Міжнародний лізинг про деякі заходи стимулювання

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Міжнародний лізинг: про деякі заходи стимулювання
З метою поліпшення інвестиційного клімату та створення умов для розвитку лізингу на території нашої республіки Указом Президента Республіки Білорусь від 24.09.2009 № 465 «Про деякі питання вдосконалення лізингової діяльності в Республіці Білорусь» (далі - Указ № 465) передбачена у відношенні товарів, що є предметами договорів міжнародного лізингу, можливість тимчасового ввезення на термін у 34 місяці. Цих же документом надається право отримання розстрочення сплати ввізних мит і податку додану вартість під приміщенні таких товарів під вільного митний режим обігу. Розглянемо нововведення, внесені Указом № 465, більш детально у вигляді запитань - відповідей.
Тимчасове ввезення товарів
Що передбачає митний режим тимчасового ввезення?
Відповідно до ст. 190 Митного кодексу Республіки Білорусь (далі - ТК) митний режим тимчасового ввезення - це митний режим, що допускає використання іноземних товарів на митній території протягом певного терміну.
Які граничні терміни тимчасового ввезення встановлені, і якими правовими актами?
Згідно зі ст. 190 ТК митний режим тимчасового ввезення передбачає термін дії. Згідно зі ст. 191 ТК такий термін встановлюється митним органом на строк, заявлений декларантом у митній декларації, виходячи з часу, цілей та обставин тимчасового використання товарів на митній території, і за запитом декларанта може бути продовжений. Встановлення та продовження терміну дії розглянутого митного режиму здійснюється з урахуванням граничних термінів, встановлених законодавством.
Відповідно до ст. 191 ТК граничний термін дії митного режиму тимчасового ввезення не може перевищувати 2 років. Залежно від категорій і видів товарів, а також цілей їх ввезення на митну територію Президентом Республіки Білорусь, у тому числі за поданням Уряду Республіки Білорусь, можуть встановлюватися більш-менш тривалі граничні терміни дії розглянутих митних режимів. Такі терміни у розмірі 6, 12 і 34 місяці встановлені відносно окремих тимчасово ввезених товарів Указом Президента Республіки Білорусь від 04.05.2004 № 211 «Про особливості правового регулювання митного режиму тимчасового ввезення товарів». Аналогічний розглядався граничний термін тимчасового ввезення встановлений щодо наступних товарів:
тягачі сідельні, нові, з масою, що припадає на сідельно-зчіпний пристрій, не менше 9 т, і згідно з технічними характеристиками за змістом шкідливих речовин у вихлопних газах: оксидів вуглецю - не більше 2 г / кВт • год; вуглеводнів - не більше 0, 66 г / кВт • год; оксидів азоту - не більше 5 г / кВт • год (код 8701 20 101 2 Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності Республіки Білорусь (далі - ТН ЗЕД));
моторні транспортні засоби для перевезення вантажів інші, з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), з повною масою більше 20 т, нові, і згідно з технічними характеристиками за змістом шкідливих речовин у вихлопних газах: оксидів вуглецю - не більше 2 г / кВт • год; вуглеводнів - не більше 0,66 г / кВт • год; оксидів азоту - не більше 5 г / кВт • год (код 8704 23 910 4 ТН ЗЕД);
напівпричепи автомобільні, з повною масою понад 15 т і габаритної довжиною не менше 13,6 м , Нові (код 8716 39 300 1 ТН ЗЕД);
напівпричепи автомобільні рефрижераторні, з внутрішнім об'ємом кузова не менше 76 куб.м, нові (код 8716 39 300 2 ТН ЗЕД);
напівпричепи для перевезення негабаритних чи великовагових вантажів, нові, інші (напівпричепи з висотою підлоги від 0,5 до 0,9 м , Із змінною геометрією статі, максимальною шириною від 2,55 до 3,0 м , Максимальною довжиною від 12 до 25 м , Кількістю осей від 3 до 6, оснащені двосхилими колесами) (з 8716 39 300 9 ТН ЗЕД);
причепи автомобільні, з повною масою більше 15 т, нові (код 8716 39 590 1 ТН ЗЕД).
