Навчально-методичне забезпечення освітнього процесу

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Введення

Характерними рисами реформування і модернізації освіти в Росії є прагнення до підвищення якості освіти, фундаментальності та інтеграції, посилення гуманістичної спрямованості, збільшення варіативності, ролі самостійної роботи учнів і технологізації процесу навчання. Метою інформатизації є створення умов для розвитку особистості, її самовизначення й самореалізації. На досягнення цієї мети направлений освітній процес у навчальному закладі. [21]

Предметні (циклові) комісії або кафедри проводять значну методичну роботу, спрямовану на створення навчально-методичних матеріалів, що дозволяють:

  • викладачеві застосовувати більш ефективні, оптимальні методи і прийоми роботи або освоїти нові технології в навчанні;

  • студентам ефективно виконувати навчальну діяльність (вивчити «важкий» питання або тему, швидше провести розрахунки, готуватися до контрольної роботи, іспиту, заліку і т.д.);

  • навчального закладу забезпечити високу якість професійної підготовки фахівців. [1]

Навчально-методичне забезпечення освітнього процесу має відрізнятися різноманітністю, відповідати варіативним освітнім програмам, розроблятися для всіх видів навчальної діяльності студентів і відрізнятися комплексністю.

Вимоги до змісту окремих компонентів навчально-методичних комплексів залежать від виду навчально-методичного матеріалу, але спільним має бути комплексний підхід. Це означає, що УМО спеціальності, дисципліни, розділу, теми, модуля представляється у вигляді деякого комплексу, який в тій чи іншій формі повинен:

  • відображати зміст підготовки за фахом, дисципліни або розділу, модуля і т.п., обгрунтування рівня засвоєння;

  • містити дидактичний матеріал, адекватний організаційній формі навчання і дозволяє студенту досягати необхідного рівня засвоєння;

  • представляти студенту можливість у будь-який момент часу перевірити ефективність своєї праці, самостійно проконтролювати себе і відкоригувати свою навчальну діяльність;

  • максимально включати об'єктивні методи контролю якості освіти з боку адміністрації та педагогів. [21]

курса. Головним чином, метою даної курсової роботи є розробка і створення навчально-методичного комплексу з основ логіки для студентів I курсу. При цьому перед автором роботи стоять завдання, які необхідно виконати:

  1. вивчити літературу з основ логіки;

  2. розглянути дидактичні засоби навчання;

  3. курса; спроектувати УМК з основ логіки для студентів I курсу;

  4. створення УМК з основ логіки.

При створенні УМК з основ логіки слід враховувати перераховані вище критерії, відповідати вимогам, встановленими державними освітніми установами.

1. Комплексне навчально-методичне забезпечення (Кумо) освітнього процесу: поняття, сутність

Комплексне методичне забезпечення спеціальності складається з нормативної документації, УМК (навчально-методичний комплекс) тим, КМО всіх видів практики, КМО підсумкової державної атестації, роботи кабінету (майстерні) та позанавчальної діяльності студента.

У самому узагальненому вигляді сутність освітнього процесу можна представити у вигляді схеми (див. Додаток № 1).

Детальний опис кожного елемента, представленого в ній, тобто опис необхідних дій навчає, учнів і адміністрації щодо досягнення поставлених цілей - це і є навчально-методичне забезпечення освітнього процесу.

Термін Кумо (комплексне навчально-методичне забезпечення) використовується у двох значеннях: процесу і результату. Кумо як процес - це планування, розробка та створення оптимальної системи (комплексу) навчально-методичної документації і засобів навчання, необхідних для ефективної організації освітнього процесу в рамках часу і змісту, визначених професійної освітньою програмою. Кумо як результат (частіше в цьому випадку називають навчально-методичним комплексом - УМК) - це сукупність всіх навчально-методичних документів (планів, програм, методик, навчальних посібників і т.д.), що представляють собою проект системного опису освітнього процесу, який згодом буде реалізований на практиці. У цьому сенсі Кумо є дидактичним засобом управління підготовкою фахівців, комплексної інформаційної моделлю педагогічної системи, яка задає структуру і відображає певним чином її елементи.

