| | Розділ: 9. Література, мовознавство.
Призначення: залікова робота.
Формат: WinWord.
Автор: Христина Узорко.
Використання: Vilniaus Pedagoginis Universitetas, 2001.
Примітки:
Вільнюський Педагогічний університет
Христина Узорко
Методичне керівництво з проведення заняття з російської мови в рамках аудіовізуального курсу для студентів-іноземців з використанням відеозапису мультфільму «Мороз Іванович».
Керівник роботи доктор філологічних наук Олена Генріхівна Казімянец
Вільнюс 2001
Зміст
Цілі і завдання роботи .............................................. .............................................. 1 Методичні передумови ................................................ ................................. 1 План заняття ................................................ .................................................. ......... 1 Попередня робота з текстом. Домашня підготовка ................................................ ............................... 2 Читання сценарію ................................................ ........................................ 2 Сценарій мультфільму з коментарями .............................................. ............ 4 Робота після перегляду фільму .............................................. ............................ 8 Додаток. Казка «Морозко» .............................................. ............................ 11
Цілі і завдання роботи.
Завдання цієї роботи - підготувати заняття з російської мови з використанням аудіовізуальних засобів. В якості аудіовізуального посібники взята відеозапис мультфільму «Мороз Іванович». Описується в цій роботі заняття орієнтоване на групу учнів старшого шкільного віку або старше, які вивчають російську мову як іноземну.
Методичні передумови.
Щоб засвоїти матеріал цього заняття, учні повинні вже мати мінімальні знання російської мови і навичками мови. Мета заняття - повторення, закріплення і, частково, поглиблене вивчення засвоєного раніше матеріалу. Тому заняття доцільно проводити не в рамках обов'язкового курсу, а як факультатив. Сучасні методики вивчення іноземної мови часто суворо дотримуються принципу виключного занурення в мовне середовище, який не дозволяє викладачеві використовувати в процесі навчання іншу мова крім досліджуваної. Тим не менш, при проведенні даного заняття викладач, у міру потреби, може вдатися до рідної мови учнів або іншої мови, відомому учням; наприклад, при поясненні специфічної лексики, з метою пошуку мовних і реальностних паралелей. Для прикладу в даному посібнику скористаємося англійською мовою в окремих місцях. Крім того, багато хто знову виникли методичні посібники страждають поверхневим викладом граматичного матеріалу. У той же час, класичні підручники, навпаки, занадто академічні і віддалені від практики. Вчителю необхідно підходити до своєї роботи прагматично, переслідуючи такі завдання: з одного боку, засвоєння учнями практичних навичок літературної мови, з іншого боку - вироблення внутрішнього почуття мови.
План заняття.
Попередня домашня робота - ознайомлення з обраними фольклорними текстами (не обов'язково). Уважне вивчення на уроці сценарію фільму. Пояснення незрозумілих моментів, лексики, стійких виразів. Перегляд фільму. Обговорення незрозумілих і складних місць, можливий повторний перегляд. Виконання вправ на основі матеріалу фільму.
Попередня робота з текстом.
Домашня підготовка (необов'язково)
Якщо аудиторія володіє мовою на хорошому рівні, то цей фільм, створений в псевдофольклорного стилі, може представляти інтерес як зразок фольклорного жанру. Перегляду фільму може передувати урок на тему старовинних народних текстів, а в якості домашнього завдання запропонований аналіз однієї з російських народних казок, близьких за сюжетом і лексиці до мультфільму «Мороз Іванович». Наприклад, казка «Морозко» (див. у додатку). При цьому все ж таки рекомендується адаптувати народний текст, спрощуючи складні місця в синтаксисі і замінюючи ті слова й словоформи, запам'ятовування яких студентами недоцільно.
Безпосередньо перед переглядом фільму необхідно заздалегідь детально прочитати сценарій, переконатися, що текст повністю зрозумілий і зупинитися на тих місцях, які викликають труднощі. Аудиторії роздати текст сценарію з паралельними примітками з приводу лексики. При поясненні лексики можна звертатися до слів-еквівалентів рідної або іншої мови, а при необхідності заздалегідь виконати повністю переклад сценарію. У процесі попереднього розбору тексту можна докладно зупинитися на наступних темах.
