Новікова В. І.
Морфологічні помилки
Помилки такого роду пояснюються порушеннями правил утворення різних форм слова. Найбільша кількість мовних похибок зустрічається при вживанні імені числівника. У наведених далі прикладах помилки пояснюються саме незнанням особливостей відмінювання слів цієї частини мови.
Розглянемо кілька прикладів.
«Вчора ще тут (у Сєвероморську) було близько чотиреста камер» (правильно: «близько чотирьохсот»). «Операції будуть проводитися п'ятдесятьма відсотками акцій холдингу» (правильно: «з п'ятдесятьма відсотками»). «Більше вісімсот тисяч пенсіонерів можуть жити тепер гідно» (правильно: «понад вісімсот тисяч пенсіонерів»).
Несклоненіе або неповне відмінювання складних і складених числівників є порушенням літературної норми. Рідко схиляють журналісти числівник «півтора». Протягом півтори доби місто спорожніло »(правильно:« півтори доби »).
Нерідкі помилки і у виборі відмінкової форми складеного числівника, що закінчується на «два», «три», «чотири» у поєднанні з живим іменником. У таких конструкціях незалежно від категорії одухотвореності знахідний відмінок зберігає форму називного, наприклад: «Всього за цей місяць в госпіталь доставили тридцять два поранених» (а не «тридцять двох поранених»).
Не відповідає літературній нормі і така пропозиція: «Будівництво комплексу повинне бути завершене до двох тисяч третьому року» (правильно: «... до дві тисячі третього року»), так як в складеному порядковий числівник схиляється лише останнім слово).
Зустрічаються помилки і такого роду: «Уряд обіцяє виплатити пенсії до десятого вересня» (правильно: «... до десятого вересня»).
Як і раніше нерідкі похибки і при вживанні збірних числівників. Їх використання у поєднанні з іменниками, які належать до офіційно-ділової лексиці, в літературній мові не рекомендується (тим більше в інформаційних програмах). Наприклад: «Не випадково опинилися в цьому регіоні відразу двоє сенаторів» (правильно: «... два сенатори ...»).
Не завжди вірно вживаються і числівники «обидва» (чол. р.) Та «обидві» (жін. р.), Наприклад: «Введення іншої валюти (крім рубля) згубно для обох країн» (правильно: «... для обох країн »).
Мовний помилкою вважається освіта іменників форм чоловічого роду в називному відмінку в множині:
інспектора (замість інспектори)
почерку (замість почерки)
слюсаря (замість слюсарі)
снайпера (замість снайпери)
фельдшера (замість фельдшери)
Трапляються помилки в ефірі і при утворенні родового відмінка іменників множини. Нормативними вважаються такі утворення:
баржі - барж (не «баржею»)
будні - буднів (не «буден»)
дині - динь (не «динею»)
плечі - плечей (не «плечей»)
рушники - рушників
простирадла - простирадло (не «простирадл»)
сутінки - сутінків
ясла - ясел
Нагадуємо, що форма однини слова «туфлі» - «туфля» (а не «черевиків»), а слова «тапки» - «тапка» (а не «тапочок»).
Помиляються журналісти при відмінюванні іменників, що позначають назви деяких національностей. Зокрема, нерідкі помилки при вживанні форм родового відмінка множини, наприклад:
башкири - башкир (не «башкирів»),
буряти - бурят (не «бурятів»),
туркмени - туркменів (не «туркменів»),
якути - якутів (не «якут»).
Лексичні помилки
Лексичні помилки пов'язані з незнанням значень слів і стійких виразів і обумовленим цим незнанням їх неправильним вживанням у мовленні.
Наведемо кілька прикладів.
Дуже живучою помилкою виявилося вживання слова «назад» замість «знову», «знову»: «Габардин прийшов до нас назад», «Ризький вокзал треба перейменувати назад ...»,« Згодом Баланчин дав їй (балерині) цю партію назад ».
Нерідко журналісти починають пропозицію зі слів "у цьому зв'язку» («У зв'язку з цим хочеться згадати і про недавні події»).
Найчастіше це словосполучення вживається, коли в тексті не вказано ні на яку зв'язок попереднього з наступним. Правильно: «У зв'язку з цим ...». Завдяки такому поєднанню слів і встановлюється зв'язок між уже сказаним і тим, про що буде йти мова у подальшому.
Поширеною помилкою є вживання слів «розпис» замість «підпис» і «число» замість «дата». (Кореспондент: «Ось такий лист ми отримали, а в кінці його розпис і число».) Розпис-це живопис на стінах, стелі і на предметах побуту (хохломская, Городоцька розпис). Не слід плутати зі словом «розписка», наприклад, розписка в отриманні грошей. Підпис - це власноруч написана прізвище під документом, що підтверджує авторство підписалась або його згоду з викладеним. Що стосується слів «дата» і «число», вони також не є синонімами, отже, взаємозамінність у тексті не виправдана. У поняття «дата» (посліду, яка вказує час) входить і число, і місяць, і рік, а число - це лише день календарного місяця. (Наприклад: «Прем'єра фільму відбудеться шістнадцятого числа»). Складаючи документ, ми фіксуємо саме дату, тобто число, місяць і рік його оформлення.
