 °

20 "

15 "

30 °

25 "

20 "

40 °

25 "

20 "

40 °

33 "

25 "

50 °

30 "

27 "

50 °

42 "

30 "

60 °

40 "

35 "

60 °

50 "

40 "

70 °

50 "

42 "

70 °

1'00 "

50 "

80 °

1'00 "

50 "

80 °

1'10 "

1'00 "

90 °

1'10 "

1'00 "

90 °

1'20 "

1'10 "

120 °

1'40 "

1'20 "

120 °

2'00 "

1'40 "

150 °

2'20 "

1'40 "

150 °

2'50 "

2'10 "

180 °

3'00 "

2'10 "

180 °

3'40 "

2'50 "

270 °

3'50 "

2'40 "

270 °

4'30 "

3'50 "

360 °

4'40 "

3'10 "

360 °

5'20 "

4'40 "

Д ц

1,6, кб

1,1, кб

Д ц

1,9, кб

1,5, кб

Небезпечна смуга руху ± 27,1 м від траєкторії руху.


  1. 2Дц, кб.

    Малюнок № 1 Циркуляція судна в вантажу.


    2 Дц, кб.

    Малюнок: № 2 Циркуляція судна в баласті.

    Таблиця № 3 - Технічні засоби навігації

    Прилад, система

    Тип, марка

    К-сть

    Рік випуску

    Місце установки

    1

    2

    3

    4

    5

    Магнітний компас

    (Основний)

    "КМО-т"

    1

    1978

    пеленгаторная палуба

    Магнітний компас

    (Шляховий)

    "КМО-т"

    1

    1976

    ходовий місток

    Гірокомпас

    "Вега"

    1

    1976

    гірокомпасні пост

    Радіолокатор (основний)

    "Печора"


    1

    1979

    ходовий місток

    Радіолокатор резервний

    "Міус"

    1

    1981

    ходовий місток

    Радіопеленгатор

    "Рибка М"

    1

    1976

    ходовий місток

    Приемоиндикатор РНС "Лоран С"

    КПІ-5ф

    1

    1987

    ходовий місток

    Гідродинамічний лаг

    "МГЛ-25 М"

    1

    1977

    ходовий місток

    Навігаційний ехолот

    НЕЛ - 5М

    1

    1979

    ходовий місток

    Авторульового

    "Лелека"

    1

    1979

    ходовий місток

    Супутникова навігаційна система

    "GPS-ГЛОНАСС"

    C Н-3102

    1

    1987

    ходовий місток

    Таблиця № 4 - Девіація магнітного компаса "КМО-т" (основний)

    КК

    ˚

    КК ˚

    ˚

    КК ˚

    ˚

    0 ˚

    0,0

    120

    -0,2

    240 ˚

    +0,7

    15 ˚

    +0,9

    135

    -0,8

    255 ˚

    -0,2

    30 ˚

    +1,8

    150

    -0,8

    270 ˚

    -1,6

    45 ˚

    +2,2

    165

    -0,8

    285 ˚

    -1,5

    60 ˚

    +2,2

    180

    -0,8

    300 ˚

    -1,3

    75 ˚

    +2,0

    195

    -0,1

    315 ˚

    -0,9

    90 ˚

    +1,3

    210

    +0,8

    330 ˚

    -0,6

    105 ˚

    +0,6

    225

    +1,2

    345 ˚

    -0,2

    Коефіцієнти: А = +0,3 ˚; У =- 0,3 ˚; С = +0,4 ˚; Д = +0,35 ˚; Е = +0,67 ˚

    Таблиця № 5 - Радіодевіація радіопеленгатора "Рибка - М"

    Орку про

    f про

    Орку про

    f про

    0

    -0,8

    180

    -0,6

    10

    -0,2

    190

    0,0

    20

    +0,2

    200

    +0,1

    30

    +0,4

    210

    +0,6

    40

    +0,7

    220

    +0,8

    50

    +0,8

    230

    +0,6

    60

    +0,6

    240

    +0,5

    70

    +0,3

    250

    +0,4

    80

    +0,1

    260

    0,0

    90

    -0,2

    270

    -0,5

    100

    -0,6

    280

    -0,8

    110

    -0,8

    290

    -1,0

    120

    -1,0

    300

    -1,1

    130

    -1,1

    310

    -1,2

    140

    -1,1

    320

    -1,2

    150

    -1,0

    330

    -1,0

    160

    -0,4

    340

    -0,9

    170

    -0,5

    350

    -0,7

    180

    -0,6

    360

    -0,8

    Коефіцієнти: A = +0,4 º D = +0,9 º E = +2,3 º B = +1,0 º C = - 0,9 º λ = 410 кГц


    Н = 14.6м

    В = 16.0м

    L = 98 м

    Малюнок № 3 План-схема судна типу "Десна".

    РЛС "Печора" РЛС "Міус".


    Малюнок № 4 Схема тіньових секторів і мертвих зон РЛС.

    Глава 1 Попередня підготовка


    1.1 Підбір карт, керівництв і посібників для маршруту переходу


    Згідно РШСУ-98, підбір навігаційних морських карт, посібників, керівництв на майбутній перехід (рейс) виконується за каталогом карт і книг відповідно до вимог правил коректури, комплектування і зберігання карт та посібників, для плавання на судах цивільних відомств 9038.

    Карти підбираються за відкоригованого каталогу карт і книг наступним чином:

    в будь-якій частині каталогу по аркушу "Нарізки частин каталогу", який розміщено на початку книги, визначає потрібна частина каталогу;

    у вибраній частині каталогу по збірному листу збірних аркушів карт, поміщених на початку розділу "Карти", виписуються номери збірних аркушів майбутнього району плавання;

    в тому ж розділі "Карти" за виписаними збірним листам, підбираються і виписуються номери необхідних карт по майбутніх маршрутом плавання; першими виписуються номери генеральних карт, на яких розташовані пункти відходу і приходу, а потім номери планів, приватних і шляхових карт;

    Для підбору лоцій і інших посібників для плавання користуються розділом "Книги" каталогу карт і книг. Межі лоцій, опис вогнів і знаків і інших посібників вказані на відповідних збірних аркушах в розділі "Книги", а цифри на цих аркушах позначають номери видань.

    Таблиця 1.1 - Карти

    Адміралтейський

    номер карти

    Заголовок (назва) карти

    Масштаб

    Рік видання

    Дата судновий

    коректури

    1

    2

    3

    4

    5

    Генеральні карти

    1

    30102

    Чорне та Егейське моря

    1: 2000000

    1983

    09.09.2006

    2

    31016

    Середня частина Середземного моря

    1: 2000000

    1983

    09.09.2006

    3

    31017

    Західна частина Середземного моря

    1: 2000000

    1985

    09.09.2006

    4

    30103

    Східна частина Середземного моря

    1: 2000000

    1975

    09.09.2006

    5

    31008

    Західна частина Чорного моря

    1: 750000

    1980

    09.09.2006

    6

    30302

    Егейське і Мармурове моря

    1: 1000000

    1978

    09.09.2006

    7

    30305

    Іонічне море

    1: 1000000

    1976

    09.09.2006

    8

    30399

    Тірренське море

    1: 1000000

    1976

    09.09.2006

    9

    30307

    Від Балеарських островів до островів Сардинія

    1: 1000000

    1976

    09.09.2006

    10

    31010

    Від Севастополя до Констанци

    1: 500000

    1975

    09.09.2006

    11

    31014

    Від порту Констанца до порту Амасра

    1: 500000

    1980

    09.09.2006

    12

    31016

    Північна частина Егейського моря

    1: 500000

    1977

    09.09.2006

    13

    31017

    Південна частина Егейського моря

    1: 500000

    1980

    09.09.2006

    14

    31023

    Від мису Тенарон (Матапан) до порту Бенгазі

    1: 500000

    1980

    09.09.2006

    15

    31029

    Східна частина Іонічного моря

    1: 500000

    1979

    09.09.2006

    16

    31028

    Західна частина Іонічного моря

    1: 500000

    1980

    09.09.2006

    17

    31033

    Східна частина Тірренського моря

    1: 500000

    1980

    09.09.2006

    18

    31034

    Затока Сідра

    1: 500000

    1980

    09.09.2006

    19

    31035

    Від мису Анцио до порту Ніцца з о. Корсика

    1: 500000

    1983

    09.09.2006

    20

    31036

    Від порту Монако до порту Барселона

    1: 500000

    1983

    09.09.2006

    Шляхові карти і плани

    20

    38117

    Порт Скадовськ

    1: 10000

    1985

    09.09.2006

    21

    35114

    Підходь до портів Скадовськ та Хорли

    1: 50000

    1983

    09.09.2006

    22

    32102

    Каркінітська затока

    1: 200000

    1984

    09.09.2006

    23

    32101

    Від мису Тарханкут до Одеси

    1: 200000

    1985

    09.09.2006

    24

    32123

    Від 44 º 11'N - до 45 º 24'N. Від 30 º 00 'Е - до 32 º 20' Є.

    1: 200000

    1983

    09.09.2006

    25

    32124

    Від 43 º 05'N - до 44 º 20'N. Від 30 º 00 'Е - до 32 º 20' Є.

    1: 200000

    1983

    09.09.2006

    26

    32118

    Від 42 º 10'N - до 43 º 25'N. Від 29 º 36 'Е - до 31 º 56' Є.

    1: 200000

    1983

    09.09.2006

    27

    32115

    Від бухти Мічурін до мису Шіле

    1: 200000

    1971

    09.09.2006

    28

    34113

    Від порту Інеболу до порту Зонгулдак

    1: 200000

    1968

    09.09.2006

    29

    36127

    Підходи до протоки Босфор

    1: 50000

    1982

    09.09.2006

    30

    36129

    Протока Босфор

    1: 25000

    1982

    09.09.2006

    31

    32200

    Мармурове море

    1: 200000

    1978

    09.09.2006

    32

    35201

    Підходи до протоки Босфор

    1: 50000

    1982

    09.09.2006

    33

    33201

    Мармурове море. Східна частина

    1: 100000

    1978

    09.09.2006

    34

    33202

    Мармурове море. Середня частина

    1: 100000

    1979

    09.09.2006

    35

    33203

    Мармурове море. Західна частина

    1: 100000

    1978

    09.09.2006

    36

    32201

    Від порту Александруполіс до острова Лесбос з протокою Дарданелли

    1: 200000

    1972

    09.09.2006

    37

    33204

    Протоку Дарданелли

    1: 100000

    1875

    09.09.2006

    38

    35212

    Центральна частина протоки Дарданелли

    1: 50000

    1974

    09.09.2006

    39

    35213

    Південна частина протоки Дарданелли

    1: 50000

    1973

    09.09.2006

    40

    32202

    Від протоки Дарданелли до острова Скірос

    1: 200000

    1982

    09.09.2006

    41

    33205

    Підходи до протоки Дарданелли

    1: 100000

    1982

    09.09.2006

    42

    32206

    Від острова Скірос до острова Ікарія

    1: 200000

    1976

    09.09.2006

    43

    32210

    Від протоки Кафірефс (Доро) до затоки Арголікос

    1: 200000

    1977

    09.09.2006

    44

    33241

    Протока Кафірефс (Доро)

    1: 100000

    1968

    09.09.2006

    45

    33228

    Протоки Кеос, Китнос і Серіфос

    1: 100000

    1968

    09.09.2006

    46

    32215

    Від затоки Арголікос до острова Крит

    1: 200000

    1978

    09.09.2006

    47

    33239

    Від острова Кітіра до острова Белопуло (Парапола)

    1: 100000

    1978

    09.09.2006

    48

    33238

    Затока Лаконікос з підходами

    1: 100000

    1974

    09.09.2006

    49

    32214

    Від острова Андікітіра до острова Сапьендза

    1: 200000

    1978

    09.09.2006

    50

    32213

    Від острова Сапьендза до острова Закінф

    1: 200000

    1978

    09.09.2006

    51

    32212

    Від острова Закінф до острова Лефакс

    1: 200000

    1978

    09.09.2006

    52

    32211

    Від острова Лефакс до мису Кефалі

    1: 200000

    1978

    09.09.2006

    53

    32300

    Протока Отранто

    1: 200000

    1980

    09.09.2006

    54

    32311

    Затока Таранто

    1: 200000

    1980

    09.09.2006

    55

    32312

    Від мису Аліче до мису Спартівенто

    1: 200000

    1980

    09.09.2006

    56

    32313

    Від Мессинского протоки до порту Сіракузи

    1: 200000

    1981

    09.09.2006

    57

    33338

    Мессинська затока

    1: 100000 1980

    09.09.2006

    58

    35358

    C евернія частина Мессинского затоки

    1: 30000 тисячу дев'ятсот вісімдесят дві

    09.09.2006

    59

    32320

    Ліпарські острова з мессінськім затокою

    1: 200000 1978

    09.09.2006

    60

    32321

    Від мису Суверов до мису Лікоза

    1: 200000 1978

    09.09.2006

    61

    32322

    Від мису Лікоза ло мису Чирчео

    1: 200000 1978

    09.09.2006

    62

    32323

    Отмиса Чирчео до мису Морелло

    1: 200000 1978

    09.09.2006

    63

    32355

    Підходи до протоки Баніфачо

    1: 200000 1978

    09.09.2006

    64

    36372

    Протока Баніфачо

    1: 50000 +1978

    09.09.2006

    65

    32351

    Підходи до протоки Баніфачо

    1: 200000 1983

    09.09.2006

    66

    32348

    Від Ніцци до Марселя

    1: 200000 1978

    09.09.2006

    67

    36359

    Марсельський затока

    1: 50000 1984

    09.09.2006

    68

    39356

    Порт Марсель

    1: 15000 1984

    09.09.2006

    Довідкові карти

    31016 - LC

    Північна частина Егейського моря

    7990 - X; 7990 - Y; 7990 - Z;

    500 000

    1977

    31017 - LC

    Південна частина Егейського моря

    7990 - X; 7990 - Y; 7990 - Z;

    500 000

    1980

    31023 - LC

    Від о. Кріт до затоки Анталья 7990 - X; 7990 - Y; 7990 - Z;

    500 000

    1979

    31029 - LC

    Від мису Калеарди до порту Бейрут 7990 - X; 7990 - Y; 7990 - Z;

    500 000

    1983

    31028 - LC

    Західна частина Іонічного моря 7990 - X; 7990 - Y; 7990 - Z;

    500 000

    1983

    31033 - LC

    Східна частина Тірренського моря 7990 - X; 7990 - Y; 7990 - Z;

    500 000

    1983

    31034 - LC

    Від о. Сардинія до о. Сіцилія 7990 - X; 7990 - Y; 7990 - Z;

    500 000

    1983

    31035 - LC

    Від мису Анцио до порту Ніцца з о. Корсика 7990 - X; 7990 - Y; 7990 - Z;

    500 000

    1983

    31036 - LC

    Від порту Монако до порту Барселона 7990 - X; 7990 - Y; 7990 - Z;

    500 000

    1983

    Допоміжні карти

    90199

    Номограма для визначення початкового курсу при плаванні по ДБК



    91012

    Карти для прокладки ДБК


    1962

    90080

    Карта часових поясів світу

    50 000 000

    1983

    90102-Н-Z .4 л.

    Карта світу. Горизонтальна (H)

    І вертикальна (Z) складові напруженості геомагнітного поля епохи ... 1975р. (Карта елементів земного магнетизму).


    20000000

    1978

    90404

    Широтної пояс 34 º 40 '- 35 º 59'

    200 000


    90405

    Широтної пояс 35 º 47 '- 37 º 05'

    200 000


    90406

    Широтної пояс 36 º 53 '- 38 º 10'

    200 000


    90407

    Широтної пояс 37 º 58 '- 39 º 13'

    200 000


    90408

    Широтної пояс 39 º 00 '- 40 º 14'

    200 000


    90409

    Широтної пояс 40 º 03 '- 41 º 16'

    200 000


    90410

    Широтної пояс 41 º 05 '- 42 º 17'

    200 000


    90411

    Широтної пояс 42 º 06 '- 43 º 17'

    200 000


    90412

    Широтної пояс 43 º 07 '- 44 º 17'

    200 000







    Таблиця № 1.1.2 - Керівництва та посібники

    Адміралтейський

    Найменування посібники

    Дата судновий

    коррек-тури

    Примітки

    1

    2

    3

    4

    Керівництва для плавання

    1244

    Лоція Чорного моря

    09.09.2006

    Лоції з

    доповненнями

    1245

    Лоція Мармурового моря і проток

    Босфор і Дарданелли

    09.09.2006


    1247

    Лоція Егейського моря

    09.09.2006


    1248

    Лоція Іонічного моря

    09.09.2006


    1250

    Лоція Тірренського моря

    09.09.2006


    1251

    Лоція північно-західній частині

    Середземного моря

    09.09.2006


    2217

    Вогні і знаки Чорного та

    Азовського морів

    09.09.2006


    2219

    Вогні Середземного моря Частина-1

    09.09.2006


    2220

    Вогні Середземного моря Частина-2

    09.09.2006


    NP -78

    Адміралтейський список

    Вогнів і туманних сигналів. Частина-Е



    3203

    Радіотехнічні засоби навігаційного

    обладнання (РТС ПЗ)

    Чорного і Середземного морів

    09.09.2006


    1985

    3004 - ДСП

    Розклад передач навігаційних і

    Гідрометеорологічних повідомлень для

    мореплавців радіостанціями СРСР

    09.09.2006

    1982

    3005-ДСП

    Розклад передач навігаційних і

    Гідрометеорологічних повідомлень для

    мореплавців радіостанціями Північного

    льодовитого і Атлантичного океанів

    09.09.2006

    1980

    3008


    Розклад факсимільних

    гідрометеорологічних зведень

    09.09.2006



    4228

    Рекомендації при плаванні

    в протоках Босфор і Дарданелли

    09.09.2006


    9017

    МППЗС-72

    09.09.2006


    9016

    МСС

    09.09.2006


    9052

    Збірник договорів і законодавчих

    актів іноземних держав

    з питань мореплавання,

    Том-2

    09.09.2006


    9029

    Керівництва МАМС

    09.09.2006


    Довідкові посібники

    7202

    Каталог карт та книг. Частина-3

    09.09.2006


    9024

    Умовні знаки морських карт і

    карт ВВП

    09.09.2006


    6003

    Таблиці припливів на 2006 р.