У відношенні яких товарів Указом № 465 передбачена можливість тимчасового ввезення на термін у 34 місяці?
Указом № 465 передбачена можливість приміщення під митний режим тимчасового ввезення на термін, що не перевищує 34 місяці, товарів, що є предметами договорів міжнародного лізингу. При цьому ні найменування товарів, ні коди за ТН ЗЕД не обмежені.
Що розуміється під договором міжнародного лізингу?
Відповідно до ст. 636 Цивільного кодексу Республіки Білорусь (далі - ГК) за договором лізингу (фінансової оренди) орендодавець зобов'язується придбати у власність вказане орендарем майно у визначеного ним продавця (постачальника) та надати орендарю це майно за плату в тимчасове володіння і користування для підприємницьких цілей. Згідно з Положенням про лізинг на території Республіки Білорусь, затвердженим постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 31.12.1997 № 1769, при міжнародному лізингу хоча б одна зі сторін договору лізингу є нерезидентом Республіки Білорусь.
Чи можливе застосування розглянутого терміну тимчасового ввезення щодо товарів, які є предметами договорів оренди?
Цивільне законодавство Республіки Білорусь розрізняє договір оренди і договір лізингу за їхнім змістом. Згідно зі ст. 577 ЦК за договором оренди (майнового найму) орендодавець (наймодавець) зобов'язується надати орендарю (наймачу) майно за плату в тимчасове володіння і користування або у тимчасове користування. У свою чергу, відповідно до ст. 636 ЦК за договором лізингу (фінансової оренди) орендодавець зобов'язується придбати у власність вказане орендарем майно у визначеного ним продавця (постачальника) та надати орендарю це майно за плату в тимчасове володіння і користування для підприємницьких цілей.
Дія Указу № 465 поширюється лише на товари, що ввозяться за договорами міжнародного лізингу. Враховуючи вищевикладене, розглянутий термін тимчасового ввезення щодо товарів, які є предметами договорів оренди, не застосуємо.
Які ще умови передбачені Указом № 465 для застосування розглянутого терміну тимчасового ввезення?
Указ № 465 вступає в силу після офіційного опублікування. При цьому обумовлено, що його дія не поширюється на договори міжнародного лізингу, укладені до набрання чинності цього Указу в силу. Відповідно, розглянутий термін тимчасового ввезення застосовується лише у відношенні товарів, що є предметами договору міжнародного фінансового лізингу, укладеного в період дії Указу № 465. Керуючись ст. 403 і 636 ЦК, договір лізингу вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.
Чи встановлені законодавством «цільові» обмеження в частині користування і (або) розпорядження товарами, щодо яких застосовано термін тимчасового ввезення, передбачений Указом № 465?
Для всіх тимчасово ввезених товарів, крім передбачених митним законодавством, в тому числі Указом № 465, будь-які додаткові «цільові» обмеження в частині користування і (або) розпорядження товарами, щодо яких застосовано термін тимчасового ввезення, передбачений Указом № 465, не встановлені.
Які дії необхідно зробити декларанту до закінчення терміну тимчасового ввезення у разі виплати за 34 місяці у вигляді 3%-них платежів повної суми ввізних митних зборів, податків?
Згідно зі ст. 195 ТК 34-місячний термін тимчасового ввезення товарів дозволяє виплатити 3%-і платежі в розмірі 100% від суми ввізних митних зборів, податків, які підлягали б сплаті, якби в день приміщення під митний режим тимчасового ввезення товари були б поміщені під митний режим вільного обігу.
Однак, керуючись ст. 193 ТК, це не означає, що тимчасово ввезений товар буде вважатися поміщеним під митний режим вільного обігу. У разі викупу розглянутого товару лізингоодержувачем і наміри останнього розмістити такий товар на території Республіки Білорусь на постійній основі, до закінчення терміну дії митного режиму тимчасового ввезення він повинен заявити митний режим вільного обігу.
