Міжнародні стандарти фінансової звітності 2 Історія та

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Введення

Процес уніфікації бухобліку безпосередньо пов'язаний з фундаментальними змінами у світовій економіці в результаті міжнародної інтеграції та інтернаціоналізації господарської діяльності. Міжнародна стандартизація обліку повною мірою відповідає інтересам транснаціональних компаній.

Останнім часом з урахуванням широкого впровадження сучасних комунікаційних технологій вимоги до однакового тлумачення фінансової звітності компаній зросли ще більше. Інвестування все більшою мірою здійснюється в реальному часі через всесвітню електронну мережу, а це ще один серйозний аргумент на користь уніфікації облікових стандартів. Вже в самому найближчому майбутньому ведення бізнесу на міжнародному рівні буде неможливо без використання єдиних облікових нормативів, що застосовуються незалежно від країни.

Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), які розробляються Комітетом з міжнародних стандартів фінансової звітності (КМСФО), визнані у всьому світі як ефективний інструментарій для надання прозорої та зрозумілої інформації про діяльність компаній.

Перехід на МСФЗ не повинен бути самоціллю. Адже насправді жодна промислово розвинена країна в світі не використовує МСФЗ повністю як національні стандарти. Як правило, схожі загальні принципи національного обліку та МСФЗ, проте часто системи обліку мають значні відмінності. Тому МСФЗ слід розглядати як відправну точку форми і шукати такі шляхи для адаптації міжнародних стандартів до російської специфіці, які б забезпечили загальну порівнянність фінансової звітності російських і західних компаній.

Метою даної контрольної роботи є розкриття основних положень МСФЗ 15, МСФЗ 21 та МСФЗ 29.

1. Основні положення МСФЗ 15

МСФЗ 15 «Інформація, що відображає вплив зміни цін» введено в дію з 1 січня 1983

Цей Стандарт застосовується для відображення впливу зміни цін на показники, використовувані при визначенні результатів діяльності та фінансового стану компанії.

Даний Міжнародний стандарт фінансової звітності замінює Міжнародний стандарт фінансової звітності МСФЗ 6 «Відображення в обліку зміни цін».

МСФЗ 15 застосовується до компаній, рівень доходів, прибутків, активів і кількості робочих місць яких є значною у економічному середовищі їх діяльності.

Якщо одночасно подаються фінансові звіти материнської компанії та зведена фінансова звітність, то інформація, необхідна з даного Стандарту, повинна представлятися тільки на зведеній основі.

Представлення інформації, необхідної з даного Стандарту, не потрібно для дочірньої компанії, що діє в країні постійного перебування материнської компанії, якщо остання являє зведену інформацію на цій основі.

Для дочірньої компанії, що діє поза країни постійного перебування материнської компанії, подання інформації, необхідної з даного Стандарту, вимагається лише у тому випадку, коли в країні її перебування прийнята практика подання аналогічної інформації економічно значимими компаніями.

В інтересах забезпечення більшої інформативності фінансової звітності вітається подання інформації, що відображає вплив зміни цін, також іншими компаніями.

Ціни з плином часу змінюються в результаті впливу загальних або специфічних економічних чи соціальних факторів.

Специфічні фактори, такі як зміни попиту та пропозиції, технології можуть викликати значно підвищуються або зниження цін на окремі продукти.

Чинники загального характеру можуть призвести до зміни рівня цін в цілому і, таким чином, загальної купівельної спроможності грошей.

У більшості країн фінансова звітність складається на основі обліку за фактичними витратами на придбання, без урахування змін загального рівня цін або змін конкретних цін на наявні активи, за винятком величини, на яку основні кошти могли бути переоцінені, а запаси або інші оборотні активи зменшені до можливої чистої ціни продажу.

Інформація, необхідна МСФЗ 15, покликана поставити користувачів фінансової звітності компанії до відома щодо впливу зміни цін на результати її діяльності. Однак фінансова звітність, складена на основі методу обліку за фактичними витратами на придбання або методу, що відображає впливу зміни цін, не мають на меті безпосередньо визначати вартість компанії в цілому.

Фінансова інформація, що відображає вплив зміни цін, готується декількома способами.

Один спосіб передбачає відображення її з точки зору загальної купівельної спроможності.

Інший грунтується на поточній вартості замість фактичних витрат на придбання, визнаючи зміни цін на певні активи. Третій спосіб є комбінацією двох перших.