    Том-3

    09.09.2006


    6237

    Атлас поверхневих течій

    Чорного моря

    09.09.2006


    6238

    Атлас поверхневих течій

    Середземного моря

    09.09.2006


    6242

    Атлас хвилювання і вітру

    Середземного моря

    09.09.2006


    9032

    Довідник Порти Світу

    09.09.2006


    Обчислювальні посібники

    9002

    ТРАВНІ

    09.09.2006

    2006

    9011

    МТ-75

    09.09.2006

    1975

    9004

    ВАС-58, Том-2

    09.09.2006

    1958

    9005

    ВАС-58, Том-3

    09.09.2006

    1958

    9007

    ТВА-57

    09.09.2006

    1957


    Перед виходом у рейс на судні перевіряється наявність основної штурманської документації згідно з вимогами РШСУ-98, до них відносяться:

    судновий журнал;

    реєстр суднових журналів;

    формуляри, технічні паспорти та і / е на суднові ТСН;

    журнал поправок хронометра;

    журнал поправок компаса;

    журнал замірів води в льялах і танках;

    таблиця радіодевіаціі;

    таблиця поправок лага;

    схеми тіньових секторів і метрових зон РЛС;

    інформація про маневрених характеристик судна;

    каталоги карт і книг;

    підшивки повідомлень мореплавцям і коректурних калік;

    журнали приспів, НАВАРЕА, НАВТЕКС;

    журнал прогнозів погоди;

    наказ про оголошення переліку обов'язкової судновий колекції.


    1.2 Поповнення, зберігання, коректура та списання карток і книг


    Для забезпечення безпеки плавання на кожному судні повинні постійно бути в наявності необхідні карти і керівництва для плавання, обов'язковий перелік яких для судна визначається службою мореплавання судновласника з урахуванням типу судна, плану перевезень, закріплення судна на одній чи іншій судноплавної лінії, а також можливих варіантів зміни районів плавання.

    Комплектування, підбір і коректура карт, керівництв і посібників на майбутній рейс виконується відповідно до вимог діючих Правил коректури.

    Судова колекція карт повинна постійно підтримуватися на рівні сучасності.

    Для отримання необхідних карт і посібників, для плавання, третій помічник капітана складає заявку за формою, у двох примірниках, підписує її у капітана і не пізніше ніж за 10 діб до отримання карт і посібників, здає її в ЕРНК. У разі подання заявки з іншого порту має бути врахований час, необхідне для пересилання. При подачі заявки з моря по радіо, така має бути надіслана не менше ніж за 10 діб, із зазначенням дати і часу прибуття судна в порт. Користування картами і посібниками дозволяється тільки особам, які мають безпосереднє відношення до цих документів, без винесення з спеціально відведених службових приміщень.

    Карти судновий колекції повинні зберігатися в ящиках штурманського столу, або на спеціально пристосованих стелажах або в пеналах, а керівництва для плавання - в шафах або на спеціальних полицях. Штурманська рубка (або інше приміщення, в якому зберігаються карти і керівництва) є службовим приміщенням, порядок доступу до якого визначається капітаном.

    Отримувані судном карти і посібники заносять в Номерний покажчик Каталогу карт і книг. Кількісний облік карт і посібників ведуть в інвентарній книзі по палубної частини.

    Періодично оголошуються номери застарілих карт і посібників, які підлягають вилученню з обігу. Як правило, такі оголошення робляться після випуску в світ нових видань на ті ж райони. З отриманням оголошення про вихід нових видань третій помічник зобов'язаний проінформувати капітана судна і з його дозволу подати заявку на отримання нових видань.

    Карти з суднової колекції замінюються на нові:

    в разі оголошення в додатках до ІМ ГУН і МО або в II відділі випусків ІМ ГУН і МО про непридатність їх для навігаційних цілей.

    У зв'язку з фізичним зносом їх внаслідок постійного вживання при плаванні в тому ж рейсі.

    Ті, що прийшли в непридатність карти і книги і керівництва для плавання знищуються на судні спаленням або здаються на механічну переробку встановленим ЕРНК порядком.

    Знищення карт і посібників для плавання провадиться лише після того як на судно надійдуть нові видання карт і посібників.

    У всіх випадках списання карт і посібників здійснюється за актом, у якому вказуються номери списаних видань, загальна сума вартості, підстави або причина списання та примітки. Акт про списання, у двох примірниках, підписують члени команди на чолі зі старшим помічником капітана, затверджує акт капітан судна. Після цього роблять відповідні зміни в усіх документах з обліку суднових навігаційних посібників. Списання карток відбувається в тому випадку, коли крім Повідомлення про списання тієї або іншої карти на судно надходить нова карта, але вже з поліграфічними змінами, що не вимагає коригувань В іншому випадку слід приймати за робочу карту стару, що є в наявності карту і зберігати її разом з іншими придатними для плавання картками до того моменту, поки не буде отримана нова карта, повністю замінює вийшла з ужитку згідно Повідомлення мореплавцям ІМ ГУНіО її, який відпрацював свій термін, застарілий аналог.

    Карти та керівництва періодично виправляють по коректурним документами.

    Введено наступні види коректури карт:

    нове видання, здійснюване в тих випадках, коли з-за великого числа виправлень потрібне виготовлення нових оригіналів;

    велика коректура: полягає у випуску нового тиражу без пересоставления оригіналів, але з урахуванням всіх змін в навігаційній обстановці;

    вклейка знову віддрукованих окремих ділянок з необхідними виправленнями;

    мала коректура: випуск додаткового тиражу карт, коли попередній тираж витрачений;

    перевидання: здійснюється, коли обсяг виправлень, досягає 15% обсягу тиражу або тексту керівництва;

    додаток: видається періодично, у міру поповнення виправлень;

    зведені коректури: як правило, видаються щорічно.

    Керівництво для плавання коригують тільки за постійними Повідомлення мореплавцям, які виходять один раз на тиждень. Коректура карт в порту і в морі здійснюється третім помічником капітана. Якщо судно в море, то коректура карт виконується за допомогою радіоізвещеній або ж факсимільних повідомлень, в яких излогаются інформація про зміни навігаційної обстановки, що є строкової для мореплавців до отримання ними штатних Повідомлень мореплавцям тільки простим олівцем, а після отримання штатних в залежності від інформації Повідомлення - простим олівцем або кульковою ручкою з пастою червоного кольору.

    При одержанні на судні в порту повідомлень мореплавцям ІМ ГУНіО, якщо поряд з номером одного зі сповіщень варто доповнення "В"-Тимчасово або "П"-Попередньо, тоді коректуру слід виконувати строго тільки простим олівцем, якщо поряд з номером сповіщення не є зовсім ніяких позначень, то зміна навігаційної обстановки згідно такому повідомленню є постійним і потребує коригування назавжди за допомогою кулькової ручки з пастою в цій ручці червоного кольору.

    Починати необхідно з останнього, прийнятого до коректування повідомлення. Дані про зміни навігаційної обстановки, які необхідно терміново довести до відома мореплавців до отримання ними штатних Повідомлень мореплавцям, передаються по радіо.

    У порту навігаційні морські карти коригуються за извещениям ІМГУН і О, коректура проводиться червоним кольором, а тимчасова та попередня коректура наноситься простим олівцем. У морі коректура проводиться тільки простим олівцем по приспів, НАВІП, НАВАРЕА і повідомленням N А V ТЕХ.

    Всесвітня служба радіонавігаційних попереджень (ВСРНП).

    У рамках ВСРНП передаються три види навігаційних попереджень - районні, прибережні і місцеві.

    1) Для координування радіопередачі районних попереджень Світовий океан розділений на 16 географічних районів. Там, де необхідно, для скорочення позначення району використовують термін НАВАРЕА (NAVAREA) з наступним номером району. Районні попередження представляють собою

    радіонавігаційні попередження далекого радіусу дії, складені районним координатором і передані через потужну радіостанцію.

    2) Прибережні попередження (COASTAL WARNINGS) - це радіонавігаційні попередження, пов'язані з району чи частині району, які оголошуються національним координатором через національні берегові радіостанції.

    3) Місцеві попередження (LOCAL WARNINGS) - це радіонавігаційні попередження, пов'язані з району знаходиться в межах юрисдикції портової влади.

    Навігаційні попередження в рамках ВСРНП забезпечують мореплавців усіх країн навігаційною інформацією англійською мовою.

    НАВТЕКС - Міжнародна автоматизована система навігаційної та метеорологічної інформації. Берегові станції працюють на частоті 518 кГц, і передають інформацію про навігаційних та гідрометеорологічних попереджень, льодової обстановки і прогнози погоди. Судна валовою місткістю 300 рег. т і більше, що вводяться в експлуатацію з 1990 року повинні мати приймачі НАВТЕКС.

    1.3 Гідрометеорологічні умови


    Чорне море.

    Температура і вологість повітря:

    У вересні різниця в температурі повітря між північними і південними районами поступово згладжується. Якщо в березні середня температура на узбережжі змінюється від 2 ° С на північному заході до 9 ° С на південному сході, то у вересні у відкритому морі та на узбережжі вона становить 22-26 ° С.

    Відносна вологість повітря протягом року в середньому коливається від 60 до 88%, причому з травня-червня по вересень вона нижча, ніж в інші місяці.

    Вітри:

    У вересні взагалі не спостерігається чітко вираженого переважання якого-небудь певного напрямку вітру. У всіх пунктах, крім узбережжя Кримського півострова, з квітня-травня найчастіше відзначається вітер від SW, E і S; повторюваність кожного з цих напрямків вітру не більше 32%. З квітня по вересень, в деяких пунктах переважає вітер від W (22-33%).

    Шторми від NW найчастіше спостерігаються навесні, а влітку і восени вони дуже рідкісні, вони супроводжуються похмурою погодою.

    Тумани:

    У відкритій частині Чорного моря повторюваність туманів складає в середньому 1-5% протягом року. У центральному районі моря тумани спостерігаються частіше, ніж в інших районах: повторюваність їх у середньому за рік становить тут 5%, а у вересні досягає 4%.

    Видимість:

    У описуваному районі переважає видимість 5-10 миль і більше. Найкращі умови видимості відзначаються з квітня по жовтень - листопад. Зниження видимості спостерігається під час туману і опадів. У північній частині району у вересні можливе погіршення видимості через пилових бур.

    Радіолокаційна наблюдаемость:

    На Чорному морі протягом усього року переважає нормальна радіолокаційна наблюдаемость.

    Хмарність і опади:

    Середня місячна хмарність над значною частиною описуваного району становить з квітня по жовтень 3-6 балів.

    Опадів у відкритій частині Чорного моря в середньому за рік випадає то 170 мм. на північно-заході до 900 мм. на південно-сході.

    Гідрологічна характеристика:

    Гідрологічний режим Чорного моря формується під впливом водообміну з Мармуровим і Азовським морями, стоку прісних вод з суші і кліматичних умов. Через протоку Босфор, поверхневі води Чорного моря потрапляють в Мармурове море, а глибинні води Мармурового моря вливаються в Чорне море і заповнюють його глибоководну частину.

    Материковий стік обумовлює значне розподіл поверхневого шару води. У цілому для гідрологічного режиму описуваного району характерні: висока температура води протягом усього року, переважання хвиль висотою менш 2м і система стійких течій.

    Коливання рівня і припливи:

    Рівень Чорного моря змінюється в основному під впливом згінно-нагінних і сейшевих коливань, а також стоку річкових вод. Сезонні коливання рівня Чорного моря найбільш чітко виражені в районах впливу материкового стоку; величина цих коливань зазвичай не перевищує 0,4 м. Зниження рівня спостерігається в жовтні - листопаді (у деяких районах у січні-лютому), а підвищення в травні - липні.

    Течії:

    Загальна схема течій Чорного моря являє собою єдину для всього моря систему замкнутих, переважно циклонічних потоків (кругообігів).

    Швидкість течії в середньому становить 0,6-1,2 уз, а на осі течії збільшується до 1,4 уз.

    Основна течія в загальній системі циркуляції виражена найяскравіше, його стійкість становить 90% у літньо-осінній період.

    Хвилювання:

    У Вересні повсюдно переважає слабке хвилювання, повторюваність хвиль висотою менше 1м становить 55-70%. Хвилі висотою 2-3 м, повторюваність їх сягає не більше 12%. Максимальна можлива висота хвиль 11 м.

    Температура, солоність і щільність води:

    Температура поверхневого шару моря досить висока протягом усього року.

    Солоність поверхневого шару моря в центральній частині моря близько 18 ‰, в міру наближення до берегів вона зменшується до 16 ‰. Щільність поверхневого шару моря складає близько 1,013 т / м 3.

    Гідрометеорологічні умови для плавання суден у Чорному морі у вересні в цілому сприятливі. Труднощі можуть бути викликані сильними вітрами, погіршенням видимості через туманів та іноді з-за інтенсивних опадів.

    Формування клімату Чорного моря і його узбережжя визначається географічним положенням моря, умовами атмосферної циркуляції над ним і над прилеглими до нього районами суші, а також географічної складністю його берегів.

    Мармурове море, протоку Босфор і Дарданелли.

    При плаванні в протоках необхідно пам'ятати, що в залежності від напрямку вітру, напрямок і швидкість поверхневих течій можуть істотно зміняться.

    Клімат описуваного району - субтропічному, для нього характерні: жарке, сухе літо. Весна і осінь короткочасні.

    Температура і вологість повітря:

    Самі жаркі місяці року серпень і вересень; середня місячна температура складає 23 - 25 °. Найбільша температура в ці місяці 33 ° -38 °.

    Відносна вологість повітря протягом усього року значна. Взимку на більшій частині побережжя вона становить 75-80%, а влітку 60-70%.

    Виразка и:

    На значній частині описуваного району протягом всього року переважають вітри від NE; з вітрів інших напрямків найбільш вірогідні вітри від N (повторюваність 15 - 20%) і SW. На окремих ділянках східного берега Мармурового моря з листопада по лютий переважають вітри від S, з березня по серпень від NE і W, у вересні та жовтні від SW та W.

    Вітри від SW зазвичай не досягають великої сили і супроводжуються спекотною погодою влітку і теплої в інші сезони року. З редньо місячна швидкість вітру на узбережжях району коливається від 2 до 4 м / сек.

    Штилі спостерігаються досить часто, повторюваність їх на більшій частині узбережжя становить 10 - 20%, місцями 30 - 35%

    Шторми бувають рідко. Середнє річне число днів з ними не перевищує 20. Винятком є ​​окремі пункти, як, наприклад, місто Чанаккале, де в середньому в рік спостерігається 53 дні зі штормом, а середнє місячне число днів з ними коливається від 2-4 з квітня по листопад.

    Бризи найбільш розвинуті з травня по вересень.

    Тумани:

    Тумани на морі спостерігаються дуже рідко, особливо в теплий період року. Повторюваність їх протягом року не перевищує 2%.

    Видимість:

    Видимість в описуваному районі хороша. Повторюваність видимості 5 миль і більше протягом усього року становить близько 90%, менше 2 миль протягом року менше 4%.

    Радіолокаційна наблюдаемость:

    У даному районі у продовженні всього року переважає нормальна радіолокаційна наблюдаемость.

    Хмарність і опади:

    З травня по вересень переважає ясна стан неба, повторюваність якого в липні, серпні і вересні особливо велика і досягає 70-90%; повторюваність похмурого стану неба у ці місяці, як правило, 10-20%. Середнє річне кількість ясних днів коливається від 70 до 115міль. З травня - червня по вересень - жовтень спостерігається найбільше число ясних днів: в середньому до 10-25 на місяць. Похмурих днів у році в середньому буває від 80 до 115. З травня по жовтень середня місячна кількість похмурих днів не більше 7.

    У описуваному районі випадає в цілому значна кількість опадів від 570 мм на півдні до 840 мм на півночі. У річному ході опадів добре виражені дощовий і сухий періоди. На значній частині району дощовий період спостерігається з жовтня по березень, сухий - з квітня по вересень. У сухий період середня сума опадів на місяць рідко буває більше 50 мм.

    Гідрологічна характеристика:

    Гідрологічний режим Мармурового моря визначається в основному водообміном з Чорним і Середземним морями, кліматичними умовами та фізико-географічними особливостями району.

    Водообмін через протоку Босфор обумовлює потужний приплив менш солоних чорноморських вод, які не тільки распресняют поверхневий шар води в Мармуровому морі і протоках Босфор і Дарданелли, але і створюють у них добре виражену систему поверхневих течій. При обміні вод Середземного моря з водами Мармурового моря через протоку Дарданелли в Мармурове море і протоки надходять глибинні води східній частині Середземного моря.

    Кліматичні особливості району зумовлюють високу температуру води протягом усього року і переважання випаровування над опадами, яке впливає на розподіл солоності і щільності води, а також на характер течій і вертикальну циркуляцію.

    Фізико-географічні особливості району - відносно невелика протяжність моря і велика изрезанность берегів - мають неабиякий вплив на хвилювання, перебіг і інші гідрологічні елементи.

    Коливання рівня і припливи:

    У Мармуровому морі прілівоотлівние коливання рівня невеликі і практичного значення не мають.

    У протоці Босфор при сильних вітрах від S, а в протоці Дарданелли и при сильних вітрах від SW, можливе підвищення рівня на 0,6 м відносно середнього рівня.

