Зміст
Введення
1. Медико-економічна і соціальна ефективність моделі експертизи тимчасової непрацездатності
2. Медико-економічна ефективність експертизи тимчасової непрацездатності
Висновок
Список літератури
Введення
Сучасне суспільство несе значні втрати за рахунок захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (ТВП) та інвалідизації населення. Всебічне вивчення експертизи непрацездатності, попередження працевтрат, пов'язаних з лікувально-діагностичним процесом, порушенням нормативно-правових аспектів та правил експертизи, що ущемляють права соціально застрахованих, становлять великий науково-практичний інтерес з точки зору збереження здоров'я, а в умовах прогнозованого дефіциту трудових ресурсів набуває особливого народно-господарське значення. Експертиза тимчасової непрацездатності (ЕВН) є важливою функцією охорони здоров'я. Через захворюваність з ТВП система охорони здоров'я суттєво впливає на економіку країни.
Необхідність розгляду ЕВН в єдності медичного, соціального та економічного аспектів відображена у вітчизняних роботах з соціальної гігієни та організації охорони здоров'я, медицині праці. Однак у вітчизняній літературі ЕВН розглядається в більшою мірою з нормативно-правової та економічної точок зору. У меншій мірі розглянуті медичний аспект ЕВН і комплексна взаємодія трьох компонентів.
Будучи органічною частиною лікувально-діагностичного процесу, ЕВН вимагає певних перетворень як по зміні її організації, так і технології проведення. Всі питання, що стосуються якості медичної допомоги (КМП), в рівній мірі відносяться до здійснення процесу ЕВН. Разом з тим ЕВН має свою методологію, об'єкт і нормативно-правову базу, що вимагає спеціальних підходів до організації контролю, оцінки забезпечення якості. До теперішнього часу не розроблені критерії оцінки якості проведення ЕВН, немає методології визначення якості та ефективності роботи ланки виконання (лікуючий лікар) і ланок управління на всіх рівнях проведення ЕВН.
1. Медико-економічна і соціальна ефективність моделі експертизи тимчасової непрацездатності
Вперше пропонується єдина технологія інтегрованої оцінки ЕВН з урахуванням об'єктивних і суб'єктивних факторів, що впливають на якість ЕВН, яка дозволяє оцінити діяльність лікуючого лікаря, завідувача відділенням, керівництва ЛПУ, служби та органу управління охороною здоров'я на рівні муніципального освіти і суб'єкта федерації.
Вперше на рівні муніципального утворення великого промислового міста створена система інформаційного забезпечення суб'єктів і учасників, задіяних у проведенні ЕВН, яка використовується при прийнятті узгоджених управлінських рішень, спрямованих на підвищення якості лікувально-діагностичного процесу і всієї системи медико-соціального обслуговування працюючих.
Практична значущість дослідження визначається впровадженням результатів у діяльність органів управління охороною здоров'я, лікувально-профілактичних установ, страхових медичних організацій у Ульяновської області. Створено автоматизоване робоче місце (АРМ) лікаря-експерта, яке дозволяє здійснювати контроль і управління процесом ЕВН, проводити його моніторинг і забезпечувати інформаційну підтримку прийняття рішень всіх суб'єктів цього процесу.
Матеріали дослідження, а саме організація взаємодії всіх суб'єктів і учасників контролю і забезпечення якості медичної допомоги, увійшли до наказу МОЗ РФ і ФФ ОМС № 363/77 від 24.10.96 р.
За матеріалами дослідження було прийнято рішення медичної Ради управління охорони здоров'я м. Ульяновськ з питання «Про стан клініко-експертної роботи в ЛПЗ» від 28.10.2004 р.
У рамках даної моделі реалізована ідея інтеграції інформаційного забезпечення для суб'єктів і учасників ЕВН на основі уніфікації нормативно-довідкового фонду, типізації та алгоритмізації аналітичної функції і кількісної оцінки якості експертизи на всіх рівнях її проведення шляхом формування узагальнених показників. Крім того, запропоноване інформаційне забезпечення ЕВН дозволяє організувати оперативний контроль не тільки за закінченим нагоди, коли керуючі впливу в конкретному випадку не можуть бути реалізовані, а ще в ході лікувально-діагностичного процесу (на різних його етапах). Вчасне подання аналітичної як оперативної, так і накопичувальної інформації особам, які приймають рішення, є одним з найважливіших ефективних засобів системи підтримки прийняття оптимальних рішень.
Складові інформаційної моделі ЕВН наведено на рис. 1.
