Механізм забезпечення фінансової безпеки комерційного банку на прикладі ТОВ Хоум Кредит енд Фінанс 2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Механізм забезпечення фінансової безпеки комерційного банку на прикладі ТОВ "Хоум Кредит енд Фінанс Банк" (ТОВ "ХКФ Банк")

Зміст
Введення
Глава 1.Теорітіческіе аспекти забезпечення фінансової безпеки комерційних банків у Росії
1.1 Сутність, місце і роль фінансової складової в системі забезпечення економічної безпеки банківської діяльності
1.2 Система управління безпекою в комерційних банках
1.3 Фактори забезпечення фінансової складової безпеки банківської діяльності
Глава 2.Оцінка фінансової безпеки комерційного банку ТОВ «Хоум Кредит енд Фінанс Банк»
2.1 Коротка характеристика ТОВ «Хоум Кредит енд Фінанс Банк»
2.2 Аналіз фінансових результатів діяльності Банку
2.3 Аналіз фінансової безпеки Банку
Глава 3. Оптимізація механізму фінансової безпеки ТОВ «Хоум Кредит енд Фінанс Банк»
3.1 Загальні заходи вдосконалення механізму фінансової безпеки в Банку
3.2 Шляхи вдосконалення стійкості Банку та вдосконалення методик її оцінки
3.3 Підвищення якості IT-супроводу, як одна з основних антикризових завдань Банку
Висновок
Список використаної літератури
Програми

Введення
Слабкість системи економічної і фінансової безпеки, відсутність конструктивних методів захисту банківської діяльності зумовлює її нестійкість. Тим не менш, науково обгрунтована концепція та механізм забезпечення фінансової безпеки банківської діяльності ще не сформувалися.
Серед проблем захисту банківської діяльності від загроз зовнішнього і внутрішнього характеру все більше актуалізується необхідність забезпечення охорони фінансових ресурсів, захисту інформації та майна комерційного банку, створення системи його фінансової безпеки. Для комерційних банків особливо значущими є такі умови ефективної та безпечної діяльності, як забезпечення повернення кредитів, підвищення прибутковості, підтримка ліквідності, зниження банківських ризиків.
Актуальність теми дипломної роботи визначається необхідністю вирішення концептуальних питань забезпечення безпеки банківської діяльності. Це пов'язано з тим, що банківська діяльність завжди пов'язана з ризиком, можливим витоком конфіденційної інформації, наявністю внутрішніх і зовнішніх загроз. Напружена криміногенна обстановка в країні, поява в Росії активно діючих структур економічної розвідки, міжнародній організованій злочинності, повсюдне застосування жорстких методів впливу на банківські структури визначають актуальність розглянутої в роботі проблеми на найближчу перспективу.
Рівень наукової розробки проблем підвищення економічної безпеки комерційного банку досить великий, однак фундаментальних праць з використання конкретних інструментів, що сприяють економічної безпеки банківської системи і її суб'єктів, поки не достатньо.
Узагальнення сучасної спеціальної літератури показує, що вона присвячена переважно організаційним, технічним та правовим аспектам банківської безпеки; в той же час специфічні проблеми стійкості і надійності банків (повернення кредитів, зниження банківських ризиків, запобігання легалізації тіньових доходів) є теоретично неопрацьованими. У цих умовах важливе значення має комплексний підхід до аналізу проблеми забезпечення фінансової безпеки банківської діяльності та використання його в банківській практиці. Значущість і актуальність теми визначили вибір напрямку дослідження, мета і завдання роботи.
Мета цього дослідження полягає у вивченні механізму забезпечення фінансової безпеки комерційного банку на прикладі ТОВ Хоум Кредит енд Фінанс Банк (ТОВ ХКФ Банк).
Поставлена ​​мета дослідження обумовлює необхідність вирішення наступних завдань:
1. Вивчити теоретичні аспекти забезпечення фінансової безпеки комерційних банків у Росії
2. Оцінити фінансову безпеку комерційного банку ТОВ «Хоум Кредит енд Фінанс Банк»
3. Оптимізувати механізм фінансової безпеки ТОВ «Хоум Кредит енд Фінанс Банк»
Предметом дослідження є механізм забезпечення фінансової безпеки в комерційному банку.
Об'єктом дослідження є процеси забезпечення фінансової безпеки в ТОВ «Хоум Кредит енд Фінанс Банк»
Теоретико-методологічну основу дослідження склали фундаментальні розробки в галузі теорії та практики фінансів, податків, що містяться в працях вітчизняних та зарубіжних авторів, які є представниками інституційного напряму підвищення безпеки суб'єктів економічної діяльності.
При дослідженні розглянутих проблем в якості нормативно-правової бази використовувалися Конституція РФ, Цивільний кодекс РФ, ФЗ «Про Центральний банк Російської Федерації (Банку Росії), ФЗ« Про банки і банківську діяльність », законодавчі акти, інструктивні матеріали Банку Росії, а також регламентують корпоративні документи російських комерційних банків, насамперед Ощадбанку Росії.
Інформаційно-емпірична база дослідження представлена ​​економіко-статистичними даними, що характеризують рівень економічних правопорушень у банківській сфері. У процесі підготовки даної роботи широко використовувалися такі науково-методологічні джерела: вітчизняні та зарубіжні монографії з відповідної проблематики, періодичні видання, офіційні статистичні та інформаційні дані, представлені Комітетом за державною статистикою, Укази Президента Росії, постанови і розпорядження Уряду, Web сайти Інтернет.

Глава 1.Теорітіческіе аспекти забезпечення фінансової безпеки комерційних банків у Росії
1.1 Сутність, місце і роль фінансової складової в системі забезпечення економічної безпеки банківської діяльності
Економічна безпека банківської діяльності - це стан найбільш ефективного використання ресурсів для запобігання загрозам та забезпечення стабільного функціонування комерційних банків.
Головною метою забезпечення економічної безпеки банку є досягнення максимальної стабільності функціонування, а також створення основи та перспектив розвитку поза залежності від об'єктивних і суб'єктивних загрозливих факторів. У справжніх умовах непередбачуваної фінансової кон'юнктури це особливо актуально.
Для досягнення найбільш високого рівня економічної безпеки банк повинен проводити роботу щодо забезпечення стабільності та ефективності функціонування основних її складових, до яких відносяться: фінансова складова, інформаційна складова, техніко-технологічна складова, кадрова складова, правова складова.
Фінансова складова є найбільш важливою, оскільки фінансова стабільність свідчить про забезпеченість банку власними фінансовими ресурсами, рівень їх використання, напрямку розміщення.
Найбільш важливою і складною є проблема забезпечення фінансової складової безпеки комерційного банку, тому що в стійкому, ефективно працює банку є достатні кошти для вирішення завдань щодо захисту інформації, охорону співробітників банку, залучення в усі структури висококваліфікованих фахівців.
З іншого боку, фінансова складова - це результуюча всіх інших складових, її високий рівень зумовлюється успішністю дій за іншими складовими.
Сутність фінансової системи безпеки банківської діяльності полягає у забезпеченні організаційно-управлінських, режимних, технічних та профілактичних заходів, які гарантують якісну захист прав та інтересів комерційного банку, зростання статутного капіталу, підвищення ліквідності активів, забезпечення повернення кредитів, збереження фінансових та матеріальних цінностей.
Під процесом забезпечення фінансової складової економічної безпеки комерційних банків слід розуміти сукупність заходів, спрямованих на запобігання шкоди від негативних впливів на їх економічну безпеку з різних аспектів фінансово-економічної діяльності. Саме запобігання шкоди, не тільки явно загрозливого економічної безпеки підприємства, але й потенційно можливого, становить мету роботи фінансових менеджерів з підтримки стабільності бізнесу.
Негативні впливи, які загрожують фінансової складової економічної безпеки кредитної організації, можуть мати суб'єктивний і об'єктивний характер. До негативних впливів суб'єктивного типу відносяться внутрішні і зовнішні впливи, в основі яких лежать усвідомлені дії (а іноді і бездіяльність) людей і інших суб'єктів ринку послуг і товарів комерційного банку з метою нанесення шкоди цієї організації, а також неякісна робота її співробітників або партнерів по бізнесу . На відміну від впливів суб'єктивного характеру, негативні впливи об'єктивного плану є породженням обставин непереборної сили або схожих з ними по своїй суті і джерел виникнення обставин політичного та макроекономічного характеру, тобто обставин, не пов'язаних безпосередньо з діяльністю даної організації або її співробітників.
У підрозділі негативних впливів суб'єктивного типу на внутрішні і зовнішні відбивається характер взаємовідносин винуватців заподіяної шкоди з постраждалої організацією. Наприклад, внутрішні негативні дії можуть бути викликані помилковими, а іноді й недобросовісними діями або бездіяльністю її співробітників у такій важливій сфері, як фінансове планування та управління активами.
Причиною чималого збитку може стати неефективне управління оборотними коштами і структурою капіталу, недостатній контроль за співвідношенням основних і оборотних коштів, позикових коштів та власного капіталу.
Серйозну загрозу фінансовій безпеці становлять також недоліки в організації контролю за структурою вкладень, співвідношенням частин фінансового портфеля по ризикованості та прибутковості. У кінцевому рахунку такі помилки, якщо вони відбуваються систематично або супроводжуються значними наслідками, як правило, призводять до втрати організацією самостійності або стають причиною її банкрутства.
До зовнішніх негативних впливів суб'єктивного типу за фінансової складової економічної безпеки відносяться методи і прийоми конкурентної боротьби, що застосовуються конкуруючими комерційними організаціями з метою забезпечення собі додаткових переваг на ринку. До найбільш поширених видів негативних впливів з боку конкурентів відноситься цінова конкуренція, підвищення якості і поліпшення споживчих властивостей банківських продуктів, активна рекламна підтримка і сервісні програми, зниження, а також такі специфічні і не всім доступні види впливів, як промислове шпигунство (поки що рідко зустрічається в Росії) і, навпаки, поширена практика лобіювання інтересів в органах влади і управління.
Негативні впливу об'єктивного типу, породжені форсмажорними обставинами (стихійними лихами, війнами, масовими заворушеннями і т.п.) або іншими близькими до них обставинами об'єктивного типу (міжнародними угодами та національними законодавчими актами, блокадами, ембарго, страйками, несприятливою кон'юнктурою цін, курсів обміну валют тощо), виникають відносно рідко і бувають зазвичай важко передбачувані, але незважаючи на це їх все ж таки необхідно враховувати у своїй діяльності всім підприємцям. У числі заходів, що застосовуються для запобігання або мінімізації збитків від негативних впливів об'єктивного типу, можна виділити детальну опрацювання форсмажорних застережень в договорах з контрагентами, розробку сценаріїв реагування всіх структурних підрозділів організації на настання форс-мажорних обставин та створення необхідних ресурсних резервів.
Оцінка поточного рівня забезпечення фінансової складової економічної безпеки здійснюється за кількома основними напрямками. У першу чергу, вивчається фінансова звітність. На основі звітних даних аналізується структура та динаміка капіталу організації, рівень її автономії та фінансової незалежності від позикових коштів, становище з ліквідністю оборотних коштів і платоспроможністю в поточний момент і на перспективу. Відповідному аналізу піддається використання основних і оборотних коштів, структура, групової та віковий склад виробничих фондів та інші аналогічні показники. Особливий акцент робиться на структурі оборотних коштів, рівні ліквідності запасів і дебіторської заборгованості, а також на показниках оборотності оборотних коштів і тривалості одного їхнього обороту.
Фінансова звітність є також важливим джерелом даних, необхідних для аналізу структури витрат Банку та його динаміки. Аналізуючи структуру витрат, можна визначити тип стратегії банку та ступінь його орієнтації на високотехнологічні, інтенсивні шляхи розвитку, виявити приховані резерви економії ресурсів.
Завершуючи вивчення фінансової звітності, необхідно ретельно проаналізувати її прибутковість та рентабельність. Показники прибутковості та рентабельності характеризують ефективність роботи організації, використання капіталу та інших ресурсів, обгрунтованість структури витрат: дозволяють порівнювати її з іншими кредитними організаціями.
Наступний напрямок оцінки поточного рівня забезпечення фінансової складової економічної безпеки пов'язано з вивченням конкурентного становища Банку на відповідному ринку і аналізом властивих їй конкурентних переваг. Зібрана інформація є підставою для класифікації конкуруючих суб'єктів залежно від властивих їм конкурентних переваг. Додатковими критеріями для подібної класифікації можуть служити фінансові показники їх діяльності: прибутковість і рентабельність, розмір виплачених дивідендів і розмір прибутку, що припадає на одну акцію, динаміка курсової вартості акцій та інших цінних паперів і т.д. [1]
Принципове значення для економічної безпеки кожного банку має визначення довгострокових перспектив розвитку бізнесу, в якому він бере участь, і чітке уявлення про його роль і місце в цьому бізнесі. Починається перспективне планування з прогнозування споживчих запитів та переваг, що стосуються банківських продуктів і послуг. При цьому обов'язково враховується ймовірність появи на ринку нових аналогічних продуктів, що відрізняються від вже відомих як споживчими властивостями, так і, можливо, умовами надання. Потім проводиться оцінка загального обсягу та динаміки платоспроможного попиту на ці продукти. Аналізуються основні тенденції в стратегіях потенційних конкурентів. І в підсумку конкретизується місце даної кредитної організації на ринку банківських послуг.
Система заходів дозволяє забезпечувати стійку економічну безпеку банківської діяльності. Основу цих заходів становить планування і прогнозування. Прогнозні оцінки знаходять відображення у стратегічному плані підприємства, що містить якісні параметри використання всіх наявних ресурсів. Для реалізації стратегії забезпечення банківської безпеки визначаються основні тактичні кроки. Найбільш оптимальною є розробка декількох альтернативних сценаріїв розвитку ситуації в комерційному банку та розрахунку показників забезпечення економічної безпеки банківської діяльності по кожному з них. Після вибору оптимального варіанту за результатами розрахунків здійснюється складання поточних банківських планів.
1.2 Система управління безпекою в комерційних банках
Забезпечення власної безпеки є одним з постійно діючих напрямків діяльності будь-якої кредитно-фінансової організації. Відповідно управління безпекою виступає в якості одного з необхідних елементів внутрішньобанківського менеджменту. Воно визначається як формалізований (тобто закріплений у відповідних нормативних документах) процес, спрямований на вирішення встановленого переліку управлінських завдань за відповідним напрямом діяльності.
Для забезпечення необхідної ефективності управління безпекою повинно здійснюватися в рамках цілісної системи управління, структура якої ілюструється наступною схемою:


Малюнок SEQ Малюнок \ * ARABIC 1. - Структура цілісної системи управління безпеку комерційного банку.
Стратегія забезпечення безпеки - сукупність довгострокових цілей і управлінських підходів, реалізація яких забезпечує захист кредитно-фінансової організації від потенційних загроз розголошення комерційної та банківської таємниці, а також нанесення їй будь-яких інших форм шкоди майнового і немайнового характеру.
Відсотки отримані та аналогічні доходи від:
1
Розміщення коштів в кредитних організаціях
608 173
374 862
2
Позик, наданих клієнтам (некредитні організації)
3 445 272
2 002 442
3
Надання послуг з фінансової оренди (лізингу)
0
0
4
Цінних паперів з фіксованим доходом
333 763
143 347
5
Інших джерел
1 384
95
6
Всього відсотків отриманих та аналогічних доходів
4 388 592
2 520 746
Відсотки сплачені та аналогічні витрати з:
7
Залучених коштів кредитних організацій
462 950
271 852
8
Залученими коштами клієнтів (некредитних організацій)
1 609 674
818 317
9
Випущеним борговими зобов'язаннями
242 454
223 523
10
Всього відсотків сплачених і аналогічних витрат
2 315 078
1 313 692
11
Чисті процентні та аналогічні доходи
2 073 514
1 207 054
12
Чисті доходи від операцій з цінними паперами
42 828
39 828
13
Чисті доходи від операцій з іноземною валютою
173 099
134 594
14
Чисті доходи від операцій з дорогоцінними металами та іншими фінансовими інструментами
0
85
15
Чисті доходи від переоцінки іноземної валюти
85 752
-19 490
16
Комісійні доходи
511 018
261 515
17
Комісійні витрати
102 755
78 991
18
Чисті доходи від разових операцій
37 290
2 385
19
Інші чисті операційні доходи
-84 493
-52 272
20
Адміністративно-управлінські витрати
1 331 240
737 435
21
Резерви на можливі втрати
-694 295
-304 850
22
Прибуток до оподаткування
710 718
452 423
23
Нараховані податки (включаючи податок на прибуток)
268 757
181 662
24
Прибуток (збиток) за звітний період
441 961
270 761