    Течії:

    Течії в описуваному районі обумовлені водообміном між Чорним і Середземним морями.

    У протоку Босфор течія йде з Чорного моря, в протоці воно в ц Елом направлено вузькою смугою на S. З протоки Босфор протягом слід в Мармурове море, при виході з протоки воно ділиться на два потужних потоку, які спрямовуються на WSW і SSW.

    Середня швидкість постійного течії при вході в Босфор до 1уз., А в протоці від 1-2 до 5уз. У Мармуровому морі в центральній частині, швидкість течії 1уз.

    Хвилювання:

    У Мармуровому морі протягом року переважають хвилі заввишки менше 0,5 м., повторюваність яких змінюється до 90% влітку. Повторюваність хвиль висотою 2-4 м коливається влітку від 1 до 4%.

    У даному районі можливі цунамі.

    Температура, солоність і щільність води:

    Температура поверхневого шару складає в середньому за місяць влітку 15-24 С. Солоність поверхневого шару змінюється від 16 - 18 до 26 - 28 ‰.

    Щільність поверхневого шару становить від 1,014 до 1,016 т / м 3.

    Гідрометеорологічні умови для плавання суден в описуваному районі в цілому сприятливі. Труднощі можуть виникати через тумани і під час штормових вітрів зі шквалами.

    Егейське море.

    Метеорологічна характеристика:

    Розглянутий район розташований в субтропічній зоні, де різко виражені два сезони року: м'яка дощова зима та сухе спекотне літо. Влітку (травень - вересень) спостерігається значне ослаблення циклонічної діяльності і переважання антіціклоніческого режиму. Для літнього сезону характерна стійка суха спекотна погода з досить розвиненою бризової циркуляцією.

    Температура і вологість повітря:

    Самими теплими місяцями року є серпень і вересень, коли середня місячна температура повітря повсюдно дорівнює 25 - 27 ° С. Найбільша температура повітря в ці місяці досягає 36 - 43 ° С.

    Відносна вологість повітря досить значна і має добре виражений річний хід. Найменша значення - у липні та серпні і рівні 50-65%; місцями 70%. Влітку добовий хід вологості виражений більш різко, ніж взимку.

    Вітри:

    У відкритому морі і на невеликих островах протягом року панують вітри від N і Nе, загальна повторюваність яких складає 40 - 70%. Поряд з цими вітрами в північній частині моря досить часто спостерігаються вітри від S, SW і NW, а на островах центральної та південної частин моря - від W і NW.

    Середня місячна швидкість вітру у відкритому морі і на островах центральної його частини з квітня по жовтень 4-5, місцями 6 м / с. Штилі у відкритому морі рідкісні: протягом року повторюваність їх коливається від 2 до 10%, місцями до 13%.

    Шторми у відкритому морі відзначаються протягом усього року. З квітня по жовтень повторюваність штормів не перевищує 1%. На узбережжі Егейського моря спостерігаються бризи, які найкраще виражені у великих затоках і бухтах. Найбільш розвинені бризи з травня по вересень.

    У районі Егейського моря спостерігаються місцеві вітри: мелт, спадні вітри, білі шквали і сироко.

    Мелтей - стійкі вітри північних напрямків. Вони зазвичай бувають в теплий період року.

    В Егейському морі, особливо в його південній частині, часто спостерігаються вітри, відомі під назвою білих шквалів. Білі шквали виникають зазвичай при ясному небі і бувають іноді дуже сильними, але тривалість їх в більшості випадків невелика.

    Сухий сироко - це жаркий і дуже сухий південний вітер, який спостерігається в Егейському морі в будь-який час року і розповсюджується іноді на великі простори.

    Тумани:

    Тумани у відкритому морі рідкісні, особливо в теплий період року. Повторюваність їх протягом року не перевищує 2%.

    Видимість:

    Видимість добра. У відкритій частині Егейського моря повторюваність видимості 5 миль і протягом усього року становить 90-95%. Слід зазначити, що, крім туманів та опадів, що погіршують видимість, у спекотні дні спостерігаються іноді сірувата серпанок, яка дещо знижує видимість, і мла.

    Хмарність і опади:

    Найменша хмарність в районі Егейського моря спостерігається в теплий період року. З травня по вересень переважає ясне небо, повторюваність якого особливо велика в липні, серпні і вересні і досягає 70-90%, а повторюваність похмурого неба в ці місяці, як правило, коливається від 10 до 20%.

    Середня річна кількість опадів у відкритому морі коливається від 400 до 550 мм. Повторюваність опадів у вересні становить 1 - 2%.

    У річному ході опадів добре виражений сухий період, який припадає в більшій частині району на травень - вересень.

    Гідрологічна характеристика:

    Гідрологічний режим Егейського моря визначається в основному водообміном з Чорним і Середземним морями, кліматичними умовами та фізико-географічними особливостями району.

    Водообмін через протоки Босфор і Дарданелли обумовлює потужний приплив чорноморських вод, які створюють в Егейському морі добре виражену систему поверхневих течій. При обміні вод Середземного моря з водами Егейського і Мармурового морів в останні надходять глибинні води східній частині Середземного моря.

    Кліматичні особливості району зумовлюють високу температуру води протягом усього року і переважання випаровування над опадами, що впливають на розподіл солоності і щільності води, а також на характер течій і вертикальну циркуляцію.

    Фізико-географічні особливості району - відносно невелика протяжність моря, сильна изрезанность берегів, безліч островів і мілин - визначають характер течій, хвилювання і інші елементи гідрологічного режиму.

    Коливання рівня і припливи:

    В Егейському морі коливання рівня в більшості місць незначні і помітні лише у вершинах бухт, в затоках і протоках, де вони викликаються дією прілівоотлівних і згінно-нагінних явищ.

    Припливи в Егейському морі мають півдобовий характер. Приливна хвиля в море заходить з південно-сходу.

    Величина припливу в південній частині Егейського моря не перевищує 0,1 м, біля південно-східного узбережжя Греції 0,2 м і в північній частині моря 0,5 м. Найбільша величина припливу 0,8 м спостерігається в бухті Аталанді.

    Згінно-нагінні коливання рівня в бухтах і затоках досягають 2 м.

    Течії:

    Режим течій Егейського моря характеризується циркуляцією вод проти годинникової стрілки, що обумовлено виходом вод з протоки Дарданелли і пануванням вітрів північних, північно-східних і південно-західних напрямків. Внаслідок цього в західній і центральній частинах моря переважають течії південного напрямку, а у східних берегів моря - північного напряму.

    Хвилювання:

    В Егейському морі наявність безлічі островів в значній мірі перешкоджає розвитку сильного хвилювання, тим не менш, при вітрах силою 7-8 балів спостерігаються хвилі заввишки до 5 м і довжиною понад 100 м. Середній період хвиль становить 4-9 с. Саме сильне хвилювання спостерігається при північних і західних вітрах.

    Температура, солоність і щільність води:

    Для Егейського моря характерна порівняно висока температура води на поверхні, що коливається протягом року від 11 до 25 ° С. У вересні температура води досягає 19 - 24 ° С.

    Солоність води на поверхні в Егейському морі протягом року змінюється мало і складає в середньому 35 - 38 ‰.

    Щільність води на поверхні зростає з півночі на південь і змінюється влітку від 1,0225 - 1,0240 до 1,0260 - 1,0265 т / м 3.

    Гідрометеорологічні умови для плавання суден в районі Егейського моря протягом року неоднакові. Велику частину року вони сприятливі, особливо з квітня по вересень. У цей час стоїть суха і переважно ясна погода з помірними вітрами і хорошою видимістю. Однак і в цей період у численних островів і місцями біля берегів материка плавання суден можуть ускладнювати місцеві шквалисті вітри "мелт", "спадні вітри", "білі шквали" і "сироко.

    Іонічне море.

    Метеорологічна характеристика:

    Описуваний район розташований в субтропічній зоні, клімат якої характеризується сухим жарким літом (травень-вересень).

    Температура і вологість повітря:

    Температура повітря порівняно висока. Середнє річне значення її майже повсюдно складає 19-22 °. Добовий хід температури повітря досить помітний і найбільш різко виражений з травня по вересень, коли добова амплітуда 7-10 °.

    Відносна вологість повітря в більшості пунктів в середньому складає 50-80%. Добовий хід відносної вологості яскраво виражений, особливо з травня по вересень.

    Вітри:

    У відкритому морі протягом року переважають вітри від NW і W, крім того, часті вітри від N і SW. Швидкість вітру майже у всьому районі з листопада по квітень більше, ніж з травня по жовтень. З травня по жовтень швидкість вітру становить 2-5 м / с.

    Шторми в описуваному районі нечасті. У відкритому морі повторюваність штормів не перевищує 5%. Іноді шторми бувають жорстокими, переходячи навіть в урагани, і супроводжуються зливами. Штормові вітри у відкритому морі спостерігаються переважно від SW, W і NW; біля берегів спрямування їх зазвичай змінюється.

    Нерідкі шквали, що супроводжуються зливами і градом, при яких значно погіршується видимість.

    Бризы чаще всего бывают с мая по сентябрь.

    Вітер, подібний борі, але звичайно слабкіше її, відомий під місцевою назвою "Боріні". Он наблюдается и с мая по сентябрь.

    Сироко - жаркий вітер від S і SE в теплий період року і помірно теплий в холодний період - у західній частині описуваного району спостерігається майже весь рік.

    Этезии--устойчивый ветер северных направлений - наблюдается обычно с середины мая до середины сентября в районе западного берега Греции.

    Таранта - сильный ветер от NW. Таранта может длиться непрерывно даже сутки, с мая - июня по сентябрь.

    Тумани:

    Тумани в описуваному районі вкрай рідкісні. На більшій частині узбережжя і островів середнє річне число днів з туманами, як правило, не більше 3. Димка в описуваному районі спостерігається частіше, ніж тумани.

    Видимість:

    У значній частині району протягом усього року переважає видимість 10 миль і більше повторюваність її 60-85%. У прибережній зоні і на островах в окремі місяці вона складає 30-55%. Повторюваність видимості від 5 до 10 миль в більшій частині району коливається від 10 до 35%, а в прибережній зоні і на островах вона може досягати 40-70%. Значний вплив на видимість надають вітри. Так, при сироко видимість різко знижується (іноді до 0,5 милі і менше), а при борі, навпаки, збільшується (до 10 миль і більше).

    Хмарність і опади:

    Середня місячна хмарність у описуваному районі коливається в основному від 4 до 6 балів. В сентябре повторяемость ясного неба увеличивается до 55-60%, а пасмурного - уменьшается до 20-25%.

    Опадів на більшій частині району випадає в середньому 500-800 мм на рік. Период май - сентябрь сухой.

    Гідрологічна характеристика:

    Гідрологічний режим району характеризується переважанням висот хвиль 1-2 м, досить високою температурою, значною солоністю і щільністю води.

    Коливання рівня води і припливи:

    Сезонні коливання рівня обумовлені збільшенням або зменшенням кількості опадів, випаровування і берегового стоку. Припливи в Іонічному морі переважно півдобові, і лише в окремих пунктів острова Сицилія неправильні півдобові. Середня величина припливу рідко перевищує 0,2 м, а середня величина сізігійного припливу 0,3 м.

    Течії:

    Основний потік постійного перебігу Іонічного моря йде з Атлантичного океану, через Гібралтарську протоку, уздовж берегів Африки, у цілому з заходу на схід.

    Середня швидкість постійного течії в більшій частині Іонічного моря переважно менше 0,5 уз, місцями 0,6-1 уз.

    При стійких і сильних вітрах напрямок і швидкість постійного течії помітно змінюються, в окремих випадках напрямок змінюється на 180 °.

    Припливні течії у відкритому морі слабкі. У вузьких протоках, окремих бухтах і затоках вони часто є переважаючими і досягають значної швидкості.

    Хвилювання:

    Протягом всього року в описуваному районі переважають висоти хвиль 1-2 м; повторюваність їх становить 40-50%. З березня по листопад часті також висоти хвиль менше 1 м (повторюваність 26-35%).

    Висоти хвиль 6-8 м і більше повсюдно рідкісні: повторюваність їх зазвичай не перевищує 1-2%.

    Температура, солоність і щільність води:

    Температура води на поверхні порівняно висока. В сенябре она достигает около 20°.

    Солоність води внаслідок сильного випаровування і малого стоку річок значна протягом усього року і складає на поверхні в середньому 37,5-39 ‰, причому збільшується вона з заходу на схід.

    Щільність води на поверхні в середньому 1,02800-1,02875 т / м 3.

    Гидрометеорологические условия для плавания судов в Ионическом море и в районе острова Сицилия наиболее благоприятны с мая по сентябрь, когда преобладает ясная погода со слабыми ветрами и малым количеством осадков, а сильное волнение наблюдается редко.

    Труднощі для плавання можуть виникнути при вітрі "сироко", а на окремих ділянках, при місцевих вітрах "бору", "етезіі", "Таранто", "тормента" і "грігел".

    Тирренское море.

    Метеорологічна характеристика:

    Климат большей части Тирренского моря средиземноморский. Для него характерны достаточно жаркое и сухое лето (май-сентябрь). Осадков здесь в целом не очень много, а их малое количество летом придает климату характер некоторой засушливости.

    Погода типу антициклонального сироко, що характеризується вітрами від S і SЕ, безхмарним небом, а іноді перисто-кучевой або висококучевой хмарністю. Опади випадають дуже рідко. Цей тип погоди найбільш часто спостерігається навесні, на початку літа і восени.

    Температура і вологість повітря:

    Самыми теплыми месяцами повсеместно являются август и сентябрь, когда средняя месячная температура составляет 23° на севере и 25°-26° на юге Тирренского моря.

    Відносна вологість повітря має порівняно добре виражений річний хід. У більшості пунктів найбільша вологість 70-80% спостерігається з грудня по лютий, а найменша 55-65% - у липні та серпні.

    Вітри:

    На большей части Тирренского моря летом преобладают ветры от NW . З вітрів інших напрямків найчастіше спостерігаються вітри від SЕ. Летом к северу от параллели 41° сев. шир. панівними є також вітри від Nе (до 20-25%), а на південь від цієї паралелі, як правило, переважають вітри від N і NW (у сумі до 65%).

    Повторюваність штилів в описуваному районі розподіляється дуже нерівномірно.

    C редньої місячне кількість днів зі штормами, як правило, не перевищує 2. Переважний напрямок штормових вітрів від Nе, N і NW.

    Тумани:

    Тумани бувають нечасто. Середнє річне число днів з ними не перевищує 10, а середнє місячне, як правило, не більше 1. Винятком є ​​окремі пункти в північній частині району.

    Видимість:

    У відкритому морі в протягом усього року переважає видимість більше 10 миль, причому в теплий період року повторюваність такої видимості більше, ніж в інші сезони. Навесні видимість збільшується, а влітку повсюдно переважає видимість більше 5 миль.

    Радіолокаційна наблюдаемость:

    Условия радиолокационной наблюдаемости в Тирренском море благоприятные. В летний период преобладает повышенная радиолокационная наблюдаемость. Необхідно відзначити, що бору з опадами викликає зменшення радіолокаційної спостережливості, а в разі відсутності опадів - значне її збільшення.

    Хмарність і опади:

    Найбільші значення хмарності відзначаються на півночі району, де середня місячна хмарність влітку становить 3-5 балів.

    Летом в южных районах в среднем бывает до 25 ясных дней в месяц, а в северных - не более 15.

    Опадів найбільше випадає на східному узбережжі: середня річна сума їх становить 800-1450 мм.

    Гідрологічна характеристика:

    Для гидрологического режима Тирренского моря характерны высокая температура воды, большая соленость, незначительные колебания уровня, слабые течения и преобладание волнения I - II балла.

    Коливання рівня і припливи:

    Колебания уровня в Тирренском море невелики и вызываются главным образом приливоотливными и сгонно-нагонными явлениями.

    Припливи тут переважно неправильні півдобові. Середня величина припливу коливається від 0,18 до 0,60-0,70 м. .

    Течії:

    В Тирренском море наблюдаются постоянные, приливоотливные и ветровые течения.

    Середня швидкість постійних течій рідко перевищує 0,5 уз. В окремих бухтах, протоках і проходах вона становить I уз і більше.

    Швидкість прілівоотлівних течій зростає із збільшенням широти і місцями досягає 1-2 уз і більше.

    Хвилювання:

    В Тирренском море большую часть года преобладает волнение I - II балла, повторяемость которого составляет около 50%. Повторюваність хвилювання V балів і більше не перевищує 5% протягом усього року.

    Температура, солоність і щільність води:

    Наиболее высокая температура воды наблюдается в июле и августе, когда средняя месячная температура воды на большей части района составляет 24°-25°.

    Солоність води на поверхні в більшості районів моря протягом всього року 35-39 ‰. .

    Плотность воды на поверхности колеблется в течение года от 1,022 до 1,029 т/м 3 , с апреля по сентябрь она уменьшается до 1,026 т/м 3 .

    Гідрометеорологічні умови для плавання суден в даному районі в цілому сприятливі. Труднощі для плавання можуть створювати циклони і хвилювання.


    Таблица № 1.3.1 - Метеорологическая таблица на сентябрь

    Метеорологические элементы


    Пункт спостережень



    1


    2


    3


    4


    5


    6


    7


    8


    9


    10


    Повторяемость ветра, %


    N


    8

    11

    18

    13

    50

    5

    7

    19

    7

    2


    NE


    17

    9

    58

    25

    3

    2

    7

    6

    14

    19


    Е


    8

    18

    12

    4

    1

    2

    6

    14

    2

    16


    SE


    14

    12

    0

    2

    1

    8

    13

    12

    14

    14


    S


    6

    2

    1

    11

    2

    16

    12

    9

    8

    2


    SW


    5

    1

    5

    11

    3

    9

    10

    8

    7

    10


    W


    12

    7

    0

    4

    39

    14

    9

    5

    8

    10


    NW


    10

    14

    2

    4

    1

    42

    10

    20

    6

    10


    Штиль


    20

    36

    4

    26

    0

    2

    26

    7

    34

    17

    Середня швидкість вітру, м / с


    4,1

    2,4

    5,4

    2,5

    3,8

    3,2

    1,5

    -

    3,0

    2,9

    Число дней со скоростью ветра 15 м/с


    1

    2

    1

    1

    2

    0

    0

    2

    1

    0

    Кількість днів з туманом


    2

    2

    0

    2

    0

    0

    1

    1

    0

    0

    Середня хмарність, бали


    4

    4

    2

    2

    2

    3

    4

    3

    4

    6

    Число ясных дней, 0-2 балла


    16

    10

    14

    16

    ...