2. Медико-економічна ефективність експертизи тимчасової непрацездатності
Медико-економічна ефективність у системі охорони здоров'я від запропонованої моделі експертизи тимчасової непрацездатності розрахована на прикладі ВАТ «Ульяновський автомобільний завод» (УАЗ) з кількістю працюючих близько п'яти тисяч чоловік.
Обгрунтуванням вибору даного об'єкта було те, що медико-санітарне обслуговування працівників ВАТ «УАЗ» здійснює МУ «Міська клінічна лікарня № 2» управління охорони здоров'я адміністрації міста Ульяновська, що виконує функції медико-санітарної частини. У лікарні функціонує центр клінічної та медико-соціальної експертизи працездатності. Методичні, організаційні, технологічні аспекти та інформаційне забезпечення нової моделі ЕВН апробовувалися і впроваджувалися на базі даної установи, а потім поширювалися в інші організації і території.
Методика визначення медико-економічної ефективності від вдосконалення ЕВН складається з декількох поетапних процедур. Для порівняння використані дані за два роки (2003 р. - до впровадження нової моделі ЕВН і 2004 р. - після впровадження).
Спочатку був здійснений аналіз відносних показників захворюваності з ТВП. Встановлено, що статистично значущих відмінностей за трьома показниками за досліджуваний період (2003-2004 рр..) Немає, незважаючи на незначне зниження випадків у 2003 р. (65,27 сл.), 2004 р. (64,38) і деяке зростання в Днями непрацездатності (1150,84 і 1184,11, відповідно на 100 працюючих).
Потім необхідно було перевірити гіпотезу, що вдосконалення системи ЕВН істотним чином позначилося на обгрунтованості видачі листків непрацездатності, обгрунтованості госпіталізації, підвищення якості лікувально-діагностичного процесу при необхідності своєчасності оформлення направлень на клініко-експертну комісію (КЕК) та медико-соціальну експертизу (МСЕ). Для цього на основі комп'ютерних баз даних УМІАЦ визначена питома вага випадків з ТВП, які лікувалися в стаціонарі. Отримано такі дані: 2003 р. - 39,34% випадків, 2004 р. - 35,95%, середня тривалість перебування в стаціонарі склала 16,53 дня в 2003 р. і 15,0 - у 2004 р.
Далі з фінансово-економічної звітності визначили фактичну вартість ліжко-дня по ОМС (С), яка склала 337,7 рубля.
Маючи вихідні дані, визначаємо число ліжко-днів, проведених у стаціонарі, на 100 випадків ВУТ в 2003 і 2004 рр..
Розрахунок проводимо за формулою:
До д = У * С д,
де У - питома вага випадків з ТВП, які лікувалися в стаціонарі;
Сд - середня тривалість лікування;
До д1 = 39,34 * 16,5 = 649,1 (к / д.),
До д2 = 35,95 * 15,0 = 539,3 (к / д.),
де К д1 - число ліжко-днів у 2003 р.;
До д2 - кількість ліжко-днів в 2004 р.
Потім отримуємо різницю: Д = К д1 - До д2
Д = 649,1 - 539,3 = 109, 8 (к / д.)
Це число заощаджених (невикористаних) ліжко-днів на кожні 100 випадків з ТВП (Д).
На заключному етапі визначаємо медико-економічну ефективність (Ее) (запобігли витрати) за формулою:
Е е = Д * З
Е е = 109,8 * 337,7 = 37 079,5 (грн.)
Це буде сума запобігли витрат на кожні 100 випадків з ВУТ.
У ВАТ «УАЗ» було зареєстровано 3018 випадків з ВУТ. Медико-економічна ефективність від комплексу заходів, проведених компанією «РУСАЛ», МУ ЛПУ «Міська клінічна лікарня № 2» щодо вдосконалення ЕВН, підвищенню якості медичної допомоги та ін склала в 2004 р. 120 тисяч рублів.
Експертним шляхом визначено внесок в одержання ефективності нової моделі ЕВН, який склав 45%. Таким чином, економічна ефективність лише в системі охорони здоров'я від впровадження нової моделі ЕВН складає щорічно 16686 руб. на кожні 100 випадків з ВУТ або 503,5 тис. руб. по ВАТ «УАЗ». Якщо врахувати, що в м. Ульяновськ щорічно реєструється в середньому від 110 до 123 тис. випадків з ТВП, то після впровадження нової моделі ЕВН можна розраховувати на отримання ефективності, що дорівнює від 18,5 до 20 млн. рублів на рік.