[1] Банківська справа / За ред. Є.П. Жаровський, М.: ОМЕГА, 2007
[2] Грошовий обіг. Кредит і банки. / Под ред. Н.Г. Антонова, М.А. Пессель, М.: 2005
[3] Ширинська Є.Б. Операції комерційних банків: російський і зарубіжний досвід. 2-е вид., Перераб. і доп. М.: Фінанси і статистика, 2005
[4] Сибіряков А.І. Комерційний банк сьогодні. - М.: Консалт-Банкір. - 2007
[5] REF _Ref249616818 \ h \ * MERGEFORMAT http://www. www.homecredit.ru.- 2009
[6] http://www. www.homecredit.ru.- 2009
[7] Тут і далі «+» - позитивна тенденція в роботі банку; «-» - негативна тенденція в діяльності банку
[8] REF _Ref249618238 \ h \ * MERGEFORMAT Банківська справа / За ред. Лаврушина О.І. - М.: Банківський і біржовий НКЦ, 2005
[9] REF _Ref249619376 \ h \ * MERGEFORMAT Фінанси, гроші, кредит: Учеб.пособие / під ред. Є.Г. Чернової. - М.: ТК Велбі, 2006
[10] REF _Ref249619376 \ h \ * MERGEFORMAT Фінанси, гроші, кредит: Учеб.пособие / під ред. Є.Г. Чернової. - М.: ТК Велбі, 2006
[11] REF _Ref249619376 \ h \ * MERGEFORMAT Фінанси, гроші, кредит: Учеб.пособие / під ред. Є.Г. Чернової. - М.: ТК Велбі, 2006
[12] REF _Ref249619376 \ h \ * MERGEFORMAT Фінанси, гроші, кредит: Учеб.пособие / під ред. Є.Г. Чернової. - М.: ТК Велбі, 2006
[13] REF _Ref249619376 \ h \ * MERGEFORMAT Фінанси, гроші, кредит: Учеб.пособие / під ред. Є.Г. Чернової. - М.: ТК Велбі, 2006
[14] REF _Ref249620901 \ h \ * MERGEFORMAT Банківська справа / За ред. проф. В.І. Колесникова, Л. П. Кроливецкой, М., 2006
[15] REF _Ref249625563 \ h \ * MERGEFORMAT Банківська справа / За ред. Є.П. Жаровський, М.: ОМЕГА, 2007
[16] REF _Ref249625563 \ h \ * MERGEFORMAT Банківська справа / За ред. Є.П. Жаровський, М.: ОМЕГА, 2007
[17] http://www.bolshoybusiness.ru. - 2009
[18] REF _Ref249628926 \ h \ * MERGEFORMAT Банківська справа / За ред. Г. Г. Коробової, 2007
[19] REF _Ref249625563 \ h \ * MERGEFORMAT Банківська справа / За ред. Є.П. Жаровський, М.: ОМЕГА, 2007
[20] REF _Ref249629719 \ h \ * MERGEFORMAT Симановський А.Д, Принципи і правила регулювання банківської діяльності: аспекти методики та практики. / / Гроші і кредит. - 2005
[21] REF _Ref249629832 \ h \ * MERGEFORMAT Гроші, кредит, банки: Учеб.пособие / Под ред. В.П. Вороніна, С.П. Федорова, М: Юрайт, 2008
[22] REF _Ref249630230 \ h \ * MERGEFORMAT Хошаева А. Х-М. Побудова методики аналізу залучених ресурсів банку. / / Фінанси і кредит. - 2005. - № 12
[23] http://www.bankdelo.ru.- 2009
[24] http://www.bolshoybusiness.ru. - 2009
У своїй основі стратегія забезпечення безпеки банку може мати одну з трьох розглянутих нижче концепцій.
Варіант 1. Концепція попереджувального протидії.
Дана концепція є логічним наслідком обраної банком стратегії зростання і що з неї агресивної конку рентної стратегії. Вона передбачає можливість використання службою безпеки найбільш активних методів профілактики та протидії можливим загрозам. Основним критерієм вибору служить максимальна ефективність того чи іншого методу, при цьому питання етичності його застосування відходять на другий план. При реалізації даної концепції допускаються, зокрема, банківський шпигунство, не завжди легітимні методи контролю над лояльністю власного персоналу і т.п.
Переваги концепції:
можливість ефективного вирішення виникаючих у банку проблем, пов'язаних із забезпеченням власної безпеки, практично без участі держави;
забезпечення пріоритету методів профілактичного протидії потенційним загрозам;
можливість забезпечення ефективної підтримки інших напрямків внутрішньобанківського менеджменту, в першу чергу, маркетингу та управління персоналом.
Недоліки концепції:
висока ймовірність адекватної відповіді з боку постраждалих від подібної політики конкурентів;
неминучі суперечності з чинним законодавством, отже, потенційні проблеми з правоохоронними, судовими та наглядовими органами;
необхідність більш високого рівня ресурсної підтримки - фінансової, кадрової, матеріально-технічної.
Рекомендації щодо застосування: для великих банків, орієнтованих на обслуговування високорентабельних підприємств (галузей) або працюють в умовах жорсткого пресингу з боку конкурентів або кримінальних структур.
Варіант 2: Концепція пасивного захисту.
Дана концепція є логічним наслідком раніше обраної банком стратегії скорочення і яка витікає з неї пасивної конкурентної стратегії. Вона передбачає пріоритетну орієнтацію банку на захист з боку держави в особі правоохоронних і судових органів. Це дозволяє різко обмежити функції власної служби безпеки, зберігши в її інструментарії лише мінімально необхідну номенклатуру методів профілактики та відображення потенційних загроз.
Переваги концепції:
мінімальні витрати на її практичну реалізацію;
відсутність загроз застосування до банку відповідних санкцій з боку держави в силу його повної законослухняності як господарюючого суб'єкта з даного напрямку діяльності.
Недоліки концепції:
повна залежність безпеки банку від ефективності діяльності правоохоронних органів держави;
орієнтація на методи протидії вже реалізованим загрозам, які є менш ефективними в порівнянні з профілактичними і припиняли.
Рекомендації щодо застосування: для невеликих банків, які працюють на найменш конкурентних ринках, або під безпосереднім патронажем органів державного управління.
Варіант 3. Концепція адекватної відповіді.
Дана концепція є логічним наслідком раніше обраної банком стратегії обмеженого росту і випливає з неї наступальної конкурентної стратегії. Вона передбачає можливість використання службою безпеки всього комплексу легітимних методів профілактики та відображення потенційних загроз. Як виняток допускається використання і не повністю легітимних методів, але лише щодо тих конкурентів чи інших джерел загроз, які першими застосували подібні методи проти конкретного банку.
Варіант є компромісним між першою і другою концепціями, пом'якшуючи їх радикальні недоліки (проте, не дозволяючи в підлогу ною мірою використовувати і гідності). У сучасних умовах застосовується більшістю кредитно-фінансових організацій.
Фактори, що визначають вибір базової концепції забезпечення:
загальна стратегія розвитку («місія») банку, наприклад орієнтація на обслуговування високорентабельних галузей або тіньової економіки;
ступінь агресивності конкурентної стратегії банку;
ступінь «криміногенності» регіону розміщення банку;
фінансові можливості банку щодо забезпечення власної безпеки;
кваліфікація персоналу служби безпеки банку;
наявність підтримки з боку місцевих органів державної влади.
Загальна послідовність реалізації обраної стратегії:
визначення загального переліку реальних і потенційних загроз безпеки банку, а також їх можливих джерел;
формування рангового переліку об'єктів захисту;
визначення ресурсів, необхідних для реалізації стратегії;
визначення раціональних форм захисту по конкретних об'єктах;
визначення функцій, прав і відповідальності служби безпеки банку;
визначення завдань інших структурних підрозділів та управлінських інстанцій банку в рамках реалізації стратегії;
розробка оперативного плану заходів та цільових програм.
Операційні підсистеми - це самостійні елементи системи управління, кожен з яких спрямований на вирішення формалізованого переліку однотипних завдань із забезпечення безпеки. Відображаючи встановлені стратегією управління цілі і пріоритети, операційні підсистеми мають своїми об'єктами:
інформаційну безпеку;
безпеку персоналу;
майнову безпеку.
Відповідно до методології менеджменту, при формуванні операційних підсистем необхідно дотримуватися наступні загальні вимоги:
підсистеми не можуть містити елементів (методів, процедур тощо), практичне функціонування яких може об'єктивно утруднити експлуатацію суміжних підсистем;
загальна структура кожної з підсистем повинна відповідати наступній типовій схемі: «визначення цілей процесу - планування і організація процесу - оперативне управління процесом - оцінка результатів процесу шляхом зіставлення їх з раніше запланованими цілями»; формалізоване закріплення функцій, пов'язаних з експлуатацією підсистем, за відповідними керівниками та фахівця ми як штабних, так і комерційних підрозділів фірми, включаючи і механізм особистої відповідальності за їх виконання.
Блок забезпечення є необхідною частиною будь-якої керуючої системи. Формуючи вихідні умови для ефективного управління, він включає в себе кілька напрямків.
а) Інформаційне забезпечення системи управління безпекою включає в себе три компоненти:
використовувані в рамках системи методи та конкретні процедури отримання суб'єктами управління необхідної первинної інформації;
формалізовані канали проходження інформації в рамках системи, які визначають маршрут руху раніше зібраної інформації по інстанціях (принципова схема: від кого - кому - в якій формі - у які терміни);
бази даних, пов'язаних з будь-якими проблемами внутрішньої та зовнішньої безпеки, які накопичуються і оновлюються протягом усього періоду функціонування на ринку і використовуються при формуванні управлінських рішень будь-якого рівня.
б) Нормативно-методичне забезпечення включає в себе комплект зовнішніх і внутрішніх регламентів, що використовуються в процесі управління аналізованим напрямком діяльності, а також документів рекомендаційного, тобто НЕ директивного характеру. До зовнішніх регламентів належать законодавчі (наприклад, Закон РФ «Про приватної детективної й охоронної діяльності в РФ») і підзаконні (наприклад, Постанова Уряду РФ «Про перелік відомостей, які не можуть становити комерційну таємницю») акти. До внутрішніх регламентам і рекомендаціям відносяться будь-які постійно діючі документи, розроблені в рамках конкретного банку і введені у відповідності до чинного в ньому порядком - інструкції, накази, розпорядження тощо Єдиним обмеженням при розробці внутрішніх регламентів є їх хоча б формальну відповідність (несуперечність) діючому законодавству.
в) Технологічне забезпечення визначається як сукупність формалізованих технологій забезпечення безпеки банку від раз особистих видів загроз. Їх наявність є основною передумовою ефективності управління, оскільки дозволяє чітко визначити:
безпосередніх учасників (інстанції і робочі місця, які беруть участь у описуваної операції по захисту від конкретної загрози);
управлінські процедури (заходи, здійснювані в рамках операції);
типові терміни за операцією у цілому і кожної управлінської процедури окремо;
відповідальність учасників за порушення описуваної технології.
г) Інструментальне забезпечення визначається як сукупність прикладних методів управління, що використовуються в рамках системи. Стосовно до управління безпекою їх можна диференціювати на три групи:
методи профілактичного характеру, що дозволяють не допустити практичної реалізації потенційної загрози;
методи припиняють характеру, які дають змогу відобразити вже реалізовану загрозу, не допустивши або мінімізувавши можливий збиток;
методи караючого характеру, що дозволяють покарати безпосередніх винуватців реалізованої загрози.
д) Трудове забезпечення визначається як повністю укомплектований штат служби безпеки, що включає в себе три кваліфікаційні категорії працівників:
менеджери, тобто керівники різного рівня - від очолює розглядається напрямок віце-президента банку до бригадира зміни охоронців;
експерти, тобто висококваліфіковані співробітники служби безпеки, що спеціалізуються на певних напрямках її забезпечення (аналітики, розробники спеціальних програмних засобів тощо), але не виконують при цьому прямих управлінських функцій;
виконавці (охоронці, ремонтники спецобладнання та ін.)
е) Фінансове забезпечення визначається як сукупність фінан сових ресурсів, що виділяються на підтримку і розвиток розглянутого напрямку (придбання спецобладнання, зарплата персоналу, оплата інформації тощо). [2]
При формуванні, експлуатації та розвитку системи управління безпекою банку необхідно дотримуватися деякі загальні методичні вимоги. Головним з них є системний підхід до проблеми забезпечення безпеки. Під цим розуміється неприпустимість акцентування зусиль служби безпеки на відображенні будь-якого одного або декількох видів потенційних загроз на шкоду іншим. Порушення даної вимоги до теперішнього часу характерне для багатьох вітчизняних комерційних фірм і визначається, частіше всього, колишньої областю професійної діяльності керівника розглянутого напрямку.
Другою вимогою визначається пріоритет заходів щодо запобігання потенційних загроз (тобто методів профілактичного характеру). Воно не потребує додаткових обгрунтувань вже в силу забезпечуваною можливості не допустити збитків у принципі, тоді як інші методи в кращому випадку дозволяють його скоротити або покарати винуватців.
Третьою вимогою виступає орієнтованість системи на забезпечення пріоритетного захисту конфіденційної інформації і лише потім інших об'єктів потенційних загроз. Роль інформації та інформаційних технологій у функціонуванні сучасної цивілізації, держави, окремих фірм послідовно збільшується. Все для більшого числа господарюючих суб'єктів втрата або розголошення інформації стає більш значущою втратою, ніж розкрадання грошових коштів і матеріальних цінностей. Поява і розвиток глобальних комп'ютерних мереж визначило появу ще одного джерела постійних загроз інформаційної безпеки - несанкціоноване проникнення в бази даних. Хакерство з екзотичної форми інтелектуальної діяльності обмеженого контингенту фахівців з розробки програмних засобів вже наприкінці 70-х років перетворилася в нову професійну спеціалізацію для працівників не тільки державних спецслужб, а й приватного, в тому числі й кримінального, бізнесу. Спостережуваний в останні десятиліття різке зростання як загальної номенклатури загроз інформаційної безпеки банків, так і масштабу втрат від них, визначає необхідність реалізації даної вимоги.
Четвертим вимогою є безпосередня участь у забезпеченні безпеки банку всіх її структурних підрозділів і співробітників в рамках встановленої їм компетенції та відповідальності. Структура можливих загроз, серед яких не останнє місце займають і загрози з боку власного персоналу, виключають можливість ефективної протидії їм силами виключно співробітників служби безпеки. Тому в заключному розділі посібника спеціально розглядається комплекс заходів щодо виховання у трудовому колективі відповідної ідеології і навчання його членів методам профілактики та припинення найбільш ймовірних загроз.
П'ятим вимогою виступає забезпечення взаємодії системи управління безпекою з іншими напрямками менеджменту. Зазначена вимога реалізується як на стратегічному, так і на оперативному рівні системи управління. У вітчизняних умовах в режимі оперативного управління найбільш тісний взаємозв'язок повинна забезпечуватися між розглянутої системою і персональним менеджментом. Порушення вимоги про координацію управління різними напрямками діяльності може призвести до вкрай негативних наслідків. У випадку, коли при розробці суміжних систем управління (наприклад, фінансового менеджменту або маркетингу) будуть порушені вимоги з боку даної системи, різко збільшується ймовірність негативної реалізації відповідних погроз. У свою чергу нормальне функціонування суміжних систем управління буде постійно порушуватися, якщо управління безпеки буде організовано за принципом самодостатності - безпека заради самої безпеки. Таким чином, комплексна система управління повинна формуватися з урахуванням забезпечення відносного паритету або балансу інтересів кожного з напрямків діяльності кредитно-фінансової організації.
Шостим вимогою є відповідність витрат на забезпечення безпеки банку реальному рівню загроз. Воно пов'язане з реалізацією принципу розумної достатності. З позиції кінцевої ефективності системи в рівній мірі неприпустимо заощаджувати на розглянутому напрямку діяльності, послаблюючи власну безпеку, і перебільшувати можливі загрози, здійснюючи зайві, тобто не окупає витрати. Враховуючи, що керівництво служби безпеки з очевидних причин схильне саме до завищення рівня потенційних загроз, для дотримання даної вимоги бажано залучити незалежних експертів в особі співробітників державних правоохоронних органів або приватних охоронних структур.
Заключним вимогою є формалізоване закріплення не тільки функціональних обов'язків, але і повноважень (межі компетенції) служби безпеки. На відміну від інших напрямів діяльності банку робота більшості співробітників цього підрозділу завжди пов'язана із загрозою перевищення службових повноважень. У результаті велика ймовірність порушення проти кредитно-фінансової організації кримінальних справ і цивільних позовів за звинуваченням у порушенні чинного законодавства чи цивільних прав.
Оцінка ефективності управління безпекою є необхідним елементом системи. Вона дозволяє вирішити кілька прикладних завдань, зокрема, здійснювати статистичний аналіз ймовірності негативної реалізації тих чи інших загроз, а також об'єктивно оцінювати результативність діяльності служби безпеки. На відміну від більшості інших напрямків менеджменту тут не завжди можна точно підрахувати забезпечений економічний ефект. Зокрема, важко визначити можливі втрати від своєчасно припинених загроз. За деякими видами загроз, наприклад, на адресу співробітників банку прямий ефект неможливо розрахувати в принципі. Тому доводиться спиратися на результати не тільки прямий, але і непрямої оцінки. Нижче наводиться перелік критеріїв, які доцільно використовувати для вирішення цього завдання:
загальне кількості виявлених загроз, з диференціацією на погрози, захід у повному обсязі, припинених лише частково, негативно реалізовані в повному обсязі (в динаміці у порівнянні з попередніми періодами);
прямий фінансовий збиток, нанесений банку в результаті частково і повністю реалізованих загроз;
потенційний збиток, який могли б завдати банку повністю або частково припинених загрози;
результати реалізації планових профілактичних заходів;
відсутність обгрунтованих претензій до служби безпеки з боку правоохоронних органів, власних підрозділів та окремих співробітників.
Правові основи безпеки комерційного банку визначають відповідні положення Конституції Російської Федерації, Закон «Про безпеку», федеральні закони «Про Центральний банк Російської Федерації», «Про банки і банківську діяльність» та інші нормативні акти.
Захист майнових та інших матеріальних інтересів і ділової репутації комерційних банків покликані забезпечувати також цивільне, цивільно-процесуальне та арбітражний та арбітражно-процесуальне законодавство.
Правову основу безпеки кредитних відносин банків з клієнтами становлять законодавчі акти, що регулюють можливість застосування різних способів забезпечення виконання зобов'язань. Цивільний кодекс РФ дозволяє застосовувати утримання, застава, порука і банківську гарантію. Найбільш надійним способом забезпечення виконання кредитних зобов'язань є застава. Правове регулювання заставних відносин здійснюється за допомогою низки законодавчих актів і норм, з яких найбільш важливими є ГК РФ (ст. 334-358), Закон РФ «Про заставу» від 29.05.92 N 2872-1, Цивільний процесуальний кодекс РФ (ст. 399-405), Тимчасове положення про узгодження заставних операцій (затверджено розпорядженням Держкоммайна РФ від 21.04.94 N 890-р), Основні положення про заставу нерухомого майна - іпотеку (схвалено розпорядженням заступника Голови РМ РФ від 22.12.93 N 96-рз) .
Забезпечення інформаційної безпеки в банківській системі регулюється законами Російської Федерації: «Про банки і банківську діяльність», «Про державну таємницю», «Про інформацію, інформатизації і захисту інформації».
Важливе значення у цій справі мають укази Президента Російської Федерації «Про захист інформаційно-телекомунікаційних систем і баз даних від витоку конфіденційної інформації з технічних каналах» від 08.05.93 N 644, «Про заходи щодо дотримання законності у сфері розробки, виробництва, реалізації та експлуатації шифрувальних засобів, а також надання послуг в області шифрування інформації »від 03.04.95 N 334,« Про створення Державної технічної комісії при Президентові Російської Федерації »від 05.01.92 N 9.
При практичному вирішенні завдань забезпечення безпеки банківської діяльності необхідно спиратися також і на наступні правові нормативні акти:
постанову Уряду РРФСР від 05.12.91 N 35 «Про перелік відомостей, які не можуть становити комерційну таємницю»;
«Положення про сертифікацію засобів захисту інформації», затверджене постановою Уряду Російської Федерації від 26.06.95 N 608 "Про сертифікації засобів захисту інформації»;
Положення про державну систему захисту інформації від ІТП і від витоку по технічних каналах, затверджене постановою Уряду РФ від 15.09.93 N 912-51;
«Положення про державний ліцензування діяльності у сфері захисту інформації», затверджене спільним рішенням Гостехкомиссии і ФАПСИ при Президентові Російської Федерації від 27.04.94 N 10.
Існуючі правові умови забезпечення банківської безпеки в основному дозволяють державним та іншим правоохоронним і охоронним структурам організовувати протистояння протиправним посяганням на банківську безпеку в різних її аспектах.
Успішне та ефективне вирішення завдань забезпечення безпеки конкретного банку досягається формуванням системи внутрішніх нормативних актів, інструкцій, положень, правил, регламентів і функціональних обов'язків співробітників лінійних підрозділів і служб, у тому числі й служби безпеки. Вимоги по правовому забезпеченню безпеки передбачаються у всіх структурно-функціональних правових документах, починаючи з Статуту комерційного банку та закінчуючи функціональними обов'язками кожного співробітника. Необхідною умовою забезпечення безпеки банку є сукупність правил входу (виходу) осіб у приміщення банку, вносить (виносу) документів, грошових коштів і матеріальних цінностей. [3]
1.3 Фактори забезпечення фінансової складової безпеки банківської діяльності
Управління фінансовими ресурсами, грошовими потоками банку є одним з ключових елементів всієї системи сучасного управління, що мають особливе, пріоритетне значення для сьогоднішніх умов банківської діяльності. Для цього необхідно, щоб менеджери різних рівнів знали теорію фінансової безпеки, її структуру, об'єкти фінансової безпеки, основні небезпеки і загрози, кількісні та якісні показники оцінки рівня фінансової безпеки, методи аналізу факторів і, що особливо важливо, основні напрями забезпечення безпеки, а також вміли втілювати на практиці теоретичні положення.
Головний принцип збереження фінансової безпеки - це контроль і балансування доходів і витрат економічної системи. На збереження фінансової безпеки роблять значний вплив наступні фактори.
1. Внутрішні:
кваліфікація облікового і фінансово-економічного персоналу;
кваліфікація та навички вищого керівництва банку;
юридичне забезпечення та експертиза договорів і контактів банку;
ефективність системи внутрішнього контролю;
касова, податкова і платіжна дисципліна;
збутова і маркетингова стратегія банку.
До внутрішніх небезпек і загроз, що впливає на фінансову стійкість і безпеку, відносяться навмисні або випадкові помилки менеджменту в галузі управління фінансами банку, пов'язані з вибором стратегії банку; управлінням і оптимізацією активів і пасивів банку (розробка, впровадження та контроль управління дебіторською та кредиторською заборгованостями, вибір інвестиційних проектів і джерел їх фінансування, оптимізація амортизаційної та податкової політики).
2. Зовнішні:
законодавча і нормативна база, що регулює господарську діяльність;
платоспроможність дебіторів;
діяльність (протидія) державних органів та органів місцевого самоврядування;
активність кредиторів на вимогу боргів;
ефективні ділові відносини з фінансово-банківською системою (здатність або можливість залучати кредитні ресурси за мінімально можливою ціною);
надійність партнерів і контрагентів.
Головні зовнішні небезпеки і загрози, що впливають на втрату фінансової стійкості і безпеки такі:
скупка акцій, боргів банку небажаними партнерами;
наявність значних фінансових зобов'язань у банку (як великої величини позикових коштів, так і великих заборгованостей підприємству);
нерозвиненість ринків капіталу та їх інфраструктури;
недостатньо розвинена правова система захисту прав інвесторів і виконання законодавства;
криза грошової і фінансово-кредитної систем;
нестабільність економіки;
недосконалість механізмів формування економічної політики держави.
Здатність протидіяти зовнішньому впливу і є безпека як процес. До суб'єктивних передумов (залежать від банку) для придушення його фінансово-господарської діяльності державою відносяться: ухилення від сплати податків, несплата податків з-за втрати ліквідності, невиплата податків через відсутність податкової бази, порушення касової і платіжної дисципліни, незадовільний стан розрахунків з контрагентами і т.д. Саме від фінансових працівників банку залежить, як будуть діяти дані фактори і наскільки сильно вони можуть загрожувати його фінансової безпеки.
В даний час розуміння ролі фінансового працівника в управлінні банком перейшло на якісно інший рівень, вищий. Зараз без участі фінансистів не обходиться жодне рішення, що стосується майбутнього банку. Головне призначення фінансиста - сприяти керівництву у вирішенні стратегічних завдань. Під фінансовим працівником слід розуміти посадових осіб організації або позаштатних консультантів, відповідальних за збереження, облік і управління фінансами, їх залучення, а також моніторинг за їх використанням. До них відносяться: фінансові директори (менеджери), гол. бухгалтери, скарбники, аудитори, ревізори і інспектори. Вимоги до рівня і якості професійної підготовки даних працівників останнім часом істотно зросли не тільки з боку самих банків, як роботодавців, але й з боку держави в даних соціально-економічних відносинах - як регулюючої, контролює і спостерігає сторони. Дані норми регламентуються законами і нормативними документами федерального рівня.
Законодавча база потребує наявності вищої економічної або юридичної освіти у кандидатів на посаду керівників виконавчих органів або головного бухгалтера кредитної організації; необхідний також досвід керівництва відділом чи іншим підрозділом кредитної організації, пов'язаним із здійсненням банківських операцій.
Закон «Про аудиторську діяльність у РФ» вимагає від кандидатів на отримання атестата аудитора наявності вищої економічної або юридичної освіти або досвід роботи в економічній (бухгалтерської) посаді не менше 3 років.
Безсумнівно, забезпечення фінансової безпеки банку має спиратися на існуючі закони, мати правову основу. На сьогодні законодавча база забезпечення безпеки розроблена недостатньо, а багато нормативних актів, що впливають на результативність банківської діяльності, приміром, податкове законодавство, змінюються дуже швидко і негативно впливають на фінансову стійкість кредитної організації.
Виконання банком своїх зобов'язань, а також реалізація очікувань зацікавлених груп залежить від того, наскільки він здатний виявляти ці потреби і очікування, ефективно їх задовольняти, витримуючи оптимальний баланс залучуваних ресурсів і створюваного додаткового продукту. Зазначена здатність банку вимагає ефективної координації дій у різних сферах, залучення найбільш передових технологій управління.
Вимога збалансованості фінансових ресурсів з точки зору їх джерел і напрямків використання породжує одну з ключових проблем ринкової економіки - платоспроможність банку. У загальному випадку платоспроможність є здатністю вчасно і в необхідних обсягах задовольняти свої платіжні зобов'язання.
Основним завданням фінансової безпеки є підтримка постійної фінансової рівноваги між вступниками та вихідними платежами банку, іншими словами, підтримку своєї ліквідності. За рахунок тимчасового запізнювання між вступниками та вихідними платежами виникає фінансовий пролом, яку банк повинен закривати. Ця фінансовий пролом повинна постійно покриватися за рахунок відповідного залученого капіталу, у противному випадку банк збанкрутує. Капітал повинен залучатися заздалегідь, щоб фінансовий пролом і виникнути не могла.
На основі загальної теорії безпеки доцільно вибудувати алгоритм дій господарюючого суб'єкта, що забезпечують йому вжиття таких заходів і кроків, які не дали б можливості опуститися за критичну межу і загубити свою економічну незалежність. Слід так само розрахувати сили та інвестувати кошти, необхідні для забезпечення фінансової безпеки бізнесу.
Складність завдання забезпечення безпеки полягає в тому, чи зможуть менеджери відстояти незалежність у прийнятті рішень та забезпечити умови нормальної діяльності шляхом мінімізації різних дестабілізуючих факторів і протиправних домагань.
Ключовий фактор успішного розвитку банку - грамотний і професійний менеджмент, а головний чинник ризику - некомпетентність і несумлінність співробітників. У таких умовах проблема фінансової стійкості і безпеки стає надзвичайно актуальною і стратегічної.
Стратегія фінансової безпеки банку повинна включати:
1.Визначення критеріїв і параметрів (кількісних і якісних порогових значень) фінансової системи банку, що відповідають вимогам його фінансової безпеки;
2.РАЗРАБОТКА механізмів і заходів ідентифікації загроз фінансової безпеки банку і їх носіїв;
3.Характеристика областей їх прояву (сфер локалізації загроз);
4.установленіе основних суб'єктів загроз, механізмів їх функціонування, критеріїв їх впливу на економічну (включаючи фінансову) систему банку;
5.Розробка методології прогнозування, виявлення та запобігання виникнення факторів, що визначають виникнення загроз фінансової безпеки, проведення досліджень з виявлення тенденцій і можливостей розвитку таких загроз;
6.Організацію адекватної системи забезпечення фінансової безпеки банку;
7.формірованіе механізмів і заходів фінансово-економічної політики, нейтралізуючих або пом'якшувальних вплив негативних чинників;
8.определеніе об'єктів, предметів, параметрів контролю за забезпеченням фінансової безпеки банку. [4]