В основі цих способів лежать два основних підходи до визначення доходу. Відповідно до першого дохід визнається після збереження загальної купівельної спроможності акціонерного капіталу компанії.

Згідно з другим підходом дохід визнається після збереження виробничої потужності компанії, та може включати або не включати поправку на зміну загального рівня цін.

Відповідно до МСФЗ 15 повинні представлятися наступні дані:

- Сума коригування або скоригована сума амортизації основних засобів;

- Сума коригування або скоригована сума собівартості продажів;

- Коригування, пов'язані з грошовим статтями, впливу позикових коштів або частці капіталу, якщо ці коригування враховувалися при визначенні прибутку відповідно до прийнятого методом обліку;

- Загальний вплив на результати описаних вище коригувань, а також будь-яких інших даних, що відображають вплив зміни цін, які надаються у звітах у відповідності з прийнятим методом обліку.

При використанні методу обліку за поточною вартістю повинні розкриватися поточна вартість основних засобів та запасів.

Компанії повинні вказувати прийняті методи розрахунку даних, в тому числі характер будь-яких використовуваних індексів.

Інформація повинна представлятися як додаткова, якщо вона не представлена ​​в основних формах фінансової звітності.

Даний Стандарт не застосовується до облікової політики, використовуваної компанією при підготовці основних форм фінансової звітності, якщо тільки ці форми фінансової звітності не представляються на основі методу, що відображає вплив зміни цін.

2. Основні положення МСФЗ 21

МСФЗ 21 «Вплив змін валютних курсів» встановлює порядок відображення операцій в іноземній валюті та зарубіжної діяльності у фінансовій звітності, а також перерахунку показників фінансової звітності у валюту подання. Завдання стандарту полягає в розкритті інформації про те, який валютний курс (курси) використовувати, і яким чином відображати у фінансовій звітності наслідки змін обмінних курсів.

Російські організації складають бухгалтерську звітність в рублях. Ніяких інших варіантів законодавство не передбачає. Проте вимоги міжнародних стандартів фінансової звітності не так однозначні, у кожній організації є вибір на якій валюті складати міжнародну звітність. Для підготовки звітності за МСФЗ може бути обрана й інша валюта, наприклад валюта, яка активно використовується підприємством і «чинить на нього істотний вплив». Іншими словами, мова йде про валюту, з якою пов'язані основні валютні ризики організації.

Стандарт МСФЗ 21 застосовується:

- При обліку операцій і залишків в іноземній валюті, крім тих похідних операцій та залишків, які підпадають під дію МСФЗ 39 «Фінансові інструменти - визнання та оцінка»;

- При переведенні результатів та фінансових показників зарубіжної діяльності, включених до фінансових звітів організації методами консолідації, пропорційної консолідації або обліку по пайовій участі;

- При переведенні результатів та фінансових показників організації у валюту подання.

Основні терміни стандарту МСФЗ 21 та їх визначення представлені в таблиці 1.

Таблиця 1. Основні терміни та визначення стандарту МСФЗ 21

Термін

Визначення

Курс закриття

поточний валютний курс на звітну дату

Курсова різниця

різниця, яка виникає внаслідок перерахунку однакової кількості одиниць однієї валюти в іншу валюту за інших валютних курсів

Валютний курс

коефіцієнт обміну однієї валюти на іншу

Справедлива вартість

та сума, на яку можна обміняти актив або врегулювати зобов'язання в операції між добре обізнаними, зацікавленими та і незалежними один від одного сторонами

Іноземна валюта

валюта, відмінна від функціональної валюти організації

Закордонна діяльність

організація, що є дочірньою, асоційованою, спільної організацією або філією звітує організації, діяльність якої базується або здійснюється в країні або у валюті, відмінній від країни або валюти звітує організації

Функціональна валюта

валюта, використовувана основного економічного середовища, в якій організація здійснює свою діяльність

Грошові статті

наявні одиниці валюти, активи і зобов'язання до отримання або виплати в фіксованих або визначених сумах одиниць валюти

Чистий інвестиція

в закордонну діяльність величина частки звітує організації в чистих активах цієї діяльності

Валюта подання

валюта, в якій подаються фінансові звіти

Поточний валютний курс

обмінний курс для негайних розрахунків

Якщо бухгалтерський облік організації ведеться в національній валюті, відмінної від функціональної, то необхідно здійснити перерахунок даних у функціональну валюту. Перерахунок призначений для отримання такого ж результату, як якщо б облікові регістри організації велися спочатку у функціональній валюті.