Крім того, є й інший аспект медичної ефективності від впровадження моделі ЕВН. Мова йде про раціональне використання ліжкового фонду і задоволенні потреби у стаціонарній допомозі на вивільнених ліжках, необгрунтовано зайнятих особами, в тому числі з ВУТ.
Якщо врахувати, що з кожної сотні випадків з ВУТ скорочується 109,8 к / д, то за рахунок працюючих на «УАЗ» у 2004 р. було не зайнято (вивільнено) 3316 к / д в лікарняному стаціонарі.
При середньої фактичної тривалості лікування в стаціонарі, що склалася в місті і дорівнює 15 дням, у стаціонарі додатково можна було пролікувати 222 хворих, які потребують цілодобовому спостереженні лікарів.
Розглянемо фактори отримання ефективності за рахунок удосконалення ЕВН в соціальному аспекті. Соціальна ефективність характеризується зрушеннями в здоров'ї населення, зниженням захворюваності, передчасної смертності, поліпшенням демографічних показників, зростанням задоволення населення медичним обслуговуванням, зниженням інвалідизації, зростанням культури медичного обслуговування, економією часу пацієнтів, поліпшенням екологічної обстановки.
Одиниця виміру соціальної шкоди - частота виникнення негативних зрушень у стані здоров'я населення (захворюваність, інвалідність, смертність). Соціально-економічна ефективність вимірюється шляхом обчислення розмірів предотвращенного соціального збитку [5] (у нашому випадку за рахунок впровадження удосконаленої моделі ЕВН).
Соціально-економічна ефективність від 222 випадків захворювань, яким запобігли в результаті використання удосконаленої моделі ЕВН, розраховується наступним чином:
1. Визначаємо показник інвалідності (Z) на запобігання захворюваності з пропорції:
800000 - 27000; 222 - Z ≈ 7,5 (випадків інвалідності)
2. Обчислюємо значення річних показників соціально-економічної ефективності від запобігання захворюваності:
а) Заощаджені витрати на виплату пенсій по інвалідності (Х 1):
Х 1 = 1,5 × 12 (місяців) × 7,5 = 135,0 (тис. крб.);
б) 135,0 (тис. крб.) - 4%
1% - 33,75 (тис. крб.);
в) Запобігання витрати на лікувально-профілактичну допомогу (Х 2):
Х 2 = 33,75 × 22 = 742,5 (тис. крб.);
г) Запобігання витрати на допомогу з листками непрацездатності (Х 3):
Х 3 = 33,75 × 7 = 236,25 (тис. крб.);
д) Запобігання втрати робочих днів з тимчасової непрацездатності (Х 4):
Х 4 = 33,75 × 20 = 675,0 (тис. крб.);
е) Запобігання втрати від передчасної смертності (Х 5):
Х 5 = 33,75 × 26 = 877,5 (тис. крб.);
ж) Запобігання втрати трудових років по інвалідності (Х 6):
Х 6 = 33,75 × 21 = 877,5 (тис. руб).;
з) Сумарна соціально-економічна ефективність (У):
У = 33,75 × 100 = 3375,0 (тис. крб.)
Перевірка:
У = Σ Х i = 135,0 + 742,5 + 236,25 + 675,0 + 708,75 + 877,5 = 3375,0 (тис. крб.)
Таким чином, річна соціально-економічна ефективність від запобігання захворюваності, пов'язаної з використанням удосконаленої моделі ЕВН, дорівнює 3 млн. 375 тис. руб.
Висновок
Непрацездатність - поняття не тільки медичне, але й соціальне. В умовах соціально-економічної нестабільності процес експертизи тимчасової непрацездатності (ВН), а саме: визначення ознак ВН, призначення обстеження та лікування, визначення термінів ВН часто йде з-під контролю лікуючого лікаря. Багато пацієнтів своєчасно не можуть оплатити необхідні обстеження і отримати повний курс лікування. Матеріальні труднощі і побоювання втратити місце роботи призводять до передчасного завершення лікування і реабілітації.
У 2002 р. зареєстровано 85.109 випадку тимчасової непрацездатності, що склало 1.275.042 дня непрацездатності, на 100 працюючих - 23,5 випадку та 352,0 днів (по РФ, 2002 р. 72,0 випадку та 952,3 днів відповідно), середня тривалість одного випадку - 15,0 днів (РФ - 13,2).
