Мовна специфіка передач на ТБ

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст

1. Введення

2. Мовна специфіка передач на телебаченні.

3. Висновок.



1. Введення

Мета курсової роботи дослідити "Мовну специфіку передач на телебаченні"

Проблема полягає у заповненні тілі ефіру жаргонізмом, лексикою з "вулиць", і ненормативною лексикою. Відсутність належної ротації і цензури на телебачення створює

всі умови для поширення жаргону, ненормативної лексики та засмічення іноземними словами телеефіру.

Завдання розкрити тему і показати на прикладах стан мовної специфіки нинішнього

Телебачення. Проблеми пов'язані з специфікою мови сучасного телебачення.


2. Мовна специфіка передач на телебаченні.

Сьогоднішня дійсність взагалі значною мірою визначається

різноманіттям видів суспільної комунікації, при цьому традиційно потужним

впливом на зміну контурів національної ментальне, світосприйняття,

визначення ціннісних орієнтирів всього суспільства та окремих вікових

груп мають засоби масової інформації, серед яких найвпливовішим

є телебачення. "Телевізор-не просто засіб масової інформації, а як

б багаття, вогнище, навколо якого колись збиралися древні люди поїсти, потусуватися

і попліткувати, "- вважають психологи.

Реконструювати мовна свідомість сучасного телеглядача на підставі

текстів як власне «Новини», так і авторських аналітичних програм

(Н. Сванідзе, С. Доренко, П. Шеремета, Є. Кисельова) систематична обробка текстів

зазначених передач призводить до думки про їх стилістичної близькості, спільністю

кореспондентського корпусу. У матеріалах використовуються лише ті приклади з новин та аналітичних програм основних каналів Російського телебачення-ОРТ, НТВ, РТР, ТБ-6, з початку 1997р до кінця 2000р. які описують всередині російські реальності, висловлювання гостей передач - вони зосереджувалися на мовлення телевізійників, вважаючи можливим лише при такому обмеженні говорити про деякі тенденції, що складаються в новинному дискурсі, і про їхній вплив на тілі споживача.

Телебачення прямо і безпосередньо пов'язане з нами через інформаційні програми, тобто через випуски новин ... "Дійсно, день - або принаймні вечір - у більшої частини телеглядачів розбитий на час до і після" Вістей "," Підсумків "або програми "Час". Негативний психологічний відгук, супроводжуючий повідомлення про військові дії, катастрофах або бюджетних катаклізмах, компенсується можливістю гранично відвертою глядацької реакції на побачене і почуте в новинах - від схвального підприємства ("Саме так!") до критичної відстороненості ("Ще чого '."), усвідомленням власної осудності на тлі нерозумного світу за порогом дому, виходом із самотніх сумнівів і тривог і набуття свого кола нехай віртуальних, але ворогів або однодумців. Думається, програми саме цього жанру дають відчуття найбільш актуальною глядацької свободи: теле споживач може "змусити замовкнути навіть виступаючого главу держави", він отримує "шанс владарювання над дематеріалізований і полегшеним світом", а "хвилина перед випуском новин, репрезентовані бігом секундної стрілки по циферблату, немов і є той" загальний, один і той же "момент часу, у відсутності якого переконана сучасна фізика ... ми маємо справу з часом інтерсуб'єктивності. Цим останнім телебачення відрізняється від всіх інших комунікативних засобів ...". "Будь-яке явище дійсності, увійшовши в потік интерперсонального часу, вже не дорівнює собі, оскільки виявляється перетвореним - не за своїми формальними, зовнішніми характеристиками, а в своїй семантиці і своєму впливі на аудиторію, точніше - на її уява ". Вплив телебачення на аудиторію, ріднить його з впливом фольклору.