Перерахунок даних бухгалтерського обліку організації у її функціональну валюту здійснюється наступним чином.

1. Шляхом застосування фактичних обмінних курсів між функціональною валютою і іншою валютою на момент здійснення операції (історичний курс) за такими негрошових статтями в іноземній валюті Балансу та Звіту про прибутки та збитки:

- Балансу: «Довгострокові вкладення (інвестиції)»; «Основні засоби»; «Накопичений знос основних засобів»; «Нематеріальні активи» (патенти, товарні знаки, ліцензії, ділова репутація і т.д.); «Накопичений знос нематеріальних активів» ; «Доходи і витрати майбутніх періодів»; статті власного капіталу (звичайні акції, привілейовані акції, що обліковуються за ціною випуску; додатковий сплачений капітал і т.д., крім прибутку звітного та минулих років);

- Звіту про прибутки та збитки: «Знос основних засобів і нематеріальних активів» за звітний період.

2. Кінцевий курс (середньоринковий курс), тобто курс, що склався на дату переведення фінансової звітності у функціональну валюту, використовується для всіх грошових статей в іноземній валюті.

3. Негрошові статті в іноземній валюті, які оцінені за справедливою вартістю, підлягають перерахунку за валютним курсом, який діяв на дату визначення справедливої ​​вартості.

Курсова різниця, що виникає при перерахунку з валюти ведення обліку у функціональну, відображається у Звіті про прибутки і збитки по рядку «Чистий дохід / (витрати) від операцій з іноземною валютою».

Вимогами МСФЗ 21 не уточнюється, за яким саме курсом повинна бути відображена дана операція у фінансовій звітності підприємства. Стандарт встановлює, що в загальному випадку це може бути курс спот, тобто діючий курс на поточному валютному ринку (наприклад, курс ММВБ), проте допускається використання середнього курсу за певний період (наприклад, за тиждень або за місяць), якщо він не зазнавав значних коливань.

Перерахунок окремих статей Балансу та Звіту про прибутки та збитки у валюту звітності проводиться таким чином:

- Всі активи і зобов'язання переводяться за курсом на кожну з представлених звітних дат;

- Статті власного капіталу, крім нерозподіленого прибутку, переводяться за курсом на кожну з представлених звітних дат;

- Статті Звіту про прибутки та збитки переводяться за середнім курсом за відповідний період. При цьому елімінується курсова різниця, що виникла у функціональній валюті по відношенню до валюти звітності організації. Курсова різниця, що виникає при перерахунку з функціональної валюти у валюту звітності, відображається в розділі власних коштів акціонерів по рядку «Накопичені курсові різниці».

Курсові різниці, що виникають при розрахунку за грошовими статтями або при перерахуванні грошових статей за курсами, відрізняються від тих, за якими вони перераховувалися при первісному визнанні протягом звітного періоду або у попередніх фінансових звітах, підлягають визнанню в прибутку чи збитку в тому періоді, в якому вони виникають, крім випадку, коли курсові різниці виникають з грошової статті, складовою частку чистого інвестиції в закордонну діяльність.

Таким чином, МСФЗ 21 встановлює, що курсова різниця, що виникає при погашенні грошових статей (дебіторської і кредиторської заборгованості) і при перерахунку вартості грошових статей кредитної організації на звітну дату, повинна визнаватися як дохід або витрати кредитної організації в періоді її виникнення.

Згідно МСФЗ 21 винятком із загального правила є облік курсових різниць, що виникають з грошовим статтям, які складають частину чистих інвестицій в закордонну компанію (наприклад, такою статтею може бути визнана довгострокова дебіторська заборгованість). Такі курсові різниці повинні враховуватися у фінансовій звітності підприємства як власний капітал, а після реалізації цієї інвестиції - як дохід або витрати організації.

Коли кредитна організація представляє свою фінансову звітність або іншу фінансову інформацію у валюті, відмінної від її функціональної валюти або валюти уявлення, вона зобов'язана:

- Чітко ідентифікувати таку інформацію, як додаткову, тобто не відноситься до інформації, що подається у відповідності до МСФЗ;

- Розкрити валюту, в якій подаються додаткова інформація;

- Розкрити свою функціональну валюту і метод перерахунку, використаний для визначення додаткової інформації.