Глава 2. Оцінка фінансової безпеки комерційного банку ТОВ «Хоум Кредит енд Фінанс Банк»
2.1 Коротка характеристика ТОВ «Хоум Кредит енд Фінанс Банк»
ТОВ «Хоум Кредит енд Фінанс Банк», один з лідерів російського ринку банківської роздробу, працює на російському ринку з 2002 року.
За даними аудованої фінансової звітності (МСФЗ) за 2008 рік активи ТОВ «Хоум Кредит енд Фінанс Банку» склав 81,4 млрд рублів, капітал - 14,9 млрд рублів, кредитний портфель - 70,8 млрд рублів. Чистий прибуток за підсумками за 2007 року склав 2 млрд рублів. [5]
Станом на 31 грудня 2008 частка Банку на ринку товарного кредитування становила 29%, частка на ринку кредитних карт - 11%. Регіональна мережа Банку представлена ​​в 80 регіонах Росії - на 31 грудня 2008 діяло 87 представництв, 1 філія, 97 офісів. Банк співпрацює більш ніж з 29 тис. магазинів-партнерів в 1 200 містах Росії. Клієнтами Банку є близько 13 млн чоловік.
Кредитна лінійка Банку включає більше 100 кредитних продуктів, серед яких споживчі кредити, готівка в кредит, кредитні картки, автокредити та іпотека. Банк активно реалізує стратегію переходу від монолайновой кредитної організації до універсального роздрібного банку. У 2008 році Банк оголосив про прийом строкових вкладів від населення.
У травні 2008 року міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor's підвищило рейтинг Банку до B + / B, в жовтні Moodys 'підтвердило рейтинг Банку на рівні Ba3/NP/D-. Прогноз рейтингів - стабільний.
Основа роботи Банку в Росії - принцип відповідального кредитування та прозорості бізнесу. Завдяки передовим технологіям кредитування Банк пропонує клієнтам прості і швидкі рішення, об'єктивні умови і прагне до взаємовигідного партнерства. У Банку прийнятий Кодекс відповідального кредитування.
Успіхи Банку були також відзначені в 2008 році професійними колами. За підсумками опитування Експертної ради премії «Фінансовий Олімп» Банк був визнаний кращим роздрібним банком в категорії «Потенціал та перспективи». За підсумками національно банківської премії Банк отримав нагороду в 2 номінаціях: «За розвиток банківських послуг у регіонах Росії» і як «Інформаційно відкритий банк».
Банк є членом Асоціації російських банків, Асоціації регіональних банків, Національної валютної асоціації, Національної фондової асоціації та Московської міжнародної валютної біржі.
Аудит Банку за міжнародними стандартами фінансової звітності проводить компанія KPMG. Аудит за російськими стандартами фінансової звітності проводить ТОВ «Фінансові та бухгалтерські консультанти».
Банк входить в систему страхування вкладів під номером 170 в реєстрі банків-учасників системи страхування вкладів.
Банк, один з лідерів російського ринку банківської роздробу. Він працює на російському ринку з 2002 року. Станом на 30 вересня 2008 частка Банку на ринку товарного кредитування становить 24%, частка на ринку кредитних карт - 11%.
Банк пропонує своїм клієнтам широке розмаїття кредитних продуктів з різними умовами. Продукти представлені в більш ніж 33 тис. магазинах-партнерах у 1200 містах Росії. Регіональна мережа Банку складається з 93 представництв, 147 офісів та 4 філії на території Росії за станом на 30 вересня 2008 .
Банк є членом Групи «Хоум Кредит» (Home Credit Group). Компанії Групи «Хоум Кредит» здійснюють свою діяльність на фінансових ринках Центральної і Східної Європи, а також Центральної Азії і Далекого Сходу.
На малюнку 2 представлена ​​структура управління Банку.



