Е.Б. Сухоцька, Омський державний університет, кафедра загального мовознавства
Метаметафорісти - поети, які продовжують традицію складного поетичного стилю. Тому в текстах І. Жданова, О. Парщикова, А. Єременко та ряду інших поетів активно реалізуються можливості семантичного розвитку слова, що в свою чергу породжує величезну кількість семантичних окказионализмов.
В одній зі статей ми вже розглядали функції окказіональних новоутворень в текстах метаметафорістов [1], і основна увага приділялася ролі семантичних дериватів в організації поетичного тексту і підтримки ними наскрізного образу віршованого циклу або збірника.
Виходячи за межі образної системи одного автора в интертекстуальное простір всього поетичної течії метаметафорістов, можна відзначити ще одну функцію семантичних окказионализмов: участь їх у створенні поетічес кого мотиву. Дана стаття - всього лише спроба пильніше розглянути, з яких "волокон" можуть бути виткані смисли поетичного тексту. На матеріальному, словесному рівні нас буде цікавити взаємодія різних видів тропів (і, звичайно, самі способи перетворення семантики слів) при розгортанні мотиву зору. Матеріалом для ілюстрацій служать тексти з колективного поетичного збірника "Порив: Нові імена" (М., 1989) та збірки І. Жданова "Місце землі" (М., 1991) [2].
Мотив зору - важливе організуючий початок в текстах метаметафорістов. У цьому плані сучасні поети продовжують класичну традицію в літературі, виводячи на перший план зорове осягнення світу як максимально інтелектуальний і суб'єктивне. Сучасні тексти Синестетичність: на невеликому текстовому просторі часто реалізуються практично всі способи сприйняття світу. "Язичницький" ставлення до навколишнього (дотикові, нюхові, смакові відчуття) відображає прагнення сучасних авторів відродити незбиране, неоміфологіческого (через свідомі операції) світовідчуття. Але сучасна людина - не природний, а інтелектуальний, тому провідним способом сприйняття залишаються все ж зорові відчуття.
Мотив зору втілюється різними способами, його розгортання в тексті здійснюється за допомогою практично всіх типів тропеіческіх перетворень.
Так, у І. Жданова зір неодноразово представлено як процес. Але при цьому в символічному вживанні зі значенням "сприйняття; осягнення світу" завжди використовується стилістично забарвлене слово: Є така кров з незрячим поглядом, / що крім серця може жити ІЖ - погляд * "емоційне сприйняття світу" або "реакція взагалі". Дієслово прозрівати контекстуально реалізує відразу два слова зі значеннями "ставати зрячим, починати бачити" (це слово підтримано ще одним дієсловом зорової семантики, вже узуальним, побачиш) і "починати розуміти" (реалізується процес морфемного словотворення від семантично похідного слова дивиться "розуміти") : Ось тоді ти побачиш, впритул, здивовано / прозріваючи, що немає ні поблизу, ні в окрузі / ні тебе, ні того, що тебе підносило ІЖ.
Граничне втілення символічної паралелі процесів "бачити - знати" представлено в морфемному новоутворенні всезреніе (пор. існуюче в мові слово, практично ідентичне за змістом: усезнання): Система з якою ти зріднився / настільки, що вона 1 - як стан болять шкіри, яка рветься до всезренью ІЖ - в цьому уривку проявляється Синестетичність "дотик + зір", шкіра реалізує метонімію за моделлю "частина ціле" зі значенням "істота"). В інших поетів теж можна зустріти цю стійку поетичну модель, яка тяжіє до гіперонімізаціі слова. Так, у В. Єременко читаємо: У сухому неоні рівно сірки / два зору напередодні віри - / і пояснення, і здогад ВЕ - зір * 'сприйняття світу'.