При оцінці якості УМК потрібно розглядати два аспекти. Перший - це ступінь адекватності відображення області професійної діяльності і спеціальності в УМК спеціальності або предметної області - в УМК дисципліни. Другий - успішність вирішення поставлених завдань навчання. За другого аспекту можна виділити кілька формальних ознак, що визначають ефективність застосування методичних матеріалів: науковість, цілеспрямованість, системність, комплексність, варіативність, дієвість, практичну спрямованість, діагностуються і ін Якість УМК та ефективність їх застосування залежить від ряду факторів:

  • рівня професійно-педагогічної компетентності керівних і педагогічних кадрів, керуючих освітнім процесом;

  • рівня навченості й освіченості студентів;

  • організаційно-педагогічних і дидактичних умов освітнього процесу.

Мета УМК - забезпечення високої якості підготовки фахівців.

Завданнями УМК, його елементів (або складових) є:

  • створення найкращих умов для управління освітнім процесом шляхом систематизації навчально-методичних матеріалів і зведення до мінімуму нормативно-методичних, стандартно реалізованих документів, що забезпечують підготовку випускників;

  • оптимізація підготовки та проведення занять, інтенсифікація всього навчально-виховного процесу;

  • активізація діяльності як учня, так і навчає, розвиток пізнавальної активності студентів через диференціацію завдань з урахуванням їх індивідуальних здібностей;

  • забезпечення єдності вимог до студентів;

  • організація та регулювання методичної роботи викладачів, класних керівників, предметних (циклових) комісій, кафедр, лаборантів, майстрів та інших співробітників і підрозділів ссузів, вдосконалення майстерності викладачів з передачею педагогічного досвіду;

  • забезпечення навчально-методичними матеріалами всіх видів занять і навчальної та позааудиторної діяльності;

  • надання методичної допомоги:

        • студентам у навчальній, навчально-дослідницької, наукової та інших видах діяльності;

        • викладачам, які не мають достатнього досвіду роботи.

  • Забезпечення безперервності та продуктивності внутрішньої системи підвищення кваліфікації працівників освітнього процесу. [21]

2. Структура УМК

Структура УМК можна представити у вигляді трьох блоків

    • нормативно-методичні матеріали;

    • навчально-інформаційні матеріали;

    • навчально-методичні матеріали.

Зміст кожного блоку є зразковим, виявленим на основі аналізу чинних нормативно-правових документів у системі середньої професійної освіти. Додатковий перелік матеріалів має визначати навчальний заклад з урахуванням змісту реалізованих освітніх програм, особливостей та умов освітньої діяльності.

На підставі аналізу досвіду роботи була розроблена принципова схема змісту кожного блоку (див. Додаток 1).

блок – нормативно-методические материалы, определяющие основные требования к содержанию и качеству подготовки специалиста, формам и методам обучения, управлению образовательным процессом и отдельным его элементам, направлениям, представлены федеральными, региональными и локальными документами. I блок - нормативно-методичні матеріали, що визначають основні вимоги до змісту і якості підготовки фахівця, формам і методам навчання, управління освітнім процесом і окремих його елементів, напрямками, представлені федеральними, регіональними та локальними документами. Також до їх переліку включаються матеріали, що розробляються науково-методичними центрами, галузевими методичними кабінетами, методичними службами (див. Додаток 2).

блок – учебно-информационные материалы, определяющие различные источники информации, которыми могут пользоваться как преподаватели, так и студенты, довольно обширны. II блок - навчально-інформаційні матеріали, що визначають різні джерела інформації, якими можуть користуватися як викладачі, так і студенти, досить великі. Список джерел інформації (основної та додаткової) повинен бути відомий студентам заздалегідь (див. Додаток 3).