Рис. 2. - Структура управління банком
В основі роботи Банку - розвиток лінійки продуктів універсального роздрібного банку, постійне вдосконалення роботи з клієнтом. Банк приділяє особливу увагу якості роботи IT-платформи, яка дозволяє сьогодні надавати послуги самого високого рівня понад 16 млн. жителів Росії.
Банк, один з лідерів російського ринку банківської роздробу з 27% часткою ринку споживчих кредитів, і 10,2% часткою на ринку кредитних карт за станом на 31 березня 2009 . Він пропонує своїм клієнтам широке розмаїття кредитних продуктів з різними умовами. Продукти представлені в більш ніж 27 тис. магазинах-партнерах у 1200 містах Росії. Регіональна мережа Банку складається з 92 представництв, 175 офісів та 7 філій на території Росії за станом на 31 березня 2009 .
Основа роботи Банку - принцип відповідального кредитування та прозорості бізнесу. Він не просто видає споживачам кредити - він прагне дбати про своїх Клієнтів, допомагає вирішувати фінансові питання та сприятиме зростанню особистого добробуту.
Клієнти Банку воліють звертатися до Банку за новими кредитами і рекомендують Банк знайомим, тому що в Банку діє Кодекс відповідального кредитування, що визначає підхід до розробки кредитних продуктів і стандартів обслуговування Клієнтів.
На російському ринку діють сотні банків, що надають споживчі кредити. Вибір клієнта - ознака професіоналізму та ефективної роботи будь-якого фінансової установи. Банк пишається, що його послуги вибрали більше 13 мільйонів Клієнтів по всій Росії.
Банк надає повну інформацію про умови кредиту - всі рекламні матеріали Банку містять характеристики кредитних продуктів, на сайті Банку діють калькулятор вартості кредитних продуктів і словник банківських термінів, Клієнт також може звернутися за будь-якого питання до Контактного центру або до консультанта Банку.
Банк пропонує більше 100 кредитних продуктів, при цьому потреби кожного Клієнта індивідуальні. Завдання Банку - підібрати конкретний продукт під індивідуальні потреби кожного споживача. Відповідальне ставлення до Клієнта, персональний сервіс і увага до будь-яких побажань Клієнта - головні вимоги до роботи кожного співробітника Банку.
Банк розраховує на сумлінні відносини з Клієнтом і очікує одержувати правдиву інформацію про фінансові можливості позичальника. Банк зацікавлений у стабільному фінансовому стані Клієнта і готовий надати фінансові продукти, що відповідають запитам і можливостям Клієнта. У той же час Банк гарантує кожному Клієнту отримання вичерпної інформації про умови кредиту: терміни, ставках, графіку погашення і комісіях.
Банк пропонує оптимальну кредитну рішення відповідно до фінансових можливостей клієнта.
Принцип роботи Банку - ефективне використання фінансових ресурсів. Цим досвідом ми готові поділитися з нашими Клієнтами. Для Банку важливо, щоб Клієнт залишився задоволений послугами і став нашим постійним клієнтом. Як правильно розрахувати особистий бюджет, як правильно спланувати графік повернення позики - ось ті практичні поради, якими Банк ділиться зі своїми позичальниками.
Конфіденційність і захист особистої інформації Клієнта - понад усе.
Довіра Клієнта - найцінніший актив Банку. Клієнтська база - основний капітал Банку. Захищати і берегти її - завдання фахівців Банку. Наші Клієнти впевнені, що банківська таємниця - безумовний пріоритет у роботі компанії на ринку.
Росія - пріоритетний ринок для розвитку Групи «Хоум Кредит». Банк інвестує в економіку Росії, пропонуючи росіянам доступні кредити, і має намір утримувати позиції лідера у своєму сегменті. Банк піклується про своїх Клієнтів, допомагає вирішувати фінансові питання і сприяє зростанню їх особистого добробуту.
Підвищення фінансової грамотності населення - спільна справа всього банківського співтовариства.
Чим більшими фінансовими знаннями володіє споживач, чим більше інформації надає про своїх фінансових можливостях, тим простіше Банку підібрати для нього оптимальний кредит з найкращими умовами. Завдання консультантів Банку - надати Клієнту в максимально доступній формі інформацію з будь-якого фінансового питання. [6]
2.2 Аналіз фінансових результатів діяльності Банку
Аналіз ресурсною бази Банку є одним з перших етапів комплексної системи аналізу фінансово-господарської діяльності комерційного банку, так як самі по собі пасивні операції «історично» грають первинну і визначальну роль по відношенню до активних операцій і є необхідною умовою для їх здійснення.
Основні напрями аналізу ресурсної бази Банку полягають у загальному аналізі всіх його ресурсів, аналізі власних коштів (капіталу) й оцінки руху капіталу за звітний період, аналізі достатності власних коштів (капіталу) банку, аналізі стану залучених і позикових коштів, а так само аналізі «якості »його пасивів.
Пасив балансу банку характеризують джерела його коштів, які визначають склад і структуру активів.
Оцінка абсолютної зміни пасиву балансу Банку за досліджуваний період показала його впевнене зростання. Вони майже в 2 рази перевищили значення сукупних пасивів на початок аналізованого періоду. За даними табл. 1 можна зробити наступні короткі висновки. Пасиви Банку зросли за аналізований період на 83,13%. Власні кошти збільшилися на 60,19%. Частка залучених коштів є дещо збільшилася в порівнянні з власними коштами Банку. У першу чергу це пов'язано з наданням більш вигідних умов для вкладів населення.
Структура ресурсів у розрізі власних і залучених коштів відбивала основні особливості функціонування Банку, як кредитної організації.
Співвідношення власних і залучених коштів не є якимось абсолютним показником. Воно має бути оптимальним, щоб забезпечувати Банку нормальний прибуток і можливість виплати дивідендів не нижче темпів інфляції чи ставки по довгострокових депозитах. Для того, щоб зробити висновок про характер змін структури пасиву Банку, необхідно більш детально розглянути причини цих змін.
Традиційно структура ресурсів за показниками власних і залучених коштів представлена ​​співвідношенням: частка власних коштів у пасиві балансу банку, в середньому, коливається від 10% до 25% у загальному обсязі ресурсів банку, частка залучених коштів відповідно 75% до 90%., Що в цілому відповідає такій структурі в світовій банківській практиці.
Таблиця 2. - Динаміка обсягу і структури пасивів
Найменування статті
Сума, в тис. руб.
Структура, у%
01.01.08
01.04.08
01.07.08
01.10.08
01.01.08
01.04.08
01.07.08
01.10.08
Пасиви, усього
29654047
34056135
47078328
54305496
100,0
100,0
100,0
100,0
Власні кошти
4404547
3650872
5411718
7055633
14,85
10,72
11,50
12,99
Залучені кошти
25249500
30405263
41666610
47249863
85,15
89,28
88,50
87,01
Дане збільшення може свідчити про наступне:
про нарощування банком обсягів залучених ресурсів за оцінюваний період (+) [7]
щодо розширення джерел позикових коштів банку (+)
про збільшення ризикованості активних операцій банку (за рахунок зростання у пасивах резервів - резервів на можливі втрати з позик, позикової і прирівняної до неї заборгованості, резервів на можливі втрати по іншим активам і т.п.) (-)
про зростання кредиторської заборгованості банку (-)
про розширення клієнтської бази банку за рахунок збільшення обсягів залучених ресурсів (+)
про зростання банківського прибутку, а, отже, і ефективності банківської діяльності в цілому (+) та ін
При аналізі структури пасивів банку, слід відзначити, що основна частка пасивів доводиться на залучені кошти банку. При цьому, їх питома вага на 1.01.2007 р. дорівнював 85,15%, а на 1.10.2007 р. відбулося його (питомої ваги) збільшення на 1,86 п.п., і він склав 87,01%. Відповідно, на частку власних коштів банку припадає на 1.01.2007 р. - 14,85%, а на 1.10.2008 р. - 12,99% (їх частка знизилася на 1,86 в.п.). Співвідношення власних засобів і пасиву балансу також називають «спрощеним показником достатності капіталу». Чим вище його частка (вище значення власного капіталу (СК)), тим надійніше і стійкіше працює Банк. Мінімальне значення СК = 0,1 (10%). При цьому рівень капіталу вважається достатнім, якщо зобов'язання Банку (визначені як пасив балансу за мінусом власних коштів) складають 80-90% валюти балансу. Значення «спрощеного показника достатності капіталу» протягом всього аналізованого періоду становило більше 10% у загальному обсязі пасиву балансу. Незважаючи на досить сильне зниження показника у другому періоді, слід вважати позитивною тенденцією його впевнене зростання в другому, третьому і четвертому кварталах.
Таким чином, структура пасивів Банку, в цілому, відповідає встановленої банківської практикою значенням (частка власних коштів у пасиві балансу Банку.
Одним з важливих показників оцінки стану власних коштів Банку була їх збереження в ліквідній, грошовій формі. Таким показником є ​​іммобілізація власних засобів, яка представляє собою відволікання власних коштів у витрати понад наявних джерел, є негативним показником і свідчить про недоліки в власній господарській діяльності. Банк, що допустив іммобілізацію, зобов'язаний у можливо більш короткі строки відшкодувати абстрактні кошти.
ІМ = Ф + ПС + А-ОС-КЗ-НА (1) [8]
де ІМ - сума іммобілізації;
Ф - фонди банку;
ПС - приріст вартості майна при переоцінці;
А - амортизація основних засобів;
ОС - основні засоби за балансом, включаючи землю;
КЗ - капітальні витрати (вкладення);
НА - нематеріальні активи
У таблиці 2 подано розрахунок іммобілізації Банку
Таблиця 2 - Розрахунок іммобілізації
Найменування показника
Сума, в тис. руб.
01.01.08
01.04.08
01.07.08
01.10.08
Ф
295 609
295 609
1 199 865
1 199 865
ПС
634 303
634 303
634 303
634 292
А
44 370
52 090
60 528
64 227
ОС
1 390 843
1 400 155
1 459 788
1 528 391
КЗ
14 820
144 212
312 900
464 118
НА
579
579
579
579
ІМ
-431 960
-562 944
121 429
-94 704
Кім
9,81%
15,42%
2,24%
1,34%
Якщо ІМ> 0, іммобілізація відсутня, якщо ІМ <0, банк допустив іммобілізацію.
З таблиці 2 видно, що Банк допускав іммобілізацію в першому, другому і четвертому періодах. Слід зазначити, що сума іммобілізації на кінець аналізованого періоду істотно нижче, ніж на початок періоду.
Вплив окремих факторів на коефіцієнт іммобілізації можна визначити за допомогою наступної факторної моделі на основі таблиці 3.
КІМ = Ф / К + ПС / К + А / К-ОС / К-КЗ / К-НА / К (2)
Таблиця 3 - Вплив окремих факторів на коефіцієнт іммобілізації

ΔКім
Найменування показника
2-1 квартал
3-2 квартал
4-3 квартал
4-1 квартал
Ф
0,00
-16,70
0,00
-12,81
ПС
0,00
0,00
0,00
0,00
А
-0,21
-0,15
-0,05
-0,28
ОС
0,25
1,10
0,97
1,94
КЗ
3,54
3,11
2,14
6,36
ІМ
-3,58
12,64
-3,06
-4,77
За аналізований період на зростання рівня іммобілізації вплинули такі фактори, як фонди, амортизація основних засобів, основні засоби та капітальні витрати:
Ф =- 12,81 - зміна фондів знизило рівень іммобілізації на 12,81 пункту
А = - 0,28 - зміна амортизації знизило рівень іммобілізації на 0,28 пункту
ОС = 1,9 - зростання ОС підвищив рівень іммобілізації на 1,9 пункту.
КЗ = 6,36 - найбільш істотним фактором, що вплинув на підвищення коефіцієнта іммобілізації у другому періоді, з'явився зростання капітальних витрат. За рахунок цього чинника рівень іммобілізації підвищився на 6,36 пункту.
К = -4,77 - зростання капіталу банку в другому періоді знизив рівень іммобілізації на 4,77 пункту. [9]
Аналіз коефіцієнта іммобілізації розкрив причини істотного розходження сум власних коштів-брутто та нетто і вказав, які заходи необхідно було прийняти для якісного поліпшення використання власних коштів. З урахуванням того, що капітальні вкладення носять довгостроковий характер, заходами зниження рівня іммобілізації можуть бути підвищені відрахування від прибутку у фонди і жорсткий режим економії для збільшення маси прибутку (див. таблицю 4).
Таблиця 4 - Показники якості власних коштів Банку
Найменування статті
Значення, у%
Рекомендоване значення
01.01.08
01.04.08
01.07.08
01.10.08
Ква
213,87%
225,57%
269,70%
288,90%
> 100%
Н1
11,20%
10,60%
10,80%
11,00%
10%
Дк
8,26%
9,57%
11,93%
9,64%
> 4%
Ке
15,74%
15,34%
15,07%
14,70%

КссБП
38,27%
2,50%
6,89%
9,05%

Коефіцієнт покриття необоротних активів Банку Ква представляє собою співвідношення власних коштів банку та його необоротних активів.
Ква = СС / ВА, (3)
де ВА - необоротні активи банку (основні кошти банку)
СС - власні кошти.
Даний показник визначив, фінансувалися чи довгострокові інвестиції в основні засоби за рахунок капіталу або ж для цієї мети використовувалися інші джерела (наприклад, якась частина залучених коштів).
Банківської практики визначено рекомендований значення за цим коефіцієнтом: він дорівнює або більше 1.
На 1.01.2008 р. значення вказаного показника становило 213,87%, на 1.01.2008 г. – 288,90 %, что свидетельствует о высоком уровне возможных вложений собственных средств банка во внеоборотные активы, а также позволило заключить, что внеоборотные активы банка преимущественно могли бы формироваться за счет собственных средств.
Анализ депозитного портфеля Банка представлен в таблице 5.
Таблица 5 – Анализ депозитного портфеля (по срочности вложений)
№ п / п
Найменування статті
Сумма, в тыс. руб.
Структура, у%
01.01.08
01.04.08
01.07.08
01.10.08
01.01.08
01.04.08
01.07.08
01.10.08
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Депозиты (Д) всего, в т.ч.:
4290310
6001380
6689470
8552901
100,00
100,00
100,00
100,00
I
Депозиты до востребования (Двостр), всего
24 899
28 228
39 213
20 141
0,58
0,47
0,59
0,24
II
Срочные депозиты (Дс), всего
4265411
5973152
6650257
8532760
99,42
99,53
99,41
99,76
1.
на термін до 30 днів
2 820
0
30 000
0
0,07
0,00
0,45
0,00
2.
на срок от 30-90 дней
34 692
1156671
1231127
50 550
0,81
19,27
18,40
0,59
3.
на строк 91-180 днів
104 703
114 070
231 602
2193491
2,44
1,90
3,46
25,65
4.
на термін від 181 дня до 1 року
1681808
2136797
1843869
1871164
39,20
35,61
27,56
21,88
5.
на термін від 1 року до 3-х років
1783008
1866669
3004709
3563745
41,56
31,10
44,92
41,67
6.
на термін понад 3-х років
658 380
698 945
308 950
853 810
15,35
11,65
4,62
9,98

ПДС/ПС
17,64%
22,61%
17,91%
20,15%
Анализ портфеля депозитных средств (ПДС) показывает, что срочные депозиты составили практически 100% всего депозитного портфеля: на 1.01.2008 срочные депозиты составили 99,42% в общей структуре депозитов, а к 1.10.2007 уже 99,76%. С точки зрения стоимости привлечения ресурсов можно говорить, что на 99% эти ресурсы «дорогие».
Определение значений и динамики ликвидности активов Банка приведено в таблице 6.
На данном этапе оцениваются сами значения нормативов Н2, Н3, Н4, а также динамика и состояние их расчетных частей.
Таблица 6 – Показатели ликвидности Банка
Найменування показника
Значение показателя
Рекомендуемое значение норматива
01.01.08
01.04.08
01.07.08
01.10.08
Н2
106,60%
41,90%
57,40%
48,90%
≥15%
Н3
118,80%
59,20%
73,30%
60,50%
≥50%
Н4
80,20%
96,10%
81,70%
82,20%
≤120%
Н5
29,77%
19,32%
17,68%
14,91%
≥20%
Норматив мгновенной ликвидности банка (Н2) регулировал риск потери Банком ликвидности в течение одного операционного дня и определял минимальное отношение суммы высоколиквидных активов банка к сумме пассивов банка по счетам до востребования. Этот норматив (Н2) рассчитывался по следующей формуле:
(4)[10]
где ЛАМ – высоколиквидные активы, то есть финансовые активы, которые должны быть получены в течение ближайшего календарного дня и(или) могут быть незамедлительно востребованы банком и(или) в случае необходимости реализованы Банком в целях незамедлительного получения денежных средств, в том числе средства на корреспондентских счетах Банка в Банке России, в банках стран из числа «группы развитых стран», касса банка.
ОВМ – обязательства (пассивы) до востребования, по которым вкладчиком и (или) кредитором может быть предъявлено требование об их незамедлительном погашении.
Норматив текущей ликвидности банка (Н3) регулировал (ограничивал) риск потери Банком ликвидности в течение ближайших к дате расчета норматива 30 календарных дней и определял минимальное отношение суммы ликвидных активов к сумме пассивов по счетам до востребования и на срок до 30 календарных дней. Он рассчитывался по следующей формуле:
(5)[11]
где Лат – ликвидные активы, то есть финансовые активы, которые должны быть получены Банком и (или) могут быть востребованы в течение ближайших 30 календарных дней и (или) в случае необходимости реализованы банком в течение ближайших 30 календарных дней в целях получения денежных средств в указанные сроки.
ОВТ – обязательства (пассивы) до востребования, по которым вкладчиком и (или) кредитором может быть предъявлено требование об их незамедлительном погашении, и обязательства Банка перед кредиторами (вкладчиками) сроком исполнения в ближайшие 30 календарных дней.
Норматив долгосрочной ликвидности Банка (Н4) регулировал (ограничивал) риск потери банком ликвидности в результате размещения средств в долгосрочные активы и определял максимально допустимое отношение кредитных требований банка с оставшимся сроком до даты погашения свыше 365 или 366 календарных дней, к собственным средствам (капиталу) банка и обязательствам (пассивам) с оставшимся сроком до даты погашения свыше 365 или 366 календарных дней. Он рассчитывался по следующей формуле:
(6)[12]
где КРД – кредитные требования с оставшимся сроком до даты погашения свыше 365 или 366 календарных дней, а также пролонгированные, если с учетом вновь установленных сроков погашения кредитных требований сроки, оставшиеся до их погашения, превышают 365 или 366 календарных дней;
ОД – обязательства (пассивы) Банка по кредитам и депозитам, полученным Банком, а также по обращающимся на рынке долговым обязательствам Банка с оставшимся сроком погашения свыше 365 или 366 календарных дней.
Норматив общей ликвидности Банка (Н5) регулировал (ограничивал) общий риск потери Банком ликвидности и определял минимальное отношение ликвидных активов к суммарным активам Банка. Норматив Он рассчитывался по следующей формуле:
(7)[13]
где А – общая сумма всех активов
РО – обязательные резервы банка
Основной и наиболее стабильной составляющей чистой прибыли Банка является чистая процентная маржа (ПМЧ), дающая возможность определить эффективность использования платных ресурсов в размещаемых под процент активах. Процентную маржу можно определить следующим образом:
(8)[14]
где Дп – процентные доходы банка = 37 291 517
Рп – процентные расходы банка = 12 238 884
ПП – процентная прибыль = 25 052 633 (Дп-Рп)
АПД – активы, приносящие доход = 1 068 353 266