При цьому лізингоотримувач вправі скористатися положеннями ст. 196 ТК, згідно з якою при приміщенні тимчасово ввезених товарів під митний режим вільного обігу сплачуються ввізні мита, податки в розмірі різниці обчислених сум митних зборів, податків, що підлягають сплаті при переміщенні товарів у митний режим вільного обігу, 3%-них платежів, сплачених до митному режимі тимчасового ввезення. Крім того, з сплачуваних сум ввізних митних зборів, податків сплачуються відсотки, як якщо б стосовно цих сум була надана відстрочка їх сплати з дня видачі митним органом свідоцтва про розміщенні товарів у митний режим тимчасового ввезення.

Розстрочка сплати митних платежів
По сплаті яких видів митних платежів надається розстрочка, передбачена Указом № 465?
Дана розстрочка може бути надана по сплаті ввізного мита і податку на додану вартість. По сплаті митних зборів за митне оформлення і акцизів вона не надається.
У відношенні яких товарів надається розглянута розстрочка?
Указом № 465 передбачена можливість отримання даної розстрочки тільки щодо товарів, які є предметами договорів міжнародного лізингу, незалежно від найменування товарів та їх кодів за ТН ЗЕД.
Як вказувалося вище, за договором лізингу (фінансової оренди) орендодавець зобов'язується придбати у власність вказане орендарем майно у визначеного ним продавця (постачальника) та надати орендарю це майно за плату в тимчасове володіння і користування для підприємницьких цілей. При міжнародному лізингу хоча б одна зі сторін договору лізингу є нерезидентом Республіки Білорусь.
Чи можливе застосування розстрочки, передбаченої Указом № 465, щодо товарів, які є предметами договорів оренди?
Як зазначалося раніше, договір оренди і договір лізингу відрізняються по їх змісту (див., відповідно, ст. 577 і ст. 636 ЦК). Дія Указу № 465 поширюється лише на товари, що ввозяться за договорами міжнародного лізингу. Враховуючи вищевикладене, розглянута розстрочка щодо товарів, які є предметами договорів оренди, не може бути застосована.
При розміщенні товарів у який митний режим надається таке розстрочення?
Відповідно до Указу № 465 вона надається при митному оформленні товарів у митному режимі вільного обігу. Згідно зі ст. 159 ТК даний режим допускає постійне розміщення і використання товарів без обмежень володіння, користування і розпорядження ними, які передбачені митним законодавством щодо використання іноземних товарів на митній території.
На який термін надається розстрочка, передбачена Указом № 465, і з якої дати необхідно обчислювати такий термін?
Відповідно до Указу № 465 дана розстрочка може бути надана на термін дії договору лізингу, але не більше ніж на 5 років.
Згідно з п. 3 ст. 160 ТК податкове зобов'язання зі сплати ввізних митних зборів, податків підлягає виконанню у відношенні товарів, які розміщені під митний режим вільного обігу, до видачі митним органом свідоцтва про приміщення товарів під такий митний режим.
Відповідно до ст. 6 ТК, якщо ТК не встановлений спеціальний порядок обчислення строків, для визначення дня початку і дня закінчення строків у митній справі застосовуються правила, визначені ЦК. Зокрема, згідно зі ст. 192 ГК протягом терміну, визначеного періодом часу, починається на наступний день після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.
Таким чином, термін розглянутої розстрочки необхідно обчислювати з дня, наступного за днем ​​видачі митним органом свідоцтва про приміщення товару під митний режим.
Чи можливо продовження терміну розглянутої розстрочки?
Як вказувалося вище, дана розстрочка може бути надана на термін дії договору лізингу, але не більше ніж на 5 років. Відповідно, термін такого розстрочення може бути продовжений, у тому числі у разі продовження терміну договору міжнародного лізингу, але не більше 5 років. Продовження такого терміну понад 5 років законодавством не передбачено.
Чи надається дана розстрочка при митному оформленні чи необхідно заздалегідь звертатися в митницю?
Згідно з Указом № 465 дана розстрочка надається за заявою лізингоодержувача - резидента Республіки Білорусь. Форма та порядок оформлення даної заяви Указом № 465 не визначені. У зв'язку з цим дане питання вимагає додаткового нормативного регулювання.