    11

    11

    -

    -

    8

    Число пасмурных дней, 8-10 баллов


    6

    2

    2

    1

    ...

    1

    2

    -

    -

    7

    Среднее количество осадков, мм


    30

    31

    26

    16

    17

    30

    46

    41

    70

    94

    Максимальное количество осадков в сутки, мм


    63

    90

    37

    53

    30

    56

    83

    33

    94

    94

    Кількість днів з опадами


    4

    7

    3

    4

    3

    3

    6

    7

    9

    13

    Число дней со снегом


    0

    0

    0

    ...

    ...

    .

    0

    0

    -

    0

    Число дней с


    грозой


    1

    1

    1

    1

    ...

    0

    1

    2

    2

    2

    Температура воздуха, С


    середня


    18,2

    18,7

    20,5

    22,8

    25,6

    25,4

    26,0

    25,3

    27,0

    26,8


    max


    34

    35

    34

    39

    37

    37

    34

    29

    31

    32


    min

    -1

    0

    6

    9

    12

    8

    7

    9

    6

    7

    Относительная влажность.%


    78

    73

    63

    56

    57

    64

    61

    63

    64

    65


    1. п. Констанца 6. о. Закинф - ; ;. - отсутствие данных.

    2. п. Варна 7. о. Керкира 0 - отсутствие явления, либо

    3. п. Чаннакале 8. п Аугуста незначительная вероятность.

    4. п. Афины 9. п. Неаполь

    5. о. Китира 10. п. Генуя

    Гидрометеорологические условия для плавания судов в Черном, Мраморном, Эгейском, Ионическом и Тирренском морях в течение года неодинаковы. Но летом (май - сентябрь) это теплый период года. У цей час стоїть суха і переважно ясна погода з помірними вітрами і хорошою видимістю. Однако и в этот период у многочисленных островов и местами у берегов материка плавание судов могут затруднять шквалистые местные ветры "мелтем", "нисходящие ветры", "белые шквалы" и "сирокко и др.


    1.4 Навігаційно-гідрографічні умови


    Чорне море.

    Берега:

    Берега Черного моря отличаются большим разнообразием. Здесь имеются высокие горы, обширные низменности и однообразные, слегка всхолмленные равнины.

    Северо-восточный берег Черного моря гористый. Здесь проходят отроги Главного Кавказского хребта. Прибрежные горы повышаются с северо-запада на юго-восток.

    Южный берег также горист. Вдоль него простираются высокие Восточные и Западные Понтийские горы, образующие один горный хребет. К западу, горы понижаются и у пролива Босфор высота их не превышает 450 м. Почти на всем протяжении южный берег либо обрывист и скалист, либо опускается к морю террасами. Склоны Понтийских гор покрыты лесом. Изредка встречаются низкие и песчаные участки с выступающими в море скалистыми мысами.

    К западу от пролива Босфор берег сравнительно невысокий; он имеет красноватый цвет в местах, где образован песчаными осыпями, и более темный цвет в местах, покрытых растительностью. Миси на цій ділянці обривисті.

    Черноморский берег Болгарии образован восточными отрогами гор Стара-Планина.

    Черноморский берег Румынии, за исключением дельты реки Дунай, образован восточным склоном северной части плодородного плато Добруджа, которое представляет собой здесь ровную степь с наклоном в сторону моря.

    Берега Черного моря изрезаны незначительно; здесь нет крупных заливов и бухт.

    Глубины, рельеф дна и грунт:

    Чорне море є глибоководний басейн з крутими схилами. Изобата 100 м проходит почти везде параллельно берегу, в 1,5-10 милях от него. Ізобати 200, 500 і 1000 м паралельні ізобат 100 м, з-за крутих знижень дна вони проходять на дуже близькій відстані від неї. Ухил дна на цих глибинах місцями досягає 14 °. Переход от глубин 1000 м к большим глубинам постепенный. Центральная часть моря имеет глубины около 2000-2200 м; наибольшая глубина моря 2210 м (43° 17' N , 33°28' Е).

    Вблизи отмелого берега в рельефе дна могут возникать загребы, представляющие собой подводные валы в виде песчаных невысоких гряд, тянущихся параллельно береговой линии.

    У прибережній смузі моря в скелястих берегів грунт переважно галька та гравій, а в низьких ділянок берега пісок. На глибинах 20-30 м пісок стає мулистим, а на ще більших глибинах грунт поступово переходить в глинистий мул.

    Земний магнетизм:

    Магнитная изученность района удовлетворительная. Магнитное склонение изменяется от 4° Е в западной части моря до 5,3° Е в его восточной части, магнитное увеличение 0,04. Направление изогон северо-западное. Наибольшее отклонение магнитной стрелки к востоку наблюдается летом около 8 ч.

    Горизонтальная составляющая напряженности магнитного поля изменяется от 0,248 Э на юге до 0,215 Э на севере.

    Средства навигационного оборудования:

    Средства навигационного оборудования, установленные на берегах Черного моря, обеспечивают безопасное плавание у берегов и подход к портам и якорным местам. Вход в порты, а также в некоторые бухты обеспечивается створами светящих знаков и возможен в любое время суток. На большинстве мысов, далеко выступающих в море, установлены светящие знаки и маяки с дальностью видимости 10-25 миль.

    Порты и якорные места:

    У берегов Черного моря расположено много портов и гаваней, в которых можно укрыться от ветров и волнения всех направлений.

    Крупнейшими черноморскими портами Украины являются Усть-Дунайск, Ильичевск, Одесса, Южный, Николаев, Херсон, Севастополь и Феодосия, России - Новороссийск, Туапсе и Сочи, а Грузии - Поти и Батуми. Крупными морскими портами Турции являются порты Самсун, Трабзон, Гиресун, Эрегли и Зонгулдак. У західного берега Чорного моря розташовані болгарські порти Варна і Бургас і румунські порти Констанца та Суліна.

    От всех ветров, кроме северо-западного, который, однако, не разводит здесь сильного волнения, можно укрыться в Тендровском заливе. Хорошим убежищем является залив Игнеада. При ветрах с берега можно спокойно отстаиваться в вершине Караджинской бухты (у мыса Тархан-кут), в Геленджикской бухте, у мыса Пицунда, в бухтах Ризе, Самсун и Эрегли, в Бургасском и Варненском заливах, к западу от мыса Калиакра, на Евпаторийском и Портицком рейдах.

    Служба навигационной информации:

    В описываемом районе имеются радиостанции, передающие гидрометеорологические сведения (МЕТЕО), а также прибрежные предупреждения (ПРИП). Оповещение мореплавателей об изменениях навигационной обстановки и режима плавания осуществляется в рамках Всемирной службы навигационных предупреждений (ВСНП). Навигационные предупреждения (НАВИП) на район Черного моря передаются радиостанциями портов Констанца, Варна и Самсун.

    В портах Черного моря по запросу капитана судна можно получить сведения о глубинах у пирсов, на подходных фарватерах, в каналах, а также другую навигационную информацию.

    Мармурове море, протоку Босфор і Дарданелли.

    Берега:

    Північний берег Мармурового моря утворений грядою невисоких гір, відроги яких спускаються до моря. На більшій своєму протязі цей берег обривистий і крутий. Уздовж берега тягнеться вузька, переважно кам'яниста мілина. Северный берег залива высокий н обрывистый; опасностей вблизи него нет.

    У східний берег Мармурового моря глибоко вдається Ізмітської затоку.

    Південний берег затоки менш високий і облямований зручними для висадки піщаними пляжами. Південний берег Мармурового моря гористий і більше звивистий, ніж північний. У нього вдаються великі затоки: Гемлікскій, Бандирма і Ердек. Схили прибережних гір переважно круті і порослі лісом. Де-не-де поблизу берега є підводні і надводні скелі.

    Глубины, рельеф и грунт:

    Центральная и восточная части Мраморного моря глубоководные, в них имеются впадины глубиной около 1200 м. Южная часть моря сравнительно мелководна; глубины в ней почти всюду менее 100 м. Опасностей в Мраморном море немного и располагаются они главным образом вблизи берегов.

    В северной части Мраморного моря грунт - песок, ил, ракушка и коралл, в средней части моря - серый ил, а в южной части - ил, песок и ракушка. Скелі зустрічаються біля північно-західного берега моря, в затоці Ердек, у півострова Капидаг, біля острова Мармара і біля острова Імрали.

    Земний магнетизм:

    Магнітна вивченість описуваного району слабка. Магнитное склонение в описываемом районе восточное и меняется от 2,3° до 2,7°. Среднее годовое увеличение склонения 0,05°. Магнітне поле в межах описуваного району спокійне.

    Магнітне нахилення змінюється від 57 ° 50 'на півдні району до 58 ° 30' на півночі. Горизонтальная составляющая напряженности магнитного поля возрастает от 248 мЭ на севере района до 259 мЭ на юге.

    Средства навигационного оборудования:

    Береги Мармурового моря і проток Босфор і Дарданелли засобами навігаційного обладнання забезпечені задовільно.

    На більшості мисів, далеко виступають у море, деяких островах і скелях встановлені маяки, що світять знаки і вогні з дальністю видимості 2-25 миль.

    Порты и якорные места:

    У протоці Босфор розташований найбільший порт Туреччини - Стамбул. Важливими портами в Мармуровому морі є порти Ізміт і Гельджюк в Ізмітської затоці і порт Бандирма в затоці Бандирма. Найбільш великим портом протоки Дарданелли є порт Чанаккале.

    У протоці Босфор є багато зручних якірних місць. Лучшие якорные места в Мраморном море находятся в бухте Эрегли, на рейде Текирдаг, в вершине Измитского залива, в бухте Топчу, в вершине Гемликского залива, в заливах Бандырма и Эрдек, в бухтах Кылазак и Пашалиманы, на рейде Экинлик. У протоці Дарданелли кращі якірні місця знаходяться в бухтах, що вдадуться в його азіатський берег.

    Лоцманская служба:

    Лоцманська проводка через протоки Босфор і Дарданелли необов'язкова. Судна, що йдуть з Чорного моря, можуть прийняти лоцмана біля мису Філь. Суда, идущие из Эгейского моря, должны вызывать лоцмана, находясь между светящими знаками Кепез и Чанаккале.

    Навигационная информация:

    На описываемый район распространяются гидрометеорологические сведения (МЕТЕО) и навигационные извещения мореплавателям (НАВИМ).

    Пролив Босфор.

    Пролив Босфор ведет из Черного моря в Мраморное. Длина пролива около 15 миль, а с подходами около 25 миль; наибольшая ширина его 4 мили; наименьшая 4 кбт.; глубины 20-106 м. Пролив Босфор напоминает извилистую реку с высокими и обрывистыми берегами, образованными крутыми склонами прибрежных гор. Протока Босфор глибоководді і переважно чистий від небезпек. Внаслідок звивистості берегів протоки, невеликий його ширини, труднощі впізнання входу в протоку з боку Чорного моря і сильних течій умови плавання у протоці Босфор складні. В проливе имеется много удобных, хорошо защищенных якорных мест.

    Обривисті береги протоки Босфор, а також безліч виступаючих мисів і глибоко вдаються бухт дають характерні зображення на екрані радіолокатора.

    При плаванні протокою Босфор зважаючи сильних течій у ньому необхідно постійно контролювати місце судна.

    Пролив Дарданеллы.

    Пролив Дарданеллы ведет из Мраморного моря в Эгейское. Длина пролива около 65 миль; наибольшая ширина его 10 миль, наименьшая 7 кбт.; глубины 29-106 м.

    Европейский берег пролива утесистый; высота его достигает 275 м. Азиатский берег низкий и окаймлен отмелями. Вид берегів одноманітний.

    В проливе Дарданеллы находятся два сравнительно крупных порта - Гелиболу и Чанаккале.

    При проходженні протокою Дарданелли на екрані радіолокатора з'являється досить чітке зображення обох берегів, особливо в найбільш вузьких його місцях. Тому з використанням блоку суміщення радіолокаційного зображення з картою плавання протокою труднощів не представляє.

    Егейське море.

    Берега:

    Восточный берег Эгейского моря горист; горные хребты направлены

    перпендикулярно береговой черте. Северный, лесистый берег Эгейского моря образован отрогами гор.

    Западный берег Эгейского моря сильно расчленен горными хребтами. Горные отроги образуют несколько далеко выступающих в море полуостровов, вытянутых в юго-восточном направлении и заканчивающихся характерными мысами.

    Берега Эгейского моря, кроме его северной и северо-восточной частей, очень сильно изрезаны. Они приглубы, опасностей вблизи них мало.

    Глубины, рельеф дна и грунт:

    Дно Егейського моря відрізняється великою нерівністю.

    В северной части Эгейского моря вблизи берегов грунт - песок, ил. и камень, в заливе Стримоникос - ил, в заливе Термаикос - ил, песок и камень, у острова Лемнос - ил и песок, между полуостровом Халкидики и островами Лемнос и Имроз - глина и ил.

    Земний магнетизм:

    Магнитная изученность описываемого района удовлетворительная. Магнитное склонение в пределах района восточное и изменяется от 2,2° на северо-востоке до 0,7° на юго-западе (эпоха 2006 г). Среднее годовое изменение магнитного склонения +0,03°. Максимальное значение магнитного склонения летом наблюдается около 8 ч по местному времени. Минимальное значение магнитного склонения бывает летом около 13ч.

    Магнитное наклонение изменяется в пределах района от 57° N на севере до 50° N на юге.

    Горизонтальная составляющая напряженности магнитного поля изменяется от 246 мЭ на севере до 280 мЭ на юге.

    Средства навигационного оборудования:

    Средства навигационного оборудования обеспечивают плавание по Эгейскому морю и подходы к портам и важнейшим бухтам. На большинстве мысов, далеко выступающих в море, и на островах установлены светящие знаки и маяки с дальностью видимости 10-20 и даже 27 миль. В портах и в большинстве гаваней на молах и волноломах зажигаются огни. Однако мореплаватель должен помнить, что положение вех и буев, а также характеристика огней могут изменяться, поэтому полностью полагаться на них не следует.

    Порты и якорные места:

    В Эгейском море наиболее крупными и важными являются порты: Измир, Пирей, Салоники, Халкис, Нафплион и Кушадасы и гавани: Саламис, Волос, Сирое, Ираклион, Кавала и Александруполис. Суда могут найти укрытие от ветров и волнения в многочисленных бухтах и на якорных местах, как у берега материка, так и у островов. К таким местам относятся бухта Айдынджик (остров Гёкчеада), бухта Айос-Николаос (остров Китира), бухта Милос (остров Милос), бухта Айос-Николаос (остров Кеос), бухта Науса (остров Парос), бухта Айос-Прокопиос (остров Наксос), бухта Тюрк (залив Гюллюк), бухта Калони (остров Лесбос), якорное место в Саросском заливе (40°36' N.26°44' Е). Хорошие якорные места есть также в многочисленных заливах и проливах между островами.

    Лоцманская служба:

    Турция. Лоцманская проводка судов обязательна только при заходе во внутреннюю часть порта Измир и в порт Кушадасы.

    Греция. При заходе в порты и гавани Греции лоцманская проводка обязательна для всех судов и иностранных военных кораблей, кроме малых.

    Суда должны вызывать лоцмана по Международному своду сигналов. Лоцманская станция есть в каждом порту. Но, даже если судно не пользуется услугами лоцмана, оно обязано платить лоцманский сбор, который взимается через лоцманскую контору в морском агентстве.

    Навигационная информация:

    На берегах Эгейского моря имеются радиостанции, регулярно передающие гидрометеорологические сведения (МЕТЕО) и навигационные извещения мореплавателям (НАВИМ). Кроме того, в некоторых портах имеется служба портовой информации, радиостанции которой передают по запросу мореплавателей навигационную информацию на район порта и подходов к нему (ограждение, глубины, движение судов и т.п.).

    Ионическое море.

    Берега:

    Западный берег Греции - это южный и западный берега полуострова Пелопоннес и южная часть западного берега Балканского полуострова. Эти гористые полуострова отделены друг от друга глубоко вдающимися в материк заливами Патраикос и Коринфским; их соединяет лишь узкий перешеек, через который прорыт Коринфский канал - кратчайший путь между Эгейским и Ионическим морями. Западный берег Греции преимущественно высокий и обрывистый.

    Юго-восточный берег Италии выше и круче, чем западный берег Греции. Вдоль него тянутся южные отроги Апеннинских гор, несколько вершин которых, расположенных всего лишь в 8 - 10 милях от береговой черты, достигают 2000 м и более.

    Береги майже скрізь приглубі. В 1-5 милях от берега глубины 100 м, а в 5-7 м. илях 2000-3000 м. Некоторую опасность для плавания представляет район между мысом Акритас и гаванью Метони (западный берег Греции), где на расстоянии до 5 миль от берега находятся острова и опасности. Много островов и опасностей имеется между Ионическими островами и берегом материка на подходах к заливу Патраикос. В других местах острова и опасности расположены в непосредственной близости от береговой черты.

    Острова и проливы: Район изобилует большими и малыми островами.