У порівнянні з 1998 р. захворюваність з тимчасовою втратою працездатності в 2002 р. збільшився у випадках на 5,3% (на 100 працюючих - 6,8%). Однак, за рахунок значного зменшення середньої тривалості одного випадку ВУТ (по захворюваннях - на 19,4%, по всіх причин - на 16,7%), захворюваність в днях за цей же період знизився на 11,0%.
За минулі п'ять років структура причин тимчасової непрацездатності залишається незмінною. Приблизно чверть причин ВУТ складає догляд за хворим (у 2000 р. - 25,3%; у 2001 р. - 33,1%; у 2002 р. - 25,0%), решта 70-75% пов'язані із захворюваннями.
У структурі причин ВН в 2002 р. по захворюваннях у випадках: перше місце як і раніше займають хвороби органів дихання (33,4%) в основному за рахунок ГРЗ, на другому місці - хвороби кістково-м'язової системи (12,1%); на третьому - хвороби системи органів кровообігу (10,9%); на четвертому - наслідки травм і отруєнь (10,8%); на п'ятому - хвороби органів травлення (6,7%).
У структурі причин тимчасової непрацездатності по захворюваннях в днях у 2002 р. на першому місці знаходяться хвороби органів дихання - 20,2%, на другому - травми та отруєння - 17,5%; на третьому - хвороби органів кровообігу - 14,6%; на четвертому - хвороби кістково-м'язової системи - 12,8%; на п'ятому - хвороби органів травлення - 7,4%.
Відсоток непрацездатності осіб, умовно не працюючих значно збільшився в 2002 р. і склав 0,96% (у 2001 р. 0,57%).
Показники невиходу на роботу (у випадках) щодня протягом 2002 р. склали: через хворобу - 171,7 (у 2001 р. - 156,0); по всіх причин - 233,1 (у 2001 р. - 234,7) . Втрата днів з тимчасової непрацездатності в м. Ульяновськ в 2002 р. істотно не змінилася і склала 3,0 дня (у 2001 р. - 3,1 дня). Темп приросту в 2002 р. склав - 0,8% (у 2001 р. - 0,7%). Теоретично, всі підприємства та установи міста на протязі 2002 року не працювали 3 дні.
За останні п'ять років намітилася тенденція до зростання захворювань системи кровообігу, органів дихання, травматизму, інфекційних, ендокринних, онкологічних хвороб і психічних розладів (від 1 до 4%).
Зростання захворюваності з тимчасовою втратою працездатності пояснюється неблагополучною епідеміологічною обстановкою в місті, нестабільною економічною ситуацією, відсутністю коштів у населення на придбання лікарських препаратів, що ведуть до збільшення психоемоційних навантажень, що підсилюють гостро прогресуючі і запущені процеси.
Список літератури
1. Біляївський А.І. Організаційно-методичні та технологічні аспекти експертизи тимчасової не працездатності / А.І. Біляївський, Г.І. Чеченін. - Ульяновськ, 2005. - 138 с.
2.Бессоненко В.В. Системний підхід до створення АСУ «Здоров'я» як подальшому розвитку АСУ «Горздрав». В.В. Бессоненко, Г.І. Чеченін, Є.М. Кордон / / Системний аналіз та моделювання в охороні здоров'я: тез. 1-й Всесоюзній конф., 1980 р. - С. 62-64.
3.Ізмеров Н.Ф. Концепції та шляхи реалізації Федеральної програми «Здоров'я працюючого населення Росії на 2002-2006 рр..» / Н.Ф. Измеров / / Профілактика і здоров'я: матеріали першого Всеросійського конгресу. - 2002. - С. 11-14.
4.Попов Г.А. Економічні проблеми в управлінні лікувально-профілактичними установами / Г.А. Попов. - М., 2006. - 248 с.
5. Жиліна Н.М. Розрахунок економічного збитку від загальної і додаткової захворюваності м. Ульяновськ, пов'язаної з екологічним ризиком / Н.М. Жиліна, Г.І. Чеченін / / Гігієна, організація охорони здоров'я та профпатології: зб. наук. праць: наук. - Практ. конф. з междун. участю (Ульяновськ, 20-22 травня 2003 р.). - Ульяновськ, 2003. - С. 90-94.
6.Стародубов В.І. Основи політики інформатизації охорони здоров'я в сучасних умовах / В.І. Стародубов, А.К. Михайлов, Ю. М. Кисельов / / Інформаційні системи і технології в охороні здоров'я: зб. праць Всеросс. наук.-практ. конф., 28-29 травня 2003 р. - М., 2003. - С. 4-7.