3. Основні положення МСФЗ 29

МСФЗ 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції» введено в дію для фінансової звітності за періоди, що починаються з або після 1 січня 1990 р. цей стандарт застосовується для первинної фінансової звітності, включаючи зведену, компаніями, які складають звітність у валюті країни з гіперінфляційною економікою .

Відповідно до МСФЗ 29 консолідована фінансова звітність, що складається у валюті країни з гіперінфляційною економікою, повинна бути представлена ​​в одиницях виміру, яка діє на звітну дату.

МСФЗ вказує на неадекватність відображення результатів операційної діяльності та фінансового стану у валюті країни з гіперінфляційною економікою без внесення коригувань у звітність, оскільки зниження купівельної спроможності грошей відбувається такими темпами, які роблять неможливим зіставлення сум операцій та інших подій, що відбулися в різні часові періоди, навіть незважаючи на те, що події можуть належати до одного і того ж звітного періоду.

Фінансова звітність в умовах гіперінфляції представляється у грошовому вимірі, що діяв на звітну дату (незалежно від того, представлена ​​вона у фактичній або в текушего вартості). Прибуток або збиток за грошовими активами включаються в чистий дохід і розкриваються окремо. МСФЗ 29 наводить дві альтернативні послідовності перерахунку - для звітності, складеної в поточній і у фактичній вартості. Розглянемо загальний порядок, що базується на даних обліку фактичної (історичної) вартості. Загальна послідовність перерахунку фінансової звітності:

1. Установити загальний індекс цін (на основі як мінімум по місяцях звітного року). Якщо індекс не визначений, або істотно спотворює стан справ на конкретному ринку (у галузі) - можлива переоцінка за курсом іноземної валюти.

2. Розділити баланс на грошові і негрошові статті з МСФЗ 29.

3. Індексувати (з урахуванням можливої ​​чистої ціни продажу) негрошові статті балансу. Грошові статті не переглядаються.

4. Індексувати статті доходів і витрат.

5. Розрахунок і перевірка прибутку або збитку за чистою грошової позиції.

6. Складання звіту про прибутки і збитки з урахуванням прибутку (збитку) за чистою грошової позиції.

7. Складання звіту про рух грошових коштів, індексованих на звітну дату.

8. Перерахунок звітності попередніх років.

Прибуток (збиток) по чистим грошовим статтям визначаються
«Від протилежного» - за результатом переоцінки негрошових статей балансу, доходів і витрат. У принципі, цілком можливий і прямий перерахунок по щоденній відкритій грошовій позиції (з урахуванням всіх грошових статей у сенсі МСФЗ 29), але такий підрахунок досить трудомісткий, і ще більш трудомістка його аудиторська перевірка.

Порядок перерахунку негрошових статей на звітну дату: дебіторська і кредиторська заборгованість, оплата якої прив'язана до індексу цін або до курсу іноземної валюти, коригується за умовами договорів. Активи, що обліковуються за фактичною ціною, переоцінюються в цінах на звітну дату. Всі інші балансові статті індексуються загальним індексом цін (з моменту придбання активу або виникнення зобов'язання).

Порядок перерахунку статей доходів і витрат: суми доходів індексуються від дати виникнення кожної операції. На практиці, компаніям з регулярним надходженням виручки досить перерахунку місячних оборотів із застосуванням місячних індексів. Собівартість реалізованої продукції розраховується аналогічно готової продукції в балансі. Витрати на амортизацію та матеріали, що відносяться безпосередньо на витрати періоду, розраховуються виходячи з перерахованої вартості ОС і матеріалів в балансі. Відкладений витрати (дохід) з податку на прибуток дорівнює різниці між відповідним статтями в балансі на кінець року і в балансі на початок року, скоригованому на загальний річний індекс. Всі інші статті витрат (включаючи заробітну плату) перераховуються помісячно аналогічно виручці.

Перевірка прибутку та збитку за чистою грошової позиції: прибуток (збиток) за чистою грошової позиції дорівнює різниці між сумою всіх змін негрошових балансових статей, включаючи капітал і сумою всіх коригувань статей звіту про прибутки та збитки. Для перевірки розраховується середнє значення чистої грошової позиції за кожен місяць періоду і потік щомісячних інфляційних вигод (втрат), індексований до звітної дати.