    Уздовж західного берега Греції на 140 миль тягнуться Іонічні острови. К ним относятся острова Закинф, Кефалнпня, Лефкас, Керкира, и прилетающие к ним островки и скалы.

    Глубины, рельеф дна и грунт:

    Ионическое море глубоководно. Ізобата 100 м проходить на відстані не більше 5 миль від берега, а в деяких місцях - майже впритул біля нього. У відстані близько 10 миль від берега глибини різко збільшуються до 1500 м, а далі рельєф дна стає відносно рівним.

    Грунт вздовж берегів Іонічного моря переважно пісок та мул; місцями глина і камінь.

    Земний магнетизм:

    Магнитная изученность района хорошая. Магнитное склонение приведено к эпохе 2006 г. и изменяется от 1,2° W на западной границе района до 1,0° на восточной (в районе мыса Тенарон); точность определения магнитного склонения порядка 0,5°. Годовое изменение склонения 0,03°. Максимальное значение магнитного склонения наблюдается летом в 7-8 ч. Магнитное поле в пределах описываемого района имеет спокойный характер. Аномалий склонения интенсивностью более 2° нет. Магнитное наклонение в пределах района возрастает от 49,9° N на юге до 55,5° N на севере. Горизонтальная составляющая напряженности магнитного поля имеет значение от 251 мЭ на севере до 275 мЭ на юге.

    Средства навигационного оборудования:

    Безопасность плавания в описываемом районе обеспечивается достаточным количеством средств навигационного оборудования. У найбільш важливих пунктах встановлені маяки з дальністю видимості більше 20 миль; при деяких маяках є радіомаяки. Входы в гавани и бассейны портов, как правило, обозначены огнями. В открытых районах Ионического моря для определения места можно использовать радионавигационную систему Лоран-С. На надежность местоположения вех и буев, а также на строгое постоянство характеристик огней полностью полагаться нельзя.

    Режим плавания:

    Вблизи берегов Греции, Италии имеются районы, запретные для плавания, лова рыбы и постановки на якорь, а также бывшие опасные от мин районы. Межі цих районів показані на картах. При плавании в бывших опасных от мин районах безопасная якорная стоянка возможна только в специально отведенных местах; использовать в этих районах другие описанные в лоции якорные места без крайней необходимости не рекомендуется.

    Порты и якорные места:

    Наиболее значительными портами Греции в Ионическом море являются Керкира, Аргостолион и Закинтос на Ионических островах, порт Патры и гавань Каламе у полуострова Пелопоннес. Почти все описываемые в лоции порты защищены молами и волноломами и имеют неплохие условия для якорной стоянки.

    Кроме портов, где можно найти хорошие якорные места, у берегов Греции и Италии имеются бухты и гавани, защищенные только от ветров с берега и используемые лишь для временной якорной стоянки. У гарну погоду на якір можна ставати біля берега майже в будь-якому місці району.

    Лоцманская служба:

    Лоцманская проводка почти во все порты описываемого района обязательна. У більшості портів лоцмана є. В тех портах, где дипломированных лоцманов нет, проводку судов производят местные рыбаки.

    Греция. Как правило, лоцманская проводка судов во все порты, имеющие лоцманские станции, обязательна. Вызов лоцмана производится сигналами Международного свода сигналов.

    Капитан судна или агент при стоянке судна в порту должен подать заявку на лоцмана не позднее, чем за 2 ч до назначенного времени отхода.

    Италия. По прибытии в район, в котором установлена обязательная лоцманская проводка, на судне должен быть поднят сигнал для вызова лоцмана.

    Служба навигационной информации:

    В описываемом районе имеются радиостанции, передающие гидрометеорологические сведения (МЕТЕО) и навигационные извещения мореплавателям (НАВИМ).

    Тирренское море.

    Берега:

    Северо-восточный, Восточный берег Тирренского моря значительно отличаются по своему виду один от другого. Северо-восточный берег моря почти на всем протяжении горист. Горы на восточном берегу моря сложены из известняка. Гірські хребти простягаються уздовж усього берега паралельно береговій межі. В 25-30 милях от береговой черты высота горных хребтов превышает 2000-2500 м, здесь проходит отрог Южных Аппенин.

    Северо-восточный берег моря изрезан незначительно. Більшість заток і бухт, що вклинюються в нього, невеликі і відкриті вітрам і хвилям. На западе моря расположены 2 сравнительно больших острова: о. Корсика и о. Сардиния. Глубины у берегов островов небольшие, составляют около 800м, грунт песок и ил, местами ракушка.

    Глубины, рельеф дна и грунт:

    В северо-западной части моря глубины до 1500м, а в юго-восточной части моря глубины достигают 3000 м.

    Вдоль берега Италии рельеф дна сравнительно ровный. Глибини поступово збільшуються в міру віддалення від берега. Изобата 100 м проходит здесь в 5-10 милях от береговой черты.

    Мористые кромки островов очень приглуби, во многих местах изобата 100 м проходит в 1-2 милях от них. Тому опознание места судна по глубинам на подходах к островам невозможно. Особливо нерівний рельєф дна в проходах між островами, де є безліч мілин, банок і скель.

    В северо-западной части Тирренского моря грунт - песок, местами ил и глина. В юго-восточной части моря на глубинах более 2000 м преобладает глина, песок, а на глубинах менее 200 м песок, ил и глина.

    Земний магнетизм:

    Магнитная изученность у побережья Италии хорошая, а у побережья О. Сардиния и о. Корсика магнитных наблюдений мало. Магнитное склонение приведено к эпохе 2006 г. и изменяется от 0°,8 Е на восточной границе района до 1°,5 W на западной границе (о. Корсика). Среднегодовые изменения магнитного склонения в юго-восточной части района +0° , 05, в центральной части района +0 0 ,06 и в северо-западной части +0°,07. Магнитных аномалий интенсивностью более 2° в районе не отмечено.

    Режимы плавания:

    Вблизи побережья Италии в районах боевой подготовки военно-морского флота установлен определенный режим плавания, о котором мореплаватели оповещаются в специальных извещениях мореплавателям Италии. В случае отсутствия специальных извещений мореплавателям суда по возможности должны обходить указанные районы. Во время учений подводных лодок в этих районах на береговых постах и эскортирующих судах поднимается соответствующий предупредительный флажный сигнал по Международному своду сигналов.

    Під час проведення стрільб та навчань мореплавці повинні вживати заходів обережності і проходити на достатній відстані від зазначених районів.

    Плавання в небезпечні від мін районах здійснюється по фарватерах, показаним на картах.

    При плаванні в колишніх небезпечні від мін районах безпечна якірна стоянка можлива тільки в спеціально відведених місцях, показаних на картах. Использовать другие якорные места, описываемые в лоции, без крайней необходимости не следует.

    Средства навигационного оборудования:

    Побережье Тирренского моря имеет развитую сеть береговых средств навигационного оборудования. На мысах, далеко выступающих в море, и наиболее удаленных от побережья островах установлены маяки и светящие знаки с дальностью видимости 15 миль и более. Эти маяки и светящие знаки обеспечивают сквозное плавание по Тирренского морю к его вершине и подходы к наиболее крупным портам, как днем, так и ночью. В судоходных проливах и на подходах к портам установлено значительное количество светящих знаков и огней. Опасности, лежащие вблизи путей следования судов и на фарватерах, как правило, ограждены светящими и несветящими буями и вехами. На надійність розташування буїв і віх, а також на суворе сталість характеристик вогнів повністю покладатися не можна.

    Несколько больше звукосигнальных установок имеется в северо-западной части моря, где туманы и пониженная видимость бывают чаще.

    Из радиотехнических средств навигационного оборудования на побережье Тирренского моря имеются радиомаяки и аэрорадиомаяки.

    Порты и якорные места:

    На берегах Тирренского моря имеется ряд крупных портов, играющих значительную роль в экономике Италии. Лучшие якорные места для больших судов, защищенных от ветров и волнения любых направлений, находятся в заливах Гаэта, Салернский.

    Лоцманская служба:

    Лоцманская проводка обязательна для всех иностранных судов, посещающих порты

    Италии, лоцманская проводка обязательна для всех иностранных судов валовой вместимостью более 500 рег. т или водоизмещением более 500 т.

    Навигационная информация:

    В описываемом районе имеются радиостанции, передающие гидрометеорологические сведения (МЕТЕО) и навигационные извещения мореплавателям (НАВИМ).


    Таблица № 1.4.1 - СНО

    Найменування

    Место установ.

    Дальность действия

    (Милі)

    В момент откр.

    В момент закр.




    Пеленг

    Час

    Пеленг

    Час

    1

    2

    3

    4

    5

    6

    7

    Скадовск

    46 0 11

    32 0 58

    18,0

    -

    -

    352,0 0

    18: 06

    Джерилгацкий

    46 0 01

    33 0 04

    22.0

    194 0

    15: 02

    53,0 0

    20: 22

    Тендрівська

    43 0 21

    27 0 30

    22.0

    165 0

    13: 26

    53,0 0

    18: 22

    Румелі


    41º14´

    29º07´

    18,0


    28,0°

    07: 29

    20,5 0

    11: 25

    Анадолу


    41º13´

    29º09´

    15,5


    19,0°

    07: 29

    30,0 0

    12: 00

    Ешилькей

    40 0 58

    28 0 50

    14,3

    232,0 0

    10: 35

    66,0 0

    14: 26

    Хайирсызада

    40 0 38

    27 0 29

    13,4

    232,0 0

    18: 33

    85,0 0

    21: 46

    Геліболу

    40 0 25

    26 0 41

    14,3

    241,0 0

    22: 26

    -

    -

    Чанаккале

    40 0 09

    26 0 22

    12,8

    -

    -

    56,0 0

    07: 30

    Мандилли

    37 0 56

    24 0 32

    16,5

    136,0

    10 : 12

    26.0

    13: 16

    Айос - Николайос

    37 0 40

    24 0 19

    16,5

    128,0 0

    21: 36

    60,0 0

    23: 23

    Малеас

    36 0 27

    23 0 12

    18,5

    115,00

    15: 33

    307,0

    19: 17

    Тенарон

    36 0 23

    22 0 29

    21,5

    43,0

    01: 12

    292,0

    05: 02

    Суверо

    37 0 54

    16 0 02

    18,0

    245

    12: 45

    78

    17: 24

    Маддалена

    39 0 21

    16 0 01

    24,0

    35

    02: 27

    122

    05: 43

    Теста

    40 0 43

    13 0 49

    17,0

    293

    13: 24

    137

    18: 52

    Ливан

    42 0 20

    10 0 53

    23

    335

    09: 43

    15

    10: 08


    Таблиця 1.4.2 - радіомаяки

    п / п

    Название по

    РТСНО

    Позывной

    сигнал

    Час-та

    ( l )

    кГц

    Характе-

    ристика

    Дальность действия

    (мили)

    Расписание

    роботи

    стр .

    РТСНО


    14

    Херсонеский

    СВ

    309,5

    А2

    150

    24г

    115

    12

    Тарханкуц-кий

    ТР

    309,5

    А2

    150

    24г

    115

    10

    Тендрівська

    ТД

    309,5

    А2А

    150

    24г

    115

    8

    Одеский

    ОД

    309,5

    А2

    150

    24г

    115

    2395

    Сфыгун-Георге

    СГ

    291,5

    А2

    50

    Н24

    128

    2400

    Зміїний

    ЗМ

    291,5

    А2

    150

    Н24

    128

    2405

    Констанца

    ЦТ

    291,5

    А2

    100

    Н24

    129

    2410

    Каліакра

    КЛ

    291,5

    А2

    100

    Н24

    129

    2415

    Еміне

    ОІ

    219,5

    А2

    100

    Н24

    129

    2420

    Маслен-нос

    МН

    219,5

    А2

    100

    Н24

    129

    2450

    Кефкен

    КФ

    301,1

    А2

    150

    Н24

    130

    2455

    Румелі

    РБ

    301,1

    А2

    150

    Н24

    130

    2460

    Стамбул

    ТОП

    370

    А2

    50

    Н24

    130

    2470

    Текірдаг

    ЕКІ

    325

    А2

    50

    Н24

    130

    2515

    Александ-рополис

    АЛЬ

    351

    А2

    100

    Н24

    133

    2540

    Лемнос

    ЛМН

    270

    А2

    150

    Н24

    23

    2545

    Скопелос

    СКЛ

    314

    А2

    50

    Н24

    135

    2547

    Лесбос

    ЛСЖ

    397

    А2

    50

    Н24

    135

    2550

    Каристос

    ВРХ

    285

    А2

    50

    Н24

    136

    2570

    Сунион

    СУН

    319

    А2

    100

    Н24

    139

    2575

    Кавури

    КЖР

    357

    А2

    200

    Н24

    140

    2590

    Милос

    МЛС

    378

    А2

    100

    Н24

    134

    2595

    Иракион

    РКЛ

    259

    А2

    150

    Н24

    144

    2600

    Суда

    СУД

    289

    А2

    200

    Н24

    144

    2970

    Реджо-де-Калабрия

    РЦА

    325

    А2

    50

    Н24

    143

    2980

    Аугуста

    АТ

    301,1

    А2

    100

    Н24

    144

    3000

    Ватикано

    ЖН

    296,5

    А2

    100

    Н24

    144

    3010

    Карена

    НП

    296,5

    А2

    100

    Н24

    144

    3015

    Сорренто

    СОР

    390

    А2

    100

    Н24

    145

    3050

    Ферро

    ЦФ

    303,4

    А2

    90

    Н24

    145

    3070

    Остия

    ОСТ

    321

    А2

    50

    Н24

    145

    3080

    Таркуиния

    ТАЩ

    312

    А2

    50

    Н24

    145

    3100

    Эльба

    ЕЛБ

    360

    А2

    100

    Н24

    145

    3110

    Пиза

    ПИС

    379

    А2

    50

    Н24

    146

    3115

    Тино

    ТО

    301,1

    А2

    50

    Н24

    146

    3125

    Генуя

    ГЕН

    318

    А1

    100

    Н24

    146

    3135

    Альбенга

    АБН

    268

    А1

    50

    Н24

    146

    3290

    Ла-Гаруп

    ГО

    294,2

    А2

    100

    Н24

    150

    3300

    Поркеро-ль

    ПЩ

    313,5

    А1

    200

    Н24

    150

    3305

    Планье

    ПН

    287,5

    А2

    100

    Н24

    150


    Таблица 1.4.3 - Радионавигационные системы (РНС)

    п / п

    Назва РНС

    Назва ланцюжка

    Номер ланцюжка

    Стор. РТСО

    1

    Лоран-С

    Середземне море

    SL1-X


    18


    2

    Лоран-С

    Середземне море

    SL1-Y


    18


    3

    Лоран-С

    Середземне море

    SL1-Z


    19



    В Черном море количество маяков, светящих знаков и радиомаяков достаточное , и это позволяет производить определение места с требуемой точностью и периодичностью. В Средиземном море есть участки, где радиомаяки не установлены либо радиус действия не охватывает район плавания. Так как судно проходит на расстоянии 20 миль от берега, то береговые маяки и светящие знаки видны лишь в некоторых районах. По этому необходимо уделить особое внимание обсервациям по системе LORAN-C.

    Судовая коллекция карт содержит достаточное количество карт с изолиниями системы LORAN-C, это облегчает судоводителю работу по обсервациям в Средиземном море, и также обеспечить определение места судна с требуемой точностью и периодичностью.


    1.5 Відомості про порти


    Порт Скадовск

    Порт Скадовс (46 0 06 N , 32 0 55 E ) к оборудован в Джарылгачском заливе порт имеет открытый рейд; глубины на рейде менее 15 м, к берегу они постепенно уменьшаются. Границы порта показаны на карте.

    Лоцманская служба. В порту имеются лоцмана, которые осуществляют проводку судов в порт, из порта, а также швартовные операции в порту. Лоцманская проводка обязательна для судов валовой вместимостью более 200 per. т. Заявку на лоцманскую проводку капитан судна подает капитану порта не менее чем за 12 ч до отхода или прихода судна на рейд, прием лоцмана в районе светящего буя осевого.

    Портовые средства и оборудование : в порту имеется буксиры, мусоросборник и перегрузочные средства.

    Снабжение : в порту можно пополнить запасы продовольствия, пресной воды и жидкого топлива.

    Подходной канал порта Скадовск: имеет направление 191,4 0 -11,4 0 ; длина его 1,2 мили, ширина 50 метров. Этот канал прорыт через отмель с глубиной менее 5 м и ведет к входу в ковш. Бровки канала ограждаются светящими знаками и буями.

    Затонувшие суда и подводное препятствие. Два затонувших судна с глубиной над каждым из них 11,4 м и подводное препятствие с глубиной над ним 19,8 м находятся в 2,7 мили к S от входа в гавань.

    Порт Марсель

    Порт Марсель, сооружен в Лионском заливе в его восточной части. Порт состоит из Внешней и Внутренней гаваней, защищенных от ветра и волнения молами и волноломами.

    Лоцманская служба . Лоцманская проводка обязательна для судов валовой вместимостью более 300 рег. т. Вызов лоцмана осуществляется с помощью Международного свода сигналов. Лоцман встречает суда южнее подходного светящего буя на рейде Марсель - Сюд, а также при входе на рейд Марсель - Нор, место встречи лоцмана показано на карте. Связь с лоцманом осуществляется на УКВ, каналы 16 и 14.

    Портовое оборудование . В порту есть плавучий кран грузоподъемностью 60 т и несколько самоходных кранов грузоподъемностью до 25 т.

    Ремонт. В порту расположена судоверфь с двумя эллингами. Имеется плавучий док. Может быть выполнен мелкий ремонт механизмов. Снабжение. В порту можно получить жидкое топливо, воду и продовольствие.

    Станции и сигналы . Сигналы, регулирующие движение судов в порту, поднимаются на флагштоке четырехгранной башни таможни. Черный прямоугольник с белой горизонтальной полосой днем и три красных огня, расположенные по вертикали, ночью означают, что вход судов в порт и выход из него запрещены.