Лексика
Застарілі і розмовні слова, такі як «допомагаючи», «недужі», «хата», «самовар» і т. д. Малоупотребімие слова, слова, складові пасивну лексику студента. Такими, наприклад, можуть бути слова, що позначають страви (коржі, щі, каша); предмети обстановки і домашнього вжитку (відерце, перина), деталі одягу та прикраси (сорочка, рукавички, намисто) та інші групи.
Слід звернути увагу не тільки на слова, які звучать в репліках, але і на слова, що позначають предмети, які з'являються на екрані (мітла, рогач, піч, посох і т. д.) Тут можна докладніше зупинитися на окремих групах слів, вивчення котоорих може бути доцільно для розширення активного лексичного запасу студентів. Це лексичні групи, що об'єднують назва одягу, ювелірних прикрас, деталей пейзажу і побуту. Після перегляду фільму можуть бути запропоновані вправи, закркпляющіе запам'ятовування і вживання цих слів.
Особливості словотворення
Для запропонованого тексту характерний ряд повторюваних словотворчих моделей. Перш за все це ряд зменшувальних (демінутівних) суфіксів. Виходячи з дидактичних завдань, учнів не слід перевантажувати фундаментальними теоретичними відомостями щодо класифікації та градації морфем (продуктивні / непродуктивні, регулярні і т. д.). Однак, в практичних цілях варто пояснити студентам, що наявність демінутівного афікса не завжди означає менший розмір званого предмета чи поняття, а може бути зумовив стилістично, для надання мови більш теплою забарвлення. Це потрібно проілюструвати на прикладі слів аналізованого тексту. Нижче наведемо список пар із зазначенням значення демінутіва, позначаючи зірочкою малоупотребімие в сучасній розмовній мові форми.
Річка - річка. Зазвичай - у значенні невелика річка. Бабуся - це слово вживається тільки з суфіксом «ушк» Вода - водиця *. Форми рівнозначні. Сестра - сестриця *. Відтінок інтимності. Відро - відерце. Означає порівняно невеликий розмір. Дід - дідусь. Рівнозначні. Форма з суфіксом «ушк» частіше вживана в мові. У даному тексті вжито в значенні шанобливого звернення до чоловіка похилого віку. Сорочка * - сорочка. Рівнозначні. Квіти - квіточки. Рівнозначні. Подарунок - подаруночок. Равнознвчни. Рукавиці - рукавички. Рівнозначні або менший розмір.
Ще одна характерна для тексту модель - суфікс «верба» / «ива» в дієсловах недоконаного виду (нашивали, походжали). У сучасній мові ця модель малоупотребіма, зустрічається в розмовному стилі або іронічному контексті. Значення - багаторазова повторюваність дії в минулому.
Особливості розмовного жанру.
Поряд зі згаданими особливостями лексики і словотвору, розмовний жанр тексту відображається у великій кількості незнаменательних частин мови, вживаних з метою більшої виразності та емоційності. Це вигуки: бач; бач піди; ну; ау; ой. Слово «піди» у значенні прислівника. Вживання частки «ка» для посилення наказового способу (одягни-ка, дивись-ка), вживання частки «те» для емоціональноого виділення слова в контексті або всього контексту (від того-то я і веселий, сукні-то я нашивали; за статтю Якось я ходив; те-то й воно); не плутати з відповідною групою займенників (щось мені мерзлякувато).
Особливості ономастики.
Заслуговують на увагу імена персонажів мультика. Мороз Іванович. Як підказує семантика імені, цей персонаж є уособленням зими і холоду. Разом з тим він має яскраво вираженою індивідуальністю і характерними особистими якостями - надприродне могутність і справедливість. Цей персонаж нерідко зустрічається у фольклорі. У його основі лежить синтез кількох образів: антропоморфного язичницького слов'янського божества, святого Миколи Чудотворця та різдвяно-новорічного Діда Мороза (близький персонаж в європейській міфології - Санта Клаус). Приєднання довільного по батькові (Іванович) несе периферійну функцію - підкреслює шанобливе ставлення до персонажа. Малаша - старовинний простонародний дериватив від грецького імені Меланія. Дуняша - старовинний промтонародний дериватив від грецького імені Євдокія (- Авдотья - Дуня - Дуняша).
Далі наведемо текст сценарію з паралельними коментарями.
Мультфільм «Мороз Іванович».
ДІЙОВІ ОСОБИ.
Мороз Іванович - старий-чарівник, повелитель зими. Дуняша і Малаша - дівчата-сестри. Бабуся.