Спрэд (S) – это разница между чувствительными к изменению процентной ставки активами и чувствительными пассивами, т.е. между средним уровнем процента, полученного по активным операциям, и средним уровнем процента, выплачиваемого по пассивным операциям. Его можно определить так:
(9)
СПРЭД 2007=
СПРЭД 2006=

Таблица 7 – Анализ структуры и динамики активов банка по уровню доходности
Найменування статті
Сумма, в тыс. руб.
Структура, у%
01.10.07
01.10.08
01.10.07
01.10.08
Активы, приносящие доход («работающие» активы (РА)), всего, в т.ч.
728912860
1068353266
100
100
Вложения банка ценные бумаги
185071984
262601542
25,7
24,6
Кредити надані
543840876
805751724
74,3
75,4
В анализируемом периоде произошло увеличение работающих активов, темп роста за весь анализируемый период составил 46,56%. Такое увеличение показателя было вызвано ростом доли предоставленных кредитов в работающих активах. Темп роста данной статьи составил 48,1 %. Удельный вес кредитов в портфеле активов, в среднем, за анализируемый период составлял 70 - 76%, что, в целом, соответствовал рекомендуемому значению в 40%-65%.
В целом, тенденция к увеличению доли работающих активов заслуживает положительной оценки, и тем не менее, следует учесть возможное увеличение рисков Банка, связанных с вложениями в активы, приносящие доход (прежде всего, риск потери ликвидности, кредитный, валютный, инвестиционный, рыночный риски и др.).
В целом, говоря о результативности анализа структуры активов по степени доходности, следует отметить, что идеальной структурой активов Банка по уровню доходности являлась структура, представленная следующим образом: величина неработающих активов стремиться к 0%; величина работающих активов – к 100%.
Показатели доходности портфеля активов Банка представлены в таблице 8.

Таблица 8 – Показатели доходности портфеля активов Банка
Найменування показника
Значення показника
Рекомендоване значення
01.10.07
01.10.08
К1=РАґ100%/СК
209,62%
90,42%

К2=РАґ100%/ПС
64,00%
140,05%
≥100%
К3=РАґ100%/ЗС
139,72%
198,66%

К4=НРАґ100%/ ПСВОСТР
64%
57%
40-50%
К5=КАґ100%/ ПСВОСТР
11,9%
28,7%
20-30%
К6=РВПґ100%/НРА
14,35%
26,45%

Да = Д/А
48,40%
38,30%

Дра = Д/РА
69,57%
45,26%

Доходность активов рассчитывалась по формуле:
Да=Прибыль/Средние суммарные активы*100[15]
Средняя ставка обслуживания пассивов рассчитывалась по формуле
Рп=Расходы/средние пассивы-нетто*100[16]
Разница между Да и Рп составила среднюю маржу доходности Банка.
В данном случае это представлено в таблице 9.
Таблица 9 – Расчет средней маржи Банка
1 рік
2 рік
Прибутковість активів
20,720793
26,5744524
Средняя ставка обслуживания пассивов
23,066133
24,5282647
Средняя маржа доходности банка
-2,34534
2,04618762
Таким образом каждый рубль актива принес Банку прибыли на 2,04 рублей больше, чем на начало анализируемого периода. При этом средняя стоимость активов возросла, но стоимость обслуживания пассивов росла быстрее.
С экономической точки зрения отрицательные доходности конечно же выгодны Банку, поскольку чем ниже ставки по депозитам, тем меньше издержки Банка и выше его маржа. Однако, в долгосрочном плане такая стратегия Банка может привести к оттоку клиентов.
В таблице 10 представлен расчет уровня достаточности капитала, величины резервов на покрытие сомнительных резервов и иных активов Банка
Таблиця 10. – Уровень достаточности капитала, величины резервов на покрытие сомнительных ссуд и иных активов на 01.01.2008 року
NN
Найменування показника
Дані на звітну дату
Дані на відповідну звітну дату минулого року
1
2
3
4
1
Власні кошти (капітал), тис. руб.
5325426
3580564
2
Фактичне значення достатності власних коштів (капіталу), відсоток
12,1
12
3
Нормативне значення достатності власних коштів (капіталу), відсоток
10
10
4
Розрахунковий резерв на можливі втрати з позик, позикової і прирівняної до неї заборгованості, тис. руб.
1901806
1240981
5
Фактично сформований резерв на можливі втрати з позик, позикової і прирівняної до неї заборгованості, тис. руб.
1901806
1240981
6
Розрахунковий резерв на можливі втрати, тис. руб.
95022
61510
7
Фактично сформований резерв на можливі втрати, тис. руб.
95022
61510
Наибольшая доля в структуре активов приходилась на чистую ссудную задолженность (64%) и вложения в государственные и корпоративные ценные бумаги (13%).
Пассивы Банка были представлены, в основном, средствами юридических лиц (депозиты, остатки на расчетных счетах, собственные векселя банка) – 48% и вкладами физических лиц – 36%.
В соответствии со структурой активов, наибольшую долю в структуре доходов Банка занимали доходы от кредитования корпоративных и частных клиентов (61 % в структуре доходов), от операций с государственными и корпоративными ценными бумагами (19 %), а также комиссионные доходы за расчётно-кассовое обслуживание и прочие услуги (15 %).
Наибольшее влияние на финансовый результат Банка оказывали следующие статьи расходов: административно-управленческие расходы – 50% в структуре совокупных расходов Банка в 2007 р ., проценты, уплаченные за привлечённые средства клиентов (в т.ч. по выпущенным долговым обязательствам) - 43%.
2.3 Аналіз фінансової безпеки Банку
Для финансовой безопасности значение имеют не сами показатели, а их пороговые значения, т. е. это предельные величины, несоблюдение значений которых приводит к финансовой неустойчивости, препятствует нормальному ходу развития различных элементов воспроизводства, приводит к формированию негативных, разрушительных тенденций. Система показників-індикаторів, які отримали кількісний вираз, дозволяє завчасно сигналізувати про небезпеку і вживати заходів щодо її попередження. Важливо підкреслити, що найвищий ступінь безпеки досягається за умови, що весь комплекс показників перебуває в межах допустимих меж своїх порогових значень, а порогові значення одного показника досягаються не на шкоду іншим. Следовательно, можно сделать вывод, что за пределами значений пороговых показателей Банк теряет способность к устойчивости, динамичному саморазвитию, конкурентоспособности на внешних и внутренних рынках, становится объектом враждебного поглощения.
Для разработки системы пороговых значений финансовой безопасности Банка, необходимо определить показатели, характеризующие безопасность и выявить их количественные значения.
Состояние финансовой безопасности Банка, можно оценить с помощью системы показателей. К ним относятся финансовые коэффициенты, состояние дебиторской и кредиторской задолженности, темпы роста прибыли, реализации продукции, активов (таблица 11).
Таблиця 11. – Индикаторы финансовой безопасности Банка
Показники
Пороговое значение
Примітки
1
2
3
1. Коэффициент покрытия (Оборотные средства / краткосрочные обязательства)
1,0
Значение показателя должно быть не менее порогового
2. Коэффициент автономии (Собственный капитал / валюта баланса)
0,3
Значение показателя должно быть не менее порогового
3. Уровень финансового левериджа (Долгосрочные обязательства / собственный капитал)
3,0
Значение показателя должно быть не более порогового
4. Коэффициент обеспеченности процентов к уплате (Прибыль до уплаты процентов и налогов / проценты к уплате)
3,0
Значение показателя должно быть не менее порогового
5. Рентабельность активов (Чистая прибыль / валюта баланса)
i инф.
Значение показателя должно быть не менее порогового (i инф. - индекс инфляции)
6. Рентабельность собственного капитала (Чистая прибыль / собственный капитал)
15%
Значение показателя должно быть не менее порогового.
7. Середньозважена вартість капіталу (WACC)
Рентабельність
інвестицій
Значение показателя должно быть не менее порогового
8. Показатель развития компании (Отношение валовых инвестиций к амортизационным отчислениям)
1,0
Значение показателя должно быть не менее порогового
9. Временная структура кредитов
Кредиты, сроком до 1 года < 30 %; Кредиты, сроком свыше 1 года < 70 %
Значение показателя должно быть не менее порогового
10. Показатели диверсификации: - диверсификация покупателей (доля в выручке одного покупателя); - диверсификация поставщиков (доля в выручке одного поставщика)
10%
Значение показателя должно быть не более порогового
11. Темпы роста прибыли, реализации продукции, активов
Темпы роста прибыли > темпов роста реализации продукции > темпов роста активов
12. Соотношение оборачиваемости дебиторской и кредиторской задолженности
Период оборота дебиторской задолженности > период оборота кредиторской заложенности
Посредством экономических нормативов регулируется, во-первых, абсолютный и относительный уровень собственного капитала кредитной организации, во-вторых, ликвидность баланса, в-третьих, диверсификация активных и пассивных операций кредитной организации, в-четвёртых, создание каждой кредитной организацией централизованных резервов для обеспечения финансовой устойчивости банковской системы в целом.
Для соблюдения указанных экономических нормативов в Банке создаётся система анализа и контроля. Подобной работой занимается группа аналитиков, для которой разрабатываются специальные методики анализа.
Анализ экономических нормативов в Банке осуществляется по следующим направлениям; сравнение фактических значений показателя с нормативным, рассмотрение динамики изменения анализируемого показателя, выявление факторов, оказавших влияние на показатели.
На первом этапе составляется таблица, характеризующая фактический уровень экономических нормативов в сопоставлении с его предельным значением. На втором проверяется соответствие каждого показателя нормативному уровню. Далее показатели рассматриваются в динамике, чтобы убедиться в устойчивости или случайности ситуации.
На следующем этапе в Банке проводится пофакторный анализ существенных отклонений при устойчивой отрицательной тенденции. Такой анализ осуществляется в Банке на ряд дат, чтобы выявить причины отклонений.
Анализ состояния капитала рассматривается во взаимосвязи с анализом достаточности капитала.
Коэффициент достаточности капитала (Н1) обусловлен двумя его составляющими: объёмом собственного капитала и суммой совокупного риска активов. Воздействие этих компонентов на рассматриваемый нормативный коэффициент противоположно: коэффициент достаточности капитала возрастает при росте объёма собственного капитала и снижается при увеличении риска активов.
Анализ коэффициентов ликвидности в Банке начинают с показателя Н2. Его уровень зависит от объёма общей суммы ликвидных активов (денежные средства и активы до 30 дней) и суммы обязательств по счетам до востребования и на срок до 30 дней.
Наряду с показателем текущей ликвидности (Н2), в соответствии с Инструкцией ЦБ РФ № 1, вводится показатель мгновенной ликвидности (Н3), определяемый в виде отношения высоколиквидных (денежные средства в наличной и безналичной форме) активов к быстрооборачивающимся депозитам до востребования.
Долгосрочную ликвидность Банка характеризует показатель Н4. Он рассчитывается в Банке в виде отношения долгосрочных кредитов (сроком свыше одного года) к собственному капиталу и обязательствам Банка сроком погашения свыше одного года. Максимальное значение установлено в пределах 120 %.
Показателем ликвидности в Банке является также и норматив Н5, характеризующий долю ликвидных активов в общей сумме реальных активов.
Одним из методов регулирования деятельности Банка, получившим развитие в последнее время, явилось ограничение крупных по величине рисков. В этой связи Банк использует ряд показателей, предусмотренных Инструкцией ЦБ РФ № 1 (Н6, Н7, Н8, Н9, Н10, Н11), с помощью которых в Банке регулируются максимальные размеры осуществления отдельных активных, пассивных, забалансовых операций.
Коэффициент Н 6 характеризует для Банка максимальный размер риска на одного заёмщика, а также группу экономически или юридически связанных между собой заёмщиков. Он рассчитывается в виде отношения совокупной суммы кредитов, выданных Банком одному заёмщику или группе связанных заёмщиков, а также гарантий, предоставленных одному заёмщику (группе связанных заёмщиков) к объёму собственных средств Банка. При этом Банк может увеличить максимальный размер кредита, выдаваемого одному клиенту или группе взаимосвязанных клиентов, если он в тот или иной момент имеет более крупную сумму собственного капитала.
Коэффициент Н 7 ограничивает для Банка максимальный риск всех крупных кредитов, т. е. совокупной ссудной задолженности одного заёмщика или группы взаимосвязанных заёмщиков с учетом 50 % сумм забалансовых обязательств, превышающая 5 % собственного капитала Банка. Этот показатель Банка определяется в виде отношения суммы всех крупных кредитов, находящихся в его портфеле, к объёму его собственного капитала.
Впервые в банковской практике России Инструкция № 1 ввела регулирование максимального размера риска на одного кредитора (вкладчика), т. е. норматив Н8. Он определятся в виде соотношения величины вклада или полученного кредита, полученных гарантий и поручительств исследуемого Банка, остатков по счетам одного или связанных между собой кредиторов (вкладчиков) и собственных средств Банка.
Коэффициенты Н9 и Н10 ограничивают в Банке максимальный размер кредитов, гарантий и поручительств, предоставляемых своим участникам (акционерам). Показатель Н9 отражает максимальный риск на одного акционера (пайщика) Банка, а показатель Н10 - максимальный риск на своих инсайдеров, т.е. физических лиц, являющихся или акционерами (имеют более 5 %акций), или директорами и членами совета, членами кредитного комитета и т.д.. и имеющих или имевших ранее отношение к вопросам выдачи кредитов.
Показатель Н9 рассчитывается в Банке в виде отношения совокупной суммы требований Банка в рублях и иностранной валюте (в том числе и забалансовых) в отношении одного акционера (пайщика) к собственному капиталу. Показатель Н10 определяется Банком как отношение совокупной суммы своих требований (в том числе и забалансовых) в рублях и иностранной валюте в отношении одного инсайдера Банка и связанных с ним лиц к собственному капиталу.
В целях усиления ответственности перед вкладчиками - физическими лицами Банк рассчитывает введенный ЦБ РФ показатель Н11, ограничивающий объём привлекаемых денежных вкладов (депозитов) населения суммой собственного капитала Банка. Он рассчитывается как процентное соотношение общей суммы денежных вкладов (депозитов) граждан и величины собственного капитала Банка. Максимально Банк не допускает это значение в размере 100 %.
Впервые в России введен показатель, ограничивающий долю использования собственного капитала Банка для приобретения долей (акций) других юридических лиц. Таким показателем стал норматив Н12, рассчитываемый в Банке в виде отношения размера инвестируемых и собственных средств Банка. Под инвестированием в данном случае понимается приобретение Банком долей участия и акций других юридических лиц, при этом Банк может исполнить максимально с баланса на 1.07.96 года в размере 45 %.[17]