Якщо сам процес зору осмислюється як щось більше, ніж просто фізична функція організму, природно залучення до кола семантичних перетворень та інших слів цього поля. Цікаво, що характеристика за ознакою "здатність бачити" у текстах представлена негативним компонентом: часто зустрічаються слова сліпий, незрячий, що осліпнув. Серед слів цієї групи частіше зустрічаються метонімічні перетворені, ніж метафори і символи. До сфери психічного значення слова сліпота * в рядках: ... виповнитися помстою і стати целокупное / борошном у наскрізний сліпоти і повитчіком данини? ІЖ - образ сліпоти, характеристика ця стала вже узуальной по відношенню до почуття (пор. сліпа лють, сліпа любов), але в даному тексті слово сліпота * вмотивоване і символічним зір * "розуміння", а тому має значення "небажання розуміти" (мова йде про сцену ревнощів).
Сліпий * в значенні "необгрунтовано" реалізується в рядках вірша В. Єременко: Дорогоцінна сутність втрати будь-якої / Залишається за гранню хвилювання сліпого ВЕ. У цього ж автора зустрічається слово незрячий * "егоїстично замкнутий на собі": Так у незрячих величье збувається ми ВЕ - текст дозволяє прочитати і незрячий * "невидимий", зі зміною відносин типу заставних. Цікаво, що таке перенесення в словах з семантикою зору зустрічається нерідко. Ад'єктивний метонімія реалізується, наприклад, в наступному уривку:
Ти, смерть, красна не на світі, а в совісті гарячою.
Коли ти червоним полотном взовьешься наді мною,
і я займуся твоїм вогнем назустріч темряві незрячої,
ніхто не скаже про мене: і він знайшов спокій. ІЖ.
Незряча темрява - та, яка робить незрячим, наводиться сема каузативності. З іншого боку, в причастиях нерідко зустрічається одночасна реалізація двох застав: незрячий тут ще й "Далай незримим, невидимим" (смерть - тьма, що робить людину відсутнім для інших). Близько в граматичному плані слово незрячий * з такого контексту: ... Вирва квітка незрячого кольору ІЖ - незрячий * "непоказний, непомітний", квітка незрячого кольору - безбарвний.
У слові сліпнути * здійснено метонімічний перенос з каузатівних елементом у значенні: І сльози летять, розбиваючись,
І сліпне скло,
І зливи січуть
Мій вагон на крутому перегоні. МД.
Сліпнути * "заважати бачити".
Одночасно дві точки зору, а в лінгвістичному плані - знову поєднання в одному експоненті двох форм дієслова, реалізується в наступному уривку: ... З наших жив натягнута струна, вона гуде
і мечеться, як нитка больова,
і ірже, і топчеться, і, опівночі розсовуючи,
осліпла блискавкою горить. ІЖ.
У цих рядках розгорнуто складний образ грози. По-перше, з самого початку вірша проводиться порівняння грози і коня, по-друге, сприйняття грози передається і через людське присутність (сидячи в курені, ми бачили). Ця точка зору, "на грозу", експлікує в слові осліплий * значення каузативно дієслова засліпити осліпили. Але оскільки водночас характеризується сама гроза, виявляється і точка зору "зсередини грози", де осліплий * - "згаслий" (однієї з основних сем у похідному слові стає сема 'раптовий').
Якщо процес-стан "зір / сліпота" у поетичних текстах може бути реалізований за допомогою символу, метафори і метонімії, то позначення органу зору зазнає семантичні процеси переважно метонимическое характеру.
Нерідко зустрічається узуальним перенесення очі * 'погляд': А тепер він чекає, прогинаючи очима пітьму ІЖ - в цій фразі ще й гіперонімізіруется слово прогинати *, залишаючи в своєму значенні саму загальну цього виробляє 'долати'; ... Сповзає торжество ведмежих очей, зупинили липи ІЖ - в даному випадку відбувається зсув суб'єктно-об'єктних відносин, стійка конструкція зупинити око (погляд) на чому-небудь увазі відсторонене ставлення суб'єкта до спостережуваного предмету, а конструкція без прийменника в даному тексті сигналізує зміна в семантиці слова зупинити * 'закарбувати в собі '(для сучасної поезії, зокрема, для поетичної системи І. Жданова, характерний мотив розуміння як володіння, ув'язнення в себе, що нагадує язичницьке пожирання).