Довідково зазначимо, що для передбачених законодавством Республіки Білорусь відстрочок і розстрочок, Інструкцією про порядок реалізації справляння митних платежів, відсотків, затвердженої постановою Державного митного комітету Республіки Білорусь від 24.01.2007 № 11 «Про деякі питання, пов'язані зі стягненням митних платежів, відсотків» ( далі - Інструкція № 11) встановлений такий порядок звернення за їх наданням:
відстрочка (розстрочка) сплати митних платежів на термін до 2 місяців, передбачена ст. 256-259 ТК, надається за письмовою заявою платника довільної форми, що представляється в митницю. Рішення про надання такої відстрочки (розстрочки) приймається за формою, встановленою Інструкцією № 11;
відстрочка сплати ввізного мита та податку на додану вартість щодо комплектуючих, запасних частин, матеріалів і сировини, які ввозяться до Республіки Білорусь для виготовлення експортної продукції (Указ Президента Республіки Білорусь від 23.08.2005 № 391 «Про відстрочення сплати мита та податку на додану вартість »), а також розстрочення сплати податку на додану вартість щодо технологічного устаткування і запасних частин до нього (Декрет Президента Республіки Білорусь від 13.06.2001 № 16« Про надання розстрочки сплати податку на додану вартість при ввезенні на митну територію Республіки Білорусь технологічного обладнання і запасних частин до нього »), надаються при митному оформленні товарів. Відповідно, як заяви про отримання таких відстрочки або розстрочки використовується митна декларація.
Чи необхідно надавати забезпечення сплати митних платежів при отриманні розглянутої розстрочки?
Так, необхідно. Це одна з умов, передбачене Указом № 465, для її отримання.
Якими способами може бути надане забезпечення сплати митних платежів при отриманні розстрочки, передбаченої Указом № 465?
Відповідно до ст. 260 ТК вищевказане забезпечення може бути надано наступними способами: застава майна (ст. 263 ТК); банківська гарантія (ст. 264-266 ТК); внесення грошових коштів на рахунок митного органу (ст. 267 ТК); поручительство (268 ТК).
На практиці при отриманні відстрочок і розстрочок найбільш поширеним з таких способів є банківська гарантія. Згідно зі ст. 265 ТК митні органи як забезпечення сплати митних зборів, податків приймають банківські гарантії, видані тільки банками і небанківськими кредитно-фінансовими організаціями, включеними до реєстру банків і небанківських кредитно-фінансових організацій, визнаних митними органами гарантами сплати митних платежів.
У якому розмірі повинна бути забезпечена сплата митних платежів при отриманні розглянутої розстрочки?
Керуючись ст. 261 ТК і Указом № 465, вищеназване забезпечення має бути надано в розмірі суми ввізного мита та податку на додану вартість, щодо сплати яких платник має намір отримати розглянуту розстрочку.
Які ще умови передбачені Указом № 465 для застосування розглянутої розстрочки?
Як зазначалося раніше, коментований Указ № 465 вступає в силу після офіційного опублікування. При цьому обумовлено, що його дія не поширюється на договори міжнародного лізингу, укладені до набрання чинності цього Указу в силу.
Відповідно, розстрочення сплати митних платежів у відношенні товарів, що є предметами договору міжнародного фінансового лізингу, укладеного до набрання чинності Указом № 465, не надається, незважаючи на те, що такі товари можуть ввозитися і пред'являтися до митного оформлення в митному режимі вільного обігу в період дії Указу № 465.
Чи можливо отримати розглянуту розстрочку особам, які мають непогашену заборгованість зі сплати митних платежів?
Подібного умови ні Указом № 465, ні іншими актами законодавства Республіки Білорусь для отримання даної розстрочки не передбачено. Відповідно, на її здобуття можуть претендувати особи, які мають заборгованість по сплаті митних платежів.
Яким чином відбивається в митній декларації намір платника отримати розстрочку?