    Якорные места : суда становятся на якорь на рейде Марсель - Сюр, Марсель - Нор, глубины 20 - 35м, грунт песок, ил и ракушка. Также можно стать на якорь на Марсельском рейде, но там глубины около 60м, и при волнении или усилении ветра от S , SW судам рекомендуется уйти в море или стать на меньших глубинах.


    Таблица № 1.5.1 - Сведения о портах, местах укрытия и якорных стоянках

    п / п

    Наим-ие

    Адмирский №

    карти

    Лоції і стор опису

    Местные правила плавания,

    штормовые сигналы

    1

    2

    3

    4

    5

    1

    Варна

    39170

    Лоція

    Чорного моря

    В условиях плохой видимости

    менее 500м плавание по каналам

    запрещено. До получения свободной

    практики держать поднятым сигнал

    "Q" (Кэбэк)

    2

    Текірдаг

    33203

    Лоция Мраморного

    моря

    Лоцманська проводка обов'язкове.

    Связь круглосуточно по УКВ, канал 16

    3

    о. Лемнос порт Мудрос в бухті Мудрос

    33205

    38214

    Лоція

    Егейського моря

    У гавань входити середнім проходом.

    Ширина на фарватере 2 кб., глубина 11м.

    Идти курсом 330 0 на 5W, оконечность

    о. Яскраво-червоного. Як тільки св. зн. Сагради

    прейдет на пеленг 73 0 , нужно лечь

    на него курсом 25 0 , приведя прямо

    на косу мыс Калойераки. Этим курсом

    следовать до тех пор, пока северная

    оконечность о. Алого не прейдет

    на пеленг 292 0 .

    4


    О. Керкира



    35304


    Лоція Іонічного моря


    Ширина входу в гавань 0,5 кб. Глубины

    в ней 5 м. При следовании в гавань с Е,

    мыс Мотонсос следует оставлять

    на расстоянии более 2кб.

    Предупреждение глубины гавани

    острова могут отмечаться от глубин,

    указанных на карте. Светящий

    знак Керкира установлен на N E

    от входа в гавань.

    5

    Чивита-векья

    38381

    Лоция Тирренского моря

    Порт окаймлен местами осы хающей

    илистой отмелью глубинами менее 5 м,

    на расстоянии от береговой линии

    до 6 кб.

    В гавани порта надлежит идти

    курсом ENE .

    Войдя в гавань, нужно идти к месту

    стоянки, придерживаясь

    заданного берега.

    На якорь можно становится

    на глубинах 13-18 м,

    грунт здесь вязкий ил.


    1.6 Вибір шляху на морських ділянках


    Выбор пути выполняется на основании анализа всех условий плавания с учётом осадки судна, его мореходных качеств и эксплуатационных требований.

    Вибраний шлях повинен задовольняти правовим обмеженням, забезпечувати навігаційну безпеку плавання і запобігання загрози зіткнення з іншими судами.

    Среди вариантов, удовлетворяющих этим требованиям, выбирается наиболее экономичный путь.

    Также, выполняется расчёт плавания по дуге большого круга из точки с координатами j н =7º57,0´ S , l н =14º22,0´W в точку с координатами


    j к =51º40,0´ S , l к =60º00,0´W .


    Для этого изобразим маршрут на рисунке №1.6 1 :


    N







    W

    E j н = 7 º 57,0 'S

    А l н = 14 º 22,0 'W

    j до = 51 º 40,0 'S

    l к = 60 º 00,0 'W Б ортодромії

    Локсодроми


    S

    Рисунок 1.6 1 - Схема движения судна по ДБК


    1) Произведём расчёт разности широт и разности долгот:


    РШ = j к - j н = - 51º40,0´ - ( -7º57,0 ) = - 43º43,0´ к S ( -2623´ );

    РД = l к - l н = - 60º50,0´ - ( -14º22,0´ ) = - 45º38,0´ к W ( -2738´ );


    2) Из таблицы №26, "МТ-75", по значениям начальной и конечной широты, определяем значение меридиональных частей и рассчитываем их разность по формуле:


    МЧ к = ( 51º40,0´ ) = 3614.8

    МЧ н = ( 7º57,0´ ) = 475.4

    РМЧ = +3139.4


    за допомогою таблиць 2 і 5 а "МТ-75" розрахуємо значення "До лок":


    lg РД (-2738) = 3,343584

    lg РМЧ (+3139.4) = 3,49685

    lg tg К лок = 0,06101 К лок = 41º01,5´ SW = 41,0º SW переводим в круговое счисление К лок = 221º01,5´

    lg РШ ( -2623´ ) = 3,41880, lg sec К лок ( 41º01,5´ ) = 0.18321

    lg S лок = 3,60201 S лок = 3480.1 миль.


    3) Произведём расчёт элементов ДБК:

    відстань, пройдена по ортодромії, розрахуємо за формулою:


    cos D = sin φ Н · sin j к + cos φ Н · cos j до · cos РД

    cos D =0,13831 · 0,78442 + 0,99039 · 0,62024· 0,69925;

    cos D = 0,53802 D = 57º27,1´ = 3447 .1 миль .

    Δ S = · 100% = [ (3480.1-3447.1) / 3480.1)] ·100% = 1,0% > 0,5%,


    а значить плавання по ортодромії вигідно;

    початкового курсу плавання по ортодромії (від. т. А):


    ctg К н = cos j н · tg j до · cosec (l до - l н) + sin j до · ctg (l до - l н)

    ctg К н = 0,99039 · 1.26471 · 1,39884 - 0,13831 · 0,97813

    ctg К н = 1.61684 К н = 31º44,0´ SW = 31,7º SW ;


    переведём в круговой счёт и получим К н = 211º44,5' ;

    кінцевого курсу плавання по ортодромії:


    ctg К к = - tg j н · cos j до · cosec (l до - l н) + sin j до · ctg (l до - l н);

    ctg К к = - 0,13965 · 0,62024 · 1,39884 + 0,78442 · 0,97813;

    ctg К к = 0.64610 К к = 57º08,0´ SW = 57,3º SW ;


    переведём в круговой счёт и получим К н = 237º08,0 ;

    4) Произведём проверку правильности расчёта " D " и "К н " при помощи таблицы "ТВА-57":


    Таблица № 1.6.1

    j к (S)

    51º40,0´

    T (j к)

    72765


    РД (W)

    45º38,0´

    S (РД)

    3107

    Т (РД)

    70917


    X (S)

    61º03,7´

    Т (Х)

    75872

    S (X)

    6305


    j н (S)

    7º57,0´


    T (p)

    64612


    90 º + (х ~ j н)

    143º06,7´


    S (y)

    1941

    Т (у)

    68232

    До н

    31°44,5'SW ® 211°44,5'

    T (К н)

    66553

    S (К н)

    1407

    32 ° 33,0' (90 ° -h с) = 57 ° 27,0 ' ® 3447 мили

    Т (h)

    66825


    5) Рассчитаем значения "К о " и " l о ":


    а) = - 37º11´ ;

    б) = - 22º49´ ;

    в) j н + j к = - 7º57,0´ + ( -51º40,0´ ) = - 59 º37,0´ ;

    г) j к - j н = - 51º40,0´ - ( -7º57,0´ ) = - 43º43,0´ ;

    = - 22º49´ tg = 9,62398

    ( j н + j к ) = - 59º37´ sin = 9,93584

    ( j к - j н ) = - 43º43´ cosec = 0,16046

    lg tg ( -37º11´ - l o ) 9.72028 27º42,3' ®

    ® l о = 9 ° 28 , 7 ´ ; т.е. l о = 9 ° 28 , 7 ´ W

    д) ( l н - l о ) = - 14 º22,0´ - (-9°28 , ) = +4°54,3'

    lg tg j н ( 7º57,0´ ) 9,14504

    lg cosec (+4°54,3') 1.068116

    lg ctg K o 0.021353 31º27,0´ SW ;


    переведём в круговой счёт и получим: К о = 211º27 ,0 ´

    Таким чином, визначили значення "l о" і "К о":


    l о = 9°28 , W ; К о = 211º27,0´


    6) Задаваясь значениями " l i " (через 10 º ) рассчитаем значения широт промежуточных точек ( j i ). Данные расчётов сводим в таблицу №1.6.2.


    Таблица № 1.6.2

    Заданная долгота ( l i )

    ( l i - l о ) l о = 9 ° 28 , 7 ´

    lg sin ( l i - l о )

    lg ctg K o

    ( К 0 = 3 1º27,0 )

    lg tg j i

    Широта проміж.

    точек ( j i )

    1

    19º28,7´

    10°

    9.23967

    0.021353

    9.4532

    15º51,0´ S

    2

    29º28,7´

    20 °

    9.53405

    0.021353

    9.74758

    29º47 .0 ´ S

    3

    39º28,7´

    30 º

    9,69897

    0.021353

    9.9122

    39º15,0´ S

    4

    49º28,7´

    4

    9.80807

    0.021353

    0.0216

    46 º 25 , 0 ´ S

    5

    59º28,7´

    50 º

    9.8 8425

    0.021353

    0.09 778

    5 1 º 24 , 0 ´ S


    7) Рассчитываем значения координат вертекса:


    j v =90º- К 0 =90º- 3 1º27,0´ =58 º33,0´ S

    l v = l 0 +90º = 9 ° 28 , 7 + 90º= 99º28,7´ W

    Таблица № 1.6.3

    Заданная

    долгота ( l i )

    θ = l v - l i ( l v = 99º28,7´ W )

    lg cos ( l v - l i )

    lg tg j v

    ( j v = 58 º33,0´ S )

    lg tg j i

    Широта проміж.

    точек ( j i )

    1

    19º28,7´

    80 °

    9.23967

    0.021353

    9.4532

    15º51,0´ S

    2

    29º28,7´

    70 °

    9.53405

    0.021353

    9.74758

    29º47 .0 ´ S

    3

    39º28,7´

    60º

    9,69897

    0.021353

    9.9122

    39º15,0´ S

    4

    49º28,7´

    50 º

    9.80807

    0.021353

    0.0216

    46 º 25 , 0 ´ S

    5

    59º28,7´

    40 º

    9.8 8425

    0.021353

    0.09 778

    5 1 º 24 , 0 ´ S


    Убеждаемся, что расчёты " j i " выполнены правильно.


    1.7 Підготовка технічних засобів навігації


    Таблица № 1.7.1 - Точностные характеристики технических средств навигации

    Тип,

    Марка ТСН

    Умови

    Вимірюваний

    параметр

    СКП

    Одного

    вимірювання

    Модуль градієнта параметра

    Радіопеленгатор "Рибка - М"

    Вдень,

    вночі візир

    Радіопеленгах

    пеленг

    ± 1,0 °

    ± 2,1 °

    D = 1

    ПІ РНС

    КПІ - 5Ф

    Вимірювання

    радионавигац.

    параметрів

    ± 0,1-0,3 мкс


    Вспомогательная РЛС "МИУС"

    Ел. візир Шкали 4 8 Шкали 8 12

    Пеленг

    Дистанція

    Дистанція

    ± 1,2 °

    ± 1,2% від Д

    ± 1,0% від Д

    D = 1

    Основная РЛС "Печора "

    Ел. візир Шкали 4 8 Шкали 8 12

    Пеленг

    Дистанція

    Дистанція

    ± 0,7 °

    ± 1,0% Д

    ± 0,7% Д

    D = 1

    Гирокомпас "ВЕГА"

    Курс

    Пеленг

    1 °


    Лаг "МГЛ-25М"

    0 5 уз.

    Більше 5 уз.

    Швидкість

    Швидкість

    0,1 уз

    0,3 уз


    Магнітний комп. "КМО-Т"

    КУРС

    Пеленг

    ± 1,5 °



    Супутникова навігаційна система GPS - "ГЛОНАСС"

    контроль руху (швидкість, пройдена відстань)

    местоположения

    дистанция

    до точки

    поворота

    ± 30 м

    ± 5 м (в дифференци-альном режиме)



    Эхолот "НЭЛ -5"

    До 5 м

    5 10 м

    10 20 м

    Більше 20 м

    Глибина

    Глибина

    Глибина

    Глибина

    ± 0 м.

    0,3 м

    0,7 м

    0,9 м



    Кожне судно повинно бути оснащене технічними засобами навігації відповідно до вимог класифікаційного товариства, що здійснює за ним технічний нагляд, а їх стан має забезпечувати можливість визначення місця розташування судна, числення шляху судна, визначення напрямку руху та швидкості судна, вимірювання глибини, приладового спостереження за навколишнім навігаційної обстановкою і зустрічними судами.

    Підготовка судна до рейсу включає підготовку і перевірку в роботі технічних засобів навігації і при необхідності їх ремонт, поповнення ЗІПов, визначення (перевірку) їх параметрів і поправок.

    Забороняється вихід судна в плавання у випадках:

    несправності гірокомпас, радіопеленгатора, радіолокаційної станції;

    відсутність або несправність головного або шляхового магнітних компасів (якщо для даного судна передбачено наявність шляхового компаса), несправності лага;

    відсутність або несправність секстант і хронометра;

    несправності хоча б одного сигнально-відмітного вогню;

    несправності гудка або Тифона;

    несправності машинного телеграфу;

    при виході з ладу дзвінків гучного бою або ревунів.

    Стан навігаційно-штурманського майна та предметів постачання повинна забезпечувати можливість:

    здійснення повного технологічного процесу судноводіння, виконання Міжнародних Правил попередження зіткнень суден у морі;

    здійснення візуального зв'язку з іншими суднами і берегом; ведення гидрометеостеження;

    документування навігаційних і основних судових процесів; вказівки національної приналежності судна.

    Суднові технічні засоби навігації повинні бути підготовлені до роботи до виходу судна в море у відповідності з інструкціями щодо їх застосування та експлуатації. Прилад вважається в робочому стані, якщо його параметри відповідають технічним умовам заводу виробника та визначено поправки.

    Магнітний компас. Недоліком магнітного компаса є те, що девіація змінюється зі зміною широти району плавання і вантажем, що перевозиться. Правильність табличних значень девіацій контролюється шляхом звірення показань магнітного і гіроскопічних компасів. Девіація знищується по необхідності (з обов'язковим складанням таблиці девіації), як правило, не рідше одного разу на рік. Залишкова девіація у головного магнітного компаса не повинна перевищувати - 3 °, а у колійного - 5 °.

    Гіроазімуткомпас. Основним недоліком гіроазімуткомпаса є можливість несподіваного відходу з меридіана, в режимі "Гірокомпас", при маневруванні. Достовірність інформації гірокомпас слід систематично контролювати шляхом звірення його показань з показаннями магнітного компаса. Звірення виконуються кожну годину, а при наближенні до небезпеки - частіше. Також, для того щоб уникнути несподіваний відхід з меридіана, необхідно перемкнути на режим "Гіроазімута", перед початком маневрувань. Постійна поправка гіроазімуткомпаса визначається після: тривалої стоянки судна; ремонту периферійних приладів; виявлення зміни поправок; періодично, під час плавання судна. Розбіжність часу по курсограмме не повинно перевищувати 10 хвилин за вахту. Якщо при разовому визначенні поправки у рейсі її величина відрізняється від обліковується більш ніж на 2 ° або середня величина 4 - 5-ти визначень поправок відрізняється від постійної поправки більш ніж на 1 °, слід вжити заходів до з'ясування причин такої розбіжності.

    Лаг. Лаг як і будь-прилад дає показання з деякою помилкою. Для того щоб виміряти дійсне відстань за допомогою лага, пройдене судном, показання лага слід виправляти відповідною поправкою. Поправка лага називається величина виражена у відсотках, і служить для переходу від відстані, показаного лагом, до фактично пройденого судном відстані щодо води.

    Радіолокаційна станція. РЛС має великі систематичні похибки кутомірного пристрою. Також недоліком РЛС є значний розкид дальності виявлення об'єктів залежно від гідрометеоумов і наявності тіньових секторів. Якщо тіньові сектори знаходяться попереду траверзу, необхідно періодично відвертати з курсу для їх перегляду. Поправки кутомірного і далекомірного пристрою визначаються на стоянці судна по точкових орієнтирів. Радіодевіація визначається і компенсується не рідше одного разу на рік.

    Ехолот. Поправка ехолота визначається шляхом звірення глибин виміряних ехолотом з глибинами, виміряними ручним лотом з обох бортів судна в районі встановлення вібраторів. Перед вимірюванням глибин перевіряють частоту обертання виконавчого двигуна ехолота і розміреність ручного лота.

    Хронометр. За послідовним значенням поправок хронометра щодоби вводиться хід хронометра, який не повинен перевищувати 4-х секунд при добовій вібрації ходу до 2,5-ї секунд. Хід секундоміра перевіряється за хронометром. Годинники і стрічка ріверсографа узгоджуються з хронометром один раз на добу. Допустиме розходження не більше 20 секунд.

    Приёмоиндикаторы РНС . О бсервации на карте хорошо согласуются со счислениями по компасу и лагу, препятствуя обнаружению ошибки. Правильність інформації приемоиндикаторе РНС контролюється обсервації, періодично виконуваними за допомогою інших технічних засобів. При цьому можливо перевірка індикатора кожного каналу РНС шляхом визначення ліній положення, паралельних ізоліній радіонавігаційного параметра нанесених на радіонавігаційну карту.

    Приёмоиндикаторы СНС . Н еобходимо учитывать погрешность, обусловленную различием систем координат, в которых работает СНС и составлена навигационная карта.

    Обслуговування суднового навігаційного обладнання включає в себе комплекс заходів спрямованих на забезпечення в період навігації постійної готовності до дії "безвідмовної роботи".

    При зовнішньому технічному огляді перевіряють стан і справність дверцят, блокувань, кріплення, забарвлення і амортизації.