Введення
1. Медико-економічна і соціальна ефективність моделі експертизи тимчасової непрацездатності
2. Медико-економічна ефективність експертизи тимчасової непрацездатності
Висновок
Список літератури
Введення
Сучасне суспільство несе значні втрати за рахунок захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (ТВП) та інвалідизації населення. Всебічне вивчення експертизи непрацездатності, попередження працевтрат, пов'язаних з лікувально-діагностичним процесом, порушенням нормативно-правових аспектів та правил експертизи, що ущемляють права соціально застрахованих, становлять великий науково-практичний інтерес з точки зору збереження здоров'я, а в умовах прогнозованого дефіциту трудових ресурсів набуває особливого народно-господарське значення. Експертиза тимчасової непрацездатності (ЕВН) є важливою функцією охорони здоров'я. Через захворюваність з ТВП система охорони здоров'я суттєво впливає на економіку країни.
Необхідність розгляду ЕВН в єдності медичного, соціального та економічного аспектів відображена у вітчизняних роботах з соціальної гігієни та організації охорони здоров'я, медицині праці. Однак у вітчизняній літературі ЕВН розглядається в більшою мірою з нормативно-правової та економічної точок зору. У меншій мірі розглянуті медичний аспект ЕВН і комплексна взаємодія трьох компонентів.
Будучи органічною частиною лікувально-діагностичного процесу, ЕВН вимагає певних перетворень як по зміні її організації, так і технології проведення. Всі питання, що стосуються якості медичної допомоги (КМП), в рівній мірі відносяться до здійснення процесу ЕВН. Разом з тим ЕВН має свою методологію, об'єкт і нормативно-правову базу, що вимагає спеціальних підходів до організації контролю, оцінки забезпечення якості. До теперішнього часу не розроблені критерії оцінки якості проведення ЕВН, немає методології визначення якості та ефективності роботи ланки виконання (лікуючий лікар) і ланок управління на всіх рівнях проведення ЕВН.
1. Медико-економічна і соціальна ефективність моделі експертизи тимчасової непрацездатності
Вперше пропонується єдина технологія інтегрованої оцінки ЕВН з урахуванням об'єктивних і суб'єктивних факторів, що впливають на якість ЕВН, яка дозволяє оцінити діяльність лікуючого лікаря, завідувача відділенням, керівництва ЛПУ, служби та органу управління охороною здоров'я на рівні муніципального освіти і суб'єкта федерації.
Вперше на рівні муніципального утворення великого промислового міста створена система інформаційного забезпечення суб'єктів і учасників, задіяних у проведенні ЕВН, яка використовується при прийнятті узгоджених управлінських рішень, спрямованих на підвищення якості лікувально-діагностичного процесу і всієї системи медико-соціального обслуговування працюючих.
Практична значущість дослідження визначається впровадженням результатів у діяльність органів управління охороною здоров'я, лікувально-профілактичних установ, страхових медичних організацій у Ульяновської області. Створено автоматизоване робоче місце (АРМ) лікаря-експерта, яке дозволяє здійснювати контроль і управління процесом ЕВН, проводити його моніторинг і забезпечувати інформаційну підтримку прийняття рішень всіх суб'єктів цього процесу.
Матеріали дослідження, а саме організація взаємодії всіх суб'єктів і учасників контролю і забезпечення якості медичної допомоги, увійшли до наказу МОЗ РФ і ФФ ОМС № 363/77 від 24.10.96 р.
За матеріалами дослідження було прийнято рішення медичної Ради управління охорони здоров'я м. Ульяновськ з питання «Про стан клініко-експертної роботи в ЛПЗ» від 28.10.2004 р.
У рамках даної моделі реалізована ідея інтеграції інформаційного забезпечення для суб'єктів і учасників ЕВН на основі уніфікації нормативно-довідкового фонду, типізації та алгоритмізації аналітичної функції і кількісної оцінки якості експертизи на всіх рівнях її проведення шляхом формування узагальнених показників. Крім того, запропоноване інформаційне забезпечення ЕВН дозволяє організувати оперативний контроль не тільки за закінченим нагоди, коли керуючі впливу в конкретному випадку не можуть бути реалізовані, а ще в ході лікувально-діагностичного процесу (на різних його етапах). Вчасне подання аналітичної як оперативної, так і накопичувальної інформації особам, які приймають рішення, є одним з найважливіших ефективних засобів системи підтримки прийняття оптимальних рішень.
Складові інформаційної моделі ЕВН наведено на рис. 1.