блок – учебно-методические материалы. III блок - навчально-методичні матеріали. Це найбільш ємна і значима для викладачів і студентів частина УМК. У третьому блоці Кумо крім включених до списку різних навчально-методичних матеріалів можна рекомендувати створення спеціальних збірок (кейсів, папок та ін), якими студенти повинні своєчасно забезпечуватися при організації самостійної роботи (див. Додаток 4). [21]

Створюючи навчально-методичні матеріали, що забезпечують самостійну роботу студентів, доцільно враховувати:

  • граничний обсяг домашніх завдань, оптимальні витрати часу на їх виконання;

  • типові помилки при виконанні різних видів робіт, їх причини та заходи по їх засвоєнню;

  • варіативність практичних робіт (завдання, окремі розрахунки, складання опорних конспектів, побудова різних графічних і табличних робіт і т.д.);

  • інструкції:

    • з вивчення найбільш «важких» тем (питань);

    • з підготовки до контрольних робіт, захисту, заліків та іспитів;

    • з оформлення підсумків самостійної роботи;

    • з оцінки та самооцінки підсумкових робіт.

Аналіз матеріалів анкетування працівників освітнього закладу СПО і аналіз результатів (продуктів) різних видів самостійних робіт студентів дозволяють зробити висновки:

  • Форми, методи і прийоми організації самостійної роботи студентів дуже одноманітні. Тому доцільно у відповідному розділі УМК приводити систематизований перелік СРС (УІРС, НДРС) з урахуванням специфіки спеціальності.

  • Навчально-методичне забезпечення всіх видів самостійної роботи, передбачених освітньою програмою спеціальності, часто теж не систематизовано. Як правило, досить повно представлені УМК лабораторних робіт та курсового (або дипломного) проектування. Разом з тим у них часто даються неповні переліки навчально-методичних матеріалів, не пропонуються чіткі алгоритми роботи. [21]

Більш докладно розглядаючи структуру навчально-методичного комплексу, можна підрозділити на декілька частин.

  1. Нормативна та навчально-методична документація.

    • державні вимоги до мінімуму змісту та рівня підготовки випускників за фахом;

    • виписка з робочого навчального плану;

    • перелік обладнання кабінету і лабораторії;

    • федеральна програма з навчальної дисципліни;

    • робоча навчальна програма;

    • календарно-тематичного плану;

    • плани навчальних занять (технологічні карти).

Якісна розробка та постійне вдосконалення нормативної та навчально-методичної документації - це складова частина створення оптимального комплексного навчально-методичного забезпечення освітнього процесу з навчальних дисциплін. Важливо, щоб вся ця документація була не формальним набором документів, а дієвим інструментом підвищення результативності освітнього процесу. [8]

  1. Засоби навчання

Виділяються 3 групи засобів навчання:

підручники

навчальні посібники

конспекти лекцій

довідники, задачники

каталоги, альбоми

приватні методики

методичні посібники

методичні рекомендації

методичні розробки

методичні вказівки

    • навчально-наочні посібники:

образотворчі

плакати, схеми

малюнки, фотографії

креслення, графіки

таблиці, діаграми

натуральні

прилади, механізми

інструменти

моделі, макети

розрізи, муляжі

При подальшій класифікації навчально-наочних посібників необхідно виділити широкий набір роздавальних дидактичних матеріалів. До числа такого роду джерел навчальної інформації відносять різні картки-завдання, дидактичні завдання для виконання самостійних, практичних, лабораторних робіт та курсових проектів для вирішення проблемних ситуацій, ситуаційних завдань. [8]

  • аудіовізуальні (програвач, магнітофон, діапроектор, кодоскоп, телевізор, комп'ютер, мультимедіа-система, Інтернет);

  • технічні засоби програмованого навчання;

  • тренажери.