    При внутрішньому огляді перевіряють стан і справність монтажних проводів, і їх кріплення, механічної міцності, деталей вузлів, і блоків систем, контактів поверхонь і інших роз'ємів.

    Під час технічних оглядів, виконуваних при включеній апаратурі, перевіряють відповідність показань усіх вимірювальних приладів номінальним значенням, контролюють справність ламп і напівпровідникових приладів, і додатково повинні бути визначені всі поправки кожного ТСС, а також до кожного ТСС має бути передбачено запасні інструменти та прилади (ЗІП ).

    Глава 2. Проектування переходу


    2.1 Розробка графічного плану переходу


    1. Графічний план - графічне зображення шляху судна на карті з необхідними поясненнями, що стосуються режиму плавання.

    2. Вибір шляху судна виконується на підставі аналізу умов плавання з урахуванням осадки судна, його морехідних якостей та експлуатаційних вимог,

    віддалення від місць - сховищ і допустимої відстані між ними.

    3. выбираемый путь должен удовлетворять правовым ограничениям (территориальные воды иностранных государств, запретные и опасные для плавания районы и пр.). Серед варіантів, що задовольняють цим вимогам вибирається найбільш економічний шлях.

    4. Графічний план переходу складається на генеральній карті вміщає весь маршрут плавання.

    5. При складанні графічного плану переходу розробляються наступні вимоги:

    визначається час виходу з порту відходу в порт призначення, проходу контрольних точок, небезпечних у навігаційному відношенні районів;

    розраховується генеральна швидкість всього переходу і окремих його ділянок;

    вказуються ділянки шляху, прохідні в світле (день) і темне (ніч) час доби;

    наносяться робочі зони дії РНС і РМ-ков;

    виробляються рекомендації по проходу найбільш складні ділянок плавання;

    вказуються місця якірних стоянок і пункти заходу;

    розробляються заходи щодо забезпечення навігаційної безпеки плавання.

    2.2 Попередня прокладка


    Після вивчення та аналізу всіх умов плавання виконується попередня прокладка. Така прокладка спочатку виробляється на генеральних картах, що дає загальну орієнтування і дозволяє намітити протяжність і тривалість плавання по ділянках, виявити місце і час проходження складних і небезпечних ділянок, де буде потрібно тимчасова вахта на містку. Після закінчення роботи на генеральних картах попередню прокладку переносять на шляхові і часті карти з виконанням необхідних розрахунків, результати яких заносяться в таблицю.


    Таблица № 2.2.1 - Предварительные расчёты перехода.

    п / п

    ІК

    Плавання

    S мили

    V (уз)

    Час

    На курсі

    Точки повороту

    Орієнтир, ІП (Д)

    в момент повороту






    Т оп.

    Т суд.

    φ с. (N)

    λ c (Е)


    1

    2

    3

    4

    5

    6

    7

    8

    9

    1

    Выход из порта

    16.00

    09.09.

    2006

    46°06,4

    32° 55,2

    Мк Скадовск

    176° (0,5)

    2

    191,4°

    1,2

    9,0

    00.08

    16.08

    46° 05,8

    32° 54,9

    Мк Скадовск

    35° (1,7)

    3

    115°

    12,0

    9,0

    01.20

    17.28

    46° 01,0

    33° 10,0

    Мк Джарилгацкий

    272° (3,9)

    4

    225°

    58,0

    9,0

    06.27

    23.55

    10.09.

    2006

    45° 22,0

    32° 08,1

    Мк Тарханкуцкий

    90° (14,0)

    5

    209°

    280

    9.0

    31.07

    08.02

    11.09.

    2006

    41 °18,0

    29° 08,0

    Мк Анадолу

    176° (4,6)

    6

    180 °

    4,0

    9.0

    00.27

    08.29

    41°14,0

    29° 08,0

    Мк Румели

    270° (0,9)

    Мк Анадолу

    140° (1,3)

    7

    210°

    2,0

    9,0

    00.13

    08.42

    41°12,3

    29°07,5

    Мк Филь 122° (0,4)

    Мк Чалы 302° (0,3)

    8

    223°

    1,9

    9,0

    00.13

    08.55

    41° 10,9

    29 °05,0

    Мк Кавак 122° (0,2)

    Мк Дикиликая

    302° (0,2)

    9

    219°

    1,9

    9,0

    00.13

    09.08

    41°09,4

    29°03,5

    Мк Бююкдере 303° (0,6)

    Мк Мола123° (0,8)

    10

    180 °

    0,55

    9,0

    00.04

    09.12

    41°08,9

    29°03,5

    Мк Киреч 249° (0,2)

    Мк Мола 90° (1,0)

    11

    146°

    1,9

    9,0

    00.13

    09.25

    41°07,4

    29°04,8

    М. Гюмюшсую 62° (0,8)

    Мк Истинье 242° (1,0)

    12

    223°

    1,3

    9,0

    00.09

    09.34

    41°06,3

    29°03,6

    Мк Канлыдша 103° (0,3)

    13

    180 °

    1,1

    9,0

    00.07

    09.41

    41°05,0

    29°03,6

    Мк Ашиян 270° (0,1)

    14

    225°

    0,6

    9,0

    00.04

    09.45

    41°04,5

    29°03,0

    Мк Кандили 113° (0,3)

    Мк Бебек 293° (0,2)

    15

    180 °

    0,4

    9,0

    00.03

    09.48

    41°04,1

    29°03,0

    Мк Арнавуткей

    270° (0,2)

    16

    207°

    1,2

    9,0

    00.08

    09.56

    41°03,0

    29°02,3

    Мк Дефтердар 316° (0,2)

    Мк Бейлербейн 136° (0,4)

    17

    232°

    2,4

    9,0

    00.16

    10.12

    41°01,6

    28°59,7

    Мк Салыпазары 302° (0,4)

    Мк Кызкулеси 122° (0,4)

    18

    184°

    1,8

    9,0

    00,12

    10.24

    40°59,6

    28°59,5

    Мк Инджы 90° (1.0)

    Мк Ахыркапы 340° (0,9)

    19

    182°

    6,7

    9,0

    00,45

    11.09

    40°55,2

    28°52,8

    Мк Емилькей 322 ° (3,0)

    20

    255°

    78,0

    9,0

    08.40

    19.49

    40°46,2

    27°37,0

    Мк Домуз 170.5° (6,0)

    21

    245°

    31,0

    9,0

    03.27

    23.16

    40°25,9

    26°44,6

    Мк Гелиболу 246° (3.0)

    22

    232.5°

    3,3

    9,0

    00,22

    23.38

    40°23,9

    26°41,2

    Мк Гелиболу 348° (0,8)

    23

    219°

    6.4

    9,0

    00,43

    00.21

    12.09.

    2006

    40°18,2

    26°36,0

    Мк Каракова 300° (0,6)

    24

    230°

    8,2

    9,0

    00,55

    01.16

    40°13,6

    26°22,8

    Мк Акбаш 258° (1,8)

    25

    243°

    4.2

    9,0

    00.28

    01.44

    40°11,6

    26°22,8

    Мк Эджедбад 244° (1.4)

    26

    174°

    3.3

    9,0

    00,22

    02.06

    40°08,5

    26°23,2

    Мк Намазгях 312° (0.4)

    27

    226°

    5.8

    9,0

    00.39

    02.45

    40°04,2

    26°17,8

    Мк Каранфиль 26° (1.6)

    28

    236°

    7,2

    9,0

    00.48

    03.33

    40° 01,9

    26 °12,5

    Мк Кумкале 194/°1,5

    29

    268°

    9,9

    9,0

    01.06

    04.39

    40° 01,5

    26 °00,0

    Мк Тавшан 150°/6,0

    30

    206°

    142,9

    9,0

    15.53

    20.32

    37° 55,0

    24 °33,0

    Мк Мандилли 318°/1,4

    31

    225°

    20,0

    9,0

    02.13

    22.45

    37° 41,7

    24° 17,1

    Мк Айос-Николайос

    140°/2,1

    32

    211°

    90,0

    9,0

    10.00

    08.45

    13.09.

    2006

    36° 25,5

    23° 17,4

    Мк Малеас 290/°4,5

    33

    264°

    39,5

    9,0

    04.23

    13.08

    36° 20,0

    22° 18,0

    Мк Тенарон 76°/12,0

    34

    285°

    314

    9,0

    34.53

    00.01

    15.09.

    2006

    37° 42,3

    16° 04,0

    Мк Спартивенто

    345°/12,6

    35

    302°

    27,0

    9,0

    03.00

    03.01

    37° 56,4

    15 °34,0

    Мк Реджо-де Калабрия

    42°/4,6

    36

    18,0

    9,0

    02.00

    05.01

    38° 12,3

    15° 38,2

    Мк Пеццо 96°/2,3

    37

    43°

    4,3

    9,0

    00.29

    05.30

    38° 15,4

    15 °43,2

    Мк Педоро 265°/3,8

    38

    40,0

    9,0

    04.27

    09.57

    38°56,0

    15 °43,2

    Мк Суверо 90°/13,2

    39

    296

    336

    9,0

    37.20

    23.17

    41° 21,0

    9°26,2

    Мк Маддалена

    197° (5,6)

    40

    244

    8,1

    9,0

    00.54

    00.11

    17.09.

    2006

    41° 17,0

    9 °13,2

    Мк Теста 206° (5,6)

    41

    275

    3,4

    9,0

    00.23

    00.34

    41° 18,0

    9 °10,2

    Мк Пертузато 46° (5,0)

    42

    294

    22,0

    9,0

    02.27

    03.01

    41° 28,0

    8 °42,0

    Мк Акуида 27° (9,6)

    43

    307

    122

    9,0

    13.33

    16.34

    42° 44,0

    6 °20,0

    Мк Ливан 56° (14,2)

    44

    294°

    60,0

    9,0

    06.40

    23.14

    43° 10,0

    5 °04,2

    Мк Планье 90° (5,6)

    45

    40 °

    14,0

    9,0

    01.33

    00.47

    18.09.

    2006

    43° 20,3

    5 °17,3

    Мк Эскияду 333° (0,8)


    ∑S=1804.23миль ∑T=200.47 ч ∑V=9.0уз


    2.3 Підйом карт


    Перш за все, наносимо на карту райони, де діють особливі умови плавання. Найбільш важливі відомості з таких правил можна виписати на неробочому місці карти; тут-таки робимо виноски на сторінки лоції, де ці правила наведені повністю.

    Проводимо кордону фарватерів та рекомендовані курси, наносимо на системи розподілу руху суден; особливо виділяємо окремо лежать небезпеки як природні, так і штучні. Кольоровим олівцем відзначаємо ділянки берега і орієнтири, зміщені меридіани і паралелі для прокладки радіопеленгах від радіомаяків, що лежать за межами карти. Далі простим олівцем наносимо кордону дальності видимості маяків і знаків, у відповідних місцях карти наносимо магнітні відмінювання, наведені до року плавання. Особливу увагу приділяємо підйому карт на тих її ділянках, де шлях судна пролягає в безпосередній близькості від різного роду небезпек, а також там, де він проходить через вузькості і акваторії, обмежені навігаційними небезпеками. У таких випадках більш чітко виділяють сектора маяків, огороджувальні небезпеки, а в місцях їх відсутності проводимо додаткові огороджувальні лінії положення. У разі необхідності, намічаємо орієнтири для вимірювання поворотних пеленгів, проводимо лінії примітних природних створів.

    З метою забезпечення безпеки судноплавства, у разі зниженої видимості, намічаємо і проводимо предостерегательная ізобати, кольоровим олівцем проводимо межі акваторії.

    Підйом карти, окрім залучення додаткової інформації, акцентує увагу судноводія в кожному конкретному районі плавання, допомагає найбільш об'єктивно оцінити навігаційне забезпечення обраного курсу.


    2.4 Природна освітленість


    Таблица № 2.4.1

    Дата

    Начало навигаци-онных сум.


    Тс



    А



    Тс



    А


    Конец навигационных сум.


    Тс



    У



    Ф



    Тс


    Примітки

    1

    2

    3

    4

    5

    6

    7

    8

    9

    10

    11

    12

    10.09

    03.16

    04.22

    58,0

    20.14

    301,9

    21.19

    12.17

    17


    21.27

    11.09

    03.34

    04.36

    57,9

    20.20

    301,9

    21.22

    13.31

    18


    22.25


    12.09

    03.52

    04.52

    57,9

    20.31

    301,9

    21.30

    14.47

    19


    23.36


    13.09

    03.05

    04.02

    59,0

    20.35

    300,1

    21.32

    15.49

    20


    00.58


    14.09

    03.23

    04.19

    58.8

    20.49

    299.8

    21.46

    17.00

    21


    02.30


    15.09

    03.41

    04.38

    57.6

    21.06

    299.2

    22.03

    18.09

    22


    02.52


    16.09

    03.48

    04.47

    56.2

    21.14

    298.7

    22.13

    19.04

    23


    04.05


    17.09

    04.00

    05.01

    55.6

    21.27

    298.1

    22.28

    19.59

    24


    05.36



    2.5 Припливні явища


    Таблица № 2.5.1 - Приливы

    Дата

    Ранкові води

    Вечірні води


    ПВ

    МВ

    ПВ

    МВ


    Тс

    h

    Тс

    h

    Тс

    h

    Тс

    h

    18.09

    11.52

    0,3

    05.51

    0,1

    23.31

    0,6

    -

    -

    19 .09

    00.30

    0,2

    06.34

    0,1

    12.56

    0,5

    18.12

    0,2

    20.09

    01.46

    0,2

    07.42

    0,2

    14.16

    0,5

    19.13

    0,2

    21.09

    03.20

    0,2

    09.11

    0,2

    15.43

    0,5

    20.32

    0,3

    22.09

    04.28

    0,2

    10.44

    0,2

    16.55

    0,6

    22.02

    0,3


    2.6 Оцінка точності місця


    Навігаційна безпека мореплавання забезпечується числення шляху судна та періодичними обсервації тільки з урахуванням їх точності, яка традиційно оцінюється середньоквадратичної похибкою СКП (М), імовірність якої становить Р = 63%.

    Однак "Стандартами точності судноводіння" ІМО для оцінки точності поточного (зчисленому) місця судна прийнята ймовірність Р = 95%. Цій вимозі практично задовольняє коло радіусом R = 2 М.

    Требования к точности судовождения при плавании в любой зоне (стеснённого плавания, прибрежная зона, зона открытого моря), допустимое время плавания по счислению, значения СКП измерения возможных на переходе навигационных параметров, а также формулы для расчёта СКП счисления (М с t ), СКП счислимого места (М сч ), СКП возможных обсерваций (М о ) приведены в таблицах №2.6 1-№ 2.6.6. Керуватися їх даними необхідно при веденні виконавчої прокладки.


    Таблица № 2.6.1 - Количественные параметры Международного стандарта точности плавания

    Зона судна

    плавання

    Радіальна СКП

    визначення місця

    Частота

    обсервацій

    Допустиме

    час

    обробки

    параметрів

    Зона обмеженого

    плавання

    - акватория портов,

    гаваней

    5 ¸ 20 м


    безперервно


    миттєво



    - узкие (100 ¸ 200м)

    каналы, фарватеры

    0,15 їх ширини

    1 ¸ 5 хв

    0,5 ¸ 1 хв

    Прибережна зона

    -фарватеры шириной

    2 ¸ 20кб

    0,2 їх ширини


    1 ¸ 5 хв.


    0,5 ¸ 1 хв.



    - СРРС

    0,2 ширини смуги

    руху (1 ¸ 5кб)

    10 ¸ 30 хв.

    1 ¸ 3 хв.


    - рекомендованные

    пути до 25 миль от берега

    2% от расстояния

    до берега, но не >

    2 миль

    20 ¸ 30 хв.

    1 ¸ 3 хв.


    - рекомендованные

    пути в расстоянии > 25 миль

    от берега

    не> 2 миль

    1 ¸ 2:00

    5 ¸ 10 хв.

    Зона відкритого моря

    2% від відстані до

    наві.

    небезпеки, але не> 2 миль

    2 ¸ 4:00

    10 ¸ 15 хв.


    Таблица № 2.6.2 - Допустимое время плавания по счислению (мин).

    Найкоротша відстань до навігаційної небезпеки, (милі)

    Допустимая Р=95 ° погрешность места М д (мили)

    Погрешность последней обсервации М o (Р = 95%) мили.



    <0,1

    0,1

    0,25

    0,5

    1,0

    2,0

    10

    0,4

    12

    12

    9

    -

    -

    -

    20

    0,8

    28

    28

    27

    22

    -

    -

    30

    1,2

    48

    48

    47

    44

    27

    -

    40

    1,6

    72

    72

    71

    68

    56

    -

    50

    2,0

    100

    100

    97

    97

    99

    -

    60

    2,4

    132

    132

    131

    129

    120

    73

    70

    2,8

    168

    168

    167

    165

    157

    118

    80

    3,2

    208

    208

    207

    206

    198

    162

    90

    3,6

    252

    252

    251

    250

    242

    210

    100

    4,0

    300

    300

    300

    298

    291

    260


    Таблица № 2.6.3 - Вероятность обнаружения подходного буя в зависимости от точности места и расстояния до буя.

    СКП місця, М (милі)

    Дальність виявлення буя (милі)


    2,5

    3,0

    3,5

    4,0

    4,5

    5,0

    0,5

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1,0

    0,956

    0,989

    0,9982

    0,9997

    1

    1

    1,5

    0,753

    0,865

    0,934

    0,973

    0,989

    0,9963


    Таблица № 2.6.4 - Значение коэффициента К р2 в зависимости от заданной вероятности (Р зад ) при неизвестных элементах эллипса погрешностей.

    Р зад.

    0,950

    0,990

    0,993

    0,997

    0,999

    До р2

    1,73

    2,15

    2,23

    2,41

    3,0


    Таблица № 2.6.5- Значения Средней квадратичной погрешности навигационных параметров.