Согласно Инструкции о порядке заполнения грузовой таможенной декларации для целей таможенного декларирования товаров, утвержденной приказом Государственного таможенного комитета Республики Беларусь от 09.07.1998 № 246-ОД «Об утверждении Положения о таможенном документе «Грузовая таможенная декларация» и «Инструкции о порядке заполнения грузовой таможенной декларации для целей таможенного декларирования товаров», намерение плательщика получить рассрочку отражается в графе В таможенной декларации. В данной графе указываются в установленном порядке:
код вида платежа в соответствии с Классификатором видов платежей, взимаемых таможенными органами;
сумма предоставленной рассрочки;
код валюты платежа согласно Классификатору валют («974» - белорусские рубли);
номер заявления на предоставление рассрочки;
дата заявления на предоставление рассрочки в следующем виде: ДД.ММ.ГГГГ, где ДД - день; ММ - месяц; ГГГГ - год;
код способа платежа согласно Классификатору способов платежа.
Каков порядок погашения рассрочки, предусмотренной Указом № 465?
В соответствии с Указом № 465 погашение рассрочки производится в течение срока ее действия ежеквартально равными долями.
Учитывая, что течение срока данной рассрочки согласно ст. 6 и 160 ТК, ст. 192 ГК, начинается со дня, следующего за днем выдачи таможенным органом свидетельства о помещении товаров под заявленный таможенный режим, уплату каждой части суммы рассрочки необходимо производить не позднее даты, аналогичной дате выдачи указанного свидетельства, каждого 3-го месяца.
Как правильно поступать в ситуации, когда срок погашения рассрочки приходится на нерабочий день?
Згідно зі ст. 194 ЦК, якщо останній день строку припадає на неробочий день, днем ​​закінчення строку вважається найближчий наступний за ним робочий день. Аналогичное положение содержится в ст. 3-1 Налогового кодекса Республики Беларусь (далее - НК). Таким образом, если последний день срока погашения части суммы по предоставленной рассрочке приходится на нерабочий день, такая сумма может быть уплачена в следующий за ним рабочий день.
Подлежит ли пересчету размер рассрочки, предусмотренной Указом № 465, с учетом изменения ставок таможенных платежей и курсов иностранных валют в период срока ее действия?
Керуючись ст. 249 ТК, исчисленные в белорусских рублях на день принятия таможенной декларации суммы ввозной таможенной пошлины и налога на добавленную стоимость, по уплате которых предоставлена рассматриваемая рассрочка, с учетом изменения ставок таможенных платежей и курсов иностранных валют в период срока рассрочки пересчету не подлежат.
Требуется ли уплата процентов за пользование рассматриваемой рассрочкой?
За пользование рассрочкой Указом № 465 предусмотрена уплата процентов. Такие проценты необходимо начислять на непогашенную сумму рассрочки в размере 1/360 ставки рефинансирования Национального банка Республики Беларусь, действующей на день уплаты ввозной таможенной пошлины, налога на добавленную стоимость, за каждый день срока, прошедшего с даты начала действия рассрочки (для первого взноса ввозной таможенной пошлины, налога на добавленную стоимость) либо с даты уплаты предыдущего взноса (для второго и последующих взносов).
Для расчета таких процентов можно воспользоваться формулой, определенной Инструкцией № 11:
(Срс – Супл) х Дрс1(2, 3…) х У %
Прс1(2, 3…) = _______________________________,
360 х 100 %,
где Прс1(2, 3...) - сумма процентов за определенный период предоставленной рассрочки в белорусских рублях;
Срс - сумма таможенных платежей, на которую фактически предоставлена рассрочка, в белорусских рублях;
Супл - сумма ранее уплаченных таможенных платежей в предшествующие периоды в белорусских рублях;
Д - фактическое количество дней пользования предоставленной рассрочкой уплаты таможенных платежей, которое ограничено сроком, установленным для поэтапной уплаты платежей, вносимых в счет погашения рассрочки;
У - ставка рефинансирования Национального банка Республики Беларусь, действующая на день уплаты сумм таможенных платежей, в процентах годовых;
360 - кількість днів у році.
Согласно Указу № 465 вышеназванные проценты уплачиваются одновременно с платежами, вносимыми в счет погашения рассрочки.
Какие документы представляются в таможню для подтверждения погашения рассматриваемой рассрочки, уплаты процентов за ее использование?
Согласно Инструкции № 11 для отражения сумм таможенных платежей, по уплате которых при таможенном оформлении товаров была использована рассрочка их уплаты, а также процентов за пользование такой рассрочкой, применяется таможенный документ «Свидетельство по отсрочке или рассрочке уплаты таможенных платежей».