У проаналізованих текстах зустрівся і зворотний перенос погляд * 'очі': Це автобусний дим або чад ... / світло руйнує, ріжучий погляди ІЖ. Цікаво втілення ідеї "зір" у наступному уривку: Благословен, чий шлях ясний і простий з ранку, / хто не втрачає 1затилком своїм з уваги / мета повернення .. ІЖ - у вірші розгортається думка про нерозривність початку і кінця: мета шляху знаходиться на його початку, важливо не втратити її, не забути. "Втрачати потилицею з уваги" - забувати. Зорова семантика фрази експлікує розхожий вислів очі на потилиці зі значенням 'погляд назад'.
Перенесення очі * 'погляд' виявляється і в наступних прикладах: ... Хто б зумів допомогти / мені витравити себе з очей, пророчащая участье, / невблаганних, як і ти, і звернених у ніч ІЖ; бродячим отраженьем, / не знаходячи відповідь очей , по місту бреду ІЖ. Можливо і звуження значення виробляє в похідному, очі * 'точка зору': Пливли і ми в берегах, на яких стояли / самі колись, тепер от і нас проводжають, / дивляться очима потоку, втрачаючи деталі ІЖ.
Але в семантичних перетвореннях бере участь не тільки слово, що позначає ціле, орган зору, але і слово зіницю (зіниці) 'частина очей'. Перенесення за типом синекдохи здійснено в уривку: І душа, нагая, як натурниця, / проступала в сутінках зіниць АВ - зіниці * 'очі' (у тексті зображена ситуація, коли в очах художника відбивається душа, а не зовнішність портретованого); хлябь розверзлася, / і камені схопилися на ноги, щоб / мені в зіниці заглянути / і шепнути кістки моєї: влови, / навіть якщо не через живе, / прирощення любові АП - тут у значенні слова зіниці * зберігається сема 'ядро' і наводиться сема 'сутність' ; контекстуально синонімом слова зіниці * виступає слово душа (перенесення сутнісних смислів у сферу матеріально-тілесного).
Слово зіниці може брати участь у чресступенчатом метонимическим перетворенні: зіниці 'частина очей' rihgtarrow зіниці * очі + очі * 'погляд' = зіниці ** 'погляд'. Але в значенні семантично похідного слова з'являються семи, пов'язані з уточненням функції органу зору: втиснувшись горизонт у площину / нерухомих зіниць, спрямованих у себе КД - тут зіниці ** породжують погляд rihgtarrow сам погляд ; І не струсити листя грунто-голкової тремтіння, / і не підняти руки, і не впіймати зіниці ІЖ - тут зіниці ** 'фокусують погляд rihgtarrow сам погляд'. На цих прикладах видно, як поети намагаються поглибити значення слова, оживити його давній зміст: зрак - те, чим зрят, тобто не тільки бачать, але і осягають, розвивається мотив "зір - розуміння".
У зв'язку з мотивом зору хочеться навести ряд семантичних новоутворень з семантикою прозорості, слова ці знаходяться в метонимических відносинах "передумови, умови rihgtarrow результат, слідство".
Слово прозорий в текстах І. Жданова може зазнавати зміни різного характеру. Так, в значення слова може наводитися метафоричний предикат "створює відчуття, що здається": Так у годину світанковий біла стіна між вікон безтурботна і прозора ІЖ - в ряду однорідних членів зустрічаються два семантичних окказіоналізма, безтурботний * 'забув про свої функції' (ядерними стають потенційні периферійні семи; це характеристика стіни "зсередини", самої по собі) і прозорий * 'здається прозорим') у значенні слова зберігаються всі основні семи; характеризується враження від предмета.