2. Медико-економічна ефективність експертизи тимчасової непрацездатності
Медико-економічна ефективність у системі охорони здоров'я від запропонованої моделі експертизи тимчасової непрацездатності розрахована на прикладі ВАТ «Ульяновський автомобільний завод» (УАЗ) з кількістю працюючих близько п'яти тисяч чоловік.
Обгрунтуванням вибору даного об'єкта було те, що медико-санітарне обслуговування працівників ВАТ «УАЗ» здійснює МУ «Міська клінічна лікарня № 2» управління охорони здоров'я адміністрації міста Ульяновська, що виконує функції медико-санітарної частини. У лікарні функціонує центр клінічної та медико-соціальної експертизи працездатності. Методичні, організаційні, технологічні аспекти та інформаційне забезпечення нової моделі ЕВН апробовувалися і впроваджувалися на базі даної установи, а потім поширювалися в інші організації і території.
Методика визначення медико-економічної ефективності від вдосконалення ЕВН складається з декількох поетапних процедур. Для порівняння використані дані за два роки (2003 р. - до впровадження нової моделі ЕВН і 2004 р. - після впровадження).
Спочатку був здійснений аналіз відносних показників захворюваності з ТВП. Встановлено, що статистично значущих відмінностей за трьома показниками за досліджуваний період (2003-2004 рр..) Немає, незважаючи на незначне зниження випадків у 2003 р. (65,27 сл.), 2004 р. (64,38) і деяке зростання в Днями непрацездатності (1150,84 і 1184,11, відповідно на 100 працюючих).
Потім необхідно було перевірити гіпотезу, що вдосконалення системи ЕВН істотним чином позначилося на обгрунтованості видачі листків непрацездатності, обгрунтованості госпіталізації, підвищення якості лікувально-діагностичного процесу при необхідності своєчасності оформлення направлень на клініко-експертну комісію (КЕК) та медико-соціальну експертизу (МСЕ). Для цього на основі комп'ютерних баз даних УМІАЦ визначена питома вага випадків з ТВП, які лікувалися в стаціонарі. Отримано такі дані: 2003 р. - 39,34% випадків, 2004 р. - 35,95%, середня тривалість перебування в стаціонарі склала 16,53 дня в 2003 р. і 15,0 - у 2004 р.
Далі з фінансово-економічної звітності визначили фактичну вартість ліжко-дня по ОМС (С), яка склала 337,7 рубля.
Маючи вихідні дані, визначаємо число ліжко-днів, проведених у стаціонарі, на 100 випадків ВУТ в 2003 і 2004 рр..
Розрахунок проводимо за формулою:
До д = У * С д,
де У - питома вага випадків з ТВП, які лікувалися в стаціонарі;
Сд - середня тривалість лікування;
До д1 = 39,34 * 16,5 = 649,1 (к / д.),
До д2 = 35,95 * 15,0 = 539,3 (к / д.),
де К д1 - число ліжко-днів у 2003 р.;
До д2 - кількість ліжко-днів в 2004 р.
Потім отримуємо різницю: Д = К д1 - До д2
Д = 649,1 - 539,3 = 109, 8 (к / д.)
Це число заощаджених (невикористаних) ліжко-днів на кожні 100 випадків з ТВП (Д).
На заключному етапі визначаємо медико-економічну ефективність (Ее) (запобігли витрати) за формулою:
Е е = Д * З
Е е = 109,8 * 337,7 = 37 079,5 (грн.)
Це буде сума запобігли витрат на кожні 100 випадків з ВУТ.
У ВАТ «УАЗ» було зареєстровано 3018 випадків з ВУТ. Медико-економічна ефективність від комплексу заходів, проведених компанією «РУСАЛ», МУ ЛПУ «Міська клінічна лікарня № 2» щодо вдосконалення ЕВН, підвищенню якості медичної допомоги та ін склала в 2004 р. 120 тисяч рублів.
Експертним шляхом визначено внесок в одержання ефективності нової моделі ЕВН, який склав 45%. Таким чином, економічна ефективність лише в системі охорони здоров'я від впровадження нової моделі ЕВН складає щорічно 16686 руб. на кожні 100 випадків з ВУТ або 503,5 тис. руб. по ВАТ «УАЗ». Якщо врахувати, що в м. Ульяновськ щорічно реєструється в середньому від 110 до 123 тис. випадків з ТВП, то після впровадження нової моделі ЕВН можна розраховувати на отримання ефективності, що дорівнює від 18,5 до 20 млн. рублів на рік.