Таким чином, відбувається повернення до до письмовій культурі, "реінкарнація" усної відповіді. Показово, що у філологів, які вивчають стан російської мови наших днів, не викликає сумніву той факт, що мовні пристрасті нашого сучасника формуються в першу чергу усними, не письмовими джерелами, з усіма наслідками, що випливають звідси наслідками. У "Вступі" до "Тямущому словника російської мови кінця XX століття" Г, Скляревська відзначає, що мовна свідомість сьогоднішнього російськомовного соціуму, природно, відбиває і сприймає мовні зміни, що супроводжують суспільні і психологічні катаклізми нашого часу. До числа таких мовних зміні відносяться: нестабільність, відкритість російської лексичної системи, з одного боку, і її звільнення від колишнього ідеологічного баласту у вигляді "однопартійних" мовних кліше - з іншого, "лавиноподібно", надмірність словотворення, семантичні зрушення і стрімке розширення сполучуваності слів , задоволення потреби в експресивному описі життєвих реалій за рахунок периферійних ділянок лексичної системи.

У телевізійній промові всі більш необов'язковим стає точний вибір мовного засобу, все більш обов'язковим стає звернення до усно-літературної норми, яка не збігається. Переважає тенденція до розширення «вільних жанрів» і відповідно до скорочення «протокольної» частини телепередач. У книзі О. Лаптевой наводиться одне з характерних, думок: «Коли людина з похмурим обличчям і картонним голосом бурмоче найсвятішу правду, стає сумно. Мені нудно вірити, хочеться відкритої посмішки, вільної мови і не такого окостенілої хребта. Хто не може-заслати на радіо ».

Російській журналістиці та її телевізійної різновиди неприємно роль безстороннього фіксатора подій. Роль глядача теж не пасивна: він аналізує події, підсумовує прожитий день або тиждень. Для цього від обох учасників сьогоднішнього тілі діалогу потрібно не просто їх спільне перебування в одному і тому ж геополітичному і мовному просторі, але часто і їх інтелектуально-емоційне збіг.

У нинішніх новинах немає професійних дикторів і штампованих

кореспондентів і репортерів. Є команди авторів освічених і умних.Однако, як точно зазначив Г. Горін «блискучий розум без дрібки дотепів прісний і загрожує

нетравленням думки ». Іронічність російських теле провідних суть продовження їх інтелекту.

Російське телебачення останнього часу відчуває нездоланний спокуса в апробування найнесподіваніших, іноді епатуючих, яскравих мовних засобів та їх поєднань при висвітленні навколишньої дійсності.

"Мови різняться між собою не тільки тим, що вони« мають », але і тим, як вони використовують те, що вони мають", - пише В. Г. Гак. Істотне значення "в мовному самовираженні народу має відбір мовних елементів у мовленні, в процесі організації висловлювання. Цей відбір показує, які елементи дійсності, які їх властивості і відносини мають пріоритетне значення в мовленнєвому свідомості мовців на даному мовою людей". Непрямі, транспонований засоби вираження (лексичні метафори та інші переноси значень, використання синтаксичних структур у вторинних - теж переносних - функціях) відображають психологію говорять часом більшою мірою, ніж пряме вживання мовних засобів, вони дозволяють виявити глибинні асоціації, що встановлюються говорять ".

Як видається, російська телевізійна мова впливає на мовну свідомість російських споживачів інформації чотирма основними способами:

  1. багаторазово і регулярно повторюючи метафори, клішовані тілі вислови,

екранні журналісти викликають стійкі реакції глядачів на використання даних мовних засобів у коментарях, що призводить до посилення коннотативного російського мовного свідомості (пор.: російська політична сцена, знакова фігура, знакова подія, кадрова чехарда, політичний діагноз, інформаційна війна, кишенькова Дума, вірний путінець і т. д.).