ЕКСПОЗИЦІЯ.
Зимовий ліс. Мороз Іванович гуляє по лісі, милується льодом і снігом.
Мороз:
(Вдалині будинку під снігом). | У гаю іній я розвісив, Лід скував на річці за ніч. Тому-то я і веселий, Старий дід Мороз Іванич.
Дві сестрички тут живуть - Знаю, знаю - Та й ще їхня бабуся рідна.
| Роща - невеликий ліс. Grove, copse; small wood. Іній - шар дрібних крижинок на деревах та кущах. Hoar - frost. Скувати - зробити твердим, як метал. To lock the ice. Дід тут: літня людина. An old man. Рідна - споріднена по крові (не зведена, не двоюрідна і т.д.) Their own grandmother. |
СЦЕНА ПЕРША.
Кімната в будинку (хаті). Піч, домашнє начиння. Бабуся готує сніданок. Сестри сплять на печі. Бабуся раптово береться за серце і сідає.
Дуняша: | Що з тобою, бабуся?
|
| Бабуся: | Щось мені мерзлякувато ... й душно.
| Зябко - холодно. I feel cold. Душно - важко дихати. I am suffocating. | Дуняша:
(Малаш): | Тобі б бабуся відпочити потрібно, А я допомагаючи тобі, Буде в нас тепло в хаті.
Вставай, Малаша! Проспиш зорю.
| Підсобити * - допомогти. Хата * - одноповерховий дерев'яний будинок в селі. Р easant's log hut. Проспати - спати надто довго і упустити що-небудь. Про versleep, miss (by sleeping). Зоря - схід сонця. Sunrise. | Малаша: | Зараз, Дуняша. Тільки сон огляду.
| Cон тут: сновидіння. Dream. | Дуняша: | Вставай! Нашої бабусі нині недужі.
| Нині * - сьогодні. Недужі * (= нездоров'я), кому-л. - Погано себе почувати. To feel unwell. | Малаша:
(Відчуває запах їжі) | І в мене голова щось крутиться.
Що ж мені лежати в ліжку, Тут, мабуть, вже коржі зачерствіло.
| Крутиться голова - my head is spinning. Коржики - плоскі круглі булочки з печеного тіста. Cakes. Зачерствіти - стати черствими (твердими, сухими, непридатними для їжі). | Мороз: (заглядає у вікно з двору)
| Ось яка, бач, піди. Ну, Малаша, постривай!
| Бач піди * - вигук, що виражає несхвалення. Ну, ..., постривай! * - Вигук, що виражає загрозу. |
Мороз Іванович підбігає до колодязя, зачаровує відро. Сам стрибає в колодязь.
Дуняша: | Мила сестриця, принеси водиці.
| Cестріца = сестра (лагідно). Водиця * = вода. | Малаша:
(Підходить до криниці, береться за відро. Відро підкидає її). | Так і бути, води дістану, А носити її не стану.
Врятуй мене, сестро!
| Так і бути - вираз неохочого згоди. |
Дуняша поспішає на допомогу сестрі. Обидві дівчата падають в колодязь.
СЦЕНА ДРУГА.
Чарівний крижаний світ на дні колодязя. Дівчата наздоганяють відро. Відро приводить їх до палацу (терему) Мороза Івановича.
Малаша:
(Мороз Іванович на порозі тереми).
| Дивись-но, ось відерце наше. Тримай, хапай його, Дуняша!
| Відерце = відро (невелике). A small pail. | Дуняша: | Дідусь, хто ви?
| Дідусь тут: шанобливе звертання до літньому чоловікові. Literally: grandfather. | Мороз: | Я Мороз Іванич, старий суворий. Знаю, знаю, чого вам треба Буде вам відерце, а ще й нагорода. Тільки буде мені, Морозної моєї сивині. Обід мені зваріть, сорочку зашейте, Пол підметіть, та перину збийте. А я поки доверху снігом наб'ю хмари. | Суворий - строгий. Severe. Нагорода - reward. Сивина - сріблястий колір волосся у людини похилого віку. Тут - символізує поважний вік. Great age. Literally: grey hair. Сорочка * = сорочка. A
shirt. Зашити ~ to mend a shirt. Підмести - to sweep. Перина * - м'яке ліжко, набита пухом. Feather bed. Збити ~ fluff up the bed. (Щоб постіль стала м'якше). Набити тут: наповнити. | Дуняша: (береться за роботу) | Буде тобі, дідусь, щі та каша. А ти сорочку заший, Малаша.
| Щі - суп з капусти. C abbage soup. Каша - страва з звареної крупи. Porridge. | Малаша: | Гаразд.
| Гаразд - вираз згоди. Well. | Мороз: | Дивись, заший акуратно.
| Дивись тут: частка, що підсилює значення наказового наклоенія. | Малаша:
(Заплутується в одязі і нитках) | Плаття-то я нашивали, А як його шиють - не питала.