Останнім часом в освітній процес активно впроваджуються комп'ютерні засобів навчання. Особливо слід відзначити мультимедіа-систему та Інтернет. Вони множать інформативність освітнього процесу, збагачують його зміст, створюють умови для його інтенсифікації, кардинально змінюють технології інформаційного методичного забезпечення. Виникає необхідність створення автоматизованих банків даних науково-методичної інформації, інформаційно-методичного забезпечення навчального процесу і створення бази для впровадження елементів дистанційного забезпечення.

  1. Засоби контролю

Стандартом СПО регламентовані державні вимоги до обов'язкового мінімуму змісту та рівня підготовки випускників. Вони викладені в поняттях «мати кончина, розуміти», «знати», «вміти», «володіти навичками».

Дані рівні є основою для системи контролю за ходом і якістю засвоєння студентами навчального матеріалу.

У педагогічній практиці традиційно склалися і застосовуються такі види контролю: вхідний, поточний, рубіжний, підсумковий.

Засоби контролю бувають на паперовому носії (контрольні запитання, роботи, тести, кросворди, залікові задачі та завдання до курсових робіт, екзаменаційні квитки тощо) і технічні засоби контролю (особливо слід виділити комп'ютерні контролюючі програми). [8]

Розробляючи методичні матеріали з контролю якості навчання студентів, слід звернути увагу на:

  • різноманітність форм, методів і прийомів контролю;

  • варіативність контрольних завдань, як для аудиторних завдань, так і для виконання домашніх робіт (у тому числі з урахуванням рівня підготовленості студентів), варіанти для заочного навчання;

  • навчально-методичне забезпечення контролю, акцентуючи увагу на необхідності і доцільності використання конкретних наочних (ілюстративних) матеріалів, в тому числі виготовлених студентами;

  • критерії оцінки для всіх видів самостійних робіт. [21]

  1. Курсове проектування

Курсове проектування складається з:

    • переліку тем курсових проектів;

    • переліку літератури, нормативно-технічної та довідкової документації, засобів обчислювальної та оргтехніки, рекомендованих до використання при виконанні курсового проекту;

    • методичних рекомендацій щодо виконання курсового проекту;

    • зразків виконання курсового проекту. [8]

  1. Позакласна робота з дисципліни

Матеріали для проведення «тижня дисципліни», конференцій, конкурсів, олімпіад, матеріали для курсових робіт. Практика навчання студентів у технікумі показує, що за останні роки освітній процес збагатився цінними дидактичними засобами, які сприяють підвищенню пізнавальної активності студентів на заняттях. Викладачі вирішують це завдання різними шляхами.

Одні будують заняття так, що всі учні залучаються до цікаву творчу діяльність, інші домагаються розвитку пізнавальної активності системою диференційованих завдань з урахуванням індивідуальних особливостей студентів. Треті приділяють увагу домашніх завдань, організації самостійної роботи студентів.

Нові державні стандарти значно збільшують кількість годин, відведених на самостійну роботу до 50% навчального часу, разом з тим існує проблема забезпечення студентів необхідною навчальною літературою. Тому вимогою часу і перспективним шляхом вирішення даної проблеми є розробка навчально-методичного комплексу для студентів, до складу якого повинні входити:

  • курс лекцій теоретичного матеріалу;

  • комплект методичних рекомендацій з виконання практичних, лабораторних робіт;

  • комплект методичних рекомендацій щодо самостійного вивчення основних тем навчальної дисципліни;

  • збірник задач, вправ, проблемних ситуацій, тренінгів, семінарських занять. [8]

3. Етапи розробки УМК

Розробка комплексного навчально-методичного забезпечення складається з декількох етапів. Завідувач навчально-методичним центром Уссурійського технікуму Саломан Є.А. запропонувала наступні етапи створення УМК дисципліни. Складається з 5 етапів.

  1. Робота з нормативною та навчально-методичною документацією.

На цьому етапі розглядаються федеральний компонент і регіональний компонент. Федеральний компонент носить рекомендаційний характер і складається з:

    • Державного освітнього стандарту СПО;

    • зразкового навчального плану;

    • примірної навчальної програми;

    • переліку кабінетів і лабораторій.