Загальні фонові знання знаходяться по обидві сторони екрану забезпечують

передбачувані асоціації, пов'язані з поняттями сім'я, інтрига, гра, карти, театральне дійство. Приклади: (про Лужкова і його оточення) московська родина (ОРТ); одна з ключових фігур так званого "сімейного призову" (НТВ); кремлівська сім'я (ОРТ ); інтрига, яка закручується навколо прем'єра (НТВ); віртуозна політична інтрига (ОРТ); і гра на імпічмент президента (НТВ); комуністи бояться опинитися поза грою (ОРТ); козирна карта з зображенням Юрія Скуратова ... була залучена з російської політичної колоди (ОРТ); екс-прем'єра провокують розкрити карти (НТВ); офіційні влади тримають мхатівську паузу (НТВ); тим, хто сіє хліб, ніколи стежити за політичним спектаклем у Москві (ТВ-б); (про заяві Єльцина про відставку) cцeнa в кабінеті залишиться в історії політичного театру (НТВ); кремлівські ляльководи (ТБ-6);

2. Активно звертаючись до загальновідомих феноменам, теле провідні провокують формування прецеденно-орієнтованого мовної свідомості російської теле аудиторії. Причому, незважаючи на відносно молодий вік телебачення в порівнянні з іншими джерелами "крилатих" явищ (літературою, кіно), і у нього вже накопичено свій фонд потенційно прецедентних текстів, візуальних явищ - особливо в області реклами і так званого політичного фольклору (пор.: Зюганов і Березовський, як хліб і "Рама", створені одне для одного (РТР); В опозиції стало нудно: нуль перспектив і, що важливо, нуль калорій (ведучий повторює жест з реклами "Пепсі") (РТР); (про майбутній чемпіонаті світу з футболу) Чоловіки хотіли б, щоб їхні подруги не змушували їх вибирати між футболом і ... - ну, ви знаєте. А чоловікам в ці критичні дні порадимо ... (ТБ-6); Хотіли як краще, а вийшло навіть гірше, ніж завжди (РТР);

3. Використовуючи індивідуальні фарби, поодинокі прийоми, автори новинних програм сподіваються на миттєву реакцію, почуття гумору, певний рівень інтелекту глядачів ~ так виникають несподівані метафори, афоризми - перевертиши, нові ідіоми, пор.: (Про паніку в країні) ці настрої і є фашистські дріжджі (РТР);

грошовий кран уряду (РТР); нафтові гроші (ТБ-6); газові відносини (між Україною і Росією) (ОРТ); кругосвітню подорож політичне ... прем'єрська кругосветка (ТВ-Центр); (про протест пивоварів проти постанови Головного санітарного лікаря Росії) пивна війна; всеросійський пивний путч (НТВ); відкоркувати валютну кубушку (РТР); політичний біг на місці (НТВ); (про створення нової партії, об'єднала багато старих сили) великий політичний пилосос (ОРТ); можливості політичного клонування ... кожен губернатор призначить свого наступника за схемою "Єльцин - Путін" (ОРТ); Рада Федерації погодився зробити собі харакірі (НТВ); кадровий листопад (НТВ); (про гімн) музично-політична дискусія (ТБ-6);

4. Відмовляючись від суворого поділ мови на центр і периферію, тележурналісти сприяють скасування багатьох колишніх заборон - в синтагматике, стилістиці, в категорії дійсності через мову. "Розрідження суспільно-політичного імперативу" тягне за собою "зміна суспільного смаку до стильових сфер і стилістично маркованих засобів". Розширення меж мови розумової свободи веде до зміни мовної тональності тілі новин, до ступеня експресії, яка до недавнього часу була надмірною не тільки для новинних і аналітичних програм, але і для телебачення загалом.