Врятуй мене, сестро, від сорочки!
| Сукня тут: у знач. «Одяг». СР шв. kl д der і kl д nning. Нашивали * = часто носила. | Дуняша: | Ти краще підлогу підмети піди. | Піди * = піди. | Малаша:
(Розбиває горщик. З горщика вилітає вітер зі снігом (хуртовина)) | За статтю-то я завжди ходив, А як його метуть - не питала.
Випустила! ..
Ау, ау-у! ..
| Учащав * = часто ходила. Помсти = підмітати to
sweep. Ay! - Вигук, яким перегукуються в лісі, щоб не загубити один одного. Hello! | Мороз: | Хто це мені удружив, Терем мій завьюжіл, закрутив!
| Слугувати * - надати погану послугу. Do a bad turn. Терем * - середньовічний російська палац. Palace. Завьюжіть * - наповнити хуртовиною. Snowstorm. Закрутити тут: привести в безладдя. To put into disorder. | Малаша:
(Намагається збити перину)
(Дівчата підносити край ліжка. Під нею, як під снігом, ростуть квіти) | Не сердься, дідусь, Я перину твою Зараз миттю взобьем.
На перині я спала. Так, бувало, Мені завжди Бабуся збивала.
Ой, квіточки!
| Миттю - швидко, миттєво. In a flush. Квіточки = квіти.
| Мороз:
(Дарує Дуняша красиву шапку і теплі рукавички (рукавички))
(Ще дарує теплу накидку для бабусі) | Рано їм ще, доньки. А прийде весна красна - Розквітнуть вони біля самого вікна.
Ну, спасибі тобі, Дуняша, На ганку давно відерце ваше. А ось тобі подаруночок особливий. Одягни-но його, спробуй.
Це вашої бабусі обнова, Буде ваша бабуся здорова.
| Дочки тут: ласкаве звернення літньої людини до молодих дівчат. Красна * тут: «прекрасна», як стійкий фолклорного епітета. Весна ~ Beautiful spring. Ганок - майданчик зі сходами перед входом в будинок. Porch, front steps. Подаруночок = подарунок. -Ка - частка, що підсилює спонукальне значення способу. Обнова * - новий одяг.
| Малаша: | Чай і мені подарунок треба.
| Чай * - проте, ймовірно.
Maybe, probably, perhaps. | Мороз: (дарує Малаш намисто з дорогоцінних каменів) | Ну що ж, по роботі і нагорода!
| За ... і as ... so. По роботі й нагорода - as the work, so the reward. |
СЦЕНА ТРЕТЯ.
Знову кімната в хаті. Бабуся і сестри роздивляються подарунки.
Бабуся: | От не чула подарунка! Так тепло, що навіть жарко.
| Чаяти * чекати, чекати.
| Малаша:
(Раптово намисто тане в руках) | Так що у вас! У мене намисто-алмаз!
От біда! От біда! Намисто виявилося з льоду!
| Намисто - ювелірна прикраса, яка оперізує шию. Necklace. Алмаз - діамант. Diamond. | Бабуся: | Раніше думати було треба.
|
| Малаша: | Те-то і воно, по роботі і нагорода!
| Те-то і воно - вигук,
підкреслюючи-ющее повчальний характер думки.
| Бабуся: | Не журися, внучка, Справа ми поправимо. Самовар зараз поставимо.
| Сумуйте = сумувати. Поправити справа - змінити ситуацію на краще. To change things for the better. Самовар * - старовинний посуд
для приготування чаю. Поставити ~ - почати приготування чаю. | Дуняша: (дарує Малаш свої рукавиці) | А для сестрички є рукавички.
| Рукавички * (= рукавиці) - рукавички, що закривають всю кисть, відокремлюючи тільки великий палець. | Малаша:
(Вибігає на подвір'я, повертається з відром води) | Я миттю, я зараз, Дуняша!
|
| Бабуся:
(Мороз Іванович спостерігає все це у вікно. Раптово на шиї у Малаш з'являється справжнє намисто). | Ой, принесла води, Малаша!
|
|
ЕПІЛОГ. Мороз Іванич, один.
