МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ КЛЮЧОВИХ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ
Для аналізу фінансового стану використовують нижчеперелічені моделі.
Розглянемо показники, використані в розрахунках, критичні значення їх у кожній з моделей і оцінимо можливості застосування їх у сучасних умовах функціонування підприємств Україні.
Модель Альтмана 1968 року:
Y = 1,2 К1 + 1,4 К2 + 3, ЗК3 + 0,64 К4 + 1,0 К5,
де К1 - відношення оборотного капіталу до суми активів;
К2 - відношення нерозподіленого прибутку до суми активів;
КЗ - відношення прибутку до оподаткування та сплати відсотків від суми активів;
К4 - відношення ринкової вартості капіталу до заборгованості;
К5 - відношення виручки до суми активів.
При значенні показника, більшого за 2,675, - фінансовий стан підприємства стійке, в інтервалі від 1,81 до 2,675 - фінансовий стан - нестійкий, менше 1,81 - є висока ймовірність банкрутства.
Удосконалена модель Альтмана 1983 передбачає певні зміни, які представлені формулою:
В = 0,717 К1 + 0,847 К2 + +3,107 К3 + 0,42 К4 + 0,995 К5,
де К1 - відношення оборотного капіталу до суми активів;
К2 - відношення нерозподіленого прибутку до суми активів;
КЗ - відношення прибутку до оподаткування та сплати відсотків від суми активів;
К4 - відношення ринкової вартості капіталу до заборгованості;
К5 - відношення виручки до суми активів.
При значенні показника, більшого 1,23 - фінансовий стан - стійке, а меншого 1,23 - нестійке.
Моделі, розроблені Альтманом, свідчать про потребу важливих уточнень критичних значень показників протягом певного часу.
Модель Таффлера:
У = 0,53 К1 + 0,13 К2 + 0,18 К3 + 0,16 К4, м
де:
К1 - відношення прибутку від реалізації до короткострокових зобов'язань; К2 - відношення оборотних активів до сукупних зобов'язаннях;
КЗ - відношення короткострокових зобов'язань до суми активів;
К4 - відношення виручки до суми активів.
Критичними значеннями в моделі Таффлера фінансовий стан підприємства буде стійким при значенні, більшим ніж 0,3, менше 0,2 - нестійким.
Широке застосування згаданих моделей (включаючи моделі Лисиця, Чессер) в зарубіжній практиці обумовлено такими перевагами: вони мають невелику кількість значущих показників, яка забезпечує високу точність результатів за низької трудомісткості їх використання; моделі забезпечують інтегральну оцінку і дають можливість порівнювати різноманітні об'єкти; інформація для розрахунку всіх показників є доступною, так як відображається в основних формах фінансової звітності; існує можливість не тільки оцінки фінансового стану, а й прогнозування банкрутства, оцінки зони ризику, в якій знаходиться підприємство.
Проте ці моделі показують правдиві результати лише в тих конкретних умовах, для яких вони розроблені. Використання таких моделей в Україні було б можливим при повній відповідності бухгалтерського обліку, фінансової звітності і показників міжнародній практиці та стабільної діяльності підприємств. У зв'язку з наявними відзнаками, показники підприємств, введені в модель, повинні мати інші критеріальні значення. Адже величина цих коефіцієнтів істотно впливає на результати розрахунків і правильність висновків про фінансовий стан підприємства.
Крім того, будь-яка екстропяляціонная модель буде давати надійні результати лише при незмінності (постійності) умов функціонування об'єктів, які досліджуються, що не характерно для підприємств України, які не можуть ні вплинути як на коефіцієнти моделі, так і на її критичні значення, які служать для оцінки фінансового стану підприємства та прогнозування можливість його банкрутства.
Ряд авторів пропонує формувати рейтинг узагальнюючих показників шляхом згортання окремих показників. З таким підходом можна погодитися, але треба врахувати, що він буде виправданим лише при обгрунтованому формуванні переліку відібраних окремих показників, який нині залишається не вирішуваної завданням. При формуванні інтегрального показника шляхом згортання сукупності окремих показників важливим є недопущення їх дублювання і використання функціонально залежних показників, оскільки це не тільки ускладнює економічну інтерпретацію отриманого результату, а й спотворює його.
Розроблені вченими узагальнюючі показники не позбавлені недоліків методичного плану. З огляду на це, необхідно розробити такий методичний підхід, за який інтегральна оцінка фінансового стану українських підприємств базувалася б на стандартах обліку та звітності, на об'єднанні екстраполяційних та експертних методів; використовувала б інформаційну базу сучасних підприємств з урахуванням їх галузевої специфіки, яке дало б можливість враховувати особливості їх діяльності.
Зроблена критична оцінка трактувань сутності фінансового стану підприємства та методичних підходів до його аналізу й оцінки свідчить про потребу уніфікації трактування поняття "фінансовий стан підприємства" та удосконалення методик проведення різних видів аналізу (експрес, поглибленого та інтегральної оцінки).
Проблемі удосконалення методичного інструментарію відводиться постійна увага в науковій літературі. Адже обгрунтовані методи дають практичну можливість оцінити фінансовий стан та вірогідність банкрутства підприємства, його майновий стан, ступінь підприємницького ризику, достатність капіталу для поточної діяльності і довгострокових інвестицій, потреба в додаткових джерелах фінансування, здатність до нарощування капіталу, раціональність використання позикових коштів, ефективність діяльності компанії .
Однак у цьому напрямі ще є ряд невирішених питань, зокрема пов'язаних з відсутністю умовних і порівнюваних аналітичних даних за попередні періоди, а також по областях і підприємствам з різним рівнем фінансового стану. Наприклад, широко використовується метод порівняння фінансових коефіцієнтів з їх критичними значеннями. При цьому залишаються необгрунтованими критичні рівні деяких ключових нормативів, невідомі їх фактичні величини в середньому по економіці і не враховується можлива галузева диференціація та особливості фінансового становища підприємств в умовах перехідної економіки.
Тому основні цілі і завдання аналізу фінансового стану - оцінка та аналіз ключових показників фінансового стану підприємств за даними балансу основних галузей економіки України та їх порівняння з показниками провідних країн ринкової економіки.
У зв'язку з відсутністю уніфікованої системи показників для визначення фінансового стану підприємств ряд авторів включили до складу цієї системи найбільш суттєві показники, які використовуються переважно для експрес-діагностики фінансового стану та ймовірності банкрутства підприємства.
Методика розрахунку ключових фінансових показників підприємств грунтується на стандартної бухгалтерської звітності: формах № 1 - Баланс підприємства та № 2 - Звіт про фінансові результати та їх використання.
Для розрахунку основних фінансових коефіцієнтів і показників використовуються такі дані (Таблиця 1):
Таблиця 1
Основні дані для розрахунку фінансових коефіцієнтів
Позначення | Найменування | Джерело даних та порядок розрахунку |
Х 1 | поточні зобов'язання | (Рядок 620 пасиву балансу) |
Х 2 | позикові кошти | поточні зобов'язання (рядок 620) + довгострокові зобов'язання (рядок 480 пасиву балансу) |
Х 3 |