Загальновідома інтенсивне проникнення жаргонізмів в новинні тексти СР: претенденти на посади в уряді "лягли на дно" (РТР); банки кинули мільйони


вкладників (НТВ); дає дуба гучний план ... "Транскаспій" (РТР); вся політична братва вже конкретно стартує в напрямку парламентських виборів (РТР); президент обіцяв не здавати свого прем'єра (НТВ). З визначенням типів ефірного впливу спостереження щодо цілей, з якими мовець вживає так звані стереотипи: паремії, крилаті слова, цитати, афоризми - тобто те, що ми узагальнюємо як прецедентні тексти. "До мовним стереотипам відносяться такі, які мовець вживає як чужу мову, і сам це відчуває, і це ж відчуває слухає"!. "Чужий текст-стереотип виникає або на знак згоди, або на знак протесту ... стереотип завжди створює додатковий рядок у висловлюванні. Тобто він в широкому сенсі супер сегмент". Ідіоматика має соціальну орієнтацію, а функція соціалізації в наш час найбільш яскраво "виявляється при вживанні кліше-цитат, стереотипів сучасних засобів масової інформації, назв популярних фільмів, рефренів шлягерів і т. д." .

Дійсно, репортажі можуть починатися з анекдоту, притчі, пісні, дитячої лічилки: (початок репортажу про ювілей Г. Алієва) На весіллі дізнаєшся про те, скільки у тебе родичів, на похоронах - як тебе любили, на ювілеях - як тебе поважають. Клятву скріплюють кров'ю, дружбу скріплюють нафтою (РТР); (про скорочення армії і вищого військового керівництва - звучить початок пісні) Як добре бути генералом! .. (ОРТ); З головною подією в сфері бізнесу в ці півроку пов'язана загадка: А і Б сиділи на трубі, пересіли але алюміній (НТВ).

"Випадки вживання мовних стереотипів у функції неприйняття, відштовхування, культурного протесту ... класифікуються на декілька підвидів. Так, по-перше, мовець вживає кліше буквально, але часто з деякою особливою" цитатної "інтонацією, даючи зрозуміти, що для нього це ЧУЖЕ . По-друге, кліше може бути

трансформовано і тим самим модернізовано ... Саме така модернізація може служити засобом більш-менш м'якого протесту, іронії. .. 'Дтам ж: 1I7]. Наведемо [приклади, що ілюструють вживання в аналітичних і новинних програмах оригінальних або періфразірованних прецедентних текстів - від прислів'їв до цитат з класики: Несповідимі шляху реформи (НТВ); Новий уряд повторює за Висоцьким: "чую з захватом: пропадаю, пропадаю!" ( ОРТ); Банк вважає, а уряд має в своєму розпорядженні (РТР); Все це було б смішно, коли б не було так (НТВ); Тепер у моді високий партійний спить і оплески, що переходять в овації (НТВ); Маслюков пояснив Заходу, що в Росії двічі два не завжди чотири, чим підтвердив думку поета з приводу того, що розумом Росію не зрозуміти (РТР); Прем'єр у Росії більше ніж прем'єр (ОРТ); Мова Селезньова великий і могутній (РТР); Чубайс збирається повідомити граду і миру про своїх рішеннях (РТР).

Мова телекоментаріев, з одного боку, потурає "обивательської тязі до укрупнення факту", а з іншого боку - її ж і формує, використовуючи перцептивно марковані, не нейтральні мовні засоби. Вдаючись до певного словесному інструментарію і аранжуємо свою промову так, щоб дотримати закони жанру (новинний або аналітичної програми), але і подробиця щось нестандарное і скарбничку свого ідеостіля, теле провідні одночасно відповідають цим нашим, російською, загальним-більшою чи меншою мірою-комунікативним очікуванням. На відміну від до перебудовних і дореформених телеперад, сьогодні в телемовленні допускається (а іноді й заохочується) вживання лайливої ​​лексики, в тому числі і мату. Подібні висловлювання раніше іменувалися "непристойними", "непристойними", а також "нецензурними" або "нецензурними". Сьогодні всі ці визначення можна вважати застарілими: така лексика вже протягом декількох років безперешкодно присутня на сторінках багатьох художньо-літературних та інформаційно-публістіческіх видань.