Глава 3. Оптимізація механізму фінансової безпеки ТОВ «Хоум Кредит енд Фінанс Банк»
3.1 Загальні заходи вдосконалення механізму фінансової безпеки в Банку
Необходимость совершенствования финансовой безопасности Банка обусловлена дальнейшим успешным развитием как банковской системы в целом, так и повышением эффективности деятельности и устойчивости функционирования исследуемого банка.
Такие факторы, как улучшение качества корпоративного управления, включая достижение большей прозрачности деятельности Банка, эффективности риск-менеджмента, совершенствование отношений органов управления Банка, акционеров и заинтересованных лиц, в значительной степени могут способствовать достижению цели повышения эффективности совершенствования финансовой безопасности Банка.
Формирование и дальнейшее улучшение банками систем управления рисками, приближение их к соответствующим международным стандартам позволяют уменьшить подверженность банковского сектора рискам, принимаемым на себя. Наряду с этим положительное влияние на риски банковской деятельности может оказывать проведение мер по согласованности динамики роста активов банковского сектора с темпами экономического роста.
Структурно, система безопасности сейчас находится на пороге перехода к качественно иному состоянию. И в связи с этим, следует обратить особое внимание на популярный в последнее время принцип экономической целесообразности: нельзя допустить, чтобы он оказался ограничителем объективного развития банковской безопасности.
Важная проблема, которую предстоит решить, связана с критериями, на основании которых можно оценивать реальную защищенность банковских автоматизированных систем. Сегодня действуют нормативные документы Гостехкомиссии РФ, которые основываются на сложившихся в стране подходах к обеспечению информационной безопасности и оценке ее фактического уровня. В то же время мировое финансовое сообщество, частью которого является и исследуемый Банк, рекомендует использовать международные стандарты. Между этими двумя системами существуют определенные противоречия, и их, очевидно, в ближайшее время нужно будет снять.
Важное место в системе безопасности занимает создание инженерно-технических средств охраны объектов и обеспечения сохранности материальных ценностей.
План обеспечения бесперебойной деятельности Банка в случае бедствий (осуществления потенциальных и чрезвычайных угроз) не является только техническим планом — он, главным образом, предусматривает проведение организационных мероприятий. Поэтому в основу плана должны быть положены сведения о структуре и функциях организации, средствах, необходимых для поддержания её деятельности, величине ущерба от невозможности нормального функционирования, лицах, которые примут на себя управление в кризисной ситуации, и процедурах, которые они будут использовать. Для структуризации процесса разработки плана необходимо использовать соответствующую методологию, что обеспечит учёт всех факторов непрерывности.
Методология состоит из стадий и этапов, в совокупности составляющих жизненный цикл проекта по разработке плана обеспечения непрерывности деятельности Банка.
Планирование деятельности исследуемого банка базируется на таких основных факторах как качество услуг, эффективность работы, возможность развития организации деятельности.
Во многом оно обеспечивается технологией, принятой в Банке. Поэтому важно, чтобы при выявлении критических областей деятельности учитывалась их зависимость от технологических составляющих.
Ранее планы на случай непредвиденных обстоятельств учитывали только бедствия, связанные с компьютерной техникой. Это был очень узкий подход. Для обеспечения бесперебойной деятельности необходимо учитывать все взаимосвязанные внешние и внутренние факторы, в том числе ручные методы учета и обработки информации.
Наиболее важными факторами, обеспечивающими успех планирования, являются учёт всех мелочей и поэтапная разработка каждого небольшого элемента плана.
3.2 Шляхи вдосконалення стійкості Банку та вдосконалення методик її оцінки
Под устойчивостью понимается способность Банка в динамичных условиях рыночной среды противостоять внешним и внутренним негативным факторам, обеспечивать надежность вкладов юридических и физических лиц, защищать интересы акционеров и своевременно выполнять свои обязательства по обслуживанию клиентов. Традиционно устойчивость Банка определяется исходя из значений показателей достаточности капитала. Обычно используются две группы показателей: отношение капитала к суммарным депозитам и капитала к активам, причем нет устоявшихся представлений о составе и методах вычисления числителя и знаменателя в обоих случаях. Аналитики формируют составные части формул для расчета показателей достаточности капитала на свое усмотрение, исходя из собственных представлений и особенностей организации аналитической работы того или иного банка, для которого они проводят анализ. Общепризнанной и широко применимой является лишь формула, в которой собственный капитал Банка соотносится с суммой активов, взвешенных по степени риска. При этом для анализа спектр существующих показателей устойчивости все-таки недостаточно широк. Таким образом, очевидна необходимость расширения количественного состава показателей для анализа устойчивости и учета в них влияния дополнительных факторов на данное направление анализа. В этой связи предлагается использовать три дополнительных показателя: запас прочности, достаточность чистых собственных средств и запас срочных ресурсов. Для получения интегральной оценки финансовой устойчивости Банка, необходимо вычислить единый показатель устойчивости, который может быть рассчитан как сумма указанных выше показателей, умноженных на определенные весовые коэффициенты.
Запас прочности функционирования Банка, как предприятия, размещающего свои ресурсы преимущественно в финансовые инструменты, сопряжен с повышенными рисками, которые обусловлены как внутренними факторами (неадекватные управленческие решения, недостаточная глубина анализа объектов финансовых вложений, злоупотребления и т. п.), так и внешними факторами (изменение политической ситуации, корректировки макроэкономической политики, дефолт контрагентов и т. п.). Следовательно, существует вероятность потери части активов, т. е. невозврата какого-то актива или группы активов, которые были размещены с целью получения дохода и последующего извлечения ресурсов из данного актива (перераспределение активов). В то же время каждый актив имеет свой источник в виде определенной статьи пассивов, будь то привлеченные средства или собственные. Если какая-то часть активов оказывается потерянной, то какая-то статья пассивов не сможет быть возмещена.
Например, привлекая депозит и размещая его в качестве кредита, Банк рассчитывает, что кредит ему вернется, он получит определенный доход и вернет своему кредитору его депозит. Но если он оказывается не в состоянии востребовать кредит, то и депозит теоретически вернуть нечем. Следовательно, любые потери снижают способность Банка своевременно погашать свои обязательства, т. е. снижают его устойчивость. Без ущерба для кредиторов Банка он может позволить себе потери активов только в пределах собственных средств. Таким образом, соотношение неиспользованной части капитала Банка и его вероятных потерь характеризует его устойчивость, а это является «запасом его прочности». Под запасом прочности понимается превышение собственных средств Банка над возможными потерями активов. Коэффициент указывает на способность Банка компенсировать потери и предупреждать банкротство; указывает, какие убытки может понести Банк без ущерба для кредиторов и акционеров. Запас прочности рассматривается, в первую очередь, в качестве амортизатора, помогающего преодолеть падение реальной стоимости активов. Запас прочности может быть вычислен по формуле:
(10)[18]
где СС - собственные средства Банка, которые включают уставный и добавочный капиталы, фонды, резервы 1-2 групп риска, текущую прибыль (или убыток, со знаком "-"), прибыль за прошедшие кварталы и годы, убытки за прошедшие кварталы и годы (со знаком "-"), разницу между доходами и расходами будущих периодов, использование прибыли (со знаком "-").
П – потери активов, для их вычисления активы взвешиваются с учетом риска; причем активам в качестве базового риска присваивается степень возвратности данной статьи актива, а не вероятность потерь, как это, обычно, понимается аналитиками. Таке перетворення прийнято для наочності аналізу ліквідаційної вартості активів, який може бути необхідний як додаток до цього розрахунку. Следовательно, потери будут определятся как разница суммы всех реальных активов и активов, взвешенных по базовому риску:

(11)[19]
где i - номер индекса взвешиваемого агрегата;
РА - реальные активы;
Ai - взвешиваемая сумма i-го агрегата актива;
рискi - значение принятого «базового риска» для i-го агрегата актива.
Под реальными активами понимается сумма всех активов Банка (в том числе просроченных и иммобилизированных) за вычетом всех видов расходов и оборотов по смежным активно-пассивным счетам. Под базовым риском понимается ожидаемая вероятность возврата соответствующего агрегата актива, т. е. по смыслу является долей вида размещения, которую Банк рассчитывает востребовать у дебитора. Різні групи активів мають різний базовий ризик. Так, например, остатки в кассе учитываются со значением базового риска, равного 1 (единице), а просроченные безнадежные кредиты - со значением 0 (ноль). Таким образом, окончательная формула расчета показателя запаса прочности будет выглядеть следующим образом:
(12)
В мировой практике известен коэффициент Кука, который представляет собой отношение собственного капитала к величине активов, взвешенных с учетом риска. Одной из модификаций его является применение в качестве знаменателя суммы всех активов; и этот коэффициент также широко используется при анализе деятельности Банка. В таких условиях в полнее возможно использовать в качестве числителя чистые собственные средства, в знаменателе - реальные активы, т. е. очищенные от внутренних оборотов и расходов. Применение такой модели позволит Банку оценить его способность сопротивляться существующим неликвидным (потерянным) активам. Под чистыми собственными средствами понимается совокупный капитал (собственный капитал и резервы), уменьшенный на величину иммобилизации и просроченных активов. Выглядеть это может следующим образом:
(13)[20]
где СС - собственные средства банка;
Р34 - резервы по вложениям 3 и 4 групп риска;
ПА - просроченные активы;
ОА - отвлеченные активы (иммобилизация).
Под реальными очищенными активами понимается сумма всех активов Банка (в том числе просроченных и иммобилизированных) за вычетом всех видов расходов и оборотов по смежным активно-пассивным счетам. Таким образом, можно получить формулу расчета коэффициента достаточности чистых собственных средств:
(14)[21]
В отличие от показателя «запас прочности», который характеризует, насколько Банк защищен от потенциальных потерь, «достаточность чистых собственных средств» помогает выявить его способность противодействовать существующим потерям, т. е. гарантировать активы частью капитала, размещенного в ликвидные активы.
Существенным фактором финансовой устойчивости исследуемого Банка может являтся соответствие по срокам привлеченных и размещенных ресурсов. В этой связи особую роль играют срочные депозиты: Банк получает возможность регулировать структуру и объемы размещений, выбирая оптимальное соотношение доходности, рискованности и срочности активов. Невыполнение Банком условий корреляции по срокам между пассивами и активами приводит к потере устойчивости, т. е. возрастанию вероятности того, что при определенном стечении обстоятельств он окажется не в состоянии выполнить свои обязательства из-за концентрации платежей в один и тот же период. Под запасом срочных ресурсов понимается превышение обязательств с фиксированным сроком погашения над срочными вложениями. Этот коэффициент показывает, насколько выданные кредиты и другие срочные активы адекватны имеющимся в наличии срочным ресурсам и в какой мере Банк способен выполнить свои срочные обязательства реализацией активов с определенным сроком востребования. Коэффициент можно рассчитывать как отношение разности срочных обязательств и срочных вложений к срочным вложениям:
(15)[22]
где Д - срочные ресурсы, т. е. привлеченные ресурсы, которыми он может распоряжаться в течение заранее оговоренного времени;
K - срочные активы, т. е. вложения Банка, которые имеют определенный срок востребования (в том числе и бесконечность, когда заранее известно, что определенные активы не будут востребованы никогда или через непредсказуемо большой промежуток времени).
К срочным ресурсам могут относится привлеченные на определенный срок ресурсы корпоративных клиентов (в том числе по эмитированным собственным векселям, облигациям и другим ценным бумагам) и физических лиц, а также собственные средства Банка. К срочным активам могут относится непросроченные кредиты корпоративным клиентам и физическим лицам, срочные ликвидные ценные бумаги, прочие дебиторы (кроме затратных статей), просроченные активы всех видов, отвлеченные (иммобилизованные) активы. Показатель «запас срочных ресурсов» не позволяет провести развернутый анализ соответствия активов и пассивов по срокам, в котором бы все ресурсы классифицировались по срокам востребования, - это уже в большей степени задача анализа ликвидности Банка. Для целей же анализа устойчивости достаточно провести анализ общей суммы срочных активов и пассивов, что покажет принципиальную возможность Банка обеспечивает, собственную устойчивость при наступлении пика выплат по обязательствам.
Описанные выше финансовые показатели рекомендуется интегрировать в сводный показатель, который позволит учесть взаимное влияние показателей друг на друга и сформировать общий вывод о надежности исследуемого Банка в целом. Сводный показатель будет равен среднему арифметическому следующих пяти интегрированных показателей: устойчивости, ликвидности, качества активов, качества пассивов, прибыльности. Расчет по среднему равносилен присвоению каждому из выбранных направлений анализа равной степени влияния на надежность Банка. Однако не исключено, что при определенных обстоятельствах влияние факторов надежности будет различно. В этом случае при расчете сводного показателя понадобится умножить каждый из пяти показателей на соответствующий весовой коэффициент, характеризующий его степень влияния. Основные выводы формируются, исходя из значений рассчитанных финансовых показателей, включая сводный показатель. Интервал возможных значений каждого из показателей по выбранному алгоритму может быть разбит на пять основных подынтервалов с одинаковыми качественными характеристиками значений внутри каждого из них: отлично, хорошо, удовлетворительно, критично, безнадежно.
Такой подход к разделению значений позволит задать четкий алгоритм интерпретации результатов расчета показателей, автоматизировать процесс формирования выводов и создать основу для рейтингования Банка как в целом, так и по отдельным направлениям анализа. Таким образом, расчет финансовых показателей, т. е. должны рассчитываться показатели нижнего уровня, на основе которых будут вычислятся показатели по определенным принципиальным направлениям анализа (устойчивость, ликвидность, качество активов, качество пассивов, прибыльность), которые, в свою очередь, интегрируются в сводный показатель, дающий общую характеристику надежности Банка.[23]
3.3 Підвищення якості IT-супроводу, як одна з основних антикризових завдань Банку
По уровню автоматизации банковский сектор является одним из лидеров среди отраслей экономики. Информационные технологии для финансовых и кредитных организаций – не просто средство обеспечения бизнес-процессов, а один из основных инструментов создания стратегических конкурентных преимуществ, что становится особенно актуальным в условиях экономической нестабильности.
Один из западных экспертов дал банковскому бизнесу такое определение: «banking business is IT business» (банковский бизнес – это бизнес информационных технологий). Точнее не скажешь. Ни одна современная финансовая организация не в состоянии осуществлять свою деятельность без четко отлаженной информационной инфраструктуры, обеспечивающей непрерывность обслуживания клиентов, застрахованной от сбоев, защищенной от различных кибератак.
Требования к качеству IT-сопровождения всех банковских служб постоянно растут. А сейчас, когда доходность бизнеса падает, а конкуренция ужесточается, роль IT в деятельности исследуемого Банка невозможно переоценить. В сложившихся условиях устойчивость Банка, его конкурентоспособность зависят от быстрого и адекватного реагирования на изменение ситуации. Соответственно, необходимо обеспечить возможность доступа людей, принимающих решения, к оперативной, полной и достоверной информации в любое время. Поэтому сегодня исследуемого Банк должен заботиться об IT-инфраструктуре, ответственной за непрерывность бизнес-процессов, информационное обеспечение ответственных решений, а порой — и саму возможность предоставления услуг.
По сути, банковская деятельность базируется на получении и обработке информации. В Банке ежедневно перерабатывается колоссальное количество данных. Поступающая информация скапливается в различных системах, ее объем постоянно и очень быстро растет. В какой-то момент становится все сложнее извлекать из этих массивов именно те данные, в том объеме и в те сроки, которые необходимы для принятия оперативного или стратегического решения. Кроме того, часть важной информации может быть утрачена в результате сбоя систем. Поэтому в области хранения данных приходится постоянно решать задачи по увеличению производительности, улучшению управляемости, обеспечению безопасности и сохранности данных, а также массу сопутствующих задач, таких, как обеспечение непрерывного доступа к данным, миграция данных на обновленное оборудование, построение эффективных решений резервного копирования и ряд других.
Сегодня существует множество технологических решений построения систем хранения данных. От их правильного выбора, планирования и комплексного проектирования в полной мере зависит успех эксплуатации всех IT и, соответственно, эффективность выполнения функций Банка.
Помимо всего прочего, наличие современных высокопроизводительных систем хранения с интегрированными решениями обработки и анализа данных позволит упростить один из наиболее трудоемких процессов — подготовку обязательной отчетности. С одной стороны, рост количества данных усложняет задачу их сбора и анализа. С другой – ужесточаются требования к отчетности Банка со стороны ЦБ РФ и других контролирующих органов. В частности, расширяется детализация отчетных форм, ряд отчетов Банк обязан выпускать ежедневно, а несвоевременная сдача документов может послужить основанием для серьезных санкций. Поэтому Банку необходимы эффективные решения по автоматизации формирования обязательной отчетности. Таковым, по отзывам специалистов, являются банковские хранилища данных и построенные на их основе BPM-системы (Business Performance Management, управление эффективностью бизнеса), которые содержат готовые отраслевые модели данных, в том числе для банков: набор приложений для автоматизации процессов планирования и бюджетирования, управления доходностью, управления рисками, подготовки управленческой и регулятивной отчетности.
Одной из серьезных проблем, связанных с накоплением данных, становится постоянная необходимость расширения дискового пространства. Несложный, в общем, процесс по добавлению пространства одному приложению может потребовать остановки всей системы на несколько часов, для того чтобы выполнить все необходимые операции. Инфраструктура хранения разрастается. В современных системах Банка количество объектов измеряется сотнями и даже тысячами терабайт, затраты на управление комплексом системы хранения данных увеличиваются. И даже если удается снизить стоимость накопителей, это не решает проблем эффективного доступа к данным, производительности, а также контроля целостности информации и безопасности.
Большинство новых решений и технологий в сфере систем хранения связаны с построением высокоэффективной инфраструктуры хранения (центров хранения и обработки данных, или дата-центров), которая бы обеспечивала оптимальное соответствие сервисов задачам бизнеса. Сегодня потребность в такой инфраструктуре очень высока, современных дата-центров катастрофически не хватает. Инвестиции в строительство ЦОД Банк рассматривает как стратегические. Поэтому, несмотря на неблагоприятную конъюнктуру, начатые в Банке проекты по их созданию, как правило, не останавливаются. Тем более что развитие инфраструктуры необходимо для создания во время кризиса новых конкурентных преимуществ – привлечения новых клиентов, повышения качества их обслуживания и т.д.
По мнению экспертов, спрос на проекты по созданию и модернизации ЦОДов будет в меньшей степени подвержен влиянию кризиса по сравнению с другими крупными IT-проектами. Другой вопрос, что в сложившейся ситуации Банк должен более взвешенно подходить к решениям о запуске новых проектов и предъявлять более жесткие требования к обоснованию инвестиций.
На самом деле целесообразности вложений следует уделять больше внимания не только в связи с финансовой нестабильностью и прочими проблемами, вызванными кризисом. По отзывам ряда специалистов, довольно часто в проекте ЦОД закладывается недостаточное для его правильного развития количество серверов и рабочих станций, а также мощности локальных сетей. Дело в том, что с развитием исследуемого Банка возрастает не только число его клиентов, но и сложность предоставляемых услуг. Некоторые аналитики необоснованно выводят линейную зависимость: Банк вырастет на 100%, значит, и стоимость IT-инфраструктуры увеличится на 100%. В действительности же, когда бизнес Банка удваивается, стоимость инфраструктуры может увеличиться и в 2,5–3 раза. Этот момент обязательно должен учитываться.
Во всяком случае, еще ни разу не приходилось слышать, что какой-то банк построил себе дата-центр, и он оказался для него безнадежно велик. Как правило, все сетуют на нехватку мощностей.
При принятии решений об инвестициях в инфраструктуру решающую роль играют экономические соображения. Основная цель пользователей в Банке формулируется достаточно просто: «Обеспечить бизнес необходимыми IT-сервисами соответствующего качества при минимальных затратах». Они будут стараться оптимизировать свои расходы на информационные технологии, станут искать продукты и решения, которые позволят максимально эффективно использовать существующую IT-инфраструктуру, дополняя ее самыми современными технологиями. В числе самых востребованных Банком на первый план выйдут инструменты виртуализации и автоматизации администрирования. Также будут реализовываться проекты в области интеграции оборудования и решений от различных производителей.
На сегодняшний день о виртуализации больше говорят, чем в реальности используют ее технологические возможности, будущее, безусловно, за ней. Эта новейшая технология не только позволит Банку повысить эффективность использования ресурсов, но и станет элементом общего управления инфраструктурой, отвечающим за балансировку нагрузки. Для этого виртуализация вычислительных мощностей и систем хранения Банка должна работать в тесной связке с другими инструментами комплексного управления и обеспечивать тем самым автоматическую адаптацию ресурсов в каждой конкретной ситуации.
По мнению экспертов аналитической компании Garthner, к построению всей инфраструктуры хранения и обработки данных целесообразно применять поэтапный подход, придерживаясь плана постепенного внедрения сложных решений, добавляя функционал и сервисы по необходимости. Каждый новый этап, или новый уровень зрелости системы, должен использовать базовые возможности нижнего уровня. Например, на самом верхнем уровне автоматизации на основе правил требуется мониторинг событий, управление маршрутами, отчеты и обнаружение ресурсов, что реализуются на нижних уровнях. Подобная концепция построения сложной инфраструктуры позволяет добиться высокой эффективности и быстрой окупаемости инвестиций, а также ускоряет внедрение, позволяя начать эксплуатацию системы с простыми решениями, совершенствуя комплекс хранения и обработки данных по необходимости.
В новых условиях перспективным направлением в области повышения эффективности информационных систем специалисты считают внедрение концепции SOA (сервисно-ориентированной архитектуры). Концепция SOA подразумевает централизованное предоставление услуг пользователям, коллективное использование ресурсов, а также учет затрат и потребления информационных сервисов. Следует отметить, что данную модель нельзя купить, нельзя заказать у интегратора как продукт даже за очень большие деньги. Она представляет собой целостный организм с собственной нервной системой, которая проникает во все аспекты IT – от бизнес-процессов и приложений до самых основ, включая инженерные системы эксплуатации ЦОД. При этом существующая IT-инфраструктура должна быть не только централизованной и согласованной, но и иметь возможность принять новую систему. Принципы SOA, интегрированные в передовые продукты мировых производителей, полезны для применения в динамичной банковской сфере и позволяют клиенту добиться гибкого изменения и развития IT-подсистем и связей между ними, включая бизнес-процессы, функционирующие на основе этих подсистем. Внедрение SOA позволит развивающемуся банку повысить устойчивость бизнеса в долгосрочной перспективе. Сегодня можно с уверенностью сказать, что все базовые технологии для реализации SOA-модели уже существуют и главная задача состоит в их интеграции. И хотя доля финансовых организаций, готовых к переходу на SOA, пока невысока, она будет увеличиваться, и в перспективе SOA станет ключевой стратегией развития IT.
Еще одно из практических методологических решений в области управления информационными услугами предложила компания Hewlett-Packard, которую может быть использована Банком. Она разработала типовую модель управления качеством информационных услуг - ITSM Reference Model. Модель детально описывает процессы и взаимосвязи между ними, которые должен поддерживать ИТ-отдел, чтобы предоставлять информационные услуги с гарантированным качеством.
Один из результатов внедрения процессов ITSM, с точки зрения ITSM Reference Model, - это создание единственной точки контакта бизнеса с ИТ при возникновении каких-либо технических проблем: службы поддержки пользователей (HelpDesk). Эта служба выполняет функцию приема «звонка» и позже сообщает Банку о факте устранения неполадок. Все открытые звонки фиксируются в базе данных для последующей обработки и анализа в целях улучшения работы ИТ-службы в целом. Служба поддержки значительно снижает нагрузку на квалифицированных специалистов ИТ, самостоятельно справляясь с устранением «типичных неполадок», с которыми операторы службы поддержки знакомы благодаря накопленной базе знаний.
Такая организация работ дает возможность оценить, какие именно из производственных подразделений выступают основными потребителями услуг ИТ, а также насколько они удовлетворены этими услугами.
Последовательность внедрения процессов ITSM в организационно-технологическую инфраструктуру ИТ-отдела не является жестко фиксированной. Но есть несколько вариантов реализации проекта, которые наиболее распространены, поскольку помогают Банку быстро справиться со своими проблемами.
Предпосылок для начала проекта, ведущегося в настоящее время в ООО Хоум Кредит энд Финанс Банк, было несколько. Прежде всего в Банке планировался запуск ряда крупных ИТ-проектов, и это требовало адекватных методик поддержки внедрения и последующего обслуживания, что, конечно же, предполагает непосредственное участие департамента ИТ. Данное подразделение по численности - одно из самых крупных среди аналогичных коммерческих структур, а профессиональная квалификация его сотрудников не вызывает сомнений. Качество работы этого коллектива в целом, по словам его руководителей, во многом зависит от того, как эта работа организована, каким образом она отслеживается и как анализируются ее результаты.
Нелишне подчеркнуть, что именно проблема организации работы ИТ-департаментов в контексте деятельности всего Банка, как правило, выходит на первый план в ходе стратегических проектов автоматизации в большинстве крупных российских Банка. Подобные банки часто оснащены внушительными по размерам отделами ИТ с высоким уровнем профессиональной подготовки специалистов. Повседневные и отработанные на долгом практическом опыте задачи решаются вполне удовлетворительно. В то же время при попытке развернуть полномасштабное взаимодействие ИТ-подразделения с ключевыми департаментами, отвечающими за развитие бизнеса Банка, в ходе решения комплексных вопросов автоматизации, как правило, возникают проблемы.
Вообще, роль информационных технологий в деятельности Банка трудно переоценить. Тесную и постоянную связь с ИТ-департаментом поддерживают практически все бизнес-подразделения Банка, а с развитием Интернет-технологий даже сторонние предприятия в принципе могут оказаться вовлеченными в непосредственное взаимодействие с ним. Таким образом, уровень, стабильность и качество сервиса, предоставляемого ИТ-подразделением Банка, - это в определенной степени ключевой фактор в деятельности организации в целом. Для повышения эффективности использования ресурсов подразделений ИТ руководством банка было принято решение взять на вооружение методологию ITSM. В качестве партнера по внедрению была выбрана компания Hewlett-Packard.
Приоритетность решения проблем, связанных с организационным построением бизнес-процессов в ИТ-подразделении, определяет и технологию внедрения ITSM в ООО «Хоум Кредит энд Финанс Банк». Характерно, что последовательность шагов, предпринимаемая в данном случае совместными усилиями заказчика и поставщика решений, оказывается весьма сходна с теми, с которыми клиенту приходится сталкиваться при автоматизации профильных направлений бизнеса, будь то ERP-комплекс или банковская система.
В полном соответствии с классическими принципами внедрения корпоративного ПО консультанты HP Consulting первоначально провели обследование бизнес-процессов. Специфика здесь заключалась в том, что работа была сфокусирована на детальном обследовании деятельности ИТ-департамента с точки зрения требований, сформулированных в ITIL, и соответственно вырабатывались рекомендации, учитывающие имеющиеся наработки и степень их соответствия ITSM Reference Model. В результате проведенного обследования, длившегося около месяца, специалисты HP Consulting рекомендовали разбить проект на четыре этапа. В первый этап было решено включить разработку базовых процессов управления конфигурацией, инцидентами и изменениями в центральном офисе Банка. Данная стадия проекта, которая в настоящее время практически завершена, включала в себя и организацию службы поддержки пользователей - HelpDesk. В качестве технологической базы был выбран продукт HP Open View Service Desk, специально созданный для автоматизации процессов, описанных в типовой модели ITSM, хотя, как утверждают специалисты HP, решения, применяемые заказчиком на нижележащих слоях информационной пирамиды, могут быть в значительной степени произвольными.
Часть проблем внедрения рассматриваемого проекта относится к разряду классических, почти всегда возникающих при развертывании на предприятии серьезных информационных систем. Среди них и вопросы управления проектом. И здесь стоит отметить, что гибкость методологии внедрения ITSM-проектов, позволяющая организовать этот процесс множеством различных способов, позволила Банку принять самое активное участие в выборе тактического плана действий.
Накопление коллективных знаний, тиражирование достигнутых результатов на деятельность всего Банка и внедрение других процессов ITSM, большинство из которых руководство наметило освоить, составляет предмет дальнейших работ, которые планируется вести еще полтора-два года. Компания Hewlett-Packard по-прежнему будет выступать в роли генерального подрядчика и консультанта по реализации и управлению проектом в целом.
По мере внедрения ITSM ИТ-департамент все больше становится сервисным подразделением. Подобная форма построения взаимоотношений внутри Банка уже предполагает более объективную оценку результата работы информационных служб. Кроме того, деятельность ИТ-департамента станет более прозрачной для бизнеса Банка в целом, а все процессы, в соответствии с которыми сотрудники выполняют свои задачи, - значительно более стабильными.
Весьма важно и то, что организация работы в соответствии с методологией ITSM позволит количественно оценивать деятельность ИТ-подразделения, а это чрезвычайно важно при проработке глобальных вопросов автоматизации. Важно подчеркнуть, что оценка экономической эффективности используемых решений не обязательно связана с вопросами стратегии. Хороший пример тому - использование аутсорсинга. Данная концепция, предполагающая передачу определенных услуг, связанных с повседневной деятельностью ИТ-подразделений Банка, сторонним фирмам, по мнению многих российских экспертов, может в ближайшее время оказаться одной из самых востребованных на рынке. Потребность эта диктуется, с одной стороны, необходимостью быстрого и качественного решения проблем автоматизации бизнеса Банка, а с другой - недостатком практически отлаженных методологий и квалифицированных кадров у заказчика. Одним из основных препятствий на пути к распространению данного сервиса как раз и являются трудности, возникающие при количественной оценке услуг в области ИТ. Методология ITSM позволяет сделать конкретные шаги в решении этого вопроса. Проект внедрения ITSM уже на его нынешней стадии способствует созданию культуры предоставления и потребления ИТ-услуг внутри Банка.
В заключение хотелось бы сделать одно обобщение. В последнее время внедрение систем качества в российских Банках, в том числе и сертифицированных по международным стандартам, становится достаточно массовым явлением. Складывается впечатление, что идеология ITSM во многом перекликается с принципами построения и функционирования этих систем. Во главу угла здесь также ставится принцип, согласно которому в основе принятия решений лежат не зависящие от воли отдельных руководителей и исполнителей процессы, а использование каждого сотрудника в соответствии с его квалификацией и профессиональной подготовкой повышает значимость его вклада в решение общей задачи. Думается, что идеология систем качества, уже во многом осознанная рынком, может сильно поспособствовать в том числе и лучшему пониманию концепции ITSM.[24]

Висновок
Слабость системы экономической и финансовой безопасности, отсутствие конструктивных методов защиты банковской деятельности предопределяет его неустойчивость. Тем не менее, научно обоснованной концепции и механизма обеспечения финансовой безопасности банковской деятельности пока не сложилось.
Среди проблем защиты банковской деятельности от угроз внешнего и внутреннего характера все более актуальны необходимость обеспечения охраны финансовых ресурсов, защита информации, имущества и персонала коммерческого банка, создание механизмов финансовой защиты банковской системы и др.
Економічна безпека банківської діяльності - це стан найбільш ефективного використання ресурсів для запобігання загрозам та забезпечення стабільного функціонування комерційних банків.
Главной целью обеспечения экономической безопасности исследуемого Банка является достижение максимальной стабильности функционирования, а также создание основы и перспектив роста вне зависимости от объективных и субъективных угрожающих факторов. У справжніх умовах непередбачуваної фінансової кон'юнктури це особливо актуально.
Обеспечение собственной безопасности Банка является одним из постоянно действующих направлений его деятельности. Соответственно, управление безопасностью выступает в качестве одного из необходимых элементов внутрибанковского менеджмента. Воно визначається як формалізований (тобто закріплений у відповідних нормативних документах) процес, спрямований на вирішення встановленого переліку управлінських завдань за відповідним напрямом діяльності.
Для обеспечения необходимой эффективности управление безопасностью в Банке должно осуществляться в рамках целостной системы управления.
Для финансовой безопасности Банка значение имеют не сами показатели, а их пороговые значения, т. е. предельные величины, несоблюдение которых приводит к финансовой неустойчивости, препятствует нормальному ходу развития различных элементов воспроизводства, приводит к формированию негативных, разрушительных тенденций. Система показателей-индикаторов, получивших количественное выражение, может позволить заблаговременно сигнализировать о грозящей опасности и предпринять меры по её предупреждению. Важливо підкреслити, що найвищий ступінь безпеки досягається за умови, що весь комплекс показників перебуває в межах допустимих меж своїх порогових значень, а порогові значення одного показника досягаються не на шкоду іншим. Следовательно, можно сделать вывод, что за пределами значений пороговых показателей Банк теряет способность к устойчивости, динамичному саморазвитию, конкурентоспособности на внешних и внутренних рынках, становится объектом враждебного поглощения.
Необходимость совершенствования финансовой безопасности исследуемого Банка обусловлена дальнейшим успешным развитием и повышением эффективности деятельности и устойчивости функционирования Банка.
Такие факторы, как улучшение качества корпоративного управления, включая достижение большей прозрачности деятельности Банка, эффективности риск-менеджмента, совершенствование отношений органов управления Банка, акционеров и заинтересованных лиц, в значительной степени могут способствовать достижению цели повышения эффективности совершенствования финансовой безопасности Банка.
Формирование и дальнейшее улучшение Банком систем управлениями рисками, приближение его к соответствующим международным стандартам позволит уменьшить подверженность рискам, принимаемым на себя Банком. Наряду с этим положительное влияние на риски Банка может оказать проведение мер по согласованности динамики роста активов Банка с темпами экономического роста.
Структурно система безопасности Банка сейчас находится на пороге перехода к качественно иному состоянию. И в связи с этим, следует обратить особое внимание на популярный в последнее время принцип экономической целесообразности: нельзя допустить, чтобы он оказался ограничителем объективного развития банковской безопасности.
По уровню автоматизации исследуемый Банк является одним из лидеров банковской деятельности. Информационные технологии для него – не просто средство обеспечения бизнес-процессов, а один из основных инструментов создания стратегических конкурентных преимуществ, что становится особенно актуальным в условиях экономической нестабильности.