Крім того, є й інший аспект медичної ефективності від впровадження моделі ЕВН. Мова йде про раціональне використання ліжкового фонду і задоволенні потреби у стаціонарній допомозі на вивільнених ліжках, необгрунтовано зайнятих особами, в тому числі з ВУТ.
Якщо врахувати, що з кожної сотні випадків з ВУТ скорочується 109,8 к / д, то за рахунок працюючих на «УАЗ» у 2004 р. було не зайнято (вивільнено) 3316 к / д в лікарняному стаціонарі.
При середньої фактичної тривалості лікування в стаціонарі, що склалася в місті і дорівнює 15 дням, у стаціонарі додатково можна було пролікувати 222 хворих, які потребують цілодобовому спостереженні лікарів.
Розглянемо фактори отримання ефективності за рахунок удосконалення ЕВН в соціальному аспекті. Соціальна ефективність характеризується зрушеннями в здоров'ї населення, зниженням захворюваності, передчасної смертності, поліпшенням демографічних показників, зростанням задоволення населення медичним обслуговуванням, зниженням інвалідизації, зростанням культури медичного обслуговування, економією часу пацієнтів, поліпшенням екологічної обстановки.
Одиниця виміру соціальної шкоди - частота виникнення негативних зрушень у стані здоров'я населення (захворюваність, інвалідність, смертність). Соціально-економічна ефективність вимірюється шляхом обчислення розмірів предотвращенного соціального збитку [5] (у нашому випадку за рахунок впровадження удосконаленої моделі ЕВН).
Соціально-економічна ефективність від 222 випадків захворювань, яким запобігли в результаті використання удосконаленої моделі ЕВН, розраховується наступним чином:
1. Визначаємо показник інвалідності (Z) на запобігання захворюваності з пропорції:
800000 - 27000; 222 - Z ≈ 7,5 (випадків інвалідності)
2. Обчислюємо значення річних показників соціально-економічної ефективності від запобігання захворюваності:
а) Заощаджені витрати на виплату пенсій по інвалідності (Х 1):
Х 1 = 1,5 × 12 (місяців) × 7,5 = 135,0 (тис. крб.);
б) 135,0 (тис. крб.) - 4%
1% - 33,75 (тис. крб.);
в) Запобігання витрати на лікувально-профілактичну допомогу (Х 2):
Х 2 = 33,75 × 22 = 742,5 (тис. крб.);
г) Запобігання витрати на допомогу з листками непрацездатності (Х 3):
Х 3 = 33,75 × 7 = 236,25 (тис. крб.);
д) Запобігання втрати робочих днів з тимчасової непрацездатності (Х 4):
Х 4 = 33,75 × 20 = 675,0 (тис. крб.);
е) Запобігання втрати від передчасної смертності (Х 5):
Х 5 = 33,75 × 26 = 877,5 (тис. крб.);
ж) Запобігання втрати трудових років по інвалідності (Х 6):
Х 6 = 33,75 × 21 = 877,5 (тис. руб).;
з) Сумарна соціально-економічна ефективність (У):
У = 33,75 × 100 = 3375,0 (тис. крб.)
Перевірка:
У = Σ Х i = 135,0 + 742,5 + 236,25 + 675,0 + 708,75 + 877,5 = 3375,0 (тис. крб.)
Таким чином, річна соціально-економічна ефективність від запобігання захворюваності, пов'язаної з використанням удосконаленої моделі ЕВН, дорівнює 3 млн. 375 тис. руб.
Висновок
Непрацездатність - поняття не тільки медичне, але й соціальне. В умовах соціально-економічної нестабільності процес експертизи тимчасової непрацездатності (ВН), а саме: визначення ознак ВН, призначення обстеження та лікування, визначення термінів ВН часто йде з-під контролю лікуючого лікаря. Багато пацієнтів своєчасно не можуть оплатити необхідні обстеження і отримати повний курс лікування. Матеріальні труднощі і побоювання втратити місце роботи призводять до передчасного завершення лікування і реабілітації.
У 2002 р. зареєстровано 85.109 випадку тимчасової непрацездатності, що склало 1.275.042 дня непрацездатності, на 100 працюючих - 23,5 випадку та 352,0 днів (по РФ, 2002 р. 72,0 випадку та 952,3 днів відповідно), середня тривалість одного випадку - 15,0 днів (РФ - 13,2).