Таким чином, на тлі посилення соціальної стратифікації російського суспільства в адресата телевізійної інформації формується відчуття включеності в сконсолідованої новинним дискус національне лінгво-культурний простір. В останні роки XX століття російська ментальність трансформувалася і розвивалася під впливом текстів засобів масової інформації. Але можна з упевненістю говорити про те, що це був - і поки продовжується - в першу чергу "телевізійний етап" становлення мовної свідомості нашого російського сучасника.

Про те, наскільки щільно мова (і, мабуть, світогляд) телевізійних майстрів слова насичена кримінально-жаргонної лексикою, можна судити з такого характерного, причому зовсім не поодинокий приклад: "... союз із втратили дах і ряд відомих домочадців НДР" [Вести. РТР. 27.11.98]. У цих висловлюваннях гра слів побудована на досить прозорих натяках вона має відправною точкою назва одного з політичних русі - "Наш дім - Росія", звідси і вжите в ньому слово домочадці ('члени сім'ї, а також люди, що живуть в будинку на звичаї членів сім'ї , домашні '- MAC з позначкою устар.), і констатація втрати даху (графічним символом - логотипом руху є стилізоване зображення будинку з гостроверхим дахом). Проте ж головний асоціативний потенціал, за безперечного задумом адресанта, міститься в слові дах, яке в кримінальних жаргонах, а потім - і в розмовній мові, означає "прикриття; те, що охороняє, захищає від небезпеки, а також 'покровитель",' кримінальна угруповання (і / або ватажок (лідер), таксі угруповання), охороняє і захищає підприємство, організацію та / або фізичних осіб, які займаються або пов'язаних з підприємницькою діяльністю, від посягань (наїздів} з боку інших кримінальних угруповань.

Таким чином, при уважному спостереженні за телевізійною промовою можна погодитися з думкою кінорежисера І. Диховичного: "Блатная інтонація - скрізь; пальцями махають навіть керівники країни" [Лінія кіно. ОРТ. 30.1 1.98].

Гlpівeдeм ещe (також на матеріалі телепередач) дуже нечисленні, але при "цьому інформативно вельми значні фрагменти соціокультурного, до деякої міри пояснюють наведені вище факти. Повністю злочинність перемогти неможливо, але її можна ввести в цивілізовані правові рамки" [Вхід з двору. РТР. 14.9.93]. На думку письменника В. Войновича, "сьогоднішня злочинність все-таки краще, ніж те, що було сімдесят років" [Прес-клуб. Останкіно. 20.б.94]. Ведучий передачі, очевидно, видаючи свою власну думку за загальне, заявляє: "Вендор залишається улюбленим народним героєм: аферист, вимагач ..." [Адамове яблуко. РТР. 26.10.96]. "... Тим часом тільки кількість" замовних "вбивств щорічно зростає на 70% [Парламснтскій годину. РTP. 29.11.98), а на думку самих співробітників ЗМІ, журналістська" гонитва за сенсацією робить насильство буденним, смерть-привабливою "(Четверта владу. Ren ТV 7 канал. 7.3.99) Треба також згадати про те. що, на відміну від доперебудовних і дореформених телепередач, сьогодні в телемовленні допускається (а іноді й заохочується) вживання лайливої ​​лексики, в тому числі і мату.

Подібні висловлювання раніше іменувалися "непристойними", "непристойними", а також "нецензурними" або "нецензурними". Сьогодні всі ці визначення можна вважати застарілими: така лексика вже протягом декількох років безперешкодно присутня на сторінках багатьох художньо-літературних та інформаційно-публіцистичних виданні: цензури, офіційно peгламентіруемой, здається, не існує.