Мороз: | Серебрится сніг на гілках. Я в усьому люблю порядок. І скажу вам наостанок: По роботі - і нагорода.
| Наостанок * - на завершення чого-небудь, під кінець. Finally, after all. |
Робота після перегляду фільму.
Слідом за переглядом фільму можна коротко обговорити зміст, можливо, в процесі перегляду студентів виникнуть різні питання. Потім слід перейти до практичних завдань.
Завдання на розуміння змісту фільму.
Вправа 1.
Розподілити: які епітети можна віднести до того чи іншого персонажа.
Старий, молодий, працьовитий, ледачий, суворий, добрий, щедрий, справедливий, втомлений, жадібний, великодушний, хитрий, простодушний, цікавий, хворий, неохайний, розумний, дурний, могутній, вихований, грубий, уважний, неохайний, акуратний.
Наприклад:
Мороз Іванович | Дуняша | Малаша | Бабуся | Сивий ........... | Слухняна ............... | .......... | ............. |
Вправа 2. Вибрати правильний варіант відповіді.
Яка пора року в мультфільмі?
а) зима в) весна з) літо d) осінь
В якій місцевості відбувається дія?
а) у місті в) у селі з) у лісі d) під водою
Чим займалася Бабуся в домі?
а) наводила порядок в) готувала з) спала d) робила ремонт
Чому Мороз Іванович зачарував відерце?
а) Він хотів вкрасти відерце в) Він любив робити людям капості з) Йому сподобалася Малаша d) Він хотів провчити Малаш
Мороз Іванович був
а) сусід в) чарівник з) муж Бабусі d) лісник
Чому Малаша не відразу пішла допомагати Бабусі?
а) Вона погано себе почувала в) Вона була лінива с) Вона не любила Бабусю d) Бабуся не просила їй допомагати
Як Малаша і Дуняша потрапили в колодязь?
а) Вони хотіли дістати відерце в) Вони вирішили покінчити з собою с) Вони хотіли зловити Мороза Івановича d) Мороз Іванович силою потягнув їх у колодязь
Чому Малаша і Дуняша стали наводити порядок в палаці Мороза Івановича?
а) Щоб допомогти старій людині в) Щоб Мороз Іванович повернув відерце з) Щоб отримати за це винагороду d) Їх про це попросила Бабуся
Чому під ліжком Мороза Івановича росли квіточки?
а) Щоб квітам не було холодно в) Мороз Іванович любив спати на квітах с) Вони там виросли випадково d) Це алегорія пір року.
Чому в кінці мультфільму Малаша побігла по воду?
а) Щоб приготувати чай в) Щоб отримати справжнє намисто з) Щоб довести, що вона теж уміє здійснювати корисні справи d) Від злості.
Завдання на засвоєння лексичних груп.
Вправа 3. Підібрати предмети з мультфільму за кольором.
| Білий |
| | Чорний |
| | Синій |
| | Червоний |
| | Зелений |
| | Жовтий |
| | Сірий |
| | Коричневий |
| | Золотистий |
| | Прозорий |
|
Вправа 4. А) Згадати деталі одягу персонажів мультфільму.
Мороз Іванович | Дуняша | Малаша | Бабуся |
|
|
|
|
в) Описати деталі свого одягу, вказати їх колір. Завдання з словотвору.
Вправа 5. Утворіть слова за допомогою суфіксів:-к -, - иц-,-очк-,-ушк-; вкажіть, як змінюється значення слова.
річка - реч до а рука - нога - відро -
вода - сестра -
квіти - зірки - стрічки -
дід - голова -
Вправа 6. Складіть прості речення із словосполучень, утворюючи короткі прикметники з повних.