У порівнянні з 1998 р. захворюваність з тимчасовою втратою працездатності в 2002 р. збільшився у випадках на 5,3% (на 100 працюючих - 6,8%). Однак, за рахунок значного зменшення середньої тривалості одного випадку ВУТ (по захворюваннях - на 19,4%, по всіх причин - на 16,7%), захворюваність в днях за цей же період знизився на 11,0%.
За минулі п'ять років структура причин тимчасової непрацездатності залишається незмінною. Приблизно чверть причин ВУТ складає догляд за хворим (у 2000 р. - 25,3%; у 2001 р. - 33,1%; у 2002 р. - 25,0%), решта 70-75% пов'язані із захворюваннями.
У структурі причин ВН в 2002 р. по захворюваннях у випадках: перше місце як і раніше займають хвороби органів дихання (33,4%) в основному за рахунок ГРЗ, на другому місці - хвороби кістково-м'язової системи (12,1%); на третьому - хвороби системи органів кровообігу (10,9%); на четвертому - наслідки травм і отруєнь (10,8%); на п'ятому - хвороби органів травлення (6,7%).
У структурі причин тимчасової непрацездатності по захворюваннях в днях у 2002 р. на першому місці знаходяться хвороби органів дихання - 20,2%, на другому - травми та отруєння - 17,5%; на третьому - хвороби органів кровообігу - 14,6%; на четвертому - хвороби кістково-м'язової системи - 12,8%; на п'ятому - хвороби органів травлення - 7,4%.
Відсоток непрацездатності осіб, умовно не працюючих значно збільшився в 2002 р. і склав 0,96% (у 2001 р. 0,57%).
Показники невиходу на роботу (у випадках) щодня протягом 2002 р. склали: через хворобу - 171,7 (у 2001 р. - 156,0); по всіх причин - 233,1 (у 2001 р. - 234,7) . Втрата днів з тимчасової непрацездатності в м. Ульяновськ в 2002 р. істотно не змінилася і склала 3,0 дня (у 2001 р. - 3,1 дня). Темп приросту в 2002 р. склав - 0,8% (у 2001 р. - 0,7%). Теоретично, всі підприємства та установи міста на протязі 2002 року не працювали 3 дні.
За останні п'ять років намітилася тенденція до зростання захворювань системи кровообігу, органів дихання, травматизму, інфекційних, ендокринних, онкологічних хвороб і психічних розладів (від 1 до 4%).
Зростання захворюваності з тимчасовою втратою працездатності пояснюється неблагополучною епідеміологічною обстановкою в місті, нестабільною економічною ситуацією, відсутністю коштів у населення на придбання лікарських препаратів, що ведуть до збільшення психоемоційних навантажень, що підсилюють гостро прогресуючі і запущені процеси.
Список літератури
1. Біляївський А.І. Організаційно-методичні та технологічні аспекти експертизи тимчасової не працездатності / А.І. Біляївський, Г.І. Чеченін. - Ульяновськ, 2005. - 138 с.
2.Бессоненко В.В. Системний підхід до створення АСУ «Здоров'я» як подальшому розвитку АСУ «Горздрав». В.В. Бессоненко, Г.І. Чеченін, Є.М. Кордон / / Системний аналіз та моделювання в охороні здоров'я: тез. 1-й Всесоюзній конф., 1980 р. - С. 62-64.
3.Ізмеров Н.Ф. Концепції та шляхи реалізації Федеральної програми «Здоров'я працюючого населення Росії на 2002-2006 рр..» / Н.Ф. Измеров / / Профілактика і здоров'я: матеріали першого Всеросійського конгресу. - 2002. - С. 11-14.
4.Попов Г.А. Економічні проблеми в управлінні лікувально-профілактичними установами / Г.А. Попов. - М., 2006. - 248 с.
5. Жиліна Н.М. Розрахунок економічного збитку від загальної і додаткової захворюваності м. Ульяновськ, пов'язаної з екологічним ризиком / Н.М. Жиліна, Г.І. Чеченін / / Гігієна, організація охорони здоров'я та профпатології: зб. наук. праць: наук. - Практ. конф. з междун. участю (Ульяновськ, 20-22 травня 2003 р.). - Ульяновськ, 2003. - С. 90-94.
6.Стародубов В.І. Основи політики інформатизації охорони здоров'я в сучасних умовах / В.І. Стародубов, А.К. Михайлов, Ю. М. Кисельов / / Інформаційні системи і технології в охороні здоров'я: зб. праць Всеросс. наук.-практ. конф., 28-29 травня 2003 р. - М., 2003. - С. 4-7.