Складання звіту про рух грошових коштів (ЗРГК), індексованих на звітну дату: всі статті ЗРГК наводяться в одиницях виміру, дійсних на звітну дату. Це, власне, і є всі вимоги МСФЗ 29 до ЗРГК. Звіт, складений прямим методом з індексацією на звітну дату, швидше за все, не буде співвідноситися ні з рухом активів і зобов'язань у балансі, ні з прибутком (збитком) у звіті про прибутки та збитки. Тому компанії, що оперують в гіперінфляційних умовах найчастіше використовують непрямий метод складання ЗРГК.

Перерахунок звітності минулих років на звітну дату: всі види звітності минулих років перераховуються на звітну дату індексуванням з використанням єдиного індексу для кожного попереднього року.

При виході з гіперінфляції компанія використовує баланс на кінець останнього року застосування МСФЗ 29 як основу початкового балансу наступного (неінфляційного) року. Стандарт допускає можливість корекції вхідного балансу. Компанії, вся попередня історія яких пройшла в умовах гіперінфляції, швидше за все, буде потрібно суттєва переоцінка негрошових статей балансу.

Висновок

Перехід на МСФЗ змінює як принципи підготовки самої фінансової звітності, так і принципи контролю її якості та аудиту.

Сутність МСФЗ відображена в ряді основних принципів:

- Справедливою вартістю - надання інформації про фінансовий стан і результати діяльності підприємства виходячи з його реально існуючої вартості;

- Пріоритету економічного змісту над правовою формою - не так важливо, в яку правову форму зодягнений той чи інший факт господарської діяльності, набагато важливіше, що він представляє з економічної точки зору. Російська бухгалтерія виходить з єдності між економічним змістом і правовою формою, а часом навіть пріоритету правової форми над економічним змістом;

- Прозорості - у наданої звітності повинен бути розкритий досить великий обсяг інформації про діяльність підприємства.

У російському бухобліку подібних вимог суттєво менше, більше того нормативні акти, що вводять вимоги по розкриттю інформації, наприклад, відомостей про «зв'язаних сторін» або про «умовних факти господарської діяльності» практично ігноруються.

Таким чином, складання звітності за МСФЗ дає можливість більш реально бачити фінансовий стан підприємства і виявляти значно більшу самостійність у прийнятті рішень.

Фіскальні інтереси держави не можуть бути порушені в тому випадку, якщо звітність буде вестися відповідно до МСФЗ. Орієнтованість звітності за МСФЗ на інвесторів покликана забезпечити захист їх інтересів шляхом надання найбільш достовірних даних про стан фінансової діяльності і про майновий стан організації.

Бібліографічний список

  1. Астахов В.П. Теорія бухгалтерського обліку. - Ростов-на-Дону.: 2002. - 448 с.

  2. Великий бухгалтерський словник / За ред. О.М. Азріліяна. - М.: Інститут нової економіки, 1999. - 574 с.

  3. Бухгалтерський облік / За ред. П.С. Безруких. - М.: Бухгалтерський облік, 2002. - 325 с.

  4. Кондраков Н.П. Бухгалтерський облік. - М.: ИНФРА-М, 2002. - 317 с.

  5. Краснова Л.П., Шалашова М.Т., Ярцева Н.М. Бухгалтерський облік. - М.: Юрист, 2001. - 550 с.

  6. Куттер М.І. Теорія бухгалтерського обліку. - М.: Фінанси і статистика,
    2002. - 640 c.

  7. Ресурси мережі Інтернет: www. Cfin. Ru; www.auditsod.ru

  8. Соколов Я.В. Основи теорії бухгалтерського обліку. - М.: Фінанси і статистика, 2000. - 425 с.

  9. Стефанова С.М., Ткаченко І.Ю. Бухгалтерський облік. - Ростов-на-Дону.: 2002. - 336 с.

Посилання (links):
  • http://www.smartcat.ru/Terms/term_23508007.shtml
  • Додати в блог або на сайт

    Цей текст може містити помилки.

    Бухгалтерія | Контрольна робота
    65.4кб. | скачати


    Схожі роботи:
    Міжнародні стандарти фінансової звітності 2 Стандарти з
    Міжнародні стандарти фінансової звітності
    Міжнародні стандарти фінансової звітності 7
    Міжнародні стандарти фінансової звітності 6
    Міжнародні стандарти фінансової звітності 4
    Міжнародні стандарти фінансової звітності 5
    Міжнародні стандарти фінансової звітності 2
    Міжнародні стандарти фінансової звітності 2 Поняття і
    Міжнародні стандарти обліку та фінансової звітності 2
    © Усі права захищені
    написати до нас