Регіональний компонент розробляється в навчальному закладі і включає в себе наступну документацію:

  • робочий навчальний план;

  • робоча навчальна програма;

  • тематичний план;

  • плани навчальних занять (технологічні карти).

    1. Вибір засобів навчання, в залежності від поставленої дидактичної мети і способу її реалізації на занятті.

Засоби навчання класифікуються на 4 основних види: вербальні (словесні), навчально-наочні посібники, технічні засоби навчання та спеціальні обладнання для практичної діяльності.

До вербальним засобам навчання ставляться навчальна та навчально-методична література, інструкційні карти, словники, дидактичні матеріали.

Навчально-наочні посібники використовуються без допомоги ТСО (технічних засобів навчання) і бувають натурального, образотворчого і знакового типу. для практичної і лабораторної діяльності потрібні спеціальні обладнання. Ними є:

  • тренажери та лінгафонні кабінети;

  • кошти для проведення лабораторних і практичних робіт;

  • знаряддя і засоби праці, що застосовуються у професійній діяльності фахівця і використовуються в навчальних цілях.

    1. На третьому етапі відбувається вибір типу та виду заняття, а також використання традиційних та інноваційних технологій проведення занять у формі:

      • лекції, семінару, колоквіуму, ділової гри;

      • бінарного або інтегрованого уроку;

      • урок-тренінг, урок-змагання, урок-конференція і т.п.

        1. На цьому етапі здійснюється вибір виду контролю для освітнього контролю засвоєння знань, умінь і навичок студентів.

Вибір відбувається з 4 існуючих видів: вхідного, поточного, рубіжного або підсумкового. У всіх видах контролю застосовуються однакові форми контролю: блочно-модульний рейтинговий контроль, зрізи знань, тестування, колоквіуми, семінари, контрольні і самостійні роботи, захисту рефератів та курсових робіт і т.д.

        1. Самоаналіз і корекція діяльності викладача.

На основі отриманих даних необхідно своєчасно вносити корективи в організацію занять. [14]

4. Опис УМК

У навчальному процесі основною формою навчання було і залишається класно-урочна система. З появою комп'ютерів і комп'ютерних інформаційних технологій цю систему можна зробити більш ефективної, цікавої та практичною.

курса, облегчается труд учителя. Створивши УМК по темі «Основи логіки» для студентів I курсу, полегшується праця вчителя. Розроблений УМК допоможе вчителю у викладі матеріалу по темі, а студенти можуть скористатися даними навчально-методичним комплексом для самостійного вивчення, тому що в ньому докладно, систематично і послідовно викладено матеріал саме з основ логіки. Також УМК містить вправи, практичні завдання для перевірки знання, отриманого під час навчання.

Даний навчально-методичний комплекс містить тематичне планування, комп'ютерні презентації, схеми, плани-конспекти, які входять в обов'язковий мінімум змісту освіти в середньому професійному навчальному закладі, і складається з наступних тем:

  • Введення. Логіка як наука про мислення.

  • Закони формальної логіки.

  • Основні поняття логіки.

  • Алгебра висловлювань. Логічні функції та операції.

  • Закріплення вивченого матеріалу.

  • Перевірочна робота на тему: «Основні поняття логіки, логічні функції та операції».

  • Аргументація і доказ.

  • Контрольна робота з курсу «Основи логіки».

Висновок

Інформатика - одна з самих змінюються предметів у шкільному курсі. Причиною цього є оновлення інформаційно-комунікаційних технологій та їх вдосконалення.

У зв'язку з цим викладач теж повинен удосконалитися, оновлювати свої знання, розробляти більш нові навчальні програми. Педагог концентруючись на тих відомостях, які будуть потрібні учням у реальному житті, і, використовуючи методично правильні прийоми навчання, повинен знайти правильне співвідношення між величезними ресурсами інформації та обмеженою кількістю навчальних годин.