До лексико-стилістичним погрішностей відноситься й незнання особливостей лексичній сполучуваності слів на російською мовою. Наприклад: «Погіршується рівень життя народу» (правильно: «Знижується рівень життя народу»). Невірно складено та пропозиція: «Щоб покращити криміногенну обстановку в місті, правоохоронні органи працюють в посиленому режимі». «Криміногенний - сприяє вчиненню злочину». Правильно: «Щоб змінити криміногенну обстановку в місті ...» або «Щоб поліпшити загальну обстановку в місті ...».
Нерідкі випадки неправильного вживання слів «головний» і «заголовний». Так, у реченні «У фільмі« Летять журавлі »Тетяна Самойлова зіграла головну роль» слово «заголовний» було вжито в значенні «головний», що невірно, оскільки «заголовний» означає «винесений у заголовок, чого в нашому прикладі не було (і не малося на увазі). А головну роль актриса зіграла у фільмі «Анна Кареніна», названому на ім'я героїні.
Типовими для телерадіоефіру є похибки наступного роду: «Пожежа виникла на дуже високій висоті», «Репортер проводив репортерської дослідження», «Вирізняються в цій операції нагороджені державними нагородами», «Кажучи про розмові зі Степашиним, депутат зазначив ...» Цей ряд можна продовжувати довго . Явища такого порядку в лінгвістиці прийнято називати тавтологією.
Безсумнівно, розмовні елементи, просторічні вкраплення (саме вкраплення) мають право на життя в публіцистиці. Проте відчуття міри у використанні коштів розмовного стилю у журналістів нерідко відсутня, наприклад: «Відвідувачі музею суцільно емведешнікі, музейники постаралися для них на славу».
Слід зауважити, що розмовна тональність в інформаційно-аналітичних програмах нерідко тяжіє до грубувато-просторічної, а то й зовсім підміняється нею. Свідчення тому - відверто груба лексика: хавати, халява, козли, облажаться, лізти в штани і ін
Що стосується іноземних слів, то необхідність деяких з них безсумнівна, але навіщо нам «конфронтація», «раунд», «саміт», «консенсус», «тінейджер», «шоу», «мімікрія», «брейн-ринг» і сотні інших! Сучасні масштаби запозичення є згубними для російської літературної мови.
Фонетичні помилки
Фонетичні помилки складають найчисленнішу групу похибок, пов'язану з порушеннями норм наголоси. Найчастіше помилки трапляються в наступних словоформах (довідка дається по "Словника наголосів російської мови" Агеєнко Ф. Л., Зарва М. В., М., 2000); нижче наводяться правильні варіанти:
бармен - барменом
бочкове (пиво)
версти, верстам (але: за десять верст)
вікових груп (люди всіх вікових категорій)
вручимо (нагороди)
(В) госпіталях
Дівоче поле (але: дівоча пам'ять)
диспансер
договірні ціни - за договорами
завидно
укладемо (угода)
зайнявся
запломбований
здалека (прислівник)
виданий, видана
козирною (не козирний)
гарніше,
хресний хід (не хрещений)
ліфти
(Від) масажу
майстерно (написано)
майстерня (гра)
менеджмент
наносне
виявлення
опіка (не опіка)
оцінено (не оцінений)
перемкнемо
пережив (одного на п'ять років)
поліграфія
(Ви) маємо рацію
поклонимося
(В) мережі (Інтернет, телефонного і т.п.)
столяр
сторони (але: дві сторони, обидві сторони)
договірні сторони, на всі чотири сторони)
Синтаксичні помилки
Найпоширенішою синтаксичної помилкою є порушення норм управління, наприклад:
зважив про те ...
закон передбачає про те ...
стверджує про те ...
розуміє про те ...
показуючи в кількох словах про те ...
ми вже обговорювали про це ... і т. д.
Правильно слід говорити:
зважив (що?) всі "за" і "проти" ...
стверджує, що ...
розуміє, що потрібно людям ...
показуючи, як це відбувалося ...
ми вже обговорювали (що?) цю тему ... і т. д.
Поширену помилку допускають журналісти, вживаючи іменник у родовому відмінку з прийменниками "відповідно до" і "завдяки": відповідно до наказу, згідно договору, завдяки гарної погоди. Правильно: згідно з наказом, згідно з договором, завдяки гарній погоді. Ім'я іменник у поєднанні з приводами "завдяки" і "відповідно до" вживається в давальному відмінку.