    Навигационный параметр (НП)

    Средства измерения Н.П.

    СКП Н.П. (из опыта плавания)

    Навигационная функция

    Навигационная изолиния

    Направление и модуль градиента Н.П.

    1

    2

    3

    4

    5

    6

    Высота светила ( h ° )

    Наві. секстан (СНТ)

    ± 0,4 ¸ 0,8 ¢

    ± 0,6 ÷ 1,2 ¢

    sin h = sin j xsinδ+

    cos j x cosδxcos

    (t гр )

    Круг равных высот - малый круг с центром в полюсе освещения и сферическим радиусом R = z = 90 ° - h

    τ = Ac

    g = 1

    Горизон-тальный угол ( α ° )

    Наві. cекстан

    ± 1,1 ÷ 2,1 '

    cos α = =

    де D 1,2 - відстань до орієнтирів;

    d - відстань між орієнтирами

    Ізогона - коло, що проходить через обидва орієнтира і має вписаний кут "α"

    τ = П

    g = 1.85 H

    D

    Або

    g = 0.54 β 2

    D

    Де

    Н - висота орієнтира

    Вертикаль-ный угол ( β )

    Наві. секстан (СНТ)

    ± 0,5 ÷ 1,0 '


    Нx ctgβ = √ ((х-х 0) 2 + + (у-у 0) 2)

    х, у - прямокутні координати точки місця вимірювання

    Коло радіусом D з центром у точці орієнтира і має вписаним кут "β"

    τ = П 1 + δ ± 90 ° - на центр ізогони

    g = 3438 xD

    D 1 xD 2

    δ - кут між П 1 і П 2

    Визуаль-ный пеленг

    (ІП)

    ПГК-2 пов'язаний-ний з ГК, пеленга-тор пов'язаний-ний з МК

    ± 0,5 ÷ 1,6 °

    ± 0,8 ÷ 1,9 °

    ctg П = =

    або

    tg П =

    Δφ - різниця широт орієнтира і судна

    Δλ - різниця довгот орієнтира і судна

    φ m = φ c-φ ор

    2

    c tg П = tg φx cos φx cosec Δλ-sin φx ctg Δλ

    Δλ = λ рм - λ з

    Пряма, що проходить через орієнтир під кутом "ІП" до меридіану

    τ = ІП - 90 °

    g = 57.3

    D

    Радіолокаційний пеленг (РЛП)

    НРЛС

    ± 0,7 ÷ 1,9 °

    ± 1 °-точ. ор.

    ± 2 ÷ 3 ° - мін.




    Радиопе-ленг на радиомаяк (РП)

    Радіопост-ленгатор (АРП)

    День ± 0,9 ÷ 2,2 °

    Ночь ±1,1 ÷ 3,0°

    D ≤ 100 миль

    ± 1 ÷ ± 1,5 °

    D 100 ÷ 200 миль: ± 2,0 °




    Расстояние до ориентира ( D р )

    НРЛС

    Орієнтир точковий:

    ± 0,5 ÷ ± 1%

    від D

    Берегова лінія: ± 0,5 ÷ 3% від D

    D 2 =Δφ 2 + Δλ 2 x cos 2 φ

    Δφ = φ с - φ ор

    Δλ = λ с - λ ор

    Окружность с центром в точке ориентира и радиусом D . При больших D - изостадия

    τ = П ± 180 °

    "+"-П <180 °

    g = 1 милі

    милі

    Сигналы РНС "Лоран-С" в импульс-ном варианте

    КПІ

    ± 0,8 ÷ 1,7 мкс.

    ± 1,0 ÷ 1,5 мкс.

    З фіксацією фази

    ± 0,4 ÷ 0,5 мкс

    ± 2,0 ÷ 3,0 мкс

    Δ D = 2 sin ω x Δ n

    2

    Плоска гіпербола рівняння якої:

    ;

    ;

    - У бік ближ. фок

    g = 2 xsinW / 2

    Сигналы среднеор-битальных СНС

    СНС "ГЛОНАСС"

    СНС " GPS "

    Диф. режим

    ± 20 ÷ 35 м

    ± 36м

    ± 3 ÷ 5 м

    cos φ q x cos λ q -

    A 2

    cos 2 φ q = 1

    B 2

    φ q , λ q - квазикоординаты

    А 2 = К 2 + tg 2 α

    У 2 = К 2 x cos 2 α - ​​sin 2 α

    К - відстань від центру Землі до НІСЗ

    Слід перетину з поверхнею Землі двосмугового гіперболоїда обертання

    α - кут розчину кругового конуса, на вершині якого НІСЗ

    на t заст

    Таблица № 2.6.6 - Расчёт Средней квадратичной погрешности места судна.

    Характеристика

    місця судна

    Формула для расчёта радиальной (круговой)

    СКП места судна

    Примітка

    1

    2

    3

    Счислимое место

    судна

    М рах = (Милі)

    М о-СКП останньої обсервації (милі)

    М з t -СКП числення (милі)


    СКП числення

    шляху судна


    М з t = 0,7 x К з x t год (милі), при t <2ч

    М з t = К з x год (милі), при t> 2ч

    К с - коефіцієнт числення в районі

    t - час плавання по числення (годину)


    Обсервованое місце

    за двома пеленга

    М о = (Милі)

    m n ° - C КП вимірювання пеленга (град);

    θ - різниця пеленгів на орієнтири;

    D 1, D 2 - відстані до орієнтиру (милі)

    Обсервованое місце

    по трём пеленгам


    М о =

    m n ° - СКП вимірювання пеленга (град);

    D 1,2,3 - відстані до орієнтиру (милі);

    α, β - кути між Пеленг (град)

    "Крюйс-пеленг"


    М з = (Милі)

    М о - СКП у визначенні місця за двома пеленга

    М ot - СКП з числення за час між П 1 і П 2

    θ - різниця пеленгів

    Обсервованое місце

    по пеленгу и

    дистанції до

    одного орієнтира


    М о = (Милі)

    m n o - СКП вимірювання пеленга (град)

    m D - СКП вимірювання відстані до ор-ра (кб)

    D - відстань до орієнтира (кб)

    Обсервованое місце

    за двома дистанцій


    М о = (Милі)

    θ - кут між напрямками на ор-ри (град)

    m D1, 2 - СКП вимірювання відстані (милі)

    При m D1 = m D2 = m D - М 0 = 1,4 m D

    sin θ

    Обсервованое місце

    за трьома дистанцій


    М о = (Милі)

    m D - СКП вимірювання відстані до ор-ра (милі)

    θ - кут між напрямками

    на ор-ри (град)


    "Крюйс-відстань"


    М C о = (Милі)

    М o - СКП визначення місця по відстанях до двох ор-рів (милі): (х).

    М З t - СКП числення за час між D 1 і D 2 (+)

    θ - кут між Л. П.1 і Л. П.2 в точці перетину D 1 і D 2

    Обсервованое місце за

    двум горизонтальным

    углам трёх ориентиров


    М о =

    (Милі)

    D 1,2,3 - відстані до орієнтирів (милі)

    m α - СКП вимірювання кутів (угл. хв)

    d 1-2, 2-3 - відстані між орієнтирами (милі)

    θ - кут перетину ліній положення (град)

    Обсервованое місце за

    горизонтальному углу

    к пеленгу на один из

    орієнтирів


    М о =

    (Милі)

    α - виміряний горизонтальний кут (град)

    m α - СКП вимірювання кута (угл. хв)

    m n ° - СКП вимірювання пеленга (град)

    D 2 - відстань до закритого орієнтиру (милі)

    d 1-2 - відстань між орієнтирами (милі)

    Обсервованое місце

    по горизонтальному

    углу и дистанции до

    одного из ориентиров


    М о =

    (Милі)

    m α - СКП вимірювання горизонтального кута (угл. хв)

    m 2 D - СКП вимірювання дистанції (милі)

    D 1, D 2 - відстань до орієнтирів (милі)

    d - відстань між орієнтирами (милі)

    Обсервованое місце

    по пеленгу на

    ориентир и высоте

    светила

    (П і h)


    М о =

    (Милі)

    m h - СКП вимірювання висоти світила (угл. хв)

    m n - СКП вимірювання пеленга на орієнтир (град)

    D - відстань до орієнтиру (милі)

    θ - кут перетину ліній положення (град)

    Обсервованое місце

    по секторным РМ КАМ

    или РНС с

    використанням

    радіонавігаційних

    карт


    М о =

    (Милі)


    m зн - СКП у визначенні Орт. П (знаки)

    m v - СКП вимірювання радіонавігаційного параметра (мис, ф. ц ....)

    Δ-різницю оцифровки сусідніх гіпербол (зн., мкс, ф. Ц ....)

    L - відстань у милях

    Обсервованное

    місце за

    супутникової РНС


    М о = m p x sec h ср x = M p x Г


    m p - C КП визначення відстані до НІСЗ

    h cp - середня кутова висота НІСЗ

    ΔA - різниця азимутів між парами НІСЗ

    Г - геометричний фактор


    Таблица №2.7 2 - Допустимое время плавания по счислению (мин) для К с = 1,2.

    с = 1,2

    Кратчайшее

    расстояние

    до ближайшей

    небезпеки

    М

    (доп)

    М0 останньої прийнятої до числення, обсервації, (милі)



    0,1

    0,2

    0,3

    0,4

    0,5

    0,6

    0,7

    0,8

    0,9

    1,0

    1,1

    1,2

    1,3

    1,4

    1,5

    1,6

    1,7

    1,8

    1,9

    2,0

    5

    0,1

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    10

    0,2

    12

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    15

    0,3

    20

    16

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    20

    0,4

    28

    25

    19

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    25

    0,5

    35

    33

    29

    21

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    30

    0,6

    42

    40

    37

    32

    24

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    35

    0,7

    49

    48

    45

    41

    35

    26

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    40

    0,8

    57

    55

    53

    49

    45

    38

    28

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    45

    0,9

    64

    63

    61

    58

    53

    48

    40

    29

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    50

    1

    71

    70

    68

    65

    62

    57

    51

    43

    31

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    55

    1,1

    78

    77

    76

    73

    70

    66

    61

    54

    45

    33

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    60

    1,2

    85

    85

    83

    81

    78

    74

    70

    64

    57

    47

    34

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    65

    1,3

    93

    92

    90

    88

    86

    82

    78

    73

    67

    59

    49

    36

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    70

    1,4

    100

    99

    98

    96

    93

    90

    87

    82

    77

    70

    62

    52

    37

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    75

    1,5

    107

    106

    105

    103

    101

    98

    95

    91

    86

    80

    73

    64

    53

    38

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    80

    1,6

    114

    113

    112

    111

    109

    106

    103

    99

    94

    89

    83

    76

    67

    55

    40

    -

    -

    -

    -

    -

    85

    1,7

    120

    119

    120

    118

    116

    114

    111

    107

    103

    98

    93

    86

    78

    69

    57

    41

    -

    -

    -

    -

    90

    1,8

    135

    133

    131

    128

    125

    120

    118

    115

    111

    107

    102

    96

    89

    81

    71

    59

    42

    -

    -

    -

    95

    1,9

    150

    149

    147

    144

    140

    135

    130

    124

    120

    115

    111

    105

    99

    92

    83

    73

    61

    43

    -

    -

    100

    2,0

    166

    165

    163

    160

    156

    152

    146

    140

    133

    125

    119

    114

    109

    102

    94

    86

    75

    62

    45

    -

    2.7 План обсервацій

    При разработке навигационного проекта для всех участков пути намечаются основные и резервные способы обсерваций.

    З цією метою на генеральні карти переходу наносяться межі видимості маяків і примітних радіолокаційних орієнтирів, межі дії радіомаяків і робочих зон РНС. Вимірюються на карті і записуються пеленги відкриття і закриття маяків при вході і виході з району їх дії, відліки приемоиндикаторе РНС при вході в їхні робочі зони і вибирають найбільш точні способи визначення місця судна. Результаты сводятся в таблицу №2.7 1

    Таблица № 2.7.1- План коррекции счислении

    этапа


    Тс

    От…. .

    До….

    Кс

    Средства и способы определения места




    Основний

    Резервний




    Орієнтири, спосіб

    Мо

    Орієнтири, спосіб

    Мо

    1

    2

    3

    4

    5

    6

    7

    1

    16.00

    18.45

    1,2

    РМк Одесский

    РМк Змеиный

    0,3

    РМк Кыз-Аульский и РМк Айтодорский

    0,4

    2

    02.34

    07.14

    1,2

    РМк Херсонес

    РМк Змеиный

    0,3

    РП - Мк Херсонес и РМк Тарханкуцкий

    0,4

    3

    18.38

    22.38

    1,2

    GPS

    0,25

    РМк Тарханкуцкий и РМк Тендровский

    0,4

    5

    21.10

    23.53

    1,2

    По П и Dp на Мк Анадолу

    0,3

    По 2-ум пеленгам на Мк Румели и Мк Анадолу

    1,4

    В проливе Босфор определение места производится непрерывно

    6

    00.18

    06.51

    1,2

    По П и Dp доМк Ешилькей

    0,08

    По Dp до Мк Ешилькей и до мыса Инджи

    0,09

    В проливе Дарданеллы определение места производится непрерывно

    7

    17.12

    22.29

    1,2

    По Dp до Мк Мехметчик и до о. Бозджаада

    0,15

    По пеленгу на Мк Мехметчик и Dp до о. Бозджаада

    0,2

    8

    22.29

    05.53

    1,2

    По П и Dp до Мк Сигри

    0,12

    По П на Мк Псара и Dp до побережья о. Хиос

    0,23

    9

    08.13

    20.29

    1,2

    По П и Dp до МкТенарон

    0,3

    GPS

    0,35

    10

    22.22

    10.30

    1,2

    По картам системы ЛОРАН-С

    0,16

    GPS

    0,25

    11

    12.12

    18.42

    1,2

    По П и Dp до Мк Спартивенто

    0,12

    GPS

    0,15

    12

    22.29

    05.53

    1,2

    GPS

    0,15

    По картам системы ЛОРАН-С

    0,16

    13

    08.13

    20.29

    1,2

    РМк Сорренто

    РМк Бастия


    По картам системы ЛОРАН-С

    0,16

    Висновок

    В настоящей курсовой роботе рассмотрен вопрос о навигационной подготовке перехода по маршруту порт Скадовск - порт Марсель.

    Общая протяжённость маршрута 1804,23 мили. Переход осуществляется в сентябре месяце. Сложными участками на переходе являются: проливы Босфор и Дарданеллы, районы между островами в Эгейском море, Мессинский пролив. Произведён обзор навигационных гидрографических условий с последующей оценкой точности определения места.

    На сложных участках наиболее точными способами определения места являются: "по трём пеленгам", "по трём дистанциям". Кроме традиционных способов определения места на маршруте возможна обсервация по РНС "Лоран С" и СНС "НАВСТАР" и "ГЛОНАСС".

    Маршрут перехода проходит через территориальные воды Турции и Греции, Италии. При прохождении территориальных вод используется принцип мирного прохода.

    Список використаної літератури

    1. Рекомендації з організації штурманської служби на суднах (РШС-89). - М.: ЦРІА "Морфлот", 1989. - 186 с.

    2. Лєсков М.М., Баранов Ю.К., Гаврюк М.І. Навігація 2-е видання, перероб. і доп. - М.: Транспорт, 1986-247 с.

    3. Єрмолаєв Г.Г. Морська лоція - 4-е вид. - М.: Транспорт, 1982. - 392 с.

    4. Єрмолаєв Г.Г. Судноводіння в морях з приливами 2-е вид. - М.: Транспорт, 1986. - 254 с.

    5. Ермолаев Г. Г Справочник капитана дальнего плавания. - М.: Транспорт, 1988. - 143 с.

    6. Кондрашіхін В.Т. Визначення місця судна - 2-е вид. - М.: Транспорт, 1989. - 169 с.

    7. Красенів Б.І. Морехідна астрономія - 3-е вид. -М: Транспорт, 1986. - 302 с.

    8. Баранов Ю.К., Гаврюк М.І. та ін Навігація - 3-тє вид. Підручник для ВУЗів. С. - П. Лань 1997. - 512 с.

    9. Статут служби на суднах морських пароплавств Україні. - Одеса: ДМРФ МТ 1994. - 124 с.

    10. Міжнародна конференція з підготовки та дипломування моряків - 1978-М: ЦРІА "Морфлот" 1982. - 145 с.

    11. Бурханов М.В. Довідкова книжка штурмана. - М: Транспорт. - 1986. - 236 с.

    12. Збірник організаційно-розпорядчих та інших документів і матеріалів з безпеки мореплавання. - М: в / о "Мортехінформ-реклама", 1984. - 264 с.

    Додати в блог або на сайт

    Цей текст може містити помилки.

    Транспорт | Диплом
    705.1кб. | скачати


    Схожі роботи:
    Навігаційний проект переходу судна типу Сормовський за маршрутом порт Анапа порт Порт-Саїд
    Навігаційний проект переходу судна типу Орель за маршрутом порт Новоросійськ порт Трапані
    Навігаційний проект переходу судна типу Буг за маршрутом порт Феодосія порт Палермо
    Навігаційний проект переходу судна типу Сормовський за маршрутом порт Ялта порт Неаполь
    Навігаційний проект переходу судна типу Волго - Балт за маршрутом порт Одеса порт Трієст
    Навігаційний проект переходу судна типу Волго-Балт за маршрутом порт Анапа порт Тріполі Лівія
    Навігаційний проект переходу судна типу Сормовський за маршрутом порт Бердянськ Туніс
    Навігаційний проект переходу судна типу Дніпро за маршрутом Поті-Ізмір
    Навігаційний проект переходу судна типу Сормовський за маршрутом Євпаторія Алжир
    © Усі права захищені
    написати до нас