глибокий колодязь - Колодязь глибокий. старий дідусь - морозний ранок - хвора бабуся - дорогі подарунки - зелені квіточки - гарне плаття - лінива дівчинка - веселий Мороз Іванович
- прозора вода - смачна каша -
Додаток
МОРОЗКО 1
Жива-бувало,-жив дід та з іншого дружиною. У діда була дочка, і у баби була дочка. Всі знають, як за мачухою жити: перекинешся-біта і недовернешься-біту. А рідна дочка що не зробить-за всі гладять по голівці: розумниця. Пасербиця і худобу поїла-годувала, дрова і воду в хату носила, пекти топила, хату крейди-ще до світу ... Нічим старій не догодиш-все не так, все погано. Вітер хоч пошумить, та затихне, а стара баба розходиться-не скоро вгамується. Ось мачуха і придумала падчерку з світлу зжити. - Вези, вези її, старий,-каже чоловікові,-куди хочеш, щоб мої очі її не бачили! Вези її в ліс, на тріскучий мороз. Старий затужив, заплакав, проте робити нічого, баби не переспориш. Запріг коня: - Сідай, люба донька, в сани. Повіз бездомну в ліс, звалив в замет під велику ялина і поїхав. Дівчина сидить під ялиною, тремтить, озноб її проймає. Раптом чує-неподалік Морозко по ялинкам потріскує, з ялинки на ялинку поскаківает, поклацує. Опинився на тій їли, під якою дівчина сидить, і зверху її питає: - Чи тепло тобі, дівчино? - Тепло Морозу шко, тепло, батюшка. Морозко став нижче спускатися, сильніше потріскує, поклацує: -Чи тепло тобі, дівчино? Чи тепло тобі, червона? Вона трохи дух перекладає: - Тепло, Морозушко, тепло, батюшка. Морозко ще нижче спустився, пущі затріщав, сильніше заклацав: - Чи тепло тобі, дівчино? Чи тепло тобі, червона? Чи тепло тобі, лапочка? Дівиця костеніти стала, трохи мовою ворушить: - Ой, тепло, голубчику Морозушко! Тут Морозко зглянувся над дівчиною, огорнув її теплими шубами, відігрів пуховими ковдрами. А мачуха по ній вже поминки справляє, пече млинці і кричить чоловіку: - Іди, старий шкарбан, вези свою дочку ховати! Поїхав дід у ліс, доїжджає до того місця,-під великою ялиною сидить його дочка, весела, рум'яна, в соболиній шубі, вся в золоті, в сріблі, і близько-короб з багатими подарунками. Старий зрадів, поклав все добро в сани, посадив дочку, повіз додому. А вдома стара пече млинці, а собачка під столом: Стара кине їй млинець: - Не так гавкає! Говори: «Старухін дочка ідузк беруть, а старікової дочки кісточки везуть ...» Собака з'їсть млинець і знову: - Тяф, тяф! Старікову дочку в злато, в сріблі везуть, а старухину заміж не беруть. Стара млинці їй кидала і била її, собачка-все своє ... Раптом заскрипіли ворота, відчинилися двері, в хату йде падчерка-в золотце-срібло, так і сяє. А за нею несуть короб високий, важкий. Стара глянула-і руки нарізно ... - Запрягай, старий шкарбан, другого коня! Вези, вези мою дочку в ліс та посади на те ж місце ... Старий посадив старухину дочку в сани і віз її в ліс на те саме місце, вивалив в замет під високою ялиною і поїхав. Старухіна дочка сидить, зубами стукає. А Морозко по лісу потріскує, з ялинки на ялинку поскаківает, поклацує, на старухину дочка поглядає: - Чи тепло тобі, дівчино? А вона йому: - Ой, студено! Не скрипить,
не тріщи, Морозко ... Морозко став нижче спускатися, пущі потріскувати, поклацувати. - Чи тепло тобі, дівчино? Чи тепло тобі, червона? - Ой, руки, ноги отмерзлі! Іди, Морозко ... Ще нижче спустився Морозко, сильніше залицяється, затріщав, заклацав: - Чи тепло тобі, дівчино? Чи тепло тобі, червона? - Ой, зовсім застудив! Згинь, пропади, проклятий Морозко! Розсердився Морозко та так вхопив, що Старухіна дочка закостеніла. Трохи світло стара посилає чоловіка: - Запрягай швидше, старий шкарбан, їдь за Дочкою, привези її в золотце-срібло ... Старий поїхав. А собачка під столом: - Тяф, тяф! Старікову дочка женихи візьмуть,
а старухину дочки в мішку кісточки везуть ... Стара кинула їй пиріг: А собачка-все своє: - Тяф, тяф! Старухін дочки в мішку кісточки везуть ... Заскрипіли ворота, стара кинулася зустрічати дочку. Рогожу відвернула, а дочка лежить в санях мертва. Заголосила стара, та пізно.
|