Такой документ подается не позднее последнего дня срока, установленного для поэтапной уплаты сумм таможенных платежей по предоставленной рассрочке. При этом плательщик представляет должностному лицу таможенного органа 3 заполненных экземпляра свидетельства, его электронную копию установленного формата, копии документов, подтверждающих уплату сумм таможенных платежей и процентов.
Чем определен порядок оформления свидетельства по отсрочке или рассрочке уплаты таможенных платежей?
Указанное свидетельство имеет форму документа «Грузовая таможенная декларация», состоящего из основного формуляра формы ТД-1 согласно приложению 1 к Положению о таможенном документе «Грузовая таможенная декларация», утвержденному приказом Государственного таможенного комитета Республики Беларусь от 09.07.1998 № 246-ОД. Оно оформляется в 3 экземплярах: № 1–2 - для таможни, № 3 - для декларанта.
В свидетельстве по отсрочке или рассрочке плательщиком заполняются следующие графы: «Экземпляр...»; 1 «Тип документа»; 14 «Декларант»; 31 «Грузовые места и описание товара»; 47 «Исчисление таможенных платежей»; 48 «Отсрочка платежей»; 54 «Представитель декларанта»; А «Свидетельство»; В.
Заполнение отдельных граф рассматриваемого свидетельства производится в порядке заполнения соответствующих граф грузовой таможенной декларации, установленном Инструкцией о порядке заполнения грузовой таможенной декларации для целей таможенного декларирования товаров, утвержденной приказом Государственного таможенного комитета Республики Беларусь от 09.07.1998 № 246-ОД. Вместе с этим некоторые из вышепоименованных граф заполняются с учетом особенностей, установленных Инструкцией № 11.
Установлены ли законодательством «целевые» ограничения в части пользования и (или) распоряжения товарами, в отношении которых предоставлена рассрочка, предусмотренная Указом № 465?
Таможенным законодательством, в том числе Указом № 465, не предусмотрены ограничения по пользованию и (или) распоряжению товарами, ввезенными с предоставлением рассматриваемой рассрочки.
Какие меры ответственности предусмотрены законодательством за нарушение сроков погашения рассрочки, предусмотренной Указом № 465?
В случае неуплаты в установленный срок причитающейся суммы ввозной таможенной пошлины и (или) налога на добавленную стоимость у плательщика возникнет задолженность, которая подлежит взысканию в установленном порядке.
Відповідно до ст. 260, 269 ТК и ст. 52 НК в случае исполнения налогового обязательства в более поздние сроки по сравнению с установленными законодательством плательщик должен уплатить пени. Такие пени начисляются за каждый календарный день просрочки, включая день уплаты (взыскания), в течение всего срока исполнения налогового обязательства начиная со дня, следующего за установленным законодательством днем уплаты таможенного платежа. Их размер за каждый день просрочки определяется в процентах от неуплаченных сумм таможенного платежа. При этом процентная ставка пеней принимается равной 1/360 ставки рефинансирования Национального банка Республики Беларусь, действующей на день исполнения налогового обязательства.
Кроме того, виновное лицо может быть подвергнуто административному взысканию в соответствии с ч. 9 ст. 13.6 Кодекса Республики Беларусь об административных правонарушениях (далее - КоАП), согласно которой неуплата или неполная уплата в установленный срок плательщиком, иным обязанным лицом таможенного платежа на сумму более ј базовой величины, в том числе совершенные должностным лицом юридического лица, влечет наложение штрафа в размере на должностное лицо от 2 до 20 базовых величин, а на индивидуального предпринимателя или юридическое лицо - в размере 20 % от неуплаченной суммы таможенного платежа, но не менее 1 базовой величины.
Відповідно до ст. 3.12 Процессуально-исполнительного кодекса Республики Беларусь об административных правонарушениях (далее - ПИКоАП) протоколы о вышеуказанных административных правонарушениях имеют право составлять уполномоченные на то должностные лица таможенных органов. Дела о таких административных правонарушениях, протоколы о совершении которых составлены должностными лицами таможенных органов, рассматривают таможенные органы, а точнее от имени таможенных органов - начальники таможенных органов и их заместители.