Список використаної літератури
1. Конституция Российской Федерации от 12.12.93 г. (с изменениями от 04.03.98 №3 ФЗ) // Консультант Плюс, 2007
2. Гражданский Кодекс Российской Федерации (с изменениями от 05.02.2007) // Правовая Система Гарант, 2007
3. Положение ЦБ РФ от 31.08.98 г. «О порядке предоставления (размещения) кредитными организациями денежных средств и их возврата (погашения)» (в ред. Положения, утв. ЦБ РФ 27.07.2001 № 144-П) // Правовая Система Гарант, 2007
4. Федеральный закон «О Центральном банке Российской федерации (Банке России)», от 10.07 02 (с изменениями от 29.12.06).-Правовая Система Гарант, 2007
5. Федеральный закон «О банках и банковской деятельности» от 02.12.1990 г. № 395-1 (с изменениями от 29.12.2006 Г.) // Правовая Система Гарант, 2007
6. Положение ЦБ РФ от 26.06.98 г. «О порядке начисления процентов по операциям, связанным с привлечением и размещением денежных средств банками, т отражения указанных операций по счетам бухгалтерского учета» (в ред. Положения, утв. ЦБ РФ 24.12.98 № 64-П) // Правовая Система Гарант, 2007
7. Андрюшин С. А. Особливості еволюції банківської системи в Росії. М., 2007
8. Банки та банківські операції: Підручник / За ред. проф. Жукова Е.Ф., М: ЮНИТИ, 2006
9. Банківська справа / За ред. Лаврушина О.І. - М.: Банківський і біржовий НКЦ, 2005
10. Банківська справа / За ред. проф. В.І. Колесникова, Л. П. Кроливецкой, М., 2006
11. Банковское законодательство /Под ред. Е. Ф. Жукова, М.: ЮНИТИ, 2007
12. Банковская система и проблемы кредитования экономики// Мировая экономика и международные отношения, 2005, №10
13. Банки та банківська справа / Під ред. И.Т.Балабанова, СПБ: Питер, 2005
14. Банківська справа / За ред. В. А. Гудашева, В.В Радаєва, Учеб .- методич. посібник для вузів, ПДПУ ім. Белинского, 2006
15. Банківська справа / За ред. Г. Г. Коробової, 2007
16. Білих Л.П. Устойчивость коммерческих банков. М.: Банки и биржи. 2007
17. Грошовий обіг. Кредит і банки. / Под ред. Н.Г. Антонова, М.А. Пессель, М.: 2005
18. Деньги, кредит, банки: Учеб.пособие / Под ред. В.П. Вороніна, С.П. Федорова, М: Юрайт, 2008
19. Гроші. Кредит. Банки. / Под ред. Жукова Е.Ф., М.,2007
20. Банківська справа / За ред. Є.П. Жаровський, М.: ОМЕГА, 2007
21. Валієв М.Ш. Банковский кредит как фактор разрешения противоречий развития реального и монетарного сектора экономики.// Экономика и управление, 2003
22. Гроші. Кредит. Банки / Под ред. О. И. Лаврушина, М.: Финансы и статистика, 2006
23. Маркова О. М., Сахарова Л.С., Сидорова В.Н., Коммерческие банки и их операции, М.: ЮНИТИ, 2005
24. Сибіряков А.І. Комерційний банк сьогодні. - М.: Консалт-Банкір. - 2007
25. Усоскин В.М. Сучасний комерційний банк: керування й операції. М.: Всё для Вас, 2006
26. Финансово-кредитный словарь: В 3 т. /Под ред. В.Ф.Гарбузова, Н.В. Гаретовского. М.: Фінанси і статистика, 2007
27. Фінанси. Грошовий обіг. Кредит: Підручник. / Под ред. Л. А. Дробозиной. М.: Финансы, ЮНИТИ, 2006
28. Фінанси. Грошовий обіг, кредит: Підручник / За ред. Л.А. Дробозиной. - М., 2006
29. Финансы, деньги, кредит: Учеб.пособие / под ред. Є.Г. Чернової. - М.: ТК Велбі, 2006
30. Ширинська Є.Б. Операції комерційних банків: російський і зарубіжний досвід. 2-е вид., Перераб. і доп. М.: Фінанси і статистика, 2005
31. Данилова Т.М. Проблемы неопределенности, информации и риска кредитования коммерческими банками // Финансы и кредит,2008,№2. С. 2-6
32. Концептуальные вопросы развития банковской системы Российской Федерации (проект) // Деньги и кредит, 2006, №1. С. 13-15
33. Кредитный договор // Деньги и кредит, 2006, №3. С. 8-10
34. Кредитные операции коммерческих банков // Деньги и кредит, 2007,№9. С. 7-9
35. Козлов О.О. Якість кредитної організації. Стоимость процессов // Деньги и кредит, 2007, №7. С. 14-17
36. Малый и средний бизнес // Финансы и кредит,2006, №9. С. 29-35
37. Москвин В. А. Виды обеспечения при долгосрочном кредитовании предприятий // Банковское дело, 2005, №7. С. 21-24
38. Сафронов В.А. Аналитические аспекты оценки финансовой устойчивости банковской системы. / / Гроші і кредит. – 2005, №2. С. 11-20
39. Симановский А.Д, Принципы и правила регулирования банковской деятельности: аспекты методики и практики. / / Гроші і кредит. – 2005, № 8. С. 9-13
40. Суханов М.С. Риск-менеджмент и аудит ссудных операций в системе управления коммерческим банком // Бухгалтерия и банки,2007, №3. С. 25-30
41. Ушвидский А.И. Соврешенствование методики оценки достаточности собственных средств. / / Фінанси і кредит. – 2007, № 1. С. 15-17
42. Хошаева А. Х-М. Побудова методики аналізу залучених ресурсів банку. / / Фінанси і кредит. – 2005, №12. С. 20-26
43. Царьков В.А, Прибыль банка – результат эффективной работы центров ответственности. / / Банківська справа. – 2006, № 10. С. 14-23
44. Щербакова Г.М. Основные направления анализа в коммерческом банке // Банковское дело. - 2007, № 9. С. 11-19
45. http://www.cbr.ru. – 2009
46. http://www.homecredit.ru.- 2009
47. http://www.bankdelo.ru.- 2009
48. http://www.kredits.ru. – 2009
49. http://www.expert.ru. – 2009
50. http://www.bolshoybusiness.ru. – 2009

Додаток 1
Бухгалтерский баланс ООО "Хоум Кредит энд Финанс Банк" (01.01.08 - 01.01.09)
NN
Наименование статей бухгалтерского баланса
Дані на звітну дату
Дані на відповідну звітну дату минулого року
I Активы
1
Грошові кошти
771 693
397 188
2
Кошти кредитних організацій у Центральний банк Російської Федерації
2 089 756
1 976 259
2.1
Обов'язкові резерви
563 512
302 916
3
Кошти в кредитних організаціях
97 528
123 935
4
Чисті вкладення в торгові цінні папери
1 858 415
534 304
5
Чистий позичкова заборгованість
26 235 652
16 645 438
6
Чисті вкладення в інвестиційні цінні папери, утримувані до погашення
0
0
7
Чисті вкладення в цінні папери, наявні для продажу
394 008
192 305
8
Основні засоби, нематеріальні активи та матеріальні запаси
240 448
193 046
9
Вимоги щодо отримання відсотків
16 332
3 372
10
Інші активи
68 753
1 984 339
11
Усього активів
31 772 585
22 050 186
II Пассивы
12
Кредити Центрального банку Російської Федерації
0
0
13
Кошти кредитних організацій
7 600 268
1 134 983
14
Кошти клієнтів (некредитних організацій)
16 673 248
12 628 030
14.1
Вклади фізичних осіб
5 252 098
2 068 724
15
Випущені боргові зобов'язання
3 731 541
3 035 525
16
Зобов'язання зі сплати відсотків
211 959
110 519
17
Інші зобов'язання
40 584
2 253 379
18
Резерви на можливі втрати за умовними зобов'язаннями кредитної характеру, іншим можливим втратам і за операціями з резидентами офшорних зон
61 024
18 661
19
Усього зобов'язань
28 318 624
19 181 097
III Источники собственных средств
20
Кошти акціонерів (учасників)
465 500
400 500
20.1
Зареєстровані звичайні акції та частки
465 000
400 000
20.2
Зареєстровані привілейовані акції
500
500
20.3
Незареєстрований статутний капітал неакціонерних кредитних організацій
0
0
21
Власні акції, викуплені в акціонерів
0
0
22
Емісійний дохід
2 913 905
2 380 905
23
Переоцінка основних засобів
2 982
2 982
24
Витрати майбутніх періодів і майбутні виплати, що впливають на власні кошти (капітал)
482 807
241 390
25
Фонди і невикористана прибуток минулих років у розпорядженні кредитної організації (непогашені збитки минулих років)
283 921
105 590
26
Прибуток (збиток) за звітний період
270 460
220 502
27
Всього джерел власних коштів
3 453 961
2 869 089
28
Всього пасивів
31 772 585
22 050 186
IV Внебалансовые обязательства
29
Безвідкличні зобов'язання кредитної організації
3 661 378
3 575 418
30
Гарантії, видані кредитною організацією
1 231 500
333 300
V Рахунки довірчого управління
Активні рахунки
1
Каса
0
0
2
Цінні папери в управлінні
713 591
0
3
Дорогоцінні метали
0
0
4
Кредити надані
0
0
5
Кошти, використані на інші цілі
0
0
6
Розрахунки з довірчого управління
0
0
7
Сплачений накопичений відсотковий (купонний) доход по процентних (купонним) борговими зобов'язаннями
767
0
8
Поточні рахунки
17
0
9
Витрати з довірчого управління
0
0
10
Збиток по довірчому управлінню
975
0
Пасивні рахунки
11
Капітал в управлінні
715 350
0
12
Розрахунки з довірчого управління
0
0
13
Отриманий накопичений відсотковий (купонний) доход по процентних (купонним) борговими зобов'язаннями
0
0
14
Доходи від довірчого управління
0
0
15
Прибуток з довірчого управління
0
0
I Активы
1
Грошові кошти
1 597 110
771 693
2
Кошти кредитних організацій у Центральний банк Російської Федерації
4 780 577
2 089 756
2.1
Обов'язкові резерви
1 474 274
563 512
3
Кошти в кредитних організаціях
225 039
97 528
4
Чисті вкладення в торгові цінні папери
1 245 887
1 858 415
5
Чистий позичкова заборгованість
45 973 385
26 235 652
6
Чисті вкладення в інвестиційні цінні папери, утримувані до погашення
0
0
7
Чисті вкладення в цінні папери, наявні для продажу
691 645
394 008
8
Основні засоби, нематеріальні активи та матеріальні запаси
330 778
240 448
9
Вимоги щодо отримання відсотків
92 290
16 332
10
Інші активи
114 735
68 753
11
Усього активів
55 051 446
31 772 585
II Пассивы
12
Кредити Центрального банку Російської Федерації
0
0
13
Кошти кредитних організацій
6 840 981
7 600 268
14
Кошти клієнтів (некредитних організацій)
41 004 220
16 673 248
14.1
Вклади фізичних осіб
9 180 127
5 252 098
15
Випущені боргові зобов'язання
3 022 869
3 731 541
16
Зобов'язання зі сплати відсотків
402 596
211 959
17
Інші зобов'язання
41 296
40 584
18
Резерви на можливі втрати за умовними зобов'язаннями кредитної характеру, іншим можливим втратам і за операціями з резидентами офшорних зон
93 627
61 024
19
Усього зобов'язань
51 405 589
28 318 624
III Источники собственных средств
20
Кошти акціонерів (учасників)
465 500
465 500
20.1
Зареєстровані звичайні акції та частки
465 000
465 000
20.2
Зареєстровані привілейовані акції
500
500
20.3
Незареєстрований статутний капітал неакціонерних кредитних організацій
0
0
21
Власні акції, викуплені в акціонерів
0
0
22
Емісійний дохід
2 913 905
2 913 905
23
Переоцінка основних засобів
2 982
2 982
24
Витрати майбутніх періодів і майбутні виплати, що впливають на власні кошти (капітал)
647 316
482 807
25
Фонди і невикористана прибуток минулих років у розпорядженні кредитної організації (непогашені збитки минулих років)
468 825
283 921
26
Прибуток (збиток) за звітний період
441 961
270 460
27
Всього джерел власних коштів
3 645 857
3 453 961
28
Всього пасивів
55 051 446
31 772 585
IV Внебалансовые обязательства
29
Безвідкличні зобов'язання кредитної організації
7 863 530
3 661 378
30
Гарантії, видані кредитною організацією
1 611 989
1 231 500
V Рахунки довірчого управління
Активні рахунки
1
Каса
0
0
2
Цінні папери в управлінні
2 526 697
713 591
3
Дорогоцінні метали
0
0
4
Кредити надані
0
0
5
Кошти, використані на інші цілі
0
0
6
Розрахунки з довірчого управління
0
0
7
Сплачений накопичений відсотковий (купонний) доход по процентних (купонним) борговими зобов'язаннями
29 335
767
8
Поточні рахунки
0
17
9
Витрати з довірчого управління
0
0
10
Збиток по довірчому управлінню
0
975
Пасивні рахунки
11
Капітал в управлінні
2 554 273
715 350
12
Розрахунки з довірчого управління
0
0
13
Отриманий накопичений відсотковий (купонний) доход по процентних (купонним) борговими зобов'язаннями
0
0
14
Доходи від довірчого управління
0
0
15
Прибуток з довірчого управління
1 759
0

Додаток 2
Отчет о прибылях и убытках ООО "Хоум Кредит энд Финанс Банк"
NN
Найменування статей
Дані за звітний період
Дані за відповідний період минулого року
Відсотки отримані та аналогічні доходи від:
1
Розміщення коштів в кредитних організаціях
374 862
163 054
2
Позик, наданих клієнтам (некредитні організації)
2 002 442
1 337 610
3
Надання послуг з фінансової оренди (лізингу)
0
0
4
Цінних паперів з фіксованим доходом
143 347
152 226
5
Інших джерел
95
579
6
Всього відсотків отриманих та аналогічних доходів
2 520 746
1 653 469
Відсотки сплачені та аналогічні витрати з:
7
Залучених коштів кредитних організацій
271 852
162 857
8
Залученими коштами клієнтів (некредитних організацій)
818 317
531 496
9
Випущеним борговими зобов'язаннями
223 523
196 033
10
Всього відсотків сплачених і аналогічних витрат
1 313 692
890 386
11
Чисті процентні та аналогічні доходи
1 207 054
763 083
12
Чисті доходи від операцій з цінними паперами
39 828
132 412
13
Чисті доходи від операцій з іноземною валютою
134 594
49 398
14
Чисті доходи від операцій з дорогоцінними металами та іншими фінансовими інструментами
85
0
15
Чисті доходи від переоцінки іноземної валюти
-19 490
-1 272
16
Комісійні доходи
261 515
121 572
17
Комісійні витрати
78 991
22 912
18
Чисті доходи від разових операцій
2 385
-422
19
Інші чисті операційні доходи
-52 272
-10 334
20
Адміністративно-управлінські витрати
737 435
497 553
21
Резерви на можливі втрати
-304 850
-198 395
22
Прибуток до оподаткування
452 423
335 577
23
Нараховані податки (включаючи податок на прибуток)
181 662
114 295
24
Прибуток (збиток) за звітний період
270 761
221 282
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Банк | Диплом
741.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Механізм забезпечення фінансової безпеки комерційного банку на прикладі ТОВ Хоум Кредит енд Фінанс
Аналіз комерційної діяльності банку на прикладі ТОВ Хоум Кредит енд Фінанс банк
Аналіз діяльності банку на ринку споживчого кредитування на прикладі ТОВ Хоум Кредит енд Фінанс
Маркетинг робочого місця адміністратора ТОВ Хоум Кредит енд Фінанс Банк
Забезпечення фінансової стійкості та ліквідності комерційного банку (на прикладі АТ Цеснабанк)
Забезпечення фінансової стійкості та ліквідності комерційного банку на прикладі АТ Цеснабанк
Кредитні операції Хоум Кредит Банку
Модель фінансової діяльності комерційного банку та її застосування на прикладі АКБ Правекс-банк
Модель фінансової діяльності комерційного банку та її застосування на прикладі АКБ Правекс-банк
© Усі права захищені
написати до нас