У вірші І. Жданова "Гроза" природне явище порівнюється з конем, автор підкреслює побудови образу характеристикою прозорий * 'примарний, невидимий'. Це - перетворення метонимическое характеру, ознаки невидимості і прозорості знаходяться в причинно-наслідкових відносинах: Гроза стає все лютіше і злій, / в соломі риються прозорі копита ІЖ - копита прозорі, так як невидимі, вони існують лише в уяві. Схожі семантичні зміни зазнало виробляє в такому контексті: Ще остекленевшіе подих ... тобі нагадає присмак хлорофілу, прозорого в безлистий лісі ІЖ - прозорий * 'невидимий, відсутній', свіже повітря під час дощу нагадує лісову свіжість, причина якої - хлорофіл, узуально не володіє зорової характеристикою "прозорість". Відзначимо Синестетичність наведеного уривка, поєднання зорових (прозорий), смакових (присмак), тактильних (остекленевшіе), вісцеральних, що відносяться до функціонування внутрішніх органів (дихання), приховано, через мотив свіжості - нюхових відчуттів, всі вони лежать в основі образу. Цікаво, що зустрілося в даному уривку слово остекленевшіе * і однокорінне йому скляний * з: І грива чорна дощу наскрізь прошита / палючим запахом скляних тополь ІЖ - зазнають метафоричну трансформацію з предикатом "схожий на ...", ознака, за якою утворюється метафора, - 'тендітний, прозорий'.
У вірші А. Парщикова одночасно реалізуються два похідних від слова прозорий: Темна причина, але прозора / бутель порожня і петля АП - протиставлення слів темний / прозорий експлікується у другому сенс 'легко збагненний', звертає читача в сферу переживань; але віднесеність слова прозорий до іменнику бутель виявляє значення 'порожній' (причинно-наслідкові відносини: прозорий, так як порожній), одночасна характеристика цим прикметником і слова петля виводить на передній план значення семи 'дозволяє бачити наскрізь'. Так в одному експоненті перетинаються предметно-матеріальний і емоційно-інтелектуальний плани вірші.
Прозорий * 'ясний, легко збагненний' вжито і в тексті І. Жданова: Те, що прозоро гріха, непомітно для дару ІЖ - на відміну від попереднього тексту тут протиставляються слова прозорий і непомітний, це протиставлення виявляє уточнюючі семи 'легко виявляється', підкреслює процесуальність, тривалість ситуації. Порівняємо попередні поєднання прозорі копита, прозорий хлорофіл, де слово прозорий * було синонімічно слову непомітний.
На представленому матеріалі можна переконатися, що у створенні поетичного мотиву в интертекстуальном поетичному просторі беруть участь семантичні Філологія різних типів, часто метафора накладається на метонімію; в реалізації мотиву бере участь і символ, який може утворитися також або на підставі подібності, або на підставі суміжності предмета-символу і позначається явища. Важливо відзначити, що постійно присутній паралель між мотивами "зір" і "знання, осягнення". Втілення, розвиток певного мотиву за допомогою семантичних окказионализмов організовує интертекстуальное простір автора в цілому - або навіть всього поетичного напрямку. У цих випадках виявляються розгорнуті словотворчі гнізда, актуалізуються метонимические зв'язку слів однієї семантичної сфери.
Список літератури
Див про це: Осипов Б.І., Сухоцька Є.Б. До питання про функції окказіональних новоутворень в лексичній організації поетичного тексту / / Художній текст: Одиниці та рівні організації. Омськ, 1991. С. 135 - 142.
Прізвища авторів текстів дані в скороченні: АВ - О. Волос; АЕ - О. Єременко; АП - А. Парщиков, ВЕ - В. Єременко, ІЖ - І. Жданов, КД - К. Джангіров, МД - М. Дубаї.