Предусмотрены ли законодательством основания для снижения размера указанного административного штраф? Каков порядок обжалования принятого решения?
Згідно зі ст. 7.2 и 7.9 КоАП при добровольном исполнении возложенной на лицо обязанности, за неисполнение которой налагается административное взыскание, то есть погашения возникшей задолженности, вышеуказанные административные взыскания налагаются в размере, уменьшенном в 2 раза, либо в пределах установленных минимальных и максимальных размеров, уменьшенных в 2 раза.
Юридические лица и индивидуальные предприниматели, на которых в соответствии с законодательными актами наложены административные взыскания в виде штрафов, могут быть полностью или частично освобождены от этих взысканий также по решению Президента Республики Беларусь в порядке, установленном Указом Президента Республики Беларусь от 17.10.2005 № 481 «О порядке освобождения юридических лиц и индивидуальных предпринимателей от административной ответственности».
Відповідно до ст. 12.2, 12.4 и 12.5 ПИКоАП не вступившее в законную силу постановление таможенного органа по делу об административном правонарушении может быть обжаловано в Государственный таможенный комитет Республики Беларусь или в суд. Такая жалоба может быть подана в течение 10 суток со дня объявления лицу, привлекаемому к административной ответственности, постановления о наложении административного взыскания, со дня вручения или получения копии постановления. В случае пропуска по уважительным причинам срока обжалования постановления по делу об административном правонарушении лица, имеющие право на подачу жалобы, могут ходатайствовать перед судом, должностным лицом, уполномоченным рассматривать жалобу, о восстановлении пропущенного срока.

Список використаних джерел
1. Конституція Республіки Білорусь 1994 року. Прийнята на республіканському референдумі 24 листопада 1996 . Мінськ «Білорусь» 1997р.
2. Цивільний кодекс Республіки Білорусь від 7 грудня 1998 р . № 218-З. Прийнятий Палатою представників 28 жовтня 1998 . Схвалений Радою Республіки 19 листопада 1998 . (Відомості Національних зборів Республіки Білорусь, 1999 р ., № 7-9, ст.101). ЮРИДИЧНА ДОВІДКОВО-ІНФОРМАЦІЙНА АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА «ЮСІАС» - 2009р.
3. Цивільний процесуальний кодекс Республіки Білорусь від 11 січня 1999р. ЮРИДИЧНА ДОВІДКОВО-ІНФОРМАЦІЙНА АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА «ЮСІАС» - 2009р.
4. Цивільне право: Підручник, за ред. А. П. Сергєєва, Ю. К. Толстого, М.: Проспект. - Т. 2. - 2000.
5. Цивільне право. Підручник. Частина 1. Видання третє, перероблене і доповнене. / Под ред. А. П. Сергєєва. - М., ПРОСПЕКТ, 1998. - 632с.
6. Цивільне право Росії. Курс лекцій. Частина перша / Под ред. О. Н. Садикова. М., 1996.
7. Іоффе О.С. Радянське цивільне право. Т.1 Л., 1958., Новицький І. Б. Угоди. Позовна давність. М., 1954.
8. Колбасін Д.А. Цивільне право. Загальна частина. - Мн.: ПоліБіг. На замовлення громадського об'єднання «Молодіжне наукове товариство». 1999. - 374с.
9. Коментар до Цивільного кодексу Республіки Білорусь. У 2 книгах. Кн. 1. / Відп. ред. В. Ф. Чигир. - Мн.: Амалфея, 1999. - 624с.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Реферат
54.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Міжнародний лізинг
Документарний акредитив міжнародний лізинг 2
Міжнародний лізинг переваги і не достатки
Франчайзинг в Росії Міжнародний лізинг
Документарний акредитив міжнародний лізинг
Документарний акредитив міжнародний лізинг 2
МІЖНАРОДНИЙ ЛІЗИНГ В СИСТЕМІ СВІТОГОСПОДАРСЬКИХ ЗВ ЯЗКІВ
Міжнародний арбітражний господарський процес деякі проблем
Міжнародний арбітражний господарський процес деякі проблеми правозастосування
© Усі права захищені
написати до нас