Забезпечення студентів навчально-методичним комплексом допоможе засвоїти новий матеріал, диференціювати, індивідуалізувати навчання, удосконалювати контроль і самоконтроль, вивільнити час для творчої, дослідницької роботи, а отже, підвищити ефективність навчального процесу.

Розроблене навчально-методичний посібник «Основи логіки» покликане допомогти студентам навчитися застосовувати в мисленні різні логічні операції, навчитися мислити логічно правильно і уникати заплутаності аргументів. Студенту важливо вміти застосовувати знання основ логіки в нестандартних ситуаціях реального життя і виборі правильних рішень.

У розробленому короткому навчальному методичному комплексі зроблена спроба ввести студентів у світ логіки, що дозволить отримати початкові знання про культуру мислення і використовувати їх у практичній діяльності.

Навчально-методичний посібник допоможе вчителю інформатики правильно побудувати свою педагогічну діяльність і ефективно організувати процес навчання

Список літератури

  1. Аргунова Т.Г. Комплексне навчально-методичне забезпечення предмета. М., 1999.

  2. Берков В.Ф. Логіка: завдання і вправи, практикум. - Мінськ, 1998.

  3. Бочаров В.А., Маркін В.І. Основи логіки .- М., 1999.

  4. Виноградова З.І. Логіка наукового управління. - М., 1998.

  5. Гетманова А.Д. Логіка. - М., 1995.

  6. Гетманова А.Д. Логіка: словник і завдання. - М., 1998.

  7. Горський Д.П., Івін О.А., Нікіфоров О.Л. Короткий словник з логіки. М., 1991.

  8. Григор'єв Б.В. Класична логіка. - М., 1996.

  9. Гусєва Р.П. Методична готовність викладачів до створення комплексного навчально-методичного забезпечення освітнього процесу. / / Середня професійна освіта, 2003, № 3.

  10. Івін О.А. Логіка. - М., 1999.

  11. Івін О.А., Нікіфоров О.Л. Словник з логіки. -, М., 1998.

  12. Івлєв Ю.В. Логіка. - М., 1997.

  13. Кирилов В.І. Вправи з логіки. - М., 1999.

  14. Кочетов С.І. Комплексне методичне забезпечення навчального процесу засобами навчання. - М.: Вища школа, 1986.

  15. Курбатов В.І. Логіка. Ростов-на-Дону, 1997.

  16. Мендельсон Е.К. Введення в математичну логіку. М.: Наука, 1984.

  17. Перельман Я. И. Цікава алгебра. - М: Наука, 1976.

  18. Програма розвитку середньої професійної освіти Росії на 2000-2005 рр.. / / СПО, 2000, № 4.

  19. Рузавін Г.І. Логіка і аргументація. - М., 1997

  20. Садовніков В.А. Комплексне навчально-методичне забезпечення та утримання дисципліни регіонального компоненту. / / Середня професійна освіта, 2003, № 11.

  21. Свєтлов В.А. Практична логіка. - СПб., 1997.

  22. Щепотін А.Ф., Чекулаєв М.А., Сосонко В.Є., Шеховцев А.П. Комплексне навчально-методичне забезпечення освітнього процесу в середніх професійних навчальних закладах. М.: ІПР СПО, 2002.


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Педагогіка | Курсова
71.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Навчально-методичне забезпечення предметів естетичного циклу та трудового навчання
Забезпечення пожежної безпеки освітнього процесу
Засоби забезпечення корекційно освітнього процесу в системі спеціальної освіти
Засоби забезпечення корекційно-освітнього процесу в системі спеціальної освіти
Мотивація навчання засобами музики в умовах навчально-освітнього комплексу Культура мого народу
Програмно-методичне забезпечення спецкурсу
Програмно-методичне забезпечення спецкурсу
Епоха відродження та її роль в історії людства Реформація за курсом Росія у світовій історії Навчально-методичне
Інформаційне та організаційне методичне забезпечення САПР
© Усі права захищені
написати до нас