Втім, голова Спілки журналістів Росії В. Богданов, виступаючи на міжнародному форумі з проблем телебачення колишніх соціалістичних країн, зауважив, що нині в наявності "не цензура влади, а пещура грошей" [Вести. РТР. 5.3.99]. У той же час деякі його колеги схильні трактувати поняття свободи слова досить широко. Так, з приводу однієї з передач за участю А. Гордона, що вжив в ефірі вульгарну лайку, пішли коментарі інших журналістів - О. Кушанашвілі, який підтримав "свободу слова, нехай навіть матюка", і А. Черкизове: "Право Гордона - говорити те , що він хоче "[Скандали тижня. ТБ-6. 28.2.99]

Що ж стосується поняття непристойності (непристойності) - ті його старанно й наполегливо витісняють із системи етичних констант суспільної свідомості. Про це нам. зокрема, свідчать висловлювання, пройняті, здавалося б, щирим пафосом викриття дореформеного лицемірства та пуританства, і прагненням до граничної правдивості і відвертості r зображенні людей і подій. Варто згадати, між іншим, до цих пір цитований викривача вад тоталітаризм;:) (соціалізму) і його мови науково-публіцистичний опус. автор kоторого, готовий прийняти "як завгодно пишний букет докорів дилетантизмі", заявляв: "Пильно вдивляючись мовні норми невеликих, в тому числі тих, що на кілька хвилин або годин, спільнот, ми виявимо, що загальним для всіх [розрядка наша - AB] став один ознака: недруковане мовної продукції. Все, що відзначено цією ознакою викликає необхідний для вільного спілкування градус довіри ", Таким чином, мат запропоновано було розглядати як атрибут н критерій відвертості і щирості. Співзвучні цього виступу виявилися нерідкими. Щодо короткий огляд показує активний характер використання субстандартної лексики і фразеології в сучасних передачах. Про це свідчать приклади, присутні у висловлюваннях осіб різних професій, освітніх та культурних рівнів, хоча серед них, мабуть, переважають представники шару, зазвичай іменується інтелігенцією, а також «елітою» - політичної, творчої тощо, тобто ті, чию мова - особливо публічну - прийнято вважати якщо не зразковою, то, принаймні, дуже близька до такої. Мабуть, це не можна пояснити тільки недбалість мовної поведінки або прагненням до підвищення експресивності висловлювань, оскільки з плином часу вона може стиратися.


3. Висновок

Отже, дослідження текстів, вимовних з екрану протягом останніх чотирьох років, дозволяє зробити деякі висновки про споживача екранної інформації. З послабленням контролю за телеефіром на екрани телевізорів вилився потік неконтрольованої інформації, У нинішній ситуації ситуація не змінюється і контролю на телебаченні немає, там коїться повна анархія в галузі лінгвістики і спроби викорінити цю проблему не приводять до успіху. Склалася тенденція масового телебачення де не має значення культура мови і мовна свідомість.

Відбувається боротьба за рейтинг і всі правила виключені. надія на стабілізацію ситуації є, з приходом нових фахівців на телебачення проблема з мовознавством може зміниться. Вихід на міжнародні канали зв'язку дасть контроль над ефори і стабілізує становище. Але перш за все ми самі повинні вплинути на ситуацію.


Список літератури


  1. АіФ 1999 - Костенко Попова О. Парадокси Євгена Кисельова / / Аргументи і Факти, 1999, № 7

2. Російська мова в ефірі 2000 - Іванова Т,. Черкасова Т. Російська мова в ефірі. Комплексний довідник

3. Миколаєва 2000 - Миколаєва Т. Мовні,. Комунікативні та ментальні стереотипи: соціолінгвістична дістребуція / / Мова як засіб трансляції культури. М., 2000. С. 112 -131

15


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Іноземні мови і мовознавство | Твір
46кб. | скачати


Схожі роботи:
Проектування механічних передач
Радіотехнічна система передач
Аналіз передач електродвигуна
Коробка передач і її пристрій
Особливості пристрою коробок передач
Взаємозамінність зубчастих коліс і передач
Загальне пристрій коробки передач автомобіля
Лінії передач для інтегральних схем
Діагностика та ремонт коробки передач гусеничного трактора
© Усі права захищені
написати до нас